Міністерство Освіти і Науки України

Національний Авіаційний Університет

Факультет Аеронавігації, Електроніки та
Телекомунікацій

Кафедра аеронавігаційних систем

Курсова робота
З дисципліни
«Основи аеронавігації»

Принципи організації повітряного простору

варіант № ___

Виконав:

Перевірив:

Дата виконання: _______

Київ 2019
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота «Принципи організації повітряного
простору» з дисципліни «Основи аеронавігації» виконується з метою
закріплення, поглиблення та узагальнення теоретичних знань та вмінь
студента, розвитку навичок їх практичного застосування,
самостійного вирішення конкретних професійних задач.
Мета курсової роботи:
- поглиблення теоретичних знань щодо принципів класифікації
та поділу повітряного простору відповідно до стандартів та
рекомендованої практики ІСАО;
- вивчення структури класифікації повітряного простору
Європейських країн та порівняння їх з класифікацією повітряного
простору України;
- вивчення принципів використання повітряного простору
диспетчерських зон, термінальних районів, диспетчерських районів та
районів польотної інформації.
До складу завдань, що вирішуються студентами під час
виконання курсової роботи належать такі:
1. Аналіз принципів класифікації повітряного простору
відповідно до вимог ІСАО та України.
2. Аналіз та порівняльна характеристика класифікації
повітряного простору Європейських країн.
3. Побудова структури та класифікація повітряного простору.
4. Дослідження загальної структури та елементів повітряного
простору України.

2
 ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

Курсова робота «Принципи організації повітряного

простору» складається з чотирьох завдань, що виконуються в такій
послідовності:
- перше завдання «Аналіз принципів класифікації повітряного
простору відповідно до вимог ІСАО та України» є теоретичним. Для
його виконання потрібно дати розгорнуті відповіді на контрольні
питання відповідно з призначеним викладачем варіантом;
- друге завдання «Аналіз та порівняльна характеристика
класифікації повітряного простору Європейських країн» потребує
використання Local Convergence and Implementation Plans (LCIPs)
декількох Європейських країн відповідно з призначеним викладачем
варіантом. Для виконання цього завдання необхідно вивчити LCIP та
використати наведені в них дані для детального порівняння
організації та класифікації повітряного простору;
- третє завдання «Побудова структури та класифікація
повітряного простору» полягає у використанні набутих теоретичних
знань щодо організації повітряного простору для створення власної
зони ОПР відповідно до загальних рекомендацій, наведених в
індивідуальному варіанті. При побудові повітряного простору
необхідно враховувати загальні вимоги ІСАО та України в цій сфері;
- четверте завдання «Дослідження загальної структури та
елементів повітряного простору України» містить детальний аналіз та
дослідження елементів повітряного простору України відповідно до
призначеного викладачем індивідуального варіанта.

3
 СКЛАД, ОБСЯГ І СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

До складу курсової роботи «Принципи організації

повітряного простору» входять чотири завдання:
1. Аналіз принципів класифікації повітряного простору
відповідно до вимог ІСАО та України.
2. Аналіз та порівняльна характеристика класифікації
повітряного простору Європейських країн.
3. Побудова структури та класифікація повітряного простору.
4. Дослідження загальної структури та елементів повітряного
простору України.
Структура курсової роботи:
- титульний аркуш (дод. 1);
- зміст;
- завдання на курсову роботу;
- чотири розділи курсової роботи щодо виконання відповідних
завдань (детальні пояснення, розрахунки, графічні матеріали та
висновки до кожного розділу);
- загальні висновки;
- список використаних джерел.
Усі розділи щодо виконання відповідних завдань повинні
супроводжуватися детальними поясненнями, розрахунками та
графічними матеріалами.

4
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ
КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги до оформлення курсової роботи:

1. Курсова робота друкується з одного боку аркуша білого
паперу формату А4 (210x297 мм). Основний текст друкується
шрифтом Times New Roman розміром 14 пт з полуторним
міжрядковим інтервалом. Таблиці та ілюстрації дозволяється
друкувати на аркушах формату A3 (297x410 мм).
2. Матеріал курсової роботи повинен бути викладений грамотно,
чітко та стисло. Курсова робота ілюструється, виходячи із певного
загального задуму, за ретельно продуманим планом, який допомагає
уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними
деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до
найважливіших тем.
3. Сторінки курсової роботи нумеруються арабськими цифрами.
Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш (дод. 1). На
титульному аркуші номер сторінки не ставлять.
4. Кожний розділ курсової роботи повинен починатися з нового
аркуша. Всі сторінки роботи повинні мати рамки з полями: ліве - 20
мм, верхнє, нижнє, праве - по 5 мм, в правому нижньому куті яких
виділяється квадрат розміром 10x10 мм для написання номера
сторінки.
5. Заголовки структурних частин курсової роботи ЗМІСТ,
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ, ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ,
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, назви чотирьох завдань тощо
друкуються великими літерами симетрично до тексту.
6. Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, завдання
на курсову роботу, загальні висновки, список використаних джерел не
мають порядкового номера. Усі аркуші, на яких розміщені зазначені
структурні частини, нумеруються звичайним чином. Не нумеруються
лише їх заголовки, тобто не дозволяється друкувати: «1. ВСТУП» або
«7. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ».
7. Ілюстрації (креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці
необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де
вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

5
 8. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно
в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера
розділу та її порядкового номера, між якими ставиться крапка.
Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер
ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно
під ілюстрацією.
9. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. У правому
верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують
напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен
складатися з номера розділу і порядкового номера таблиць, між якими
ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого
розділу).
10. Формули в курсовій роботі нумерують у межах розділу.
Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера
формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул
пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в
круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

6
 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ
РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ЗАВДАННЯ 1. Аналіз принципів класифікації повітряного

простору відповідно до вимог ІСАО та України
Повітряний простір одного класу, що примикає у вертикальній
площині до повітряного простору іншого класу, тобто, коли вони
розташовані один над одним, польоти на загальному рівні
виконуються з дотриманням вимог, установлених для класу
повітряного простору з менш жорсткими вимогами, і забезпечуються
відповідним йому обслуговуванням. При застосуванні цих критеріїв
повітряний простір класу B розглядається як такий, що висуває менш
жорсткі вимоги, ніж повітряний простір класу A.
В Україні повітряний простір класу С встановлюється [3]:
а) при середній або низькій щільності повітряного руху під час
польотів за правилами польотів за приладами (ППП) та правилами
візуальних польотів (ПВП) - у межах диспетчерських районів, окрім
термінальних диспетчерських районів (ТМА);
б) при високій щільності повітряного руху за ППП - у межах
термінального диспетчерського району.
Примітка. З метою забезпечення більшої можливості у виконанні
неконтрольованих польотів за ПВП за межами термінального
диспетчерського району, розміри цього району повинні бути мінімальними.
Нижня межа ТМА встановлюється на висоті не менш як 200 метрів над
земною або водною поверхнею. Верхня межа термінального диспетчерського
району встановлюється, виходячи з умов захисту траєкторій польотів
повітряних суден, які прибувають/вилітають з аеродрому та виконують
польоти за ППП.
У повітряному просторі класу С дозволяються польоти за ППП і
ПВП. Усі повітряні судна забезпечуються диспетчерським
обслуговуванням. Повітряні судна, які виконують польоти за ППП,
ешелонуються відносно повітряних суден, які виконують польоти за
ППП і ПВП.
Повітряні судна, які виконують польоти за ПВП, ешелонуються
відносно повітряних суден, які виконують польоти за ППП, і
отримують інформацію про рух повітряних суден, які виконують
польоти за ПВП.

7
 Польоти повітряних суден за ПВП у повітряному просторі класу
С дозволяються за умови, коли приладова швидкість повітряного
судна не перевищує 465 км/год під час польотів нижче висоти 3050
метрів над середнім рівнем моря.
При польотах за ПВП у повітряному просторі класу C
крейсерські рівні ПВП не застосовуються.
Виконання польотів за ППП та ПВП у повітряному просторі
ОПР України дозволяється за умови постійного двостороннього
радіозв’язку з органом ОПР, який забезпечує диспетчерське
обслуговування, та наявності диспетчерського дозволу на виконання
польоту.
Командир ПС зобов’язаний постійно прослуховувати робочу
частоту відповідного органу ОПР при виконанні польоту за ПВП у
повітряному просторі ОПР класу С.
В Україні повітряний простір класу D встановлюється [3]:
а) при низькій щільності повітряного руху за ППП - у межах
термінального диспетчерського району;
б) у межах диспетчерської зони аеродрому.
Повітряний простір ОПР класу D не має складностей та
особливостей щодо виконання польотів, але за відсутності організації
диспетчерського ОПР та ешелонування повітряних суден, які
виконують польоти за ППП, імовірність потенційно-конфліктних
ситуацій зберігається. Вимоги до польотів у цьому повітряному
просторі менш жорсткі, ніж у повітряному просторі ОПР класу C.
У повітряному просторі класу D дозволяються польоти за ППП
і ПВП. Усі повітряні судна забезпечуються диспетчерським
обслуговуванням. Повітряні судна, які виконують польоти за ППП,
ешелонуються відносно повітряних суден, які виконують польоти за
ППП, і отримують інформацію про рух повітряних суден, які
виконують польоти за ПВП. За запитом екіпажу надається
рекомендація щодо запобігання зіткненням.
Під час виконання польотів за ППП у повітряному просторі
класу D наявність постійного двостороннього радіотелефонного
зв’язку з відповідним органом ОПР є обов’язковим.
Повітряні судна, які виконують польоти за ПВП у повітряному
просторі ОПР класу D, забезпечуються диспетчерським
обслуговуванням повітряного руху, але не ешелонуються. Повітряні
8
судна, які виконують політ за ПВП, отримують інформацію про рух
повітряних суден, які виконують польоти за ПВП та ППП.
Польоти повітряних суден за ППП та ПВП у повітряному
просторі класу D дозволяються за умови, коли приладова швидкість
повітряного судна не перевищує 465 км/год при польотах нижче
висоти 3 050 метрів над середнім рівнем моря.
При польотах за ПВП у повітряному просторі класу D
крейсерські рівні ПВП не застосовуються.
Командир ПС зобов’язаний постійно прослуховувати робочу
частоту відповідного органу ОПР при виконанні польоту за ПВП у
повітряному просторі ОПР класу D.
В Україні повітряний простір класу G [3] встановлюється в
неконтрольованому повітряному просторі, де регулювання
повітряного руху та ешелонування повітряних суден органами ОПР
недоцільне, тому що потребує значних експлуатаційних витрат і
технічного оснащення за середньої або низької щільності повітряного
руху при виконанні польотів у неконтрольованому повітряному
просторі, наприклад, при виконанні польотів вище верхньої межи
диспетчерського району, нижче нижнього безпечного ешелону у
зонах польотної інформації або у межах зон аеродромного руху на не
контрольованих аеродромах.
У повітряному просторі класу G дозволяються польоти за ППП
і ПВП.
У повітряному просторі класу G, якщо від установлений вище
ешелону польоту 195, дозволяються польоти за ППП і за запитом
екіпажів повітряних суден надається польотно-інформаційне
обслуговування. Подання плану польотів є обов’язковим. Під час
виконання польотів за ППП у повітряному просторі класу G наявність
постійного двостороннього радіотелефонного зв’язку з відповідним
органом ОПР є обов’язковим.
Горизонтальний політ за ППП у повітряному просторі класу G
виконується відповідно до лінії шляху на крейсерському рівні
(ешелоні) згідно з таблицею крейсерських рівнів польотів у
повітряному просторі ОПР України (дод. 3).
Виконання польотів за ПВП у повітряному просторі класу G
дозволяється нижче ешелону польоту 195. Екіпажам повітряних суден
надається польотно-інформаційне обслуговування. Польоти за ПВП у
9
повітряному просторі класу G вище дійсної висоти 300 м,
виконуються за умов подання заявки до Державіаадміністрації та до
органів управління військ протиповітряної оборони.
Виконання польотів повітряних суден за ПВП у повітряному
просторі класу G дозволяється, якщо приладова швидкість
повітряного судна не перевищує 465 км/год під час польотів нижче
висоти 3 050 метрів над середнім рівнем моря. Ешелонування
повітряних суден з боку органу ОПР у повітряному просторі класу G
не забезпечується. Диспетчерський дозвіл на виконання польотів за
ПВП не потрібен.
Для виконання першого завдання курсової роботи потрібно
провести аналіз принципів класифікації повітряного простору
відповідно до вимог ІСАО та України згідно з індивідуальним
варіантом курсової роботи. Номер варіанта відповідає номеру
студента у класному журналі:
- 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25 варіанти. Тема завдання –
«Проаналізуйте загальні принципи класифікації повітряного простору
відповідно до стандартів та рекомендованої практики ІСАО.
Обґрунтуйте рекомендації ІСАО щодо присвоєння певних класів
відповідним елементам повітряного простору»;
- 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23 варіанти. Тема завдання – «Дайте
розгорнуту характеристику класифікації повітряного простору ОПР
України. Обґрунтуйте доцільність застосування відповідних класів у
повітряному просторі України, запропонуйте рекомендації до
вдосконалення класифікації повітряного простору України»;
- 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24 варіанти. Тема завдання –
«Проаналізуйте умови виконання польотів у класифікованому
повітряному просторі за такими параметрами, як вид правил польотів,
ешелонування, види обслуговування, обмеження швидкості,
радіозв’язок та диспетчерські дозволи».
Після детального аналізу запропонованої теми зробіть висновки
до розділу.
Для виконання даного завдання потрібно використовувати
відповідні нормативні документи з ОПР, що регламентують принципи
класифікації повітряного простору [2, 4-8].

10
 ЗАВДАННЯ 2. Аналіз та порівняльна характеристика
класифікації повітряного простору Європейських країн.
Відповідно до вимог ІСАО повітряний простір ОПР
класифікується і позначається латинськими літерами A, B, C, D, E, F,
G [2].
У повітряному просторі класу A дозволяються польоти за ППП,
усі повітряні судна у цьому класі повітряного простору ешелонуються
органами ОПР та підлягають диспетчерському обслуговуванню.
У повітряному просторі класу B дозволяються польоти за ППП
та ПВП, усі повітряні судна у цьому класі повітряного простору
ешелонуються органами ОПР та підлягають диспетчерському
обслуговуванню.
У повітряному просторі класу C дозволяються польоти за ППП
та ПВП. Усі польоти підлягають диспетчерському обслуговуванню.
Повітряні судна, які виконують польоти за ППП, ешелонуються
відносно повітряних суден, які виконують польоти за ППП та ПВП.
Повітряні судна, які виконують польоти за ПВП, ешелонуються
відносно польотів повітряних суден, які виконують польоти за ППП і
одержують інформацію про рух повітряних суден, які виконують
політ за ПВП.
У повітряному просторі класу D дозволяються польоти за ППП
та ПВП. Усі повітряні судна підлягають диспетчерському
обслуговуванню. Повітряні судна, які виконують польоти за ППП,
ешелонуються відносно повітряних суден, які виконують польоти за
ППП і одержують інформацію про рух повітряних суден, які
виконують політ за ПВП. Повітряні судна, які виконують польоти за
ПВП, одержують інформацію про польоти (рух) інших повітряних
суден у цьому повітряному просторі.
У повітряному просторі класу E дозволяються польоти за ППП
та ПВП. Повітряні судна, які виконують польоти за ППП, підлягають
диспетчерському обслуговуванню та ешелонуються відносно
повітряних суден, які виконують польоти за ППП. Усі повітряні судна
одержують, по можливості, інформацію про рух. Клас E не
застосовується в диспетчерських зонах.
У повітряному просторі класу F дозволяються польоти за ППП
та ПВП. Усім повітряним суднам, які виконують польоти за ППП,
надається консультативне обслуговування та на запит екіпажів
11
повітряних суден надається польотно-інформаційне обслуговування.
(консультативне обслуговування застосовується як тимчасовий захід
при переході від польотно-інформаційного до диспетчерського
обслуговування)
У повітряному просторі класу G, якщо він установлений вище
ешелону польоту 5950 метрів (FL 195), дозволяються польоти за ППП
і на запит екіпажів повітряних суден надається польотно-
інформаційне обслуговування.
У повітряному просторі класу G у зоні польотної інформації
дозволяються польоти за ПВП і надається польотно-інформаційне
обслуговування. Правила польотів за ППП не застосовуються.
Польоти в повітряному просторі класу G в зоні польотної інформації,
вище дійсної висоти 300 метрів, виконуються за умов подання заявки
до Державіаадміністрації та до органів управління військ
протиповітряної оборони.
Для виконання другого завдання курсової роботи необхідно
виконати аналіз і порівняльну характеристику структури класифікації
повітряного простору Європейських країн у відповідності з
індивідуальним варіантом курсової роботи (дод. 4). Номер варіанта
відповідає номеру студента у класному журналі.
Структури класифікації повітряного простору Європейських
країн необхідно взяти з документації стосовно впровадження
European Convergence and Implementation Plan (Розділ 3.4 LCIP) у
наступних країнах Європейського регіону:
- Бельгія;
- Болгарія;
- Хорватія;
- Чехія;
- Данія;
- Естонія;
- Фінляндія;
- Германія;
- Ірландія;
- Італія;
- Латвія;
- Литва;
- Португалія;
12
 - Словаччина;
- Словенія;
- Іспанія.
Примітка: Файли з документацією LCIP Європейських країн в
електронній формі додаються до завдання на курсову роботу.
Після детального аналізу і порівняльної характеристики
структури класифікації повітряного простору Європейських країн
зробіть висновки до розділу. У висновках запропонуйте рекомендації
до вдосконалення структури повітряного простору в цих країнах.
ЗАВДАННЯ 3. Побудова структури та класифікація
повітряного простору.
У повітряному просторі ОПР організовуються райони польотної
інформації. Межі РПІ визначаються структурою маршрутів ОПР, що
підлягають обслуговуванню у цих районах, та експлуатаційними
потребами.
На маршрутах ОПР у неконтрольованому повітряному просторі
класу G у районі польотної інформації для забезпечення польотно-
інформаційного обслуговування та аварійного обслуговування
організовуються зони польотної інформації (FIZ).
Межі FIZ визначаються структурою маршрутів ОПР у
неконтрольованому повітряному просторі класу G, зонами обмеження
польотів, забороненими зонами та експлуатаційними потребами.
Бічні межі FIZ визначаються, як правило, у межах відповідного
РПІ. Райони польотної інформації над відкритим морем
установлюються на підставі регіональних аеронавігаційних угод та
вводяться наказом Державіаадміністрації. При організації районів
польотної інформації верхнього повітряного простору (UIR) нижня
межа UIR є верхньою межею FIR та має збігатися з крейсерським
рівнем польоту за ПВП. Бічні межі UIR повинні збігатися
відповідними зовнішніми межами FIR, що розташовані нижче.
Частини повітряного простору, у яких забезпечується
диспетчерське обслуговування для польотів за ППП та ПВП,
визначаються як диспетчерські райони (CTA, TMA) та/або
диспетчерські зони (CTR).
Частини контрольованого повітряного простору, у яких
забезпечується диспетчерське обслуговування для польотів за ППП та
ПВП, класифікуються як повітряний простір класів B, C і D.

13
 У повітряному просторі класу E диспетчерське обслуговування
надається тільки повітряним суднам, що виконують політ за ППП.
Для польотів повітряних суден за ПВП у FIZ можуть
організовуватися маршрути ОПР у неконтрольованому повітряному
просторі класу G. Маршрути ОПР у неконтрольованому повітряному
просторі класу G вводяться наказом Державіаадміністрації за
погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України та
публікуються у Збірнику аеронавігаційної інформації України.
Диспетчерські райони та диспетчерські зони, як правило,
визначаються у межах FIR/UIR та є їх складовою частиною. Нижня
межа диспетчерського району встановлюється на висоті не менше 200
м над земною чи водною поверхнею.
Верхня межа диспетчерського району встановлюється у разі,
якщо:
- диспетчерське обслуговування не забезпечується вище цієї
межі;
- диспетчерський район розташований нижче верхнього
диспетчерського району (в цьому разі його верхня межа збігається з
нижньою межею верхнього диспетчерського району).
Бічні межі верхнього диспетчерського району повинні збігатися
із зовнішніми бічними межами відповідних диспетчерських районів.
Диспетчерські зони установлюються для забезпечення
диспетчерського обслуговування повітряних суден, що прибувають на
контрольовані аеродроми або вилітають з контрольованих
аеродромів. Бічні межі CTR установлюються на відстані не менше
10 км від центру відповідного аеродрому в напрямках, звідки
виконуються заходження на посадку за приладами. Диспетчерські
зони установлюються від рівня земної поверхні вгору до нижньої
межі диспетчерського району або вище нижньої межі
диспетчерського району. Якщо CTR розташована поза межами бічних
меж диспетчерського району, установлюється верхня межа
диспетчерської зони.
Маршрути ОПР забезпечуються захисним повітряним
простором уздовж кожного маршруту ОПР та безпечним інтервалом
між сусідніми маршрутами ОПР.
Для маршрутів ОПР установлюються потрібні навігаційні
характеристики (RNP). Типи RNP визначаються
14
Державіаадміністрацією відповідно до наявного рівня зв'язку,
навігаційного забезпечення та обслуговування повітряного руху у
визначеному повітряному просторі. Інформація щодо типу RNP
публікується в Збірнику аеронавігаційної інформації.
Для формування черги повітряних суден підходу до аеродрому
або заходження на посадку в контрольованому повітряному просторі
(диспетчерській зоні, диспетчерському районі) встановлюються зони
очікування.
Для кожного маршруту ОПР та диспетчерського району
встановлюється мінімальна абсолютна висота польоту, яка забезпечує
мінімальний запас висоти над контрольною перешкодою, яка
розташована в межах цих маршрутів та районів. Аеродроми, на яких
прийнято рішення забезпечити диспетчерське обслуговування
повітряного руху в районі аеродрому, визначаються як контрольовані
аеродроми.
Для виконання третього завдання курсової роботи необхідно
побудувати умовний (довільний) район польотної інформації, що
містить елементи повітряного простору відповідно з індивідуальним
варіантом курсової роботи (дод. 5). Номер варіанта відповідає номеру
студента у класному журналі.
Розглянемо етапи побудови умовного (довільного) району
польотної інформації:
1. Відповідно до варіанту характеристика РПІ така:
Секторів CTA – 2, великих міжнародних аеропортів – 2,
аеропортів для внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 5, зон обмежень
польотів – 2, вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів –
великий, річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтрольованих польотів за ПВП – низький
Геометричні розмірі всіх РПІ становлять 800х800 км.
2. Присвоїмо РПІ назву – FIR JDESTINY (JDST).
3. Розмістимо елементи у повітряному просторі, враховуючи
умови індивідуального варіанту та зробимо графічне зображення РПІ
у плані (рис. 1). Графічне зображення РПІ у плані потрібно
виконувати на міліметровому папері дотримуючись масштабу всіх
елементів.

FIR JDESTINY ATZ

15
 ATZ
ТМ

ATZ CTR ТМ

UK- CTR
ATZ
CTR
ТМ
СТА
ТМ
ATZ
СТА
CTR
UK- ТМ

CTR

Рис. 1. Графічне зображення РПІ FIR JDESTINY (JDST) у плані

На рис. 1 зображені сектори CTA – СТА 1 та СТА 2, великі

міжнародні аеропорти – ТМА 1 та ТМА 4 з відповідними
диспетчерськими зонами CTR 1 та CTR 4, аеропорти для внутрішніх
перевезень – ТМА 2, ТМА 3 та ТМА 5 з відповідними диспетчерськими
зонами CTR 2 та CTR 3 та CTR 5, зони аеродромного руху – ATZ 1,
ATZ 2, ATZ 3, ATZ 4 та ATZ 5. Наведено зони обмеження польотів –
заборонена зона UK-P1 та зона обмеження польотів UK-R1.
Відповідно з індивідуальним варіантом побудовано вузловий ТМА 4,
який складається з CTR 4 та CTR 2.
4. Зробимо графічне зображення РПІ у розрізі – СТА 1 (рис. 2)
та СТА 2 (рис. 3).
6
G
6

… 16
3

3
C
2
 1 – CTR2, 4 –
CТ ATZ1
UK-P1 2 – ATZ5, 5 –

TMA1
TM
C
A2D
FI G
0 1 2 3 4 5 6
Рис. 2. Графічне зображення повітряного простору СТА 1 у розрізі

6
G
6

3 1 – CTR5, 3 –
UK-R1
3 CT CTR3
2

1 TMA4
1
0 TM C TM
D
5 A5 A3 C
1 2 3 FI G
0 4
Рис. 3. Графічне зображення повітряного простору СТА 2 у розрізі
5. Дамо стисле обґрунтування запропонованої класифікації
повітряного простору у РПІ.
Оскільки маємо низький річний обсяг неконтрольованих
польотів за ПВП, то встановимо у FIZ від поверхні землі до
5000 футів клас G. Оскільки маємо великий річний обсяг транзитних
польотів та середній річний обсяг внутрішніх польотів, то у СТА

17
доцільно від 5000 футів до FL 600 встановити клас C. Це цілком
задовольнить потреби користувачів повітряного простору у
середньостроковій перспективі. Вище FL 600 встановимо клас G.
Встановимо у ATZ 1, ATZ 2, ATZ 3, ATZ 4 та ATZ 5 клас G,
оскільки в цих елементах повітряного простору виконуються
неконтрольовані польоти повітряних кораблів (ПК) цивільної авіації
за ПВП.
Встановимо у ТМА 1 клас С повітряного простору, а у CTR 1
клас D повітряного простору, оскільки це великий міжнародний
аеропорт з великим обсягом зовнішніх та внутрішніх перевезень.
Встановимо у ТМА 2 клас D повітряного простору, а у CTR 2
клас D повітряного простору, оскільки це аеропорт для внутрішніх
перевезень
Встановимо у вузловій ТМА 4 клас C, а у CTR 4 клас С, оскільки
це великий вузловий міжнародний аеропорт з великим обсягом
зовнішніх та внутрішніх перевезень. ТМА 3 знаходиться у межах
вузлового ТМА 4, тому встановимо в ньому клас C, а у CTR 3 клас D.
Встановимо у ТМА 5 клас D повітряного простору, а у CTR 5
клас D повітряного простору, оскільки це аеропорт для внутрішніх
перевезень.

ЗАВДАННЯ 4. Дослідження загальної структури та

елементів повітряного простору України.
Для виконання четвертого завдання курсової роботи необхідно
зробити характеристику та графічне зображення (в плані та розрізі)
елементів повітряного простору України у відповідності з
індивідуальним варіантом курсової роботи (дод. 6). Номер варіанта
відповідає номеру студента у класному журналі.
Четверте завдання виконується з використанням маршрутних
карт нижче FL 275 (вище FL 275), які додаються до завдання на
курсову роботу в електронному вигляді, відповідно, – “lower
airspace.pdf” та “upper airspace.pdf”.
Приклад: Розглянемо елемент повітряного простору – L’viv
TMA (zone 2).
Для характеристики L’viv TMA (zone 2) використаємо
маршрутну карту нижче FL 275 (див. таблицю 1).
Таблиця 1
18
 Характеристика L’viv TMA (zone 2)
Callsigns,
Vertical limits
frequencies
Designation and airspace Hours
(MHz) and
class
languages
L’viv approach
L’viv TMA FL195/FL50,
126.000, ENG, H24
(zone 2) class D
RUS
З використанням маршрутної карти нижче FL 275 зробимо
графічне зображення L’viv TMA (zone 2) у плані (рис. 4):

умовна роздільна лінія

(для графічного
зображення в розрізі)

Рис. 4. Графічне зображення L’viv TMA (zone 2) у плані

Зробимо графічне зображення L’viv TMA (zone 2) у розрізі (за
висотами) (рис. 5):
19
FL
FL L’viv TMA (zone 2)
FL FL195/FL50
FL
FL
FL
UK-
FL R41
UK- 1
FL R302 FL1
140/G 50/G
FL ND ND
FL
10

90
80
70 Strui CTR
FL75/GND
60 Class D
L’viv TMA 2
50 (zone 1)
FL60/600
40 m AGL
30
20 1 L’viv CTR
10 600 m
AGL/GND
1 – UK-R444, 520 m AMSL/GND
2 – UK-R431, FL60/GND

Рис. 5. Графічне зображення L’viv TMA (zone 2) у розрізі (за висотами)

Після виконання графічного зображення елементів повітряного

простору України зробіть висновки до розділу. У висновках дайте

20
детальну характеристику організації повітряного простору в
розглянутих елементах повітряного простору.

21
 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які основні принципи класифікації повітряного простору за

стандартами ІСАО?
2. Які класи повітряного простору використовуються в Україні?
3. Наведіть умови виконання та забезпечення польотів у класах
повітряного простору за стандартами ІСАО (вид правил польотів,
ешелонування, види обслуговування, обмеження швидкості,
радіозв’язок та диспетчерські дозволи).
4. Якими нормативними документами ІСАО та України
регулюється виконання та обслуговування польотів у повітряному
просторі відповідних класів?
5. Дайте визначення та стислу характеристику диспетчерської
зони.
6. Дайте визначення та стислу характеристику термінального
диспетчерського району.
7. Дайте визначення та стислу характеристику диспетчерського
району.
8. Дайте визначення та стислу характеристику верхнього
диспетчерського району.
9. Дайте визначення та стислу характеристику зони
аеродромного руху.
10. Дайте визначення та стислу характеристику зони польотної
інформації.
11. Дайте визначення та стислу характеристику району
польотної інформації.
12. Дайте визначення та стислу характеристику району
польотної інформації верхнього повітряного простору.
13. Які види обмежень на використання повітряного простору
застосовуються в Україні?
14. За яким алгоритмом та формулами виконується розрахунок
розмірів диспетчерської зони і термінального диспетчерського
району?
15. Як на маршрутних картах України нижче (вище) FL 275
позначаються диспетчерські зони, термінальні диспетчерські райони,
диспетчерські райони, райони польотної інформації, зони

22
аеродромного руху, зони польотної інформації, небезпечні зони, зони
обмеження польотів, заборонені зони, тренувальні зони?
16. Як на маршрутних картах України нижче (вище) FL 275
позначаються аеродроми, маршрути ОПР, державні кордони, границі
районів польотної інформації, границі секторів районних
диспетчерських центрів (РДЦ), границі термінальних диспетчерських
районів, границі диспетчерських зон?
17. Як на маршрутних картах України нижче (вище) FL 275
позначаються пункти обов’язкових доповідей, пункти доповідей за
запитом, ненаправлені маяки (NDB), всенаправлені маяки (VOR),
далекомірне обладнання (DME), суміщені навігаційні засоби
VOR/DME?, азимутальне коло у комбінації з VOR/DME знаками?
18. Дайте визначення диспетчерського обслуговування
повітряного руху, контрольованого аеродрому, контрольованого
повітряного простору, маршруту ОПР, маршруту ОПР у
неконтрольованому повітряному просторі.

23
 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. http://www.uksatse.ua - офіційний сайт UKSATSe.

2. Обслуживание воздушного движения. Приложение 11 к
Чикагской конвенции. – Монреаль: ИКАО, 2001. – 57 с.
3. Колотуша В.П. Класифікація повітряного простору ОПР
України (Інформаційно-методичний матеріал). – К.: Державне
підприємство обслуговування повітряного руху України, 2003. –19 с.
4. Класифікація повітряного простору обслуговування
повітряного руху України. Наказ Укравіатрансу від 19.05.04 №280. –
Київ: Мінтранс, 2004. – 9 с.
5. Правила польотів та обслуговування повітряного руху у
класифікованому повітряному просторі України. Наказ МТУ від
16.04.03 №293. – К.: Мінтранс, 2003. – 53 с.
6. Doc 4444. Организация воздушного движения. – Монреаль:
ИКАО, 2001. – 430 с.
7. Doc 8168. Производство полетов ВС. Правила
аэронавигационного обслуживания. – Монреаль: ИКАО, 1986. – 427 с.
8. Doc 9426. Руководство по планированию и обслуживанию
воздушного движения. – Монреаль: ИКАО, 1984. – 111 с.
9. Правила полетов. Приложение 2 к Чикагской конвенции. –
Монреаль: ИКАО, 1990. – 57 с.
10. Правила радіолокаційного обслуговування. Наказ МТУ від
15.04.04 №311. – К.: Мінтранс, 2004. – 42 с.
11. Положення про використання повітряного простору
України. Постанова КМУ від 29.03.02 №401. – К.: Мінтранс, 2002. –
29 с.
12. Порядок застосування назв рівнів при виконанні польотів
повітряних суден у контрольованому повітряному просторі України
на абсолютній висоті переходу та нижче. Наказ Державіаслужби від
23.11.04 №193. – К.: Мінтранс, 2004. – 4 с.
13. Про органи обслуговування повітряного руху України.
Наказ Державіаслужби від 26.08.04 №10. – К.: Мінтранс, 2004. – 21 с.
14. Про встановлення у повітряному просторі України типу
RNP і розміри буферних зон. Наказ Укравіатрансу від 20.07.04 №417.
– К.: Мінтранс, 2004. – 4 с.

24
 15. www.icao.int – сайт Міжнародної організації цивільної
авіації.
16. www. eurocontrol.int – сайт Євроконтролю.
17. www.ukraviatrans.gov.ua – сайт Державної авіаційної
адміністрації України.

25
 annex 1

an example of the title page

Ministry of Science and Education, Youth and Sport of Ukraine

National Aviation University
Institute of Air Navigation

Air Navigation Systems Department

TERM PAPER
discipline
«fundamentals of air navigation»

Air Space Management Principles

variant № ___

Executed by:

Checked by:

Execution date _______

Kyiv 2012

26
 Додаток 2
Перелік умовних позначень, скорочень, термінів
ATZ – зона аеродромного руху (aerodrome traffic zone)
CTA – диспетчерський район (control area)
CTR – диспетчерська зона (control zone)
FIZ – зона польотної інформації (flight information zone)
TMA – термінальний диспетчерський район (terminal control
area)
ОПР (ATS) – обслуговування повітряного руху (air traffic
services)
ПВП (VFR) – правила візуальних польотів (visual flight rules)
ППП (IFR) – правила польотів за приладами (instrumental flight
rules)
РДЦ (ACC) – районний диспетчерський центр (area control
centre)
РПІ (FIR) – район польотної інформації (flight information region)

Диспетчерська зона - частина контрольованого повітряного

простору над земною поверхнею до встановленої верхньої межі,
контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюється
відповідним диспетчерським органом.
Диспетчерський район - частина контрольованого повітряного
простору, що простягається вгору від межі, установленої над земною
поверхнею, до встановленої верхньої межі, контроль та
обслуговування повітряного руху в якій здійснюється відповідним
диспетчерським органом.
Диспетчерське обслуговування повітряного руху
(управління повітряним рухом) - обслуговування, що здійснюється
з метою щодо:
- запобігання зіткненням між повітряними суднами;
- запобігання зіткненням повітряних суден з перешкодами в зоні
маневрування;
- прискорення та підтримки впорядкованого потоку повітряного
руху.
Зона польотної інформації - частина району польотної
інформації, у межах якої забезпечуються польотно-інформаційне

27
обслуговування та аварійне обслуговування відповідним органом
ОПР.
Контрольований аеродром - аеродром, на якому
забезпечується диспетчерське обслуговування аеродромного руху
(цей вислів означає, що на цьому аеродромі забезпечується
диспетчерське обслуговування аеродромного руху, але це не означає
обов'язкової наявності диспетчерської зони).
Контрольований повітряний простір - частина повітряного
простору, у межах якого забезпечується диспетчерське
обслуговування повітряного руху відповідно до встановленої
класифікації повітряного простору ОПР (до контрольованого
повітряного простору відноситься повітряний простір ОПР класів A,
B, C, D та E).
Маршрут ОПР у неконтрольованому повітряному просторі -
установлений маршрут для польотів повітряних суден за ПВП у
неконтрольованому повітряному просторі класу G, у межах якого
відповідним органом ОПР забезпечується польотно-інформаційне
обслуговування.
Маршрут ОПР - визначений маршрут, призначений для
спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування
повітряного руху. Зазначене поняття використовується для повітряної
траси, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного
маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо.
Район польотної інформації - частина повітряного простору, у
межах якої забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та
аварійне обслуговування.
Районний диспетчерський центр - орган, призначений для
забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих
польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його
контролем.
Термінальний диспетчерський район - диспетчерський район,
який встановлюється в місцях сходження маршрутів ОПР навколо
одного або декількох основних аеродромів.
Центр польотної інформації - орган ОПР, призначений для
забезпечення польотно-інформаційного обслуговування та аварійного
обслуговування у відповідному районі польотної інформації.

28
 Додаток 3
Таблиця крейсерських ешелонів польоту
в повітряному просторі України
ЛІНІЯ ШЛЯХУ
Від 0 до 179° Від 180 до 359°
Польоти за Польоти за Польоти за Польоти за
ППП ПВП ППП ПВП
Номер FL / Номер FL / Номе FL / Номер FL /
FL Абсол FL Абсол р FL Абсол FL Абсол
ютна ютна ютна ютна
висота, висота, висота висота
м м ,м ,м
- 300 - - - 600 - -
- 900 - - - 1200 - -
- 1500 - - 1850 -
- 2150 - - - 2450 - -
- 2750 - - - 3050 - -
110 3350 - - 120 3650 - -
130 3950 - - 140 4250 - -
150 4550 - - 160 4900 - -
170 5200 - - 180 5500 - -
190 5800 - - 200 6100 - -
210 6400 - - 220 6700 - -
230 7000 - - 240 7300 - -
250 7600 - - 260 7900 - -
270 8250 - - 280 8550 - -
290 8850 300 9150
310 9450 320 9750
330 10050 340 10350
350 10650 360 10950
370 11300 380 11600
390 11900 400 12200
410 12500 430 13100
450 13700 470 14350
490 14950 510 15550

29
і т. п. і т. п. і т. п. і т. п.

30
 Додаток 4
Індивідуальні варіанти до другого завдання курсової роботи
«Аналіз та порівняльна характеристика класифікації
повітряного простору Європейських країн»

Номер Країна
варіанта перша друга третя
1 Бельгія Хорватія Германія
2 Болгарія Чехія Ірландія
3 Хорватія Данія Італія
4 Чехія Естонія Латвія
5 Данія Фінляндія Литва
6 Естонія Германія Португалія
7 Фінляндія Ірландія Словаччина
8 Германія Італія Словенія
9 Ірландія Латвія Іспанія
10 Італія Литва Чехія
11 Латвія Португалія Данія
12 Литва Словаччина Естонія
13 Португалія Словенія Фінляндія
14 Словаччина Іспанія Германія
15 Словенія Бельгія Ірландія
16 Іспанія Болгарія Італія
17 Бельгія Чехія Латвія
18 Данія Литва Болгарія
19 Хорватія Естонія Португалія
20 Литва Португалія Словаччина
21 Фінляндія Бельгія Германія
22 Чехія Германія Данія
23 Ірландія Данія Естонія
24 Литва Латвія Естонія
25 Чехія Германія Словаччина

31
 Додаток 5
Індивідуальні варіанти до третього завдання курсової роботи
«Побудова структури та класифікація повітряного простору»
Номе
р
варіан Характеристика РПІ
та
1 Секторів CTA – 4, великих міжнародних а/п – 2, а/п для
внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 3, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – середній
2 Секторів CTA – 3, великих міжнародних а/п – 2, а/п для
внутрішніх перевезень – 2, ATZ – 2, зон обмежень польотів – 2,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – великий, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – низький
3 Секторів CTA – 3, великих міжнародних а/п – 2, а/п для
внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 2, зон обмежень польотів – 4,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – великий, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – середній
4 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 4, ATZ – 3, зон обмежень польотів – 2,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – великий, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – середній
5 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 4, ATZ – 5, зон обмежень польотів – 2,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – низький, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – середній
6 Секторів CTA – 3, великих міжнародних а/п – 2, а/п для
внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 5, зон обмежень польотів – 2,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – низький, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – високий

32
 Продовження дод. 5
Номе
р
варіан Характеристика РПІ
та
7 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 2, ATZ – 5, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – низький, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – великий
8 Секторів CTA – 1, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 2, ATZ – 5, зон обмежень польотів – 4,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – великий
9 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 3, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – середній
10 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 2, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – середній,
річний обсяг внутрішніх польотів – великий, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – середній
11 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 2, а/п для
внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 1, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – великий, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – низький
12 Секторів CTA – 1, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 4, ATZ – 5, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – великий
13 Секторів CTA – 3, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 2, ATZ – 2, зон обмежень польотів – 2,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – низький

33
 Продовження дод. 5
Номе
р
варіан Характеристика РПІ
та
14 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 2, а/п для
внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 2, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – середній,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – низький
15 Секторів CTA – 3, великих міжнародних а/п – 2, а/п для
внутрішніх перевезень – 2, ATZ – 3, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – великий, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – великий
16 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 4, зон обмежень польотів – 2,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – великий
17 Секторів CTA – 1, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 5, ATZ – 3, зон обмежень польотів – 4,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – низький, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – великий
18 Секторів CTA – 3, великих міжнародних а/п – 2, а/п для
внутрішніх перевезень – 4, ATZ – 3, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – низький, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – великий
19 Секторів CTA – 3, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 4, ATZ – 2, зон обмежень польотів – 4,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – низький, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – низький
20 Секторів CTA – 4, великих міжнародних а/п – 2, а/п для
внутрішніх перевезень – 2, ATZ – 3, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – середній,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – середній

34
 Закінчення дод. 5
21 Секторів CTA – 4, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 5, ATZ – 1, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – середній,
річний обсяг внутрішніх польотів – великий, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – великий
22 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 4, ATZ – 2, зон обмежень польотів – 4,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – великий, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – середній
23 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 2, ATZ – 2, зон обмежень польотів – 4,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – великий, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – низький
24 Секторів CTA – 3, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 4, ATZ – 3, зон обмежень польотів – 2,
вузлових ТМА – 0, річний обсяг транзитних польотів – низький,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – низький
25 Секторів CTA – 2, великих міжнародних а/п – 1, а/п для
внутрішніх перевезень – 3, ATZ – 5, зон обмежень польотів – 3,
вузлових ТМА – 1, річний обсяг транзитних польотів – великий,
річний обсяг внутрішніх польотів – середній, річний обсяг
неконтр. польотів за ПВП – середній

35
 Додаток 6
Індивідуальні варіанти до четвертого завдання курсової роботи
«Дослідження загальної структури та елементів
повітряного простору України»

Номер
CTR TMA CTA
варіанта
CTA
CTR Kyiv TMA Chernivtsi
1 OdessaSector
(Antonov-1) (zone 1)
1
TMA
2 CTR Kherson KharkivTC1(zone CTA Kyiv NTH
1)
TMA
CTR Kyiv
3 Dnipropetrovs’k CTA Kyiv SOU
(Antonov-2)
(zone1)
TMA Ivano-
CTA Kharkiv
4 CTR Kirovohrad Frankovs’k
“South-west”
(zone1)
TMA Odesa TC-3 CTA L’viv
5 CTR Sumy
(zone 3) “West
CTR Kyiv
6 TMA Kryvvyi Rih CTA KyivCEN
(Antonov-1)
CTA
TMA Chernivtsi
7 CTR Kherson OdessaSector
(zone 2)
1
CTA
8 CTR Chernivtsi TMA Kyiv TC-5 Dnipropetrovs
k South
TMA Ivano-
CTR Velika CTA Kharkiv
9 Frankovs’k
Kokhivka “North-2”
(zone2)
CTR Kyiv CTA L’viv
10 TMA Kyiv TC-4
(Boryspil’) “West”
36
 CTR TMA
CTA L’viv
11 Kharkiv(Sokol’nyk KharkivTC1(zone
“Centre-2”
y) 2)
CTR Kyiv CTA L’viv
12 TMA Kyiv TC-1
(Zhuliany’) “West”
CTA Kharkiv
13 CTR Vinnitsia TMA Kyiv TC-2
“South-west”

Закінчення дод. 6
Номер
CTR TMA CTA
варіанта
CTR CTA
14 TMA Kyiv TC-3
Dnipropetrovs’k OdessaSector 1
TMA Chernivtsi CTA Odessa
15 CTR Odesa
(zone 2) North OVC
CTA
TMA Odesa TC-1
16 CTR Kryvyi Rih Dnipropetrovsk
(zone 1)
South
TMA Odesa TC-2 CTA Kharkiv
17 CTR Zaporizhzhia
(zone 2) “North-2”
TMA KharkivTC- CTA L’viv
18 CTR Poltava
2 “Centre-2”
CTR Ivano- CTA
19 TMA Poltava
Frankivs’k OdessaSector 1
20 CTR Kremenchuk TMA Rivne CTA Kyiv SOU
CTA Kharkiv
21 CTR Kharkiv TMA Sumy
“North-2”
CTA
22 CTR L’viv TMA L’viv Dnipropetrovsk
North
CTR
23 TMA Uzhhorod CTA Kyiv NTH
Kharkiv(Sokolniky)
24 CTR Rivne’ TMA CTA Kyiv SOU
37
 Zaporizhzhia
TMA Chernivtsi CTA Kharkiv
25 CTR Uzhhorod
(zone 1) “North-2”

38