ТИМОШЕНКО ДІАНА

РЕНЕСАНСНА МОДЕЛЬ
ОСОБИСТОСТІ У ТВОРЧОСТІ
СТАНІСЛАВА ОРІХОВСЬКОГО
*УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ОРАТОР, ФІЛОСОФ, ПИСЬМЕННИК,
ПРАВОЗНАВЕЦЬ, МИСЛИТЕЛЬ

АКЦЕНТУВАННЯ УВАГИ НА
01 ВЛАСНІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ
СВІДОМОСТІ
Своїми текстами мислитель неодноразово підкреслює власне етнічне походження. У тексті
“Лист Петрові Гамрату” зустрічаємо часті наголошення автора на тому,що він є
Рутенцем,людиною рутенського роду,а релігійні обряди,принципи,стан церкви рутенців він
забов’язаний знати,адже все це успадковане ним від батьків.Оріховський підкреслює таку
національну орієнтованність й у біогафічному “Листі Петрові Гамрату від 1544р.”
Визнаючи свою національну належність, письменник представляє етнічний портрет
українців, наголошуючи, що вони є від народження найлагіднішими, дотримуються
батьківських звичаїв й освіти, ревно дбають про духовну культуру, є дуже набожними.
Загалом, акцентування уваги виключно на позитивних характеристиках українців
підтверджує щиру захопленість і відданість їм самого Станіслава Оріховського.

НАЙГОЛОВНІШЕ, НА
ПАЛКИЙ ДУМКУ
02 ПАТРІОТ ОРІХОВСЬКОГО:
СВОГО КРАЮ
С.Оріховський глибоко переймався проблемами,
болями Русі .Українців він називає своїми благо народу
рідними , уболіває за смерть земляка князя Дм.
Вишневенького, який потрапив у полон до турків
і загинув. В іншому місці мислитель радить доброчесність й розум
польському королеві Сигізмунду Августу, за
прикладом свого прадіда Владислава, взяти за
дружину українську княжну. Особливо багато Освіта
патріотичних пасажів у “ Напученні” .

позиція рівності

набуття мудрості

03 З ЦИТАТ СТАНІСЛАВА
ОРІХОВСЬКОГО:
-Я з русинів і кажу про це охоче і з гордістю.

-Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що

за природою своєю прагне до правди і справедливості.

-Закон більший за короля

04 ПРОБЛЕМА ЩАСТЯ 05 ХУДОЖНІ ТЛУМАЧЕННЯ

Сенс життя для нього полягав, зокрема,
у досягненні щастя та особистої
свободи, яку він уважав неоціненним
скарбом. Мислителю був притаманний
оптимістичний погляд на людське
життя, у якому, на його думку, можна
досягти гармонії й щастя .. “Добре жити
й мати успіх, — писав він, — значить бути
щасливим; так само як бути щасливим
значить жити згідно зі цнотою” . Таких
висловлювань особливо багато в його
трактаті “Про целібат”, де міститься
справжній гімн жінці, яка, на думку
автора, є “окрасою для чоловіка, його
підпорою; і немає для чоловіка
більшого щастя за неї.
СОЦ.ІЄРАРХІЇ СУСПІЛЬСТВА
У трактаті «Напучення польському королеві
Сигізмунду Августу» письменник акцентує увагу на
взаємодії короля як носія вищої влади та народу.
Автор виступає представником суспільних ідей,
виразником народних сподівань, речником спільних
уявлень. Правитель має, на його думку, враховувати
інтереси широких мас і чинити з урахуванням їх
побажань і потреб. Місце і значення дій описуються як
«надзвичайно вагомі, оскільки від волі правителя
залежить вирішення питань, пов’язаних із подальшою
долею народу» (Оріховський). Говорячи про основні
риси, які мають бути притаманні правителеві,
Оріховський виділяє спостережливість,
поміркованість, надійність, владність і мудрість.
Остання виконує конкретну функцію впливу: «Отож ти
правитель, а я – підданий, а тому ти мудріший за мене.
Якщо ти мудрий, тоді і я вільний, багатий, щасливий.
Ну, а якщо ж ти не мудрий? Тоді я – раб, бурлака,
вигнанець» (Оріховський). Автор наголошує, що саме
від мудрості правителя залежить доля руського
народу. Мудрість короля обумовлює його високий
авторитет, а також стабільність становища в
суспільстві.