Чернігівський державний педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

Колесник О.С.

ПРАКТИКУМ З ІСТОРІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Чернігів – 2004
УДК 811.111(076)
ББК Ш 143.21-7
К 60

Друкується за рішенням вченої ради Чернігівського державного педагогічного

університету від 9 червня 2004 року (протокол № 10)

Рецензенти:
А.Е. Левицький доктор філологічних наук, професор (Київський
національний лінгвістичний університет)

Бобир С.Л. кандидат педагогічних наук, доцент (Чернігівський

державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка)

Колесник О. С. Практикум з історії англійської мови. – Чернігів: РВВ ЧДПУ імені Т.Г.
Шевченка, 2004. – 52 с.

Практикум з історії англійської мови розрахований на студентів педагогічних вищих

навчальних закладів, що вивчають англійську мову. Навчальний посібник містить
стислий виклад особливостей розвитку системи англійської мови від архаїчного до
ранньоновоанглійського періоду, а також комплекс вправ і завдань для самостійної
роботи студентів до кожного розділу. У посібнику наведено питання та завдання для
самостійної роботи, тексти для аналізу та словник.

© Колесник О.С., 2004

ЗМІСТ

1. Програма курсу. Теми лекцій та питання для самостійного опрацювання.... 3

2. Особливості будови давньогерманських мов.................................................... 4
3. Фонетична система давньоанглійської мови..................................................... 7
4. Граматична будова давньоанглійської мови...................................................... 11
4.1. Морфологія.................................................................................................... 11
4.2. Особливості синтаксису староанглійської мови....................................... 18
5. Лексикон. Особливості словотвору в давньоанглійський період.................... 20
6. Зміни у фонетичній системі мови в середньоанглійський період................... 23
7. Розвиток морфології та синтаксису в середньоанглійській мові..................... 26
8. Особливості будови мови ранньоновоанглійського періоду........................... 28
9. Питання та завдання для самоконтролю............................................................ 29
10. Тексти для аналізу.............................................................................................. 31
11. Давньоанглійські розмовні формули................................................................ 33
12. Словник (Староанглійська – сучасна англійська мови).................................. 36

2
  1. Програма курсу
24 год. лекційних, 20 год. cемінарських

Питання, що Література до
виносяться на розділів і тем:
№ Розділи курсу і теми лекцій/практичних занять. самостійне А) осн.
пп Основні питання лекцій/практичних занять. опрацювання Б) додатк.
студентів
1 2 5 6
1. Вступ. Предмет “Історія англійської мови”. Сучасні а) 3: 10-12
Джерела вивчення історії мови. Германські германські мови б) 1: 9-12, 24-
мови як індоєвропейські. 25
2. Лінгвістичні особливості германських мов. Перегласовка а) 2: 20-29; 3:
Фонетика. Система голосних голосних у пізній 32, 34-40
давньогерманської мови. Наголос. Незалежні проотгерманській
зміни голосних у спільній давньогерманській мові
мові. І-й пересув приголосних. Закони Я.
Грімма та К. Вернера.
3. Граматика. Система відмінювання іменників. Формовторчі а) 3:42
Поділ дієслів залежно від їх парадигми засоби. б) 2: 49-52
(дієслова з чергуванням та дієслова з Словниковий
суфіксацією). склад
протогерманської
мови
4. Хронологічний поділ давньоанглійської мови. - а) 3: 49-55
Лінгвістичні особливості мовної системи б) 1: 13-16
кожного періоду.
5. Фонетична будова. Давньоанглійський алфавіт Палаталізація а) 3: 80-82
і вимова. Наголос. Зміни наголошених голосних, б) 2: 80-84
голосних. Розвиток монофтонгів та дифтонгів. ротацизм
Асимілятивні зміни голосних
6. Система давньоанглійських приголосних. Випадки втрати а) 3: 87-90; 2 :
Відображення протогерманських приголосних приголосних. 88-92
у давньоанглійській мові. Позиційні варіанти Таблиці 7, 8 б) 1: 28-29
приголосних фонем.
7. Граматична будова давньоанглійської мови. Типи відмін а) 3: 93-100;
Морфологія. Іменник: граматичні категорії іменників, їх 2: 94-102;
(рід, число, відмінок). Класифікація іменників відображення в б) 1: 54-60
за основами. Відміни іменників. сучасній
англійській мові
8. Прикметник: категорії роду, числа та відмінку; Ступені а) 3: 103-108
сильна й слабка відміни; ступені порівняння. порівняння б) 2: 103-114
Займенник. Типи та відмінювання прикметників.
займенників. Відміню- вання
займенників
9. Дієслово: класи, граматичні категорії. Дієвідмінювання а) 3: 108-123;
дієслів 2: 119 –130
Претерито- б) 1: 62-68
презентні дієслова
10. Особливості синтаксису давньоанглійської Дієприкметник. а) 3: 112-113

3
 мови. Словниковий склад давньоанглійської Інфінітив.
мови.
11. Середньоанглійська мова: спрощення Розвиток часових а) 3: 131-138;
відмінкової системи іменників, уніфікація форма у 2: 154 – 158
типів відмінювання прикметників, руйнування середньоанглійськ б) 1: 220-222
системи сильних дієслів. ий період
12. Ранньоновоанглійська мова: великий пересув Зміни у мові XV – а) 2: 283-318
голосних, зміни в орфографії, розвиток XVI ст.
аналітичних конструкцій.
Література
І. Основна
1. Иванова И.П., Беляева Т.М. Хрестоматия по истории английского языка. – Л.:
просвещение, 1980. – 191 с.
2. Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – 425 с.
3. Rastorguyeva T.A. A history of English. – Moscow: Vyssaja skola, 1983. – 347 pp.

II. Додаткова
1. Khaimovich A Short Outline of the History of English. – K.: Vyscha Shkola, 1975. – 97 pp.
2. Линский С.С. Сборник упражнений по истории англійского языка. – Л.: Изд-во
Министерства просвещения РСФСР, 1963. – 133 с.
3. Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. Учебник.
Хрестоматия. Словарь. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. – 512 с.
4. Burnley David The History of English Language: A source book. - London and New York:
Longman, 1992. - 370 pp.
5. Fischer Olga The Syntax of Early English. - Cambridge: Cambridge University Press.- 2000.
- 341 pp.

 2. Оособливості будови германських мов.

Фонетичні особливості
Германський консонантизм
В германських мовах порівняно з індоєвропейськими відбулась зміна способу
артикуляції приголосних, але місце артикуляції залишилось без змін:
губні зубні піднебінні
змичні > фрикативні p>f t >p k>h
дзвінкі > глухі b>p d>t g>k
придихові > непридихові bh > b dh > d gh > g

Три ряди закономірностей закону Грімма (1-ий перебій приголосних у германських

мовах)
1) Глухі проривні р, t, k (та придихові ph, th,kh) у мовах індоєвропейської сім'ї
відповідають глухим фрикативним f, þ, h у германських мовах.
індоєвр. р → герм, f (губний)
t → þ (зубний)
k → h (задньопіднебінний)
а) р, (ph) — f: снск. páñc(n), рос. пять — гот. fimf, ст. ісл. fimm, ст. a. fif (< *fimf), шв.
fern, нім. funf, англ. five; снск. pitár, гр. patér — гот. fadar, ст. ісл. faðir, ст. в. н. fatar, ст. a.
fæder, шв. fader, нім. Vater, англ. father.
б) t, (th)-þ: снск. tri, trayas, гр. treis, лат. tres, рос. три — гот. (þrija, þreis, ст. ісл. þrir, ст.
а. þrі, þriе, шв. tre, англ. three;
в) k, (kh) — h: снск. katarás, лит. katras, укр. котрий — гот. hwaþar, ст. їсл. huaþarr, ст. в.
н. hwedar, ст. сакс, hwedar, ст. a. hwæþer, англ. whether;

4
 2) Придиховим bh, dh, gh у мовах Індоєвропейської сім'ї відповідають дзвінкі
фрикативні b, đ, g у германських мовах.
а) bh-b: снск. nábhas, гр. nephos (хмара), рос. небо —ст. сакс, nebal, ст. ісл. nifl, ст. в. н.
nebul, ст. a. nifel.
б) dh —d: снск. rudhirás, гр. erythros, укр. рудий — гот. rauþs (род. відм. raudis), ст. ісл.
rauðr, ст. a. read, шв. röd, нім. rot, англ. red.
в) gh — g: лат. hostis, рос. гость — гот. gasts, ст. Ісл. gestr, ст. в. н. gast, ст. a. giest, шв.
gast, англ. guest;
3) Дзвінкі проривні b, d, g у мовах індоєвропейської сім'ї відповідають глухим
проривним р, t, k у германських мовах.
а) b-р: лит. dubus— гот. diups, ст. ісл. djupr, ст. a. deop, англ. deep; рос. болото — ст. в. н.
pfuol, ст. а. рої, англ. pool.
б) d-t: гр. dyo, лат. duo, рос. два — гот. twai, ст. ісл. tveir, ст. а. twa, шв. tva, англ. two;
снск. dru, daru, рос. дерево — гот. triu, ст. ісл. tre, ст. а. treo(w), шв. tra, англ. tree.
в) g —k: снск. ajras, гр. agrós, лат. ager — гот. akrs, ст. ісл. akr, ст. а. æсег, шв. ǻker, нім.
Acker, англ. acre;

Винятки із закону Грімма (закон Вернера):

1) Після глухих фрикативних (s) глухі проривні (р, t, k) не переходять у f, þ, h,
тобто у сполученнях sp, st, sk другі елементи не підпадають дії 1-го закону Грімма:
рос, стать, лат. stare — гот. standan, нім. stehen, англ. stand;
рос, гость, лат. host is — гот. gasts, ст. ісл. gestr, ст. в. н., gast, англ. guest;
2) У сполученнях двох проривних (pt, kt) лише перші елементи підлягають дії 1-го
закону Грімма, a t не змінюється: снск. nakta – гот. nahts, лат. nох (род. відм. noctis) –ст. a.
neaht, – нім. Nacht.
3) В германських мовах на місці глухих приголосних f, þ, h, які слід було б чекати
згідно з 1-м актом закону Грімма, у багатьох словах зустрічаємо дзвінкі фрикативні b, đ, g
або проривні b, d, g:
снск. pitar —герм. faðar, гот, fadar, ст. a. fæder.
Вернер припустив, що раніше і в германських мовах наголос був вільним, тобто
міг падати не лише на перший, але і на Інші склади слова. З переходом наголосу на
перший склад глухий приголосний ставав дзвінким:
Германський ротацизм
Індоєвропейське s, за законом Вернера, відповідає германському z, котрий у різних
германських мовах передається як:
r в північногерманських мовах (ст. ісл. Dagr), -- у західногерманських мовах (ст. a. dæg-),
s у східногерманських мовах (гот. dags)
Але у західногерманських мовах (ст. а., ст. в. н.) в положенні між голосними
замість s (z) з'являється r. Це явище зветься західногерманським ротацизмом:
гот. maiza — ст. в. н. mеrо, ст. а. mаrа
гот. batiza — ст. в. н. bezziro, ст. a. betera
гот. hausjan — ст. в. н. horen, ст. a. hieran.
Явище ротацизму відбувається також при утворенні основних форм сильних дієслів:
гот. kiusan — kaus — kusum — kusans
ст. a. ceosan — ceas — curon — coren (to choose).
Асиміляція -уподібненням (асиміляцією) сусідніх звуків:
рn>рр і. е. *kupna — гот. *huppon, ст. a. hoppian, ст. ісл. hoppa (скакати);
gn > kk лит. lugnas (гнучкий) — ст. ісл. lokkr, ст. а. 1ос(с);
ln > ll рос. полнньш — гот. fulls, ст. ісл. fullr, ст. a. ful;
nu > nn снск. rinvami — гот. rinnan, ст. ісл. renna, HIM . rinnen (текти);
zm>mm снск. tasmai— гот. þamma (йому, тому).

5
 Подовження приголосних j, w (g, d) після наголошеного голосного:
снск. dvitiya — ст. в. н. zweiio, ст. ісл. tveggia, гот. twaddje (другий)
ст. прус, druwit — гот. triggwa, ст. в. н. triuwa, ст. ісл. tryggwo (вірити)
В західногерманських мовах подовжуються й інші приголосні (крім r), які
знаходяться між наголошеним коротким голосним та j (і):
фін. kuningas — ст. сакс, kunni, ст. в. н. kunni, ст. а. суn(n), (родов. відм. cynnes — j не
збереглося);
гот. bidjan — ст. a. biddan < biddjan, ст. сакс, biddian (просити) ст. ісл. biþia
гот. snutrs — ст. a. snottor, ст. сакс, snottar (розумний), ст. ісл. snotr

Голосні (германський вокалізм)

Голосні германських мов мають певні особливості, що відрізняють ці мови
від інших мов Індоєвропейської сім'ї. Основні індоєвропейські голосні: e, ē, o, ō, a, ā
При редукції дифтонгів виникали короткі голосні і, u.
В германських мовах у системі голосних відбулись зміни. Замість і. є. а (ō -
довге), зустрічаємо закономірно герм. ō (довге):
ā, ō> герм. ō: лат. mater — ст. a. mōdor, ст. ісл. moðir, гр. phrator — гот. brōþar,
a>a гр. agros —гот. akrs
a, o>а герм о: лат. molere— гот. malan, ст. в. н. malan
е > е, i: рос. ветер - герм, wind, лат. ventus,
ē> різні голосні в германських мовах: ā в півн. герм, мовах ст. Ісл. at, æ в зах. герм.
мовах ст. a. æt ст. сакс, æt; ē в східн. герм, мовах гот. ēt
Обумовлені (комбінаторні) зміни, які відбувались лише при певних умовах:
а) наголошене е > і, о > й, якщо в наступному складі стояли і, ī, u:
гр. esti — герм, ist,лат. tornus — ст. в. н. iurnen, ст, a. turnian, tyrnan
б) вплив приголосних.
Під впливом групи «сонорний + приголосний» відбувалось звуження попереднього
голосного: лат. ventus - гот. winds; ст. ісл. vindr, ст. a, wind; lat.- centum - гот. hund - ст. a.
hund ст. ісл. hundrað.
в) і-перегласовка (умлаут), тобто змінювання артикуляції голосного під
впливом наступних голосних переднього ряду і, j: гот. domjan - ст. ісл. dǿma, (судити),
ст. a. deman (ō > ǿ,ē); гот. *musiz - ст. Ісл. mўss (миша) - ст. a. mys (ū > ў); гот. katils - ст.
ісл. ketell (миска) - ст. a. cetel (a > е).
г) u-перегласовка (back-mutation): гот. magus - ст. ісл. mogr (a > о), triggws - tryggr
(і>у)
герм. *herut - ст. a. heorot (ст. в. н. hiruz) (е > ео), гот. silubr- ст. a. siolufr (і > iо)
д) a-перегласовка: лат. снск. vir-a - vir - ст. ісл. verr, гот. wair,ст. a. wer (i > е)

Чергування голосних
Чергування голосних кореня слова без змін приголосних (аблаут) є засобом
граматичного вираження, оскільки зміна голосного виражає певну зміну граматичної
форми залежно від потреб мови як засобу спілкування.
Найбільш поширеним індоєвропейським є чергування ряду е — о, в якому маємо:
а) якісний аблаут, тобто чергування голосних при зміні їх артикуляції: рос. веду —
водить, гр. trepo — tropos (повертаюсь — поворот);
б) кількісний аблаут, тобто чергування голосних при зміні їх довготи: лат. sēdeo
— sedi (е — е) (сиджу—сів).
Кількісний аблаут має три ступені відповідно до довготи голосного:
І. найвищий ступінь — ē, ō: рос, беру, лат. sēdr.
2. середній ступінь — е, о: рос. сбор, лат. sedeō.

6
3. нульовий ступінь — короткий голосний випадає: рос, брать (при сбор), гр.
ptesthai (аорист інфін.) (при petesthai — літати).
У германських мовах чергування голосних полягає головним чином у зміні е, і -
а: нім. geben — gab, гот. itan — atjan, англ. sing — sang тощо.
Аблаут в усіх германських мовах служить головним засобом утворення основних
форм сильних дієслів.

 3. Фонетична система давньоанглійської мови

Фонетична система давньоанглійської мови загалом відбиває особливості звуків
германських мов та основні фонетичні процеси, серед яких помітна дія законів Грімма та
Вернера. Оскільки в давньоанглійській мові фонетичні процеси мають деякі суттєві
особливості, вони розглядаються у порівнянні відносно готської мови.
Давньоанглійські голосні відрязнялись довготою та місцем артикуляції. Типово
германською особливістю є неможливість вживання довгих голосних у закритому складі.
ДА Гот Опис / позиція / вимова Приклади
a a Короткий задньоязичний / в основному у відкритому складі, macian (to
коли в наступному є задньоязичний голосний / Англ. cup make), habban
(to have)
ā ai Довний задньоязичний / у будь-якому складі / Англ. star stān (a stone),
hātan (to call)
æ a Короткий задньоязичний / в основному у закритому складі, dæg (a day),
або у відкритому, коли в наступному є передньоязичний wæter (water)
голосний / Англ. bad
æ` ē,ā Довний задньоязичний / як гот. ē зустрічається лише в stælon (stolen),
окрмеих дієслівних формах, як ā є результатом умлауту / Нім. hæ'lan (to cure)
zählen
e i, ai, Короткий передньоязичний / як гот. і зустрічається в sengean (to
a інфінітиві, в інших випадках є результатом умлауту / Англ. sing)
bed
ē ō Довгий передньоязичний / є результатом умлауту ō / Нім. dēman (to
Meer judge)
i i, ie Короткий передньоязичний / інколи нестабільний; bindan (to
нестабільний чергується з ie та y / Англ. still bind), niht -
nyht (a night)
ī ie Довгий передньоязичний / інколи нестабільний; переходить в wrītan (to
ý / Англ. steal write), hī - hў
(they)
o u, au Короткий задньоязичний / Англ. cost coren (chosen)
ō o Довгий задньоязичний / Англ. store scōc (divided)
u u, au Короткий задньоязичний / вживається, тільки якщо у curon (they
наступному складі є інший задньоязичний / Англ. book chose)
ū ū Довгий задньоязичний / Англ. stool lūcan(to look)
y u Короткий передньоязичний / результат умлауту u / Нім. fünf gylden (golden)
ў ū Довгий передньоязичний / результат умлауту ū / Нім. glühen mўs (mice)
å o Специфічний короткий звук перед назальними приголосними monn (a man)
у закритому складі *
* У письмових пам’ятках не відображений, натомість, у даній позиції наявні
варіанти mann / monn.
У порівнянні з готською мовою, давньоанглійська мала значно менше дифтонгів (4
довгих та 4 коротких). Два суто давньоанглійські дифтонги складались із двох довгих
компонентів:

7
ēā – (гот. au), зустрічався в іменних та дієслівних частинах мови : bēām, cēās (he chose)
ēō – (гот. iu): у діалектах мав форму īō: cēōsan (to choose)
Одним з головних фонологічних та морфологічних засобів у германських мовах
був аблаут (the Ablaut), чергування голосного в основі слова, який використовувався для
розрізнення дієслівних форм. Подібна “внутрішня флексія” притаманна й сучасній
англійській мові, наприклад, sing, sang, sung, song постають різними формами кореня s-
ng. У давньоанглійській мові аблаут призводив як до утворення дієслівних форм (rīsan -
rās - rison - risen (to rise) у I класі сильних дієслів; bēodan - bēad - budon - boden у II
класі), так і виступав засобом словотвору для іменників: faran (to go, to travel) → fōr (a
trip).
Основними фонетичними процесами, що викликали зміни у якості артикуляції
голосних і їх дифтонгізацію у давньоанглійській мові, були:
1. Переломлення (Breaking)
æ > ea перед сполученням "r+приг.", "l+приг.", "h+приг.", а також перед останнім h: ærm
> earm, æld > eald, æhta > eahta, sæh > seah
e > eo перед "r+final", "lc, lh, h +final", а також перед останнім h:
herte > heorte, melcan > meolcan, selh > seolh, feh > feoh
2. Палаталізація (Palatalization)
Під впливом g, c, sc перед голосними на початку слова:
e > ie (gefan > giefan) a > ea (scacan > sceacan)
æ > ea (cæster > ceaster) o > eo (scort > sceort)
æ' > éa (gæ'fon > géafon)

З іншої точки зору, палаталізація (пом’якшення) стосується не голосних, а самих

приголосних, унаслідок чого у зазначеній позицій g, c, sc перетворились на [g'], [k'], [sk'], і
саме це явище марковано м’яким голосним після них.
3. Умлаут (i-mutation) На ранній стадії розвитку мови змінився спосіб артикуляції всіх
голосних крім і та е на більш передній під впливом i ( j) у наступному складі.
a > e (framian > fremman) ū > ў (cūþian > cўþan)
æ > e (tælian > tellan) ea > ie (earmiþu > iermþu)
ā > æ' (lārian>læ'ran) ēa > íe (gelēafian > gelīefan)
o > e (ofstian > efstan) eo > ie (afeorrian > afierran, afyrran)
ō > ē (dōmian > dēman) ēo > íe (getréowi > getríewe, getríve)
u > y (fullian > fyllan)

4. Задньоязична перегласовка (Back Mutation)

Голосний набував більш задньої артикуляції перед r, l; p, b, f, m:
i > io (hira > heora)
e > eo (herot > heorot)
a > ea (saru > searu)
5. Стягнення (Contraction) голосних при випадінні h, що призводило до утворення
дифтонга, а пізніше – довгого голосного:
ah + гол. > eah + гол. > ēa, (slahan > sleahan > slēan)
eh,ih + гол. > ēo (sehan > seohan > sēon)
oh + гол. > ō - (fōhan > fōn, hōhan > hōn)
Давньоанглійські приголосні (за способом артикуляції):
Лабіальні проривні (Labials) p, b, f, v
Зубні (Dentals) d, t, s, þ (English thin), ð (English this)
Піднебінні (Velars) c [k], g, h
Сонорні плавні (Liquids) r, l
Сонорні назальні (Nasals) n, m

8
 G або Z вимовлявся трьома шляхами:
1. як англійський [g] у слові gift - перед приголосними або a, o, u ( задньоязичними
голосними): gōd (a god).
2. як грецьке [g], ірландське gh або українське [г] у слові нога після задньоязичних
голосних та r, l: dagas, folgian.
3. як англійське [j] у слові yellow перед передньоязичними голосними (e, i, y). У цьому
випадку звук з велярного перетворюється на палатальний: giefan (to give), dæg (a day).
Приголосні підпадали наступним змінам:
1. Одзвінчення фрикативних (h, f, s, þ) в інтервокальній позиції:
wīf (a wife; глухий) - wīfes (одзвінчений); wearþ (a becoming; глухий) - weorðan to
become;одзвінчений).
2. Палаталізація (у пізній староанглійській мові):
cild [kild] > [child]; scip [skip] > [ship];
[g], [cg] >[dj]: bricg [bricg] > [bridj]
3. Інші зміни
Будь-який велярний приг.+ t > -ht-: sōcte > sōhte
Будь-який губний приг.+ t > -ft-: sceapt > sceaft
Будь-який зубний приг.+ t > -ss-: witte > wisse
n випав перед h, f, s, p: bronhte > brōhte, sonfte > sōfte

У період 5 –11 ст. н.е. фонетична система давньоанглійської мови зазнавала змін
унаслідок контактів англосаксів з германськими племенами на території Франції,
кельтськими племенами в Британії та скандинавами-вікінгами. З іншого боку, на
розвиток мови вплинуло об’єднання племен англів, саксів та ютів, а тому
“давньоанглійська мова” має розглядатись як динамічна система, що змінювалась
історично та мала територіальні варіанти.

 Практичне заняття № 1
І. Теоретичні питання:
1. Англійська мова як германська. Група германських мов у індоєвропейській сім’ї.
2. Особливості германського вокалізму. Індо-європейські-давньогерманські
відповідності голосних. Розвиток германських дифтонгів. Наголос у германських
мовах.
3. Германський консонантизм. Закони Грімма та Вернера. Германський ротацизм.
Позиційні зміни в артикуляції.
4. Особливості рунічного письма у германців. Германські символи в англійському
алфавіті.
5. Загальні відомості про давніх германців

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 10-16; 20-39.
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.46-61.
Л. Н. Соловьева Древние германцы и их языки – Див. d:\resources\Old_english\Solovyuova.html

ІІ. Практичні завдання

1. Визначте, як вимовляються фрикативні у наступних словах: þearf, þis, cūþ, upriste,
waþema, wāþ, liðend, was, sūþan, stefn, heofon, risan, Zesittan, Zeþēōd
2. Визначте, який звук віражено за допомогою літери Z: weZ, stīZel, strenZ, plōZ, slōZon,
āZan, Zan, Zebētan.
3. Прочитайте наступні слова та визначте характер звуку [k], що позначений літерою c:
folc, cild, cēapian, clift, scēacan.

9
4. Прочитайте наступні слова та визначте, до якої групи приголосних відносяться
гемінанти, що входять до їхнього складу: mann, licZan, lettan, willan, þicce, læssa, steppan,
sceþþu.
5. Наведіть відповідності в українській, німецькій (французькій) мові наступним словам:
þū (thou), ic (I), þis (this), sittan (to sit), bēōn (to be), brōþor (brother). Поясність
відповідність приголосних.
6.Поясніть співвідношення між давньоверхньонімецькими та давньоанглійськими
словами:
OE hlūd Zrēot hraðe steppan strang Upp strēām brād stræt stræl þrāwan
OHG hlūt grios hrad stepfen strengi Uf stroum breit strazza strāla drājan
MnE loud to step strong Up stream broad steet throw
7.
On þў ylcan Zēre worhte se foresprecena here Zeweorc bē LycZan twentiZ mila būfan
LundenbўriZ. Þā þæs on sumera fōron micel dæl þāra burZware ond ēāc ōþres folces þæt hīe
Zedydon æt þāra Deniscan Zeweorce, ond þær wurdon Zeflīēmde, and sume fēower cyninZes
þeZnas ofslēānne. (The Parker Chronicle).
A.D. 896. This same year wrought the aforesaid army a work by the Lea, twenty miles above the
city of London. Then in the summer of this year, went a large party of the citizens and also of
other folk, and made an attack on the work of the Danes; but they were there routed, and some
four of the king's thanes were slain.
Прочитайте давньоанглійський текст. Визначте:
1) де в тексті вжито літери рунічного алфавіту
2) який звук віражено за допомогою літери Z в словах Zēre, twentiZ, Zeweorc, burZware?
3) який звук віражено за допомогою літери c в словах micel, Zeweorc, cyninZes, ēāc?
4) який звук віражено за допомогою літери þ в словах þā, þў, þæt, þār, ōþres?
як вимовляється літера f в слові būfan? Чому?

 Практичне заняття № 2
I. Теоретичні питання:
1. Окресліть основні підходи до періодизації історії англійської мови.
2. Поясніть сутність позиційних та комбінаторних змін давньоанглійських голосних і
наведіть приклади:
а) переломлення, б) палаталізації, в) палатального умлауту д) велярного умлауту
2. Поясніть сутність явища стягнення. Наведіть приклади.
3. Поясніть походження довгих та коротких дифтонгів у давньоанглійській мові

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 53-58; 64-92.
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.61-90.

II. Практичні завдання:

1.
Syððan hē underZeat þæt eall folc him tō ZeboZen wæs, þā bēād hē þæt man sceolde his here
mettian and horsian; and hē ða wende syððan sūðweard mid fulre fyrde, and betæhte þā scipu
and þā Zislas Cnute his suna (Two of Anglo-Saxon Chronicles Parallel)
(З технічних причин знак довготи ставиться під літерою æ).

When he understood that all that folk had submitted, he ordered that they should supply his
army with food and horses; and then he went southwards with all his army, and put his son Cnut
in trust of the ships and the hostages.

10
 1) Знайдіть короткі дифтонги. Поясніть, у результаті яких комбінаторних змін
вони виникли. Визначте позиційний показник та первісний голосний.
2) Поясніть генезу слова fyrd (army), якщо відомо, що вихідною формою була
*færd, а показник відмінювання i.
3) Порівняйте однокореневі слова та визначте структуру слова:
underZietan (to undestand)- Zietan (to get), betæcan (to show) – tæcan (to teach), mettian (to
supply with food) – mēte (food), horsian (to provide with horses) – hors (horse), sūðweard
(southward) – sūð (south).

2. Виявіть явище палаталізації чи велярного умлауту у наведених давньоанглійських

словах. Відновіть спільногерманську форму (без фонетичних змін, що трапились у
давньоангшлійський період):
sceaþa (harm), scearu (cutting), wiota (a wise man), searo (device, skill), seofon (seven),
sweostor (sister), tōZeanes (against), þeostru (darkness), weoruld (world), sceacan (to shake),
cearu (care), Ziefu (gift), Zeolu (yellow), Ziefan (to give), Zieldan (to yield), Zeat (gate), Zēār
(year), Zēāfon (they gave), Zieman (to take care of), sceort (short).

3. Прочитайте та перекладіть запропонований текст:

Словник: 1) роздруківка або файл d:\resources\Old_english\dictionary.doc
2) d:\resources\Old_english\wendere.mdb

Sē wudu is ēāstlanZ and westlanZ hund twelftiZes mila lanZ oþþe lenZgra and þreftiZes mila
brād. Sēō ēā þe wē ær ymbe spræcon liþ ūt of þām welda. (The Paker Chronicle)

 4. Граматична будова давньоанглійської мови

4.1. Морфологія
Іменник
Як майже в усіх германських мовах, у давньоанглійській мові відбулось творення
аналітичних форм за рахунок втрати значної кількості флексій.
З 8 Індоєвропейських відмінків іменник у давньоанглійській мові мав лише 4
(найдавніші й найстабільніші), успадковані від протогерманської мови:
1. Називний (Nominative), що позначає предмет або живу істоту, виконавця дії,
учасника процесу. 2. Родовий (Genitive) – виражає відносини володіння (whose? of what?)
та у виразах зі значенням full of , free of , worthy of , guilty of, та ін. 3. Давальний (Dative) –
виражає об’єкт, на який спрямована дія, у виразах на зразок "say to smb", "send smb", "give
to smb"; "known to smb", "necessary for smth / smb", "close to smb", "peculiar for smth".
та from the enemy, against the wind, on the shore. 3. Знахідний (Accusative) – вказує на
об’єкт, що зазнає впливу.
Давньоанглійський іменник мав категорію числа (хоча і втратив двоїну), а також
категорію роду, яка впливала на тип відмінювання. Згідно типу відмінювання іменники
були сильними та слабкими. Перші мали широку парадигму, в той час як друга група
почала втрачати відмінкові закінчення. Відмінювання сильних іменників відбувалось за
кількома зразками, залежно від голосного основи.
1) a-основи (І.Є. о-основи), іменники чоловічого та середнього роду.
Однина
Н. stān (stone) scip (ship) bān (bone) reced (house) nīeten (ox)
Р. stānes scipes bānes recedes nīetenes
Д. stāne scipe bāne recede nīetene
З. stān scip bān reced nīeten
Множина
Н. stānas scipu bān reced nīetenu

11
Р. stāna scipa bāna receda nīetena
Д. stānum scipum bānum recedum nīetenum
З. stānas scipu bān reced nīetenu
У називному й знахідному відмінках множини іменники середнього роду втратили
закінчення або мали -u, іменники чоловічого роду мали -as.
До цього ж типу відмінювання належать іменники на ja- та wa:
Однина
Н. hrycg (back) here (army) rīce (realm) bearu (wood) bealu (evil)
Р. hrycges heriges rīíces bearwes bealwes
Д. hrycge herige rīce bearwe bealwe
З. hrycg here rīce bearu (-o) bealu (-o)
Множина
Н. hrycgeas herigeas rīciu bearwas bealu (-o)
Р. hrycgea herigea rīcea bearwa bealwa
Д. hrycgium herigum rīcium bearwum bealwum
З. hrycgeas herigeas rīciu bearwas bealu (-o)

2) ō (jo- та wo-)-основи (І.Є. ā-основи), іменники лише жіночого роду

Однина
Н. swaþu (trace) fōr (journey) tigol (brick)
Р. swaþe fōre tigole
Д. swaþe fōre tigole
З. swaþe fōre tigole
Множина
Н. swaþa fōra tigola
Р. swaþa fōra tigola
Д. swaþum fōrum tigolum
З. swaþa fōra tigola
3) i-основи, іменники усіх родів, іменники чоловічого та середнього родів відмінюються за
парадигмою а-основ, іменники жіночого роду – за парадигмою о-основ
Ч.Р. С.Р. Ж.Р.
Однина
Н. sige (victory) hyll (hill) cwēn (a woman)
Р. siges hylles cwēne
Д. sige hylle cwēne
З. sige hyll sife cwēn(e)
Множина
Н. sigeas hyllas cwēne
Р. sigea hylla cwēna
Д. sigum hyllum cwēnum
З. sigeas hyllas cwēne
За даним зразком відмінюються назви племен і народів:Engle (the Angles), Seaxe
(the Saxons), Mierce (the Mercians), Norþymbre (the Northumbrians), Dene (the Danish)

4) u-основи, іменники чоловічого та жіночого роду

Ч.Р. Ж.Р.
Однина
Н. sunu (son) feld (field) duru (door) hand (hand)
Р. suna felda dura handa
Д. suna felda dura handa
З. sunu feld duru hand

12
Множина
Н. suna felda dura handa
Р. suna felda dura handa
Д. sunum feldum durum handum
З. suna felda dura handa

Слабкі іменники, n-основи:

Однина
Ч. p. С. p. Ж. p.
H. guma (man) eāge (eye) tunge (tongue)
P. guman eāgan tungan
Д. guman eāgan tungan
3, guman eāge tungan
Множина
H. guman eāgan tungan
P. gumena eagena tungena
Д. gumum eāgum tungum
3. guman eāgan tungan
Неправильна відміна (основи з різними приголосними)
У мові староанглійського періоду існувала невелика група іменників, голосний
кореня яких у багатьох випадках зазнав і-перегласовки під впливом голосного
переднього ряду, що був раніше в складі слова. Серед наведених нижче прикладів
іменники fæder, brōþоr, sweostor належать до r-основ.
Іменники man, mus належать до кореневих основ, в яких мало місце чергування
голосних (man -menn, mūs — mys). Іменник cild належить до s-основ (приголосний
суфікс r походить від старого s (s > z > r).
За неправильною відміною відмінюються:
а) назви членів сім'ї:
Однина
Н. fæder brōþor sweostor
P. fæder(es) brōþor sweostor
Д. fæder brēþer sweostor
3. fæder brōþor sweostor
Множина
Н. fæderas brōþor ( — þru) sweostor
P. fædera broþra sweostra
Д. fæderum broþrum sweostrum
3. fæderas brōþor (~þru) sweostor
(father) (brother) (sister)
б) інші слова:
Однина
Ч. p. Ж. p. С. p.
H. man(n) mus cild
P. mannes muse, mys cildes
Д. menn mys cilde
3. mann mus cild
Множина
Н. menn mўs cild(ru)
Р.månna musa cildra
Д.månnum musum cildrum
З.menn mўs Cild ru()

13
Сильна відміна прикметників

Однина Множина

til Ч.Р. С.Р. Ж.Р. Ч.Р. С.Р. Ж.Р.

Н. til til tilu tile tilu tile

Р. tiles tiles tilre tilra tilra tilra

Д. tilum tilum tilre tilum tilum tilum

З. tilne til tile tile tilu tile

Слабка відміна прикметників

Однина Множина Прикметники відміняються як слабкі,

якщо відповідний іменник вживається
tila Ч.Р. С.Р. Ж.Р. разом зі вказівним або присвійним
займенником (як 'the wicked witch' або 'my
Н. tila tile tile tilan
wicked witch'); відмінювання відбувається
Р. tilan tilan tilan tilra за слабким типом, якщо прикметник
сполучається безпосередньо з іменником,
Д. tilan tilan tilan tilum він є сильним (як 'the witch is wicked' або
'wicked witches').
З. tilan tile tilan tilan

Особові займенники
Однина двоїна множина
1 особа
Н. Ic wit we
Р. Min uncer ure, user
Д. Me unc us
З. mec, me unc usic, us
2 особа
Н. þu Zit Ze
Р. þin Incer eower
Д. þe Inc eow
З. þec, þe incit, inc eow, eowic
3 особа
Ч.Р. Ж.Р. С.Р. Усі роди
Н. he heo, hio hit hie, hi, hy, heo
Р. his hire, hiere his hira, heora, hiera, hyra
Д. him hire, hiere him him, heom
З. hine hie, hi, hy hit hie, hi, hy, heo

14
  Практичне заняття № 3
І. Теоретичні питання
1. Граматичні категорії іменника в давньоанглійській мові.
2. Особливості відмінювання іменника в давньоанглійській мові.
3. Способи творення прислівника.
4. Особливості творення та вживання числівників.

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 94-119.
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.98-133.

ІІ. Практичні завдання

1. Прочитайте текст та перекладіть його. Знайдіть у ньому всі іменники та визначте їх
граматичні категорії.
Ælfred cyninZ hāteð grētan Wæferγ biscep his wordum luflice and frēōndlice ond ðē cўðan hāte
ðæt mē cōm swiðe oft on Zemynd, hwelce wiotan īū wæron Ziond Angelcynn æZðer Zē
godcundra hāda Zē woruldcundra; ond hū Zesælilica tida ðā wæron Ziond Angelcynn (Cura
Pastoralis, preface).

2. Наведіть варіантні форми слів ond, wiotan. Поясніть, чим вони викликані.
3. Провійдміняйте наcтупні іменники в однині та множині:
сēāp, cild, cyning, cræft, cwēn, drēām, eorþe, gemynd, geoguþ, guma, halga, hēāfod, here, læce,
meotod, middangeard, mōnaþ, stæfcræft, wulf, wundor.
4.Знайдіть у тексті та визначте форми особистих займенників.
5. Наведіть повну парадигму відмінювання особистих займенників.
6. Знайдіть у тексті прислівники.
7. Прочитайте текст та перекладіть його. 1) Знайдіть у ньому всі числівники та визначте
структуру слів. 2) Знайдіть прислівники та виділіть суфікс. 3) Знайдіть прислівник
nēāh у найвищому ступені та поясніть спосіб творення даної словоформи.

Þonne þў ylcan daZe þe hi hine tō þæm āde beran wyllað, þonne tōdælað hi his feoh, þæt þæt tō
lāfe bið æfter þæm Zedrynce and þæm pleZan, ond fīf oððē syx, hwўlumon mā, swā swā þæs
fēōs andefn bið. ĀlecZað hit þonne forhwæZa on ānre mīle þone mæstan ðæl fram tūne, þonne
ōðerne, ðonne þæne þriddan, oþ þe hyt eall ālēd bið on þære anre mīle; and sceall bēōn sē læsta
dæl nўhst þæm tūne ðe sē dēada man on lið. (Orosius. Wulfstan’s Story)

8. Знайдіть у тексті всі форми вказівних займенників, визначте відмінки.

9. Визначте відмінкову форму займенника hine. Наведіть повну парадигму його
відмінювання.
10. Визначте у словосполученнях відміну та відмінкову форму прикметника: māran spēda,
þā dēadan man, fram þære halgan lāre, gungum mannum.
11. Утворіть ступені порівняння прикметників: Lang, swiþe, gōd, yfel.
12. Перекладіть давньоанглійською мовою: this evil guest, that wise king, to that brave
warrior, this old woman, my hard sword, his golden ring, to this holy land, her trustful
guardian, all those ancient monsters, other cruel marauders.

15
 Дієслово.
Основи та особові закінчення староанглійських дієслів:
Теперішній час Минулий час
Однина Множина Однина Множина (основа
(інфініт. основа (інфініт. мин. множ. +)
+) основа +)
1ос. (Ic, we) -e -aþ основа мин. одн. -on
2 ос. (þu, Ze) -est -aþ основа мин. одн. + -on
-e
3 ос. (he, heо, -eþ -aþ основа мин. одн. -on
hie)
Кон’юнктив -e -en основа мин. множ.+ -en
-e
Наказ. спосіб інфініт. основа -aþ
Дієприкметники (Participle I та Participle II) утворювались за допомогою додавання
суфіксу ende до інфінітивної основи (participle I), або префіксу ge- й закінчення –en до
основи минулого часу множини

Форми сильних дієсліва утворюються за допомогою аблауту.

I клас — голосний кореня ī; після нього один приголосний. Чергування: ī - ā - і - і (bitan
(to bite) – bāt – boton – biten);
I1 клас — голосний кореня ео; після нього один приголосний. Чергування: ēō - ēā - u - о
(fleogan (to fly) - fleag(-h) - flugon - flogen);
III клас — голосний кореня і, (е, ео); після нього два приголосних, перший з яких n, m, I,
r або h. Чергування: і, (e, eo)- a, (a, o, ea) -u - u, (o) (bindan (to bind)- band - bundon -
bunden);
IV клас — голосний кореня е, і; після нього один приголосний, а саме: r, l, n або m.
Чергування: e –æ- æ’ – o (beran (to bear)-bær -bæron -boren);
V клас — голосний кореня е; після нього один будь-який приголосний, крім r, l, n, m.
Чергування: е - æ - æ’ – е (cweþan (to say) - cwæþ - cwædon – cweden)
VI клас — в 1-й та 4-й формах голосний кореня а, а в 2-й та 3-й формах голосний ō.
Чергування: а - ō - ō – а (fаrаn (to go) -fōr - fōron - faren )
VII клас — голосний кореня однаковий в 1-й та 4-й формах та в 2-й і 3-й формах. В
інфінітиві, зокрема, може бути a (hatan), а в VI класі маємо a (faran). Чергування: ā (ea) - ē
(eo, eo) - ē (eo, eo) ā, (ea) (hātan (to name) — he(h)t— he(h)ton — haten )

Форми слабких дієслів утворюються шляхом приєднання дентального суфікса.

Правильні дієслова І класу:
а) дієслова з довгим голосним кореня:
dēman - dēmde — dēmed (to judge), grētan—grette— greted, gret (to greet);
б) дієслова з коротким голосним кореня + r:
erian - erede - ered (to plough);
в) дієслова з коротким голосним кореня + приголосний (крім r):
fremman -fremede - fremed (to advance, to perform) При збігові приголосних t, d кореня та
суфікса один з цих приголосних випадає: restan — reste, sendan — sende.
Неправильні дієслова І класу характеризуються відсутністю голосного переднього
ряду в суфіксі: sellan - sealde –seald, bringan - brohte - broht.

16
Дієслова II класу мають в минулому часі закінчення -ode, (-od). - мають суфікс -іаn в
інфінітиві: macian (to make), ascian (to ask): macian-macode- macod (to make) lufian -lufode -
lufod (to love) locian (-igan) – locode- locod (to look).
Дієслова ІII класу мають у минулому часі закінчення -de, -d; дентальний суфікс
приєднується до кореня без з'єднувального голосного. Як і в дієсловах перших двох
класів, в дієсловах III класу відбувається подвоєння приголосного, якщо попередній
голосний був короткий: habban - hæfde - hæfd (to have), secgan- sægde (sæde)- sægd sæd;
libban - lifde - lifd (to live)
 Практичне заняття № 4

І. Теоретичні питання
1. Граматичні категорії дієслова в давньоанглійській мові.
2. Сильні дієслова
3. Слабкі дієслова
4. Особливості творення і вживання дієприкметників у давньоанглійській мові

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 119-135.
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.133-156.

ІІ. Практичні завдання.

1. Прочитайте та перекладіть текст. А) Знайдіть у ньому сильні дієслова, визначте їх клас,

наведіть основні форми.
æfter þæm þe hīē oferwunnen hæfde, hē fōr on Bretanie þæt iZlond and wið þā Brettas Zefeaht,
and Zeflīēmed wearþ on þām lōnde þe mon hēt Centlond. raþe þæs hē Zefeaht wið þa Brettas
on Centlonde, and hī wurdon Zefliemende.
Б) Знайдіть у тексті присудки та визначте їх тип. В) Знайдіть прямі й непрямі додатки та
визначте їх форму. Д) Визначте клас дієслів і наведіть їх форми: wrītan (to write), drīfan (to
drive), flēōZan (to flee), findan (to find), helpan (to help), steorfan (to die), beran (to bear),
cweþan (to tell), standan (to stand), cnāwan (to know).
2.Наведіть основні форми слабких дієслів І класу. Поясніть правило приєднання
дентального суфіксу до слабких дієслів І класу: swirman (to swarm), styrian (to stir),
tōdælan (to divide), hўdan (to hide)
3. Утворіть форми минулого часу аномальних слабких дієслів dōn та wyrcean.
3. Наведіть форми наступних сильних та слабких дієслів дієслів: ārisan, bærnan, befeallan,
begnornian, biddan, beran, cweþan, drincan, faran, feallan, fremman, hātan, liþan, lædan,
maþelian, rædan, reccan, scyppan
4. Прочитайте та перекладіть текст
Ōhthere sæde hus hlāforde, Ælfrēde cyninZe, þæt hē ealra Norþmonna norþmest būde.
Hē cwæþ þæt hē būde on þæm lande norþweardum wiþ þa Westsæ. Hē sæde þēah þæt þæt land
sīe swīþe lang norþþonan: ac hit is eal wēste, būton on fēawum stōwum stycce-mællum wīciaþ
Finnas, on huntoþe on wintra and on fiscaþe be þære sæ. Hē sæde þæt hē æt sumum cirre wolde
fandian hū longe þæt land norþryhte læge oþþe hwæþer æniZ mon benorþan þæm wēstenne
būde. Þa fōr hē norþryhte be þæm lande: lēt him ealne weg þæt wēste land on þæt stēor-bord,
and þā wīd-sæ on þæt bæc-bord, þrīe daZas. Þā wæs hē swā feor norþ swā þā hwæl-huntan
firrest faraþ. Þa fōr hē gīet norþryhte swā feor swā hē meahte on þæm ōþrum þrīm daZum
ZesiZlan. Þā beaZ þæt land þær ēastryhte oþþe sēo sæ in on þæt land, hē nysse hwæþer, būton
hē wisse þæt e þær bād westanwindes and hwōn norþan, and sigle þā ēast be lande, swā -swāhē
meahte on fēower daZum ZesiZlan. Þā sceolde hē þær nīdan ryht-norþanwindes: for-þām þæt
land bēaZ þær sūþryhte oþþe sēo sæ in on þæt land hē nysse hwæþer. Þā singlde hē þonan
sūþryhte be lande, swā-swāhē meahte on fīf daZum ZesiZlan. Þā læZ þær ān micel ēa up in on

17
þæt land. Þā cidon hīe up in on þā ēa, for-þæm þæt land wæs eall Zebūn on ōþre healfe þære
ēas. Nē mētte hē ær nān Zebūn land, siþþan hē from his āZnum hām fōr... Fela spella him
sædon þā Beormas æZþer Ze of hiera āZnum lande Ze of þæm landum þe ymb hīe ūtan wæron,
ac hē nyste hwæt þæs sōþes wæs, for-þæm hē hit self ne Zeseah. Þā Finnas, him þūhte, and þā
Beormas sprcon nēah ān Zeþēode. Swīþost hē fō þider, þō-ēcan þæs landes scēawunge, for þæm
horshwælum, for-þæm ie habbaþ swīþe æþele bān on hiora tōþum, - þā tēþ hīē brōhton sume
þæm cyninZe - , and hiora hўd... biþ swīþe Zōd tō scīp-rāpum.
Знайдіть у тексті дієслова, визначте їх тип, клас та форму.
5. Перекладіть староанглійською мовою: They travelled; King Æthelstan swears; she
betrayed; the ravagers kill; shining armour; this hard sword shone; my old enemy came; you
speak well; we jugde his deed wisely; that good man sold his ship; three drunk servants fought;
she is a queen; they were pirates.

 4.2. Особливості синтаксису староанглійської мови

а) Переважним типом речення було просте (поширене) речення; інколи -
складносурядне, досить рідко - складнопідрядне. Засоби зв’язку та вираження підрядності
були ще слабо розвинені. Типовим складним реченням було таке, що стояло на грані між
сурядністю та підрядністю:
he sægde þæt : he wære gearu (he said that he was ready).
б) Порядок членів речення був вільним. Загальною тенденцією було спочатку
вказувати те, що було вже відоме, зрозуміле (вихідне положення), а потім те, що було
новим, невідомим. Часто найважливіша частина змісту речення подається спочатку:
he cristen wif hæfde (he had a Christian wife).
в) Заперечення могло бути многократним на відміну від сучасної мови.
Звичайно заперечення знаходилось перед присудком та додатком: hie ne cuþon nan-þing
yfeles, naþer ne on spræce ne on weorce (вони не знали нічого негарного ні на словах, ні
на ділі). Відбувалось злиття заперечної частки та дієслів: beadoleoma bittan nolde (nolde =
ne+wolde) (the light-of-battle refused to bite).
г) В мові староанглійського періоду часто зустрічається адвербіальне вживання
прийменників-прислівників, яке властиве й іншим аналітичним мовам: hie foþ þа wildan
hranas mid (вони ловлять там диких оленів); he stod him bī (він стояв біля нього)
д) Умовний спосіб використовувався в мові староанглійського періоду дуже
широко – для вираження відтінків бажання, сумніву, припущення, непевності, наміру
тощо, та для передачі непрямої мови, чужих слів в підрядному реченні: he sægde þæt he
wære gearu (він сказав, що він (начебто) був готовий); he cwæþ þæt he būde norhweardum
(він сказав, що він (начебто) жив на півночі);
Зразок аналізу речення:
hīē cwædon þæt hē wære gōd cyning
I. 1) складнопідрядне речення, в якому hīē cwædon – головне, hē wære gōd cyning – підрядне
додаткове 2) форма wære (кон’юнктив) вживається для передачі непрямої мови, а тому в
перекладі речення буде вживатись дійсний спосіб 3) Закінчення -on у cwædon свідчить про те, що
ще форма дієслова для множини минулого часу. Таким чином, речення перекладається як They
said that he had been a good king.
II. hīē – ocoб. Займ. 3 ос. Множ., наз відм. (they)
cwædon – множ. Мин. ч. дієслова cwæþаn, Vклас, сильне, -d з’являється внаслідок дії закону
Вернера, форми: cwæþan –cwæþ-cwædon-cwæden (Mn. E. - quoth)
þæt – сполучник (Mn. E. )
hē – особ. Займ. 3 ос. Одн. Наз. Відм., чол.р. (Mn. E.)
wære – умовн. Спосіб одн. Мин. ч. дієслова wesan (Mn. E. Was, were)
gōd – прикм. сильн., одн. Ч.р., наз. Відм. (Mn. E.good, Mn. G. gut, Ukr. годити)
Cyning – ім. Сильн а-основа, одн., ч.р., наз. відм (Mn. E. King, Mn. G. Köning)

18
  Практичне заняття № 5

І. Теоретичні питання
1. Претеритопрезентні дієслова – походження, семантика, функціонування.
2. Визначте основні особливості синтаксичної системи староанглійської мови
3. Окресліть закономірності розвитку та функціонування синтаксичних конструкцій,
проілюструйте основні структурні типи речення.

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. .

Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С..

ІІ. Практичні завдання

1. Прочитайте та перекладіть текст:

For þy mē þyncð betre, Zif īōw swæ ðyncð, ðæt wē ēāc suma bēc, ða ðe nīēdbeðearfosta sīēn
eallum monnum tō wiotanne, ðæt wē ðā on ðæt Zeðīōde wenden ðe wē ealle Zecnawan
mæZen, ond Zedōn, swæ wē swiðe ēāðe mason mid Zodes fultume, Zif wē ðastilness habbað,
ðætte eall sīō ZioZuð ðe nū is on Angelcynne frīōra monna, ðāra ðe ðā spēda hæbben ðæt hīē
þæm befeolan mæZen, sīēn tō leornunZa ōðfæste, ðā hwile þē hīē tō nānre ōðerre note ne
mæZen, oð ðone fyrst, ðe hīē wel cunnen Englisc Zewrit ārædan (Alfred. Cura Pastoralis)

а) визначте структуру головного та підрядного речень ;) знайдіть у тексті форми

кон’юнктиву у підрядних реченнях; в) Знайдіть у тексті випадки синтетичного порядку
слів; д) визначте випадки відхилення від прямого порядку слів; е) знайдіть
претеритопрезентні дієслова у складених дієслівних присудках; ж) знайдіть дієслова в
інфінітиві та наведіть їх форми; з) знайдіть у тексті іменники кореневого типу
відмінювання в множині – визначте їх відмінкові форми та наведіть відповідні форми в
однині; і) знайдіть у тексті особові, вказівні та неозначені займенники, визначте їх форми.

2. Знайдіть корелюючі сполучники у наступних фрагментах тексту. Визначте, які з них

сурядні, а які підрядні:
1) sē þe nāþor nele ne leornjan ne tæcan
2) ælc stemn is oððe andZytfullic oððe ZemenZed
3) þā hē tō ðære byriZ cōm, þā nolde sēō burhwaru būZan
4) þonne hys Zestrēōn bēōð þus eall āspended, þonne byrð man hine ūt

3. Знайдіть складені сполучники:

1) oþþæt hī tō māran andZyte becumon
2) forþæm þē ðurh lāre bð sē Zelēāfa Zehealden
3) þā hwile þe þæt līc bið inne

4. Перекладіть і проаналізуйте текст. Поясніть особливості давньоанглійського

синтаксису, представлені у тексті:

Ic bidde nū on Zodes naman, Zyfhwā ðās bōc āwrītan wylle, þæt hē Zerihte wel bē ðære bysne;
forþæn þe ic nah Zeweald, þeah hī hwā tō woZe ZebrinZe þurh lēāse wrīteras, and hit bið
ðonne his pleoh, nā mīn (Aelfric’s Grammar)

5. Перекладіть староанглійською мовою: They sailed from distant lands. She was killed in the
skirmish right in the king’s hall. The warrior abandoned the ship because it would drown soon. I
shall slay you and all your kin for you have committed a grisly crime. He will not capture this
treasure.

19
  5. Лексикон. Особливості словотвору в давньоанглійський період

На відміну від сучасної, мова староанглійського періоду включала значну кількість

лексичних одиниць германського походження, що не змінили істотно своє значення
протягом усього періоду функціонування системи англійської мови (більшість із них
засвідчені як у германських, так і в інших індоєвропейських мовах) та стосуються
найважливіших сфер буття староанглійського соціуму: cyning (king), earm (arm), hors
(horse), weder (weather), elm (eim), æfnung (evening), dor, duru (door), wæpen (weapon),
sweord (sword), nædel (needle). Порівняно з сучасною мовою, кількість запозичень (з
кельтських, латинської, грецької) у мові VIII-XI стю була невеликою. Найпомітніший
вплив на лексику староанглійської мови справила взаємодія зі скандинавами. Так, серед
запозичень зі скандинавських мов були:
Найпоширенішим засобом словотворення у мові староанглійського періоду
було афіксальне словотворення, яке часто супроводжувалось злиттям двох або більше
кореневих слів. На прикладі кореня -mod- можна показати різноманітність та численність
похідних слів:
Mod ім. Mood, modig прикм. high-minded, modiglic прикм. Magnanimous, modiglice
присл. Boldly, modignes ім. Pride, modigian дієсл. to bear oneself proudly, gemōdod дієпр.
disposed
Modfull прикм. Haughty, modleas прикм. spiritless. See handout
modsefa, modgeþanc, modgeþoht, modgehygd, modgemynd, modhord (ім. mind, thought).
За допомогою слова cræft (craft, power) утворюються нові похідні слова:
modcrasft ім. Intelligence, modcrasftig прикм. intelligent,
За своєю структурною організацією складні номінативні одиниці, що позначають
базові концепти (концепти-міфологеми) англосаксонської ККС, є різнорівневими
сполуками. Окрім простих одиниць рівня словоформи, які виступають як самостійними
одиницями так і ядерними компонентами іменникових словосполучень, в
давньоанглійських епічних творах широко застосовуються тропеїчні композити. Їх
творення відбувається за кількома найпродуктивнішими моделями. Серед номінативних
одиниць рівня словоформи найпродуктивнішою є модель складання основ. Враховуючи
дію внутрішньої предикації, що пов’язує обидва компоненти складної номінативної
одиниці, та взаємодію головного та залежного компонентів композитів, можна виділити
наступні види даної моделі:
1. З субстантивним головним компонентом
- складання основ, з об’єктно спрямованими відносинами між головним та підрядним
компонентами: seleweard, beaggyfan, gumdryhten, mandryhten, lindhæbbende, æscwiga,
rondhæbbendra, manscaða, hearmscaþa, hordweard, hildehlemma
- складання основ, з атрибутивними відносинами між головним та залежним
компонентами: fyrdraca, beorsel, guðsel, hrahsel, winsel, hornreced, gifhealle, hringsel,
wulfhleoþu, holmclife, widwegas, meodowongas, swanrade, seglrade, hronrade, gryresiðas,
cearsiðum, geardagum, ealdgestreon, deaðdæg, heofungdagas, nihtweorc, wigfruma,
healðegnas, winedryhten, hilderinc, aglæcwif, wælgæst, widfloga, mægenwudu, wældeað,
2. З ад’єктивним головним компонентом з атрибутивно-компліментарними
відносинами між компонентами: guðrof, sincfage, æfengrom, searogrim, heaþorofe, sigerof,
ellenrof, swiðhicgende, blædagende,
Що стосується номінативних одиниць рівня словосполучення, то аранжування їх
складових елементів проявляє наступні особливості. Семантичний модифікатор може
бути як у препозиції, так і у пост-позиції відносно ядерного компонента. Основними
моделями організації номінативних словосполучень є наступні:

20
 1) NGEN + NNOM: wigendra hleo, synces brytta, wintra worn, eorla hleo, folces weard,
folces hyrde, rices weard, Wedra helm, hringa þengel, werodes wisa, wigena strengel,
mancynnes feond, godes ondsaca, Grendles guðcræft, sweorda gelac, borda gebræc, hæleþa
hryre;
2) NNOM + NGEN : goldsele gumena, niceras nihtes, eodor Scyldinga, hordweard hæleþa,
freowine folca, eodor Ingwina, frean Ingwina, helm Scyldinga, dryhten Geata, wer wiges.
Обидві зазначені моделі використовуються з метою позначення складних
антропоцентричних концептів, що є базовими в англосаксонській ККС. При цьому
ядерний компонент номінативної конструкції позначає прототипову функцію референта,
в той час як семантичний модифікатор вказує на об’єкт, якій підпадає дії агенса,
наприклад, король (eorla hleo) = “той, хто захищає [своїх] воїнів”.
3) Adj +N: sincfage sel, harne stan, windige næssas, steap stanhliðo, neowle næssas,
frecne fengelad, uncuð gelad, cuþe stræte, cealdum cearsiðum, gomelra lafe, ealde lafe,
wælfagne winter, niþende niht, heaðorof cyning, eald weard, selestan sæcyninga, wrað werod,
garcene man, gearo guðfreca, atol æglæca, atol inwitgæst, sellice sædracan, nacod niðdraca,
frecne fyrdraca, gromheort guma, gryrelicne gist, eorlic ellen, blædfæstne beorn, widcuðne
man, fyrdwyrðe man, hate heaðowylmas;
4) N +Adj: medoærn micel, beahsele beorhta, nihtbealwa mæst, wigena strengest,
guðrinc goldwlanc, wigend weorðfullost, mandryhten mægenes, merewif mihtig, mod micel,
geosceaft grimme, herenið hearda. Останні дві моделі використовуються для номінації
понять, що відносяться до різноманітних концептуальних сфер ККС. В даному випадку
ядерний елемент номінативної одиниці прямо, або, у випадку ускладнення конструкції,
образно позначає відповідний концепт. Водночас, за допомогою семантичного
модифікатора референтові предикується його прототипова ознака, наприклад воїн
(guðrinc goldwlanc) = “вояк битви гордий золотом”.
Враховуючи той факт, що обидва елементи двокомпонентного кенінга також
можуть являти собою складні одиниці, можна зазначити, що в окремих випадках виділені
моделі набувають ускладненого вигляду, наприклад:
NGEN + NNOM →NGEN + [Adj Stem + NNOM Stem] (Grendles guðcræft); NNOM + NGEN →
[NGEN Stem +NNOM Stem] + N GEN (hordweard hæleþa) або NNOM + NGEN → [Adj Stem +NNOM Stem]
+ NGEN (goldsele gumena); Adj +N→ [N Stem +Adj Stem] +N (wælfagne winter, garcene man)
або Adj +N → Adj + [N Stem +N Stem], (atol inwitgæst, sellice sædracan); N +Adj→ [N Stem +N
Stem] + Adj (beahsele beorhta) чи N +Adj→ [N Stem +N Stem] + [N Stem + Adj Stem] (guðrinc
goldwlanc).
Подекуди вихідною моделлю субстантивного словосполучення виступає більш
складна конструкція Adj+N+Adj (eald sweord eotenisc), в якій препозитивний
модифікатор є описовим, а постпозитивний – обмежуючим, що надає номінованому
денотату специфічних ситуативно та національно-культурних рис. В даному випадку
можливі наступні модифікації вихідної моделі: Adj+N+Adj→ Adj+[N Stem +N Stem] +Adj
(egeslic eorðdraca ealdre) або Adj+N+Adj→ [NGEN + Adj]+N+Adj (manna mæst mærða
gefremede). Доволі близькою до зазначеної вихідної структури є модель Adj+N+NGEN
(mæra maga Ecgðeowes, mæra maga Healfdenes). Однак, дані конструкції не є
продуктивними й використовуються у тексті з метою емфази ситуативно релевантних
якостей референта.

21
  Практичне заняття № 6

I. Теоретичні питання
1. Запозичення в мові староанглійського періоду (кельтські, латинські).
2. Діалекти у староанглійській мові.
3. Скандинавський вплив у староанглійській мові (зміни в граматичній та лексичній
системах)
4. Основні словостворчі моделі в староанглійській мові.
5. Особливості давньоанглйської поезії. Використання поетичної лексики в
давньоанглійському епосі

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 154-182.
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.15-19;
230-235.
Мельникова Е.А. Меч и лира: Англосаксонское общество в истории и эпосе. – М.: Мысль, 1987. –
203 с.
Шервуд Е.А. От англосаксов к англичанам (к проблеме формирования английского народа). – М.:
Наука, 1988. – 237 с

II. Практичні завдання

1. Утворіть усі можливі похідні словоформи шляхом афіксації та шляхом слкдання основ
від слів æswic, eald, ælf, wig, heal, weard, hete
2. Знайдіть у словнику синонімічні лексичні одиниці, що вербалізують концепти ВОЇН,
СМЕРТЬ, МЕЧ, ПАЛАЦ / ЗАЛА, ВОРОГ. Визначте структуру даних одиниць та
словотворчі моделі, за якими вони утворені.
3. Визначте значення та словотворчу структуру слів: līfcearu, lifian, līfdæZ,
unlifiZend.Наведіть їх синоніми в сучасній англійській мові.
4. Перекладіть уривки поеми, розділіть рядки цезурою, визнчте приголосні, що
алітерують.
1) Beowulf maþelode, bearn Ecgþeowes: 2) Beowulf maþelode, bearn Ecgþeowes:
"Ic þæt hogode, þa ic on holm gestah, "Ne sorga, snotor guma; selre bið
sæbat gesæt mid minra secga gedriht, æghwæm
þæt ic anunga eowra leoda 1385
635 þæt he his freond wrece, þonne he fela murne.
willan geworhte oþðe on wæl crunge, Ure æghwylc sceal ende gebidan
feondgrapum fæst. Ic gefremman sceal worolde lifes; wyrce se þe mote
eorlic ellen, oþðe endedæg domes ær deaþe; þæt bið drihtguman
on þisse meoduhealle minne gebidan." unlifgendum æfter selest.

(Beowulf)

5. Які значення іменика weorold реалізовано в композитах weorold-ende, weorold-līf,

weorold-bearn, weorold-snotor, weorold-fæder?
6. З урахуванням семантики першого компонента складених іменників визначте назви
галузей науки: læcecræft, tunZulcræft, rīmcræft, bōccræft.
7. Які особливості давньоанглійського синтаксису проявились у наступному реченні: þā
Zelomp þætte Wulfstan ēāc þider cwōm (Zelimpan – sv.3, to happen) ?
8. Зробіть повний аналіз речення. Знайдіть складний додаток та вкажіть, з яких класів слів
він складається: hē Zeseah betwēoh ōþer þing cўþe cneohtas þær Zesette

22
  6. Зміни у фонетичній системі мови в середньоанглійський період
Зміни староанглійських простих голосних у мові середньоанглійського періоду
ст. а. с. а. Примітки Зміни голосних в IX—XIII ст.

i i у відкритому складі і > ī “вирівнювання голосних”:

а) подовження коротких
ī ī голосних перед сполученнями
y півн. і, зах. у, півд. е зах. написання "u" ld, nd, mb (IX ст.): ст. a. cild >
ў півн. ī, зах. у, півд. е зах. написання "ui" cīld > [аї], sund > sūnd > [au]
е е у відкр. складі е > ē comb > cōmb > [ou] та інші;
відкрите б) скорочення довгих голосних
перед сполученням двох
ē ē приголосних, крім ld, nd, mb (XII
æ а, півд. е ст.): ст. a, hūs, hūsbanda > hūs,
æ ē довге відкрите [є:] але husband, wis, wīsdom >wis,
а а у відкр. складі а> ā wisdom, wīf, wīfman > wif,
ā ō, півн. ā довге відкрите [о:] wimman.
å а, зах. о в) подовження коротких
голосних у відкритому складі
о о у відкр. складі о> ō
(XIII ст.) було наслідком двох
ō ō, півн. ü півн. написання u, ui попередніх процесів (а, б): ст. a.
u u у відкр. складі u > u > ō; macian > māken > [еІ], he > hē
>[i:],hopian > hōpen > [ou].

ū ū іноді передається як "о":

написання "оu"

Дифтонги:
ст. a. c. a. Примітки

ea: hearn a: harm

ēā: bēām ē : bem відкритий голосний, на письмі пізніше еа: beam
eo, (io): heorte e : herte
ēō, (īō): deop e dep закритий голосний, на письмі пізніше ее : deep

Приголосні
Змінились: с [kї], sc [sk'], eg [g'], g [g, x, j], h [h, h'].
[k'] - на поч. с. а. періоду > африкату [tS]; на письмі передається як ch; ст. a. cild > с. a. child [tS]
[sk'] > [S] з написанням sh (ssh, sch): ст. a. scip - с. a. ship [S]
[g'] > [dZ] з написанням dg, gg: ст. a. brycg - с. a. bridge [dg].
Палатальне g > у, І: ст. a. bycgan - с. a. biggen, beggen, buyen, byen (buy); fleage -flye, flie (fly),
fleogan - fleyen, fluen (fly)
Велярне g > w: ст. a. boga - с. a. bowe (bow), sorg - sorwe (sorrow).
[x] та [h'] на письмі передавались як gh. Пізніше gh [x, h'] зникло, подовживши попередній
голосний або перейшовши в [f]: ст. a. leoht, lieht > с. a. light [lixt] > [lait], plog, ploh > plough
[plux] > [plau], genog, genoh > ynough [inux] > [inuf].
Різновидності g [g, g', g, x, j] у мові середньоанглійського періоду на письмі відображаються по-
різному в різних діалектах. Часто написання "g" означає велярний характер приголосного,
написання "h" - спірантність, "у, j, і" - палаталізацію, "w" - губний характер приголосного (пізніше
f). Написання Z зустрічається поряд з g.
Подекуди відбувається спрощення сполучень приголосних: v>u перед гол. та дзв. приголосними і
випадає - ст. a. hlæfdige > lavdi > laudy > lady, hēāfdes (род. відм. від heafod) > hevdes > hēd;

23
на початку слова h випадає перед сонорними: hl > I - hlaford > lōverd (lord); hr>r – hring > ring; hn
> n - hnutu > nute (nut).
l випадає перед [tS]: ст. a. hwilc > c. a. which, swylc > suche > such;
w випадає перед u: ст. a. sweostor > c. a. swuster > suster > sister; swylc > swuch > suche > such.
Утворення нових дифтонгів та подовження голосних
Зміни в артикуляції g та його різновидностей [g', g, x, j] в середньоанглійському
періоді призвели до утворення нових дифтонгів зі староанглійських сполучень голосних +
g, h:
а) утворення дифтонгів з сполучень голосного переднього ряду + g (палатальне g > і, j):
ст. a. eg > с. а. еу, еі — ст. a. weg > с. a. wey, wei (way), legde >leide (laid)
ст. a. egl > с. а. еil — ст. a. segl > c. a. seil (sail)
ст. a. eg > с. а. еу, ei OE heg > c, a. hei, hey (hay)
ст. a. eg > с. а. і ст. a. eage > с. а. ege > iе (eye)
ст. a, æg> c. a. ay, ai - ст. a. daeg > c. a. day, dai (day), sægde → c. a. saide (said)
ст. a. æg > c. a. ey, ei — c. a. cæg > keie (key)
б) утворення дифтонгів з сполучень голосних заднього ряду + велярне g:
ст. a. ag > с. a. aw - ст. a. dragan > с. a. drawen, drauen (draw)
ст. a. āg > с. a. ōu, ōw - ст. a. agen > c. a. ōwen, ouen (own),
ст. a. āw > с. a. ōu, ōw — ст. a. blawan > с. a. blowen, blouen (blow)
ст. a. og > c. a. ow - ст. a. boga > c. a. bowe (bow)
ст. a. alg > c. a. alw - ст. a. galge > c. a. galwe (gallows)
ст. a. org > c. a. orw - ст. a. morgen > c. a. morwen (morning)
в) подовження голосного за рахунок випадного g:
ст. а. i + g > с. а. ī — ст. a. tigele > c. a. tīle (tile, brick)
ст. а. ī + g > с. а. ī — ст. a. stigan > c. a. stien (to climb)
ст. а. у + g > 1) с. а. півн. ī, і - ст. a. bygan > c. a. bien (bend), 2) с. а. зах.. üi büіеn, 3) півд. ei beien
ст. а. u+g > с. а. ū - ст. a. bugan > c. a. buwen, buuen, bowen (bow)
г) подовження голосного за рахунок випадного h:
ст. а. Іс >с. a. ich > і > І
ст. а е + h > с. a. ih - ст. a. heah, heh > c. a. heigh, high
ст. а а + h > c. a. auh - ст. a. naht>с. a. naught (nothing)
ст. а. ā+ h > c. a. ouh —ст. a. dāh > с. a. dough (dough)
ст. а. о + h > с. a. ouh — ст. a. brohte > с. a. broughte (brought)
ст. а. ō + h > c. a. ōuh, uh — ст. a. bōh > c. a. bough (bough, branch)
ст. а. ū + h > с. a. uh — ст. a. rūh > с. a. rough (rough )
д) злиття голосного + w в дифтонгах:
ст. a. ēōw > c. a. eu (ew) — ст. a. neowe > c. a. nēwe (new), ст. a. ceowan > c. a. chewen (chew)
ст. a. ōēw > с. а. ēu — ст. a. sleowþ > c. a. sleuthe (idleness)
ст. a. āw > c. a. ōw —ст. a. cnāwan > с. a. knōwen (know)
ст. a. ōw > с. а. ōu —ст. a. stōw > c. a. stou (place)
е) утворення дифтонгів під впливом французької мови: фр. voix > voice, au - фр. cause
>cause, because.
У середньоанглійський період майже всі ненаголошені голосні в закінченнях
перейшли в е або і; помітною була тенденція до відпадіння закінчень. Наприклад, іменник
втратив родові закінчення й унаслідок цього втратив значну кількість відмінкових форм:
давальний відмінок злився із знахідним, який, у свою чергу, був наближений до
називного, а тому іменники сильної відміни (з основою на –а-, та на інші голосні) мали
відмінкові форми називного та родового відмінків.
Числівник ān розвинувся у неозначений артикль, ф вказівний займенник sē – в
означений. Прикметник втратив майже всі закінчення. У сильній відміні закінчення –е
було лише у формі множини. Ступені порівняння утворювались: 1) за допомогою
суфіксів; 2) суплетивним шляхом; 3) шляхом чергування кореневого голосного

24
  Практичне заняття №7
І. Теоретичні питання
1. Прояви впливу французької мови на середньоанглійську
2. Визначте основні зміни у фонетичній системі у мові середньоанглійського періоду.
3. Визначте основні зміни у морфологічній системі субстантивів у мові
середньоанглійського періоду.
4. Розвиток займенників, прикметників та артиклів у середньоанглійський період.

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 183-229.
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.78-96,
108-111, 128-130-133.

ІІ. Практичні завдання

1. Чому в наступних середньоанглійських словах з’явилась літера v: loven (OE lufian),
haven (OE habban), five (OE fIf), seven (OE seofon)?
2. Зіставте давньоанглійськія та середньоанглійські слова. Поясніть явище вокалізації
приголосного: fæZer → fair, mæZden → maiden, sæZde → saide, hāliZ → holi, hefiZ →
hevy, niZon → nīne, seZlian → seylen

3. Прочитайте, перекладіть текст, проаналізуйте фонетичні особливості:

“Chees now,” quod she, “oon of thise thinges tweye,
To han me foul and old til tha I deye,
And be to yow a trewe humble wyf,
And never yow displese in al my lyf,
Or elles ye wol han me yong and fair,
And take your adventure of the repair (repair = company, many visitors)
That shal be to your hous, by-cause of me...” (The Wife of Bath’s Tale)

4. Прочитайте, перекладіть текст:

Our hoste sey well that the brighte sonne
Th’ark of his artificial day had ronne
The fourthe part, and half anhoure, and more;
And though he were not depe expert in lore,
He wiste it was the eightetethe day
Of April, that is messager to May (The Man of Law’s Tale)

А) знайдіть у тексті сполуки, що заміняють іменники у родовому відмінку; поясніть, як

змінилась парадигма відмінювання цих іменників. Б) Знайдіть прикметники та визначте
їх форми. В) Поясніть: розвиток іменників lār → lore, sunne → sonne, healf →half;
прикметників beorht / breoht → bright, dēōp → dēp. Д) Знайдіть у тексті слова, запозичені з
французької мови.

5) Які типи відмінювання іменників залишились у середньоанглійській мові? Визначте

тип відмінювання іменників dogges, cowen, shoon, eyen, stones, yeeres.
Наведіть форму множини іменників man, mous, goos, foot, tooth, які в с.а. мові
відносились до кореневої відміни.

6) Завдання на повторення. Перекладіть давньоанглійські тексти I, II (1-10), III (Розд.10),

зробіть повний аналіз речення (III).

25
 7. Розвиток морфології та синтаксису в середньоанглійській мові

У середньоанглійській мові сильні дієслова зникають або переходять у слабкі

(саме до слабких відносяться всі новоутворені або запозичені французькі дієслова).
Слабкі дієслова, унаслідок редукції голосного в ненаголошеному складі отримали
уніфіковане оформлення – знакінчення –en в інфінітиві та –ed у формі минулого часу. Від
давньоанглійської мови збереглись форми минулого часу з суфіксом –t / -d і чергуванням
голосних, що почали виділятись як окремий тип формотворення: tellen-tōlde-tōld, thenken-
thghte-thoght, kēpen-kēpte-kēpt.
Аналітична форма майбутнього часу виникла зі сполучення дієслова shall з
інфінітивом, яке вживалось для усіх осіб. Дієслово will у сполученні з інфінітивом ще
зберігало модальне значення. Аналітичні форми пасивного стану утворювались за
допомогою дієслова bēn (wesen) та дієприкментика ІІ. У пасивному стані вживались
тільки перехідні дієслова. Підметом у пасивній конструкції міг бути як прямий, так і
непрямий безприйменниковий додаток: he was geven his lyf. Для утворення
граматикалізованих перфектних форм використовувались дієслова haven та bēn. Перший
вживався більш широко, а другий – з семантичною групою дієслів руху. Такі форми ще
не набули значення довершеності дії та вживались паралельно з формами минулого часу.
Претеритопрезентні дієслова почали втрачати немодальне значення та починають
виокремлюватись у групу модальних (за своїм значенням а не способом формотворення).
Порядок слів у реченні був менш вільним, ніж у давньоанглійській мові. Підмет
завжди випереджав присудок, прямий додаток зазвичай розташовувався після особової
форми дієслова (якщо прямий додаток виражався займенником, то він міг стояти перед
дієсловом). Поядок інших частин речення був довільний.
Прості безособові речення починають будуватись за допомогою підмета it.
Перебудова складних речень виклмкана розвитком засобів сполучникового
зв’язку. З’вились нові сполучникові слова: whan that, how that, though that, which that а
також where-as, which-as. Складені давньоанглійські сполучники (типу forþæm þe)
спростились і перетворились на for, it, after, while. Сполучник oþ (till) був витіснений
скандинавським till, а þēāh – скандинавським though (OSc þōh). Як і в сучасній мові,
атрибутивні підрядні могли вводитись асиндетично.

 Практичне заняття №8
І. Теоретичні питання
1. Розвиток синтаксичних конструкцій у мові середньоанглійського періоду.
2. Особливості розвитку парадигми дієслова у середньоанглійській мові.
3. Утворення аналітичних форм дієслова.
4. Претерито-презентні дієслова у мові середньоанглійського періоду.
5. Генеза підрядних речень різного типу в середньоанглійській мові..

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 230-263.
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.231-235-
96, 252-270, 277-281.

ІІ. Практичні завдання

1. Прочитайте, перекладіть текст:
Me mette, how that I romed upo and down
Withinne oure yerde, wher-as I saugh a beste,
Was lyk an hound, and wolde han maad areste
Upon my body, and wolde han had me deed (The Nun’s Priest’s Tale)

26
a) Знайдіть головні та підрядні речення, визначте їх тип та структуру; б) Знайдіть
атрибутивні підрядні та визначте спосіб їх з’єднання з головним речен ням; в) Як
змінилась давньоанглійська форма wolde в середньоанглійський період?

2. Прочитайте, перекладіть текст:

Now fel it, that the maistres of that sort
Han shapen hem to Rome for to wende
Were it for chapmanhod or for disport,
Mom other message wolde they thither sense,
But come hemself to Rome, this is the ende;
And in swich place, as thoughte hem avantage
For hireentente, they take herbergage. (The Man of Law’s Tale)

1) знайдіть у тексті підрядні та сурядні сполучники, наведіть їх відповідні

давньоанглійські форми; 2) Поясніть, чому у другому реченні наявний інвертований
порядок слів; 3) Знайдіть підрядне речення, збудоване за безприйменниковою
конструкцією 4) Поясніть особливості усіх особових і неособових форм дієслів, що
зустрічаються в тексті 5) Знайдіть у текстах особові та присвійні займенникі та визначте
їх походження 6) Визначте структуру слова chapmanhōd, вкажіть походження суфіксу
hōd.

3. Назвіть джерела розвитку сполучників у середньоанглійській мові.

4. Якою була будова атрибутивних підрядних у середньоанглійській мові?
5. Проведіть аналіз фонетичних змін, що відбулись у наступних словах у
середньоанглійський період:
ст. а. sellan (sealde) с. а. sellen (sold)
ст. а. hwylc с. а. which
ст. а. swylc с. а. such, swich
ст. а. dēman с. а. deemen
ст. а. cyninZ с. а. king
ст. а. rād с. а. rood
ст. а. lōcian с. а. looken

6. Завдання на повторення. Перекладіть давньоанглійські тексти II (10 -20), IV (Розд. 10),

зробіть повний аналіз речення (IV - 1).

 Практичне заняття № 9
І. Теоретичні питання.
1. Окресліть основні зміни у словниковому складі середньоанглійської мови
2. Основні словотворчі засоби мови середньоанглійського періоду.
3. Діалекти у середньоанглійській мові

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 263-275
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – 22-29.

ІІ. Практичні завдання.

1. Прослідкуйте розвиток обох частин складного слова cт. а. nēāh + Zebur> с.а. neighebour
> neighbour
2. Прослідкуйте розвиток дієслова cт. а. hlyhhan / hlæhhan (с.д. 6) > с.а. laghen > XV ст.
laugh

27
3. Прослідкуйте розвиток прислівника cт. а. Zenoh > с.а. enogh > XV ст. enough
4. Поясніть структуру слова even-tide. Зіставте кожну частину з відповідними
давньоанглійськими словами æfen / ēfen, tīd. Поясніть структуру слова Sonday.
5. Поясніть етимологічні паралелі прикметника heigh (OE hēāh, Gthhauhs, OHG hoh)
6. Прочитайте та перекладіть текст:
... in the same bool I rede...
Two men that wolde han passed over see,
For certeyn cause, onto a fer contree
If that the wind ne hadde been contrarie
That made hem in a citee for to tarie,
That stood ful mery upon an haven-syde,
But on a day, agayn the even-tyde,
The wind ganchaunge, and blew right as hem leste.
Jolif and glad they wenteunto hir reste
And casten hem ful erly for to saile (The Nun’s Priest’s Tale)

1) Знайдіть слова, в яких відбулись переходи [a]>[æ], [er]>[ar].

2) Знайдіть французькі запозичення та визначте, як вони асимілювались у
середньоанглійській мові.
3) Визначте особливості синтаксичної структури першого речення.
7. Завдання на повторення. Перекладіть давньоанглійські тексти II (20-30), V, VI (Розд.
10), зробіть повний аналіз речення (VI - 1).

 8. Особливості будови мови ранньоновоанглійського періоду

У ранньоновоанглійський період відбулась системна зміна довгих голосних –
великий пересув голосних (the Great Vowel Shift), унаслідок чого довгі голосні звузились
або дифтонгізувались: 1) XIV – XV: ā > ei (nāme > name [neim]), ī>ai (tīde > tide [taid]), ū >
au (now > now [nau]); 2) к. XV - XVI: ē > i: (deep > deep [di:p]), o>u (doo(n) > do [du]), ō >ou
(hōme > home [houm]), ē > e (see > sea [se:]). Кінець пересуву датується XVII ст., коли [e:]
перейшло в [i:] (sea); диграфи ee, ea почали вимовлятись як [i:].
Крім цього, відбулась вокалізація сонанта [r] > [q], що призвело до утворення
нових дифтонгів.
Дієслова зберегли лише три основні форми. Поділ дієслів відбувався за типом
моделі, за якою ці форми утворювались: Standard Verbs vs Non-Standard Verbs. Група
неправильних дієслів включає всі колишні сильні дієслова, а також слабкі дієслова,
форми яких утворювались нестандартно.
У ранньоновоанглійський період унаслідок змішання сполук to be + дієприкметник
І та be + герундій утворились аналітичні форми тривалого часу. Якщо розряд Perfect-
Continuous зустрічався у XVI ст. доволі рідко, у XVIІІ ст. він функціонував вже вільно.

 Практичне заняття № 10
І. Теоретичні питання.
1. Окресліть основні зміни у фонетичній системі мови ранньоновоанглійського періоду.
2. Зміни у парадигмі дієслова.Розвиток аналітичних форм.
3. Розвиток синтаксичних конструкцій у ранньоновоанглійський період.

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 282-318
Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – .207-211,
253-270, 291

ІІ. Практичні завдання.

28
1. Прочитайте та перекладіть текст:
Hir over-lippe wyped ther she so clene
That in hir coppe ther was no ferthing sene ferthing – farthing, small portion
Of grece, whan she dronken hadde hir drughte
Ful semely after hir mete she raughte raughte – past tense of recchen – to reach
And sikerly she was of greet disport disport – pleasure
And ful of plesaunt, and amiable of port port – demeanour (Prologue)

2. Поясніть, як змінились наступні слова внаслідок пересуву голосних: heeth, eek, swete,
maken, slepen, foul, open, ye, so, go.
3. У яких з наведених слів було введено диграфи внаслідок пересуву? Поясніть.
4. Поясніть розвиток слів all та small від давньоанглійської до новоанглійської мови.
5. Прочитайте та перекладіть текст; знайдіть запозичення, визначте джерело їх
походження та джерело запозичення:
Whan Zephirus eek with his sweete btreeth
Inspired hath in every holt and heeth holt – grove
The tendre coppes, and the younge sonne
Hath in the Ram his halfe cours yronne Ram – Oven
And smale foweles maken melodye,
That slepen al the nyght with open ye,
(So priketh hem nature in hir corages):
Than longen folk to goon on pilgrimages... (Prologue)

6. Завдання на повторення. Перекладіть давньоанглійські тексти II (30-45), VII, VIII (Розд.

10), зробіть повний аналіз речення (VIII - 1).

 9. Питання та завдання для самоконтролю

1. Назвіть германські мови, наведіть їх класифікацію.
2. Визначте основні відмінності давньоанглійської та спільної давньогерманської мов.
3. Окресліть фонетичні процеси в давньоанглійській мові.
4. Опишіть систему фонем давньоанглійської мови.
5. Визначте особливості іменника у давньоанглійській мові. Наведіть класифікацію та
граматичні категорії.
6. Визначте особливості прикметника у давньоанглійській мові.. Наведіть класифікацію
та граматичні категорії.
7. Визначте особливості займенника у давньоанглійській мові. Вкажіть типи та
особливості відмінювання.
8. Визначте особливості дієслова у давньоанглійській мові.. Наведіть класифікацію та
граматичні категорії.
9. Опишіть фонетичні зміни у середньоанглійській мові.
10. Визначте зміни у парадигмі іменника у середньоанглійській мові.
11. Визначте зміни у парадигмі дієслова у середньоанглійській мові.
12. Вкажіть шляхи виникнення нових займенників та особливості їх парадигми у
середньоанглійській мові..
13. Визначте основні риси синтаксичної організації давньоанглійської мови.
14. Окресліть особливості виникнення нових синтаксичних моделей у
середньоанглійській мові.
15. В чому полягали особливості словникового складу давньоанглійської мови?
16. Визначте особливості словотворчих моделй у давньоанглійській мові.
17. Окресліть шляхи розвитку лексикону англійської мови..

29
18. Визначте особливості стилю давньоанглійських епічних творів.
19. Вкажіть основні риси лексикону давньоанглійської поезії.
20. Опишіть зміни у системі англійської мови у новоанглійський період.
21. Порівняйте відмінності підсистем давньоанглійської та ранньоновоанглійської мов.

Завдання для самостійної роботи

І.

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

Nis ūs þonne se hlisa to foreswiZinenne, þe bē þam ēādiZan Gregorie þurh yldra manna
seZenne tō ūs becōm for hwilcum intinZan he monad æwre, þæt hē swā Zeornfulle dyde ymb
þa hælo ūre þēōde. SecZeaþ hi, þæt sume dæZe þider niwan cōmen cypemen of Brytene and
moniZ cype þinZ on cēāpstōwe brōhte and ēā moniZe cwōmon tō bicZenne þa þing.

2. Знайдіть у тексті форми інфінітиву з прийменником to.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова bēōn.
4. Наведіть форми дієслів secZan, becuman.
5.Визначте структуру слова cēāpstōwe. проаналізуйте семантику його компонентів та
поясніть загальне значення.
6. Поясніть відповідність голосних у готських та давньоанглійських словах: Gth hausjan –
OE hyran (to hear), Gth laisjan – OE læran (to teach), Gth raisjan – OE ræran (to rear)

ІІ.

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

Ic ælfric wolde þās lytlan bōc āwenden tō engliscum Zereode of þām stæfcræfte þe is Zehāten
Grammatica, syððan ic ðā twā bēc awende on hundeahtiZum spellum forðan ðe stæfcræft is sēō
cæZ, ðe ðæra bōca andZit unlicð.

2.Знайдіть числівник та проаналізуйте його структуру.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова gān.
4. Наведіть форми дієслів rīdan, weorpan.
5.Визначте структуру rtysyuf rices weard. проаналізуйте семантику його компонентів та
поясніть загальне значення.
6. Наведіть всі форми особових займенників у давньоанглійській мові

ІІІ.

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

þæt Estaland is swyðe mycel, and ðær bið swyðe maniZ burh, and ælcere byrig bið cyning, and
þær bið swyðe mycel huhig and fiscaþ; and sē cyning and þa ricostan men drincaþ myran meolc
and þa unspēdigan and þa þēōwan drincaþ mede.
2. Знайдіть у тексті іменники та визначте їх граматичні категорії.
3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова drincan (з урахуванням часів, осіб, способу).
4. Наведіть форми дієслів murnan, befeolan.
5.Визначте структуру слова cyningwuldor. проаналізуйте семантику його компонентів та
поясніть загальне значення.
6. Наведіть ступені порівняння прикметників mycel та lytel.

30
  10. Тексти для аналізу
I. The Capture of the Five Boroughs
Her Eadmund cyning, Engla þeoden,
mæcgea mundbora, Myrce geeode,
dyre dædfruma, swa Dor scadeþ,
Hwitanwyllesgeat and Humbra ea,
5 ealra ærest eorðbuendra,
brada brimstream. Burga fife,
Ligoraceaster and Lincylene
and Snotingaham, swylce Stanford eac
and Deoraby. Dæne wæran æror
under Norðmannum nyde gebegde
10
on hæþenra hæfteclommum
lange þrage, oþ hie alysde eft
for his weorþscipe wiggendra hleo,
afera Eadweardes, Eadmund cyning.
II. The Battle of Finnsburh
...nas byrnað?"
Hnæf hleoþrode ða, heaþogeong cyning:
"Ne ðis ne dagað eastan, ne her draca ne
fleogeð,
ne her ðisse healle hornas ne byrnað.
5 hu ða wigend hyra wunda genæson,
Ac her forþ berað; fugelas singað,
gylleð græghama, guðwudu hlynneð,
scyld scefte oncwyð. Nu scyneð þes mona
waðol under wolcnum. Nu arisað weadæda
ðe ðisne folces nið fremman willað.
10
Ac onwacnigeað nu, wigend mine,
habbað eowre linda, hicgeaþ on ellen,
winnað on orde, wesað onmode!"
ða aras mænig goldhladen ðegn, gyrde hine his
swurde.
ða to dura eodon drihtlice cempan,
15
Sigeferð and Eaha, hyra sword getugon,
and æt oþrum durum Ordlaf and Guþlaf,
and Hengest sylf hwearf him on laste.
ða gyt Garulf Guðere styrde
ðæt he swa freolic feorh forman siþe
20
to ðære healle durum hyrsta ne bære,
nu hyt niþa heard anyman wolde,
ac he frægn ofer eal undearninga,
deormod hæleþ, hwa ða duru heolde.
"Sigeferþ is min nama," cweþ he, "ic eom
Secgena leod,
25
wreccea wide cuð; fæla ic weana gebad,
heardra hilda. ðe is gyt her witod
swæþer ðu sylf to me secean wylle."
31
ða wæs on healle wælslihta gehlyn;
sceolde cellod bord cenum on handa,
30
banhelm berstan (buruhðelu dynede),
oð æt ðære guðe Garulf gecrang,
Guðlafes sunu, ymbe hyne godra fæla,
hwearflicra hræw. Hræfen wandrode,
35
sweart and sealobrun. Swurdleoma stod,
swylce eal Finnsburuh fyrenu wære.
Ne gefrægn ic næfre wurþlicor æt wera hilde
sixtig sigebeorna sel gebæran,
ne nefre swetne medo sel forgyldan
40
ðonne Hnæfe guldan his hægstealdas.
Hig fuhton fif dagas, swa hyra nan ne feol
drihtgesiða, ac hig ða duru heoldon.
ða gewat him wund hæleð on wæg gangan,
sæde þæt his byrne abrocen wære,
45
heresceorp unhror, and eac wæs his helm ðyrel.
ða hine sona frægn folces hyrde,
oððe hwæþer ðæra hyssa
III. The Gloria II
Wuldor sy ðe and wurðmynt, wereda drihten,
fæder on foldan, fægere gemæne,
mid sylfan sunu and soðum gaste.
Amen.
IV. Riddle 1
Hwylc is hæleþa þæs horsc ond þæs hygecræftig
þæt þæt mæge asecgan, hwa mec on sið wræce,
þonne ic astige strong, stundum reþe,
þrymful þunie, þragum wræce
5
fere geond foldan, folcsalo bærne,
ræced reafige? Recas stigað,
haswe ofer hrofum. Hlin bið on eorþan,
wælcwealm wera, þonne ic wudu hrere,
bearwas bledhwate, beamas fylle,
10
holme gehrefed, heahum meahtum
wrecen on waþe, wide sended;
hæbbe me on hrycge þæt ær hadas wreah
foldbuendra, flæsc ond gæstas,
somod on sunde. Saga hwa mec þecce,
15
oþþe hu ic hatte, þe þa hlæst bere.
V. Riddle 10
Neb wæs min on nearwe, ond ic neoþan wætre,
flode underflowen, firgenstreamum
swiþe besuncen, ond on sunde awox
ufan yþum þeaht, anum getenge
5 Him ða Scyld gewat to gescæphwile
liþendum wuda lice mine.
Hæfde feorh cwico, þa ic of fæðmum cwom
brimes ond beames on blacum hrægle;
sume wæron hwite hyrste mine,
þa mec lifgende lyft upp ahof,
10
wind of wæge, siþþan wide bær
ofer seolhbaþo. Saga hwæt ic hatte
VI. Alms-Giving
Wel bið þam eorle þe him on innan hafað,
reþehygdig wer, rume heortan;
þæt him biþ for worulde weorðmynda mæst,
ond for ussum dryhtne doma selast.
5 hildewæpnum ond heaðowædum,
Efne swa he mid wætre þone weallendan
leg adwæsce, þæt he leng ne mæg
blac byrnende burgum sceððan,
swa he mid ælmessan ealle toscufeð
synna wunde, sawla lacnað.
VII. Pharaoh
"Saga me hwæt þær weorudes wære ealles
on Farones fyrde, þa hy folc godes
þurh feondscipe fylgan ongunn...."
"Nat ic hit be wihte, butan ic wene þus,
5 Ic eom halgungboc; healde hine dryhten
þæt þær screoda wære gescyred rime
siex hun... ...a searohæbbendra;
þæt eal fornam yþ...
wraþe wyrde in woruldrice."
VIII. The Wanderer, ll. 73-77
Ongietan sceal gleaw hæle hu gæstlic bið,
þonne ealre þisse worulde wela weste stondeð,
swa nu missenlice geond þisne middangeard
winde biwaune weallas stondaþ,
hrime bihrorene, hryðge þa ederas.
IX. Beowulf
Swa sceal geong guma gode gewyrcean,
fromum feohgiftum on fæder bearme,
32
þæt hine on ylde eft gewunigen
wilgesiþas, þonne wig cume,
leode gelæsten; lofdædum sceal
25
in mægþa gehwære man geþeon.
felahror feran on frean wære.
Hi hyne þa ætbæron to brimes faroðe,
swæse gesiþas, swa he selfa bæd,
30
þenden wordum weold wine Scyldinga;
leof landfruma lange ahte.
þær æt hyðe stod hringedstefna,
isig ond utfus, æþelinges fær.
Aledon þa leofne þeoden,
35
beaga bryttan, on bearm scipes,
mærne be mæste. þær wæs madma fela
of feorwegum, frætwa, gelæded;
ne hyrde ic cymlicor ceol gegyrwan
40
billum ond byrnum; him on bearme læg
madma mænigo, þa him mid scoldon
on flodes æht feor gewitan.
Nalæs hi hine læssan lacum teodan,
þeodgestreonum, þon þa dydon
45
þe hine æt frumsceafte forð onsendon
ænne ofer
X.Thureth
þe me fægere þus frætewum belegde.
þureð to þance þus het me wyrcean,
to loue and to wurðe, þam þe leoht gesceop.
5
Gemyndi is he mihta gehwylcre
þæs þe he on foldan gefremian mæg,
and him geþancie þeoda waldend
þæs þe he on gemynde madma manega
wyle gemearcian metode to lace;
10
and he sceal ece lean ealle findan
þæs þe he on foldan fremaþ to ryhte.
  11. Давньоанглійські розмовні формули
Gretingas and Lytel Spræc/ Greetings and Small Talk
Hello. Wes þu hal [wes thu hal].
Good-bye.God þe mid sie [god thē mid sie].

Good morning (day/ evening). Good night.

God morgen (dæg/ æfen). God niht.
god MOR-yen (dey/ Æ-fen). god nikht.

How are you? I am fine. And you?

Hu gæþ hit? Hit gæþ god. And þe for?
hu gæth hit? hit gæth god. and the for?
I have a headache (toothache/ terrible pain in the spleen).
Ic hæbbe heafodece (toþwærc/ atolicne miltewærc).
ich HÆB-be HEA-fod-e-che (TOTH-wærk/ A-to-lich-ne MIL-te-wærk).
What is your name? My name is Alfred.
Hu hatte þu? Ic hatte Ælfræd.
hu HAT-te thu? ich HAT-te ÆLF-ræd.

Excuse me, Lord Alfred. I'm sorry, Lady Ealhswith.

Forgief me, Leof Ælfræd. Ic sarie, Leof Ealhswiþ.
FOR-yief me, leof ÆLF-ræd. ich SA-rie, leof EALKH-swith.

Please. Thank-you. Yes. No.

Ic bidde. Ic þancie þe. Gea. Na.
ich BID-de. ich than-chie the. yea. na.

He is Lord Alfred. Knight/ Count/ Duke/ King

He is Ælfræd, hlaford. Ridere/ Eorl/ Ealdorman/ Cyning
he is ÆLF-ræd, HLA-ford. RI-de-re/ eorl/ EAL-dor-mann/ KY-ning

She is Lady Ealhswith. Countess/ Duchess/ Queen

Heo is Ealhswiþ, hlæfdige. Ides/ Ealdorwif/ Cwen
heo is EALKH-swith, HLÆf-di-ye. I-des/ EAL-dor-wif/ kwen
What time is it? It is 6am (9am/ noon/ 3pm/ 6pm/ 9pm/ midnight).
Hwæt is seo tid? Hit is prim (undern/ middæg/ non/ æfansang/ nihtsang/
hwęt is sēo tid? midniht).
hit is prim (UN-dern/ MID-dey/ non/ Æ-fan-sang/ NIKHT-
sang/ MID-nikht).

On þæm Markte/ At the Market

Where are the merchants?
Hwær sind þa cypmenn?
hwær sind tha CHYP-menn?
How much is it?
Hwæt is þæt ceapgyld?
hwæt is thæt CHEAP-yyld?
Do you have a saddle (brooch/ bow)?
Hæfst þu sadol (preon/ bogan)?
hæfst thu SA-dol (preon/ BO-gan)?
It is one (two/ three) dollars.
Þæt ceapgyld is an (twa/ þreo) hund peninga.
thæt CHEAP-yyld is an (twa/ threo) hund PE-ning-ga.
four/ five/ six/ seven/ eight/ nine/ ten
feower/ fif/ siex/ seofan/ eahta/ nigon/ tien
FEO-wer/ fif/ siex/ SEO-fan/ EAKH-ta/ NI-yon/ tien
Do you have it in blue (green)?

33
Do you have gloves (capes/ socks)? Hæfst þu hit on hæwenre (grenre) deage?
Hæfst þu glofa (cæppan/ soccas)? hæfst thu hit on HÆ-wen-re (GREN-re) DĒA-ye?
hæfst thu GLO-fa (KÆP-pan/ SOK-
kas)?

red/ yellow/ purple/ brown/ black/ white

reod/ geolu/ purpuren/ brun/ blæc/ hwit
reod/ YEO-lu/ PUR-pu-ren/ brun/ blæch/ hwit

Where is the battlefield? Where is an inn?

Hwær is seo wælstow? Hwær is inn?
hwęr is sēo WĘL-stow? hwær is inn?

Do you have a room? Where is the bathroom?

Hæfst þu bur? Hwær migþ man?
hæfst thu bur? hwær mijth man?

Go up (downward). Turn right (left).

Ga uppe (niþerweard).
ga UP-pe (NI-ther-weard).
Where is the stable?
Hwær is se steall?
hwær is se steall?
Æt þære Ceastre/ At the Castle
Where is the feast-hall?
Hwær is beorsele?
hwær is BEOR-se-le?
Gecir to swiþrum (winstrum).
ye-CHIR to SWITH-rum (WINS-trum).
I wish to buy a horse (hound/ pelican).
Ic wille hors (hund/ dufedoppan) bycgan.
Ich WIL-le hors (hund/ DU-FE-dop-pan) BY-jan.
Are you coming to the feast?
Cymst þu to beorscipe?
kymst thu to BEOR-shi-pe?

Sit with me.

Sitt mid me.
sitt mid me.
Pass the bread (cheese/ butter/ salt). I want to bite your sweetcakes.
Gief me to handa hlaf (cyse/ butere/ sealt). Ic wille þin swetmetas bitan.
yief mē to HAN-da hlaf (chy-se/ BU-te-re/ ich WIL-le thin SWET-me-tas BI-tan.
sealt).
May I bite your cake (radish/ nose)? What a magnificent moustache!
Mot ic þin focan (rædic/ nosu) bitan? Hwæt micellic cenep!
mot ich thin FO-kan (RÆ-dich/ NO-su) BI-tan? hwæt MI-chel-lich che-nep!

Do you have a knife? What a long weapon!

Hæfst þu cnif? Hwæt lang wæpen!
hæfst thu knif? hwæt lang WÆ-pen!

I like this drink (mead). I like this beer (cider).

Þes drinc (medu) licaþ me. Þis beor (æppelwin) licaþ me.
thes drink (ME-du) LI-kath me. this beor (ÆP-pel-win) LI-kath me.

Would you have some more? My stomach feels like a wet otter.
Wilt þu ma habban? Min maga þyncþ me swa wæt otor.

34
wilt thū ma HAB-ban?
What a beautiful dress (necklace)!
Hwæt sciene hrægel (healswriþa)!
hwęt SHĪE-ne HRĘ-yel (HEALS-wri-tha)!
What do you do for fun?
Hwæt dest þu for gamne?
hwæt dest thu for GAM-ne?
Would you like to dance?
Licaþ hit þe hleapan?
LI-kath hit the HLEA-pan?
Yes, I would like to dance.
Gea, hit licaþ me hleapan.
yēa, hit LĪ-kath mē HLĒA-pan.
min MA-ga thykth mē swa węt O-tor.
You have such shining gems (such shining
pearls).
Þu hæfst swilce glade gimmas (swilc gladu
meregrotu).
thu hæfst SWIL-che GLA-de YIM-mas (swilch
GLA-du ME-re-gro-tu).
I play with dice (chessmen).
Ic plegie mid tæflum (peorþum).
ich PLE-yie mid TÆF-lum (PEOR-thum).
I play the lyre (pipes/ tambourine).
Ic plegie hearpan (pipan/ timpana).
ich PLE-yie HEAR-pan (PI-pan/ TIM-pa-na).
No, I would not like to dance.
Na, hit ne licaþ me hleapan.
na, hit ne LĪ-kath mē HLĒA-pan.

You move like a swan (walrus/ wounded ostrich).

Þu gæst gelic swane (nicore/ wundum strytan).
thu gæst ye-LICH SWA-ne (NI-ko-re/ WUN-dum STRY-tan).

Greetings
Ic grete þe. I greet you (sing.).
Ælfric abbod gret freondlice
Aelfric Abbot greets in-friendship Sigwerd at Eastheolon.
Sigwerd æt Eastheolon.
Cnut cyning gret his
Cnut King greets his archbishops ... in-friendship.
arcebiscopas ... freondlice.
Willelm cyngc gret ealle mine
þegenas on Eoferwicscire William King greets all my thegns in Yorkshire, French and
Frencisce and Englisce English, in friendship.
freondlice.

Wes ðu hal. Hail! or Farewell! ('be thou hale/healthy/well (etc.)')

Hal wes þu.
Sy ðu hal.
Wes gesund.

Beoð ge gesunde. Hail! or Farewell! (plural)

Wilcume. Welcome!
Wilcuman la, mine hlafordas. Welcome, my lords!
Forms of Address
Broðor min My brother, ...
Sweostor min My sister, ...
Lareow Teacher, ...
Leof Friend, ... (or Sir, ...)
Hlaford Lord, ...
Hlaford min My lord, ...
Hlæfdige Lady, ...
Hlæfdige min My lady, ...

35
Men ða leofestan Dearest men, ...
Leofe broðra Dear brothers, ...
Introductions
Hwæt eart þu? Who are you (sing.)?
Beowulf is min nama. My name is Beowulf.
Min nama is Michael. My name is Michael.
Interjections (betwuxaworpennyss)
Wa me Woe is me! Short Replies
Eala Alas! Lo! (etc.) Giese. Yes.
La Lo! Oh! Ah! (etc.) Gea.
Wa la wa Woe! (etc.) Nese. No.
Reply Headers
Useful when quoting previous messages (e.g. using the 'Reply' function in e-mail):
*Sarra ure sweostor awrat on
cf. 'On Sat, 3 Jan 1997, Sarah L. Higley wrote:'
þæm iii dæg thæs monþes:

Ic þe þancas do Thank you [I give you (sing.) thanks]

Ic sæcge eow þancas Thank you [I say you (pl.) thanks]
Ic þancie þe Thank you [I thank you (sing.)]

Soþ is þæt þu segst! What you (sing.) say is true!

Wel ðu writst. You write well.

Ic nat. I don't know.

Useful Connectives / Miscellaneous
and (&, 7) And Broðor, ic þe secge ... Brother, I say to you (sing.): ...
Ac But Ic þe axige ... I ask you (sing.): ...

 12. Словник (Староанглійська – сучасна англійська мови)

A
acolian, wv. 2—to cool; denom, fr, col (s.)
acolmod, adj.— of a fearful mind, timid; acol, adj.— frightened 4- mod (s.)
acsian, ahsian, wv. 2—to ask; ME asken,
ād, n. m. a—funeral pile, pile
a-lecgan, wv. 1—to lay; a+lecgan (s.)
alighten, v.—to alight, de-cend, make tight;
an, num.—one; ME on, o, an
and, con/.—and, along with, if
andefn, n. n. a—equality, measure; and, prp.-1-efn (s.)
andZit, n. n. a—understanding, intellect, knowledge;
Zietan (s. besietan)
andswarian, andswerian, UL'V. 2— to answer;
andswaru, n.f. о—answer; ME andsware, ondswere, anawerelire/.
andwyrdan, wv. 1—to answer; denom., fr. andwyrde=and+word, n, n. a
Angelcynn, n. n. (—the Angles— Englishmen; Angel, Angle+cynn (s.)
anginn, angyn, n. n. a—a beginning; an, on+ginn... (ginnan) (s, onginnan)

36
aras—s. a-risan
a-risan, sw.1 —to arise
auisen, L-.—to take thought, reflect
aungel, n.—angeil Lat. angelus
avenlure, n.—chance, occurrence; risk, chance of danger; exciting occur-гепсе
awappen, v.—to astonish; orig. unknown
awhaped—s. awappen
awendan, wv, 1—to turn away, change, translate; s. wendan
æfre, adv.—ever; ME ever, efre (a—in—feorh) æfter, prp.—after, along; ME aii.er
aeftra, adj—next; comp. of sefter
æZþег, prn.—either, each, both; ME either, aither (a-sihwce'fier) æ3þer зе ... 3е . . -, con/. —
both ... and
æZhwæm, prn., dat. pi. of aeshwa (гез—any—hwa)—any
æZhwylc, prn.— everyone, everything
æ1с, ælch(e) prn.—each;
æld—s. eald
æniZ, æneZ, prn.—any
ær - before
ætlicZan, sv. 5—to lie still, idle

B
ba, num.—both; s. BeZen
baþ, n.n.a—bath; ME bath
bathen, v.—to bathe; OE banian;
bæc, n.n. a—back; ME bac
bærnan, beornan, biornan, sw. 3, Ir/int—to burn; ME bernen, brennen
be, bi, prp.—by, near, to; for, because of; about, concerning;
bead—s. beodan
bearn, n.n.a—child; ME barn
beatan, su. 7, p.t. beot—to beat, strike; ME beaten, beten
bebeodan, sw. 2—to enjoin; make a will; s. beodan
bec—s. boc
becuman, sv. 4—to come, arrive, reach; ME becomen,
bee, n.—a bee; OE beo
befæstan, befestan, wv. 1—to fasten; establish; commend; be+fæstan (s.)
befeallan, sv. 7—to fall; to fall off; s. feallan
befeolan, sv. 4—to commit, deliver, grant; be+feolan
bеаZ, beah, n.m.a.—ring, bracelet, collar; ME beah
bēZ—s. bеаз, beah
bеZеn prn., т.; -both
be-Zitan, beZietan, sv. 5—to get, acquire; ME begeten, yeten
begnornian, wv. 2— deplore, mourn;
beodan, sv. 2—to bid, command; proclaim; offer, give; ME beden, beoden, bieden; bedden,
shows influence of bidden—to offer, to command; later merges with bidden (MnE bid)
beon, irr. suppl. v.—beo, bist, biþ; p.t. wæs, wæron—to be;
beorht, ad].— bright, sihining; ME briht Russ. береза, береста
beornan, biernan, byrnan, su. 3—to burn, be on fire
beoþan, beoþun—are, s. beon
beran, su. 4—to bear, carry; produce, bring forth; endure, suffer;

37
bet, adv.— better; rather ... than
betæcan v.—to show; commit, put in trust; s. taecan
betæhte—s. betæcan
beten—s, beatan
bicgan, bycgan, p.t. bohte, wv. irr. 1—to buy; ME buggen, byen
bidan, sv. /—to wait; ME biden;
biddan, sv. 5—to ask, pray, beseech; ME bidden—pray, beg; command;
bifallen, v.—to happen, chance; s. befeallan
bindan, sv. 3—to bind
bineoþan, biniþап, prp.—beneath, under
bisceop, biscop, biscep, n.m.a—bishop;
bio, byo—s. beon
boc, n.f.cons,—book;
bocere, n.m.a—learned man;
bothe—s. ba
brad, adj.— broad, wide;
brak—s. brecan
bræþ, n.m. i.—breath; ME breeth, breth, breath
breath, breeth, n,—breath;
brecan, sv. 4—to break; ME breken
bread, п.п.а—bit, morsel; ME bread, bred,
breZdan, sv. 3—to move, weave, vibrate; ME breiden
breZer—dat. sing. Of bгоþоr (s.)
brycg, bricg, n.f.o—bridge; ME brigge, brugg
bright—s. beorht
brinZan, p.t. brohte, vsv. irr. 1—to bring; ME bringen
broyded—s. BreZdan
broþor, n.m.r— brother; ME brother
brouh—s. brucan
brucan, sv. 2—to use, to enjoy; ME bruken
buan, irr.v.—bude, 3ebūn—to dwell; ME buen
bude—s. buan
bufan, prp., adv.—above;
buZan, sv. 2—to bow, bend; surrender; ME bowen, bo5en|
burh, burZ, n.f.cons., dat. Byri3— fortress, castle, town
burZware, n.f.o (col.)—citizens of a town, country; ME burhware
butan, buton, prp., con/.—l) without; 2) except, unless

C
cas, caas, n.—event, chance, state, condition;
casten, u.—to cast, throw; superseded OE weorpan
causen, v.—to cause; der. ir. cause, n. Lat. causa
ceap, n.m.a—cattle; sale, bargain, business, market; ME chep, n.—purchase, bargain;.
ceapian, wv. 2—to buy, purchase; ME cheapien, cheapen; MnE cheap
ceapstow, n.f.wo—marketplace; s. ceap, stow
cearu, n.f. o care, sorrow, grief; ME care
ceosan, s.v 2—to choose; ME chesen, cheosen;
cepan, wv 1—to keep, guard, observe
сере þing, n. pi.— merchandise;

38
cep-setl, n.n.a—toll booth; сер, ceap (s.)—setl+seat; rel. to sittan cild, n.n.es— child; ME
child n.n.es —child
cynedom, n.m.a—reign, kingdom;
cynerice, n.n. ja— kingdom;
cyning, n.m.a—king; ME kining,
cynn, n.n.ja—sort, kind; race, family; nation (cf. Angelcynn)
сyре, adj.—slave; cype cniht—a bought slave; s. ceap, cneoht
cypemann, n.m.cons.—merchant; s. ceap, mann
cyrce, cyrice, cir(i)ce, n.f.n— church; ME chirche, churche,
суðаn, wv 1to make known, proclaim, announce; ME сиđеп
clæne, adj.—clean; ME klene
clæþian, wv. 1—to clothe
clerk, n.~ clerk, clergy man, scholar
clowd, n.—cloud; in OE rock, hill; OE clūd, n.n.a
cnawan, cneow, sv. 7 — to know; ME knowen
cneoht, cniht, n.m.a—boy, youth; man of arms; ME knight
col. adj.—cool; ME col
colur, n.—coIour com — s. cuman
companye, n.—company, group con—s. Cunnan
corage, n.—spirit, nature; purpose, bravery
corn, n.n.a—corn; ME corn
cræft, n.m.a—power, might; art, skill; trade; knowledge; cunning; any snip; ME craeft, craft;
creature, n—creature
crien, v.—to cry; call out
crop, n.—crop; OE crop, n.m.a
cu, n.f.cons., pl. суn—cow
cuman, sv. 4, p.t. com, comon—to come, arrive; ME comen, cumenl
cunnan, v. prt.-prs., p.t. cann, cunnon, ptple cūđe—can, to be able; to know; ME cunnen—to be
able; to know
cwen, n.f. i—woman; wife; queen
cwet—s. cweþan
cweþan, sv. 5—to say, speak; ME cweđen; MnE bequeathe

D
daZus—s. dæZ
dæZ, daZas, n.m.a—day; ME day, dai
dæl, n. n i—dale, valley; ME dale
dæl, n.m.i—part; part of speech in grammar; deal
dead, adj.—dead;
deaþ n.m.a—death;
deman, WV 1—to deem; judge; give one's opinion;
denisc, ad}.— Danish
depe—s. deop adj—deep; ME dep, deep
desport, n.—disport, pastime; sport; ME amusement, sport, liveliness:
docga, n.m.n—dog; ME dogge; displaced the former hund
doghter—s. dohtor
dohtor, n.f.r—daughter; ME doghter
dōm, n.m.a—judgement; decree; law; command; power; dignity; free will, choice; ME dom,
dome, doom; MnE doom

39
don, irr. v., p.t. dyde, piple Zedōn—to do, perform, make, cause;
dor, n.n.a—door, a large door; ME dor, door
doutte, rt.— doubt, uncertainty, fear
dream, n.m.a—1) Joy, pleasure, mirth; 2) what causes mirth—a musical instrument; ME dremen
(to rejoice)
dream-leas, adj.— joyless, sad
drifan, sv. /—to drive, force, pursue; ME dryven, driven
dryft, n.—driven snow; course, direction; driving or being driven; MnE drift
dryZe, adj.—dry; ME drie; hence druZian—to dry; dru3aþ—droughft
driht-Zuma, n.m.n—a warrior
drihten, n.m.a—lord, creator, judge; ME drihten rel,
to dreoZan, sv. 2—to accomplish, carry through, suffer.
drincan, sv. 3—to drink; ME drinken,
durran, v. prt.-prs., prs. t. dearr, durron, p.t. dorste—dare, presume
duru, n.f.n—door; ME dure, dor,
dwellan, wu. irr. 1—to lead astray; delay; ME dwellen—to stay

E
ea, n.f.cons.— water; a river;
eac, conj.— also, moreover; ME eac, ec, eke;
eadiZ, adj. —happy, upright;
еаZе, n n n—еуе; ME eye
eahta. num.— eight
eald, adj., сотр. yldra, sup. yldest—old, ancient; great
eall, adj.— all;
ealweZ, adv.—always, quite;
earm, n.m.a—arm; ME arm, aerm
east, n.m.a—east; ME est, eest, aest
eastan, estan, adu.— from the East; s. east
ec = eac (s.)
ecg, n. f.jо:—edge, blade, sword; ME ecge, egge
efn, adv.—even
efne, adv.—even; precisely; exactly; s. efn, adj.
efstan, wv. 1—to hasten, hurry; denom. fr. ofost—hurry
eft, adv.—again; ME eft, efte
effer—s. aefter
ende, n.n.Ja—end; ME ende
englisc, adj.— English;
eny—any; s æniZ
eode—s. gan
eorþe, n.f.o:—earth.Mf erthe
eow, oiw—you; ME eow, уои
eower prn.—your
erly, adj., adv.—early
espye, v.—to descry, notice;
est—s. east
estan, adv.—from the East
etan, su. 5— to eat, ME eten, ete
everich—every; s. aefre, æ1с

40
excusen, wv.—to ехcuse

F
fæder, n.m.r— father;
faran, sv. 6—to go, to travel; ME faren,
fæZer, adj.—fair, beautiful
fæst, ud/.—fast, firm
fæstan, wv 1—to fasten
fea, feawa, adj.—few; ME fewe
fealdan, sv. 7, p.t. feold—to fold, wrap; give way, alter
feallan sv 7, p.t. feoll—to fall; ME failen
fela, fæla, feala, adj., adv.—many; very much;
felan, wv. /—to feel; ME fele, felen
felawe, fellawe, n.—fellow, partner
felawshipe, n.m.a—fellowship;
feld, n.n.a— field; ME feld
felen—s. felan
feo, feoh, n.n.a—cattle; money, value, fee, reward; property; ME fee,
feohan, sv. 5—to rejoice
feohtan, su. 3—to fight; ME fehten, fihten
feond, fiend, n.m.nd—enemy, ME feond, feend, fiend;
feor, adv.—far, ME ferre, feor
feorran, adv.—far off, from far
feower, num.—four; ME foure
feowertiZ, пит.— forty
fif -five
fiftene, fiftyne, num.— fifteen;
fiftiZ, num.—fifty;
fil, p.t, of fallen—s. teallan
fyliþ, v., 3rd prs.—s. feallan
findan, sv. 3 - to find; ME finden, fynden,
fierd, fyrd, n.f.i—army
fisc, n.m.a (pi. fiscas, fixas)—Fish; lat- piscis
folc, n.n.a—folk, people, tribe
folZian, fylZan, wv. 2—to follow; ME folwen
folye, n.—folly
folk—s. folc
foresprecan, sv. 5—to foretell
foreswiZian, wv. 2—to pass over in silence, to be silent;
foreweard, adj., adv.—forward
forhwæZa, adv.—at least
forlætan, sv. 7—to leave; omit; forgive;
foron—s. faran
forwiernan, w.v. /—to prevent
forwyrcan, w.v. 1 irr.—to do wrong
forþ, adv.— completely, away, forth
forðan, forðām, coni.—for that, for that reason which, because
forþgenge, adj.— progressive, increasing, effective
fremman, wv. 1—to advance, make, do, perform; ME fremmen

41
freo, frio, cdf.—free; ME free, fre
freedom, friodom, n.n.a—freedom, ME freedom, fredom
freoZan, wv. 1, p.t. freode—to free, make free; honour, love
freond, n.m.nd—friend; ME freond,
freondlice, adv.—in a friendly way
from, fram, adv., prp.—from
fuZol, fu5el, n.m.a—bird; ME fowel, foule
frut, n.—fruit
ful, adv.—very; s. full
fūl,adv.—foul, dirty, rotten, corrupt
full, adv.—full; ME full

G/Z
gan, irr. suppl. v.—eode, 3egan—to go; ME gon, goon, gan
Ze, prn.—you; ME yee, ye
Ze... Ze, conj.—both ... and
Zеаг, п. п. a—year; ME yere, yer
Zebeorscipe, n.m.a—feast
Zebidan—s. bidan
ZeboZen—s. 3еbu3en
ZebūZan, sv. 2— to submit
Zebyran, wv.1—1) to happen by chance; 2) impers.—it is suitable, fitting;
it becomes
Zecnawan, sv. 7—to know, perceive, understand; ME cnowen, gecnowen
Zedydon—s. 5edon
gedon, irr. v.—to do, perform, reach; s. don
gedrync, n. n.a—drinking; s. drincan
gefeaht—s. feohtan
Zeflieman, wv. I—to cause to flee, drive away
Zehawian, wv. 2—to look at, observe
Zehetan—s. hatan
Zemænе, adj.—common, general
Zemynd, n.f.i—mind, memory, remembrance; ME minde
Zemunan, v. prt.-prs., prs. t. 5eman—to think of, remember; ME imunen;
Zenoh, Zenog, adj., adv.—enough, sufficient; ME inoh, enowe
Zeo, Zio, giu, adv.— formeriy of old, before
Zeoguþ, sioguþ, geogaþ, juguþ, n.f.o—youth; young people; ME youthe
Zeond, siond, prp.— through, beyond, among, across; ME Zeond, yond, yend, yonder
Zeong, jung, ad/.—young; ME young
Zеоrn, adj., 3еоrne, adv.— eager(Iy), diligent(ly), willing(ly); ME yerne
Zeornfulle, adv.— willingly, eagerly
Zereord, n.n.a—language, speech; rel. to rædan, sv. 7, p.t. reord—to read
Zeripan, sv. /—to reap; ME repen, ripen
ZesaeliZ, saeliZ, adj.— happy, prosperous;
ZesæliZlic, adj— happy
Zeseon—s. seon
Zewat—s. Zewitan
Zeweorc, n.n.a—work; fortress; fort;
Zewitan, sv. 1—to go; ME iwiten

42
Ziefan, sv. 4—to give; ME yiven, yeven, givenl
Ziefu, Zifu, Zeofu, n.f.ō—gift; ME gifu, geve
Zieman, Zyman, wv. I—to take care ot
Zyf. Zif, conj.—if; ME yif
Zymen, n.f.ō—care, solicitude; rel. to syman, 5ieman (s.)
Zynge, adj.—s. Zeong
Ziond—s. seond
Zisel, Zysel, n.m.a/i—hostage; ME yisles
Zlæd, adj.—glad, Joyful, bright; ME glad
Zleow, gleo, gliZ, n.n.a—glee, joy, music;
gnawen, v.— gnaw
Zod, n.m.a—god. deity; ME god
Zōd, adj—good; ME god, good
godcund, ad/.— sacred, divine; ME godcund
Zrētan, wv, 1—to greet, call, welcome, bid farewell, approach, visit; ME greten
Zuma, n.m.n—man; ME gume, gome

H
habban, wv. 3—to have; ME haven, han, hafen
hād, n.m.a—rank, degree, fate, condition; ME had, hed
hāl, adj—whole, well, in good health; ME hal, hæil
halga, n.m.a—saint; ME halwe
haliZ, adj.—holy;
hām, n.m.a—home, house, residence; ME ham, hom
hātan, sv. 7, p.t. heht—to order, call; hatte—was called; ME hight
hælo, haelu, n. indecl.—health, safety, salvation; s, hal
hærfest, n.m.a—harvest, autumn
hæðen, adj., der. fr. hæþ—heathen, pagan
hætleness, n.f.o:—heathenism, paganism
he, prs. prn.—he; ME he; hi
heafod, n.n.a—head; ME heed, head
heah, adf.— high, lofty; ME heigh, he3, heye
healf, n.f.ō—hal, part; ME half, halve
heard, adj.—hard, harsh, stern, firm, brave
helpan, sv. 3—to help; ME helpen
heo, prs. prn.—she; also they; ME hie, hi, he, ha
heofon, heofen, hefon, hiofon, n.m.a—heaven;
heorte, n.n.n— heart; ME heorte
her, adv.—here
herb n.—herb, grass
here, prn,— their; s. hie, he
here, n.m.ja, gen. sing. heriges, her3es—army
hie, hi, prn., pl. 3rd prs.—they;
hyran, wv. 1—1) to hear; 2) to follow, obey, serve; ME heren; huren
hlæfdige, n.f.n—lady, mistress of the house
hlāford, n.m.a—lord; ME laverd, loverd, lord
hlisa, n.m.a—rumour, report, reputation; rel. to hli3an—to give glory
hors, n.n.a— horse
horsian, wv. 2—to provide with horse s. hors

43
hour, n.—h
hu, adv.—how
hund, num— hundred
hund, n.m.a—hound, dog
hundeahtatiZ, num.—eighty hundred—s. hund, num.
huniZ, n.n.a—honey; ME huniZ
huntian, wv. 2—to hunt; ME honten
hūs, n.n.a—house; ME hus
hwam—dat. Of hwa (s.)
hwanne, hwan, hwon, adv.—when
hwanon, adv.— from where
hwær, adv.—where
hwæt, adj.— brave, quick, active; ME hwat
hwæt, prn.— what; ME hwat, huet
hwæþer þe, conj.— or
hwelc, hwilc, hwylc, prn.— which; ME hwilche
hwil, n.f.i—a while, space of time; ME hwile, hwule
hwilum, adv.—from time to time, at times

I
ic, prn— I;
iernan, irnan, yrnan, aernan, sv. 3—to run
ylc—s. ilca; also ælc
ilca, prn.— the same
ilchen—s. ælс
yldra—сотр. of eald (s.)
ymb, umbe, embe, prp.—about, by
intinga, n.m.n—a cause, case, occasion, matter
iwis, adv.—certainly
y-shette—ptple 1 of shetten; s. OE scyttan

J
janglen, v.—to jangle, chatter

L
lāf n.f.ō—what is left, remnant, heirloom; a relict; widow;
lamb, n.n.es—lamb
land, n.n.a—Iand; ME land
lang, adj., сотр. lengra, lengesf—long; swa lange tide—while
lār, n.f.o—teaching, instruction; doctrine; scienc
lāreow, n. m. a— teacher, preacher
læce, n.m.i— physician, doctor; ME leche, lache
lædan, wv. 1—to lead, conduct; bring, produce
læfan, wv. 1—to leave;
læfe, n.— belief

44
læst—the least; s. lytel
lecgan, wv. 1, p.t. lesde—to lay;
leof, liof, adj.— loved, pleasant, dear;
leoht, liht, n.n.a— light
leornian, leornjan, wv. 2—to learn, study, read
leornung, liornung, n.f.ō—learning, study; reading.
Libban – wv 3, past - lifde—to live
lic, n.n.a—body; ME lie, lich—body, corpse
lic, 3elic, adv.— like, similar
licgan, licgean, sv. 5—to lie, rest, be in bed
lician, wv. 2— to please;
lif, n.n.a—life
liofast—s. leof
lystan, wv. /—to list, cause pleasure or desire
liste—s. lystan
lytel, adj., сотр. læssa, sup. læst— little
lytlum, adv.—s. lytel, cd;.
liþ—3rd prs. sing. of licgan (s.)
liþan, sv1—to travel
lyþer, odj.— base, vile
locian, wv. 2— to look, gaze, observe; ME loken
lodlich, adj.— disgusting, unpleasant longe, adv.— long; s. lang, adj.
longen, u.—to belong; desire earnestly
lufian, wv. 2— to love; ME loven
luflice, adv.—handsomely
lufu, n.f.o—love

M
тā, adv., сотр.—more;
macian, wv. 2—to make; ME maken
mæd, n.f.wo, mædwe—meadow
maZa, n.m.n— relative, son, man
mаZаn, prs. MæZ, maZon, p.t. minte, meahte, u. prt.-prs.—may; to be able
man—impers. prn.< mann; ME man
man(n), n.m.cons., pi. menn—man
mænan, wv. 1--to tell of, to declare, reiate
maniZfealdlic, adj.—manifold;
maniZ, moniZ, mæneZ, adj.—many
maþelian, wv. 2— to speak, discourse
mærðо, n.f.o—greatness, honour, glory
maest—s. mycel
meaht, meht—s. miht, n., magan, u.
mēсе, n.n. ja—sword, blade
mechel—s. mycel
mediacion, n.— mediation
medu, niedo, meodu, n.m.n—mead
medwe—s. maed, maedwe
mehti—s. miht, n.
mehton—s. Ma3ап

45
meZnee, meynee, n.—household
melodie, n.—melody
men s. man, mon
menden, wv.—to mend, improve, repair
mene, adj.—s. Zemænе
menen, u.— to mean; s. mænan
mengan, wu. 1—to mix, mingle; ME mengen, meynenl
menZе—з. MeZnее
meniZu, mengu, n. indecl. or n.f.i— crowd, multitude
meolc, meoluc, n.f.ō—milk; ME milk, meIk
meole, melu, mela, n.n.wa—meal, flour; ME mele, melu
meotud, metud, meotod, n.m.а—lord, creator
mercy, n.— tranks, pity, compassion
mere, n.m.i—sea, lake, mere; ME mere, maere
mere-ground, n.m.a—the bottom of the sea; s. mere
merye—s. myrig
merueilouse, adj.— marvellous
mērþe—s. тærðо
mesore, n— measure; action
messagyer, n— messenger
meschaunce, n.—mischance, misfortune
mest—s. mycel, mæst
metan, wv. I—to meet with, come upon; ME meten
mete, n m.i—meat, tood; ME mete
meteþearfend, сотр. adj.— wanting food
mettian, metian, wv. 2—to supply w food
mycel, micel, adj., сотр. mara, sup. mæst—much, more, most; ME muchel, michil, more, mest
micle, micclum, myclum, adv.—much, very; s. mycel, adj.
mid, prp., adu.—with; ME mid;
midd, adv., sup. midmest—middle, placed between; ME midden, midde
middanZeard, n.m.a—earth; ME middenerd;
middanwinter, n.m.a—midwinter
midel, middel, n.m i. middle, centre; ME middel
miht, mahf, meaht, n.f.o—might; ME maht, miht
mihte-mаZаn
mihtiZ, adj.— mighty; ME mihti, miZti
mil, n.f.o—mile; ME mil
milde, adj—mild, kind, gentle, gracious; ME mild
mildheortnisse, n.f.o— mercy, compassion
mildse, miltse, n,—mildness, kindness, mercy
min, poss. prn.—my; ME min, mi
mynster, n.n.i—monastery, cloister, church; ME minster
myriZ, adj.—pleasant, delightful, sweet
mōd, n.n.a—the inner part oE man, spirit; ME mode, mood
modir, moder, n.f.r—mother; ME moder
mon, prn. indef.—s. man
mona, n.m.n—moon; ME mone
monad—pfple II of monian (s.)
monaþ, n.m.cons.—month; ME moneth, month
monian, manian, wv. 2— to warn. ask, remind
moniZ, adj.—s. maniZ

46
mоrZеп, n.m.a—morning; ME morgen, morwen, morwe; MnE morrow
moste—s. mot
mot, v. prt.-prs., p.t. moste—to be allowed; may; ME moste—must
moven, wv. 2—to move
murnan, sv. 3, p.t, mearn—to mourn; ME murne, mourne
mus, n.m.cons. (pl. mys)—mouse

N
naht, naaht, naught, prn.— nothing, naught; ME naught, noushtnot
nawiht—no creature
nama, n.m.n—name; ME name
nan=ne an, prn.—none, no, not one; ME nаnе, none
nature, n.—nature, natural power
naðor, prn.—neither
næfre, adv.—never; ne+æfre; ME nevere
næniZ, negat. prn.—no, none, not a single one; ME neni, naeni
nære = no wære
næs(s), n.m.a—ness; promontory; headland; MnE nose
ne, negat. part.—not; ME ne
neah, neh, nigh, adv.; prp.—nigh, near; ME neh, neih, nigh
negligent, adj.— negligent, careless
neh, adv.—near; s. neah
nele—ne wille
nemman, wv. 1—to name, give a name; ME nemnen, nevnenn
nyhst, adj., adu.—next, nearest; ME nest, sup. of neah, neh
niht, neaht, neht, n.f.cons.— night; ME niht
niman, nyman, sv. 4— to take; ME nimen
nyt(t), adj—useful, profitable, beneiicial
niwe, neowe, аdj—new, recent, not used
no—nо; 0E na, adv., part.
noumbre, n.—number
nu, adv.~~no\v; ME nu, now

O
ofer, prp.—over; ME over
oferwinnan, sv. 3—to conquer
ofslean, su. 6—to kill; to slay; ME ofslen, ofslayen
oft, adv.— often; ME oft
on, prp., adv.—on, upon, in, at, (with dat./acc.) further; ME on
onbutan, prp.—about; ME abouten, aboute
ondswarian—s. andswarian
onZean, prp., adv.—again, against, opposite; ME agein, ayen, agennes, ayennes
onZinnan, su. 3—to begin; to attempt; ME onginnen; with change of pref. beginnen; without
pref. often used in p.t. (gan)
oðer, adj.—l) one of two; 2) the second; ME other
ōþre, ōþres – s.ōþer
ōððæt, conj.—until

47
oððe, conj.—or

P
part, n.—part
peas, pais, n.—реасе
pece, n.—piece, portion
peple, n.— people, nation
perfit, parfit, adj.—perfect
person, n.—human being, character, part played
pleZa, n.m.n—play, game, fight; ME ple3e, pleye; s. plegian
pleyenv.—to play, move briskly; s. pleZian
pleZian, wv. 2—to play, move briskly; act a part; ME рlеуеn
ploZ, n.m.a— plough; measure of land; ME plow
port, n.m.a—port, haven; ME роrt
pund, n.n.a— pound, measure, weight; money; ME pund

R
rædan, sv. 7, p.t. reord, red, raedde—to read; give advice, consult; take counsel; deliberate,
guess; ME reden
raede, rædiZ, Zeræde, adj.— ready, prompt; ME readi(Z), ready, redy
reccan, wv. 1, irr., p.t. reahte—1) to reach, stretch, 2) to tell a story, speak; rule, govern; ME
recchen
rest, n.— rest, relief, repose; ME rest, reste
rice, adj.— rich, powerful; ME riche
rice, n.n.ja— kingdom, power, rule, authority, dominion; ME riche
ridan, sv. .1—to ride; ME riden
riht, n.n.a and adj. n.—that which is straight, erect, right; law, rule;
adj— straight, direct, lawful, regular; ME riht, right
risan, sv. 1—to rise, get up; ME risen
rod, n.f.o—road, cross; ME rod
ronne—s. iernan

S
sacan, sv. 6—to fight, strive, disagree, accuse;
sawol –n.f.o.-soul
sæ n.m./f. i pl. sæs sea ME se,see,sea,sei
sæde—s. secgan
sæl—s sel, saeliZ
scieppan, scyppan, scippan, sv. 6—to shape, form, create; ME scheppen, schippe; schapen
scip, n.n.a—ship; ME shippe, ship
scoldon—s. sculan
scyttan, wv. 1—to shut

48
sculan, v. prt.-prs., sing. sceal, pi. sculon, p.t. scolde sceolde—shall, should; denotes obligation,
constraint; ME shall, sholde
se, dem. prn. т.; seo, 1., pset, n.; ME 1) that, dem. prn.; 2) þē, the def. article
se—s. sie
secan, wv. irr. 1, p.t. sohte—to seek, try to find out; to come to, visit; ME sechen, seken
secgan, wu. 3, p.t. seesde—to say; ME seggen, seyen, seyde, saide
sel, saelis, ad/.—good, worthy, efficient, happy; ME seelig
self, seolf, sylf, prn.—self
sely, adi.—s. sel, szelis
sellan, wv. irr. 1, p.t. sealde—to give, pay tribute, exchange; ME sellen
sendan, wu. 1—to send; ME senden
sente(n), и,—to assent
seo—s. se seofon, —seven; ME seoven, sevene
seolf—s. self
seon, seah, sawon, sagon, gesewen, su. it—to see; ME sen, seigh, saigh, sawen, saw
settan, wv. I—to place, put, set down; fix; build, compose; ME setten
sex, six, num.—six; ME sex
syn, n.f.jo—sin, fault, crime
singan, sv. 3—to sing; ME singen
sittan, sv. 5— to sit; ME sitten
siððan, seoððen, syððan, adv., conj.—afterwards, since, after
syx—s. sex
slean, su. 6, p.t. sloh—to slay, strike, beat, kill; ME slen
smeel, adj.— small, fine, narrow, slender; ME smal
snotor, adj.— wise, prudent; ME snoter
so—s. swa
soft. softe, sefte, adj.— soft, gentle; ME soft, softe
sona, adu.—soori; ME sone
sonne—s. sunne
sorh, sors, n.f.o— sorrow, care, anxiety; ME soru, sorse, sorwe
sorZian, wv. 2—to feel sorry, s. sorh
spell n.n.a—story, narrative, account; saying; ME spel, spell; not to be confused with
MnE "spell" (s. spellian)
spellian, speljan, wv. 2—to talk, converse; ME spellen; not to be confused with MnE "spell"
spenden, wv. 1 — to spend; in OE only in form "forspendan" — to spend
sprecan, su. 5-to speak; ME speken
sprengan, wv. 1— to scatter, burst, crack
stān n.m.a—stone, rock; ME stone
standan, stod, sv. 6, with n-infix in prs. f. and analogical ptple il—to stand; ME standen, stond
stæfcræft, n.m.a—sit of letters, skill in letters, grammar; ME stefcreft— grammar
stelan, sv. 4—to steal, hide; ME stele, stelen
steorra, /i.m.n—star; ME sterre
stod—s. standan
stow, n.f.wo— place, site; position; ME stowe
strang, strong, ad;.—strong; ME strong, strang
sum, indef. prn.—one of many, a certain .... some; ME sume, somei
sumor, sumer, n.m. a— summer; ME sumer
sunne, n.f.u—sw, ME sunne, sonne
sunu, n.m.u—son; ME sone, sune
suð, n., adv.— south; ME suth, south
suþan, adv.—from the south; ME suþen

49
suþewearde, suþeweardum, adu.— southwards
swā, adv. - as, while;
swa ... swa, con/.—so ... as; s. swa
swefen, n.n. a—sleep, dream; ME sweven, sweuen
swylc, swilc, sweic, prn.—such; ME swich, swech, swuch
swið. adj.— strong; ME swið
swiðe, adu.—very much, exceedingly; s. swið, adj.

T
tacen, n.n.a— token, sign, symbol; ME taken, token
talu, n.f. о— tale, story, talk; account; ME tale
tapur, n.m.a—taper, light; ME taper
tæcean, teecan, wv. 1, irr. p.t. tahte—to teach; ME techen, taute, teite; rel. to tacen (s.)
teche—s. tascean
tēōn, sv. 2, p.t. teah, tuZon, —to draw, pull; bring up; proceed; ME teon, ten
theorik, n.—theory
though — s. þēāh
thre—s. þreo
tima, n.m.n—time, period of time|
timbrian, timbran, wv. 2—to build; ME timbre; der, fr. subsf. stem timber—building material,
wood
tin - s. tēne
tyrnan, wu. 1—to turn; ME turnen
to. prp., ady.—to; ME to
to-dælan, wv. 1—to divide, separate, distribute
treo, treow, n.f.o. —tree; ME tre, tree
treow, tryw, adj.— true; ME trewe, truwe
treowþu, trywþ, n.f.o/i— truth, good Eaith, honour; ME treuthe, trewthe
tun, n.m.a—town, dwelling-place, village, enclosed piece of ground, yard; ME toun, tun, town
turnen, v.— s. tyrnan
twiwa, ads.—twice
twa—s. tweZen = two twain - s. twegen
tweZen, adj. т.; twa, tu, n. two; ME twesen, tweine; twa, two

þ
þa, adv., conj.—then, when; ME tho, thoo
þa—dem. prn., pl.
þanne, þonne, þeonne, adu.— then, when; ME þan, þenne
þеr, þar, adu.— there, where; ME þer, ther, there
þet—1) that—dem. prn.; 2) that—co ; ME that, thet
þe— relative particle, often enclitically joined to pronouns or adverbs
þё—s. þu
þeah, adv., conj.— though, yet; ME theigh, superseded by "though"
þæZn, þеZеn, n.m.a—thane, retainer, follower, servant, man, warrior
þeh—s. þeah
þencan, wv. 1, irr., p.t, þiohte—to think; ME þenchen, thenkan, þinken
þeod, þiod, n.f.o—people, nation, language (but more often geþeode); ME þeod, þede

50
þeos, þis, dem. prn.—this
þeostru, þiestru, n.f.o—darkness (often used in the plural); ME þestere, þustre, þeostre
þeow, n.m.a, or þeowa, n.m.n—servant; ME þewe, þieu
þider, þyder, adv.— to that place, thither
þin, poss. prn.—thy, thine; ME thene, thy, thi
þyncan, wu. 1, irr., p.t. þuhte—'to seem, appear; in MnE merged with þencan; ME þunchen,
þenche
þing, n. n. a— thing, object, conduct, meeting, court; ME thing, thinge
þonne, adv.— then, than; s. þanne
þrawan, sv. 1, p.t. þreow—to turn, twist, torture; cf. to thiow, twist; ME thrawen, throwe—to
turn, throw
þreo, num.— three; ME three, thre, thrie
þry—s. þreo
þridda, num.—third; s. tireo
þritio, num.— thirty;
þurfan, v., prf.-prs. þearf; þurfon; þorfte—to be in need of smth., need to do smth.
þurh,þuruh, prp., ad— through

U
under, prp., adv.—under; ME under
underZeat—s. undersietan
underZietan, underZetan, sv. 5— to understand, perceive
unlifisend, adj.—lifeless
unlucan, sv. 2—to unlock; un+lucan, sv. 2;
unnan, ann, unnon, u., prt.-prs., p.t. uþe—to grant, do a favour; ME unnen
unspēdiZ, adj.—without means, poor
upp, up. odn.—up; ME up
uppon, prp.— upon; ME upon
ūt, adv.—out; ME out, oute
ūtbrinZan, v. irr.—to bring out; s. ut+brinsan

W
wealcan, sv. 7, p.f. weolc—to roll, toss (of water), move; walk; ME walken
wæron = were; s. beon
wæs = was; s. beon
we, prs. prn.—we
weald, n.m.a—forest; ME walde
weall, n.m.a—wall; ME wal
weZ, n.m.a—way; on weg—away; ME wey, way
wel, adv.—well, quite; ME wel, wæl
wendan, wv. 1—to turn, move, change; go; translate; ME wenden -to go, turn, change one's
course ;
weorc, n.n.a—work, performance, labour, fortress; ME werk, work
weorold, woruld, n.f.i—world, state of existence, men and things upon earth; an age, a person's
lifetime; ME world, werld;
weorold-cund, adj.—earthly, temporal
weorþan, sv. 3—to become, come to be, arise, happen; ME wurpen, refers to future

51
weorpan, sv, 3—to throw, fling; ME werpen
wesan, sv. 5 (no plple)—to be; only p.f. forms are preserved, the present tense forms are
suppletive to wesan; ME only finite p.t, forms: wes, was, weren, were, wieren
wician, wv, 2—to dwell; ME wikien
wid, adj.— wide, broad; ME wide
widuwe, wuduwe, weoduwe, n.f.n—widow; ME widewe
wīf, n.n. a—wife, woman; ME wife, wif
wifman, n.m.cons.—woman; ME wummon, wifmon, wimman;
willan, wyllan, v. irr,, p.t. wolde—to wish, will, intend, to be about to (of future action): ME
willen
window, n.—window, ME windose
winnan, sv. 3— to toil hard, labour; make war, fight; win; ME winnen
winter, n.m.a—winter; a year; ME winter
wyrcan, wircan, wv. 1, irr., p.t. worhte—to work, labour, make, construct, perform; ME wirken,
wirchen, wurchen
wyrsa/wiersa, adj, (сотр. to yfel)—worse; ME wurs, wars
wis, adj.—wise, judicious; ME wise
wise, n.m.a—way, manner, mode, state; ME wise
wisdom, n.m.a—wisdom; ME wisdom
wita, n.m.n—a wise man: counsellor; ME wite
witan, c. prt.-prs., prt. twat, witon, p.t, wiste—to know; ME witen
wið, prp.—against, with; ME wid, with
word, n.n.a—word; ME word
word-Zyd, n.n.i—a lay, song
worhte—s. wyrcan
worold—s. weorold
wrecan, sv. 5—to drive, press, punish, take vengeance on; ME wreken
wreccan, wv. 1, irr., p.t. wreahte—to raise, lift, rouse; ME wrecchen
wrecche, adj.—wretched; s. wrecan
writan, sv. 1—to write; ME writen
writere, n.m.ja—writer; scribe; s. writan+suff.-ere
wudu, wiodu, widu, n.m.a—wood; forest; ME wude, wode
wulf, n.m.a—a wolf; ME wolf
wundian, Zewundian, wv. 2—to wound; ME wunden, wound
wundor, n.n.a—wonder, smth. that excites wonder, feeling of wonder, admiration; ME wunder,
wonder
wundorlic, adj. —wonderful; wundor(s.) + suff. -lic
wundrian, wv. 2— to wonder, feel surprise; ME wundrie, wondren

52