Professional Documents
Culture Documents
Будівництво малоповерхових житлових будинків із СІП-панелей 2021р
Будівництво малоповерхових житлових будинків із СІП-панелей 2021р
Будівництво малоповерхових житлових будинків із СІП-панелей 2021р
Н Е Л Е Й
І П - П А
ІЗ С
Т В О
Б УД І Х Ш В
ВНИЦ ПО РУД Ж УВАНИ
ИДКОС И Х БУД И Н К І
Х,
В
Й
ВИ В
ОВЕРХО Ж И ТЛ О
А Л О П Ч И Х
Е Л Е
-ПАН
М АЮ
Е Р Г О ЗБЕРІГ
ІЗ СІП
ЕН
Навчальний посібник
для здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти
Чернівці
«Букрек»
2021
Бажаємо успіхів!
Автори
Вступ
Як відомо, одним із можливих шляхів розв’язання житлової проблеми є
активне розширення будівництва малоповерхових швидкоспоруджуваних
енергоощадних будинків із високоефективних сучасних будівельних матеріа-
лів. Для швидкого зведення такого житла доцільно використовувати технології
легкого будівництва, яке не потребує важкої техніки й затратних механізмів та
апаратів. Швидкому спорудженню буде також суттєво сприяти метод сухого
будівництва (без мокрих технологічних процесів) з максимальним викорис-
танням комплексних систем сухого будівництва.
Суттєва економія коштів на опалення завжди була вельми важливим по-
казником при купівлі будинків. Швидкоспоруджувані малоповерхові житлові
будинки (1-3 поверхи) можна поділити на каркасні (з металевим або дерев’я-
ним каркасом), каркасно-панельні, панельні та модульні. Варто зазначити,
що зведення таких будинків, окрім швидкості й економії коштів, має у пріори-
теті екологічність будівель і здоров’я їхніх мешканців.
Каркасні будинки складаються з каркаса, стінових панелей обшивки й уте-
плювача. У каркасних будинках утеплювач закріплюють до каркаса, який
з обох боків обшивають плитами. У каркасно-панельних будинках утеплювач
вже у заводських умовах закріплений до обшивок панелей. Стіни панельних
будинків збирають із готових панелей (так званих сендвіч-панелей), які зазви-
чай виготовляють заводським способом. Модульна технологія відрізняється
тим, що будинки збирають із об’ємних блоків (модулів), які заздалегідь зібрано
на заводі з каркаса й сендвіч-панелей з уже вбудованими в них інженерними
комунікаціями.
Таким чином зовнішні шари (обшиття) і вну-
Сендвіч-панелі — це буді- трішній шар, до якого під тиском приклеєні плити
вельний виріб, який має три- обшивки, утворюють разом суцільну панель. Об-
шарову структуру: дві плити, шиттям цієї панелі можуть бути плити ОСП (орієн-
між якими розташовано уте- товно-стружкова плита); СТЛ (скломагнезіальний
плювач. лист, або інакше магнезитова плита); оцинкований
сталевий лист; гіпсокартонні й гіпсоволокнисті
плити та плити з інших матеріалів. Сердечник сендвіч-панелі найчастіше виго-
товляють із мінеральної вати, скловолокна, пінополістиролу, пінополіуретану та
інших теплоізоляційних матеріалів.
РОЗДІЛ 1.
ПРОЦЕС БУДІВНИЦТВА
МАЛОПОВЕРХОВОГО ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОГО
ШВИДКОСПОРУДЖУВАНОГО БЕЗКАРКАСНОГО
ПАНЕЛЬНОГО БУДИНКУ
Чи правильно ми розуміємо слово «процес»? З латинської процес — це про-
ходження, просування вперед. Отже, процесом є послідовна закономірна зміна
станів у розвитку явищ і предметів у результаті систематичних дій, спрямованих
на досягнення кінцевого результату.
Процес будівельний — це Особливості будівельного процесу поляга-
процес зведення будинків ють у методах і технологіях проведення робіт,
і споруд на місці їхнього май- тісно пов’язаних з видами будівельних матеріа-
бутнього функціонування. лів і виробів.
ÂÂ О
крім деяких стадій робіт першого етапу будівництва, до другого етапу та-
кож входить:
●● виїмка ґрунту з котловану та улаштування фундаментів;
●● зведення фундаментних стін (якщо вони запроєктовані) з виконанням гідроізо-
ляції, улаштуванням дренажу (якщо в ньому є потреба), а також зі здійсненням
зворотної засипки ґрунту в пазухи котловану (траншеї) або окремі котловани під
фундаменти колон, стійок, стовпчасті фундаменти;
●● монтаж стінових сендвіч-панелей зовнішніх, внутрішніх стін і перегородок, а та-
кож перекриття підвалу, улаштування міжповерхових перекриттів, горищного
перекриття і покриття будинку;
●● прорізання віконних, дверних і брамових отворів та їхнє подальше заповнення;
●● монтаж інженерних мереж (водопостачання і каналізації, встановлення сантех-
нічних приладів і арматури, опалення, повітроводи та інша арматура);
●● зовнішнє опорядження стін (обшивка плитами, оштукатурювання, облицювання
керамічною або кам’яною плиткою, сайдингом, фасадними касетами, цеглою та
ін.); покрівельні роботи;
●● виконання гідроізоляційних паро- і повітроізоляційних робіт у процесі монтажу
сендвіч-панелей огороджувальних конструкцій та інженерних мереж;
●● внутрішнє опорядження приміщень (обшивання стін, перегородок, стель
оздоблювальними матеріалами, облицювання керамічною плиткою, оштука-
турювання та фарбування поверхонь огороджувальних конструкцій), улашту-
вання підлог;
●● опорядження території (огорожа, озеленення, доріжки).
На будівельному майданчику на весь термін будівельних робіт повинно
бути забезпечено належне складування та збереження будівельних виробів
і матеріалів.
Контрольні запитання
Контрольні запитання
1. Опишіть стадії та графік будівництва об’єкта.
2. З якою метою розробляють графік будівництва об’єкта?
Тривалість будівництва
Етап
Стадії будівництва
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
I Підготовчі роботи, вине
сення будинку в натуру,
розбивка котловану
II Риття котловану, побудова
фундаментів
Фундаментні стіни, гідро
ізоляція, дренаж і зворотна
засипка ґрунту
Монтаж сендвіч-панелей
стінових, дахових перекрит
тів, перегородок
Прорізання віконних, двер
них і брамових отворів та
їхнє подальше заповнення
Монтаж інженерних мереж
(водопровід, каналізація,
опалення, вентиляція)
Зовнішнє опорядження стін
будинку, покрівельні роботи
Виконання гідроізоляцій
них, паро- і повітроізоляцій
них робіт у процесі монтажу
панелей та інженерних
мереж
Внутрішнє опорядження
приміщень. Улаштування
підлог
Опорядження території
Рис. 1.1. Графік будівництва житлового малоповерхового будинку (з двома спальнями)
з огороджувальними конструкціями із сендвіч-панелей
Тестові завдання
1. На скільки етапів можна поділити будівництво малоповерхових будинків?
а) Два; б) три; в) більше ніж три.
2. Скільки типів дренажів залежно від гідрогеологічних умов будівельного майдан-
чика можна залучити, щоб запобігти зволоженню ґрунтів основи будинку?
а) Три; б) чотири; в) більше ніж чотири.
3. Скільки видів інженерних систем можна залучити у малоповерховому житлово-
му будинку?
а) Три; б) п’ять; в) шість.
РОЗДІЛ 2.
ФУНДАМЕНТИ МАЛОПОВЕРХОВИХ
ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ
Контрольні запитання
1. Що називають фундаментом споруди?
2. Що таке уступ фундаменту?
3. Що називають глибиною закладання фундаменту?
4. На які види поділяють фундаменти за матеріалом?
5. На які типи поділяють фундаменти за конструкцією?
6. Які бувають фундаменти за типом основи?
Контрольні запитання
1. Які ґрунти не рекомендують використовувати як основу фундаментів?
2. Які типи фундаментів зазвичай застосовують для малоповерхових легких будинків
каркасного типу?
Продовження таблиці
Мінімальні класи й марки для споруд класу
I II III
Матеріал
Ґрунт
а б в а б в а б в
Силікатна маса - - - 100 150 - 75 100 -
Природне каміння 150 150 200 100 150 200 75 100 150
Цегла 150 150 - 100 150 - 75 100 150
Цементоґрунт - - - 100 150 - 75 100 100
Примітка. Умовні позначення ґрунтів: а — крупноуламкові й піщані маловологі, супіски тверді, суглинки і гли
ни тверді; б — крупноуламкові та піщані вологі; супіски пластичні, суглинки і глини тугопластичні та м’якопластичні;
в — крупноуламкові й піщані, насичені водою, супіски текучі, суглинки і глини текучопластичні та текучі.
Продовження таблиці
Мінімальний клас бетону для споруд класу
I II III
Блоки
Ґрунт
а б в а б в а б в
З бетону на пористих CL 16/18 - - CL 16/18 - - CL 12/13 CL 12/13 -
заповнювачах
Із силікатної маси - - - 150 - - 100 100 -
Бутобетонні з бутовим камінням
Марки 200 і вище 75 75 100 50 50 75 50 50 75
Марки 150–200 100 100 150 75 75 100 150 150 75
Марки 75–150 150 150 200 100 100 150 75 75 100
Бутобетонні на щебені 150 150 200 100 100 150 75 75 100
з добре обпаленої цегли
марки 100 і вище
Примітка. Умовні позначення ґрунтів ті ж самі, що і в табл. 2.2.
Контрольні запитання
1. Я
кі матеріали є найпоширенішими для улаштування фундаментів малоповерхових
будинків?
2. Я
кий клас бетону треба використати при улаштуванні залізобетонних монолітних
і збірних фундаментів?
3. На які класи (рівні) поділяють споруди за відповідальністю?
4. Хто має право призначати клас споруди?
5. Від чого залежать проєктні класи бетону й каміння за морозостійкістю?
6. У яких випадках доцільно використовувати монолітні фундаменти?
Тестові завдання
1. На скільки видів поділяють фундаменти за матеріалом?
а) Три; б) чотири; в) шість; г) більше ніж шість.
2. На скільки видів поділяють фундаменти за формою підошви?
а) Два; б) три; в) чотири; г) більше ніж 4.
3. На скільки видів поділяють фундаменти за глибиною залягання?
а) Два; б) три; в) більше ніж 3.
4. На скільки типів поділяють фундаменти за конструкцією?
а) Три; б) чотири; в) більше ніж чотири.
5. На скільки типів поділяють основи для фундаментів?
а) Три; б) чотири; в) більше ніж чотири.
6. С
кільки видів фундаментів використовують для малоповерхових каркасних і без-
каркасних будинків?
а) Три; б) чотири; в) п’ять; г) більше ніж п’ять.
7. При якому співвідношенні поперечної площі фундаментів до контуру споруди до-
цільно використовувати стрічкові фундаменти?
а) 0,1–0,2; б) 0,3–0,35; в) 0,35–0,4; г) 0,65–0,7.
8. При яких умовах доцільно використовувати стовпчасті фундаменти для малопо-
верхових будинків?
в) при незначному г) коли для стрічкового
а) На слабких б) на міцних навантаженні від фундаменту не вико-
ґрунтах; ґрунтах; огороджувальних ристовують несучу
конструкцій; здатність ґрунту.
9. П ри яких ґрунтових умовах використовують плитні фундаменти для малоповерхо-
вих будинків?
а) На слабких, б) при значних в) коли сумарна площа стрічкових або окре-
неоднорідних об’ємах зем- мо розташованих фундаментів становить
ґрунтах; ляних робіт; 35–40% від контуру будівлі.
10. Який клас бетону треба використовувати при улаштуванні монолітних або збірних
фундаментів?
а) С 8/10; б) С 12/13; в) С 16/18; г) С 18/20.
РОЗДІЛ 3.
СІП-ПАНЕЛІ У БУДІВНИЦТВІ МАЛОПОВЕРХО-
ВИХ ЖИТЛОВИХ ШВИДКОСПОРУДЖУВАНИХ
ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ БУДИНКІВ
Контрольні запитання
1. Що називають огороджувальними конструкціями будинку?
ÂÂ Н
а основі досвіду використання сендвіч-панелей у будівництві й подальшої їх-
ньої експлуатації у різних кліматичних умовах було запропоновано таку кла-
сифікацію сендвіч-панелей:
●● за типом використання теплоізоляційного матеріалу (пінополіуретан, пінополіс-
тирол, мінеральна вата, скловата);
●● за типом складання (заводське, полистове);
●● за функціональним призначенням (стінові, покрівельні, облицювальні, теплоізо-
ляційні, холодильні);
●● за геометричними параметрами (горизонтальні й вертикальні; з відкритим або при-
хованим кріпленням; з різними видами зовнішніх декоративних мікропрофілів);
●● за типом використання обшивки (сталь тонколистова оцинкована, сталевий лист
з полімерним покриттям (поліестер, пластизол, пурал), гіпсокартон, пластик, фа-
нера, фіброцементні плити, магнезитові плити, ОСП).
Важливою складовою частиною сендвіч-панелі є її сердечник, виготовлений
із тепло- і звукоізоляційних матеріалів. Він визначає рівень теплопровідності, во-
допоглинання, паропровідності, міцності та горючості панелі. Так, мінеральна
вата забезпечує пожежостійкість, низьку теплопровідність і щільність.
та невелику вагу; їх легко обробляти; вони займисті при контакті з вогнем, але не
підтримують горіння; мають низькі відсотки абсорбції води.
Стінові й покрівельні панелі, а також СІП-панелі виробляють одним із трьох
способів — складання із елементів на напівавтоматичному обладнанні,
спінення і конвеєрне виробництво.
Стінові сендвіч-панелі закріплюють до металевого або дерев’яного кар-
каса, збудованого по периметру будівлі. Стінові сендвіч-панелі мають стандарт-
ні розміри. Їхня вага залежить від розмірів і матеріалів, з яких їх виготовлено.
Для зовнішніх шарів стінових сендвіч-панелей застосовують оцинковану сталь,
алюміній, магнезит, фіброцементні листи, гладкі пластикові плити та інші виро-
би. За фактурою зовнішнього шару обшивки сендвіч-панелі бувають гладкими,
профільованими і декоративними (під плитку або декоративну штукатурку). Сен-
двіч-панелі з металевою обшивкою обов’язково оснащують спеціальним типом
замка для стикування їх між собою.
Покрівельні сендвіч-панелі використовують для улаштування похилих да-
хів швидкоспоруджуваних будинків. Вони мають обшивку із оцинкованої тонко-
листової рулонної сталі з полімерним покриттям товщиною 0,5–0,7 мм. Для біль-
шої жорсткості металеву обшивку покрівельних сендвіч-панелей профілюють на
виробничій лінії типом профілювання, який називають покрівельним стандар-
том. Таке профілювання також сприяє спрямованому і швидкому стоку дощових
і талих вод з покрівлі. Сердечник покрівельних сендвіч-панелей виготовляють із
пінополістиролу, пінополіуретану, мінеральної або скловолокнистої вати. Покрі-
вельним панелям можуть надавати нахил від 5° (8,8%) і вище.
Окремою групою є теплоізоляційні і облицювальні сендвіч-панелі. Тепло-
ізоляційні сендвіч-панелі призначено для утеплення стін готових будівель. Вони
складаються із зовнішнього металевого листа із захисним покриттям, шару те-
плоізоляції товщиною 25 мм (при застосуванні пінополіуретану) до 225 мм (при
використанні мінеральної вати), внутрішнього пароізоляційного шару товщи-
ною 0,05 мм або фанери чи крафт-паперу. Зовнішні листи обшивки можуть мати
структуровану поверхню. Панель із поліуретану товщиною 50 мм замінює 200 мм
деревини або 1000 мм кладки із повномірної цегли.
Облицювальні сендвіч-панелі закріплюють до несучого каркаса будинку як
горизонтально, так і вертикально. Наприклад, СІП-панелі зазвичай мають верти-
кальну орієнтацію, а теплоізоляційні панелі — горизонтальну з максимальним
наданням щільності у стиках.
Кріплення стінових, теплоізоляційних і облицювальних сендвіч-панелей до
несучої основи, наприклад, фахверхової конструкції будівлі, буває двох типів:
приховане (коли кріплення під закріплюваним листом панелі) і видиме (коли
кріплення видно ззовні, але воно є частиною самої панелі).
Для кріплення застосовують спеціальні кріпильні елементи за розміром
панелей — добірні елементи. Невеликі проміжки між конструкціями заповню-
ють утеплювальним матеріалом і обробляють монтажною піною. Під час монта-
жу сендвіч-панелей використовують спеціальний інструмент та пристосування
для їхнього підйому — струбцини та присмоктувачі. Шви і стики можуть до-
датково заповнювати герметизуючою мастикою, прокладками із поліуретану,
неопрено-поліуретановою стрічкою або поліуретановою піною. Торцеві шви
Контрольні запитання
1. Як класифікують сендвіч-панелі?
2. Із яких матеріалів виготовляють сердечники сендвіч-панелей?
3. Яку обшивку і фактуру мають покрівельні сендвіч-панелі?
4. Розкажіть про теплоізоляційні сендвіч-панелі.
5. Що таке облицювальні сендвіч-панелі?
6. Як використовують кріплення сендвіч-панелей до несучої основи?
7. Чим заповнюють стики між сендвіч-панелями?
У процесі склеювання СІП під пресом плити ОСП-3 стають плоскими (втрача-
ють початковий прогин), а щільний пінополістирол змушує їх працювати під на-
вантаженням сумісно. При повздовжньому стиску (і при зсуві) пінополістирол не
дозволяє вигинатись обшивці, яка сприймає все навантаження на себе. Що жор-
сткіший середній шар, то менше вигинання стиснутих зовнішніх шарів. Отже, не-
суча здатність тришарової панелі збільшується з підвищенням жорсткості се-
реднього шару. Для міцності СІП-панелей важливе значення має міцність клеєвого
з’єднання шарів. Для того щоб мати впевненість у міцності з’єднання шарів панелі,
треба, щоб ця міцність перевищувала міцність матеріалу.
Контрольні запитання
1. За якою технологією виготовляють СІП-панелі?
2. У чому полягає метод фабричного (конвеєрного) виробництва сендвіч-панелей?
3. Розкажіть про композитні матеріали.
4. Яку міцність на стиск має СІП-панель як композитний виріб?
5. Завдяки чому СІП-панель може витримувати значні повздовжні й поперечні тиски?
6. З якого матеріалу роблять зовнішню і внутрішню обшивки СІП-панелі?
міцнісні характеристики (у 2,5 раза більше, ніж у ДСП). ОСП виробляють пре-
суванням плоскої деревної стружки, змішаної з полізоціанітним клеєм, який
не містить фенолформальдегіду. Цей клей реагує з гідрогенами деревини,
утворюючи поліуретан, який надає плиті додаткової надійності й твердості.
Однакові крупні розміри стружки і сучасний метод пресування забезпечують
однорідність матеріалу по всій плиті, відсутність порожнин і тріщин в її товщі
і сколів по краях. Дрібні відходи стружки видаляють, через що зменшується
кількість клею у складі ОСП — не більше ніж 3%. Отже, ОСП — це практично
повністю деревний виріб.
Відомо, що деревина при тривалій дії на неї води вбирає її, в результаті
чого збільшує об’єм, тобто набухає, втрачаючи при цьому міцність. Але завдя-
ки водостійкості клею, який використовують для склеювання стружки під тис-
ком при виготовленні ОСП, ступінь їхнього набухання коливається від 25 до
12% (ОСП-1 — 25%, ОСП-2 — 20%, ОСП-3 — 15%, ОСП-4 — 12%) при зануренні
плит у воду на одну годину. Отже, щоб плити ОСП не втрачали міцності, їх ізо-
люють, наносячи водовідштовхувальні речовини.
Завдяки різній спрямованості стружки в ша-
Плити ОСП-3 і ОСП-4 можна
рах ОСП має високу механічну міцність. Міцніс-
зарахувати до вологостій-
ні характеристики ОСП регламентує стандарт
ких, які при набуханні повні-
EN 300 за допомогою таких показників: модуль
стю зберігають свою форму
пружності, міцність на вигин і міцність на розрив
й міцність.
(табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Значення модуля пружності ОСП
Тип ОСП Одиниця виміру Модуль пружності при Модуль пружності при
згинанні. Повздовжня вісь згинанні. Поперечна вісь
ОСП-1 2500 1200
Н/мм2
ОСП-2 3500 1400
ОСП-3 3500 1400
ОСП-4 4800 1800
Плити ОСП — це екологічно і гігі- У той же час ОСП позбавлені недоліку чи-
єнічно чистий нешкідливий мате- стої деревини — біологічного вивітрювання.
ріал, який зберіг найкращі якості Плити ОСП зі знаком ЕКО містять нетоксичні для
натурального дерева. людини клеї, тому вони не виділяють у повітря
формальдегіду. Дрібні відходи стружки при ви-
робництві плити видаляють і використовують для виготовлення інших виробів.
Сировиною для ОСП є неділова хвойна деревина, яку вирощують на спеціаль-
них лісових угіддях.
Щодо пожежної безпеки, то плита ОСП є важкозаймистим виробом. Термін
служби плит ОСП практично необмежений при дотриманні нормальних умов
їхньої експлуатації.
Таблиця 3.2
Характеристики магнезитових плит, вироблених в Україні
Характеристика Класи магнезитових плит
E D
Товщина, мм 8,10,12 8,10,12
Лінійні розміри, м 2,4 х 1,2 2,4 х 1,8
Площа листа, м2 2,88 2,88
Щільність матеріалу плити 900 1200
Водопоглинання, % 35 28
Пористість, % 23–26 20–25
Коефіцієнт теплопровідності, Вт/м, К 0,3–0,4 0,24
Звукоізоляція, дБ 29 32
Лінійне розширення у насиченому водою стані, не більше, % 0,18 0,12
Таблиця 3.3
Показники міцності магнезитових плит товщиною 10 мм класу D
Міцнісна характеристика Одиниця виміру Показник
Модуль пружності при вигині MПa 6240
Модуль пружності при розтягу MПa 1850
Міцність при вигині (перпендикулярно площині плити) MПa 11,6
Міцність при вигині (до площини плити) MПa 6,9
Міцність при стиску (перпендикулярно площині плити) MПa 16,5
Міцність при стиску (до площини плити) MПa 14,0
Міцність на розтягнення (перпендикулярно площині плити) MПa 2,4
Міцність на розтягнення (до площини плити) MПa 3,7
Протиударність кДж/м 2
≥3
Магнезитові плити також мають високу морозостійкість. Багаторазове на-
мокання, заморожування, нагрівання і відтавання не спричиняють розтріскуван-
ня плити, її осипання, руйнування чи розпад на частини.
Магнезитова плита має високу паропроникність і здатність регулювати по-
глинання і віддавання вологи, що створює комфортні умови для проживання
у приміщеннях, обшитих магнезитовими плитами.
Жорсткий ПВХ-лист найчастіше Як зовнішній шар ПВХ сендвіч-панелей
використовують у пластикових можуть застосовувати різні матеріали:
сендвіч-панелях, а саме у відкосах. жорсткий ПВХ лист; спінений ПВХ лист; ша
Щільність такого листового матері- руватий пластик (HPL), фіброцементні плити,
алу білого кольору — 1,4 г/см .
3 гіпсокартонні плити, гіпсоволокнисті плити,
цементно-стружкові плити.
Спінені ПВХ-листи мають пори- При екструдованому виробництві
сту внутрішню структуру. Тому листів у їхній товщі утворюється дрібно-
ПВХ-листи мають малу щільність чарункова структура, яка містить велику
(0,6 г/см3) і добру теплоізоляцію. кількість замкнутих бульбашок повітря. Че-
Контрольні запитання
1. Які матеріали використовують для зовнішніх шарів стінових сендвіч-панелей?
2. Що таке орієнтовно-стружкова плита?
3. Яким методом виробляють ОСП?
4. Який вид ОСП використовують для виробництва СІП-панелей?
5. Яку сировину використовують для виробництва ОСП?
6. Які плити для обшивки СІП-панелей можуть використовувати замість ОСП?
7. Назвіть переваги магнезитових плит.
Таблиця 3.4
Порівняння характеристик ППУ з іншими теплоізоляторами
Середня щільність Коефіцієнт теплопро- Робоча тем-
Теплоізолятор Пористість
кг/м3 відності Вт/мК пература °С
ППУ жорсткий 30–150 0,019–0,028 закрита -160..+150
Пробкова плита 220–400 0,5–0,6 закрита -30..+90
Пінополістирол 40–150 0,04–0,06 закрита -100..+80
Мінеральна вата 55–150 0,052–0,058 відкрита -40..+120
Пінобетон 250–400 0,145–0,160 відкрита -30..+120
Теплоізоляційна здатність ППУ дуже висока при малій товщині ізоляційного
шару. Щоб розрахувати порівняльну теплозахисну ефективність різних будівель-
них матеріалів, достатньо поділити їхні коефіцієнти теплопровідності. Наприклад,
для пінополістиролу і ППУ це 0,04 / 0,028 = 1,43, тобто 10 см ППУ дорівнюють за
теплопровідністю 14,3 см полістиролу. Для пінобетону і ППУ це 0,16 / 0,028 = 5,71,
тобто 10 см ППУ еквівалентні 57,14 см пінобетону; для цегли і ППУ це 0,8 / 0,028 =
28,57, тобто 10 см ППУ еквівалентні 285,7 см цегли.
Для волокнистих теплоізоляційних матеріалів такий розрахунок не є ко-
ректним, оскільки при зволоженні їхня теплопровідність збільшиться у де-
кілька разів.
Технічні характеристики ППУ наведено у табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Технічні характеристики пінополіуретану
№ п/п Найменування показників Показник
1 Щільність, кг/м 3
18...300
Продовження таблиці
2 Теплопровідність, Вт/м К3
не більше 0,019...0,03
3 Руйнівна напруга, МПа, не менше при стиску 0,15...1; при згині 0,35...1,9
4 Вологопоглинання, % об’єму 1,2...2,1
5 Кількість закритих пор, % не менше 85...95
6 Горючість важкогорючі
Нанесене покриття з ППУ не потребує оновлення і ремонту протягом усього
терміну служби. Воно також не потребує кріплення. Проте ППУ треба захищати
від прямих сонячних променів.
Довговічність ППУ оцінюють у 25–30 років, хоча закордонні спеціалісти, роз-
бираючи конструкції стін, дахів, фундаментів, зрізають з труб зразки ППУ, який
був використаний у 70-х роках минулого століття. Під час досліджень жорсткий
ППУ показав високу стійкість до старіння у вологому змінному кліматі без знач-
ного погіршення теплоізоляційних властивостей.
Вогнестійкість ППУ належить до класів горючості Г1. Оскільки у компоненти
ППУ включено антипирени, то він горить лише там, куди потрапляє полум’я зо-
внішнього джерела вогню, і горить, доки є полум’я. Якщо полум’я прибрати, ППУ
гасне і тліє, запобігаючи поширенню вогню.
ППУ стійкий до біологічного вивітрювання (гризуни, грибки, мікроорганізми,
проникнення коріння рослин, комахи).
Пінополізоціанурат (ПІР) — ПІР має чарункову структуру, містить мікро-
це теплоізолятор нового поко- капсули вуглецю, які роблять його майже него-
ління поліуретану. рючим. Має низьку теплопровідність (0,02–
0,022 вт/мК). За показниками теплопровідності
ПІР у півтора раза ефективніший, ніж полістирол, і у два рази — ніж мінеральна
вата. Має високу вологостійкість, стійкість до біологічного вивітрювання, не бо-
їться перепаду температур та інших агентів атмосфери. Має підвищений пара-
метр вогнестійкості (Е 145), що більше, ніж показник ППУ (Е 115).
Пінополістирол — це газо- Пінополістирол є розповсюдженим різнови-
наповнений матеріал, який дом пінопласту, як його зазвичай і називають у по-
отримують із полістиролу буті. Звичайна технологія отримання пінополісти-
і його похідних, а також із со- ролу пов’язана з первісним заповненням гранул
полімерів стиролу. стиролу газом, який розчиняють у полімерній масі.
У подальшому відбувається нагрів маси парою, її
спінення і багатократне збільшення гранул у розмірах — доки вони не знімуть усю
блокформу і не відбудеться спікання між гранулами. У традиційному пінополісти-
ролі використовують добре розчинений у стиролі природний газ для заповнення
гранул, у пожежостійких варіантах — гранули заповнено вуглекислим газом.
Також існує технологія отримання вакуумного пінополістиролу, у якому газу
немає. Усередині гранул пінополістиролу є мікропори, а поміж гранулами — по-
рожнини.
Механічні властивості пінополістиролу залежать від його удаваної щільнос-
ті: чим вище удавана щільність матеріалу, тим більша його міцність і нижче водо-
поглинання, гігроскопічність, паро- і повітропроникність.
Продовження таблиці
Характеристика Розмірність Показник Метод випробування
Межа міцності при статичному
МПа 0,4-0,7 ДСТУ БВ.2.7.38
вигині
Водопоглинання за 24 години, не
% за об’ємом 0,1 ДСТУ БВ.2.7.38
більше
Водопоглинання за 30 діб, не
% за об’ємом 0,4 ДСТУ БВ.2.7.38
більше
Категорія вогнестійкості група Г1; В2; Д3; РП1 –
Коефіцієнт теплопровідності при
Вт/м·С 0,03 ДСТУ БВ.2.7-105
(25±5)° С
Коефіцієнт паропроникності мг/м·год·Па 0,018 ДСТУ БВ.2.7-253
Стандартні розміри: ширина 600
довжина мм 1250 –
товщина 20, 30, 40, 50, 60, 80, 100
Температурний діапазон
°С -50...+70 –
експлуатації
ÂÂ П
орівнюючи платиновий графітовий експандований полістирол (GPS) зі зви-
чайним екструдованим пінополістиролом (XPS), можна констатувати, що:
●● платинові плити GPS не зменшуються у розмірах з плином часу, що свідчить про
сталі умови теплозбереження при використанні утеплювача GPS. При цьому ви-
трати на опалення на 10–25% менші, ніж при використанні (XPS);
●● забезпечують довгострокове зберігання вологостійкості;
●● забезпечують виняткову паропроникність, що дає змогу утеплювати огороджу-
вальні конструкції, збудовані із паропроникних матеріалів (керамічної цегли,
блоків поризованої кераміки, чарункового бетону) без ризику їхнього зволожен-
ня конденсованою вологою;
●● матеріал (GPS) ідеально підходить для утеплення просторово-обмежених зон,
завдяки більш високому значенню R (теплового спротиву) для тієї ж товщини
утеплювача;
●● ізолювальні значення R збільшуються зі зниженням температури.
У таблиці 3.8 наведено порівняльні характеристики теплоізоляційних мате-
ріалів із XPS, EPS, пінополіуретану і мінеральної вати.
Таблиця 3.8
Порівняльна характеристика теплоізоляційних матеріалів із XPS, EPS,
пінополіуретану і мінеральної вати
EPS Пінополіуретан Мінеральна вата Плити XPS
Екстраплекс
Відкрита чарункова Існує як відкрита, так і за Волокна розташовано Закрита (герметична)
структура крита чарункова структура хаотично в горизонтальному чарункова структура
і вертикальному напрямках
Погано пропускає вологу Майже не пропускає вологу Не поглинає вологу через Не пропускає вологу
гідрофобізацію
Легкий матеріал Легкий матеріал Легкий матеріал Середньо легкий
матеріал
Середня міцність Низька міцність Середня міцність Висока міцність
Середній показник стійко Низький показник стійкості Показники стійкості на стиск Високий показник стій
сті на стиск на стиск від низьких до середніх кості на стиск
Не токсичний Не токсичний, при темпера Не токсичний Не токсичний
турі 500° С виділяє чадний
і вуглекислий газ
Придатний для вико Придатний для використан Не придатна для вико Придатний для вико
ристання під високим ня під високим наванта ристання під високим ристання під високим
навантаженням женням навантаженням навантаженням
Достатньо довговічний Достатньо довговічний Довговічний Довговічний
Підпадає під вплив уль Практично не підпадає під Стійка до ультрафіолету Практично не підпадає
трафіолету вплив ультрафіолету під вплив ультрафіолету
Щільність 25 кг/м3 Щільність 54–55 кг/ м3 Щільність 100–120 кг/ м3 Щільність 33,0–38,0 кг/ м3
Термічний спротив залеж Термічний спротив залежно Термічний спротив залежно Термічний спротив
но від товщини шару від від товщини шару від від товщини шару від залежно від товщини
1,35 при товщині 50 мм до 1,85 при товщині 50 мм до 1,19 при товщині 50 мм до шару від 1,66 при тов
6,76 при 250 мм Вт/м2К 9,26 при 250 мм Вт/ м2К 5,95 при 250 мм Вт/ м2К щині 50 мм до 8,33 при
250 мм Вт/ м2К
Коефіцієнт теплопередачі Коефіцієнт теплопередачі Коефіцієнт теплопередачі Коефіцієнт теплопереда
Вт/мК 0,037 Вт/мК 0,029 Вт/мК 0,042 чі Вт/мК 0,03
Контрольні запитання
1. Які особливості газонаповнених матеріалів?
2. Схарактеризуйте теплоізоляційну здатність пінополіуретану.
Тестові завдання
1. Яку товщину має полімерне покриття металевої обшивки покрівельних сен-
двіч-панелей?
а) 0,2–0,4 мм; б) 0,3–0,4 мм; в) 0,5–0,7 мм; г) більше ніж 0,7 мм.
2. Який нахил можна надавати покрівельним сендвіч-панелям?
а) 2°; б) 3°; в) 4°; г) від 5° і вище.
3. Я
ка товщина цегельної кладки заміняє сендвіч-панель з пінополіуретаном
товщиною 50 мм?
а) 30 см; б) 50 см; в) 80 см; г) 100 см.
4. Який повздовжній тиск може витримати СІП-панель?
а) 5 т; б) 7,5 т; в) 10 т; г) більше ніж 10 т.
5. Який поперечний тиск на 1м2 може витримати СІП-панель?
а) 400 кг; б) 700 кг; в) 1000 кг; г) 2000 кг.
6. Скільки видів ОСП виробляють?
а) Два; б) три; в) чотири г) більше чотирьох.
7. Яка довжина стружки при виготовленні ОСП?
а) 40 мм; б) 60 мм; в) 75 мм; г) більше ніж 75 мм.
8. Яка ширина стружки при виготовленні ОСП?
а) 10 мм; б) 15–25 мм; в) 40–60 мм; г) більше ніж 60 мм.
9. Яке набухання мають плити ОСП-3?
а) 10%; б) 12%; в) 15%; г) більше ніж 15%.
10. Який модуль пружності при вигині по повздовжній осі має плита ОСП-3?
а) 2800 н/мм2; б) 3000 н/мм2; в) 3500 н/мм2; г) більше ніж 3500 н/мм2.
11. Який модуль пружності при вигині по поперечній осі має плита ОСП-3?
а) 800 н/мм2; б) 1000 н/мм2; в) 1200 н/мм2; г) 1400 н/мм2.
12. Яку товщину мають магнезитові плити?
а) 6–8 мм; б) 8–12 мм; в) 10–14 мм; г) більше ніж 14 мм.
13. Як оцінюють довговічність пінополіуретану?
а) 15–20 років; б) 25–30 років; в) 30–50 років; г) більше ніж 50 років.
14. Яку теплопровідність має пінополіізоціанурат?
а) 0
,01– б) 0
,015– в) 0,02– г) більше ніж 0,02–
0,015 Вт/мК; 0,018 Вт/мК; 0,022 Вт/мК; 0,022 Вт/мК.
15. Який коефіцієнт теплопровідності має екструдований пінополістирол?
а) 0 ,045– б) 0 ,035– в) 0,03– г) м енше ніж
0,036 Вт/мК; 0,026 Вт/мК; 0,025 Вт/мК; 0,025 Вт/мК.
16. Який коефіцієнт паропроникності має екструдований пінополістирол?
а) 0,014; б) 0,015; в) 0,018; г) більше ніж 0,018.
17. Яку щільність має екструдований пінополістирол?
а) Від 45 до б) від 40 до в) від 33 до
г) від 25 до 30 кг/ м3.
48 кг/м3; 45 кг/ м3; 38 кг/ м3;
РОЗДІЛ 4.
ВИРОБНИЦТВО СІП-ПАНЕЛЕЙ
І СЕНДВІЧ-ПАНЕЛЕЙ
Рис. 4.4. Підгонний верстат, який формує Рис. 4.5. Брус, заготовлений для з’єднан-
відступ пінополістиролу від краю обшивки ня між собою СІП-панелей і стійок каркаса
СІП-панелей каркасно-панельного будинку
Його закладають між сусідніми панелями під час їхнього монтажу й утворюють
просторовий каркас, гарантуючи ще більшу міцність огороджувальних кон-
струкцій. Використовують тільки висушені, калібровані, оброблені антисепти-
ком й антипіреном бруси із сосни, оскільки при будівництві каркасно-панель-
ного будинку практичніше застосовувати хвойні породи дерев.
Як правило, виробничі процеси оптимізують так, що виробництво СІП-пане-
лей і заготівля окремих частин будинку відбуваються паралельно з закладкою
фундаменту. За цей час можна встигнути підготувати будкомплект, перевірити
його якість і відправити на будмайданчик.
Контрольні запитання
1. Яка послідовність технологічних операцій з виробництва СІП-панелей?
2. Які параметри задають з пульта управління при виготовленні СІП-панелі?
3. Скільки часу витримують СІП-панель під пресом?
4. Для чого використовують підгонний верстат?
5. Із якої деревини виготовляють закладний брус і для чого його використовують?
Рис. 4.6. Структура стінової сендвіч-пане- Рис. 4.7. Структура покрівельної сендвіч-па-
лі: 1 — оцинкована тонколистова рулонна нелі: 1 — оцинкована тонколистова рулонна
сталь з полімерним покриттям товщиною сталь з полімерним покриттям товщиною
0,5–0,7 мм; 2 — захисна прозора поліети- 0,5–0,7 мм; 2 — захисна прозора поліетиле-
ленова плівка; 3 — ламелі вати з базаль- нова плівка; 3, 3а — трапецієвидна вставка
тового волокна; 4 — лабіринтове замкове з пінополістиролу або з поліуретану; 4 — лабі-
з’єднання «Z-LOCK»; 5 — двокомпонент- ринтове замкове з’єднання «Z-LOCK»;
ний клей HUNTSMAN 5 — двокомпонентний клей HUNTSMAN
ÂÂ Т
ранспортування панелей здійснюють у пакетованому вигляді. При наванта-
женні й розвантаженні сендвіч-панелей необхідно виконувати такі умови:
●● переміщувати тільки по одному пакету панелей;
●● використовувати тільки стропи з розпірками;
●● при навантаженні у транспортні засоби, наприклад, в автомобілі, треба захищати
пакування панелей від прилягання до бортів автомобілів;
●● усі переміщення окремих сендвіч-панелей варто проводити тільки за допомо-
гою спеціальних монтажних пристосувань (вакуумні присмоктувачі, затискачі
важільного або струбцинового типу з використанням страхувальної стрічки);
●● заборонено штовхати або тягти пакети, класти на них важкі предмети, ходити по
пакетах.
Сендвіч-панелі й комплек- Можливе тимчасове зберігання не більше одно-
туючі деталі треба зберігати го місяця на відкритих майданчиках; під навісом —
у фабричному пакуванні на не більше шести місяців. Нахил горизонтальної
складах закритого або напів- площини складів і майданчиків має бути не менше
закритого типу з дотриман- ніж 1%. Поверхня майданчика повинна бути рівною,
ням встановлених вимог по- з твердими покриттям, без доступу води. Макси-
жежної безпеки. мальна висота при складанні не має перевищувати
висоту двох пакетів.
Склад сендвіч-панелей повинен бути належно обладнаний для підіймання
й опускання панелей на землю або стелажі.
Рекомендовано, щоб не менше двох робітників здійснювали підйом і опус-
кання панелей при їхньому завантажуванні й розвантажуванні.
Конвеєрне виробництво сендвіч-панелей дозволяє випускати вироби з най-
більш високими експлуатаційними характеристиками. Схему потокової автома-
тичної лінії, призначеної для виробництва стінових і покрівельних панелей із
сердечником, показано на рис. 4.9.
Контрольні запитання
1. У яких випадках доцільно використовувати сендвіч-панелі з металевою обшивкою
і ламелями з мінеральної вати?
2. Я кі захисні оболонки використовують для надання сендвіч-панелям стійкості до
негативних впливів природних чинників?
3. Перелічіть властивості сендвіч-панелей.
4. Як виготовляють сендвіч-панелі з металевою обшивкою?
5. Як здійснюють транспортування і зберігання сендвіч-панелей?
6. Із яких основних вузлів складається конвеєрна лінія для виробництва сендвіч-па-
нелей з металевою обшивкою?
ÂÂ У
наслідок випробування СІП-панелей розміром 2500х1250х170 мм отримано
такі значення їхньої несучої здатності:
●● тиск горизонтального навантаження — 2,5 тонни;
●● тиск вертикального навантаження — 18 тонн.
Структурно СІП-панель можна порівняти з двотавровою балкою, у якій піно-
полістирольний сердечник працює як стінка двотавра, а зовнішні тверді шари
обшивки — як його полиці (рис. 4.11). Що товстіший сердечник, то краще панель
чинить спротив поперечному згину. При поперечному згині пінополістирол
надійно приклеєний до плит і не дозволяє їм вигинатись. При поперечному зги-
315 тонн
Контрольні запитання
1. Схарактеризуйте теплоізоляційні властивості СІП-панелей.
2. Якими заходами забезпечують пожежну безпеку СІП-будинку?
3. Чим характеризують вогнестійкість будівельних конструкцій?
4. Що називають шумом? Які бувають шуми у будинках?
5. За допомогою чого можна значно покращити звукоізоляцію у будинку?
6. Чим доведено високі екологічні якості СІП-будинків?
7. Від чого залежить швидкість спорудження СІП-будинку?
ÂÂ З
алежно від призначення й умов експлуатації сендвіч-панелей використову-
ють декілька видів полімерного покриття. Найбільш поширеними є такі:
●● поліестер (РЕ) — стандартне покриття для опорядження більшості будівель без
специфічних вимог. Виробляють із поліефірів, має волокнисту структуру. Добре
витримує вплив високих температур. Таке покриття не вигорає, має стійкість до
механічних впливів;
●● полівінілхлорид (PVC) — плівкове покриття, яке застосовують на об’єктах з під-
вищеною вологістю у харчовій і фармацевтичній промисловості в агресивних
умовах впливу миття і прання. Пластизол — це модифікований за допомогою
пластифікаторів полівінілхлорид. Застосовують як для зовнішнього, так і вну-
трішнього опорядження поверхонь;
●● поліуретан PURAL — речовина, яку отримують із модифікованого поліамідом
поліуретану. Захищає поверхню від корозії, вигорання, має підвищену стійкість
В. Стандарт Г. Трапеція
Контрольні запитання
Контрольні запитання
1. За яких погодних умов можна здійснювати монтаж сендвіч-панелей?
2. Які підготовчі роботи виконують перед монтажем сендвіч-панелей?
3. Які інструменти потрібні для монтажу сендвіч-панелей?
4. Перелічіть методи кріплення сендвіч-панелей до каркаса будівель.
5. На що впливає якість стиків між сендвіч-панелями?
6. Які чинники сприяють герметичному закриттю швів і стиків між сендвіч-панелями?
7. Звідки треба починати монтаж сендвіч-панелей?
8. Чим заповнюють стики між сендвіч-панелями?
Тестові завдання
1. Яку дозу клею потрібно нанести на 1 м2 матеріалу?
а) 50–70 г; б) 80–100 г; в) 110–140 г; г) більше 140 г.
полістиролу ПСБ-25С?
а) 25 кг; б) 22 кг; в) 19 кг; г) менше 19 кг.
7. У скільки разів менше важить будинок, побудований із СІП-панелей, ніж буди-
нок, побудований із цегли? Товщина стін із СІП-панелей — 174 мм, товщина стін
із цегли — 250 мм.
а) У 10 разів; б) у 15 разів; в) у 20 разів; г) більш ніж у 20 разів.
8. Скільки важить стандартна СІП-панель?
а) 40 кг; б) 50 кг; в) 60 кг; г) більше 60 кг.
9. Який термін служби вважають реальним для СІП-будинків?
а) 40 років; б) 50 років; в) 60 років; г) більше 60 років.
10. Якої товщини сталеві листи використовують при виготовленні сендвіч-панелей?
а) 0,1–0,3 мм; б) 0,4–0,7 мм; в) 0,8–1,0 мм; г) більше 1 мм.
11. За якої швидкості вітру не можна здійснювати монтаж сендвіч-панелей?
а) 6 м/с; б) 8 м/с; в) 9 м/с; г) 10 м/с.
РОЗДІЛ 5.
ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ З КОНСТРУЮВАННЯ
І БУДІВНИЦТВА ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ
КОНСТРУКЦІЙ БУДИНКІВ ІЗ СІП-ПАНЕЛЕЙ
Таблиця 5.2
Вага 1м2 панелей SPA залежно від товщини панелі і її покриття
Товщина SPA, мм 115 145 165 215 265 315
Товщина ОСП, мм Вага панелей, кг/м2
11 16,14 16,75 17,12 18,10 19,07 19,56
16 22,50 23,11 23,48 24,45 25,43 26,41
19 26,90 27,51 27,88 28,86 29,83 30,32
Таблиця 5.4
Допустиме осьове навантаження (кг/м) на стіну зі SPA
при з’єднанні стінових панелей дерев’яною шпонкою
Сердечник панелі Стінова панель SPA висотою, мм
товщиною, мм 2440 3060 3660 4880 6100 7320
93 7028 5808 4604 3497 – –
143 8703 8763 6366 6415 – –
193 10193 9093 8207 7709 7194 –
Продовження таблиці
Сердечник панелі Стінова панель SPA висотою, мм
товщиною, мм 2440 3060 3660 4880 6100 7320
243 8139 8139 8139 8139 8139 6324
293 6696 6448 6200 5580 5580 4960
Окрім кріплення за допомогою шпонок, СІП-панелі кріплять між собою
нижньою і верхньою обв’язками.
Панелі з горизонтальними і вертикальними елементами каркаса (шпонка-
ми і обв’язками) скріплюють такими кріпильними елементами як цвяхи і скоби,
які можна замінити так само міцними гвинтами. Гвинтові з’єднання потребують
мінімум один дюйм (2,54 см) проникнення в опору. Нижні обв’язки кріплять до
фундаменту болтами діаметром 12 мм з кроком 500 мм по центру обв’язуваль-
ного бруса. Довжина болта має забезпечити закладання його у бетон фунда-
менту на глибину не менше 100 мм. Головки болтів треба занурювати в обв’язку
врівень з верхньою гранню нижнього обв’язувального бруса або у матеріал
сердечника стінової панелі залежно від прийнятої конструкції з’єднання СІП-
панелі з фундаментом. Разом з цими кріпленнями повинні застосовувати клеї.
Крім цього, під час встановлення обв’язок і шпонок використовують пінний
ущільнювач.
Контрольні запитання
1. Які елементи використовують для з’єднання СІП-панелей між собою?
2. Намалюйте можливі схеми з’єднань стінових СІП-панелей між собою.
3. Який показник характеризує тепловий опір СІП-панелей?
4. Як кріплять нижні обв’язки до фундаменту СІП-панелей?
Контрольні запитання
1. Яким вимогам повинні відповідати фундаментні стіни?
2. Перелічіть вимоги до укладання настилу підлоги.
3. Чим розмічають периметр зовнішніх стін і плит перекриття?
4. Як регулюють довжину стіни із СІП-панелей?
Продовження таблиці
Сердечник панелі, Прогин Вигинальне навантаження (кПа) SPA-шпонка
товщина, мм Проліт панелі, мм
1220 1840 2440 3060 3660 4280 4880 5500 6100 6700
L/360 4,88 2,35 1,82 1,44 1,15 1,06 0,67 0,53 – –
143 L/240 7,61 3,73 2,73 2,15 1,53 1,50 1,05 0,77 – –
L/180 7,95 3,83 2,87 2,20 1,92 1,83 1,39 1,01 – –
L/360 5,70 2,83 2,87 0,96 1,63 1,44 0,96 0,72 – –
193 L/240 7,66 4,02 3,59 2,87 2,39 2,07 1,48 1,10 – –
L/180 7,66 4,07 3,59 3,30 2,87 2,59 1,96 1,48 – –
L/360 6,61 4,73 3,06 2,54 1,96 1,78 1,29 1,05 0,96 0,81
243 L/240 7,66 4,12 3,11 2,73 2,44 2,40 1,96 1,63 1,39 1,20
L/180 7,66 4,12 3,11 2,73 2,44 2,40 2,01 1,87 1,77 1,63
L/360 5,31 4,50 3,59 2,44 2,35 2,45 1,82 1,34 1,15 1,01
293 L/240 7,66 4,50 3,64 2,82 2,63 2,64 2,15 1,87 1,72 1,48
L/180 7,66 4,50 3,64 2,82 2,63 2,64 2,15 1,87 1,72 1,58
Таблиця 5.6
Граничні вигинальні навантаження залежно від прольотів і прогинів
панелей SPA, з’єднаних дерев’яними шпонками
Сердечник па- Прогин Вигинальне навантаження (кПа) дерев’яна шпонка
нелі, товщина, Проліт панелі, мм
мм 1220 1840 2440 3060 3660 4280 4880 5500 6100 6700
93 L/360 4,69 2,15 1,53 1,15 0,77 0,53 – – – –
L/240 10,77 3,21 2,25 1,63 1,15 0,77 – – – –
L/180 14,27 4,31 2,92 2,11 1,63 1,05 – – – –
143 L/360 11,54 6,13 2,79 1,96 1,53 1,20 0,96 0,72 – –
L/240 13,79 8,71 4,12 2,87 2,35 1,77 1,39 1,05 – –
L/180 18,79 8,71 5,36 3,78 3,11 2,35 1,87 1,39 – –
193 L/360 11,54 8,04 3,83 3,11 2,59 2,01 1,58 1,15 – –
L/240 13,79 9,00 6,03 4,74 3,88 2,92 2,35 1,63 – –
L/180 13,79 9,00 6,37 5,60 5,03 3,89 2,97 2,11 – –
243 L/360 13,12 9,00 5,55 4,79 3,83 2,78 2,25 1,72 1,53 1,34
L/240 15,64 9,00 7,04 6,42 5,75 4,31 3,35 2,49 2,20 1,96
L/180 15,61 9,00 7,04 6,42 5,79 5,17 4,45 3,26 2,92 2,54
293 L/360 15,66 9,00 8,00 6,70 5,55 4,31 3,59 2,73 2,25 1,72
L/240 15,66 9,00 8,00 7,33 6,32 5,27 4,64 3,97 3,30 2,54
L/180 15,66 9,00 8,00 7,33 6,32 5,27 4,64 3,97 3,94 3,35
Контрольні запитання
1. Які способи застосовують при підйомі й опусканні СІП-панелей?
2. Я
к організувати доставку, розвантаження і монтаж СІП-панелей на будівельному
майданчику?
3. Які умови зберігання панелей на будівельному майданчику й на складі?
Контрольні запитання
1. Які вимоги до клеїв при монтажі СІП-панелей з обшивкою із ОСП?
2. Якими матеріалами ущільнюють огороджувальні конструкції із СІП-панелей?
Контрольні запитання
1. Які кріпильні вироби використовують при монтажі СІП-панелей?
2. Які кріпильні елементи використовують при улаштуванні кутів будинку?
3. Як кріплять панелі нижнього перекриття (підлоги) до фундаменту?
4. Що таке саморізи і чим вони відрізняться від гвинтів?
5. Із якого матеріалу виготовляють саморізи?
6. Чим відрізняються між собою саморізи?
7. Якими можуть бути наконечники саморізів і у яких випадках їх використовують?
8. Що таке шліц і для чого його використовують?
9. Які саморізи підходять для гіпсокартону; для деревини; для бетону?
Контрольні запитання
1. Від чого залежить пожежна безпека будинку із СІП-панелей?
2. Як підвищити ступінь вогнестійкості СІП-панелі?
Тестові завдання
1. Якого мінімального проникнення в опору потребують гвинтові з’єднання?
а) 10 мм; б) 12 мм; в) 20 мм; г) більше ніж 25 мм.
2. Болтами якого діаметру кріплять нижні обв’язки до фундаменту?
а) 8 мм; б) 10 мм; в) 12 мм; г) більше ніж 12 мм.
РОЗДІЛ 6.
КОНСТРУКЦІЯ БУДИНКУ ІЗ СІП-ПАНЕЛЕЙ
Контрольні запитання
1. Назвіть основні конструктивні вузли або частини будинку із СІП-панелей.
2. Як визначають екологічність процесу будівництва малоповерхових швидкоспору-
джуваних енергоефективних будинків із СІП-панелей?
8
6
5 9
Рис. 6.4. Вузол 1. З’єднання фундаменту,
СІП-панелей зовнішніх стін (підлоги, перекрит-
тя) нижнього поверху будинку: 1 — вимостка; 4 10
2 — фартух; 3 — цвяхи 60 мм з кожного боку
стіни; 4 — з’єднувальний брус нижньої обв’язки 3
зовнішньої стіни із СІП-панелей; 5 — ущільню-
вач; 6 — зовнішня обшивка; 7 — канал елек-
тропроводки; 8 — стінова СІП-панель; 9 — гі-
псокартон; 10 — чорнова підлога; 11 — типова
дерев’яна балка, укладена перпендикулярно 2
зовнішній стіні; 12 — просочений антисептиком 11
лежень; 13 — гідроізоляція; 14 — анкерний 12
болт; 15 — бетонна або цегляна фундаментна 13
стіна 1
14
15
9
8 10
7 Рис. 6.5. Вузол 1. З’єднання фундаменту,
11
12 балкової ферми перекриття (підлоги) і зовніш-
13 ньої СІП-стіни: 1 — теплоізоляція фундаменту;
6
2 — цементна обмазка по насічці; 3 — герметик;
4 — фартух; 5 — цвяхи кріплення торця бал-
кової ферми; 6 — з’єднувальний брус нижньої
14 обв’язки СІП-стіни; 7 — ущільнювач (клей) на
кожному боці та днищі бруса; 8 — зовнішнє
5
фінішне оздоблення; 9 — гіпсокартон; 10 — сті-
нова СІП-панель; 11 — цвяхи 16d; 12 — цвяхи
8d; 13 — чорнова підлога; 14 — в’язь балкової
4 15 ферми; 15 — просочений антисептиком лежень;
16 — гідроізоляція; 17 — бетонна або цегляна
16
3 фундаментна стіна; 18 — анкерний болт, вста-
17
новлений по осьовій лінії лежня
2
18
1
Таблиця 6.1
Цвяхи загального призначення (common nails)
за американськими стандартами
позна- 2d 3d 4d 5d 6d 7d 8d 9d 10d 12d 16d 20d 30d 40d
чення,
мм
d 1,83 2,03 2,57 2,57 2,87 2,87 3,34 3,34 3,77 3,77 4,06 4,88 5,26 5,72
D 4,37 5,16 6,35 6,35 6,75 6,75 7,14 7,14 7,94 7,94 8,73 10,32 11,11 11,91
L 25,4 31,8 38,1 44,4 50,8 57,1 64,5 69,8 76,2 82,5 88,9 101,6 114,3 127,0
Контрольні запитання
1. Від чого залежить рішення конструктивного вузла 1 СІП-будинку?
2. Які фундаменти використовують найчастіше?
3. Ч
им відрізняється конструкція вузла 1 з використанням для перекриття СІП-пане-
лей від перекриття із типових дерев’яних балок?
4. Н
амалюйте варіанти рішень конструкції вузла з’єднання фундаментної стіни, бал-
кової ферми і зовнішньої стіни СІП-будинку.
5. Н
амалюйте варіанти рішень конструкції вузла з’єднання стінової СІП-панелі з су-
цільним плитним фундаментом будинку із СІП-панелей.
Контрольні запитання
1. Як виконують обрамування дверних і віконних прорізів у стіні із СІП-панелей?
2. Які типи фундаментів застосовують при спорудженні СІП-будинків?
Рис. 6.11. Вузол 4. З’єднання між стіновими панелями Ozone і конструкцією міжповерхового
перекриття: 1 — СІП-панелі нижньої стіни; 2 — гвинтові цвяхи (крок 15 см); 3,6 — стрічка для
шумозахисту; 4 — настил із ОСП; 5 — гвинтові цвяхи згідно з розрахунком; 7 — торцевий блок;
8 — балкова заглушка з полістирену; 9 — подвійна верхня обв’язка стін нижнього поверху;
10 — Ozone панелі стіни нижнього поверху; 11 — дерев’яна несуча балка міжповерхового
перекриття
Контрольні запитання
1. Чим скріплюють сусідні СІП-панелі зовнішніх стін будинку?
2. Чим закріплюють стінові СІП-панелі до верхньої і нижньої обв’язок стін?
3. Які герметики використовують для ущільнення швів і стиків СІП-панелей?
4. Р
озкажіть про особливості з’єднання стінових панелей і конструкції міжповерхо-
вого перекриття.
по два з кожного боку (див. також рис. 6.16). До балок (8) закріплюють саморізами
СІП-панелі даху (12) по верхньому і нижньому поясах двотаврової дерев’яної балки
(8). Через магнезитові рейки (7) і лати (11) до дерев’яних балок і СІП-панелей даху
(12) кріплять залізну (або іншу) покрівлю. З торця дерев’яні балки (8) зашивають
зовнішньою торцевою дошкою (6), до якої, своєю чергою, закріплюють саморізами
дошки фасції (5). Внутрішня торцева дошка (9) закриває торці СІП-панелей даху (12)
покрівельною стрічкою, з’єднаною з дошкою (9) згідно з інженерним рішенням.
Знизу софіт обмежують накладкою (4), закріпленою саморізами до рейок.
На рис. 6.13 зображено фрагмент вуз-
ла 5 з’єднання СІП-стіни з елементами даху із
СІП-панелей.
Внутрішня торцева дошка MagRoc (1) за-
криває торці СІП-панелей (2). Дерев’яні дво-
таврові балки (3) з’єднують сусідні СІП-пане-
лі даху й утворюють його звис. Відстань між
осями двотаврових балок даху — 1200 мм.
Закріплення елементів даху здійснюють галь-
ванізованими саморізами.
На рис. 6.14 показано вузол 5 — з’єд-
Рис. 6.13. Вузол 5. Фрагмент з’єднання нання кроквяної дерев’яної ферми холодно-
СІП-стіни і елементів даху СІП-будинку: го даху з прямокутним софітом зі стіновою
1 — внутрішня торцева дошка; 2 — СІП-панеллю.
СІП-панель; 3 — дерев’яна двотаврова СІП-панель зовнішньої стіни будинку (11)
балка; 4 — дерев’яна дошка верхньої
обв’язки стіни нижнього поверху
має подвійну верхню обв’язку (5), закріпле-
ну саморізами 8G — 32 мм до магнезитової
обшивки СІП-панелей з обох боків з кроком 15 см. За допомогою покрівельної
накладки (6) здійснюють закріплення кроквяної ферми до подвійної верхньої
обв’язки (5). Облицювання софіту (2) з’єднують з дошкою фасції (3) і закріпленою
до стіни консольною дошкою (12). Покрівельне залізо (8) закріплюють до лат
гальванізованими саморізами, а облицювання стелі (9) — до кутика, який кріп
лять до подвійної верхньої обв’язки зовнішньої стіни (11) верхнього поверху
СІП-будинку.
Контрольні запитання
1. Н амалюйте конструкцію вузла з’єднання СІП-панелей даху з похилим софітом зі
стіновою СІП-панеллю.
2. Намалюйте конструкцію вузла з’єднання кроквяної ферми теплого даху з прямо-
кутним софітом зі стіновою СІП-панеллю.
3. Намалюйте конструкцію вузла з’єднання стінової СІП-панелі із СІП-панеллю даху.
4. Намалюйте з’єднання зовнішньої стіни із СІП-панелей з СІП-панеллю даху.
Контрольні запитання
1. Намалюйте вузол перетинання димаря з дахом із СІП-панелей.
2. Чим відрізняються вузли перетинання вентиляційної труби та даху?
3. Як здійснюють герметизацію щілин між поверхнями димаря і даху?
4. Які герметики можна використовувати для зовнішніх швів у зоні даху?
плиту) зовнішньої стінової панелі (9), яку закріплюють до обшивки стінової СІП-па-
нелі монтажною піною-клеєм (8) зверху і знизу та обох боків, а також цвяхами 8d
з кроком 15 см. До верхнього поясу кроквяної ферми (4) торцевої з’єднувальної
дошки (15) і з’єднувальної дошки (13), закріпленої цвяхами 12d до зовнішньої стіни
із СІП-панелей, монтують подвійне обрамлення карниза (14) цвяхами 12d з кроком
30 см. Софіт з отворами в ньому (1) і фасцію (2) закріплюють цвяхами 8d з кроком
30 см. За необхідності здійснюють облаштування для захисту фасції від дощової та-
лої води, снігу і льоду.
На рис. 6.23 показано вузол 8 — улаштування карниза плоского даху будинку.
Карниз є консольним виступом СІП-панелей даху (5), закріплених до сті-
нових СІП-панелей зовнішніх стін (9) конструкційними саморізами (6) з кроком
30 см, які мають загвинчувати у подвійну верхню плиту (обв’язку) зовнішньої сті-
ни не менше ніж на 40 мм.
СІП-панель даху (5) спирають на дощату прокладку (12), укладену на подвійну
верхню плиту (обв’язку) (8), які зв’язані між собою монтажною піною-клеєм (10). По-
двійну верхню плиту (8) закріплюють до стінової СІП-панелі монтажною піною-кле-
єм (7) та цвяхами 8d (11) з обох боків. Торцеву дошку СІП-панелей даху з’єднано
з ними (5) монтажним клеєм-піною і цвяхами 8d з кроком 15 см. До виступу СІП-па-
нелі даху закріплений софіт (1) цвяхами 8d з кроком 30 см. Фасцію (2) кріплять
до торцевої дошки (14) цвяхами 8d з кроком 30 см. Виліт карниза плоского даху
СІП-будинку не має перевищувати 120 см.
Контрольні запитання
1. Намалюйте конструкцію улаштування карниза даху із СІП-панелей.
2. Дайте визначення карниза даху.
3. Що таке софіт і фасція?
4. Намалюйте улаштування карниза плоского даху.
4
Рис. 6.24. Вузол 9. З’єднання зовнішньої стіни із
3
СІП-панелей зі стандартною каркасною-обшивною
стіновою перегородкою (гіпсокартонну обшивку
не показано): 1 — нижня базова плита (обв’язка)
зовнішньої стіни; 1 — електроканали; 2 — верхня
плита (обв’язка) зовнішньої стіни; 3 — гіпсокартон
на внутрішній поверхні зовнішньої стіни; 4 — каркас
перегородки; 5 — цвяхи 8d з кроком 20 см або са-
2 морізи по дереву № 10 потрібної довжини з кроком
6
30 см
1 5
стіни будинку (7) і поверхню перегородки (3) (з обох боків) облицьовують гіпсо-
картонними плитами (4,6) з метою підвищення пожежної безпеки і звукоізоля-
ції приміщень СІП-будинку.
Тестові завдання
1. Якими цвяхами закріплюють стінову СІП-панель до нижньої обв’язки?
а) 40 мм; б) 60 мм; в) 80 мм.
2. З яким кроком забивають цвяхи, якими закріплюють стінові СІП-панелі до нижньої
обв’язки?
а) 15 см; б) 20 см; в) 25 см; г) 30 см.
3. Якими цвяхами закріплюють нижню обв’язку СІП-стіни до дерев’яних балок ниж-
нього перекриття будинку?
а) 80 мм; б) 90 мм; в) 100 мм і більше.
4. Якими саморізами закріплюють обрамування дверного прорізу до ОСП обшивки
СІП-панелей?
а) 40 мм; б) 60 мм; в) 70 мм; г) більше 70 мм.
5. Які дошки використовують для обрамлення віконних і дверних прорізів?
а) 145х25 мм; б) 145х30 мм; в) 145х40 мм.
6. З яким кроком встановлюють конструкційні саморізи для кріплення СІП-панелей
до верхньої обв’язки СІП-стіни?
а) 20 см; б) 25 см; в) 30 см; г) 30 см і більше.
7. На яку глибину в деревину треба загвинчувати конструкційні саморізи?
а) 20 мм; б) 30 мм; в) 40 мм; г) 50 мм і більше.
8. Якої ширини СІП-панелі використовують для улаштування даху будинку?
а) 50 см; б) 60 см; в) 62,5 см; г) 120 см.
РОЗДІЛ 7.
ВИБІР ФУНДАМЕНТУ ДЛЯ СІП-БУДИНКУ
І МОНТАЖ ЦОКОЛЬНОГО ПЕРЕКРИТТЯ
ТА СТІН ПЕРШОГО ПОВЕРХУ
Контрольні запитання
1. Н
а що треба звернути увагу після завершення робіт з улаштування фундаменту
СІП-будинку?
2. Які матеріали можна використати для гідроізоляції?
Контрольні запитання
1. З чого починається монтаж конструкцій СІП-будинку?
2. Як вирівнюють обв’язувальні опорні бруси на фундаменті?
3. Як кріплять елементи обв’язувального опорного бруса на кутових ділянках фундаменту?
4. Із яких елементів складається цокольне перекриття?
5. Від якої поверхні здійснюють відлік усіх висотних відміток будівлі?
6. З якого місця починається монтаж цокольного перекриття?
7. Для чого використовують лагу при монтажі СІП-панелей перекриття?
8. Чим подвійні вставки і лаги скріплюють із СІП-панеллю?
цьому варто звернути увагу на те, що між брусами (дошками) нижньої обв’язки
необхідно залишати проміжки, рівні товщині обшивки СІП-панелі, наприклад із
ОСП, що обов’язково треба позначити на схемі монтажу.
Контрольні запитання
1. Для чого використовують нижню обв’язку стін першого поверху?
2. Із чого роблять нижню обв’язку стін першого поверху?
3. На що треба звернути увагу в процесі монтажу нижньої обв’язки стін?
4. Як закріплюють напрямний брус нижньої обв’язки стіни першого поверху?
Рис. 7.5. Варіанти з’єднання під прямим кутом стінових СІП-панелей: 1 — стінова
СІП-панель; 2 — обшивка СІП-панелей; 3 — саморіз 3,5х40 мм; 4 — брус 100х150 мм;
5 — конструкційний саморіз 8х200 мм; 6 — клей-піна; 7 — дошка 40х150 мм
Тестові завдання
1. Який діаметр зазвичай приймають для анкерних болтів при закріпленні обв’я-
зувального бруса?
а) 8 мм; б) 10 мм; в) 12 мм; г) 15 мм.
2. З яким кроком розташовують болти з гайками?
а) 30 см; б) 40 см; в) 50 см; г) 60 см.
3. На яку глибину має бути занурено у бетон фундаменту анкерні болти?
а) 80 мм; б) 100 мм; в) 120 мм; г) 120 мм і більше.
4. Який переріз у гвинтових паль для фундаменту СІП-будинків?
а) 102х5 мм; б) 108х5 мм; в) 114х5 мм; г) 127х5 мм.
5. Який переріз у дощок подвійної вставки для з’єднання СІП-панелей перекриття?
а) 25х200 мм; б) 40х200 мм; в) 50х200 мм; г) 60х200 мм.
6. Із дощок якого перерізу виготовляють лаги для з’єднання між собою СІП-пане-
лей перекриття?
а) Д
ві дошки б) дві дошки в) дві дошки г) чотири дошки
25х200 мм; 30х200 мм; 40х200 мм; 40х200 мм.
7. Якої ширини СІП-панелі використовують для улаштування перекриттів
у СІП-будинках?
а) 1250 мм; б) 625 мм; в) 600 мм; г) 500 мм.
8. Які саморізи використовують для з’єднання СІП-панелей перекриття з дерев’я-
ними вставками і лагами?
а) 3,5х40 мм; б) 3,5х45 мм; в) 3,5х55 мм; г) 4,0х45 мм.
РОЗДІЛ 8.
МОНТАЖ МІЖПОВЕРХОВИХ ПЕРЕКРИТТІВ
СІП-БУДИНКУ. МОНТАЖ СТІН ДРУГОГО
І РЕШТИ ПОВЕРХІВ
Контрольні запитання
1. Що таке міжповерхові перекриття?
2. Які конструкції використовують для улаштування міжповерхових і горищних пе-
рекриттів?
3. Коли доцільно використовувати перекриття із СІП-панелей, а коли — перекриття
на дерев’яних балках?
4. Які деревоматеріали варто використовувати для улаштування перекриття терас?
Таблиця 8.1
Максимальні довжини прогонів перекриттів складеного перерізу, які
служать опорою для не більше як одного поверху
Максимальний прогін, м
Ширина
Вид Розмір перерізу прогонів, мм
Сорт вантажної
деревини 3х 4х 5х 3х 4х 5х 3х 4х 5х
площі, м
38 х 184 38 х 235 38 х 286
2,4 3,25 3,75 4,19 3,97 4,59 5,13 4,61 5,32 5,95
3,0 2,90 3,35 3,75 3,55 4,10 4,59 4,12 4,76 5,32
Деревина 3,6 2,65 3,06 3,42 3,24 3,74 4,19 3,76 4,34 4,86
хвойних 2 4,2 2,45 2,83 3,17 3,00 3,47 3,88 3,48 4,02 4,50
порід 4,8 2,30 2,65 2,96 2,81 3,24 3,63 3,26 3,76 4,21
5,4 2,17 2,50 2,80 2,65 3,06 3,42 3,07 3,55 3,97
6,0 2,05 2,37 2,65 2,51 2,90 3,24 2,91 3,37 3,76
Таблиця 8.2
Максимальні довжини прогонів перекриттів складеного перерізу, які
служать опорою для не більше ніж двох поверхів
Максимальний прогін, м
Ширина
Вид Розмір перерізу прогонів, мм
Сорт вантажної
деревини 3х 4х 5х 3х 4х 5х 3х 4х 5х
площі, м
38 х 184 38 х 235 38 х 286
2,4 2,46 2,85 3,18 3,01 3,48 3,89 3,50 4,04 4,51
3,0 2,20 2,55 2,85 2,70 3,11 3,48 3,13 3,61 4,04
Деревина 3,6 2,01 2,32 2,60 2,46 2,84 3,18 2,85 3,30 3,69
хвойних 2 4,2 1,86 2,15 2,40 2,28 2,63 2,94 2,64 3,05 3,41
порід 4,8 1,74 2,01 2,25 2,11 2,46 2,75 2,38 2,85 3,19
5,4 1,61 1,90 2,12 1,93 2,32 2,59 2,18 2,69 3,01
6,0 1,49 1,80 2,01 1,78 2,20 2,46 2,02 2,50 2,85
Таблиця 8.3
Максимальні довжини прогонів перекриттів складеного перерізу, які
служать опорою для не більше ніж трьох поверхів
Максимальний прогін, м
Ширина
Вид Розмір перерізу прогонів, мм
Сорт вантажної
деревини 3х 4х 5х 3х 4х 5х 3х 4х 5х
площі, м
38 х 184 38 х 235 38 х 286
2,4 2,06 2,38 2,67 2,52 2,92 3,26 2,93 3,38 3,78
3,0 13,85 2,13 2,38 2,26 2,61 2,92 2,61 3,03 3,38
Деревина 3,6 4,68 1,95 2,18 2,00 2,38 2,66 2,27 2,76 3,09
хвойних 2 4,2 4,29 1,80 2,02 1,78 2,20 2,46 2,03 2,51 2,86
порід 4,8 4,35 1,68 1,88 1,62 2,00 2,30 1,84 2,27 2,67
5,4 ? 1,53 1,78 1,49 1,83 2,17 1,70 2,08 2,46
6,0 6,75 1,42 1,68 1,39 1,70 2,00 1,59 1,93 2,27
ÂÂ В
иступ перекриття, перпендикулярний
щодо балок перекриття, реалізують
шляхом виконання таких технологічних
операцій:
●● встановлення опорних дощок (поперечних
в’язей);
Рис. 8.6. Встановлення поперечних до- ●● встановлення поперечних балок консоль-
щок консольного виступу: 1 — опорна ного виступу (рис. 8.6) ;
дошка; 2 — спарені крайні поперечні
балки; 3 — поперечні балки; 4 — вста- ●● кріплення обв’язувальної балки до торців
новлення крайніх спарених поперечних балок виступу (рис. 8.7);
балок у проєктне положення ●● встановлення поперечних в’язей (упорів) за
необхідності;
●● встановлення балок перекриття за допомо-
гою металевих з’єднувальних елементів.
На рис. 8.8 показано можливий варіант
міжповерхового перекриття дерев’яного жит-
лового будинку з консольними ділянками ви-
ступів балкового настилу.
Рис. 8.7. Кріплення обв’язувальної Зазначмо, що консольна довжина балок
балки: 1 — балка перекриття; 2 — спа- перекриття не повинна перевищувати 400 мм
рені крайні балки консольного виступу; з дощок 38х184 мм і 600 мм з дощок більшого
3 — обв’язувальна балка; 4 — попе-
речні балки; 5 — спарені крайні балки
перерізу. У будь-якому випадку консольні ді-
консольного виступу; 6 — встановлен- лянки балкового настилу не мають сприймати
ня решти балок перекриття навантаження від вищого поверху.
Рис. 8.8. Балковий настил міжповерхового перекриття дерев’яного житлового будинку з кон-
сольними виступами: 1 — спарені консольні балки всередині будинку; в межах консольного
виступу; 2 — спарені балки перекриття по боках консольного виступу; 3 — кутове з’єднання
балок перекриття; 4 — металеві балкові з’єднувачі; 5 — лежень (каркаса перекриття першого
поверху, закріплений анкерами до фундаменту) або спарена дошка верхнього перекриття для
підтримання консольних балок; 6 — крайові в’язи (розпірки), які можна встановити на відстані
2,5 см від краю лежня; 7 — спарені бічні дошки, одну з яких заводять у балковий настил, роз-
ташований усередині будинку, на дві довжини консольного виступу
ÂÂ П
роцес улаштування каркаса отвору в перекритті складається з трьох
частин:
●● встановлення бічних балок отвору;
●● встановлення пересувних (торцевих) балок отвору;
●● встановлення балок перекриття.
На місці отвору спочатку встановлюють бічні
балки. Зазвичай бічні балки каркаса отвору, якщо
на них встановлюють пересувні (торцеві) балки
довжиною понад 800 мм, складаються з подвійних
або навіть з потрійних дощок.
Отвори обрамлюють за допомогою балкових
черевиків (башмаків). Їх треба прибивати до біч-
них і пересувних балок заздалегідь, що полегшує
монтаж балок, які кріплять пізніше. На рис. 8.9 по-
казано монтаж пересувних балок.
Рис. 8.9. Монтаж пересувних балок Якщо потрібно встановити ізоляцію пере-
каркаса отвору: 1 — бічні балки криття підвального приміщення або підпілля,
отвору; 2 — пересувні (торцеві) то як опору для опорних щитів використовують
балки; 3 — балки перекриття опорні дошки, які прикріплюють цвяхами до балок
перекриття (підлоги). Надалі необхідно виконати:
виготовлення несучих щитів; встановлення несу-
чих щитів на опорні дошки; шпарування щілин (за
необхідності). Нижні опори для ізоляції підлоги
можна зробити, наприклад, з пористих деревово-
локнистих плит товщиною 25 мм, які розрізають
на частини потрібних розмірів для можливості їх-
нього встановлення у проміжки між балками (рис.
8.10). При встановленні опорних плит варто праг-
Рис. 8.10. Опорні деревоволок нути до мінімізації відходів. Плити прибивають до
нисті плити для підтримання ізоля- опорних дощок цвяхами. Щілини між плитами за
ційного матеріалу необхідності зашпаровують.
Дерев’яні лати закріплюють цвяхами через
30–40 см. Металеві прутки встановлюють із кроком 30 см. Лати, прутки, сітку
або тканину закріплюють до нижньої поверхні балок підлоги.
Для того щоб не допустити холодне повітря до поверхні чорнової підлоги,
треба встановити теплоізоляцію або зверху проміжку між балками підлоги на
контакті з нижньою поверхнею чорнової підлоги, або розташувати її у нижній
частині проміжку між балками підлоги із заведенням теплоізоляції угору біля
обв’язувальної крайньої балки (рис. 8.11).
На консольних ділянках балкового настилу обшиття підлоги продовжують
на тому ж рівні, який має підлога решти приміщення (рис. 8.12).
Контрольні запитання
1. Які особливості балок зі струганого бруса?
2. Які балки можна використовувати, замість балок зі струганого бруса, при улашту-
ванні міжповерхових перекриттів?
3. Якою має бути гранична консольна довжина балок перекриття із дощок 38х184 мм
і дощок більшого розміру?
4. Як улаштовують отвір у перекритті?
Контрольні запитання
1. Від чого залежить надійність перекриттів із СІП-панелей?
2. Які переваги мають перекриття із СІП-панелей?
3. Якого перерізу має бути з’єднувальний брус (лага) для перекриття із СІП-панелей?
4. У чому полягає головний недолік СІП-панелей у складі міжповерхових перекриттів?
5. Чим закріплюють СІП-панелі перекриттів до лаг і вставок?
6. У якій послідовності здійснюють монтаж міжповерхового перекриття і з якого міс-
ця його починають?
Рис. 8.15. Варіанти з’єднання СІП-панелей під кутом 180°: 1 — обшивка СІП-панелі; 2 — сер-
дечник СІП-панелі з пінополістиролу ПСБ-С-15Т (полістирену); 3 — термошов; 4 — саморізи
TORX 4x60 мм, крок 15 см; 5 — брус перерізом 90х145 мм; 6 — клей-піна; 7 — брус 45х145 мм,
8 — скріплені дошки 2 шт. 45х145 мм; 9 — саморізи TORX 4x75 мм, крок 40 см; 10 — скріплені
дошки (3 шт.) перерізом 45х95 або 50х100 мм з підгонкою під розмір панелі
Тестові завдання
1. Зі скількох елементів складається перекриття із СІП-панелей?
а) Двох; б) трьох; в) чотирьох; г) більше чотирьох.
3. Із дощок якого перерізу зазвичай виготовляють балки перекриття?
а) 35х120 мм; б) 38х140 мм; в) 338х235 мм; г) 40х286 мм.
4. Яку граничну консольну довжину може мати балка перекриття перерізом
38х184 мм?
а) 300 мм; б) 400 мм; в) 500 мм; г) 600 мм.
5. Яку граничну консольну довжину може мати балка перекриття перерізом
40х235 мм?
а) 400 мм; б) 500 мм; в) 600 мм; г) більше 600 мм.
6. Зі скількох дощок товщиною 38 мм складаються бічні балки отвору в перекритті,
якщо на них встановлюють пересувні (торцеві) балки довжиною більше ніж 800 мм?
а) Одної; б) двох; в) трьох; г) більше трьох.
8. Скільки складових елементів потрібно для створення перекриття із СІП-панелей?
а) Два; б) три; в) чотири; г) п’ять.
9. Якими саморізами прикріплюють СІП-панелі перекриттів до лаг і поперечних
вставок?
а) 3,5х40 мм; б) 3,5х60 мм; в) 3,5х75 мм; г) 2,5х40 мм.
10. Якої ширини СІП-панелі зазвичай використовують для улаштування цокольно-
го і горищного перекриттів?
а) 150 мм; б) 174 мм; в) 190 мм; г) 200 мм.
11. Якого перерізу дошки використовують для СІП-панелей товщиною 174 мм?
а) 150х25 мм; б) 150х38 мм; в) 150х45 мм; г) 150х50 мм.
12. Якого перерізу дошки використовують для СІП-панелей товщиною 224 мм?
а) 200х25 мм; б) 200х38 мм; в) 200х45 мм; г) 200х50 мм.
13. Які конструкційні саморізи використовують для кріплення СІП-панелі даху до
СІП-панелі перекриття?
а) 8х240 мм; б) 8х180 мм; в) 8х200 мм; г) 8х220 мм.
14. Які конструкційні саморізи використовують для кріплення мауерлату до верх-
ньої обв’язувальної дошки стінової СІП-панелі?
а) 8х250 мм; б) 8х260 мм; в) 8х280 мм; г) 8х300 мм.
РОЗДІЛ 9.
КАРКАСНО-ОБШИВНІ ТА СІП-ПЕРЕГОРОДКИ
У СІП-БУДИНКАХ
Контрольні запитання
1. Що таке перегородки? Для чого їх використовують?
2. Як поділяють перегородки за функціональними вимогами?
3. Які є перегородки за звукоізоляційними характеристиками?
4. Перелічіть вимоги, яким відповідають перегородки комплектних систем.
5. Я
ким має бути індекс ізоляції повітряного шуму для житлових будинків з каркасно-
обшивними перегородками?
ÂÂ З
алежно від властивостей і сфери застосування гіпсокартонні плити поділя-
ють на такі типи:
●● плити гіпсокартонні звичайні — застосовують переважно для внутрішнього
опорядження приміщення з сухим і нормальним режимами вологості;
●● плити гіпсокартонні вологостійкі (ГКПВ) — мають знижене водопоглинання
(менше 10%) і підвищений спротив просоченню вологи; застосовують у помірно
вологих приміщеннях згідно з чинними нормами будівельної теплотехніки;
●● плити гіпсокартонні з підвищеним спротивом дії відкритого полум’я
(ГКПО) — плити, які мають більший, ніж звичайні, спротив вогневій дії; застосо-
вують у приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою;
●● плити гіпсокартонні вологостійкі з підвищеним спротивом дії відкритого
полум’я (ГКПВО) — мають одночасно властивості плит ГКПВ і ГКПО.
Вологісний режим приміщень будинків і споруд у зимовий час залежно від
відносної вологості й температури повітря всередині будинку варто встановлю-
вати за табл. 9.2.
Таблиця 9.2
Режими приміщень будинків
Режим Вологість внутрішнього повітря, %, при температурі
до 12° С більше 12° С до 24° С більше 24° С
Сухий до 60 до 50 до 40
Нормальний більше 60 до 75 більше 50 до 60 більше 40 до 50
Вологий більше 75 більше 60 до 75 більше 50 до 60
Мокрий більше 75 більше 60
Гіпсокартонні плити виготовляють з різними за формою повздовжніми краями
(рис. 9.1), що обклеєні картоном і визначають спосіб і якість обробки стиків між
сусідніми ГКП. Поперечні краї ГКП, що утворюються в результаті заводського розрі-
зання гіпсокартонної стрічки, обробляють або на заводі, або на місці їхнього вико-
ристання за допомогою рубанків косого обрізання і рашпилів шліфування.
Властивості та експлуатаційні характеристики ГКП наведено у Національно-
му стандарті України ДСТУ EN-520:2018 «Плити гіпсокартонні. Визначення, вимо-
ги та методи випробування».
Фальцевий край ФК
Прямий край ПК
Контрольні запитання
1. Із яких матеріалів і яким методом виготовляють гіпсоволокнисті плити?
2. Де використовують гіпсоволокнисті плити?
3. З якими типами країв випускають ГВП?
4. Які пожежно-технічні характеристики мають ГВП?
ÂÂ
каркас має бути достатньо жорстким, що визначає відстані з одного боку —
між точками його кріплення до несучих конструкцій будинку, а з іншого — між
основними та несучими елементами;
ÂÂ
елементи каркаса повинні бути недеформованими й рівними (погнуті металеві
елементи непридатні для використання в каркасі), дерев’яні бруски (рейки) не
можна виготовляти з косошарової деревини або застосовувати з послаблен-
ням їхніх перерізів. Дерев’яні елементи каркаса мусять мати достатні розміри
для забезпечення мінімальної ширини обпирання на них ГКП або ГВП;
ÂÂ
за необхідності підвішування до каркасів устаткування, меблів, світильників їх
посилюють допоміжними елементами, спареними профілями стійок з належ-
ною орієнтацією один щодо одного.
Контрольні запитання
1. Для чого застосовують каркаси в огороджувальних конструкціях?
2. Чим елементи металевих і дерев’яних каркасів кріплять між собою?
3. Як треба розташовувати стики каркасів і стики ГКП і ГВП?
4. Які є вимоги до каркасів та їхніх елементів?
5. З якими формами поперечного перерізу випускають елементи металевих каркасів?
Таблиця 9.7
Необхідна довжина самонарізних гвинтів
для улаштування обшивки з ГКП і ГВП
Тип гвинтів для кріплення ГКП і ГВП до каркаса Тип гвинтів
Матеріал Кількість Метал для кріплен-
Товщина
обшивки шарів Дерево Товщина Товщина ня металевих
обшивки
до 0,7 мм 0,7÷2,2 мм елементів
ГКП До 12,5 TN 35 TN 25 TB 25
15 TN 35 TN 25 TB 35
Один
18÷20 TN 45 TN 35 TB 35
25 TN 45 TN 35 TB 45
LN 9
12,5+12,5 TN 35+TN 45 TN 25+TN 35 TB 25+TB 45
LN 11
15+12,5 TN 35+TN 45 TN 25+TN 45 TB 25+TB 45
Два
18+15 TN 45+TN 55 TN 35+TN 45 TB 35+TB 45
25+18 TN 45+TN 70 TN 35+TN 55 TB 45+TB 55
Три 12,5+12,5 +12,5 – TN 25+TN 35+ TN 55 –
ГВП 10 MN 30 MN 30 TB 25
Один
12,5 MN 35
LN 9
10+10 MN 30+MN 45 MN 30+MN 45 TB 25+TB 35
Два LN 11
12,5+12,5 MN 45+MN 45 MN 30+MN 45 TB 25+TB 45
Три 12,5+12,5+ 12,5 – MN 30+MN 45+ MN 55 TB 25+TB 45+ TB 55
Для ущільнення зазорів між напрямними профілями металевого каркаса
перегородок, підлогою та стелею і забезпечення необхідної звукоізоляції реко-
мендують застосовувати ущільнювальні стрічки з пінополіуретану й латексної
піногуми щільністю до 150 кг/м3 (ТУ 38.106599).
Для звукоізоляції перегородок рекомендують застосовувати мінераловатні
плити на синтетичному зв’язному за ДСТУ Б В.27.-56:2010.
Таблиця 9.8
Номенклатура дюбелів
Розміри гвинтів
Найменування дюбеля Призначення дюбеля Діаметр, Довжина, Загальний вигляд
мм мм
Продовження таблиці
Розміри гвинтів
Найменування дюбеля Призначення дюбеля Діаметр, Довжина, Загальний вигляд
мм мм
Дюбель для навішування Кріплення навісного устаткування до
12 39
предметів на ГВП гіпсоволокнистих плит
Для закладання стиків, утворених фальцевими краями ГВП, застосовують
сітчасту або перфоровану склотканинну армувальну стрічку (серп’янку).
У санітарно-технічних приміщеннях (ванні, душові тощо) поверхні ГВП і ГКП,
що перебувають під безпосереднім впливом вологи, рекомендують покривати
гідроізолюючим матеріалом, а в місцях сполучення стін між собою і стіни з під-
логою використовувати самоклейку гідроізоляційну стрічку.
Як тепло-, звукоізоляційний матеріал у конструкціях перегородок, облицю-
вань стін і мансардних приміщень, а також у конструкціях підвісних стель варто
застосовувати мінераловатні плити на синтетичному зв’язному за ДСТУ БВ.2.7–
56:2010 і ТУ 5762–005-45757203–00 або скловатні плити на синтетичному зв’яз-
ному за ДСТУ БВ.7.7–56:2010.
Найважливішою складовою частиною комплектних систем сухого будівниц-
тва є інструменти, необхідні для якісного виготовлення конструкцій перегоро-
док, облицювань, підвісних стель, мансард, сухої штукатурки. Більшість із висо-
коякісних інструментів для сухого будівництва придатні для робіт як із ГКП, так
і з ГВП (табл. 9.9).
Таблиця 9.9
Інструменти та пристосування для роботи й улаштування конструкцій
комплектних систем сухого будівництва
Загальний вигляд Найменування Призначення
Пристосування шнуровід
Для розмітки проєктного положення конструкцій
бійне
Продовження таблиці
Загальний вигляд Найменування Призначення
Пристосування проколю
Для утворення отворів невеликого діаметра в ГКП
вальне
Різак малий для різання ГКП Для відрізання смуг ГКП шириною до 120 мм
Рубанок для обробки країв Для зняття фаски на обрізаних краях при
22,5° і 45° улаштуванні стиків
Пристосування
Для монтажу ГКП і ГВП, вимірювання довжини і рівня
«Метростат 300»
Продовження таблиці
Загальний вигляд Найменування Призначення
Для скріплення металевих профілів методом просі
Просікач
кання з відгинанням
Шпатель із викруткою шири Для шпаклювання стиків ГКП і ГВП, заглиблень від
ною 15 см шурупів і їхнього додаткового затягування
Контрольні запитання
1. Я
кі кріпильні вироби застосовують для улаштування каркасів огороджувальних
конструкцій?
2. Які матеріали використовують для звукоізоляції перегородок?
Тестові завдання
1. Яку максимальну висоту може мати перегородка з металевим каркасом і обшив-
кою з обох боків одним шаром ГКП?
а) 5 м; б) 6 м; в) 57 м; г) 8 м.
РОЗДІЛ 10.
ПЕРЕГОРОДКИ ІЗ СІП-ПАНЕЛЕЙ
Контрольні запитання
1. Із яких матеріалів виготовляють СІП-панельні перегородки?
2. Чому СІП-перегородки треба обшивати гіпсокартонними плитами?
3. Якої товщини СІП-перегородки найчастіше використовують у СІП-будинках?
Рис. 10.7. З’єднувальні шпонки SPA СІП-панелей: а — з’єднання панелей SPA шпонкою;
б — з’єднання дерев’яною шпонкою із двох дощок або одного цільного бруса
Тестові завдання
1. Якої товщини СІП-перегородки найчастіше використовують у СІП-будинках?
а) 74 мм; б) 100 мм; в) 124 мм; г) 184 мм.
2. Який вид ОСП використовують для виробництва СІП-панелей?
а) ОСП-1; б) ОСП-2; в) ОСП-3; г) ОСП-4.
3. Яку товщину має сердечник із пінополістиролу у СІП-панелях перегородок?
а) 60 мм; б) 80 мм; в) 100 мм; г) більше 100 мм.
4. Яку вагу може витримувати саморіз 30 мм, загвинчений у обшивку СІП-па-
нелі з ОСП?
а) До 20 кг; б) до 40 кг; в) до 50 кг; г) до 100 кг.
5. Якої глибини має бути паз у СІП-панелі перегородки для з’єднання сусідніх
СІП-панелей перегородки з’єднувачем L-типу або S-типу?
а) 2–3 см; б) 4–5 см; в) 5–6 см; г) 6–8 см.
6. На яку глибину в сердечнику СІП-панелі перегородки потрібно заглиблювати
шпонку із ОСП при з’єднанні сусідніх СІП-панелей?
а) 3 см; б) 4 см; в) 5 см; г) більше 5 см.
7. Якої довжини має бути шпонка із ОСП при з’єднанні сусідніх СІП-панелей?
а) 6 см; б) 8 см; в) 10 см; г) більше ніж 10 см.
8. Як закріплюють шпонки із ОСП, які з’єднують сусідні СІП-панелі?
а) Цвяхами або б) ц
вяхами або саморі-
в) цвяхами або саморізами з кроком
саморізами з кро- зами з кроком 15 см
20 см і клеєм.
ком 10 см і клеєм; і клеєм;
9. Якої глибини має бути паз у сердечнику СІП-панелі перегородки для з’єднання
сусідніх панелей дерев’яною шпонкою?
а) 2,5 см; б) 3,8 см; в) 4,5 см; г) 5 см.
10. Як кріплять дерев’яні шпонки і СІП-панелі перегородок між собою?
а) Цвяхами або
б) ц
вяхами або саморі- в) цвяхами або саморізами з кроком
саморізами
зами з кроком 15 см; 20 см.
з кроком 10 см;
11. Як з’єднують між собою сусідні стінові або СІП-панелі перегородок?
а) SPA-шпонкою; б) дерев’яною шпонкою; в) шпонками із ОСП.
РОЗДІЛ 11.
МОНТАЖ ДАХІВ
а б в г
д е ж з
ÂÂ У
сі дахи малоповерхових житлових будинків можна поділити на два основних
типи:
●● кроквяні;
●● СІП-панельні.
ÂÂ Я
к показує набутий досвід будівництва й експлуатації СІП-будинків, до ос-
новних переваг і вигод даху із СІП-панелей належать:
●● відсутність необхідності у додатковому утепленні й повітро- і пароізоляції даху;
●● висока енергоефективність;
●● висока герметизація огороджувальних конструкцій;
●● невелика власна вага СІП-панелей даху;
●● ідеальна придатність для мансардних поверхів і будинків з плоским дахом;
●● можливість будівництва в будь-який сезон року;
●● придатність для будинків з огороджувальними конструкціями із будь-яких буді-
вельних матеріалів;
●● можливість використання будь-якого покрівельного покриття;
●● швидкість монтажу;
●● можливість монтажу без застосування важкої вантажопідйомної техніки;
●● мінімальний вплив людського фактору на якість будівельної продукції;
●● можливість збільшення корисної площі мансардних поверхів;
●● біостійкість СІП-панелей даху (панелі не гниють, не пліснявіють, їх не пошкоджу-
ють комахи).
Перш ніж почати улаштування даху, необхідно врахувати обмеження щодо
його нахилу. Зазвичай похилі дахи приватних будинків мають нахил не мен-
ше 10°, завдяки чому вони здатні до самоочищення від снігу.
Плоскі дахи мають нахил 2–3°. Вони мають значну міцність, що витримує
снігове навантаження у регіонах з великою кількістю опадів. При виборі нахилу
даху варто враховувати особливості клімату у регіоні будівництва. Якщо опади
випадають у значній кількості, оптимальним буде значення кута нахилу в 40°
або більше — в цьому випадку ризик потрапляння вологи у стики між панеля-
ми буде найменшим. У регіонах з теплим і сухим кліматом дахи із СІП-панелей
встановлюють з нахилом до 25°, що сприятиме здешевленню будівництва даху.
Починати монтаж даху можна тоді, коли повністю закінчено монтаж зов-
нішніх стін і перекриттів. Нижньою опорою СІП-панелей даху служитиме верх-
ня обв’язка стін або мауерлат. Це елемент конструкції даху, який укладають
по верху стін будинку. Він є опорою кроквам або СІП-панелям, з’єднаним ме-
тодом шип-паз за допомогою стикувальних брусів, які працюють як елементи
кроквяної системи. При спорудженні будинків із СІП-панелей мауерлат вигля-
дає нетрадиційно, оскільки він одночасно є з’єднувальним брусом стінових па-
нелей. Верхню його частину роблять зі зрізом, який відповідає нахилові даху.
5 4
4 3
3 2
2 2
1 1
Рис. 11.5. СІП-будинок з двосхилим дахом Рис. 11.6. Дах з проміжними прогонами:
без прогонів: 1 — мауерлат; 2 — фронтон; 1 — мауерлат; 2 — фронтон; 3 — гребенева
3 — гребенева балка; 4 — СІП-панелі даху балка; 4 — СІП-панелі даху; 5 — прогони
3
4
Рис. 11.8. Схема монтажу двосхило-
5 6
го даху з прогонами: 1 — мауерлат
100х150 мм; 2 — саморізи 8х280мм;
7 3 — гребенева балка 100х150 мм; 4 —
1
стикувальний брус 40х200 мм; 5 —
проміжні прогони 100х150мм;
6 — СІП-панель даху; 7 — подвійна
ставка 40х200 мм
На рис. 11.8 показано схему монтажу двосхилого даху з прогонами. Для бу-
дівництва СІП-дахів використовують СІП-панелі з розмірами 2500х625х200 мм,
2800х625х200 вагою 33–35 кг. Отже, для даху нормою вважають СІП-панелі
товщиною 224 мм. СІП-панелі даху з’єднують між собою стикувальним брусом,
зібраним із дощок 40х200 мм або 50х200 мм із сухого каліброваного лісомате-
ріалу камерного сушіння, обробленого вогнебіозахистом. Крок стикувального
бруса — 625 мм.
Для кріплення СІП-панелей даху можна використовувати «жовті» саморізи
по дереву, оцинковані цвяхи, оцинковані йоржовані цвяхи. Не варто застосо-
вувати чорні загартовані саморізи — вони обламуються і швидко піддаються
корозії.
Металочерепиця
Профнастил
Тестові завдання
1. Дахи з яким нахилом належать до похилих?
а) 1:6; б) 1:7; в) 1:5; г) 1:8.
2. З яким мінімальним перерізом дошки треба улаштовувати в’язі несучого
каркаса даху?
а) 16 х 90 мм; б) 19 х 89 мм; в) 22 х 89 мм; г) 25 х 80 мм.
3. З яким мінімальним перерізом дошки варто улаштовувати кроквяну бантину?
а) 25 х 89 мм; б) 22 х 89 мм; в) 19 х 89 мм; г) 16 х 89 мм.
4. Який мінімальний переріз стійки каркаса даху?
а) 38 х 89 мм; б) 38 х 100 мм; в) 40 х 100 мм; г) 32 х 75 мм.
5. Яку мінімальну ширину можуть мати звиси даху?
а) 0,4 м; б) 0,6 м; в) 0,8 м; г) 1,2 м.
6. Який нахил повинен мати дах із СІП-панелей у місцевості, де випадає багато опадів?
а) 30°; б) 35°; в) 40°; г) більше ніж 40°.
7. Який нахил повинен мати дах із СІП-панелей в районі з теплим і сухим кліматом?
а) До 30°; б) до 35°; в) до 25°; г) менше ніж 25°.
8. При якій швидкості вітру можна монтувати СІП-панелі даху?
а) 12 м/с; б) 10 м/с; в) 9 м/с; г) 8 м/с.
9. При якому нахилі даху використовують упори під СІП-панеллю даху?
а) 10°; б) 12°; в) 15°; г) 20°.
10. Із яких матеріалів можуть виконувати зовнішні шари СІП-панелей даху?
а) Із металу; б) із ОСП-3; в) із магнезиту; г) із плит ГКПВ.
11. Яку товщину повинні мати СІП-панелі даху?
а) 174 мм; б) 200 мм; в) 224 мм; г) більше ніж 224 мм.
12. Брус якого перерізу з’єднує між собою СІП-панелі даху?
а) 30х200 мм; б) 38х200 мм; в) 400х20 мм; г) 50х200 мм.
13. З яким кроком встановлюють бруси для з’єднання СІП-панелей даху?
а) 625 мм; б) 700 мм; в) 1200 мм; г) 1250 мм.
14. Яку масу має квадратний метр керамічної черепиці?
а) 30 кг; б) 40 кг; в) 50 кг; г) більше ніж 50 кг.
15. Яку масу має квадратний метр бітумної черепиці?
а) 5 кг; б) 10 кг; в) 18 кг; г) більше ніж 18 кг.
16. Який термін служби має ондулін?
а) 50 років; б) 60 років; в) 100 років; г) 75 років.
17. Скільки часу служить бітумна черепиця?
а) 20 років; б) 40 років; в) більше ніж 40 років.
РОЗДІЛ 12.
ОПОРЯДЖУВАЛЬНІ РОБОТИ
Контрольні запитання
1. З якою метою здійснюють оздоблювальні роботи при спорудженні малоповерхо-
вих будинків?
2. Які роботи належать до опоряджувальних?
3. З якою метою використовують опоряджувальні будівельні матеріали?
4. Що впливає на якість будівельних поверхонь?
ÂÂ У
середині приміщень пінополістирольні листи приклеюють безпосередньо до
поверхні внутрішньої обшивки із ОСП зовнішніх стін за такою технологією:
1. Поверхню ОСП знежирюють і очищають від бруду.
2. Калібрувальним шпателем наносять на поверхню ОСП клеєву розчинову суміш.
3. Утеплювач притискають до основи і чекають висихання клею.
4. Основу армують пластиковою або скловолокнистою сіткою із самоклейною основою.
До початку оббивки поверхні ОСП крафт-папером або просоченим карто-
ном усі стики СІП-плит промащують герметиком, після чого відбувається насти-
лання крафт-паперу або просоченого картону. Кріплення здійснюють степлером
на скоби. Потім на поверхню оббивки приклеюють пластикову або скловолокни-
сту армувальну штукатурну сітку.
Процес виконання робіт більше схожий на шпаклювання поверхонь. Він од-
наковий як для робіт зовні будинку, так і всередині. Шар штукатурки товщиною
від 1,5 до 5 мм наносять шпателем.
Зазвичай використовують штукатурні суміші з високою адгезією. У більшості
випадків ці суміші мають полімерну основу, яка зумовлює їхню довговічність.
Контрольні запитання
1. Що називають штукатуркою і яке її призначення?
2. Назвіть роботи, що входять до штукатурного процесу.
3. Що таке одношарові штукатурки?
4. Як звичайні штукатурки наносять на будівельні поверхні?
5. Яку товщину мають звичайні штукатурки залежно від їхньої якості?
6. Від яких впливів оберігають свіжу штукатурку?
7. Від чого залежить вибір розчинової суміші для оштукатурювання?
8. Які температуру і вологість повітря вважають найкращими для виконання штука-
турних робіт?
9. Що таке СБС? Які їхні переваги порівняно з розчиновими штукатурними сумішами,
що виготовляють безпосередньо на будівельному майданчику?
10. Як поділяють штукатурки за видом в’яжучого?
11. Я к впливає крупність заповнювача розчинової штукатурної суміші на товщину нане-
сення шару штукатурки? Як розрізняють штукатурки за товщиною нанесення шару?
12. Як розрізняють штукатурки за стійкістю до дії води?
13. Я кі штукатурки називають фактурними? Як їх поділяють за виглядом і глибиною
малюнка?
14. Які основні властивості варто брати до уваги при виборі декоративної штукатурки?
сумішами від займання, деревних жуків і гнильних бактерій. Окрім того, дерев’я-
ний сайдинг не є зручним в роботі і досить дорого коштує;
●● металевий — із оцинкованого алюмінію або заліза — відзначається міцністю,
вогнестійкістю, довговічністю. Проте він більш складний при монтажі, має погану
шумоізоляцію і схильність до корозії;
●● фіброцементний — має високу міцність, стійкість до органічного вивітрювання,
опір до замокання, тривалий термін експлуатації. Проте він має більш високу
ціну, ніж інші види сайдингу.
До популярних способів опорядження будинку із СІП-панелей належать схо-
жі на сайдинг натуральні матеріали — дерев’яна вагонка, блок-хаус і планкен.
Вони коштують значно дорожче, ніж вініловий сайдинг, і потребують додатково-
го захисту від зволоження і займання. Дерев’яні матеріали мають велику масу
і більш складні в роботі. У кожному елементі дерев’яної вагонки, блок-хаусу
і планкену є спеціалізовані замки, якими їх фіксують між собою.
Монтаж цих натуральних матеріалів можна здійснювати безпосередньо на
поверхню ОСП або на систему вертикальних лат.
Блок-хаус — декоративний елемент з деревини з округленим перерізом.
Оздоблення стін блок-хаусом ззовні нагадує рублений будинок з колод. По суті,
блок-хаус є різновидом сайдингу, тобто дошкою з опуклою поверхнею, яка з од-
ного боку імітує форму колоди. Кріплення до СІП-панелей здійснюють на крон-
штейни або оцинковані цвяхи.
Окрім блок-хаусу, для оздоблення зовнішніх стін під дерево можна застосо-
вувати планкен — імітацію бруса. Це простий і недорогий спосіб опорядження
фасаду. Планкен кріплять до СІП-панелі так само, як і блок-хаус.
Найбільш поширеним у Північній Америці та Канаді варіантом оздоблен-
ня СІП-будинків є застосування цокольного сайдингу. Це полімерні панелі —
пластикові, вінілові та інші, які імітують структуру цегляної або кам’яної кладки.
Будинки, оздоблені цокольним сайдингом, якими би вони не здавались, — де-
рев’яними, цегляними чи кам’яними — насправді є будинками, облицьованими
пластиком. Цей варіант зовнішнього оздоблення не із дешевих. Він майже удвічі
дорожчий, ніж оздоблення декоративною штукатуркою.
Зазначмо, що технологія та особливості монтажу сайдингової системи
оздоблення фасадів дають змогу здійснити додаткове утеплення зовнішньої
частини стіни будинку мінеральною ватою або екструдованим пінополістиро-
лом. Крім того, між латами зручно ховати електричну проводку для зовнішньо-
го освітлення будинку.
ÂÂ В
икористання цементно-мінеральних плит для захисту від вивітрювання
і оздоблення зовнішніх стін СІП-будинків дає змогу:
●● підвищити просторову жорсткість огороджувальних конструкцій;
●● здійснити їх монтаж вручну, не потребуючи навіть легких вантажопідйомних ме-
ханізмів;
●● суттєво знизити займистість і підвищити вогнестійкість огороджувальних кон-
струкцій СІП-будинків;
●● збільшити міцність, вологостійкість і стійкість елементів оздоблення СІП-будин-
ків до дії агентів атмосфери;
●● спростити фінішну декоративну обробку зовнішніх стін.
Усередині СІП-будинків цементно-мінеральні плити доцільно використову-
вати для обшивки каркасно-обшивних стін і СІП-стін у приміщеннях з вологим
і мокрим технологічними режимами. Їх легко обробляти, свердлити, пиляти, рі-
зати, згинати і кріпити до металевих і дерев’яних лат або безпосередньо до ОСП
гвинтами, саморізами і цвяхами.
Залежно від способу кріплення плит до зовнішніх стін СІП-будинків розріз-
нять стіни двох типів (табл. 12.1).
Таблиця 12.1
Типи зовнішніх стін СІП-будинків
Тип Ескіз Опис конструкції
СІП-стіна з повітряним проміжком. Кріплення
1 плит до вертикально закріплених шпонок-стійок
СІП-стіни.
СІП-стіна без повітряного проміжку. Кріплення плит
2
безпосередньо до шпонок-стійок СІП-стіни.
А Б В
●● штукатурну суміш наносять на таку частину поверхні стіни, де їй можна буде на-
дати фактури і з’єднати з наступною частиною, поки вона ще мокра;
●● після нанесення штукатурки у момент початку тужавіння (5–10 хвилин), коли
розчинова суміш вже не буде прилипати до інструмента, необхідно за допомо-
гою пластикової терки, губки, щітки, жорсткого пензля, рельєфного валика почи-
нати формування фактури її поверхні;
●● у місцях планової технологічної перерви або з’єднання з іншою штукатуркою не-
обхідно приклеїти до основи паперову самоклейку стрічку. Нанесення штукатур-
ки і фактури виконують з легким заходом на стрічку;
●● після затирання штукатурки й отримання бажаної фактури потрібно зразу ж зня-
ти приклеєну раніше стрічку. Потім на край штукатурки, яка вже схопилася, зно-
ву наклеюють захисну паперову стрічку. Після технологічної перерви на наступ-
ну нештукатурену ділянку наносять штукатурну розчинову суміш;
●● після формування фактури штукатурки на цій ділянці стіни захисну стрічку одра-
зу ж видаляють. Таким чином, ділянки нанесеної штукатурки щільно з’єднують,
утворюючи однорідну рівну поверхню;
●● формування фактури «короїд» при використанні декоративної штукатурки вико-
нують пластиковою теркою. Напрямки руху терки можуть бути доволі різнома-
нітними: вертикальними, горизонтальними, круговими. Зусилля натиску і напря-
мок рухів інструмента нададуть неповторності малюнку на поверхні стіни після
її штукатурення;
●● формування камінцевої фактури при використанні декоративної штукатурки ви-
конують круговими рухами пластикової терки;
●● формування фактури поверхні має виконувати один майстер, інакше буде втра-
чено однорідність фактури.
ÂÂ О
крім цементної декоративної штукатурки, мінеральних і дисперсійних
штукатурок, для зовнішнього оздоблення фасадів малоповерхових будинків
використовують:
●● цементну фасадну штукатурку;
●● цокольну штукатурку;
●● штукатурно-клеєву суміш на основі цементу.
Цементна фасадна штукатурка призначена для вирівнювання фасадів
будинків. Наявність у ній фракційованого піску дає змогу уникнути усадки і трі-
щиноутворення при максимальній товщині штукатурного шару. Ця штукатурка
оберігає поверхні стінових конструкцій від негативної дії вологи й агресивних
хімічних сполук, які містяться в атмосфері.
Цокольна штукатурка також належить до цементовмісних штукатур-
них сумішей. Це суха суміш, зроблена на основі цементу, фракційованого піску
та хімічних додатків. Вона призначена для вирівнювання високоміцних повер-
хонь цоколів будинків і основ, що зазнають дії високих динамічних навантажень,
перед нанесенням декоративних покриттів. Допускають як ручне, так і машинне
нанесення штукатурної розчинової суміші (до 15–20 мм за один намет). Цокольна
штукатурка вирізняється підвищеною морозостійкістю та не має схильності до
тріщиноутворення.
Штукатурно-клеєву суміш на цементній основі застосовують для зовніш-
ніх і внутрішніх робіт. Вона містить фракційований пісок, спеціальні волокна і по-
лімерні додатки, які забезпечують готовому шару розчину високу адгезію, тріщи-
ностійкість і водовідштовхувальні властивості. Водовідштовхувальна властивість
Контрольні запитання
1. Н
азвіть типи фінішного декоративно-оздоблювального покриття зовнішньої по-
верхні каркасно-обшивних стін з обшивкою цементно-мінеральними плитами.
2. Я
кі роботи необхідно виконати перед нанесенням на поверхню цементно-міне-
ральних плит базового штукатурного шару?
3. Я
к здійснюють нанесення на поверхню зовнішньої обшивки каркасно-обшивної
стіни базового штукатурного шару й армувальної сітки?
4. К
оли можна наносити на базовий штукатурний шар декоративну штукатурку, фар-
бування, плиткове покриття?
5. Я
кі суміші використовують для декоративного штукатурення поверхні зовнішньої
обшивки із цементно-мінеральних плит?
6. Н
азвіть основні правила нанесення декоративної штукатурки.
7. Я
к здійснюють контроль виконання штукатурних робіт? Які дефекти штукатурних
робіт є неприпустимими?
Контрольні запитання
1. Які речовини належать до лакофарбових матеріалів?
2. Як здійснюють оздоблення зовнішніх поверхонь оштукатурених стін лакофарбо-
вими сумішами?
3. Назвіть основні властивості лакофарбових матеріалів.
4. З яких шарів складаються лакофарбові покриття?
5. Назвіть властивості лакофарбових покриттів?
При цьому вона скорочує час коригування положення плитки приблизно на 5 хви-
лин та збільшує час тужавіння розчинової суміші приблизно на один день.
Технологія улаштування плиткового покриття
Плитку треба приклеювати на чисту суху поверхню цементно-мінеральних
плит. Клей необхідно викласти тонким шаром за допомогою лопатки, потім роз-
чинову клеєву суміш потрібно вирівняти на поверхні зубчастим шпателем (для
плитки 15 х 15 см використовують шпатель із зубцями висотою 6 мм, для плитки
30 х 30 см — 8 мм). Мінімальна ширина шва має дорівнювати 2 мм. Коригувати
положення плитки можна протягом 10 хвилин. Зволожувати плитку водою пе-
ред укладанням не потрібно. При виконанні зовнішніх робіт на великих площах
з огляду на коливання температури повітря облицювання треба передбачати
з улаштуванням компенсаційних швів. Вказівки щодо приготування розчинової
суміші зазвичай наводять на упаковці СБС.
Плитку потрібно укласти впродовж 20 хвилин, інакше розчинова суміш під-
сохне і втратить клейні властивості. На ці 20 хвилин треба розраховувати потріб-
ну кількість розчинової суміші клею для плитки.
Після укладання плитки на усій поверхні або при великих обсягах робіт на
визначеній захватці роблять технологічну перерву на 24 години для набуття роз-
чиновою сумішшю міцності та її перетворення на розчин. Далі готують розчинову
суміш для затирання швів між плитками. Розчинову суміш для заповнення і зати-
рання швів готують із сухих затирочних сумішей, які обирають з урахуванням ко-
льору плитки та ширини швів. Затирочні сухі суміші — цементовмісні матеріали,
які замішують на чистій воді до пастоподібної однорідної маси, а у разі необхід-
ності — на еластичній добавці (зовнішнє облицювання, опалювані підлоги). Не-
рівномірний розподіл вологи у розчиновій суміші та залишкова волога можуть
стати причиною утворення плям на швах.
При нанесенні розчинової суміші шви мають бути чистими, знепиленими,
рівномірної глибини. Тому їх треба прочистити дерев’яним клином. Дуже гі-
гроскопічні поверхні керамічних плиток до заповнення швів потребують зволо-
ження водою. Шовну масу наносять на поверхню плитки затиркою для швів і роз-
тирають по діагоналі. Щойно шовна суміш на покритті стає тьмяною і починає
тверднути, необхідно виконати чистку швів. Вологою губкою або затиркою з губ-
кою потрібно вирівняти розчинову суміш строго по краях і стерти її з поверхні
плиткового покриття.
Після повного висихання шовного розчину облицьовані глазуровані поверх-
ні додатково очищають м’якою ганчіркою і полірують. Залишки розчину на по-
верхні плиток усувають не раніше ніж через два тижні.
При затиранні швів треба уникати потрапляння сонячних променів і протя-
гів на свіжооброблені шви. Інтенсивне використання води (душ) можливе тільки
через два тижні після закінчення робіт із затирання швів.
Контрольні запитання
1. Я
кі захисні властивості мають плиткові покриття каркасно-обшивних стін? Чи від-
повідають вони сучасним вимогам щодо естетики, експлуатації й екології?
2. Назвіть найбільш поширені сучасні облицювальні матеріали.
а) б) в) г)
д) е) ж) з)
Контрольні запитання
1. Я
к виконують оздоблення керамічною плиткою вологих приміщень, зокрема якщо
зволоження може бути тривалим?
2. Я
кі матеріали для забезпечення потрібної адгезії та гідроізоляції плитки вико-
ристовують у вологих приміщеннях?
3. Я
к облицьовують керамічною плиткою поверхню цементно-мінеральних плит? Які
матеріали при цьому застосовують?
4. Назвіть технологічну послідовність облицювання стін керамічною плиткою.
товану поверхню обшивки стіни наносять шар шпаклівки (товщина шару — мінімум
4 мм). При цьому в шар шпаклівки за допомогою мулярської лопатки укладають
армувальну сітку. Для отримання гладкої фінішної поверхні на нанесений раніше
шар шпаклівки після його висихання треба нанести тонкий шар білої шпаклівки.
Після нанесення цього тонкого шару поверхня цілком готова до фарбуван-
ня. Перший шар шпаклівки дозволяє отримати поверхню з рівнем якості Q1-Q3
(табл. 12.5, с. 172). Її можна фарбувати або наносити на неї декоративну штукатурку.
Для отримання гладкої поверхні, що відповідає високим візуальним вимогам
рівня якості Q4, треба використовувати білу фінішну шпаклівку.
Контрольні запитання
1. Я
кі підготовчі роботи виконують перед фарбуванням поверхні обшивки із цемент-
но-мінеральних плит ?
2. Я
кі фарбувальні суміші можна використовувати для фарбування обшивки із це-
ментно-мінеральних плит? Які інструменти використовують для нанесення фар-
бувальної суміші?
3. Я
кі матеріали і знаряддя потрібні для підготовки до штукатурення цементно-міне-
ральних плит ?
4. Я
к відбувається приготування розчинової штукатурної суміші та штукатурення по-
верхонь із цементно-мінеральних плит?
5. Які інструменти потрібні для штукатурення?
6. Як армують шпаклювальний матеріал у стиках ГКП і ГВП?
7. Як гідроізолюють і герметизують гіпсокартонне обшиття?
Таблиця 12.4
Потрібна кількість рулонів шпалер для стін
Периметр приміщення
Висота, м
9 10 12 13 14 15 16 17 19 20 21 22 23 25 26 27 28 ЗО
2,15–2,30 4 5 5 6 6 7 7 8 8 9 9 10 10 11 12 12 13 13
2,30–2,45 5 5 6 6 7 7 8 8 9 9 10 10 11 11 12 13 13 14
2,45–2,60 5 5 6 7 7 8 9 9 10 10 11 12 12 13 14 14 15 15
2,60–2,75 5 5 6 7 7 8 9 9 10 10 11 12 12 13 14 14 15 15
2,75–2,90 6 6 7 7 8 9 9 10 10 11 12 12 13 14 14 15 15 16
2,90–3,05 6 6 7 8 8 9 10 10 11 12 12 13 14 14 15 16 16 17
3,05–3,20 6 7 8 8 9 10 10 11 12 13 13 14 15 16 16 17 18 19
Примітка. Вказано кількість стандартних рулонів. Периметр включає дверні та віконні прорізи.
Контрольні запитання
1. Що таке шпалери? Які існують види шпалер?
2. Які підготовчі операції передують наклеюванню шпалер?
3. Які клеї застосовують для наклеювання шпалер?
4. Як наклеюють шпалери?
Рис. 12.11. Зовнішня система оздоблення Рис. 12.12. Зовнішня система оздоблення
фасаду будинку штукатуркою: 1 — зовнішня фасаду будинку з пофарбуванням: 1 —
штукатурка; 2 — ґрунтовка базового покрит- пофарбування; 2 — базове покриття біле
тя; 3 — базове покриття біле з армуваль- з армувальною сіткою; 3 — шпаклівка сіра
ною сіткою; 4 — шпаклівка сіра зі стрічкою зі стрічкою (10 см); 4 — цементно-мінераль-
(10 см); 5 — цементно-мінеральна плита на плита
Рис. 12.13. Зовнішня система оздоблення Рис. 12.14. Внутрішня система оздоблення
фасаду будинку тонким цегляним шаром на стіни будинку керамічною плиткою. Рівень
еластичному клеї: 1 — облицювання шаром якості оздоблення — Q1: 1 — цементно-мі-
цегли; 2 — еластичний клей для приклеюван- неральна плита; 2 — шуруп; 3 — клей для
ня керамічної плитки; 3 — базове покриття швів; 4 — ґрунтовка для плит; 5 — клей для
біле з армувальною сіткою; 4 — шпаклівка плитки; 6 — кахельна плитка
сіра зі стрічкою (10 см); 5 — цементно-міне-
ральна плита
Рис. 12.15. Внутрішня система оздоблення Рис. 12.16. Внутрішня система оздоблення
стіни декоративною штукатуркою. Рівень стіни шпалерами. Рівень якості оздоблен-
якості оздоблення — Q2: 1 — плита; 2 — шу- ня — Q2: 1 — гіпсокартонна плита; 2 — шу-
рупи для ГКП; 3 — шпаклівка; 4 — ґрунтовка рупи для ГКП; 3 — шпаклівка; 4 — ґрунтов-
Тіфенгрунд; 5 — декоративна штукатурка ка Тіфенгрунд; 5 — шпалери
а)
б)
в)
а б
в г
Рис. 12.20. Приклади оздоблення стель: а — підвісна стеля з гіпсокартону; б — натяжна стеля;
в — підшивна стеля; г — скляна підвісна стеля
Контрольні запитання
1. Що таке стеля?
2. Назвіть сучасні рішення опорядження поверхні стелі.
3. Чим підвісні стелі відрізняються від самонесучої стелі?
4. Що таке підвісна стеля з відкритим каркасом?
5. Що таке підвісні стелі з гіпсокартону?
Тестові завдання
1. Скільки рівнів якості остаточного оздоблення поверхні стін і перегородок роз-
різняють при їхній обшивці плитами?
а) Два; б) три; в) чотири; г) більше ніж чотири.
2. Яка середня товщина усіх шарів простої штукатурки?
а) 8 мм; б) 10 мм; в) 12 мм; г) 15 мм.
3. Яку середню товщину мають усі шари покращеної штукатурки?
а) 12 мм; б) 15 мм; в) 18 мм; г) 20 мм.
РОЗДІЛ 13.
ОПАЛЮВАЛЬНІ, ВЕНТИЛЯЦІЙНІ, САНТЕХНІЧНІ
Й ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ У СІП-БУДИНКАХ
ÂÂ
треба використовувати тільки негорючі марки кабелю, такі як NYM, ВВГнг-15,
ВВГгнд, ППГнг(А)-НГ, ППГнг(А)-FRHF;
ÂÂ
при монтажі відкритої проводки у СІП-будинку варто використовувати кабель-
ні канали із вогнезахисних або самозагасальних полімерів;
ÂÂ
електропроводка в СІП-будинку повинна мати якісний контур заземлення і за-
хист від розряду блискавки;
ÂÂ
з метою підвищення пожежної безпеки необхідно встановити пожежну сигна-
лізацію та систему пожежогасіння;
ÂÂ
з метою запобігання витоку струму треба улаштувати захисні вимкнення, авто-
матичні пробки й автоматичні вимикачі (АВ).
ÂÂ
з метою зниження навантаження на електромережу варто відмовитись від ви-
користання ламп розжарювання на користь світлодіодів;
ÂÂ
при проведенні електромонтажних робіт необхідно дотримуватися ПУЕ (Пра-
вил улаштування електроустановок).
Контрольні запитання
1. Що таке електромонтаж?
2. Які існують способи електромонтажу?
3. Який кабель для електропроводки застосовують у СІП-будинках?
4. Як прокладають електрокабель у процесі відкритої електропроводки?
5. Назвіть переваги відкритої електропроводки.
6. Як прокладають закриту електропроводку в СІП-будинках?
7. Де варто розташовувати вимикачі?
8. Яких правил треба дотримуватися при виконанні електропроводки у СІП-будинках?
9. Які завдання повинні вирішувати інженерні системи у СІП-будинках?
ÂÂ К
омунікації у будинку монтують за попередньо розробленим проєктом, який
містить:
●● загальні дані;
●● план розташування місць сантехнічних приладів і трас трубопроводів;
●● план детального розташування сантехнічних приладів у приміщеннях;
●● аксонометричну схему підключення водопостачання;
●● специфікацію обладнання.
складанням втрат води в усіх точках: туалети, раковини, ванни, душі, пральні
машини поливи та ін. Схему водопостачання СІП-будинку наведено на рис. 13.1.
Частину обладнання насоса заглибного типу доцільно встановити у кесо-
ні — спеціальному колодязі біля свердловини. Це забезпечує тишу в будинку
і мінімальну відстань транспортування води до гідроакумулятора. Кесон за-
глиблюють нижче межі промерзання ґрунту. Для системи водопостачання зі
свердловини доцільно використовувати пластикові труби. Вони легкі, довго-
вічні, не бояться корозії, на їхній внутрішній поверхні не утворюється бакте-
ріальний наліт. Їх можна згинати і різати, а також укладати в ґрунт. Для запобі-
гання замерзанню труби треба закладати нижче глибини промерзання ґрунту.
Ввід труб у будинок необхідно утеплювати.
У СІП-будинку усі труби треба прокладати на поверхні обшивки СІП-пане-
лей. При монтажі труб прорізують отвори у СІП-панелях. Зазвичай план кому-
нікацій складають на етапі проєктування будинку, тому місця пропуску труб
крізь СІП-панелі визначають заздалегідь. Для захисту труб використовують
гофровані рукави. У будинку можна використовувати будь-які труби. Тради-
ційними матеріалами є сталеві, чавунні, оцинковані, мідні, з нержавіючої сталі.
Проте останнім часом доволі широко розповсюджено полімерні труби, напри-
клад, поліпропіленові.
ÂÂ В
становлюючи каналізаційні труби у СІП-будинку, доцільно дотримуватися
певних правил:
●● установлення каналізаційних труб потрібно здійснювати згідно з розробленим
проєктом, в якому визначено нахили труб, місця для встановлення сантехніки;
●● під час укладання каналізаційних трубопроводів усі труби й інші елементи систе-
ми треба міцно і надійно закріпити до поверхні СІП-панелей або іншої монтажної
поверхні;
●● необхідно використовувати тільки якісні матеріали, при цьому труби та з’єдну-
вальні деталі мають бути одного виробника.
Розташування водопровідних і каналізаційних труб по стінах і перегород-
ках погіршує зовнішній вигляд приміщень будинку. Для того щоб приховати
змонтовані по стінах труби, у більшості випадків використовують системи
облицювання стін гіпсокартонними плитами по металевому або дерев’яному
каркасу або прикривають їх гіпсокартонними коробами. Це незначно зменшує
площу приміщення, зате поліпшує звукоізоляцію і пожежну безпеку. Якщо є
можливість підключення систем каналізації СІП-будинку до центральної систе-
ми, проблем з водопостачанням не виникає. У цьому випадку необхідно про-
вести труби випуску до центральної каналізації і підключити до неї будинок
згідно з проєктом. Труби всередині будинку можна прокладати під підлогою
або в конструкції підлоги, якщо це можливо.
Якщо до центральної каналізаційної системи підключення не можливе,
треба побудувати автономну систему каналізації на земельній ділянці будинку.
функцію аероліфта, який підіймає маси мулу з дна місткості і перемішує з но-
вими стоками.
При переливі між баками вода все більше освітлюється. Крім того, кон-
струкція аеротенка передбачає наявність відстійника-жироловки для збору
густих субстанцій, крупного піску і жирів. Очищену у такий спосіб воду можна
використовувати для технічних цілей або зливати у ґрунт.
Септик з біофільтром ÂÂ Принцип роботи системи біологічного
(рис. 13.7) призначено для очищення:
біологічного очищення
стоків з допомогою анае- ●● Усередині місткість розділено на 2 або 3 секції
робних бактерій. одна в одній або поруч одна з одною, як показано
на рис. 13.7. Усі вони з’єднані переливами.
●● Перша секція призначена для збору основної маси відходів твердого типу. Стоки
з будинку течуть в неї.
●● У другій місткості встановлено колбу з нерозчинним заповнювачем (засипкою).
Це може бути керамзит, каміння, полімерні нитки, кокс, пінопласт тощо. Засипка
є основним місцем бактерій, яких запускають усередину.
●● При перетіканні вода контактує з бактеріями, які активно розмножуються і пере-
робляють відходи людської життєдіяльності.
●● Далі вода тече по системі вже очищеною.
Анаеробні бактерії не потребують кисню, вони дуже життєздатні, але їм
потрібне постійне підживлення. Тому якщо залишити септик без роботи надов-
го, бактерії можуть загинути.
Контрольні запитання
1. Назвіть способи електричного опалення СІП-будинків.
2. На які типи поділяють електричні котли?
3. Що таке теплоносій?
4. Як контролюють процес опалення приміщення будинку і потрібну температуру
теплоносія?
5. Назвіть переваги і недоліки класичних електричних котлів.
6. Що входить у систему радіаторного електричного опалення СІП-будинку?
7. Як можна приблизно визначити потрібну потужність електрокотла?
8. Намалюйте конструкцію кабельної підлоги на сітці з теплим матом і покриттям із
ламінату, ковроліну чи лінолеуму.
2
5
4
3
Рис. 13.28. Варіанти опалення камінами: а — камін з відкритою топкою; б — камін з повітряним
опаленням; в — камін з водяним опаленням; 1 — димар; 2 — зуб; 3 — портал; 4 — колосник;
5 — канал-розподільник теплого повітря; 6 — труба димаря; 7 — решітки для виводу нагрітого
повітря; 8 — корпус каміна; 9 — водяний плащ; 10 — закрита камінна топка; 11 — холодне повіт
ря; 12 — холодна вода; 13 — нагріта вода
Контрольні запитання
1. Назвіть основні правила, яких треба дотримуватись при будівництві каміна.
2. Що таке димова заслінка і для чого вона призначена?
3. Що треба брати до уваги, встановлюючи каміни заводського виготовлення?
4. Як треба сполучати вихідні діаметри топки каміна з діаметром димаря?
5. Я
ку масу має витримувати перекриття, щоб можна було встановити камін завод-
ського виготовлення?
6. У яких місцях варто встановлювати каміни та інші опалювальні прилади?
7. Як розрізняють каміни за формою і способами оформлення та опорядження?
8. Який варіант опалення будинку каміном є найгіршим і чому?
9. Я
кі переваги при опаленні будинку мають каміни зі сталевою або чавунною топ
кою? Що є недоліком таких камінів?
10. Я кими можуть бути димарі камінів? Для чого їх використовують, і де доцільно
розташовувати?
11. Як здійснюють гільзівку димарів? Яка гільзівка димарів найбільш поширена?
12. На якій висоті над дахом має бути димовий канал димаря?
Сталеві печі теж мають свої Перевагою сталі є те, що її легко зварю-
переваги, головною з яких є вати, і це робить можливим конструювання
їхня невелика вага — 70–120 кг, печі з різноманітними улаштуваннями для
оскільки для виготовлення усіх ефективної конвекції, тому в кам’янки стале-
елементів печі використовують вих печей не треба укладати велику кількість
сталеві листи товщиною від 4 до каміння, що разом з невеликою масою самої
8 мм. печі робить її монтаж простим і доступним
у будь-якій частині приміщення, без улашту-
вання фундаменту або посилення підлоги. Застосування жаростійкої нержаві-
ючої сталі для зовнішньої обробки створює широкі можливості для дизайне-
рів, а для прихильників ретро зовнішній кожух печі облицьовують шляхетним
полірованим каменем. Сталеві печі більш доступні за ціною, ніж дорогі печі
з чавуну.
Недоліками сталевих печей тривалий час вважають високу корозію сталі,
імовірність деформації при нагріванні, більш низьку, порівняно з чавуном, жа-
ростійкість. Проте це було актуально раніше. З використанням сучасних тех-
нологій недоліки звели до мінімуму.
4. У
яких випадках доцільно встановлювати механічну вентиляцію приміщень бу-
динку?
5. Коли доцільно встановлювати самостійні вентиляційні системи?
6. Ч
им відрізняються вентиляційні системи, поєднані з повітряним опаленням, від
самостійних вентиляційних систем?
7. Що таке рекуператори тепла?
8. Для чого застосовують рекуператори?
9. Як працюють вентилятори з рекуперацією тепла (ВРТ)?
10. Ч им відрізняються вентилятори із пластинчастими теплообмінниками від венти-
ляторів з теплообмінниками колісного типу?
11. Від чого залежить ефективність роботи вентиляційних систем будинку?
Тестові завдання
1. Скільки способів електропроводки буває у СІП-будинках?
а) Один; б) два; в) три; г) чотири.
2. На яку силу струму розраховують електромережі у СІП-будинках з вели-
кою кількістю електроприладів?
а) 100 ампер; б) 150 ампер; в) 200 ампер; г) 250 ампер.
3. На якій відстані треба розташувати свердловину від вигрібної ями або
септика, якщо джерелом постачання є ґрунтова вода?
а) 10 м; б) 15 м; в) 20 м; г) 50 м.
4. Де можна розташовувати артезіанські свердловини?
а) Усередині бу- б) н
еподалік від в) н
а відстані не менше 50 м від бу-
динку; будинку (5–10 м); динку.
5. З якої глибини можуть підіймати підземну воду поверхневі насоси?
а) 5 м; б) 8 м; в) 10 м; г) 15 м.
6. На якій висоті вище покрівлі монтують вентиляційний стояк?
а) 50 см; б) 1 м; в) вище гребеня даху.
7. До якого рівня забезпечує очищення стоків двокамерний септик?
а) 40–50 %; б) 55–60 %; в) 65–70 %. г) 70–75 %
8. Які матеріали вважають пріоритетними для каналізаційних систем?
а) Кераміка; б) чавун; в) поліетилен; г) склопластик.
9. Зі скількох шарів складається конструкція «теплої підлоги» з водяним
теплоносієм?
а) Із 3 шарів; б) із 4 шарів; в) із 5 шарів; г) із 6 шарів.
10. Я ку економію електроенергії забезпечує функціонування кімнатних тер-
морегуляторів при використанні електричного опалення СІП-будинку?
а) 10%; б) 15%; в) 20%; г) 25%.
РОЗДІЛ 14.
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ
ПРИ ВИКОНАННІ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ
ÂÂ Д
о монтажно-опоряджувальних робіт допускають осіб, які досягли вісімнад-
цяти років і пройшли:
●● професійну підготовку та навчання безпечних методів і прийомів робіт;
●● попередній медичний огляд відповідно до вимог Міністерства охорони здоров’я
України;
●● вхідний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної та електро-
безпеки.
ÂÂ
дотримуватися технологічних процесів (видів робіт), а також прийомів і режи-
мів виконуваних робіт;
ÂÂ
застосовувати надійні контрольно-вимірювальні прилади, устаткування проти
аварійного захисту та регулярно їх перевіряти;
ÂÂ
раціонально організовувати робочі місця з розташуванням обладнання, що
застосовують;
ÂÂ
безпечно зберігати та транспортувати матеріали, які застосовують;
ÂÂ
здійснювати професійний відбір, навчання працівників і постійно перевіряти
їхні знання та навички безпечного проведення робіт;
ÂÂ
застосовувати індивідуальні засоби захисту робітників;
ÂÂ
проводити технічні та організаційні заходи з протипожежної безпеки;
ÂÂ
позначати небезпечні зони виконання робіт на будівельному майданчику;
ÂÂ
включати вимоги безпеки у проєктно-конструкторську та технічну доку-
ментацію;
ÂÂ
проводити дослідження й контроль шкідливих і небезпечних виробничих факторів;
ÂÂ
дотримуватися установленого порядку на виробництві, організації робочого
місця та високої виробничої, технологічної, трудової дисципліни.
ÂÂ
створення умов для дотримання гігієни праці;
ÂÂ
визначення місця складування та зберігання матеріалів, обладнання, інстру-
ментів на будівельному майданчику;
ÂÂ
підготовка необхідних засобів індивідуального захисту та перевірка їхньої справ-
ності;
ÂÂ
перевірка робочого місця та підходів до нього на відповідність до вимог безпеки;
ÂÂ
підбір технологічних пристроїв, інструмента, які необхідні при виконанні ро-
біт, і перевірка їхньої відповідності до вимог безпеки;
ÂÂ
забезпечення чергового освітлення будівельного майданчика;
ÂÂ
забезпечення об’єкта технічною та питною водою;
ÂÂ
встановлення попереджувальних знаків у місцях, наявність яких створює
небезпеку;
ÂÂ
перевірка стану підйомних механізмів, кабелів, шлангів;
ÂÂ
перевірка роботи обладнання та ручного електричного й пневматичного ін-
струмента на холостому ходу.
ÂÂ
ручний і механізований інструмент мусить бути справним;
ÂÂ
усі машини та механізми, що працюють під тиском, перед початком роботи пе-
ревіряють на тиск, у півтора раза більший від робочого;
ÂÂ
при застосуванні абразивного інструмента необхідно переконатися у відсутності
тріщин на абразивному крузі, перевірити міцність його закріплення на корпусі;
ÂÂ
під час роботи з електроінструментом потрібно стежити за станом електрока-
белів, відсутністю різких перегинів, утворенням петель;
ÂÂ
при перервах у роботі з застосуванням електро- або пневмоінструмента, а та-
кож за необхідності переміщення інструмента з одного місця на інше, його тре-
ба вимкнути;
ÂÂ
при виявленні пошкоджень шлангів чи відмови роботи пневмоінструмента
робітники повинні припинити роботу та перекрити подачу повітря вентилем.
Перекриття подачі повітря шляхом перегину шлангів не допускається;
ÂÂ
як засоби підмощування необхідно застосовувати, як правило, інвентарні за-
соби (риштування збірно-розбірне та пересувне), обладнані огородженням.
Забороняється застосовувати для риштування випадкові засоби підмощуван-
ня (ящики, бочки, відра та ін.);
ÂÂ
забороняється на робочому місці зберігати матеріали в кількості, яка переви-
щує потреби для роботи певної робочої зміни;
ÂÂ
забороняється брати руками розчинову суміш, у складі якої є вапно та цемент;
потрібно остерігатися потрапляння вапняної розчинової суміші в очі. Якщо це
сталося, необхідно негайно промити їх розчином борної кислоти (1 чайна лож-
ка на 1 склянку кип’яченої води);
ÂÂ
розчинові суміші, що використовують для опорядження, та суміші, які застосо-
вують для очистки поверхні від забруднень, необхідно готувати на відкритому
повітрі або у приміщенні, обладнаному притоково-витяжною вентиляцією;
ÂÂ
забороняється складувати матеріали на підмостках і риштуванні в кількості,
яка перевищує максимальне навантаження, вказане в паспорті заводу-вироб-
ника певного засобу підмощування;
ÂÂ
усі роботи виконувати, застосовуючи засоби індивідуального захисту відповід-
но до вимог ГОСТ 27575–87, ГОСТ 27574–87, ГОСТ 12.4.010–75, ГОСТ 12.4.028–
76, ГОСТ 12.4.013–85, ДСТУ 3835–98.
ÂÂ
від’єднати електроінструмент від електромережі, вимити і просушити насадки
(міксера);
ÂÂ
очистити та вимити ручний інструмент, прибрати його в ящик для інструмен-
тів; очистити інвентар та пристосування;
ÂÂ
прибрати робоче місце від розчину; відходи матеріалів, які застосовували
у штукатурних роботах, необхідно утилізувати згідно з вимогами ДСанПіН
2.2.7.029 — 99 «Державні санітарні правила і норми, гігієнічні вимоги щодо по-
водження з промисловими відходами та визначення їхнього класу небезпеки
для здоров’я населення».
ня шкіри обличчя і рук. Крім того, під час обробки, транспортування та інших
операцій з цементом утворюється значна кількість пилу, що шкідливо впливає
на дихальні шляхи людини. Окремі механізми для виготовлення бетонних су-
мішей продукують значний шум, що має негативний вплив на органи слуху та
нервову систему працівників.
Збагачення інертних матеріалів і виготовлення бетонних сумішей пере-
важно здійснюють механізованим шляхом на центральних бетонних заводах
і в установах. Проте на деяких будівництвах бетонні суміші все ще виготов-
ляють на приоб’єктних механізованих бетонозмішувальних установках. Зайня-
тий на бетонних роботах персонал забезпечують засобами індивідуального
захисту: спецодягом, окулярами і респіраторами.
Арматуру для залізобетону зазвичай заготовляють у добре оснащених
механізмами спеціалізованих цехах і доставляють на будівельний майданчик
у готовому вигляді. При невеликих обсягах арматурних робіт арматуру заго-
товляють у майстернях на будівництві, які має бути оснащено механізмами
і верстатами. Для безпеки робіт основні операції в арматурній майстерні відо-
кремлюють від підсобних, а також розташовують верстати з таким розрахун-
ком, щоб унеможливити контакти потоків арматури і розвертання стрижнів
для обробки другого кінця.
При ущільненні бетонної суміші вібратором необхідно перед початком
робіт ретельно перевірити справність вібраторів і вжити запобіжних заходів
щодо ураження електричним струмом. Не можна притискати руками поверх-
неві вібратори, а переміщення вібраторів вручну під час віброущільнення до
зволяється тільки за допомогою гнучких тяг. Під час перерв у роботі або під
час переходів на нове місце електровібратори вимикають. При ущільненні
бетонної суміші електровібраторами із гнучким валом необхідно забезпечити
прямий або з невеликими плавними вигинами напрямок валу. При застосуван-
ні вібромайданчика заборонено ставати на нього під час роботи, підтягувати
гайки, перевіряти справність вібратора і поливати бетонну суміш водою. Під
час роботи необхідно стежити за міцністю кріплення самого вібратора до май-
данчика. Для бетонних робіт застосовують інвентарне риштування, виготовле-
не за типовими проєктами.
Вантажно-розвантажувальні роботи, знімні вантажнозахоплювальні
пристрої, стропи і тара, призначені для подавання бетонної суміші ванта-
жопідіймальними кранами, повинні відповідати вимогам ДБН А.3.2–2-2009,
НПАОП 0.00–1.01.
Контрольні запитання
1. Я
кі матеріали негативно впливають на організм людини при виконанні бетонних
робіт?
2. Я
кими засобами індивідуального захисту треба забезпечувати персонал, зайня-
тий на бетонних роботах?
3. Я
к заготовляють арматуру для залізобетону при спорудженні фундаментів та ін-
ших конструкцій будівель?
4. Яких правил необхідно дотримуватися при ущільненні бетону електровібраторами?
ÂÂ З
а статистикою, нещасні випадки під час складання й монтажу дерев’яних
конструкцій та інших робіт трапляються з таких причин:
●● несправність деревообробних верстатів, механізованого і ручного інструменту
або невміле поводження з ними;
●● неправильне улаштування риштувань;
●● виконання робіт без захисних засобів;
●● захаращеність робочих місць.
ÂÂ
позначення небезпечних зон;
ÂÂ
обгороджування прорізів;
ÂÂ
встановлення написів, які попереджають про небезпеку;
ÂÂ
монтаж, за необхідності, будівельних риштувань з висотою огороджування не
нижче 1 м;
ÂÂ
заборона монтажу панелей при швидкості вітру більше 6 м/с;
ÂÂ
забезпечення стійкості монтажних механізмів;
ÂÂ
перевірка подвійними навантаженням усіх такелажних застосувань. Пожежна
безпека на будівельному майданчику забезпечується відповідно до вимог Зако-
ну України «Про пожежну безпеку» НАПБ Д 01.001, ДБН В 1.1.-7, ДБН В 1.2.-7.
Контрольні запитання
1. За яких умов можна виконувати монтаж панелей на висоті?
2. Згідно з яким стандартом повинні виконувати вимоги з охорони праці на тимчасо-
вих або мобільних будівельних майданчиках?
3. Які ділянки на будівництві є найбільш небезпечними?
Контрольні запитання
1. Що забезпечує правильне стропування і монтаж залізобетонних елементів?
2. Яка черговість монтажу залізобетонних елементів між поверхами?
ÂÂ
отримати інструктаж про безпечні способи виконання робіт з електроінстру-
ментом;
ÂÂ
здійснити огляд і перевірити електроінструмент на ходу.
ÂÂ
із приставних драбин працювати електроінструментом;
ÂÂ
передавати електроінструмент іншим особам;
ÂÂ
розбирати і виконувати самостійно ремонт електроінструмента;
ÂÂ
тримати під час роботи струмопідвідний електропровід;
ÂÂ
залишати без нагляду приєднаний до електромережі електроінструмент.
Контрольні запитання
1. К
ого допускають до виконання робіт із монтажу стін, перегородок каркасно-об-
шивної конструкції?
2. Ч
им має бути забезпечено робітників, зайнятих на складанні металевих каркасів
стін і перегородок та обшиття каркасів плитами?
3. Я
ке обладнання та які пристосування використовують під час монтажу збірних
стін?
4. Як позначають зону монтажу каркасно-обшивних стін і перегородок?
5. Кого допускають до роботи з електроінструментом?
6. Яким вимогам має відповідати електроінструмент?
7. Що забороняється під час роботи з монтажу стін і перегородок з обшиттям із плит?
ÂÂ
перевірка міцності та готовність крокв, лат (обрешітки), парапету і місць закріп
лення канатів покрівельників;
ÂÂ
застосування переносних драбин і майданчиків для приймання матеріалів на
даху;
ÂÂ
застосування спеціальної тари для підіймання покрівельних матеріалів;
ÂÂ
використання пристосувань (риштувань, колисок, помостів) і раціональних ін-
струментів для виконання покрівельних робіт;
ÂÂ
забезпечення покрівельників запобіжними поясами і спецодягом. Біля будівлі
за відсутності зовнішніх риштувань улаштовують огородження.
Виконання покрівельних робіт за допомогою газових пальників необхідно
здійснювати за нарядом допуском, у якому передбачено заходи безпеки згід-
но з ДСТУ БА.3.2–11.
Контрольні запитання
1. Я ких правил охорони праці треба дотримуватись під час проведення покрівель-
них робіт?
2. Коли заборонено виконувати покрівельні роботи?
3. Які головні заходи з техніки безпеки здійснюють при виконанні покрівельних
робіт?
Контрольні запитання
1. Перелічіть основні причини травматизму під час виконання штукатурних робіт.
2. Як треба висушувати приміщення у зимовий період?
3. Які негативні чинники діють під час виконання малярних робіт?
4. Починаючи з якої висоти варто використовувати інвентарні помости під час вико-
нання малярних робіт?
5. Що потрібно робити при фарбуванні поверхонь усередині приміщень фарбами,
які мають шкідливу дію?
6. Скільки часу можна перебувати у приміщеннях, свіжопофарбованих олійними або
нітрофарбами?
7. Що повинні проходити робітники, які зазнають дії шкідливих або отруйних речо-
вин, і як часто?
8. Якими захисними засобами потрібно забезпечити робітників, які працюють на
фарбуванні поверхонь механізованим способом?
Тестові завдання
1. За якої висоти робочого настилу треба застосовувати захисні опоряджен-
ня?
а) 1,0 м і вище; б) 1,2 м і вище; в) 1,3 м і вище; г) 1,5 м і вище.
2. Якою має бути висота захисних огороджень?
а) 1,0 м; б) 1,2 м; в) 1,3 м; г) 1,5 м.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
А
Автономна каналізація малоповерхового будинку. Її застосовують
при неможливості підключення до центральної каналізаційної системи. Може
здійснюватися з використанням накопичувальних споруд — вигрібних ям, гер-
метичних баків для стоків, в яких вони не проходять очищення, або з викорис-
танням очисних споруд — різноманітних септиків, які очищають стоки до їхньо-
го потрапляння в ґрунт або водоймище.
Агенти атмосфери. Атмосфера — це середовище, в якому формується як
погода, так і клімат під дією агентів атмосфери, до яких належать температура
повітря, атмосферний тиск, вітер, вологість, хмарність, опади, які постійно, по-
всякденно й щогодинно змінюються і сполучаються між собою.
Адгезія. Зчеплення (прилипання, злипання) приведених у контакт різно-
рідних твердих або рідких матеріалів.
Аквапанель. Цементно-мінеральна плита, армована з обох боків склосіт-
кою. Її використовують для облицювання стін у вологих приміщеннях, фасадів
будинків і споруд, улаштування підлог.
Акустика. Галузь фізики, яка вивчає природу звукових, механічних хвиль
у газах, рідинах і твердих середовищах.
Анкерні елементи. Елементи, що з’єднують підвіс чи підвісну конструкцію
безпосередньо з несучою основою або огороджувальну конструкцію з фунда-
ментом будівлі.
Антисептична обробка деревини. Обробка поверхні деревини розчина-
ми хімічних сполук (антисептиків) для захисту від біологічного вивітрювання,
переважно від грибів.
Антистатичні властивості. Покриття підлоги вважають антистатичними,
якщо вони не дають утворюватися шкідливим електростатичним зарядам (коли
величина заряду не перевищує 2,0 кВ).
Арболіт. Легкий бетон, який складається із суміші органічних заповнюва-
чів (подрібнених відходів деревообробки, очерету, коноплі), в’яжучого (зазви-
чай портландцементу) і води.
Армувальна стрічка. Служить для армування шпаклювального шва при
шпаруванні (забитті) стиків гіпсокартонних плит. Виготовляється з високоякіс-
ного паперу, лавсану, склотканини.
Армування. Посилення матеріалу або конструкції іншим матеріалом, на-
приклад, бетону металевими стрижнями.
Б
Базова основа. Несуча огороджувальна або допоміжна конструкція (пе-
рекриття, стіна чи перегородка, фундамент), до якої кріплять іншу конструкцію
В
Вальма. Схил чотирисхилого вальмового даху.
Вентиляція. Система заходів для забезпечення повітрообміну у примі-
щеннях будинку для створення повітряного середовища, сприятливого для
здоров’я людини, а також збереження обладнання і будівельних конструкцій,
матеріалів, продуктів тощо. Разом з прийнятною якістю повітря вентиляція по-
винна забезпечувати потрібний рівень його вологості.
Вертикальне планування. Процес проєктування і графічного оформлен-
ня проєктної поверхні.
Вигрібна яма. Це найпростіший і мінімально ефективний варіант каналіза-
ційної споруди. Відкритий, невеликої глибини котлован, в якому накопичують-
ся побутові і фекальні маси. Недоліками вигрібних ям є: жорстке обмеження
витрати води, забруднення ґрунту, розповсюдження неприємних запахів, необ-
хідність регулярного очищення.
Винесення будівлі в натуру. Спосіб перенесення проєктних відміток
у котлован або у верхню частину будівлі.
Вітронепроникність. Захист від проникності зовнішнього повітря у тепло-
ізоляційний шар огороджувальної конструкції.
Вогнестійкість. Здатність будівельних конструкцій чинити опір дії високої
температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню в умовах по-
жежі й виконувати водночас свої звичайні експлуатаційні функції.
Вогнетривка обробка дерева. Захист деревини від займання з викорис-
танням вогнезахисних складів.
Г
Газгольдер. Це стаціонарна сталева споруда для приймання, збереження
і віддачі газу в установки з його застосування. До газгольдера можна підключи-
ти газовий котел або газові конвектори.
Газові котли. Бувають одноконтурними і двоконтурними. Одноконтурні
котли застосовують тільки для опалення будинку, а двоконтурні — для опален-
ня і постачання гарячої води.
Ґ
Ґрунти. Будь-які гірські породи та технологічні утворення, які мають певні
генетичні ознаки, здебільшого є багатокомпонентними системами і перебува-
ють під впливом інженерної діяльності людини.
Ґрунтові води. Підземні води першого від поверхні безнапірного постійно-
го водоносного горизонту, який залягає на найближчому водотривкому пласті.
Ґрунтовка. Матеріал, який закріплює поверхню основи, зменшує її водо-
поглинання і збільшує адгезію до неї наступних шарів. Ґрунтовки також забез-
печують високу адгезію штукатурок до основи, створюють рівномірний колір-
ний тон і забезпечують зручне укладання штукатурки та формування захисного
шару на її поверхні.
Д
Деревноволокнисті плити (ДВП). Щільноспресовані плити з подрібнених
волокон деревини та органічної в’яжучої речовини (синтетичні смоли), які ви-
користовують для виготовлення меблів та в будівництві.
Деревностружкові плити (ДСП). Щільноспресовані плити зі стружки де-
ревини та органічного в’яжучого (синтетичні смоли), застосовують при виго-
товленні конструктивних елементів.
Деформаційний шов. Наскрізний вертикальний проріз у конструкціях,
який допускає деформацію будівлі та зміщення окремих її частин під дією на-
вантажень унаслідок температурних впливів осідання ґрунту основи без по-
шкодження суміжних частин всієї будівлі. Розрізняють осідальні та температур-
ні деформаційні шви.
Довговічність. Властивість об’єкта чи матеріалу зберігати нормативні вла-
стивості до настання граничного стану при встановленій системі технічного об-
слуговування і ремонту.
Дренаж. Метод осушення, який забезпечує зниження рівня ґрунтових вод
горизонтальними або вертикальними дренами.
Дренажна труба. Для улаштування горизонтальних дренажів використо-
вують керамічні, азбоцементні з пропилами, пластмасові перфоровані або виті
труби, вода до яких надходить відповідно крізь стики, пропили, отвори і щіли-
ни. Навколо труб улаштовують фільтруючі обсипки або дренажні фільтри для
відвернення замулювання труб і потрапляння в них дрібних частинок ґрунту.
Дренажний фільтр. Частина дренажу, яку використовують у вигляді філь-
труючих обсипок або дренажних фільтрів для запобігання винесенню частинок
ґрунту з водоносного горизонту до труб вертикальних і горизонтальних дрена-
жів. Для фільтруючих обсипок використовують гравій, щебінь, піщано-гравійні
суміші, піски крупні та середньої крупності. Дренажні фільтри роблять зі скло-
вати, повсті зі штапельного базальтового волокна, скловолокнистих тканин і сі-
ток.
Е
Електричний котел. Це улаштування, в якому для нагріву води, яку вико-
ристовують поза цим улаштуванням, застосовують теплоту, що виділяється при
перетворенні електроенергії у теплову енергію.
Етапи будівництва. Будівництво малоповерхових житлових будинків мож-
на поділити на два самостійних етапи — підготовчий і здійснення будівництва
об’єкта.
З
Займистість. Характеризує здатність конструкції горіти або не горіти при
дії на неї вогню.
Закидка. При улаштуванні стовпчастих фундаментів для утеплення підпіл-
ля і запобігання його захаращенню улаштовують закидку, яка є огороджуваль-
ною стінкою між стовпчастими опорами.
Затягання. Металевий, залізобетонний або дерев’яний конструктивний
елемент, призначений для сприймання розтягувальних напружень, наприклад,
у покритті (фермах) будинків і споруд.
Збірні основи підлог. Збірні основи під покриття підлог виготовляють із
гіпсокартонних, гіпсоволокнистих та цементно-мінеральних плит у житлових,
громадських і адміністративних будинках для забезпечення рівної та гладкої
поверхні. Їх розраховано на мале та середнє навантаження і можна застосову-
вати у приміщеннях з усіма технологічними режимами.
Звис даху. Нижній край схилу даху, який виступає за площину зовнішньої
стіни.
Звук. Звукові хвилі. Механічні коливання, що поширюються у твердих, рід-
ких і газоподібних середовищах; пружні хвилі малої інтенсивності.
Звукоізоляція. Здатність перепони ослабити шум, що проходить крізь неї.
З’єднувальні елементи. Поєднують окремі елементи (анкери, підвіс, підві-
сну конструкцію, обшивку) одне з одним, наприклад, дюбелі, болти, скоби тощо.
І
Інфрачервоний обігрівач. Це сучасний обігрівальний прилад, який ви-
промінює електромагнітні хвилі у діапазоні 0,75–100 мкм, що несуть теплову
енергію. Ці хвилі нагрівають не повітря, а предмети, людей і тварин, які пере-
бувають у зоні їхньої дії. Уже прогріті предмети віддають накопичене тепло
повітрю, яким заповнене приміщення. Таким чином поступово відбувається
прогрів усього приміщення. За типом теплоносія усі інфрачервоні обігрівачі
поділяють на електричні, газові, рідиннопаливні. Для обігріву малоповерхо-
вих будівель використовують електричні інфрачервоні обігрівачі. До переваг
цих обігрівачів належать: простота конструкції і невисока ціна, швидкий обі-
грів, відсутність конвекційних потоків, економічність, безшумність роботи.
К
Каркас. Кістяк будинків і споруд, просторова система несучих конструк-
цій, яка сприймає вертикальні та горизонтальні навантаження (вага споруди,
обладнання, люди, сніг, тиск вітру, сейсмічні поштовхи тощо) і передає їх через
фундаменти на основу споруди.
Каркас підвісної стелі дворівневий. Складається із несучих і основних
елементів, розташованих у двох рівнях. Підвішують до базової основи (пере-
Л
Лаги. Балки, на які обпирають настил підлоги, яку улаштовують по ґрунту
в підвалі або у приміщеннях першого поверху безпідвального будинку.
Лаки. Розчини плівкоутворювальних речовин в органічних розчинниках,
які застосовують для отримання прозорих захисних і декоративних покриттів.
Лати. Брус під настил, який закріплюють по кроквах і застосовують при
улаштуванні черепичної покрівлі. Лати також застосовують при улаштуванні
покрівель із азбестоцементних листів, металочерепиці та в інших випадках.
Легке будівництво. Поєднує в собі короткотерміновість, екологічність,
економне енергоспоживання, мінімізацію так званих мокрих технологічних
процесів, упровадження легких будівельних виробів і конструкцій, комплек-
тних систем, мінімізацію використання важких будівельних машин і механізмів.
М
Мансарда. Горищне приміщення під крутим зі зламом дахом житлового бу-
динку, яке використовують для житла і господарських цілей.
Марші. Похилі ділянки сходів. Марші можуть бути у вигляді опертих на май-
данчики сходів балок (косоурів або тятив), на які покладено сходини; суцільної
конструкції (панелі), в якій нерознімно з’єднано несучі (косоури) та функціо-
нальні (сходини) елементи; окремих сходин, які спирають на ґрунт, стіни, підві-
ски та інші опори. Марші та майданчики мають огородження з поруччям.
Масляні обігрівачі. Широко застосовують для підвищення температури по-
вітря в кімнатах малоповерхових будинків. Конструктивно масляний обігрівач —
це герметичний резервуар, заповнений мінеральним мастилом. Вбудований ТЕН
забезпечує поступове підвищення температури мастила. Щоб запобігти кипінню
теплоносія, обігрівач оснащують температурним датчиком. Він також має додат-
ковий контроль горизонтального положення корпусу. Масляні обігрівачі прості
і практичні в експлуатації, мобільні, оснащені таймерами для вмикання приладу
у потрібний час, мають тривалий термін служби і високу надійність, працюють
безшумно, займають мало місця, не спалюють кисень повітря.
Мастика. Матеріал у вигляді пластичної суміші органічної в’яжучої ріди-
ни з добавками, зазвичай з тонкомеленими наповнювачами. За призначенням
розрізняють мастики покрівельні (гарячі та холодні), гідроізоляційні, для під-
лог, герметизувальні. За видом в’яжучого мастики можуть бути бітумні, гумобі-
тумні, дьогтьові, полімерні тощо.
Марші. Похилі ділянки сходів. Марші можуть бути у вигляді опертих на май-
данчики сходів балок (косоурів або тятив), на які покладено сходини; суцільної
конструкції (панелі), в якій нерознімно з’єднано несучі (косоури) та функціо-
нальні (сходини) елементи; окремих сходин, що спирають на ґрунт, стіни, підві-
ски та інші опори. Марші та майданчики мають огородження з поруччям.
Металочерепиця. Покрівельний матеріал, виконаний зі сталевих або алю-
мінієвих листів зі спеціальним захисним покриттям. Зовнішня поверхня мета-
лочерепиці нагадує керамічну черепицю.
Місток холоду. Елемент огороджувальної конструкції будинку, крізь який
холод ззовні може проходити всередину будинку.
Н
Надбудова. Один із видів реконструкції, що полягає в улаштуванні одно-
го чи кількох поверхів, які надбудовують на місці розібраного покриття рекон-
струйованого будинку з метою збільшення його місткості, комфортності, зміни
функціонального призначення та продовження терміну служби.
О
Обклеювальна гідроізоляція. Гідроізоляційні обклеювальні матеріали,
які застосовують для гідроізоляції підземних споруд, фундаментних стін, пло-
ских покрівель, трубопроводів. Це килим, який наклеюють на гарячих або хо-
лодних мастиках або на чистих бітумах на заґрунтовану поверхню конструкції
(що захищають).
Обшивні плити. Використовують для підшивних стель з метою їхньої де-
коративної обробки. Плити можна приклеювати безпосередньо до поверхні
міжповерхового перекриття, до дерев’яних брусків, смуг з гіпсокартону. Мате-
ріал плит — полістирол.
Огороджувальні конструкції. Елементи конструкцій, що утворюють зов-
нішню оболонку будівлі або поділяють її на окремі приміщення; можуть водно-
час служити і несучими конструкціями. Поділяють на вертикальні (стіни, пере-
городки) і горизонтальні (перекриття, покриття).
Окремі фундаменти. Фундаменти під колони, стійки і стовпи виконують
монолітними або збірними стаканного типу. Найбільш економічними є фунда-
менти, які складаються з одного елементу (блока).
Оліфи. Рідкі матеріали на основі рослинних олій або олієвмісних алкідних
смол. Застосовують для виготовлення олійних фарб, ґрунтовок, шпаклівок, а та-
кож просочення поверхні дерева та інших пористих матеріалів перед їхнім по-
фарбуванням.
Опір теплопередачі. Опір, який чинить будівельна конструкція, або тер-
мічний опір. Це величина, обернена коефіцієнту теплопередачі (м2К/Вт).
Основні елементи каркаса. Елементи, які з’єднують з базовою основою
(перекриття, підлога).
П
Паля. Конструктивний елемент фундаменту, стрижень (стовп, брус), пов-
ністю або частково заглиблений у ґрунт для передачі йому навантаження від
споруди.
Р
Радіаторний обігрів. Поширений вид опалення малоповерхових будин-
ків. Це система з газового або електричного обігрівального котла, насоса, труб
і радіаторів.
Рамна система каркаса. Плоска або просторова геометрично незмінна
система, елементи якої (стійки і ригелі) у всіх кутах жорстко поєднано між со-
бою і розташовано в одній площині.
Реверберація. Процес поступового затухання звукової хвилі в закритому
приміщенні після припинення дії джерела звуку, зумовлений повторним від-
дзеркаленням звукових хвиль.
Реконструкція. Перебудова будівлі для покращання її функціонування або
для використання за новим призначенням. Відтворення окремої будівлі вико-
нано в натурі або у кресленні.
Ремонт. Сукупність організаційних і технічних заходів, які здійснюють з ме-
тою відтворення справності або функціональності об’єкта.
Ремонтопридатність. Властивість деталі виробу, що полягає в його здат-
ності до попередження, знаходження й усування причин і наслідків пошко-
джень шляхом виконання технічного обслуговування і ремонту. Характеризу-
ється затратами праці, часу і коштів на підтримку і відтворення працездатності
об’єкта.
Робочі креслення. Необхідні для здійснення запроєктованих конструкцій
будівель і споруд. Розробляють проєктні організації.
Розділова стрічка. Для ковзного сполучення конструкцій із гіпсокартон-
них плит з іншими матеріалами в місцях можливих деформацій. Полімерна
клейка стрічка шириною 50 мм. Найбільш часто її використовують при монтажі
підвісних стель.
С
Сайдинг. Сучасний облицювальний матеріал, зокрема пластикові стінові
панелі, наприклад, з вінілу. Головні його переваги — не придатний до гниття, не
змінює кольору з плином часу. Термін служби матеріалу — 50 років.
Септик. Споруда для очищення невеликої кількості (до 27 м3/доба) стічних
вод. Це підземний резервуар (бетонний, залізобетонний), який має від однієї до
трьох камер. Застосовують для попередньої механічної обробки стічних вод,
які потім надходять на споруди біологічного очищення (поля підземної філь-
трації, підґрунтового зрошення), або самостійна очисна споруда. Стічна вода
відстоюється у септику, протікаючи крізь нього протягом 2,5–3 діб. Осад, який
випадає, перегниває, і його періодично (1–2 рази у рік) видаляють.
Септик-агротенк. Споруда для біологічного очищення стічних вод за до-
помогою анаеробних бактерій. Це бетонний або залізобетонний проміжний
резервуар, поділений перегородками на ряд секцій, у кожній із яких відбува-
ється очищення води. В одній із секцій є біологічно активний мул з анаеробни-
ми бактеріями. Ці мікроорганізми набагато швидше переробляють стоки, але їм
потрібне підживлення киснем. Для цього у систему вбудовано аератор, в який
компресором нагнітають повітря. Тривалість обробки стічних вод в агротен-
ку — 6–12 годин.
Септик з біофільтром. Це споруда для біологічного очищення за допо-
могою анаеробних бактерій. Ємність септика розділено на дві або три секції
одна в одній або поряд одна з одною. Усі секції з’єднано переливами. Першу
секцію призначено для збору основної маси відходів твердого типу. У другій
секції встановлено колбу з нерозчинним доповнювачем (засипкою), яка є міс-
цем для бактерій, яких запускають всередину. При перетіканні вода контактує
з бактеріями, які активно розмножуються і перероблять відходи людської жит-
тєдіяльності. Далі вода йде вже в очищеному вигляді. Септик з біофільтром є
найкращим вибором для автономної каналізації будинку. Він має високий сту-
Т
Тепловентилятори. Це повітряно-опалювальні агрегати, які поділяються
на два типи: водяні теплові вентилятори і електричні теплові вентилятори. Усі
теплові вентилятори відрізняються за типом теплообмінника, функціональні-
стю і використанням. У корпусі цих улаштувань в один або декілька рядів розта-
шовано теплообмінники, частіше трубчасті з пластинчастим ребруванням для
ефективного теплозйому. Встановлені позаду осьові вентилятори захоплюють
повітря із приміщення, проганяють повітряний потік крізь калорифери-тепло-
обмінники. Повітряний потік від них спрямовують за допомогою жалюзі в по-
трібному напрямку. Перевагами побутових теплових вентиляторів є: швидке
нагрівання і розподілення повітря у приміщеннях; компактність, захист від пе-
регріву, відключення у випадку падіння. Недоліками є шум при роботі, пере-
сушування повітря у приміщенні. До теплових вентиляторів належать теплові
повітряні завіси, які створюють плоский і потужний потік повітря в локальній
У
Утеплювач СІП-панелей. Як утеплювач (сердечник) СІП-панелі найчастіше
використовують один із видів пінополістиролу ПСБ (пінополістирол суспензій-
ний безпресовий). Назва англійською — Expanded Polysteren (EPS). Спеціаль-
ні добавки роблять ПСБ самозатухальним (літера С у кінці абревіатури ПСБ-С).
У СІП-панелях використовують пінополістирол марки ПСБ-С25, який на 98%
складається із повітря, що міститься у чарунковій матриці. Цифра після абревіа-
тури ПСБ-С характеризує щільність матеріалу у кг/м3. ПСБ — горючий матеріал.
Його застосування як утеплювача СІП-панелей визначають вимогами технічно-
го регламенту про протипожежну безпеку і ДБН.
Ущільнювальна стрічка. Використовують при монтажі ЛСТК для ущіль-
нення стиків і шумозахисту.
Ущільнювач. Ущільнювальна маса, яку застосовують для герметизації швів
і тріщин всередині та зовні будівель, водостічних покрівельних жолобів, вікон,
дверних коробок.
Ф
Фактурна штукатурка. Штукатурка з рельєфною поверхнею, якої досяга-
ють за рахунок заповнювача. Виготовляють із сухих будівельних сумішей (СБС).
Ц
Цоколь. Нижня частина зовнішньої стіни будинку або споруди, яку розта-
шовують безпосередньо на фундаменті. Надземні поверхні цоколя зводять із
довговічних матеріалів: граніту, пісковику, клінкерної цегли, щільного бетону,
залізобетону.
Ч
Час межі вогнестійкості. Вогнестійкість конструкцій характеризується
межею, яка становить час у годинах від початку випробування конструкції за
стандартним температурним режимом до виникнення одного із таких чинни-
ків: утворення в конструкції тріщин і отворів, крізь які проникають продукти
горіння або полум’я; підвищення температури на неопалюваній поверхні кон-
струкції в середньому більше ніж на 140° або в будь-якій точці цієї поверхні
більше ніж на 180°; втрата конструкцією несучої здатності; перехід горіння на
суміжні конструкції або приміщення; руйнація вузлів кріплення конструкції.
Частота звуку. Кількість коливань тиску повітря за одну секунду. Частота
в 1 коливання за секунду дорівнює 1 герцу (1 Гц). Будівельна фізика займаєть-
ся вивченням звуку в діапазоні частот, доступних людському слуху (від 16 до
20000 Гц).
Ш
Шпалери. Рулонний матеріал, призначений для обклеювання стін і стель
житлових кімнат і окремих приміщень громадських будівель. Випускають пере-
важно на паперовій основі, рідше — у вигляді полімерних плівок.
Шпаклівка. Пастовидна суміш, яку застосовують для вирівнювання шор-
стких, пористих, хвилястих поверхонь перед їхнім фарбуванням. Можна вико-
ристовувати для забиття пазів, стиків, вибоїн.
Шпонка. Деталь шпонкового сполучення, яку закладають одночасно, на-
приклад, у паз маточини шківу, зубчастого колеса та ін. і в тіло вала. Шпонки
також застосовують для з’єднання цементно-мінеральних плит підлоги.
Шпунтове сполучення. Пазогребеневе сполучення дощок і брусків, пар-
кету або гіпсових плит.
Штукатурка. Опоряджувальний шар, утворений розчиновою штукатур-
ною сумішшю на поверхнях конструкцій частин будинків і споруд. Призначення
штукатурки — вирівнювання поверхонь будівельних конструкцій і підготовка
їх до подальшого опорядження (наприклад, фарбування, обклеювання шпале-
рами), надання поверхні декоративних властивостей.
Шум. Надмірний або небажаний звук. Шум створює дискомфорт і може
серйозно загрожувати здоров’ю людей.
Шурупокрут. Електричний інструмент для загвинчування шурупів при
кріпленні елементів різних конструкцій.
Щ
Щебінь. Будівельний матеріал у вигляді кутастих уламків каміння. Запов-
нювач для бетонів, матеріал дренажних шарів.
Я
Якість. Сукупність ознак виготовленої продукції, що задовольняє вимоги
споживача.
ДОДАТОК 1
1 2
3 4
5 6
7 8
9 10
11 12
ДОДАТОК 2
ДОДАТОК 3
ПІСЛЯМОВА
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ЗМІСТ
1
розділ
Процес будівництва малоповерхового енергозберігаючого
швидкоспоруджуваного безкаркасного панельного будинку����������������� 6
1.1. Етапи будівництва�����������������������������������������������������������������������������������������������������������������6
1.2. Опис стадій і графік будівництва об’єкта�������������������������������������������������������������������7
10 Перегородки із СІП-панелей�����������������������������������������������������������������������124
розділ 10.1. Види перегородок із СІП-панелей і їхні переваги������������������������������������������124
10.2. З’єднання перегородних СІП-панелей між собою�����������������������������������������125
11
розділ
Монтаж дахів�������������������������������������������������������������������������������������������������130
11.1. Види дахів та їхні конструктивні елементи��������������������������������������������������������130
11.2. Монтаж даху із СІП-панелей�������������������������������������������������������������������������������������133
11.5. Покрівля будинку із СІП-панелей���������������������������������������������������������������������������138
12 Опоряджувальні роботи�����������������������������������������������������������������������������145
розділ 12.1. Особливості опоряджувальних робіт у СІП-будинках���������������������������������145
12.2. Опорядження поверхонь штукатурними сумішами�������������������������������������146
12.3. Оздоблення СІП-будинку сайдингом, вагонкою���������������������������������������������150
12.4. Зовнішнє опорядження фасадів СІП-будинків фасадними панелями����� 151
12.5. Обшивка фасадів СІП-будинків цементно-мінеральними плитами ��������� 153
12.6. Опорядження зовнішніх поверхонь обшивки
каркасно-обшивних стін із цементно-мінеральних плит ��������������������������155
12.7. Фарбування поверхні зовнішньої обшивки стін���������������������������������������������159
12.8. Опорядження плитковим матеріалом зовнішньої
обшивки каркасних стін малоповерхових будинків�������������������������������������162
12.9. Облицювання обшивки перегородок і стін керамічною плиткою���������164
12.10. Фарбування поверхні обшивок перегородок
і стін усередині приміщень������������������������������������������������������������������������������������165
12.11. Шпалерні роботи��������������������������������������������������������������������������������������������������������167
12.12. Приклади остаточного оздоблення екстер’єрів
та інтер’єрів стін і перегородок малоповерхових будинків��������������������170
12.13. Опорядження стель���������������������������������������������������������������������������������������������������173
13
розділ
Опалювальні, вентиляційні, сантехнічні
й електротехнічні системи у СІП-будинках����������������������������������������������178
13.1. Монтаж електропроводки в СІП-будинках��������������������������������������������������������178
13.2. Системи водопостачання у СІП-будинку������������������������������������������������������������180
13.3. Системи каналізації у СІП-будинках����������������������������������������������������������������������183
13.4. Опалювальні системи у СІП-будинках. Загальні положення���������������������187
13.4.1. Газове опалювання СІП-будинків��������������������������������������������������������������������188
13.4.2. Система «тепла підлога» при газовому опаленні СІП-будинку���������190
Термінологічний словник����������������������������������������������������������������������������234
Додаток 1
Етапи зведення енергоощадного житлового будинку із СІП-панелей������������251
Додаток 2
Приклади реалізованих проєктів будинків із СІП-панелей����������������������������������253
Додаток 3
Дизайн інтер’єрів будинків із СІП-панелей������������������������������������������������������������������256
Післямова������������������������������������������������������������������������������������������������������������������������������������258
Список літератури�������������������������������������������������������������������������������������������������������������������259
БУДІВНИЦТВО МАЛОПОВЕРХОВИХ
ШВИДКОСПОРУДЖУВАНИХ, ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ
ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ІЗ СІП-ПАНЕЛЕЙ
Навчальний посібник
для здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти
Формат 70х100/16.
Ум. друк. арк. 21,38. Обл.-вид. арк. 19,00.
Наклад 11147 прим. Зам. № 1621.
МПП «Букрек»,
вул. Радищева, 10, м. Чернівці, 58000.
Тел./факс: (0372) 55-29-43. E-mail: info@bukrek.net. Сайт: www.bukrek.net
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи
ЧЦ № 1 від 10.07.2000 р.
Замовлення № 21-320.
Вiддруковано на ПрАТ “Бiлоцеркiвська книжкова фабрика”
Свiдоцтво серiя ДК № 5454 вiд 14.08.2017 р.
09117, м. Бiла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
Тел./Факс (0456) 39-17-40
E-mail: bc-book@ukr.net; сайт: http://www.bc-book.com.ua