Питання

1. Напишіть план обстеження дитини з гіпертрансаміназемією з обгрунтуванням

кожного методу обстеження (мета обстеження). Надайте характеристику синдрому
цитолізу, патогенез розвитку. Наведіть непечінкові причини гіпертрансаміназеміі.

● Загальний клінічний аналіз крові: Визначення загального стану здоров'я дитини

та виявлення можливих ознак запалення або інфекційних захворювань.
Підвищення рівня трансаміназ може бути симптомом різних патологічних
процесів, включаючи інфекції, запалення та інші системні захворювання.
● Біохімічний аналіз крові (аспартатамінотрансфераза (АСТ) та
аланінамінотрансфераза (АЛТ)): Оцінка функції печінки та виявлення можливих
уражень печінкових клітин.Підвищення рівня АСТ та АЛТ є добре відомими
біохімічними показниками патологічних змін в печінці, таких як гепатит або
жирова дистрофія печінки.
● Визначення рівня гамма-глутамілтрансферази (ГГТ): Оцінка стану жовчних
шляхів та функції печінки.Підвищення рівня ГГТ також може свідчити про
ураження печінки та/або жовчних шляхів.
● УЗД черевної порожнини: Визначення можливих структурних або вузлових
уражень печінки, жовчних шляхів та суміжних органів. УЗД є методом
визначення структурних аномалій печінки та жовчних шляхів, таких як жовчні
камені, цироз печінки або жирова інфільтрація.
● Консультація гастроентеролога: Оцінка патологічних процесів в системі
травлення та рекомендації щодо подальшого лікування та обстеження.

Синдром цитолізу - це стан, при якому відбувається пошкодження клітин і вивільнення

їх вмісту у кров. Патогенез цього стану пов'язаний з руйнуванням клітин, що може
виникати внаслідок різних факторів, таких як травми, інфекції, отруєння або патологічні
процеси. Підвищення рівня трансаміназ (AST, ALT) в крові може бути ознакою
синдрому цитолізу.

Непечінкові причини гіпертрансаміназемії можуть включати:

● М'язові ураження або травми, такі як руйнування м'язів при тяжких фізичних
вправах або травми.
● Серцево-судинні захворювання, такі як інфаркт міокарда або серцева
недостатність.
● Інфекційні захворювання, такі як вірусний гепатит або вірусний м'язовий
запалення.
● Травми черевної порожнини або порушення кровообігу в печінці.

Задача

До педіатра звернувся хлопчик 14 років з скаргами на гострий біль у животі,

оперізуючого характеру, який ірадіює в ліву лопатку, нудоту та блювоту, підвищену
втомлюваність, слабкість.

Анамнез життя: у хлопчика в 11 років діагностовано виразковий коліт. Тривалий час

отримує препарати месалазіну та азатіоприн з приводу виразкового коліту. 2 тижні
тому переніс ГРВІ.

Сімейний анамнез: У мами хлопчика ревматоідний артрит.

Питання до задачі:
1. Сформулюйте попередній діагноз.

Гострий панкреатит, середнього ступеню тяжкості

2. Яка, на Вашу думку, причина больового синдрому у пацієнта, напишіть патогенез

розвитку.

Можливо, загострення виразкового коліту внаслідок інфекції, або спричинене дією

препаратів месалазіну та азатіоприну. ГРВІ може також вплинути на загострення стану.

Больовий синдром при гострому панкреатиті виникає в результаті запалення та

руйнування тканин підшлункової, збільшення тиску в панкреатичних протоках та
подразнення суміжних структур, що спричиняють виникнення болю.

3. Складіть план обстеження з обгрунтуванням (мета та очікувані результати) кожного

призначеного лабораторного аналізу та інструментального методу обстеження.

● Лабораторні аналізи: кров на загальний клінічний аналіз (за визначенням

лейкоцитозу та збільшенням активності ліпази), біохімічний аналіз крові (за
визначенням рівня амілази, ліпази, білірубіну, амінотрансфераз), панкреатичні
ензими (амілаза, ліпаза).
● Інструментальні методи обстеження: УЗД черевної порожнини (за виявленням
змін у підшлунковій залозі та можливих комплікацій), ЕГДС (за виключенням
іншої патології).

4. Чи може бути у пацієнта синдром цитолізу, і якщо так – патогенез розвитку.

Синдром цитолізу може розвиватися в результаті руйнування клітин підшлункової та

виходу їх вмісту в кров. Це може призвести до підвищення АлАТ, АсАт, ГГТФ, ЛДГ,
АДГ, гіпербілірубінемії, гіперамилаземії, гіперліпаземії.

5. Призначте патогенетично обгрунтоване лікування больового синдрому у пацієнта.

● Голодування та надання зовнішнього спокою шлунково-кишковому тракту.

● Внутрішньовенне введення рідини для корекції дегідратації.
● Забезпечення адекватного анальгетичного контролю.
● Призначення протизапальних препаратів для зменшення запалення.

6. Консультаціі яких спеціалістів потребує пацієнт.

● Гастроентеролога
● Ревматолога для оцінки ризику розвитку ревматоїдного артриту.

7. Які показання до госпіталізаціі при даному больовому синдромі.

● погіршення стану пацієнта

● неможливість контролю болю
● загроза розвитку ускладнень.

8. Чи потребує пацієнт особливих дієтичних рекомендацій, і якщо так – обгрунтуйте

Нічого не їсти та нічого не пити упродовж перших кількох днів лікування. Потім
виключать все, що може викликати роздратування і спровокувати занадто активну
вироблення ферментів. Більшість продуктів відварюють або запікають.
9. Чи потрібно пацієнту призначати антисекреторні препарати і якщо так – обгрунтуйте
їх призначення , надайте класифікацію цієї групи препаратів та наведіть приклади

Можуть бути призначені антисекреторні препарати для зменшення секреції шлункового

соку та захисту підшлункової. Це можуть бути інгібітори протонної помпи, які
зменшують продукцію шлункової кислоти, наприклад, омепразол.

10. Чи потребує пацієнт призначення ферментних препаратів, якщо так – обгрунтуйте.

Можуть бути призначені для полегшення травлення та зменшення навантаження на

підшлункову. Наприклад, препарати з ліпазою, які допомагають розщеплювати жири.