Моя думка – Жульєн Сорель – переможений, оскільки він не
переміг, це теж саме, що людина, яка не перша – програла. Не міг би я сказати, що будучи “залежним” від когось, а він був помічником Маркіза де Ла-Моль, якщо казати про кінець його життя, ти можеш бути першим. Хоча Жульєн усе життя намагався досягти своєї цілі у прагненні стати кращим, багатшим, впливовішим, навіть інколи роблячи це не дуже чесними способами, як з Пані де Реналь, до речі, на уроках ми казали, що він вступив в роман з нею задля нематеріальних речей, але що не менш важливе, Пані де Реналь була багата, тому я думаю він розраховував одружити багату панянку і через це стати переможцем або за допомогою її матеріального становища створити плацдарм для становлення успішним, що в Жульєна не вийшло. Теж саме, як я вважаю, він намагався провернути і з Матильдою де Ла-Моль. Лицемірство було основною його зброєю, так він був розумний, багато читав, але все ж. І, як я вважаю, він заплутався у масках, занадто сильно перегравав ролі. Він сам у бога не вірив, хоча хотів стати священником, тільки задля привілеїв. Хоча я не вважаю Жульєна переможцем, все ж не поважати його успіхи не можна. Добратись до Парижу та працювати у Маркіза де Ла- Моль, коли ти народився у сім’ї обробника дерева з містечка Вер’єр заслуговує поваги. Дуже емоційний, пихатий, женеться за становищем у суспільстві. Іноді його почуття переважають над розумом. Коли через лист пані де Реналь він втратив можливість одружитися з Матильдою він помчав до Вер’єру і стріляв у неї. Після цього замаху він опинився у в’язниці. Жульєн Сорель на суді сказав, що зневажає суспільство, в якому цінують походження та гроші. Отже, Жульєн Сорель пройшов великий шлях набуття статусу переможця, але настільки часто і сильно використовував свою головну зброю – лицемірство, що сам заплутався і програв, так і не досягши своїх цілей.