Артерії Голови
Передня Група
Верхня щитоподібна артерія
(a. thyroidea superior)
Язикова артерія (a. lingualis)
Лицева артерія (a. Facialis)
відходить від початкової ділянки зовнішньої сонної артерії
на рівні великого рога під’язикової кістки
відходить вище від передньої стінки зовнішньої сонної
артерії та проходить у язиковому трикутнику
відходить від передньої поверхні зовнішньої сонної
артерії, в піднижньощелепний трикутник
Розгалужується на:
підпід’язикову гілку (r. infrahyoideus) кровопостачає під’язикову кістку і м’язи, що прикріплюються до неї,
анастомозуючи з однойменною гілкою з протилежного боку;
груднинно-ключично-соскоподібну гілку (r. sternocleidomastoideus) кровопостачає однойменний м’яз,
заходячи в його верхню третину з внутрішньої поверхні;
верхню гортанну артерію (a. laryngea superior) живить м’язи і слизову оболонку гортані, а також частково
надгортанник і під’язикову кістку;
персне-щитоподібну гілку (r. cricothyroideus) кровопостачає однойменний м’яз гортані, утворюючи
дугоподібний анастомоз з однойменною артерією з протилежного боку
Розгалужується на:
надпід’язикову гілку (r. suprahyoideus), яка утворює дугоподібний анастомоз з однойменною гілкою
протилежного боку, кровопостачаючи під’язикову кістку і прилеглі м’язи;
спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae), кровопостачаючи слизову оболонку спинки язика і мигдалика, а
також надгортанник, утворюючи анастомози з однойменними гілками з протилежного боку;
під’язикову артерію (a. sublingualis) кровопостачає під’язикову слинну залозу, прилеглі м’язи, а також
слизову оболонку дна ротової порожнини, ясен, і анастомозує з гілками лицевої артерії;
глибоку артерію язика (a. profunda linguae) є найтовщою гілкою язикової артерії та її продовженням,
живить м’язи і слизову оболонку язика та його вуздечку
Розгалужується на:
висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) проходить вверх по бічній стінці глотки між шило-
під’язиковим м’язом і шило-глотковим м’язом, кровопостачаючи їх; гілки цієї артерії живлять м’яке
піднебіння, піднебінний мигдалик і слизову оболонку в ділянці глоткового отвору слухової труби,
анастомозуючи з гілками висхідної глоткової артерії;
мигдаликову гілку (r. tonsillaris) прямує вверх по бічній поверхні глотки, пронизує верхній м’яззвужувач
глотки, входить у товщу піднебінного мигдалика і живить його, кровопостачають також стінку глотки і
корінь язика;
підпідборідну артерію (a. submentalis) є крупною гілкою, що відходить від лицевої артерії ще в
піднижньощелепному трикутнику, прямує вперед між переднім черевцем двочеревцевого м’яза і
щелепно-під’язиковим м’язом, живлячи їх та анастомозуючи з гілочками інших артерій. Потім артерія
перегинається через нижній край тіла нижньої щелепи, кровопостачає шкіру та м’язи підборідної ділянки і
нижньої губи;
нижню і верхню губні артерії (aa. labiales inferior et superior) кровопостачають шкіру, м’язи і слизову
оболонку верхньої і нижньої губ, анастомозуючи з однойменними артеріями з протилежного боку. Від
верхньої губної артерії відходить гілка перегородки носа (r. septi nasi), що живить її структури;
 бічну гілку носа (r. lateralis nasi) кровопостачає ніс, зокрема шкіру крила носа і крилову частину носового
м’яза;

кутову артерію (a. angularis) є кінцевою гілкою лицевої артерії, йде вверх і присередньо до бокової
поверхні носа, віддаючи гілочки до крила і спинки носа; потім артерія підходить до присереднього кута
ока, де анастомозує з артерією спинки носа – гілочкою очної артерії (із системи внутрішньої сонної артерії)

Задня Група

Розгалужується на:

соскоподібну гілку (r. mastoideus) проходить через соскоподібний отвір кам’янистої частини скроневої
кістки в задню черепну ямку, де кровопостачає тверду мозкову оболону;

вушну гілку (r. auricularis) кровопостачає задню поверхню вушної раковини, анастомозує з гілками задної
вушної артерії;
Потилична артерія (a. відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні заднього
груднинно-ключично-соскоподібну гілку (rr. sternocleidomastoidei) заходять в однойменний м’яз на межі
occipitalis) черевця двочеревцевого м’яза і прикрита цим м’язом
між верхньою і середньою його третинами, кровопостачаючи цей м’яз. Інколи ці гілки самостійно відходять
від загальної сонної артерії на рівні відходження від неї лицевої артерії;

низхідну гілку (r. descendens) розгалужується у м’язах задньої шийної ділянки, кровопостачаючи їх;

оболонну гілку (r. meningeus) проходить через тім’яний отвір тім’яної кістки і живить тверду мозкову
оболону

Розгалужується на:

шило-соскоподібну артерію (a. stylomastoidea) заходить в канал лицевого нерва через однойменний отвір.
Перед входом в канал лицевого нерва від цієї артерії відходить задня барабанна артерія (a. tympanica
posterior), яка через кам’янисто-барабанну щілину скроневої кістки заходить у барабанну порожнину і
кровопостачає її слизову оболонку та слизову оболонку комірок соскоподібного відростка, а також тверду
оболону головного мозку. В каналі лицевого нерва від шило-соскоподібної артерії відходять соскоподібні
відходить від зовнішньої сонної артерії – над заднім
гілки (rr. mastoidei), які живлять слизову оболонку комірок соскоподібного відростка, і стремінцева гілка (r.
Задня вушна артерія (a. черевцем двочеревцевого м’яза (інколи ця артерія разом з
stapedius), яка кровопостачає стремінцевий м’яз середнього вуха;
auricularis posterior) потиличною артерією відходить від зовнішньої сонної
артерії єдиним стовбуром)
вушну гілку (r. auricularis) проходить по задній поверхні вушної раковини, крововопостачаючи її, пронизує
раковину і виходить на її передню поверхню;

потиличну гілку (r. occipitalis) прямує вздовж основи соскоподібного відростка назад і вверх, кровопостачає
шкіру та м’які тканини потиличної ділянки, анастомозуючи з гілками потиличної артерії;

привушну гілку (r. parotideus) живить привушну слинну залозу;

Присередня група
відходить від присередньої поверхні початкового відділу
Висхідна глоткова артерія (a.
зовнішньої сонної артерії, прямує вверх між внутрішньою
pharyngea ascendens
та зовнішньою сонними артеріями до бічної стінки глотки
Кінцева група
є продовженням стовбура зовнішньої
Поверхнева скронева артерія
сонної артерії, беручи початок на рівні
(a. temporalis superficialis)
шийки нижньої щелеп
є крупною судиною, яка відходить від
зовнішньої сонної артерії під прямим кутом
на рівні шийки нижньої щелепи
Верхньощелепна артерія (a.
Maxillaris)
Топографічно гілки, що відходять від
верхньощелепної артерії, поділяють на три
групи:
Розгалужується на:
задню оболонну артерію (a. meningea posterior) йде догори вздовж внутрішньої сонної артерії і через
яремний отвір заходить у порожнину черепа, кровопостачаючи тверду оболону головного мозку в ділянці
задньої мозкової ямки;
глоткові гілки (rr. pharyngeales), яких є переважно 2–3, проходять по задній стінці глотки до основи черепа,
кровопостачаючи задньобічний відділ глотки, зокрема м’язи глотки і глибокі м’язи шиї, піднебінний
мигдалик, частину м’якого піднебіння і слухової труби;
нижню барабанну артерію (a. tympanica inferior) проходить у барабанну порожнину через нижній отвір
барабанного канальця і кровопостачає слизову оболонку барабанної порожнини;
Розгалужується на:
привушну гілку (r. parotideus) кровопостачає привушну слинну залозу, складається із 2–3 гілочок;
поперечну артерію лиця (a. transversa faciei) йде крізь привушну слинну залозу, кровопостачаючи її, потім проходить по
зовнішній поверхні жувального м’яза між нижнім краєм виличної дуги і привушною протокою. Поперечна артерія лиця
своїми численними гілочками живить шкіру і м’язи лиця (мімічні м’язи) підочноямкової та щічної ділянок голови. Її гілочки
анастомозують з гілками лицевої артерії;
передню вушні гілки (rr. аuriculares anteriores), переважно їх є 2–3, прямують до передньої поверхні вушної раковини і
кровопостачають її шкіру, хрящ і м’язи;
вилично-очноямкову артерію (a. zigomaticoorbitalis) прямує вперед над виличною дугою до бічного кута ока і входить у
коловий м’яз ока, кровопостачаючи його, а також прилеглі ділянки шкіри та м’язи лиця. Вона анастомозує з гілками
поперечної артерії лиця і очної артерії;
середню скроневу артерію (a. temporalis media) прямує догори, над виличною дугою пронизує поверхневу пластинку
скроневої фасції, розгалужується у товщі скроневого м’яза, кровопостачаючи його;
лобову гілку (r. frontalis) є однією з кінцевих гілок поверхневої скроневої артерії, йде вперед та вверх, розгалужуючись у
м’яких тканинах лобової ділянки і кровопостачаючи лобове черевце потилично-лобового м’яза, коловий м’яз ока,
апоневротичний шолом і шкіру лоба;
тім’яну гілку (r. parietalis) також є кінцевою гілкою поверхневої скроневої артерії, але вона крупніша за лобову гілку. Тім’яна
гілка йде вверх і назад, розгалужується у м’яких тканинах скроневої та тім’яної ділянок, кровопостачаючи їх, зокрема
живить скронево-тім’яний м’яз, апоневротичний шолом і шкіру цих ділянок
Нижньощелепна група гілок:
глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) кровопостачаючи капсулу скронево-нижньощелепного суглоба, нижню
стінку зовнішнього слухового ходу і барабанну перетинку;
передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) проникає в барабанну порожнину через кам’янисто-барабанну щілину
скроневої кістки і кровопостачає її слизову оболонку;
📌 Нижньощелепну
📌 Підскроневу нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) є крупною судиною, у цьому каналі від нижньої коміркової артерії
📌 Крило-піднебінну відходять наступні гілки:
• зубні гілки (rr. dentales), які живлять зуби нижньої зубної дуги;
• навколозубні гілки (rr. peridentales), які кровопостачають зубне окістя (періодонт), ясна та губчасту речовину нижньої
щелепи;
• підборідна гілка (r. mentalis) є продовженням нижньої коміркової артерії; вийшовши з каналу нижньої щелепи через
підборідний отвір, розгалужується і кровопостачає м’язи лиця та шкіру підборідної ділянки, а також нижню губу. Ця артерія
анастомозує з гілками нижньої губної і підборідної артерій;
• щелепно-під’язикова гілка (r. mylohyoideus) відходить від нижньої коміркової артерії перед її входженням в канал
нижньої щелепи. Вона проходить по щелепно-під’язиковій борозні нижньої щелепи, кровопостачаючи однойменний м’яз
і переднє черевце двочеревцевого м’яза

Підскронева група гілок:

середня оболонна артерія (a. meningea media) є крупною судиною, у порожнині черепа розгалужується на кінцеві гілки –
лобову і тім’яну гілки (rr. frontalis et pаrietalis). Ці гілки розгалужуються, залягаючи в артеріальних борознах відповідних
кісток черепа (вони прикриті твердою оболоною), кровопостачають їх, а також скроневу, тім’яну і лобову ділянки твердої
оболони головного мозку. Від середньої оболонної артерії відходять послідовно наступні гілки:

додаткова гілка (r. accessorius) є першою гілкою середньої оболонної артерії, живить крилоподібні м’язи (жувальні), стінку
слухової труби та м’яке піднебіння. Потім входить у порожнину черепа через овальний отвір великого крила клиноподібної
кістки, кровопостачаючи трійчастий вузол та прилеглу тверду оболону головного мозку;

кам’яниста гілка (r. petrosus), відійшовши від основного стовбура в порожнині черепа вище остистого отвору, заходить у
кам’янисту частину скроневої кістки через розтвір каналу великого кам’янистого нерва, де кровопостачає навколишні
структури й анастомозує з шило-соскоподібною артерією, що відходить від зовнішньої вушної артерії;

верхня барабанна артерія (a. tympanica superior) відходить від основного стовбура в порожнині черепа, через розтвір
каналу малого кам’янистого нерва заходить у барабанну порожнину і живить її слизову оболонку;

задня і передня глибокі скроневі артерії (aa. temporales profundae posterior et anterior) йдуть догори в скроневу ямку,
розташовуючись між скроневою кісткою і внутрішньою поверхнею скроневого м’яза, віддають гілочки до нижніх відділів
скроневого м’яза і скроневої кістки. Від задньої глибокої скроневої артерії відходять 2–3 крилоподібні гілки (rr. pterygoidei),
які живлять бічний і присередній крилоподібні м’язи (жувальні). Інколи ці гілки відходять самостійно;

жувальна артерія (a. masseterica) проходить через вирізку нижньої щелепи на зовнішню поверхню її гілки, заходить в
жувальний м’яз, кровопостачаючи його. Інколи жувальна артерія відходить від задньої глибокої скроневої артерії;

щічна артерія (a. buccalis) кровопостачає щічний м’яз та інші прилеглі м’язи лиця (мімічні), слизову оболонку щоки і ясна
верхньої зубної дуги. Щічна артерія анастомозує з гілками лицевої артерії;

задня верхня коміркова артерія (a. аlveolaris superior posterior) відходить від верхньощелепної артерії неподалік від горба
верхньої щелепи (інколи окремо відходять декілька гілок). Її гілки через коміркові отвори горба верхньої щелепи і її
коміркові канали заходять у верхньощелепну пазуху, кровопостачаючи її слизову оболонку. Від задньої верхньої коміркової
артерії в коміркових каналах відходять: зубні гілки (rr. dentales), які живлять верхні великі кутні зуби; навколозубні гілки
(rr. peridentales), які кровопостачають зубне окістя (періодонт), кістку і ясна в ділянці верхніх великих кутніх зубів;

Крило-піднебінна група гілок:

підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) в підочноямковій ділянці лицяі кровопостачає м’язи лиця (мімічні м’язи), зокрема,
м’язи, що розташовані у товщі верхньої губи, виличні м’язи, носовий м’яз, нижню частину колового м’яза ока, а також
шкіру цієї ділянки. Тут вона анастомозує з гілками лицевої і поверхневої скроневої артерії. Від підочноямкової артерії
відходять послідовно такі гілки:

очноямкові гілки (rr. orbitales), які живлять нижній прямий і нижній косий м’язи очного яблука;

сполучна гілка зі сльозовою артерією (r. anastomoticus cum a. lacrimali), яка живить сльозову залозу і анастомозує зі
сльозовою артерією (гілка очної артерії);

передні верхні коміркові артерії (aa. alveolares superiores anteriores) відходять від підочноямкової артерії в
підочноямковому каналі. Ці гілки, проходячи в кісткових каналах у передній стінці верхньощелепної пазухи,
розгалужуються на:
зубні гілки (rr. dentales), які живлять верхні різці, ікло і малі кутні зуби;
навколозубні гілки (rr. peridentales), які кровопостачають зубне окістя (періодонт), верхню щелепу і ясна в ділянці цих зубів,
анастомозуючи з гілками задньої верхньої коміркової артерії. Окрім того, гілки передніх верхніх коміркових артерій
живлять слизову оболонку передньої стінки верхньощелепної пазухи, анастомозуючи з гілками задньої верхньої коміркової
артерії;

низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) прямує вниз, віддаючи на своєму початку артерію крилоподібного
каналу (a. canalis pterygoidei) – артерію Відія, яка по однойменному каналу клиноподібної кістки заходить у слухову трубу і
кровопостачає її стінку. Від цієї артерії відходить глоткова артерія (a. pharyngeus), яка живить верхні відділи глотки. Нижче
низхідна піднебінна артерія заходить у великий піднебінний канал, де розгалужується на велику і малі піднебінні артерії:

велика піднебінна артерія (a. palatina major) живить кісткову тканину і слизову оболонку твердого піднебіння, а також
ясна. Потім велика піднебінна артерія заходить в різцевий канал, де анастомозує із задньою перегородковою гілкою
клино-піднебінної артерії;

малі піднебінні артерії (aa. palatinae minores) виходять через малі піднебінні отвори і кровопостачають м’яке піднебіння, а
також піднебінний мигдалик. Окрім того, від низхідної піднебінної артерії відходить глоткова гілка (r. pharyngeus), яка
живить верхній відділ носової частини глотки;

клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) є другою кінцевою гілкою верхньощелепної артерії, вона заходить у задній
відділ носової порожнини через клино-піднебінний отвір, де розгалужується на такі гілки:

• задні бічні носові артерії (aa. nasales posteriores laterales), які кровопостачають слизову оболонку середньої і нижньої
носових раковин та бокової стінки носової порожнини. Її гілочки заходять у верхньощелепну і лобову пазухи, де живлять
відповідні слизові оболонки;
• задні перегородкові гілки (rr. septales posteriores), розгалужуючись, живлять слизову оболонку і кісткову тканину
носової перегородки. У різцевому каналі одна з гілочок цієї судини анастомозує з великою піднебінною артерією;