МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ІНЖЕНЕРІЇ ТА ДИЗАЙНУ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТА ДИЗАЙНУ»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для виконання курсового проєкту
з дисципліни Монтаж та налагодження технічних засобів автоматизованих
систем
для студентів спеціальності
151 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології

КОНКУРС «Педагогічний ОСКАР–2023»

НОМІНАЦІЯ. Інноваційні підходи до організації

практичної підготовки здобувачів освіти закладу
фахової передвищої освіти

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 15 Автоматизація та

приладобудування

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 151 Автоматизація та

комп’ютерно-інтегровані технології

2023
2

Автор: АЛІЙНИК Юлія Віталіївна, викладач спеціальних електротехнічних

дисциплін, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії

Рецензент: РОСЛАВЕЦЬ Людмила Миколаївна, заступник директора з

навчальної роботи, викладач методист, кваліфікаційна категорія «спеціаліст
вищої категорії

Методичні рекомендації призначені з підготовки та написання курсового

проєкту з дисципліни Монтаж та налагодження технічних засобів
автоматизованих систем для здобувачів освіти денної та заочної форми навчання
спеціальності 151 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології за
освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр. Методичні
рекомендації містять вимоги щодо виконання та оформлення всіх розділів
курсового проєкту, з метою спрощення пошуку необхідних джерел інформації,
наведені покликання та QR-коди, для спрощення виконання розрахунків
запропоновано використання комп’ютерних програм, таких як Mathcad,
наведено приклад розрахунку регулюючого органу.

Рекомендовано цикловою комісією спеціальних електротехнічних дисциплін.

Протокол №____________ від «_____»_______________2023 р.
3

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………… 4
1 Загальні положення………………………………………………….. 5
2 Зміст та оформлення пояснювальної записки…………………… 7
2.1 Характеристика об’єкта автоматизації………………………………… 9
2.2 Опис схеми автоматизації……………………………………………… 10
2.3 Обґрунтування вибору засобів автоматизації та монтажних
матеріалів……………………………………………………………………. 12
2.4 Вибір та розташування щита на технологічній ділянці, його монтаж. 13
2.5 Компонування приладів і засобів автоматизації на щиті та їх
монтаж……………………………………………………………………….. 15
2.6 Монтаж засобів автоматизації, датчиків та регулюючих механізмів.. 16
2.7 Монтаж електропроводок………………………………………………. 17
2.8 Розрахунок і вибір регулюючого органу……………………………… 18
2.9 Налагодження засобів автоматизації…………………………………. 21
2.10 Висновки та перелік джерел посилання до курсового проєкту…… 21
3 Графічна частина проєкту…………………………………………………… 22
3.1 Креслення загального виду щита……………………………………… 22
3.2 Креслення схеми з’єднань зовнішніх проводок……………………… 25
Перелік джерел посилання…………………………………………………… 27
ДОДАТОК А. Параметри регулюючого органу…..……………………… 29
ДОДАТОК Б. Зразок схеми з’єднань зовнішніх проводок…..…………… 30
4

ВСТУП

Курсове проєктування – це творча, самостійна робота, під час якої

здобувачі фахової передвищої освіти повинні показати вміння вирішувати
інженерні задачі, користуватись науково-технічною та нормативною
літературою, поєднувати теоретичні знання з виробничим досвідом, отриманим
при проходженні технологічної практики.
Сама назва дисципліни Монтаж та налагодження технічних засобів
автоматизованих систем говорить про те, що кінцевим результатом її вивчення
повинен бути проєкт монтажу та налагодження технічних засобів
автоматизованих систем конкретного об’єкту автоматизації.
Термін «Проєкт» виник від латинського слова “Projectus”, що в перекладі
означає «кинутий вперед», «виступаючий».
Проект повинен реалізуватись з використанням міжнародних і галузевих
стандартів, з використанням сучасних технічних засобів монтажу
автоматизованих систем.
Виконання і оформлення проєкту базується на вивченні інженерних
дисциплін, основних стандартів і правил по проєктуванню автоматизованих
систем.
Проєкт вважається виконаним, коли пояснювальна записка і весь
графічний матеріал оформлені відповідно до вимог діючих стандартів.
Відповідальність за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань,
розрахунків та якість оформлення несе здобувач фахової передвищої освіти –
автор проєкту.
5

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В ході курсового проєктування студенти систематизують, закріплюють та

розширюють загальну теоретичну підготовку і відповідно з темою проєкту
розробляють систему автоматизації одного з виробничих процесів. В курсовому
проєкті студент повинен показати свої технічні вміння, знання технологій
виробництва, сучасних засобів і систем автоматизації, їх монтаж та
налагодження і методи розрахунку складових частин окремих контурів та
елементів систем автоматизації. При вирішенні поставлених завдань студент
повинен удосконалити навички по вибору конструктивних елементів системи
автоматизації, виходячи з умов її роботи, необхідної стійкості, надійності тощо,
розвинути навички щодо раціонального компонування окремих вузлів системи з
урахуванням вимог технічної документації, простоти монтажу та налагодження,
безпечної експлуатації; розвинути самостійність при вирішенні окремих
технічних задач, що стоять перед промисловістю в області автоматизації.
Мета курсового проєкту - формування організаційно-технічних i
технологічних навичок в процесі розробки проєктної документації та виконання
робіт з монтажу та налагодження технічних засобів автоматизованих систем.
Основні задачі курсового проєкту:
- закріплення теоретичного матеріалу з дисципліни Монтаж та
налагодження технічних засобів автоматизованих систем;
- придбання навичок системно-структурного аналізу об’єктів
автоматизації, розробки функціональних схем автоматизації, а також засвоєння
інженерних методів вибору технічних засобів для вирішення задач
автоматизації;
- засвоєння методики розрахунку та вибору регулюючого механізму в
автоматизованих системах;
- виховання почуття вiдповiдальностi за роботу, що виконується, i
необхідності проявлення самостійності та iнiцiативи при вирішенні поставлених
інженерних задач;
6

- підготовка до виконання більш складної та об’ємної задачі - дипломного

проєкту.
Курсовий проєкт студента коледжу складається з графічних матеріалів та
пояснювальної записки і повинен бути виконаний відповідно до вимог діючих
стандартів та Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).
Завдання на курсовий проєкт видається кожному студенту перед початком
технологічної практики.
Курсовий проєкт виконується самостійно, що означає не тільки виконання
необхідних розрахунків, оформлення пояснювальної записки та креслень, але i
персональну вiдповiдальнiсть за прийняті технічні та інженерні рішення.
Керівник курсового проєкту контролює загальний хід його виконання та
відповідність виконаного обсягу завданню на проєктування, а при необхідності
консультує студента.
Курсовий проєкт повинен бути виконаний i захищений за два тижні до
кінця восьмого семестру. Курсові проєкти студенти захищають перед комісією,
персональний склад якої затверджено наказом по коледжу.
7

2 ЗМІСТ ТА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Пояснювальна записка (шифр ПЗ) курсового проєкту є навчальним

текстовим технічним документом і повинна бути виконана відповідно до вимог
державних стандартів.
Всі документи курсового проєкту повинні мати основний напис і додаткові
графи до нього, за винятком титульних аркушів, завдання на курсовий проєкт та
окремих додатків.
На документах курсових проєктів на всіх форматах, незалежно від їх
орієнтації, повинна бути рамка робочого поля документа, яку виконують
суцільною товстою лінією, відступаючи від лівого краю аркуша – 20 мм, від
інших – 5 мм. На першому аркуші назви основних розділів курсового проєкту
виконується основний надпис, а на інших – «мала рамка».
Форма, розміри, зміст і порядок заповнення основного напису і додаткових
граф до нього викладені в міждержавному стандарті ДСТУ 2.104:2006 [4].

(https://library.onaft.edu.ua/assets/pdf/DSTY-GOST/2.104_2006.p
df)

Текстова частина проєкту виконується з однієї сторони аркушів білого

паперу формату А4 (210 х 297 мм) чорними чорнилами (пастою) або
надрукована на принтері. Усі аркуші, від аркушу зі змістом до останнього
(включаючи додатки), повинні мати наскрізну нумерацію. Оформлення формул,
таблиць, рисунків та додатків повинно відповідати вимогам ДСТУ 3008-95 [5].

(http://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/standarts/DSTU_3008-95.pdf)
8

Пояснювальна записка повинна містити (у заданій послідовності):

- титульний аркуш;
- завдання на курсовий проєкт;
- зміст курсового проєкту;
- вступ;
- основна частина проєкту;
- висновки;
- перелік джерел посилання;
- додатки (оформляють відповідно до ДСТУ 3008-95[5]).
У змісті пояснювальної записки вказуються розділи основної частини, їх
найменування і сторінки, де їх розміщено.
Основна частина проєкту повинна містити наступні розділи, відповідно до
завдання:
1 Загальна частина
1.1 Характеристика об’єкта автоматизації
1.2 Опис схеми автоматизації
2 Технічно-розрахункова частина
2.1 Обґрунтування вибору засобів автоматизації та монтажних матеріалів
2.2 Вибір та розташування щита на технологічній ділянці, його монтаж
2.3 Компонування приладів і засобів автоматизації на щиті та їх монтаж
2.4 Монтаж засобів автоматизації, датчиків та регулюючих органів
2.5 Монтаж електропроводок
2.6 Розрахунок і вибір регулюючого органу
2.7 Налагодження засобів автоматизації
У вступі курсового проєкту необхідно чітко визначити мету, об’єкт і
задачі проєкту, його актуальність, значення монтажних та налагоджувальних
робіт в ході автоматизації технологічних процесів. Навести коротку
характеристику галузі, до якої належить об’єкт, що автоматизується,
перспективи її розвитку, ступінь автоматизації технологічного обладнання даної
галузі.
9

У вступі доцільно охарактеризувати етапи монтажно-налагоджувальних

робіт та їх особливості для даного технологічного об’єкта, зробити короткий
огляд новітніх технологій монтажних робіт та розглянути можливість їх
застосування для конкретного автоматизованого процесу або обладнання.
Вступ має логічно доводити до висновку про доцільність та актуальність
курсового проєкту і бути конкретно прив’язаним до теми проєкту.

2.1 Характеристика об’єкта автоматизації

До розробки схеми автоматизації приступають після детального вивчення
об'єкту автоматизації. Об'єктом автоматизації в системах керування є сукупність
основного і допоміжного обладнання разом із вбудованими запірними і
регулюючими органами. Задачі автоматизації можуть бути вирішені найбільш
ефективно тоді, коли вони були детально вивчені та проаналізовані при розробці
технологічного процесу. Аналіз технологічного процесу дозволяє правильно
вибрати основні контрольовані і регульовані величини, встановити діапазон їх
зміни, а також вибрати основні регулюючі дії [12].
В даному розділі коротко описують технологічний процес, наводять
основні характеристики проєктованого об’єкта та приймають основні рішення по
автоматизації об’єкта.
При описі технологічного процесу слід звернути увагу на територіальне
розташування його ділянок і підрозділів, характеристику матеріальних та
енергетичних потоків та їх напрямки. Необхідно зробити короткий аналіз
особливостей об’єкта автоматизації та технологічних середовищ, зокрема таких
особливостей технологічного обладнання і виробничих приміщень як
агресивність, вибухо- і пожежонебезпека, ступінь захисту від ураження
електричним струмом. До особливостей можна віднести сезонний характер
роботи обладнання, періодичність або безперервність роботи, нестабільність
навантаження тощо. Аналізуючи технологічні середовища, потрібно визначити
їх технологічні властивості, хімічний склад, особливості, технологічні параметри
10

в такому обсязі, щоб можна було правильно визначити особливості монтажних

робіт, засоби їх виконання та матеріально-технічне забезпечення.
При висвітленні основних рішень з автоматизації об’єкта необхідно
навести технологічну схему. Також описуються прийняті рішення по
автоматичним системам контролю, регулювання, управління, сигналізації і
блокування; принцип їх функціонування та технічні засоби, які вибрані для їх
реалізації.

2.2 Опис схеми автоматизації

Основним технічним документом є схема автоматизаці, що пояснює
процеси, які відбуваються в системі, визначають структуру і рівень
автоматизації технологічного процесу, а також забезпеченість приладами і
засобами автоматизації, організацію пунктів контролю, захисту і управління,
забезпеченість засобами збирання, обробки і передачі інформації.
Схеми автоматизації – це основний матеріал для розробки подальших
проєктних матеріалів, заявочних відомостей і специфікацій. Оформлення схем
автоматизації повинно бути виконано відповідно до ДСТУ Б А.2.4-3:2009 [3] та
галузевих технічних умов.

(http ://citm.ho.ua/Dist/Txt/DSTU_2_4-3_2009.pdf )

При виконанні схем автоматизації необхідно враховувати склад і зміст

задач по контролю і управлінню технологічним процесом описаним в пункті 1.1
відповідно до завдання курсового проєкту, та організацію пунктів контролю і
управління, зв’язок між місцевими системами управління, окремими об’єктами і
центральною системою управління.
Схему автоматизації розробляють на основі технологічної схеми і на ній
зображують:
а) технологічне устаткування і комунікації (трубопроводи, газоходи тощо);
11

б) технічні засоби автоматизації (прилади, регулятори, виконуючі

механізми, а також щити, пульти, електроапарати та інші засоби автоматизації);
в) лінії зв’язку (тонкими лініями) між окремими технічними засобами, які
зв’язують окремі технічні засоби і утворюють відповідний контур;
г) технологічне устаткування у спрощеному варіанті, не показуючи ті
елементи, які не взаємодіють з контролем і автоматикою;
д) таблицю умовних графічних і літерних позначень.
е) пояснювальні написи.
Відповідно до ДСТУ Б А.2.4-3:2009 схеми автоматизації виконують двома
способами:
а) розгорнутий, при якому на схемі зображають склад і місце знаходження
технічних засобів автоматизації кожного контура контролю і управління.
Технологічне устаткування зображують у верхній частині креслення, у нижній –
щити, пульти (рисунок 1б) [12].
б) спрощений спосіб виконання схем автоматизації (рисунок 1а), при
якому на схемі зображують основні функції контурів контролю та керування (без
виділення окремих технічних засобів автоматизації, що до них входять, та
зазначення місця розташування). У нижній частині схеми наводять таблицю
контурів з указанням номерів контурів та номерів аркушів основного комплекту,
на яких наведений склад кожного контуру (ДСТУ Б А.2.4-3:2009 [3]).

а б
Рисунок 1 – Спрощений (а) та розгорнутий (б) спосіб виконання схеми
автоматизації
12

В курсовому проєкті необхідно розробити схему автоматизації

розгорнутим способом.

2.3 Обґрунтування вибору засобів автоматизації та монтажних матеріалів

В даному розділі курсового проєкту необхідно привести обґрунтування
вибору основних засобів автоматизації та запропонованої кабельно-
провідникової продукції, захисних труб та виробів. Навести характеристику та
типи комутаційної, світлосигнальної апаратури. Наводяться вимоги заводів-
виробників, щодо застосування матеріалів та апаратури. Вибрані основні засоби
автоматизації та необхідні монтажні матеріали зводяться до таблиці 1 та 2
відповідно.

Таблиця 1 – Відомість основних приладів та засобів автоматизації, які

підлягають монтажу

Чи підлягає
№ Найменування приладів та Тип (марка) приладів та
Кількість Місце встановлення випробуванням
п/п засобів автоматизації засобів автоматизації
(так/ні)

… … … … …

Таблиця 2 – Відомість монтажного обладнання та матеріалів, комутаційна та

світлосигнальна апаратура

№ Одиниці
Найменування обладнання та матеріалів Тип (марка) обладнання та матеріалів Кількість
п/п вимірювання

… … … …
13

2.4 Вибір та розташування щита на технологічній ділянці, його монтаж

Щити та пульти систем автоматизації призначені для розміщення на них
засобів контролю та управління технологічним процесом, контрольно
вимірювальних приладів, сигнальних пристроїв, апаратури управління, захисту,
блокування, ліній зв’язку між ними і т. ін. Щити та пульти встановлюються у
виробничих та спеціальних щитових приміщеннях: операторських,
диспетчерських, апаратних і т. ін. [16].
В даному розділі необхідно вибрати щити і пульти, обґрунтувати місце
розташування їх на технологічній ділянці з урахуванням структури управління
технологічним процесом, її ієрархії, особливостей технологічного об’єкта та
класифікації виробничого приміщення за категоріями пожежо-,
вибухонебезпеки, також обґрунтовується вид і тип щита. Якщо щит
пропонується розміщувати в технологічному приміщенні, то потрібно
сформулювати вимоги до технологічного приміщення, його підготовленості до
монтажу щитів. Якщо щит автоматизації виноситься в спеціальне приміщення,
то слід вказати його вид (апаратна, пункт управління або інше) та вимоги до
щитового приміщення відповідно до нормативних документів.

(http ://www.cad.dp.ua/gost/files/GOST24.206-80.pdf )

(http ://www.gostrf.com/normadata/1/4293836/4293836645.pdf
)

При проєктуванні щитів та пультів слід вирішувати наступні

питання:
- вибір типів та розмірів шаф, панелей з каркасом, корпусів пультів, стійок
з допоміжних елементів щитів та пультів;
14

- визначення монтажних зон щитів шафових, панельних з каркасом та

малогабаритних, стативів, пультів, декоративних панелей та поворотних рам;
- компоновки приладів та апаратури, а також виробів для їх монтажу на
фасаді та всередині щитів шафових, панельних з каркасом, малогабаритних,
стативів, пультів та поворотних рам;
- компоновки щитів та пультів в операторських диспетчерських
приміщеннях;
- визначення місць прокладки електричних та трубних проводок, а також
визначення марок проводок і труб.
В курсових проєктах звичайно проєктуються одиничні щити. Це
металоконструкції навісного виконання типу МКН, ММК, напольного
виконання типу СП, ПР, які характеризуються широкою номенклатурою
габаритних розмірів, необхідним ступенем захисту, досконалістю монтажу,
високими економічними та ергономічними характеристиками. В комплекті до
них постачаються сучасні монтажні вироби: DIN-рейки ДР1, монтажні пластини
М, монтажні панелі МП, монтажні стійки СМ і СМГ, пристрої заземлення УЗ та
ЗГ.
Наприклад, запис модифікації щита ЩШ-ЗД-І -1000х600У4 ІР30, означає:
щит шафовий із задніми дверима, виконання І, шириною 1000 мм, глибиною 600
мм, кліматичного виконання і категорії розміщення У4, ступінь захисту ІР30.
При висвітленні цього питання потрібно описати правила монтажу щита та
способи його монтажу. Необхідно пам’ятати, що для виконання монтажу
приладів та устаткування на щитах та пультах доступна не вся поверхня панелей.
В деяких місцях встановленню приладів заважають конструктивні елементи
щитів – стійки, петлі дверей і т. ін. Тому для кожного типу щитів та пультів
визначені монтажні зони, в яких можливо встановлювати прилади.

2.5 Компонування приладів і засобів автоматизації на щиті та їх монтаж

В даному питанні остаточно вибирається тип щита та його розміри і
виконується компоновка приладів на щиті. Необхідно вказати нормативні
документи та рекомендації, на підставі яких виконується компоновка фасадної
15

панелі щита та його внутрішніх площин. Загальний вид вибраного щита

представляється в графічній частині проєкту.
Для виконання монтажу приладів та устаткування на щитах та пультах
доступна не вся поверхня панелей. В деяких місцях встановленню приладів
заважають конструктивні елементи щитів – стійки, петлі дверей і т. ін. Тому для
кожного типу щитів та пультів визначені монтажні зони, в яких можливо
встановлювати прилади.
Розміри приладів та апаратури, що встановлюється на фасадних панелях, а
також відстані між ними слід обирати.
Вузли кріплення стандартних приборів і деталей для їх установки на щитах
і пультах в проєктах автоматизації не розробляються, так як заводи-виробники
щитової продукції мають типові монтажні креслення та деталі для встановлення
приборів і апаратури.
Також в даному розділі проєкту необхідно описати способи монтажу
приладів та засобів автоматизації на щиті, використовуючи монтажно-
експлуатаційні інструкції на прилади та враховуючи сучасні методи монтажу.

2.6 Монтаж засобів автоматизації, датчиків та регулюючих механізмів

В даному розділі проєкту необхідно описати основні методи виконання
робіт з монтажу основних технічних засобів систем автоматизації, за
необхідністю, навести ескізи, рисунки, монтажні креслення, які ілюструють
монтаж закладних елементів, датчиків, опірних конструкцій, способи обв’язки
приладів.
Засоби автоматизації, які необхідно встановити на технологічному
обладнанні або комунікаціях, повинні встановлюватись згідно з вимогами
інструкцій заводів, що виготовляють та постачають технічні засоби
автоматизації, і вимогами технологічного процесу.
Монтаж засобів автоматизації, що встановлюються безпосередньо на
технологічному устаткуванні і його комунікаціях, повинен задовольняти
наступним вимогам:
16

- реакція первинного чутливого елемента на зміни контрольованого або

регульованого параметра має з гранично можливою точністю відображати
дійсний стан об'єкту в найбільш характерній для даного процесу робочій зоні;
- місце установки і конструктивне рішення вузла не повинні створювати
додаткових похибок, що пов’язані зі сторонніми впливами, наприклад різними
випромінюваннями, наявністю «мертвих зон» або зон зі зниженою циркуляцією
робочого середовища, електричними або тепловими витоками, вібраціями й
іншими чинниками;
- при установці чутливих елементів або відборі сигналів на відгалужених
потоках, параметри останніх повинні відповідати параметрам основної робочої
зони;
- при використанні первинних сприймаючих елементів для автоматичного
регулювання, місце установки повинне забезпечити мінімально можливе
транспортне («чисте») запізнювання;
- установка первинного елемента не повинна впливати при малих розмірах
вимірювальної або регульованої ділянки на характер процесу і його параметри;
таким чином, первинний сприймаючий елемент не повинен робити зворотного
впливу на процес;
- місце установки пристрою має бути зручним для його обслуговування,
монтажу, перевірки, чищення, ремонту, повинно забезпечувати збереження
пристрою і умови техніки безпеки;
- розміри занурюваної частини первинного сприймаючого елементу
повинні забезпечити розміщення чутливого елементу в тій зоні, де слід
відбирати сигнал, що буде визначати необхідний стан контрольованого
параметра;
- метод кріплення первинного елемента на устаткуванні або комунікаціях
повинен по можливості забезпечувати швидке його зняття або заміну без
виключення даного технологічного вузла або з короткочасним припиненням
робочого режиму [12].
17

2.7 Монтаж електропроводок

В даному питанні доцільно висвітлити основні вимоги до виконання:
−¿електричних проводок;

−¿особливості прокладки кабелів у виробничих приміщеннях та по

території промислових підприємств;

−¿особливості прокладки електричних проводок в захисних трубах, лотках

і коробах, якщо такі рішення приймаються в проєкті;

−¿правила з’єднання кабелів і проводів на з’єднувальних коробках, якщо

вони пропонуються у даному проєкті;

−¿особливості під’єднання електричних проводок до приладів і засобів

автоматизації.
Особливу увагу слід приділити прокладанню електричних проводок в
приміщеннях пожежо- та вибухонебезпечних установок, якщо такі передбачені в
проєкті. Монтаж електропроводок до приладів і засобів автоматики повинен
відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок [8].

(http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?
id_doc=72758)

Для пневматичних систем необхідно зазначити наступну інформацію:

прокладка трубних проводок, з’єднання труб при монтажі трубних проводок;
кріплення трубних проводок, а також вимоги до монтажу трубних проводок в
особливих умовах і особливості монтажу пневмокабелів, якщо вони
передбачаються в проєкті.
18

2.8 Розрахунок і вибір регулюючого органу

Розрахунок регулюючих органів полягає у визначенні їх пропускної
здатності К v за максимальною витратою середовища, що протікає через
регулюючий орган, і перепаду тиску ΔΡ, що виникає на регулюючому органі.
Для виконання розрахунку необхідні такі вхідні дані:
а) схема технологічного ділянки трубопроводу, на якому встановлений
регулюючий орган, із зазначенням довжини і внутрішнього діаметра
трубопроводу, види місцевих опорів і їх кількість, а для рідин - різниці висот
розташування трубопроводу;
б) тиск на початку і наприкінці технологічної ділянки;
в) максимальна і мінімальна витрата матеріального потоку;
г) характеристики матеріального потоку (температура, густина, в'язкість).
Зразок розрахунку. Розрахувати регулюючий клапан для регулятора
тиску природного газу. Максимальна витрата газу F max=2050 нм3 /год , мінімальна
витрата газу F min=1025 н м3 /год , тиск газу до клапану Р1=235400 Па , а після
Р2=176580 Па .Густина газу ρ=1, 06 кг/ м 3при температурі 20℃ .

Для вибору клапану визначаємо режим витікання газу∆ Р р . о, Па

∆ Р р . о=Р1−Р 2 , (2.1)
де Р1−¿тиск газу до клапану, Па;
Р2−¿ тиск газу після клапану, Па;

Примітка. При ∆ Р р . о <0 , 52∙ Р1−¿ докритичний режим.

∆ Р р . о=235400−176580=58820 Па
Густина газу ρн ,кг/м3
ρ ∙ Т1
ρн = (2.2)
273 ,
деТ 1−¿ абсолютна температура газу перед регулюючим пристроєм, К;
ρ−¿ густина газу,кг / м3 ;
Примітка - Розрахунок при нормальних умовах Р=0,1 мПа та Т= 0℃ .
1 , 06 ∙293 3
ρн = =1, 13 кг / м
273
19

Пропускна здібность клапану для максимальної та мінімальної витрати газу

3
м
Кν ,
год
F н ∙ √ ρн ∙Т 1 ∙ К /(∆ Р р .о ∙ Р 2)
Кν= (2.3)
5280 ,
де F н−¿ максимальна, мінімальна витрата газу, нм 3 /год ;
Т 1−¿ абсолютна температура газу перед регулюючим устроєм, К;

К – безрозмірний коефіцієнт, враховуючий відхилення реального газу від

закону ідеального газу.
Примітка. Безрозмірний коефіцієнт К=1
2050 ∙ √ 1 , 13∙ 293 ∙1 /(0,05882 ∙ 0,17658) м
3
К ν 1= =69 , 3
5280 год
1025 ∙ √ 1 , 13∙ 293 ∙1 /(0,05882 ∙0,17658) м
3
К ν 2= =34 ,7
5280 год
3
м
Умовна пропускну здатність регулюючого органу К νy ,
год
К νy =К ν 1 ∙ n , (2.4)
де n−¿ коефіцієнт запасу
Примітка. Коефіцієнт запасу n =1,2
3
м
К νy =69 , 3∙ 1 , 2=83 , 16
год
З Додатку Г обираємо значення найближчої умовної пропускної
3
м
здатності К νy .табл ,
год
3
м
К νy .табл=100
год
Ступінь відкриття клапана при максимальному і мінімальному
навантаженнях η1 , η2 ,%
Кν1
η1 = ∙ 100 % , (2.5)
К νy .табл
69 , 3
η1 = ∙ 100 %=69 , 3 %
100

Кν2
η2 = ∙ 100 % , (2.6)
К νy .табл
20

34 ,7
η2 = ∙100 %=34 ,7 %
100

За Додатком А вибираємо регулюючий клапан типу 25ч30нж (НЗ) з

мембранним пневмоприводом, діаметром умовного проходу Dн=80 мм, з
лінійною пропускною характеристикою.
Примітка. Початкове положення - клапан нормально відкритий (НО), клапан нормально
закритий(НЗ).
При відсутності регулюючих органів проводиться розрахунок надійності
каналу регулювання засобів автоматизації.
Розраховується канал регулювання за завданням керівника курсового
проєкту або найважливіший канал. Після розрахунку слід зробити висновок про
показники надійності АСР, порівняти їх з нормативними, при необхідності
вказати, яких заходів необхідно вжити для покращення надійнісних показників.

2.9 Налагодження засобів автоматизації

В даному розділі потрібно охарактеризувати стадії налагоджувальних
робіт. Особливу увагу приділити налагодженню автоматичних систем
регулювання на об’єкті автоматизації. Описати алгоритм проведення
налагодження автоматичної системи регулювання (за завданням керівника
проєкту або для найважливішої АСР). Для мікропроцесорних систем навести
особливості технологічного програмування, керуючись монтажно-
експлуатаційними інструкціями заводів-виробників приладів.

2.10 Висновки та перелік джерел посилання до курсового проєкту

У висновках до курсового проєкту необхідно коротко сформулювати
основні особливості засобів автоматизації виробництва, що спроєктовано,
використання нової техніки і засобів контролю і регулювання.
Перелік джерел посилання, на які є посилання в основній частині
пояснювальної записки курсового проєкту оформляються відповідно до
ДСТУ 8302:2015 [6].
21

(http:// lib.pnu.edu.ua/files/dstu-8302-2015.pdf )
22

3 ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ПРОЄКТУ

Графічна частина курсового проєкту складається з наступних креслень:
- загальний вид щита;
- схема з’єднань зовнішніх проводок.
Креслення повинні бути виконані за допомого програмного забезпечення
для виконання креслень. Креслення виконуються на аркушах форматів,
встановлених. Основним форматом для креслень і схем в курсовому проєкті є
формат А1 (594х841мм).

3.1 Креслення загального виду щита

Креслення загальних видів щитів, штативів, пультів, розробляють на
одиничні та складені щити. Креслення загального виду одиничного щита в
даному курсовому проєкті повинно містити:
а) перелік складових частин щита;
б) вид спереду (фронтальна площина), фрагменти виду (за необхідності);
в) вид на внутрішні площини, фрагменти виду (за необхідності);
д) таблицю надписів на табло і в рамках;
е) таблиці умовних позначень, таблиці умовних позначень символів
мнемосхеми (за необхідності).
Креслення загального виду складеного щита містить перелік складових
частин та вид спереду.
Креслення загального виду виконують в таких масштабах:
1:10 – для одиничного щита;
1:25 – для складеного щита;
1:2 – для мнемосхеми, що виконується окремим кресленням.
При цьому масштаб не кресленні не вказують. За необхідності можна
застосовувати інші масштаби, вказуючи його над зображенням згідно.
На кресленнях загальних видів прилади, засоби автоматизації, апарати і
елементи кріплення апаратури зображують спрощено у виді зовнішніх обрисів,
нерозривними основними лініями.
23

Шафам, панелям, корпусам пультів, приладам і апаратурі, що встановлена

на фасадах та всередині щита, присвоюють позиції в порядку запису в переліку
складових частин. Номери позицій наносять на полицях ліній-виносок.
На виді спереду показують прилади, засоби автоматизації, елементи
мнемосхем, вироби для нанесення написів про призначення того або іншого
приладу. Мнемосхеми виконують або на кресленні виду спереду в вигляді
фрагменту, якщо мнемосхема розташована разом із приладами; або окремим
документом – якщо мнемосхема розташована на декоративній панелі.
На виді спереду одиничного щита проставляють габаритні розміри щита,
розміри символів мнемосхем і розміри, що координують установку всіх приладів
і засобів автоматизації на щиті. Розміри по вертикалі проставляються від
нижнього краю фасадної панелі, стільниці пульта або дверей малогабаритного
щита, прийнятих за базу. Розміри по горизонталі - від вертикальної осі симетрії
фасадної панелі, стільниці пульта або дверей малогабаритного щита.
На виді спереду одиничного щита для приладів і апаратури під полицею
лінії-винесення, на якій проставлений номер позиції, вказують позначення
встановлювального креслення (типового або розробленого в проєкті).
При введенні проводок в щити шафові та шафові малогабаритні зверху на
полі креслення розміщують вид на кришку щита, на якому координують та
вказують вводи для електричних та трубних проводок.
На виді спереду складеного щита прилади та засоби автоматизації не
показують. Вид спереду на складений щит, який має в плані складну
конфігурацію, зображують умовно розгорнутим до суміщення в одну площину, а
над зображенням виконують напис «Розгорнуто». На виді спереду складеного
щита проставляють загальні габаритні розміри цього щита.
На кресленні виду на внутрішні площини щита бокові стінки, поворотні
конструкції та кришки зображують умовно розгорнутими в площині креслення.
Над зображенням розміщують заголовок «Вид на внутрішні площини
(розгорнуто)». Для пультів вид на внутрішні площини дається за стрілками [16].
24

На внутрішніх площинах щитів (передніх і бічних стінках) та поворотних

рамах показують:
а) встановлені на них прилади та апарати;
б) вироби для монтажу електричних та трубних проводок (блоки
затискачів, рейки із затискачами, трубопровідна арматура);
в) елементи кріплення внутрішньощитової апаратури (рейки, кутики);
г) дециметрові шкали стойок щитів (наносять на стійки умовно для
координації встановленої всередині щитів апаратури);
д) джгути електричних та трубних проводок.
Джгути електропроводок зображують суцільною основною лінією; джгути
вимірювальних ланцюгів, які необхідно прокласти окремо – штрих-пунктирною
лінією; джгути екранованих кабелів – суцільною з екраном, що позначений
штриховою лінією; потоки трубних проводок – штриховою лінією.
Для приладів, апаратури та виробів, труб проставляють позиції за
переліком складових частин. Допускається не зображувати з’єднувачі для
підключення трубних проводок до приладів та запірної арматури,
Для всіх приладів, електроапаратури, пневмоапаратури, блоків затискачів,
з’єднувачів і т. п. на зображеннях, над ними або праворуч від них вказують:
а) для приладів – позиції за специфікацією;
б) для електроапаратури та пневмоапаратури – позиційні позначення за
принциповими електричними та пневматичними схемами;

Рисунок 2 – Розміщення позицій на кресленнях загальних видів щитів:

в) всередині зображення;
г) над зображенням;
г) праворуч від зображення
д) для виробів, що не вказані на схемах, використовують такі літерно-
цифрові позначення:
25

- рейки із набірними затискачами – ХТ;

- збірки перебіркових з’єднувачів для командних трубних проводок – П;
- штепсельні рознімачі – Х;
- крани – КП;
- вентилі запірні – В;
- стабілізатори тиску повітря – Р;
- фільтри повітря – Ф;
- манометри – М.
До літерних позначень додають порядкові номери, починаючи з одиниці в
межах кожної групи виробів. Приклад компоновки креслення загального виду
щита наведено на рисунку 3.

Рисунок 3 – Приклад компоновки креслення загального виду щита

3.2 Креслення схеми з’єднань зовнішніх проводок

Під час розробки конструкторських документів, які визначають
прокладання і засоби кріплення проводів, джгутів і кабелів або трубопроводів у
схемі автоматизації об’єкта, а також для здійснення приєднань при контролі,
експлуатації і ремонті обладнання використовують схему з’єднань (монтажну).
Приклад електричної схеми з’єднань наведений в Додатку Б.
Ця схема визначає з’єднання усіх частин виробу. На ній зображують усі
елементи і пристрої, які входять у вироби: дроти, джгути, кабелі, з’єднуючі
26

елементи і пристрої; всі місця поєднань проводів, джгутів і кабелів. Крім того,
схема з’єднань:
- пояснює роботу виробу або його частини, при цьому при необхідності
може використовуватися додаткова інформація, наприклад, таблиці;
- забезпечує інформацією для виконання електромонтажних креслень і
таблиць;
- полегшує перевірку і виявлення помилок.
Схеми з’єднань зовнішніх проводок розробляються на підставі рішень,
прийнятих при розробці схеми автоматизації у пункті 1.2 завдання на курсовий
проєкт. Вони показують зовнішні взаємозв’язки між засобами автоматизації,
щитами, джерелами електроенергії і стиснутим повітрям [12].
Ці схеми виконуються у вигляді креслень без масштабу у однолінійному
зображенні, на яких умовно у вигляді ліній зв’язку показуються електричні
провідники, кабелі і трубопроводи, що прокладаються поза щитами між
окремими приладами і засобами автоматизації, щитами і пультами об’єкта
автоматизації, що проєктується.
Схеми з’єднань можуть бути виконані з наступними спрощеннями:
- використання однолінійного зображення кіл;
- заміна частини схеми чи кіл прямокутниками або загальними контурами
для зменшення місця і більш ясного зображення. У таких випадках необхідно
робити до схеми зноски, які дають детальне уявлення про кола, що зображені
цими прямокутниками;
- при повторенні кола пристроїв можна показати його детально один раз з
відповідними зносками, які заміняють зображення інших кіл;
- зовнішнє коло (якщо воно необхідно для розуміння) може бути показано
у спрощеній формі з виноскою на відповідну повну схему.
27

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1 ДСТУ Б А.2.4-3:2009. Правила виконання робочої документації автоматизації
технологічних процесів. Київ, 2009. 54 с.
2 ДСТУ ГОСТ 2.104:2006. Основні написи. Київ, 2007. 23 с.
3 ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура і правила оформлення. Київ, 1995. 86 с.
4 ДСТУ 8302:2015 Інформація та документація. Бібліографічне
посилання.Загальні положення та правила складання. Київ, 2016. 20 с.
5 Правила улаштування електроустановок. Київ, 2017. 617 с.
6 Методичні вказівки до виконання дипломного проекту освітнього рівня
«Бакалавр» та самостійної роботи для студ. спец. 151 «Комп'ютерно-інтегровані
технологічні процеси і виробництва» / Уклад: С.Г. Бондаренко, О.В. Сангінова. –
Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського. – 163 с.
7 Методичнi вказiвки до виконання курсового проекту з дисципліни
“Проектування, монтаж, налагодження та експлуатація засобів автоматики” для
студентiв спецiальності 8091901 "Енергетика сільськогосподарського
виробництва” (спеціалізація "Електрифікація та автоматизація сільського
господарства”) та практичних занять з дисципліни “Проектування пристроїв та
систем управління” для студентiв спецiальності 8091401 "Системи управлiння i
автоматики", 8091401* "Комп'ютеризованi локальні системи і мережі
перетворення та обробки інформації" / укладачі В.О.Версаль, В.О.Зубенко. –
Кiровоград: КНТУ, 2006. - 66 с.
8 Методичні вказівки по виконанню курсового проєкту зі спеціальності
№5.092503 "Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації
технологічного виробництва". / Уклад.: Заїка В.І., Зігунов О.М., Стеценко Д.О.. –
С.: СТХП НУХТ, 2010р. – 36 с.
9 Проектування систем автоматизації [Текст]: навч. посібник / М.С. Пушкар,
С.М. Проценко – Д.: Національний гірничий університет, 2013. – 268 с.
10 Проектування систем керування: конспект лекцій для студентів спеціальності
«Автоматизоване управління технологічними процесами» / Уклад.: М. З. Кваско,
28

Я.Ю. Жураковський, А. І. Жученко, В. В. Миленький, – К.: НТУУ «КПІ», 2015. –

279 с.
11 Бабіченко А. К., Тушинський В. І., Михайлов В. С. та ін. Промислові засоби
автоматизації. Навч. посібник. - Харків, 2001.
12 Воробьева, Н.И. Надежность компьютерных систем [Текст] /Н.И. Воробьева,
В.И. Корнейчук, Е.В. Савчук. – К.: Корнійчук, 2002. – 144 с.
13 Кваско М.З. Проектування і дослідження дискретних систем автоматичного
керування технологічними процесами [Текст]: навч. посіб. // М.З. Кваско, М.С.
Піргач, Т.В. Аверіна. – К.: ІВЦ «Видавництво ”Політехніка”», 2003.-360с. – ISBN
966-622-116-0.
14 Ладанюк А. П. Автоматизація технологічних процесів і виробництв харчової
промисловості. Київ, 2001.
29

ДОДАТОК А. Параметри регулюючого органу

Таблиця А1 – Параметри регулюючих органів
.

Умовна пропускна Умовний тиск Р у ,

Тип, пропускна Умовний 3
Найменування м температура
характеристика прохід D у , мм здібність К γ ,
год регулюючого
середовища ℃
15 4;6,3
20 6,3;10
25 10;16
40 25;40
1. Клапани 25ч30нжМ, (НО)
50 40;63
регулюючі 25ч30нжМ, (НЗ) 1,6 мПа
80 100;160
двохседельні лінійна; від -15 до 300 C
100 160;250
чугунні рівновідсоткова
150 400;630
200 630;1000
250 1000;1600
300 1600;2500
15 4;6,3
20 6,3;10
25 10;16
2. Клапани 25с48нжМ, (НО)
40 25;40
регулюючі 25с50нжМ, (НЗ) 6,4 мПа
50 40;63
двохседельні лінійна; від -40 до 300 C
80 100;160
стальні рівновідсоткова
100 160;250
150 400;630
200 630;1000
15 4;6,3
20 6,3;10
25 10;16
3 Клапани 25нж48нж, (НО)
40 25;40
регулюючі 25нж50нж, (НЗ) 6,4 мПа
50 40;63
двохседельні лінійна; від -49 до 300 C
80 100;160
нержавіючі рівновідсоткова
100 160;250
150 400;630
200 630;1000

ПОУ-7 (НО НЗ) 15,20 від 0,1 до 4 6,4 мПа

від -40 до 225 C

4.Пневматические
односедельні ПОУ-8 (НО,НЗ) 15,20 від 0,1 до 4 16 мПа
виконавчі устрої від -40 до 225 C
для малих витрат
ПОУ-9 (НО,НЗ)
15,20 від 0,1 до 4 16 мПа
лінійна;
від 225 до 450 C
30

ДОДАТОК Б. Зразок схеми з’єднань зовнішніх проводок