Міністерство освіти і науки України

Національний транспортний університет

ВСП «Надвірнянський фаховий коледж НТУ»

Звіт
До лабораторної роботи №1
З дисципліни “Тестування програмних систем і комплексів”

Виконав: студент групи ІТ-41

Лавринович В.В.
Перевірив: Ілько М.В.

Надвірна 2022р.
 Тема: Статичне й динамічне тестування.
Мета: Отримати практичні навички тестування власного програмного
продукту. Сформувати керуючий граф програми та організувати обхід всіх
трас з формуванням тестових наборів.
Варіант: 13.
Завдання: Написати програму на мові С++ згідно варіанту. На основі
готового програмного коду побудувати пласку модель керуючого графу
програми. На основі сформованого КГП написати необхідну кількість трас
таким чином, щоб загальна ступінь протестованості додатку склала 1. Для
кожної з трас сформувати тестовий набір – такий перелік вхідних параметрів,
при якому виконання програми відбудеться саме цим шляхом.
Завдання згідно варіанту:

Хід роботи
Для виконання цієї лабораторної роботи необхідно написати
програмний код. У ньому необхідно врахувати можливість похибки
користувача,тобто введення некоректних даних. Для початку створимо
перевірку на дані, що вводяться (вони мають мати числове значення).
Частина коду, яка перевіряє дані продемонстрована на рисунку 1.

2
 Рисунок 1 – Програмний код: перевірка введення даних
Далі,згідно завдання,необхідно написати роботу програми при значенні
b=1. Частина коду, де значення b=1, продемонстровано на рисунку 2.

Рисунок 2 – Програмний код: змінна b=1

Далі,згідно завдання,необхідно написати роботу програми при значенні
b=2. Також необхідно врахувати те, що значення під коренем парного
степеня мають бути більшими або рівними 0. Частина коду, де значення b=2,
продемонстровано на рисунку 3.

Рисунок 3 – Програмний код: змінна b=2

Далі,згідно завдання,необхідно написати роботу програми при значенні
b=3. Також необхідно враховувати, що C в знаменнику не може = 0.Частина
коду, де значення b=3, продемонстровано на рисунку 4.

3
 Рисунок 4 – Програмний код: змінна b=3
Також необхідно врахувати те, що користувач може ввести таке
значення b, яке не прописано у програмному коді. Для того, щоб програма не
віддавала пустих значень, необхідно прописати цю можливість у
програмному коді. Частина коду, де а має значення відмінні від 1, 2 чи 3,
продемонстровано на рисунку 5.

Рисунок 5 – Програмний код: змінна а відмінна від 1,2 чи 3

На основі сформованого програмного коду формується керуючий граф,
що представлено на рисунку 6.

Рисунок 6 – Керуючий граф програми

Пояснення до графу:

4
 Вершина 1 – запуск програми.
Вершина 2 – введення змінної b, при коректному значення
здійснюється перехід до вершини 3, в іншому випадку переходить сама у
себе.
Вершина 3 - введення змінної с, при коректному значення здійснюється
перехід до вершини 4, в іншому випадку переходить сама у себе.
Вершина 4 – робота програми при b=1. Якщо змінна с робить результат
правильним, тоді здійснюється перехід до вершини 5, в іншому випадку
переходить до вершини 3.
Вершина 5 – робота програми при b=2. Якщо змінна с робить результат
правильним, тоді здійснюється перехід до вершини 6, в іншому випадку
переходить до вершини 3.
Вершина 6 – робота програми при b=3.
Вершина 7 – значення а відмінні від 1,2,3. Якщо вони відмінні, то
здійснюється перехід до 2 вершини, якщо ні то здійснюється перехід до 8
вершини.
Вершина 8 – завершення роботи програми, виведення значення змінної.
Далі тестуємо роботу програми методом «чорного ящику», тобто через
користувацький інтерфейс. Всі етапи тестування вказані на рисунках нижче.

Рисунок 7 – Тестування роботи програми: введення некоректних даних

Рису
нок 8 – Тестування роботи програми: b має значення відмінне від 1,2 чи 3.

5
 Рисунок 9 – Тестування роботи програми: b=1

Рисунок 10 – Тестування роботи програми: b=2, при значенні с, що

задовольняє умову кореня та при значенні, що її не задовольняє

Рисунок 11 – Тестування роботи програми: b=3, при значенні с, що

задовольняє умову кореня та при значенні, що її не задовольняє
Висновок: У процесі виконання цієї лабораторної роботи було
написано програму, згідно завдання. З програмного коду було побудовано
керуючий граф, де було продемонстровано всі можливі варіанти програми.
Також програму було протестовано, методом «чорного ящику», на
працездатність.