Professional Documents
Culture Documents
Korol Voroniv Nora Sokavich
Korol Voroniv Nora Sokavich
«Король воронів»
АНОТАЦІЯ:
Розділ перший
1
здохнути — ось завдання, на яке спрямовувались майже всі його сили.
Замислюватися про чужі нещастя не було часу.
— Та годі, не треба.
2
На периферії зору Ніла замаячила помаранчева пляма. Стадіон ексі
університету Пальметто важко не помітити: він вміщує шістдесят п'ять
тисяч глядачів, пофарбований найяскравішою помаранчевою та білою фарбою,
яка тільки є, і на кожній із чотирьох його стін зовні красується
гігантський відбиток лисячої лапи. Сьогодні стадіон поринув у жалобу:
чорні стрічки тремтіли на кожному ліхтарному стовпі вздовж паркування та
на ґратах усіх двадцяти чотирьох входів для глядачів, а окремий вхід для
«Лисів» перетворився на свого роду вівтар: усі двері були обклеєні
фотографіями Сета Гордона — самого та з друзями — і записками від
викладачів.
— Що робите?
3
— Уп'ятьох?
4
— І що це все означає?
— Еббі написала промову, яку мені потрібно було сьогодні перед вами
вимовити. Там було багато хорошого — про мужність, втрати та необхідність
згуртуватися у важку годину. Я порвав цей листок і викинув у смітник. Я
тут не для того, щоб втішати й підбадьорювати, і я не жилетка, в яку
можна виплакатися — з цим звертайтеся до Еббі або їдьте в медцентр до
Бетсі. Моя робота — за будь-яких обставин залишатися вашим тренером, не
дозволяти вам плювати в стелю і змушувати вас виходити на поле, готові ви
до цього чи ні. Можливо, у ваших очах це робить мене лиходієм, проте нам
усім доведеться з цим якось жити.
— Ми проб'ємося у фінал.
5
— Пусті балачки, — сухо промовив тренер. — Доведіть, що ви здатні
дійти до фіналу. Через п'ять хвилин чекаю на всіх на полі в полегшеній
формі. Запізнитеся — примушу бігти марафон.
— Він має рацію, — втрутився Ніл перш ніж Кевін встиг відповісти. —
Шансів, що тренер знайде нам нового нападника у розпал сезону, майже
немає. Поки він з цим не розбереться, Кевін і я — все, на що ви можете
розраховувати, і користі від нас обох небагато.
6
двері відчинилися. Ніл кинув погляд на старшокурсників, оцінюючи їхню
реакцію на появу Нікі та Ендрю. Побіжно ковзнувши очима по тим, що
увійшли, Ден повернулася до вправ; обличчя Метта при погляді на усмішку
Ендрю напружилося, і тільки Рене зустріла товаришів по команді щирою
усмішкою і тихим дружнім «привіт».
7
— Про тебе питають із поліції. Краще сам все розказуй, доки копи не
виклали мені повну версію!
8
Він кинув слухавку. Телефон більше не дзвонив. Ендрю почекав,
переконавшись, що загроза подіяла, потім накрив очі долонею і затрясся
від сміху.
— То що ти накоїв?
— Ти куди це?
9
Ендрю страдницьки помацав власного лоба.
— Не бреши!
10
Розділ другий
— Просто хвилююся.
11
— Я вже все взяв. — Ендрю підвівся і попрямував до виходу з
паркування. Рене повернулася на сто вісімдесят градусів і пішла слідом,
наздогнавши його за кілька широких кроків. Ніл кинув погляд на Ден. Її
губи стиснулися в тонку ниточку, проте здивованою вона не виглядала і
гукати подругу не стала. Метт відкрив рота, збираючись вставити своє
слово, але по обличчю Даніель зрозумів, що краще промовчати. Всі ніби
завмерли, і тільки коли Ендрю і Рене зникли з очей, Аарон різко
розвернувся і попрямував геть, але не до гуртожитку, а по дорозі, що
огинала «Лисячу нору» і вела назад до кампуса.
Востаннє він був тут у неділю вранці й то забіг лише для того, аби
зібрати сумку для переїзду до Ваймака. У неділю кімната виглядала як
завжди, але за минулі дні хтось виніс усі речі Сета. Крім того, зникли
третій письмовий стіл та тумбочка, яку Сет перетворив на міністелаж для
підручників та конспектів. Зяюча порожнеча між столами Ніла та Метта
впадала в око.
12
простору вітальні. Він поставив напої на кавовий столик, а потім сів,
підігнувши коліна, навпроти Ден та Метта. Кевін розмістив на столику
п'ять склянок і влаштувався поряд із Нікі.
13
— Але Аарон зрозумів, хто дзвонить, і йому так не терпілося
з'ясувати подробиці, що він не чекав, поки мати закінчить розмову. Щойно
тітка Тільда підняла слухавку на кухні, він побіг у спальню, де стояв
паралельний телефон. Отак усе й випливло назовні. — Нікі подивився на
свій напій. — Аарон сказав, що це був найгірший день у його житті.
— О так. Потім вони про все поговорили. Але тітка Тільда була
категорично проти будь-якого спілкування з Ендрю, тому Аарон сам потай
зателефонував до поліції Окленда. Він знайшов координаторів програми ПАЛ
та попросив їх передати його контактні дані Ендрю. А через два тижні
отримав електронкою лист, який звучав щось на кшталт: «Пішов нахуй».
— Ніяк.
— Мій батько дізнався про Ендрю п'ять років тому, виходить ... —
Нікі почав загинати пальці, — років чотири з половиною плюс-мінус. Батько
поїхав до Каліфорнії поговорити з названими батьками Ендрю та відвідати
його у колонії. Через місяць він привіз до нього Аарона, хоча я не вважаю
це півгодинне побачення під наглядом за повноцінне знайомство. По-
справжньому вони зустрілися через рік, коли Ендрю випустили по УДЗ (Прим.
Ред. Умовно-дострокове звільнення) і мій батько мало не силоміць змусив
сестру забрати другого сина додому.
— Дивно, так? Якщо так прикинути, вони знають один одного лише три
з половиною роки.
14
сім'ї — щось типу забороненої теми. Я її не торкаюся, якщо тільки він сам
про це не зав’язує розмову.
— Це було дивно.
15
— Але?.. — підказала Ден — і вона, і Ніл почули це «але» в
інтонації Метта.
— Ви про що?
— Я спробую.
16
— Жартуєш? Навіщо тобі стільки?
17
тепер аж дві вільні пари. Сюди, коли хочеш, можна поставити додаткові
заняття. Щовівторка і щочетверга у тебе всього одна пара в першій
половині дня, так що до тренування залишається багато часу на сон і
домашку. По-моєму, добре виходить, га?
18
Очевидно, для нього і Ден це в принципі не звучало дико — на
відміну від Ніла, якому не спадало на думку нічого іншого, як прямо
запитати, навіщо лагідній та милій християнці битися на кулаках з
товаришем по команді, позаочі визнаним небезпечним соціопатом. Він
спантеличено поглянув на Метта, проте той, бачачи його сум’яття, лише
посміхнувся. Ніл перевів погляд на Ден, але вона займалася рукою Рене.
Нарешті Рене підвела очі й зглянулась над ним.
— Може.
19
вирішив, що за півгодини так і зробить. За сім хвилин до спливу
відведеного часу Кевін нарешті з'явився на порозі.
Розділ третій
20
Щоб переконатися, що все на місці, в коридорі Ден перерахувала Лисів по
головах, після чого вони на двох авто виїхали на стадіон.
21
Сетом — всупереч його чварному характеру і грубої любові. Ніл сподівався,
що з цих трьох пунктів Елісон навчиться обходитися першими двома.
22
була. Була у цій роздягальні. Так, вона дихала, але виглядала неживою,
мов маріонетка, у якої перерізали ниточки.
Від тортури Ніла позбавила поява інших Лисів; йому довелося відійти
осторонь, щоб його не вдарило дверима. Ден і Рене відразу підійшли до
крісла Елісон і посідали на підлокітники по обидва боки від неї. Даніель
— з виглядом швидше лютим, ніж підбадьорливим, — обвила рукою плечі
Елісон і щось зашепотіла їй на вухо. Та слухала її, схиливши голову, а
Ніл нарешті струсив із себе заціпеніння. Коли стало ясно, що дівчата
візьмуть турботу про Елісон на себе, Нікі піднявся на ноги та відійшов.
Інші члени команди теж розбрелися на свої місця.
23
провести всю гру на полі ви не в змозі, але за тиждень ми вас до цього
підготуємо — спочатку одного, потім іншого. А до того часу доведеться
якось викручуватися. — Тренер поглянув на Ден і Рене, які так і
продовжували сидіти на підлокітниках крісла Елісон. — Рішення не
наймайстерніше, але це найкраще, що ми змогли придумати за такий короткий
час, тому слухайте уважно.
— То до чого ви хилите?
Ендрю засміявся.
— Заодно і подивимося.
— Ще питання?
24
Метт, допоможеш мені перенести стійку з ключками. За десять хвилин
від'їжджаємо. Хто не встиг, не мої проблеми. Хутко, хутко, хутко!
Якщо Нікі сказав ці слова, щоб Кевін сильніше повірив у шанси Ендрю
на сьогоднішній грі, то ефект вони справили протилежний. Обличчя Кевіна
стало темніше хмари.
25
— Значить, ти постараєшся, — процідив він крізь зуби, — бо тебе
попросив тренер?
Ендрю обійшов Кевіна і витер ножа об його рукав. Хоч би який одяг
він носив, одна деталь залишалася незмінною: чорні пов'язки на
передпліччях від зап'ястя до ліктя. Ходив жарт, що вони служать лише для
того, щоб розрізняти близнюків, проте пов'язки мали й інше призначення.
На початку літа Ніл дізнався, що під тонкою тканиною заховані піхви для
ножів. Очистивши лезо, Ендрю прибрав ножа і покинув роздягальню.
26
— Ти серйозно? — роздратовано кинув Кевінові Нікі, беручись за
сумку. — Я думав, що ти давно на це забив. Тобі його не переперти.
27
Ніл вручив йому важку сумку та притримав двері. Метт повернув
ліворуч, до виходу, а Ніл — праворуч, у фоє. Ваймак відкрив інвентарну
комору і вже викотив стійку з ключками. Захисні чохли були відкинуті, щоб
тренер міг оглянути голівки. Ніл знав, що ключки в хорошому стані, тому
що Лиси щодня слідкували, чи вони в порядку, перед тим, як залишити
стадіон, проте Ваймак все одно перевірив натяг кожної сітки.
Піднявши очі, тренер помітив Ніла, але його появу на заміну Бойда
не прокоментував. Ніл теж промовчав і лише стиснув пальцями сітку своєї
ключки. Сьогодні він брав із собою одразу дві — про всяк випадок.
Конструкція у них міцна — виготовлені так, щоб передавати м'ячу енергію
кидка і витримувати удари інших ключок, і все ж, якщо добре хряснути,
зламатися може навіть найміцніша. А Нілу зовсім не хотілося опинитися
далеко від «Лисячої нори» з порожніми руками.
— Нічого.
— Не розумію.
28
кошмар. Правда ж полягала в наступному: Ваймак відбирав цих хлопців тому,
що як ніхто інший розумів, наскільки сильно вони потребують другого
шансу, і, бачачи їхнє відчайдушне прагнення зачепитися за цей шанс,
дозволяв собі чогось не помічати.
— Звичайно.
— Повага чи розрахунок?
— Вибачте.
Усі вже були на місці. У першому ряду сиділа Еббі, відразу за нею
розташувалися Метт та Ден. Широке крісло в третьому ряду зайняли Елісон
та Рене — додатковому простору дівчата віддали перевагу тісному затишку
спілкування. Через те, що старшокурсники влаштувалися по двоє, між ними
та компанією Ендрю залишалося чотири вільні крісла.
Розділ четвертий
29
Дорога до університету Бельмонта була відносно спокійною. Щоб
згаяти час, Ніл узяв із собою домашні завдання, але на всю шестигодинну
подорож їх не вистачило. Від нудьги його позбавив Нікі, який міг балакати
цілодобово та безперервно. До їхньої розмови приєдналася Рене — вона
завела мову про можливі схеми майбутньої гри й попросила парочку порад.
До цього вона вже встигла поспілкуватися з Меттом та Ваймаком, але також
хотіла почути думку гравців на інших позиціях.
30
Далі можна було не ховатися, тому Ніл запхав футболку в сумку і
пішов у роздягальню. Проте, тільки-но ступивши за поріг, він зрозумів, що
зіткнувся з серйозною проблемою: лише відкритий вузький отвір відділяв
кімнату для переодягання від загальної душової. Навіть звідси Ніл бачив,
що окремих кабінок у ній немає. Цілком очікувано, проте Ніл, що встиг
звикнути до зручності «Лисячої нори», про це забув. Якби Ваймак особисто
не організував встановлення кабінок у душовій на стадіоні Пальметто, їх
не було б і там.
31
про це, кричачи й тикаючи в них пальцями. Зрозумівши, в чому річ,
персонаж-талісман швидко — наскільки дозволяв громіздкий костюм — підбіг
до лави супротивника, зупинився на безпечній відстані й показав кілька
грубих жестів. Нікі з радістю взявся кривлятися у відповідь, поки Ваймак
не припинив неподобство, нагородивши того запотиличником. Задоволений
маскот поскакав геть під тріумфальний крик домашньої публіки.
Ніл теж узяв ключку і став поруч із Кевіном. Черепахи» вже зайняли
свою лаву на протилежному кінці поля. Їх було менше, ніж брекенріджців, і
все ж таки «Лисів» вони перевершували числом більш ніж удвічі. Ніл так
сильно стиснув ключку, що вона затріщала.
32
крутилися на місці, тому Ніл легко роздивився в їхній гущавині ту єдину,
що стояла на місці. Дівчина смикала в руках помпон і не зводила очей з
Лисів.
33
враження: раптова зміна тону ясно дала зрозуміти Лисам, що вони далеко
від дому та підтримки рідних стін.
34
мріяв покласти його на лопатки та розстріляти ворота, довівши, що той
помиляється. Якщо він промаже, Еррера насміхатиметься над ним до кінця
матчу, а якщо заб'є, то Кевін відразу дасть йому на горіхи. Так і так
ситуація виходила програшна, і розвиток гри великих надій не обіцяв.
«Черепахи» вже вели з рахунком три-один, коли на двадцять третій хвилині
Кевін нарешті забив гол.
— Добре.
Він ледве встиг. Через пів секунди Еррера на повному ходу врізався
в нього, проте не так, як розраховував: він спіткнувся об Ніла і,
35
оскільки той не прийняв силу удару на себе, влетів у стіну шоломом
уперед. Видершись з-під важкого тіла, Ніл тихо вилаявся — плече обпалило
болем. Якби не захисний наплічник, коліно Еррери без сумніву гарантувало
б йому вивих.
— Так, Ден.
36
тренування, або вже в Колумбії, коли тяжкість симптомів притуплялася
алкоголем та «крекерним пилом». Зрозуміти, наскільки сильно насправді
страждає Ендрю, на цьому фоні було складно.
— Припини.
— А я нічого не роблю.
— Ендрю?
37
— Іду, — відповіла та й незабаром з'явилася в роздягальні з двома
графинами в руках. В одному була вода, в іншому – ізотонік. Наповнивши
стаканчики, Еббі по черзі роздала їх Лисам. Затримавшись біля Ніла, що
стояв останнім, вона обмацала його плече.
— Як ти?
— В порядку.
Метт пирснув.
38
листок зі стартовим складом «Черепах» у другому таймі, частину перерви,
що залишилася, він присвятив розбору сильних і слабких сторін противника.
Над головами загула сирена. Через хвилину Лисам потрібно було вийти
у внутрішню зону, а Елісон все не було. Впіймавши погляд Ваймака, Еббі
кивнула і вирушила її шукати.
39
тобто відбирав кращих спортсменів в університетах по всій країні. Якби
тільки Лиси зуміли подолати свої розбіжності та по-справжньому
згуртуватися, то перетворилися б на грізну силу. Саме про це Ніл
попереджав Ріко на телешоу Кеті Фердинанд. Крім того, Даніель вважала, що
без Сета шанси команди значно збільшаться. Нині, спостерігаючи за
товаришами, Ніл шукав підтвердження її правоти.
На той час, коли Ваймак випустив його на поле, Ніл вже знемагав від
нетерпіння і спраги кинутися в бій. Біля дверей вони з Ден на удачу
стукнулися ключками, проте звуку Ніл не почув — все заглушував шалений
стукіт серця, що віддавав у скронях.
40
секунд, коли нападник бельмонтців заволодів м'ячем. Аарон помчав за ним,
але наздогнати не зумів — далася взнаки втома. Десять кроків, дозволені
правилами, вивели нападника прямо до воротарської зони.
Тільки ось Ендрю опинився там раніше, ніж суперник зробив кидок, —
ніби передбачив траєкторію. Він просто закрив кут собою, впав на підлогу
і виставивши перед собою ключку, як щит. Тріск від важкого удару пролунав
по всьому полю. Ендрю встиг: м'яч ударив у туго натягнуту сітку ключки й
відскочив назад. Кинувши ключку, голкіпер «Лисів» кинувся за м'ячем,
супротивник теж, але він уже втратив дорогоцінні секунди, розраховуючи на
свій гол. Аарон відразу опинився поруч і на ходу врізався в нього,
завадивши заволодіти снарядом. Обидва ледь не зіткнулися з Ендрю, проте
той, не повертаючи голови, спокійно підібрав м'яч товстою рукавицею і
жбурнув його якомога далі від воріт.
41
— Це було круто! Вважайте, сезон наш!
— Ти була чудова!
— Ви справді не проти?
42
були окремі кабінки, хоч і відчинені, без дверей. Відвернувшись спиною до
виходу, Ніл швидко прийняв душ і обтерся рушником, так швидко і сильно,
що шкіра пішла червоними плямами. Він поспішав, бо не хотів затримувати
дівчат. Одягнувся в джинси та вільну футболку, схопив сумку з речами та
поспішив геть.
43
— Після сьогоднішньої гри Кевін дістане мене своїм занудством. —
Ендрю закрутив кришку на пляшці й відставив її убік, потім спритно зібрав
валізку Еббі, відсунув його і встав. — Так що, або я ночую у вас, чи
знову його пирну. Обирайте.
44
та захищеності. Прекрасне, але небезпечне почуття. Людині з таким
минулим, як у нього, тому, чиє виживання зав'язане на брехні та
таємницях, не можна послаблювати захист. І все-таки коли Нікі зі сміхом
присунувся до Ніла, знову згадуючи один з його вдалих голів, той здався:
мабуть, він може дозволити собі щасливий вечір, лише один.
Розділ п'ятий
Зробити новий паспорт непросто, але тут Ніл бодай знав, до кого
звертатися. Його мати походила з британського злочинного клану, і від неї
Нілу дістався список контактів різних темних особистостей. Більшість були
європейцями, а отже, його тато дотягнутися до них не міг. Ніл не був
упевнений, чи погодяться вони допомогти йому за відсутності матері, але
все-таки сподівався, що її ім'я послужить добру службу. Необхідні
документи коштували дуже недешево, зате і за якістю роботи вважалися чи
не найкращими. Зважаючи на стрімкий розвиток технологій, інакше й бути не
могло.
45
— Я міг би просто не прийти на ваш чортів бенкет, — пробурмотів
Ніл.
— Серйозно, Аароне?
46
— Ти займайся кар'єрою Ніла, а я подбаю про його особисте щастя.
Досить, Кевіне. Навіть ти не можеш не визнати, що він поводиться дуже
дивно!
Від цих слів Нікі раптом спохмурнів. Після всього, що Хеммік про
нього наговорив, Ніл не шкодував про сказане, але й не відчував, що
реабілітувався. Нікі щось пробурмотів собі під ніс і подався далі
розглядати сорочки. Ніл знову перейшов на вибір костюмів, що висіли перед
ним, але ніяк не міг зосередитися. Не дивлячись на розмір і модель, він
неуважно перебрав кілька вішалок, потім подивився на Кевіна.
47
— Я не запрошуватиму її, — сказав Кевін, перервавши мовчанку. — Хоч
ти й накликав гнів Ріко на всю лінію нападу, але округ «Ворони» змінили
насамперед через мене. Ні ти, ні я не маємо права зараз підходити до
Елісон.
— Так.
48
— Ага, аякже. Чуваче, тепер я починаю розуміти, чому Ендрю залишив
тебе тут. Добре, що він не послухав, коли я запропонував йому взяти тебе
із собою.
49
— Гм, та хоч би й мені, — сказав Нікі так, ніби озвучив очевидний
факт.
— Ніле.
— Ні.
— Не можу. — Дуже грубо, надто чесно, але інакше не можна. Якщо Ніл
прямо зараз не позбавиться цього телефону, його знудить. — Нікі, я ...
50
Ніл думав, що, віддавши телефон, почуватиметься краще, проте
непереборне відчуття втрати, як і раніше, палило легені вогнем. Він
звільнив долоню і взяв у неї пакети з покупками, що висіли на згині
ліктя. Просити ключі не потрібно — Ендрю витягнув їх з кишені Нікі й
простягнув Нілу.
Ніл висмикнув ключі в Ендрю з пальців і під його сміх побрів геть.
У торговий центр Ніл більше не повернувся, але незабаром Лиси приєдналися
до нього в машині. Про телефон ніхто не згадував, і, хоча Нікі раз у раз
занепокоєно поглядав на Ніла в дзеркало заднього виду, на зворотному
шляху в кампус до нього ніхто не ліз.
* * *
Ендрю чекав Ніла, сидячи верхи на лаві; перед ним лежав той самий
телефон. Мимоволі подивившись на мобільник, Ніл швидко перевів погляд на
обличчя Міньярда. Ендрю більше не посміхався. Він пропускав
дев'ятигодинну таблетку, щоб до відходу до сну вийти зі збудженого стану,
хоча при цьому зазвичай не спав до опівночі, супроводжуючи Кевіна і Ніла
на тренуванні.
— Це не причина.
51
— Ми знову граємо в чесність?
52
сьогодні й до наступного травня ти залишишся Нілом Джостеном, а я
людиною, яка пообіцяла тебе захистити. Мені по барабану, коли ти
скористаєшся телефоном —завтра, післязавтра чи взагалі ніколи. Але ти
залишиш його в себе, бо одного разу він може тобі знадобитися. — Ендрю
підчепив пальцем підборіддя Ніла і підняв його голову, змусивши
подивитися на очі. — І цього дня ти не втечеш. Ти згадаєш мою обіцянку і
подзвониш. Скажи, що зрозумів.
Ніл збирався запитати про Кевіна, але телефони нагадали йому про ще
дещо. Випитати правду про умову між Кевіном та Ендрю можна і в Дея, а на
це інше питання ніхто, крім Ендрю, не відповість.
— Непорозуміння.
53
до гуртожитку. У ванній кімнаті Ніл переодягнувся до сну, ногою відіпхнув
брудний одяг і сів на край ванни. Світло зі стелі кидало відблиски на
вигнутий корпус телефону в нього на долоні.
Пройшла ціла вічність, перш ніж він наважився відкрити його. Ніл
повільно перегорнув меню і не здивувався, виявивши, що Ендрю заповнив за
нього список контактів, а деякі номери навіть поставив на швидкий набір:
першим забив свій, другим номер Кевіна, третім Ваймака. А ще незрозуміло
чому вніс до списку екстрених контактів телефон командного психолога.
Зустрічатися з Бетсі Добсон Ніл більше не збирався, тому видалив її
номер.
* * *
54
він надіслав більш чітку відповідь: «у нашому тарифі немає ліміту смс, їх
не можна витратити. хоча я спробую ».
— Бачиш? — Досить промовив Нікі. — Вже набагато краще. Ось так має
виглядати нормальна людина, коли перевіряє свій телефон.
— Розібратися з чим?
55
— О так, — сухо кивнув Нікі. — Цю пісню ми вже чули. Ти
зателефонував Меттові, видав йому своє звичне «Я в порядку» і пошурував
назад автостопом чорт знає з ким. Не забув? — Нікі вичікувально глянув на
Ніла, але у того аргументів на захист не знайшлося. — Гаразд, не дякуй. Я
щойно заощадив тобі як мінімум дві сотні доларів на сеансі інтенсивної
психотерапії.
— Спасибі…
Розділ шостий
56
посміхнувся Кейтлін і не сказав їй жодного слова, а дивився крізь неї,
ніби дівчини не існувало й зовсім.
57
Аарон і Нікі дочекалися, поки Ваймак пройде повз їхні крісла, і
тільки потім покинули автобус разом зі своїми супутниками. Ніл залишився
сидіти.
— Тоді ходімо.
58
супроводжуючих та службового персоналу. Ніл уперше бачив стільки народу
на полі для ексі. Вільного місця між столами залишалося достатньо, і все
ж таки Ніла корчило від того, що ігровий майданчик використовують не за
призначенням.
Кров відлинула від обличчя Дея, проте він продовжував йти за Ендрю.
— Я знаю, хто ти. Хто ж тебе тут не знає? Дівчина — капітан команди
першого дивізіону. Досить пристойно справляєшся, попри недоліки.
— Недоліки? Які ж?
— Обережніше, Ріко.
59
Ден торкнулася руки Метта, закликаючи його не нервувати, і зайняла
своє місце. Старшокурсники влаштувалися ліворуч від неї, акуратно
посадивши Елісон між Рене та Меттом. П'ятірка Ендрю влаштувалась праворуч
від капітана в тому ж порядку, в якому вони їхали в автобусі. Ніл виявив
себе у неприємній близькості від Ріко; злегка втішало лише те, що їх все
ж таки розділяло кілька людей.
На мить Нілу здалося, що він полетів униз. Земля ніби пішла з-під
ніг, у шлунку все перевернулося. Через секунду — хвилину? вічність? — він
усвідомив, що не зрушив з місця. Більше того, завмер не дихаючи.
60
Жан глянув на Кевіна.
— Привіт, Кевіне.
На губах Жана грала лінива посмішка, але в його сірих очах завмер
мертвий холод. Ні один, ні другий більше не вимовили ні слова і лише
свердлили один одного пильними поглядами. Незабаром Ендрю це набридло, і
він подався вперед.
— Жан, — гукнув він. — Привіт, Жан. Жан Вальжан. Гей. Е-е. Вітаю.
Якщо він і збирався сказати ще щось, то забув про це, коли уважніше
придивився до Рене. Поки Моро відволікся, Ендрю розтис хватку, але Жану
знадобилася ще секунда-друга, щоб це усвідомити та прибрати руку. Ріко
зробив ледь помітний рух, проте Ніл так гостро відчував його присутність,
61
що вловив це. І Жан теж — судячи з того, як швидко до нього повернувся
дар мови.
— Тоді не було чого міняти округ, — подав голос Метт. — Вам тут не
раді.
— Тому ваша нова дитинка сидить так тихо? — Ріко жестом показав на
Ніла. — Не може сказати нічого доброго?
62
— Минулого разу він тримався куди сміливіше, — не вгавав Ріко. —
Може просто викаблучувався перед публікою? Гей, я до тебе звертаюсь.
Язика проковтнув?
— Що це за хрінь?
63
вибухнув уперше. Ми сподівалися, ти поясниш йому, як треба поводитися.
Чому він досі не знає свого місця?
— Він не Лис!
— Ти про що?
— Боже бережи вас, дурні убогі! Тільки Господь вам допоможе. Просто
в голові не вкладається, як за своєї безнадійної тупості ви обоє дожили
до таких років.
64
Почувши ім'я батька, вимовлене вголос, Ніл ніби отримав удар під
дих, але звук, який видав Кевін, що стояв поруч, був ще гіршим. Ніл
інстинктивно впер долоню йому в груди, відштовхуючи його подалі від
столу. Дей позадкував так швидко, що мало не впав. Ніл на нього не
дивився, але почув, як той прохрипів:
— Це неправда.
Кевін відкрив рота. Ніл не хотів його слухати. Він не знав, що саме
зараз скаже Дей і, головне, якою мовою, а тому заговорив першим — тихо,
насилу видавлюючи слова, французькою:
Кевін завагався.
— Ендрю знає?
— А хто ти — знає?
Ніл витратив усі слова на Кевіна, тож просто кивнув. Еббі поспішила
за Деєм, на ходу подивившись у бік столу «Воронів» і комусь махнувши
рукою. Ніл простежив за її поглядом і побачив Ваймака. Тренер прямував до
Лисів, обличчя його було чорнішим за хмару. Ніл міцніше стиснув кулаки,
змушуючи себе вгамувати тремтіння в пальцях.
65
— Ніле. — Ден зайняла місце, що звільнилося, Кевіна. — Ти в
порядку?
— А я попереджав.
66
Ніл здивовано підняв очі й за втомленим поглядом тренера зрозумів,
що своє здивування проявив занадто відверто. На секунду він відчув
провину — незрозуміло за що — і тут же її в собі придушив. Зараз у нього
багато інших турбот і емоцій теж вистачає — розбиратися з такою дивною
штукою, як почуття провини, ніколи.
— Добре, тренере.
67
Вже через двадцять Кевін вийшов з-за столу у супроводі Ендрю та
Ніла. Він зробив неквапливе коло по полю, поспілкувавшись з усіма
командами, крім «Воронів». І неважливо, що суперники думали про «Лисів»;
при наближенні Кевіна будь-яка розмова вмить стихала. Дей не ліз зі
шкіри, проявляючи люб'язність, але і свою звичайну гордовитість намагався
стримувати. Зрештою, Нілу довелося обмінятися набагато більшою кількістю
рукостискань, ніж хотілося б. Протягнути руку Ендрю Міньярду наважувалися
лише деякі, та й на тих він дивився з такою усмішкою, що вони зніяковіло
відмовлялися від свого наміру.
— Жан Моро.
68
— Ми — основні нападники «Воронів». Хочемо, щоб ти побачив, як
виглядає справжня лінія нападу.
Ден коротко і зло дала гострими шпильками йому в пах. Він завив і
зігнувся навпіл. Ворони, що стояли по обидва боки від нього, мимоволі
скривилися; хтось поспішно відвів очі.
69
— То що там щодо ввічливості, Ден? — Не втримався Ніл.
Ніл озирнувся. Обійшовши натовп, неподалік від нього стояв Жан. Він
коротко хитнув головою, і Ніл, слідуючи за його поглядом, побачив Ріко,
який щойно вийшов за двері. Ніл не став обертатися і перевіряти, чи хтось
із Лисів помітить його відхід, а відразу попрямував до виходу. Опинившись
у внутрішній зоні, він встиг помітити, як Ріко зник у домашній
роздягальні блеквеллців. Набравши повні груди повітря, щоб заспокоїти
нерви, Ніл рушив за ним.
70
Груди обпалило страхом. Ніл ледве міг дихати. Він молився лише про
те, щоб власне обличчя його не видало. Розуміючи, що вже пізно, він таки
сказав:
Ріко наблизився, і Нілу довелося зібрати всю свою волю в кулак, щоб
не відсахнутися. Він і не підозрював, що Ріко Моріяма майже одного з ним
зросту — далися взнаки японські гени. А Ніл своїм невисоким зростом
завдячував мініатюрній матері. Проте, всупереч розмірам, Ріко
випромінював агресію та смертельну небезпеку. Здавалося, різниця між
нападниками не п'ять сантиметрів, а всі двадцять.
71
Схопивши Ніла за плечі, Ріко жбурнув його об стіну. Від удару потилицею у
Ніла клацнули зуби.
— Що тут відбувається?
72
— Так. Я зрозумів, що ти кінчений мудак.
— Ніле!
73
танцмайданчику. Ніл пошукав поглядом Ваймака і знайшов його у центрі
поля: тренер розмовляв із Тецудзі Моріямою.
— Тільки загалом.
74
Розділ сьомий
— Так, тренере.
— Ні-а.
75
машину і налив собі другий кухоль кави. За стіл він більше не сів, а
притулився спиною до барної стійки й знову поглянув на Ніла.
— Моя мати померла від передозу майже десять років тому, а батько
загинув у тюремній бійці того року, коли я тільки-но влаштувався на
роботу в Пальметто. Я не спілкувався з ними з того часу, як виїхав зі
столиці.
76
У Ніла тьохнуло серце.
— Ви родом із Вашингтона?
— Так, тренере.
— Ні, тренере.
77
За час короткої поїздки до стадіону Ніл, що сидів на місці
переднього пасажира, не промовив ні слова. На паркуванні стояли лише два
авто — машина Ендрю та мінівен прибиральників. Ваймак висадив Ніла біля
тротуару. Перш ніж той зачинив двері, тренер пальцем поманив його ближче,
перегнувся через сидіння і глянув у вічі.
— Так, тренере.
Кевін мовчав так довго, що Нілу вже почало здаватися, ніби все це —
лише поганий сон, проте Кевін зрештою заговорив.
Почувши своє справжнє ім'я, Ніл стиснув зуби, але болісну гримасу
приховати не вдалося.
— Якби все було так просто, — жалібно сказав Кевін, уже трохи
голосніше. — Чого ти приїхав сюди?
— Я був у розпачі.
78
— Хіба ми могли тебе забути?
Ніл проковтнув.
— І... як я впорався?
79
По тілу Ніла розлився жар — чи то нудота, чи то лють. На кого він
злився? Мати все життя ненавиділа його одержимість ексі. Постійно
твердила, щоб він більше не смів брати до рук ключку, але жодного разу не
назвала причину. Так само Ніл не розумів її небажання пояснити, від чого
взагалі вони тікають.
— Натаніелю, зажди.
Ніл нарешті зрозумів, хто тримає його на повідці. Вчора Жан сказав,
що йому ніколи не стати Лисом, а ще порадив Кевіну вказати Нілу його
місце в ієрархії Воронів та припнути язика у спілкуванні з Ріко. Ріко
досі вважає Ніла своєю власністю, яка помилково потрапила в чужі руки.
Тепер, коли Ніл дізнався правду, Ріко чекає, що той покірно схилить
голову і стане в стрій. «Цього не буде», — хотів було сказати Ніл, але
натомість видихнув:
— Я так не можу.
80
— Тебе популярність не врятує, — сказав Кевін. — Ти надто серйозна
загроза. Оброниш слово не тим людям, і все розвалиться. Моріяма знали, що
твоя мати в жодному разі не здасть свою сім'ю копам, але ти — дитина,
непередбачувана і налякана.
— Ні.
81
Кевін вимовив ці слова ледь чутно, проте Нілу вони встромилися в
серце. Кевін з болем відпускав мрію про блискуче майбутнє Ніла Джостена.
Він узяв Ніла в команду, бо розгледів у ньому талант; привів до Лисів, бо
збирався зробити з нього зірку ексі. Попри свою зарозумілість і зовнішню
байдужість до старань Ніла, Кевін Дей щиро вірив, що після університету
той займе місце у збірній країни. А тепер він усвідомив, що всьому цьому
не судилося здійснитися: до травня наступного року Ніл буде мертвим.
— Кожну ніч.
— Не розумію.
— Коли Ендрю під таблетками, користі від нього нуль, але коли він
чистий — усе ще гірше. Порівнявши стан Ендрю за рік до закінчення школи й
перед випуском, його кураторка клялася і божилася, що ліки врятували йому
життя. Без таблеток Ендрю… — Кевін замовк, згадуючи точні слова шкільного
куратора, потім зігнув пальці, зображуючи лапки, і процитував: —
82
«Пригнічений і схильний до руйнування». Він не має ні цілей, ні прагнень,
— продовжував він. — Я був першим, хто сказав Ендрю, що він чогось
вартий. Коли курс лікування закінчиться і в нього не залишиться милиць, я
дам йому стимул, опору в житті.
— Хай щастить.
Ніл ступив до дверей, але Кевін зупинив його, поклавши руку йому на
плече.
— Ніле...
* * *
Вперше у житті Ніл не думав про майбутнє. Він перестав рахувати дні
до матчу проти «Воронів» і звів до мінімуму перегляд та читання новин.
Усю свою енергію він направив на тренування, вже не засинав на заняттях в
83
університеті і намагався спілкуватися з усіма Лисами в рівній мірі.
Оскільки в компанії близнюків, Нікі та Кевіна він їздив на тренування, а
Ендрю та Кевін до того ж возили його на стадіон майже щоночі, вечори Ніл
проводив разом зі старшокурсниками.
Тепер він знав про них так багато, те, чим би ніколи до цього й не
подумав поцікавитися. Наприклад, справжнє ім'я Рене було Наталі; названа
мати дала їй інше, коли удочерила її. Завдяки їй Рене і Ден опинилися в
університеті Пальметто. Стефані Вокер, репортер за фахом, попросила
Ваймака про інтерв'ю, потай розраховуючи прилаштувати дочку до нього в
команду. Під час весняних ігор Ваймак прилетів до Північної Дакоти
подивитися на зустріч команди Рене з основним суперником. Так сталося, що
капітаном суперників на той час була Даніель, і її люта манера гри
справила на Ваймака велике враження. У ті самі вихідні він узяв обох
дівчат до себе.
84
Про батька він говорив скупо, зате про маму міг розповідати годинами,
адже вона була його кумиром. Ніл слухав його історії не тільки з
цікавістю, а й з болем у серці. Коли Метт описував перегони з
прискоренням, якими займався на літніх канікулах у горах, Ніл згадав
тріск, який пролунав при спробі відірвати обгорілий труп матері від
вінілової оббивки сидіння.
85
Кейтлін притулилася до його плеча з м'яким докором, проте Ніл без
заперечень і суперечок пішов своєю дорогою. Втім, цікавість змусила його
озирнутися. Поглинені собою Аарон і Кейтлін стояли в черзі за кавою.
Кейтлін, що хилилася до Міньярда, була на кілька сантиметрів вищою, але,
незважаючи на це, виглядала поряд з ним дуже витончено. Для тих, хто так
старанно уникав один одного під час матчів, ці двоє виглядали напрочуд
задоволеними та розслабленими. Ніл очікував, що на першому етапі
романтичних відносин Кейтлін і Аарон триматимуться більш скуто.
— Чому?
86
— На мою думку, Ендрю й Аарона не надто любить.
— Система опіки дає час тим, хто злякався чи пошкодував про своє
рішення, — скривився Нікі. — У притулку не питають прізвища, тітці Тільді
просто дали браслетики з номерами її дітей. І так, якщо одумаєшся досить
швидко, то немовлят можна забрати.
87
Аарона. З хорошого в Південній Кароліні з Аароном сталося тільки одне:
він почав грати в ексі, та й то, просто щоб поменше бувати вдома з тіткою
Тільдою.
— Ендрю її вбив?
88
пов'язані з матір'ю. Що, якщо він убив її не з помсти, а тому, що хотів
захистити Аарона?
Розмова якось непомітно для Ніла перейшла від убивства до Рені. Він
подумки відновив останні кілька фраз, потім вирішив не гадати дарма і
сказав:
89
— Кому ж не подобається Рене!
— Як щодо ексі?
— І що?
— Припини.
90
здригнувшись, витримувала буйні напади люті чоловіка і холоднокровно
залишала за собою трупи. Він просто не міг не сказати:
91
дикий страх. Я був дуже щасливий розлучитися з батьками та всім своїм
оточенням, але не знав, чи змінить щось переїзд до Німеччини. Після
прильоту мене зустрів мій новий «брат по обміну», Ерік Клозе. — Нікі наче
вперше промовив це ім'я вголос. — Він навчив мене вірити у себе. Показав,
як привести віру в гармонію з орієнтацією, повернув мені бажання жити. Ну
так, звучить пихато, але Ерік мене врятував.
— Обіцяю.
92
Знаючи, чим завершиться сезон, розмірковувати про це не мало сенсу,
та все ж на мить Ніл задумався про зустріч Нікі та Еріка, що сталася у
потрібний момент. Нікі підійшов до краю, але Еріку вистачило сил його
утримати. У світі існувала лише одна людина, здатна допомогти Нілу, і ця
людина була мертвою. Вона — ця жінка — була мертва. Звалити тягар на
когось ще Ніл не посмів би.
Розділ восьмий
93
камери, і брали інтерв'ю у гравців. Побоюючись, що Ніл знову ляпне в
об'єктиві щось, Ваймак тримав його якомога далі від мікрофонів.
94
знаменитостей та членів КРЕ, апартаменти, зони відпочинку та бари для
віп-персон, просторі кімнати для гостьових команд. Ці кімнати були під
землею, безпосередньо під ігровим полем, і саме вони заміняли Воронам
гуртожиток. Саме там виросли Кевін та Ріко.
— А ви, панянки, цього вечора забудьте про нашу лінію нападу. При
будь-якому розташуванні на полі вважайте, що вас це не стосується. Ваше
сьогоднішнє завдання — підтримувати захист, зрозуміло? Ми знаємо, що
«Ворони» швидші, більші й сильніші за нас. Наш єдиний шанс — стримувати
атаки супротивника. Захисники, не підпускайте нападника до воріт. Крапка.
Ендрю, хоч раз у своєму жалюгідному нікчемному житті грай для перемоги,
домовилися?
95
— Дамо засранцям жару, — закликав він. — Чим швидше ми з ними
розправимося, тим швидше поїдемо бухати до Еббі. Я витратив цілий ранок,
щоб набити її холодильник.
96
Моріяма та Ваймак вишикували стартові склади біля відповідних
виходів на поле. Троє запасних гравців «Лисів» по черзі стукнулися з
рештою ключками, наостанок обдарувавши тих скупими посмішками.
97
Шлях Кевіну перегородив Жан. Він вважався найсильнішим захисником
«Воронів», проте Ніла більше турбував психологічний тиск, який той міг
справити на Кевіна.
Після удару об стіну м'яч полетів у бік Ніла. Той пірнув і відійшов
від Джонсона, спіймавши снаряд, проте Джонсон, відразу завдавши нищівного
удару по ключці Ніла, від якого руки в нього загули до самих ліктів,
одночасно бахнув його в живіт. Ніл похитнувся, намагаючись зберегти
рівновагу. Джонсон блискавичним рухом зачепив його ключку своєю і різко
смикнув. Праве зап'ястя Ніла обпекло гострим болем. Він рефлекторно
випустив ключку з рук, а Джонсон уже втік за м'ячем.
98
Ніл хотів запустити йому в голову ключкою, але його погляд прикував
Ріко. Капітан «Воронів» попрямував не до свого місця, а до Ендрю. Той
ступив уперед, і вони зустрілися віч-на-віч рівно на межі зони воріт. У
відповідь на слова Ріко Ендрю недбало відмахнувся, проте Моріяма не
поспішав йти. Арбітри дали їм кілька секунд на переговори, потім
постукали по огорожі — мовляв, годі балакати. Тільки тоді Ріко
розвернувся і покрокував до центру поля.
Метью Бойд був найсильнішим Лисом; Аарон, своєю чергою, грав краще
за Нікі. Їхня поява моментально позначилася на грі, і «Лиси» помалу
почали набувати впевненості. Зважаючи на те, який агресивний поворот
прийняла гра, «Ворони» цього не очікували. Перша сутичка відбулася між
Ріко та Меттом, чому Ніл анітрохи не здивувався.
Ріко майже вдалося прослизнути повз Бойда, але Метт якимось дивом
вивернувся і використав корпус як таран. Зіткнення супроводжувалося таким
хрускотом, що Ніл мимоволі скривився, проте варто було йому побачити, що
творить Ендрю, як він забув навіть думати про цих двох.
99
Моро та Джонсон утримували Кевіна та Ніла на лінії середини поля.
На такому величезному відкритому просторі Ніл міг обігнати будь-кого.
Неважливо, що Джонсон дихав йому в потилицю і що він був технічнішим. Щоб
набрати швидкість, місця вистачало з надлишком, а Ніл знав, що у цьому
матчі він найшвидший гравець. Біля третьої чверті він випереджав Джонсона
на два кроки, а на той момент, коли заволодів м'ячем, — уже на всі шість.
Рев трибун майже заглушив тріумфальний рев Метта. Краєм ока Ніл
бачив, як радісні запасні підхопилися, «Лисички» з запалом затанцювали,
але дивився він тільки на Кевіна. Повертаючись на лінію середини поля,
обидва нападники жорстко, майже болісно стукнулися ключками. По обличчю
Кевіна промайнула коротка, але щира посмішка — перший знак схвалення за
весь час їхнього знайомства, і Ніл миттєво відчув прилив адреналіну.
Після цього удару дух чесної гри залишив поле. Ніл збився з
рахунку, скільки разів гравці падали на паркет протягом останніх двадцяти
хвилин тайму. До сорок п'ятої хвилини, коли Нілу заїхали ліктем у ніс,
жовті картки були у всіх, а одного з «Воронів» взагалі видалили з
червоною.
100
Взявшись за підборіддя Ніла, вона покрутила його голову туди-сюди.
Ніл відчув, як з носа знову потекла тонка цівка крові, і втягнув її
ніздрями. Знайомий солонуватий смак обпалив язик. Еббі подивилася на
нього з сумнівом, і він шморгнув носом ще раз. Нарешті вона зітхнула і
підбадьорливо поплескала його шоломом.
101
якимось дивом ще тримався на ногах, то відчуваючи їх, то не відчуваючи:
вони то горіли вогнем, то ніби німіли. Він глянув униз — перевірити, чи
вони на місці взагалі, — і заморгав від того, що в очах потемніло.
102
воротаря, зробити це було нелегко, проте завдяки Рене Ендрю отримав опору
ще на кілька секунд і зумів набути рівноваги, хоча його й похитувало.
Кевін відвернув увагу Воронів на себе.
Ден кивнула:
103
раніше, й надалі будемо ще кращі. Кевін правильно сказав: коли ми
зустрінемося з «Воронами» у півфіналі, то зіб'ємо з них пиху.
Розділ дев'ятий
104
— Прийти на вечірку на честь Гелловіна без костюма — ознака
поганого тону, — відповів той. — Крім того, всім, хто в костюмі, належить
безплатна порція випивки.
Нікі лише здивовано підняв брови. Ніл зняв зі стійки інший костюм —
пакет від молока із вирізом для обличчя та величезним написом:
«РОЗШУКУЄТЬСЯ ЛЮДИНА!»
— Кудись зібрався?
105
У кишені Ніла завібрував телефон. Витягнувши мобільний телефон, він
побачив повідомлення від Ден: «ви де». Ніл відправив їй назву магазину, і
вона одразу ж відповіла: «напиши, коли рушите додому це важливо».
— Що?
— У нього й спитай.
— Я питаю тебе.
— Стривай, ти серйозно?
106
Ендрю посміхнувся широкою, сповненою жалю посмішкою і знову
звернувся до Ніла, ніби й не чув кузена:
107
— Закрий, — сказала вона. Нікі насупився, але зробив як наказано.
Заговорила вона лише після того, як почула клацання замка. — До нас тут
дехто приїхав. Заходив нещодавно, шукав Ендрю. Я попросила почекати у
бібліотечному кафе та набрала його, коли Ніл написав, що ви їдете. Дивно,
що він ще не з'явився.
108
— А я попереджав, — сухо озвався Ендрю.
— Дрейк.
109
посоромиться відкинути її з дороги. Ден насупилась, але з місця не
зрушила.
— Ходімо.
— Та ти женеш.
110
— Ендрю з нами не спілкується, — підтримала Ден.
— Просто попросив.
— Я ж вибачився.
111
— Торік до команди приєдналися чудовиська. Ендрю два тижні
придивлявся до мене, поки не зрозумів, що зі мною не так, і вирішив
власноруч виправити все. Вони взяли мене з собою до Колумбії. Там Ендрю
підкинув мені спідбол. (Прим. Ред. З англ. Speedball — суміш кокаїну з
героїном чи морфіном, в більш широкому сенсі так називають будь-яку суміш
стимуляторів і депресантів. Одна з найбільш небезпечних форм кокаїну,
згідно зі статистикою викликає смертельні наслідки у більшості випадків)
— Що?
— Але...
112
Нілу потрібен був час, щоб обміркувати слова Метта, але, оскільки
йому вистачало і своїх проблем, він лише сказав:
— Це твій вибір.
* * *
113
розкрутити Кевіна та Елісон виявилося складніше. Ніл вважав за краще
мовчки спостерігати за всіма з боку, але, оскільки ідея загального свята
належала йому, він відчував себе зобов'язаним хоч якось допомагати Нікі.
Ніл слухав у пів вуха. Він щойно згадав питання, яке мучило його
всі ці місяці. Зважив шанси отримати від Ендрю чесну відповідь у
присутності всієї команди, подумав перейти на німецьку, але вирішив, що
відмазка замість відповіді йому не потрібна. Між Ендрю і Нілом сидів
Кевін, тому непомітно заговорити з ним не важко. Штовхнувши Дея коліном,
Ніл тихо запитав французькою:
114
командного мозкоправа йому було начхати, і все ж таки він слухняно
подивився на відправлене фото. Зерниста картинка відображала Бетсі Добсон
у костюмі бджоли. Нікі зробив паузу, чекаючи реакції Ніла, потім
зрозумів, що чекати марно, і через Ніла з Кевіном повернув Ендрю
мобільник. Ендрю відразу набрав відповідь. (Прим. Ред. Нікі засміявся з
фото Бі у костюмі бджоли, тому що з англійської скорочення Бі (Bee),
перекладається як «бджола»)
Нікі зітхнув.
115
«Райські сутінки» були двоповерховим нічним клубом неподалік центру
Колумбії. Поки близнюки закінчували старшу школу, Нікі працював барменом,
а Ендрю, як підозрював Ніл, неофіційно йому допомагав. Вступивши до
університету, всі троє переїхали з Колумбії, але поверталися сюди так
часто, як дозволяв розклад ігор. Старі робочі зв'язки Нікі та щедрі
чайові Ендрю у будь-який час забезпечували їм безперешкодний вхід та
солідні знижки на випивку.
116
він передав Рене, другу залишив для Ніла. Пити почали тільки коли
підійшли Елісон і Нікі. Кількість замовленого алкоголю виразно вразила
Елісон.
— Ви впевнені, що це безпечно?
— А? — не почув той.
— Ну, те, що Ендрю всю ніч без таблеток? — пояснила Ден. — Тверезий
Ендрю — це взагалі хороша ідея, погана чи з розряду «здохнемо і не
встигнемо пошкодувати»?
Мабуть, він мав рацію, але Лиси все одно вивернули шиї, намагаючись
роздивитися безглузді костюми інших. Вони встигли кинути пару невтішних
коментарів, і тут повернулися Ендрю з Рене. Прибуття нової порції
спиртного трохи сповільнило темп бесіди, але, коли Кевін виклав на стіл
пакетики з «крекерним пилом», розмова зовсім зійшла нанівець.
117
що теж вийде на танцмайданчик, як тільки доп'є газовану воду, і
залишилася в компанії Ендрю, Ніла та Кевіна.
— Досить бігати від них. Ідея зібрати всю команду була твоя. Тепер
розбирайся з наслідками.
— А що на рахунок неї?
— Вона корисна.
— І тільки?
— Хіба це важливо?
118
поведінки Міньярда, проте в ньому спалахнула злість. — Я просто намагаюся
зрозуміти.
— Ти йдеш?
Розділ десятий
Ніл спритно пробігся вниз сходами корпусу, маневруючи між тими, хто
нікуди не поспішав, і акуратно уникаючи зіткнень з такими ж бігунами, як
він сам. Огинаючи кут будівлі, він ухопився за торговий автомат, щоб
легше увійти в поворот, і метрів за шість перед собою розгледів райдужні
119
кінчики волосся Рене. Поглибше заштовхавши сумніви й неясне занепокоєння,
Ніл рушив за нею.
Рене засміялася.
Рене посміхнулася.
120
виторгувати пом'якшення вироку в обмін на показання свідків. Моє
свідчення зашкодило багатьом, зокрема мамі. У суді мій адвокат посилався
на несприятливі умови в сім'ї, переконував присяжних, що в мене перед
очима не було позитивних прикладів. Через це маму та її тодішнього друга
відправили до в'язниці — звинувачень набрався цілий букет. Там обох на
смерть забили розлючені члени банди, яких запроторили за ґрати через
мене.
121
спробував уявити життя Лисів через рік чи два. Кого із нападників Кевін
візьме йому на заміну? Наскільки серйозні наслідки чекають на команду
після того, як він здасться в руки ФБР? Але в основному Ніл думав про
Лисів як про людей, з якими проводив цей вечір, з котрими близько
потоваришував майже проти своєї волі. Ідеальними вони ніколи не стануть,
але все в них буде гаразд. Вони прийшли в «Лисячу нору» зламаними
одинаками, але тут поступово, крок за кроком, допомагали один одному
вибратися. Навіть Кевін зрештою здобуде перемогу й опиниться на вершині.
Він не занепадає, як пророкують Тецудзі й Ріко, саме завдяки йому «Лиси»
відродяться з попелу, і до Кевіна повернеться заслужена слава.
— Не розумію.
122
— А. Значить, Ендрю та Кевін…
— Вражаєш.
123
— Думаю, через ліки, які приймає Ендрю, навіть їм важко роздивитися
його по-справжньому. Крім того, і це важливіше, Ендрю не хоче їх у це
посвячувати. Вони з Аароном поки що не готові до такої серйозної розмови;
спочатку треба розібратися з купою інших проблем. Ну а Нікі ти знаєш: він
навіть під страхом смертної кари не втримає язика за зубами.
Йому довелося зробити над собою зусилля, щоби зберегти рівний тон:
— Якщо йому все одно, в курсі я чи ні, міг би й сам мені сказати на
Гелловін, коли я питав його про тебе. Необов'язково було ганяти мене.
124
близнюки його не святкували. Нікі каже, що вони взагалі жодного разу не
робили цього відколи почали жити разом, але хотілося б сподіватися, що
цього року все буде інакше. У суботу їм виповниться двадцять. Думаю,
варто відсвяткувати, а?
* * *
125
Тільди, а Ендрю і зовсім кидається від них, як від чумних. У нього з моїм
батьком теж не залагодилося, ще коли вони вперше побачились у колонії.
— І?
126
повні груди повітря і на повільному видиху взявся рахувати пульс. Майже
зневірений Нікі завмер у безмовному очікуванні.
Ендрю посміхнувся.
— Який наполегливий.
Ендрю ступив уперед. Ніл рукою перегородив йому шлях, хоч і знав,
що не зможе завадити, якщо Ендрю справді захоче вийти. Він бачив, яку
вагу підіймає Ендрю на тренуваннях у залі. Більше того, у нього на очах
розлючений Ендрю схопив Нікі за горло і практично відірвав від землі.
Жест Ніла був просто демонстрацією, Ендрю це знав і все ж таки зупинився.
127
людей як облуплених і все одно побіжить, а повернеться у сльозах і
соплях. Квак-плак. — Ендрю зобразив, ніби тре кулаками очі. — Їхня любов
має ціну, яку він не в змозі заплатити. Заради них Нікі не розійдеться з
Еріком.
128
— Чому? — Ніл з тривогою вдивлявся в обличчя Ендрю, шукаючи
відповіді. — Що тобі поганого зробила Кес?
— Ні.
129
— З того часу минуло п'ять років. Може тепер він жалкує про свої
слова.
— А познайомиш?
— Може.
— Але дієвий.
— Фіг там.
130
Ніл завагався, розуміючи, що й так вже поставив надто багато
запитань, але все-таки не витримав:
— Дуже сумніваюся.
131
— Я його попросив.
Розділ одинадцятий
Коли Ніл тільки почав грати в ексі в Аризоні, тренер Ернандес видав
йому звичайну шкільну ключку найпростішої моделі, легку, із сіткою
132
середньої глибини. У Пальметто Ваймак забезпечив його двома ключками тієї
ж моделі, тільки трохи вдосконаленої. Легкі за вагою ключки користувалися
популярністю у нападників і більшості новачків: завдавати ними
прицільного удару було простіше. Нападнику, який за частку секунди
повинен обчислити траєкторію кидка, потрібна швидка, чуйна ключка, щоб не
витрачати дорогоцінний час на зайві розрахунки.
133
принаймні не заснув на воротах. Все вказувало на те, що за такого
суперника голкіпер «Лисів» взагалі не турбуватиметься.
134
— Давай ворушись уже, — поспішив він. — Треба якнайшвидше звідси
звалити.
135
— Ніколи не стверджував, що командний дух є в мене. — Ендрю зі
сміхом знизав плечима. — Це ж ти, дурило, пообіцяв Кевіну рити носом
землю. Тепер пожинай плоди або випали нахрін поле — вирішувати тобі.
Наступного разу будь розумнішим, зрозуміло?
— Він не про мене дбає, у нього свої цілі. Переслідує власний зиск.
У всякому разі, він йому привиджується.
Ендрю засміявся.
— О, Ніле.
— Це не відповідь.
136
чому справа? Боїшся несподіваного щастя або справді отримуєш задоволення,
відчуваючи себе бідолахою?
— Дивно, що ти забув.
— Рене?
— Бі.
Ніл похолов.
— Я не безнадійний випадок.
137
відсторонився, залишивши на губах Ніла лише спогад про тепло своєї
долоні, і пішов геть.
— Ми беремо цю модель.
138
— Хочеш мати краще — плати, — незворушно відповів Кевін.
— Ендрю, ти що задумав?
139
Ніл і Кевін перетнули двір і встали неподалік галявини. Аарон та
Ендрю зупинилися на брукованій доріжці. Вперше за весь час, скільки Ніл
їх знав, близнюки трималися пліч-о-пліч. Нікі майже хвилину зволікав на
ґанку, перш ніж наважився подзвонити у двері, а зробивши це, відразу
ступив назад. Ендрю через плече блиснув Нілу посмішкою, Ніл у відповідь
лише хитнув головою.
Двері відчинила Марія Хеммік. Вона виявилася вищою, ніж уявляв Ніл,
але подібність між нею та сином одразу впадала у вічі. Коли Ніл при
першій розмові відзначив сильну різницю у зовнішності близнюків і Нікі,
той жартома звинуватив у цьому матір. Ендрю й Аарон були блідими й
світловолосими, тоді як Ніколас успадкував смагляву шкіру матері-
мексиканки, а ще її очі й вигин рота. Щоправда, сьогодні Нікі посміхався
не так, як завжди: надто скупо та ввічливо, майже натягнуто.
— Приємно познайомитися.
140
Коли гості роздяглися, Марія жестом запросила їх слідувати за нею.
141
збиралися сісти один навпроти одного, а гостей посадити по обидва боки
від себе. Нікі сів посередині, залишивши стільці ліворуч і праворуч
вільними, Аарон зайняв місце між Нікі та Марією. Кевін і Ніл посадили
Ендрю між собою, щоб за ним наглядати; Ніл сидів ближче до Лютера, Кевін
— до Марії.
— Ти вірянин?
— Чому?
142
дізнатися про сина, чи просто підтримувала розмову. Ніл сподівався на
перший варіант; другий виходив якимсь зовсім сумним. Нехай у його матері
був жорсткий характер і важка рука, але вона любила Ніла, люто і віддано.
Вони були двома половинками нещасного цілого, нерозлучними спільниками.
— Так. Там в Еріка кар'єра. Я не маю права просити його все кинути
заради мене, та й сам би цього не хотів. Мені подобається жити в
Німеччині, це надзвичайна країна. Вам варто якось відвідати нас.
143
— Перший крок — виправлення помилок минулого. Ось чому ви тут.
144
— Приберу зі столу.
Ніл зібрав тарілки — швидко, але без зайвої метушні, щоби нічого не
розбити. У Кевіна одна рука залишалася вільною, тому він відчинив двері й
вийшов першим. Ніл поспішив за ним, ледь не наступаючи на п'яти. У кухні
він відразу ж пошукав поглядом ключку і, на превелику радість, виявив її
на місці. На зміну полегшенню прийшли розгубленість і тривога: Ендрю тут
не було.
— Що?
Стукнувши дверима, Ніл метнувся через всю кухню. Ендрю вже немає
досить довго. Або Дрейк мертвий, або Ендрю в біді. Ніл не знав, що на
нього чекає, але втручатися у конфлікт беззбройним не збирався.
Вплутуватися у бійки в нього виходило добре, а ось перемагати в них не
дуже. Проте це зовсім не означало, що він неодмінно зазнає поразки.
Потягнувши за собою Аарона — той стояв ближче, ніж Кевін, — і схопивши
ключку, Ніл вилетів у коридор.
145
— Гей, що за хрінь? — обурився Аарон, проте Ніл люто на нього
зашипів.
Аарон уже збирався постукати в неї кулаком, але Ніл перекинув йому
ключку. Аарон інстинктивно її впіймав. Витративши пів секунди на
підготовку, Ніл ударив ногою у двері біля замку. Тріски розлетілися на
всі боки; він ривком висмикнув п'яту, що застрягла в гострих уламках.
Дрейк щось сказав — Ніл не зрозумів що. Пізніше він згадає: Дрейк
грубо запитав, якого хріна вони вдерлися в кімнату. У той момент, проте,
голос Дрейка здавався йому безглуздим ревом, або, може, цей звук був
гуркотом, з яким довкола Ніла розвалювався його світ.
Він пронісся повз Ніла так стрімко, що мало не збив його з ніг.
Здоровило Дрейк міг би убити обох навіть зі спущеними штанами, але,
заплутавшись у простирадлах, не встиг вчасно схопитися. Чекати на нього
Аарон не збирався; він заніс ключку над головою і так сильно розмахнувся,
що крізь натягнуту сітку просвистіло повітря. Головка влетіла Дрейку в
скроню, вдавивши око, і з вологим хрускотом встромилася в череп.
146
Ендрю лежав на матраці обличчям униз, в одній футболці, весь у
крові й суцільно в темних плямах, які загрожували перетворитися на
страшні синці. Він, як і раніше, чіплявся за узголів'я, наче приклеєний,
і при цьому сміявся. Подушка заглушала сміх, проте Ніл все одно його чув,
і від цього звуку у Нілу підкошувалися коліна. Він хотів заткнути вуха,
щоб позбутися тортур, але було пізно: гуркіт кроків на сходах вказував,
що на шум біжить Кевін.
147
— Ендрю… — покликав переляканий Аарон. Він з відчаєм чіплявся за
брата, наче боявся, що той зникне, якщо його відпустити. — Ендрю, я не…
Він…
— Він ...
— Господи боже!
148
нелюдський звук. По венах Ніла ніби розтеклася отрута, а Ендрю лише
засміявся.
Нікі виглядав так, ніби його вдарили під дих. Аарон здригнувся всім
тілом. Кевін з другого кінця кімнати дивився на Ендрю, як на привида. Сам
же Ендрю ніби не помічав, який ефект справили його слова, і, дивлячись на
Лютера, зло посміхався.
149
Під сміх Ендрю Лютер позадкував до виходу. Розбиті двері не
зачинялися повністю, і все ж таки він як міг спробував прилаштувати її на
місце. Ніл почув віддалене виття сирен. Секундою пізніше Ендрю теж
обернувся на звук. На мить замислився, потім добре потягся і відпустив
Аарона. Одну за одною розмотав чорні пов'язки на руках і перекинув їх
Нілу.
Він щось сказав, проте Ніл його не чув, дивно витріщаючись на бліді
передпліччя, пошматовані шрамами. Картина була така знайома і лякаюча, що
Ніл узяв Ендрю за зап'ястя і почав придивлятися, впевнений, що йому
здалося, але Ендрю вільною рукою перехопив його руку.
— Ендрю…
Розділ дванадцятий
150
оформлення смерті Дрейка в результаті необхідної самооборони Аарона
необхідно було аж шість копів. Він сподівався, що поліцейські візьмуть
свідчення у свідків, зафіксують жахливий вигляд місця злочину і, йдучи,
потиснуть руку Аарону, але вийшло так, що востаннє Аарона він бачив, коли
того вели вниз сходами в кайданках. Незабаром після цього копи
завантажили вдоволеного Ендрю в карету швидкої допомоги та доставили
сюди.
— Ти ж не куриш?
— Не розумію, за що?
151
— Ключка не його, — поправив Ніл, — а моя. Поліція забрала її як
доказ. Мені її повернуть чи треба купувати нову?
— Ніле.
— Я в порядку.
— Правду.
— Ні.
— Чому?
— Піду всередину.
152
Ніл повернувся до приймального відділення та виявив, що його крісло
зайняте. Помітивши вільне місце в кутку, він став біля стіни, притулився
до неї спиною і знову звернув увагу на реєстратуру. За кілька хвилин
повернувся і Ваймак. Коротко переговоривши із втомленими жінками за
стійкою, він передав їм речі. Одна з них відразу ж забрала пакет, а
Ваймак підійшов до Ніла. Обидва мовчки чекали, коли відпустять Ендрю.
Ваймак рушив назустріч Ендрю, Ніл пішов слідом. Помітивши їх, Ендрю
обвів обох очима.
— Я чекаю.
153
— Мабуть, у неї знайшлася дуже вагома причина, — фиркнув він. —
Прямо не терпиться почути яка.
— О-о, Бі, який вдалий збіг! Ми щойно про вас згадували. Я зараз
трохи зайнятий, а ось Ніл охоче поспілкується з вами. Ви ж не проти, так?
Я так і думав.
— Я сказав — ні.
Навіть удар ножем не завдав би такого гострого болю. Від слів Ендрю
у Ніла ніби скінчилося повітря в легенях. Він похитнувся, намагаючись
утримати рівновагу. Він хотів сказати, що не винен, але вони знали, що це
не так. Ендрю не розповідав йому про Дрейка, але казав, що Лютер зрадив
його довіру. Замість прислухатися, Ніл вирішив допомогти горю Нікі. Він
не запрошував Дрейка до Південної Кароліни, але власноруч привів Ендрю в
його розпростерті обійми.
Вина була для Ніла відносно новим почуттям — що довше він був у
оточенні Лисів, то частіше її відчував. До цього моменту вона накочувала
лише короткими неприємними нападами, тепер накрила його величезною,
всепоглинаючою хвилею жару, від якого хотілося самому собі випустити
кишки. Він подумав, що зараз не витримає й або закричить, або кинеться
блювати, але ні того, ні іншого дозволити собі не міг, тому щосили
стиснув зуби. Подивитися Ендрю в очі — практично неможливо, відвести
погляд — непростимо. Крізь болісне печіння в грудях Ніл видавив:
— А твоє де?
154
слова. Нудота слабшала, але не йшла, і він проковтнув. Кожен вдих,
здавалося, розтинав грудну клітку, проте, коли він заговорив знову, голос
його звучав рівно:
— Може і так.
Ендрю повільно стискав пальці. Зрештою Нілу стало нічим дихати, але
він не чинив опір. Тяжкість у грудях спершу просто доставляла дискомфорт,
але поступово йому почало здаватися, що ребра ось-ось луснуть від
напруги. Всупереч нелюдським зусиллям Ніла, воля його танула, однак у ту
саму секунду, коли він зібрався відштовхнути Ендрю, той послабив хватку,
але не відпустив Ніла, а обвив його шию рукою і притягнув до себе.
Наблизивши губи до його вуха, Ендрю понизив голос, і Ніл, навіть не
бачачи його, знав — чув, — що він так само посміхається.
155
двох. Він мріяв опинитися в одному ліжку з близнюками. Говорив, картинка
буде просто клас.
— Ніле.
— Я в порядку.
Ніл зробив крок уперед — або хотів зробити крок. Наступної миті він
виявив, що біжить, і не до будинку, а геть від нього.
156
Він досі відчував запах крові на футболці, навіть через куртку.
Можливо, йому це здавалося, але запах був настільки сильним і різким, що
віддавався в роті металічним присмаком. Кожен дотик кросівок до асфальту
звучав як постріл. Ніл моргнув, і перед очима стала Франція, потім
Греція, довгі тижні в Лівані й коротка подорож через Дубай. Він згадав
гуркотливі хвилі Тихого океану і пальці матері, що чіплялися за повітря в
передсмертній агонії.
Він біг, доки не почав задихатися, але біль все одно не відпускав.
157
може прискорити справу. У момент смерті Дрейка в кімнаті були тільки
близнюки й ти, а з огляду на те, що Ендрю теж мовчить…
— Лютер зізнався?
— У чому?
— Ніле.
— Я в порядку.
158
виглядала якщо не відпочилою, то принаймні спокійною, а ось на Нікі та
Кевіна було просто страшно дивитися.
159
— Про що нам з вами говорити? — здивувався Ніл. — На вашому місці я
більше турбувався б за Нікі. Він приїхав додому з надією порозумітися з
сім'єю, а тепер його сім'я остаточно розвалилася.
— Дрейк напав на Ендрю. — Ніл сказав правду, але йому самому вона
чомусь здалася брехнею. Короткий опис із чотирьох слів не передавав і
частки того кошмару, який постав перед його очима. — Я втратив рівновагу
і мало не впав. Аарон зреагував швидше. Він ударив Дрейка ось сюди. — Ніл
160
показав, де саме ключка проломила череп Дрейка. — Сильно вдарив, так, що
Дрейк помер одразу… Якщо Ендрю віддав вам картку, значить копи забрали
ключку, так?
— А ти його запитував?
161
відімкнула для Ніла одну з кабінок. Після того, як двері за ним
зачинилися і клацнув язичок замка, Ніл вивернувся з куртки. Розправив
футболку, глянув на себе у дзеркало та завмер.
Втім, коли вони знову сіли в авто, Бетсі не промовила жодного слова
і мовчки відвезла його в «Ексітс». Ніл сам зайшов у магазин і купив нову
тренувальну ключку, сплативши покупку корпоративною карткою. Як і вчора,
дивитися на ціну в чеку було моторошно. Ніл розписався, сунув свій
екземпляр у кишеню, зробивши уявну нотатку вибачитись перед Ваймаком за
марнотратність, і повернувся в машину. Тепер залишалося заїхати лише в
одну точку.
Права у Ніла були, навіть кілька, але ні в одних з них не було його
теперішнього імені.
— Так.
— Я зачекаю.
162
Ніл очікував такої відповіді, хоч волів би її не чути, і витрачати
час на марні суперечки не став. Він перетнув галявину і подзвонив у
парадні двері. Після третьої спроби з того боку нарешті почулися кроки.
Марія відчинила двері так, що через щілину виднілася лише половина її
обличчя. Чи викликало цю обережність почуття провини, чи жінка
побоювалася запеклої відплати, Ніл не замислювався, але сил переконувати
її словами в нього не було. Він просто взявся за двері рукою — так, щоб
Марія не могла зачинити її, не зламавши йому пальців, — і вставив ногу в
щілину.
Після всіх вчорашніх маніпуляцій матрац лежав криво, але його ніби
ніхто не чіпав. Ніл сунув під матрац руки, підняв. Пов'язки Ендрю лежали
там, де їх залишив Ніл, на дерев'яних рейках. Забравши їх, він відпустив
матрац, і той упав. Ніл ступив назад, зупинився і знову обвів очима
розгром, що панував у кімнаті. Він і сам не знав, скільки так простояв,
дивлячись на кров, але в якийсь момент схаменувся. Потрібно йти, поки за
ним не з'явилася Бетсі. Він не хотів, щоб вона побачила це видовище і
почала ставити запитання. Відповідей у Ніла не було, були тільки гнів та
жаль.
163
Ніл глибоко вдихнув через ніс і видихнув через рот, намагаючись
відігнати запах крові та солоної морської води. Окинув поглядом сидіння,
наче очікував побачити кров і на них, і з силою, майже до тріскоту,
повернув ключ.
Шелест пакетів сповістив про появу Бетсі. Кухня була тісною навіть
для трьох, а тепер здалася Нілу ще меншою. Він відійшов від столу,
звільняючи собі трохи простору, і запитав:
— Адвокат приїхав?
— Нікі поранений?
164
Він уже взявся за дверну ручку, як раптом почув збуджений голос
Еббі. Слів було не розібрати, проте в інтонаціях виразно чулося обурення.
Ніл приклав вухо до дверей, але Еббі знову стишила голос.
— Ти не маєш права…
— Що?
165
— Це поки що неофіційно, — продовжувала Бетсі. — Потрібне схвалення
містера Блеквелла, прокурора у справі Ендрю. Він приїхав разом із
містером Вотерхаусом, щоб оцінити ситуацію. Навряд чи він заперечуватиме,
так що вже надвечір ми можемо покласти Ендрю в Істхейвен.
— Але як довго?
— Зробіть це.
Його неголосний вигук привернув погляди всіх трьох, але сам він
дивився тільки на Бетсі. У машині йому хотілося нагрубіянити їй через те,
що вона підтримує жахливий метод лікування Ендрю. Вона не
виправдовувалася — знала, що в цьому немає потреби. Як і він, Бетсі
усвідомлювала, наскільки жорстоко продовжувати цю терапію і вже
зв'язалася з людьми, які могли допомогти Ендрю.
Розділ тринадцятий
166
Погляд Кевіна моментально ковзнув до ключки, Нікі так само вирячився в
стелю.
Ніл сів між ними. Запитувати Нікі про самопочуття не мало сенсу —
будь-хто, хто має очі, побачив би, що йому погано, — тому Ніл просто тихо
його гукнув:
— Гей.
— Бетсі теж так сказала, але хіба ти віриш у це? — спитав Нікі. —
Можеш повірити? Ендрю не хотів їхати, а ми все одно його змусили. Мені
слід було повірити йому. Зрозуміти, що причина дійсно серйозна, якщо він
навіть під таблетками був проти.
167
— Він не хотів, щоб хтось знав. — Ніл почав викладати їжу на стіл.
Кухар з нього був такий собі, але, на щастя, Бетсі обмежилася
найпростішим набором продуктів: галети, бекон, яйця та дві здоровенні
голівки сиру. З цим цілком міг упоратися навіть Ніл.
— А ти знав.
168
Кевін здивовано обернувся, а Ендрю відсунув його убік, щоб як слід
розгледіти Ніла. Від несподіванки посмішка на обличчі Міньярда зблідла,
але за мить спалахнула знову.
— Може й спитаю.
Ніл замовк, але Ендрю його не відпускав. На очах у таких людей Ніл
не міг оголити торс. Натомість він узяв одну руку Ендрю і сунув собі під
футболку, притиснувши долоню до потворної сітки шрамів. Погляд Ендрю впав
на живіт Ніла, наче він побачив понівечену шкіру крізь темну тканину.
169
Пальці Ендрю під футболкою здригнулися.
— То що на рахунок Аарона?
— Забудь.
170
закид діяв. — Розумію, Кевіне, тобі страшно, але Ендрю без реабілітації
ніяк. Поки він не розібрався зі своїми проблемами, толку від нього нуль,
а він не зможе з ними розібратися, якщо й далі стирчатиме під цими
чортовими таблетками, і тобі самому це відомо.
— Так, тренере.
171
Ваймак пішов дзвонити на вулицю. Ковзнувши поглядом по похмурому
обличчю Кевіна, Ніл хотів було провідати Нікі, але зрозумів, що душевних
сил на це не вистачить, а тому вирушив на кухню. Поклав сигарету на край
столу і знову зайнявся приготуванням сніданку. Він встиг обсмажити кілька
порцій бекону, коли за стіл сів Кевін.
— Де він?
172
до Аарона. Еббі не йшла, мабуть, чекаючи, що Аарон прожене і його, але
Аарон мовчав. Ніл запитливо глянув на Еббі, вона хитнула головою і
зникла. Переконавшись, що вона пішла, Ніл сів перед Аароном навпочіпки.
Якби поглядом можна було вбити, від Ніла б зараз залишилася лише
купка попелу.
Ось чого Аарон ніяк не очікував почути. Він був такий злий, що не
відразу зрозумів сенс сказаного Нілом, а коли зрозумів, то здивовано
відсахнувся.
— Чому він... Що? Це зовсім інша річ. Він зробив це не заради мене
— Ти нічого не знаєш.
Речей у них майже не було, тож із собою вони забрали лише мізерні
рештки провізії. Стоячи на ґанку, Ніл дочекався, поки Нікі зачинив двері,
а потім запропонував:
173
— Я можу сісти за кермо, а ти, якщо хочеш, сідай ззаду з Аароном.
— Як ти?
Нікі без слів похитав головою. Рене знову обняла його, цього разу
за пояс, і пригорнулася до нього, по-дружньому підтримуючи. Вона
подивилася на Кевіна, але Кевін не бачив нікого, крім Аарона та Кейтлін,
і тоді Рене перевела очі на Ніла. Наступної секунди вона помітила ключку,
яку він забрав з машини, і після того, як Рене затримала на ній погляд,
він зрозумів, що Ваймак повідомив старшокурсникам, чим саме Аарон
розтрощив череп Дрейка.
174
Рене кивнула і повела Нікі коридором. Проходячи повз Кейтлін, вона
торкнулася її плеча, запрошуючи з собою, але чекати не стала. Ден і Метт
зникли в кімнаті дівчат, і тільки Елісон продовжувала стояти біля ліфта,
уперши руки в боки. Вона проводила чотирьох молодших Лисів поглядом, але
не зронила жодного слова. Біля дверей у кімнату Ніл обернувся на Аарона.
Переконавшись, що Кейтлін веде свого бойфренда за руку, він ступив
усередину.
Це було б чудово, якби не було так страшно. Саме цього Ден і Метт
чекали весь семестр: приводу нарешті об'єднати команду. Ніл міг би
пишатися Даніель, що вдало скористалася моментом, тільки от говорила вона
з такою щирістю, що, швидше за все, скористалася моментом, сама того не
усвідомлюючи.
— Не знаю, чули ви від тренера чи ні, але все вже в новинах. — Метт
перевів погляд з Нікі на Аарона. — Народ підходить, питає.
— Та пішла ти.
Вона спізнилася: Аарон уже почав підводитися з-за столу. Ден хотіла
заперечити, але побачила, що він так само міцно тримає за руку Кейтлін.
Можливо, допомога Лисів Аарону і не була потрібна, але підтримки близької
людини він зараз потребував як ніколи й сам чудово це розумів. Парочка
вийшла не обертаючись; Кейтлін щільно зачинила за собою двері. Ніл
175
замкнув їх і повернувся на своє місце у дверях вітальні. Нікі дивився на
свою склянку з таким виглядом, ніби його зараз знудить; Кевін свердлив
поглядом дальню стіну, наче на ній були написані відповіді на всі
запитання.
— Ти ж це не серйозно?
176
— А ти, Ніле? Ти як взагалі?
177
— Яка різниця з чого, — заперечив Метт. — Якщо вони підтримають нас
перед комітетом, то мене все влаштовує.
Розділ чотирнадцятий
178
вечірнього тренування, він, як належить, стояв біля авто, і Нікі знову
попросив Ніла сісти за кермо. Це не допомогло — кузени, що сиділи разом
на задньому сидінні, не розмовляли один з одним. Нікі, втім, був готовий
до такої прохолоди між ними. Того дня старшокурсники нарешті помітили,
хто водить машину Ендрю, і Метт не проґавив відразу ж про це запитати.
Метт здивовано витріщив очі. Відкрив рота, потім знову закрив. Коли
Ніл з нерозумінням насупився, Метт лише похитав головою, і тема була
закрита.
— Треба відсвяткувати.
179
— Вона, мабуть, піде кудись із подружками, — заперечив Аарон. — Ми
не…
— Чорт, ні. — Нікі вказав великим пальцем у бік Ніла. — Ось він
нехай пояснює. Дякую, Ніле, що отримаєш на горіхи за всіх нас. Ти
справжній друг. — Нікі радісно посміхнувся, але вираз обличчя Ніла змусив
його посмішку згаснути, і він тут же виправився: — Не хвилюйся, ми про
всяк випадок відправимо з тобою Рене. Наскільки я пам'ятаю, у них у
поєдинках результат п'ятдесят на п'ятдесят, тож, може, й виживеш. Гм.
Ніле?
— Так, тренере.
180
Лиси розійшлися по роздягальнях, проте Ніл навіть у душі
продовжував обмірковувати недавню розмову. Стоячи під струменями води,
він довго роздивлявся долоні. Що могли означати ці слова? Що вони могли
означати для такого, як він? Попереду на нього чекає проблема в особі
Ріко, на п'яти наступає тінь батька, і через шість місяців він,
Натаніель, назавжди поховає «Ніла Джостена». Чи є у нього друзі, чи нема
— все одно. Але чи буде йому боляче? Він не знав, і існував лише один
спосіб це перевірити.
* * *
181
— Але й не заохочую, — парирувала Еббі.
* * *
182
погодилися сісти по дві за кожен столик, а ось Лисам розібратися було
складніше. Очевидним був звичайний поділ: старшокурсники — з одного боку
від проходу, брати й Кевін з Нілом — з іншого. Натомість Ніл і Кевін
опинилися в компанії Рене та Елісон, а Ден та Метт — за столиком навпроти
разом з Аароном та Нікі. І все б нічого, якби між Кевіном і Нілом не
затесалася одна з Лисичок. Ніл знав, що дівчину звуть Марісса — він бачив
її на грі проти юридичного університету Кемпбелла. І хоч він запам'ятав
тільки те, що Марісса — сусідка Кейтлін по кімнаті, їй, судячи з
променистої посмішки, було достатньо й цього.
Вона була не першою, хто так вважав, і все ж таки Ніл задумався, чи
не змінить своєї думки про нього Ендрю, коли пройде реабілітацію. Ніл
відігнав цю думку, безглузду і непотрібну, і підняв очі на Маріссу.
183
Ден схвально посміхнулася.
— Добре.
Інші теж поспішили. Лиси йшли швидко, щоб зігрітися, але все одно
доволі таки замерзли, поки дісталися гуртожитку. На третьому поверсі всі
розійшлися по своїм кімнатам. До нічного тренування з Кевіном залишалося
кілька годин, тому Ніл сів за письмовий стіл і обклався підручниками.
Метт дістав із холодильника банку пива і теж взявся за домашнє завдання.
184
— Тільки не залишайся тут, гаразд? — сказав Метт. — Якщо нікуди
податися, можу взяти вас із собою. Мама давно хоче познайомитися із
чудовиськами, і місця у неї в хаті вистачить усім. Просто скажи, раптом
що.
— Гаразд.
* * *
— Поглянь на мене.
— Бачиш цих двох? Якщо я помічу, що ти відійшов від них далі, ніж
на пів метра, то навесні взагалі не випущу тебе на поле. Зрозумів? Вони —
185
твій захист. Стій за їхніми спинами, підійди до мене, якщо треба. А тепер
скажи: «Так, тренере».
186
В очах дівчини ясно читалося, що її не вразила така скромність. Ніл
у відповідь лише мовчки знизав плечима. Він розумів її скептицизм, але
сказав те, що думав.
187
композиціям прийшла ритмічна музика, і поле перетворилося на
танцмайданчик. Команди перемішалися між собою. Для більшості гостей сезон
завершився, і вони, безперечно, збиралися наостанок повеселитися як слід.
— Зроби нам усім ласку, закрий рота. Твоє нахабство вже коштувало
тобі втрати двох товаришів по команді, і ти навіть не уявляєш, що чекає
на тебе далі.
188
— А варто було б, — сказав Ріко. — Думаєш, ти можеш кинути мені
виклик, бо я не твій батько, але забуваєш одну важливу річ: я з того
клану, якого твій батько боявся. Так, Натаніелю, ще і як боявся.
— Я не пес, я Лис.
189
— А ось і ні, — спокійно відповів Ніл.
— Ти все підлаштував…
Раптом між ними опинилося дуже багато народу. Когось Ніл впізнав:
спочатку Метта, потім Жана та ще кількох хлопців, чиї обличчя він бачив
лише з-під ґрат шолома. Мозок намагався поєднати зовнішність та імена
докупи, але потім вирішив, що ці зусилля зайві. Жоден із цих людей не був
Ріко. Ніл люто виривався, прагнучи знову дістатися Моріями.
190
— Якщо ти, блядь, торкнешся його хоч пальцем...
— Тренере?..
191
— Ніл врізав Ріко, — повідомив Метт. — І це було гарно.
— Ти брешеш.
192
— Нехай так і думає. Вір мені. Обіцяю, я повернусь і привезу з
собою Ендрю. Все буде добре. Ну, квиток у тебе чи ні?
— У мене.
Розділ п'ятнадцятий
193
Ваймак, здається, радів навіть більше Лисів, оскільки їхній від'їзд
означав довгоочікуваний перепочинок і для нього. Аарону довелося
звертатися до адвоката за дозволом виїхати за межі штату, але це питання
теж вирішилося легко.
Ніл сушив голову над тим, як повідомити Лисам про те, що його плани
змінилися. Сказати правду він не міг, адже в цьому випадку його просто
нікуди не пустили б. Диво ще, що Кевін погодився з його рішенням, хай і
неохоче. Кевін як ніхто інший знав, на що здатний Ріко, і тому міг
уявити, що чекає Ніла у Західній Вірджинії. Можливо, він сподівався, що
Ніл витримає випробування, але, найімовірніше, просто усвідомлював, як
саме Моріяма вчинить із Лисами, якщо Ніл відмовиться. Ніл про мотиви
Кевіна особливо не замислювався, і до того часу, поки той тримав язик за
зубами, йому, за великим рахунком, було все одно.
— Ну, а чого ти чекала? Навіщо було так тягнути? В мене вже інші
плани. Я… — Ніл на мить замовк, потім продовжив: — Ти давно знала, що він
приїде? Могла б попередити. Не знаю. Я сказав, що не знаю. Мені
доведеться… — Він потер рукою очі, наче діалог страшенно його втомлював.
— Гаразд. Бувай.
— Я в порядку.
— Це добре чи погано?
194
— Але ти хочеш його побачити, — підсумував Нікі.
— Мені шкода.
195
— Я можу попросити тебе дещо взяти із собою? — спитав Ніл. —
Пообіцяєш це зберегти? Не хочу залишати тут, та й із собою брати не можу.
— Коли Кевін кивнув, він відімкнув сейф і витяг звідти теку. Передати її
Кевінові коштувало йому величезних зусиль. Кевін уже тримав теку обома
руками, а Ніл усе не відпускав. — Тільки не відкривай.
Ніл прибрав руку, і Кевін засунув теку під пахву. Ніл зачинив сейф,
поставив його на місце та піднявся.
196
до термінала і просканував штрихкод на листку. Автомат виплюнув квиток та
посадковий талон; забравши їх, Ніл пішов на огляд. Сумка, поставлена на
стрічку, опинилася з іншого боку контрольного пункту швидше за нього. Він
засунув ноги в кросівки, підхопив свій багаж і попрямував до виходу на
посадку.
Майже всі місця в залі очікування були зайняті, тому він притулився
до колони й, щоб не витріщатися на табло, став розглядати натовп. Він
припускав зустріти серед пасажирів когось зі знайомих з університету,
але, мабуть, більшість студентів роз'їхалися з міста ще вчора. Аеропорт
був морем чужих людей, Ніл був у ньому зовсім сам.
197
за кілька годин після початку продажів. Ніл міг тільки уявляти, який рев
стояв на стадіоні під час ігор.
198
для просушування. Напівтемрява ніби витягала повітря, і Ніл раптом гостро
відчув величезну масу стадіону над головами.
— Поглянь сам.
199
п'ятнадцять хвилин, після чого Ворони нарешті стукнулися ключками й
потягнулися до виходу.
— Слухай мене уважно. — Моро знову простяг йому джерсі, проте Ніл
відвернувся, тому Жан вільною рукою вхопив його за рукав і притяг до
себе. — Ти втратив право бути окремою особистістю, як тільки переступив
поріг «Гнізда». Тепер за твої вчинки відповідаєш не тільки ти. У команді
«Воронів» усе ґрунтується на парній системі, а значить, поки ти тут, я —
твій єдиний союзник. Мої успіхи — твої успіхи, мої провали — також твої.
Кудись виходити без мене заборонено. Порушиш це правило — нам обом буде
несолодко, зрозумів? Вони тільки й чекають, що ми напартачимо. Я головний
кандидат на виліт з основного складу, і я не допущу, щоб ти мене
підставив.
200
Ніл збрехав Ернандесу, сказавши, що раніше не тримав у руках
ключку, тому що не міг назвати ні свої попередні команди, ні імен
попередніх тренерів. Коли він тільки увійшов до складу мілпортських
«Дінго», його незграбність пояснювалася не восьмирічною перервою в ексі,
а тим фактом, що в Малій лізі він грав у захисті. Йому довелося
переучуватися наново. Спочатку він ненавидів своє нове амплуа, вважаючи
нападників мисливцями за славою, котрі постійно прагнуть бути на видноті,
але пізніше, освоївшись, по-справжньому його полюбив.
— Якщо він про все знав, то чому лишався тут? — допитувався Ніл. —
Чому не поїхав до батька одразу після смерті матері?
201
— І це каже втікач, котрий вирішив грати за команду першого
дивізіону, — фиркнув Жан. — Той, хто сьогодні приїхав сюди, замість того,
щоб дати драла. Ти нічим не кращий за нас. То ти мірятимеш форму чи мені
натягти її на тебе силою?
— Ні.
— Змусьте мене.
202
Він бачив, як злетіла палиця, але ухилитися не встиг. Удар припав
по щоці. Похитнувшись, Ніл влетів спиною в шафку, але не відчув цього;
він взагалі не відчував нічого, крім пекучого болю, що пронизав череп. У
роті з'явився металічний присмак — мабуть, від крові, але язик онімів
настільки, що перевірити це Ніл не міг. Захищаючись, він інстинктивно
підняв руку, проте тепер тростина Тецудзі вдарила його по ребрах. Потім
по плечу, руці й так далі. Нілу не залишалося нічого іншого, як
зіщулитися на підлозі, закриваючись від граду ударів.
* * *
— Треба було тікати, — гірко промовив Жан. Він так утомився, що сил
на ненависть уже не лишилося.
203
Ніл звів очі.
Від втоми Ніл вже нічого не думав, тому просто продовжив митися.
Переодягнувшись у найвільніший із привезеного одяг, він побрів за Жаном
на кухню. Смак їжі він майже не відчував, але йому була потрібна енергія.
Жан завантажив брудні тарілки в посудомийну машину і повів його до
Чорного крила.
Ріко чекав у кімнаті. Ніл помітив його надто пізно — тільки коли
увійшов. Жан замкнув двері зсередини й припав до неї спиною. Ніл хотів
було прорватися через нього, але, по-перше, зовсім знесилів, а по-друге,
йти все одно було нікуди. Він підійшов до ліжка, ніби й не почував себе в
пастці, і сів на краєчок. Спрямувавши погляд на книги, задумався про лист
Кейлі, про те, як Жану і Кевіну доводилося терпіти все це день у день,
рік у рік.
Ріко сунув ножа йому в рот — досить глибоко, щоб з куточка губ
потекла кров, але не настільки, щоб поранити всерйоз.
204
Ніл ліг на спину і простягнув руки над головою. Жан уклав їх на
потрібне місце. Відчувши під пальцями дерев'яну поверхню, Ніл міцніше
вхопився за узголів'я. Жан відпустив його, але зап'ястя відразу відчули
холод металу. Ніл спробував подивитися вгору, проте лезо в роті не давало
поворухнутися. Відчувши, як він напружився, Ріко витяг ножа. Ніл закинув
голову і миттєво пошкодував, що взагалі це побачив: він був прикутий до
ліжка кайданками. Він різко сіпнувся — так, що ледве не обдер зап'ястя,
але узголів’я навіть не скрипнуло.
Розділ шістнадцятий
205
Евермор». Ніл сперся на підлокітники крісла, випростав спину й обернувся.
За вікнами було темно; настала ніч, а він і не помітив. Він напружив
пам'ять, потім кинув марні спроби. Яка різниця, як він потрапив сюди,
головне — він тут.
Ніл побрів у зону прильотів. Іти було недалеко, проте він човгав
ногами, наче дев'яностолітній старий. Він почував себе так, наче кожен
сантиметр його тіла пропустили через м'ясорубку. Діставшись багажної
стрічки, Ніл раптом усвідомив, що їхати йому нікуди, а якби й було куди,
то без грошей все одно туди не дістатися. Він постояв, тупо дивлячись на
конвеєр, що рухався, потім, кульгаючи, рушив до стіни й шкутильгав уздовж
неї, поки не знайшов розетку. Долаючи дикий біль у кистях, почав ритися в
сумці й нарешті виловив мобільник. Зрозуміло, що дохлий. Мабуть, телефон
розрядився ще два — чи три? — тижні тому. Встромивши зарядний пристрій у
розетку, Ніл зачекав.
206
сердиті гудки машин. Він настільки відключився, що навіть не помітив
автомобіль Ваймака, що зупинився біля узбіччя, і прийшов до тями, тільки
коли важка рука торкнулася його плеча.
207
Нарешті він вдихнув надто сильно, закашлявся і кашляв так, що всередині,
здавалося, ось-ось щось лусне, а потім кашель перейшов у сміх.
— Де?
Ваймак відштовхнув його руку. Ніл мовчки чекав, поки той впорається
з кнопками та блискавкою, але, щоб зняти куртку, були потрібні старання
обох. Ніл почав стягувати рукавичку, затиснувши зубами кінчик пальця, як
раптом щоку пронизав різкий біль. Помітивши це, Ваймак узяв його за
підборіддя. Ніл і не підозрював, що на обличчі теж наліплено смужки
пластирів, поки Ваймак акуратно їх не зняв.
— Ніле.
208
правдою. Він перестав вириватися. Щойно відбивався від Ваймака, а зараз
судомно вчепився в нього.
— До всього.
— Це не відповідь.
— Вибачте.
209
підступила гаряча грудка, в очах гаряче защипало — цим новим жаром було
горе. Ніл люто заморгав, намагаючись його прогнати.
210
площею, на сцені виступав оркестр. Ніл пошукав у натовпі обличчя
товаришів по команді. Знав, що не побачить і все одно вдивлявся.
Подяки
Знову дякую моїй молодшій сестрі, яка і цього разу створила дизайн
обкладинки. (Прим. Ред. Мова йде про оригінальні обкладинки)
Загальна інформація
211
через двері на ближньому та дальньому кінцях. Двері замикаються на засув
із зовнішнього боку; поки м'яч перебуває у грі, відкривати їх заборонено.
Команди
212
Обладнання та спорядження
Ключка
М'яч
Екіпірування
Шолом
Під час матчу всі гравці на полі повинні бути в шоломах, крім
випадків, коли суддя дозволив зняти шолом або якщо гру
перервано/завершено. Очі гравця захищені козирком, що не перешкоджає
огляду; захист особи забезпечує гратчасте забрало.
213
Основні правила
214