for the Veterinary Practitioner: Для ветеринарних практик в: Canine and Feline

Machine Translated by Google
Анестез я та
Анальгез я
for
Дляthe
ветеринарних
Veterinary Practitioner:
практик в:
Собаки and
Canine та к Feline
шки
1 Книга
КЛІНІЧНІ ОСНОВИ
Кл н чн основи – стандарти практики, у тому числ складається м н мальний прийнятний р вень

медичної допомоги. Нездатн сть забезпечити хоча б такий р вень медичної допомоги може призвести до
дисципл нарних насл дк в.
ЗАГАЛЬНЕ
Ус ветеринарн л кар повинн дотримуватись державних закон в своєї країни, як регулюють ветеринарну практику
Анестезуюч процедури виконуються п д безпосередн м наглядом ветеринарного анестез олога2
Проводьте седац ю та анестез ю брах цефальних тварин зг дно протоколу для брах цефал чних пор д та п д пост йним
мон торингом6,10,15,23
Перенаправте критичних та нестаб льних пац єнт в, коли це доречно проводиться на користь тварини, до ветеринарної
кл н ки, яка має необх дне обладнання та фах вц в, здатних надати допомогу такому пац єнту1,2
Ус сп вроб тники повинн розум ти небезпеку для здоров'я людини, пов'язану з роботою анестез олога
У звичайн години проведення операц й команда СЛР має бути доступна2,25
Не проводьте вакцинац ю пац єнту, який перебуває п д анестез єю, за винятком тих випадк в, коли вакцинац я пац єнта у св домост
несе загрозу безпец тварини33
Документуйте вс дан пер анестетичного ф зичного огляду, зм ни ф зичного стану та ускладнення анестетичних процедур у
медичн й карт пац єнта7
Ус анестезуюч препарати вводите «до ефекту», не перевищуйте максимальних доз препарат в6,7,27
Перед кожною загальною анестез єю встановлюйте внутр шньовенний катетер та Т-порт2,7
З кожною загальною анестез єю, що триває б льше 10 хвилин, вводьте внутр шньовенн р дини, але т льки якщо пац єнт не має
г перволем ї2
Встановлюйте ендотрахеальну трубку п д час проведення будь-якої загальної анестез ї2
Забезпечте доступн сть асистованої вентиляц ї при кожн й анестетичн й процедур 2,21
УСТАТКУВАННЯ
Перед кожною анестез олог чною под єю заповнюйте чек-аркуш апарату для анестез ї 6,17,21
Краш-в зок, в якому збер гаються препарати та обладнання для надання нев дкладної допомоги, повинен бути легко доступним
транспортабельним, збер гатися в спец ально в дведеному м сц . Вона має бути ч тко промаркована мати необх дний запас
препарат в у будь-який час2,25
Ретельно очищайте, дез нф куйте, висушуйте обладнання анестез ї. Збер гайте його таким чином, щоб запоб гти забрудненню
перед кожним використанням7,21
Регулярно тестуйте та проводьте техн чне обслуговування анестез олог чного апарату та ншого обладнання, вед ть журнал
техн чного обслуговування. Анестез олог чн заходи в дкладаються до тих п р, поки все обладнання не буде повн стю
функц ональним7,16,26
Присутн члени ветеринарної команди, перш н ж розпочати премедикац ю та анестез ю, гарантують, що все обладнання працює
правильно6
ПЕРЕДАНЕСТЕТИЧНА ПІДГОТОВКА
Ветеринарний анестез олог обирає протокол та визначає конкретн дози препарат в6
Привласнюйте статус ASA кожному пац єнту, який зазнає загальної анестез ї, вказуйте в дпов дний статус в рамках переданестетичної
оц нки
Обговор ть з власником тварин п двищен ризики анестез ї для тварин з статусом ASA>3. В дклад ть або скасуйте анестетичн
процедури до стаб л зац ї стану, якщо це можливо3,7,8,10,15,24
Вияв ть специф чн для пац єнта фактори, як можуть впливати на проведення загальної анестез ї (наприклад, л карськ
реакц ї) до ндукц ї анестез ї. Коригуйте протокол в дпов дним чином7
Отримайте дан про кл н чну патолог ю та ознайомтеся з ними до загальної анестез ї
2
Перев ряйте, документуйте та усувайте вс кл н чно значущ в дхилення до премедикац ї, сп лкуйтеся з цього приводу з
ветеринарною командою та обговорюйте вс моменти з кл єнтом
Зневажливе ставлення до аномальних результат в неприпустимо6,7,18,24
Провед ть ретельний медичний огляд до будь-якої анестез олог чної под ї, отримайте точну поточну вагу
пац єнта
Перев ряйте, документуйте та усувайте вс кл н чно значущ в дхилення до премедикац ї, сп лкуйтеся з цього приводу з
ветеринарною командою, обговорюйте вс моменти з кл єнтом. Зневажливе ставлення до аномальних результат в
неприпустимо6,7,24
Ознайомтеся з стор єю хвороби тварини перед будь-якою анестез єю6,9
Проводьте ф зичний огляд щоразу п сля премедикац ї та до ндукц ї анестез ї7,24
Виявляйте тварин зп двищеним ризиком розвитку г потерм ї (наприклад, погана кондиц ят ла) та почн ть превентивне
з гр вання21,31
У випадках, коли це можливо, встанов ть та усуньте до проведення анестез ї аномал ї, що виявляються за допомогою ф зичного
огляду (наприклад, ожир ння, дег дратац я), особливо п д час проведення планових процедур6
Вед ть спостереження вс х тварин, яким було проведено премедикац ю6
ІНДУКЦІЯ ТА ІНТУБАЦІЯ
Змаст ть манжету ендотрахеальної трубки стерильним водорозчинним лубрикантом7,21
Заповн ть манжету ендотрахеальної трубки т єю к льк стю пов тря, яке необх дне для забезпечення повної герметичност .
Спуст ть пов тря перед видаленням трубки (якщо не потр бно залишити невелику к льк сть пов тря в манжет , наприклад, при
асп рац ї вм стом шлунка)21
Не виймайте нтубац йну трубку з трахеї доти, доки захисн ларингеальн рефлекси не повернутися без застосування стимуляц ї7
Якщо необх дно зм нити положення пац єнта, в дключ ть його в д дихального контуру перед перем щенням та п дключ ть знову
п сля укладання у правильне положення7
МОНІТОРИНГ І ВІДНОВЛЕННЯ
Призначте хоча б одного сп вроб тника кл н ки, в дпов дального за безперервний мон торинг та в дновлення пац єнта при
кожн й ммоб л зац ї та загальн й анестез ї. Якщо такого сп вроб тника немає, процедуру необх дно перенести3,6,7,10,21
В дпов дальн сть за спостереження за пац єнтом зн мається лише шляхом передач ншому члену команди за його згодою2
Вияв ть та усуньте негайний та п сляоперац йний б ль2
Безперервно вим рюйте температуру, частоту серцевих скорочення та дихання, артер альний тиск, ЕКГ, SpO2, СО2 в к нц видиху (по
можливост з капнограф єю). Документуйте под ї, що в дбуваються, кожн 5 хвилин (або част ше) при кожн й загальн й
анестез ї в д моменту ндукц ї до повного в дновлення7,21,24
Необх дно негайно виявляти, перев ряти та обговорювати з командою анестез олог в ус аномальн параметри та тенденц ї,
виявлен при мон торингу пац єнта. Імов рн сть несправност обладнання має бути повн стю виключена6,7,21,31
У раз пог ршення ф зичних параметр в (наприклад, г потон я, г потерм я) та їх ст йкост до медичних д й, перерв ть (якщо це
можливо) анестезуюч процедури6,24
Вс пац єнти п сля загальної анестез ї повинн бути п д безперервним наглядом до повного в дновлення6,24
Остаточна постанестетична оц нка кожного пац єнта проводитиметься ветеринарним л карем до виписки з кл н ки6,7
3
АВТОРИ, ЩО ЗНОСИЛИ НАЙБІЛЬШИЙ ВКЛАД
Karen Faunt, DVM, MS, DACVIM

В це-президент з покращення медичної якост
Л карня для домашн х тварин Банф лд
В це-президент з покращення медичної якост - доктор Faunt - в дпов дає за встановлення стандарт в медичної якост
якост в Банф лд та за пост йне п двищення якост медичного обслуговування у ц й сфер . За 10 з лишком рок в, проведених у Банф лд ,
доктор Faunt працювала на багатьох посадах у медичному середовищ , у тому числ медичним.
консультантом та спец ал стом з ун верситетських в дносин. Ран ше вона працювала спец ал стом з л кування др бних домашн х
тварин у приватн й консультативн й практиц за межами Балт мора, штат Мер ленд. Л кар Faunt зак нчила резидентуру в
Ун верситет М ссур , пройшла стажування в Alameda East в Денвер , штат Колорадо, в ветеринарн й школ Ун верситету
Колорадо. У доктора Faunt та її партнера Роберта живуть два собаки: Б смарк та Юп тер, дв к шки: Ал са та Гертруда.
Lorna Lambert, MS, CPHQ, CPMSM, HACP

Старший директор з медичної якост
М с Lambert зак нчила Ун верситет Нейп р в Единбурз , Шотланд я, з ступенем бакалавра б олог чних наук. Пот м вона
здобула ступ нь маг стра наук у галуз кл н чної психолог ї в Аб л нському Християнському Ун верситет в Техас . Попередн й
досв д роботи м с Lambert був у галуз охорони здоров'я людей. До приходу в Банф лд м с Lambert керувала р зними
програмами забезпечення якост медичного обслуговування та безпеки пац єнт вул карнях нев дкладної допомоги та
спец ал зованих шпиталях. Основною областю її в дпов дальност була оптим зац я кл н чних результат в, безпека
пац єнт в та задоволен сть пац єнт в роботою л карн ,в дпов дн сть нормативним вимогам та акредитац я, повноваження та
прив леї медичного персоналу, управл ння ризиками. Вона має майже 20-р чний досв д роботи у сфер охорони здоров'я та
має спец альн сертиф кати в галуз якост охорони здоров'я, менеджменту медичних послуг та акредитац ї
охорони здоров'я.
Jo Ann Morrison, DVM, MS, DACVIM

Старший менеджер, Медичн програми
Dr. Morrison здобула ступ нь DVM в Ун верситет Пердью в 1993 роц .П сля п'яти рок в загальної практики пройшла стажування по
внутр шн м хворобам др бних тварин у Кооперац ї Ветеринарних Фах вц в у Мер ленд, Флорида. У 1999 – 2002 роц пройшла
резидентуру в Ун верситет штату Айова, отримавши в 2002 роц сертиф кац ю ради з внутр шн х хвороб др бних тварин. П сля двох рок в
приватної практики у Флорид вона повернулася до штату Айова працювала викладачем протягом 11 рок в. Отримала
ступ нь маг стра ветеринарних наук у 2004 роц та працювала директором резидентури та зав дувачем в дд лення внутр шн х
хвороб др бних тварин. У 2015 роц приєдналася до Банф лда як старший менеджер команди з пол пшення
медичної якост .
Перекладач – Юшковська Ю.М., анестез олог ветеринарної кл н ки «Акелла», м. Красноярськ.

ЯКІСТЬ
АНЕСТЕЗІЇ
Karen Faunt, DVM, MS, DACVIM
Lorna Lambert, MS, CPHQ, CPMSM, HACP
НАШІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗА ЯКОСТЮ

Госп таль для домашн х тварин Банф лд (Banfield Pet Hospital) нац лений на створення практики, що ставить в
Центр всього, що ми робимо, надання як сної ветеринарної допомоги. Ми прагнемо зрозум ти
потреби домашн х тварин та їх власник в та забезпечити безпечне, високояк сне медичне
обслуговування кожному вихованцю у будь-який час. Висока як сть послуг нашої анестез олог чної служби
побудовано на м цн й основ стандарт в та протокол в, складених виходячи з фактичних даних, розумних
практичних методик, акцент на безпец пац єнт в та над йних програм навчання член в команди. Наша
прихильн сть до пост йного вдосконалення стандарт в протокол в анестез їп дтверджує в ру
у те, що ми можемо створити найкращий св т для домашн х тварин за допомогою надання
високояк сної ветеринарної допомоги
ЩО ТАКА ЯКІСТЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я?

Як сть охорони здоров'я визначається як ступ нь, в якому процеси та результати д яльност
орган зац ї задовольняють чи перевищують потреби своїх пац єнт в. Банф лд намагається в дпов дати
цьому визначенню, частково завдяки пост йному вивченню та вдосконаленню наших
анестез олог чних протокол в та процес в.
4
КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ
Концепц я «Культури безпеки» виникла за межами охорони здоров'я, у досл дженнях орган зац й, як незважаючи
на виконання складної та ризикованої роботи, посл довно зводять до м н муму несприятлив под ї. Культура
безпеки в Банф лд визначається як сукупн сть робочих прим щень, обладнання, стандарт в та трен нг в,
а також ндив дуальних та групових в дносин, ц нностей, компетенц й та моделей повед нки, як п дтримують
безпеку сп вроб тник в, кл єнт в та пац єнт в у робочому середовищ . Ключов фактори, що впливають на
культуру безпеки, включають:
• Умови, що в дпов дають (або перевищують) м н мальним нормативним стандартам для ветеринарної
ндустр ї
•В дпов дне обладнання та необх дн л ки для задоволення потреб пац єнт в
• Пол тика та вс процедури спрямован на покращення результат вл кування пац єнт в та їх

задоволеност при одночасному зниженн шкоди, пов'язаної з пац єнтами та кл єнтами
• Пост йне навчання персоналу, розвиток знань та навичок для виконання завдань безпечними, ефективними
та д євими способами.
Безпека Пац єнта

Головним принципом Культури безпеки є безпека пац єнт в, запоб гання помилкам та небажаним явищам,
пов'язаним з наданням медичної допомоги. Ми маємо нам р оптим зувати робочий процес таким чином, щоб
м н м зувати та запоб гти завданню шкоди пац єнтов через людськ помилки, як неминуч у складних умовах.
Ми прагнемо до того, щоб ветеринарна допомога, що надається нами, завжди була безпечною.
При анал з несприятливих чи згубних под й часто з'ясовується, що ця под я була результатом сер ї збоїв системи
та процес в, як призвели до того, що медичний прац вник припустився помилки, яка зрештою завдала шкоди
пац єнтов . Тому безпека має бути обов'язковою властив стю вс єї нашої робочої системи. Нашою метою має бути
продумане проектування робочого процесу для запоб гання шкод для пац єнта. Щоб цього досягти, кожен
сп вроб тник Банф лда повинен бути залучений до забезпечення безпечн шого л кування пац єнта; також необх дно,
щоб ус ми пост йно вивчали причини допущених медичних помилок та «промах в».
Культура Безпеки: Основн Складов Безпеки Пац єнт в

Розвинена Культура безпеки є важливим компонентом запоб гання або зниження частоти виникнення л карських
помилок, запоб гання шкод для пац єнт в та покращення загальної якост охорони здоров'я. У Банф лд ми
розпочинаємо наш шлях створення ц єї культури з наступних атрибут в:
• Сп вроб тники повинн ц нувати прозор сть, в дпов дальн сть та взаємоповагу
•
Створення середовища для сп льної роботи з головним пр оритетом – безпека пац єнта
•Л дери, як заохочують ефективну командну роботу та сприяють збереженню психолог чного здоров'я
сп вроб тник в, тому сп вроб тники почуваються комфортно не побоюються звинувачень або помсти,
пов домляючи про проблеми безпеки пац єнт в.
• Колективна усв домлен сть: ус сп вроб тники визнають, що система може зазнати невдач , та
розглядають можлив помилки як св дчення того, що система потребує подальшого пол пшення для
запоб гання помилкам.
5
• Сп вроб тники пов домляють про помилки та недогляди, а не гнорують чи приховують їх. Це
необх дно для того, щоб команда могла на них вчитися та виправляти недол ки системи, як
допускають несприятлив под ї.
Неспод ван под ї

«Неспод вана под я» - це попереджувальна, раптова, серйозна под я, яка призводить до смерт
пац єнта або серйозної шкоди його здоров'ю. Неспод вана под я не пов'язана з природним переб гом
хвороби пац єнта чи його основним станом. Найб льш очевидна неспод вана под я, пов'язана з
анестез єю – це неспод вана смерть тварини п д час або п сля анестез ї через медичну чи
процедурну помилку. Так нциденти впливають на кл єнт в, домашн х тварин л карськ
команди. Ми прагнемо ретельно анал зувати так под ї, навчатися на них пост йно вдосконалювати
робочий процес, щоб запоб гти майбутн й шкод , тому що кожна тварина, кожен кл єнт та кожен
сп вроб тник є важливим.
6
МЕДИЧНІ СТАНДАРТИ ЯКОСТІ

Наявн сть точних стандарт в є ключем до забезпечення безпечної допомоги та можливост пост йно
удосконалювати наш процеси та методи. У книз «Анестез я та аналгез я для ветеринарних л кар в: собаки
к шки» ми надаємо багатор вневу класиф кац ю стандарт в, що складається з кл н чних основ та
найкращих практик. Кл н чн основи – це стандарти практики, як становлять м н мально прийнятний
р вень медичної допомоги, необх дн для кожної ветеринарної л карн в Банф лд . Найкращ практики – це стандарти
практики, як в дпов дають чи перевищують оч куваний р вень медичної допомоги. Хочемо в дзначити, що державне
законодавство повинне дотримуватися у вс х випадках. Щоб покращити
як сть анестез ї, що надається, ми повинн зм стити акцент з того, що ми п клуємося т льки про
результати (результати наданої нами медичної допомоги), на те, як ми надаємо медичну допомогу
допомогу (процес, який ми використовуємо надання медичної допомоги). Основа пост йного пол пшення та
забезпечення посл довност догляду лежить у розум нн та стандартизац ї процес в.
Наш стандарти та протоколи анестез ї визначають процеси догляду за пац єнтами та вимоги, заснован
на сучасних наукових знаннях, як гарантують, що догляд, що надається, є безпечним, над йним, ефективним завжди призводить
до найкращих можливих результат в для домашн х тварин.
ВИСНОВОК
Основна мета ц єї книги – надати вс м сп вроб тникам стандарти та протоколи, заснован на
перев рених стандартах якост та кращих медичних практик, як приведуть до найкращих результат в
для нашої роботи та домашн х тварин. Для досягнення цих результат в необх дно:
• Створити культуру якост та безпеки

•
Прийняти протоколи
• Ознайомитись з ус ма кл н чними основами
•
Вчитися на наших усп хах та невдачах
Таким чином, ми дбаємо про майбутнє та створюємо найкращий св т для домашн х тварин.
7
МЕДИЧНІ
СТАНДАРТИ
ЯКОСТІ
Jo Ann Morrison, DVM, MS, DACVIM
Введення та визначення
СКОРОЧЕННЯ
ABCB оновлена назва гена MDR ЕКГ електрокард ограма
концентрац я вуглекислого газу в к нц

ЛФ лужна фосфатаза EtCO2
видиху
АЛТ алан нам нотрансфераза HTC гематокрит
ASA Американська сп льнота анестез олог в MAP середн й артер альний тиск
множина л карська
BG глюкоза кров МЛУ
ст йк сть
BNP мозковий натр уретичний пептид ОДЕ овар ог стеректом я
об'ємна частка ущ льнених кл тин в

АТ артер альний тиск PCV
кров
сатурац я киснем периферичних

BUN азот сечовини кров SpO2
кап ляр в
ОАК загальний анал з кров TP загальний б лок
СЛР серцево-легенева реан мац я USG питома вага сеч
РНК швидк сть наповнення кап ляр в vWf фактор В ллебранда
DO2 доставка кисню до тканин WBC лейкоцити
8
ВИЗНАЧЕННЯ
Для ч ткост розум ння та полегшення сп лкування м ж членами ветеринарної
команди запропонован так визначення.
Загальна анестез я – це процедура, яка виконується п сля введення

л карського засобу, що призводить до знеболювання, парал зац ї та
втрати св домост . Загальна анестез я починається з переданестетичної оц нки та
триває до повного в дновлення.
Седац я – введення л карських засоб в для полегшення виконання

безбол сних процедур та зменшення занепокоєння пац єнта. Пац єнт, що п ддається
седац ї, може пересуватися, вс його рефлекси
збер гаються. Пац єнта п д седац єю не можна нтубувати.
Іммоб л зац я визначається як нех рург чний компонент анестез ї. Пац єнт не
може пересуватися, але його можна розбудити, додавши
невелик зусилля. Ларингеальний рефлекс та рефлекс в дсмикування
збережено. Іммоб л зац я може використовуватися для неболючих
процедур, що тривають менше н ж 10 хвилин. Іммоб л зац я не повинна застосовуватись до
тварин брах цефал чних пор д.
Анестетичн процедури можуть складатися з одного з

перерахованих вище заход в (седац я, ммоб л зац я, загальна анестез я), так
включати в себе вс три.
В дновлення п сля анестез ї визначається як час, коли пац єнт

є нормотерм чним (37,8 – 39,2оС), нормотензивним (MAP 80 – 100 мм.рт.ст.), має
нормальну оксигенац ю (SpO2> 95 – 100%), його ментальний
статус дозволяє йому перебувати у грудному положенн ,б ль контролюється, нтубац йна
трубка витягнута.
Безпосереднє спостереження визначається як ф зична присутн сть

Л цензований ветеринарний л кар з в зуальним контактом процедури.
9
КЛІНІЧНІ ОСНОВИ І
КРАЩІ ПРАКТИКИ
У шпиталях Банф лд визначено медичн стандарти якост для анестез олог чних процедур. Ц
стандарти в дображає р вень, на якому надаються вс анестез олог чн процедури у шпиталях
Банф лд.
МЕДИЧНІ СТАНДАРТИ
ЯКОСТІ
Кл н чн основи – це стандарти практики, що становлять

м н мально прийнятний р вень медичної допомоги. Практика
нижче за цей р вень не повинна зд йснюватися.
Найкращ практики – це стандарти практики, як

в дпов дають або перевершують оч куваний р вень медичної
допомоги та охоплюють шкалу «в дв дпов дного до бажаного».
Кл н чн основи та найкращ практики для анестетичних процедур представлен на передньому та

задн й форзац ц єї книги. Л карнян команди повинн уважно ознайомитися з
наведеними медичними стандартами якост
10
Кл н чн вимоги кожної анестетичної процедури вид лен у текст жовтим кольором.
Кл н чн основи – це стандарти практики, що

становлять м н мально прийнятний р вень
медичної допомоги
Завдяки анал зу профес йних ресурс в, рецензованих публ кац й та даних Банф лд було
виявлено, що деяк ключов област особливо пов'язан з безпекою пац єнт в та як стю
анестез ї. Дан област вид лен у кл н чних основах анестез ї, у цьому розд л наводиться додаткова
нформац я. Дан ключов област :
•
Виконання переданестетичного ф зичного обстеження
- Симптоми
- Параметри серцево-судинної системи
- Примхливий пац єнт або пац єнт, який в дчуває стрес

•
Ознайомлення з переданестетичною кл н чною патолог єю
• Визначення статусу ASA
11
ПЕРЕДАНЕСТЕТИЧНИЙ ФІЗИЧНИЙ ОГЛЯД

Повний переданестетичний ф зичний огляд включає також огляд медичної стор ї пац єнта. Ретельний зб р
анамнезу має вир шальне значення для точної оц нки будь-яких процес в, що лежать в основ
хвороби, а також дозволяє виявити нш аномал ї чи супутн захворювання, як можуть вплинути
на результат анестез ї та х рург чного втручання.
Перед будь-якою анестетичною процедурою пац єнт повинен бути системно обстежений п д час ф зичного
огляду, оц нц п длягають ус системи орган зму. Результати мають бути занесен до медичної карти
пац єнта. Якщо це можливо, основн проблеми мають бути вир шен до анестез ї, особливо якщо
запланован процедури необов'язков .
Ц л переданестетичної оц нки:
• Визначити стан здоров'я пац єнта, щоб м н м зувати ризики несприятливих под й
•
Визначити можлив сть та п дготується до оч куваних ускладнень
• Просування проблемно-ор єнтованого п дходу до догляду за тваринами, включаючи виб рл карських засоб в.
препарат в
• Зниження пер операц йної морб дност та смертност , покращення догляду за домашн ми тваринами.
Кл н чн засади
Перед будь-якою анестез олог чною под єю
провед ть ретельний медичний огляд, отримайте
точну поточну вагу. Перев ряйте, документуйте та
виправляйте вс кл н чно значущ в дхилення до
премедикац ї, сп лкуйтеся з своєю командою та
обговорюйте ц моменти з кл єнтом. Ігнорування
12
Породн особливост
У деяких випадках окрем породи собак к шок можуть бути схильними до стан в, що впливають на
метабол зм та розпод лл карських препарат в, протягом анестез ї та х рург чного
втручання. Через широк ндив дуальн в дм нност всередин породи, неможливо створити конкретн
анестез олог чн протоколи кожної породи. Нижче (табл. 1.1.) наведено к лька приклад в
р зних пор д, їх генетичних особливостей та подальших кл н чних м ркувань. Індив дуальних
п дх д до кожної тварини залишається обов'язком л каря.
Зверн ть увагу, що цей перел к пор д не є повним.
Таблиця 1.1
Порода Особливост Кл н чн м ркування

Боксер Хвороби серця Оц нка стану серця*
Доберман П нчер Деф цит фактор фону Анал з на vWF або оц нка часу кровотеч з слизової оболонки
В ллебранда (vWF)**/ оболонки щоки, оц нка серця*
хвороби серця
Н мецька в вчарка Вроджен захворювання Оц нка стану серця*

серця
Кавалер к нг чарльз М ксоматозна хвороба Оц нка стану серця*, контроль тромбоцит в

спан єль м трального клапана,
макротромбоцитоз
М'якошерстий пшеничний Ентеропат я та нефропат яз Оц нка р вня альбум ну в кров та б лка в сеч
тер'єр втратою б лка
Мейн-кун Хвороби серця Оц нка стану серця*, кров'яний тиск
Перська к шка Пол к стоз нирок Загальний анал з сеч ,в зуал зац я нирок, кров'яний тиск
Брах цефал чн Брах цефал чний Обов'язковою є преоксигенац я. Н коли не знешкоджуйте цих
породи: бостон тер'єр, боксер, синдром тварин, використовуйте специф чн протоколи для
бульдог, лхаса апсо, пек нес, брах цефал в
перська к шка, мопс, шарпей, ши-
тцу
Г гантськ породи: Хвороби серця, Оц нка стану серця*, використання низьких доз
н мецький дог, п двищена ацепромазину
ньюфаундленд чутлив сть до
ацепромазину
Пастуш породи: Мутац я ABCB1 (MDR1) Використовувати низьк дози ацепромазину та оп оїд в
австрал йська в вчарка,
колл , шелт
Хорти: афганська хорт, грейхаунд, Хвороби серця, Оц нка стану серця*, зниження доз ацепромазину, пер оперативне
рландська п двищена з гр вання
вовкодав чутлив сть до
ацепромазину, пов льне
в дновлення в д
анестез ї пропофолом,
схильн сть до г потерм ї через
низький вм ст
жирової тканини
Т єї породи: чихуахуа, т єї Схильн сть до г погл кем ї Контроль р вня глюкози в кров , пер оперативне з гр вання.
пудель та г потерм ї
* Оц нка стану серця включає в себе, але не обмежується: ЕКГ, вим р АТ, рентгенограма грудної кл тки, ЕхоКГ або
тестування кл н чної патолог ї (мозковий натр йд уретичний пептид (BNP), серцевий тропон н I)
** Кр м доберман в, деф цит фактору vWF можуть мати й нш породи.
13
Параметри серцево-судинної системи

Параметри температури, пульсу, дихання та стан серцево-судинної системи мають найважлив ше
значення, оск льки в дхилення у цих параметрах можуть бути основною причиною небезпечних для життя
проблем при анестез ї. Ключем до виживання пац єнт в є адекватна доставка кисню до
тканин (DO2). Отже, детальна оц нка серцево-судинної, дихальної та центральної нервової
систем має проводитися перед будь-якою анестетичною процедурою. Параметри серцево-судинної системи
оц нюються повторно до ндукц ї анестез їп сля того, як под яла премедикац я.
При виявленн будь-яких в дхилень у

стан пац єнта, негайно пов домте
про це ветеринарному л карю
При виявленн наступних в дхилень в дклад ть процедури, якщо це можливо (особливо, необов'язков процедури).
Рис.1.1.
ТЕМПЕРАТУРА
НОРМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ:
37,5 - 39,2оС
ПІДВИЩЕННЯ: ГІПОТЕРМІЯ:
• Якщо Т>39,2оС = • Прийм ть

г пертерм я або в дпов дн заходи щодо
лихоманка з гр вання пац єнта
• При лихоманц провед ть • Якщо температура т ла
в дпов дну знижується, необх дно
д агностику в дкласти/зупинити
процедуру та в дновити
• При г пертерм ї –
пац єнта наст льки
провед ть кл н чно
показан заходи швидко та безпечно,
по охолодженню та в дклад ть наск льки це можливо
анестез ю
14
Мал. 1.2
Серцев скорочення/пульс
НОРМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ: Чудов

тварини, що не перебувають у
стрес
• Велик породи собак: 60 – 100 уд/хв •
Середн породи собак: 80 – 140 уд/хв •
Др бн породи собак: 100 – 140 уд/хв •
К шки: 120 – 180 уд/хв
БРАДИКАРДІЯ АБО ТАХІКАРДІЯ

• Виконати ЕКГ та оц нити результат
СТІЙКА ТАХІКАРДІЯ ПІСЛЯ ПРЕМЕДИКАЦІЇ

•В дкласти вибрану процедуру, якщо це можливо •
Оц нка наявност основного захворювання серця
• За крайньої необх дност – використовуйте серцевий протокол
ВИявлення серцевих шум в при аускулац ї
• Визначити, чи це гострий (новий) шум, чи хрон чний (вже

в домий)
• Обм ркуйте оц нку стану серця, особливо у кот в та
молодих пац єнт в (у цих пац єнт в серцев шуми можуть
вказувати на вроджене захворювання)
• У раз нагальної потреби – використовуйте Серцевий
протокол
15
Мал. 1.3
ЯКІСТЬ ПУЛЬСУ
НОРМА:
Сильний, синхронний, без деф циту
ПРИ АНОМАЛІЯХ:
•В дкласти вибрану процедуру, якщо це можливо •

Оц нити основне захворювання • У
раз нагальної потреби – використовуйте серцевий
протокол
Мал. 1.4
ДИХАННЯ
НОРМА:
Д апазон сильно вар ює
ПРИ АНОМАЛІЯХ:
•В дкласти вибрану процедуру, якщо це можливо
• Оц нити основне захворювання
• У раз нагальної потреби – використовуйте протокол

респ раторного компром су
16
Мал. 1.5
ТИСК КРОВІ
НОРМАЛЬНИЙ ДІАПАЗОН (MAP): 80 -

180 мм рт.
ГІПЕРТЕНЗІЯ: Г потенз я:
• Оц нити больовий та • Прийм ть
волем чний статус в дпов дн заходи
з корекц ї АТ
• Розглянути наявн сть
серцевих хвороб. • Якщо АТ не
В дкласти процедуру, сприйнятливе до л кування
якщо це можливо або пог ршується –
припин ть процедуру та
• У раз крайньої
в днов ть пац єнта
необх дност –
так швидко та безпечно,
використовуйте
наск льки це можливо
в дпов дний
протокол
Рис.1.6
Слизов оболонки
НОРМА:
В д рожевого до червоного, швидк сть
наповнення кап ляр в (СНК) <2c
ПРИ АНОМАЛІЯХ АБО ЗМІНАХ:

• Провед ть в дпов дну д агностику
17
Ф зичне обстеження тварин, як перебувають у стрес

Якщо пац єнт роздратований наст льки, що огляд провести неможливо, огляд має бути виконаний так швидко, наск льки це
можливо; або процедура має бути в дкладена. Переконайтеся, що вага пац єнта актуальна точна. При необх дност
зважте тварину ще раз, щоб забезпечити точну дозу анестетик в препарат в для
серцево-легеневої реан мац ї (СЛР). Б льш детальна нформац я про ф з олог ю стресу/турботи
домашн х тварин див. у розд л «Ф з олог я».
Пам'ятайте, що в под бних ситуац ях найкращим самим

безпечним р шенням буде припинення процедури. в дновлення
пац єнта та перенесення операц ї на нший
день
Якщо пац єнт виглядає занадто драт вливим напруженим, не забувайте, що в

Уб льшост випадк в агресивна повед нка є результатом страху та болю.
Розглянемо використання к лькох техн к:
• У раз встановлення болю – усуньте його за допомогою аналгетик в. Зачекайте часу для початку д ї
препарат в та переоц н ть пац єнта.
• Почн ть терап ю феромонами ( собакам, к шкам). Вар анти включають рушники, ковдри та бандани
для великих собак.
• Зм н ть навколишнє середовище:
• Перем ст ть пац єнта в тихе м сце/к мнату подал в д нших пац єнт в.
• Забезпечте пац єнту чисту м'яку п дстилку.
• Зменш ть осв тлення.
• Можливе включення класичної музики.
• Познайомте пац єнта з навколишн ми запахами: запах спирту, дез нф куючих та розчин в, що чистять.
• Собаки: використовуйте нековзну поверхню, тримайте великих собак на п длоз .
•К шки: бажано, щоб к шки оч кували на прийом окремо в д собак; накиньте на кл тку покривало або
надайте нше укриття (наприклад, коробку)
Якщо процедура може бути в дкладена – на користь вихованця перенести її на нший день. Подумайте про
створення плану контр кондиц ювання для такого
1 пац єнта.
Якщо н чого з перерахованого вище не принесло усп ху – розгляньте протокол для Капризних/
Перебувають у стрес пац єнт в.
Капризний/перебуває у стрес пац єнт-брах цефал є ун кальною проблемою для персоналу кл н ки.
• Якщо процедура не може бути безпечною, перерв ть процедуру.
• Стаб л зуйте та в днов ть пац єнта.
• Перенес ть процедуру.
• Реал зуйте програму контр кондиц ювання1.
1 Контр кондиц ювання (псих.) - Зам на небажаної реакц ї (страху) на реакц ю, що викликає позитивн емоц ї (прим.
перекладача).
18
• Ключовим моментом для будь-якого брах цефального пац єнта є оксигенац я та захист
дихальних шлях в.
• Кисень та нтубац я трахеї повинн бути забезпечен пац єнтов якнайшвидше щоразу,
коли це потр бно з медичної точки зору.
Якщо брах цефал чний пац єнт має

надм рна вага/ожир ння, процедуру можна
в дкласти – призначте програму зниження ваги та
заплануйте процедуру п сля того, як буде
досягнуто деальної кондиц їт ла
19
ПРЕДАНЕСТЕТИЧНА ОЦІНКА КЛІНІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Існує безл ч кл н чних основ, ор єнтованих на переданестетичне визначення та оц нку кл н чної
патолог ї. Неможливо переоц нити важлив сть цього кроку в переданестетичному
огляд пац єнта.
Необх дно отримати та ознайомитися з даними

кл н чної патолог ї до загальної анестез ї.
Перев ряйте, документуйте та усувайте все
кл н чно значущ в дхилення до
премедикац ї, сп лкуйтесь з цього приводу з
своєю командою та обговорюйте свої д ї з кл єнтом.
Ігнорування аномальних
результат в неприпустимо.
STOP CRITICAL STOP

‣ Для визначення ‣ НЕ ПРОВОДИТЕ
причини провед ть ЗАГАЛЬНУ АНЕСТЕЗІЮ
подальшу
‣ Визначте стратег ю
д агностику
медичної корекц ї основного
‣ Якщо це можливо, розладу, розгляньте
в дклад ть вибрану
процедуру хвороби, що
супруводжують
20
Таблиця 1.22
Параметр
STOP CRITICAL STOP
Собаки: > 9,7 АБО
К шки:>13,9
Повтор ть вим р через к лька годин у
максимально спок йн й обстановц
Якщо показання не зм нюються або пог ршуються –
розгляньте оц нку г пергл кем ї
Якщо процедуру неможливо в дкласти – використовуйте
в дпов дний протокол
Глюкоза у кров
<2,8
АБО
(ммоль/л)
>33,3
<3,9
Провед ть повторний вим р, результат повинен
бути точним
Якщо процедура необов'язкова, почн ть
внутр шньовенне введення декстрози, зд йснюйте
регулярний контроль глюкози у кров
<45
Загальний б лок (ТР)
(г/л)
В дклад ть процедуру, якщо це можливо. <30
Забезпечте колоїдну п дтримку
<20
Альбум н
(г/л)
В дклад ть процедуру, якщо це можливо. <10
Забезпечте колоїдну п дтримку
<2
АБО
Кальц й (Ca2+) >3 <1,7
АБО
(ммоль/л) Перев рте р вень альбум ну в кров
>4
Серцевий протокол
<135
АБО
>170
<125
Натр й (Na+)
АБО
(ммоль/л) Перев рте ще раз результат, неточностей бути не
має. Оц н ть г дратац ю та невролог чний >180
статус
<100
АБО
>135
<90
Хлор (Cl-) У раз виявлення г перхлорем ї переконайтеся, що
АБО
(ммоль/л) пац єнт не отримує бром д кал ю
Перев рте результат, неточностей бути не
>145
має. Оц н ть г дратац ю та невролог чний
статус
2Одиниц вим ру гематолог чних та б ох м чних показник в переведен в найб льш часто використовуван на територ ї
Рос йської Федерац ї (прим. перекладача)
21
Параметр
STOP CRITICAL STOP
<3,5
АБО
>6
Провед ть досл дження ЕКГ
Якщо це можливо, в дклад ть процедуру,
Кал й (K+)
<2,5
забезпечте в дпов дну р динну терап ю та
АБО
(ммоль/л) перев рте ще раз К+, перш н ж приступити до
анестез ї >6
Якщо К+ покращується, часто перев ряйте його ще раз
р вень
Якщо процедуру неможливо в дкласти, використовуйте
найб льш в дпов дний протокол
Собаки: <25 або >55

Гематокрит % АБО
(HCT) К шки: <15
К шки:<20 або >45
Собаки: <20
Якщо процедуру можна в дкласти:
При анем ї – провед ть гемотрансфуз ю
АБО
Об'єм упакованих кл тин %
При гемоконцентрац ї – оц н ть волем чний >60%
(PCV)
статус
<200
П дтверд ть результат, виготовивши мазок
периферичної кров та п драхувавши к льк сть
Тромбоцити тромбоцит в вручну.
<125 <60
(*109/л)
П дтверд ть результат, як зазначено вище,
провед ть в дпов дну д агностику
тромбоцитопен ї
WBC<4
АБО
Нейтроф ли <2
П дтверд ть результат, виготовивши мазок
периферичної кров та п драхувавши к льк сть
Лейкоцити (WBC) лейкоцити вручну.
(*109/л) WBC<2
WBC>30 АБО
Нейтроф ли Виконайте п драхунок вручну, оц н ть можлив сть
Нейтроф ли<1000
(*109/л) стресової лейкограми
Провед ть в дпов дну д агностику для
визначення най мов рн шої ет олог ї
лейкоцитоз
22
Параметр
STOP CRITICAL STOP
<нормальних д апазон в
Провед ть в дпов дну д агностику
АБО
Собаки>9,6 ммоль/л
К шки>12,5 ммоль/л
Визначте питому вагу сеч (USG) Якщо
USG>1.030 (собаки) АБО >1.035
Азот сечовини (BUN) (ммоль/л) (к шки) • Провед ть N/A
рег дратац ю та перев рте результат до
використання Ренального/Постренального
протоколу Якщо USG<1.030
(собаки) АБО <1.035 (к шки)
• Якщо процедуру неможливо в дкласти –
використовуйте Ренальний/Постренальний
протокол
<нормальних д апазон в
Провед ть в дпов дну д агностику
АБО
Собаки>159 мкмоль/л
К шки>195 мкмоль/л
Визначте питому вагу сеч (USG) Якщо
Креатин н USG>1.030 (собаки) АБО >1.035
(мкмоль/л) (к шки) • Провед ть
N/A
рег дратац ю та перев рте результат до
використання Ренального/Постренального
протоколу Якщо USG< 1.030
(собаки) АБО <1.035 (к шки) Якщо процедуру неможливо
в дкласти – використовуйте Ренальний/Постренальний
протокол
Алан нам нотрансфераза Собаки: перевищення верхнього значення

(ALT) (U/L) нормальних д апазон в у 2 б льше раз в
АБО
К шки: >нормальних д апазон в
В дклад ть процедуру, якщо це можливо
N/A
Лужна фосфатаза Провед ть оц нку стану печ нки Якщо
(ALP) (U/L) процедуру неможливо в дкласти – використовуйте
Абдом нальний/Печувальний протокол
>34,2 мкмоль/л
Повинний бути кл н чний прояв жовтяниц
Перев рте ще раз результат, виключ ть ятрогенний
гемол з
Б л руб н
(мкмоль/л)
Перев рте PCV/HCT/мазок кров /тест на N/A
аутоаглютинац ю на предметному скл для оц нки
гемол зу
Абдом нальний/Печувальний протокол
23
Параметр
STOP CRITICAL STOP
Перебер ть кров через к лька годин перев рте,

чи не зникла л пем я Якщо
Л пем я
процедуру неможливо в дкласти – використовуйте найб льш
N/A
в дпов дний протокол
24
СТАТУС ASA
ASA сформулювало кер вн принципи оц нки стану здоров'я пац єнт в та розробило Систему
класиф кац їф зичного стану пац єнт в, як зазнають загальної анестез ї. Це швидкий
ефективний нструмент, розроблений для стандартизац ї оц нки ф зичного стану пац єнт в та
оц нки анестез олог чного ризику
У ветеринарн й медицин було показано, що статус тваринного ASA безпосередньо пов'язаний з ризиком
пер анестетичної смерт ; показник смертност у собак к шок для статусу 1 2 становив 0,12%, тод як
16
для пац єнт вз статусом 3 - 5 в н зб льшився до 4,8% (ризик п двищився в 40 раз в) . Визначте статус ASA
пац єнта та задокументуйте результати у медичн й карт для кожної анестез олог чної под ї. У
тварин, що мають статус 1 та 2 анестез олог чн ризики суттєво не зб льшуються.
У пац єнт в з статусом ASA 3 – 5

анестез олог чн ризики значно п двищен
Привласнюйте статус ASA кожному пац єнту, який зазнає
загальної анестез ї. Присвоєння
статусу ASA має бути обов'язковою частиною
переданестетичної оц нки пац єнта.
25
Табл. 1.3
Статус Класиф кац я ASA Приклади
1 Здоров тварини, як не мають Планова ОДЕ чи кастрац я

захворювань
2 Легкий прояв системного або Здоровий гер атричний пац єнт, пом рна анем я або
локал зованого захворювання ожир ння
3 (нестаб льний) Пом рний прояв системного Недостатн сть м трального клапана, колапс трахеї,
захворювання, що обмежує активн сть, але цукровий д абет, що погано контролюється.
не загрожує життю
4 (важкий) Тяжкий прояв системної хвороби, що несе Гемоабдомен внасл док розриву селез нки, тяжкий
загрозу життю; не виживе без травматичний пневмоторакс, органна недостатн сть
х рург чного втручання
5 (критичний) Вмираючий пац єнт; Оч кується, що Пол органна недостатн сть, тяжкий шок,
пац єнт загине менш н ж за 24 години з терм нальн стад ї злояк сних новоутворень
або без х рург чної операц ї
Мал. 1.7
ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ASA
• Істор я
• Інформац я про кл н чну
патолог ї
•Ф зичний огляд
1-2
• Ризики незначн
3-5
• Обговор ть п двищений ризик з кл єнтом
• Максимально, наск льки це можливо, скоригуйте

стан пац єнта до анестез ї
• Скасуйте або перенес ть процедуру в дпов дно до

кл н чними вказ вками
26
Рис.1.8.
ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ:
СТАБІЛЬНІСТЬ ПАЦІЄНТА І ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ
Чи є необх дн сть у негайному проведенн анестез ї

для усунення ситуац ї, яка загрожує життю? (Негайна
анестез я протягом 10 - 15 хвилин) Приклади: •
Обструкц я дихальних шлях в•

Тяжка гостра кровотеча
•
ТАК
НІ
Нестаб льний Стаб льний

пац єнт пац єнт
Д йте за допомогою
Нев дкладного протоколу
Д йте,
Д агностичне
втручання,
медична
використовуючи
стаб л зац я
Див. Нев дкладний протокол

для уточнення деталей
П сля/п д час стаб л зац ї
27
СЕДАЦІЯ, ІММОБІЛІЗАЦІЯ, ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ

На виб р на користь седац ї, ммоб л зац ї чи загальної анестез ї впливає безл ч фактор в, включаючи статус
ASA пац єнта, необх дн д агностичн або терапевтичн заходи, толерантн сть пац єнта до
ман пуляц й. Команда анестез олог в має бути готовою коригувати плани, не ставлячи п д загрозу
безпека пац єнта.
Седац я може знадобитися для переходу до ммоб л зац ї, а ммоб л зац я може знадобитися для загальної
анестез ї.
П д час прийняття р шень щодо перетворення одн єї процедури на ншу, сл дкуйте за такими факторами:
• час
•ф з олог чн параметри пац єнта
• потреби пац єнта в аналгез ї
• стрес пац єнта
Таблиця 1.4
Розгляд процедури
Чинник приклад
Інвазивн сть
• Невелика поверхнева рана
• великий абсцес
Оч куваний б ль
• Невелика травма м'яких тканин
• в дкритий перелом
Можливост пац єнта метабол зувати
л карськ засоби
• Хрон чна ниркова недостатн сть
• мутац я ABCB1 (MDR1)
Специф чн вимоги пац єнта

• Брах цефал чний пац єнт
28
У наступних таблицях наведено описи та перераховано вимоги до мон торингу для седац ї, ммоб л зац ї
та загальної анестез ї, у тому числ для брах цефал чних пац єнт в. При вибор процедури
враховуйте ун кальн сть кожного пац єнта.
Таблиця 1.5.1
Визначення
Процедура Коли використовувати Стан пац єнта Рефлекси
Седац я • Неболюч • Може пересуватися • Ус рефлекси збережен

процедури
• Зменшення
тривожност
Іммоб л зац я • Нех рург чний • Не може пересуватися • Ларингеальний рефлекс

компонент загальної та рефлекс смикування
анестез ї збережено
• Пац єнта можна
розбудити, доклавши
м н мальн зусилля
Загальна анестез я • Х рург я • Не може пересуватися • Лар нгеальний

• Інвазивн або рефлекс, рефлекс
болюч смикання та
д агностичн або миготливий рефлекс
терапевтичн в дсутн
процедури
29
Визначення: продовження
Процедура приклад Дод. нформац я
Седац я • Отоскоп чне обстеження • Пац єнт НЕ МОЖЕ БУТИ

• зб р кров нтубований
Іммоб л зац я • Стрижка сплутаної вовни • Процедура не викликає б ль та

• Позиц онування для триває не б льше 10 хвилин
рентгенограф чного • Не використовуйте для
досл дження брах цефал чних пац єнт в
• Стрижка к гт в агресивним
пац єнтам
Загальна анестез я • Кастрац я • Пац єнт ПОВИНЕН БУТИ

• ОДЕ нтубований
• Стоматолог чна проф лактика
30
Мон торинг
Температура, СНК, кол р ВСО АТ, ЕКГ,

Процедура оксигенац я
та як сть пульсу пульсоксиметр я
Седац я • Необх дно, якщо • За вказ вкою • Поточна, якщо

пац єнт може ветеринарного л каря потр бно
пересуватися
Седац я • Необх дно, якщо • Пульсоксиметр я • Необх дна потокова

брах цефал чних пац єнт може необх дна • оксигенац я
пац єнт в пересуватися АТ та ЕКГ за вказ вкою
ветеринарного л каря
Іммоб л зац я • Необх дний при • АТ та пульсоксиметр я • Необх дна потокова

поглибленн до необх дн оксигенац я для вс х
повного анестез ї • ЕКГ за вказ вкою ммоб л зованих
в дновлення ветеринарного л каря пац єнт в
• Необх дно
п дготувати ЕТ-трубки
в дпов дного розм ру
та ларингоскоп
Загальна анестез я • Необх дний до повного • Повний мон торинг, • Інгаляц я кисню через ЕТ-
в дновлення залежно в д трубку
можливостей кл н ки,
включаючи капнограф ю
(ETCO2)
Завжди виконуйте безперервний мон торинг цих параметр в. Документац я анестетичної процедури в медичн й карт
повинна зд йснюватися не р дше одного разу на п'ять хвилин (або част ше, якщо це необх дно за медичними показаннями
або для як сного догляду пац єнта).
31
Мон торинг: продовження

Стерильний лубрикант Додатков вимоги
Процедура в/в катетер та р дини
для очей
Седац я • За вказ вкою • За вказ вкою •В зуальне

ветеринарного л каря ветеринарного л каря спостереження протягом
усього пер оду
часу .
ун кальн
особливост
брах цефал чних
пац єнт в
Седац я • За вказ вкою • За вказ вкою •В зуальне

брах цефал чних ветеринарного л каря ветеринарного л каря спостереження протягом
пац єнт в усього пер оду
часу •
М н мальна
ф зична ф ксац я та
в дсутн сть
намордника
Іммоб л зац я • Рекомендується для • Необх дний. змащуйте оч •В зуальне

вс х при необх дност спостереження протягом
ммоб л зованих усього пер оду
пац єнт в часу • НЕ
• Катетер необх дний для ЗАСТОСУВАННЯ
введення пропофолу брах цефал чно
м пац єнтам
Загальна анестез я • Необх дно • Необх дний. змащуйте оч • Інформац я про

при необх дност переданестетичну
кл н чну
патолог ї
• Голодна д єта (2 – 12 годин)
та в дсутн сть води
(0 – 2 години) за
р шенням
ветеринарного л каря
• Визначення статусу
ASA
32
ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ І ПІДТРИМКИ

Безпечний та усп шний догляд за пац єнтом, що п ддається анестетичним процедурам (чи то седац я,
ммоб л зац я або загальна анестез я), залежить в д:
• функц онального обладнання, яке має перебувати в хорошому робочому стан
• пристроїв, як п дходять для мон торингу стану ветеринарного пац єнта
• готовн сть до екстрених ситуац й
Сп вроб тники мають бути навчен належному використанню пункт в, наведених у наступних списках. Це
допомагає м н м зувати ризики для пац єнта та уникнути ускладнень анестез ї.
Вимоги до Обладнання та Медикамент в
•Стерильн внутр шньовенн катетери (з адаптером) та пластир
•Х рург чне мило

•Чист та продез нф кован машинки для стрижки
•Пост йне х рург чне осв тлення з доступним додатковим
осв тленням (наприклад, налобний л хтарик)
•ЕТ-трубки р зного розм ру, як п дходять для кожного пац єнта
• Ларингоскоп (довг та коротк кл н ки) з справним л хтариком
•Портативний пульсоксиметр
•Устаткування для мон торингу життєво важливих параметр в пац єнта: ‣
Температури
‣ Систол чний/д астол чний/середн й тиск кров
‣SPO2
‣ Частоти скорочень серця та частоти дихання
‣ ЕКГ
‣ EtCO2 - якщо в кл н ц є мультипараметричний мон тор •Апарат

для анестез ї з чек-листом
•М шок Амбу необх дного розм ру, що дозволяє проводити
вентиляц ю будь-якому пац єнту чи нш засоби вентиляц ї
•Дихальних контур в дпов дного для пац єнта розм ру
•Безпечний пристр й для об гр ву пац єнт в без
св домост або п д д єю анестез ї (ковдра з циркулюючою теплою
водою або форсування теплого пов тря)
•Стетоскоп
33
Препарати для надання нев дкладної допомоги

У раз виникнення несприятливої под ї мають бути доступн так л карськ препарати
(все має бути промаркован , з невичерпаним терм ном придатност ). Ц препарати повинн збер гатися в
належному стан та бути доступними п д час проведення будь-якої анестез ї будь-якому пац єнтов (приклади
набор в для надання нев дкладної допомоги показано на рис. 1.9, 1.10)
Таблиця 1.7
Ам ноф л н Еп нефр н
Ат памезол Флумазен л
Атроп н Фуросем д
Кальц ю хлорид 10% (або кальц ю глюконат) Гл коп ролат
Розчини колоїд в Л докаїн 2%
Дексаметазон (натр ю фосфат) Манн тол 20%
Декстроза 50% Налоксон
Дифенг драм н (в н'єкц ях) Н трогл церинова мазь
Допам н Б карбонат натр ю
Ефедр н Стерильна вода для н'єкц й
Прим тки:
• Пер одично, деяк предмети можуть бути в дсутн (наприклад, через перебої з поставкою). Якщо це
можливо, заздалег дь знайд ть в дпов дну зам ну
• Використання мультидозованих флакон в повинно в дпов дати для введення кл н чним основам
р дин та вимог до венозного доступу.
Краш-в зок, в якому збер гається обладнання та

л карськ препарати для надання нев дкладної допомоги, повинна перебувати
у спец ально в дведеному для неї м сц та
бути легко доступною легко транспортабельною в будь-яке
час. Ус препарати мають бути ч тко промаркован та
збер гатися в дпов дним чином.
34
Рис.1.9.
Приклад 1: Наб р для надання нев дкладної допомоги
Мал. 1.10.
Приклад 2: Наб р для надання нев дкладної допомоги
35
ПЕРІОПЕРАТИВНА АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ
У численних досл дженнях проводилася оц нка проф лактичного пер оперативного використання
антиб отик в при планових процедурах (наприклад, ОГЕ та кастрац я). Результати цих досл джень та
стурбован сть з приводу застосування антиб отик в, внутр шньол карняних нфекц й та розвитку
м кроорган змом з множинною л карською ст йк стю призвели до скорочення рутинного
проф лактичного застосування антиб отик в Остаточне р шення про призначення антиб отик в залишається за
ветеринарний л кар.
П д час кожної х рург чної процедури необх дно дотримуватись наступних правил:
• Активне застосування асептичних техн к
•М н м зац я часу х рург чної операц ї
•М н м зац я ман пуляц й з тканинами
При визначенн доц льност призначення антиб отикотерап ї необх дно дотримуватись наступних
положень:
• Фактори, як зб льшують частоту п сляоперац йної ранової нфекц ї:
‣ Тривала операц я
‣ Невеликий досв д ветеринарного х рурга
‣П двищений р вень забруднення рани
‣ Ожир ння пац єнта
‣ Велика к льк сть сп вроб тник в в операц йн й
‣ Сильна ослаблен сть орган зму пац єнта (необх дн сть нтенсивної терап ї)
‣ Наявн сть сторонн х матер ал в (наприклад, дренаж в)
• Тип процедури, що виконується:
‣ Чист планов процедури, тривал стю не б льше 90 хвилин (ОДЕ, кастрац я).
‣ Проф лактична антиб отикотерап я не показана, за винятком випадк в призначення антиб отик в
ветеринарним л карем
‣ Стоматолог чна проф лактика
‣ Проф лактична антиб отикотерап я проводиться за вказ вкою ветеринарного л каря
‣ Показаннями для проф лактичної антиб отикотерап ї може бути нфекц йний ендокардит з
ураженням клапан в, наявн сть у пац єнта мплантат в або вроджених вад серця
‣ Американський ветеринарний стоматолог чний коледж (AVDC) розробив положення про застосування
антиб отик в у ветеринарн й стоматолог ї (www.avdc.org/statements.html)
‣ Оральне призначення кл ндам цину: 5,5 - 11 мг/кг перорально кожн 12 годин.
‣ Курс починається за 2 - 3 дн до стоматолог чного втручання

АБО
‣ Кл ндам цин вводиться щонайменше за 2 години до анестез ї.
‣ Терап я продовжується залежно в д стану пац єнта
‣ Промивання ротової порожнини хлоргексидином
‣ Препарат наноситься на зуби та ясна одразу п сля нтубац ї.
36
‣М ж нанесенням хлоргексидину та самою стоматолог чною процедурою необх дно почекати 10
хвилин
• Пац єнти з п одерм єю або ортопедичн пац єнти
‣ цефазол н 22 мг/кг внутр шньовенно (якщо у пац єнта немає протипоказань)
‣ якщо можливо, перенес ть операц ю до л кування п одерм ї
‣ вводити внутр шньовенно дуже пов льно
‣ найб льш ефективний при введенн безпосередньо перед розр зом шк ри
‣ якщо операц я триває довше 90 хвилин, повтор ть введення препарату
37
ЧЕК-ЛИСТИ
У медицин людини вдалося значно знизити р вень смертност , захворюваност та розвитку ускладнень
у пац єнт в завдяки введенню чек-аркуш в. Для найкращої п дтримки культури безпеки ми запровадили два
чек-листа: Чек-лист Апарату для Анестез ї та Чек-лист Часу Оч кування перед Індукц єю.
Чек-лист Апарату для Анестез ї (Кл н чн основи) Чек-лист Апарату

для анестез ї призначений для виконання наступних д й:
• Полегшення взаємод їм ж членами анестез олог чної команди
• Допомога в усв домленн того, що вс важлив компоненти анестез ї перев рен
•П дтвердження того, що все анестез олог чне обладнання працює правильно
• Дозволяє провести об'єктивну оц нку машин та ншого обладнання
• Допомагає м н м зувати для пац єнта ризики, пов'язан з обладнанням
Інструкц ї щодо правильного використання чек-листа:
• Заповнюйте весь чек-лист перед кожною загальною анестез єю. В деал – перед проведенням премедикац ї
• Усун ть будь-як проблеми з обладнанням до проведення премедикац ї
• Не приступайте до загальної анестез ї, якщо будь-який з пункт в не може бути перев рений та заповнений
• Почн ть перев рку по вс х пунктах по порядку, починаючи з першого
•П сля завершення перев рки позначте кожен пункт у чек-лист
• Для елемент в, що мають поле "Запис", вкаж ть значення для кожного елемента у в дпов дному пол
• Документуйте усп шне заповнення чек-листа у медичних прим тках щодо анестез ї.
Вар анти заповнення чек-листа:
• Чек-лист може бути заповнений ветеринарним л карем або спец альним сп вроб тником з контролю
• Чек-лист може заповнюватись сп льно командою анестез олог в або окремим анестез ологом
• Ветеринарний л кар гарантує заповнення чек-листа до ндукц ї анестез ї
Для кожного анестез олог чного апарату на територ ї кл н ки має вестись залам нований
багаторазовий чек-аркуш.
Перед кожною загальною анестез єю перев ряйте апарат для
анестез ї за допомогою чек-листа
38
Мал. 1.11.
Чек-лист Апарату для Анестез ї
Перев ряйте обладнання та заповнюйте чек-лист перед кожною загальною

анестез єю
Позначка Запис
Перев рте наклейку на анестез олог чний в зок, щоб

переконатися у виконання необх дного обслуговування
(запиш ть дату)
Перев рте основне джерело кисню (запиш ть

об'єм)
Перев рте наявн сть резервного джерела кисню
Переконайтеся, що витратом ри О2 працюють
Переконайтеся, що випарник заповнений та його порт щ льно

закритий (запиш ть об'єм)
Провед ть перев рку герметичност апарату для анестез ї (при

виявленн витоку не продовжуйте, див. Пос бник з усунення
несправностей)
Переконайтеся, що система очищення ув мкнена справно

працює
Переконайтеся, що абсорбер СО2 чистий або нещодавно зам нений

(запиш ть дату зам ни)
Перев рте працездатн сть обладнання для мон торингу
Перев рте наявн сть препарат в для надання

нев дкладної допомоги та дати зак нчення терм ну придатност
39
Чек-лист Часу Оч кування перед Індукц єю (Найкращ практики)

Ц ль
• Чек-лист Часу Оч кування перед Індукц єю – нструмент, що допомагає команд анестез олог в
посл довно виконувати вс переданестетичн кл н чн засади. • Використання
Чек-лист Часу Оч кування перед Індукц єю в дноситься до кращих практик
анестез ї.
Чек-лист Часу Оч кування перед Індукц єю – це метод, який дозволяє: •

Перев рити завершення ключових переданестетичних компонент в до ндукц ї анестез ї
• Максим зує анестез олог чну безпеку для пац єнта та м н м зує можлив помилки
• Полегшити сп лкування м ж членами команди анестез олог в
Деяк ключов компоненти Чек-листа Часу Оч кування перед Індукц єю: • П дтвердження
мен пац єнта, назви х рург чної процедури та област проведення операц ї
• Виявлення та обговорення ризик в, ун кальних для пац єнта
• Перев рка статусу ASA пац єнта та заповнення Чек-листа Апарату для Анестез ї
Інструкц я з правильного використання Чек-листа Часу Оч кування перед Індукц єю: • Перед кожною
загальною анестез єю ветеринарний л кар та спец альний сп вроб тник з мон торингу повинн
заповнити весь чек-лист
• Заповн ть чек-лист до введення л карських препарат в пац єнтов , якщо тварина слухняна АБО як
можна швидше, якщо тварина в дчуває стрес чи занепокоєння
• Заповн ть чек-лист до ндукц ї анестез ї
• Якщо будь-який пункт у чек-лист не може бути заповнений або якийсь елемент не може бути перев рений,
НЕ ПРИСТУПАЙТЕ до загальної анестез ї
• Почн ть з першого пункту та заповн ть весь чек-лист по порядку
• Позначте у чек-лист кожен елемент п сля завершення перев рки
• В дпов дальний ветеринарний л кар зобов'язаний бути присутн мп д час перев рки обладнання та гарантує
заповнення чек-листа
• Документуйте усп шне заповнення чек-листа в медичних нотатках щодо анестез ї.
40
Рис.1.12.
ЧЕК-ЛИСТ ЧАСУ ОЧІКУВАННЯ ПЕРЕД

ІНДУКЦІЄЮ
Кожне завдання має бути виконане та перев рене у присутност в дпов дального ветеринарного л каря або
спец ального сп вроб тника з мон торингу до ндукц ї перед кожною процедурою, яка потребує загальної анестез ї.
Позначка
Повний ф зичний огляд виконано
Перев рте, чи заповнений Чек-лист Апарату для Анестез ї
Спец альний сп вроб тник з мон торингу призначено
Ім'я пац єнта п дтверджено
Згода власника отримана
Повну стор ю хвороби отримано, ветеринарний л кар з нею ознайомлений
Ветеринарний л кар ознайомлений з даними кл н чної патолог ї
Статус ASA пац єнта визначено
Процедура, д лянка та локал зац яп дтверджен
Манжети ЕТ-трубок перев рен , ларингоскоп справний та знаходиться у доступ
Дихальна система п дключена, виток в немає, запоб жний клапан

в дкритий, м шок на м сц
Повний ф зичний огляд п сля премедикац ї виконано
Ризики пац єнта визначено та обговорено м ж членами анестез олог чної команди
Дози препарат в для реан мац ї розрахован , препарати доступн
Антиб отики введен (якщо необх дно)
41
ВИСНОВКИ
Для забезпечення усп шної та безпечної анестез ї необх дно добре навчена команда, яка працює
сп льно на благо пац єнта. Частково її можна охарактеризувати такими твердженнями:
• Перед анестез єю пом щає пац єнта у найкращ можлив умови
• Визнає, коли анестетична процедура перестає в дпов дати нтересам пац єнта, виправляє недол ки
благо пац єнта
•в дпов дає чи перевершує вс кл н чн основи, дотримується федеральних регламент в та

державн акти, що регулюють практику
Пам'ятайте, що стан пац єнта п сля в дновлення має бути таким же добрим, або нав ть б льше
найкращим, н ж до анестетичної процедури.
Будь-який сп вроб тник госп талю може визначити проблему та призупинити процедуру у раз
наявност побоювань щодо безпеки пац єнта чи сп вроб тника. Якщо ситуац я не була
дозволена адресатом, кожен сп вроб тник має можлив сть звернутися до кер вництва.
Посилання та рекомендован до ознайомлення матер али з питань Медичних стандарт в

якост
1. AAHA Anestesia Guidelines for Dogs and Cats. J Am Anim Hosp Assoc. 2011; 47: 377-385.
2. WSAVA Guidelines for Vaccination of Dogs and Cats. J Small Anim Pract. June 2010; 51 (6): e1-e32.
3. Morley PS, Apley MD, Besser TE, та н. Антиmicrobial drug use в veterinary medicine. J Vet Intern Med. 2005; 19 (4): 617-629.
4. Nelson LL. Щаслив веб- нфакц ї в малої animal surgery. Vet Clin North Am Small Anim Pract. 2011; 41 (5): 1041-1056.
5. Plumb DC. Plumb's Veterinary Drug Handbook, 8 th edition. Ames, Iowa. Wiley Blackwell. 2015 року.
6. Eugster S, Schawalder P, Gaschen F, та н. A prospective study postoperative surgical site infections в psy and cats. Vet Surg. 2004; 33 (5):
542-550.
7. Thrall MA, Baker DC, Lassen ED. Veterinary Hematology and Clinical Chemistry. Philadelphia, Pa. Wiley. 2004.
8. Guwande A. The Checklist Manifesto: How To Get Things Right. Нью-Йорк, Нью-Йорк. Henry Holt and Co. 2011 року.
9. Birchard SJ, Sherding MS, Sherding RG. Saunders Manual of Small Animal Practice, 3 rd edition. Toronto, Canada. Elsevier
Канада. 2006.
42
10. Hoareau GH, Jourdan G, Mellema MS, et al. Визначення arterial blood gases and arterial press blood in brachycephalic
dogs. J Vet Intern Med. 2012; 26 (4): 897-904.
11.Mellema MS, Hoareau GH. Hypomagnesemia в brachycephalic psy. J Vet Intern Med. 2014; 28 (5): 1418-1423.
12. Matthews NS, Mohn TJ, Yang M, et al. Factors поєднан з anesthetic-related death в шкарпетках к шках в медичних
медичних закладах. Прийнятий для публ кац ї, JAVMA.
13. Wadell LS. Perioperative care. Vet Clin North Am Small Anim Pract. September 2015;45(5):xiii-xiv.
14. Tranquilli WJ, Thurmon JC, Grimm KA (eds). Lumb and Jones' Veterinary Anesthesia and Analgesia, 4 th edition. Ames, Iowa.
John Wiley & Sons. 2008.
15. Bill C, Auvigne A, Bomassi E, et al. На evidence-based medicine approach до малого animal anesthetic mortality in a referral
practice: influence of initiating three recomendations on subsequent anaesthetic deaths. Vet Anaesth Analg. 2014; 41 (3); 249-258.
16. Bill C, Auvigne A, Libermann S, et al. Risk of anestetic mortality in dogs and cats: an observational cohort study of 3546
cases. Vet Anaesth Analg. 2012; 39 (1): 59-68.
17.Boller M, Kellett-Gregory L, Shofar FS, et al. Clinical practice of CPCR в малих animal: an internet-based survey. J Vet
Emerg Crit Care (San Antonio). 2010; 20 (6): 558-570.
18. McMichael M, Herring J, Fletcher DJ, et al. RECOVER evidence and knowledge gap analysis на veterinary CRP. Part 2:
Preparedness and prevention. J Vet Emerg Crit Care (San Antonio). 2012; 22 (S1): S13-S25.
19.Ettinger SJ, Feldman EC. Textbook of Veterinary Internal Medicine, 7 th edition. Philadelphia, Pa. Saunders. 2010 року.
20. Krein S, Wetmore LA. Breed specific anesthesia. NAVC Clinician's Brief. March 2012: 17-20.
21.AAHA Standards of Accreditation. American Animal Hospital Association. 2014. Latimer KS, Mahaffey EA, Prasse KW.
Duncan and Prasse's Veterinary Laboratory Medicine, Clinical Pathology, 4 th edition. Ames, Iowa. Wiley-Blackwell. 2003.
22.LatimerKS,MahaffeyEA,PrasseKW.DuncanandPrasse'sVeterinaryLaboratory Medicine, Clinical Pathology, 4th edition. Ames, Iowa.
Wiley-Blackwell. 2003.
23.Farbod F., Kanaan H, Farbod J. Infective endocarditis and antibiotic prophylaxis prior to dental/oral procedures: latest revision
to the guidelines by the American Heart Association. Int J Oral Maxillofac Surg. 2009; 38 (6): 626-631.
24.American Veterinary Dental College (AVDC) Position Statements. The Use of Antibiotics в Veterinary Dentistry (adopted April
2005). www.avdc.org/statements.html. Accessed October 26, 2016.
25. Herron ME, Shreyer T. Pet-friendly veterinary practice: a guide for practitioners. Vet Clin North Am Small Anim Pract.
2014; 44 (3): 451-481.
26. Rodan I, Sundahl E, Carney H, et al. AAFP ISFM feline-friendly handling guidelines. J Feline Med Surg. 2011;13(5):
364-375.
43
BCS шкала оц нки кондиц їт ла В/в внутр шньовенно
non-rebreathing
NRB - безповоротний
СО2 вуглекислий газ
(характеристика дихальних
контур в)
ЕТ ендотрахеально
Детальний огляд всього анестез олог чного обладнання та витратних матер ал в виходить за рамки цього
розд лу. У цьому розд л коротко викладено важлив моменти, що стосуються вибору та використання
р зних предмет в, пов'язаних з анестез єю. Поки нш члени ветеринарної команди займаються
п дбором п дготовкою обладнання, ветеринарний л кар в дпов дає за те, щоб кожному пац єнту
було п д брано в дпов дне анестез олог чне обладнання щоб це обладнання знаходилося в хорошому роб тнику.
стан до ндукц ї анестез ї.
В дпов дальний ветеринарний л кар, перш н ж розпочати
премедикац ю та анестез ю, гарантує, що все обладнання
працює правильно.
44
ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ
В/в катетери
• Сл д використовувати найб льший катетер, який не травмує вену
• Рекомендац ї щодо п дбору розм ру катетера (табл.1.8) можуть використовуватися як пос бник з
вибору внутр шньовенного катетера. Дан рекомендац ї повинн використовуватись у поєднанн з оц нкою кондиц їт ла
(BCS) пац єнта, його ф зичного стану та судинного статусу.
• Перед використанням, внутр шньовенн катетери, Т-порти та подовжувальн л н ї необх дно промити
нормальним (не гепарин зованим) ф з олог чним розчином.
• Внутр шньовенн р дини вводяться через подовжувач та Т-порти, вони не повинн вводитися голкою через кришку
катетери.
Ларингоскопи
• Інтубац ю необх дно проводити за допомогою ларингоскопа
‣ Дотримання цього правила особливо важливо при нтубац ї кот в та брах цефал чних собак
• Використання ларингоскопа для в зуал зац ї трахеї знижує ризик ускладнень п д час нтубац ї
• Для нтубац ї к шок та др бних собак використовується малий клинок, для нтубац ї середн х та великих собак -
великий клинок
• Для отримання б льш детальної нформац ї про нтубац ю див. розд л "Індукц я, мон торинг та
в дновлення"
• Перев рте ларингоскоп та його л хтарик до ндукц ї анестез ї
• Зам нюйте зношен та пошкоджен ларингоскопи при необх дност
45
Ендотрахеальн трубки • Мал. 1.13: Оц нка довжини ЕТ-трубки

Виб р
•П дб р розм ру ЕТ-трубки
зд йснюється в залежност в д породи
та кондиц їт ла пац єнта
‣ Довжина та д аметр ЕТ-трубки повинн

п дходити конкретному пац єнту
• Необх дно вибирати найб льшу трубку,

яка легко пом щається в трахею, не
дратує та не травмує її
• Довжина ЕТ-трубки вим рюється в д носа

до плеча (вх д до грудної кл тки).
Дистальний к нець ЕТ-трубки
розташований належним чином, коли
в н розм щений на р вн плеча
(кран альн ший за вход у грудну
кл тину) (рис. 1.13)
Методи визначення д аметра ЕТ-трубки
1. Оптимальний розм р ЕТ-трубки часто допомагає визначити пальпац я трахеї. 2.

Дистальний к нець ЕТ-трубки можна вим ряти носовою перегородкою пац єнта (рис. 1.14).
Хоча цей метод досить ефективний, є можлив сть вибору
нев дпов дного розм ру
• Перед нтубац єю п дготуйте щонайменше три ЕТ-трубки: трубку, яку збираєтеся використовувати, а
також одну б льшу одну меншу д аметру. •
Це забезпечить швидкий доступ до
додаткових трубок у раз , якщо трахея
Мал. 1.14: П дб р д аметра ЕТ-трубки
пац єнта виявилася не того
д аметра, на який ви оч кували.
• Перев рка герметичност
• Перед кожним використанням ЕТ-трубки
необх дно перев рити її манжети на
герметичн сть .
• При перев рц манжети на предмет виток в

не варто надм рно роздмухувати її, так це
призводить до пошкодження манжети (для
отримання додаткової нформац ї див.
розд л "Індукц я, мон торинг та
в дновлення»)
Дистальний к нець трубки можна вим ряти за шириною

носової перегородки пац єнта
46
Дихальн контури
• Виб р
‣ Існує два типи дихальних контур в: ‣ Неповоротн
контури (Non-rebreathing circuit - скорочення NRB) ‣ Поворотн
контури
‣П дб р дихального контуру зд йснюється виходячи з деальної маси т ла пац єнта
‣ Розм р легень та дихальна ємн сть не зм нюються з зб льшенням ваги пац єнта
‣ Використовуйте медичну стор ю пац єнта, стандарти породи та BCS для обчислення
деальної маси т ла
‣ див. 1.8 (у як й наведено рекомендац ї щодо вибору дихального контуру)
• Перед кожним використанням дихального контуру його перев ряють на наявн сть виток вув дпов дност з
Чек-листом Апарату для Анестез ї.
‣ У кл н ц має бути як м н мум два запасн дихальн контури кожного типу на випадок
виявлення витоку в основному контур .
Допом жна вентиляц я застосовна для кожної
анестетичної процедури.
• Нереверсивний дихальний контур

• Для пац єнт в масою менше 7 кг повинен використовуватися NRB контур (наприклад, контур Бейна або
Джексона-Р за)
• Важливо пам'ятати, що в NRB-контур в дсутн абсорбер СО2 ‣ Для
запоб гання повторному вдиханню СО2 , швидк сть потоку кисню повинна бути б льшою
дихального об'єму пац єнта
‣ Отже, при використанн NRB контуру швидк сть потоку кисню повинна становити
150 - 300 мл/кг/хв
• NRB-контури є витратним матер алом
‣ Зам нюйте контури щор чно або част ше за необх дност .
Інструкц їзп дключення NRB-контуру

• К нець пац єнта – це частина дихального контуру,
що з'єднується з ЕТ-трубкою
• Інсп раторне кол но дихального контуру приєднують до
апарату для анестез ї, вставляючи його в охоплюючий к нець
трубки, що йде з випарника.
• Експ раторне кол но NRB контуру має з'єднуватися з
трубкою, що йде до системи очищення. Перед п дключенням
контуру до системи очищення обов'язково перев рте, чи клапан
скидання
в дкрито. • Завжди в длежуйте пот к газу та кисню на
апарат для анестез ї, щоб переконатися, NRB контур
правильно п дключений (див. рис. 1.21)
47
• Реверсивний дихальний контур

• Реверсивн дихальн контури (пед атричн або доросл ) повинн використовуватись для
пац єнт в, масою 7 та б льше
кг. • Важливо пам'ятати, що у реверсивному дихальному контур має використовуватися абсорбер СО2.
‣ Стан абсорбера СО2 має ретельно контролюватись, абсорбер повинен регулярно
зам нюватись.
‣ Для отримання б льш детальної нформац ї див. Розд л «Абсорбер

СО2». • Дихальн контури є витратними матер алами
‣ Зам нюйте дихальн контури кожн три м сяц або част ше за необх дност .
Інструкц ї з п дключення пед атричного (7 - 10 кг) та

дорослого (>10 кг) реверсивного дихального контуру
• К нець пац єнта – це частина дихального контуру, що з'єднується з
ЕТ-трубкою
• Інсп раторне кол но дихального контуру приєднують до
апарату для анестез ї через призначений для цього порт. •
Експ раторне кол но реверсивного контуру з'єднується з
апаратом для анестез ї у м сц прикр плення резервного м шка.
Перед п дключенням пац єнта завжди перев ряйте, чи клапан в дкритий
скидання.
• Завжди в длежуйте пот к газу та кисню на апарат для
анестез ї, щоб переконатися, реверсивний контур п дключено
правильно (див. рис. 1.22)
48
Резервн м шки
• Виб р
• При вибор резервного м шка для реверсивного контуру р шення ґрунтується на деальн й мас
т ла пац єнта (див. табл. 1.8)
‣ Розм р легень та дихальна ємн сть не зм нюються з зб льшенням ваги пац єнта
‣ Використовуйте медичну стор ю пац єнта, стандарти породи та BCS для обчислення деальної
маси т ла
‣ Об'єм дихального м шка повинен бути в три-п'ять раз вб льшим за дихальний об'єм пац єнта
‣ Дихальний об'єм розраховується як 10 - 15 мл/кг
• Перед кожним використанням сл д перев ряти герметичн сть резервного м шка.
• У кл н ц має бути як м н мум два запасн резервн м шки кожного розм ру на випадок
поява витоку в робочому м шку.
‣ М шки є витратним матер алом
‣ Проводьте зам ну м шк в кожн 6м сяц в або част ше за необх дност , за
винятком м шка об'ємом 5 л, який повинен зам нюватись щор чно або част ше у м ру
необх дност .
Киснев маски та д афрагми

• Виб р
• Маски повинн щ льно прилягати до морди пац єнта, не викликаючи при цьому надм рного стресу або
занепокоєння.
‣ Для м н м зац ї зазор в навколо морди пац єнта можна використовувати гумову д афрагму. ‣
Обережно! Використовуючи кисневу маску, можна нанести травму очей брах цефал чному пац єнту. ‣ При
тривалому використанн маски - використовуйте лубрикант для очей
• Якщо пац єнт при використанн кисневої маски сильно нервує, не можна додавати надм рн
зусилля щодо його ф зичного утримання.
• Перед використанням маски або д афрагми переконайтеся, що вони сух та чист , на них в дсутн
видим забруднення.
• Регулярно перев ряйте маски та д афрагми на наявн сть ознак зношування або пошкодження, зам нюйте їх при
необх дност .
49
Таблиця 1.8
Особисте обладнання для анестез ї

Таблиця розм р в
Маса т ла (кг) Розм р катетера
<2 кг 22 - 24 G
Розм р в/в катетер в 20 - 22 G

2 - 8,9 кг
9 - 16 кг 18 - 20 G
>16 кг 18 G
Маса пац єнта менше 7 кг = нереверсивний контур (NRB)
Контур Бейна Контур Джексона-Р за
Дихальний контур
Маса пац єнта понад 7 кг = реверсивний контур
7 - 10 кг: пед атричний контур Б льше 10

(рожевий) кг: контур для дорослих (блакитний)
Маса т ла (кг) Розм рм шка
0 - 7 кг Використовуйте контур NRB
7 - 13 кг 0,5 л
Розм р резервного м шка 13 – 26 кг 1л
26 - 40 кг 2л
40 - 66 кг 3л
66 кг б льше 5л
50
КИСНЕ І ДІОКСИД ВУГЛЕЦЮ
Киснев балони
Киснев балони бувають р зних розм р в.
Приблизну к льк сть хвилин, що залишилися, в кисневому балон можна розрахувати, знаючи ємн сть
кисневого резервуару та швидк сть потоку кисню (л/хв).
• У повних резервуарах, незалежно в д їх розм ру, кисень перебуває п д тиском 2000 psi*.
• Цей тиск знижується пропорц йно до випорожнення резервуара.
Табл. 1.9.
Об'єм кисню
Мал Е-балон Watermelon - балон Великий Н-балон
Об'єм повного балона 600 л 1200 л 7000 л
Тиск у повному
балон 2000 psi 2000 psi 2000 psi
51
Обсяг кисню, що залишився в балон , можна розрахувати,

знаючи обсяг балона тиск в ньому (psi)
(поточний тиск у psi) × (обсяг кисневого балона в л)

Поточний обсяг кисню (л) = 2000
psi (тиск у повному балон )
поточний обсяг кисню (л)

хвилини, Що Залишилися
= швидк сть потоку кисню (л/хв)
Приклад 1
Балон об'ємом 600 л з тиском 500 psi
500 psi × 600 л

Поточний обсяг О2 = 150л
2000 psi
150 л
хвилини, Що Залишилися, при швидкост потоку 1л/хв = = 150 хв
1 л/хв
Приклад 2
(800 psi) (1200 л)

Поточний об'єм O2 = 480 л
2000 psi
480 л
хвилини, Що Залишилися, при швидкост потоку 2л/хв = = 240 хв
2 л/хв
Приклад 3
(1200 psi) (7000 л)

Поточний об'єм O2 = 4200 л
2000 psi
4200 л
хвилини, Що Залишилися, при швидкост потоку 0,5л/хв = = 8400 хв
0,5 л/хв
52
Абсорбент вуглекислого газу та Мал. 1.15. Контейнер з абсорбентом СО2
контейнер для нього

Одним з найважлив ших елемент в
техн чного обслуговування апарату для
анестез ї є блок абсорбера, який
складається з контейнера з абсорбентом СО2
(наприклад, кальцинованою содою, Carbolime ®
, Amsorb ® т.д.). Абсорбер видаляє
вуглекислий газ з дихального контуру.
Контейнер та абсорбент є частою зоною
виявлення несправностей в анестез олог чн й
систем .
• При заповненн контейнера пам'ятайте, що в
нього м ститься приблизно 1,3 кг абсорбенту
‣ Конкретний обсяг абсорбенту залежить в д
типу контейнера
‣ П сля заповнення кан стри у пакет
можуть залишатися гранули абсорбенту.
‣ Завжди викидайте решту в
пакет абсорбент. Абсорбент
небезпечний при використанн п сля
збер гання. • Абсорбент має певний терм н служби,

залежить в д часу анестез ї. Або максимум
чотири тижн при вплив на абсорбент к мнатного пов тря.
Через нещ льне прикр плення кан стри можуть виникати витоку. •
Нещ льне прикр плення контейнера може виникати через неправильне сум щення р зьби або при
попаданн в р зьблення гранул
абсорбенту. • При заповненн контейнера абсорбентом акуратно струшуйте
його. ‣ Струшування контейнера запоб гає нещ льн й упаковц гранул (зменшуючи к льк сть пов тря
м ж гранулами) та утворення канал в (поява пов тряних шлях в через абсорбер усередин
контейнера, що зводить до м н муму взаємод ю газу та абсорбенту) ‣
Щ льна упаковка провокує утворення пилу та п двищує оп р вентиляц ї.
При заповненн контейнера абсорбентом дотримуйтесь

обережн сть не допускайте влучення гранул
абсорбенту в центральну трубку контейнера
• Якщо п д час заповнення контейнера гранули абсорбенту таки потрапили в центральну трубку
контейнера, необх дно спорожнити контейнер, очистити центральну трубку та заповнити контейнер
наново.
• Гранули в центральн й трубц є загрозою безпец - з центральної трубки вони
можуть потрапити в дихальний контур та дихальн шляхи пац єнта.
Абсорбенти СО2 виснажуються або висихають при використанн понад їх здатн сть поглинати д оксиод
вуглецю.
• Висихання абсорбенту в дбувається через: •

Використання дихального контуру п д час анестез ї. •
Збер гання невикористаного абсорбенту у кан стр . •
Д я к мнатного пов тря п сля в дкриття пакету. • Ознаки
висихання абсорбенту:
• Св ж гранули абсорбенту досить м'як , легко роздавити.
53
• Виснажен гранули х м чно зм нен та тверд .

• Гранули, що затверд ли, б льше не можуть поглинати СО2, вони повинн бути негайно зам нен .
• Багато абсорбент в СО2 п сля виснаження зм нюють св й кол р на ф олетовий.
‣ Через деякий час гранули можуть знову стати б лими, але це не означає, що так гранули можуть
безпечно використовуватись.
При нерегулярн й зам н абсорбенту

анестез олог чн й систем можуть накопичуватися
небезпечн р вн окису вуглецю та сполуки А
54
Обов'язковий граф к: Мал.

1.16. Стикер, що прикр плюється до контейнера з абсорбентом СО2
ВІДМІЧАЙТЕ ОДНУ КЛІТКУ КОЖНІ 15 Дата зам ни абсорбенту CO2: 30 дн в з моменту зам ни:
ХВИЛИН АНЕСТЕЗІЇ: _______/_______/_______ _______/_______/_______
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Anesco/Surgivet Matrix VMS LEI Medical

Л м т СО2 абсорбенту Л м т СО2 абсорбенту Л м т СО2 абсорбенту
5:00 8:00 10:00
Зам н ть СО2 абсорбент, якщо:
•Гранули поточного СО2 абсорбенту використовуються понад 30 дн в.

•Досягнуто максимальний тимчасовий л м т абсорбенту.
•Половина гранул СО2 абсорбенту зм нила кол р.
• Зм нюйте абсорбент СО2 залежно в д к лькост проведених анестез й або кожн 30 дн в залежно в д того,
що настане ран ше.
• Якщо максимальний час анестез ї не витрачено, абсорбент сл д зам нити через 30 дн в.
• Позначте кожн 15 хвилин анестез ї на стрикер контейнера.
• П сля зак нчення анестез ї для конкретного типу контейнера - зам н ть абсорбент.
• При кожн й зам н абсорбенту прикр плюйте до контейнера новий наклейку (рис. 1.16).
‣Зам на абсорбенту СО2 повинна проводитись у в дпов дност з певним

граф ком
‣Сл дуйте граф ку, вказаному на стрикер контейнера (рис. 1.16)
‣Точний час зам ни залежить в д типу контейнера з абсорбентом на
анестез олог чному апарат
‣НЕ ДОЧЕКАЙТЕСЯ зм ни кольору абсорбенту
‣Якщо ви не впевнен у тип контейнера, використовуйте 5-ти годинний нтервал
м ж зам нами.
55
АПАРАТ ДЛЯ АНЕСТЕЗІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ АНЕСТЕЗІЇ
Система видалення в дпрацьованих газ в (система евакуац ї) Щоб

забезпечити правильну доставку нгаляц йних анестетик в пац єнту, необх дно правильно
п дключити та в дрегулювати систему видалення в дпрацьованих газ в.
Налаштування
•П дключ ть один к нець евакуац йної трубки до виходу системи очищення, а нший к нець - до клапана скидання.
в дпрацьованих газ в на апарат для анестез ї • Не
п дключайте трубку, що йде з виходу системи очищення, безпосередньо до запоб жного клапана
(Реверсивний контур) або випускному клапану дихального м шка (NRB контур).
•П дключ ть один к нець трубки системи очищення до запоб жного клапана на систем зворотного
дихання або до випускного клапана дихального м шка в систем NRB; нший к нець приєднайте до
нтерфейсний клапан в дпрацьованих газ в на апарат .
Використання
• У вс х шпиталях Банф лд має бути система очищення. • Ця система
встановлюється для безпечного видалення анестетичних в дход в, що утворюються п д час
анестез ї.
• Для безпечної та як сної анестез ї вкрай важливим є функц онування ц єї системи. • Цей пристр й
вмикається та вимикається за допомогою вимикача з п дсв чуванням, розташованого на
ст ни усередин або безпосередньо за межами х рург чного комплексу. • Вимикач
повинен бути промаркований як "вимикач системи очищення".
• Ветеринарний л кар зобов'язаний переконатися, що кожен техн к/пом чник розум є принцип роботи системи
очищення та важлив сть її правильного використання.
56
Випарник
У випарнику знаходиться за допомогою нього вводиться в дихальний контур газ, що анестезує (севофлюран). •
Нов /порожн випарники необх дно заповнити севофлюраном за 45 хвилин до використання, щоб ф льтр
випарника встиг просочитися.
• Р вень севофлюрану у випарнику можна визначити шляхом в зуал зац ї р вня р дкого анестетика
камер випарника, що
заповнюється. • Коли р вень р дкого анестетика падає нижче 50%, заповн ть випарник.
Регулятор кисню
Регулятор кисню – це
попередньо налаштований прилад
медичного класу (заводськ Мал. 1.17: Регулятор кисню
установки неможливо зм нити),
призначений для зниження тиску
у кисневому балон з 2000 psi до
приблизно 50 psi. Регулятор кисню
може вийти з ладу, в результат
тиск може бути або занадто
високим або занадто низьким (рис.
1.17).
Результат поломки з високим тиском

включає:
• Поломка швидкороз'ємних
кисневих сполук. •
В дмова зворотних клапан в кисню
при подв йн й подач
газу. • Поломка
трубок. • Несправн сть притоку
кисню. • Вит к кисню з регулятора.
Результат несправност з низьким тиском включає:

• Неправильний або недостатн й приплив кисню. •
Неправильна чи недостатня доставка кисню пац єнту
• Зб й проходження кисню через регулятор.
57
Манометр Мал. 1.18: Манометр
Манометр показує тиск (в див. Н2О)

газ в (анестезуючого газу та
кисню) у дихальних шляхах та
леген пац єнта. Розум ння св дчень
манометра забезпечує м ру
безпеки, що гарантує, що в
ход анестез ї при виконанн ручної
максимальний тиск вентиляц ї не
буде перевищено (рис. 1.18).
‣При перевищенн максимального тиску можуть виникнути пошкодження

дихальних шлях в пац єнта, у тому числ фатальний пневмоторакс.
‣Тиск не повинен перевищувати 20 см Н2О у собак та 15 см Н2О у к шок.
‣У цуценят та кошенят, так само як у дорослих тварин з респ раторними
захворюваннями, максимальний тиск у дихальних шляхах має
бути нижче. Див. Протоколи для уточнення деталей.
Кал бр вка
• Коли манометр не використовується, його стр лка має бути на нул .
• Гвинт для обнулення розташований п д склом манометра 12 годин. • Зн м ть
кришку, повернувши її проти годинникової стр лки. •
В дрегулюйте гвинтовий механ зм, поки стр лка не буде
обнулена. • Встанов ть на м сце кришку
манометра. • Якщо манометр не обнулюється, його необх дно
зам нити. • Якщо кришка манометра тр снула, зламана чи в дсутня, її необх дно зам нити.
58
Кнопка екстреної подач

Мал. 1.19: Кнопка екстреної подач кисню
кисню
Клапан екстреної подач кисню
забезпечує подачу кисню з високою
швидк стю (35 - 75 л/хв), минаючи випарник, та
швидко наповнюючи дихальну систему чистим
киснем (рис. 1.19).
• Використання ц єї кнопки може призвести до швидкого зменшення глибини анестез ї! • Не

використовуйте кнопку екстреної подач кисню, доки пац єнт не п дключений до апарату
анестез ї
• Використовуйте цю кнопку виключно для перев рки герметичност системи.
Кнопка екстреної подач кисню використовується лише для проведення тесту на витоку, до п дключення
пац єнта до апарату для анестез ї Кнопку екстреної подач кисню не можна використовувати для заповнення
м шка зворотного дихання п д час анестез ї. Натом сть необх дно зб льшувати швидк сть
подач кисню доти, доки м шок не заповниться.
59
Запоб жний клапан

(pop-of клапан, APL клапан) Мал. 1.20: Запоб жний клапан
Складається з гвинтового та кнопкового (або
зап рних) клапан в (рис. 1.20).
• Високий тиск у систем може
п дтримуватись т льки тод , коли
гвинтовий, кнопковий клапан повн стю
опущен .
• Запоб жний клапан призначений
щоб бути пост йно в дкритим. Це
допомагає уникнути небезпечного
п двищення тиску в дихальному
контур , що може призводити до травм у
пац єнт в.
При закритт запоб жного клапана
анестезуючий газ та кисень не можуть
залишити дихальну систему. •
Закривати запоб жний клапан
можна лише за необх дност переходу
на ручну вентиляц ю.
• В нших випадках запоб жний
клапан повинен завжди залишатися в дкритим, щоб гази не могли створювати небезпечний тиск у дихальн й
систем та дихальних шляхах пац єнта.
60
01.1.лбаТ
61
Мал. 1.21
НЕРЕВЕРСИВИЙ Дихальний контур
Вим рювач потоку кисню
Кисневий балон
Випарник
100% О2
%020О
1
нарюлфов2еО
С
+
100% О2 О2 + Севофлюран
Гази, що видихаються
Нереверсивний
дихальний контур
Система
очищення
С
+
ащ
ясьтюах,иидзои в
Г
Пац єнт
62
Мал. 1.22
РЕВЕРСИВНИЙ Дихальний контур
Вим рювач потоку кисню
Кисневий балон Випарник
100% О2
%020О
1
С
+
О2 + Севофлюран
Контейнер з абсорбентом
100% О2 Газ без CO2
Дихальний
м шок
2О
ов2О С
+
Манометр
С
+
ащ
ясьтюах,иидзои в
Г
Система
очищення
Пац єнт
63
ПОШУК НЕСПРАВНОСТЕЙ
При виявленн несправностей у робот апарат для анестез ї необх дно враховувати, як працює
кожна деталь окремо вс вони разом. Щоб точно дентиф кувати будь-як витоку та
несправност наркозного обладнання потр бно перев ряти кожну деталь.
Якщо ручку випарника виставлено на 4% або вище, а на пац єнта все

не д є загальна анестез я, виконайте наведен нижче д ї, використовуючи
нформац ю, представлену на наступних стор нках.
1. Переконайтеся, що розм р дихальної апаратури/контуру/ЕТ-трубки

п дходять пац єнтов . Переконайтеся, що манжети працюють правильно.
2. Виключ ть нтубац ю одного бронха. Якщо ЕТ-трубка розм щена в одному

бронх, анестезуючий газ вводитися т льки в одне легке. В цьому випадку
анестез єю буде важко керувати. Уточн ть, де знаходиться дистальний
к нець ЕТ-трубки за потреби в двед ть трубку назад.
3. Перев рте всю систему на наявн сть виток в - витоки можуть бути у будь-як й
частини системи.
4. Переконайтеся, що випарник заповнений та працює правильно.
5. Перев рте систему евакуац ї на в дпов дн сть позитивного балансу та

негативного тиску
6. Перев рте витратом р та регулятор кисню.
7. Перев рте дихальний контур та ЕТ-трубку на наявн сть ф зичних

перешкод. При виявленн – видал ть їх.
64
ТЕСТУВАННЯ НА ГЕРМЕТИЧНІСТЬ
Табл.1.11.
АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНИЙ ВЕСОК
Процедура тестування Вит к
Виконуйте перед кожною анестетичною Якщо:

процедурою. • Стр лка манометра падає
• М шок спускається
НЕ ПРОВОДИТЕ тестування, якщо пац єнт • Чути шип ння
п дключений до апарату анестез ї. = Вит к у систем
1. Закрийте запоб жний клапан. 2. Перекрийте
(можна пальцем) к нець дихального
контуру з боку пац єнта Джерело витоку
3. Затисн ть кнопку екстреної подач кисню до
• Будь-який з шланг в
тих п р, поки:
a. Манометр не покаже значення 20 см Н2О • Дихальний м шок
АБО • Запоб жний клапан
b. дихальний м шок не заповнитися • Випарник
П сля цього припин ть подачу кисню. 4. Протягом • Будь-який механ чний прилад
30 с дихальний м шок повинен • Контейнер з абсорбентом СО2
залишається повним тиск не падає (стр лка

манометра повинна залишатися на значенн 20 см H2O) = немає Наступний крок п сля виявлення
виток в
витоку
5. В дкрийте запоб жний клапан, повернувши його в
нормальну позиц ю. 6.
• Ремонт або зам на пошкодженого обладнання. • Повтор ть
Стисн ть дихальний м шок, щоб евакуювати
тестування на герметичн сть. Вит к
газ.
може мати б льше одного джерела. • Забезпечте
7. Забер ть затичку з анестез олог чної трубки.
правильну роботу обладнання до
того, як приступите до анестез ї.
65
КЕРІВНИЦТВО З УСУНЕННЯ НЕПОЛАДОК

СИСТЕМНІ ВИТОЧКИ
Табл. 1.22.
ВИМІРЮВАЧ ПОТОКУ І РЕГУЛЯТОР КИСНЮ
НЕ ПРОВОДИТЕ ЦЕЙ ТЕСТ, ЯКЩО ПАЦІЄНТ

ПІДКЛЮЧЕНИЙ ДО АПАРАТУ ДЛЯ АНЕСТЕЗІЇ
1. Вимкн ть вим рювач потоку кисню

(Викрут ть його ручку так, щоб поплавки були в • Стр лка манометра стаб льна = немає виток в
самому низу). • Стр лка падає = вит к
2. Ув мкн ть подачу кисню з кисневого • Чим швидше падає стр лка, тим б льше
балона. 3.
вит к.
Спостер гайте за кисневим манометром
балона.
4. Коли стр лка манометра стаб л зується,
вимкн ть подачу кисню.
Джерело витоку Р шення
• Регулятор кисню або гайка шланга ослаблен . • Затягнути гайки.
• Вим рник потоку кисню застряг у в дкритому • Зам н ть вим рювач потоку
положенн (поплавець прилип не опускається до
нуля)
• Пломба кнопки екстреної подач кисню • Зам н ть датчик потоку та систему подач .
несправна
•Ф тинг вим рювача потоку ззаду не закр плений • Затягн ть ф т нг
• Зворотний клапан подв йної подач газу несправний • Зам н ть зворотн й клапан
Додаткова перев рка
Перев рте правильн сть роботи ручки вим рювача потоку кисню
Переконайтеся, що кисневий балон є в дкритим
Якщо при в дкритому балон подача кисню та вим рювач потоку не працюють:
необх дно зам нити кисневий балон або регулятор кисню
- зам н ть кисневий балон на новий або зм н ть витратом р
66
КЕРІВНИЦТВО З УСУНЕННЯ НЕПОЛАДОК

СИСТЕМНІ ВИТОЧКИ
Таблиця 1.13
ЕНДОТРАХЕАЛЬНА ТРУБКА
• Шип ння або рух пов тря

навколо
трубки. • Тиск у дихальних шляхах
не тримається
Джерело витоку
Виконується, коли
• Вит к може в дбуватися
нтубований пац єнт
навколо трубки разом
п дключено до анестез олог чного
з релаксац єю
апарату.
пац єнта • Неадекватно роздута
1. Закрийте запоб жний
клапан. манжета
ЕТ-трубки • Несправна манжета ЕТ-трубки
2. Злегка стисн ть дихальний
м шок, щоб створити тиск 18-20 см
Н2О. • Не Наступний крок п сля
затримуйте дихання виявлення витоку •
пац єнта б льш н ж на 2 - 3 Додайте в манжету
с. 3. Прислухайтеся, чи немає невелику к льк сть пов тря
шип ння навколо трубки, яке доти, поки вит к не
може говорити про вит к. припиниться .
67
Табл.1.14.
СИСТЕМА евакуац ї
Наступний крок п сля виявлення

Процедура тестування
витоку
1. Злегка стисн ть дихальний м шок до

18 – 20 см Н2О.
а. П днес ть тканинну серветку
до отвору трубки системи очищення
b. Серветка повинна акуратно п дтягатися • Зверн ться до техн чної служби
до обслуговування для допомоги усунення
трубки 2. Серветка не повинна нест йкого тиску
втягуватися в трубку 3. Переконайтеся,

що ручка регулювальника встановлена
приблизно на 45о (якщо це стосується вашого апарата).
Табл.1.15.
Випарник
Переконайтеся у наступному: додаткова нформац я
• Випарник заповнений • • Ця система є автономною • Не

Кришка та дренаж щ льно закрит • намагайтеся
Адаптери входу та виходу щ льно регулювати або
прилягають затягувати нш частини випарника
Необх дно регулярно проводити техн чне обслуговування апарату
для анестез ї та ншого обладнання. Потр бно вести журнал
техн чного обслуговування.
68
Ф з олог я
г пертроф чна
АНС автономна нервова система ГКМП
кард ом опат я
Американська сп льнота
ASA ЧСС частота скорочень серця
анестез олог в
АТ артер альний тиск MAP середнє артер альне
тиск
периферична нервова
BPM удар в за хвилину ПНР
система
ЦНС центральна нервова система СНС соматична нервова
СВ серцевий викид система ударний об'єм УО
нфуз я з пост йною
ІПС
швидк стю
ВИЗНАЧЕННЯ
Адренерг чний - пов'язаний або реагує на адренал н та/або

норадренал н
Агон ст - речовина, яка зв'язується з рецептором та н ц ює
ф з олог чна в дпов дь
Антагон ст - речовина, яка блокує рецептор або блокує/реверсує
ф з олог чна
в дпов дь Хол нерг чна - пов'язана або реагує на ацетилхол н
69
ВСТУП
Всеб чний огляд ф з олог ї виходить за меж цього розд лу.
Наступна нформац я призначена для короткого викладу найважлив ших момент в, що стосуються:
•ф з олог я нервової та серцево-судинної систем
• результат д ї анестетик в та аналгетик в на ф з олог ю собак та к шок
•ф з олог я неспок йних тварин, що перебувають у стрес тварин
ПЕРФУЗІЯ
Визначення гарної перфуз ї
• Хороша перфуз я - це стан кровотоку та об'єму кров , достатн й для перем щення еритроцит ву
леген , перенесення кисню та перем щення його в тканин .
• Пац єнт з гарною перфуз єю – це тварина, що має об'єм циркулюючої кров , тиск кров ,
онкотичний тиск та серцевий викид, достатн для п дтримки нормальних ф з олог чних
функц й.
Перфуз я та анестез я
• Ус анестетики певною м рою впливають на перфуз ю.
• Переважна б льш сть анестетик в та переданестетик в зменшують серцевий викид та
знижують перфуз ю. •
Б льш сть ефект в препарату залежить в д дози. • Щоб
п дтримувати перфуз ю пац єнт в, як п д анестез єю, дуже важливо розум ти
механ зми впливу препарат в на перфуз ю
Серцевий викид (СВ) = Частота скорочень серця (ЧСС) х Ударний об'єм (УО)
• СВ – це об'єм кров , що перекачується серцем. • УО - це

к льк сть кров , що перекачується серцем при кожному скороченн . • УО залежить в д
венозного повернення до серця (переднавантаження), загального периферичного опору
(постнавантаження) та скоротливост серця.
• Важливо, що переднавантаження та поснавантаження впливають на серцевий викид. ‣
Пац єнти з системною г пертенз єю мають п двищене постнавантаження, через яке серцевий викид
може зменшуватися (через компенсаторн механ зми серця проти високого тиску). ‣ Контроль
г пертенз ї до анестез ї.
‣ У пац єнт взг потенз єю часто знижено переднавантаження, внасл док чого знижується серцевий викид. ‣
Провед ть оц нку г дратац ї та призначте р дини в дпов дно до медичних показань.
• Пац єнти з зм нами тиску кров мають бути

стаб л зовано до анестез ї. В дклад ть/перенес ть анестез ю, якщо
серцевий викид може бути стаб л зований.
• Серцевий викид є основою перфуз ї.

• Пац єнти з хворобами серцевого м'яза, надм рно високою ЧСС або дуже маленькими камерами серця
(наприклад, при ГКМП) можуть мати дуже малий ударний об'єм, що серйозно порушує серцевий
викид. ‣
У таких пац єнт в хвороба часто прот кає субкл н чно вони швидко декомпенсуються п д
впливом анестез ї.
•П сля запровадження переданестетичних препарат в оч кується зниження ЧСС.
‣ Для забезпечення адекватної перфуз їп сля премедикац ї та у пре ндукц йн й фаз анестез ї важливо
провести переоц нку в тальних показник в, що впливають на серцевий викид.
70
‣ Якщо ЧСС не знижується п сля того, як препарати для премедикац ї почали д яти, або якщо ЧСС
п двищується, команда ветеринарних л кар в має повторно оц нити доц льн сть анестез ї.
(Табл. 1.16).
Завжди проводьте повний ф зичний огляд перед будь-якою анестетичною
процедурою. Переоц н ть показники життєво важливих функц й (серцево-судинн
параметри) п сля премедикац ї до ндукц ї анестез ї.
71
Табл. 1.16.
ПРИКЛАДИ ЧСС І ЕФЕКТІВ ПРЕМЕДИКАЦІЇ (КІШКИ)
До премедикац ї П сля премедикац ї Д я
Якщо вс нш ф зичн
ЧСС = 200 уд/хв ЧСС = 140 уд/хв параметри в норм , продовжуйте
процедуру
Переоц н ть пац єнта, прид ляючи

особливу увагу серцево-судинної
системи. Оц н ть
ЧСС = 230 уд/хв ЧСС = 220 уд/хв наявн сть основного
захворювання серця.
Перенес ть анестез ю по
медичним показанням.
• Для п дтримки кровотоку вир шальне значення має об'єм циркулюючої кров .
• Протоколи включають внутр шньовенн р дини (колоїди та кристалоїди), як допомагають п дтримувати обсяг
циркулюючої кров та перфуз ю тканин, як можуть порушуватися п д час анестез ї. • На
перфуз ю також впливає онкотичний тиск. • Якщо
р вень альбум ну та загального б лка значно нижчий за норму, може розвиватися набряк легень,
викликаний пересуванням р дини в нтерстиц ї. •
До анестез ї переконайтеся, що концентрац я у кров загального б лка та альбум ну знаходиться в межах норми.
Отримати та проанал зувати дан кл н чної патолог ї
необх дно до загальної анестез ї.
72
Фармаколог чний вплив на нервову систему
В дд ли (рис. 1.23)
Нервову систему можна розд лити на два велик анатом чн в дд ли:
Центральна нервова система (ЦНС) Периферична нервова система (ПНР)
Нерви, розташован за межами ЦНС, що йдуть на

Головний та спинний мозок
"перифер ю"
Анестез я по-р зному впливає на ц системи, залежно в д специф чного п дмножини рецептор в, пов'язаних з
нервовою тканиною, розташованою в цих областях.
Центральна нервова система

•Р зн в дд ли головного мозку пов'язан з кластерами нервової тканини, що мають ун кальн
функц ями.
• Агенти для ндукц ї та п дтримки анестез ї впливають на ц галуз , викликаючи втрату св домост ,
ммоб л зац ю та
амнез ю. • Деяк агенти також модулюють центрально-опосередковане сприйняття болю.
Периферична нервова система

Складається з наступних компонент в:
Черепно-мозков нерви Спино-мозков нервов
Виходять з стовбура мозку Виходять з спинного мозку
• Бере участь у контрол та передач в дчутт вр зних ефекторних д лянок (м'яз в, сенсорних систем та
зал зистої тканини).
• Включає дв п дсистеми: вегетативну нервову нервову (ВНС) та соматичну нервову систему (СНС),
зван також мимов льна та дов льна в дпов дно.
• Вегетативна нервова система д литься на симпатичну та парасимпатичну нервов системи. • Для безпечного
використання анестезуючих препарат в та препарат в, що модулюють анестез ю, важливо
точно розум ти, як ц п дсистеми функц онує ВНС.
73
Мал. 1.23
Нервова система
ЦНС
Головн
ф з олог чн
центри нтеграц ї та
управл ння
ПНР
Л н ї зв'язку м ж
ЦНС т лом
ВНС СНР
Проводять мпульси Проводить мпульси в д
в д ЦНС до серця, ЦНС до скелетних
гладким м'язам та м'яз в
СИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПАРАСИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ

Збер гає
Моб л зує системи енерг ю. Сприяє
орган зму п д час "допом жним"
активност ("бий або функц ям п д час в дпочинку
б жи") (наприклад, травленню)
74
Симпатична (адренерг чна) нервова система - "бий або б жи" (рис. 1.24)
• Р зка стимуляц я ц єї системи викликає швидке вид лення адренал ну, ацетилхол ну та норадренал ну.
• Ефекти стимуляц ї обумовлен альфа та бета-рецепторами (табл. 1.17).
Мал. 1.24.
Симпатична в дпов дь, обумовлена альфа та бета-рецепторами
П двищення
скоротливост серця
Периферична
П двищення ЧСС
вазоконстрикц я
Посилення припливу кров

до внутр шн х б льших
судин та дилатац я
скелетних кровоносних
судин
М др аз
Бронх д латац я (розширення
з ниц )
75
Табл. 1.17.
АЛЬФА І БЕТА АДРЕНЕРГІЧНІ РЕЦЕПТОРИ
Тип рецептора Альфа-1 Альфа-2 Бета-1 Бета-2
Основне Кровоносн судини Нервова тканина та Серцева тканина Дихальн шляхи

м сце розташування кровоносн судини
рецептор в
Результати Периферична ЦНС: седац я та Переважають Переважають

стимуляц ї вазоконстрикц я, пом рна аналгез я. серцев ефекти: респ раторн
що призводить до зб льшення ЧСС та ефекти:
п двищення ПНР: периферична скоротливост серця бронходилатац я за рахунок
артер ального тиску Введення вазоконстрикц я, призводить до п двищення розслаблення гладких
антагон ста транзиторна СВ м'яз в бронх в.
призведе до зниження г пертенз я,
артер ального тиску рефлекторна
брадикард я.
Агон ст Еп нефр н, ефедрин Дексмедетом дин Еп нефр н, ефедрин, Еп нефр н, альбутерол,

добутам н тербутал н
Антагон тс Ацепромазин Ат памезол Бета-блокатори
Атенолол, пропранолол Пропранолол
Додаткова Для обговорення Сильн седативн Ефекти бета-1 Альбутерол є

нформац я "Реверса адренал ну" кошти з потенц алом зазвичай мають щодо
Див. розд л "Ф з олог я значних поб чних серцевий характер. специф чним агон стом
неспок йних ефет в. Атенолол є бета-2.
перебувають у стрес Використовувати з щодо
тварин”. обережн стю (ASA 1 - 2) специф чним
антагон стом бета-1
76
Використання альфа-2 агон ст в

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: •
Пац єнта, який перебуває п дд єю альфа-2 агон ста, можна розбудити. •
Іммоб л зован тварини все одно можуть становити небезпеку для персоналу. • Дотримуйтесь
граничної обережност , особливо п д час роботи з неспок йними/стресовими.
тварин.
• Альфа-2 агон сти значно знижують або усувають потребу в ндукц йних агентах. ‣ Індукц йн дози
пропофолу можуть бути лише 1 мг/кг.
‣ Обережно титруйте дозу пропофолу до ефекту, уважно дотримуйтесь нструкц й щодо застосування. •
Використання альфа-2 агон ст в може знижувати м н мальну альвеолярну концентрац ю севофлюрану. • Для
п дтримки загальної анестез ї може знадобитися набагато менше нгаляц йного анестезуючого
агента.
• Можуть викликати блювання, особливо у
кот в. • Перед застосуванням рекомендується голодування для зменшення вм сту шлунка.
• Через серцево-судинн ефекти бажано, щоб агон сти

альфа-2 застосовувалися т льки кл н чно здоровим собакам та к шкам
(ASA 1 – 2).
Кл н чне використання:
• Агон сти альфа-2 мають сильний седативний та аналгезуючий ефекти застосовуються як:
‣ Переданестетичний седативно-анальгетичний зас б
‣ У вигляд ІПС як додаток до нгаляц йної анестез ї та у п сляоперац йному пер од .‣
Доповнення до м сцевих анестетик в (синерг зм) п д час проведення рег онарних нервових блок в.
Поб чн ефекти:
• Найчаст ше значно впливають на серцево-судинну систему.
• Стимуляц я постсинаптичних альфа-2-адренорецептор в викликає звуження кровоносних судин, що
призводить до значної, але минущої г пертенз ї.
• На г пертенз ю орган зм реагує зниженням швидкост серцевого ритму (рефлекторна брадикард я).
• Серцевий викид може зменшуватись на 40 - 50%.
• Периферична вазоконстрикц я кл н чно може виявлятися збл дненням ясен , нод ,

пог ршенням пульсу, що пальпується.
• Використання агон ста альфа-2 у комб нац їз ншими препаратами (зазвичай з кетам ном та
буторфанолом) допомагає знизити необх дну дозу та зменшити серцево-судинн ефекти.
77
Парасимпатична (хол нерг чна) нервова система - "допом жна"

• Парасимпатична (хол нерг чна) система функц онально та анатом чно в докремлена в д симпатичної
(Адренерг чної) системи.
• Парасимпатичн шляхи насамперед в дпов дальн за ефекти, протилежн симпатичним.
шлях в.
• Типи рецептор в включають н котинов та мускаринов рецептори; однак, под лм ж рецепторами
не так явно виражено, як у симпатичн й систем .
Табл.1.18.
Хол нерг чн шляхи Потенц йн ефекти
Агон ст Ацетилхол н • Зниження ЧСС

Бетанехол • Зб льшення секрец їу
дихальних шляхах
• Посилення моторики ШКТ
• Посилення секрец їр дини в
шлунку
• Зб льшення частоти
сечовипускання
Антагон ст/ Атроп н •П двищення ЧСС

Антихол нерг чний Гл коп ролат • Зниження секрец їв
препарат дихальних шляхах
• Зниження сал вац ї
• Ефекти можуть бути
опосередкован блукаючим
нервом
78
Застосування антихол нерг чних препарат в

Кл н чне використання
• Антихол нерг чна терап я не завжди спричинює зб льшення ЧСС. •
Антихол нерг чн препарати (атроп н або гл коп ролат) не зб льшать частоту серцевих скорочень вище
базальної частоти. ‣ П двищена ЧСС є результатом зниження тонусу блукаючого нерва.
‣ Іннервац я в д блукаючого нерва до серця допомагає контролювати нормальну ЧСС. ‣ Блукаючий
нерв упов льнює ЧСС, пригн чуючи синоатр альний вузол або вод й ритму серця. ‣ П сля введення
антихол нерг чних препарат в ЧСС може п двищуватись через присутн сть адренал ну,
впливає на бета-1 шляху. ‣
Якщо п сля введення антихол нерг чного препарату ЧСС зб льшилася вище базальної частоти, значить
в дбулася стимуляц я бета-1 шлях в (наприклад, через вив льнення адренал ну). •
Застосування антихол нерг чних препарат в блокує здатн сть серця спов льнюватися у в дпов дь
в дпов дну стимуляц ю блукаючого нерва.
‣ Результатом може бути небажана тах кард я. ‣ Пац єнти
з нормальною ЧСС та тиском кров до анестез ї р дко отримують переваги в д
запоб жного введення антихол нерг чних препарат в.
‣ Це не стосується пед атричних пац єнт в.
‣ Серцевий викид у пед атричних пац єнт в б льшою м рою залежить в д ЧСС. ‣
Дуже важлива проф лактика брадикард ї. ‣ У
пед атричних протоколах введення антихол нерг чних препарат в включено до премедикац ї.
Поб чн ефекти
• Тах кард ю, що виникає п сля введення антихол нерг чних препарат в, важко контролювати, тому
Застосовувати їх потр бно з обережн стю.
‣ Корисним є додаткове введення кисню для п дтримки подальшого зб льшення
потреби м окарда в кисн , та внутр шньовенне введення р дин для п дтримки обсягу
циркулюючої кров . ‣
Якщо тах кард я спостер гається до введення антихол нерг чного препарату, забезпечте пац єнту
кисневу п дтримку та внутр шньовенн р дини, в дклад ть анестез ю до стаб л зац ї серцевого ритму
або виявлення та л кування основної причини тах кард ї (наприклад, болю).
Табл. 1.19.
ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ АНТИХОЛІНЕРГІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ
При ф зичному огляд виявлено брадикард ю або передбачається, що серйозна

брадикард я розвинеться п д час процедури
Середнє
Застосування
ЧСС артер альне Коментар
антихол нергетик в
тиск (MAP)
50 уд/хв 100 мм рт.ст. Брадикард я Застосування не показано

переноситься, якщо MAP
у норм , перфуз я Мон торинг ЧСС та АТ
п дтримується
50 уд/хв 50 мм рт.ст. Брадикард я з MAP Розгляньте

нижче за норму призводить до можлив сть
поганий перфуз ї застосування
антихол нергетика для
покращення перфуз ї.
79
ФІЗІОЛОГІЯ КАПРИЗНИХ/ЗНАХОДЯТЬСЯ У СТРЕСЕ

ПАЦІЄНТІВ
Пац єнт у стрес vs неспок йний
Терм ни "в стрес " "капризний" часто використовуються як взаємозам нн .М ж цими двома станами
можуть бути деяк ф з олог чн под бност , але незважаючи на це, л кувальний п дх д до наляканого або
пац єнтов , що перебуває в стрес ,в др зняється в дл кувального п дходу до примхливого пац єнта.
• Пац єнта у стрес також можна охарактеризувати як наляканого чи стривоженого. • Капризн пац єнти
можуть бути описан як неслухнян , оп рн або важко контрольован .
У них може бути причина под бної повед нки (наприклад, б ль) або не бути такої причини.
Пац єнта у стрес можна розглядати як:
‣Пац єнт демонструє так ознаки: ‣ Недоречне

сечовипускання
‣ Дефекац я або вив льнення анальних м шечк в
‣Пац єнт завмирає в одн й поз , ховається або намагається сховатися в д персоналу
‣Через повед нку пац єнта для його ф ксац ї пац єнта потр бно б льше одного
члена ветеринарної команди
‣Неявн ознаки включають: ‣
Облизування губ
‣ Моргання
‣В двертання голови уб к
‣ Важке дихання
Капризний пац єнт може розглядатися як:
‣Демонстрац я агресивної повед нки (пац єнт може гарчати, огризатися або
кусатися)
‣Через небезпечну повед нку пац єнта, для його ф ксац ї потр бно б льше одного
член ветеринарної команди.
80
Стрес пац єнта може бути значним нав ть якщо пац єнт не виражає занепокоєння. Приклади включають:
• Пац єнт, що в дчуває б ль
• Пац єнт з обструкц єю дихальних шлях в
• Наляканий пац єнт
І у примхливого пац єнта, у пац єнта, який перебуває у стрес , високий р вень адренал ну опосередковує
певн ф з олог чн реакц ї. Тим не менш, у адренал ну короткий пер од циркуляц ї та
нап ввиведення. Небезпеку для пац єнта у стрес можна м н м зувати такими шляхами: • Провести
седац ю
•М н м зувати стресов тригери
• Дати пац єнтов час заспокоїтись
• Заходи з контр кондиц ювання
‣ Капризний пац єнт в дчуває стрес, але не кожен пац єнт у стрес спочатку примхливий.
‣ Пам'ятайте, що найпоширен шою причиною стресу та примхливої повед нки є страх.
‣ І тварини у стрес , примхлив тварини можуть становити загрозу безпец для себе
сп вроб тник в кл н ки.
Капризн /стресов пац єнти п ддаються б льшому ризику несприятливих

ефекти, пов'язан з анестез єю.
Найкращим р шенням для примхливого/перебуває у стрес пац єнта може бути перенесення
процедури на нший час
Визначте потенц йн стресов тригери для даного пац єнта та перенес ть процедуру на той час, коли стрес можна
м н м зувати. • Розгляньте можлив
тригери:
‣ Інш пац єнти та незнайом люди
‣ Навколишнє середовище (наприклад, активн сть, запахи, шум) ‣
Стать сп вроб тника кл н ки
‣ Прийоми, за допомогою яких сп вроб тники кл н ки працюють з пац єнтом
‣ Незнайоме перенесення
• Реал зуйте план контр кондиц ювання (див. "Рекомендац ї" для уточнення деталей)
81
Анестетичн насл дки

У деяких випадках анестетичну процедуру для примхливого/перебуває у стрес пац єнта неможливо
перенести за медичними показаннями. У
пац єнт в, як в дчувають стрес занепокоєння, в дбувається вид лення великої к лькост катехолам н в.
(наприклад, адренал ну, норадренал ну), насл дком цього є певн ф з олог чн ефекти: тах кард я, г пертенз я, тах пное,
г пертерм я та зм на кольору слизових оболонок. Вс ц ефекти п двищують ризики, пов'язан з
анестез єю. Щоб передбачити ускладнення та запоб гти
катастрофу, необх дний ретельний мон торинг серцево-судинної, дихальної та центральної нервової
систем.
Капризн або коти, що знаходяться в стрес , становлять особливу проблему для безпечної анестез ї, оск льки к шки част ше,
н ж собаки, мають основне захворювання серця.
• ГКМП у к шок часто прот кає субкл н чно не проявляється доти, доки у тварини не виникнуть
нш ф з олог чн проблеми (наприклад, пов'язан з анестез єю) або поки хвороба не почне
прогресувати.
• Одне досл дження показало, що кард ом опат я виявляється у 15% кот в, як мають нормальн
показники ф зичного огляду.4
•Г пертроф чн зм ни м окарда роблять пац єнта б льш чутливим до г покс їм окарда,
шем ї та аритм ям.
•П д час стресових еп зод в, таких як анестез я та х рург чне втручання, активац я
симпатичної нервової системи призводить до прискорення серцевого ритму, скорочення часу
наповнення серця, зменшення перфуз їм окарда та п двищення потреби м окарда в кисн .
Еп зоди стресу можуть посилити серцеве захворювання та викликати

кл н чну декомпенсац ю.
Поводьтеся з примхливими к шками, що знаходяться в стрес , з особливою

обережн стю пам'ятайте, що найкращим р шенням для такого пац єнта може
• бути перенесення анестез ї на нший час.
Застосування ацепромазину примхливим тваринам, що перебувають у стрес

"реверс адренал ну"
•П д час стресових ситуац йв дбувається ендогенне вид лення великої к лькост адренал ну.
• Адренал н стимулює альфа та бета-рецептори. • Ацепромазин
(антагон ст альфа-1 адренорецептор в), який призначається у премедикац ї, блокує д ю
адренал ну на альфа-рецептори, але не блокує д ю адренал ну на бета-рецептори. • Звуження артер ол не
в дбувається, але ЧСС та скоротлив сть серця
зб льшуються.
• Розширення судин призводить до перерозпод лу обсягу
Уникайте
циркулюючої кров в периферичному судинному русл скелетних
м'яз в. застосування
• В результат в дбувається зниження венозного повернення, ацепромазину у
переднавантаження та серцевого викиду, що призводить до умовного примхливих
г поволем чний шок. пац єнт в
• Цей процес називається реверс адренал ну».
82
Табл. 1.20.
Л кування ацепромазин- ндукованого реверсу адренал ну = введення кристалоїд в та/або

колоїд в
Собаки К шки
Кристалоїди болюс 20 мл/кг болюс 5 мл/кг

При необх дност повтор ть За необх дност повтор ть
болюс (до 80 мл/кг) болюс (до 40 мл/кг)
Колоїди болюс 5 мл/кг болюс 2,5 мл/кг

За необх дност повтор ть За необх дност повтор ть
болюс або почн ть ІПС (до 20 мл/ болюс або почн ть ІПС (до 10 мл/
кг/добу) кг/добу)
Необх дно проводити мон торинг серцевого викиду, коригувати р динну терап ю та
п дтримуюч заходи в дпов дно до медичних показань:
• ЧСС
• Тиск кров
• Кол р слизових оболонок тощо.
Список використаної та рекомендованої л тератури по розд лу "Ф з олог я"

1. Silbernagl S, Despopoulos A. Color Atlas of Physiology. 4 th edition. New York, NY Thieme Medical Publishers.
1991.
2. Dexmedetomidine [product label]. City, state. Drug manufacturer's name. Year.
3. Ganong W. Review of Medical Physiology. 22 nd edition. New York, NY McGraw-Hill Companies. 2005.
4. Paige CF, Abbott JA, Elvinger F, et al. Prevalence of cardiomyopathy in apparently healthy cats. J Am Vet Med
Assoc. June 2009; 234 (11); 1398-1403.
5. Plumb DC. Plumb's Veterinary Drug Handbook. 8 th edition. Wiley. Ames, Iowa. 2015 року.
6. Hammerle M, Horst C., Levine E. та н. AAHA 2015 Canine and Feline Behavior Management Guidelines. American Animal
Hospital Association. www.aaha.org/professional/resources/behavior_management_guidelines.aspx.
Accessed September 12, 2016.
7. Courses Approved For Veterinary Continuing Education (CE) Units Including Low Stress Handling TM Certification
For You And Your Clinic. The Legacy of Dr. Sophia Yin. Art & Science of Animal Behavior. Cattledog Publishing.
Davis, Кал форн я. Accessed February 3, 2017. https://drsophiayin.com/courses/ce/.
83
Посилання та рекомендована л тература з питань Кл н чних основ та

Найкращих практик
1. AAHA Referral and Consultation Guidelines. American Animal Hospital Association. 2013. www.aaha.org/
public_documents/professional/guidelines/aahareferralguidelines2013.pdf. Accessed December 20, 2016.
2. AAHA Standards of Accreditation. American Animal Hospital Association. 2016.
3. ACVAA Monitoring Guidelines Update. American College of Veterinary Anesthesia and Analgesia. 2009.
www.acvaa.org/. Accessed December 20, 2016.
4. ACVAA position statement: Commentary and recommendations on control waste anesthetic gases in the workplace.
American College of Veterinary Anesthesia and Analgesia. 2013.www.acvaa.org/docs/
2013_ACVAA_Waste_Anesthetic_Gas_ Recommendations.pdf. Accessed December 20, 2016.
5. ACVAA position statement: Treatment of pain in animals. American College of Veterinary Anesthesia and Analgesia.
2006. www.acvaa.org/docs/Pain_Treatment. Accessed December 20, 2016.
6. Banfield Medical Quality Improvement team internal data. Banfield Pet Hospital. Vancouver, Wash. 2016.
7. Bednarski R, Grimm K, Harvey R, et al. AAHA Anestesia Guidelines for Dogs and Cats. J Am Animal Hosp Assoc.
2011; 47 (6): 377-385.
8. Bille C, Auvigne V, Bomassi E, et al. На думку-базується медичний приклад до малого анал тичного анаетичного
mortality в реферальної практики: influence of initiating three recomendations on subsequent anaesthetic deaths. Vet
Anaesth Analg. 2014; 41 (3): 249-258.
9. Birchard SJ, Sherding RG. Saunders Manual of Small Animal Practice, 3 rd edition. St. Louis, Mo. Saunders
Elsevier. 2006.
10. Brodbelt DC, Pfeiffer DU, Young LE, et al. Результати confidential enquiry in perioperative male fatalities regarding risk
factors for anesthetic related death in dogs. J Am Vet Med Assoc. 2008; 233 (7): 1096-1104.
11. Safe Injection Practices to Prevent Transmission of Infections to Patients. Centers for Disease Control and
Prevention. www.cdc.gov/injectionsafety/ip07_ standardprecaution.html. 2011. Accessed December 20, 2016.
12. Davis H, Jensen T, Johnson A, et al. 2013 AAHA/AAFP Fluid Therapy Guidelines for Dogs and Cats. J Am Anim Hosp Assoc.
2013; 49 (3): 149-159.
13. DiBartola SP. Fluid, Electrolyte, Acid-Base Disorders в Малий Animal Practice, 3 rd edition. St. Louis, Mo.
Elsevier Saunders. 2012 року.
14. Dolan SA, Felizardo G, Barnes S, та н. APIC position paper: Safe injection, infusion, and medication vial practices in
health care. Am J Infect Control. April 2010;38(3):167-172.
15. Dyson DH, Maxie MG, Schnurr D. Morbidity and mortality поєднан з anestetic management в малому animal
veterinary practice в Ontario. J Am Anim Hosp Assoc 1998; 34 (4): 325-335.
16. Epstein M, Rodan I, Griffenhagen G, et al. 2015 AAHA/ AAFP Pain Management Guidelines for Dogs and Cats. J
Anim Anim Hosp Assoc. 2015; 51 (2): 67-84.
17. FDA Anesthesia Apparatus Checkout Recommendations. Food and Drug Administration. 1993. www.asu.edu/ehs/
forms/fda-anesthesia.pdf. Accessed December20, 2016.
18. Fossum TW. Малий Animal Surgery Textbook, 4th edition. St. Louis, Mo. Elsevier Mosby. 2013 року.
19. GawandeAtul.TheChecklistManifesto:HowtoGetThingsRight.NewYork,NYHenry Holt and Company. 2009.
20. GradyNP,AlexanderM,BurnsLA,etal.GuidelinesforthePreventionofIntravascular Catheter-Related Infections. 2011 року.
Centers for Disease Control and Prevention. www.cdc.gov/hai/pdfs/bsi-guidelines-2011.pdf. Accessed December 20, 2016.
21. GrimmKA,LamontLA,TranquilliWJ.LumbandJones'VeterinaryAnesthesiaand Analgesia, 4th edition. Ames, Iowa. Wiley-

Blackwell. 2007.
22. HofmeisterEH,QuandtJ,BraunC,etal.
a university teaching hospital. Vet Anaesth Analg. 2014; 41 (3): 243-248.
23. MathewsLA,KillosMB,GrahamLF.Anesthesiacaseofthemonth.JAmVetMedAssoc 2011;239(3):307-312. Nashville,
TN.
24. MatthewsNS.Factorsinfluencingtheoddsofanestheticdeathindogsandcatsin primary care veterinary hospitals.
Представлено на 2014 American College of Veterinary Anestesia and Analgesia Annual Meeting.
25. McMichaelM,HerringJ,FletcherD,etal.RECOVER:ReassessmentCampaignon Veterinary Resuscitation. Veterinary
Emergency and Critical Care Society. J Vet Emerg Crit Care. June 2012;22(s1):ii, S1-S131.
26. Анестетичн заходи: GuidelinesforWorkplaceExposures.OccupationalSafetyandHealth Administration. United State
Department of Labor. 2000. www.osha.gov/dts/osta/anestheticgases/index.html. Accessed December 20,
84
27. Plumb DC. Plumb's Veterinary Drug Handbook, 8th edition. Ames, Iowa. Wiley-Blackwell. 2015 року.
28. SiegelJD,RhinehartE,JacksonM,etal.2007GuidelineforIsolationPrecautions: Preventing Transmission of Infectious

Agents в Healthcare Settings. Centers for Disease Control and Prevention. www.cdc.gov/hicpac/pdf/Isolation/
Isolation2007.pdf. Accessed December 20, 2016.
29. .Ueda Y, Odunayo A, Mann FA. Компаз он heparinized сал н 0.9% хлоридної хлориду для maintaining
перифер йного внутр шнього катетера patency in dogs. J Vet Emerg Crit Care (San Antonio). 2013 Sep-Oct;23(5):
517-522.
30. VeterinaryAnesthesiaandAnalgesiaSupportGroup.www.vasg.org.Accessed December 20, 2016.
31. WaddellLS.Perioperativecare.VetClinNorthAmSmallAnimPract.September 2015;45(5):xiii-xiv.
32. WeeseScott.PersonalcommunicationwithJ.Morrison,BanfieldPetHospital. Vancouver, Wash., 2016.
33. WelbornLV,DeVriesJG,FordR,etal.2011AAHACanineVaccinationGuidelines.JAm Anim Hosp Assoc. 2011;47(5):
1-42.
85
КЛІНІЧНІ ОСНОВИ
ВИКОРИСТАННЯ В/В КАТЕТЕРІВ І МУЛЬТИДОЗНИХ ФЛАКОНІВ
Встановлення внутр шньовенно катетер в Т-порт в кожному пац єнту повинно проводитися асептично12,14,20
Маркуйте кожен флакон з розчином для внутр шньовенного введення датою, часом розкриття флакона та вс ма
препаратами, доданими у флакон, використовуючи наявну на флакон етикетку13
При поводженн з системами та л н ями для внутр шньовенного введення, багаторазовими флаконами та пакетами
з розчинами, використовуйте асептичн техн ки12,14,20
Кожному пац єнтов , який отримує загальну анестез ю, зам няйте комплекти систем внутр шньовенного введення.
Для кожного пац єнта, який отримує внутр шньовенн р дини, використовуйте новий стерильний наб р
систем12,13
Наприк нц робочого утил зуйте ВСІ використан флакони з р диною та набори для введення12,32
Якщо пом чено або передбачається, що флакон зр диною або наб р для введення забруднений, негайно
зам н ть їх28
Зам н ть флакон з р диною та наб р для введення на нов в будь-якому з наступних випадк в: • Якщо
пом чений зворотний пот к кров в систему • П сля
того, як флакон використовувався для пац єнта з п дтвердженою нфекц єю • Якщо у флакон, систему
або л н ю вводилися додатков терапевтичн
засоби
• Якщо флакон або наб р для введення використовуються для введення середовища, що сприяє зростанню
м кроорган зм в
М ж процедурами (протягом дня використання) затискач набору для внутр шньовенного введення повинен бути
закритий, а к нець системи або л н ї повинен бути закритий голкою стерильною13,14,28
Для флакон взр диною та набор в для введення, призначених для п дшк рних вливань:
• Негайно викинути, якщо виявлено будь-як ознаки забруднення • Для кожного пац єнта
використовуйте новий наб р для введення та нову голку • Викиньте наприк нц робочого
дня
Мультидозн флакони11,14,20,28 Для

л кування/розведення/в дновлення •
Використовуйте асептичну техн ку • Негайно
викинути, якщо виявлено будь-як ознаки серйозного забруднення • Для кожного пац єнта використовуйте
новий стерильний шприц та голку • Викидайте шприц та голку використовуються
для розведення, в дновлення або приготування розчину для промивання:
• Дотримуйтесь правил роботи з мультидозними флаконами • Викиньте флакон наприк нц робочого дня
86
МЕДИЧНІ СТАНДАРТИ ЯКОСТІ

Найкращ практики - це стандарти практики, як в дпов дають чи перевершують оч куваний р вень
медичної допомоги та охоплюють шкалу в д "бажаного" до "бажаного".
ЗАГАЛЬНЕ
Призначте в кл н ц спец альн зони для введення анестез ї та в дновлення пац єнт вп сля неї7,21,26
Проводьте щор чну перев рку анестез олог чного обладнання на безпеку для персоналу кл н ки2
Вивч ть поточн рекомендац ї щодо СЛР та провод ть тренування з СЛР з ус ма сп вроб тниками
кл н ки не р дше одного разу на р к2,25
Незалежно в д способу введення р дини, використовуйте новий флакон кожного пац єнта. П дписуйте
флакон пац єнта (на додаток до маркування дати та часу в дкриття флакона)12, 13,
14, 20, 28,32
Використовуйте езофагеальне обладнання як додатковий зас б контролю пац єнт в
ПРЕДАНЕСТЕТИЧНИЙ СУПРОВІД
Необх дно виявляти, обговорювати та брати до уваги генетичн особливост пац єнта, як можуть
вплинути на переб г анестез ї7
Проводьте преоксигенац ю вс м пац єнтам, здатним витримати цю процедуру7,18
Для кожної процедури загальної анестез ї використовуйте чек-лист оч кування перед ндукц єю.
МОНІТОРИНГ І ВІДНОВЛЕННЯ
Навч ть вс х сп вроб тник в кл н ки розп знаванню болю у пац єнт в та правильному використанню
шкал болю. Звертайте увагу ветеринара на потребу пац єнта в знеболюванн . Щор чно проводите тренування
з розп знавання болю5,16
Використовуйте прогресивну аналгетичну терап ю (ранов катетери, спинальн блоки тощо) для забезпечення
комфорту та безпеки пац єнт в
Заохочуйте прогресивних анестез олог в та нших сп вроб тник вл карн , проводьте

додатков трен нги7
Використовуйте форму в дновлення п сля анестез ї, яка м стить основн процедури. Пост йно використовуйте
її3,6
87
Пет пом тн на front and back covers thes books були adopted
from rescues and shelters across the country.
Banfeld Pet Hospital п дтримує ефекти кампан ї animal rescues
and shelter societies для забезпечення над йного життя ловучих
друз в до петл в потр бних наполегливих adoption
those pets awaiting forever home.
89
©Banfeld 2017.03

for the Veterinary Practitioner: Для ветеринарних практик в: Canine and Feline

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

for the Veterinary Practitioner: Для ветеринарних практик в: Canine and Feline

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

for the Veterinary Practitioner: Для ветеринарних практик в: Canine and Feline

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Machine Translated by Google

Кл н чн основи – стандарти практики, у тому числ складається м н мальний прийнятний р вень

Анестезуюч процедури виконуються п д безпосередн м наглядом ветеринарного анестез олога2

У звичайн години проведення операц й команда СЛР має бути доступна2,25

Перед кожною загальною анестез єю встановлюйте внутр шньовенний катетер та Т-порт2,7

Встановлюйте ендотрахеальну трубку п д час проведення будь-якої загальної анестез ї2

Отримайте дан про кл н чну патолог ю та ознайомтеся з ними до загальної анестез ї

Зневажливе ставлення до аномальних результат в неприпустимо6,7,18,24

Ознайомтеся з стор єю хвороби тварини перед будь-якою анестез єю6,9

Проводьте ф зичний огляд щоразу п сля премедикац ї та до ндукц ї анестез ї7,24

Вед ть спостереження вс х тварин, яким було проведено премедикац ю6

Змаст ть манжету ендотрахеальної трубки стерильним водорозчинним лубрикантом7,21

Вияв ть та усуньте негайний та п сляоперац йний б ль2

АВТОРИ, ЩО ЗНОСИЛИ НАЙБІЛЬШИЙ ВКЛАД

Karen Faunt, DVM, MS, DACVIM

Lorna Lambert, MS, CPHQ, CPMSM, HACP

Jo Ann Morrison, DVM, MS, DACVIM

Перекладач – Юшковська Ю.М., анестез олог ветеринарної кл н ки «Акелла», м. Красноярськ.

НАШІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗА ЯКОСТЮ

ЩО ТАКА ЯКІСТЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я?

•В дпов дне обладнання та необх дн л ки для задоволення потреб пац єнт в

• Пол тика та вс процедури спрямован на покращення результат вл кування пац єнт в та їх

Безпека Пац єнта

Культура Безпеки: Основн Складов Безпеки Пац єнт в

Неспод ван под ї

МЕДИЧНІ СТАНДАРТИ ЯКОСТІ

• Створити культуру якост та безпеки

• Ознайомитись з ус ма кл н чними основами

концентрац я вуглекислого газу в к нц

АЛТ алан нам нотрансфераза HTC гематокрит

BNP мозковий натр уретичний пептид ОДЕ овар ог стеректом я

об'ємна частка ущ льнених кл тин в

сатурац я киснем периферичних

ОАК загальний анал з кров TP загальний б лок

СЛР серцево-легенева реан мац я USG питома вага сеч

РНК швидк сть наповнення кап ляр в vWf фактор В ллебранда

DO2 доставка кисню до тканин WBC лейкоцити

Загальна анестез я – це процедура, яка виконується п сля введення

Седац я – введення л карських засоб в для полегшення виконання

Анестетичн процедури можуть складатися з одного з

В дновлення п сля анестез ї визначається як час, коли пац єнт

Безпосереднє спостереження визначається як ф зична присутн сть

Кл н чн основи – це стандарти практики, що становлять

Найкращ практики – це стандарти практики, як

Кл н чн основи та найкращ практики для анестетичних процедур представлен на передньому та

Кл н чн вимоги кожної анестетичної процедури вид лен у текст жовтим кольором.

Кл н чн основи – це стандарти практики, що

- Параметри серцево-судинної системи

- Примхливий пац єнт або пац єнт, який в дчуває стрес

• Визначення статусу ASA

ПЕРЕДАНЕСТЕТИЧНИЙ ФІЗИЧНИЙ ОГЛЯД

Зверн ть увагу, що цей перел к пор д не є повним.

Порода Особливост Кл н чн м ркування

Н мецька в вчарка Вроджен захворювання Оц нка стану серця*

Кавалер к нг чарльз М ксоматозна хвороба Оц нка стану серця*, контроль тромбоцит в

Мейн-кун Хвороби серця Оц нка стану серця*, кров'яний тиск

** Кр м доберман в, деф цит фактору vWF можуть мати й нш породи.

Параметри серцево-судинної системи