tlt0//0H1U/d:3UI

......... "'
... [Olflt...1WVOJA-
U10HJO PU/
 Мiнiстерство освiти i науки Укра'iни
Львiвський нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка

Н. РЕВАК
В.СУЛИМ
О. НАЗАРЕНКО

тlАТИНСЬКА МОВА/
· та основи бiолоriчноi термiнолоriУ

Пiдручник

Львiв
ЛНУ iменi Iвана Франка .
2014
 ББК 81.470я73
УДК 811.124(075)
Р 32
Рецензенти:
д-р бiол. наук, проф. Л. О. Тасенкевич
(Львiвський нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка);
канд. фiлол. наук, доц. Г. М Загайська
(Чернiвецький нацiональний унiверситет iменi Юрiя Федьковича);
канд. фiлол. наук, доц. Л. М Гаврило
(Iнститут фiлологii: Сумського державного педагогiчного унiверситету
iменi А. С. Макаренка);
канд. фiлол. наук, доц. О. П. Трофимук
(Львiвський нацiональний унiверситет ветеринарноi: медицини
та бiотехнологiй iменi С.З. Гжицького)

Рекомендовано до друку Вченою Радою

Львiвського нацiонального унiверситету iменi lвана Франка.
Протокол № 23/2 вiд 27 лютого 2014 р.

Ревак Н.
р 32 Латинська мова та основи бiологiчноi' термiнологii: пiдручник /
Н. Ревак, В. Сулим, О. Назаренко. -Львiв: ЛНУ iменi Iвана Франка, 2014. -
406 с.
ISBN 978-617-10-0158-9.
Стисло викладено основи фонетики, морфологii', синтаксису i словотвору ла­
тинськоi· мови. Подано таблицi вiдмiнкових закiнчень iменникiв та особових за­
кiнчень дiеслiв. Для закрiплення граматики вмiщено навчальнi адаптованi тексти
i вправи, якi розвивають та поглиблюють теоретичнi знания.
Наведено латинськi прислiв'я i крилатi вислови, якi мають вiдпо-вiдники у
сучасних европейських мовах, а також латинсько-украi'нський та украi'нсько-ла­
тинський словники.
Для студентiв бiологiчних факультетiв унiверситетiв та коледжiв.
ББК 81.470я73
УДК 811.124(075)

© Ревак Н., Сулим В., Назаренко О., 2014

ISBN 978-617-10-0158-9 © Львiвський нацiональний унiверситет
iменi Iвана Франка, 2014

� -- - --- ___.,.__ -�-- __..

 Латинська мова та основи бiологiчноi' термiнологii' 17

У працi «Система природи» К. Лiнней запропонував yci види рослин i тварин

називати латинською мовою двома словами. Перше слово (пишуть з великоi: лiтери)­
iменник; це назва роду, до якого належить вид. Друге слово (пишуть з мало� лiтери)­
прикметник, яким позначають вид (наприклад, горобець домовий - Passer domesticus,
горобець гiрський - Passer montiinus).
Такий спосiб найменування видiв називають подвiйною (бiнарною) номенклату­
рою. Використання латинських назв полегшу€ спiлкування мiж ученими рiзних краi'н
i запобiгае непорозумiнням, якi можуть виникнути, якщо в наукових працях ученi рiз­
них к раi'н подаватимуть назви тварин i рослин лише мовою свого народу.
Систематика рослин у К. Лiннея багато в чому була штучною, оскiльки вiн спи­
рався на ступiнь подiбностi органiзмiв i не враховував €дностi iсторичного розвитку
аналiзованоi' групи. Рослинний свiт К. Лiнней подiлив на 24 класи за будовою органiв
розмноження. Квiтковi рослини, за К. Лiнне€м, вiдрiзнялися за кiлькiстю i будовою
тичинок (перший клас - однотичинковi рослини, другий - двотичинковi, третiй - три-
тичинковi i т. д.). Далекi мiж собою рослини (наприклад, морква i смородина)
опини­ лися в одному класi лише тому, що 1хнi квiтки мали однакове число тичинок.
Водно­ час багато спорiднених рослин (наприклад, жовтець i кушир) потрапило в
рiзнi класи. Незважаючи на штучнiсть, система К. Лiннея вiдiграла позитивну роль у
бiологii'. Запропонована К. Ліннеєм проста схема класифікації організмів і подвійна
номенклатура значно полегшила роботу щодо подальшого нагромадження знань; її досі
широко використовують у сучасній ботаніці і зоології.
Сучасну класифiкацiю наведено нижче.
Далi йдуть такi таксони: типи (у тварин), вiддiли (у рослин), класи, ряди (у тва­
рин), порядки (у рослин), родини, роди i види.
Мiжнародний кодекс ботанiчноi номенклатури (МКБН) - англ. International
Code of Botanical Nomenclature (ICBN) - це зiбрання правил та рекомендацiй, що сто­
суються наукових назв рослин, водоростей, грибiв та грибоподiбних органiзмiв. Його
. . . . . .
метою € присво€ННЯ певних назв щодо певних груп оргаюзмш, яю мають валщюсть 1
придатнi до використання вченими. Цiннiсть науковоi: назви полягае в тому, що вона
е стабiльною та загальноприйнятою; вона не обов'язково повинна мати описову чи
дiагностичну цiннiсть. Номенклатурний кодекс не мае юридичного статусу у галузi
державного та мiжнародного права.
Формально вперше латинську бiнарну класифiкацiю ботанiчних об'ектiв здiй­
снив К. Лiнней у працi «Species plantarum». Проте перше зведення власне правил
номенклатури ботанiчних об'ектiв запропонував Альфонс Декандол 1867 року. Безпо­
середньо 1952 року у Стокгольмi прийнято перший Мiжнародний кодекс ботанiчноi:
номенклатури, який неодноразово вдосконалювали. Надалi всi змiни та доповнення
вносили та вносять за рiшеннями номенклатурних секцiй мiжнародних ботанiчних
конгресiв (МБК), якi вiдбуваються раз на 6 рокiв. На кожному з'i'здi приймають новий
кодекс, що змiнюе попереднiй. Назву конгресу дають вiд назви мiста, де проходив кон­
грес. 3 2005 р. дi€ Вiденський кодекс (змiнив Сент-Луiський кодекс), який прийняли на
XVII IВС, що проходив у Вiднi 17-23 липня 2005 року. 3 2011 року офiцiйна назва
кодекса - «Мiжнародний кодекс водоростей, грибiв i рослин».
98 Н. Ревак, В. Сулим, О. Назаренко

lменниковiоснови
Вiд iменникових основ:
а) за допомогою форманта 1 -arius утворюють iменники чоловiчого роду, що
означають професiю або заняття:
antiqua, бrum, n - старовина - antiquarius, ii, m -антиквар, знавець старовинних
речей;
secrёtum, i, n -тасмниця, секрет - secretarius, ii, m -секретар, учасник тасмних
нарад;
б) за допомогою формантiв -ulus, -olus, -ciilus, -ellus утворюють iменники з1
зменшувальним значениям:
mus, muris, m -миша - musculus, i, m -м'яз;
filius, ii, m - син - filiбlus, i, m -синок;
flos, floris, m - квiтка - flosculus, i, m -квiточка;
liber, bri, m -книжка - libellus, i, m -книжечка;
в) за допомогою форманта -arium утворюють iменники другоi' вiдмiни середнього
роду, що означають сховище або мiсце дii':
tabella, ае, f -дощечка, запис - tabularium, ii, n -архiв;
aes, aeris, n - мiдь, грошi - aerarium, ii, n -скарбниця;
г) за допомогою форманта -ЫHum утворюють iменники другоi' вiдмiни середнього
. . .
роду, що означають знаряддя, шод1 м1сце:
vox, vocis, f - голос, звук - vocaЬulum, i, n -слiвце, назва, словник.
Дiсслiвнiоснови
Вiд основи iнфекта:
а) за допомогою форманта -mentum утворюють iменники середнього роду, що
означають знаряддя або результат дi'i:
instruere -будувати - instrumentum, i, n -знаряддя;
arguere - доводити - argшnentum, i, n -доказ;
6) за допомогою форманта -ium утворюють iменники середнього роду, що озна-
чають дiю або стан:
studёre -займатися - studium, ii, n -заняття;
consulere -радити, обговорювати - consilium, ii, n -парада, консилiум.
Вiд основи cyniнa за допомогою фopмaнтa-(t)orium, -(s)orium утворюють iменни­
ки другоi' вiдмiни середнього роду, що означають мiсце дii':
labбro, avi, atum, are - працювати - laboratorium, ii, n - лабораторiя;
audio, Tvi, Ttum, Тrе -слухати - auditorium, ii, n -аудиторiя (авдиторiя).

1
Формант - сполучення суфiкса iз закiнченням