Питання 18

Контроль Комітету Міністрів Ради Європи за виконанням рішень

Європейського суду з прав людини
Виконання рішень ЄСПЛ перебуває під особливим контролем Комітету Міністрів Ради
Європи (КМРЄ). Комітет Міністрів Ради Європи здійснює нагляд за виконанням державами-
членами зобов’язань, що випливають із рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), в яких
він встановив порушення вимог Європейської конвенції з прав людини.
Здійснюючи нагляд за виконанням рішення Суду державою-відповідачем, Комітет
Міністрів з'ясовує таке:
— чи була сплачена призначена Судом справедлива сатисфакція, включаючи пеню;
— чи були вжиті заходи індивідуального характеру, щоб упевнитися в тому, що
порушення більше не триває та що правове становище потерпілої сторони, наскільки це
можливо, відновлене до того ж стану, в якому воно перебувало до порушення
Конвенції;
— чи були вжиті заходи загального характеру для запобігання новим, подібним до
визнаних Судом порушенням, або ж такі засоби, які б зупинили ті порушення, що ще
тривають.

Контроль Комітету передбачає, що доки держава не надасть інформацію про виплату суми
справедливої сатисфакції, визначеної ЄСПЛ, або про вжиття заходів, спрямованих на виправлення
порушеного права (так звані заходи індивідуального характеру), питання виконання рішення
ставиться на порядок денний кожного засідання з питань прав людини Комітету Міністрів Ради
Європи, якщо він не вирішить інакше.
У процесі контролю за виконанням рішень Європейського суду з прав людини Комітет
приймає проміжні резолюції, де зазначає заходи, вжиті державою на момент прийняття резолюції.
Може висловити стурбованість з приводу недостатності цих заходів чи надати свої пропозиції
щодо їх виконання після встановлення факту, що держава вжила всіх заходів для виконання
рішення Європейського суду з прав людини.
Комітет закриває розгляд справи шляхом остаточної резолюції, якщо він переконається,
що рішення Суду було виконане державою-відповідачем.
Якщо Комітет міністрів вважає, що нагляд за виконанням остаточного рішення
ускладнений проблемою тлумачення рішення, він може звернутися до Суду з метою надання
відповідного роз’яснення. Рішення про звернення ухвалюється більшістю в дві третини голосів
представників, які мають право засідати в Комітеті.
Якщо Комітет вважає, що держава-відповідач відмовляється виконувати остаточне рішення
у справі, в якій вона є стороною, він може, після формального повідомлення цієї держави і шляхом
ухвалення рішення більшістю у дві третини голосів представників, які мають право засідати в
Комітеті, звернутися до Суду з питанням про додержання цією державою свого зобов’язання
згідно зі статтею 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Якщо Суд встановлює порушення статті 46 ЄКПЛ, він передає справу Комітету міністрів з
метою визначення заходів, яких необхідно вжити. Якщо Суд не встановлює порушення, він
передає справу Комітету міністрів, який приймає рішення про закриття розгляду справи.
У випадку, якщо заявник вважає, що винесене на його користь рішення ЄСПЛ не
виконується чи не виконується належним чином (в повному обсязі), йому слід звертатися з
відповідною скаргою на це не до ЄСПЛ, а саме до Комітету міністрів Ради Європи,
повноваженням якого є здійснення контролю за виконанням рішень ЄСПЛ.
Комітет Міністрів може приймати різні заходи щодо невиконання рішень, включаючи
застосування дипломатичного тиску і навіть можливість відсторонення голосування держави-
члена в Раді Європи, якщо вона систематично не виконує рішення ЄСПЛ.
Оскільки рішення ЄСПЛ виконуються за рахунок коштів державного бюджету, то
особливим суб’єктом виконання рішень ЄСПЛ в Україні є Державне казначейство України.

Чотири рази на рік відбуваються засідання Комітету Міністрів Ради Європи , під час
яких розглядається прогрес у виконанні державами – членами Ради Європи рішень ЄСПЛ. При
цьому для економії часу у разі наявності кількох рішень ЄСПЛ проти однієї країни щодо
однотипних порушень Конвенції КМРЄ об’єднує нагляд за виконанням таких рішень у групи
справ. Як правило, наявність таких груп вказує на існування в державі – члені РЄ системної
проблеми із захистом того чи іншого права, захищеного Конвенцією. Рішення, винесені на таких
засіданнях, оприлюднюються.
Необхідність застосувати заходи індивідуального характеру на національному рівні
додатково до відшкодування матеріальної і моральної шкоди розглядається Комітетом Міністрів у
випадку, коли визнане за державою порушення продовжує мати негативні для заявника наслідки і
їх не можна відшкодувати шляхом виплати грошової компенсації.
В арсеналі Комітету Міністрів немає коштів для того, щоб примусити провинену державу
виконати рішення Суду. Більше того, подібна ситуація прямо б суперечила принципу
суверенітету держави. В даному випадку Комітет в змозі надати лише значний тиск політичного
характеру на державу — відповідача аж до призупинення його членства в Раді Європи або навіть
виключення такої держави з лав організації (стаття 8 Статуту Ради Європи).