Nevlasni Intehraly

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Массалітіна Є.В., Шевцова О.М.
НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ
Методичні вказівки до вивчення теми дисципліни
«Вища математика» для студентів теплоенергетичного
факультету денної та заочної форм навчання
Київ
НТУУ «КПІ»
2013
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Методичні вказівки до вивчення теми дисципліни

«Вища математика» для студентів теплоенергетичного
факультету денної та заочної форм навчання
Рекомендовано Вченою радою фізико-математичного

факультету НТУУ «КПІ»
Київ
НТУУ «КПІ»
2013
Невласні інтеграли. Методичні вказівки до вивчення теми дисципліни «Вища
математика» для студентів теплоенергетичного факультету денної та заочної
форм навчання / Уклад.: Є.В. Массалітіна, О.М. Шевцова. К.: НТУУ «КПІ», 2013. –
48 с.
Гриф надано Вченою радою

фізико-математичного факультету НТУУ «КПІ»
Протокол №6 від 19.11.2013 р.
Навчальне видання
Методичні вказівки до вивчення теми дисципліни «Вища математика»

для студентів теплоенергетичного факультету денної та заочної форм
навчання
Укладачі: Массалітіна Є. В., канд. фіз.-мат. наук,

Шевцова О.М., канд. фіз.-мат. наук.
Відповідальний
редактор: Дудкін М.Є., д-р фіз.-мат. наук, доц.
Рецензент: Диховичний О.О., канд. фіз.-мат. наук, доц.
За редакцією укладачів
Надруковано з оригінал-макета замовника
Невласні інтеграли першого роду
Визначений інтеграл - одне із основних понять математичного

аналізу є ефективним та потужним методом дослідження в
математиці, фізиці та інших дисциплінах. Визначений інтеграл
b n
вводиться як границя інтегральних сум f (x ) dx lim f( i) x i , де
0
a i 1
xi xi xi 1 , max ( x i ), i
[xi 1, x i ] , за умови, що виконуються
1 i n
два припущення:
1. Проміжок інтегрування – скінченний;
2. Підінтегральна функція f (x ) неперервна на [a, b ] .
І тоді цей визначений інтеграл іноді називають ще власним
інтегралом. Якщо не виконується хоча б одна з цих двох умов, то
означення визначеного інтеграла стає неприйнятним.
Але у ряді практичних задач виникає необхідність обчислювати
інтеграли на нескінченних проміжках [a, ), ( ,b] , ( , ) , або
інтеграл від функції, яка є необмеженою в деяких точках відрізка
інтегрування.
Якщо ввести додаткові означення та поширити поняття
визначеного інтеграла і на ці випадки, то прийдемо до:
1. Невласного інтеграла від функції на нескінченному проміжку
(невласного інтеграла першого роду);
2. Невласного інтеграла від необмеженої функції (невласного
інтеграла другого роду).
4
§1. Невласні інтеграли з нескінченими межами

інтегрування (невласні інтеграли першого роду)
1. Нехай функція y f (x ) визначена на проміжку [a, ) і є

неперервною на будь-якому відрізку [a, b ] (рис. 1), де
b
a b . Тоді існує визначений інтеграл f (x ) dx .

a
Якщо існує скінченна границя визначеного інтеграла f (x ) dx

a
при b , то цю границю називають невласним інтегралом

першого роду і позначають так
b
f (x ) dx lim f (x ) dx . (1)
b
a a
Невласний інтеграл f (x ) dx в цьому випадку називають збіжним,

a
а підінтегральну функцію f (x ) – інтегровною на проміжку [a, ).

Якщо границя не існує, або нескінченна, то невласний інтеграл (1)
y y
y  f ( x) y  f ( x)
a b x a b x
Рис. 1 Рис. 2
називають розбіжним, а функцію f (x ) – неінтегровною на проміжку
[a, ).
2. Невласний інтеграл першого роду на проміжку ( , b ] (рис. 2)
визначається аналогічно інтегралу (1):
5
b b
f (x ) dx lim f (x ) dx .
a
a
3. Невласний інтеграл з двома нескінченними межами (рис. 3)

визначається рівністю
c
f (x ) dx f (x ) dx f (x ) dx
c
c b
lim f (x ) dx lim f (x ) dx, c R.

a b
a c
Інтеграл зліва існує і є збіжним лише тоді, коли є збіжними обидва

інтеграли справа.
y  f ( x)
a c b x
Рис. 3
З наведених означень видно, що невласний інтеграл є
границею визначеного інтеграла зі змінною межею інтегрування.
Тому для збіжних невласних інтегралів 1-го роду зберігаються основні
властивості та формули визначеного інтеграла, а саме:
– лінійність, адитивність;
– формула Ньютона-Лейбніца;
– формула заміни змінних;
– формула інтегрування частинами.
Геометричний зміст невласного інтеграла першого роду.

Якщо функція y f (x ) 0 неперервна на проміжку [a, ) і інтеграл
(1) збігається, то він виражає площу необмеженої області,
розташованої між лініями y f (x ) , x a і віссю Ox .
6
Приклад. Дослідити на збіжність

y
1
еталонний інтеграл 1-го роду
dx
(рис. 4).
a
x 1
y
Розв’язання. Розглянемо два x
 1
 1
випадки:
b
dx dx O a  1 x
1. 1: lim
a
x b
a
x Рис. 4
b
lim ln x lim (ln b ln a) .
b a b
b b
dx dx x1
2. 1: lim lim
a
x b
a
x b 1 a
a1
1 , 1,
lim (b1 a1 ) 1
1 b
, 1.
Висновок:
a1
dx , при 1 інтеграл збігається,
1
a
x , при 1 інтеграл розбігається.
У розглянутому прикладі обчислення невласного інтеграла 1-го

роду ґрунтувалося на його означенні.
Іноді питання про збіжність чи розбіжність невласного інтеграла 1-го
роду можна розв'язати, не знаходячи первісної для підінтегральної
функції. При цьому використовують ознаки збіжності невласних
інтегралів першого роду.
dx
1
Інтеграл будемо називати еталонним, бо його часто використовують як зразок для
a
x
порівняння при дослідженні невласних інтегралів першого роду на збіжність за допомогою ознак
порівняння.
7
§2. Ознаки збіжності невласного інтеграла першого роду
Теорема 1 (перша ознака порівняння – арифметична).
Нехай виконуються умови:
1. Функції f (x ) та g(x ) неперервні на проміжку [a, );

2. 0 f (x ) g(x ) x [a, ).
Тоді, якщо
1. g(x ) dx – збігається, то f (x ) dx – збігається;

a a
2. f (x ) dx – розбігається, то g(x ) dx – розбігається.

a a
Наведена теорема має просту геометричну інтерпретацію:
1. Якщо площа більшої за

розмірами необмеженої області
є скінченною величиною, то
площа меншої області є також
скінченною величиною (рис. 5).
2. Якщо площа меншої за

розмірами необмеженої області
є нескінченно великою
величиною, то площа більшої
Рис. 5
області є також нескінченно
великою величиною.
8
Теорема 2 (друга ознака порівняння – гранична).
1. Функції f (x ) та g(x ) неперервні на проміжку [a, );

2. f (x ) 0, g(x ) 0 x [a, ).
f (x )
Тоді, якщо існує скінченна границя lim k, 0 k , то
x g(x )
інтеграли g(x ) dx і f (x ) dx одночасно збігаються або

a a
розбігаються.
В теоремах 1 і 2 розглядалися невласні інтеграли від невід’ємних

функцій. У випадку, коли підінтегральна функція є знакозмінною,
справедлива наступна теорема.
Теорема 3 (про абсолютну збіжність). Якщо інтеграл | f (x ) | dx

a
– збігається, то збігається і інтеграл f (x ) dx .

a
Якщо інтеграл | f (x ) | dx збігається, то інтеграл f (x ) dx

a a
називається абсолютно збіжним, а функція f ( x) називається

абсолютно інтегровною на проміжку [a, ) .
Якщо інтеграл | f (x ) | dx - розбігається, а інтеграл f (x ) dx

a a
збігається, то інтеграл f (x ) dx називається умовно (неабсолютно)

a
збіжним.
9
§3. Дослідження на збіжність невласних інтегралів

першого роду
3.1. Дослідження на збіжність невласних інтегралів першого роду

за означенням
Приклад 1. Обчислити невласні інтеграли 1-го роду або

встановити їх розбіжність:
2
dx dx
1) sin x dx ; 2) ; 3) .
0
x2 4x 9 x2 1
Розв’язання.
b
b
1) sin x dx lim sin x dx lim cos x 0 lim (cos b cos 0)
b b b
0 0
lim cos b 1.
b
Оскільки lim cos b не існує, то невласний інтеграл 1-го роду sin x dx

b
0
розбігається.
0
dx dx dx
2) 2 2 2
I1 I2 .
x 4x 9 x 4x 9 0
x 4x 9
Обчислимо окремо кожен інтеграл

0 0 0
dx dx 1 x 2
I1 lim lim arctg
x2 4x 9 a
a
(x 2)2 5 5a 5 a
1 2 a 2 1 2
lim arctg arctg arctg .
5a 5 5 5 5 2
b b
dx dx 1 x 2
I2 lim lim arctg
0
x2 4x 9 b
0
(x 2)2 5 5b 5 0
1 b 2 2 1 2
lim arctg arctg arctg .
5 b
5 5 5 2 5
10
dx 1 2 2
2
I1 I2 arctg arctg .
x 4x 9 5 5 2 2 5 5
Отже, цей невласний інтеграл 1-го роду збігається і чисельно дорівнює

площі фігури (рис. 6), обмеженої графіком підінтегральної функції та
віссю Ox .
Рис. 6
2 2 2
dx dx 1 x 1
3) lim lim ln
x2 1 a
a
x2 1 2a x 1a
2
1 2 1 2 1
lim ln 1 lim ln 3 ln 1 ln 3 .
2a x 1a 2a a 1 2
Невласний інтеграл 1-го роду збігається.

x
x dx arctg x
1) e th x dx ; 2) 2 3
; 3) dx ;
0 2
(x 1) 1
x2
dx
4) .
1 x x2 x 1
11
b
x x sh x
1) e th x dx ch x sh x e lim (ch x sh x ) dx
0
b
0
ch x
b b
sh2 x ch2 x 1
lim sh x dx lim sh x dx
b
0
ch x b
0
ch x
b b
1 1 x
lim sh x ch x dx lim e dx
b
0
ch x b
0
ch x
b b
2 x d ex x
b
lim e dx 2 lim lim e
b
0
ex e x b
0
e2x 1 b 0
b 1
2 lim arctg ex lim 1 2 lim (arctg eb arctg 1) 1
b 0 b eb b
2
2 1 1.
2 4 2
b b
xdx 1 d(x 2 1) 1 1
2) 2
lim lim 2
2
(x 1)3 2b 2
(x 2 1)3 4b (x 1)2 2
1 1 1 1
lim 2 .
4 b (b 1)2 9 36
dx
b u arctg x , du ,
arctg x arctg x 1 x2
3) dx lim dx
x2 b x2 dx 1
1 1 dv , v
x2 x
b b
arctg x dx arctg b
lim lim lim
b x 1
b
1
x (1 x 2 ) b b 4
0
b b
1 x 1 2
lim dx lim ln x ln(1 x )
b
1
x 1 x2 4 b 2 1
b
1 x2 1 b2 1 1
lim ln 2 ln lim 2 ln ln 2 .
4 2b x 11 4 2 b b 1 2 2 4
12
b
dx dx
4) lim
b
1 x x2 x 1 1 x x2 x 1
1 1 dt x 1 b
t , x , dx ,
x t t2 t 1 b1
1 1 1
x2 x 1 1 1 t t2
t2 t t
1 1
t t dt dt
b b
lim lim
b b
1 t2 1 t t2 1 (t 1 2
2
) 3
4
1
2 b 1 1 1 1
lim ln(t 1
2
1 t t ) lim ln 1
b 1 b b 2 b b2
3 3 3 2
ln 3 ln ln 3 ln 1 .
2 2 2 3

за арифметичною ознакою порівняння
x2
Приклад 1. Дослідити на збіжність інтеграл Пуассона e dx .
1
x2
Розв’язання. Підінтегральна функція f (x ) e 0 та
неперервна x [1, ) . Оскільки даний інтеграл не виражається
через елементарні функції, то підберемо функцію порівняння g(x ) :
x2
x [1, ) x2 x x2 x e e x,
x2 x
отже, f (x ) e e g(x ) x [1, ).
Дослідимо на збіжність інтеграл g(x )dx e x dx

1 1
b
b 1 1 1
lim e x dx lim e x
lim .
b
1
b 1 b eb e e
13
Інтеграл збігається, тому за арифметичною ознакою порівняння
x2
збігається інтеграл Пуассона e dx .
1
ln(x 3 5)
Приклад 2. Дослідити на збіжність інтеграл dx .
1
x
ln(x 3 5)
Розв’язання. Підінтегральна функція f (x ) 0 та
x
неперервна x [1, ) . Підберемо функцію порівняння g(x ) :
x [1, ) x3 5 x ln(x 3 5) ln x
ln(x 3 5) ln x
f (x ) g(x ) .
x x
ln x
Дослідимо на збіжність інтеграл g(x ) dx dx
1 1
x
b
1 b 1
lim ln x d (ln x ) lim ln2 x lim (ln2 b ln2 1) .
b
1
2b 1 2 b
Інтеграл розбігається, тому за арифметичною ознакою порівняння
розбігається інтеграл f (x ) dx .
1
x 2dx
Приклад 3. Дослідити на збіжність інтеграл .
2 x6 x
x2
x6 x
неперервна x [2, ) . Підберемо функцію g(x ) . Оскільки
1 1
x [2, ) x6 x x6 x3
x6 x x3
x2 x2 1
f (x ) g(x ).
x6 x x3 x
14
dx
Еталонний інтеграл g(x ) dx – при 1 розбігається, тому
2 2
x
за арифметичною ознакою порівняння розбігається інтеграл f (x )dx .

2
arctg x dx
0
4x 2 3x 5
Розв’язання. Запишемо інтеграл у вигляді

arctg x dx a
arctg x dx arctg x dx
.
0
4x 2 3x 5 0
4x 2 3x 5 a
4x 2 3x 5
Власний
інтеграл
arctg x
Підінтегральна функція f (x ) 0 та неперервна
4x 2 3x 5
x [a, ), a 0 . Знайдемо функцію порівняння g(x ) . Оскільки
x 0 виконуються нерівності 4x 2 3x 5 4x 2 , arctg x ,

2
arctg x 1
то f (x ) 2
g(x ) .
4x 3x 5 8 x2 8
dx
Еталонний інтеграл g(x ) dx – при 2 збігається, тому за
a a
x2
арифметичною ознакою порівняння збігається інтеграл f (x ) dx .

a
Отже, збігається і інтеграл f (x ) dx .

0
x 12
2
(5x 5 x3 1)3
x 12
(5x 5 x3 1)3
неперервна x [2, ) . Знайдемо функцію порівняння g(x ) .
15
Для цього запишемо функцію f (x ) у вигляді

x 12 x 12 x 12 1
f (x ) 5 3 g(x ) .
(5x x3 1) 3
1 1 x 15 x3
x 15 5
x2 x5
dx
2 2
x3
арифметичною ознакою порівняння збігається інтеграл f (x ) dx .

2

за граничною ознакою порівняння
1
Приклад 1. Дослідити на збіжність інтеграл 1 cos dx .
1
4
x
Розв’язання. Запишемо підінтегральну функцію у вигляді:

1 1
f (x ) 1 cos 2 sin2 0 та неперервна x [1, ).
4
x 24 x
Підберемо функцію g(x ) , використовуючи еквівалентність нескінченно
малих функцій:
1
sin , 0 , при x ,
24 x
1 1 1 dx
тому g(x ) . Еталонний інтеграл g(x ) dx –
(2 4 x )2 4 x 1
4 1 x
1
при розбігається.
2
За граничною ознакою порівняння, оскільки існує границя:
f (x ) 1 cos 41x 1 4 x
lim lim lim 2 sin2 4 x 2 lim 2 k,
x g(x ) x 1 x 24 x x 4 x
4 x
16
то інтеграл f (x ) dx розбігається одночасно з інтегралом g(x ) dx .

1 1
arcsin( x1 ) dx
1
1 x x
arcsin( x1 )
1 x x
неперервна x [1, ) . Підберемо функцію g(x ) , використовуючи
еквівалентність нескінченно малих функцій:

1
arcsin , 0, при x ,
x
1 dx 5
тому g(x ) . Еталонний інтеграл g(x ) dx 5 – при
x2 x 2
1 1 x 2
збігається. Оскільки за граничною ознакою порівняння скінчена

границя
f (x ) arcsin( x1 ) 2 x2 x
lim lim x x lim 1 k,
x g(x ) x
1 x x x
x x2 x
то інтеграл f (x ) dx збігається одночасно з інтегралом g(x ) dx .

1 1
5x 3
x 2
8 x3 9 5
x4 1
5x 3
x 2
Розв’язання. Підінтегральна функція f (x ) 0
x3 9 5
x4 1
та неперервна x [8, ) . Знайдемо функцію порівняння g(x ) .
Для цього запишемо функцію f (x ) у вигляді
17
1 2 1 2
x 5 3
5 3
5x 3
x 2 x2 x3 1 x2 x3 .
f (x )
x3 9 5
x4 1 1 1 x2 1 1
x3 1 9 5 1 9 5 11
x 11 x 15 g (x ) x x 15
1 dx
Нехай g(x ) , еталонний інтеграл g(x ) dx – при 2
x2 8 8
x2
збігається. Оскільки за граничною ознакою порівняння існує скінчена

границя
1 2
3 2 5 3
f (x ) (5x x 2) x x2 x3
lim lim lim 5 k,
x g(x ) x
x 3
9 5
x 4
1 x
1 1
1 9 5 11
x x 15
то інтеграл f (x ) dx збігається одночасно з інтегралом g(x ) dx .

8 8
Приклад 4. Дослідити на збіжність інтеграл
1
cos(e x ) 3x tg dx .
0
7x
1
Розв’язання. Підінтегральна функція f (x ) cos(e x ) 3x tg 0
7x
та неперервна x [0, ) . Підберемо функцію g(x ) , використовуючи
еквівалентність нескінченно малих функцій:
x
1 3
tg , 0 при x , тому g(x ) .
7x 7
Дослідимо на збіжність інтеграл:
b
x b x x
3 3 3
g(x ) dx dx lim dx lim 1 3
0 0
7 b
0
7 b ln 7 7
0
b
1 3 1
lim 1 .
ln 73 b 7 ln 73
18
Отже, інтеграл збігається. Оскільки за граничною ознакою порівняння

існує скінчена границя
1 1
cos(e x ) 3x tg 3x
f (x ) 7x 1 7x
lim lim x
lim cos lim 1 k,
x g(x ) x
3
x ex x
3
x
1
7 7
то f (x ) dx збігається одночасно з інтегралом g(x ) dx .

0 0
3.4. Дослідження на абсолютну збіжність невласних інтегралів

першого роду
1 4 sin16x
5 2
1 x x 1
1 4 sin16x
Розв’язання. Підінтегральна функція f (x ) змінює
x5 x2 1
знак на проміжку [1, ). Досліджуємо на збіжність інтеграл
|1 4 sin16x |
| f (x ) | dx dx . Підберемо функцію g(x ) :
5 2
1 1 x x 1
1 1
x [1, ) x5 x2 1 x6 .
x5 x2 1 x6
1 sin16x 1 4 4 sin16x 4
3 1 4 sin16x 5 |1 4 sin16x | 5
|1 4 sin16x |
5
| f (x ) | 6
g(x ).
5
x x 2
1 x
Отже, підінтегральна функція обмежена двома функціями
5 5
6
f (x ) (рис. 7).
x x6
19
Рис. 7
dx
Еталонний інтеграл g(x ) dx 5 – при 6 збігається, тому за
1 1
x6
арифметичною ознакою порівняння інтеграл | f (x ) | dx – також

1
збігається.
1 4 sin16x
Висновок: Інтеграл dx збігається абсолютно.
5 2
1 x x 1
sin x
Приклад 2. Дослідити на збіжність інтеграл Діріхле dx .
0
x
Розв’язання. Запишемо інтеграл Діріхле у вигляді
2
sin x sin x sin x
dx dx dx .
0
x 0
x x
2
I
20
sin x
Інтеграл I – власний, оскільки lim 1 . Підінтегральна функція
x 0 x
sin x
f (x ) змінює знак на проміжку , .
x 2
| sin x |
1. Досліджуємо на збіжність інтеграл | f (x ) | dx dx .
x
2 2
Підберемо функцію g(x ) :
sin2 x | sin x |
x , sin2 x | sin x | g(x ) f (x ) .
2 x x
Дослідимо на збіжність інтеграл
sin2 x
g(x ) dx dx
x
2 2
1 cos 2x dx cos 2x
dx dx I1 I2 .
2x 2x 2x
2 2 2
1 dx
Перший з інтегралів I 1 – еталонний, при 1 розбігається,
2 x
2
тому розбігається інтеграл g(x ) dx . Тоді за арифметичною ознакою

2
порівняння розбігається і інтеграл | f (x ) | dx .

2
2. Досліджуємо на збіжність інтеграл f (x ) dx . Інтегруємо частинами:

2
b 1 dx
sin x sin x u , du ,
dx lim dx x x2
x b x dv sin x dx, v cos x
2 2
21
b b обмежена b
cos x cos x 1 cos x cos x
lim dx lim cos b dx dx .
b x x2 b b x2 x2
2 0
2 2 2
cos x
Інтеграл dx є абсолютно збіжним. Дійсно, x ,
x2 2
2
| cos x | 1
| (x ) | g(x ) .
x2 x2
dx
x2
2 2
| cos x |
арифметичною ознакою порівняння інтеграл dx –
x2
2
cos x
збігається. Отже, інтеграл dx є абсолютно збіжним, тоді
x2
2
sin x
збігається і інтеграл dx .
x
2
sin x
Висновок: Інтеграл Діріхле dx збігається умовно.
0
x
cos3 x
2
x (x )
cos3 x
Розв’язання. Підінтегральна функція f (x ) змінює
x (x )
знак на проміжку [2 , ) . Досліджуємо на збіжність інтеграл
| cos3 x |
| f (x ) | dx dx .
2 2
x (x )
Підберемо для порівняння функцію g(x ) :
x [2 , ) x (x ) (x )2,
22
| cos3 x | 1 1
отже, | f (x ) | g(x ) .
x (x ) x (x ) (x )2
dx
Оскільки інтеграл g(x ) dx
2 2
(x )2
b b
dx 1 1 1 1
lim 2
lim lim
b
2
(x ) b (x )2 b (b )
– збігається, то за арифметичною ознакою порівняння інтеграл
| cos3 x |
dx – також збігається.
2
x (x )
cos3 x
Висновок: Інтеграл dx збігається абсолютно.
x (x )
2
23
Невласні інтеграли другого роду
§4. Невласні інтеграли від необмежених функцій

(невласні інтеграли другого роду)
1. Розглянемо функцію y f (x ) , яка визначена на проміжку [a, b) .

Нехай функція y f (x ) є обмеженою і інтегровною на будь-якому
відрізку [a, b ] (рис. 8), де 0 b a , а зліва від точки x b
функція y f (x ) є необмеженою. Точку x b при цьому будемо
називати особливою точкою функції y f (x ) .
y y
y  f ( x) y  f ( x)
a b  b x a a  b x
Рис. 8 Рис. 9
810
Якщо існує скінчена границя визначеного інтеграла f (x ) dx

a
при 0 , то цю границю називають невласним інтегралом

другого роду функції f (x ) на відрізку [a,b ] і позначають так
b b
f (x ) dx lim f (x ) dx . (3)
0
a a
Цей невласний інтеграл називають збіжним. Якщо границя (3) не

існує, або нескінченна, то невласний інтеграл називають
розбіжним.
24
2. Розглянемо функцію y f (x ) , яка визначена на проміжку (a,b ].

Невласний інтеграл другого роду від функції y f (x ) , яка є
обмеженою і інтегровною на будь-якому відрізку [a ,b ] (рис. 9),
де 0 b a , а справа від точки x a функція y f (x ) є
необмеженою, визначається аналогічно інтегралу (3)
b b
f (x ) dx lim f (x ) dx .
0
a a
Точку x a при цьому називають особливою точкою функції

y f (x ) .
3. Якщо функція y f (x ) необмежена в внутрішньої точці c (a, b)
(рис. 10), то невласний інтеграл другого роду визначається так:
b c b c 1 b
f (x ) dx f (x ) dx f (x ) dx lim f (x ) dx lim f (x ) dx .
1 0 2 0
a a c 1 0 a 2 0 c 2
Інтеграл зліва існує і є збіжним

y
лише тоді, коли є збіжними обидва
інтеграли справа.
y  f ( x)
Приклад. Дослідити на збіжність
еталонний інтеграл 2-го роду2
b
dx x
I1 , 0.
(x a ) a с  1 с с  2 b
a
Розв’язання. Розглянемо два

випадки:
b b
dx dx
1. 1: lim
a
x a 0
a
x a Рис. 10
b b
dx dx
2
Інтеграли I 1 та I 2 будемо називати еталонними, бо їх часто використовують
a
(x a ) a
(b x)
як зразок для порівняння при дослідженні невласних інтегралів другого роду на збіжність за
допомогою ознак порівняння.
25
b
lim ln(x a) lim(ln(b a) ln ) , де 0 b a.
0 a 0
b b b
dx dx (x a )1
2. 1: lim lim
a
(x a ) 0
a
(x a ) 0 1 a
, 1,
1 1 1
lim((b a) ) (b a )1
1 0
, 0 1.
1
Висновок:
b , при 1 інтеграл розбігається,

dx
(b a )1
a
(x a ) , при 0 1 інтеграл збігається.
1
b
dx
Еталонний інтеграл I 2 збігається і розбігається так
a
(b x )
само, як і інтеграл I 1 (переконайтеся в цьому самостійно).

У розглянутому прикладі обчислення невласного інтеграла 2-го
роду ґрунтувалося на його означенні. Питання про збіжність чи
розбіжність невласного інтеграла 2-го роду можна розв'язати, не
знаходячи первісної для підінтегральної функції, оскільки для
невласних інтегралів 2-го роду, так само, як і для невласних інтегралів
1-го роду, існує ряд теорем, які дають достатні ознаки збіжності
(розбіжності).
§5. Ознаки збіжності невласного інтеграла другого роду
Теорема 1 (перша ознака порівняння – арифметична).

1. Функції f (x ) та g(x ) неперервні на проміжку [a, b) і мають особливу
точку x b;
2. 0 f (x ) g(x ) x [a, b) .
Тоді, якщо
26
b b
1. g(x ) dx – збігається, то f (x ) dx – збігається;

a a
b b
2. f (x ) dx – розбігається, то g(x ) dx – розбігається.

a a
Теорема 2 (друга ознака порівняння – гранична).

1. Функції f (x ) та g(x ) неперервні на проміжку [a, b) і мають особливу
точку x b;
2. f (x ) 0, g(x ) 0 x [a, b) .
f (x )
Тоді, якщо існує скінченна границя lim k, 0 k , то
x b g(x )
b b
інтеграли g(x ) dx і f (x ) dx одночасно збігаються або

a a
розбігаються.
У випадку, коли підінтегральна функція є знакозмінною,
справедлива наступна теорема.
Теорема 3 (про абсолютну збіжність).
b
Якщо x b – особлива точка функції f (x ) і інтеграл | f (x ) | dx –

a
збігається, то збігається і інтеграл f (x ) dx .

a
b b
Якщо інтеграл | f (x ) | dx збігається, то інтеграл f (x ) dx

a a
називається абсолютно збіжним.
27
b
Якщо x b – особлива точка функції f (x ) і інтеграл | f (x ) | dx –

a
b b
розбігається, а інтеграл f (x ) dx збігається, то інтеграл f (x ) dx

a a
називається умовно (неабсолютно) збіжним.

b
Аналогічні признаки справедливі і для невласних інтегралів f (x ) dx ,

a
де функція f (x ) необмежена справа від точки x a.
§6. Дослідження на збіжність невласних інтегралів

другого роду
6.1. Дослідження на збіжність невласних інтегралів другого роду

за означенням

1 1 1
dx arcsin2 x ln x 2
sin 3 x
1) 6/5
; 2) dx ; 3) dx ; 4) dx .
2
x 1 1 x 2
0
x 0
5
cos x 3
1
dx
1) Розглянемо інтеграл 6/5
. Оскільки особлива точка x 0
2
x
1
підінтегральної функції f (x ) знаходиться всередині відрізка
x 6/5
[2,1] , то розіб’ємо його на дві частини таким чином, щоб у кожному з
проміжків інтегрування знаходилась одна особлива точка.
1 0 1
dx dx dx
I1 I 2.
2
x 6/5 2
x 6/5 0
x 6/5
28
0 0
dx dx 1 1
I1 lim 5 lim 5 .
2
x 6/5 0
2
x 6/5 0 x 1/ 5
2 21/ 5
Невласний інтеграл 2-го роду I 1 розбігається, отже, розбігається

1
dx
інтеграл 6/5
.
2
x
Слід звернути увагу на те, що, якщо не врахувати, що

підінтегральна функція має розрив на проміжку інтегрування та
формально використати формулу Ньютона-Лейбніца, то отриманий
результат буде невірним:
1 1
dx 5 1
5 1 .
2
x 6/5 5
x 2
5
2
1
arcsin2 x
2) Розглянемо інтеграл dx . Підінтегральна функція
2
1 1 x
arcsin2 x
f (x ) має 2 особливі точки x 1 та x 1 на нижньому та
2
1 x
верхньому кінцях проміжку інтегрування (рис. 11).
Рис. 11
29
Тому розіб’ємо даний інтеграл на два інтеграли, в кожному з яких

функція буде мати тільки одну особливу точку:
1 0 1
arcsin2 x arcsin2 x arcsin2 x
dx dx dx I1 I2 .
1 1 x2 1 1 x2 0 1 x2
0 0
arcsin2 x
I1 lim dx lim arcsin2 x d(arcsin x )
0 2 0
1 1 x 1
0
(arcsin x )3 1 1 3
lim arcsin3 (0) lim arcsin 3( 1 ) 0 .
0 3 1
3 0 3 8
1 1
arcsin2 x
I2 lim dx lim arcsin2 x d(arcsin x )
0 0
0 1 x2 0
1
(arcsin x )3 1 1 3
lim lim arcsin3 (1 ) arcsin 3 0 0 .
0 3 0
3 0 3 8
1
arcsin2 x 3 3 3
Отже, dx I1 I2 .
1 1 x2 24 24 12

1
ln x ln x
3) Розглянемо інтеграл dx . Підінтегральна функція f (x )
0
x x
має одну особливу точку x 0 . Інтегруємо частинами:

dx
1 1 u ln x , du ,
ln x ln x x
dx lim dx
x 0 x dx
0 0 dv , v 2 x
x
1
1 x ln 1
lim(2 x ln x ) 0 2 lim dx 2 lim 2 lim 2 x 0
0 0
0
x 0 1 0
пр. Лопіталя 1
(ln )
2 lim 4 2 lim 3
4 4 lim 4 4.
0 ( 1 ) 0 1 2 0
2
30
2
sin 3 x
4) Розглянемо інтеграл 5 3
dx . Підінтегральна функція
0 cos x
sin 3 x
f (x ) на відрізку 0, має особливу точку x (рис. 12).
5
cos x3
2 2
Рис. 12
2
sin3 x 2
sin2 x d(cos x ) 2
(1 cos2 x ) d(cos x )
5 3
dx lim 5 3
lim 5
0 cos x 0
0 cos x 0
0 cos3 x
2
d(cos x ) 2 7
lim lim cos x d(cos x )
5
0 5 3 0
0 cos x 0
2 2 12 2 2
5 5 5
lim cos 5 x lim cos 5 x lim cos 5 1
2 0 0
12 0 0
2 0 2
12
5 5 5 25
lim cos 5 1 .
12 0 2 2 12 12

Зауваження 1. Невласні інтеграли 2-го роду можуть
перетворюватись у власні інтеграли при певних замінах змінних.
31
1
dx
Наприклад, обчислимо інтеграл: .
0 (2 x) 1 x
Підінтегральна функція на відрізку [0;1] має одну особливу точку x 1.
1 1
dx dx
I lim
0
0 (2 x) 1 x 0 (2 x) 1 x
1 x t 0, x 1 t 2, x 0 1
1 x t 2, dx 2tdt, t 1
tdt dt
2 lim 2 lim 2 lim arctg t
0
1
(1 t 2 ) t 0
1
1 t2 0 1
Власний інтеграл
2 lim arctg arctg1 2 0 .

0 4 2
Зауваження 2. Невласні інтеграли 2-го роду у деяких випадках
можуть перетворюватись у власні інтеграли при інтегруванні
частинами.
1
arcsin x
Наприклад, обчислимо інтеграл: dx .
0
1 x
arcsin x
Підінтегральна функція f (x ) має одну особливу точку x 1.
1 x
Інтегруємо частинами:
dx
1 1 u arcsin x , du ,
arcsin x arcsin x 1 x2
I dx lim dx
1 x 0 1 x dx
0 0 dv , v 2 1 x
1 x
1 1
1 1 x dx
2 lim 1 x arcsin x 2 lim dx 2 lim
0 0 0
0 1 x2 0
0
1 x
Власний інтеграл
1
4 lim 1 x 4(lim 2 1) 4( 2 1).
0 0 0
32

за арифметичною ознакою порівняння
1
1 dx
Приклад 1. Дослідити на збіжність інтеграл sin2 .
0
x x
1 1
Розв’язання. Підінтегральна функція f (x ) sin2 0 та
x x
неперервна x (0,1] . Точка x 0 є особливою для функції f (x ) .
Підберемо функцію g(x ) . Оскільки x (0,1] має місце нерівність:
sin2 x1 1
f (x ) g(x )
x x
1 1
dx 1
та еталонний інтеграл g(x ) dx – при збігається, то
0 0
x 0 2
1
за арифметичною ознакою порівняння збігається інтеграл f (x ) dx .

0
2
x2
0 16 x4
Розв’язання. Підінтегральна функція
x2
f (x ) 0 та неперервна x [0, 2) .
16 x4
Точка x 2 є особливою для функції f (x ) . Підберемо функцію g(x ) .
Запишемо підінтегральну функцію у вигляді
x2 1 x2
f (x ) .
16 x4 2 x 2 x 4 x2
Оскільки x [0, 2) 2 x 2 x 4 x2 2 x , то
1 x2 x2 4
f (x ) 4g(x ) .
2
2 x 2 x 4 x 2 x 2 x
g (x )
33
2 2
dx 1
Еталонний інтеграл g(x ) dx – при збігається. Тоді,
0 0
2 x 2
2
за арифметичною ознакою порівняння, інтеграл f (x ) dx – також

0
4
1 x
Приклад 3. Дослідити на збіжність інтеграл 3
dx .
0 x5 x2 2x
1 x
f (x ) 3
0 та неперервна x (0, 4] .
x5 x2 2x
Точка x 0 є особливою для функції f (x ) . Підберемо функцію g(x ) .
Оскільки x (0, 4]
1 x 1 1 x 1 x 5
f (x ) 3 3
5g(x )
x5 x2 2x x 2 ( 3 x 13 1 23 x ) 3
x2 3
x2
g (x )
4 4
dx 2
і еталонний інтеграл g(x ) dx – при збігається, то
0 0
3
(x 0)2 3
4
за арифметичною ознакою порівняння f (x ) dx – також збігається.

0
1
2
sin x cos x
0
7 1
8
x3

sin x cos x 1
f (x ) 0 та неперервна на 0, .
7 1 x3 2
8
1
Точка x є особливою для функції f (x ) . Підберемо функцію g(x ) :
2
34
sin x cos x 1 sin x cos x 2 1

f (x ) 2g(x ) x 0, .
7 1 x3 7 1 x 7 1 x
x2 7 1 x 2
8 2 4 2 2
g (x )
1 1
2 2
dx 1
Еталонний інтеграл g(x ) dx – при збігається, тому
0 0
7 1 x 7
2
1
2
за арифметичною ознакою порівняння інтеграл f (x ) dx – також
0

за граничною ознакою порівняння
5
dx
3 4
0 log 2 (1 x )
1
f (x ) 3
0 та неперервна x (0, 5] .
log2 (1 x4 )
Точка x 0 є особливою для функції f (x ) . Підберемо функцію g(x ) ,
використовуючи еквівалентність нескінченно малих функцій:
3 3
log2(1 x4 ) x 4 log2 e , при x 0,
5 5
1 dx
тому g(x ) . Еталонний інтеграл g(x ) dx – при
3 4 4
x 0 0
3
(x 0)
4
розбігається. Оскільки за граничною ознакою порівняння існує
3
границя
3 3
f (x ) x4 x4 1
lim lim lim k,
x 0 g(x ) 3 0 3 log2 e
x 0
log2 (1 x4 ) x
x 4 log 2 e
35
5
то з розбіжності інтеграла g(x ) dx випливає розбіжність інтеграла

0
f (x ) dx .
0
6
x 1
2
3
(x 2 2x 8)7
x 1 1 x 1
f (x ) 2 7 7 7
0
3
(x 2x 8) 3
(x 2) 3
(x 4)
g (x )
та неперервна x (2, 6]. Точка x 2 є особливою для функції f (x ) .

6 6
1 dx
Нехай g(x ) , еталонний інтеграл g(x ) dx –
3
(x 2)7 2 2
3
(x 2)7
7
при розбігається. Оскільки за граничною ознакою порівняння
3
існує границя
f (x ) 1 x 1 x 1 3
lim lim 3
(x 2)7 lim k,
2 g(x ) 7 7 3 7
x x 2 3
(x 2) 7 3
(x 4) x 2 3
(x 4) 6
6

2
f (x ) dx .
2
1
ln(1 3 sin x )
0
earctg x 1

ln(1 3 sin x )
f (x ) 0 та неперервна x (0,1].
earctg x 1
36
ln(1 3
sin x ) 3
sin x 3
x, earctg x 1 arctg x x , при x 0,
1 1
3
x 1 dx
тому g(x ) . Еталонний інтеграл g(x ) dx –
x 3
x 2
0 0
3
(x 0)2
2
при збігається. Оскільки за граничною ознакою порівняння
3
f (x ) ln(1 3 sin x ) 3
3
x 3
lim lim x2 lim x2 1 k,
x 0 g(x ) x 0 earctg x 1 x 0 x
1 1
з збіжності інтеграла g(x ) dx випливає збіжність інтеграла f (x ) dx .

0 0
1 3 3
1 x 1
Приклад 4. Дослідити на збіжність інтеграл 2
dx .
0
tg ( 4x )

3 3
1 x 1
f (x ) 2
0 та неперервна x (0,1].
tg ( 4x )

2
3 3 13 2 x x
1 x 1 x, tg , при x 0,
3 4 4
1 1
3
x 1 dx
тому g(x ) 2
. Еталонний інтеграл g(x ) dx –
x 3
x5 0 0
3
(x 0) 5
5
при розбігається. Оскільки за граничною ознакою порівняння
3
f (x ) 3
1 3
x 1 3 5 1 16 3 x 3 16
lim lim x lim x5 k,
x 0 g(x ) x 0 tg2 ( 4x ) 3 x 0 ( x )2 3 2
37
1

0
f (x ) dx .
0

другого роду
1 dx
Приклад 1. Дослідити на збіжність інтеграл cos .
0
x2 x3
1 1
Розв’язання. Підінтегральна функція f (x ) cos є
x2 x3
2
знакозмінною на проміжку 0; . Точка x 0 є особливою точкою
функції f (x ) . Підінтегральна функція обмежена двома функціями

1 1
3
f (x ) та наведена на рис. 13.
x x3
Рис. 13
38
2 2
1 dx
1. Досліджуємо на збіжність інтеграл | f (x ) | dx cos .
0 0
x2 x3
Виберемо функцію для порівняння. Оскільки

2 1 1
x 0, cos2 cos ,
x2 x2
1 1 1 1
то g(x ) cos2 cos | f (x ) | .
x2 x3 x2 x3
2 2
1 dx
Дослідимо на збіжність інтеграл g(x ) dx cos2
0 0
x2 x3
2 2 2
1 2 dx 1 dx 1 2 dx
1 cos cos I1 I2 .
2 0
x2 x3 2 0
x3 2 0
x2 x3
2
1 dx
Перший з інтегралів I 1 – еталонний, при 3
2 0
(x 0)3
2
розбігається, отже, розбігається інтеграл g(x ) dx . Тоді, за

0
арифметичною ознакою порівняння, розбігається інтеграл | f (x ) | dx .

0
1 dx
2. Досліджуємо інтеграл cos на збіжність за означенням.
0
x2 x3
2 2 2
1 dx 1 1 1 1 1
cos lim cos 2 d 2 lim sin 2
0
x2 x3 2 00 x x 2 0 x
1 1 1
lim sin 2 .
2 2 0
Не існує
39
2
Оскільки lim sin не існує, то невласний інтеграл 2-го роду
0
розбігається.
2
1 dx
Висновок: Інтеграл cos розбігається.
0
x2 x3
7
sin x2
Приклад 2. Дослідити на збіжність інтеграл 3 2
dx .
1 x 1
sin x2 sin x2
f (x ) змінює знак на проміжку (1, 7] .
3 3 3
x2 1 x 1 x 1
Точка x 1 є особливою точкою функції f (x ) . Досліджуємо на
7 7
| sin x2 |
збіжність інтеграл | f (x ) | dx 3
dx . Підберемо функцію g(x ) .
1 1
x 1
Оскільки x (1, 7]
| sin x2 | 1 1
| f (x ) | 3 3
g(x )
3
x 1 x 1 x 1
g (x )
7 7
dx 1
і еталонний інтеграл g(x ) dx 3
– при збігається, то за
1 1
x 1 3
7
арифметичною ознакою порівняння збігається інтеграл | f (x ) | dx .

1
7
sin x2
Висновок. Інтеграл 3
dx збігається абсолютно.
1
x 1
1
1 dx
Приклад 3. Дослідити на збіжність інтеграл cos .
0
x 3x
1 1
Розв’язання. Підінтегральна функція f (x ) cos є
x 3
x
знакозмінною на проміжку (0,1]. Точка x 0 є особливою точкою
функції f (x ) .
40
1 1
1 dx
Досліджуємо на збіжність інтеграл | f (x ) | dx cos .
0 0
x 3x
1 1 1
| f (x ) | cos g(x ) x (0,1] .
x2 3
x 3
x
Отже, підінтегральна функція обмежена двома функціями
1 1
f (x ) 3 (рис. 14).
3
x x
Рис. 14
1 1
dx 1
Еталонний інтеграл g(x ) dx – при збігається, тому
0 0
3
x 0 3
за арифметичною ознакою порівняння збігається інтеграл
1
1 dx
cos .
0
x 3x
1
1 dx
Висновок: Інтеграл cos збігається абсолютно.
0
x 3x
41
Невласні інтеграли
§7. Завдання для самостійної роботи та відповіді до

завдань
1. Дослідити на збіжність невласні інтеграли 1-го роду.
dx 2. dx
1. , збіг. , збіг.
7 x
2
3
x 7 ln x 1 e x
dx
, збіг. 4. x2 5
3. x2 x 1 ln 2 dx, збіг.
1
1
x 4
x arctg x 6. dx
5. dx, розб. , розб.
0 1 x3 2
ln x
x 8. 1 tg( x1 )
7. x e dx, збіг. dx , розб.
0 1 1 x
xdx
ln x 10. , розб.
9. dx , збіг. x 4
1
1
x 1,1 1
5
x 2
12. dx
11. dx , збіг. , збіг.
3
0
(1 x 2 )2 1 x 1 2x
ln2 x dx x 2dx
13. , збіг. 14. , збіг.
1
(x 3 1)2 1 0
x4 x2 1
2. Дослідити на абсолютну та умовну збіжність невласні інтеграли

1-го роду.
cos x sin( x1 ) sin x

1. arctg x dx 2. dx 3. dx
1
x 10 x 1
x
збіг. ум. збіг. абс. збіг. ум.
42
cos x sin x
4. dx 5. x 2 cos(ex )dx 6. dx
1
x 1 1 1 x 3
збіг. ум. збіг. ум. збіг. абс.
arctg x cos x arctg x cos x

7. dx 8. dx 9. x 2 arctg x cos x dx
1
x4 1 x 1
збіг. абс. розб.
збіг. ум.
cos3 x cos3 x sin x
10. dx 11. dx 12. dx
1
e2x ln x 1
e x ln x 1
x 2 sin x
збіг. абс. збіг. ум. збіг. абс.
sin x cos x x sin x
13. 2
dx 14. 2
dx 15. 2
dx
1
x 2
x ln x 1
x 1
збіг. абс. збіг. абс. збіг. ум.
sin 3 x cos5 x sin(5x 1)
16. dx 17. 3
dx 18. 3x
dx
0
x 0
x 10
e 1
x
збіг. ум. збіг. абс. збіг. абс.
3. Дослідити на збіжність невласні інтеграли 2-го роду.
2 2 3
x 1 x4 2x 1 3x 4
1. dx 2. dx 3. dx
1
ln x 1
5
(x 3
1) 2
1 x 33
ln x
збіг. збіг. збіг.
1 1 sin x e
ln 3 x 1 e 1 dx
4. dx 5. dx 6.
0
x3 0
x 1 x ln x
розб. збіг.
збіг.
1 1 1
dx x 2dx ln(1 x)
7. 8. 9. dx
x
0 1 e 0
3
(1 x 2 )5 0 x x
збіг. розб. збіг.
1 1
8
1
x dx esin x
10. arcsin x dx 2
11. 12. dx
ex e x
1 x 2
0
x ln2 (1 x ) 0 0
збіг.
розб. збіг.
43
3 1
ln2 x
1
tg x dx
13. dx 14. ln x dx 15.
1
(3 x )3 0 0 1 x2
розб.
збіг. збіг.
1 1 1
dx dx dx
16. 4 17. 18.
0 1 x4 0
ex e x
0 x x3
збіг.
збіг. розб.
1 2
tg( x1 ) ln(1 3
x) 1
x dx
19. dx 20. dx 21.
0,1 1 x 0
esin x 1 ex 1
0
збіг. збіг. збіг.
4. Дослідити на абсолютну та умовну збіжність невласні інтеграли

2-го роду.
9
2 x cos x 2
1. 1 cos x 2. dx 3. 2 cos x
3
dx (x 3)2 dx
3
x5
0
x 2 0
розб. розб. розб.

dx 1 3
ln(1 x )
1
ex 1
4. 5. dx 6. dx
sin 7 x 1 cos x sin x
4 0 0
розб. розб. збіг. абс.
44
§8. Завдання для типового розрахунку
Завдання 1. Обчислити невласні інтеграли 1-го роду (або встановити

їх розбіжність):
1
arctg x e x
arctg 2 x
1. dx 2. dx 3. dx
1
x2 2
x2 1
1 x2
dx dx x3
4. 5. 6. x2 e dx
1
x2 x 1 1 x x2 9 0
1
x dx dx
7. dx 8. 9.
(x 2 1)3 e
x 3 ln x 2
x ln7 x
dx dx xdx
10. 11. 12.
x2 4x 5 2
x ln2 x 2
(x 2 1)2
4xdx dx ln 4 x
13. 14. 15. dx
x2 1 x2 2x 5 2
x
dx xdx dx
16. 17. 18.
1
x (x 1)2 0
(x 1)2 4 x x2 4
dx
19. 20. x 2 e x dx 21. x cos xdx
e
x ln 4 x 0 0
x x 2 dx
22. e dx 23. xe dx 24.
1 0 0
1 x3
xdx xdx
25. 26. 27. x sin xdx
(1 x 2 )2 1
(1 x )2 0
dx 2 x x 2dx
28. 29. dx 30.
0
x x2 1
x 2 (1 x ) 2
3
x3 1
Завдання 2. Дослідити невласні інтеграли 1-го роду на збіжність або

розбіжність:
5 cos x dx x3 x4 2
1. dx 2. 3. dx
1
3
x e 2 ln(1 x 2 ) 1
x6 2x 1
xdx dx dx
4. 5. 6.
1
3 2x 2 3x 5 4
1 x 2 2
x sin 4 x
45
dx dx ln(x 2 4)
7. 8. 9. dx
1
x (x 4)(x 2) 1
x cos4 x 1
x
2
dx x arctg x e x
10. 11. dx 12. dx
1 x 3
x2 1 3 0 x5 1 1
x3
dx x3 x2 1 2 cos x
13. 14. dx 15. dx
0 x4 4x 4 1
x4 4x 1 x5
dx dx arcsin x1
16. 17. 18. dx
2 x4 3
x4 1 1 x3 3
x4 1 3
4 x2 x
1
dx x arctg x ln x
19. 20. dx 21. dx
x6 1 0
3
1 x9 1
4
x
1 arcsin x1 dx sin x1
22. dx 23. 24. dx
2
4 x x 2 3x 2 3
x5 1 1
2 x x
2 3
x (x 1) dx arctg x
25. dx 26. 27. dx
1 4x 4 3
x5 1 0
3
2x x9 1 1
1 x
4 arccos x1 3 sin x x 1
28. dx 29. dx 30. dx
2
x 1 x2 0 x 5
2
4
Завдання 3. Обчислити невласні інтеграли 2-го роду (або встановити

їх розбіжність):
1 2 2
x2 4 dx xdx
1. 3
dx 2. 3. 45
1 x2 0
3
(x 1)2 0 x2 1
1 2 1
dx dx dx
4. 5. 6.
0
x ln 3 x 0
x2 4x 3 12 x 4x 2 1
2 2 1
1 dx x 3dx dx
7. cos 2 3 8. 9.
0
x x 0 4 x2 0
sin x
1 1 x e
dx e dx
10. 2 4
11. dx 12.
0
x x 0 x 1
x ln x
1 4 2
dx xdx
13. x ln2 xdx 14. 15.
0 2 6x x2 8 1
x 1
1 1e 2
dx dx
16. x ln xdx 17. 18.
0 0
x ln2 x 1
x ln x
46
e 5 1
dx x 2dx x 1
19. 20. 21. dx
1
x ln x 1
(x 1)(5 x) 1
5
x3
0 1x 1 1
e dx x 1
22. 3
dx 23. 24. dx
1
x 0
x (x 1) 1
3
x 5
1 1 1 1x
ln(2 3
x) dx e
25. dx 26. 27. dx
1
3
x 1 (4 x) 1 x2 0
x3
1 4 1
dx dx dx
28. 3
29. 30.
0
x 5x 2 0
3
(x 3)2 0 1 x2 2 1 x2
Завдання 4. Дослідити невласні інтеграли 2-го роду на збіжність або

розбіжність:
12 2
dx
3
dx sin x dx
1. 2. 3.
0
ln x 2
x2 4x 3 0 x x
1 1 1
x 2dx cos x1 x
4. 5. dx 6. dx
0 1 x4 0
3
x 0
4
(8 x )3
1 1 1 1x
ln(1 x) ln x e
7. dx 8. dx 9. dx
0
x 0
x 0
x3
1 1
cos x x x2
10. dx 11. dx 12. dx
0
x 0 16 x 4
0
3
(1 x ) 2 5
4
1
dx
1
x dx dx
13. 14. sin x
15.
0 e x
1 0
e 1 0
1 cos x
2 1 1
ln sin xdx dx dx
16. 17. 4
18.
0
x 0 e x
1 0
3
1 x4
1 1 3 1
xdx ln(1 x2 ) dx
19. 3
20. dx 21.
0 ex 1 0
ex 1 0
x sin x
1 2 1
dx ln sin x dx
22. 23. dx 24.
0
x 1 0
x 0
x tg x
1 4 0 1x
dx sin x 2 e
25. 26. dx 27. dx
0
x
e cos x 1
(x 1)2 1
x 3
3 e 100
cos x 3 dx dx
28. dx 29. 30.
1
(x 1)3 1
x ln x 0
3
x 24 x x3
47
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Данко П. Е. Высшая математика в упражнениях и задачах

[Текст]: учебное пособие для вузов в 2-х ч. Ч. I / Павел
Ефимович Данко, Александр Георгиевич Попов, Татьяна
Яковлевна Кожевникова. – Изд. 5-е, исп. – М.: Высш. шк., 1996.
– 416 с.: ил.; 21 см. – Библиогр.: с. 416 . – 10000 экз. – ISBN 5–
06–003071–7 (ч. I). – ISBN 5–06–003072.
2. Пискунов Н. С. Дифференциальное и интегральное исчисление
для вузов [Текст]: учебник для вузов / Том І- ІІ. – М. Наука, 1972,
1978.
3. Каплан И. А. Практические занятия по высшей математике.
[Текст] учебник для вузов / Ч. 1-5. – Харьков, Издательство
Харьковского университета, 1967-1972.
4. Письменный Д. Т. Конспект лекций по высшей математике
[Текст]: Тридцать пять лекций. 1 часть / Дмитрий Письменный;
[вступ. ст. автора] – М.: Рольф, 2002. – 256 с.: ил; 21 см. – 10000
экз. – ISBN 5–7836–0312–0.
5. Марон И. А. Дифференциальное и интегральное исчисление в
примерах и задачах. Функции одной переменной. [Текст]:
учебное пособие по решению задач математического анализа. -
М.: Наука, 1970.
48
ЗМІСТ
НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ ............................................................................ 4
§1. Невласні інтеграли з нескінченими межами інтегрування
(невласні інтеграли першого роду) ....................................................... 5
§2. Ознаки збіжності невласного інтеграла першого роду .................. 8
§3. Дослідження на збіжність невласних інтегралів першого роду ... 10
3.1. Дослідження на збіжність невласних інтегралів першого
роду за означенням ..................................................................... 10
роду за арифметичною ознакою порівняння .............................. 13
роду за граничною ознакою порівняння...................................... 16
першого роду................................................................................ 19
§4. Невласні інтеграли від необмежених функцій (невласні інтеграли
другого роду) ........................................................................................ 24
§5. Ознаки збіжності невласного інтеграла другого роду .................. 26
§6. Дослідження на збіжність невласних інтегралів другого роду ..... 28
за означенням .............................................................................. 28
за арифметичною ознакою порівняння ....................................... 33
за граничною ознакою порівняння .............................................. 35
другого роду ................................................................................. 38
§7. Завдання для самостійної роботи та відповіді до завдань .......... 42
§8. Завдання для типового розрахунку .............................................. 45
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ...................................................... 48
49

Nevlasni Intehraly

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Nevlasni Intehraly

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Массалітіна Є.В., Шевцова О.М.

Методичні вказівки до вивчення теми дисципліни

«Вища математика» для студентів теплоенергетичного

факультету денної та заочної форм навчання

Методичні вказівки до вивчення теми дисципліни

Рекомендовано Вченою радою фізико-математичного

Гриф надано Вченою радою

Методичні вказівки до вивчення теми дисципліни «Вища математика»

Укладачі: Массалітіна Є. В., канд. фіз.-мат. наук,

Визначений інтеграл - одне із основних понять математичного

§1. Невласні інтеграли з нескінченими межами

1. Нехай функція y f (x ) визначена на проміжку [a, ) і є

a b . Тоді існує визначений інтеграл f (x ) dx .

Якщо існує скінченна границя визначеного інтеграла f (x ) dx

при b , то цю границю називають невласним інтегралом

Невласний інтеграл f (x ) dx в цьому випадку називають збіжним,

а підінтегральну функцію f (x ) – інтегровною на проміжку [a, ).

3. Невласний інтеграл з двома нескінченними межами (рис. 3)

lim f (x ) dx lim f (x ) dx, c R.

Інтеграл зліва існує і є збіжним лише тоді, коли є збіжними обидва

Геометричний зміст невласного інтеграла першого роду.

Приклад. Дослідити на збіжність

У розглянутому прикладі обчислення невласного інтеграла 1-го

§2. Ознаки збіжності невласного інтеграла першого роду

Теорема 1 (перша ознака порівняння – арифметична).

Нехай виконуються умови:

1. Функції f (x ) та g(x ) неперервні на проміжку [a, );

1. g(x ) dx – збігається, то f (x ) dx – збігається;

2. f (x ) dx – розбігається, то g(x ) dx – розбігається.

Наведена теорема має просту геометричну інтерпретацію:

1. Якщо площа більшої за

2. Якщо площа меншої за

Теорема 2 (друга ознака порівняння – гранична).

Нехай виконуються умови:

1. Функції f (x ) та g(x ) неперервні на проміжку [a, );

інтеграли g(x ) dx і f (x ) dx одночасно збігаються або

В теоремах 1 і 2 розглядалися невласні інтеграли від невід’ємних

Теорема 3 (про абсолютну збіжність). Якщо інтеграл | f (x ) | dx

– збігається, то збігається і інтеграл f (x ) dx .

Якщо інтеграл | f (x ) | dx збігається, то інтеграл f (x ) dx

називається абсолютно збіжним, а функція f ( x) називається

Якщо інтеграл | f (x ) | dx - розбігається, а інтеграл f (x ) dx

збігається, то інтеграл f (x ) dx називається умовно (неабсолютно)

§3. Дослідження на збіжність невласних інтегралів

3.1. Дослідження на збіжність невласних інтегралів першого роду

Приклад 1. Обчислити невласні інтеграли 1-го роду або

Оскільки lim cos b не існує, то невласний інтеграл 1-го роду sin x dx

Обчислимо окремо кожен інтеграл

Отже, цей невласний інтеграл 1-го роду збігається і чисельно дорівнює

Невласний інтеграл 1-го роду збігається.

3.2. Дослідження на збіжність невласних інтегралів першого роду

Дослідимо на збіжність інтеграл g(x )dx e x dx

Інтеграл збігається, тому за арифметичною ознакою порівняння

Інтеграл розбігається, тому за арифметичною ознакою порівняння

за арифметичною ознакою порівняння розбігається інтеграл f (x )dx .

Розв’язання. Запишемо інтеграл у вигляді

x 0 виконуються нерівності 4x 2 3x 5 4x 2 , arctg x ,

арифметичною ознакою порівняння збігається інтеграл f (x ) dx .

Отже, збігається і інтеграл f (x ) dx .

Для цього запишемо функцію f (x ) у вигляді

арифметичною ознакою порівняння збігається інтеграл f (x ) dx .