Опис навчальної дисципліни «ГЕРМЕНЕВТИКА»

Галузь знань, Характеристика

Найменування напрям підготовки, навчальної дисципліни
показників освітньо- денна форма
кваліфікаційний рівень навчання
Галузь знань
0203 «Гуманітарні
Кількість науки» Нормативна
(шифр і назва)
кредитів – 3 (за вибором)
Напрям підготовки
_______________
(шифр і назва)
Модулів – 1 Спеціальність Рік підготовки:
Змістових (професійне
3-й
модулів – 1 спрямування):
6.020303 2-й семестр
Загальна
«Українська мова та
кількість годин – 108 Лекції
література»
14 год.
Тижневих годин Практичні,
для денної форми семінарські
Освітньо-
навчання: 22 год.
кваліфікаційний рівень:
аудиторних – 2 Самостійна робота
Бакалавр
самостійної 70 год.
роботи студента – 4. Вид контролю:
екзамен

Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і
індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 33% / 67 %.
 Програма з курсу «Основи герменевтики» відповідає навчальному плану
підготовки студентів-філологів. Курс «Основи герменевтики» є необхідною
складовою частиною вивчення теорії літератури. Він дає можливість здобути
теоретичні знання та практичні навички, необхідні бакалаврам для проведення
наукових досліджень та викладання теоретичних аспектів літературознавства.
Курс «Основи герменевтики» розрахований на студентів 4 курсу гуманітарного
факультету, напрям підготовки – філологія (українська мова і література).

Значення курсу: теоретична підготовка студентів у галузі теорії

літератури, вироблення навичок наукової роботи, вивчення герменевтичного
феномену, ознайомлення з головними інтелектуальними дискусіями в історії
Європи у філософському та літературознавчому контекстах.
Важливими завданнями є:
- набуття студентами широкого читацького досвіду;
- вміння користуватися філософсько-критичними концепціями для
досягнення розуміння та формування власної точки зору.
В результаті вивчення курсу студент повинен ЗНАТИ:
- теоретичні основи теорії інтерпретації в історичній ретроспективі;
- сучасні здобутки філософської герменевтики;
- основи літературознавчої герменевтики.
Студент повинен ВМІТИ:
- користуватися філософськими концепціями у полемічному контексті;
- формувати й відстоювати власну точку зору;
- критично мислити й оцінювати будь-які джерела та повідомлення;
- знаходити порозуміння і взаєморозуміння;
- розуміти та інтерпретувати художні тексти.
Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни,
вказані в описі дисципліни. Вивчення студентами навчальної дисципліни
«Теорія літератури: герменевтика» завершується екзаменом.
 3. Програма навчальної дисципліни
«Теорія літератури: Герменевтика»
Тема 1. Вступ. Поняття герменевтики, багатоаспектність визначення.
Етимологія. Три рівні інтерпретації. Герменевтика і філософія. Культурологічні
підстави герменевтики. Питання діалогу. Закономірності змін естетичних мод.
Герменевтика як пошук істини.
Витоки літературної герменевтики: античність, кабала, християнські
інтерпретації. Методологічне значення перших систем інтерпретації. Традиції
Сходу і Заходу. Специфіка інтерпретацій у кабалістиці. Герменевтика у Давній
Греції. Давньоєврейська екзегетика. Основні аспекти християнської
герменевтики. Поняття внутрішнього слова і розуміння на початковому етапі
розвитку соціуму.
Тема 2. Герменевтична практика до Нового часу та романтичні системи
ХІХ ст. Поширення герменевтичних розвідок до Нового часу: готика, ренесанс,
внесок таємних товариств. Основні здобутки мислителів. Спадщина Св.
Августна. Доробок М. Монтеня як зразок герменевтичної практики. Проблема
гнозису. Специфіка трактування світу та інтерпретації тексту в таємних
організаціях.
Романтичні системи герменевтики. Ф. Шлейєрмахер та В. Дільтей.
Визначальні риси романтичної герменевтики. Спільне та відмінне в концепціях
Ф. Шлейєрмахера і В. Дільтея. Інтерпретація як мистецтво, правила
інтерпретації. Герменевтичне коло. Описова психологія; історизм і біографізм;
заперечення свавілля інтерпретатора.
Тема 3. Феноменологічна герменевтика Едмунда Гуссерля. Поняття
інтенціональності. Головні поняття феноменології Гуссерля. Заперечення
релятивізму і психологізму. Трансцендентальна суб’єктивність. Поняття
феномену. Редукція. Аподиктична і неаподиктична очевидності.
Феноменологічні методології. Зміна статусу герменевтики.
Філософська герменевтика Мартіна Гайдеггера. Категорії «буття» і
«суще». Інтерпретаційна система мислителя. Онтологія як політична та
філософська контекстуальність філософської герменевтики. Мова як дім буття.
Два види мислення. Поняття Sein (буття), суще, Dasein (тут-буття), істина,
алетейя. Проблеми історичності, відкритості, часу, інтерпретації, зустрічі в
трактуванні мислителя. Невимовне, спільний горизонт, невичерпальність як
інтерпретаційні проблеми.
Герменевтична теорія Ганса-Георга Гадамера: історичність інтерпретації,
категорія прекрасного. Погляд мислителя на мистецтво розуміння. Досвід
життя і досвід історії. Несумісність істини і методу. Філологічний аспект
герменевтики Гадамера. Феномен «творення» сенсу повідомлення, його
конструювання. Поняття «нус», осмислення перед-розуму.
Тема 4. Герменевтика і літературознавство.
Рецептивна естетика. Становлення школи, методологія, течії
рецептивістів. Ідеї Гайдеггера-Гадамера на ґрунті літературознавства,
передусім в працях Інгардена, Ізера та Яусса. Синтез діахронічного і
синхронічного принципів. Поняття імпліцитного і експліцитного читачів.
Комунікативна визначеність / невизначеність; горизонт очікування; іронія
тексту.
Літературознавчі виміри «пояснювальної» герменевтики. Психоаналіз,
фемінізм, екзистенціалізм. Герменевтичні аспекти психоаналізу З. Фройда, К.-
Ґ. Юнґа, А. Берґсона, Ґ. Башляр; Ж. Лакана; В. Франкла. Актуальність
феміністичних інтерпретацій, розгалуження фемінізму. Еволюція
екзистенціалізму (С. К’єркеґор, Ж.-П. Сартр, А. Камю, Ґ. Марсель та ін.).
Тема 5. Сучасні тенденції розвитку герменевтики. Структуралізм як
варіант «пояснювальної» герменевтики: специфіка методу і його
універсальність, віхи історичного розвитку. Концепція «конфлікту
інтерпретацій» Поля Рікера, концептуалізація Дж. Штайнера, радикальна
герменевтика Дж. Капуто. Інші герменевтичні інтерпретації на зламі останніх
століть. Уникання тоталітаризму сентенцій. Слабка телеологія, друга рефлексія.
Ідеологічні та філософські підстави протистояння критичної теорії та
філософської герменевтики. Підсумки курсу.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви тем
Контрол
Самост.
Всього

Форма
Лекції

Практ

1 2 3 4 5 6
Змістовий модуль 1
Становлення та еволюція герменевтичної думки
Тема 1. Вступ. Поняття герменевтики. 14 2 2 10
Етимологія. Три рівні інтерпретації.
Герменевтика як пошук істини. Витоки
літературної герменевтики: античність,
кабала, християнські інтерпретації.
Тема 2. Герменевтична практика ХІХ ст. 28 4 4 20
Розвиток герменевтичних ідей до Нового
часу: готика, ренесанс, внесок таємних
товариств. Романтичні системи
герменевтики: Ф. Шлейєрмахер та В.
Дільтей.
Тема 3. Вершини герменевтичної думки 30 4 6 20
ХХ ст. Феноменологічна герменевтика Е.
Гуссерля. Поняття інтенціональності.
Зміна статусу герменевтики.
Філософська герменевтика М.
Гайдеггера. Категорії «буття» і «суще».
Інтерпретаційна система мислителя.
Герменевтична теорія Ганса-Георга
Гадамера: історичність інтерпретації,
категорія прекрасного.
Тема 4. Герменевтика і 18 2 6 10
літературознавство: рецептивна естетика.
Становлення школи, методологія, течії
рецептивістів. Літературознавчі виміри
«пояснювальної» герменевтики.
Психоаналіз, фемінізм, екзистенціалізм.
Літературна комунікація.
Тема 5. Сучасні тенденції розвитку 16 2 4 10
герменевтики. Структуралізм як варіант
«пояснювальної» герменевтики:
специфіка методу і його універсальність,
віхи історичного розвитку. Концепція
«конфлікту інтерпретацій» Поля Рікера,
концептуалізація Дж. Штайнера,
радикальна герменевтика Дж. Капуто.
Разом за змістовим модулем 108 14 22 70
Усього годин 108 14 22 70
 Теми практичних занять

№ Назва теми Кількість

з/п Годин
Змістовий модуль 1. Суть і розвиток герменевтичного вчення у світовій
гуманітаристиці
1 Основні здобутки герменевтики Середньовіччя та 2
Ренесансу
2 Герменевтичні ідеї ХІХ століття 4
3 Внесок у розвиток герменевтики ХХ століття Е.
Гуссерля та М. Гайдеґера
4 Г.-Г. Гадамер як інтерпретатор художнього тексту 2
5 Герменевтичний аналіз тексту і рецептивна естетика 2
6 Практикум з пояснювальної герменевтики (психоаналіз, 2
фемінізм, екзистенціалізм та ін.)
7 Роль герменевтики у літературній комунікації 2
8 Модульна контрольна робота 2
9 Феномен П. Целана у контексті європейської літератури: 2
пошуки нової поетичної мови
10 Основні тенденції сучасної герменевтики: постаті, 2
концепції, методи
Разом за змістовий модуль 22
УСЬОГО 22
 САМОСТІЙНА РОБОТА (70 год.)
Тематика самостійної роботи.
1. Поняття герменевтики. Гермес.
2. Герменевтичні жанри.
3. Три рівні інтерпретації тексту.
4. Чотири способи мислення.
5. Закономірності змін естетичних мод.
6. Визначеннѐ феномену Європи.
7. Причини кінця Середньовіччя.
8. Таємні товариства і ордени.
9. Гра і карнавал.
10. Відмінні риси української інтелектуальної традиції.
11. Герменевтика стиля.
12. Есеїстика та есеїзм.
13. Філософські підстави есеїстики.
14. Давньоюврейська екзеґетика.
15. Антична герменевтика: Платон.
16. Антична герменевтика: Аристотель.
17. Антична герменевтика: стоїки.
18. Християнська герменевтика: Ісус.
19. Християнська герменевтика: Апостоли.
20. Християнська герменевтика: Отці Церкви.
21. Християнська герменевтика: Св. Авґустин.
22. Романтична герменевтика.
23. Ф. Шлайєрмахер: універсальність герменевтики.
24. Ф. Шлайєрмахер: герменевтичне коло.
25. Ф. Шлайєрмахер: сім правил психологічного тлумачення.
26. В. Дільтей: науки про дух. Пізнання і розуміння.
27. В. Дільтей: спів-переживання і спів-розуміння.
28. В. Дільтей: описова психологія та біографічний метод.
29. Порівняльна характеристика концепцій В. Дільтея та Е. Гуссерля.
30. Е. Гуссерль: очевидність.
31. Е. Гуссерль : редукція.
32. Е. Гуссерль: інтенціональність.
33. Предтечі М. Гайдеґґера.
34. М. Гайдеґґер: Dasein, філософ і поет.
35. М. Гайдеґґер онтологія і розуміння.
36. М. Гайдеґґер: герменевтичне коло.
37. Феноменологічні стратегії: редукція, деструкція, реконструкція.
38. Джерела філософської герменевтики.
39. Г.-Ґ. Ґадамер: герменевтичний феномен.
40. Г.-Ґ. Ґадамер: герменевтичне коло, герменевтична розмова.
41. Г.-Ґ. Ґадамер: визначення філософської герменевтики.
42. П. Рікер: примирення інтерпретацій.
43. П. Рікер: два значення суб’єктності.
44. П. Рікер: полемічний контекст.
45. К.-О. Апель: комунікативна філософія.
46. Ю. Габермас: дискурсивна етика.
47. З. Фройд: структура людської психіки та культурологічна складова
психоаналізу.
48. К.-Ґ. Юнґ: теорія архетипів.
49. Ґ. Башляр: психоаналіз, феноменологія та романтизм.
50. А. Берґсон: інтуїтивізм.
51. В. Франкл: людина у пошуках сенсу життя.
52. С. К’єркеґор: три стадії духовного поступу.
53. Порівняльна характеристика концепцій Ж.-П. Сартра та А. Камю.
54. Ф. де Соссюр і Ч.Пірс: внески до семіотики.
55. У. Еко: інтерпретаційна концепція.
56. К. Леві-Строс: визначення структури.
57. Р. Барт: : визначення структури.
58. Ж. П’єже: визначення структури.
59. Ю. Лотман: первинна і вторинна моделюючі системи.
60. Постструктуралізм і постмодернізм.
61. Ж.Дерріда: логоцентризм і бінарні опозиції.
62. Ж.Дерріда: відмінність.
63. М. Фуко: археологія знання.
64. М. Фуко: турбота про себе.
65. Постмодернізм як ідеологія.
66. Постмодернізм і комунікаційна сфера.
67. Х.Л. Борхес: література як герменевтика.
68. М.В. Льоса: література як герменевтика.
69. Сучасний український інтелектуалізм.
70. Герменевтика як практика.
 Завдання для самостійного виконання у письмовій формі
1. Спадщина визначних герменевтів ХІХ – ХХІ століття (за вибором
студента).
2. Проблема порозуміння і літературознавство.
3. Проблема читача в сучасній теорії літератури.
4. Герменевтичний феномен в українській есеїстиці.
5. Творчість О. Ульяненка у дзеркалі герменевтики.
6. Герменевтичні проблеми в творчості В. Медведя.
7. Герменевтичний аналіз доробку Є. Пашковського (можна замінити іншим
сучасним письменником).
8. Переклад праць рекомендованих теоретиків герменевтики з мови
оригіналу на українську

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи

Головна мета проведення самостійної роботи полягає у необхідності
ширшого огляду тематики курсу з використанням різноманітних
рекомендованих матеріалів. Важливим компонентом самостійної роботи
студентів є виконання індивідуальних робіт. До індивідуальних робіт
відносяться презентації, а також такі роботи, які маять на меті надолужити
пропущені заняття.
Презентації можуть бути мультимедійними, з використанням власних
нотаток і просто усними. При підготовці презентацій можна відштовхуватися
від комплексного уявлення авторських концепцій, зосереджуватися на окремих
працях і біографічних аспектах, якщо це важливо. Особлива увага приділяється
знанню першоджерел, вказаних у переліку матеріалів для читання.

Тематика презентацій
1. Св. Авґустин
2. М. Монтень
3. Б. Паскаль
4. С. К’єркегор
5. Д. Донцов
6. Є. Маланяк
7. Г. Марсель
8. Г. Башляр
9. В. Франкл
10. М. Гайдеґґер
11. Ґ.-Г. Ґадамер
12. П. Рікер
13. Х.-Л. Борхес
14. Ж. Дерріда
15. М. Фуко
16. Феномен Європи
17. Психоаналіз
18. Фемінізм
19. Екзистенціалізм
20. Структуралізм
21. Постмодернізм
22. Феноменологічні методології
23. Мусульманський інтелектуалізм
24. Література як герменевтика
25. Сучасний український інтелектуалізм і художня література.
26. Герменевтичні проблеми в сучасній українській есеїстиці.

Методи навчання
1. Пояснювально-ілюстративний.
2. Репродуктивний: проведення опитування, тестування.
3. Еврестичний: підготовка і участь у семінарських заняттях.
4. Частково-пошуковий.
4. Інтерактивний: проведення диспутів, дебатів, інтелектуальних ігор
5. Проблемно-пошуковий: виконання ІНДЗ, самостійне опрацювання теми.
6. Використання мультимедійних технологій.

Методи контролю
1. Заслуховування рефератів, доповідей, повідомлень.
2. Гермкневтичні студії художнього тексту.
3. Письмове тестування.
4. Заслуховування результатів виконання індивідуального завдання
5. Модульна контрольна робота.
6. Екзамен.
 9. Розподіл балів, які отримують студенти за курс
Семінарські заняття, поточне тестування, самостійна робота тощо.

Екзамен
Самост.
Контр.
робота

робота
Т. Т. Т. Т. Т. Т. Т. Т.

Разом
1 2 3 4 5 6 7 8

5 5 5 5 5 5 5 5 20 20 20 100
Т1, Т2 ... – теми практичних занять.

10. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Шкала Визначення Національна Стобальна Рейтингово-

оцінювання п'ятибальна шкала бальна шкала
ECTS шкала оцінювання оцінювання
оцінювання
А ВІДМІННО — відмінне виконання 90-100 0,90R<RD<1,00R
лише з незначною кількістю 5,0 (відмінно)
помилок
В ДУЖЕ ДОБРЕ — вище середнього 83-89 0,83R<RD<0,89R
рівня з кількома помилками
С ДОБРЕ — в загальному правильна 75-82 0,75R<RD<82R
робота з певною кількістю 4,0 (добре)
помилок
D ЗАДОВІЛЬНО — непогано, але зі 68-74 0,68R<RD<0,74R
значною кількістю недоліків
E ДОСТАТНЬО — виконання 60-67 0,60R<RD<0,67R
задовольняє мінімальні критерії 3,0 (достатньо)

FX НЕЗАДОВІЛЬНО — можливе 35-59 0,35R<RD<0,59R

повторне складання
F НЕПРИЙНЯТНО — необхідний 2,0 RD<0,34R
повторний курс із навчальної (незадовільно) 1-34
дисципліни

Методичне забезпечення
1. Плани практичних занять.
2. Методичні рекомендації для проведення практичних занять
4. Методичні рекомендації та вимоги щодо виконання індивідуальних
завдань та самостійної роботи.
5. Список сучасних текстів для герменевтичного аналізу.
 Критерії оцінки виконання модульної контрольної роботи

Виконання ККР оціняються за 4-х бальною системою: відмінно (5), добре (4),
задовільно (3), незадовільно (2). Оцінку «відмінно» заслуговує студент, який:
 показав всебічні, систематичні і глибокі знання навчально-програмного
матеріалу з дисципліни;
 показав вміння вільно виконувати завдання, що передбачені КР;
 проявив творчі здібності в розумінні, викладанні і використанні навчально-
програмного матеріалу. Оцінку «добре» заслуговує студент, який:
 показав повне знання навчально-програмного матеріалу з питань дисципліни;
 в основному виконав КР;
 показав системний характер знань,
 проявив здібність до їх самостійного поповнення в процесі професійної
діяльності.
Оцінку «задовільно» заслуговує студент, який:
 показав знання навчально-програмного матеріалу з курсу в обсязі, який
необхідний для майбутньої роботи за спеціальністю;
 в основному виконав КР;
 допустив помилки при виконанні ККР, але в основному володіє необхідними
знаннями з дисципліни.
Оцінку «незадовільно» заслуговує студент, який:
 показав досить низький рівень знань навчально-програмного матеріалу з
курсу в обсязі, який необхідний для майбутньої роботи за спеціальністю;
 допустив принципові помилки при виконанні ККР;
 не може приступити до професійної діяльності без додаткових знань з питань
що охоплюються дисципліною.

Модульна контрольна робота

Варіант 1
1. Вплив характеру та обов’язків Гермеса на зміст герменевтики.
2. Модерністський характер есеїзму.
3. Дайте визначення феноменові.

Варіант 2
1. Проведіть паралель між метафорою Одіссея та призначенням герменевтики.
2. Постмодернізм у висвітленні Ярослава Дашкевича.
3. Археологія знання М. Фуко.
Варіант 3
1. Внесок Аристотеля.
2. Феноменологічні підстави філософії Ж. Дерріди.
3. Герменевтика як практика.

Варіант 4
1. Внесок Платона.
2. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм.
3. Редукція, деструкція і реконструкція як феноменологічні стратегії.

Варіант 5
1. Внесок стоїків.
2. Дайте визначення герменевтичному феноменові.
3. Р. Барт як структураліст і постструктураліст.

Варіант 6
1. Схарактеризуйте феномен Європи.
2. Відмінність між діалектичною та герменевтичною розмовами.
3. Традиційна і філософська герменевтики.

Варіант 7
1. Кабалістика в системі давньоєврейської екзеґетики.
2. Герменевтичне коло Ф. Шлейєрмахера.
3. Концепт надінтерпретації у позитивній і негативній конотаціях.

Варіант 8
1. Герменевтика Ісуса.
2. Пізнання і розуміння за В. Дільтеєм.
3. Герменевтичне коло М. Гайдеґґера.

Варіант 9
1. Герменевтика отців Церкви.
2. Які концепції психоаналізу Ви знаєте?
3. Герменевтичне коло Г.-Ґ. Ґадамера

Варіант 10
1. Герменевтика апостолів.
2. Романтична герменевтика.
3. Г.-Ґ. Ґадамер – засновник філософської герменевтики.

Варіант 11
1. Внутрішнє слово істини Св. Авґустина.
2. Спів-переживання і спів-розуміння В. Дільтея.
3. Герменевтика стиля.

Варіант 12
1. Духовні вправи І. Лойоли.
2. Примирення інтерпретацій у П. Рікера.
3. Полеміка Г.-Ґ. Ґадамера та Ю. Габермаса.

Варіант 13
1. Три рівні інтерпретації текстів.
2. Феноменологічні зацікавлення Д. Чижевського.
3. Джерела філософської герменевтики.

Варіант 14
1. «Горизонтальний» характер українського філософування.
2. Концепція «турботи про себе» М. Фуко.
3. Неомарксизм і філософська герменевтика.

Варіант 15
1. Українська есеїстична традиція.
2. Постмодернізм в системі закономірностей зміни естетичних мод.
3. Два значення суб’єктності у П. Рікера.