Задача 5.

У червні 2016 р. Особа 1. звернулася в суд із позовом до ТзОВ «Весна» про відшкодування 2 тис. 525
грн збитків та 1 тис. грн моральної шкоди. Зазначала, що 15 травня 2015 р. під час відвідування
спортивно-розважального клубу “СВ”, що належить відповідачу, вона передали на зберігання
особисті речі в камеру схову № 8, сплативши за це 1 грн., і отримала ключ з жетоном.
При поверненні речей виявила їх зникнення з камери схову.
Чи підлягають позовні вимоги Особи 1. задоволенню?
1. Особа – 1 – поклажодавець, ТзОВ – зберігач . Між Особа 1 та ТзОВ укладено
договір зберігання речей у камері схову, оскільки Особа_1:
- передала речі в камеру схову №8
- сплатила за це 1 грн
- отримала ключ з жетоном.

Стаття 936. Договір зберігання

1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй
другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
3. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом
підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
↑У нашому випадку ТзОВ виступатиме суб’єктом підприємницької діяльності
який надає послуги у сфері розваг, а послуги зі зберігання – будуть для нього додатковими, а не
основними
+ це дає підстави говорити, що ТзОВ можна віднести до професійного зберігача, оскільки
вони мають спеціально обладнані камери схову і здійснюють зберігання у зв’язку з підриємницькою
діяльністю.

2. Оскільки ТзОВ виступає зберігачем, то з моменту прийняття речі (бо договір

реальний), ТзОВ зобов’язане вживати всіх заходів, встановлених договором,
законом чи іншими актами цивільного законодавства для забезпечення
схоронності речі. (ч.1 ст.942 ЦК)
↑У нашому випадку ТзОВ не вжило всіх належних заходів, оскільки речі зникли.

3. Оскільки речі зникли, то ТзОВ, як професійний зберігач, (ч.2 ст.950 ЦК)

відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо НЕ доведе, що
це сталося:
 внаслідок непереборної сили,
 або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не
знав і не міг знати,
 або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
↑З фабули задачі випливає, що зазначених підстав не було, тому ТзОВ як
професійний зберігач будуть нести відповідальність і зобов’язані відшкодувати збитки.

4. ТзОВ зобов’язані відшкодувати збитки у розмірі вартості втраченої речі,

оскільки відповідно до ч.1 ст.951 ЦК:
Стаття 951. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві
 1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі,
відшкодовуються зберігачем:
1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
ЩОДО МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ:
1. Питання моральної шкоди спеціальними нормами глави 66 не врегульовано,
тому звертаємось до ст.23 ЦК
Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди
1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою
щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи
пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або
юридичної особи.
↑Єдине, на що тут може посилатись Особа_1 це на п.3 ч.2 ст.23
ЦК і то довести душевні страждання внаслідок втрати майна довести буде дуже
складно, тому я вважаю, що суд не задовільнить позов в частині вимог про
відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду
України № 4 від 31.03.1995 р., з подальшими змінами та доповненнями, право на
відшкодування моральної шкоди виникає, коли таке право на її відшкодування
безпосередньо передбачено нормами Конституції України, у випадках передбачених
законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, при
порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав
споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають
відшкодування моральної шкоди.
 Задача 6.
Особа 1 звернулася до суду з позовом до Банку, в якому просила:
1) стягнути з Банку матеріальну шкоду у розмірі - 60 000,00 грн. і відшкодувати моральну шкоду у
сумі - 10 000,00 грн.
2) розірвати укладений з Банком Договір про передачу в оренду індивідуального сейфу.
Особа 1 у позовній заяві зазначила, що уклала з Банком Договір про надання індивідуального
банківського сейфа, що НЕ охороняється банком. 16.09.2013 р. після відкриття сейфу виявила
відсутність грошей у сейфі в сумі - 60 000,00 грн., про що одразу повідомила керівництво Банку та
просила повернути гроші. Банк гроші не повернув. Чи підлягає позов задоволенню?
ЩОДО СТЯГНЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ
1. Між сторона укладено Договір про надання індивідуального банківського сейфа,

що НЕ охороняється банком (ч. 1 ст. 971 ЦК)

Стаття 971. Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється
банком
1. До договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа
застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).
∟тобто для того, щоб вирішити спірні правовідносини, нам потрібно
звернути увагу на те, що до договору про надання банківського сейфа у користування іншій особі
без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила цього Кодексу про майновий
найм (оренду).
↑Це змішаний договір, який включає в себе:
 елементи оренди (сейф надається в користування клієнту без контролю з боку банка за
його вмістом)
 послуг з охорони (банк зобов´язаний забезпечити неможливість доступу до сейфу
сторонніх осіб за винятком клієнта).

↑ТОБТО: У цьому випадку банк несе відповідальність лише за забезпечення

охорони. і лише за наслідки своїх винних дій.

ВИСНОВОК:

Як виглядає з фабули задачі, причина зникнення грошей невідома, тому

стверджувати про наявність вини банку у зникненні таких грошей і порушення свого
обов’язку унеможливити доступ сторонніх осіб до сейву – не можна.

Тобто, якщо доступ до тих грошей не мала жодна з третіх осіб, крім самого
поклажодавця, то позов в частині стягнення матеріальної шкоди задоволенню не
підлягає.

У такому випадку, моральна шкода також не буде стягуватись, так само як і не

буде підстав для розірвання договору, оскільки Банк, як сторона, не допустив істотних
порушень, які були б достатніми для застосування ст.651 ЦК.
P.S. У справжньому рішенні було доведено вину банку шляхом експертизи, яка
показала, що наявні сліди взлому на замку сейву, а отже – банк порушив зобов’язання
щодо унеможливлення доступу сторонніх осіб до сейву.

Справжнє судове рішення – https://reyestr.court.gov.ua/Review/43047767

2. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це
сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її
на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
 Задача 7.
У січні 2013 р. Т. звернувся з позовом до К. , обґрунтовуючи його тим, що 29 грудня 2012 р. він
пішов до ресторану "Капель", який належить приватному підприємцю К.
У ресторані по жетону N 17 він здав до гардеробу свій шкіряний плащ, вартістю 3000
грн. Коли закінчився вечір позивач пішов до гардеробу, щоб забрати плащ, але йому плащ не
видали. Пояснили, що його викрадено. Враховуючи викладене, просив задовольнити позов та
стягнути з К. 3000 грн. вартості плаща. Чи підлягає позов задоволенню?
ЩОДО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ
1. Між Т. та К. було укладено договір зберігання речі у гардеробі організації,
відповідно до якого Т. – поклажодавець, К. – зберігач.

Стаття 973. Зберігання речей у гардеробі організації

1. Якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є ця організація.

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи здійснюється зберігання за плату чи
безоплатно, зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі.
∟ у нашому випадку, зберігання відбувалось безоплатно, але це не звільняло
ресторан від обов’язку вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності шкіряної
куртки.
2. Укладення договору було підтверджено жетоном №17 відповідно до вимог
ч.3 ст.937 ЦК:
Стаття 937. Форма договору зберігання

3. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві

номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це
встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду
зберігання.

3. Ресторан зобов’язаний відшкодувати особі Т збитки у розмірі 3000грн (тобто у

розмірі вартості речі), оскільки куртку було втрачено (ч.1 ст.951 ЦК)

Стаття 951. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві

1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі,
відшкодовуються зберігачем:
1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПИТАННЯ:
1. Що розуміти під словом «організація» в ст.973 ЦК? Чи буде ресторан
приватного підприємця організацією? І чи будуть на нього поширюватись норми
ст.973 про зберігання речей в гардеробі організації?
2. Чи буде ресторан приватного підприємця професійним зберігачем?
 Задача 8.
У грудні 2014 року Особа 1. звернулася до суду з позовом, просила стягнути з ПП «Фірма «ВІКТОР»
в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 111290 грн та витрати на проведення
автотоварознавчого дослідження в розмірі 2350 грн.
Позов обгрунтованого тим, що позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного
засобу належить NISSAN QASHQAI, вказаний автомобіль перебував на зберіганні на
автостоянці ПП «Фірма «ВІКТОР» з 10 травня 2014 року.
11 травня 2014 року близько 02-00 години на автостоянці трапилось займання декількох
автомобілів, внаслідок пожежі автомобіль NISSAN QASHQAI, було фактично знищено. Розмір
матеріальної шкоди згідно товарознавчого дослідження склав 251490 грн. Вирішіть спір.
ЩОДО ВИРІШЕННЯ СПОРУ

1. Між сторона укладено договір зберігання транспортного засобу на автостоянці,

у якому Особа- 1 поклажодавець, ПП «Фірма «Віктор» – професійний зберігач,
оскільки він є суб’єктом підприємницької діяльності.

2. Оскільки укладено договір зберігання, то Фірма мала вживати всіх заходів,

встановлених договором, законом, або іншими актами цивільного
законодавства, для забезпечення схоронності речі. (ч.1 ст.942 ЦК)

∟Відповідно до правил зберігання транспортних засобів на автостоянках,

затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 115 від 22.01.1996 року:

Згідно п. 8 даних Правил відповідальність за охорону транспортних засобів та майна,

що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержання санітарних і
пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки.

Відповідно до п. 27 Правил автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів,

прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи
пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

3. Оскільки автомобіль пошкоджено, то Фірма має відшкодувати суму, на яку

знизиласть вартість автомобіля (п.2 ч.1 ст. 951 ЦК)
∟чому не всю вартість? Тому що навіть, якщо автомобіль згорів, він все одно
зберігає якусь свою вартість і його можна продати на певні деталі тощо, тобто фактично
автомобіль втрачений не був, тому й не застосовуємо п.1 ч.1 ст.951 ЦК.

ВИСНОВОК: позов про відшкодування матеріальної шкоди має бути задоволено.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ОКРЕМІ ПИТАННЯ

1. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо

не доведе, що це сталося внаслідок:
  непереборної сили,
 або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не
знав і не міг знати,
 або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

∟Фірма, як професійний зберігач, мала б захищатись в суді і доводити

відсутність своєї вини тим, що мали місце обставини непереборної сили у вигляді пожежі, яка
трапилася з невідомих причин.

+ посилатися на ч.1,2 ст.614 ЦК:

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання,

несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не
встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів
щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка
порушила зобов'язання.

ↆ Заходами, які залежали від фірми, відповідно до Правил зберігання ТЗ на

автостоянках мали бути:
6. У разі потреби й технічної можливості на автостоянках обладнуються
класи з безпеки дорожнього руху, пункти технічного огляду та самообслуговування
транспорту, встановлюється пожежна та охоронна сигналізація ,

∟якщо у нашому випадку була така пожежна сигналізація, то

можна спокійно доводити факт того, що автостоянка вжила всіх залежних від неї
заходів для належного виконання зобов’язання зі збереження відповідних
автомобілів.