Professional Documents
Culture Documents
Практична робота 6
Практична робота 6
Практична робота 6
Практична робота № 6
Роботу виконав:
студент 314-ї групи АКФ
Палій Д.І
Перевірив:
завідувач кафедри
Захарченко В.П.
КИЇВ 2022
Дисципліна «Системи електропостачання» вивчає широкий комплекс питань,
пов’язаних з проектуванням та управлінням, функціонуванням зазначених систем.
Принциповими складовими є: визначення електричних навантажень і параметрів
елементів систем, розрахунок втрат потужності та електричної енергії. Якість
електричної енергії, компенсація реактивної потужності, засоби захисту та
управління розподільчими мережами.
Для успішного розв’зання завдань з дисципліни необхідно знати основні
розрахункові формули, вміти користуватися відповідними довідковими
матеріалами.
Задача №1
Визначити максимальне навантаження ТП4, від якого живляться:
2 житлові будинки (електроплити, 2 секції, 72 квартири, 9 поверхів);
1 житловий будинок (газові плити, 4 секції, 196 квартир, 9 поверхів).
Визначити розрахункове навантаження другої секції збірних шин підстанції,
якщо максимальні промислові навантаження їх об'єктів складають:
Довідкові дані:
1. питомі навантаження:
квартири з електроплитами: ;
2. коефіцієнт одночасності ліфтових установок
3. коефіцієнт потужності:
квартири з електроплитами: .
Коефіцієнт зміщення максимумів ТП складає 0,8.
Коефіцієнт суміщення максимумів комунально - промислового та промислового
навантажень складає 0,9.
Розв’язання
кВт
кВт
кВт
кВА
МВА
Задача №2
Відношення максимального і
мінімального значення
40/5
номінальної потужності
Навантаження – (електроприймачі
ПКР з тривалістю включення ТВ=20%)
Груповий коефіцієнт
0,35
використання , в. о.
Коефіцієнт потужності ,
0,8
в. о.
Кількість і номінальна
2х60
потужність
8 9 10 11 12 13 14 15
кВт
кВт
кВт
кВт
кВт
квар
квар
квар
квар
Розрахунок навантаження ТП
кВт
квар
кВт
кВт
кВт
квар
квар
Задача №3
Рис.6.2
Знайти максимальні навантаження на ділянці 1-2, яка живить 44 будинки та
школу. За даними енергозбуту річне споживання електроенергії у житлових
будинках складає 750 кВт год/буд. Розрахунковий період – 7 років. Навантаження
.
Р =2,35 кВт;
м.б
Задача №4
Визначити максимальне загальне навантаження двох ліній: одна — живить 96
квартир з електроплитами і побутовими кондиціонерами; друга - ліфт потужністю
2x7 кВт.
60 квартир мають загальну площу квартири до 55 м , 20 квартир – 65 м , 18
2 2
квартир –84 м . 2
потужності для квартир – 0,96; для ліфтів – 0,6. Коефіцієнт попиту для ліфтів – 0,8.
Максимальне питоме навантаження кондиціонерів складає 0,3 кВт/м незалежно 2
16 70 1,94 0,113
25 95 1,25 0,099
35 115 0,894 0,095
50 140 0,625 0,09
70 175 0,447 0,086
95 215 0,329 0,083
120 250 0,261 0,081
Задача №5
Вибрати тип та переріз ділянок кабельних ліній, що живлять школу та шкільні
майстерні (дані наведені на рисунку та в таблиці).
Знайти фактичне відхилення напруги на вводі у майстерню у режимі
максимальних навантажень.
Таблиця 6.4
Параметри Значення параметрів
Школа Кількість учнів 900
Майстерня
Станки токарні (кількість) 2
8
0,4
0,6
Станки слюсарні 3
12
0,6
0,6
Рис. 6.3
Довідкові дані:
2 3 4 5 6 7 8
Таблиця 6.6
16 70 1,94 0,113
25 95 1,25 0,099
35 115 0,894 0,095
50 140 0,625 0,09
70 175 0,447 0,086
95 215 0,329 0,083
120 250 0,261 0,081
Питання для самоопрацювання
1. Теоретичні методи розрахунку електричних навантажень
промислових підприємств: перелік методів, основні розрахункові формули,
які навантаження визначаються (розрахункові за нагрівом, максимальні,
ефективні, еквівалентні), які вихідні дані використовуються при застосуванні
кожного методу.
У СЕП промислових підприємств визначення величини розрахункового
навантаження здійснюється, виходячи з оцінки теплового ефекту, що
проявляється в нагріванні струмопровідних частин або у формі теплового
зношування ізоляції. Як розрахункове навантаження приймають незмінний
струм Ір, що викликає тепловий ефект аналогічний тому, до якого призводить
протікання фактичного, змінного в часі струму I t( ) . При проєктуванні
електропостачання розрахункове навантаження повинно визначатися на різних
ієрархічних рівнях [11]. У якості найбільш характерних розрахункових точок у
СЕП промислових підприємств (рис. 2.9) виділяють: − окремі ЕП; − силові
розподільні пункти (СП) і щитки освітлення (ЩО); − кабельні лінії або
розподільні шинопроводи напругою до 1000 В; − збірні шини цехових ТП і
магістральні шинопроводи; − розподільні лінії 6–10 кВ, що живлять цехові
трансформатори або окремі високовольтні ЕП; 101 − шини РП; − шини низької
напруги ГПП. Як відмічалося вище, залежно від конкретного елемента
електричної мережі у якості розрахункового розглядається максимальне середнє
навантаження, визначене на різних часових інтервалах. Відповідно до існуючих
нормативних документів інтервали усереднення вибираються, виходячи з того,
що стала часу нагрівання складає: − Т0 = 10 хв – для мереж напругою до 1000 В,
що живлять розподільні шинопроводи, силові й освітлювальні пункти; − Т0 = 30
хв – для кабельних ліній, які живлять цехові ТП; − Т0 = 2,5 год – для
магістральних шинопроводів і цехових ТП
2. Емпіричні методи розрахунку електричних навантажень в
електропостачальних системах: перелік методів, основні розрахункові
формули, які навантаження визначаються (розрахункові за нагрівом,
максимальні), які вихідні дані використовуються, область застосування
кожного методу.
Призначення емпіричних методів розрахунку електронних навантажень
Відсутність в ряді випадків інформації про індивідуальні електроприймачах
призвело до необхідності розробки емпіричних методів розрахунку, до яких
відносяться: спосіб коефіцієнта попиту, спосіб питомої витрати електроенергії на
одиницю продукції, що випускається, спосіб питомоїщільності навантаження на
одиницю виробничої площі. У базу емпіричних методів покладена інформація про
режими електроспоживання навантаження у вигляді різних коефіцієнтів і показників
(Кс, Трибунал, руд). Ці способи більш прості, але точність розрахунку по ним
знаходиться в залежності від аналогії технологічного процесу і обладнання знову
проектованого споживача технологічним процесом і обладнання споживача, для
яких отримані значення Кс, Трибунал, руд, рекомендовані в довідковій літературі.
Спосіб коефіцієнта попиту Основна розрахункова формула має вигляд: Рр = Кс •
Руст - Qр = Рр × tgφ , де Руст - сумарна встановлена потужність електроприймачів
споживача; Кс - коефіцієнт попиту встановленої потужності споживача; tgφ -
коефіцієнт реактивної потужності споживача. Значення Кс і tgφ для різних
споживачів наводяться в довідниках. Даний спосіб може застосовуватися при
визначенні розрахункових навантажень цехів і підприємства в цілому. Спосіб
питомої витрати електроенергії на одиницю продукції, що випускається За даним
способу можна знайти тільки середнє навантаження за певний інтервал часу
(годину, зміну, день, місяць, квартал, рік). Розрахункова вираз з даного способу має
вигляд: Рср = Трибунал • П / Т, де П - обсяг випуску продукції за інтервал часу Т;
Трибунал - питома витрата електроенергії на виробництво продукції. Значення
Трибунал для ряду електроприймачів цехів і підприємств наведені в довідковій
літературі. Спосіб питомоїщільності навантаження на одиницю виробничої площі
Питома щільність навантаження визначається на підставі обстеження навантажень
цехів діючих промислових підприємств: Sуд = Smax / Fц, де Smax - найбільша повне
навантаження цеху, яка визначається за свідченнями лічильників активної та
реактивної енергії, що знімається через 0,5 год в період дуже завантаженої смени-
кВ × А; Fц - виробнича площа цеху, м2. Цей спосіб розрахунку був запропонований
проф. Ю.Л. Мукосеевим для проектування цехів з нерідко мінливих технологічним
процесом (механічні, складальні, ткацькі і т.д.). Знаючи намічену проектом площа
цеху і значення Sуд, які спостерігаються на подібних діючих підприємствах, можна
знайти розрахункове навантаження цеху за виразом: S р = Sуд • Fц. Цей метод
широко застосовується для визначення розрахункових навантажень від
освітлювальних електроприймачів: Рр.о = руд • Fц • Кс.о, де руд - питома щільність
освітлювального навантаження, кВт / м2-Кс.о - коефіцієнт попиту освітлювального
навантаження.
Зменшення втрат
При підвищенні рівня робочої напруги можуть дещо зрости втрати на корону,
проте в лініях 110—220 кВ ці втрати незначні. Втрати на корону значні в лініях
понад 330 кВ. Проте в цих лініях допустимі перенапруги ізоляції незначні, що
обмежує використання такого заходу зниження втрат електроенергії як підвищення
напруги в лініях понад 330 кВ.
Нерівномірне навантаження
Характерною особливістю режимів електричних мереж до 1000 В є
нерівномірність навантаження фаз, що призводить до збільшення втрат потужності
та енергії. Так, при коефіцієнті асиметрії струмів, рівному 2 %, у вузлах
навантаження при потужності одноразового навантаження 0,18 і потужності
симетричного навантаження 0,82 втрати потужності в трансформаторі і в лінії 0,4 кВ
збільшуються на 13 %, а втрати напруги в найбільш навантаженій фазі зростають
практично у 2 рази порівняно з симетричним режимом.