Силабус Інфекційні хвороби 2023-2024 н.р. - 6 курс - Медицина

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра інфекційних хвороб та фтизіатрії
Навчальний рік 2023-2024
СИЛАБУС ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ
«ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ»
Освітній компонент вибірковий

Форма здобуття освіти очна
Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»
Спеціальність 222 «Медицина»
Освітньо-професійна програма Медицина

Другого (магістерського) рівня вищої освіти
Курс 6-й
Силабус освітнього компоненту Схвалено методичною комісією

розглянуто на засіданні кафедри ХНМУ з проблем
інфекційних хвороб та фтизіатрії терапевтичного профілю
Протокол від Протокол від

«01» вересня 2023 року № 1 «04» вересня 2023 року № 2
Завідувачка кафедри Голова
К.В. Юрко П.Г. Кравчун

2
РОЗРОБНИКИ СИЛАБУСУ:
1. Юрко Катерина Володимирівна, завідувачка кафедри інфекційних хвороб та
фтизіатрії, професорка, д.мед.н.
2. Меркулова Ніна Федорівна, доцентка кафедри інфекційних хвороб та

фтизіатрії, доцентка, к.мед.н.
3. Соломенник Ганна Олегівна, доцентка кафедри інфекційних хвороб та

фтизіатрії, доцентка, к.мед.н.
3
ДАНІ ПРО ВИКЛАДАЧІВ, ЩО ВИКЛАДАЮТЬ ОСВІТНІЙ

КОМПОНЕНТ
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Юрко Катерина Володимирівна, завідувачка кафедри
вчене звання, науковий ступінь інфекційних хвороб та фтизіатрії, професорка, д.мед.н.
Професійні інтереси Див. профайл викладача на сторінці кафедри інфекційних
хвороб та фтизіатрії сайту ХНМУ та системі Moodle:
https://knmu.edu.ua/departments/kafedra-infekczijnyh-hvorob/
https://distance.knmu.edu.ua/course/index.php?categoryid=7
Контактний телефон (0572) 97-50-18; 068-994-52-73
Корпоративна пошта викладача kv.yurko@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Бондаренко Андрій Володимирович, професор кафедри
вчене звання, науковий ступінь інфекційних хвороб та фтизіатрії, професор, д.мед.н.
Корпоративна пошта викладача av.bondarenko@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Тєрьошин Вадим Олександрович, професор кафедри
вчене звання, науковий ступінь інфекційних хвороб та фтизіатрії, професор, д.мед.н.
Корпоративна пошта викладача vo.teroshyn@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Меркулова Ніна Федорівна, доцентка кафедри інфекційних
вчене звання, науковий ступінь хвороб та фтизіатрії, доцентка, к.мед.н.
Корпоративна пошта викладача nf.merkulova@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Граділь Григорій Іванович, доцент кафедри інфекційних
вчене звання, науковий ступінь хвороб та фтизіатрії, доцент, к.мед.н.
Корпоративна пошта викладача hi.hradil@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Кацапов Дмитро Володимирович, доцент кафедри
вчене звання, науковий ступінь інфекційних хвороб та фтизіатрії, доцент, к.мед.н.
Корпоративна пошта викладача dv.katsapov@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Соломенник Ганна Олегівна, доцентка кафедри
вчене звання, науковий ступінь інфекційних хвороб та фтизіатрії, доцентка, к.мед.н.
4
Корпоративна пошта викладача ho.solomennyk@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Могиленець Олена Іванівна, доцентка кафедри
вчене звання, науковий ступінь інфекційних хвороб та фтизіатрії,тдоцентка, к.мед.н.
Корпоративна пошта викладача oi.mohylenets@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Бондар Олександр Євгенович, доцент кафедри інфекційних
вчене звання, науковий ступінь хвороб та фтизіатрії, доцент, к.мед.н.
Корпоративна пошта викладача oy.bondar@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Гаврилов Анатолій Вікторович, доцент кафедри
вчене звання, науковий ступінь інфекційних хвороб та фтизіатрії,тдоцент, к.мед.н.
Корпоративна пошта викладача av.havrylov@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Бодня Ігор Павлович, доцент кафедри інфекційних хвороб
вчене звання, науковий ступінь та фтизіатрії, к.мед.н.
Корпоративна пошта викладача ip.bodnia@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Винокурова Ольга Миколаївна, асистентка кафедри
вчене звання, науковий ступінь інфекційних хвороб та фтизіатрії, к.мед.н.
Корпоративна пошта викладача om.vynokurova@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Ткаченко Віталій Григорович, асистент кафедри
Корпоративна пошта викладача vh.tkachenko@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Бурма Ярослава Ігорівна, асистентка кафедри інфекційних
вчене звання, науковий ступінь хвороб та фтизіатрії, к.мед.н.
5

Корпоративна пошта викладача yi.kopiichenko@knmu.edu.ua
Прізвище, ім’я по батькові, посада, Цико Олена Володимирівна, асистентка кафедри
Корпоративна пошта викладача ov.tsyko@knmu.edu.ua
Консультації За графіком кафедри (понеділок, вівторок,
середа, четвер, п’ятниця, з 9.00 до 16.00), учбова
кімната кафедри інфекційних хвороб та
фтизіатрії
Он-лайн консультації за попередньою
домовленістю з викладачем
Локація Кафедра інфекційних хвороб, КНП ХОР
«Обласна дитяча клінічна інфекційна лікарня»,
пр. Героїв Сталінграду, 160;
вул. Тринклера, 6
6
ВСТУП
Силабус освітнього компоненту «Інфекційні хвороби» складено відповідно до
Освітньо-професійної програми «Медицина» та Стандарту вищої освіти України (далі –
Стандарт), другий (магістерський) рівень, галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальності
222 «Медицина».
Опис освітнього компоненту (анотація). «Інфекційні хвороби» як освітній компонент
закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій організму в
процесі життєдіяльності. У загальній системі підготовки лікаря освітній компонент
«Інфекційні хвороби» посідає важливе місце з урахуванням значної поширеності інфекційної
патології, необхідності формування у майбутніх лікарів клінічного мислення, вмінь та
практичних навичок, які забезпечують своєчасну діагностику інфекційних хвороб та їхніх
ускладнень, раціональне лікування, вибір оптимальної тактики в разі надання невідкладної
допомоги. Особлива увага у викладанні освітнього компоненту приділяється питанням
ранньої діагностики, лікуванню хворих на догоспітальному етапі, що сприяє підвищенню
якості підготовки лікаря.
Предметом вивчення освітнього компоненту є закономірності сучасного перебігу
інфекційних захворювань, особливості організації та надання медичної допомоги при
інфекційних хворобах.
Міждисциплінарні зв’язки:
Пререквізити – «Латинська мова та медична термінологія», «Медична біологія»,
«Медична хімія», «Біологічна та біоорганічна хімія», «Медична та біологічна фізика»,
«Анатомія людини», «Фізіологія», «Мікробіологія, вірусологія та імунологія»,
«Патоморфологія», «Патофізіологія», «Фармакологія», «Пропедевтика внутрішньої
медицини», «Внутрішня медицина», «Хірургія», «Неврологія», «Дерматологія, венерологія»,
«Офтальмологія», «Отоларингологія», «Фтизіатрія».
Постреквізити – «Внутрішня медицина», «Хірургія», «Акушерство і гінекологія»,
«Паліативна та хоспісна медицина», «Загальна практика (сімейна медицина)», «Клінічна
мікробіологія, вірусологія та імунологія», «Актуальні проблеми ЛОР-патології», «Клінічна
паразитологія та тропічна медицина», «Актуальні проблеми ВІЛ-інфекції», «Актуальні
питання імунопрофілактики», «Актуальні питання фтизіатрії», «Епідеміологія та
профілактика інфекцій, які пов’язані з наданням медичної допомоги», «Медикаментозна
алергія у клінічній практиці», «Медичні аспекти біоетики та біобезпеки».
Посилання на сторінку освітнього компоненту в MOODLE:
https://distance.knmu.edu.ua/enrol/index.php?id=424
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ

1.1. Метою вивчення освітнього компоненту «Інфекційні хвороби» є формування
здатності застосовувати набуті знання, уміння, навички та розуміння закономірностей
сучасного перебігу патологічного процесу при інфекційних захворюваннях на основі
вивчення поширення інфекційних захворювань у світі та Україні, етіологічних чинників,
механізмів та факторів їх передачі, основних ланок патогенезу, виявлення взаємозв’язків між
клінічними особливостями перебігу та станом імунної системи, ускладнень, що обтяжують їх
перебіг, принципів діагностики та лікування цієї категорії хворих на теренах доказової
медицини.
1.2. Основними завданнями вивчення освітнього компоненту «Інфекційні хвороби»
є:
– оволодіння навичками опитування пацієнтів з інфекційною патологією;
– набуття здатності до визначення необхідного переліку лабораторних та інструментальних
досліджень та оцінки їх результатів при інфекційних хворобах;
7
– набуття здатності до встановлення попереднього та клінічного діагнозу інфекційного

захворювання;
– набуття здатності до визначення необхідного режиму праці та відпочинку, характеру
харчування при лікуванні інфекційних захворювань;
– набуття здатності до визначення принципів та характеру лікування інфекційних
захворювань;
– набуття здатності до діагностування невідкладних станів, які можуть виникати в хворих з
інфекційною патологією;
– набуття здатності до визначення тактики та володіння навичками надання екстреної
медичної допомоги інфекційним хворим;
– оволодіння навичками виконання медичних маніпуляцій пацієнтам з інфекційною
патологією;
– набуття здатності до планування та проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних і
протиепідемічних заходів при інфекційних хворобах;
– набуття здатності до визначення тактики ведення осіб з інфекційною патологією, що
підлягають диспансерному нагляду;
– набуття здатності до ведення медичної документації.
1.3. Компетентності та результати навчання, формуванню яких сприяє освітній
компонент (взаємозв’язок з нормативним змістом підготовки здобувачів вищої освіти,
сформульованим у термінах результатів навчання в ОПП та Стандарті).
1.3.1. Вивчення освітнього компоненту забезпечує опанування студентами
компетентностей:
інтегральна: здатність розв’язувати типові та складні спеціалізовані задачі та практичні
проблеми у професійній діяльності у галузі охорони здоров’я, або у процесі навчання, що
передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується
комплексністю та невизначеністю умов та вимог.
загальні:
– Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, здатність вчитися і бути сучасно
навченим
– Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях
– Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності
– Здатність до адаптації та дії в новій ситуації
– Здатність приймати обґрунтоване рішення; працювати в команді; навички міжособистісної
взаємодії
– Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово; здатність спілкуватись
іноземною мовою
– Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій
– Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків
– Здатність діяти соціально відповідально та свідомо
спеціальні (фахові, предметні):
– Навички опитування
– Здатність до визначення необхідного переліку лабораторних та інструментальних
досліджень та оцінки їх результатів
– Здатність до встановлення попереднього та клінічного діагнозу захворювання
– Здатність до визначення необхідного режиму праці та відпочинку, характеру
харчування при лікуванні захворювань
– Здатність до визначення принципів та характеру лікування захворювань
– Здатність до діагностування невідкладних станів
8
– Здатність до визначення тактики та володіння навичками надання екстреної медичної

допомоги
– Навички виконання медичних маніпуляцій
– Здатність до планування та проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних та
протиепідемічних заходів, у тому числі щодо інфекційних хвороб
– Здатність до ведення медичної документації
1.3.2. Вивчення освітнього компоненту забезпечує набуття студентами наступних
програмних результатів навчання:
ПРН 1. Здобуття особою загальних та спеціальних фундаментальних і професійно-
орієнтованих знань, умінь, навичок, компетентностей, необхідних для виконання типових
професійних завдань, пов’язаних з її діяльністю в медичній галузі на відповідній посаді
ПРН 2. Знання психофізіологічних особливостей людини, здоров’я людини, підтримки
здоров’я, профілактики захворювань, лікування людини, здоров’я населення
ПРН 3. Здатність застосовувати набуті знання, навички та розуміння для вирішення
типових задач діяльності лікаря, сфера застосування яких передбачена переліками синдромів
та симптомів, захворювань, невідкладних станів, лабораторних та інструментальних
досліджень, медичних маніпуляцій
ПРН 4. Збір інформації про пацієнта
ПРН 5. Оцінювання результатів опитування, фізичного обстеження, даних
лабораторних та інструментальних досліджень
ПРН 6. Встановлення попереднього клінічного діагнозу захворювання
ПРН 7. Визначення характеру, принципів лікування захворювань
ПРН 8. Визначення необхідної дієти при лікуванні захворювань
ПРН 9. Визначення тактики ведення контингенту осіб, що підлягають медичному
спостереженню або потребують паліативної допомоги
ПРН 10. Діагностування невідкладних станів, визначення тактики надання екстреної
медичної допомоги
ПРН 12. Планування профілактичних та протиепідемічних заходів щодо інфекційних
хвороб
ПРН 15. Виконання медичних маніпуляцій
ПРН 17. Ведення медичної документації, обробка державної, соціальної та медичної
інформації
ПРН 18. Здатність здійснювати оцінку стану здоров’я людини та забезпечувати його
підтримку з урахуванням впливу навколишнього середовища та інших факторів здоров’я
ПРН 21. Сформованість фахівця з належними особистими якостями, який дотримується
етичного кодексу лікаря
1.3.3. Вивчення освітнього компоненту забезпечує набуття студентами наступних
соціальних навичок (Soft skills):
 Спроможність швидко навчатися.
 Мислити аналітично.
 Мислити критично.
 Мислити стратегічно.
 Мислити системно.
 Мислити креативно.
 Ініціативність.
 Здатність до роботи в команді, вміння комплексно вирішувати проблему.
 Спілкуватися письмово та усно.
 Гнучкість (спроможність пристосуватися до будь-якої ситуації).
9
 Ефективна комунікація.
 Спроможність вирішувати проблему та винахідливість.
 Прийняття зворотного зв'язку.
 Упевненість.
 Толерантність.
 Працьовитість і прагнення до саморозвитку.
 Високий рівень культури спілкування.
 Високий рівень моральних чеснот.
 Освіченість та ерудованість.
 Патріотизм і національна свідомість.
2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ

2.1 Опис освітнього компоненту
Характеристика освітнього
Найменування Галузь знань, спеціальність, компоненту
показників освітній ступінь, ОПП
денна форма навчання
Галузь знань
22 «Охорона здоров’я» Нормативний
Кількість кредитів – 3 (шифр і назва)
Рік підготовки:
Спеціальність: 6-й –
Загальна кількість годин Семестр
222 «Медицина»
– 90
(шифр і назва) 11-й, 12-й –
Лекції
– –
Практичні, семінарські
50 год. –
Годин для денної форми Освітній ступінь: Лабораторні
навчання: другий (магістерський) – –
аудиторних – 50 Самостійна робота
самостійної роботи ОПП 40 год. –
студента – 40 Медицина Індивідуальні завдання:
участь у конференціях,
олімпіадах, конкурсах тощо
Вид підсумкового контролю:
диференційований залік
2.2 Структура освітнього компоненту

2.2.1 Практичні заняття
№ Назва теми Кіль- Методи Форми
з/п кість навчання контролю
годин
1 Ведення пацієнта з діарейним 5,0 Розповідь- Поточний
синдромом. пояснення, контроль:
2 Ведення пацієнта з синдромом 5,0 бесіда, усне
жовтяниці. ілюстрація, опитування,
10
3 Ведення пацієнта з респіраторним 5,0 демонстрація, тестовий

синдромом. презентація, контроль,
4 Ведення пацієнта з менінгеальним 5,0 відеороліки, контроль
синдромом. дискусія, практичних
5 Ведення пацієнта з синдромом 5,0 рольова гра, навичок,
моделювання самоконтроль
гострого тонзиліту.
процесів і Підсумковий
6 Ведення пацієнта з синдромом 5,0 ситуацій, кейс- контроль:
лімфаденопатії. метод, диференційова-
7 Ведення пацієнта з синдромом екзантеми. 5,0 стандарти- ний залік
8 Ведення пацієнта з синдромом 5,0 зований
тривалої гарячки. пацієнт
9 Ведення пацієнта з ВІЛ-інфекцією. 5,0
10 Ведення пацієнта з особливо 5,0
небезпечною карантинною інфекцією.
Диференційований залік.
Усього годин 50,0
2.2.3 Самостійна робота

№ Назва теми Кількість Методи Форми
з/п годин навчання контролю
1 Підготовка до практичних занять 36,0 Вивчення Поточний
нового контроль:
матеріалу, усне
частково- опитування,
пошуковий, тестовий
репродуктив- контроль,
ний контроль
практичних
навичок,
самоконтроль
Підсумковий
контроль:
диференційова-
ний залік
2 Підготовка до реферативної 2,0 Вивчення Поточний
конференції нового контроль:
матеріалу, заслуховування
частково- та обговорення
пошуковий, доповідей
дослідницький,
репродуктив-
ний
3 Підготовка до диференційованого 2,0 Вивчення Підсумковий
заліку нового контроль:
матеріалу, диференційова-
частково- ний залік
пошуковий,
репродуктив-
ний
Усього годин 40,0
11
3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
3.1. Поточний контроль проводиться у вигляді усного опитування, тестового письмового
контролю, тестового комп’ютерного контролю, контролю практичних навичок, самоконтролю.
Підсумковий контроль проводиться у вигляді диференційованого заліку.
Під час оцінювання засвоєння кожної навчальної теми освітнього компоненту
(поточний контроль - ПК) студенту виставляється оцінка за традиційною 4-бальною
системою: «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно».
Бали за загальну навчальну діяльність (ЗНД) розраховуються як середнє арифметичне
балів ПК за всі теми, впродовж всього періоду вивчення освітнього компоненту (з точністю
до сотих) за таблицею 1. ЗНД визначається у балах від 70 до 120. ЗНД вважається
виконаною, якщо здобувач відпрацював всі пропущені аудиторні заняття, а середній бал за
всі теми ПК дорівнює 3-ом балам та вище.
Перерахунок середньої оцінки за поточний контроль у багатобальну шкалу
здійснюється згідно з «Інструкцією з оцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти
ХНМУ…» (таблиця 1).
Таблиця 1
Перерахунок середньої оцінки за поточний контроль у багатобальну шкалу
4-бальна 120-бальна 4-бальна 120-бальна
шкала шкала шкала шкала
5 120 3,91-3,94 94
4,95-4,99 119 3,87-3,9 93
4,91-4,94 118 3,83-3,86 92
4,87-4,9 117 3,79-3,82 91
4,83-4,86 116 3,74-3,78 90
4,79-4,82 115 3,7-3,73 89
4,75-4,78 114 3,66-3,69 88
4,7-4,74 113 3,62-3,65 87
4,66-4,69 112 3,58-3,61 86
4,62-4,65 111 3,54-3,57 85
4,58-4,61 110 3,49-3,53 84
4,54-4,57 109 3,45-3,48 83
4,5-4,53 108 3,41-3,44 82
4,45-4,49 107 3,37-3,4 81
4,41-4,44 106 3,33-3,36 80
4,37-4,4 105 3,29-3,32 79
4,33-4,36 104 3,25-3,28 78
4,29-4,32 103 3,21-3,24 77
4,25-4,28 102 3,18-3,2 76
4,2-4,24 101 3,15-3,17 75
4,16-4,19 100 3,13-3,14 74
4,12-4,15 99 3,1-3,12 73
4,08-4,11 98 3,07-3,09 72
4,04-4,07 97 3,04-3,06 71
3,99-4,03 96 3,0-3,03 70
3,95-3,98 95 Менше 3 Недостатньо
Оцінювання освітнього компоненту проводиться по закінченні вивчання освітнього
компоненту у формі диференційного заліку.
Диференційований залік передбачає вирішення пакету тестових завдань у кількості не
менше 30 тестів (критерій оцінювання – 90 % вірно вирішених завдань, «склав - не склав»),
оцінювання засвоєння практичних навичок та теоретичних знань за всіма темами
освітнього компоненту в день диференційованого заліку (критерії оцінювання – див.
табл. 2).
12
Таблиця 2
Критерії оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти з
освітнього компоненту «Інфекційні хвороби»
Оцінка Критерії оцінювання

Студент виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно
здобувати знання, без допомоги викладача знаходить та опрацьовує
необхідну інформацію, вміє використовувати набуті знання і вміння
«Відмінно»
для прийняття рішень у нестандартних ситуаціях, переконливо
аргументує відповіді, самостійно розкриває власні обдарування і
нахили
Студент вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує
його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі у стандартних
«Дуже добре»
ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких
незначна
Студент вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати
інформацію під керівництвом викладача; в цілому самостійно
«Добре» застосовувати її на практиці; контролювати власну діяльність;
виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи для
підтвердження думок
Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє
знання і розуміння основних положень; з допомогою викладача може
«Задовільно»
аналізувати навчальний матеріал, виправляти помилки, серед яких є
значна кількість суттєвих
Студент володіє навчальним матеріалом на рівні, вищому за
«Достатньо»
початковий, значну частину його відтворює на репродуктивному рівні
«Незадовільно» Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що
з можливістю становлять незначну частину навчального матеріалу
повторного складання
семестрового
контролю
«Незадовільно» Студент володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і
з обов’язковим відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів
повторним вивченням
залікового кредиту
Зокрема, критерії оцінювання практичних навичок
«Відмінно» Студент відповідає високому (творчому) рівню компетентності:
студент виявляє особливі творчі здібності, без помилок самостійно
демонструє виконання практичних умінь та володіє системними
теоретичними знаннями (знає методику виконання практичних
навичок, показання та протипоказання, можливі ускладнення, та ін.)
та має здібності для прийняття рішень у нестандартних ситуаціях
«Добре» Студент самостійно демонструє виконання практичних умінь,
допускаючи деякі неточності, які швидко виправляє, володіє
теоретичними знаннями (знає методику виконання практичних
навичок, показання та протипоказання, можливі ускладнення, та ін.)
«Задовільно» Студент демонструє виконання практичних умінь, допускаючи деякі
помилки, які може виправити при корекції їх викладачем, володіє
задовільними теоретичними знаннями (знає основні положення
методики виконання практичних навичок, показання та
протипоказання, можливі ускладнення, та ін.)
13
«Незадовільно» Студент не може самостійно продемонструвати практичні вміння

(виконує їх, допускаючи грубі помилки), не володіє достатнім
рівнем теоретичних знань (не знає методики виконання практичних
навичок, показань і протипоказань, можливих ускладнень, та ін.)
Оцінювання практичних навичок і теоретичних знань проводиться за таблицею 3.
Таблиця 3
Оцінювання теоретичних знань і практичних навичок, що представлені в одному
білеті
Кіль- Усна відповідь за За кожну відповідь студент
кість «5» «4» «3» білетами, які включають одержує від 10 до 16 балів, що
питань теоретичну та практичну відповідає:
1 16 13 10 частини освітнього «5» - 16 балів;
2 16 13 10 компоненту «4» - 13 балів;
3 16 13 10 «3» - 10 балів.
4 16 13 10
5 16 13 10
80 65 50
Допуск до диференційованого заліку (ДЗ) розраховується у балах ЗНД від 70 до 120

балів. Безпосередньо ДЗ оцінюється від 50 до 80 балів. Оцінка з дисципліни є сума балів за
ЗНД, індивідуальні завдання здобувача освіти (ІЗЗ) та ДЗ і складає від 120 до 200 балів.
Здобувачам освіти, які виконали вимоги програми освітнього компоненту та були
допущені до складання диференційованого заліку, але не склали його або не з’явилися
виставляється оцінка Fх.
Здобувачам освіти, які були не допущені до складання диференційованого заліку у
зв’язку з недостатньою кількістю балів за ЗНД кафедра виставляє у відомість відмітку «не
допущено» (оцінка F).
Здобувачу освіти, який допущений до складання диференційованого заліку, але не
з’явився на його складання, кафедра виставляє у відомість відмітку «не з’явився» (оцінка
Fх). Декан розглядає причину пропуску диференційованого заліку: «поважна» або
«неповажна». У разі, якщо неявка була «неповажною» декан виставляє відмітку
«незадовільно».
Бали з дисципліни незалежно конвертуються як у шкалу ECTS, так і у чотирибальну
шкалу. Бали шкали ECTS у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки.
Після проведення диференційованого заліку відповідальний за організацію навчально-
методичної роботи на кафедрі або викладач виставляють здобувачу освіти відповідну оцінку
за таблицею 4 в індивідуальний навчальний план здобувача освіти та заповнює відомості
успішності з дисципліни.
Таблиця 4
Шкала оцінювання у ХНМУ
Оцінка Оцінка за шкалою ECTS Оцінка за
за 200 бальною шкалою чотирибальною шкалою
180–200 А Відмінно
160–179 В Добре
150–159 С Добре
130–149 D Задовільно
120–129 E Задовільно
Менше 120 F, Fx Незадовільно
14
3.2. Питання до диференційованого заліку:

1. Поняття «інфекція», «інфекційний процес», «інфекційна хвороба». Особливості
інфекційних хвороб.
2. Основні етапи розвитку інфектології. Науковий внесок вітчизняних та іноземних вчених у
вивчення інфекційних хвороб.
3. Класифікація інфекційних хвороб.
4. Принципи діагностики інфекційних хвороб.
5. Методи специфічної діагностики інфекційних хвороб.
6. Профілактичні заходи, принципи імунопрофілактики інфекційних хвороб.
7. Принципи лікування інфекційних хвороб.
8. Напрями лікування інфекційних хвороб.
9. Структура та режим роботи інфекційного стаціонару. Показання до госпіталізації, правила
обстеження і виписки хворих із інфекційного стаціонару. Особливості ведення медичної
документації.
10. Загальна характеристика інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом
зараженняння. Ведення пацієнта з діарейним синдромом.
11. Ведення пацієнта з черевним тифом, паратифами А і В: етіологія, епідеміологія,
патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференційна діагностика,
ускладнення, лікування, профілактика. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із
інфекційного стаціонару.
12. Кишкова кровотеча, перфорація кишки: причини виникнення, клінічні прояви,
диференційна діагностика. Лабораторна та інструментальна діагностика. Невідкладна
допомога. Профілактика.
13. Ведення пацієнта з холерою: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг,
лабораторна діагностика, диференційна діагностика, ускладнення, лікування, профілактика.
Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару.
14. Дегідратаційний (гіповолемічний) шок: визначення поняття, патогенез, клінічні прояви,
диференційна діагностика. Клінічна і лабораторна діагностика водно-електролітних
порушень при різних ступенях зневоднення. Невідкладна допомога.
15. Ведення пацієнта з сальмонельозом: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез,
клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференційна діагностика, ускладнення,
лікування, профілактика. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного
стаціонару.
16. Ведення пацієнта з харчовою токсикоінфекцією: етіологія, епідеміологія, патогенез,
лікування, профілактика. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із
17. Ведення пацієнта з ентеровірусною хворобою: етіологія, епідеміологія, класифікація,
ускладнення, лікування, профілактика. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих
із інфекційного стаціонару.
18. Ведення пацієнта з кишковим єрсиніозом: етіологія, епідеміологія, класифікація,
19. Ведення пацієнта з псевдотуберкульозом: етіологія, епідеміологія, класифікація,
20. Ведення пацієнта з шигельозом: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний
перебіг, лабораторна діагностика, диференційна діагностика, ускладнення, лікування,
профілактика. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару.
15
21. Ведення пацієнта з амебіазом: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний

22. Ведення пацієнта з ботулізмом: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез,
прогноз, лікування, профілактика. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із
23. Загальна характеристика інфекційних хвороб з повітряно-крапельним шляхом передачі.
Ведення пацієнта з респіраторним синдромом.
24. Ведення пацієнта з грипом: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг,
лабораторна діагностика, диференційна діагностика, ускладнення, лікування,
протиепідемічні заходи, принципи імунопрофілактики. Показання до госпіталізації.
25. Ведення пацієнта з парагрипом: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг,
лабораторна діагностика, диференційна діагностика, ускладнення, лікування, профілактика.
Показання до госпіталізації.
26. Ведення пацієнта з аденовірусною хворобою: етіологія, епідеміологія, патогенез,
лікування, профілактика. Показання до госпіталізації.
27. Ведення пацієнта з респіраторно-синцитіальною інфекцією: етіологія, епідеміологія,
ускладнення, лікування, профілактика. Показання до госпіталізації.
28. Ведення пацієнта з риновірусною інфекцією: етіологія, епідеміологія, патогенез,
лікування, профілактика. Показання до госпіталізації.
29. Ведення пацієнта з коронавірусною інфекцією: етіологія, епідеміологія, патогенез,
класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференційна діагностика,
30. Ведення пацієнта з вітряною віспою, оперізувальним герпесом: етіологія, епідеміологія,
ускладнення, лікування, профілактика. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих
із стаціонару.
31. Ведення пацієнта з інфекційним мононуклеозом: етіологія, епідеміологія, патогенез,
32. Набряк легень: визначення поняття, патогенез, клінічна і лабораторна діагностика,
принципи лікування, невідкладна допомога на догоспітальному етапі.
33. Ведення пацієнта з кором: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клініка,
особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, диференційна діагностика,
ускладнення, лікування, протиепідемічні заходи, принципи імунопрофілактики. Показання
до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару.
34. Ведення пацієнта з краснухою: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клініка,
особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, диференційна діагностика,
ускладнення, лікування, протиепідемічні заходи, принципи імунопрофілактики. Показання
до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару.
35. Ведення пацієнта з менінгококовою інфекцією: етіологія, епідеміологія, патогенез,
ускладнення, принципи лікування різних клінічних форм, невідкладна допомога на
догоспітальному етапі, профілактика. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із
36. Ведення пацієнта з дифтерією: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний
перебіг, лабораторна діагностика, диференційна діагностика, ускладнення, лікування, принципи
імунопрофілактики. Порядок госпіталізації, правила виписки із інфекційного стаціонару.
16
37. Синдром Уотерхауса-Фрідеріксена: визначення поняття, патогенез, клінічна і

лабораторна діагностика, принципи лікування, невідкладна допомога на догоспітальному
етапі.
38. Інфекційно-токсичний (септичний) шок: визначення поняття, патогенез, класифікація,
клінічна і лабораторна діагностика, принципи лікування, невідкладна допомога на
догоспітальному етапі.
39. Набряк-набухання головного мозку: визначення поняття, патогенез, класифікація,
клінічна і лабораторна діагностика, принципи лікування, невідкладна допомога на
40. Анафілактичний шок: визначення поняття, патогенез, класифікація, клінічна і
етапі.
41. Ведення пацієнта з синдромом жовтяниці.
42. Ведення пацієнта з гепатитом А: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація,
принципи лікування, імунопрофілактика. Показання до госпіталізації, правила виписки
хворих із стаціонару.
43. Ведення пацієнта з гепатитом Е: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація,
принципи лікування, профілактика. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із
44. Ведення пацієнта з гепатитом В: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація,
принципи лікування, протиепідемічні заходи, принципи імунопрофілактики, прогноз.
Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару.
45. Ведення пацієнта з гепатитом С: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація,
принципи лікування, профілактика, прогноз. Показання до госпіталізації, правила виписки
хворих із інфекційного стаціонару.
46. Ведення пацієнта з гепатитом D: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація,
принципи лікування, профілактика, прогноз. Показання до госпіталізації, правила виписки
хворих із інфекційного стаціонару.
47. Диференційна діагностика жовтяниць.
48. Фульмінантний вірусний гепатит: патогенез, клінічна і лабораторна діагностика,
принципи лікування.
49. Ведення пацієнта з хронічним вірусним гепатитом: етіологія, епідеміологія, патогенез,
принципи лікування, прогноз.
50. Ведення пацієнта з ВІЛ-інфекцією: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація,
принципи лікування, профілактика, прогноз. Порядок госпіталізації, обстеження,
диспансеризації.
51. Ведення пацієнта з опортуністичними інвазіями: криптоспоридіоз, ізоспороз,
церебральний токсоплазмоз. Клінічна і лабораторна діагностика. Принципи лікування і
профілактики. Показання до госпіталізації.
52. Ведення пацієнта з опортуністичними інфекціями: герпесвірусна інфекція, кандидоз,
пневмоцистна пневмонія, криптококоз. Клінічна і лабораторна діагностика. Принципи
лікування і профілактики. Показання до госпіталізації.
53. Ведення пацієнта з синдромом лімфаденопатії.
17
54. Ведення пацієнта з малярією: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний

профілактика. Показання до обстеження на малярію. Порядок госпіталізації, правила
виписки хворих із інфекційного стаціонару.
55. Ведення пацієнта з епідемічним висипним тифом і хворобою Брілла: етіологія,
епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика,
диференційна діагностика, ускладнення, лікування, профілактика. Порядок госпіталізації,
правила виписки хворих із інфекційного стаціонару.
56. Ведення пацієнта з менінгеальним синдромом.
57. Ведення пацієнта з лептоспірозом: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація,
58. Гостра ниркова недостатність: визначення поняття, патогенез, класифікація, клінічна і
етапі.
59. Ведення пацієнта зі сказом: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний
перебіг, діагностика, диференційна діагностика, ускладнення, прогноз, принципи лікування
та імунопрофілактики. Порядок госпіталізації.
60. Ведення пацієнта з правцем: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний
перебіг, діагностика, диференційна діагностика, ускладнення, прогноз, принципи лікування
та профілактики. Принципи імунопрофілактики. Порядок госпіталізації.
61. Визначення понять «особливо небезпечні» та «карантинні» інфекційні хвороби.
62. Ведення пацієнта з синдромом гострого тонзиліту.
63. Ведення пацієнта з чумою: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний
перебіг, лабораторна діагностика, диференційна діагностика, ускладнення, прогноз,
стаціонару. Профілактичні заходи в осередку.
64. Ведення пацієнта з сибіркою: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний
стаціонару. Профілактичні заходи в осередку.
65. Поняття про синдром гарячки невідомого ґенезу. Ведення пацієнта. Алгоритм
обстеження хворих.
66. Ведення пацієнта зі гострим стрептококовим тонзилітом: етіологія, епідеміологія,
патогенез, класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференційна
діагностика, прогноз, лікування, профілактика.
67. Ведення пацієнта з геморагічною гарячкою, зокрема з геморагічною гарячкою з
нирковим синдромом: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг,
лабораторна діагностика, диференційна діагностика, ускладнення, прогноз, лікування,
68. Ведення пацієнта з бешихою: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний
лікування, профілактика. Порядок госпіталізації.
69. Поняття про TORCH-інфекції: визначення поняття, етіологія, епідеміологія, клінічна і
лабораторна діагностика, прогноз. Принципи обстеження, лікування та профілактики.
70. Ведення пацієнта з токсоплазмозом: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація,
прогноз, принципи лікування та профілактики. Показання до госпіталізації.
71. Малярійна кома: причини виникнення, патогенез, клінічна та лабораторна діагностика,
принципи лікування, невідкладна допомога на догоспітальному етапі.
18
3.3. Контрольні питання

1. Сучасний рівень захворюваності кишковими інфекціями на Україні, в світі.
2. Визначення поняття ентеротоксигенні та ентероінвазивні діарея.
3. Захворювання, які супроводжуються діарейним синдромом.
4. Джерело інфекції та шляхи зараження при гострих кишкових інфекціях (ГКІ).
5. Патогенез діарейного синдрому при різних захворюваннях.
6. Класифікація ГКІ.
7. Основні клінічні форми ГКІ.
8. Особливості клініки ГКІ залежно від етіології.
9. Ускладнення та наслідки ГКІ.
10. Диференціальний діагноз гострих інфекційних ті неінфекційних діарей (отруєння
грибами, солями важких металів, гострі захворювання дигестивної системи, гінекологічні та
хірургічні хвороби).
11. Особливості диференціальної діагностики ботулізму.
12. Невідкладні стани при гострому діарейному синдромі в інфекційній практиці.
13. Принципи лікування ГКІ.
14. Принципи дієтичного харчування при ГКІ.
15. Профілактика ГКІ.
16. Визначення жовтяничного синдрому.
17. Класифікація жовтяниць за їх генезом.
18. Патогенез та клініко-лабораторні особливості гемолітичної жовтяниці.
19. Основні інфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням гемолітичної
жовтяниці.
20. Основні неінфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням гемолітичної
жовтяниці.
21. Патогенез та клініко-лабораторні особливості паренхіматозної жовтяниці.
22. Основні інфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням паренхіматозної
жовтяниці.
23. Основні неінфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням паренхіматозної
жовтяниці.
24. Патогенез та клініко-лабораторні особливості механічної жовтяниці.
25. Основні інфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням механічної
жовтяниці.
26. Основні неінфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням механічної
жовтяниці.
27. Рання та диференційна діагностика інфекційних хвороб, що перебігають з жовтяницею,
на підставі особливостей анамнезу, епіданамнезу, клініки, загальноклінічних та специфічних
методів дослідження: гострі вірусні гепатити, лептоспіроз, інфекційний мононуклеоз,
ієрсиніоз, псевдотуберкульоз, малярія, сепсис, амебний гепатит та абсцес печінки,
гельмінтози тощо. Ускладнення. Принципи лікування та профілактики.
28. Визначення поняття респіраторного синдрому.
29. Основні інфекційні захворювання, що супроводжуються виникненням респіраторного синдрому.
30. Епідеміологічні, патогенетичні та клінічні особливості інфекційних хвороб дихальних
шляхів.
31. Клінічні прояви респіраторного синдрому в залежності від рівня ураження
респіраторного тракту.
32. Поняття «ГРЗ», «ГРВІ», «ГРВЗ».
33. Особливості сучасного епідеміологічного та клінічного перебігу грипу.
34. Патогенез та клініко-лабораторні особливості грипу та інших ГРВЗ.
35. Особливості лабораторної діагностики грипу та інших ГРВЗ, диференціальний діагноз,
ускладнення, прогноз.
36. Сучасні методи лікування хворих на грип та інші ГРВЗ.
19
37. Грип. Принципи імунопрофілактики. Оцінка засобів специфічної та неспецифічної

профілактики.
38. Характеристика ураження дихального тракту при ентеровірусних захворюваннях,
дитячих вірусних інфекціях, інфекційному мононуклеозі. Рання та диференційна діагностика
на підставі особливостей анамнезу, у т.ч. епіданамнезу, клініки, загальноклінічних та
специфічних методів дослідження
39. Особливості респіраторного синдрому, що розвивається при особливо небезпечних
інфекціях.
40. Класифікаційні особливості розподілу пневмоній. Диференціальна діагностика типових
та атипових пневмоній (респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, легіонельоз, SARS). Роль і
місце збудника туберкульозу при ураженнях дихальних шляхів. Підходи до диференціальної
діагностики туберкульозу легень. Ускладнення. Принципи лікування та профілактики.
41. Особливості лікування атипових пневмоній. Медична допомога хворим на
42. Невідкладні стани при респіраторних інфекціях, сучасні підходи до лікування,
особливості допомоги на догоспітальному етапі.
43. Респіраторний дистрес-синдром дорослих.
44. Визначення поняття «лімфаденопатія», «лімфаденіт». Структура та функції лімфовузла.
45. Класифікація лімфаденопатій за етіологією.
46. Групи лімфаденопатій (перша, друга, третя).
47. При яких інфекційних і неінфекційних захворюваннях зустрічаються лімфаденопатії.
48. Особливості синдрому лімфаденопатії при ВІЛ-інфекції/СНІДі.
49. Особливості синдрому лімфаденопатії при аденовірусній інфекції.
50. Диференціальна діагностика лімфаденопатії при чумі та туляремії.
51. Особливості синдрому лімфаденопатії при бруцельозі та токсоплазмозі.
52. Особливості синдрому лімфаденопатії при кишковому єрсиніозі.
53. Особливості синдрому лімфаденопатії при дитячих інфекціях у дорослих (кір, краснуха,
скарлатина).
54. Диференціальна діагностика ангіни, дифтерії, інфекційного мононуклеозу.
55. Назвіть основні методи лабораторно-інструментальних методів досліджень хворих з
синдромом лімфаденопатії.
56. Обґрунтуйте основні принципи етіопатогенетичної терапії інфекційних захворювань, що
перебігають з синдромом лімфаденопатії.
57. Визначення понять «гарячковий синдром», «синдром тривалої гарячки невідомого
ґенезу».
58. Чим зумовлена захисна дія гарячки?
59. Якою буває гарячка за тривалістю?
60. Якою буває гарячка за ступенем підвищення температури?
61. Типи температурних кривих. Їх діагностичне значення.
62. При яких інфекційних захворюваннях спостерігається постійна, послаблювальна
(ремітивна), гектична, переміжна (інтермітивна), поворотна, неправильна гарячка?
63. Яка тактика лікаря в призначенні жарознижуючих засобів хворим на гарячку? Яке
лікування проводять на до госпітальному етапі? Яке лікування проводять в стаціонарі?
64. План обстеження хворих з тривалою гарячкою.
65. Типи гарячки при черевному тифі.
66. Диференційна діагностика висипного та черевного тифів, малярії, бруцельозу, сепсису.
67. Методи специфічної діагностики черевного тифу. Інтерпретація результатів залежно від
терміну хвороби і матеріалу для дослідження.
68. Термін призначення гемокультури.
69. Ускладнення черевного тифу та невідкладна допомога при них.
70. Етіотропна терапія черевного тифу: дози, шлях введення, тривалість лікування.
71. Принципи патогенетичної терапії черевного тифу.
20
72. Джерело інфекції при малярії та шляхи передачі малярії.

73. Стадії циклічного клінічного перебігу малярії.
74. Види температурної кривої при малярії.
75. Методи специфічної діагностики малярії.
76. Етіотропна терапія малярії. Дози, шлях введення, тривалість призначення.
77. Основні ускладнення малярії: малярійна кома, гемоглобінурійна гарячка, можливі
причини їх виникнення, клініка, диференційна діагностика та лікування.
78. Патофізіологічне визначення поняття «сепсис». Етіологічна структура. Шляхи передачі
та вхідні ворота. Характеристика чинників патогенності при грампозитивному і
грамнегативному сепсисі та особливості їх клінічних проявів. Диференційна діагностика
сепсису з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, які супроводжуються тривалою
гарячкою. Гемограма у хворого на сепсис. Принципи лікування.
79. Актуальність ВІЛ-інфекції на сучасному етапі. Визначення ВІЛ-інфекції.
80. Етіологія ВІЛ-інфекції. Особливості збудника.
81. Джерело ВІЛ-інфекції та шляхи зараження. Основні характеристики епідеміологічного
ланцюга при ВІЛ-інфекції. Особливості епідемії ВІЛ в Україні. Групи підвищеного ризику
інфікування ВІЛ.
82. Які клітини уражує ВІЛ? Основні ланки патогенезу захворювання.
83. Наведіть сучасну клінічну класифікацію стадій ВІЛ-інфекції за ВООЗ.
84. Укажіть основні прояви ВІЛ-інфекції залежно від клінічної стадії хвороби.
85. Критерії діагнозу ВІЛ-інфекції.
86. Яка послідовність специфічної діагностики ВІЛ-інфекції.
87. Дослідження імунного статусу у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.
88. Поняття про передтестове та післятестове консультування пацієнтів.
89. Основні принципи лікування ВІЛ-інфекції.
90. Загальна та індивідуальна профілактика ВІЛ-інфекції. Універсальні заходи безпеки та
організація праці лікаря з метою запобігання інфікування ВІЛ-інфекцією медичних
працівників. Техніка безпеки при інвазивних маніпуляціях. Заходи в разі контамінації
інфікованим матеріалом на робочому місці.
91. Яка стратегічна мета лікування ВІЛ-інфекції препаратами АРТ?
92. Показання до призначення АРТ. Групи препаратів. Механізм дії. Загальні правила
призначення схем АРТ. Показники ефективності АРТ.
93. Поняття про особливо небезпечні карантинні інфекційні хвороби. Тактика лікаря.
94. Синдром гострого тонзиліту в інфекційній патології. Причини виникнення.
95. Диференційна діагностика при синдромі гострого тонзиліту (стрептококовий тонзиліт,
дифтерія, інфекційний мононуклеоз, аденовірусна інфекція тощо). План обстеження.
96. Лікувальна тактика щодо хворого з синдромом гострого тонзиліту залежно від етіології.
97. Менінгеальний синдром в інфекційній патології. Поняття. Причини виникнення.
98. Диференційна діагностика при менінгеальному синдромі (менінгококовий менінгіт,
пневмококовий менінгіт, туберкульозний менінгіт, менінгізм, ентеровірусний менінгіт,
герпесвірусний менінгіт тощо). План обстеження.
99. Лікувальна тактика щодо хворого з менінгеальним синдромом залежно від етіології.
100. Невідкладна допомога при набряку-набуханні головного мозку.
3.4. Індивідуальні завдання
За участь у конференціях, олімпіадах, проведенні наукових досліджень, написання
тез, статей здобувачу вищої освіти нараховують додаткові бали (до 10), які додають до ЗНД.
3.5. Правила оскарження оцінки
Здобувачі вищої освіти мають право подавати апеляцію на отриману підсумкову
оцінку, що виставлена з освітнього компоненту. Незадовільні оцінки, отримані здобувачем
освіти в разі відсутності на підсумковому контролі без поважної причини (відповідно до
встановленого у університеті порядку), оскарженню не підлягають. Спірні питання стосовно
оцінок, отриманих під час складання атестації, розглядає апеляційна комісія, яку створюють
21
за наказом ректора ХНМУ в разі надходження письмової заяви від здобувача освіти щодо
оскарження результатів підсумкового контролю (має складатися не менше, ніж з 5 осіб,
зокрема проректора з науково-педагогічної роботи, декана факультету, гаранта освітньої
програми, завідувача та викладачів кафедри тощо). Подання заяви про апеляцію до деканату
здійснюється здобувачем освіти особисто в письмовій формі не пізніше наступного дня після
оголошення результатів складання підсумкового контролю.
З «Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю здобувачів освіти
Харківського національного медичного університету» можна ознайомитись за посиланням
https://knmu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/05/polog_apel_kontrol.pdf.
4. ПОЛІТИКА ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ

Очікується, що здобувачі вищої освіти відвідуватимуть усі практичні заняття.
Пропущені заняття необхідно відпрацювати (згідно з графіком кафедри та наказом ХНМУ).
Письмові та домашні завдання треба виконувати повністю та вчасно, якщо здобувачів
вищої освіти виникають запитання, можна звернутися до викладача особисто або за
електронною поштою.
На практичному занятті передбачена активна участь під час обговорення в аудиторії.
Здобувачі вищої освіти мають бути готовими детально розбиратися в матеріалі, ставити
запитання, висловлювати свою точку зору, дискутувати. Під час дискусії важливі:
- повага до колег,
- толерантність до інших та їхнього досвіду,
- сприйнятливість та неупередженість,
- здатність не погоджуватися з думкою, але шанувати особистість
опонента/-ки,
- ретельна аргументація своєї думки та сміливість змінювати свою
позицію під впливом доказів,
- я-висловлювання, коли людина уникає непотрібних узагальнювань,
описує свої почуття і формулює свої побажання з опорою на власні думки і емоції,
- обов’язкове знайомство з першоджерелами.
Вітається творчий підхід у різних його проявах. Від здобувачів вищої освіти очікується
зацікавленість участю у міських, всеукраїнських та міжнародних конференціях, конкурсах та
інших заходах з предметного профілю.
На першому занятті з освітнього компоненту буде розʼяснено основні принципи
охорони праці шляхом проведення відповідного інструктажу. Очікується, що кожен та кожна
повинні знати, де найближчий до аудиторії евакуаційний вихід, де знаходиться вогнегасник,
як їм користуватися тощо. Формою одягу є медичний халат, шапочка, медична маска, змінне
взуття.
Студентству важливо дотримуватися правил належної поведінки в університеті. Ці
правила є загальними для всіх, вони стосуються також і всього професорсько-викладацького
складу та співробітників/-ць, і принципово не відрізняються від загальноприйнятих норм.
Під час занять дозволяється:
- залишати аудиторію на короткий час за потреби та за дозволом
викладача;
- пити безалкогольні напої;
- фотографувати слайди презентацій;
- брати активну участь у ході заняття;
не дозволяється:
- їсти (за виключенням осіб, особливий медичний стан яких потребує
іншого – в цьому випадку необхідне медичне підтвердження);
- палити, вживати алкогольні і навіть слабоалкогольні напої або
наркотичні засоби;
22
- нецензурно висловлюватися або вживати слова, які ображають честь і

гідність колег та професорсько-викладацького складу;
- грати в азартні ігри;
- наносити шкоду матеріально-технічній базі університету (псувати
інвентар, обладнання; меблі, стіни, підлоги, засмічувати приміщення і території);
- галасувати, кричати або прослуховувати гучну музику в аудиторіях і
навіть у коридорах під час занять.
5. АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ
Кафедра інфекційних хвороб та фтизіатрії підтримує нульову толерантність до
плагіату. Від здобувачів вищої освіти очікується бажання постійно підвищувати власну
обізнаність в академічному письмі.
З «Положенням про академічну доброчесність та етику академічних взаємовідносин в
Харківському національному медичному університеті» можна ознайомитися за посиланням
http://files.knmu.edu.ua:8181/upload/redakt/doc_uchproc/polog_ad_etyka_text.pdf
6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Базова
1. Інфекційні хвороби: підручник / О.А. Голубовська, М.А. Андрейчин, А.В. Шкурба та ін.;
за ред. О.А. Голубовської. – 4-е вид., переробл. та доповн. – К.: ВСВ «Медицина», 2022. –
464 с.
2. Інфекційні хвороби: підручник / В.М. Козько, Г.О. Соломенник, К.В. Юрко та ін.; за ред.
В.М. Козька. – К.: ВСВ «Медицина», 2019. – 312 с.
3. Невідкладна інфектологія: навч. посібник / В.М. Козько, А.В. Бондаренко,
Г.О. Соломенник та ін.; за ред. В.М. Козька. – 3-є вид., переробл. та доповн. – К.: ВСВ
«Медицина», 2023. – 143 с.
Допоміжна
1. Тропічні хвороби: навч. посіб. / В.М. Козько, Г.О. Соломенник, К.В. Юрко. – К.: ВСВ
«Медицина», 2019. – 384 с.
2. Медицина за Девідсоном: принципи і практика: посібник: пер. 23-го англ. вид.: у 3 т. Т. 2 /
за ред. Стюарта Г. Ралстона, Яна Д. Пенмана, Марка В. Дж. Стрекена, Річарда П. Гобсона;
наук. ред. пер. Катерина Юрко, Василь Москалюк, Лариса Мороз та ін. – К.: ВСВ
«Медицина», 2021. – 778 с.
3. Harrison’s Principles of Internal Medicine. – 19th Edition // Dan Longo, Anthony Fauci, Dennis
Kasper, Stephen Hauser. – McGraw-Hill, 2015.
4. Mandell, Douglas, and Bennett’s рrinciples and рractice of іnfectious. – 9th Edition (vols 1 and
2) // John E. Bennett, Raphael Dolin, Martin J. Blaser. – Philadelphia, PA: Elsevier, 2020. – 3839 p.
5. Внутрішньолікарняні інфекції та інфекційний контроль: навч. посібник / К.В. Юрко,
В.М. Козько, Г.О. Соломенник. – Київ: ВСВ «Медицина», 2020. – 296 с.
6. Соціально значущі та особливо небезпечні інфекційні хвороби: навч. посібник /
К.В. Юрко, Г.О. Соломенник. – Київ: ВСВ «Медицина», 2023. – 255 с.
7. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
1 https://distance.knmu.edu.ua/enrol/index.php?id=424
2. https://www.who.int/ (ВООЗ)
3. https://emedicine.medscape.com/infectious_diseases
4. https://www.medscape.com/infectiousdiseases
5. https://www.webmd.com/a-to-z-guides/health-topics?pg=i
6. https://guidelines.moz.gov.ua (Міжнародні протоколи лікування)
7. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions
8. https://www.uems.eu
23
9. https://www.britishinfection.org (Британська асоціація з питань інфекцій)

10. https://www.cdc.gov (Центр контролю за захворюваннями, США)
11. https://www.fitfortravel.nhs.uk (Шотландський сайт з корисною інформацією для
мандрівників)
12. https://www.gov.uk/government/organisations/public-health-england (Охорона здоров’я
Англії)
13. https://www.idsociety.org (інфекційні хвороби Америки; джерело загальної інформації про
інфекційні хвороби, авторитетні практичні рекомендації)
14. https://www.who.int/csr/don (ВООЗ, корисні посилання щодо мандрівної медицини з
оновленою інформацією про спалахи інфекцій, змін резистентності та вимог до вакцинації)
15. https://www.ecdc.europa.eu/en (ECDC, European Centre for Disease Prevention and Control)
16. https://www.escmid.org/guidelines_publications/guidelines/ (ESCMID, The European Society
of Clinical Microbiology and Infectious Diseases)
17. https://www.nice.org.uk/about/what-we-do/our-programmes/nice-guidance/nice-guidelines
(NICE, National Institute Care and Excellence)
18. http://www. sida.org
19. http:// www.aidsalliance.org.ua
20. http://www.med-info.net.ua
21. http://www.euro.who.int
22. http://www.ses.gov.ua/admin/uploaded/pdkul.doc
23. http: // www.who.int/malaria/about_us/ru/index.html
24. http://ihed.org.ua/images/biblioteka/rozroblennya_osv_program_2014_tempus-office.pdf
25. http:// www.moz.gov.ua (МОЗ України)
26. http://www.phc.org.ua (Центр громадського здоров’я МОЗ України)
27. http:// www.mozdocs.kiev.ua (Нормативно-директивні документи МОЗ України)
28. http://www.bnitm.de (Інститут тропічної медицини імені Бернхарда Нохта, Гамбург)

Силабус Інфекційні хвороби 2023-2024 н.р. - 6 курс - Медицина

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Силабус Інфекційні хвороби 2023-2024 н.р. - 6 курс - Медицина

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчальний рік 2023-2024

СИЛАБУС ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ

Освітній компонент вибірковий

Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»

Спеціальність 222 «Медицина»

Освітньо-професійна програма Медицина

Силабус освітнього компоненту Схвалено методичною комісією

Протокол від Протокол від

Завідувачка кафедри Голова

К.В. Юрко П.Г. Кравчун

2. Меркулова Ніна Федорівна, доцентка кафедри інфекційних хвороб та

3. Соломенник Ганна Олегівна, доцентка кафедри інфекційних хвороб та

ДАНІ ПРО ВИКЛАДАЧІВ, ЩО ВИКЛАДАЮТЬ ОСВІТНІЙ

Професійні інтереси Див. профайл викладача на сторінці кафедри інфекційних

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ

– набуття здатності до встановлення попереднього та клінічного діагнозу інфекційного

– Здатність до визначення тактики та володіння навичками надання екстреної медичної

2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ

2.2 Структура освітнього компоненту

3 Ведення пацієнта з респіраторним 5,0 демонстрація, тестовий

2.2.3 Самостійна робота

Оцінка Критерії оцінювання

«Незадовільно» Студент не може самостійно продемонструвати практичні вміння

Оцінювання практичних навичок і теоретичних знань проводиться за таблицею 3.

Допуск до диференційованого заліку (ДЗ) розраховується у балах ЗНД від 70 до 120

3.2. Питання до диференційованого заліку:

21. Ведення пацієнта з амебіазом: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний

37. Синдром Уотерхауса-Фрідеріксена: визначення поняття, патогенез, клінічна і

54. Ведення пацієнта з малярією: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний

3.3. Контрольні питання

37. Грип. Принципи імунопрофілактики. Оцінка засобів специфічної та неспецифічної

72. Джерело інфекції при малярії та шляхи передачі малярії.

4. ПОЛІТИКА ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ

- нецензурно висловлюватися або вживати слова, які ображають честь і

9. https://www.britishinfection.org (Британська асоціація з питань інфекцій)

You might also like