СРС №11

Тверитінов Артем (12216)

1. Особливості харчування осіб похилого віку.

Харчовий раціон пожилого індивіда повинен виявляти максимальний баланс у співвідношенні білків,
жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин. Для людей похилого віку надзвичайно важливо
знизити загальний вміст жирів в їжі, особливо тих, що містяться в м'ясних та молочних продуктах.
Приблизно 30 г жирів повинні бути отримані з рослинних олій, які слугують джерелом
поліненасичених жирних кислот. З метою профілактики атеросклерозу, захворювань Альцгеймера,
онкологічних захворювань та покращення імунітету у раціоні слід включити Омега-3 жирні кислоти,
що містяться переважно у морських рибах (сардина, тунець, скумбрія, лосось), а також у льоні, соєвих
бобах та волоських горіхах. Для отримання білка рекомендується вживати нежирні молочнокислі та
рибні продукти, оскільки вони легше перетравлюються та краще засвоюються. Рослинними
джерелами білка є крупи та бобові (соя, горох, квасоля). Вміст вуглеводів у раціоні харчування також
не повинен зменшуватися, але їх джерелом повинні бути не цукор та вироби з білого хліба, а
вуглеводи, які містяться в цільнозернових культурах, крупах (гречана каша, коричневий рис тощо),
овочах та несолодких фруктах. Мінеральні речовини (кальцій, фосфор, магній, залізо, цинк, йод,
селен) грають важливу роль у харчуванні людини – кальцій допомагає підтримувати здорові кістки,
магній зберігає серце здоровим, залізо підтримує вміст гемоглобіну в крові тощо. Тому вміст
мінеральних речовин у раціоні пожилого віку не повинен зменшуватися, а вікова потреба в таких
речовинах, як кальцій та цинк, навіть збільшується. Щодо забезпечення раціонів харчування
вітамінами, важливо зазначити, що старші люди потребують підвищеної кількості вітамінів через
погіршене їх всмоктування у шлунково-кишковому тракті. Добова потреба осіб похилого віку повинна
бути збільшена, зокрема вітамінами C, D, E та групи B.

2. Особливості харчування працюючих різних категорій (за ступенем

важкості або напруженості).

Харчування працівників промислових підприємств

Умови праці на промислових підприємствах впливають на організм робітників через комплекс
виробничих факторів, що викликають зміни в гомеостазі. Організм відповідає на ці впливи шляхом
адаптаційно-компенсаторних реакцій, що забезпечують життєдіяльність в незвичайних умовах.
Відбувається динамічна перебудова організму, включаючи мобілізацію енергетичного обміну та
обміну речовин.
Добові потреби в їжі залежать від адаптаційних зрушень та змін в енергетичному потенціалі. Під час
фізичної праці в холодних умовах варто надавати перевагу ліпідно-білковому типу харчування, у
нервово-емоційній праці (оператори) та в умовах тепла - вуглеводно-білковому. Тривала напруга
може призводити до збільшення білкового обміну. У цьому стані підвищується продукція
глюкокортикоїдів, що мобілізують білковий обмін, що вимагає посилення глюконеогенезу з
використанням амінокислот, особливо білків сироватки крові.
Витрати на вітаміни зростають залежно від характеру адаптаційних процесів. Особливо це стосується
аскорбінової кислоти, яка бере участь в енергетичному та речовинному обміні. При активізації
енергетичного обміну з ліпідних субстратів важливо забезпечити достатню кількість жиророзчинних
вітамінів, зокрема вітаміну Е з антиоксидантними властивостями. Підвищена потреба у
водорозчинних вітамінах виникає при вуглеводному типі енергетичного обміну. Також збільшується
потреба у мінеральних солях і мікроелементах.
Харчування працівників розумової праці
Організація раціонального харчування працівників розумової праці базується на кількох принципах:
Енергетична цінність раціону повинна бути помірно обмеженою, наприклад, для чоловіків – 8800-
10300 кДж (2100-2450 ккал), для жінок – 7500-8400 кДж (1800-2000 ккал).
Раціон повинен бути збалансованим за вмістом білків, жирів та вуглеводів. Оптимальне
співвідношення цих компонентів становить 12:30:58 відсотків за енергоцінністю. Білки тваринного
походження мають становити не менше 55% від усіх білків, а білки молочних продуктів – половину
цієї кількості. Жирова квота раціону повинна включати вершкове масло, рослинні олії, маргарин та
жири, що входять до продуктів харчування. Полісахариди мають складати 80-85% від вуглеводів.
Для профілактики гіповітамінозів та гіпомікроелементозів в харчовий раціон слід включати продукти
високої біологічної цінності, такі як овочі, фрукти та соки, що становлять 50% раціону за масо
3. Сучасні підходи до харчування пацієнтів з лікувальною метою
передбачають:

Збалансований раціон - повне забезпечення організму пацієнта білками, жирами, вуглеводами,

вітамінами та мінералами.
Відповідність хімічного складу їжі функціональному стану ферментних систем організму, які
відповідають за засвоєння їжі.
Щадження пошкоджених хворобою ферментних систем організму за допомогою введення або
виключення окремих харчових факторів.
Адаптацію до потреб пацієнта в частоті прийому їжі, а також її кулінарної обробки.
Лікувальне харчування може бути основним методом лікування, якщо, наприклад, спостерігається
спадкове порушення засвоєння організмом окремих продуктів та поживних речовин. Також воно
може виступати як один із основних методів лікування при захворюваннях нирок, органів травлення,
ожирінні або цукровому діабеті.

4. Сучасні підходи до оздоровчого харчування пацієнтів лікувально-профілактичних

закладів відрізняються концептуально та включають чотири основні складові: адекватність
енергетичним витратам, збалансованість за вмістом найважливіших продуктів та нутрієнтів,
безпечність їжі та максимально можливе збереження задоволення від її споживання. Головною
відмінністю від традиційних підходів є те, що харчування будь-якої людини, включаючи дієтичне, має
базуватися на цих чотирьох принципах.
При цьому дієта пацієнтів не повинна обмежуватись виключно дієтичними столами в залежності від
їхніх хвороб. Оскільки основою харчування будь-якої людини повинно бути фізіологічно повноцінне
харчування, підхід до годування пацієнтів повинен враховувати формування здорової дієти з
індивідуальними налаштуваннями, враховуючи їхню непереносимість певних продуктів та
особливості наявного захворювання.