Використання цифрових ресурсів як умова ефективного навчання молодших школярів в умовах НУШ

You might also like

Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 41

Український гуманітарний інститут

Гуманітарний факультет
Кафедра педагогіки та психології

КУРСОВА РОБОТА
з педагогіки на тему:
«Використання цифрових ресурсів як умова ефективного навчання
молодших школярів в умовах НУШ»

Студентки 4 курсу групи ПО-19


Спеціальності 013 «Початкова освіта»
Ковальової Тетяни Павлівни

Науковий керівник:
к.п.н., доцент Шестакова Т.В.
Оцінка:
Національна шкала _____________
Кількість балів: ______ECTS ____
Члени комісії :
________________ ________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_______________ _________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_______________ _________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
2

м.Буча 2024
3

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ
РЕСУРСІВ У НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ......................................6
1.1. Аналіз психолого-педагогічних аспектів навчання молодших школярів6
1.2. Особливості використання цифрових ресурсів в умовах НУШ.............11
1.3. Огляд існуючих педагогічних підходів та програм навчання молодших
школярів за допомогою цифрових технологій................................................13
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ
ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ......22
2.1. Огляд досвіду використання цифрових технологій в навчальних
закладах...............................................................................................................22
2.2. Проблеми та перспективи впровадження цифрових ресурсів у НУШ. .26
2.3. Методичні рекомендації щодо подальшого використання цифрових
технологій у навчальному процесі молодших школярів................................29
ВИСНОВКИ...........................................................................................................34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................37
4

ВСТУП

Актуальність курсової роботи. Сучасний світ вимагає від освіти


постійного розвитку та вдосконалення. У цьому контексті використання
цифрових технологій у навчанні має величезний потенціал для поліпшення
рівня розуміння та інтересу учнів до навчального процесу. Особливо це
стосується вивчення навчального матеріалу, які можуть стати більш
доступними та зрозумілими за допомогою інноваційних технологій.
Цифрові технології в наш час надають неймовірні можливості для
кращого засвоєння навчального матеріалу учнями молодшого шкільного
віку. Вони роблять процес вивчення цікавішим та ефективнішим, розвиваючи
в дітей креативне мислення та аналітичні навички.
Однією з ключових переваг використання цифрових технологій у
вивченні шкільної програми є можливість інтерактивності. Вчитель може
створити цікаві віртуальні завдання та ігри, які дозволяють учням
взаємодіяти з матеріалом у цифровому форматі. Це допомагає залучити увагу
учнів, роблячи навчання більш привабливим. До того ж, інтерактивність
цифрових засобів дозволяє швидше виявляти та виправляти помилки, що
зробить процес вивчення більш індивідуалізованим.
Наприклад, використання інтерактивних дошок, спеціалізованих
програм, віртуальних лабораторій чи навіть онлайн-ігор, де діти можуть
пізнавати та вивчати навчальний матеріал, може значно полегшити процес
навчання в школі.
Останніми роками в українських дослідженнях з освіти відбувається
активна спроба організувати та систематизувати теоретичні засади
цифровізації освіти, особливо в початковій школі. Вчені, такі як В. Биков, О.
Пінчук, О. Спірін, М. Швардак та інші, відзначаються своєю роботою у
напрямку створення перспективних завдань для цифрової трансформації
системи освіти в Україні.
5

М. Мар’єнко та А. Сухіх досліджували можливості технологізації в


умовах змішаного навчання, розвиваючи нові підходи до використання
цифрових засобів. Дослідження С. Лупінович та І. Лапшиної зосереджені на
узагальненні особливостей дидактичного проєктування електронних форм
навчання.
Всі ці вчені внесли значний вклад у розбудову теоретичної бази
цифрової трансформації освіти в Україні, вказавши на перспективи розвитку,
а також пропонуючи практичні рішення для впровадження цифрових
інтерактивних технологій в початковій школі.
Загалом, впровадження цифрових технологій у процес навчання
створює нові можливості для вчителів та учнів, сприяючи покращенню рівня
освіти та розвитку критичного мислення в молодших школярів.
Мета курсової роботи полягає в розкритті сучасного стану
використання цифрових ресурсів в початковій школі в контексті НУШ та
оцінка ефективності цифрових ресурсів у забезпеченні активності та
зацікавленості молодших школярів у навчальному процесі.
Мета детермінувала завдання дослідження:
1. Проаналізувати психолого-педагогічних аспектів навчання
молодших школярів.
2. Окреслити особливості використання цифрових ресурсів в
умовах НУШ.
3. Визначити існуючі педагогічні підходи та програми навчання
молодших школярів за допомогою цифрових технологій.
4. Огляд досвіду використання цифрових технологій в навчальних
закладах.
5. Проаналізувати проблеми та перспективи впровадження
цифрових ресурсів у НУШ.
6. Охарактеризувати методичні рекомендації щодо подальшого
використання цифрових технологій у навчальному процесі молодших
школярів.
6

Об'єкт дослідження - цифрові ресурси в контексті навчання молодших


школярів в умовах Нової української школи (НУШ).
Предмет дослідження - процес використання цифрових ресурсів як
умови ефективного навчання молодших школярів в рамках Нової української
школи.
Методи дослідження. Вирішення поставлених завдань здійснювалися
за допомогою використання теоретичних методів: теоретичні: аналіз, синтез,
порівняння, історичний метод, бібліографічний метод, які в результаті дали
змогу охарактеризувати стан проблематики дослідження.
Наукова новизна курсової роботи. У дослідженні вперше
обґрунтовано доцільність використання цифрових технологій для у процесі
навчанн молодших школярів. Виявлено, що цифрові технології дозволяють
підвищити ефективність навчання та навчальних програм для молодших
школярів. Розроблено методичні рекомендації щодо подальшого
використання цифрових технологій у навчальному процесі молодших
школярів.
Теоретичне і практичне значення роботи полягає у тому, що
дослідження доводить, що цифрові технології можуть бути використані для
підвищення ефективності навчання. Результати дослідження можуть бути
використані для розробки нових методів та форм навчання молодших
школярів в умовах НУШ, які використовують цифрові технології .Курсова
робота може використовуватися в подальшому поглибленому опрацюванні
даної теми. Матеріали курсової роботи можуть стати в нагоді при
підвищення ефективності навчання молодших школярів.
Структура курсової роботи робота складається із вступу, двох
розділів, висновків та списку використаних джерел.
7

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ


ЦИФРОВИХ РЕСУРСІВ У НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Аналіз психолого-педагогічних аспектів навчання молодших


школярів

Початкова школа є важливим етапом у житті дитини, на якому


закладаються основи її особистісного, пізнавального та соціального розвитку.
У цей період дитина перебуває в періоді активного росту та розвитку, її
психіка та організм схильні до значних змін. Тому важливо, щоб навчання в
початковій школі було спрямоване на задоволення потреб дитини в розвитку
та самореалізації.
Психолого-педагогічні засади освітньої діяльності молодших школярів
включають формування пізнавального інтересу, мотивації та ціннісних
орієнтацій. Також важливі шляхи засвоєння знань, прийоми стимулювання
учнів, які сприяють активному освоєнню навчального матеріалу. Освітня
діяльність може бути як керованою вчителем, так і самостійною, розвиваючи
навички самоорганізації у молодших школярів [2].
Початок шкільного навчання визначає новий етап у розвитку дитини,
перетворюючи її спосіб життя. Цей перехід є ключовим для формування
особистості та адаптації до нової соціальної ситуації. Школа відкриває перед
дитиною принципово нові можливості для освіти та самовдосконалення [3].
Початкові роки шкільного віку є періодом, коли діти активно
залучаються до навчання, розглядаючи його як важливу та суспільно
значущу справу. Вони віддають перевагу різноманітним видам навчальної
діяльності, таким як читання, письмо та малювання. Ці заняття стають для
них не лише засобом отримання знань, але й шляхом самовираження та
розвитку творчих здібностей [2].
Проблема розвитку пізнавальних інтересів у сучасній освіті виступає як
важлива складова процесу формування особистості. Стимулювання цих
8

інтересів є ключовим завданням навчання та виховання, оскільки саме вони


визначають початкові точки розумової діяльності дитини [17].
Особливу увагу слід приділяти формуванню та розвитку навичок
пізнавального інтересу у молодших школярів, що визначається як
цілеспрямований процес, спрямований на формування стійких якостей
особистості. Ці якості відображають потреби, бажання та внутрішні
переконання учнів, що потребують творчого сприйняття дійсності та
розвитку їхніх пізнавальних здібностей.
Важливо відзначити, що в процесі освітньої діяльності розвиваються
ключові психологічні аспекти у молодших школярів, такі як довільність
психічних процесів, внутрішній план дій та уміння організовувати освітню
діяльність. Освіта повинна сприяти не лише накопиченню знань, але й
формуванню комплексу психологічних навичок, які стануть основою для
подальшого успішного саморозвитку учнів [15].
Для освітньої діяльності молодших школярів характерно також те, що
бажання до ігрової діяльності залишається завжди актуальним. Ігрова
діяльність відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку мотиваційної сфери
дітей, сприяючи формуванню усвідомленого бажання вчитися. Для
підтримки цікавості дітей важливо постійно вдосконалювати форми роботи.
Дитячі особливості та потреба у русі в молодшому шкільному віці є
такими самими сильними, як у дошкільників, що іноді може заважати їм
зосередитися під час уроків. Учні початкових класів, не завжди охоче
відвідуючи уроки, можуть виявляти підвищену рухливість під час перерв, що
виснажує їх і знижує їхню здатність до подальшої праці. Враховуючи ці
обставини, важливо раціонально організовувати фізичну активність та
використовувати різноманітні форми навчання, такі як гри з м'ячем чи
сюжетно-рольові ігри [15].
Потреба у зовнішніх враженнях особливо важлива для повноцінного
розвитку особистості учня початкової школи. У період перших років
навчання це стає основним джерелом розвитку. Початкова школа є часом,
9

коли відбувається подальший розвиток когнітивних властивостей та процесів


(сприйняття, увага, пам'ять, уява, мислення, мова).
Основним завданням сучасної системи освіти є формування у
молодших школярів позитивної мотивації та інтересу до навчання. Для
досягнення цієї мети важливо глибше зрозуміти проблему навчальної
мотивації та на цій основі визначити найбільш ефективні методи формування
позитивної навчальної мотивації. Розвиток цього виду мотивації є важливою
передумовою створення цілісно розвиненої особистості. Таким чином,
сучасна освіта акцентує увагу на успішному розвитку характеру учнів [19].
Для успішного переходу до нової освітньої системи, спрямованої на
виховання бажання вчитися для досягнення конкретних цілей, важливим
завданням є пробудження інтересу та створення позитивної навчальної
мотивації учнів. Підвищенню ефективності освітнього процесу сприяє
застосування педагогами методів стимулювання освітньої діяльності
молодших школярів, таких як емоційне стимулювання, створення умов для
успішного навчання та психологічно підтримливого мікроклімату в класі
[19].
Для ефективної реалізації цих методів у практиці необхідно
створювати ситуації, що сприяють формуванню інтересу та пізнавальної
цікавості. Серед ключових прийомів стимулювання молодших школярів до
активної участі в освітньому процесі варто виділити наступні:
1.Створення умов для досягнення успіху в навчанні, що включає
підтримку вчителя для тих, хто потребує додаткової допомоги, активне
розвивання інтересу до знань та бажання досягти високих результатів. Такий
підхід не лише допомагає учням наздогнати своїх однолітків, але й сприяє
підняттю їхнього настрою, розкриває їхні потенційні можливості та
стимулює бажання досягати успіху. Забезпечення успіху у навчанні стає
ефективнішим, коли учні вірять у свої сили та розвивають почуття власної
гідності [19].
10

2. Використання дидактичних ігор є ефективним методом, щоб зробити


навчання для молодших школярів захоплюючим та непередбачуваним. Ці
ігри, спеціально створені для уроків, мають великий потенціал впливу на
усвідомлення знань, розвиток вмінь і навичок учнями. Гра в освітньому
процесі виконує ряд важливих функцій: вона не лише моделює реальні
життєві ситуації для покращення інтересу учнів до навчальних тем, але і
створює сприятливу атмосферу для вивчення і полегшує процес навчання,
знімаючи втому та стрес. Використання ігор на уроках сприяє формуванню
активного інтересу до предметів, а також допомагає учням відчути практичне
застосування набутих знань. Цей підхід забезпечує глибоке засвоєння
матеріалу та позитивно впливає на розвиток різних аспектів особистості
учнів. [10].
3. Підвищення ефективності навчання часто вимагає вчителя віддати
свою творчість на волю та створити в класі атмосферу захоплення.
Створення ситуацій інтересу в процесі викладання може включати в себе
застосування захопливих пригод, жартівливих анекдотів та несподіваних
поворотів у світі знань. Таким чином, використання творчих елементів в
навчальному процесі допомагає не лише покращити засвоєння матеріалу, але
й створює приємну та захоплюючу атмосферу, що сприяє активному
розвитку та виявленню талантів учнів. [12].
4. При впровадженні методів створення унікальної ситуації новизни в
навчанні вчителю слід акцентувати увагу на тому, щоб кожний урок став для
учнів захоплюючим відкриттям. Важливо здійснювати підходи до навчання,
які сприяють активній участі учнів у процесі засвоєння знань.
Один із методів створення ситуації новизни - це використання
неочікуваних ілюстрацій, цікавих прикладів та нестандартних завдань. Такий
підхід не лише створить позитивний морально-психологічний клімат в класі,
але й забезпечить учням відчуття власної важливості у навчанні та
саморозвитку. [9, с. 36].
11

6. Метод опори на життєвий досвід учнів є невичерпним джерелом


пізнання, де повсякденні ситуації трансформуються в навчальні можливості.
Учні, спостерігаючи за різнобарвним життям поза межами класу, можуть
виявити приховані закономірності і принципи, що лежать в основі природних
та технічних явищ. Підготовка уроків з використанням цього методу вимагає
від вчителів врахування того, що учні можуть вивчати з реальних ситуацій.
Такий підхід покликаний не лише зацікавити, але й виховати бажання
самостійного дослідження та осмислення оточуючого світу. [13, с. 119].
В освітньому процесі важливо враховувати взаємодію між діяльністю
вчителя та учня, де ефективність навчання визначається правильним
використанням методик та здатністю активізувати інтерес учнів. Проведення
різноманітних експериментів може стати ключовим елементом, спрямованим
на засвоєння матеріалу та розвиток інтелектуальних навичок.
Особливо важливою стає ефективність освітнього процесу в умовах
дистанційного навчання, де молодші школярі виявляють самостійність у
створенні робочого місця та відповідальність за вивчення матеріалу. Однак,
важливо враховувати, що дистанційне навчання вимагає від учнів більше
самодисципліни та самостійності, а тому вчителі повинні активно
підтримувати їх в цьому процесі.
Самостійна робота молодших школярів під керівництвом вчителя, з
елементами дистанційного навчання, стає важливим етапом в їхньому
навчанні. Цей підход розширює можливості використання отриманих раніше
знань, а також формує в учнів нові вміння та навички. Однією з ключових
задач є акцент на самостійній діяльності учнів. Вчителі мають спрямовувати
свою увагу на стимулювання і розвиток здатностей молодших школярів до
самостійності в навчанні. Це може включати в себе вивчення та вирішення
завдань, які сприяють розвитку критичного мислення та творчих здібностей.
Використання цифрових додатків стає важливою складовою цього
підходу. Вони дозволяють учителям не лише ефективно оцінювати здобуті
знання учнів, але й створюють можливості для узагальнення цих знань через
12

інтерактивні та цікаві завдання. Це стимулює активність учнів та поліпшує


їхнє розуміння предмету.
Таким чином, поєднання самостійної роботи молодших школярів з
використанням цифрових технологій та елементів дистанційного навчання
створює потужну освітню платформу для розвитку учнів, розширює їхні
можливості та готує до викликів сучасного освітнього середовища. [22, с.
304].
У звичайних умовах навчання непередбачуваність цих процесів
виникає через спеціально створене освітнє середовище, важливу роль
відіграє вчитель, а також умови виконання різноманітних завдань і вправ.
Процес розвитку цієї здатності передує систематичному, планомірному і
цілеспрямованому виконанню навчальних завдань вдома, в межах
конкретних часових рамок і врахування індивідуальних особливостей
кожного учня.

1.2. Особливості використання цифрових ресурсів в умовах НУШ

В сучасному освітньому контексті, особливо в рамках концепції


Нової української школи (НУШ), використання цифрових ресурсів набуває
важливого значення для забезпечення якісної та ефективної освіти. Ця
педагогічна трансформація ґрунтується на впровадженні інноваційних
методик, що сприяють розвитку критичного мислення, творчості та
цифрової грамотності учнів.
Однією з ключових особливостей використання цифрових ресурсів у
НУШ є перехід від традиційних навчальних підходів до інтерактивних та
інтерактивно-групових форматів. Інтерактивні цифрові платформи надають
можливість учням активно взаємодіяти з навчальним матеріалом, розвивати
комунікативні та співпрацівницькі навички[4].
Другою важливою умовою є індивідуалізація навчання. Завдяки
цифровим технологіям вчителі можуть створювати персоналізовані
13

навчальні програми, враховуючи індивідуальні потреби та рівень знань


кожного учня. Це сприяє ефективнішому вивченню матеріалу та розвитку
самостійності учнів [17].
Третій аспект полягає в розвитку технологічної грамотності.
Використання цифрових ресурсів дозволяє учням освоювати сучасні
інформаційні та комунікаційні технології, вивчати принципи роботи
цифрових інструментів та розвивати критичне ставлення до інформації в
онлайн середовищі.
Однак, важливо враховувати, що впровадження цифрових ресурсів у
навчальний процес вимагає належної підготовки педагогів, а також
створення відповідної інфраструктури та забезпечення доступу до сучасних
технічних засобів. Лише в комплексі з цими заходами можливо досягти
максимального ефекту від цифрової трансформації у сучасній освіті [20].
В умовах Нової української школи (НУШ) цифрові ресурси відіграють
важливу роль у навчальному процесі. Вони дозволяють:
 Надавати учням доступ до актуальної та різноманітної
інформації. Цифрові ресурси можуть включати в себе текстові, візуальні,
аудіовізуальні та інтерактивні матеріали, які можуть бути використані для
вивчення різних тем.
 Створювати умови для індивідуального та диференційованого
навчання. Цифрові ресурси дозволяють учням навчатися у власному темпі та
відповідно до своїх здібностей.
 Розвивати критичне мислення та творчі здібності учнів. Цифрові
ресурси можуть бути використані для розв'язання проблем, створення
проектів та інших творчих завдань [23].
Особливості використання цифрових ресурсів в умовах НУШ
полягають у наступному:
 Цифрові ресурси повинні бути спрямовані на розвиток
пізнавальної активності та творчості учнів. Вони повинні спонукати учнів до
14

самостійного пошуку інформації, розв'язання проблем та створення власного


контенту.
 Цифрові ресурси повинні бути адаптовані до вікових та
індивідуальних особливостей учнів. Вони повинні бути зрозумілими та
доступними для всіх учнів, незалежно від їхніх здібностей та рівня
підготовки.
 Використання цифрових ресурсів має бути безпечним для учнів.
Учнів необхідно навчати правилам безпечного використання цифрових
технологій [1].
До основних видів цифрових ресурсів, які можуть бути використані в
умовах НУШ, відносяться:
 Електронні підручники та навчальні матеріали. Вони можуть
бути використані для вивчення різних тем і надання учням доступу до
актуальної інформації.
 Інтерактивні навчальні програми. Вони можуть бути використані
для розвитку критичного мислення та творчих здібностей учнів.
 Цифрові лабораторії та віртуальні музеї. Вони можуть бути
використані для проведення експериментів і вивчення різних явищ [5].
 Онлайн-платформи для спілкування та співпраці. Вони можуть
бути використані для організації групової роботи та обміну інформацією.
Використання цифрових ресурсів в умовах НУШ має бути продуманим
і цілеспрямованим. Важливо, щоб цифрові ресурси використовувалися для
досягнення конкретних освітніх цілей і сприяли розвитку учнів [9].
Отже, використання цифрових ресурсів в умовах НУШ має значний
потенціал для підвищення ефективності та якості освіти. Однак для того, щоб
цей потенціал був реалізований, необхідно забезпечити належну підготовку
вчителів та учнів, а також створити безпечне та інклюзивне середовище для
використання цифрових технологій в освіті.
15

1.3. Огляд існуючих педагогічних підходів та програм навчання


молодших школярів за допомогою цифрових технологій

У сучасних умовах, коли інформаційні проблеми стають більш


актуальними, а цифрові технології впливають на всі сфери життя, освіти та
виробництва, народжується необхідність розвивати в учнів нові навички.
Цифрова реальність вимагає від них вміння навчати себе, виступати в ролі
власного вчителя і здатність самостійно знаходити відповіді на питання, що
цікавлять, в різних джерелах інформації, зокрема цифрових. Також важливо
вміти організовувати свою навчальну діяльність для досягнення
максимального результату.
Невизначеність та воєнні конфлікти суттєво впливають на різні аспекти
життя дітей, включаючи процес навчання. Для учнів початкових класів, які
потребують особливої уваги та підтримки, школа стає не лише місцем
навчання, але й стабільною точкою у їхньому житті, де вони можуть
знаходити необхідну соціалізацію та активно взаємодіяти з оточуючими.
Таким чином, навіть у військових умовах важливо забезпечити дітям
максимальний комфорт під час навчання, враховуючи можливість
дистанційного навчання та інші аспекти, що сприяють їхньому успішному
розвитку [5].
Проблема використання цифрових ресурсів у навчальному процесі в
умовах війни та навчання учнів початкових класів вже привернула увагу
численних вчених в Україні. Наприклад, висвітлила це питання О. Рудницька
у своєму дослідженні, де вона підкреслила, що онлайн-навчання в умовах
військової агресії потребує особливого навчально-методичного, технічного
та дидактичного забезпечення. Тим не менш, це відмінна можливість
зберігати зв'язок між вчителем і учнями, особливо в умовах складного
періоду для країни. Перевагами навчання з використанням цифрових
ресурсів є гнучкість у виборі часу та місця для проведення занять і
можливість легко спілкуватися з вчителем [18].
16

Інші дослідження, наприклад І. Крамаренко, розглядають організацію


навчання в умовах війни, враховуючи зарубіжний досвід. Вона визначає, що
система освіти в умовах воєнного стану вимагає нових підходів до навчання,
використання інноваційних форм та активне застосування інформаційних
технологій. Забезпечення комфортних умов для навчання та структурування
навчального процесу стає особливо важливим в умовах війни, особливо для
дітей, які можуть бути психологічно травмовані [14].
Дослідження Д. Васильєвої деталізує умови дистанційного навчання
під час воєнних дій в Україні та порівнює їх із навчанням під час
довготривалих карантинів COVID-19. На момент розпочатку
широкомасштабного вторгнення російської федерації, вчителям в Україні
вже доводилося працювати з дистанційним навчанням, але нові умови
вимагали адаптації для ефективного організування навчального процесу,
особливо для молодших школярів [6].
Цифрові технології відкривають широкі можливості для вдосконалення
навчання. Вони дозволяють створювати інтерактивні навчальні середовища,
які забезпечують більшу залученість учнів, надають їм доступ до
різноманітних навчальних матеріалів та інструментів, а також дозволяють їм
навчатися в індивідуальному темпі.
Існує широкий спектр педагогічних підходів та програм для вивчання
навчальних програм за допомогою цифрових технологій. Деякі з них
орієнтовані на розвиток уяви, інші – на формування логічного мислення, а
ще інші – на розвиток креативності:
1. Інтерактивне навчання – це такий підхід до навчання, який
передбачає активну участь учнів у навчальному процесі. Цифрові технології
дозволяють створювати інтерактивні навчальні середовища, які забезпечують
більшу залученість учнів. Наприклад, учні можуть виконувати навчальні
завдання, використовуючи віртуальні лабораторії, грати в розвиваючі ігри
або брати участь унавчальних симуляціях.
17

2. Індивідуалізоване навчання – це такий підхід до навчання, який


враховує індивідуальні потреби та темпи навчання кожного учня. Цифрові
технології дозволяють створювати індивідуальні навчальні траєкторії для
кожного учня. Наприклад, учні можуть отримувати завдання та матеріали,
які відповідають їхньому рівню знань та навичок.
3. Групове навчання – це такий підхід до навчання, який передбачає
спільну роботу учнів над спільними завданнями. Цифрові технології
дозволяють створювати віртуальні спільноти для учнів, де вони можуть
обмінюватися ідеями, співпрацювати над проектами та отримувати
підтримку від однолітків [6].
Цифрові технології представляють собою складний комплекс
інформаційно-комунікаційних засобів (ІКТ), що ґрунтуються на
використанні цифрових пристроїв, програмного забезпечення та мереж
Інтернет. Вони охоплюють різноманітні електронні пристрої, програми,
мережі зв'язку та засоби зберігання інформації, роблячи можливим швидку та
ефективну обробку, зберігання, передачу та отримання даних.
Застосування цифрових інновацій у навчальному процесі початкової
школи відкриває можливості задоволення пізнавальних та ігрових потреб
учнів в доступній формі, сприяючи їхньому когнітивному розвитку та
формуванню індивідуальних якостей. Це дозволяє молодшим школярам
здобувати досвід систематизованої навчальної діяльності та розвивати свою
особистість в різних сферах. Повномасштабна військова агресія рф проти
України спричинила низку викликів для галузі освіти загалом та для освітніх
цифрових технологій зокрема (рис. 1.1.):
18

Неможливість повернення учнів до стаціонарного навчання через


несприятливу воєнну ситуацію

Недостатея забезпеченість технічними ІТ-засобами навчання та


засобами викладання

Недостатній рівень розвитку цифрової освітньої інфраструктури

Обмежена можливість отримання онлайн-послуг

Брак достовірної, актуальної інформації у сфері освіти

Рис. 1.1. Виклики для сфери освітніх цифрових технологій в Україні в


умовах військової агресії [7].
Впровадження цифрових технологій у навчання вимагає від педагогів
підготовки та перепідготовки. Педагоги повинні навчитися використовувати
цифрові технології в освітньому процесі, а також розробляти ефективні
навчальні програми, які використовують ці технології [5].
Використання цифрових технологій в навчанні молодших школярів
може бути дуже ефективним методом для залучення їхньої уваги, розвитку
навичок та підвищення загальної ефективності навчання. Ось деякі ідеї та
принципи, які можуть бути використані в програмі навчання для молодших
школярів з використанням цифрових технологій:
 Інтерактивні навчальні платформи можуть використовуватися
для проведення уроків, виконання завдань та оцінювання знань. Наприклад,
вчителі можуть використовувати платформу Khan Academy Kids для
проведення уроків математики та мови, або платформу ScratchJr для
навчання програмуванню (рис.1.2.).
19

Рис. 1.2. Khan Academy Kids


 Електронні підручники та інтерактивні матеріали (рис. 1.3.)
можуть використовуватися для самостійного вивчення матеріалу вдома або в
класі. Наприклад, електронні підручники з математики можуть містити
анімації, відео та інтерактивні вправи, які допоможуть учням краще
зрозуміти складні поняття .

Рис. 1.3. Електронні підручники та інтерактивні матеріали


 Використання таблетів та ігрових платформ може допомогти
зробити навчання більш цікавим і захоплюючим. Наприклад, вчителі можуть
20

використовувати планшети для проведення інтерактивних уроків, або


розробляти ігри для вивчення різних предметів [13].
 Використання мультимедійних презентацій. Створюйте
мультимедійні презентації для пояснення нових навчальних концепцій. Вони
можуть включати відео, зображення, анімацію та інші візуальні засоби для
кращого розуміння матеріалу (рис.1.4.).

Рис. 1.4. Приклад мультимедійної презентації для вивчення


математичних понять
 Віртуальні екскурсії та віртуальна реальність можуть допомогти
учням дізнатися більше про світ навколо них. Наприклад, вчителі можуть
використовувати віртуальні екскурсії для відвідування музеїв (рис.1.5).,
історичних місць або природних об'єктів .
21

Рис. 1.5. Віртуальний тур. Меморіальний музей Г.С. Сковороди


 Онлайн-співпраця та комунікація можуть допомогти учням
розвивати навички спілкування та співпраці. Наприклад, вчителі можуть
використовувати платформи для спільної роботи для проведення групових
проектів, або організовувати віртуальні класні наради для обговорення тем
уроку [12].
 Оцінювання та звітність можуть допомогти вчителям
відстежувати прогрес учнів та надавати батькам інформацію про навчання
їхніх дітей. Наприклад, вчителі можуть використовувати цифрові
інструменти для створення онлайн-тестів та завдань, або для генерування
звітів про прогрес учнів.
При розробці програми навчання для молодших школярів з
використанням цифрових технологій важливо враховувати такі фактори:
 Вік та рівень розвитку учнів. Цифрові технології повинні
використовуватися таким чином, щоб вони були безпечними та відповідними
для молодших школярів [16].
 Цілі та завдання навчання. Цифрові технології повинні
використовуватися для досягнення конкретних навчальних цілей.
22

 Доступність ресурсів. Учителі повинні мати доступ до


необхідних цифрових ресурсів для реалізації програми навчання.
Застосування цифрових технологій в освіті може бути ефективним
способом покращити якість навчання молодших школярів. Однак важливо
використовувати ці технології вдумливо та відповідально, щоб вони не
заважали, а допомагали навчанню [11].
Використання сучасних цифрових технологій, зокрема навчальних
комп'ютерних ігор, може відігравати важливу роль у забезпеченні безпеки та
розвитку дітей в умовах військової агресії. Ці інновації не лише підвищують
мотивацію до навчання, але й надають можливість індивідуального підходу
до кожного учня, сприяючи розвитку їхньої креативності.
Особливо важливою стає можливість отримання освітнього матеріалу в
онлайн-режимі, що стає критичним в умовах масштабної військової агресії,
коли звичайний доступ до навчальних ресурсів може бути обмежений.
Навчальні комп'ютерні ігри дозволяють активізувати пізнавальну діяльність
учнів початкової школи, покращуючи якість і форми навчання та
забезпечуючи його інтенсивність та індивідуалізацію [21].
Не зважаючи на всі переваги цифрових технологій, слід пам'ятати про
важливу роль вчителя у навчальному процесі. Вчитель залишається
ключовою фігурою, навіть у зоні ідеальної комп'ютерної навчальної
програми. Умови війни ставлять завдання розвивати не лише академічні
знання, але й здатність дітей до самоконтролю, психологічної стійкості та
адаптації до змін.
Військовий конфлікт викликає різноманітні емоції у дітей, і вчителям
слід бути готовими допомагати їм розуміти та переживати ці емоції, а також
забезпечувати їм підтримку та позитивний настрій [1]. Освітній процес
повинен спрямовуватися на формування здатності дітей до співпраці,
толерантності та емпатії, що сприятиме створенню гармонійного класного
колективу та зменшенню рівня тривоги серед них.
23

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ


ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1. Огляд досвіду використання цифрових технологій в


навчальних закладах

В сучасному інформаційному суспільстві використання цифрових


технологій в навчальних закладах є необхідним аспектом сучасної освіти.
Цей огляд науково досліджує та аналізує досвід впровадження цифрових
технологій в освітній процес, розглядає основні тенденції та висвітлює
важливі аспекти використання цифрових засобів для поліпшення
навчального процесу [26].
У період переходу до цифрової епохи, навчальні заклади активно
використовують різноманітні цифрові інструменти та ресурси. Вони стали
необхідним елементом освітнього процесу, сприяючи розвитку навичок,
необхідних для успішної адаптації у сучасному світі. Впровадження
цифрових технологій відкриває нові можливості для індивідуалізації
навчання та розвитку критичного мислення.
Використання цифрових технологій в навчальних закладах є одним із
найважливіших трендів сучасної освіти. Цифрові технології надають безліч
можливостей для покращення навчального процесу, зокрема для:
 Індивідуалізації навчання. Цифрові технології дозволяють
адаптувати навчання до індивідуальних потреб кожного учня. Наприклад,
можна використовувати адаптивні навчальні платформи, які пропонують
завдання різного рівня складності або надають додаткові пояснення учням,
які мають труднощі з певним матеріалом [8].
 Розширення доступу до знань. Цифрові технології дозволяють
здійснювати навчання незалежно від місця та доступу до ресурсів.
24

Наприклад, учні можуть отримувати доступ до навчальних матеріалів


онлайн, а вчителі можуть вести дистанційне навчання.
 Покращення ефективності навчання. Цифрові технології
можуть зробити навчання більш ефективним, наприклад, за рахунок
використання інтерактивних навчальних матеріалів, які сприяють більш
активному залученню учнів до навчального процесу.
В Україні досвід використання цифрових технологій в навчальних
закладах є досить різноманітним. У деяких закладах цифрові технології
використовуються досить широко, у інших – лише частково [18].
Одним із найбільш поширених способів використання цифрових
технологій в навчальних закладах є використання мультимедійних
презентацій. Презентації можуть використовуватися для демонстрації
навчального матеріалу, проведення інтерактивних завдань та опитувань.
Іншим поширеним способом використання цифрових технологій є
використання онлайн-ресурсів. Онлайн-ресурси можуть використовуватися
для надання учням додаткових навчальних матеріалів, проведення
дистанційного навчання або організації співпраці між учнями.
У деяких навчальних закладах цифрові технології використовуються
для реалізації нових освітніх підходів, таких як проектне навчання,
проблемне навчання або навчання в команді.
Один із ключових аспектів використання цифрових технологій у
навчальних закладах - це перехід від традиційних паперових підручників до
електронних аналогів. Це сприяє ефективнішому розподілу знань,
забезпечуючи доступність інформації для учнів та вчителів у будь-який час і
в будь-якому місці [5].
Інтерактивні дошки та спеціальне програмне забезпечення
розширюють можливості викладачів у створенні захопливих уроків та
взаємодії з учнями. Це стимулює активну участь учнів у навчальному процесі
та допомагає виробити практичні навички [6].
25

В останні роки великий інтерес викликає використання віртуальної


реальності (VR) та розширеної реальності (AR) в освіті у навчальних
закладах. Ці технології дозволяють створювати іммерсивні середовища для
навчання, що сприяє збільшенню зацікавленості та зрозумінню складних
концепцій. Симуляції та віртуальні екскурсії можуть надати учням
реалістичний досвід, недосяжний заради межами класичного навчання. Це
розширює границі традиційного уроку та забезпечує занурення учнів у
контекст вивченого матеріалу [19].
Здійснення перехіду від традиційних методів навчання до
використання цифрових технологій вимагає чіткої методологічної основи.
Здобутки в області педагогічної технології, конструктивізму та особистісно-
орієнтованого навчання стали важливими компонентами успішного
впровадження цифрових засобів у навчальні заклади [11].
У світі існує багато прикладів успішного використання цифрових
технологій в навчальних закладах. Наприклад, у США та Європі широко
поширене використання віртуальних навчальних середовищ та онлайн-
курсів. У Китаї та Сінгапурі активно розвивається використання штучного
інтелекту та машинного навчання в освіті.
В Україні також спостерігається зростання інтересу до використання
цифрових технологій в освіті. У 2020 році Міністерство освіти і науки
України запустило Національну освітню платформу «Дія. Цифрова освіта».
Платформа надає доступ до безкоштовних онлайн-курсів, вебінарів та інших
освітніх ресурсів [20].
Ось деякі приклади використання цифрових технологій в навчальних
закладах України:
 У Національному університеті «Києво-Могилянська академія»
створено платформу «Moodle», на якій розміщено навчальні матеріали для
студентів різних факультетів. Студенти можуть отримувати доступ до цих
матеріалів з будь-якого місця та пристрою.
26

 У Київській гімназії №152 створено віртуальну лабораторію


(рис.2.1.), в якій учні можуть проводити лабораторні роботи з фізики, хімії та
біології. Лабораторія оснащена віртуальними приладами та обладнанням, що
дозволяє учням проводити експерименти в безпечних умовах.

Рис.2.1. Приклад віртуальної лабораторії


 У Тернопільській загальноосвітній школі №17 створено
інтерактивну дошку, яка використовується на уроках різних предметів.
Інтерактивна дошка дозволяє вчителям демонструвати навчальний контент,
проводити інтерактивні вправи та тести (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Використання інтерактивної дошки


27

Однак, використання цифрових технологій в навчальних закладах має і


свої виклики. Одним із найбільших викликів є необхідність підвищення рівня
ІКТ-компетентності вчителів. Вчителі повинні бути готові використовувати
цифрові технології в навчальному процесі, а також вміти підбирати та
використовувати найвідповідніші технології для конкретних навчальних
цілей [22].
Іншим викликом є необхідність забезпечення доступу до цифрових
технологій для всіх учнів. Не всі учні мають рівні можливості доступу до
цифрових технологій, що може призводити до цифрового розриву [11].
Незважаючи на виклики, використання цифрових технологій в
навчальних закладах має значний потенціал для покращення якості освіти.
Завдяки цифровим технологіям, освіта може стати більш доступною,
індивідуальною та ефективною.
Отже, досвід використання цифрових технологій у навчальних
закладах є ключовим елементом сучасної освіти. Впровадження інноваційних
підходів сприяє підвищенню якості навчання та розвитку необхідних
компетенцій для успішного функціонування у сучасному світі. Попри
позитивні аспекти, важливо постійно аналізувати та вдосконалювати цей
досвід, щоб максимально використовувати потенціал цифрових технологій в
освітньому процесі.

2.2. Проблеми та перспективи впровадження цифрових ресурсів у


НУШ

В умовах сучасного світу освітні технології переживають істотні


трансформації, і однією з ключових стратегій є впровадження цифрових
ресурсів у навчальний процес. В даному дослідженні розглядається динаміка
та виклики, пов'язані із застосуванням цифрових технологій у рамках
концепції Нової Української Школи.
28

Взаємодія з цифровими технологіями вимагає відкритого та


передбачливого підходу до їхньої еволюції. Це передбачає не лише активний
взаємозв'язок із цифровими можливостями, але й критичний аналіз
обґрунтованості, надійності та впливу інформації та даних, які стають
доступними завдяки цифровим засобам. Також необхідно враховувати
етичний, безпечний та відповідальний підхід до використання цих
інструментів [18].
Процес цифрової трансформації в Україні розпочався із прийняття
Закону «Про Національну програму інформатизації». Перехід до цифрової
економіки розпочався у 2013 році, коли Кабінет Міністрів України затвердив
стратегію розвитку інформаційного суспільства. Подальший розвиток
отримав поштовх завдяки прийняттю та реалізації Закону «Про цифровий
порядок денний України», який послужив базою для досягнення цілей,
визначених у Концепційних засадах проєкту «Цифрова адженда України –
2020» та розробки стратегії «Україна 2030Е – країна з розвинутою цифровою
економікою» [18].
Впровадження цифрових ресурсів у НУШ є важливим напрямом
реформи освіти. Цифрові ресурси можуть допомогти зробити навчання більш
ефективним, цікавим та доступним для всіх учнів. Однак, разом з тим, існує
ряд проблем, які необхідно вирішити для успішного впровадження цифрових
ресурсів у НУШ.
Серед основних проблем можна виділити такі:
 Нестача кваліфікованих педагогів. Багато вчителів не мають
достатніх знань та навичок для використання цифрових ресурсів у
навчальному процесі. Це може призвести до того, що цифрові ресурси не
будуть використовуватися ефективно, або навіть можуть завдати шкоди
навчанню.
 Недостатня доступність цифрових ресурсів. Не всі школи мають
доступ до сучасної комп'ютерної техніки та Інтернету. Це може обмежити
використання цифрових ресурсів у навчанні [21].
29

 Небезпека шкідливого контенту. Цифрові ресурси можуть


містити шкідливий контент, який може негативно впливати на дітей. Це
вимагає від батьків та вчителів відповідального підходу до вибору цифрових
ресурсів для використання в навчанні [20].
Разом з тим, впровадження цифрових ресурсів у НУШ має ряд
перспектив. Цифрові ресурси можуть:
 Зробити навчання більш ефективним. Цифрові ресурси можуть
допомогти учням засвоювати матеріал швидше та краще. Наприклад,
цифрові ресурси можуть використовуватися для створення інтерактивних
завдань, віртуальних лабораторій та інших форм навчання, які забезпечують
більш активне залучення учнів до навчального процесу [25].
 Зробити навчання більш цікавим. Цифрові ресурси можуть
використовуватися для створення захоплюючих та пізнавальних уроків, які
будуть цікавими для учнів. Наприклад, цифрові ресурси можуть
використовуватися для створення відеоуроків, інтерактивних ігор та інших
форм навчання, які забезпечують більшу зацікавленість учнів у навчанні.
 Зробити навчання більш доступним для всіх учнів. Цифрові
ресурси можуть допомогти учням з особливими освітніми потребами
отримати доступ до якісного освіти. Наприклад, цифрові ресурси можуть
використовуватися для створення адаптованих уроків та завдань, які
відповідають потребам різних категорій учнів [24].
Для успішного впровадження цифрових ресурсів у НУШ необхідно
вирішити ряд проблем, які існують на сьогоднішній день. Для цього
необхідно:
 Провести підготовку педагогів до використання цифрових
ресурсів у навчальному процесі. Для цього можна проводити різноманітні
курси та тренінги для вчителів, а також створювати методичні матеріали та
ресурси, які допоможуть педагогам ефективно використовувати цифрові
ресурси у навчанні [19].
30

 Забезпечити доступність цифрових ресурсів для всіх шкіл. Для


цього необхідно розвивати ІКТ-інфраструктуру навчальних закладів та
створювати ресурси, які будуть доступні для всіх учнів, незалежно від
їхнього місцезнаходження.
 Розробити механізми захисту дітей від шкідливого контенту. Для
цього необхідно розробити законодавчі норми, які регулюють доступ дітей
до цифрових ресурсів, а також створювати спеціальні програми та ресурси,
які допомагають батькам та вчителям захистити дітей від шкідливого
контенту.
Впровадження цифрових ресурсів у НУШ є важливим напрямом
реформи освіти. Цифрові ресурси можуть допомогти зробити навчання більш
ефективним, цікавим та доступним для всіх учнів. Для успішного
впровадження цифрових ресурсів у НУШ необхідно вирішити ряд проблем,
які існують на сьогоднішній день [2].
Впровадження цифрових ресурсів у Новій Українській Школі є
актуальним та перспективним напрямом розвитку освітніх технологій. Проте,
успішна реалізація цього процесу вимагає вирішення технічних,
педагогічних та безпекових аспектів. Розробка стратегій підтримки вчителів
у освоєнні цифрових технологій та створення ефективної інфраструктури є
важливими кроками для досягнення успіху в цьому напрямі.

2.3. Методичні рекомендації щодо подальшого використання


цифрових технологій у навчальному процесі молодших школярів

Розвиток сучасних технологій ставить перед освітою нові завдання та


можливості. Використання цифрових технологій у навчанні є необхідністю в
умовах сучасного інформаційного суспільства. Однак, для успішного
впровадження та подальшого розвитку цих технологій у молодших класах,
необхідно розробити ефективні методичні підходи [4].
31

Сучасний школяр зростає в умовах активного використання гаджетів та


інтернету. Відповідно, використання цифрових технологій у навчанні є
необхідністю для ефективного формування інформаційної культури та
компетентностей молодших школярів.
Методичні рекомендації:
1. Створення інтерактивних навчальних матеріалів
Необхідно акцентувати увагу на створенні інтерактивних навчальних
матеріалів, які сприяють активізації когнітивних процесів учнів.
Використання мультимедійних елементів, відео та аудіо матеріалів сприяє
кращому засвоєнню навчального матеріалу [3].
2. Застосування індивідуалізованого підходу
Кожний учень має свої особливості та темп навчання. Використання
цифрових технологій дозволяє реалізувати індивідуалізований підхід до
навчання, створюючи можливість для кожного учня пристосовувати темп та
спосіб навчання під свої потреби.
3. Розвиток інформаційної грамотності
Застосування цифрових технологій повинно сприяти розвитку
інформаційної грамотності учнів. Навчання використанню веб-ресурсів,
орієнтація у цифровому середовищі та вміння критично оцінювати
інформацію є важливими компонентами сучасної освіти [5].
Методичні рекомендації щодо подальшого використання цифрових
технологій у навчальному процесі молодших школярів
Цифрові технології мають величезний потенціал для підвищення
ефективності та якості навчального процесу у початковій школі. Вони
можуть допомогти вчителям:
 Створити більш цікаві та захоплюючі уроки
 Надати індивідуальний підхід до кожного учня
 Допомогти учням розвинути критичне мислення та творчість
Однак для того, щоб цифрові технології були ефективними у
навчальному процесі, важливо використовувати їх удумливо та
32

відповідально. Ось кілька методичних рекомендацій щодо подальшого


використання цифрових технологій у початковій школі:
1. Визначте мету використання цифрових технологій
Перед тим, як використовувати цифрові технології у навчальному
процесі, важливо визначити мету їх використання. Чи хочете ви
використовувати їх для підвищення мотивації учнів, розвитку їхніх творчих
здібностей чи надання індивідуального підходу? Відповідь на це питання
допоможе вам вибрати правильні цифрові інструменти та розробити
ефективні навчальні завдання.
2. Враховуйте вікові особливості учнів
Цифрові технології можуть бути ефективними для учнів будь-якого
віку, але важливо враховувати їхні вікові особливості. Молодші школярі ще
не мають достатнього досвіду роботи з цифровими технологіями, тому
важливо починати з простих завдань та поступово ускладнювати їх.
3. Надайте учням необхідну підтримку
Не всі молодші школярі мають рівні навички роботи з цифровими
технологіями. Тому важливо надати їм необхідну підтримку, наприклад, у
вигляді інструкцій, підказок та допомоги з боку вчителя.
4. Створюйте безпечне середовище
Важливо забезпечити безпечне використання цифрових технологій у
навчальному процесі. Тому вчителі повинні навчати учнів правилам
безпечної роботи з комп'ютерами та Інтернетом.
5. Оцінюйте ефективність використання цифрових технологій
Важливо регулярно оцінювати ефективність використання цифрових
технологій у навчальному процесі. Це допоможе вам зрозуміти, чи
досягаються поставлені цілі та чи є необхідність внести корективи.
Ось кілька прикладів того, як цифрові технології можна
використовувати у навчальному процесі молодших школярів:
 Для створення інтерактивних уроків. Наприклад, можна
використовувати цифрові платформи для створення інтерактивних вправ,
33

завдань та тестів. Це допоможе зробити уроки більш цікавими та


захоплюючими для учнів.
 Для надання індивідуального підходу до учнів. Наприклад,
можна використовувати цифрові інструменти для створення адаптивних
завдань, які відповідають індивідуальним потребам учнів. Це допоможе
забезпечити успіх кожному учневі.
 Для розвитку творчих здібностей учнів. Наприклад, можна
використовувати цифрові інструменти для створення мультимедійних
проектів, таких як відео, презентації чи аудіозаписи. Це допоможе учням
розвинути свої творчі здібності та навички критичного мислення.
Цифрові технології мають величезний потенціал для підвищення
ефективності та якості навчального процесу у початковій школі. Однак для
того, щоб цифрові технології були ефективними, важливо використовувати їх
удумливо та відповідально.
Отже можна виокремити кілька методичних порад щодо подальшого
використання цифрових технологій у навчальному процесі молодших
школярів:
1. Використовувати цікаві освітні додатки та платформи, такі як
LearningApps, ClassDojo, Kahoot тощо. Вони дозволяють створювати
інтерактивні вправи, організовувати вікторини, гейміфікувати процес
навчання [3].
2. Застосовувати програми для створення відеоконтенту (Spark,
Animoto тощо), анімації та програмування (Scratch). Це сприятиме розвитку
креативності та цифрової грамотності.
3. Використовувати цифрові інструменти візуалізації інформації -
схеми, інфографіку, презентації, 3D моделі. Це полегшить сприйняття
абстрактних понять.
4. Поєднувати традиційне та електронне навчання за допомогою
змішаного підходу. Це підвищить мотивацію учнів та ефективність засвоєння
знань [22].
34

5. Створювати власні цифрові освітні ресурси та активно ділитися


ними в мережі для обміну досвідом між педагогами.
6. Проводити для вчителів тематичні семінари та майстер-класи з
освоєння сучасних цифрових інструментів та технологій.
Отже, використання цифрових технологій у навчальному процесі
молодших школярів має великий потенціал для поліпшення якості освіти та
підготовки учнів до вимог сучасного суспільства. Однак, для максимального
використання цього потенціалу, необхідно розробити та впровадити
ефективні методичні підходи, які враховують особливості молодших
школярів та забезпечують їхній гармонійний розвиток у цифровому
середовищі.
35

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі розглянуті теоретично-методичні основи вивчення


цифрових технологій як однієї з основних умов ефективного навчання
молодших школярів в умовах НУШ. За результатами дослідження зроблені
наступні висновки теоретичного, методичного та прикладного характеру.
1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна зробити
висновок, що молодший шкільний вік є сензитивним періодом для
формування ключових навчальних компетентностей. Зокрема, це стосується
розвитку логічного, наочно-образного та теоретичного мислення, оволодіння
початковими уявленнями і базовим шкільними поняттями, розвитку
обчислювальних навичок і вмінь розв’язувати задачі.
Відповідно до вікових особливостей молодших школярів ефективне
навчання має ґрунтуватися на активних методах, ігрових формах організації
навчальної діяльності, використанні наочності та доступності матеріалу.
Окрім того, критичне значення має врахування індивідуальних потреб,
здібностей та інтересів дітей, створення умов для самореалізації особистості.
З огляду на вищезазначене, цифрові технології навчання відповідають
психофізіологічним особливостям молодших школярів та забезпечують
реалізацію особистісно-орієнтованого підходу в початковій освіті.
2. Особливості використання цифрових ресурсів в умовах Нової
української школи (НУШ) вказують на значущий перехід від традиційної
освіти до сучасного, технологічно насиченого навчального середовища.
Цифрові ресурси сприяють індивідуалізації навчання, розвитку критичного
мислення та творчих навичок учнів. Вони створюють можливості для
активної участі учнів у навчальному процесі, а також забезпечують доступ до
актуальної та різноманітної інформації. Однак необхідно враховувати
важливість компетентності педагогів у цифровій сфері та забезпечення
безпеки та етики використання цифрових засобів для досягнення
36

максимального позитивного впливу на навчання та розвиток учнів у Новій


українській школі.
3. Використання інтерактивних засобів та програмного забезпечення
сприяє залученню учнів до навчального процесу, зроблює його цікавішим і
забезпечує більш глибоке засвоєння матеріалу. Цифрові технології можуть
індивідуалізувати навчання, дозволяючи кожному учневі розвиватися
власним темпом та обираючи індивідуалізований підхід до вивчення
предметів. Однак важливо також враховувати можливі ризики та виклики,
пов'язані із застосуванням цифрових технологій, такі як залежність від
електронних пристроїв, питання безпеки та необхідність навчання учнів
цифрової грамотності.
Узагальнюючи, ефективне використання цифрових технологій у
вивчанні молодших школярів вимагає уважного балансу між інноваціями та
традиційними методами, а також постійного вдосконалення педагогічної
практики для максимізації позитивних впливів цифрових засобів на освітній
процес.
4. Огляд досвіду використання цифрових технологій в навчальних
закладах вказує на те, що впровадження сучасних інформаційних засобів
значно збагачує навчальний процес та сприяє підвищенню ефективності
освіти. Досвід свідчить про успішність цифрових інструментів у створенні
інтерактивних уроків, індивідуалізації навчання та розвитку творчих навичок
учнів. Однак важливо враховувати необхідність підготовки вчителів до
ефективного використання цифрових ресурсів, а також розробки адекватних
стратегій взаємодії з технологіями у навчальному процесі. Забезпечення
доступу до новітніх технологій та урахування індивідуальних особливостей
учнів є ключовими факторами для успішної інтеграції цифрових технологій у
сучасну освітню практику.
5. Проблеми та перспективи впровадження цифрових ресурсів у Новій
українській школі (НУШ) вказують на той факт, що цей процес є складним,
але водночас важливим для модернізації освітньої системи. Серед основних
37

проблем можна виділити нестачу кваліфікованих вчителів у цифровій


області, нерівномірний доступ до технологій серед учнів, а також відсутність
стандартів та методичних рекомендацій щодо ефективного використання
цифрових засобів.
З іншого боку, впровадження цифрових ресурсів в НУШ відкриває
перед учнями та вчителями широкі можливості для інтерактивного та
індивідуалізованого навчання, розвитку творчих навичок та підвищення
мотивації до учіння. Перспективи полягають у подальшому розвитку
цифрових компетентностей серед педагогічного колективу, створенні
доступних та ефективних цифрових засобів для навчання, а також у
впровадженні стандартів якості в цифровому освітньому середовищі. Щоб
досягти успіху, важливо вирішувати проблеми впровадження цифрових
ресурсів системно та комплексно, враховуючи індивідуальні потреби учнів та
педагогічних кадрів.
6. Методичні рекомендації щодо подальшого використання цифрових
технологій у навчальному процесі молодших школярів вказують на потребу
балансу між інноваціями та збереженням традиційних методів, що сприяють
повноцінному розвитку дитини. Важливо забезпечити педагогічний персонал
необхідними навичками та знаннями у галузі цифрової освіти, а також
створити доступне та безпечне середовище для використання цифрових
засобів.
Рекомендації включають розробку інтерактивних та освітніх додатків,
які сприяють розвитку різних компетенцій, враховуючи вікові особливості
молодших школярів. Також важливо стимулювати творчий підхід до
використання технологій, сприяючи вигадливій та навчальній грі.
Забезпечення рівного доступу до цифрових засобів, розробка індивідуальних
підходів до навчання, а також увага до етичних та безпечних аспектів
використання технологій - це ключові елементи успішної інтеграції
цифрових технологій у навчання молодших школярів.
38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бахмат Н. Роль цифрових технологій у навчанні математики


учнів початкових класів. Молодь і ринок. 2022. № 2 (200). С. 65–71. URL:
https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.256010 (дата звернення: 14.01.2024).
2. Бахмат Н., Сторчова Т. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ:
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ | Педагогічна освіта: теорія і
практика. Педагогічна освіта: теорія і практика. URL:
http://pedosv.kpnu.edu.ua/article/view/283950 (дата звернення: 14.01.2024).
3. Браткевич В.В. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні
технології: Підруч. Київ: Вид. центр «Академія», 2002. 704 c.
4. Буйницька О.П. Інформаційні технології та технічні засоби
навчання: Навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 240 с.
5. Василівна К. О., Богданівна Б. С., Ігорівна З. І. Цифрові
технології в освітньому процесі початкової школи в реаліях масштабної
військової агресії. Zenodo. URL: https://zenodo.org/records/7875382 (дата
звернення: 14.01.2024).
6. Васильєва Д. Стан дистанційного навчання математики під час
війни в Україні. Український педагогічний журнал. 2022. № 2. С. 38–47.
URL: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-2-38-47 (дата звернення:
14.01.2024).
7. Гороль П.К. Сучасні інформаційні засоби навчання: Навч. посіб.
Київ: Освіта України, 2007. 536 с.
8. Грицунов О.В. Інформаційні системи та технології: навч. посіб.
Харків: ХНАМГ, 2010. 222 с.
9. Докучина, Т. О., 2011. Мотивація навчання як запорука
стимулювання учнів до досягнення успіху. Педагогічна освіта: теорія і
практика: зб. наук. праць. Кам’янець-Подільський: ПП Зволейко Д.Г., 8, 32–
37.
39

10. Єщенко, К. Л., Кузьміна О. В., 2019. Питання активізації


навчально пізнавальної діяльності молодших школярів у процесі
використання дидактичних ігор. Збірник наукових праць Донбаської
національної академії будівництва і архітектури, 1, 188. 192c.
11. Інтерактивні додатки для уроку математики - Promethean
інтерактивні панелі для освіти. Promethean інтерактивні панелі для освіти.
URL: https://prometheanworld.com.ua/5-interaktyvnyh-dodatkiv-dlya-uroku-
matematyky/ (дата звернення: 14.01.2024).
12. Карнаухова, А. В., Самченко, І. В., 2018. Психолого-педагогічні
особливості розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі початкової
школи. Молодий вчений, 4 (56), 279-283c.
13. Кіліченко, О. І., Наконечна, Л. Б., 2021. Стимулювання процесу
учіння учнів початкової школи. Гірська школа Українських Карпат, 25, 116-
120.
14. Крамаренко І. С. Організація навчання у школах в умовах війни:
впровадження зарубіжного досвіду у вітчизняну практику. Наука і техніка
сьогодні. 2022. № 13(13). С. 326–335. URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-
(дата звернення: 14.01.2024).
15. Матвієнко, О. В., 2020. Психологічні особливості молодшого
школяра як суб'єкта навчальної діяльності. Research and Innovation: Collection
of scientific articles. Yunona Publishing, NewYork, USA, 185-190.
16. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ | Acta
Paedagogica Volynienses. Наукові видання Волинського національного
університету імені Лесі Українки. URL:
http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/pedagogy/article/view/471 (дата
звернення: 14.01.2024).
17. Порядченко. Л. А., Олексюк, Т. Г., 2021. Розвиток пізнавальних
інтересів молодших школярів. Молодий вчений, 10 (98), 266-270.
40

18. Про Національну програму інформатизації. Офіційний вебпортал


парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-
20#Text (дата звернення: 14.01.2024).
19. Рудницька О., Кузик П., Дзямко В. Перспективи онлайн-навчання
в умовах війни. Наука і техніка сьогодні. 2022. № 7(7). С. 196–204. URL:
https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-7(7)-196-204 (дата звернення:
14.01.2024).
20. Скорик Т.М. Елементи креативного навчання у роботі з
молодшими школярами. Інновації у роботі вчителя початкових класів:
виклики і реалії НУШ : матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції (м. Львів, Україна, 14 квітня 2020 року). Львів : Центр
прогресивної освіти «Генезум», 2020. С. 147- 150.
21. СУЧАСНЕ ЦИФРОВЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: СТАН,
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ. Освітній проект «На Урок» для вчителів.
URL: https://naurok.com.ua/suchasne-cifrove-osvitn-seredovische-stan-problemi-i-
perspektivi-289631.html (дата звернення: 14.01.2024).
22. Ткачук, Л. В., 2016. Педагогічне забезпечення успіху в навчанні
молодших школярів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського: монографія,
Умань: «Видавець Сочінський М. М.», 192.
23. Топ 12 найкращих сайтів для вивчення математики онлайн.
Matema. URL: https://www.mathema.me/blog/sayty-dlya-vyvchennya-
matematyky/ (дата звернення: 14.01.2024).
24. Чайка В. М., Шишак А. М. Діджиталізація початкової освіти:
проблеми і перспективи. Педагогічний альманах: збірник наукових праць.
Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2021. Вип. 50. С.
38-47. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24227 (дата звернення:
14.01.2024).
25. Чикуркова, О. Я., 2022. Технології дистанційного навчання для
школи першого ступеня: етапи імплементації. Науковий вісник
41

Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», 1 (50),


302-306.
26. Швардак М. ЦИФРОВІ ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В
ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ. Науковий журнал
Хортицької національної академії. Scientific Journal of Khortytsia National
Academy (Серія: Педагогіка. Соціальна робота) Випуск 1(8)2023. URL:
https://doi.org/10.51706/2707-3076-2023-8 (дата звернення: 14.01.2024).

You might also like