Тестові питання з нейрохірургії

1. ЕПІДУРАЛЬНІ ГЕМАТОМИ ЧАСТО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ

1. переломами кісток черепа*
2. назальною ліквореєю
3. вушною ліквореєю
4. вентрикулярными гематомами
5. пневмоцефалією

2. ЕПІДУРАЛЬНІ ГЕМАТОМИ ПЕРЕВАЖНО ОБМЕЖЕНІ

1. корою головного мозку
2. хоріоідальними сплетеннями
3. серповидним відростком
4. наметом мозочку
5. швами кісток черепа*

3. ДЛЯ ГОСТРИХ ТРАВМАТИЧНИХ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ГЕМАТОМ ХАРАКТЕРНИМ

Є
1. синдром Фостера - Кенеді
2. пульсуючий екзофтальм
3. світлий проміжок*
4. синдром Брунса
5. повний блок субарахноідального простору при пробі Квекенштедта

4. ДЛЯ ГОСТРИХ ТРАВМАТИЧНИХ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ГЕМАТОМ ХАРАКТЕРНИМ

Є
1. анізокорія*
2. анізоцитоз
3. тахікардія
4. гемігіперестезія
5. геміатетоз

5. ДЛЯ ГОСТРИХ ТРАВМАТИЧНИХ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ГЕМАТОМ ХАРАКТЕРНИМ

Є
1. геміпарез або геміплегія на боці гематоми
2. геміпарез або геміплегія на боці протилежному гематомі*
3. геміанестезія або гемігіпестезія на боці гематоми
4. хореоатетоз на боці протилежному гематомі
5. гемібалізм на боці протилежному гематомі

6. ПРИ ГОСТРИХ ТРАВМАТИЧНИХ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ГЕМАТОМАХ ДОСТАТНЬО

ЧАСТО ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ

1. гіперсалівація
2. гіпергідроз
 3. судоми*
4. гостра наднирникова недостатність
5. травматичний шок

7. БРАДИКАРДІЯ, ГЕМІПАРЕЗ, МІДРІАЗ Є КЛАСИЧНОЮ КАРТИНОЮ

1. каротидно-кавернозного співустя
2. аномалії Арнольда - Кіарі
3. пухлини гіпофіза
4. компресійної судинної нейропатії
5. травматичної внутрішньочерепної гематоми*

8. ДЖЕРЕЛОМ ФОРМУВАННЯ СУБДУРАЛЬНИХ ГЕМАТОМ Є

1. передня ворсинчаста артерія

2. піальні вени*
3. судинні сплетення бічних шлуночків
4. судинні сплетення ІV шлуночка
5. артерії Вілізієвого кола

9. АНІЗОКОРІЯ ПРИ ПРАВОБІЧНІЙ СУБДУРАЛЬНІЙ ГЕМАТОМІ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ

1. лівобічним міозом
2. правобічним птозом
3. лівобічним мідріазом
4. правобічним мідріазом*

10. ГОСТРИМИ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИМИ ГЕМАТОМАМИ Є ТАКІ, ЩО ФОРМУЮТЬСЯ

1. на протязі перших 5 діб

2. на протязі перших 14 діб
3. на протязі перших 3 діб*
4. на протязі перших 10 діб

11. ПІДГОСТРИМИ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИМИ ГЕМАТОМАМИ Є ТАКІ, ЩО

ФОРМУЮТЬСЯ

1. на протязі перших 3 діб

2. на протязі перших 3-14 діб*
3. на протязі перших 7- 20 діб
4. на протязі перших 1-30 діб

12. ХРОНІЧНИМИ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИМИ ГЕМАТОМАМИ Є ТАКІ, ЩО

ФОРМУЮТЬСЯ

1. через 3 доби
 2. через 14 діб*
3. через 10 діб
4. через 7 діб
5. через 12 діб

13. ДЕКОМПРЕСИВНА ТРЕПАНАЦІЯ ЧЕРЕПА ПРОВОДИТЬСЯ

1. в потиличній ділянці
2. в лобно-скронево-тім'яній ділянці*
3. в тім'яній ділянці
4. в лобно-тім'яній ділянці
5. в лобно-тім'яно-потиличній ділянці

14. ДЕКОМПРЕСИВНА ТРЕПАНАЦІЯ ЧЕРЕПА ВИКОНУЄТЬСЯ

1. в потиличній ділянці на боці об’ємного ураження

2. може бути одно - та двобічна*
3. обов'язково з обох сторін в потиличній ділянці
4. в потиличній ділянці на боці протилежному об'ємному ураженню

15. ДЕКОМПРЕСИВНА ТРЕПАНАЦІЯ ЧЕРЕПА ВИКОНУЄТЬСЯ

1. тверда мозкова розтинається*

2. тверда мозкова ніколи не розтинається

16. ПЕРВИННА ПЛАСТИКА ДЕФЕКТУ ЧЕРЕПА ВИКОНУЄТЬСЯ

1. в перші 2 доби*
2. до 14 діб
3. до 2 місяців
4. після 2 місяців
5. на 2-4 добу

17. ПЕРВИННО-ВІДСТРОЧЕНА ПЛАСТИКА ДЕФЕКТІВ ЧЕРЕПА ВИКОНУЄТЬСЯ

1. в перші 2 доби
2. до 14 діб*
3. до 2 місяців
4. після 2 місяців
5. після 1 місяця

18. РАННЯ ПЛАСТИКА ДЕФЕКТІВ ЧЕРЕПА ПРОВОДИТЬСЯ

1. до 2 діб
2. до 14 діб
3. до 2 місяців*
4. після 2 місяців
 5. після 1 місяця

19. ПІЗНЯ ПЛАСТИКА ДЕФЕКТІВ ЧЕРЕПА ПРОВОДИТЬСЯ

1. до 2 діб
2. через 6 місяців
3. до 1 місяця
4. після 1 місяця
5. після 2 місяців*

20. ДИСОЦІАЦІЯ СИМПТОМІВ ПО ОСІ ТІЛА В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ЧМТ ПОВИННА

НАСТОРОЖУВАТИ НА МОЖЛИВІСТЬ

1. розвитку травматичного шоку

2. розвитку менінгіту
3. розвитку стиснення головного мозку*
4. розвитку ліквореї
5. субарахноідальної геморагії

21. ПРИ ДИФУЗНОМУ АКСОНАЛЬНОМУ УШКОДЖЕННІ КЛІНІЧНА КАРТИНА

ОБУМОВЛЕНА МОРФОЛОГІЧНИМИ ЗМІНАМИ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ

1. в коркових відділах лобних часток

2. в глибинних відділах головного мозку з ураженням білої речовини, мозолистого
тіла та підкіркових утворень*
3. в довгастому мозку з ушкодженням ядер черепних нервів
4. в верхнє шийному відділі спинного мозку та довгастому мозку

22. ПРИ СИНДРОМІ ТРИВАЛОГО СТИСНЕННЯ ГОЛОВИ ПЕРВИННА ХІРУРГІЧНА

ОБРОБКА РАН ГОЛОВИ

1. рання, виконується в перші години на травматологічному пункті

2. відстрочена і проводитися в спеціалізованих закладах*
3. пізня і виконується в загальнохірургічних стаціонарах
4. рання і виконується в загальнохірургічних стаціонарах

23. ЖИРОВА ЕМБОЛІЯ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ЧМТ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ

1. при переломі основи черепа

2. при множинних переломах склепіння черепа
3. при поєднаній краніоскелетній травмі*
4. при вогнепальних переломах черепа
5. при ізольованих внутрішньочерепних гематомах
24. ЗАСТІЙНІ ДИСКИ ЗОРОВИХ НЕРВІВ ПРИ ЧМТ ЗІ СТИСНЕННЯМ ГОЛОВНОГО
МОЗКУ З'ЯВЛЯЮТЬСЯ

1. на 10-14 добу
2. в перші 6 годин
3. на першу добу
4. на 2-4 добу*
5. після 14 доби

25. В НАДАННІ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ЧМТ СТОРОННІ ТІЛА

ГОЛОВНОГО МОЗКУ

1. підлягають обов'язковому видаленню

2. видаляються шляхом активної аспірації та розсічення мозкової речовини
3. не видаляють*
4. видаляють переважно сторонні тіла з твердого матеріалу та рівними краями
26. КОМБІНОВАНА ЧМТ ЦЕ

1. сукупність численних ушкоджень, в тому числі і ЧМТ, що виникають внаслідок

одномоментної дії різних факторів ураження*

2. сукупність численних ушкоджень, в тому числі і ЧМТ, що виникають внаслідок

одномоментної дії механічного фактору на декілька ділянок тіла
3. переломи кісток склепіння черепа, що поєднуються з внутрішньочерепними
гематомами
4. внутрішньочерепні гематоми, які поєднуються з травмою лицьового скелета

27. ПОЄДНАНА ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА ЦЕ

1. сукупність численних ушкоджень, в тому числі і ЧМТ, що виникають внаслідок

одномоментної дії механічного фактору на декілька ділянок тіла*

2. сукупність численних ушкоджень, в тому числі і ЧМТ, що виникають внаслідок

одномоментної дії різних факторів ураження

3. поєднання переломів кісток склепіння та основи черепа з забоєм головного мозку,

внутрішньочерепними гематомами або ліквореєю

27. ЗА ШКАЛОЮ КОМ ГЛАЗГО ТЯЖКА ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА ОЦІНЮЄТЬСЯ В

1. 1-2 бали
2. 3 -7 балів*
3. 8 -10 балів
4. 8 балів
28. ЗА ШКАЛОЮ КОМ ГЛАЗГО ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА ПОМІРНОЇ ТЯЖКОСТІ
ОЦІНЮЄТЬСЯ В

1. 1 - 2 бали
2. 3 -7 балів
3. 5 - 8 балів
4. 9 -12 балів*

29. ЗА ШКАЛОЮ КОМ ГЛАЗГО ЛЕГКА ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА ОЦІНЮЄТЬСЯ В

1. 3 - 5 балів
2. 7 - 10 балів
3. 13 -15 балів*
4. 10 -12 балів

30. ВУШНА ЛІКВОРЕЯ НАЙЧАСТІШЕ ВИНИКАЄ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ В ДІЛЯНЦІ

1. кам'янистої частини піраміди скроневої кістки*

2. лобної пазухи
3. продирявленої пластинки
4. сфеноідальної пазухи
5. решітчастої кіски

31. МЕНІНГЕАЛЬНИЙ СИНДРОМ НАЙЧАСТІШЕ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ В КЛІНІЧНІЙ

КАРТИНІ

1. струсу головного мозку

2. забою головного мозку*
3. хронічної субдуральної гематоми
4. хронічної субдуральної гідроми

32. МЕТОДОМ ВИБОРУ ЛІКУВАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ОСТЕОМІЄЛІТУ КІСТОК

ЧЕРЕПА Є

1. періодичне пунктування з метою видалення некротизованих тканин та промивання

антибактеріальними препаратами

2. радикальне видалення ушкодженої ділянки кістки та висічення уражених тканин*

3. розвантажувальні люмбальні пункції на тлі масованної антибіотикотерапії

4. ірігація остеомієлітичної порожнини розчинами антибіотиків

33. ПРОНИКАЮЧОЮ ЧМТ ВВАЖАЮТЬ

1. відкриту ЧМТ, при якій є розриви арахноідальної оболонки

2. відкриту ЧМТ, при якій є ушкодження твердої мозкової оболонки*
 3. відкриту ЧМТ при наявності пневмоцефалії
4. відкриту ЧМТ при наявності гідроцефалії

34. ПРИ СТРУСІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ВІДБУВАЮТЬСЯ

1. лише зміни у функціонуванні нервових клітин

2. поодинокі розриви аксонів в діенцефальних відділах головного мозку

3. ультраструктурні зміни у вигляді ушкодження синаптичних мембран, клітинних

органел, перерозподілу клітинної рідини*

4. дрібні вогнищеві зміни в коркових відділах лобних та скроневих часток, а також

мікроскопічні крововиливи в паравентрикулярних зонах

35. ТРИВАЛІСТЬ ГОСТРОГО ПЕРІОДУ ПРИ СТРУСІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИБЛИЗНО

СКЛАДАЄ

1. 1-2 тижні*
2. 1-3 тижні
3. перші 2 місяці

36. ТРИВАЛІСТЬ ГОСТРОГО ПЕРІОДУ ПРИ ЗАБОЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИБЛИЗНО

СТАНОВИТЬ

1. 1-2 тижні
2. 2-8 тижнів*
3. 8-10 тижнів
4. перші 2 місяці

37. ПНЕВМОЦЕФАЛІЯ НАЙЧАСТІШЕ ВИНИКАЄ

1. при переломах в ділянці орбіти

2. при переломах основи черепа*
3. при переломах кісток носу
4. при переломах верхньої щелепи

38. СТИСНЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ПНЕВМОЦЕФАЛІЇ МОЖЛИВО ПРИ

НАЯВНОСТІ

1. клапанного механізму при переломах основи черепа*

2. постійного сполучення порожнини черепа з оточуючим середовищем при

наявності дефекту кісток склепіння черепа в скроневій ділянці

3. наявності дефекту арахноідальної оболонки в ділянці піраміди скроневої кістки

 4. наявності дефекту твердої мозкової оболонки в ділянці піраміди скроневої кістки

39. КЕФАЛОГЕМАТОМА ЦЕ

1. крововилив під шкіру

2. крововилив під апоневроз
3. крововилив під окістя*
4. крововилив під тверду мозкову оболонку
5. багатоповерховий крововилив

40. САМИМ ОПТИМАЛЬНИМ МЕТОДОМ ЛІКУВАННЯ ПРИ КЕФАЛОГЕМАТОМАХ Є

1. розтин з подальшим дренуванням

2. пункційне видалення*
3. тотальне видалення з капсулою
4. тотальне видалення з резекцією кістки
5. декомпресивна трепанація черепа

41. МЕТОДОМ ВИБОРУ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ

СУБАРАХНОІДАЛЬНИХ КРОВОВИЛИВАХ Є

1. невідкладне нейрохірургічне втручання спрямоване на зупинку кровотечі та

декомпресію головного мозку

2. розвантажувальні люмбальні пункціїї*

3. проведення планового нейрохірургічне втручання спрямованого на декомпресію

головного мозку через 7-10 днів після травми
4. проведення стереотаксичного кліпування судин м’якої оболонки через 7-10 днів
після травми

42. СУБДУРАЛЬНІ ГЕМАТОМИ РОЗТАШОВАНІ

1. між апоневрозом та окістям

2. між твердою та паутинною оболонками*
3. між твердою мозковою оболонкою та окістям
4. в великій потиличній цистерні

43. ПРИ НАЯВНОСТІ СУБДУРАЛЬНОЇ ГЕМАТОМИ ТА ДИСЛОКАЦІЇ ГОЛОВНОГО

МОЗКУ ПОКАЗАНО

1. проведення невідкладного нейрохірургічного втручання*

2. динамічне спостереження у відділенні інтенсивної терапії
 3. проведення гемостатичної терапії та динамічне спостереження у відділенні
неврології
4. невідкладне проведення люмбальної пункції, особливо при гематомах задньої
черепної ямки

44. МЕТОДОМ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ СУБДУРАЛЬНИХ ГЕМАТОМ Є

1. видалення через фрезьові отвори

2. видалення шляхом трепанації черепа*
3. ендоваскулярне видалення
4. стереотаксичне видалення
5. пункційне видалення гематоми

45. МЕТОДОМ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПІДГОСТРИХ ТА ХРОНІЧНИХ

ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ГЕМАТОМ Є

1. видалення шляхом резекційної трепанації

2. видалення через фрезові отвори*
3. стереотаксичне видалення
4. пункційне видалення
5. ендоваскулярне видалення

46. СУБДУРАЛЬНІ ГІДРОМИ ЦЕ

1. підпавутунне скопичення ліквору

2. скопичення ексудату під твердою мозковою оболонкою
3. скопичення ліквору під твердою мозковою оболонкою*
4. скопичення рідкої крові під твердою мозковою оболонкою
5. скопичення трансудату під твердою мозковою оболонкою

47. МЕТОДИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ СУБДУРАЛЬНИХ ГІДРОМ

1. пункційне випорожнення через фрезовий отвір*

2. стереотаксичне видалення
3. тривале ендолюмбальне дренування
4. ендоваскулярне видалення
48. ЗРОСТАЮЧІ ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ЧЕРЕПА НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНІ

1. для дітей до 3-х років*

2. для людей похилого та старечого віку
3. для постраждалих з переломами основи черепа
4. для постраждалих з переломами склепіння черепа

49. ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ ГЕМАТОМИ У ДІТЕЙ

1. зустрічаються рідше, ніж у дорослих*

2. зустрічаються частіше, ніж у дорослих

50. ОСОБЛИВІСТЮ ЕПІДУРАЛЬНИХ ГЕМАТОМ У ДІТЕЙ Є

1. обмежена однією кісткою (по лінії шва)*

2. часто росповсюджується за межі швів кісток черепа

51. ШОК ПРИ ІЗОЛЬОВАНІЙ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

1. зустрічаєть достатньо часто (в 10-15% випадків)

2. практично не зустрічається (1-2% випадків)*

52. ПРИ НАЯВНОСТІ У ХВОРОГО ЕПІДУРАЛЬНОЇ ГЕМАТОМИ ПОКАЗАНО

1. невідкладне нейрохірургічне втручання*

2. невідкладне проведення люмбальної пункції для уточнення об'єму гематоми

3. динамічне спостереження (виконання контрольної КТ або МРТ) в умовах

відділення інтенсивної терапії

53. МЕТОДОМ ВИБОРУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ЕПІДУРАЛЬНИХ

ГЕМАТОМ Є

1. видалення шляхом трепанації*

2. ендоваскулярне видалення
3. пункційне видалення через фрезьові отвори
4. стереотаксичне видалення

54. ПЕРЕЛОМИ ЗУБА АТЛАНТА, ТРАВМАТИЧНА ДИСЛОКАЦІЯ АТЛАНТА

НАЙЧАСТІШЕ

1. супроводжуються тетрапарезом, мозочковими та бульбарними розладами, клінікою

вертебробазилярної недостатності*
 2. супроводжуються лише симптоматикою ураження хребетних артерій та
радикулярною симптоматикою внаслідок ураження С1та С2 корінців

3. мають безсимптомний перебіг з мінімальними проявами подразнення спинного

мозку

55. КЛІНІЧНИМИ ОЗНАКАМИ ВИВИХУ В ШИЙНОМУ ВІДДІЛІ ХРЕБТА Є

1. вимушене положення голови, різкий біль, особливо при рухах голови,

напруженість м'язів шиї*
2. безсимптомний перебіг захворювання, легкий хрускіт при максимальних поворотах
голови
3. безперервне блювання, генералізовані епінапади, наявність альтернуючих
синдромів

56. ГЕМАТОМІЄЛІЯ ЦЕ

1. крововилив під оболонки спинного мозку

2. крововилив в білу речовину спинного мозку
3. крововилив в сіру речовину спинного мозку*

57. НАЙЧАСТІШЕ ГЕМАТОМІЄЛІЯ ВІДМІЧАЄТЬСЯ В ДІЛЯНЦІ

1. верхнєгрудного відділу
2. шийного та поперекового потовщень*
3. нижнєгрудного відділу
4. верхнєшийного відділу

58. ОСНОВНИМ МЕТОДОМ ЛІКУВАННЯ ГЕМАТОМІЄЛІЇ Є

1. невідкладне нейрохірургічне втручання з резекцією явно нежиттєздатних ділянок

2. призначення консервативного лікування (гемостатична терапія, гіпотермія і т.п.)*

3. поєднання нейрохірургічних операції, спрямованих на резекцію нежиттєздатних

ділянок мозку та інтенсивного консервативного лікування

59. НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНИМИ ОЗНАКАМИ УШКОДЖЕННЯ ГРУДНОГО ВІДДІЛУ

ХРЕБТА НА РІВНІ TH4-TH5 Є

1. спастична тетраплегія, порушення функції сечового міхура за центральним типом

типом
2. верхній в'ялий параліч та нижній спастичний параліч
 3. нижній спастичний параліч, порушення функції сечового міхура за центральним
типом*
4. нижній спастичний параліч, порушення функції сечового міхура за периферичним
типом
5. нижній в'ялий параліч, порушення функції сечового міхура за периферичним
типом
6. нижній в'ялий параліч, порушення функції сечового міхура за центральним типом
типом

60. НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНИМИ ОЗНАКАМИ УШКОДЖЕННЯ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ

ХРЕБТА НА РІВНІ С3-С4 Є

1. спастична тетраплегія, порушення функції сечового міхура за центральним типом

типом
2. верхній в'ялий параліч та нижній спастичний параліч, порушення функції сечового
міхура за центральним типом*

3. верхній спастичний параліч, порушення функції сечового міхура за центральним

типом
4. спастична тетраплегія, порушення функції сечового міхура за периферичним типом

61. ЯКА З ФОРМ УШКОДЖЕНЬ СПИННОГО МОЗКУ ПІДЛЯГАЄ ХІРУРГІЧНОМУ

ЛІКУВАННЮ

1. струс
2. забій
3. стиснення*
4. розчавлення
5. повний анатомічний розрив
6. неповний анатомічний розрив
7. гематомієлія

62. ЯКЕ ОСНОВНЕ АБСОЛЮТНЕ ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ

СПИННОМОЗКОВОЇ ПУНКЦІЇ:

1. високий артеріальний тиск

2. порушення свідомості по типу сопору
3. вагітність
 4. гостра затримка сечі
5. коматозний стан з порушенням вітальних функцій*

63. ЯКІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ НЕ СВІДЧАТЬ ПРО ПІДВИЩЕННЯ

ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНОГО ТИСКУ:

1. посилення пальцевих втиснень

2. підкресленість швів кісток склепіння черепа
3. остеопороз спинки турецького сідла
4. гіперостоз скроневої кістки*

64. БІЛКОВО - КЛІТИННА ДИСОЦІАЦІЯ В ЛІКВОРІ МАЄ МІСЦЕ ПРИ:

1. субдуральній гематомі
2. пухлинах головного мозку з вростанням у шлуночки головного*
3. мозку
4. епідуральній гематомі
5. менінгіті
6. абсцесі головного мозку.

65. ВКАЖІТЬ ПРИЧИНИ ПІДВИЩЕННЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНОГО ТИСКУ:

1. абсцес головного мозку

2. пухлина головного мозку
3. набряк-набухання головного мозку травма
4. усе перераховане*

66. ВКАЖІТЬ ПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ КАРОТИДНОЇ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ

АНГІОГРАФІЇ:

1. менінгіт
2. підозра на пухлину мозочка
3. підозра на краніоспинальну пухлину
4. спонтанний субарахноідальний крововилив*
5. нічого з перерахованого

67. ЯКІ ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ТРАВМАТИЧНОГО

СУБАРАХНОІДАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ:

1. домішки крові у лікворі

2. сильний головний біль
 3. оболонкові симптоми
4. гіпертермія
5. усе з перерахованого*

68. ПРИ ЯКИХ НОЗОЛОГІЧНИХ ФОРМАХ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ

ГОЛОВНОГО МОЗКУ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ " СВІТЛИЙ ПРОМІЖОК":

1. забитті головного мозку

2. струсі головного мозку
3. субдуральній гематомі*
4. субарахноідальному крововивливі
5. нічого з перерахованого

69. ПЕРЕХІД ІЗ ТРИВАЛОЇ КОМИ В СТІЙКИЙ ЧИ ТРАНЗИТОРНИЙ ВЕГЕТАТИВНИЙ

СТАН СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ПРИ:

1. струсі головного мозку

2. дифузійному аксональному ушкодженні головного мозку*

3. субдуральній гематомі

4. пухлині головного мозку

70. ЯКИЙ З НИЖЧЕ ПЕРЕРАХОВАНИХ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ ПОВИННИЙ БУТИ

ПРОВЕДЕНИЙ В У ХВОРОГО З ЧМТ У ПЕРШУ ЧЕРГУ:

1. рентгеноскопія органів грудної клітини

2. загальний аналіз крові
3. УЗ - дослідження органів грудної клітини
4. рентгенографія черепа в двох проекціях *
5. ЕКГ

71. ЯКИЙ З ПЕРЕРАХОВАНИХ СИМПТОМІВ НЕ Є ІНФОРМАТИВНИМ ПРИ ПЕРЕЛОМІ

ОСНОВИ ЧЕРЕПА:

1. лікворея з вуха
2. симптом " окулярів "
3. еозинофілія*
4. субарахноїдальний крововилив

72. ВИЯВЛЕННЯ ДОМІШКИ КРОВІ У ЛІКВОРІ ХАРАКТЕРНО ПРИ:

1. струсі головного мозку

 2. епідуральній гематомі
3. струсі спинного мозку
4. забої головного мозку*
5. туберкульозному менінгіті

73. СТІЙКА АНІЗОКОРІЯ РАЗОМ З ЗАСТІЙНИМИ ДИСКАМИ ЗОРОВИХ НЕРВІВ МОЖЕ

СПОСТЕРІГАТЬСЯ ПРИ:

1. хр.субдуральній гематомі*
2. забої шийного відділу спинного мозку
3. субарахноідальному крововиливі
4. лінійний перелом скроневої кістки
5. струсі головного мозку

74. ДО ОБОЛОНКОВИХ ПУХЛИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ НЕ НАЛЕЖАТЬ:

1. менінгіома
2. саркома
3. гліобластома*
4. менінгосаркома

75. СИМПТОМ ФОСТЕРА - КЕННЕДІ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ПРИ:

1. пухлинах полюсу лобової частки головного мозку*

2. пухлинах потиличних часток головного мозку
3. пухлинах скроневої частки головного мозку
4. пухлинах тім’яних часток головного мозку
5. пухлинах мозочку

76. ДЛЯ ПУХЛИН ШИШКОПОДІБНОГО ТІЛА НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНІ:

1. ендокринно-обмінні порушення*
епілептичні напади
2. гомонімна геміанопсія
3. центральний параліч
4. порушення координації руху

77. БЕЗПОСЕРЕДНІМИ ПРИЧИНАМИ ПОЯВИ ПОЧАТКОВИХ ПРОЯВІВ

ОСТЕОХОНДРОЗА Є:

1. механічний фактор (підйом ваги, різкий поворот)

 2. ослаблення черевного преса після операцій і пологів
3. наслідку перенесених інфекцій і переохолоджень
4. наслідку перенесених переохолоджень
5. усе з перерахованого*
78. ЯКИЙ ІЗ СИМПТОМІВ НЕ ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ СУБАРАХНОІДАЛЬНОГО
КРОВОВИЛИВУ ПРИ РОЗРИВІ АРТЕРІАЛЬНОЇ АНЕВРИЗМИ СУДИН ГОЛОВНОГО
МОЗКУ:

1. симптом Керніга
2. симптом Брудзинського
3. ригідність м'язів потилиці
4. парез окорухового нерва
5. симптом Горнера*

79. ЯКЕ З ПЕРЕРАХОВАНИХ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ НЕ ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ

АРТЕРІО-ВЕНОЗНИХ МАЛЬФОРМАЦІЙ ГОЛОВНОГО МОЗКУ:

1. епілептичний напад
2. синдром внутрішньочерепний гіпотензії*
3. повторні ішемічні порушення мозкового кровообігу
4. внутрічерепний крововилив

80. ДЛЯ ОККЛЮЗИВНО-СТЕНОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ БРАХІОЦЕФАЛЬНИХ АРТЕРІЙ

НЕ ХАРАКТЕРНИЙ ПРОЯВ У ВИГЛЯДІ:

1. порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом

2. минущих порушень мозкового кровообігу
3. дисциркуляторної енцефалопатії
4. каротидно-офтальмічного синдрому
5. порушень мозкового кровообігу за геморагічним типом*

81. ВКАЖІТЬ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ЯКИХ СТРУКТУР РОЗВИВАЄТЬСЯ СИНДРОМ СЛЮДЕРА

82. ДО ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ПРОЗОПАЛГІЯХ ВІДНОСЯТЬСЯ

1. перерізка І гілки трійчастого нерву

2. операція Джанетта*
3. перерізка 2гілки трійчастого нерву
4. перерізка 3 гілки трійчастого нерву
5. пеперізка язико-глоткового нерву
83. ЛОКАЛІЗАЦІЯ БОЛЬОВОГО НАПАДУ ПРИ КОРЕНІ ЯЗИКА, ЩО СУПРВОЖДУЄТЬСЯ
СУХІСТЬЮ У ГОРЛІ ХАРАКТЕРНА ДЛЯ:

1. синдрома Шарлена
2. 2. невралгіїї 9 пари*
3. невралгіїї 5 пари
4. гангліоніту симпатичних вузлів
5. нічого з перерахованного

84. ЯКИЙ З ПЕРЕРАХОВАНИХ ФАКТОРІВ НЕ Є ПРОЯВОЮ ПРОЗОПАЛГІЇ?

1. невралгія трійчастого нерва

2. невралгія язико-глоткового нерва
3. невралгія потиличного нерва
скаленус-синдром
4. синдром Слюдера*

85. ПРИ ЯКІЙ ФОРМІ ПРОЗОПАЛГІЇ ЧАСТІШЕ РОЗВИВАЄТЬСЯ "STATUS NЕИГА1GІСUS"

1. невралгії трійчастого нерва*

2. невралгії потиличних нервів
3. нералгіїї язико-глоткового нерву
4. періодична лицева невралгія
5. мігрень

86. ЯКИЙ З ПЕРЕРАХОВАНИХ ФАКТОРІВ Є ЕТІОЛОГ ІЧНИМ ДЛЯ

ВИНИКНЕННЯ БОЛЬОВОГО НАПАДУ В ЗОНІ 5 ПАРИ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ?

1. вогнища хронічної інфекції в порожнині рота

2. звуження кісткових каналів
3. неправильний прикус
4. стиснення корінця нерва верхньою мозочковою артерією
5. усе перераховане*
136 ПРИЧИНОЮ ПОТИЛИЧНОЇ НЕВРАЛГІЇ МОЖЕ БУТИ:
остеохондроз

87. СИМПТОМАТИЧНА НЕВРАЛГІЯ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА МОЖЕ ВИНИКНУТИ ПРИ:

1. пухлинах головного мозку

2. артеріальній аневризмі
 3. звуження кісткових каналів
4. стисненні корінця нерва верхньою мозочковою артерією
5. усе перераховане*

88. ОПЕРАЦІЯ ДЖАНЕТА ПРОВОДИТЬСЯ У ВИПАДКАХ:

1. невралгії трійчастого нерва внаслідок судинно-нервового конфлікту*

2. невралгії трійчастого нерва внаслідок звуження кісткових каналів
3. невралгії потиличних нервів
4. невралгії язико-глоткового нерва
5. невралгії циліарного вузла

89. ІНФОРМАТИВНИМ СИМПТОМОМ ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОЦЕФАЛІЇ У

НОВОНАРОДЖЕНИХ І ГРУДНИХ ДІТЕЙ Є:

1. підвищення рухової активності

2. порушення статики
3. млявість, адінамія
4. симптом "сонця, що заходить,"*
5. підвищена збудливість
90. ВКАЖІТЬ ЯКА З ПЕРЕРАХОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ ВІДНОСИТЬСЯ ДО
ЛІКВОРОШУНТИЮЧИХ
1. перфорація прозорої перегородки
2. розсічення хробака мозочка
3. прокол мозолистого тіла
4. люмбоперітонеостомія*
5. видалення пухлини головного мозку