ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБІРНИХ

ВЛАСТИВОСТЕЙ КОЛИВАЛЬНИХ КІЛ

Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни "Основи теорії

електронних кіл"
для студентів базових напрямків "Радіотехніка", "Телекомунікації",
"Радіоелектронні апарати", "Електронні системи",
"Оптоелектронна техніка", "Мікро- та наноелектроніка", "Комп’ютерні науки"

Затверджено
на засіданні кафедри
теоретичної радіотехніки
та радіовимірювання
Протокол №9 від 24.02.2009р.

Мета роботи

Метою роботи є ознайомлення з коливальними колами, явищем резонансу

в коливальних колах та експериментальне дослідження передавальних
характеристик коливальних кіл.
 2
Коливальне коло – це електричне коло, яке складається з котушки
індуктивності та конденсатора і в якому виникає явище резонансу.

1. Послідовне коливальне коло

Послідовне коливальне коло – це двополюсник, який є послідовним

з’єднанням високодобротних конденсатора та котушки індуктивності.
Об’єднавши опори втрат котушки та конденсатора в один опір втрат контура r к,
одержимо еквівалентну схему послідовного коливального кола, зображену на
рис. 1.
Комплексний вхідний опір послідовного коливального кола

(1)

Рис. 1

Частотні характеристики модуля Zк та аргументу z комплексного опору

зображені на рис. 2
 3

Рис. 2

При зміні частоти від 0 до  реактивна складова Хк комплексного опору

послідовного коливального кола змінюється від -  до + . Тому існує частота
0, на якій реактивна складова Хк дорівнює нулеві, а модуль Z к має мінімальне
значення Zmin=rк. Частота 0 визначається із співвідношення

і називається резонансною частотою

або . (2)

На резонансній частоті абсолютні значення реактивних опорів котушки і

конденсатора рівні між собою

. (3)

Величину  називають характеристичним опором коливального кола.

 4
На частотах, нижчих від резонансної (<0), реактивна складова вхідного
опору Хк<0, тобто вхідний опір має резистивно-ємнісний характер (рис. 2),
напруга відстає від струму на кут z, а на частотах, вищих від резонансної
(>0), реактивна складова Хк>0, що свідчить про резистивно-індуктивний
характер опору, напруга випереджає струм на кут z.
Для частот, близьких до резонансної (0), комплексний опір кола можна
наближено записати в такому вигляді:

(4)

Тут позначено:
=0 – абсолютне відхилення (розстроєння частоти).

- добротність коливального кола;

- узагальнене відхилення (розстроєння частоти).

При =0 – узагальнене розстроєння =0, опір кола досягає мінімального
значення (рис. 2), а амплітуда струму набуває максимального значення
Іmкрез=Umвх/rк. Різке зростання струму в колі на резонансній частоті
супроводжується різким зростанням напруги на реактивних компонентах: на
котушці індуктивності:
 5
на конденсаторі

Оскільки з (4) маємо добротність коливального кола, то

(5)

Звідси бачимо, що на резонансній частоті амплітуди напруг на реактивних

елементах послідовного коливального кола рівні між собою і в Q к разів більші
від амплітуди напруги, яка діє на вході кола. Тому явище резонансу в
послідовному коливальному колі називають резонансом напруг. Цю властивість
(резонанс напруг) використовують для здійснення частотної вибірності.
Можливі два основні варіанти використання послідовного коливального
кола, які зображені на рис. 3.

Рис. 3

Комплексний коефіцієнт передавання напруги для схеми рис. 3,а

знаходимо за формулою:

(6)
 6

аналогічно для схеми рис. 3,б:

(7)

Амплітудно-частотні характеристики коефіцієнтів передавання напруги

KU KU
(модулі C та L ) зображені на рис. 4.

Рис.4
ϕU
Фазо-частотні характеристики коефіцієнтів передавання напруги C та
ϕU
L зображені на рис. 5.

Рис. 5.
 7

Властивість коливального кола збільшувати амплітуду коливань з

частотами, близькими до резонансної, використовують для виділення коливань
заданих частот із загальної сукупності коливань з різними частотами. Коли на
коливальне коло діє кілька коливань з різними частотами, то коливання, частота
якого співпадає з резонансною кола, будуть підсилені в Q разів. Коливання
інших частот будуть тим слабшими, чим далі їхні частоти від резонансної.
Частотно-вибірні властивості кола кількісно визначаються смугою

пропускання, під якою розуміють діапазон частот, в межах якого K u>Q/√ 2 .

Граничне узагальнене розстроювання, яке відповідає границі смуги пропускання,
рівне

. (8)

Абсолютне значення ширини смуги пропускання

(9)
або

Співвідношення (9) мають важливе практичне значення, оскільки вони

описують взаємозв’язок між шириною смуги пропускання, резонансною
частотою та добротністю коливального кола.

2. Паралельне коливальне коло

 8
Паралельне коливальне коло – це двополюсник, який є паралельним
з’днанням високодобротних конденсатора та котушки індуктивності.
Об’єднавши опори втрат котушки та конденсатора в один опір втрат контура R к,
отримаємо еквівалентну схему паралельного коливального кола, зображену на
рис. 6.
Комплексний вхідний опір паралельного коливального кола

(10)

Рис. 6.

Частотна характеристика модуля Zк та аргументу z комплексного опору

зображена на рис. 7, з якого бачимо, що на частоті 0 модуль комплексного пору
набуває максимального значення Zкmax=Rк. Частота 0 – резонансна частота
паралельного коливального кола, на якій реактивна складова комплексної
провідності кола дорівнює нулеві

В=0С- 1 /0L=0,
 9

звідки визначаємо резонансну частоту:

або . (11)

Як і у випадку послідовного коливального кола, абсолютні значення

реактивного опору котушки та конденсатора на резонансній частоті рівні між
собою і їх прийнято називати характеристичним опором коливального кола:

Рис. 7.

Отже, на резонансній частоті опір паралельного коливального кола є

резистивним і дорівнює опорові втрат кола Rк. Напруга на контурі та вхідний
струм збігається за фазою (z=0). На частотах, нижчих від резонансної (<0),
опір кола має резистивно-індуктивний характер, напруга випереджає струм на
кут z. На частотах, вищих від резонансної – резистивно-ємнісний характер,
напруга відстає від струму на кут z (рис.7.).
Якщо на коло діє гармонічний струм І mвх, то комплексна амплітуда напруги
на коливальному колі в режимі резонансу дорівнює
 10
U̇ mк рез= İ mвх ¿ Rк
.
Комплексні амплітуди струмів:
в резистивній гілці:

;
в індуктивній гілці:

;
в ємнісній гілці:

Оскільки на резонансній частоті абсолютні значення провідностей котушки

та конденсатора рівні між собою , то амплітуди струмів

ImLрез= ImСрез= ImвхQк, де - добротність паралельного

коливального кола.
Звідси випливає, що на резонансній частоті амплітуди струмів індуктивної
та ємнісної гілок паралельного коливального кола рівні між собою і в Q к разів
більші від амплітуди вхідного струму кола. Тому явище резонансу в
паралельному коливальному колі називають резонансом струмів.
Для частот, близьких до резонансної (0), вираз (10) можна наближено
записати:
 11

, (12)

де =(0) – абсолютне розстроєння частоти;

- добротність коливального кола;

- узагальнене розстроєння частоти.

З урахуванням (12) записуємо вираз для розрахунку амплітудно-частотної
характеристики напруги на коливальному колі:

Як і у випадку послідовного коливального кола збільшення добротності

збільшує гостроту резонансної характеристики.
Смугою пропускання паралельного коливального кола називають діапазон

частот, в межах якого амплітуда напруги кола зменшується не більше, ніж в √2

разів порівняно із значенням амплітуди при резонансі.
Як і у випадку послідовного коливального кола взаємозв’язок між
шириною смуги пропускання, резонансною частотою та добротністю

коливального кола описує формула:

(13)
або
 12

Попередні розрахунки

Для заданого викладачем коливального кола визначити:

- резонансні частоти ω0, ƒ0;
- добротність Q;
- частоти на границях смуги пропускання ƒ1, ƒ2;
- резонансний опір контуру.

Експериментальна частина

1. Зібрати схему, як показано на рис. 8, якщо досліджуємо частотні

характеристики послідовного коливального кола.

Рис. 8.

Увага! На вхід вимірювача різниці фаз без спеціального подільника не

можна подавати напругу, величина якої більша, ніж 7 В. Тому рекомендується
встановити величину напруги U1 такого значення, при якому рівень напруги на
контурі U2 не перевищував би 5 В на резонансній частоті.
 13
2. Установити на генераторі розраховану резонансну частоту і переконатися,
що на конденсаторі є напруга.
Плавним підстроюванням частоти, добитися, щоб вольтметр V 2 показав
максимальне значення напруги. Частоту, діючі значення напруги на вході і на
виході контуру та різницю їх фаз записати в табл. 1.

3. Змінюючи частоту в обидва боки від резонансної до границь, на яких

діюче значення напруги на конденсаторі буде в кілька разів меншим від значення
напруги при резонансі, записати покази приладів в табл. 1. Виміряти не менше 11
значень напруг.

4.Якщо необхідно дослідити частотні характеристики паралельного

коливального кола, зібрати схему, зображену на рис. 9, повторити п.п. 2 та 3.

Рис. 9

Встановити опір Rg=1кОм.

Таблиця
1
ƒ, U1, U2, φ, U2
KU=
Гц В В градуси U1
 14

Вимірювання зсуву фаз між коливаннями однакової частоти можна

проводити за допомогою осцилографа. Схема вмикання осцилографа зображена
на рис. 10.

Рис. 10

При цьому на екрані осцилографа в загальному випадку спостерігається

еліпс, зображений на рис. 11. Якщо отримане зображення встановити в центрі
екрана, то шуканий зсув фаз між досліджуваними сигналами можна визначити
через параметри еліпса за формулою

в якій lx і ly – відрізки, що відсікаються еліпсом відповідно на горизонтальній та

вертикальній осьових лініях масштабної сітки (рис. 11), а Lx і Ly – проекції
еліпса на ці ж осі.
 15

Рис. 11.

Обробка результатів експерименту

1. Розрахувати для кожного значення частоти числові значення модуля

комплексної передавальної функції

і записати результати в табл. 1.

2. Побудувати графіки АЧХ і ФЧХ. Визначити за графіком АЧХ смугу

пропускання та добротність контуру і порівняти їх з розрахованими значеннями.

3. На підставі експериментальних даних для суми трьох заданих викладачем

миттєвих значень напруг з різними частотами
 16
розрахувати напруги на виході і побудувати спектральні діаграми амплітуд
напруг на вході та виході і зсувів фаз вихідних напруг. Пояснити зміни амплітуд
і початкових фаз напруг на виході.

Контрольні запитання

1. Сформулюйте спільні та відмінні властивості паралельного і

послідовного коливальних кіл.
2. Дайте визначення добротності коливального кола. Які параметри кола
впливають на величину добротності?
3. Як вибірні властивості коливального кола пов’язані з добротністю та
шириною смуги пропускання?
4. Від яких параметрів коливального кола залежить резонансна частота?
5. Як зміниться резонансна частота ƒ0 коливального кола, якщо:
а) збільшити (зменшити) у К разів індуктивність L?
б) збільшити (зменшити) у К разів ємність С?

Література

1. Мандзій Б.А., Бобало Ю.Я., Желяк Р.І., Кіселичник М.Д., Якубенко В.М.
Основи радіоелектроніки: Навч. посібник. / За ред. проф. Б.А. Мандзія –
Львів: Вид. Національного університету “Львівська політехніка”, 2002 –
456с.
2. Коваль Ю.О., Гринченко Л.В., Мильотченко І.О., Рибін О.І. Основи терії
кіл: Підручник для студентів ВНЗ. Ч.1./ За ред. проф. В.М. Шокало та
проф. В.І. Правди. – Харків: ХНУРЕ, 2003. – 648с.
3. Ю.Я. Бобало, Р.І. Желяк, М.Д. Кіселичник, Б.А. Мандзій, В.М. Якубенко.
Основи радіоелектроніки: Навчальний посібник / За ред. Б.А. Мандзія –
Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка",
2007. – 544с.
 17
4. Попов В.П. Основы теории цепей. Учебник для вузов спец.
«Радиотехника». - М.: Высш. шк., 1985 – 496с.