Professional Documents
Culture Documents
Добавить заголовок
Добавить заголовок
твір
“Ключі до
прочитання”
Неоромантизм
Неоромантизм — стильова течія
модернізму, яка виникла в українській
літературі на початку XX століття. Леся
Українка називала його
новоромантизмом. Неоромантизм яскраво
виявився у ліриці та драматичних творах
Лесі Українки, прозі О. Кобилянської,
Миколи Хвильового, О. Довженка, Ю.
Яновського, поезії Олександра Олеся, Є.
Плужника, Б.-І. Антонича. Термін
"неоромантизм" використовували у 20-х
роках О. Дорошкевич, О. Білецький, Я.
Савченко, М. Доленго.
Ця течія була, мабуть, найсильшою в
новітній українській поезії. Неоромантики
відмовилися від народницької тематики і
поетики, шукали нових тем і засобів
образного вираження. "Основними
психологічними стимулами українського
неоромантизму, — відзначає М. Неврлий, —
було соціальне і національне визволення
України в 1917 році, видимі перспективи
нових культурних і політичних
можливостей та масовий приплив
творчих сил, що шукали свого
динамічного вияву.
Визначальні риси
неоромантизму:
неоромантики змальовували переважно не масу, а яскраву,
неповторну індивідуальність, що вирізняється з маси, бореться, —
часом попри безнадійну ситуацію, — зі злом, зашкарублістю, сірістю
повсякденна;
герої неоромантиків переймаються тугою за високою досконалістю у
всьому, характеризуються внутрішнім аристократизмом, бажанням
жити за критеріями ідеалу, а не буднів;
головна увага зосереджувалася на дослідженні внутрішнього світу
людини, через який неоромантики намагалися зазирнути у світ
духовний;
зовнішні події (також і соціальні) у творах неоромантиків відступають
на задній план;
неоромантики часто вдаються до умовних, фантастичних образів,
Творам неоромантиків також був властивий:
динамізм,
драматизм,
вольове начало,
загострений патріотизм,
увага до національно-суспільних проблем,
різке заперечення комуністичного тоталітаризму,
туга за героїзмом,
уславлення активної людини, "
великого чину.
Sound Devices
Sound devices enhance the auditory dimension of
poetry, allowing readers to appreciate the musicality
of language and the emotional resonance that
arises from the interplay of sound and meaning.
Common sound devices used in poetry include
alliteration (repetition of consonant sounds at the
beginning of words), assonance (repetition of vowel
sounds within words), consonance (repetition of
consonant sounds within words), and
onomatopoeia (words that mimic sounds). These
devices add depth and texture to the poem, making
it a multisensory experience.
Poetic Form
Poetic form refers to the structure and organization of a
poem, including elements such as rhyme scheme, meter,
line length, stanzaic arrangement, and overall structure.
Each form has its own set of rules and conventions, and
these forms can significantly influence the meaning and
impact of a poem.