«Кома у простому реченні»

Кома ставиться
Правило Приклад Примітки
Між однорідними Під вікнами насадила Примітка 1. Не слід
членами речення, не мати чорнобривців, розглядати як однорідні
поєднаними мальв, любистку та й відокремлювати кома
сполучниками. бузку. ми:
а) дві однакові
граматичні
форми дієслова, що
означають дію та її
мету: піду
подивлюся, сядьмо
поміркуймо тощо;
б) два однакові або
близькі
значенням спільнокорен
еві слова, друге з яких
ужите із
запереченням не і
становить одне
граматичне ціле (жду не
діждуся, дивишся не
надивишся, вовк не вовк і
под.).

Між однорідними Марина не хотіла ані Примітка 1. Коли

членами речення, співати жниварських сполучники і (й), та (=і),
поєднаними двома або пісень, ані в’язати або, чи між однорідними
більше єднальними і пшеничні снопи. членами не
розділовими повторюються, коми
повторюваними перед ними не
сполучниками: і… і (й… ставимо: Було як
й), ні… ні (ані… ані), заговорить або
то… то (не то… не то), засміється — і старому
або… або, чи…. чи (чи веселіше стане (Марко
то… чи то) Вовчок);
Картина була
надзвичайна, неначе сон
чи казка (О. Довженко).
Примітка 2. Коли два
слова, перед кожним з
яких стоять
сполучники і або ні,
 становлять єдиний
усталений вислів, то
коми між ними не
ставимо: і так і сяк, і
туди і сюди, і вдень і
вночі, і хочеться і
колеться; ні туди ні
сюди, ні сяк ні так, ні се
ні те, ні вдень ні вночі, ні
риба ні м’ясо тощо.
Примітка 3. Якщо ряд
однорідних членів
речення з повторюваним
сполучником і (й)
завершується зворотами і
таке інше (або
скорочено і т. ін.), і так
далі (і т. д.), і подібне (і
под.), такі звороти не
відокремлюються комо
ю.
Між однорідними Варто не розкидати
членами речення, каміння, а збирати.
поєднаними
протиставними
сполучниками а, але, та
(=але), однак, проте (а
проте), зате, так, хоч
(хоча) та ін.
Між однорідними Зазеленіли луги, ще й
членами речення, дібровонька (народна
пов’язаними пісня).
приєднувальними
сполучниками і, та, та й,
ще й, та ще (й), а
також, а то й та ін., коли
до вже сказаного
додається ще один
елемент (або більше),
який ніби пізніше
виникає у свідомості
мовця.

Між однорідними Чумаки згадували у

членами речення перед далеких подорожах не
другим компонентом стільки краєвиди села,
парних сполучників не скільки дорогі серцю
тільки… а й (не образи рідних людей.
тільки… але й, не
тільки… а ще й, не
тільки… але також і),
як… так і, не так… як,
хоч… але (та), не
стільки…
скільки, якщо не…
то та ін.:

У реченнях з Варто бажати на

однорідними членами день народження
перед пояснювальними людських мрій, а саме:
сполучниками як, як-от, щастя, достаток,
а саме і под., ужитими мир та здоров’я.
після узагальнювальних
слів:
У разі повторення слова Рости, рости, моє
для позначення великої дитятко, на щастя й
кількості предметів, на добро.
тривалості або
інтенсивності дії, для
увиразнення ознаки
предмета або дії, для
підкреслення згоди або
заперечення тощо.
Для виділення звертань і Україно моя, за тебе
залежних від них слів. молиться весь світ!
Для виділення вставних І, можливо,
слів, сполучень слів і суспільство
речень. припинить
звинувачувати у своїх
бідах одне одного, а
почне перетворення із
себе.
Для Мій старший хлопець
виділення порівняльних ще дужче, ніж
зворотів, що вводяться Олекса, зніяковів,
сполучниками як (як і), уздрівши мене (І.
мов, мовби, наче, Муратов).
немов, неначе, ніби,
буцімто і т. ін., ніж:
Для виділення Я син простого
відокремлених приклад лісоруба,
ок (як поширених, так і Гуцула із Карпатських
непоширених). гір. (Д. Павличко)

Для Вони, кажу вам,

виділення зворотів зі прозябають. Або, по-
значенням: вашому, ростуть,
а) уточнення, Як та капуста на
пояснення, другої назви, городі (Т. Шевченко)
що вводяться
словами тобто, а саме, Без гарячої любові до
(а) точніше, або, інакше природи людина не
, по-місцевому і под. може бути митцем.
Та й не тільки
б) додаткового митцем, особливо
повідомлення, зараз, коли треба
приєднання, що вводимо перебудувати майже
словами навіть, особлив все (О. Довженко);
о, переважно, у тому
числі, зокрема, наприк
лад, причому,
(і) притому, і (й)
(= навіть або притому),
(і) взагалі (та й узагалі)
та ін.

Кома не ставиться
Коли прикметники- Ми їхали порожньою
означення рудуватою дорогою
характеризують предмет (Вал. Шевчук).
у різних планах, то такі
прикметники
неоднорідні й кома між
ними не ставиться:

Неоднорідні означення Усе застеляла мла

частіше стоять перед вечірня пахучая
іменником, зрідка — (Марко Вовчок).
після нього: На чорній зритій
землі по краях
поплуталась огудина
суха гарбузова (А.
Головко).
Якщо однорідні члени Життя — це ріка, в
речення зв’язані якій попутно й
сполучниками і (й), та навально тече
(=і) в пари, то перед минувшина й
сполучниками коми не теперішність, добро
ставляться, а пари й зло, правда і
відокремлюються кривда(Федорів).
комами:

Коли сполучники і (й), Було як заговорить

та (=і), або, чи не або засміється — і
повторюються, кома старому веселіше
перед ними не ставиться: стане (Марко
Вовчок).
Картина була
надзвичайна, неначе
сон чи казка
(Довженко).

Коли два слова, перед

кожним з яких стоїть
сполучник і або ні,
становлять єдиний
усталений вислів, то
кома між ними не
ставиться: і так і сяк, і
туди і сюди, і вдень і
вночі; ні туди ні сюди,
ні сяк ні так, ні се ні
те, ні вдень ні вночі, ні
риба ні м’ясо тощо.

Кома не ставиться також А потім і щастя і

між двома однорідними горе обірвались так
членами речення, що раптом (Леся
з’єднуються Українка).
повторюваним
сполучником і
утворюють тісну
змістову єдність
(звичайно такі однорідні
члени не мають при собі
пояснювальних слів).

О, ой, коди вони О люде мій бідний,

інтонаційно тісно моя ти родино,
зв’язані з дальшим Брати мої вбогі,
звертанням (тобто після закуті в кайдани!
них немає паузи), комою (Леся Українка).
не відокремлюються.

Не відокремлюються Гей ти, поле

вигуки на початку колоскове,
речення, якщо вони молодість моя!
стоять перед особовим (Сосюра).
займенником, після якого
йде звертання:

Слід відрізняти Так ніхто ще не вірив

стверджувальні у мене! (Г. Чубач).
слова так, гаразд від Гаразд ідуть наші
прислівників так, справи.
гаразд, після яких кому
не ставимо:

У сталих фразеологічних Дощ ллє як з відра.

зворотах перед Почервонів як рак.
порівняльним
сполучником кома не
ставиться:

Іменна частина Руки зробилися як лід.

складеного присудка,
приєднана з допомогою
сполучників як, мов,
ніби тощо, комою не
відокремлюється.

Не ставиться кома перед Сидів більш як

як, ніж у виразах (не) півгодини.
більш як, (не) раніше Роботи вистачало не
ніж, (не) довше ніж і т. довше ніж на два дні.
ін.

Коли хоч (хоча) вжито Дай мені хоч трохи

не в допустовому води.
реченні, а при окремому
члені речення як частку,
кома перед ним не
ставиться.
Одиничні Вона сиділа
дієприслівники, що замислившись
стоять безпосередньо (Яновський).
при присудку й мають
значення прислівника,
комами не
відокремлюються.