Левій (Бут.

49:5-6)

Вступ. Левій – зв'язуючий. Називаючи свого третього сина Левієм, Лія не думала, що
значення цього імені колись виповниться в більш широкому значенні, ніж вона
того чекала (Ісая 54:5).

Ім'я Левій виявилося пророчим у житті цілого коліна. І подібно до того, як сатана через
ворожнечу і заздрість позбавив Лію поваги з боку власного чоловіка, так само
він намагався вмовити і Левія з'єднатися з Симеоном в акті помсти за безчестя їхньої єдиної
сестри...

1. Коліно Левія під час кризи

За днів єгипетського рабства коліно Левія нічим особливим не відрізнялося від інших колін.
Священиками були обрані первістки в ізраїльському народі. І коли Ізраїль розташувався
табором біля гори Синай, юнаки почали приносити цілопалення (Вих.24:5).

Характер людини формується під впливом звичайних щоденних життєвих обов'язків, але
відчувається характер під час кризи у тому, як людина ставиться до випробування.

Історія ізраїльського народу розповідає нам, що Левити здобули найбільшу перемогу під час
кризи, прийнявши рішення миттєво. І якщо багато хто падає через несамостійність свого
характеру, то тільки тому, що вони звикли покладатися на людину. Вірні ж Богові в
критичних ситуаціях покладаються найбільше Господа, Якого шанують і Якому довіряють.

Біля гори Синай усі поклонялись золотому бику. Саме там народ Божий пережив одну з
найбільших криз в історії Церкви. Це був момент, коли Сам Господь мав намір знищити
Ізраїля (Вих. 32:10). Але Левієве коліно вийшло вперед, і завдяки їх вірності народ не був
відкинутий Богом.

Воістину - коліно Левія виявилося ланкою, що сполучає Ізраїль з їхнім Небесним Батьком.

Коли Мойсей зійшов з гори і побачив, як народ поклоняється золотому тільцю, він став у
брамі табору і сказав: Хто Господній до мене! І зібралися до нього всі сини Левіїні,
він сказав їм...» (Вих.32:26-28).

У той критичний момент честь Божа та Його справа спасіння людей виявилися для Левитів
понад усіх земних зв'язків (тоді ніхто не стояв між ними та Богом); вони виконували
свої священні обов'язки, покладені на них Самим Богом. І в нагороду за непохитну вірність
їм було вручено вічне священство. Те, що було втрачено Рувимом через нестійкість його
характеру і Симеона через неприборканість його пристрастей, придбали вірні Левити, які
виявили стійкість на противагу невірності всього народу. «Присвятіть сьогодні руки свої
Господу» — і три тисячі ідолопоклонників, що не розкаялися (незважаючи на те, що Мойсей
вже повернувся), які продовжують святкувати язичницьке свято, загинули від рук Левитів.

«Нехай Він пошле вам благословення» . Сатана змушує людину, яка перебуває під її
впливом, вчиняти злочини; але як тільки та сама людина звертається до Бога, вона стає
зовсім іншим. Його войовнича енергія контролюється Христом, перетворюючись на
християнську стійкість і мужність.
Левій був безстрашною людиною, що має войовничий мужній характер, але під впливом
диявола він убив жителів Сихема. Коли ж Божа благодать торкнулася його серця, він
заповідав своїм нащадкам у разі виникнення кризи в народі твердо триматися Божої сторони.

Левити проявили себе мужніми і непідкупними людьми в той момент, коли Бог шукав тих,
хто заступився б за Його справу. Вказівка Аарона на нестримність народу була в
певною мірою справедливим. На заклик Мойсея – «Хто Господній – до мене» – відгукнулися
лише сини Левія. Інші залишилися на боці золотого тільця. Подібна завзятість злочинніша,
ніж поклоніння тільцю (що свідчить про повне запеклі серця), викликало на народ цілком
заслужене покарання.

Вірні ж Левити серед загального відступу перетворили прокляття на благословення. І хоча

Яків на смертному ложі засудив гріх Левія, Мойсей у своєму прощальному благословенні
підняв коліно Левія понад усіх інших Ізраїлевих колін! Про Левія він сказав: «...туммім
(досконалість) Твій і урим (світло) Твій на святому чоловікові Твоїм» (Пов.33: 8-11).

Наш Бог “вчора, сьогодні і навіки Той самий” . Він засуджує народ чи окрему особистість,
але якщо вони звертаються від злих діл своїх, тоді Він каже: «Ось, Я відкладаю те зло, яке
подумав зробити йому» і чинить з ними так само, як і з Левієм, звертаючи прокляття на
благословення ( Єрем.18: 7-10).

2. «Хто Господній – до мене»

Завдяки своїй вірності і посвяті Господу, Левити могли публічно заявити про те, що вони
Господні. Їхні рішучі дії у покаранні винних запобігли повному знищенню Ізраїлю як нації...

Як ми повинні ставитись до явного гріха в нашій Церкві? “Ходять чутки, що між вами є
розпуста, і то така розпуста, якої навіть між язичниками немає... А ви загорділи,
замість того, аби плакати, щоб видалений був з-посеред вас той, хто зробив це діло”
(1Кор.5: 1,2). Якщо в Церкві немає людей, які за першим покликом готові стати на бік Божу,
вона позбавляється благословень Неба.

Наявність відкритого гріха в церкві завжди приносила смуток тим членам, які глибоко
переживали і щиро дбали про своїх братів, ревнуючи про добре ім'я Церкви. Той,
хто Господній, не може бути спокійним і щасливим, якщо в церкві відбувається відкритий
гріх, а порушник не бажає каятися і залишається її членом.

Яке блюзнірство щодо святості Божої! Може, хтось скаже, що він чистий та належить
Господу?
Ні і ще раз ні! Однієї чистоти мало. Якщо ти не засуджуєш гріх, то стаєш його
співучасником. Відкритий злочин розкладає Церква і веде до смерті. Чи готові сьогодні
відповісти на заклик: «Хто Господній — до мене!»? Чи є серед нас Левії, Натани, Фінееси?
Перед нами нащадок Симеона - Зімрі - зі своїми неприборканими пристрастями. І нащадок
Левія - Фінеес, що ревнує за славу імені Божого (Числ.25:10-13). Ви думаєте, що
сьогодні немає Валаамів і Валаків, які спокушають народ. Але чи є Фінееси? Слава Божа на
благо Ізраїлю керувала вчинком вірного Богові Фінеєса. Настала рішуча хвилина,
яка вимагала визначеності. Ніколи було роздумувати, треба було діяти... В історії народу
Божого бувають часи, коли поблажливість до
людині стає невірністю по відношенню до Бога.
Дуже важливо у такі хвилини чуйно прислухатися до голосу Святого Духа. Поспіх і
рішучість, з якими діяв Фінеес, врятували все суспільство і остаточно зруйнували плани
ворога; він отримав дар «священства вічного».

Якщо поряд з нами безславиться Господнє ім'я і ми не виявляємо святої ревнощі про Бога, чи
можемо ми називати себе «Господніми»?

Господній той, хто ніколи не буде байдужим до прояву гріха і за будь-яких обставин (завжди)
стане на бік Бога. Навіть ціною власного добробуту та життя.

3. Коливання під час кризи

Аарон. Він міг багато зробити для того, щоб запобігти падінню Ізраїлю, якби непохитно
зберігав свою вірність по відношенню до Бога.

Але Аарон, «святий Господній» , про якого Бог сказав: «Знаю, що він може добре
говорити» , виявив малодушність, що сприяє загальному відступу народу (згадайте історію
про золоте тільце).
Критична обстановка, що створилася, вимагала людини рішучої, непохитної, сміливої, яка б
дорожила честю Божою вище людського схвалення та особистої безпеки. І все-таки Аарон не
випадково був із коліна Левія. Хоча він і не ввійшов у Ханаан через виявлену малодушність,
все ж таки під впливом благодаті Божої його характер став твердим і мужнім. Завершальне
випробування Аарона сталося, коли двоє його синів було вбито у скинії за те, що принесли
туди чужий вогонь. Аарону не дозволено було виявити ні найменшого жалю з приводу
втрати, що спіткало його. Він мав зробити вибір між Богом та своїми синами. І Аарон став на
бік Божий (Пов.33:9),

Левити не знають лицеприйняття. Про це говорить той факт, що Мойсей не став

вигороджувати Аарона, брата свого, що звалив усю провину на народ, але одразу вказав йому
на його гріх.

4. «Чим провинився перед Тобою цей народ?».

Хоча первосвященик Ілій і був з племени Левія, але був повною протилежністю Мойсеєві та
зверненому Аарону (1Цар.2:27-35),

Наш Спаситель сказав у Мат.10:37: «Хто любить батька йди матір більше, ніж Мене, не
вартий Мене; в. хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, не гідний Мене».

Левити завжди виявляли вірність до Бога і ніколи не вагалися, якщо необхідно було стати на
Його бік. Під час поділу царства при Ровоамові Левити,
А ті, що жили в межах Ізраїлевих колін, залишили свої міста і переселилися в землі колін
Юди та Веніямина.

І коли на престол сходив благочестивий цар, який бажає провести реформи в народі, Левити
завжди опинялися поряд з ним і проявляли себе діяльними співробітниками в цьому
святої справи.
Вірність Левитів особливо наголошується у пророка Малахії 2:5-7.

Висновок. Ми також живемо під час кризи, коли Вірний Свідок готовий вирвати
нерозкаяних. Церква потребує сьогодні Левія. Основна особливість характеру
Левія - войовничість, яка стверджує правду, і непримиренність до гріха.
"Хто Господній - до мене" Нехай сьогодні кожен перевірить своє серце. Чи завжди я стою на
боці? Чи люблю я Його істину найбільше на світі? Чи не виявляю
я коливання та нерішучості, коли необхідно стати на захист інтересів справи Божої? Чи
готовий я стати в проломі, щоб бути сполучною ланкою між грішниками і Христом?

Левити були вчителями у своєму народі, які звертали серця людей до Бога.

І на нас також покладено обов'язки Левія (1 Петра 2:9).

Левити сповіщали народові характер Єгови. І нам дано наказ «виголошувати досконалість
Того, Хто покликав нас з темряви в чудове Своє світло».

Це будуть люди, які раніше були гідними долі Царства Небесного грішниками; але завдяки
благодаті Спасителя, вони перемогли гріх і стали непохитними і твердими серед тих, хто
вагається і падає в час випробування спадкоємцями обітниць Божих!