МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:

«РОЗРАХУНОК ПИТОМОЇ ВАГИ, ОБ’ЄМУ ТА МАСИ НАФТОВИХ

ВАНТАЖІВ, ЯКІ ПРИЙМАЮТЬСЯ НА СУДНО»
 Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»
Кафедра морських перевезень

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:

«РОЗРАХУНОК ПИТОМОЇ ВАГИ, ОБ’ЄМУ ТА МАСИ НАФТОВИХ

ВАНТАЖІВ, ЯКІ ПРИЙМАЮТЬСЯ НА СУДНО»

Затверджено кафедрою морських

перевезень, як методичні вказівки для
виконання лабораторної роботи з
дисципліни «Технологія перевезення
вантажів» спеціальності 271 «Річковий та
морський транспорт» від «04» лютого
2020 р.,
протокол №13

Одеса – 2020 р.
Методичні вказівки до виконання практичної роботи розроблені проф.
Ніколаєвою Л. Л. відповідно до програми навчальної дисципліни «Технології
перевезення вантажів».
 3

ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................................................... 4
1. Мета роботи ............................................................................................................. 4
2. Коротка теоретична частина .................................................................................. 5
3. Порядок виконання практичної роботи .............................................................. 11
4. Зміст звіту............................................................................................................... 13
5. Контрольні питання .............................................................................................. 14
6. Рекомендована література .................................................................................... 14
7. Завдання для виконання лабораторної роботи ................................................... 14
 4

ВСТУП
Вантажний план танкеру повинен забезпечувати як і на будь-якому типі
суден в першу чергу:
- морехідність судна і збереження вантажу, що перевозиться;
- розрахункові осадку та диферент після закінчення завантаження
вантажу і всього постачання (бункера, прісної води і т.д.);
- максимально повне використання вантажопідйомності і
вантажовмісткості судна;
- остійність судна і безпечне для міцності корпусу розподілення вантажу
по танкам на всіх стадіях рейсу;
- безпечний для різних сортів вантажу розподіл по танкам з урахуванням
поділу різних сортів вантажу не менше ніж двома закритими клінкетами;
- необхідний диферент на корму при майбутньому частковому
вивантаженні одного з сортів вантажу для забезпечення морехідних якостей
судна і створення умов для повної зачистки танків;
- збереження вантажу в танках при його розширенні від зміни
температурних умов під час плавання;
- нормальне вивантаження вантажу з урахуванням запланованих заходів у
порти призначення та забезпечення морехідних якостей судна.

1. Мета роботи
– вивчення основних транспортних характеристик наливних вантажів і
міжнародних стандартних одиниць, використовуваних при їх перевезенні;
– ознайомлення зі способом визначення кількості наливного вантажу
прийнятого в танках і судна до перевезення з урахуванням коливань
температури під час рейсу;
– закріплення вивченого матеріалу вирішенням конкретних практичних
завдань.
 5

2. Коротка теоретична частина

До категорії наливних вантажів відносяться нафта та нафтопродукти,
хімічні вантажі, що перевозяться наливом, зріджені гази та харчові продукти.
Далі будуть розглянуті питання, пов'язані з перевезенням нафти та
нафтопродуктів, і в короткій формі подано інформацію про правила
перевезення харчових вантажів на танкерах.
Частка наливних вантажів в міжнародних морських перевезеннях
становить близько 50%, з них понад 80% припадає на нафту і нафтопродукти.
Наливні вантажі в залежності від фізико-хімічних властивостей і
транспортних характеристик, технічних умов транспортування та зберігання,
призначення та споживання у виробництві поділяються на чотири види:
- сира нафта та нафтопродукти;
- хімічні наливні вантажі;
- зріджені гази, які перевозяться наливом;
- харчові наливні вантажі.
У свою чергу, кожен вид наливної вантажу підрозділяється на класи,
підкласи, категорії і групи в залежності від специфічних властивостей.
У міжнародній класифікації харчові наливні вантажі не виділяються та
включені в хімічні наливні вантажі.
Для здійснення транспортного процесу безпечного перевезення наливних
вантажів необхідно знати та враховувати їх транспортні характеристики. До
числа найважливіших відноситься щільність нафтовантажів.
Щільністю нафтовантажами називається відношення маси речовини до
одиниці об'єму. За одиницю щільності приймають кількість кілограмів
речовини в одному кубічному метрі (кг/м³).
Щільність рідини залежить від температури і атмосферного тиску.
Атмосферний тиск враховується тільки при перевезенні скрапленого газу. При
перевезенні інших наливних вантажів тиском можна знехтувати, враховуючи
тільки температуру. Чим вище температура рідини, тим менше її щільність,
тому що при нагріванні вона збільшує свій об'єм. Тому при визначенні
 6

щільності наливного вантажу за допомогою ареометра необхідно завжди

вказувати температуру, при якій проводилося зміна щільності. Щільність
рідини позначають – ρ.
У практиці перевезень наливних вантажів для визначення їх кількості (Q)
користуються відносною щільністю.
Відносна щільність – це відношення маси рідини в одиниці об'єму при
певній температурі до маси прісної води в тому ж обсязі при певній
температурі.
За одиницю стандартної щільності в Україні, прийнято щільність 1 м³
прісної води при температурі 4° С, дорівнює масі 1000 кг.
Паспортна (стандартна) щільність – це відношення маси 1м рідини при
температурі 20° С до стандартної щільності. Паспортна щільність позначається
 420 , тобто:

маса в 1 м 3 рідини при t  20 o C

 420 
1 т в 1 м 3прісної води при t  4 o C

За допомогою щільності визначається маса вантажу (Q) шляхом

множення об’єм вантажу на щільність:
Q  V   420

де: V – об’єм вантажу, м³;

 420 – щільність вантажу, т/м³.

Як відомо, зі зміною температури змінюється щільність рідини з  4 на

20

 4t , тому для визначення дійсного значення щільності при даній температурі

необхідно провести розрахунок за формулою:

 4t   420   (20o C  t )

де:  4t – щільність вантажу при фактичній температурі t прийнятого

вантажу;
 420 – паспортна (стандартна) щільність вантажу;
 7

λ – температурна поправка на щільність при зміні температури вантажу

на 1° С (вибирається зі спеціальної таблиці).
Таблиця 1
Температурна поправка λ при зміні температури на 1° С
ρ 20
4 λ ρ 20
4 λ
0,6900 – 0,6999 0,000910 0,8500 – 0,8599 0,000699
0,7000 – 0,7999 0,000897 0,8600 – 0,8699 0,000686
0,7100 – 0,7199 0,000884 0,8700 – 0,8799 0,000673
0,7200 – 0,7299 0,000870 0,8800 – 0,8899 0,000660
0,7300 – 0,7399 0,000857 0,8900 – 0,8999 0,000647
0.7400 – 0.7499 0,000844 0,9000 – 0,9099 0,000633
0,7500 – 0,7599 0,000831 0,9100 – 0,9199 0,000620
0,7600 – 0,7699 0,000818 0,9200 – 0,9299 0,000607
0,7700 – 0,7799 0,000805 0,9300 – 0,9399 0,000594
0,7800 – 0,7899 0,000792 0,9400 – 0,9499 0,000581
0,7900 – 0,7999 0,000778 0,9500 – 0,9599 0,000567
0,8000 – 0,8099 0,000765 0,9600 – 0,9699 0,000554
0,8100 – 0,8199 0,000752 0,9700 – 0,9799 0,000541
0,8200 – 0,8299 0,000738 0,9800 – 0,9899 0,000528
0,8300 – 0,8399 0,000725 0,9900 – 1,0000 0,000515
0,8400 – 0,8499 0,000712 – –
Якщо завантаження наливного вантажу одного найменування на танкер
відбувається з різних резервуарів з різною щільністю і температурою, то для
розрахунку загальної кількості прийнятого вантажу можна скористатись
середньозваженою щільністю при t = 20 ° С:
Q1 4201  Q2  4202  Q3  4203  ...  Qn  420n
 420сер . зв. 
Q1  Q2  Q3  ...  Qn
20 20 20 20
Q  4  Q2  24  Q3  34  ...  Qn  n4
20
 4
сер . зв .  1 1
Q1  Q2  Q3  ...  Qn
 8

де:  420сер . зв. – середньозважена щільність нафтовантажу (стандартна);

 4201 ,  4202 ,  4203 , ... ,  420n – щільність вантажу в кожному резервуарі за

паспортом;
Q1, Q2, Q3, … , Qn – кількість вантажів в резервуарах 1, 2, 3 ... n.
Потім розраховану середньозважену щільність  420 призводять до дійсної
щільності  4t , що відповідає фактичній температурі вантажу на борту судна.
При множенні  4t на обсяг вантажу, що знаходиться на судні, отримують його
масу.
Об’єм, зайнятий вантажем у танку, визначається за калібрувальними
таблицями. Початковими даними для входу в таблицю служать висота шару
вантажу або вільного простору над вантажем.
Калібрувальні таблиці розраховуються заводом-будівельником судна.
Таблиця 2
Приклад калібрувальної таблиці
Висота рівня Висота порожнечі, Ємність, Кількість м3
вантажу, м м м3 на 1 см
10,655 0,166 758,4 0,72
10, 6 0,171 754,6 0,72
10,4 0,371 740,3 0,72
10,0 0,771 711,6 0,72
1,0 9,771 67,9 0,72
0,8 9,971 52,0 0,71
0,6 10,171 38,9 0,70
0,4 10,371 24,9 0,69
0,2 10,571 11,1 0,56
0,1 10,671 4,2 0,42
Суднові калібрувальні таблиці розраховуються при положенні танкера на
«рівному кілі».
 9

При диференті на корму або на ніс порожнеча зменшується на деяку

величину. Отже, визначаючи при диференті висоту пустот або висоту вантажу,
необхідно вводити відповідну поправку. Ця поправка визначається за
формулою:
id
h 
L
де:
– відстоєння замірного отвору від центру танка, в ніс (+), в корму (-), м;
d – диферент судна: (+) в ніс, (-) в корму, м;
L – довжина судна, м.
Обчислені заздалегідь поправки зводяться в таблицю.
Таблиця 3
Обчислені поправки
Диферент, м
№ танку
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5
1 п.б. 0,011 0,024 0,036 0,047 0,059
1 ср. ОД6 0,037 0,047 0,063 0,073
6 п.б. 0,015 0,030 0,045 0,060 0,075
6 ср. 0,015 0,030 0,045 0,060 0,075
Поправки вичитуються з заміряний висоти шару вантажу або додаються
до висоти порожнечі.
При диференті на ніс поправка береться з протилежним знаком:
h  h1  h
де: h – шукана висота шару вантажу, або висота порожнечі;
h1 – замірена висота шару вантажу або порожнечі;
Δh – поправка на диферент.
Транспортування нафтовантажів танкерами здійснюється в різних
кліматичних зонах. Різниця між температурами вантажу в порту завантаження,
під час перевезення та в порту призначення може досягати 25-30° С.
 10

Підвищення температури вантажу призводить до збільшення його обсягу

при тій же вазі. За відсутності запасу вільного об'єму в танках або
трубопроводах збільшився в своєму обсязі вантаж може послужити причиною
серйозних деформацій трубопроводів і корпусу судна.
Тому перед наливом, знаючи напрямок рейсу, середні дані про зміни
температур повітря та забортної води на переході, а також властивості вантажу
необхідно розрахувати можливий приріст обсягу нафтопродукту.
Обсяг залишаються пустот при завантаженні танків повинен бути не
менше 1,5% від обсягу танка, причому в цих же розмірах вони повинні
залишитися після можливого розширення вантажу в рейсі.
Максимальний обсяг пустот, що залишаються при навантаженні,
становить приблизно 1,5% від обсягу танка.
Підготовка танкера до навантаження проводиться в наступній
послідовності.
Вантажовідправник до початку завантаження зобов'язаний подати
капітану Декларацію про вантаж, яка містить інформацію про найменування
вантажу та його фізико-хімічні властивості, види небезпеки, вимоги до чистоти
танків і технологічний режим перевезення. Підготовлені танки пред'являються
представнику вантажовідправника для огляду та придатності до прийому
даного вантажу. Складається акт про придатність танків до завантаження.
Складається та узгоджується з вантажовідправником і терміналом
попередній вантажний план. При перевезенні однорідного вантажу його
розподіл по танках виконується відповідно до вимог Інформації капітану про
остійність і міцність судна та рекомендації заводської інструкції. Допустима
загальна кількість вантажу визначається за відомою формулою:
ч  w   P

Де: Δч – чиста вантажопідйомність танкера, т;

Δw – дедвейт, т;
P – сума запасів на рейс, т.
 11

Кількість вантажу в кожному і танку (Qti) визначається з урахуванням

його можливого розширення від підвищення температури повітря або
необхідності підігріву вантажу:
Qti  0,98Wti   4t max

Допустимий обсяг вантажу в кожному і танку з (Vti) урахуванням

передбачуваного розширення визначається за формулою:
 4t max
Vt i  0,98Wti
 4t min

Максимальна (  4t max ) і мінімальна (  4t min ) щільність визначається за

формулою:
 4t   420   (20  t )

3. Порядок виконання практичної роботи

Танкер приймає вантаж з паспортною щільністю – S 420 = 0,7500 т/м3;
поправка щільності при розширенні вантажу на 1º С –  = 0,000831;
температура вантажу при завантаженні – t = 30º C.
Визначити необхідний запас пустоти, який має бути залишеним в
середньому танкері №5 (WT5 = 814 м3). Обсяг пустот, що залишається при
завантаженні, дорівнює 2% від об’єму танка.
Розв’язання:
1) Знаходимо щільність бензину при t = 10º C:
3
 410   420   (20  10)  0,75  0,00083  10  0,75831 т/м

2) Знаходимо щільність бензину при t = 30º C:

3
 430   420   (20  10)  0,75  0,00083  (10)  0,74169 т/м

3) Обсяг пустот, що мають бути залишені в танку №5 з розрахунку 20%:

3
W1  0,02  WT 5  16,3 м

Отже, незалежно від вантажу та його змін в рейсі, обсяг пустот в танку
має залишатись не менше, ніж 16,3 м3.
 12

4) Обсяг вантажу (V1) з врахуванням можливого розширення від

підвищення температури дорівнює допустимому об’єму танку (Wдоп), тобто:
V1  Wдоп ,

де: Wдоп  WT  W1  814,0  16,3  797,7 м3

5) Кількість бензину, що розміститься в допустимому об’ємі (Wдоп) при
t=30º C, дорівнює:
3
Q  Wдоп   430  797,7  0,74169  5916 м

6) Обсяг, який займе бензин з температурою при t=10º C під час

завантаження, дорівнює:
Q 591,6 3
V2    780,2 м
 10
4 0,75831

7) Приріст об’єму бензину при його підвищеній температурі складатиме:

3
WT  16,3  17,5  33,8 м або ≈ 4,2%.

2. Танкер приймає до перевезення вантаж по стандарту з щільністю

 420 =0,962. Температура нафтопродукту – 16º С. Очікуване підвищення

температури в рейсі – 25º С. Місткість середнього танку №6 WT =758,4 м3.

Визначити, яка кількість вантажу надійшла в середній танк №6, якщо
висота пустоти дорівнює 0,571 м, що відповідає об’єму, що займає вантаж
V1=725,9 м3. Наскільки m3 збільшиться об’єм вантажу при підвищенні
температури, чи є достатнім запас пустот?

Розв’язання:
1) Фактична щільність вантажу при прийомі вантажу дорівнює:
3
 416   420   (20  25)  0,962  0,000554(20  25)  0,964 т/м

2) Кількість прийнятого вантажу дорівнює:

Q  V1   416  725,9  0,964  699,8 т

3) Щільність вантажу при t = 25º C дорівнюватиме:

3
 425   420   (20  25)  0,962  0,000554(5)  0,959 т/м
 13

4) Об’єм, який займе нафтопродукт, температура якого дорівнює t = 25ºC:

Q 699,8 3
V2    725,7 м
 25
4 0,959

5) Залишок об’єму танку після прийому вантажу (W1 = V1) складатиме:

3
W  WT  W1  758,4  725,9  32,5 м

6) Збільшення обсягу вантажу, викликане підвищенням його

температури, дорівнює:
3
V  V2  V1  729,7  725,9  3,8 м

7) Повний запас пустоти в танку, що залишається при завантаженні, має

дорівнювати:
3
WT  32,5  3,8  36,3 м

Порядок розрахунку:
 4t   420  (20  t2 )
2

 24   4t   води
2 4

Q
V1 
1 ;
Q
V2 
2

ΔV = V2 − V1 (при t2>t1),
Де: V1 – об’єм, що займає вантаж при температурі;
V2 – об’єм, що займає вантаж при температурі;
Q – вагова кількість вантажу, т;
ΔV – приріст об’єму, викликаний підвищенням його температури.

4. Зміст звіту
Для виконання роботи необхідно:
1. Попередньо вивчити теоретичний матеріал на тему «Перевезення
наливних вантажів», використовуючи рекомендовану літературу і текст лекцій;
 14

2. Уважно прочитати метод вказівки та, при необхідності, отримати

консультацію у викладача.
3. Вирішити запропоновані завдання, відповісти на питання викладача.
4. Оформити письмово результати роботи та здати на перевірку
викладачеві.
5. Відповіді на контрольні питання.

5. Контрольні питання
1. Що називається паспортної (стандартної) щільністю нафтопродукту?
2. Що називається відносною щільністю?
3. Для чого розраховується середньозважена щільність нафтовантажами?
4. Які властивості нафтовантажами необхідно враховувати при складанні
вантажного плану танкера?
5. Які стандартні одиниці щільності прийняті в Великобританії та США?
6. Як визначити кількість нафтовантажами за методикою API?

6. Рекомендована література
1. Снопков В.І. Технологія перевезення вантажів морем: Підручник для
вузів. - Санкт-Петербург: Мир і Сім'я, 2001 - 560 С.
2. Загальні і спеціальні правила перевезення наливних вантажів 7М. М:
Мортехінформреклама, 1985 - 455 С.
3. Міжнародний кодекс перевезення небезпечних вантажів морем (...
IMDG Code).
4. Міжнародне керівництво з безпеки для нафтових танкерів і терміналів
(... ISGOTT).

7. Завдання для виконання лабораторної роботи

Судно танкер прийняло авіаційний бензин в два резервуари (танки).
Температура вантажу – t1, ºC.
 15

Стандартна питома вага вантажів по паспортним даним:

1 партія –  420

2 партія –  420

Об’єм суднових танків:

V1 танк
V2 танк

Підвищення температури в рейсі до t2, ºС

Згідно індивідуального варіанту завдань необхідно визначити:

1. Питому вагу кожної партії наливного вантажу при фактичній

температурі t1, ºC.
2. Питому вагу кожної партії наливного вантажу при фактичній
температурі t2, ºC.
3. Середньозважену стандартну питому вагу всього вантажу.
4. Середньозважену питому вагу вантажу при температурі t1, ºC.
5. Середньозважену питому вагу вантажу при температурі t2, ºC.
6. Кількість вантажу в тонах, яку можна буде прийняти в
кожний судновий танк з урахуванням залишку необхідної пустоти (1,5%).
7. На яку величину зміниться об’єм наливного вантажу в
кожному з танків при підвищенні температури з t1 до t2 ?

Варіанти завдань

Об’єми Температура Підвищення

№ Стандартна питома вага
суднових вантажу t1, температури в
варіанту наливного вантажу,  420
танків, м3 ºС рейсі до t2, ºС
1 2 3 4 5
1 партія = 0,739 V1 танк = 856
1 14 32
2 партія = 0,742 V2 танк = 828
1 партія = 0,772 V1 танк = 811
2 15 33
2 партія = 0,813 V2 танк = 845
 16

1 партія = 0,732 V1 танк = 956

3 13 30
2 партія = 0,788 V2 танк = 923
1 партія = 0,745 V1 танк = 876
4 14 31
2 партія = 0,801 V2 танк = 920
1 партія = 0,723 V1 танк = 895
5 13 32
2 партія = 0,779 V2 танк = 856
1 партія = 0,732 V1 танк = 765
6 15 30
2 партія = 0,788 V2 танк = 842
1 партія = 0,751 V1 танк = 794
7 16 33
2 партія = 0,807 V2 танк = 815
1 2 3 4 5
1 партія = 0,765 V1 танк = 847
8 17 32
2 партія = 0,821 V2 танк = 880
1 партія = 0,748 V1 танк = 845
9 14 34
2 партія = 0,804 V2 танк = 875
1 партія = 0,739 V1 танк = 823
10 15 30
2 партія = 0,795 V2 танк = 847
1 партія = 0,736 V1 танк = 839
11 18 34
2 партія = 0,792 V2 танк = 857
1 партія = 0,761 V1 танк = 941
12 14 32
2 партія = 0,817 V2 танк = 945
1 партія = 0,747 V1 танк = 978
13 16 31
2 партія = 0,803 V2 танк = 932
1 партія = 0,785 V1 танк = 958
14 13 32
2 партія = 0,841 V2 танк = 912
1 партія = 0,729 V1 танк = 982
15 18 31
2 партія = 0,785 V2 танк = 972
1 партія = 0,751 V1 танк = 969
16 15 33
2 партія = 0,807 V2 танк = 930
1 партія = 0,768 V1 танк = 869
17 13 32
2 партія = 0,824 V2 танк = 851
 17

1 партія = 0,775 V1 танк = 842

18 14 36
2 партія = 0,831 V2 танк = 869
1 партія = 0,782 V1 танк = 873
19 17 32
2 партія = 0,838 V2 танк = 901
1 партія = 0,753 V1 танк = 825
20 15 30
2 партія = 0,809 V2 танк = 854
1 партія = 0,735 V1 танк = 982
21 13 32
2 партія = 0,791 V2 танк = 952
1 2 3 4 5
1 партія = 0,757 V1 танк = 779
22 14 30
2 партія = 0,813 V2 танк = 801
1 партія = 0,763 V1 танк = 832
23 16 33
2 партія = 0,819 V2 танк = 862
1 партія = 0,771 V1 танк = 840
24 13 32
2 партія = 0,827 V2 танк = 874
1 партія = 0,785 V1 танк = 798
25 17 31
2 партія = 0,841 V2 танк = 823
1 партія = 0,758 V1 танк = 924
26 15 34
2 партія = 0,814 V2 танк = 949
1 партія = 0,773 V1 танк = 893
27 13 33
2 партія = 0,829 V2 танк = 865
1 партія = 0,768 V1 танк = 937
28 16 33
2 партія = 0,824 V2 танк = 956
1 партія = 0,789 V1 танк = 814
29 14 35
2 партія = 0,845 V2 танк = 840
1 партія = 0,775 V1 танк = 869
30 15 31
2 партія = 0,831 V2 танк = 886
 18

Підп. до друку 4.02.2020. Формат 60x84/16. Папір офсет.

Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк. 1,39.
Тираж 100 пр. Зам. № И20-02-35

Національний університет «Одеська морська академія»

65029, м. Одеса, Дідріхсона, 8.
Тел./факс (0482) 34-14-12
publish-r@onma.edu.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 1292 від 20.03.2003