ВПЛИВ РАДІАЦІЇ НА

ЩИТОПОДІБНУ
ЗАЛОЗУ
Роботу виконала студентка 9218 групи
2 медичного факультету Козленкова Анна
Викладач Поперека Галина Михайлівна
 Актуальність
Через кілька років після аварії на Чорнобильській АЕС
спостерігалося значне зростання захворюваності на
карциноми щитовидної залози та аутоімунні
захворювання щитовидної залози у дітей. Було
виявлено, що це пов’язано з надмірним опроміненням.
Люди, які живуть у Чорнобилі та прилеглих до нього
постраждалих районах, мали на 50% нижчу
симпатичну активність, на 36% нижчу активність кори
надниркових залоз і значно нижчий рівень кортизолу
в крові. У них також спостерігалася підвищена
дисфункція гіпофізарнотиреоїдної системи, більша
захворюваність на зоб і тиреоїдит.Також
спостерігалисявисокі показники вродженого діабету.
 Щитоподібна залоза
Щитоподібна залоза людини опромінюється за різних умов
(з терапевтичною і діагностичною метою, у професійних
умовах, у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного
часу). Причому, впливу піддаються різні вікові контингенти
за різних умов зовнішнього, загального і локального
опромінення, а також внутрішнього опромінення від
інкорпорації радіонуклідів різного типу поділу.

Внаслідок відносно низької активності поділу клітин

щитоподібної залози інтерфазна загибель клітин
виявляється протягом другого тижня після опромінення
дозами 50–100 Гр, які створюються у щитоподібній залозі
йодом-131.
Опромінення шиї в дозах понад 20 Гр призводить до зниження функції
щитоподібної і прищитоподібної залоз різного ступеня, що потребує замісної
терапії.
Поріг для виникнення тяжкого функціонального ушкодження щитоподібної залози
у дорослих при її тотальному опроміненні становить близько 25–30 Гр, при
фракціонованому опроміненні протягом 30 діб. При менших дозах існує
ймовірність виникнення субклінічного ушкодження.
Реакція дітей більш виражена, ніж у дорослих, причому у дітей гіпотиреоз може
виникнути при однократному дистанційному гаммаопроміненні в поєднанні з
уведенням 131І до загальної поглиненої дози 4–12 Гр, а у дорослих дистанційне
опромінення пухлин шиї призводить до гіпотиреозу при сумарній дозі в
щитоподібній залозі 26–48 Гр.
 МЕХАНІЗМ УРАЖЕННЯ:
Випромінювання викликає окислювальний стрес і генерує
вільні радикали, такі як гідроксильний радикал, супероксид,
оксид азоту, перекис водню тощо. Ці вільні радикали
нестабільні та хімічно дуже активні, діючи як окислювач, який
викликає морфологічні та фізіологічні зміни в клітинах. У
клітинах щитовидної залози ці радикали можуть контактувати
з іншими макромолекулами та збільшуватися до змін у їхній
структурі та функціях, а також до умов гіпо- або гіпертиреозу.
Іонізуюче випромінювання спрямоване на ураження генів,
білків, ліпідів, ферментів та нуклеїнових кислот + здатне
стимулювати мутації, хромосомні аберації та апоптоз у
клітинах.
 Радіоактивний йод- короткоживучий ізотоп що присутній у
радіоактивних викидах при аваріях на ядерних реакторах АЕС.
Він легко поширюються вітром та залишається небезпечним не
менше місяця, накопичується в щитоподібній залозі та
опромінює її бета-частинками та гамма-квантами. Щитоподібна
залоза використовує йод для вироблення метаболічно
активних гормонів, однаково поглинаючи як стабільний, так і
радіоактивний йод. Радіоактивний йод потрапляє в середину
організму при вдиханні (як частина аерозолів) або
проковтуванні (разом з продуктами харчування) після аварії з
викидом радіоактивних аерозолів.
 ЙОДНА ПРОФІЛАКТИКА:
Йодна профілактика (йодне блокування щитоподібної залози) - невідкладний захисний
захід запобігання або зменшення поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитоподібною
залозою, за допомогою КІ, що спрямований, насамперед, на захист щитоподібної залози.
Йодна профілактика належить до термінових (невідкладних) заходів, спрямованих на
запобігання негативному впливу ранньої фази радіаційної аварії.
Регламент йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії визначає такі вікові
групи і дозування препарату стабільного йоду (калій йодид):
діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному
вигодовуванні) — 16 мг;
діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;
діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;
підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері,
які годують груддю — 125 мг.
Важливо! Йодид калію слід приймати після їжі та лише після
офіційного оповіщення про радіаційну аварію і необхідність
йодної профілактики.
Дорослим старше 40 років йодна профілактика зазвичай не
потрібна.