СУЧАСНІ АСПЕКТИ РЕГІДРАТАЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГКІ У ДІТЕЙ

Бинда Т.П.
Медичний інститут, СумДУ, кафедра педіатрії післядипломної освіти

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) займають одне з провідних місць в інфекційній патології
дитячого віку. За даними ВООЗ, у світі щорічно хворіють на гострі шлунково-кишкові
захворювання (діареї) більше 1 млрд людей, з яких 65-70 % є діти у віці до 5 років.
Усі кишкові інфекції незалежно від етіології клінічно проявляються загальнотоксичним
синдромом і місцевими проявами, пов'язаними з ураженням різних відділів травного
тракту (гастрит, ентерит, коліт, гастроентерит тощо). У дітей токсикоз як неспецифічна
реакція на інфекційний агент при ГКІ найчастіше клінічно проявляється як токсикоз із
ексикозом, рідше - як нейротоксикоз, або токсично-септичний стан.
У клініці розрізняють три ступені токсикозу з ексикозом (1-й ступінь - втрата маси тіла за
рахунок зневоднення не перевищує 5 %; 2-й ступінь - 6-9 %; 3-й ступінь – 10 % і більше) і три
типи зневоднення (ізотонічний, гіпертонічний та гіпотонічний).
Своєчасна і адекватна регідратаційна терапія є першочерговою і найбільш важливою
ланкою у лікуванні ГКІ. ЇЇ раннє застосування є однією з головних умов швидкого та
успішного лікування ГКІ у дітей.
При проведенні регідратаційної терапії перевагу віддають оральній регідратації. Оральна
регідратація є високоефективним, простим, доступним навіть у домашніх умовах,
недорогим методом. Необхідно підкреслити, що оральна регідратація найбільш ефективна
при її застосуванні з перших годин від початку захворювання. Проведення оральної
регідратації при ГКІ повинно бути першим лікувальним заходом у домашніх умовах при
перших симптомах захворювання. Раннє призначення оральних розчинів дозволяє у
більшої частини дітей знизити відсоток госпіталізації, попередити розвиток тяжких форм
ексикозу. Протипоказань до проведення оральної регідратації не існує.
Постійними складовими розчинів для оральної регідратації є глюкоза, хлорид натрію,
хлорид калію та бікарбонати. Механізм їх дії базується на тому, що ентероцити кишечника
поглинають глюкозу, бікарбонати з іонами натрію та хлору, а разом з ними-і воду. Цей
процес називається симпортним ефектом.
Вміст натрію і калію у розчинах для оральної регідратації повинен відповідати їх середнім
втратам при ГКІ. Концентрація глюкози в них повинна сприяти резорбції води не тільки у
кишечнику, але й у канальцях нирок. Оптимальне всмоктування води з порожнини
кишечника здійснюється з ізотонічних і легких гіпотонічних розчинів з осмолярністю 200-250
мосМ/л. У зв'язку з високою концентрацією глюкози, високою осмолярністю і
неадекватною концентрацією натрію застосування фруктових соків, солодких газованих
напоїв (Кока-кола тощо) не рекомендується при проведенні оральної регідратації.
У даний час відомо три покоління препаратів, які застосовуються для оральної
регідратації. Перше покоління - це відомий розчин ВООЗ, який містить 3,5 г хлориду натрію,
2,5 г соди, 1,5 г хлориду калію і 20 г глюкози в 0,1 л води. Було виявлено при подальших,
дослідженнях, діти що з діареєю втрачають менше натрію, більше калію, ніж потрапляє з
розчинами для оральної регідратації 1-го покоління. Останні мають відносно високу
осмолярність, а сода, яка міститься в них, нестійка у розчинах. Розчини 2-го покоління
(регідрон) більш адаптовані для дітей. В них міститься більше калію, менше глюкози, а сода
замінена на цитрат натрію. Вони за своїм складом знаходяться ближче до
електролітного складу випорожнень дитини, що дає перевагу в їх використанні для дітей,
а також вони більш стійкі при збереженні. Обидва покоління розчинів хоч і ефективні для
проведення регідратації, проте вони не сприяють зниженню об'єму і частоти випорожнень
при діареї. У подальшому було показано, що більш значний симпортний ефект мають деякі
амінокислоти (аланін тощо), коротколанцюгові полімери глюкози, які містяться у борошні
злакових (рис, пшениця, кукурудза). Зазначені вище речовини сприяють більш ефективному
всмоктуванню іонів хлору, натрію та води з кишечника та поверненню їх у кров'яне русло, при
цьому більш швидко, ніж при використанні розчинів для оральної регідратації перших
двох поколінь.
 Показанням для проведення оральної регідратації є діарея будь-якої етіології, яка
супроводжується зневодненням організму дитини. Кількість необхідної рідини
розраховується залежно від ступеня ексикозу. Як правило, для регідратації хворих з
ексикозом 1-2 ступенів достатньо проведення оральної регідратації без використання
інфузійної терапії.
Оральна регідратація здійснюється в два етапи.
1-й етап: в перші 4-6 годин хворому з діареєю проводиться ліквідація водно-сольового
дефіциту. Необхідний об'єм рідини за цей період часу становить 30-50 мл/кг при ексикозі 1
-го ступеня і 100 мл/кг маси тіла при ексикозі 2-го ступеня. На цьому етапі регідратації
необхідно використовувати спеціальні розчини для оральної регідратації.
Критерії ефективності 1 - го етапу регідратації:
- зникнення спраги;
- поліпшення тургору тканин;
- зволоження слизових оболонок;
- збільшення діурезу;
- зникнення ознак порушення мікроциркуляції.
Через 4-6 годин від початку лікування необхідно оцінити ефект терапії і вибрати один з
таких варіантів дій:
1) перехід на підтримуючу терапію (2-й етап), оскільки при правильній оральній
регідратації зневоднення швидко припиняється;
1) при збереженні ознак зневоднення аналогічне лікування повторюється протягом
наступних 4-6 годин;
2) перехід на інфузійну терапію при наростанні зневоднення, збереженні блювання,
профузного проносу, наростанні симптомів токсикозу.
2-й етап: підтримуюча регідратація, яка проводиться залежно від втрат рідини, що
продовжуються, і солей з блюванням і випорожненнями. Орієнтовний об'єм розчину для
підтримуючої регідратації - від 50 до 100 мл/кг маси тіла на 1 добу, або 10 мл/кг маси тіла
після кожного випорожнення. На цьому етапі глюкозосольові розчини чергуються з
безсольовими розчинами - фруктовими відварами без цукру, чаєм, особливо зеленим.
Відпоювати дитину необхідно дробно по 1-2 чайній ложці або піпетці кожні 5 -10 хв. У
разі блювання після 10 - хвилинної паузи регідратаційна терапія продовжується. При відмові
дитини від пиття або за наявності блювання застосовується зондова регідратація.
При ГКІ, які проходять з ексикозом 3-го ступеня, з багаторазовим блюванням,
анорексією, відмовою дітей від пиття, оральну регідратацію комбінують із проведенням
парентеральної. З цією метою у дітей частіше використовують розчини 5% глюкози та
ізотонічний розчин хлориду натрію. Співвідношення цих розчинів залежить від типу
дегідратації.
За відсутності ексикозу, але наявності інтоксикаційного синдрому, який часто випереджає
розвиток кишкового синдрому, проводять внутрішньовенну дезінтоксикаційну терапію
розчинами 5% глюкози у поєднанні з фізіологічним розчином у співвідношенні 1:1,
альбуміну, реополіглюкіну в загальному об’ємі рідини 50-80 мг/кг маси тіла дитини на 1
добу.