Практична робота 4

ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ РОБІТНИКІВ І СЛУЖБОВЦІВ

ОБ’ЄКТУ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Мета роботи – ознайомитись з можливостями використання сховищ.

4.1 Теоретичні положення
Українське законодавство визначає: «сховище – герметична споруда для
захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають
вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної
ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів» та відносить сховища до
захисних споруд цивільного захисту.
Попередниками сховищ цивільної оборони були сховища від ураження
отруйними газами початку 20-го століття, що захищали людей від хімічної зброї і
бомбосховища 30-40-х років з переважним захистом від бомб і снарядів. Термін
«Сховище» щодо цивільних захисних споруд почав застосовуватися в літературі і
в колі фахівців ще в довоєнний час, щоб об'єднати під одним терміном різнорідні
бомбосховища та легкі споруди хімічного захисту, але по-справжньому увійшов в
побут і по черзі витіснив терміни «газосховище» і «бомбосховище» значно
пізніше.
Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в
них укритих людей на протязі двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару
ядерного вибуху сховища розділяються на І, ІІ, ІІІ і ІУ класи.
Нормативний клас сховищ залежить від групи міста, категорії суб'єкта
господарської діяльності і місця розташування об'єкту. При цьому радіус збору
укривання людей приймається у разі забудови території одноповерховими
будинками 500 м, а багатоповерховими будинками — 400 м.
За умовами зведення сховища можуть бути, які завчасно зводяться в
мирний час або швидко будуються з введенням повної готовності цивільної
оборони. Сховища, які завчасно будуються в мирний час, проектуються, як
правило, вбудованими в підвальні поверхи споруд і будинків. При неможливості
створення вбудованих сховищ, допускається будівництво окремо розташованих
сховищ.
В мирний час сховища повинні використовуватися в інтересах суб'єкта
господарської діяльності та обслуговування населення. Місткість сховищ по
типовим проектам складає: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1200,1500, 1800 і
більше чоловік.
Сховища класифікуються за:
– захисними властивостям;
– місткістю;
– місцем розташування (вбудовані та окремо розташовані);
– забезпеченню фільтровентиляційним обладнанням (з обладнанням
промислового виготовлення; з обладнанням, виготовленим з підручних
матеріалів);
– часу зведення (побудовані завчасно; швидкозбудовані);
 – призначенням (для захисту населення; для розміщення органів управління
тощо).
Приміщення сховищ розділяються на основні (приміщення для укривання
людей, тамбури-шлюзи, тамбури) допоміжні (приміщення для розміщення
обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і
каналізації). В сховищах передбачаються захисні входи і виходи.
Норма площі підлоги основних приміщень для одної людини складає не
менше 0,4-0,5 м², а використання сховищ у мирний час для виробничих потреб
повинне складати не більше ніж 40 % загальної площі сховища. Об'єм приміщень
на одну людину повинен бути не менше ніж 1,5 м³. Приміщення для укриття
людей обладнують нарами для сидіння розміром 0,45×0,45 м, для лежання
0,55×1,8 м — на одну людину, ширина проходу між ними повинна бути
0,7–0,85 м, а ширина прохідного проходу в сховищі повинна бути 0,9–1,2 м.
Розміри приміщення для фільтровентиляційного обладнання визначаються
його габаритами і площею необхідною для його обслуговування.
Дизельна електростанція розташовується біля зовнішньої стіни сховища і
відділяється від інших приміщень негорючою стіною з величиною вогнестійкості,
яка дорівнює 1 годині. Вхід у ДЕС зі сховища обладнується тамбуром з двома
герметичними дверима, що відкриваються в бік сховища.
Санітарні вузли: для чоловіків — 1 очко і 1 пісуар на 150 чоловік; для
жінок — 1 очко на 75 чоловік; один умивальник на кожні 200 чоловік, але не
менше одного на санітарний вузол.
При проектуванні та будівництві прагнуть до того, щоб
фільтровентиляційна камера, санвузли та інші допоміжні приміщення займали
мінімальну площу.
4.2 Оцінка сховища по місткості
Оцінити сховище по місткості (кількість місць у сховищі, умови
розміщення ярусів нар, коефіцієнт місткості – можливість захисту найбільшої
робочої зміни).
Визначити кількість місць у сховищі M та умови розміщення місць для
людей:
Sn
M  (4.1)
S1
де Sn – площа приміщення в сховищі для розміщення людей, що в ньому
переховуються (табл. 4.4), м2;
S1 – норма за площею на одну людину, залежить від висоти приміщення
(h, м) (табл. 4.1), м2.
Визначити умови розміщення людей у сховищі.

2
 Таблиця 4.4 – Вихідні дані для розрахунку
Повітропостачальне

Кліматична

запас води,

резервуара
Аварійний
Дані про сховище Відстань до сховища, м

під стічні

сховища
води, м3
обладнання, шт.

Об’єм
∆Рф.м,

Клас
зона
№

м3
Sn, Sсх, h, N, ФВК-1 ФВК-2 ЕРВ- ЕРВ- 1 2 3 кПа
м2 м2 м чол 72-2 72-3 дільниця дільниця дільниця
1
2
3
– 5 1 –
4
400 512 2,4 800 4700 3200 200 250 180
5
6
I 320
7 – 5 1 1 I
8
9
10
450 550 2,5 830 5200 3600 180 300 250
11
12
– 6 – 1
13
14
15
16
500 578 2,6 694 – 6 1 – 5900 4000 220 300 190 II 280
17
18
19
20
21
– 7 – 1 II
22
550 650 2,7 1080 6400 4400 150 230 300
23
24
25 – 7 1 1
26 III 160
27
28 600 700 2,8 1100 7000 4800 240 290 170
29 – 6 1 1 III
30
 Таблиця 4.1 – Норми за площею на одну людину та умови розміщення місць
Висота приміщення, h
не менше 1,85 м 2,15 – 2,9 м 2,9 – 3,5 м

Норма за площею на одну людину, м2 не нормовано 0,5 0,4

одноярусні двоярусні триярусні
Умови розміщення місць для людей
нари нари нари

Визначити відповідність об’єму сховища нормі на одну людину:

VCX
V1  (4.2)
M
де V1 – об’єм приміщення на одну людину, м3;
VСХ – об’єм сховища, м3 ;
VCX  SCX  h (4.3)
де SСХ – площа сховища (табл. 4.4), м2;
h – висота приміщення сховища(табл. 4.4), м.
Порівняти V1 з нормою по ДБН, яка дорівнює 1,5 м3 на людину, та зробити
належні висновки.
Визначити коефіцієнт місткості – показник можливості укриття найбільшої
робочої зміни
M
KM  (4.4)
N
де КМ – коефіцієнт, що характеризує сховище по місткості;
N – кількість робітників у найбільшій робочій зміні, чол.
Якщо КМ ≥ 1, то сховище забезпечує укриття (розміщення) найбільшої
робочої зміни.
4.3 Оцінка системи водопостачання та аварійного резервуару під стічні
води
Визначити необхідний запас питної води VП.В з урахуванням кількості місць
у сховищі та порівняти з наявним запасом питної води, л:
VП.В. = М  V Н.П.В.  τ, (4.7)
де. V Н.П.В. – норма питної води на одну людину, 3 л/добу;
τ – час перебування у сховищі, приймаємо 2 доби.
Зробити висновки та при необхідності пропозиції. Порівняти необхідний
запас води з аварійним.
Визначити об’єм резервуару VРЕЗ під стічні води з урахуванням кількості
місць у сховищі та порівняти з наявним резервуаром.
VРЕЗ = М  V Н.Р.С.В.  τ, (4.8)

де VРЕЗ – необхідний об’єм резервуару під стічні води, л;

V Н.Р.С.В. – норма об’єму резервуару під стічні води на одну людину, 2 л/добу;
 Зробити висновки та при необхідності пропозиції.

4.4 Оцінка сховища на предмет своєчасного укриття в ньому робітників

і службовців об’єкту
Визначити час руху людей τруху до сховища, хв.:
L
 руху  (4.9)
v руху

де L – відстань від робочої дільниці до сховища, м;

vруху – приблизна можлива швидкість руху людей, 80 м/хв.
Визначити загальний час укриття τукр людей у сховищі, хв.:
τукр = τзуп + τзан.м + τруху, (4.10)
де τзуп – час на безаварійну зупинку виробництва – 3 хв.;
τзан.м.. – на заняття місця у сховищі – 2 хв.

Порівняти час укриття людей у сховище з нормативним часом укриття –

8 хвилин. Час укриття визначати для кожної дільниці окремо. Зробити висновки.
Визначити ступінь захищеності людей відповідно захисних властивостей
сховища (табл. 4.5) від можливої надмірної ударної хвилі (табл. 4.4).

Таблиця 4.5 – Класифікація сховищ за захисними властивостями

I клас ІІ клас ІІІ клас ІV клас
Захист від повітряної ударної хвилі ∆Рф, кПа 500 і › 300 200 100
Захист від радіації Кпосл 5000 і › 3000 2000 1000
Зробити висновки.

ЧАСТИНА ІІ

4.5 Оцінка системи повітрозабезпечення у трьох режимах

Для повітрозабезпечення у сучасних сховищах застосовують
фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 та ФВК-2, які розташовують у окремому
приміщенні сховища в фільтровентиляційній камері. Також, для забезпечення
повітрям сховища оснащуються електро-ручними вентиляторами типу ЕРВ-72-2
та ЕРВ-72-3.
Система повітрозабезпечення має у своєму складі: повітрозаборні пристрої,
протипилові фільтри, фільтри-поглиначі, вентилятори, розводящу мережу,
повітро-регулюючі та захисні пристрої, а також при необхідності засоби
регенерації, теплоємні фільтри (повітроохолоджувачі). Колір мережі повітроводів,
розташованих у сховищах: режиму чистої вентиляції – білий, режиму
фільтровентиляції та рециркуляції – червоний.

5
 Фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 та ФВК-2 очищують зовнішнє
повітря від радіоактивного пилу, отруйних речовин та бактеріальних аерозолів, а
також подають його до сховища.
Комплекти ФВК-1 та ФВК-2 забезпечують повітрям сховища місткістю до
150 чоловік. ФВК-2 відрізняється від ФВК-1 наявністю: термометра П9240103,
установки РУ-150/6, фільтру ФГ-70, клапану Ду-100.
ЕРВ-72-2 та ЕРВ-72-3 працюють в одному режимі, ФВК-1 у двох режимах,
ФВК-2 у трьох режимах:
– I режим: подача та очищення зовнішнього повітря від радіоактивного
пилу;
– II режим: подача та очищення зовнішнього повітря від радіоактивного
пилу, отруйних речовин та бактеріальних аерозолів;
– III режим регенерації внутрішнього повітря та подача зовнішнього повітря
для підтримання надлишкового тиску (підпору) до сховища з охолодженням та
очищенням його від диму та окису вуглецю.
4.3.1 Оцінка повітрозабезпечення в режимі I та II.
Система повітрозабезпечення працює у двох режимах:
– чистої вентиляції (режим I) та
– фільтровентиляції (режим II).
В режимі фільтровентиляції повітря додатково проходить через фільтри-
поглиначі, де воно очищується від ОР та бактеріальних засобів. Тому у режимі
фільтровентиляції подача повітря скорочується, але при цьому необхідно
забезпечити температурний режим та режим вологості відповідно вимогам та
підпор повітря.
Визначити загальну потужність всього обладнання у сховищі, з
урахуванням режиму роботи. Всі розрахунки вести окремо для режиму I та для
режиму II. Загальна потужність WЗАГ всього обладнання, яке є у сховищі, м3/год:
WЗАГ = (WФВК-1  n) + (WФВК-2  n) + (WЕРВ-72-2  n) + (WЕРВ-72-3  n), (4.5)
де WФВК-1, WФВК-2, WЕРВ-72-2,WЕРВ-72-3 – потужність відповідного обладнання, у
режимі I або у режимі II, м3/год, (табл. 4.2);
n – кількість обладнання, шт. – відповідно завдання.
Необхідна кількість повітря WН для забезпечення людей, які переховуються
у сховищі, м3/год:
WН = М×WПОВ, (4.6)
де WПОВ – норма повітря на одну людину, залежно від кліматичної зони, та
режиму повітрозабезпечення (табл. 4.3), м3/год.
Порівняти WЗАГ та WН та зробити висновки, щодо достатності повітря яким
забезпечується сховище у режимах I та II.

6
 Таблиця 4.2 – Технічні Гарантійний строк зберігання 10 років.
характеристики ФВК-1, ФВК-2, Таблиця 4.3 – Норми
ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 забезпечення повітрям людей у
Потужність обладнання, сховищах
м3/год Кліматична зона
Режим I Режим II I II III
ФВК-1 1200 300 Режим I,
8 10 11
ФВК-2 1200 300 м3/год
ЕРВ-72-2 900 - Режим II, 2 – на одного
ЕРВ-72-3 1300 - м3/год переховуваного
Примітки: Ефективність очищення від (кліматична 5 – на одного
пилу, не менше 97%. зона не працюючого пункту
Ефективність очищення по окису враховується) керування
вуглецю при роботі у режимі ІІІ, не 10 – на одного
менше 99,5% працюючого з ЕРВ

4.3.2 Оцінка повітрозабезпечення в режимі III

Режим ІІІ – режим регенерації внутрішнього повітря, без подачі повітря
зовні.
Визначити кількість людей – М1, яких забезпечують повітрям установки
ФВК-2, виходячи з того, що кожна установка ФВК-2 забезпечує повітрям 150 чол.
Порівняти М1 з М – кількістю місць у сховищі, зробити висновки.
Зробити висновки по всіх трьох режимах в яких працює обладнання та
внести пропозиції, щодо додаткового встановлення повітропостачального
обладнання (ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3, ФВК-2).
Примітки: - при недостачі повітря тільки в режимі I, додатково може бути встановлено
тільки обладнання типу ЕРВ;
- при недостачі повітря одночасно в 3-х режимах, додатково встановлюється
обладнання, яке працює в 3-х режимах.