Астрономія 11 клас

Практична робота№2.

Тема: Сонячне світло — джерело енергії (ЗАМІНИТИ МОЖНА ЛАМПОЮ,

ЯКУ ТРЕБА РОЗМІСТИТИ ПІД ПЕВНИМ КУТОМ ВИЩЕ ОЛІВЦЯ)
Мета: виміряти кількість сонячної енергії, яку отримує певна ділянка поверхні
Землі протягом певного часу.
Обладнання: олівець, лінійка.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Кількість енергії, яку отримує поверхня Землі від Сонця, залежить від кута
падіння сонячних променів γ:

E = qcosγ (1)

де q =1,4 кВт/м2 — сонячна стала, або кількість енергії, яку отримує одиниця
поверхні Землі, якщо сонячні промені падають перпендикулярно до поверхні,
тобто при і = 0°. На широті 50° (Харків, Київ, Львів) кількість енергії, що
отримує поверхня за довгий літній день, досягає 7 (кВт • год)/м2 = 25,2 • 106
Дж/м2, що більше навіть від тієї сонячної енергії, яку отримує поверхня на
екваторі, де цілий рік тривалість дня складає 12 годин. Для визначення
кількості енергії, яку отримує певна ділянка площею S за проміжок часу t,
будемо вважати, що кут падіння сонячних променів і за цей час залишається
сталим:

E = qStcosγ (2)

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Виміряйте довжину олівця Н та тіні L від сонячного світла. Для цього

установіть олівець перпендикулярно до площини стола. Знайдіть кут
падіння γ сонячних променів за формулою:

γ = arctg(H/L) .

2.Визначте площу шкільного подвір'я S.

3. Обчисліть за допомогою формули (2), яку енергію отримує від Сонця

шкільне подвір'я протягом 1 год.

4. Результати запишіть у таблицю:

Н, м L, м γ, ° S, м2 Е, Дж
5. Визначте, скільки часу зможе світитися електрична лампа потужністю 100
Вт, якщо на її роботу буде витрачено 50% одержаної сонячної енергії.

6. Зробіть висновок.

Цю роботу можна виконати двічі за рік — узимку та восени або весною.