Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра економічної кібернетики

Звіт
про проходження виробничої економічної практики
на базі РОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Оцінка____________________
(прописом)

Залікова оцінка_______________________________________
(прописои)

Керівник практики від кафедри_________________________

(підпис, призвіще,ініціали)

"___"____________ 20__ р.
 Зміст
Розділ 1. Загальна інформація про «Райффайзен Банк Аваль».........................3
1.1. Про «Райффайзен Банк Аваль»...............................................................3
1.2. Загальні положення про РОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»..............4
1.3. Про організаційну структуру.................................................................5
1.4. Загальна iнформацiя про дiяльнiсть банку............................................5
Розділ 2. Аналіз облікової політики підприємства та технологія ведення
бухгалтерського обліку..............................................................................................7
2.1. Основи облiкової полiтики та складання звiтностi............................7
2.2. Ефект змiн в облiковiй полiтицi та виправлення суттєвих помилок 8
2.3. Iноземна валюта.......................................................................................8
2.4. Доходи та витрати.................................................................................9
2.5. Цiннi папери в торговому портфелi банку..........................................12
2.6. Цiннi папери в портфелi банку на продаж..........................................13
2.7. Цiннi папери в портфелi банку до погашення.....................................14
2.8. Кредити та резерви пiд кредитнi ризики............................................15
2.9. Врахованi векселi....................................................................................17
2.10. Нематерiальнi активи.........................................................................17
2.11. Основнi засоби......................................................................................18
2.12. Резерви...................................................................................................19
2.13. Власнi акцiї банку, викупленi у акцiонерiв..........................................20
2.14. Операцiї пов'язаних сторiн.................................................................21
Розділ 3. Податкова система в банку...................................................................22
Розділ 4. Система звітності підприємства........................................................23
Розділ 5. Порядок та джерела формування, розрахунку, обліку і управління
фінансовими потоками...........................................................................................24
Розділ 6. Аналіз алгоритму обліку та контролю операцій з векселями в
системі управління фінансовими ресурсами «Райффайзен Банк Аваль».......34
Список використаної літератури………………………………...…………...……36
Додатки…………………………………………………..………….…………..……………37

2
3
 Розділ 1. Загальна інформація про «Райффайзен Банк
Аваль»
Універсальна кредитна системна установа, яка діє у всіх регіонах України
і здійснює комплексне обслуговування клієнтів — резидентів і нерезидентів
України — з метою одержання прибутку на підставі затвердженого Статуту і
відповідно до чинного законодавства України.

1.1. Про «Райффайзен Банк Аваль»

Акціонерний комерційний банк „Аваль" було створено юридичними
особами – резидентами України в формі відкритого акціонерного товариства
рішенням установчих зборів (протокол № 1 від 03.03.1992 року).
Банк зареєстрований Національним банком України 27 березня 1992 року
під реєстраційним номером 94 (Додатки А, Б).
Протоколом Загальних Зборів АКБ "Аваль" № 3б-4/4 від 21 січня 1994 р.
прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного комерційного банку
„Аваль“ на акціонерний поштово - пенсійний банк "Аваль".
У зв'язку із рішенням Загальних Зборів акціонерів Банку (Протокол X»
36-35 від 02.12.2005р.), Банк набув статусу Банку з іноземним капіталом.
Протоколом Загальних Зборів АППБ "Аваль" № 3б-36 від 21 квітня 2006р.
прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово - пенсійного
банку "Аваль" на Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником
за всіма правами та обов'язками акціонерного поштово - пенсійного банку
"Аваль".
Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 3б-45 від 14 жовтня 2009р.
прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного
товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство
«Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк

4
Аваль» є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого
акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Найменування Банку:
- українського мовою - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк
Аваль"
- російською мовою- Публичное акционерное общество «Райффайзен Банк
Аваль»
- англійською мовою - "Raiffeisen Bank Aval" Public Joint Stock Company
Скорочене найменування Банку:
- українською мовою - AT "Райффайзен Банк Аваль"
- російською мовою - АО "Райффайзен Банк Аваль"
- англійською мовою - Raiffeisen Bank Aval JSC
Повне та скорочене найменування Банку є його комерційним
(фірмовим) найменуванням.
Місцезнаходження Банку: Україна, 01011, м. Київ, вулиця Лескова, буд. 9.
Код Банку у Єдиному Державному реєстрі підприємств та
організацій України - 14305909.
Логотипом Банку є:
- українською мовою

- англійською мовою

1.2. Загальні положення про РОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Дирекція є єдиним правонаступником Рівненського обласного філіалу
акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль", створеного постановою

5
Правління АППБ "Аваль" № П-14/10 від 18 квітня 1994 року та зареєстрованого
Національним банком України 29.05.2000 p., реєстраційний № 94/52.
У зв'язку із зміною найменування акціонерного поштово-пенсійного
банку «Аваль» на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
на підставі рішення Спостережної Ради "Райффайзен Банк Аваль" № СР-23 від
17.10.2006 р. назву Дирекції змінено на нову: Рівненська обласна дирекція
Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".
Внаслідок перетворення Відкритого акціонерного товариства
"Райффайзен Банк Аваль" на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен
Банк Аваль" (Протокол Загальних Зборів акціонерів від 14.10.2009 р. № 36-45)
та на підставі рішення Спостережної Ради (№ СР-49/1 від 15.12.2009р.)
Дирекції змінено назву на нову: Рівненська обласна дирекція Публічного
акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".
Дирекція не є юридичною особою та здійснює свою діяльність на підставі
Положення та межах лімітів, вимог, завдань та обмежень, визначених
Правлінням Банку, іншими уповноваженими органами та посадовими особами
Банку.
Дирекція є відокремленим структурним підрозділом Банку та
підпорядкована Правлінню Банку. Банк за клопотанням Дирекції, на підставі
рішення Правління Банку, може відкривати відділення на балансі Дирекції, які
є її" структурними одиницями.
Дирекція набуває правового статусу з моменту її реєстрації відповідно до
чинного законодавства України.
Працівники Дирекції у своїй діяльності керуються Законом України "Про
банки і банківську діяльність" та іншими Законами України, постановами
Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами
Національного банку України, Статутом Банку, рішеннями Спостережної Ради
та Правління Банку, Дирекції, а також Іншими внутрішніми документами
Банку.

6
 Дирекція має окремий баланс, який входить до консолідованого балансу
Банку, фірмові бланки Банку з використанням як назви Банку так і назви
Дирекції, круглу печатку зі своїм повним офіційним найменуванням, кутовий
штамп з усіма реквізитами фірмового бланку та Інші штампи та печатки. На
бланках, кутовому штампі, основній печатці Дирекція використовує логотип
Банку.
Основною метою діяльності Дирекції є отримання прибутку.
Дирекція не є платником податків на прибуток, що сплачується Банком
консолідовано, але сплачує земельні та інші місцеві податки та збори, що
передбачені чинним законодавством України.
Повна назва Дирекції:
- українською мовою: Рівненська обласна дирекція Публічного
акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль";
- англійською мовою: Rivne Regional Directorate of Public Joint Stock
Company "Raiffeisen Bank Aval".
Скорочена назва Дирекції:
- українською мовою: Рівненська обласна дирекція AT "Райффайзен Банк
Аваль";
- англійською мовою: Rivne Regional Directorate Raiffeisen Bank Aval JSC.
Місцезнаходження Дирекції: Україна, 33000, м. Рівне, вул. С.Петлюри, 35.
Дирекції присвоєний внутрішньобанківський реєстраційний код
03626804117717000000.

1.3. Про організаційну структуру

Органiзацiйна структура банку постiйно вдосконалюється з тим, аби й
надалi забезпечувати швидке прийняття рiшень, оптимiзувати витрати та
забезпечити високий рiвень обслуговування клiєнтiв по всiй Українi.
Станом на 31 грудня 2010 року Банк представлений 28 балансовими
установами, 1176 вiддiленнями та 100 центрами самообслуговування.

7
 Банк має ефективну структуру управлiння, побудовану на чiткому
розподiлi на бiзнес-лiнiї (корпоративний бiзнес, роздрiбний бiзнес, малий та
середнiй бiзнес, казначейство та пiдроздiл з надання послуг фiнансовим
iнститутам) та вертикалi пiдтримки (iнформацiйнi технологiї та операцiйна
пiдтримка, контролiнг, безпека та iншi), якi створенi на рiвнi Центрального
офiсу та обласних дирекцiй Банку.
Ефективнiсть структури забезпечується трьома рiвнями пiдпорядкування
(Центральний офiс, дирекцiї/фiлiї, вiддiлення). В структурi Банку -
Центральний офiс, 23 обласних, 1 регiональна та 1 республiканська дирекцiї, 2
фiлiї.

1.4. Загальна iнформацiя про дiяльнiсть банку

В своїй дiяльностi банк керується Законом України "Про банки i
банкiвську дiяльнiсть", чинним законодавством України з питань дiяльностi та
оподаткування, дiючими нормативно-правовими актами i документами
Нацiонального банку України та внутрiшнiми нормативними документами,
основними з яких є:
-Статут Банку;
-Постанови Правлiння Банку;
-нормативнi документи банку (Накази, Розпорядження, Положення,
Порядки, Iнструкцiї, Технологiчнi карти).
Протягом 2010 року Банк збiльшив власний капiтал на 1 529 999 тис.грн.
шляхом додаткового розмiщення простих iменних акцiй власної емiсiї.
Розмiщення акцiй Банку 23 емiсiї проводилось за цiною, що перевищує
номiнальну вартiсть на 0,75 грн. за акцiю, при номiнальнiй вартостi акцiї 0,10
грн. ( 10 копiйок) за акцiю. В результатi розмiщення 1 799 999 326 простих
iменних акцiй 23 емiсiї отримано 1 529 999 тис. грн., що збiльшили статутний
капiтал Банку в обсязi 180 000 тис.грн. та додатковий (сформовано емiсiйний
дохiд) в розмiрi 1 349 999 тис. грн.

8
 Простi iменнi акцiї Банку з 20 грудня 2004 року включенi до другого
рiвня лiстингу на ДП "Фондова бiржа "ПФТС".
Кредитiв на суму, що перевищує 25 вiдсоткiв активiв емiтента Банк не
отримував.
В 2010 роцi вiдбулися змiни складу посадових осiб емiтента:
Звiльнено з посад Заступника Голови Правлiння та виведено зi складу
Правлiння Банку Волоха I.О. та Покорного Л. у зв"язку з закiнченням строку
трудового договору. 5 жовтня 2007 року рiшенням Загальних зборiв акцiонерiв
банку (протокол № 3б-41/3 вiд 05.10.2010) виведено iз складу членiв Ревiзiйної
комiсiї Банку Шараєвського В.М., обрано членом Ревiзiйної комiсiї Банку
Чемересюк О.М..
Змiн власникiв акцiй, яким належить 10 i бiльше вiдсоткiв голосуючих
акцiй, в 2007 роцi не вiдбулося.
Станом на 31.12.2009 року акцiонеру "Райффайзен Iнтернацiональ Банк-
Холдiнг АГ" належить 95,68% статутного капiталу Банку.
На протязi 2010 року рiшень вищого органу емiтента про зменшення
статутного капiталу не приймалось.
Порушень справи про банкрутство емiтента, винесення ухвали про його
санацiю не було.
Рiшень вищого органу емiтента або суду про припинення або банкрутство
емiтента не приймалось.
АТ "Райффайзен Банк Аваль" розвивається як роздрiбний унiверсальний
банк з потужною корпоративною вертикаллю, здатною ефективно
обслуговувати пiдприємства великого, малого, середнього бiзнесу та фiзичних
осiб. Банк проводить всi види операцiй в межах наданих Нацiональним банком
України лiцензiй та дозволiв.
Збiльшення обсягiв операцiй, нарощування клiєнтської бази сприяли
зростанню доходiв Банку.
В 2010 роцi Банк працював ефективно та отримав прибуток в сумi 655
878 тис.грн.

9
 Розділ 2. Оцінка стану комп’ютеризації банківської
сфери
Сьогодні банківські системи (БС) дозволяють автоматизувати практично
всю банківську діяльність. Серед основних можливостей БС, заснованих на
використанні сучасних мережевих технологій, слід згадати системи
електронної пошти, бази даних на основі “клієнт-сервер”, засоби віддаленого
доступу до мережевих ресурсів системи, для роботи з мережами банкоматів і
багато іншого.
На світовому ринку існує маса готових БС. Основним завданням, яке
стоїть перед службою автоматизації західного банку, є вибір оптимального
рішення і підтримка працездатності вибраної системи. У нашій країні ситуація
дещо інша. При виникненні банківської сфери в Україні питанням
автоматизації спочатку приділялось недостатньо уваги. Більшість банків пішли
шляхом створення власних систем. Такий підхід має свої переваги і недоліки.
До перших слід віднести: відсутність необхідності у великих фінансових
вкладах на придбання БС, пристосованість БС до умов експлуатації (до
існуючих ліній зв’язку), можливість постійної ефективної модернізації системи.
Недоліки такого підходу очевидні: необхідність в утриманні великого
комп’ютерного штату, несумісність різних систем, відставання від сучасних
тенденцій розвитку і багато іншого.
Однак є приклади придбання та успішної експлуатації банками дорогих
банківських систем. Сьогодні найбільш популярними є змішані рішення, при
яких частина модулів БС розробляється комп’ютерним відділом банку, а
частина закуповується у незалежних виробників.
БС звичайно реалізуються за модульним принципом. Широко
використовуються спеціалізовані потужні або універсальні комп’ютери, які
об’єднують декілька локальних мереж (LAN). У БС застосовується
міжмережевий обмін і віддалений доступ до ресурсів центрального офісу банку
для виконання операції “електронних платежів”. Банківські системи повинні
мати засоби адаптації до конкретних умов експлуатації. Для підтримки
10
оперативної роботи банку БС повинна функціонувати в режимі реального часу
OLTP (On-Lіne Transactіon Processіng).
Основні функції БС Райффайзен Банку Аваль: автоматизація всіх
щоденних внутрішньобанківських операцій, ведення бухгалтерії та складання
підсумкових звітів; комунікація з філіями, дирекціями та відділеннями;
автоматизована взаємодія з клієнтами (так звана система “банк-клієнт”);
аналітичний аналіз усієї діяльності банку і вибір оптимальних у даній ситуації
рішень; автоматизація роздрібних операцій – застосування банкоматів і
кредитних карток; автоматизація міжбанківських розрахунків; автоматизація
роботи банку на ринку цінних паперів; автоматизація процесів оперативного
отримання необхідної інформації, яка впливає на фінансову ситуацію в режимі
OLTP.
Таким чином банківська система Райффайзен Банку Аваль є складним
комплексом, що об’єднує тисячі окремих комп’ютерів, LAN, WAN.
Ядром БС Райффайзен Банку Аваль є засоби роботи з даними. У цій
якості виступають потужні СУБД, які підтримують розподілену обробку даних.
Розглянемо можливості СУБД Оrасlе, які використовуються при побудові
автоматизованої БС.
Відомо, що СУБД Оrасlе є реляційною СУБД і не може виступати в ролі
об’єктно-орієнтовного середовища розробки, тим паче розрахованого на деяку
предметну галузь. У той же час можливості СУБД Оrасlе дозволяють засобами
реляційної моделі емулювати об’єктну модель даних.
Дуже важливо забезпечити гнучкість налагодження банківських
компонентів системи (банківські продукти, документообіг, система обліку) у
ході відображення об’єктної моделі у структурі БД. Необхідну свободу дій
забезпечує механізм створення й модифікації об’єктів СУБД, який дозволяє
керувати структурами об’єктів фінансової системи та операціями над ними
безпосередньо у процесі функціонування самої системи.
Зміни структури об’єктів банківської системи, які виконуються
адміністратором, відображаються на таких рівнях СУБД: модифікація таблиць;

11
перегенерація представлень (VІEW); створення триггерів, індексів,
обмежувачів цілісності (СОNSТRАІNТ) та лічильників (SЕОUЕNСЕ); генерація
пакетів процедур, які зберігаються.
При реалізації інформаційної моделі банку використовують
спеціалізовану мову для опису бізнес-процесів. Мова процедур РL/SOL, які
зберігаються, є досить розвиненою, але не може виступати як проблемно-
орієнтована для фінансової системи. Тому реалізуються засоби, які дозволяють
створювати препроцесори з проблемно-орієнтованих мов високого рівня. Це
дозволяє розробляти операції у термінах структур даних та функцій, які
належать до предметної галузі, не використовуючи складних запитів низького
рівня.
Банківська технологія Райффайзен Банку Аваль повинна працювати у
режимі реального часу, так як майже більшість операцій залежить від ситуації.
Тому можливість будови параметризованих запитів на отримання й обробку
даних – необхідна вимога до мови обробки даних. Це забезпечується
використанням динамічної мови – SQL. Він дозволяє будувати складні блоки
коду, що залежать від різних умов, параметрів та способу збереження даних, і
виконувати їх з процедурами, які зберігаються. Динамічний SQL забезпечує
емуляцію об’єктно-орієнтовної моделі даних з використанням внутрішніх
словників системи та механізмів інкапсуляції, успадкування та
перезавантаження операцій.
Більша частина банківських операцій може виконуватися у пакетному
режимі, в той час як основні обчислювальні потужності не завантажені. Це
визначається як операційною циклічністю, яка характерна для банку, так і
службовими процесами, що мають технологічний характер. Механізми
підтримки фонових процесів сервера Оrасlе дозволяють за допомогою засобів
СУБД організувати виконання загальносистемних завдань (ведення журналу
дій користувачів, накопичення статистичної інформації, архівування тощо), що
забезпечує їх незалежність від операційної системи.

12
 Безпека в системі забезпечується розподілом прав доступу користувачів
до її інформаційних ресурсів. Керування статичним доступом досягається за
допомогою внутрішніх засобів СУБД, наприклад, створенням ролей
користувачів та призначенням у їх рамках прав на доступ до окремих
представлень, таблиць із словника даних і до обмеженої множини процедур, які
зберігаються, та пакетів. Користувач не має прямого доступу до таблиць і
пакетів, його права динамічно перевіряються при виборі даних через механізм
представлень та активації операцій через спеціальні механізми виклику. Разом з
журналізацією дій та змін цей механізм забезпечує гнучку регламентацію та
контроль над діями користувачів системи (співробітниками банку).
Використання Оrасlе Саll Іnterface (ОСІ) надає доступ до усіх
можливостей сервера Оrасlе з клієнтської частини архітектури клієнт-сервер.
Структура програмного забезпечення є досить універсальною, бо визначається
суворо формалізованим описом усіх структур даних та операцій, які
зберігаються у словниках. Це відноситься як до механізмів навігації
користувача, так і до екранних форм вводу даних. Структура екранних форм
визначається набором параметрів операції, яка викликається, та їх типами, що
дозволяє автоматично генерувати форми при створенні нових операцій та
зберігати їх опис на сервері в довільному та зручному форматі. Адміністратор
системи може змінювати розташування та зовнішній вигляд керуючих
елементів форми, додавати нові, які відображають додаткову інформацію.
Використання цих принципів зберігання інформаційних структур, які
визначають інтерфейс з користувачем, забезпечують незалежність системи від
клієнтської частини.
Для максимально ефективного використання програмного забезпечення
Райффайзен Банку Аваль є організація взаємодії між процесами за допомогою
засобів операційної системи. Доступ до файлів процедур операційної системи,
які зберігаються, забезпечує архівацію та обробку даних на сервері без
завантаження їх у базу даних, що іноді надає переваги у швидкості, дозволяє
спростити обмін даними та їх обробку.

13
 У якості операційної системи застосовуються Wіndows ХР, Wіndows NТ,
OS/2, UnіxWare, Solarіs, АІХ, НР-UХ. На клієнтських машинах
використовується віртуальна Javа-машина під Wіndows ХР, Wіndows
95/98/2000 або Wіndows NT, Java OS.
У моделі мережевих обчислень проміжною ланкою між СУБД та
клієнтськими машинами є сервер процесів, в якості якого використовується
брокер об’єктних запитів СОRВА 2.0.
Програмне забезпечення використовує Java Аррlісаtіоns та Аррlеts. При
цьому клієнтські машини, побудовані за принципом “тонких” клієнтів, можуть
знаходитись із сервером в одній мережі Іntranet, або звертатись до нього через
Іnternet.
Функціональними компонентами системи є: TOTALBank – комплексна
інформаційна банківська система; TOTALSepNbu – система зв’язку банку з
СЕП НБУ; TOTALReports – система звітності Райффайзен Банку Аваль;
TOTALClіentBank – система “клієнт-банк” з використанням Іnternet;
TOTALCard – платіжна система на основі мікропроцесорних карток.

14
 Рис. 1.10. Система TOTALBank
Система TOTALBank розрахована для роботи в Іntranet/ Іnternet з єдиною
базою даних (рис. 1.10). Після введення первинного і відповідного йому
контрольного документів проводки, що прогнозуються, результат одразу
відображаються на рахунках. Новий стан рахунків відразу стає доступним
іншим операціоністам і головному бухгалтеру, відображається в балансі та
інших аналітичних документах.
Усі дані, що використовуються в роботі, зберігаються на сервері БД, до
якого клієнтські робочі станції звертаються через сервер процесів. На сервер
процесів винесена вся логіка обміну між клієнтом і БД, у той час як СУБД
зайнята лише роботою з даними і не зберігає жодних процедур, які підвищують
навантаження на сервер та ускладнюють перенесення системи при переході на
іншу СУБД. При подібній організації інформаційного обміну вдається значно
знизити мережевий трафік, а також спростити процедури інсталяції та

15
супроводження модулів на робочих станціях (або навіть уникнути їх), оскільки
замість них виконуються Аррlets, що завантажуються.
На відміну від систем “клієнт-сервер”, які є погано масштабованими,
TOTALBank є системою, що масштабується лінійно. Масштабованість системи
може досягатися за рахунок збільшення недорогих робочих місць та/або
збільшення числа чи потужності серверів процесів. Для невеликих реалізацій
усі сервери, включаючи WWW-сервер, можуть розміщуватися на одному
комп’ютері.
При підключенні до Іntranet Wеb-сервера віддалені клієнти
(співробітники банку) працюють з АБС через Іntеrnеt. Це дозволяє банку легко
вирішувати завдання, пов’язані з відкриттям представництв на будь-якій
відстані від головного офісу.
Програмне забезпечення системи TOTALBank складається з трьох
основних частин:
· Front Оffіce, призначений для співробітників банку, які працюють з
клієнтами; дозволяє вводити документи та отримувати інформацію за
рахунком;
· Васk Оffіce, призначений для співробітників банку, що виконують
обробку інформації; дозволяє створювати, змінювати і закривати рахунки,
налагоджувати платіжні операції, керувати планом рахунків, контролювати
проходження документів за технологічною схемою;
· Рау Оffіce, призначений для управління потоком документів, що
направляються через СЕП НБУ.
Конкретний набір функцій залежить від завдань, що стоять перед
банком, дирекцією, відділенням або філією, і може варіюватися в різних
реалізаціях системи.
Більшість функцій сконцентрована в інтегрованій банківській системі
ТОТАLВаnk. Вона дозволяє виконувати прості і складні проводки, виконувати
роботу з картотеками документів, розраховувати та проводити відсотки за

16
позиковими і розрахунковими рахунками, проводити касові операції,
формувати всі стандартні звітні документи тощо.
Обробник СЕП НБУ дозволяє автоматизовано приймати і відправляти
міжбанківські документи у форматі системи електронних розрахунків НБУ.
Підсистема клієнтських платежів ТОТАLСlіentВаnk дозволяє
відправляти в банк платіжні документи з офісу клієнта та отримувати з банку
виписки, повідомлення про вхідні платежі, довідкову інформацію.
Є можливість формувати стандартні звіти в будь-який момент поточного
операційного дня, а також за будь-який попередній день. Також можна
передавати в центральне відділення баланси, статистичну звітність, нормативи
діяльності банку тощо. У центральному відділенні на основі всіх даних, що
передаються, формуються зведені звіти у банку за будь-який період часу.
Система клієнтських платежів (ТОТАLСlіentВаnk) працює за тими ж
принципами, що й інтегрована БС (ІБС) ТОТАLВаnk, але в якості клієнтських
частин використовуються Java-applets, що завантажуються за допомогою Wеb-
сервера. Такий підхід дозволяє скоротити витрати на розгортання і
супроводження системи, оскільки на робочих місцях необхідні тільки
операційна система та браузер.
Робота клієнта банку з управління своїм рахунком виглядає таким чином.
Після звернення браузера до вказаної адреси завантажується Java-аррlеt.
Клієнту доступні стан рахунка та документи, що обробляються. Він може
вводити документи інтерактивно, після чого вони зберігаються в СУБД у
вигляді записів. Посадові особи клієнта можуть підписати їх, навіть якщо в цей
час знаходяться в іншому місті, що робить дану систему унікальною порівняно
з подібними. Підписані двома підписами записи допускаються до обробки в
ІБС. Підписи клієнтів можуть зберігатися як на диску, так і на картці з
мікропроцесором, яка є більш захищеним носієм інформації.
Для відправки великої кількості документів передбачена можливість
формування списку документів на диску до оn-lіnе сеансу. Співробітники, не

17
підключені до Іnternet, можуть скористатися альтернативними каналами
доставки.
Система ТОТАLВаnk позбавляє можливості співробітників на робочих
місцях отримувати таку інформацію, що стосується окремих файлів і функцій.
Екранні форми містять лише фінансову інформацію, тобто документи і
рахунки. У системі можуть формуватися складні, логічно пов’язані проводки
(наприклад, одночасна проводка документів клієнта і комісії з операції).
ТОТАLВаnk відслідковує стан документів та автоматично контролює їх
проходження технологічним ланцюжком банку.
Дозволені операції визначаються автоматично, для чого
використовується інформація про рахунок. Далі оператор працює з
документом, при цьому йому надається вичерпна інформація як у валюті
платежу, так і в покритті національною валютою. При виконанні проводки
автоматично створюються всі необхідні платіжні документи.
Система ТОТАLВаnk формує звіти в будь-який момент роботи в
поточному операційному дні. Передбачена можливість отримання звітів за
будь-який попередній день. Якщо необхідно, нові звіти легко додаються і
змінюються.
Безпека даних у клієнта і в банку організована багаторівневим захистом,
заснованим не тільки на технічних рішеннях, але й організаційно, шляхом
регламентації дій персоналу. Система побудована таким чином, що відкрита
інформація не виходить з того робочого місця, де вона вводиться або
обробляється. Захист конфіденційної інформації на місцях забезпечують самі
користувачі, будучи при цьому зацікавленими особами.
При роботі з Іnternet система використовує визнані засоби захисту
інформації, такі як SSL (Securіty Socket Layer), що дозволяють ідентифікувати
клієнта, який звертається до ІБС, і навпаки, а також механізм підпису RSА. На
WWW-сервері використовується один із стандартних fіrewall (засіб захисту),
який з достатньою жорсткістю забороняє несанкціоновані доступи до Іntranet.

18
 Потрібно враховувати, що обмін у мережах виконується пакетами, які
можуть нести пов’язану інформацію, яка проходить різними маршрутами. Тому
для отримання комерційної інформації потрібно зібрати всі пакети,
розшифрувати їх і скласти логічно зв’язний запис. Таким чином, можливість
фальсифікації в режимі реального часу малоймовірна, а можливість знищення
пакетів на одному з вузлів вирішується стандартними засобами Іnternet, що
гарантують доставку.

19
 Розділ 2. Аналіз облікової політики підприємства та
технологія ведення бухгалтерського обліку
2.1. Основи облiкової полiтики та складання звiтностi
Рiчна фiнансова звiтнiсть складена згiдно з вимогами Мiжнародних стандартiв
бухгалтерського облiку, нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського
облiку, нормативно-правових актiв Нацiонального банку України, облiкової
полiтики Банку на пiдставi даних бухгалтерського облiку з урахуванням
коригуючих проводок.
Основнi принципи облiкової полiтики Банку на 2007 рiк затвердженi
постановою Правлiння № 136/8 вiд 26.12.2006 року. Форми звiтiв складенi у
вiдповiдностi до вимог "Iнструкцiї про порядок складання та оприлюднення
фiнансової звiтностi банкiв України", затвердженої постановою Правлiння
Нацiонального банку України вiд 07.12.2004 № 598, зi змiнами i доповненнями,
та складових облiкової полiтики Банку.
У примiтках до рiчної фiнансової звiтностi Банком застосованi правила
бухгалтерського облiку вiдповiдно до вимог нормативно-правових актiв
Нацiонального банку України, якi враховують правила бухгалтерського облiку i
складання фiнансової звiтностi за Мiжнародними стандартами фiнансової
звiтностi, вiдповiдно, вiдмiнностi мiж Облiковою полiтикою Банку та
Мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi визначаються тими
вiдмiнностями, якi iснують мiж Нацiональними положеннями (стандартами) та
Мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi.
Форми i примiтки звiтностi базуються на даних бухгалтерського облiку, який
здiйснювався згiдно з облiковою полiтикою Банку на 2007 рiк та нормативних
актiв НБУ.
У межах чинного законодавства, нормативних актiв Нацiонального банку
України, мiжнародних та нацiональних стандартiв Положення про облiкову
полiтику Банку визначає:
- основнi принципи ведення бухгалтерського (фiнансового) облiку i
формування статей звiтностi;
- єдинi методи оцiнки активiв, зобов'язань та iнших статей балансу Банку;
- порядок нарахування доходiв i витрат Банку за кожним фiнансовим
iнструментом;
- критерiї визнання активiв сумнiвними чи безнадiйними до отримання;
- порядок створення та використання спецiальних резервiв ( порядок списання
за рахунок резервiв безнадiйної заборгованостi );
- вимоги та вказiвки щодо облiку окремих операцiй.
Для ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi активи i
зобов'язання Банку оприбутковуються та облiковуються за вартiстю їх
придбання чи виникнення та справедливою (ринковою) вартiстю. Вартiсть
активiв i зобов'язань, нарахованих в iноземнiй валютi, перераховується в
нацiональну валюту по курсу Нацiонального банку України на момент
складання балансу. Переоцiнка або перерахунок активiв та зобов'язань веде до
зменшення або збiльшення власного капiталу Банку.
20
Крiм методiв та способiв оцiнки, що застосовуються при виникненнi (визнаннi)
активiв для оприбуткування їх вартостi за балансом, Банк використовує рiзнi
методи приведення вартостi активiв у вiдповiднiсть до їх реального стану:
нарахування доходiв i витрат з дотриманням їх вiдповiдностi, формуваня
спецiальних банкiвських резервiв, переоцiнка активiв до їх справедливої
вартостi, амортизацiя необоротних активiв тощо.
Шляхом застосування органiзацiйних та контрольних методiв управлiння
системою структурних пiдроздiлiв, Банком забезпечено дотримання вимог та
правил його облiкової полiтики пiдроздiлами Банку, повноту та достовiрнiсть
фiнансової, статистичної i управлiнської звiтностi.

2.2. Ефект змiн в облiковiй полiтицi та виправлення суттєвих

помилок
Основнi принципи облiкової полiтики Банку, в порiвняннi з 2006 роком,
суттєвих змiн не зазнали.
Коригування статей банкiвської фiнансової звiтностi здiйснюється згiдно
"Положення про порядок формування коригуючих проводок по системi Банку,
затвердженого постановою Правлiння Банку № П-34/7 вiд 08.06.2004р .
В 2006 роцi оцiнка справедливої вартостi першої групи основних засобiв
виконувалась ТОВ " Оцiночна фiрма "Промислова нерухомiсть" (сертифiкат №
4598/06 суб'єкта оцiночної дiяльностi вiд 09.02.2006р.) станом на 01 вересня
2006 року i її результати затвердженi наказом № 759 вiд 25.12.2006 року.
За результатами оцiнки вартостi основних засобiв в 2007 роцi вiдповiдно до
договору № 11/33-10/6-64 вiд 10.10.2006р., додатку № 1 вiд 16.10.2006 р. та
додатку № 2 вiд 11.12.2006р. було здiйснено коригування результату оцiнки
активiв ( лист вiд 13.06.2007р. № 06-13/1 ) для приведення вартостi до
уточненої справедливої вартостi таких об'єктiв:
А саме, здiйснено коригування на суму 9 579 тис.грн.( 12 772 - 3 193 ), де
балансова вартiсть та знос будiвель зменшена на суму 12 772 тис.грн. ( 33 697
тис.грн. (Дт - 5100, Кт - 440 ) - 20 925 тис.грн. (Дт - 440, Кт - 5100 )), та
вiдстроченене податкове зобов'язання зменшене на суму 3 193 тис.грн. ( Дт, Кт
5100; Дт, Кт 3621 ).
Фактiв повторного надання зiставленої iнформацiї у фiнансових звiтах (або
недоцiльностi її переобрахунку) та повторного оприлюднення фiнансових звiтiв
не було.
Пiсля дати балансу подiї, що потребують розкриття, не вiдбувалися.

2.3. Iноземна валюта

Валютою рiчної фiнансової звiтностi Банку є українська гривня. Операцiї в
iноземнiй валютi та банкiвських металах вiдображаються за офiцiйним курсом
гривнi до iноземних валют (банкiвських металiв) на дату їх здiйснення.

21
Активи та пасиви в iноземнiй валютi вiдображенi у звiтi "Баланс" за офiцiйним
курсом гривнi до iноземних валют, що встановлений НБУ на 31.12.2007 року.
Результати переоцiнки активiв та пасивiв в iноземнiй валютi вiдображенi за
балансовим рахунком 6204 "Результати вiд торгiвлi iноземною валютою та
банкiвськими металами".
У "Звiтi про фiнансовi результати" доходи та витрати в iноземнiй валютi
вiдображенi за такими офiцiйними курсами НБУ:
- доходи та витрати по статтях за "методом нарахування", - за курсом на день
нарахування;
- доходи та витрати по статтях за "касовим методом", - за курсом на день
отримання доходiв або сплати витрат.
Протягом року Банк дотримувався принципiв виваженостi та обачностi при
провадженнi полiтики управлiння валютним ризиком.
Полiтика Банку щодо мiнiмiзацiї валютного ризику, тобто ризику збиткiв
унаслiдок коливань курсiв ноземних валют, складається iз таких складових:
- управлiння розмiром та знаком вiдкритої валютної позицiї в рамках чинного
законодавства з дотриманням нормативних вимог Нацiонального банку
України;
- встановлення пiдроздiлам Банку лiмiтiв вiдкритої валютної позицiї в межах
встановлених Нацiональним банком України її нормативiв;
- перерозподiл лiмiтiв вiдкритої валютної позицiї мiж пiдроздiлами Банку з
метою використання можливостi зниження валютного ризику та збiльшення
доходностi операцiй в iноземнiй валютi через територiальнi вiдмiнностi стану
фiнансового ринку, що забезпечується системнiстю та розгалуженiстю установ
Банку.
Реалiзацiя вказаних завдань здiйснювалась шляхом оперативного аналiзу
структури та динамiки валютної позицiї i операцiй, якi впливають на розмiр
вiдкритих валютних позицiй, прогнозування змiн валютних курсiв з
визначенням оптимального розмiру вiдкритих валютних позицiй по окремих
видах валют, аналiзу чутливостi очiкуваного доходу вiд переоцiнки активiв та
пасивiв вiдповiдно до змiн валютного курсу.

2.4. Доходи та витрати

Доходи i витрати визнаються Банком за кожним видом дiяльностi (операцiйної,
iнвестицiйної, фiнансової) за таких умов:
а) визнання реальної заборгованостi за активами та зобов'язаннями Банку;
б) фiнансовий результат операцiї, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг,
може бути точно визначений.
Доходи i витрати, що виникають у результатi операцiй, визначаються
договором мiж її учасниками або iншими документами, оформленими згiдно iз
вимогами чинного законодавства України.
Кожний вид доходу та витрат вiдображається в бухгалтерському облiку окремо.
Базовими принципами для облiку процентних i комiсiйних доходiв i витрат
Банк використовує принципи нарахування та вiдповiдностi доходiв та витрат та
принцип обачностi.
22
Доходи/витрати пiдлягають нарахуванню та вiдображенню у фiнансовiй
звiтностi Банку, якщо виконуються такi умови:
- щодо активiв та зобов'язань - є реальна заборгованiсть (процентнi доходи/
витрати);
- щодо наданих (отриманих) послуг - фiнансовий результат може бути точно
оцiнений та, при цьому, є угода про надання (отримання) послуг та/або
документи, що пiдтверджують повне (часткове) їх надання (комiсiйнi доходи/
витрати, результат торговельних операцiй, адмiнiстративнi витрати).
Якщо ж вищезазначенi умови не виконуються, доходи/витрати Банку
визнаються (вiдображаються на вiдповiдних рахунках 6 (доходи) , 7 (витрати)
класiв) при фактичному надходженнi/сплатi коштiв.
Облiк доходiв та витрат Банку здiйснюється у вiдповiдностi до "Правил
бухгалтерського облiку доходiв i витрат банкiв України", затверджених
постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 18 червня 2003 року N
255.
Критерiї визнання доходу i витрат застосовуються окремо до кожної операцiї
Банку. Витрати, якi неможливо прямо пов'язати з доходом певного перiоду,
вiдображаються у складi витрат того звiтного перiоду, у якому вони були
здiйсненi.
Принцип нарахування Банк використовує при облiку наступних статей:
- процентнi доходи та витрати;
- комiсiйнi доходи та витрати (якщо можна точно передбачити, визначити та
оцiнити їх суму, а також немає сумнiвiв в їх отриманнi);
- доходи вiд оперативного лiзингу;
- роялтi згiдно з економiчним змiстом вiдповiдної угоди;
- доходи (витрати) за безперервними послугами;
- лiзинговi (оренднi ) платежi;
- iншi доходи та витрати, якi можна точно передбачити, визначити та оцiнити їх
суму.
Процентнi доходи та витрати, при суттєвому рiвнi вiдхилення ефективної
ставки вiдсотка вiд номiнальної, вiдображаються в бухгалтерському облiку iз
застосуванням ефективної ставки вiдсотка та визначаються як добуток
амортизованої собiвартостi на ефективну ставку вiдсотка. При нарахуваннi
процентiв, амортизацiї дисконту, премiї та для оцiнки зменшення корисностi
окремих фiнансових iнструментiв iз застосуванням ефективної ставки вiдсотка
в розрахунок включаються всi комiсiї та iншi сплаченi або отриманi сторонами
суми, якi є невiд'ємною частиною доходу (витрат) фiнансового iнструменту.
Ефективна ставка вiдсотка не застосовується:
- до фiнансових iнструментiв зi строком користування до одного року;
- якщо рiвень суттєвостi вiдхилення рiчної ефективної ставки вiдсотка за
фiнансовими iнструментами вiд рiчної номiнальної процентної ставки
становить менше 5 процентiв рiчних.
В таких випадках використовується прямолiнiйний метод розрахунку
амортизацiї дисконту (премiї).

23
Доходи i витрати, нарахованi в iноземнiй валютi, вiдображаються в гривневому
еквiвалентi за рахунками 6 "Доходи" та 7 "Витрати" класiв Плану рахункiв за
офiцiйним валютним курсом, що дiяв на дату їх виникнення (нарахування), а не
на дату розрахункiв.
Облiк нарахованих доходiв i витрат в iноземнiй валютi здiйснюється в її
номiналi на рахунках 1, 2, 3 класу. Подальша переоцiнка нарахованих доходiв i
витрат здiйснюється в кореспонденцiї з рахунком 6204 "Результат вiд торгiвлi
iноземною валютою та банкiвськими металами".
Для комiсiйних доходiв та витрат, що отриманi (сплаченi) за одноразовi
послуги, використовується касовий метод. Комiсiйнi доходи (витрати) за
одноразовими послугами, як правило, визнаються (сплачуються) пiд час або
пiсля фактичного надання (отримання) послуги без вiдображення за рахунками
нарахованих доходiв (витрат). Якщо сума комiсiйної винагороди не
утримується Банком безпосередньо при проведеннi операцiї касовим методом, а
розраховується за певний перiод (в тому числi за 1 день), в такому випадку
комiсiї пiдлягають нарахуванню.
Визнання процентних та комiсiйних доходiв сумнiвними Банк здiйснює у
вiдповiдностi з "Правилами бухгалтерського облiку доходiв i витрат банкiв
України ", затверджених постановою Правлiння Нацiонального банку України
вiд 18 червня 2003 року N 255. Облiкова полiтика щодо комiсiйних доходiв та
витрат визначена виходячи з Тарифiв Банку на послуги, або з договiрних умов
та з урахуванням iнтересiв Банку i клiєнтiв.
Визнання сумнiвною заборгованостi по нарахованих доходах за активними
операцiями проводиться на засiданнi Кредитного Комiтету аналогiчно та
невiдривно вiд процедури визнання сумнiвною суми основного боргу за цiєю
операцiю. Процедура та необхiднi документи, що подаються на розгляд
Кредитного Комiтету, регламентуються окремими нормативними документами
Банку. Доходи, якi визнанi сумнiвними, облiковуються за рахунками сумнiвної
заборгованостi за нарахованими доходами, при цьому за рахунок витрат
формуються вiдповiднi резерви.
Резерви за нарахованими доходами Банку формуються в тiй валютi, в якiй
враховується заборгованiсть. Витрати, пов`язанi з нарахуванням резервiв,
вiдносяться на рахунки 7 класу в гривневому еквiвалентi, за офiцiйним курсом
на останнiй день резерву звiтного мiсяця. На основi аналiзу сум прострочених
нарахованих доходiв та сумнiвних доходiв Банк щомiсячно коригує ранiше
сформований резерв i здiйснює вiдповiднi бухгалтерськi проводки з
формування резерву в iноземнiй валютi на вiдповiдну суму за курсом НБУ,
який був встановлений на останнiй день звiтного мiсяця.
Бухгалтерськi проводки по формуванню резервiв, якi виконуються в режимi
"Коригуючих проводок", здiйснюються у вiдповiдностi з вимогами,
викладеними в "Положеннi про формування коригуючих проводок, що
здiйснюються банками України", затвердженим постановою Правлiння
Нацiонального банку України вiд 09.10.2001 N 427.

24
Доходи та витрати, якi включено в "Звiт про фiнансовi результати",
визначались i враховувались в тому звiтному перiодi, до якого вони
вiдносяться. Нарахованi до отримання доходи та нарахованi до оплати витрати,
що належать до майбутнiх перiодiв вiдображенi в рядках 10 та 19 звiту
"Баланс".У "Звiтi про фiнансовi результати " купоний дохiд, доходи i витрати
вiд амортизацiї дисконтiв i премiй за цiнними паперами вiдображаються в
рядках 1.1 "Процентний дохiд" та 1.2 "Процентнi витрати"

2.5. Цiннi папери в торговому портфелi банку

Бухгалтерський облiк операцiй з цiнними паперами здiйснюється згiдно
Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з цiнними паперами в банках
України, затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України №
358 вiд 03.10.2005 року (далi - Постанова НБУ № 358).
В торговому портфелi облiковуються борговi цiннi папери, акцiї та iншi цiннi
папери з нефiксованим прибутком, якi придбанi Банком для перепродажу та
переважно з метою отримання прибуткiв у результатi короткотермiнових
коливань цiни або дилерської маржi.
Цiннi папери в торговому портфелi первiсно оцiнюються за справедливою
вартiстю. Витрати на операцiї з придбання визнаються за рахунками витрат пiд
час первiсного визнання таких цiнних паперiв.
Пiд час кожної переоцiнки здiйснюється нарахування процентного доходу за
купонними цiнними паперами. Амортизацiя дисконту (премiї) за борговими
цiнними паперами в торговому портфелi не здiйснюється.
На кожну наступну пiсля визнання дату балансу всi цiннi папери, що придбанi
Банком, оцiнюються за їх справедливою вартiстю.
Справедлива вартiсть цiнних паперiв у торговому портфелi визначається
Банком з урахуванням вимог Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з
цiнними паперами в банках України, затвердженої постановою Правлiння
Нацiонального банку України № 358 вiд 03.10.2005 року. По цiнних паперах,
що утримуються в портфелi Банку менше 181 дня за справедливу вартiсть Банк
може приймати вартiсть їх придбання у разi вiдсутностi свiдчень щодо її
суттєвого вiдхилення вiд ринкової вартостi.
За борговими цiнними паперами в торговому портфелi банк визначає процентнi
доходи згiдно зi встановленою процентною ставкою купона за цими цiнними
паперами. Вiд володiння цiнними паперами з невизначеним доходом Банк
отримує доходи у виглядi дивiдендiв.
Банк здiйснює нарахування процентних доходiв за цiнними паперами в
торговому портфелi на дату їх переоцiнки, але не рiдше одного разу на мiсяць.
Результат вiд торгiвлi цiнними паперами розкривається у Примiтцi 21.
Проценти, що отриманi вiд цiнних паперiв у торговому портфелi протягом
перiоду володiння ними, вiдображено у "Звiтi про фiнансовi результати"
проценти - в рядку 1.1. "Процентний дохiд"; дивiденди - в рядку 4 "Дохiд у
виглядi дивiдендiв".
Цiнних паперiв у торговому портфелi, якi є об'єктом операцiй "Репо", станом на
31 грудня 2007 року у Банку немає.
25
26
 2.6. Цiннi папери в портфелi банку на продаж
Бухгалтерський облiк операцiй з цiнними паперами здiйснюється згiдно
Iнструкцiї з бухгалтерського облiку операцiй з цiнними паперами в банках
України, затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд
03.10.2005 року № 358.
У портфелi Банку "Цiннi папери в портфелi банку на продаж" цiннi папери
облiковуються за справедливою вартiстю або за собiвартiстю або
амортизованою собiвартiстю на дату балансу (на перше число наступного
мiсяця).
Цiннi папери, що облiковуються за справедливою вартiстю, пiдлягають
переоцiнцi на кожну наступну пiсля визнання дату балансу у разi змiни їх
ринкової вартостi.
Балансова вартiсть порiвнюється зi справедливою (ринковою) вартiстю. У разi,
якщо балансова вартiсть перевищує справедливу, цiннi папери пiдлягають
уцiнцi на суму рiзницi. Якщо справедлива вартiсть перевищує балансову, цiннi
папери дооцiнюються. Акцiї та iншi цiннi папери з нефiксованим прибутком у
портфелi на продаж, справедливу вартiсть яких достовiрно визначити
неможливо, вiдображаються на дату балансу за їх собiвартiстю з урахуванням
зменшення їх корисностi.
Балансова вартiсть визначається як залишок на рахунку, на якому
облiковується номiнал цiнного паперу, плюс сума накопичених вiдсокiв, сума
неамортизованої премiї, дооцiнка; мiнус сума неамортизованого дисконту,
уцiнка.
Дисконт або премiя за борговими цiнними паперами в портфелi на продаж
амортизується протягом перiоду з дати придбання до дати їх погашення за
методом ефективної ставки вiдсотка.
Сума амортизацiї дисконту збiльшує процентний дохiд, а сума амортизацiї
премiї зменшує процентний дохiд за цiнними паперами.
Первiсне визначення справедливої вартостi цiнних паперi, що не є акцiями або
iншими вкладеннями Банку в статутнi фонди пiдприємств незалежно до форми
власностi, що не оформленi у виглядi цiнних паперiв, документується
Таблицею. До Таблицi додається джерело походження справедливої вартостi
цiнного паперу (наприклад, паперовий примiрник, що може бути
роздрукований з iнформацiйного термiналу ПФТС, на якому розмiщується
iнформацiя про котирування).
Результати розрахункiв (Таблиця) затверджується для Центрального Офiсу -
Рiшенням комiсiї з класифiкацiї, перегляду та переведення цiнних паперiв, що
придбанi Банком. Порядок створення та роботи Комiсiї визначено Положенням
про комiсiю з класифiкацiї, перегляду та переведення цiнних паперiв,
затвердженим постановою Правлiння № П-3/14 вiд 19.01.04. Для Обласних
(Регiональних) дирекцiй (фiлiалiв) - результати розрахункiв (Таблиця)
затверджується Кредитним комiтетом Дирекцiї (фiлiалу) та надсилається до
Центрального офiсу.
Первiсне визначення справедливої вартостi акцiй документується актом.

27
Цiннi папери, якi облiковуються в портфелi на продаж, переглядаються на
зменшення їх корисностi з урахуванням вимог Положення про порядок
формування резерву пiд операцiї банкiв України з цiнними паперами,
затвердженого постановою Правлiння Нацiонального Банку України № 31 вiд
02.02.07 р.
Зменшення корисностi визнається на кожну дату балансу, якщо є об'єктивнi
докази однiєї або кiлькох подiй, якi мають вплив на очiкуванi майбутнi грошовi
потоки за цiнними паперами.
Об'єктивними доказами, що свiдчать про зменшення корисностi цiнних паперiв,
можуть бути вiдомостi про фiнансовi труднощi емiтента; фактичне розiрвання
контракту внаслiдок невиконання умов договору або прострочення виплати
процентiв чи основної суми; високу ймовiрнiсть банкрутства; реорганiзацiю
емiтента; зникнення активного ринку для цих цiнних паперiв через фiнансовi
труднощi емiтента; значне або тривале зменшення справедливої вартостi акцiй
та iнших цiнних паперiв з нефiксованим прибутком порiвняно з їх собiвартiстю.
Зменшення балансової вартостi цiнних паперiв унаслiдок визнання зменшення
їх корисностi вiдображається в бухгалтерському облiку лише на суму, що не
призводить до вiд'ємного значення їх вартостi. Якщо балансова вартiсть таких
цiнних паперiв досягає нуля, то в бухгалтерському облiку вони вiдображаються
за нульовою вартiстю до прийняття банком рiшення про їх списання.
Втрати вiд зменшення корисностi цiнних паперiв в портфелi банку на продаж
вiдображаються в рядку 13 " Чистi витрати на формування резервiв " "Звiту про
фiнансовi результати".
У портфелi банку на продаж вiдсутнi цiннi папери, що є об'єктом операцiй репо.

2.7. Цiннi папери в портфелi банку до погашення

Бухгалтерський облiк цiнних паперiв в портфелi банку до погашення
здiйснюється у вiдповiдностi з Iнструкцiєю з бухгалтерського облiку операцiй з
цiнними паперами, затвердженої постановою Правлiння НБУ №358 вiд
03.10.2005 року.
Придбанi цiннi папери в портфелi банку до погашення первiсно
вiдображаються в бухгалтерському облiку за собiвартiстю. В подальшому (на
кожну наступну пiсля визнання дату балансу) цiннi папери до погашення
облiковуються за амортизованою собiвартiстю iз застосуванням методу
ефективної ставки вiдсотка.
Щомiсяця сума очiкуваного вiдшкодування за борговими цiнними паперами
визначається як величина доходу, дисконтована за кожний перiод сплати такого
доходу на ставку дохiдностi вiдповiдного боргового цiнного паперу, плюс
номiнальна вартiсть цiнного паперу, дисконтована на ставку дохiдностi
вiдповiдного боргового цiнного паперу.
У разi перевищення балансової вартостi над сумою очiкуваного вiдшкодування,
вiдкоригованої на фактор ризику емiтента, визнається зменшення корисностi
шляхом формування резерву.

28
Резерв формується у валютi номiналу цiнних паперiв, у сумi перевищення
балансової вартостi над сумою очiкуваного вiдшкодування, що коригується на
фактор ризику емiтента. Для векселiв це може бити визначена за рiшенням
Кредитного комiтету дирекцiї або Центрального офiсу особа з числа
зобов'язаних за векселем.
За цiнними паперами в портфелi до погашення, Банк на дату балансу визначає
втрати вiд зменшення корисностi з урахуванням вимог Положення про порядок
формування резерву пiд операцiї банкiв України з цiнними паперами,
затвердженого постановою Правлiння Нацiонального Банку України № 31 вiд
02.02.07 р.
Зменшення корисностi визнається на кожну дату балансу, якщо є об'єктивнi
докази однiєї або кiлькох подiй, якi мають вплив на очiкуванi майбутнi грошовi
потоки за цiнними паперами.
Процентнi доходи вiд цiнних паперiв у портфелi банку до погашення у "Звiтi
про фiнансовi результати" вiдображенi в рядку 1.1. "Процентний дохiд".
Втрати вiд зменшення корисностi цiнних паперiв у портфелi банку на
погашення вiдображенi в рядку 13 "Чистi витрати на формування резервiв".

2.8. Кредити та резерви пiд кредитнi ризики

Кредитна полiтика Банку передбачає кредитування надiйних позичальникiв,
здатних повернути отриманi позики, з метою забезпечення стабiльних доходiв.
У звiтi "Баланс" кредити вiдображено за сумою основного боргу за мiнусом
резервiв пiд кредитнi ризики. Кредити первiсно оцiнюються i вiдображаються в
бухгалтерському облiку за собiвартiстю, тобто в сумi фактично наданих
(отриманих) коштiв ураховуючи комiсiї, якi безпосередньо пов'язанi iз
кредитними операцiями (комiсiї за iнiцiювання кредиту) та розмiр яких
перевищує 1% вiд суми кредиту. Якщо балансова вартiсть кредитiв перевищує
оцiнену суму очiкуваного вiдшкодування, то Банк визначає зменшення їх
корисностi шляхом формування спецiальних резервiв за рахунок витрат Банку.
Комiсiї, що визнанi в складi первiсної вартостi кредиту, облiковуються за
рахунками неамортизованого дисконту за вiдповiдними балансовими
рахунками по видах кредиту та амортизуються на рахунки класу 6 "Доходи"
щомiсячно.
Бухгалтерський облiк операцiй з кредитування здiйснюється в розрiзi видiв
кредитiв на рахунках класiв 1 та 2 Плану рахункiв вiдповiдно до Iнструкцiї про
застосування Плану рахункiв, що затверджена постановою Правлiння НБУ вiд
17.06.2004р. №280 iз змiнами i доповненнями (Додаток В).
Оцiнка майна, яке приймається пiд заставу для додаткового забезпечення
повернення наданих кредитiв, здiйснюється за реальною (ринковою) вартiстю
цього майна, визначеною експертною комiсiєю. Облiк майна, прийнятого в
заставу, здiйснюється на позабалансових рахунках групи 950 "Отримана
застава" та групи 952 "Iпотека".

29
Нарахування процентiв за кредитами та їх облiк проводиться Банком
вiдповiдно до Правил бухгалтерського облiку доходiв i витрат банкiв України,
затверджених постановою Правлiння НБУ вiд 18.06.03р. № 255. Нарахування
процентiв за кредитами здiйснюється, у бiльшостi випадкiв, за методом "факт-
факт", що передбачено умовами договорiв.
В бухгалтерському облiку заборгованiсть по основнiй сумi боргу за кредитними
операцiями переноситься на рахунки простроченої заборгованостi на наступний
робочий день пiсля закiнчення термiну дiї кредитного договору, або достроково
при наявностi вiдповiдного рiшення Кредитного комiтету.
Для вiдображення реального результату дiяльностi Банку з урахуванням
погiршення якостi його активiв або пiдвищення ризику кредитних операцiй та
визнання витрат Банк формує резерви на покриття можливих втрат за
кредитними операцiями. Резерви пiд стандартну та нестандартну
заборгованiсть за кредитами створюються Банком у вiдповiдностi до вимог
"Положення про порядок формування та використання резерву для
вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями банкiв",
затвердженим постановою Правлiння НБУ вiд 06.07.2000р. №279 зi змiнами та
доповненнями та "Iнструкцiєю з бухгалтерського облiку кредитних, вкладних
(депозитних) операцiй та формування i використання резервiв пiд кредитнi
ризики в банках України", що затверджена постановою Правлiння
Нацiонального банку України вiд 15.09.04р. №435. Формування резервiв Банк
здiйснює в повному обсязi розрахункової суми, незалежно вiд фiнансових
результатiв дiяльностi в останнiй робочий день мiсяця або в наступному мiсяцi
в режимi коригуючих проводок. Резерви за основною сумою боргу,
простроченими та сумнiвними нарахованими доходами формується за усiма
видами наданих кредитiв у валютi заборгованостi. Витрати на формування
резервiв вiдображаються у "Звiтi про фiнансовi результати".
У разi повернення ранiше списаних сум безнадiйної кредитної заборгованостi
протягом звiтного року, сума надходжень зменшує витрати Банку по статтях
"Вiдрахування в резерви" та вiдображається за кредитом рахункiв 7701, 7702. У
випадку повернення списаної в минулих перiодах за рахунок резерву кредитної
заборгованостi в поточному фiнансовому роцi сума надходжень визнається
доходами Банку та вiдображається на рахунках 6711, 6712.
Списання сумнiвних (безнадiйних) до повернення кредитiв здiйснюється за
рахунок спецiальних резервiв за рiшенням Кредитного комiтету Банку.
При визнаннi сумнiвною основної суми боргу за кредитною операцiєю
нарахованi проценти визнаються сумнiвними невiдривно вiд такої процедури.
Якщо стягнення ранiше нарахованих процентiв вважається неможливим, сума
таких вiдсоткiв списується за рахунок сформованого резерву з балансу Банку.
Подальше нарахування вiдсоткiв проводиться на рахунках класу 9. Банк та його
установи постiйно проводять роботу з позичальниками по забезпеченню ними
сплати нарахованих процентiв, а у разi необхiдностi ведуть претензiйно-
позовну роботу.
Керуючись методом обачливостi Банк зараховує штрафи, пенi касовим
методом.
30
 2.9. Врахованi векселi
Облiкова полiтика щодо врахованих векселiв спрямована: на отримання доходiв
за ставкою на рiвнi не менше за кредитну; щомiсячне одержання процентiв за
векселями, покриття ризикiв за рахунок застави або додаткових прав регресу за
векселями; на задоволення потреб клiєнтiв в обiгових коштах. Проведення
Банком операцiй з векселями здiйснюється в межах затверджених лiмiтiв
вексельної заборгованостi та прийнятих рiшень Кредитного комiтету та
Правлiння Банку. На балансовому рахунку 2020 векселi враховуються по
номiнальнiй вартостi.
Резерв пiд врахованi векселя формується та використовується в вiдповiдностi з
Положенням про порядок формування i використання резерву для
вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями комерцiйних банкiв,
затвердженим постановою Правлiння НБУ вiд 06.07.2000 р. № 279 та
облiковується згiдно Iнструкцiї з "Бухгалтерського облiку кредитних, вкладних
(депозитних) операцiй та формування i використання резервiв пiд кредитнi
ризики в банках України" (Постанова Правлiння НБУ № 435 вiд 15.09.2004 р.).
Доход за врахованими векселями вважається процентним доходом, що
одержаний авансом, i амортизується рiвномiрно до часу погашення векселя. У
разi визнання простроченої заборгованостi за векселем сумнiвною,
амортизований дисконт не сторнується. Нарахування та отримання доходiв,
формування резервiв пiд сумнiвну заборгованiсть за нарахованими доходами за
врахованими векселями здiйснюється у вiдповiдностi до "Правил
бухгалтерського облiку доходiв i витрат банкiв України " затверджених
постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 18 червня 2003 року N
255.

2.10. Нематерiальнi активи

Нематерiальнi активи вiдображенi у звiтах за первiсною вартiстю, яка
складалась з фактичних витрат на придбання i приведення їх до стану, при
якому вони придатнi для використання вiдповiдно до запланованої мети.
Первiсна вартiсть нематерiальних активiв збiльшується на суму витрат,
пов'язаних iз удосконаленням цих нематерiальних активiв i пiдвищенням їх
економiчних можливостей.
Амортизацiя розраховується прямолiнiйним методом на визначений Банком
термiн корисного функцiонування, але не бiльше 6 рокiв для програмного
забезпечення для обчислювальної технiки та для лiцензiї на використання
програмного забезпечення, для всiх iнших не бiльше 4-х рокiв .
Правила нарахування та рiчнi норми амортизацiї визначенi в Положеннi про
порядок нарахування амортизацiї необоротних активiв в установах Банку,
затвердженому постановою Правлiння вiд 30.12.03р. №П-110/11. Строки
корисного використання визначенi в залежностi вiд виду нематерiального
активу.
Протягом 2007 року метод амортизацiї не змiнювався.
31
Переоцiнка первiсної вартостi та перегляд термiнiв корисного використання
нематерiальних активiв протягом року Банк не здiйснював.
Укладених договорiв на придбання в майбутньому нематерiальних активiв
станом на 31.12.2007 року у Банку немає.

2.11. Основнi засоби

Основнi засоби, за виключенням першої групи "земля, будiвлi, споруди",
вiдображенi в звiтах за первiсною вартiстю, яка включає усi витрати, пов'язанi з
придбанням або виготовленням основних засобiв. Вартiсть основних засобiв
збiльшується на суму витрат, пов'язаних iз полiпшенням об'єкта, в т.ч.
модернiзацiєю, дообладнанням, реконструкцiєю, тощо.
Амортизацiю основних засобiв Банк нараховує iз застосуванням
прямолiнiйного методу, який дiяв протягом 2007 року, за яким рiчна сума
амортизацiї визначається дiленням вартостi, що амортизується, на строк
корисного використання об'єкта основних засобiв. Правила нарахування
амортизацiї та рiчнi норми визначеннi в Положенi про порядок нарахування
амортизацiї необоротних активiв в установах Банку, затвердженому
постановою Правлiння вiд 30.12.2003 року № П-110/11. Малоцiннi необоротнi
матерiальнi активи амортизуються 100% при введеннi в єксплуатацiю.
Мiнiмальний строк корисного використання, встановлений для малоцiнних
необоротних матерiальних активiв, - 2 роки, максимальний, встановлений для
будiвель, споруд, їх структурних компонентiв та передавальних пристроїв, в
тому числi житлових будинкiв та їх частин, - 50 рокiв.
Термiни корисного використання необоротних активiв та норми амортизацiї:
- будiвлi, споруди, їх структурнi компоненти та передавальнi пристрої, в тому
числi житловi будинки та їх частини - 50 рокiв (норма амортизацiї 2%);
- споруди некапiтального характеру - 8 рокiв (норма амортизацiї 12,5%);
- автомобiльний транспорт та вузли - 6 рокiв (норма амортизацiї 17%);
- меблi; побутовi електричнi, оптичнi, електромеханiчнi прилади та
iнструменти; iнше офiсне обладнання, устаткування та приладдя до них - 8
рокiв (норма амортизацiї 12,5%);
- електронно-обчислювальнi машини, iншi машини для автоматичної обробки
iнформацiї; iнформацiйнi системи, телефони, мiкрофони та рацiї - 5 рокiв
(норма амортизацiї 20%);
- карткове обладнання - 5 рокiв (норма амортизацiї 20%);
- iншi основнi засоби, що не увiйшли до попереднiх груп - 6 рокiв (норма
амортизацiї 17%);
- малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - 2 роки (норма амортизацiї 50%);
- гудвiл - 20 рокiв (норма амортизацiї 5%);
- для нематерiальних активiв 1-ої групи (програмне забезпечення для
обчислювальної технiки та лiцензiї на програмне забезпечення) - 6 рокiв (норма
амортизацiї 17%);
- для нематерiальних активiв 2-ої групи (iншi нематерiальнi активи) - 4 роки
(норма амортизацiї 25%).

32
Перегляд норм та термiну корисного використання Банк здiйснює в разi
проведення витрат по модернiзацiї, реконструкцiї та полiпшенню основних
засобiв, яке призводить до вдосконалення активу, збiльшення строку його
корисного використання, покращення його первiсних властивостей, тобто
збiльшують майбутню економiчну вигоду вiд його використання. Витрати по
модернiзацiї, реконструкцiї та полiпшенню основних засобiв включаються до їх
балансової вартостi в момент фактичного їх здiйснення. Вартiсть ремонту
(капiтального, поточного), якщо його здiйснення направлено на повернення
активу його первiсних властивостей та не призводить до їх полiпшення,
визнаються витратами того перiоду, коли вони були понесенi. Такi витрати
вiдображенi в рядку 8 "Звiту про фiнансовi результати".
Основнi засоби першої групи "земля, будiвлi, споруди" вiдображенi в звiтах за
переоцiненою вартiстю. В 2007 роцi переоцiнка основних засобiв першої групи
не здiйснювалась в зв'язку iз несуттєвою рiзницею залишкової вартостi об'єктiв
групи вiд їх справедливої вартостi на дату складання балансу. .
Однак оцiночною фiрмою "Промислова нерухомiсть" в 2007 роцi здiйснено
коригування результатiв оцiнки активiв.
Враховуючи виробничу необхiднiсть Банк в своїй дiяльностi виступає i як
лiзингодавець i як лiзингоотримувач.
Банк надає основнi засоби в оперативний лiзинг.
Основним методом оцiнки наданих в оперативний лiзинг основних засобiв є
метод оцiнки за справедливою вартiстю.
Операцiї з фiнансового лiзингу Банком не здiйснюються.
Активiв, що наданi пiд заставу зобов'язань, Банк не має.
Сума укладених договорiв на придбання в майбутньому основних засобiв
станом на 31.12.2007р. складає 29 466 тис.грн.

2.12. Резерви
Загальнi резерви Банк формує у вiдповiдностi до "Положення про розподiл
прибутку банку", i у звiтi "Баланс" загальнi резерви вiдображенi в рядку 27
"Резерви та iншi фонди банку".
Згiдно "Положення про формування i використання резервiв для вiдшкодування
можливих втрат вiд дебiторської заборгованостi", затвердженого постановою
Правлiння НБУ вiд 13.12.02р. № 505 зi змiнами i доповненнями, та Положення
про порядок визначення розмiру, використання резервiв пiд можливi втрати вiд
дебiторської заборгованостi та її списання, затвердженого постановою
Правлiння банку № П-47/5 вiд 26.04.2006р., по системi Банку формується
резерв для вiдшкодування можливих втрат вiд дебiторської заборгованостi.
Списання сумнiвної до повернення дебiторської заборгованостi здiйснюється
методом створення резервiв за рiшенням Правлiння Банку на пiдставi
заключення юридичної служби Банку.

33
У разi повернення ранiше списаної дебiторської заборгованостi, сума
вiдображається за кредитом рахунку 7700 або 7705, якщо списання
заборгованостi вiдбулося в поточному роцi, а якщо вiдбулося повернення
заборгованостi, яка була списана в минулих роках, в такому випадку суми
вiдображаються на рахунках 6710, 6715.
Згiдно Положення "Про порядок бухгалтерського облiку доходiв та витрат
банку", затвердженого постановою Правлiння № П-47/16 вiд 26.06.2006р., по
системi Банку формується резерв пiд простроченi понад 31 день та сумнiвнi
нарахованi доходи.
Списання безнадiйних до повернення нарахованих доходiв здiйснюється
методом створення резервiв за рiшенням Кредитного комiтету.
У разi повернення ранiше списаної заборгованостi по неотриманих доходах,
сума вiдображається за кредитом рахунку 7720, якщо списання заборгованостi
вiдбулося в поточному роцi, якщо вiдбулося повернення заборгованостi, яка
була списана в минулих роках, в такому випадку суми вiдображаються на
рахунках 6717.
Протягом 2007 року Банк створив резерви пiд юридичнi ризики в сумi 87 770
тис.грн.
У "Звiтi про фiнансовi результати" витрати на формування резервiв вiдображенi
в рядку 13 "Чистi витрати на формування резервiв.

2.13. Власнi акцiї банку, викупленi у акцiонерiв

Бухгалтерський облiк акцiй власної емiсiї здiйснюється згiдно Iнструкцiї з
бухгалтерського облiку операцiй з цiнними паперами в банках України,
затвердженої постановою Правлiння НБУ № 358 вiд 03.10.2005року.
Вiдповiдно до вимог законодавства України i згiдно Статуту Банку рiшення про
викуп власних акцiй вiднесено до Спостережної Ради Банку. Банк має право
викупати власнi акцiї для наступного їх перепродажу або анулювання (згiдно
Закону України " Про господарськi товариства " ст.32, Закону України " Про
цiннi папери та фондовий ринок " ст.17 п. 8, Статуту " Райффайзен банк Аваль "
ст. 3.2.4.)
У 2007 роцi рiшення щодо викупу власних акцiй Спостережною Радою Банку
не приймалось, викуп власних акцiй Банком не проводився.
Вiдповiдно до рiшень Спостережної Ради Банку протягом 2007 року Банк
здiйснив продаж ранiше викуплених (до 01.01.2007 р.) у мiноритарних
акцiонерiв акцiй акцiонеру "Райффайзен Iнтернацiональ Банк-Холдiнг АГ" у
загальнiй кiлькостi 20 130 594 акцiї за цiною 0,3702 грн. за акцiю при
номiнальнiй вартостi 0,10 грн. за акцiю. Рiзниця мiж номiнальною вартiстю
акцiй Банку та їх договiрною цiною в загальному обсязi 5 439 тис.грн. була
зарахована на емiсiйний дохiд Банку ( рах.5010 ).

34
 2.14. Операцiї пов'язаних сторiн
Визначення та перелiк юридичних та фiзичних осiб, що є пов'язаними для
системи "Райффайзен банк Аваль" затверджено постановою Правлiння Банку
№ П-87/1 вiд 06.12.2004р зi змiнами згiдно постанови Правлiння Банку № П-
19/7 вiд 04.04.2005р.
Протягом звiтного року Банк без обмежень надавав банкiвськi послуги
пов'язаним особам в межах лiцезiї НБУ. При оцiнцi активiв i зобов'язань по
операцiях з пов'язаними сторонами використовувались методи оцiнки, прийнятi
Банком по вiдповiдних фiнансових iнструментах та операцiях для всiх клiєнтiв.
У вiдповiдностi до критерiїв щодо консолiдацiї фiнансової звiтностi за
результатами звiтного року Банк складає консолiдовану фiнансову звiтнiсть з
даними, отриманими вiд учасникiв консолiдованої групи.

35
 Розділ 3. Податкова система в банку
Ставка податку на прибуток в 2007 роцi склала 25 %.
Витрати по податку на прибуток, що вiдображенi в бухгалтерському облiку за
звiтний рiк, складають 218 573 тис. грн., в т.ч. поточний податок на прибуток -
282 868 тис.грн., вiдстроченi податки + 64 295 тис.грн.(Додаток В).
Данi витрати по податку на прибуток складаються з вiдстрочених нарахованих
податкових активiв, що виникли за звiтний перiод в сумi 64 295 тис. грн. та
поточного податку на прибуток в сумi 282 868 тис. грн.
Тимчасових рiзниць, пов'язаних з фiнансовими iнвестицiями в дочiрнi та
асоцiйованi компанiї, щодо яких вiдстроченi податковi зобов'язання не були
визнанi, немає.
Витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) вiд
дiяльностi, що припинена, немає.
Згiдно "Положення про порядок вiдображення в бухгалтерському облiку
поточного податку на прибуток i вiдстрочених податкових зобов'язань та
податкових активiв", затвердженого Постановою № П-16/17, вiдстроченi
податковi зобов'язання та вiдстроченi податковi активи визначалися за звiтний
перiод та згорталися шляхом визначення рiзницi мiж сумою визнаних
вiдстрочених податкових зобов'язань та вiдстрочених податкових активiв.
В результатi згортання Банк отримав вiдстроченi податковi активи за рахунок
тимчасових рiзниць , якi пiдлягають вирахуванню у наступних податкових
перiодах.
Рiзницi мiж доходами з податку на прибуток та добутком облiкового прибутку
на застосовану ставку податку на прибуток склалися внаслiдок :
рiзниць у сумi - 4 316 тис.грн. якi не пiдлягають оподаткуванню податком на
прибуток згiдно Закону України " Про оподаткування прибутку пiдприємств"
(№334/94 ВР вiд 28.12.1994 р.) ( далi Закон) та рiзниць у сумi - 46 807 тис.грн.,
що пiдлягають включенню до об'єкта оподаткування згiдно Закону.
Рiзниця в доходах мiж величинами, що пiдлягають та не пiдлягають
оподаткуванню, складає 42 491 тис.грн. ( 46 807 тис.грн. - 4 316 тис.грн. ).
Рiзницi мiж витратами з податку на прибуток та добутком облiкового прибутку
на застосовану ставку податку на прибуток склалися внаслiдок:
- рiзниць у сумi - 33 126 тис.грн., якi не пiдлягають оподаткуванню
податком на прибуток згiдно Закону;
- рiзниць у сумi - 11 372 тис.грн., якi пiдлягають оподаткуванню податком
на прибуток.
Рiзницi в витратах мiж величинами, що пiдлягають та не пiдлягають
оподаткуванню складають 33 126 тис.грн. - 11 372 тис.грн. = 21 753 тис.грн.
Вiдстроченi податковi активи в сумi 64 295 тис. грн. виникли в результатi
операцiй з торгiвлi валютою та банкiвськими металами (зокрема, продажу
iноземної валюти ) та доходiв майбутнiх перiодiв, отриманих Банком в даному
звiтному перiодi.

Розділ 4. Система звітності підприємства

36
Аналіз і класифікація змісту звітності дають підстави для висновку про те, що
найважливіші позиції сконцентровано у 10- 15 базових звітах, а вся звітність
розподіляється на чотири основні групи:
1. Звіти про дотримання нормативів та лімітів ризиків.
2. Звіти про ефективність діяльності.
3. Статистичні управлінські звіти.
4. Робочі звіти, необхідні для забезпечення проміжних управлінських
функцій.
Стосовно структури робочих звітів, то їх, у свою чергу, теж можна розподілити
на чотири підгрупи:
- Звіти, що деталізують базові звіти.
- Звіти, необхідні для перевірки достовірності базових звітів.
- Звіти, необхідні для перевірки фінансової звітності.
- Звіти, які є відповідями на окремі запити щодо прогнозних показників.
До першої підгрупи належать звіти, що містять інформацію за різноманітними
розрізами базових звітів (за часом, підрозділами, клієнтами або деталізованими
позиціями балансу), а також дані, потрібні для уточнення та факторного аналізу
зазначених вище звітів. Нині формування робочої звітності зумовлене
відсутністю сучасного сховища бізнес-даних. У разі запровадження OLAP-
технологій з'явилася б можливість деталізувати базові управлінські позиції у
різних вимірах (часовому, за підрозділами, клієнтами тощо) з більшою
точністю, що сприяло б підвищенню достовірності зведених даних.
Друга підгрупа об'єднує велику кількість звітів, які використовуються для
перевірки достовірності базової управлінської звітності.
Третя містить звітні дані, що акумулюються з метою формування та перевірки
фінансової звітності (за відповідними формами розрахунку резервів за
активними операціями — кредитами, цінними паперами, дебіторами тощо).
Четверта, як уже зазначалося, — це відповіді на окремі запити до дирекцій та
філій щодо прогнозних даних. Такий спосіб їх одержання зумовлений
відсутністю так званої он-лайн-інформації щодо операцій банку. Потреба в в
такому «консервативному» способі одержання даних могла б відпасти за умови
забезпечення системної інтеграції в середовищі інтерактивного оперативного
аналізу, що відкрило б доступ до сховищ даних на всіх рівнях управлінських
структур (у тому числі — на рівні функціональних підрозділів дирекцій і філій).

37
 Розділ 5. Оцінка ризиків на підприємстві
АТ „Райффайзен Банк Аваль”
Банкiвськiй дiяльностi притаманнi ризики, якими управляють за
допомогою постiйного процесу виявлення, оцiнки та контролю ризикiв, з
урахуванням лiмiтiв ризику та iнших засобiв контролю. Процес управлiння
ризиками є вирiшальним для постiйної прибутковостi Банку. Процеси
управлiння ризиками в Банку щорiчно перевiряються службою внутрiшнього
аудиту, яка перевiряє як достатнiсть процедур, так i дотримання Банком цих
процедур. Монiторинг та контроль ризикiв переважно здiйснюється на основi
лiмiтiв, встановлених Нацiональним банком України та RZB Group.
Банк пiдпадає пiд вплив фiнансових ризикiв (кредитний, валютний,
цiновий, лiквiдностi та управлiння джералами фiнансування) та нефiнансових
ризикiв (юридичний, операцiйний на iншi).
Кредитний ризик - це ризик понесення Банком збитку в результатi
невиконання договiрних зобов'язань клiєнтами або контрагентами. Банк
здiйснює управлiння та контроль кредитного ризику шляхом встановлення
лiмiтiв на суму ризику, який вiн готовий взяти на себе, стосовно окремих
контрагентiв i географiчної та галузевої концентрацiї, а також шляхом
контролю ризикiв, пов'язаних з такими лiмiтами. Банком розроблено процедуру
перевiрки кредитної якостi з тим, щоб забезпечити завчасне виявлення
можливих змiн в кредитоспроможностi контрагентiв, включаючи перiодичний
перегляд розмiру забезпечення.
Вiдповiдно до своєї полiтики, Банк здiйснює присвоєння рейтингiв в
рамках свого кредитного портфелю. Всi внутрiшнi категорiї ризику
визначаються у вiдповiдностi до методики присвоєння рейтингiв Банку.
Вiдповiднi рейтинги по розмiрам ризику регулярно переглядаються i
обновлюються. Це забезпечує можливiсть сфокусування управлiння iснуючими
ризиками, а також дозволяє порiвнювати розмiр кредитного ризику по рiзним
видам дiяльностi, географiчним регiонам i продуктам. Система фiнансових
рейтингiв опирається на ряд фiнансово-аналiтичних методiв, а також на
38
обробленi ринковi данi, котрi представляють собою основну вихiдну
iнформацiю для оцiнки ризикiв контрагентiв. Всi внутрiшнi категорiї ризику
визначаються у вiдповiдностi до методики присвоєння рейтингiв Банку.
Вiдповiднi рейтинги по розмiрам ризику регулярно переглядаються i
обновлюються. Банк активно використовує заставу для зниження свого
кредитного ризику. Використання застави в якостi забезпечення кредиту дає
Банку можливiсть контролювати активи у разi невиконання зобов'язань
позичальником. Застава є потенцiйним джерелом погашення кредиту. Однак
рiшення Банку надати кредит не приймається лише на основi наявностi
достатньої застави або гарантiї. Кожне рiшення надати кредит супроводжується
всебiчним кредитним аналiзом, що знижує кредитний ризик та пiдвищує якiсть
кредитного портфелю Банку. Банк вживає ряд заходiв, щоб гарантувати
погашення кредитiв. Пiсля надання кредиту пiдроздiл управлiння ризиками
несе вiдповiдальнiсть за управлiння кредитом, що включає постiйний контроль
фiнансового стану позичальника, дотримання позичальником положень,
встановлених кредитним договором, а також надає рекомендацiї щодо
подальшої спiвпрацi з клiєнтом. Контроль кредитiв забезпечує виявлення на
раннiх етапах ознаки того, що у позичальника виникли фiнансовi труднощi у
погашеннi кредиту. Це робиться на раннiх етапах, щоб максимiзувати вплив
коригувальних дiй Банку та знизити можливi збитки. Контроль кредитiв є
критичним на етапi погашення кредиту або у випадку простроченого кредиту,
або у випадку недотримання положень договорiв про забезпечення або
фiнансових коефiцiєнтiв.
Кредитнi ризики в свою чергу, включають в себе:
- ризик контрагента (ризик дефолту);
- ризики країн.
Ризик контрагента стосується негативних наслiдкiв, пов'язаних з
дефолтом або погiршенням кредитоспроможностi контрагента з кредитних
операцiй. У даному випадку кредитування не розглядається у вузькому
значеннi (кредити, облiгацiї, кредитнi деривативи та iн.), а охоплює також

39
операцiї i продукти за яких виникає заборгованiсть контрагента перед Банком
(наприклад купiвля дебiторської заборгованостi, торговi операцiї). Ризик
контрагента тiсно пов'язаний з iншими бiльш конкретними видами ризику,
такими як ризик концентрацiї (через значну заборгованiсть, концентрацiю в
певному секторi економiки чи концентрацiю дочiрнiх чи афiлiйованих
компанiй), ризик розмiщення та ризик розрахункiв (ризик того, що розрахунки
за угодами будуть проходити не так, як очiкувалось).
Ризик дефолту - це ризик того, що контрагент не зможе виконати
фiнансовi зобов'язання, зазначенi в угодi ,через його дефолт. Дефолт виникає у
випадку коли: ймовiрнiсть того, що певний боржник зможе виконати свої
зобов'язання перед банком по кредиту за рахунок першоджерел є низькою, або
будь-якi кредитнi зобов'язання контрагента перед банком простроченi бiльше
нiж на 90 днiв. Ризик дефолту проявляється як вiдсутнiсть платежу або
примусова вiдстрочка погоджених у контрактi платежiв контрагента.
Економiчнi втрати у випадку дефолту залежать вiд декiлькох факторiв, а саме:
вид продукту, наявнi гарантiї, вартiсть забезпечення i черговостi права
стягнення заборгованостi за рахунок застави. Дефолти вiдображаються у
балансi банку як iндивiдуальнi резерви або як прямi списання, а тому
безпосередньо впливають на фiнансовi результати роботи банку.
Ризик країни - це ризик того, що контрагент не зможе виконувати свої
зобов'язання перед нерезидентами, через полiтичнi i економiчнi подiї в країнi
його перебування. Ризик країни покриває усi ризики, пов'язанi з мiжнародним
кредитуванням та прямими iноземними iнвестицiями. Вiн включає не тiльки
полiтичний ризик, пов'язаний з мiжнародними операцiями, але й ризики,
пов'язанi з погiршенням економiчної ситуацiї в країнi (економiчний ризик).
Полiтичний ризик - це ймовiрнiсть того, що в результатi змiн у
полiтичному середовищi iншої країни банк зазначає економiчних втрат.
Полiтичний ризик включає: вiйни, повстання (масовi заворушення), страйки,
революцiї (громадськi безпорядки), ембарго, полiтичнi та економiчнi санкцiї,
експропрiацiя (включає зростання податкiв та зборiв, яке зменшує

40
рентабельнiсть), нацiоналiзацiя; трансферний ризик: мораторiї та обмеження
платежiв (запобiгання платежам владою), а також не конвертованiсть валюти
(обмеження доступу до достатньої кiлькостi iноземної валюти); вiдмiна
валютних режимiв або девальвацiя як акцiя держави.
Економiчний ризик - це ризик того, що економiчнi подiї в межах або за
межами зарубiжної країни, матимуть вплив на грошовi потоки з тiєї країни.
Економiчний ризик включає: погiршення економiчного стану країни, яке може
вплинути на економiчну ситуацiю контрагента; девальвацiю або знецiнення в
цiнi активiв, яке має iстотний вплив на плани господарської дiяльностi та
конкурентоспроможнiсть контрагентiв.
Ринковий ризик - це ризик понесення втрат через непередбаченi i
несприятливi змiни факторiв, якi впиливають на ринковi цiни (наприклад курсiв
валют, процентних ставок, котировок цiнних паперiв) i призводять до
зменшення ринкової вартостi банкiвських активiв. Ринковий ризик в свою
чергу включаює в себе: процентний ризик; валютний ризик; цiновi ризики.
Процентний ризик - це ризик несприятливої змiни справедливої вартостi
активiв чутливих до змiн вiдсоткових ставок, в результатi руху вiдсоткових
ставок. При розрахунку можливих втрат вiд коливань вiдсоткових ставок,
заздалегiдь обумовлюється, що кредитоспроможнiсть боржникiв i банку є
незмiнною. Великою мiрою цi потенцiйнi збитки виникають в результатi
негативного впливу змiн в рiвнi i формi кривих доходностi (рiзних валют) на
вiдкритi (вiдсотковi) позицiї та позицiї, якi важко хеджувати). Процентний
ризик має двостороннiй вплив: вiн може зменшити процентний прибуток
(портфель банку, який утримується до погашення), призвести до списань та
формування резервiв (облiк за справедливою вартiстю, або збiльшити торговий
дохiд банку (операцiї, якi облiковуються у торговiй книзi банку.) З точки зору
вартостi активiв, всi цi подiї зменшують вартiсть банку на одну i ту ж саму
суму. Проте, з точки зору бухгалтерського облiку, цi подiї обробляються по-
рiзному, а тому вони або прямо впливають на прибутки/збитки, або зменшують

41
майбутнi доходи банку. Через високу важливiсть процентного ризику для
банкiв, нижче наведенi пiдтипи цього ризику:
- Ризик кривих дохiдностi: змiни в рiвнi, нахилi, i формi кривих
дохiдностi (безризикових);
- Ризик переоцiнки: розбiжностi в строках погашення позицiй з
фiксованою вiдсотковою ставкою та перегляд позицiй з плаваючою
вiдсотковою ставкою;
- Базисний ризик: недосконала кореляцiя при в корегуваннi норм
прибутку за рiзними iнструментами зi схожими факторами переоцiнки.
- Ризик невиконання опцiону: чутливiсть вiдсоткових опцiонiв,
вбудованих в iншi стандартнi iнструменти або утримуваних як самостiйнi
iнструменти до змiн вiдсоткових ставок, що лежать в їх основi.
Ця класифiкацiя також вiдображає традицiйний пiдхiд до процентного
ризику, коли позицiї чутливi до змiн вiдсоткових ставок групуються за
строками та ступенем чутливостi, а потiм аналiзуються (BPV зсуви, геп-аналiз ,
i т.п.). Проте, проаналiзувати таким чином базисний ризик, який виникає в
результатi змiн у взаємовiдношеннi мiж вiдсотковими ставками для рiзних
ринкових секторiв i категорiй продуктiв, тобто ризик несподiваного руху
вiдсоткових ставок вiдносно базової ставки, досить складно. Адже цей ризик
також включає непередбачувану змiну рiзницi в окупностi (дохiдностi) рiзних
ринкiв (наприклад ринок грошей та ринок боргових iнструментiв) i для
боржникiв з рiзною кредитоспроможнiстю (ризик кредитного спреду). Оскiльки
коливання кредитних спредiв є одним з основних факторiв базисного ризику, то
окреме визначення для ризику кредитного спреду буде наведено нижче.
Ризик кредитного спреду - це ризик втрати грошей через коливання
ринкових цiн на борговi iнструменти, якi викликанi непередбаченими змiнами
кредитних спредiв. Ризик кредитного спреду виникає в результатi мiнливостi до
ризику iнвесторiв, який впливає на ринкову цiну ризику i таким чином
призводить до зменшення чи збiльшення кредитного спреду. Хоча цей ризик i
не є викликаний змiною кредитоспроможностi боржника, проте вiн

42
розглядається як специфiчний ризик емiтента (краще: специфiчний ризик групи
емiтентiв). Ризик кредитного спреду - це важливий фактор ризику для
портфелiв, якi побудованi на стратегiї спреду, та/або мiстять вiдповiдно
розробленi кредитнi деривативи. В результатi цей ризик зосереджується в
торговiй книзi, хоча також проникає i в банкiвську книгу через дiяльнiсть з
управлiння активами та зобов'язаннями.
Валютний ризик - це ризик негативних змiн в справедливiй вартостi
валютних позицiй (вираженої в нацiональнiй валютi) в результатi коливань
валютних курсiв та цiн на банкiвськi метали та має потенцiйний вплив на на
надходження та капiтал Банку. Iноземнi валюти як i золотий запас наражаються
на валютний ризик. В RZB Group, їх справедлива вартiсть розраховується i
вiдображається в звiтностi в євро (EUR), оскiльки саме євро визначено як
розрахункова (довiдкова) валюта. Портфель є чутливим до коливань валютних
курсiв, якщо вiн мiстить спотовi або майбутнi грошовi потоки вираженi (або
iндексованi) у будь-якiй валютi окрiм базової валюти банку. Отже валютний
ризик виникає в результатi дiяльностi яка облiковується i в банкiвськiй, i в
торговiй книзi банку. Валютний ризик безпосередньо впливає на баланс та звiт
про фiнансовi результати, оскiльки активи i пасиви вираженi в iноземних
валютах, потрiбно конвертувати в розрахункову валюту на кожну звiтну дату.
Збитки вiд конвертацiї позабалансових позицiй також повиннi показуватись в
звiтi про фiнансовi результати.
Цiновi ризики, іншi цiновi ризики виникають в результатi iнвестицiй у
фiнансовi iнструменти та продукти, коливання цiн на якi не можна пояснити
виключно коливаннями вiдсоткових ставок i валютних курсiв, волатильнiстю
або впливом кредитного чи iнших ризикiв. Це можуть бути, наприклад,
альтернативнi iнвестицiї, комп'ютеризованi торговi стратегiї, бiржова торгiвля i
формування ринку; iншi структурованi продукти i сертифiкати вартiсть яких
залежить, наприклад, вiд кореляцiй або певних штучних показникiв (iнфляцiя,
валовий внутрiшнiй продукт); або ф'ючерси, на якi впливають мiнливi
очiкування на вартiсть пiдтримання iнвестицiйної позицiї та багато iнших

43
факторiв. Як випливає з назви, цiновi ризики впливають на цiну iнструментiв,
якi обертаються на ринку, а отже впливають i на прибуток вiд торгiвлi.
Найважливiшими пiдтипами цiнового ризику є ризик змiни цiн на акцiї i
товарний ризик. Ризик змiни цiн на акцiї - це ризик понесення збиткiв в
результатi несприятливих коливань цiн на акцiї та iншi види прямих та
непрямих iнвестицiй в торговому портфелi банку (якi утримує для здiйснення
торгiвельної дiяльностi). На цей ризик наражаються акцiї, похiднi цiннi папери
на основi акцiй або iндексiв акцiй, фонди i iншi iнвестицiї в компанiї,
зареєстрованi та незареєстрованi на бiржi, (наприклад, через взаємнi фонди).
Такi iнвестицiї наражаються на цей ризик, якщо вони утримуються не для
звичайної операцiйної активностi або з стратегiчних причин, а тому Банк
готовий i здатний їх продати в короткостроковому i середньостроковому
перiодi.
Товарний ризик означає ризик понесення втрат вiд зниження
справедливої вартостi активiв в результатi негативних змiн цiн на товари.
Товари звичайно утримуються на балансi з метою проведення торгiвельних
операцiй, а тому облiковуються в торговiй книзi банку. У звiтному роцi Банку
вдалось мiнiмiзувати основний ризиковий вплив на результативнiсть роботи
Банку - лiквiдностi та платоспроможностi, процентних, тарифного i операцiйно-
технологiчних ризикiв.
Ризик лiквiдностi та управлiння джерелами фінансування - це ризик того,
що банк не зможе виконати свої зобов'язання за виплатами при настаннi строку
їх погашення у звичайних або непередбачених умовах. Ризик лiквiдностi
включає неможливiсть управляти незапланованим скороченням або змiнами в
джерелах фiнансування. Ризик лiквiдностi також виникає внаслiдок нездатностi
розпiзнати або врахувати змiни кон'юнктури ринку, якi впливають на здатнiсть
швидко лiквiдувати активи з мiнiмальною втратою їх вартостi. Управлiння
лiквiднiстю направлене на досягнення достатнього рiвня лiквiдних активiв та
пiдтримку диверсифiкованої ресурсної бази, а також на дотримання
банкiвського законодавства та нормативно-правових актiв щодо управлiння

44
ризиком лiквiдностi. Правлiння Банку затверджує загальну суму кредитiв у
рамках планування рiчного бюджету Банку за погодженням та затвердженням з
боку RZB Group. Банк оцiнює лiквiднiсть та управляє нею переважно на
автономнiй основi, спираючись на певнi коефiцiєнти лiквiдностi, встановленi
НБУ.
Операцiйний ризик - ризик збиткiв внаслiдок системного збою, помилок
персоналу, шахрайства або зовнiшнiх дiй. Коли перестає функцiонувати
система контроля, операцiйнi ризики можуть нанести збитки репутацiї, мати
правовi наслiдки або привести до фiнансових збиткiв. На поточний момент в
Банку розробляється система контролю за даним видом ризику. Система
контролю передбачає ефективне розподiлення обов'язкiв, права доступу,
процедури затвердження, навчання персоналу, а також процедури оцiнки. На
поточний момент операцiйнi ризики значно зниженi за рахунок бiльш
жорсткого дотримання вимог технологiчних процесiв. Про джерела ресурсiв, їх
доступнiсть та динамiку цiн. На данному етапi Банк не потребує додаткового
залучення ресурсiв, оскiльки наразi не здiйснює активного кредитування
клiєнтiв i протягом найближчих двох рокiв не заплановано погашення
залучених ранiше кредитiв вiд iноземних банкiв та мiжнародних фiнансових
органiзацiй. На свiтових ринках капiталу спостерiгається тенденцiя щодо
покращення динамiки цiн на ресурси для українських банкiв, однак найбiльш
сприятливий клiмат на фiнансових ринках свiту щодо залучення ресурсiв
очiкується приблизно в 2011-2012 роках.
На дiяльнiсть Банку можуть вплинути наступнi ризики:
кредитний ризик, пов'язаний з неповерненням або несвоєчасним поверненням кредитiв
клiєнтiв. Цей тип ризику мiнiмiзується за рахунок диверсифiкованої клiєнтської бази, системи
лiквiдних застав, створення резервiв та пiдтримки адекватного рiвня власного капiталу;

45
 - ризик лiквiдностi, пов'язаний з витратами на отримання лiквiдних
ресурсiв. Мiнiмiзацiя ризику лiквiдностi забезпечується за рахунок пiдтримки
рiвня лiквiдностi, узгодження термiнiв активiв та пасивiв тощо;
- ризик негативних змiн вiдсоткових ставок грошово-кредитного ринку;
- нестабiльнiсть законодавства, у т.ч. змiна податкової полiтики;
- погiршення загальної економiчної ситуацiї в Українi;
- можливi змiни в кредитно-фiнансовiй полiтицi держави;
- форс-мажорнi обставини.
Кредитний ризик, ризик лiквiдностi та ризик вiдсоткових ставок контролюється
службою ризик менеджменту iз обов'язковим доповiданням Кредитному
комiтету або Комiтету з управлiння активами i пасивами емiтента.
Iнших факторiв ризику у дiяльностi емiтента не iснує.

46
 Розділ 6. Перспективнi плани розвитку
АТ „Райффайзен Банк Аваль”.
Мета підприємства:
- досягнення беззбиткового рiвня дiяльностi як за нацiональними
стандартами так i за мiжнародними стандартами бухгалтерського облiку;
- адекватнiсть капiталу та рiвня лiквiдностi на прийнятному рiвнi (як для
НБУ, так i РЦБ);
- дисциплiна та контроль виконання бюджету витрат;
- ефективне використання наявних ресурсiв (штатних одиниць,
примiщень, банкоматiв).
Заходи, які проводить підприємство:
- управлiння активами та пасивами: встановлення цiлей на зменшення
обсягiв активiв та забезпечення необхiдного обсягу на 2010 рiк в розрiзi валют
та бiзнес-лiнiй;
- управлiння ризиками: централiзований андерайтинг кредитiв для
корпоративного та малого-середнього бiзнесу; -
управлiння ризиками за позичками у iноземнiй валютi (проведення
програм реструктуризацiї);
- збiр проблемної заборгованостi: оптимiзацiя процесу для прискорення
розгляду справ та пiдвищення прiоритетiв;
- дотримання бюджету витрат, як складової ключових показникiв
дiяльностi для менеджерiв рiзних рiвнiв;
- оптимiзацiя процесiв та органiзацiйної структури;
- оптимiзацiя мережi вiддiлень.
Корпоративний бiзнес. Стратегiя:
1. АТ "Райффайзен Банк Аваль" - банкiвська установа комплексного
обслуговування, що надає широкий спектр фiнансових послуг своїм
корпоративним клiєнтам, працюючи в рiзних галузях промисловостi України -
гуртова та роздрiбна торгiвля, виробництво, сiльське господарство, металургiя,
будiвництво, нерухомiсть та iнше.
47
 2. Банк близький до клiєнтiв - як в географiчному розумiннi так i щодо
прийняття рiшень згiдно потреб клiєнта.
3. Кожний клiєнт має свого менеджера по роботi з клiєнтами, котрий є
єдиною точкою взаємодiї з Банком. Кожна група спорiднених клiєнтiв має
свого Головного персонального менеджера та кожний член групи свого
мiсцевого менеджера.
4. АТ "Райффайзен Банк Аваль" впроваджує концепцiю Глобального
управлiння рахунками для усiх типiв клiєнтiв з метою координацiї. Ця система
вже розроблена та працює.
Всi лiмiти для великих груп координуються Головними персональними
менеджерами. Ключовi прiоритети:
1. Прiоритет реструктуризацiї кредитiв. Попередження виникнення
проблемної заборгованостi на раннiх стадiях. Тiсна спiвпраця з ризиками для
швидкого прийняття рiшень.
2. Постiйний огляд та аудит регiональних кредитних портфелiв.
3. Висока якiсть портфелю, як один з головних показникiв дiяльностi.
4. Пiдтримання прибутковостi на прийнятному рiвнi.
5. Тiсна спiвпраця з Групою Райффайзен Iнтернешнл.
6. Пильний монiторинг основних галузей промисловостi.
7. Постiйне стрес-тестування портфелю.
8. Перегляд дiючих лiмiтiв для iснуючих надiйних позичальникiв.
9. Подальше скорочення активiв (економiя капiталу). Фокус на
короткостроковому кредитування переважно в нацiональнiй валютi.
10. Монiторинг за структурою активiв та пасивiв по валютах для вжиття
заходiв при необхiдностi.
11.Фокусування на збiльшеннi застави пiд iснуючi та новi кредити.
Роздрiбний бiзнес. Стратегiя:
1. Кредитування:
- призупинення видачi довгострокових кредитiв до стабiлiзацiї ринкових
умов;

48
 - фокусування на скороченнi портфелю в iноземнiй валютi. Проведення
програм реструктуризацiї для покращення якостi портфелю;
- продаж кредитних карток лише iснуючим клiєнтам;
- перегляд всiх кредитних продуктiв в розрiзi цiльових клiєнтських груп з
фокусом на нацiональну валюту та централiзованим андерайтингом.
2. Депозити:
- маркетинг, нацiлений на довгострокову спiвпрацю з клiєнтом,
покращення продуктiв;
- фокусування на залучення довгострокових коштiв;
- робота з ВIП-клiєнтами, крос-продажi для iснуючих зарплатних
клiєнтiв.
Стратегiя IT:
- створення централiзованого Датацентру;
- вдосконалення та модернiзацiя IT безпеки;
- пiдвищення ефективностi роботи регiональних iнформацiйних
технологiй.
У 2009 роцi було завершено декiлька проектiв, спрямованих на
впровадження нових технологiй, покращення якостi послуг, що надаються
Банком:
1. програма покращення регiональної мережi;
2. управлiння якiстю даних;
3. централiзацiя прийняття кредитного рiшення по кредитних картках;
4. нова система управлiнської звiтностi;
5. централiзацiя дзвiнкiв на вiддiленнях.

49
На дiяльнiсть Банку можуть вплинути наступнi ризики:
- кредитний ризик, пов'язаний з неповерненням або несвоєчасним
поверненням кредитiв клiєнтiв. Цей тип ризику мiнiмiзується за рахунок
диверсифiкованої клiєнтської бази, системи лiквiдних застав, створення
резервiв та пiдтримки адекватного рiвня власного капiталу;
- ризик лiквiдностi, пов'язаний з витратами на отримання лiквiдних
ресурсiв. Мiнiмiзацiя ризику лiквiдностi забезпечується за рахунок пiдтримки
рiвня лiквiдностi, узгодження термiнiв активiв та пасивiв тощо;
- ризик негативних змiн вiдсоткових ставок грошово-кредитного ринку;
- нестабiльнiсть законодавства, у т.ч. змiна податкової полiтики;
- погiршення загальної економiчної ситуацiї в Українi;
- можливi змiни в кредитно-фiнансовiй полiтицi держави;
- форс-мажорнi обставини.
Кредитний ризик, ризик лiквiдностi та ризик вiдсоткових ставок контролюється
службою ризик менеджменту iз обов'язковим доповiданням Кредитному
комiтету або Комiтету з управлiння активами i пасивами емiтента.
Iнших факторiв ризику у дiяльностi емiтента не iснує.
На сьогоднi в Банку iснують прямi та непрямi канали збуту банкiвських
продуктiв. До прямих каналiв збуту вiдносять продаж продуктiв через широко
розвинену мережу вiддiлень по всiєї Українi. Прямий продаж продуктiв
здiйснюють працiвники вiддiлень, якi обслуговують клiєнтiв в залежностi вiд
потреб кожного клiєнта окремо.
В 2007 роцi багато уваги придiлялося розвитку напрямку непрямих продаж. А
саме, розвитку мережi мобiльних банкiрiв, мережi самообслуговування клiєнтiв
та перехресним продажам.
Централiзований розвиток роботи мобiльних банкiрiв розпочався з вересня
2007 року. Мобiльнi банкiри здiйснюють продаж кредитних карток iснуючим
зарплатним клiєнтам. В Банку визначено критерiй активностi мобiльних
банкiрiв - продаж не менше однiєї кредитної картки протягом мiсяця.
Активно розвивається в Банку мережа самообслуговування клiєнтiв, одна з
послуг - це послуга здiйснення операцiй через центри самообслуговування. На
сьогоднi по системi ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" нараховується 100 центрiв
самообслуговування. Всi центри розташованi у вiддiленнях, сприяючи
зменшенню навантаження на касирiв та мiнiмiзуючи операцiйнi витрати.
Щомiсячно через центри самообслуговування здiйснюється близько 80 000
операцiй, 80 % з яких це платежi компанiям.
В 2007 роцi багато уваги придiлялося розвитку перехресних продаж продуктiв.
А саме, зробленi особистi пропозицiї найкращим та зарплатним клiєнтам Банку
щодо кредитування готiвкою. Найкращi клiєнти визначалися виходячи з
кредитної iсторiї клiєнта по ранiше виданим кредитам.

50
У зв'язку з кризою на ринках капiталiв iснує обмежене коло ресурсiв. Проте,
досi доступними джерелами є двостороннє фiнансування та синдикованi
кредити та мiсцевi ринки депозитiв. На мiжнародних ринках спостерiгається
рiст маржi за кредитами, проте, приймаючи до уваги зниження базової ставки
рефiнансування в доларах США, ефективна ставка залучення фондування має
тенденцiю до зниження.
Активи банкiвської системи України у 2007 роцi продовжували зростати. За рiк
темп приросту сукупних активiв банкiвської системи склав 76,2%, що є
найвищим показником за останнi 5 рокiв. Станом на 01.01.2008 сукупнi активи
банкiвської системи склали 599,4 млрд. грн., що на 259,2 млрд. грн. бiльше нiж
на початок року. Основним джерелом фiнансування зростання банкiвських
активiв залишились кошти населення, якi з початку року збiльшились на 58,9
млрд. грн. Частка коштiв населення у ресурснiй базi банкiв України склала
52%, зменшившись з початку року на 1%. В цiлому ресурсна база банкiв на
01.01.2008 року досягла 318,4 млрд. грн., зрiсши на 115,5 млрд. грн., або 34,7%.
Основними напрямками розмiщення активiв банкiвської системи були, як
завжди, кредити юридичним та фiзичним особам. Сукупний кредитний
портфель юридичних та фiзичних осiб на 01.01.2008 року склав 430,1 млрд.
грн., зрiсши на 184,5 млрд. грн. або 75,2%. Основною складовою зростання
сукупного кредитного портфелю залишилися кредити фiзичним особам. Темп
приросту вказаних кредитiв з початку року склав 97,6%. На 01.01.2008 року
частка кредитiв фiзичних осiб банкiвської системи в загальному кредитному
портфелi склала 36%.
Темпи нарощування обсягiв основних банкiвських операцiй ВАТ "Райффайзен
Банк Аваль" у 2007 роцi в цiлому були на рiвнi темпiв розвитку вітчизняної
банкiвської системи. Дiяльнiсть Банку була спрямована на подальше
закрiплення ринкової позицiї, посилення впливу та досягнення лiдерства на
загальнодержавному та регiональних рiвнях. Чистi активи Банку у 2007 роцi
збiльшились на 16,7 млрд. грн., або на 60,1% i досягли 44,5 млрд. грн.

51
Кредитування у 2007 роцi здiйснювалося досить активно, при цьому особлива
увага придiлялася якостi кредитного портфеля. Основний прирiст активiв Банку
у 2007 роцi було досягнуто за рахунок збiльшення кредитного портфелю, що
збiльшився за рiк на 15,5 млрд. грн. (на 71,4%) i на кiнець 2007 року склав 37,3
млрд. грн. При цьому, портфель кредитiв, наданих юридичним особам,
збiльшився на 8,3 млрд. грн. (на 74,3%) до 19,5 млрд. грн. Обсяг кредитного
портфеля фiзичних осiб станом на кiнець року досяг 17,7 млрд. грн. Прирiст за
2007 рiк склав 7,2 млрд. грн. або 68,3%. Загальний обсяг коштiв клiєнтiв Банку
у 2007 роцi збiльшився на 34,7% до 23,0 млрд. грн. При цьому, прирiст
ресурсної бази Банку був забезпечений за рахунок нарощування вкладiв
фiзичних осiб, якi збiльшилися на 37,9% (4,4 млрд. грн.) до 16,0 млрд. грн.
Кошти населення на строкових рахунках досягли обсягу 10,9 млрд. грн., що
складає 68,1% вiд загального обсягу коштiв фiзичних осiб в Банку. Процентний
прибуток за 2007 рiк становив 2 252 млн. грн., комiсiйний прибуток - становив
897,8 млн. грн. Фiнансовий результат Банку склав за пiдсумками дiяльностi у
2007 роцi 87,4 млн. грн. Сукупний капiтал Банку на 01.01.2008 року становив
5,2 млрд. грн., в тому числi статутний фонд - 2,3 млрд. грн.
У лютому 2008 року мiжнародне рейтингове агентство Moody's пiдтвердило
рейтинг Банку Baa1/Prime-2 для довгострокових та короткострокових депозитiв
у нацiональнiй валютi. Рейтинг для депозитiв в iноземнiй валютi - B2/NP, що є
максимально можливим на сьогоднi для українського банку i обмежений
граничним рiвнем суверенного рейтингу країни. Прогноз щодо всiх рейтингiв -
"стабiльний".
За нацiональною шкалою ВАТ "Райффайзен банк Аваль" отримав найвищий
рейтинг агентства Aaa.ua., що стало пiдтвердженням якiсної роботи Банку.
Поточнi рейтинги, присвоєнi Банку агентством Moody's:
Прогноз - стабiльний;
Довгостроковi депозити у нацiональнiй валютi - Baa1;
Короткостроковi депозити у нацiональнiй валютi - Prime-2;
Довгостроковi депозити в iноземнiй валютi - B2;
Короткостроковi депозити в iноземнiй валютi - NP;
Рейтинг фiнансової стабiльностi - D;
Рейтинг за борговими цiнними паперами (senior unsecured) - Вaa1;
Рейтинг за нацiональною шкалою - Aaa.ua.

52
У 2007 роцi Банк започаткував низку ключових iнституцiйних реформ, якi в
поєднаннi з iнновацiйною та амбiцiйною довгостроковою стратегiєю
забезпечили йому визнання на мiсцевому та мiжнародному рiвнях. ВАТ
"Райффайзен Банк Аваль" було присвоєно звання "Кращий банк року-2007 в
Українi" журналом The Banker; вiн став "Кращим роботодавцем в Українi" за
результатами рейтингу журналу "Кореспондент", одним iз "Найбiльш прозорих
банкiв в Українi" за рейтингом S&P та "Найбiльш капiталiзованим банком в
Українi" за результатами рейтингу "ТОП-100", органiзованого "Iнвестгазетою".
Крiм того, Банк було визнано "Найдорожчим брендом серед банкiв" за
результатами всеукраїнської рейтингової програми "Гвардiя брендiв-2007" та
"Найкращою навчаючою компанiєю" у рамках рейтингу журналу "Навчання
персоналу". Банк отримав ще й низку мiжнародних та нацiональних
професiйних нагород за свої продукти та послуги. Усi цi вiдзнаки свiдчать про
визнання досягнень ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", що ?рунтуються на
кращому мiжнародному досвiдi в сферi обслуговування клiєнтiв i
впровадження iнновацiйних продуктiв та технологiй, а також на ефективному
менеджментi. Вони стануть важливим стимулом для Банку в пiдкореннi нових
вершин.
Дiяльнiсть Банку у 2007 року була нацiлена на пiдвищення рiвня банкiвських
технологiй та якостi надання послуг клiєнтам.
Протягом року впроваджено новий пакет банкiвських послуг "Оптимальний"
для фiзичних осiб, завершено програму реструктуризацiї Rist, проведено велику
роботу щодо впровадження мiжнародних стандартiв облiку та звiтностi.
Серед прiоритетiв ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" - розвиток iнформацiйних
систем. Найбiльша частка iнвестицiй Банку за минулий рiк вiдбулася в
iнформацiйнi технологiї. Повнiстю завершено впровадження головної
операцiйної системи Bankmaster у частинi пасивних роздрiбних операцiй, а
незабаром буде завершено iмплементацiю цього програмного продукту в
частинi кредитування приватних осiб. Це означає, що клiєнтам Банку в наших
вiддiленнях стане зручнiше - скоротиться тривалiсть виконання операцiй, у
персоналу з'явиться бiльше часу для консультацiй клiєнтам.
Вагомi змiни вiдбулися у системi оперативної пiдтримки мережi вiддiлень
Банку. Повнiстю централiзовано всi роботи з простроченою заборгованiстю за
кредитами. Новий всеукраїнський операцiйний центр Райффайзен Банк Аваль,
вiдкритий у Херсонi наприкiнцi 2007 року, став безпрецедентним проектом для
банкiвського сектору нашої країни.
В умовах появи на вiтчiзняному ринку ряду банкiв з iноземним капiталом
вiдчутно зросла конкуренцiя в банкiвському секторi країни.
У 2007 роцi продовжувалось посилення конкуренцiї на всiх сегментах ринку
завдяки припливу нових iноземних iнвестицiй в банкiвський сектор.
Дiяльнiсть Банку в цiлому вiдповiдала тенденцiям розвитку банкiвської
системи. Окрiм того, завдяки розвиненiй мережi вiддiлень, Банк зберiг
лiдируючi позицiї на основних сегментах фiнансового ринку.

53
Основними конкурентами Банку у роздрiбному бiзнесi можна вважати:
Приватбанк, Укрсоцбанк, Укрсиббанк, Надра, ОТП та iншi великi i середнi
комерцiйнi банки.
Основними конкурентами Банку у корпоративному бiзнесi можна вважати:
Приватбанк, Промiнвестбанк, Укрєксiмбанк, Укрсиббанк та декiлька iнших
комерцiйних банкiв з iноземним капiталом з першої двадцятки рейтингу.
Загальною стратегiєю Банку є його позицiювання як беззаперечного лiдера
серед українських унiверсальних банкiв. Банк має намiр продовжувати
розширювати свою присутнiсть у країнi, зокрема через впровадження таких
стратегiй:
- використання сегментiв з найвищими темпами росту;
- змiцнення провiдних позицiй на ринку;
- збереження та пiдвищення ефективностi операцiйної дiяльностi Банку.
Український банкiвський ринок є ринком з одними з найвищих темпiв росту в
регiонi. Рiст ВВП у країнi перевищує середнi показники євро-зони за останнi
роки, в той час як темпи росту банкiвських активiв є навiть вищими. Оскiльки в
Українi все ще вiдносно недостатнiй рiвень банкiвських послуг порiвняно з
захiдною Європою, очiкується, що з ростом економiки країни спiввiдношення
обсягiв банкiвських активiв до ВВП значно зросте. В результатi, очiкується, що
український банкiвський сектор залишиться одним з банкiвських ринкiв з
найбiльшими темпами росту в регiонi.
Крiм цього, попит клiєнтiв на банкiвськi послуги є особливо великим у країнi.
За останнi роки значно збiльшилися обсяги кредитування населення i
представникiв малого бiзнесу, але цi показники все ще залишаються вiдносно
невисокими порiвняно з бiльш зрiлими ринками захiдної Європи.
Стратегiєю Банку є змiцнення свого становища як провiдної банкiвської
iнституцiї в країнi. Крiм цього, планується використовувати довготривалi
зв'язки та розгалужену мережу фiлiй i вiддiлень Банку по всiй країнi для того,
щоб скористатися можливiстю зростання довгострокових прибуткових активiв
в Українi. Зокрема, планується сфокусуватися на можливостях для росту в
роздрiбному бiзнесi та малому i середньому бiзнесах для збiльшення як
кiлькостi клiєнтiв, так i вiдносного та абсолютного вкладу сегменту роздрiбного
бiзнесу в загальний прибуток Банку.
Банк планує продовжити органiчне зростання з фокусуванням, зокрема, на
якiсному зростаннi наших малого, середнього i роздрiбного бiзнесiв по всiй
країнi; розширювати свої канали збуту з тим, щоб досягти бiльшої кiлькостi
потенцiйних клiєнтiв шляхом удосконалення роботи вiддiлень банку,
збiльшення зон самообслуговування та банкоматiв, найму виключно мобiльних
торгових агентiв, а також впровадити стратегiчне партнерство для збуту
продуктiв, наприклад, через автомобiльних дилерiв та страховi компанiї. Крiм
цього, Банк продовжує збiльшувати кiлькiсть продуктiв, якi пропонуються
малому, середньому бiзнесам та роздрiбним клiєнтам. Банк планує
розширювати окремi види продуктiв, таких як iпотечнi i споживчi кредити, як
основнi роздрiбнi продукти.

54
Банк продовжує розвивати корпоративний бiзнес. Зокрема, нарощуються
зусилля щодо перехресного продажу продуктiв та послуг клiєнтам, якi присутнi
в кiлькох країнах Центрально - Схiдної Європи. З метою надання послуг таким
клiєнтам, Банк запровадив глобальну систему управлiння вiдносинами з
клiєнтами з тим, щоб координувати свої вiдносини з ключовими клiєнтами.

55
 Розділ 6. Аналіз алгоритму обліку та контролю операцій з
векселями в системі управління фінансовими ресурсами
«Райффайзен Банк Аваль»
Для забезпечення ефективної організації внутрішнього контролю
вексельних операцій визначено склад об’єктів контролю; розроблено схему
взаємодії суб’єктів внутрішнього контролю; виокремлено етапи здійснення
внутрішнього контролю вексельних операцій, які розкривають завдання
контролю, порядок та особливості застосування методичних прийомів
попереднього та поточного контролю вексельних операцій.
У розробленій методиці внутрішнього контролю операцій банків з
векселями органічно поєднано методичні прийоми попереднього та поточного
контролю вексельних операцій, що дозволяє отримати оперативну інформацію,
необхідну для прийняття оптимальних управлінських рішень в умовах розвитку
вітчизняного ринку векселів.
Пропозиції щодо організації і методики внутрішнього контролю
вексельних операцій включають алгоритм оцінки ризику вексельних операцій
(рис.6.1.).
Основні положення методики попередньої оцінки ризику операцій банків
з векселями базуються на результатах аналізу фінансових звітів та визначенні
інтегральних показників оцінки фінансового стану підприємств-векселедавців
та інших зобов’язаних за векселем осіб. Алгоритм обчислення інтегрального
показника включає нормативні значення окремих коефіцієнтів фінансової
стійкості та платоспроможності, розраховані автором з урахуванням галузі
діяльності підприємства-векселедевця.
Оцінку ризику вексельних операцій пропоную здійснювати з
урахуванням наявності зобов’язаних осіб, кожна з яких виступає гарантом за
даним векселем (ризик за індосованими векселями буде тим меншим, чим
більше осіб індосувало вексель).
Запропонована методика оцінки ризику вексельних операцій дозволить
банку оперативно аналізувати фінансовий стан підприємств-векселедавців,
приймати виважені управлінські рішення щодо оптимального формування та
використання фінансових ресурсів.

56
 Визначення зменшення корисності за векселем в портфелі банка до погашення в кінці звітного періоду

Розрахунок суми очікуваного відшкодування за векселем (Sов )

Якщо балансова вартість векселя (Pбал) Якщо балансова вартість векселя (Pбал) менша
перевищує суму очікуваного відшкодування (Sов ): Pбал - за суму очікуваного відшкодування (Sов ) при умові
Sов = R визначення ризику вексельної операції

Оцінка ризику вексельної операції

На суму резерву (R) Формується резерв (R)
коригується балансова
вартість векселя

Аналіз фінансового стану підприємства-векселедавця на базі розрахунку основних та додаткових

економічних показників

Розрахунок інтегрального коефіцієнта оцінки фінансового стану підприємства-векселедавця

Визначення класу зобов’язаної за векселем особи

За індосованими векселями За неіндосованими векселями

При суттєвості вексельного боргу При несуттєвості вексельного боргу

Оцінка фінансового стану індосантів Визначення ризику векселя в залежності від

класу емітента (регламентовані значення)

Визначення ризику векселя в залежності від кількості індосантів з

позитивним фінансовим станом

Рис. 6.1. Алгоритм оцінки ризику вексельних операцій

57
 Список використаних джерел
1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка
2. http://www.aval.ua
3. http://www.smida.gov.ua/emitents/year/?id=17832&did=13
4. http://www.bankstore.com.ua/banks/123857
5. http://www.bank.gov.ua/

58
Додатки

59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
 Бухгалтерські рахунки
а) балансові:
1001 А "Банкноти та монети в касі банку";
1002 А "Банкноти та монети в касі відділень банку";
1003 А "Банкноти та монети в обмінних пунктах";
1004 А "Банкноти та монети в банкоматах";
1007 А "Банкноти та монети в дорозі";
1200 А "Кореспондентський рахунок у Національному банку України";
1500 А "Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках";
1511 А "Гарантійні депозити та грошове покриття в інших банках";
1520 А "Овердрафт за рахунками інших банків";
1521 А "Кредити овернайт, які надані іншим банкам";
1523 А "Інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам";
1528 А "Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам";
1600 П "Кореспондентські рахунки інших банків";
1611 П "Гарантійні депозити та грошове покриття інших банків";
1620 П "Овердрафт за рахунками, які відкриті в інших банках";
1621 П "Кредити овернайт, які отримані від інших банків";
1623 П "Інші короткострокові кредити, які отримані від інших банків";
1628 П "Нараховані витрати за кредитами, які отримані від інших банків";
2061 А "Кредити під платіжні картки, які надані суб'єктам господарської
діяльності";
2068 А "Нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність, які
надані суб'єктам господарської діяльності";
2201 А "Кредити під платіжні картки, які надані фізичним особам";
2208 А "Нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним особам на поточні
потреби";
2600 АП "Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності";
2605 АП "Кошти суб'єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними
картками";
2607 А "Нараховані доходи за кредитами овердрафт, які надані суб'єктам
господарської діяльності";
2608 П "Нараховані витрати за коштами до запитання суб'єктів господарської
діяльності"; 2620 АП "Поточні рахунки фізичних осіб";
2650 П "Поточні рахунки небанківських фінансових установ
2625 АП "Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками";
2627 А "Нараховані доходи за кредитами овердрафт, які надані фізичним
особам";
2628 П "Нараховані витрати за коштами до запитання фізичних осіб";
2630 П "Короткострокові депозити фізичних осіб";
2902 П "Кредиторська заборгованість за прийняті платежі";
2909 П "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку";
2920 АП "Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними
картками через банкомат";
2924 АП "Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками";
3510 А "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і
малоцінних та швидкозношуваних
предметів";
3550 А "Аванси працівникам банку на витрати з відрядження";
3551 А "Аванси працівникам банку на господарські витрати";
75
 3552 А "Нестачі та інші нарахування на працівників банку";
3559 А "Інша дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку
та іншими особами";
3570 А "Нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування";
3580 А "Сумнівна дебіторська заборгованість";
3590 КА "Резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською
заборгованістю";
3670 П "Нараховані витрати за розрахунково-касове обслуговування";
3705 АП "Клірингові рахунки за розрахунками платіжними картками";
3710 А "Дебетові суми до з'ясування";
3720 П "Кредитові суми до з'ясування";
3800 АП "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів";
3801 АП "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських
металів";
6014 П "Процентні доходи за кредитами овернайт в банках";
6016 П "Процентні доходи за овердрафтом та короткостроковими кредитами
банкам";
6020 П "Процентні доходи за рахунками суб'єктів господарської діяльності за
овердрафтом";
6026 П "Процентні доходи за іншими кредитами суб'єктам господарської
діяльності в поточну діяльність";
6040 П "Процентні доходи за рахунками фізичних осіб за овердрафтом";
6041 П "Процентні доходи за кредитами під платіжні картки фізичним особам";
6110 П "Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів";
6204 АП "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами";
6399 П "Інші операційні доходи";
7014 А "Процентні витрати за кредитами овернайт інших банків";
7016 А "Процентні витрати за іншими короткостроковими кредитами інших
банків";
7020 А "Процентні витрати за коштами до запитання суб'єктів господарської
діяльності";
7040 А "Процентні витрати за коштами до запитання фізичних осіб";
7100 А "Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування";
7399 А "Інші операційні витрати";
7431 А "Господарські витрати";
7705 АП "Відрахування в резерв під можливі втрати за дебіторською
заборгованістю та іншими активами банку";
б) позабалансові:
9129 А "Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам";
9510 А "Надана застава";
9618 А "Списана у збиток заборгованість клієнтів за іншими активами";
9821 А "Бланки суворого обліку";
9892 А "Бланки суворого обліку в підзвіті";
990 "Контррахунки для рахунків розділів 90 - 95";
991 "Контррахунки для рахунків розділів 96 - 98".

76
 КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР №_____

м. ____________________ ___
__________201__ р.

Райффайзен Банк Аваль в особі

______________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я, по батькові)
(далі — Кредитор), який діє на підставі
_______________________________________________,
та банк ____________________________________________________________________ в особі
(назва банку)
____________________________________________________ (далі — Позичальник), який діє
на
(посада, прізвище, ім'я, по батькові)
підставі ___________________________________ (далі — Сторони), з метою здійснення
рефінансування відповідно до Положення про механізми рефінансування банків України уклали цей
договір про таке.

1. Предмет договору

1.1. Кредитор надає Позичальнику кредит на суму ______________________________________

(цифрами та словами)
__________________ грн. на строк з ______________________ до ________________________
з оплатою ________________ процентів річних. Базова кількість днів для нарахування процентів —
365.
1.2. З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Позичальник надає Кредитору в
заставу майнові права за кредитним договором № _______ від _________боржником за яким є
___________________________________________________________ (далі — Боржник),
(назва суб'єкта господарської діяльності, його банківські реквізити)
про що укладається окремий договір застави майнових прав (далі — договір застави майнових прав).

1.3. Позичальник сплачує нараховані проценти за користування кредитом, наданим на строк до 30

днів, одночасно з поверненням кредиту в сумі
_______________________________________________________________________ грн.
(цифрами та словами)
1.4. Позичальник сплачує проценти за користування кредитом, наданим від 30 до 365 днів, у сумі
_______________________________________________________________ грн. щомісяця
(цифрами та словами)
в передостанній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення боргу за
кредитом.

2. Зобов'язання та права Сторін

2.1. Кредитор зобов'язується:

Протягом ____ днів після укладення договору застави майнових прав перерахувати на
кореспондентський рахунок Позичальника № ___________, МФО __________________, код ЄДРПОУ
__________________ кредит у сумі ____________________________________________________ грн.
(цифрами та словами)
2.2. Кредитор має право:

77
 2.2.1. У разі прострочення погашення кредиту та нарахованих процентів за його користування
списати в безспірному порядку заборгованість з кореспондентського рахунку Позичальника згідно зі
статтею 73 Закону України.
2.2.2. У разі недостатності коштів на кореспондентському рахунку Позичальника для
стягнення всієї суми заборгованості в день закінчення строку дії кредитного договору спочатку
списати заборгованість за кредитом, а потім — проценти за його користування.
2.2.3. У разі неможливості списання заборгованості за наданим кредитом і процентів за його
користування з кореспондентського рахунку Позичальника через відсутність коштів віднести
заборгованість на рахунок простроченої на весь термін реалізації заставлених майнових прав за
договором № _____ від ____________ у порядку, визначеному законодавством України та договором
застави майнових прав, і реалізувати заставлені майнові права.
2.2.4. У разі допущення Позичальником факту несвоєчасного повернення кредиту, процентів
за його користування не допускати Позичальника до участі в наступних 5 тендерах після погашення
простроченої заборгованості.
2.3. Позичальник зобов'язується:
2.3.1. Повернути Кредитору загальну суму, зазначену в пункті 1.1 цього договору, шляхом
перерахування коштів на рахунок Кредитора в установлений цим договором строк.
2.3.2. Передати Кредитору нотаріально посвідчені копії кредитного договору та договору
застави між Позичальником і Боржником на період дії цього кредитного договору до повного
погашення заборгованості за кредитом і процентів за його користування.
2.3.3. У разі прострочення погашення кредиту та нарахованих процентів за його користування
сплатити пеню в розмірі 0,5 процента, але не більше ніж подвійна облікова ставка Райффайзен Банк
Аваль, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день
прострочення.
2.3.4. У разі дострокового погашення кредиту Боржником забезпечити погашення кредиту в
сумі, визначеній цим договором.
2.4. Позичальник має право:
2.4.1. Достроково повернути кредит і проценти за його користування, попередньо
повідомивши про це Департамент монетарної політики Райффайзен Аваль банку та
___________________________________________________________________________.
(назва територіального управління Райффайзен Банк Аваль)

3. Інші умови договору

3.1. Спори, що виникають протягом дії цього договору, вирішуються шляхом переговорів, а в
разі недосягнення згоди — у встановленому законодавством України порядку.
3.2. Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Сторонами
своїх зобов'язань.
3.3. Договір може бути змінено за письмовою згодою обох Сторін шляхом укладення
додаткової угоди, що є невід'ємною частиною цього договору.

4. Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін

Позичальник Кредитор

78