РОЗДІЛ 2

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ БІНАРНОЇ ОПОЗИЦІЇ «ПОРЯДОК –

БЕЗЛАД» У ВИДАННІ МАРІ КОНДО «ВИКИНЬ МОТЛОХ ІЗ
ЖИТТЯ!»
Марі Кондо – японська письменниця, всесвітньо відома фахівчиня з
наведення та підтримання порядку в домі, консультантка та авторка книг з
порадами для прибирання: «Викинь мотлох зі свого життя!», «Іскра радості.
Ілюстрований майстер-клас з організації простору та прибирання», «The Life-
changing Magic of Tidying», «The Marie Kondo Tidying Companion» та ін. Марі
захоплювалася мистецтвом прибирання ще змалечку, тому вона зуміла довести
свою майстерність у цій справі до досконалості, після чого вирішила розкрити
світові свої секрети підтримання порядку.
У 2015 році Марі Кондо, за версією журналу «Time», увійшла в список
ста найвпливовіших людей світу [22]. У своїх книгах письменниця вщент
руйнує нав'язані людям міфи щодо підтримання чистоти вдома і демонструє,
що прибрати – це не тільки виконати свою буденну справу, але й переглянути
свій спосіб мислення та сприйняття світу. Крім того, у своїх книгах Марі з
власного досвіду розказує про запропоновані методи прибирання та пояснює,
які у них недоліки та переваги, для кого вони підійдуть та як вони вплинули
особисто на неї. Саме тому її твори так сильно притягують читацьку увагу. У
Марі Кондо є власна філософія, яка полягає у тому, що кожна річ має душу,
своє призначення та місце у цьому світі. Саме тому завдання усіх, хто хоче
навести лад довкола себе, є знайти або відвести місце для кожного предмета. А
для того, щоб зробити це з легкістю, експертка запропонувала 7 постулатів
методу «КонМарі», які стали неймовірно популярними:
1. Прибирайте за категоріями.
2. Найголовніше — позбудьтеся непотребу.
3. Прибирання — це діалог з речами.
4. Забудьте про системи зберігання.
5. Скручуйте речі трубочкою.
6. Розвішуйте речі в напрямку від темного і теплого до світлого і легкого.
 7. Позбудьтеся паперів.

2.1 Особливості бінарної опозиції «порядок – безлад» у виданні Марі

Кондо «Викинь мотлох із життя!»

Видання японської письменниці Марі Кондо «Викинь мотлох із життя»

стало світовим бестселером. У своїй книзі Марі Кондо пояснює як змінити своє
мислення, покращити стан свого житла, застосувавши її авторський метод
прибирання «КонМарі». У всіх своїх творах письменниця висловлює думку
про те, що речі довкола нас живі. Тому вона підкреслює, що важливо дякувати
своїм речам за службу та знаходити місце для кожного предмету в будинку, а
від непотребу слід одразу позбуватися. Письменниця розповідає, як
змінюються життя її клієнтів після того, як вони опанували нові навички
прибирання.
В основі книги лежить бінарна опозиція «порядок / безлад», навколо якої
і будується розповідь. Марі Кондо розповідає про свій шлях із самого
дитинства, про те, як вона боролася за чистоту як у себе вдома, так і в будинках
своїх клієнтів, щоразу стикалася з «ефектом зворотної дії», через який знову
панував безлад. Щоб краще пояснити читачеві суть прибирання, авторка
зіштовхує у тексті простір і захаращеність, ясність і темряву, свіжість і застій,
минуле і майбутнє та навіть їнь і ян.
Те, що книга стала світовим бестселером, вказує на те, що суспільство
проявляє особливу увагу до проблематики книги. Саме тому буде корисно
розглянути, як концепти «порядок» і «безлад» розширюють межі своїх понять у
тексті твору.
«Словник української мови» пропонує таке тлумачення слів «порядок» та
«безлад»: порядок – 1) стан коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх
місцях; 2) правильне або звичне розташування, розміщення чого-небудь; 3)
правильний режим життя; 4) стан, коли все робиться, виконується так, як слід,
відповідно до певних вимог, правил; 5) добре, правильно; так, як слід; 6) певна
послідовність, черговість чого-небудь; безлад – 1) брак будь-якого ладу,
порядку, системи; 2) порушення встановленого порядку, норм громадського
життя тощо; 3) розлад, неспокій [16].
Аналіз тексту видання Марі Кондо «Викинь мотлох із життя» дозволяє
виявити низку значень, закріплених за лексичними одиницями, що
репрезентують бінарну опозицію «порядок / безлад». Зокрема, концептуальне
поле першого елемента бінарної опозиції («порядок») представляють у тексті
такі ключові лексеми: речі, які приносять радість, коробка (універсальний
засіб для сортування), журнали «ESSE» і «Orange Page» (джерела з корисними
порадами та ідеями, які колись надихали письменницю), футболка з Кіккоро
(річ, яка справді приносить радість), повага (Марі Кондо вважає, що порядок
полягає у повазі до того, що нас оточує), досконалість, «кампанії» (дні
запланованого прибирання), результат, фізична робота, організація простору,
сортування за категоріями, свіжі квіти, придбана за кордоном картина (річ,
яка особливо подобається), душевний переворот (те, що потрібно відчути після
наведення ладу), класична музика (досягнувши порядку вдома, клієнтка
нарешті змогла насолодитися музикою), ефект доміно (поприбивавши у своїй
кімнаті, авторка подала приклад своїм рідним, і незабаром порядок панував у
всьому будинку), «золота середина» (стан, у якому знаходиться річ, коли стоїть
на своєму місці), прямокутник (ідеальна форма для правильного зберігання),
«момент клацання» (момент усвідомлення, що довкола панує порядок).
Концептуальне поле другого елемента бінарної опозиції («безлад»)
представляють у тексті такі ключові лексеми: речі, які не приносять радість,
«ефект зворотної дії» (через нього здавалося, що прибирання марне),
нерозпаковані речі (ті, які не використовуються і створюють безлад), ярлики і
бірки (створюють інформаційний безлад), відсутність результату, сортування
речей за місцем розташування (неефективно, з часом призводить до ще
більшого безладу), склад (кімнати, де панує безлад, нагадують склади
непотрібних речей), «подарунки» (непотрібні речі, які хтось віддав), локшина
(розкиданий одяг нагадує авторці локшину), куля/круг (ця форма, на думку
Марі Кондо, створює безлад), метод «відправ увесь непотріб батькам».
 Елементи бінарної опозиції «порядок – безлад» також набувають
локального увиразнення в тексті Марі Кондо. Порядок – це своя кімната
(місце, де в дитинстві письменниця прибирала щодня), класна кімната (де в
шкільні роки Марі Кондо була відповідальна за підтримання порядку), шухляди
та шафка у школі (там письменниця завжди підтримувала порядок), будинок
письменниці (там завжди панує порядок), японський комод (найкраще місце для
зберігання речей), водоспад (ефект від медитації під водоспадом письменниця
порівнює з ефектом від прибирання). Безлад – це склад (його письменниці
нагадало помешкання, де панував безлад), шафа яка стояла посередині дому
(займала надто багато місця, у ній завжди панував безлад), ванна кімната
(скільки б Марі не старалася наводити там порядок, безлад завжди повертався),
батьківський будинок (клієнти часто відправляти туди свій непотріб, тому там
панував безлад).
Також у тексті є лексеми, що можуть виражати як перший, так і другий
елемент бінарної опозиції «порядок – безлад». Прикладом цього є лексема
«річ», під якою можна розуміти багато чого: одяг, листи, сувеніри, меблі, посуд
і тд. Будь-яка річ може бути як частиною порядку, так і створювати безлад.
Марі Кондо пояснює: «Для мене немає більшого щастя, ніж бути оточеною
улюбленими речами… Усе, що вам необхідно зробити, – це позбутися всього,
що не припадає вам до серця» [8, с. 200]. Тобто під час прибирання стає
зрозуміло, чи є певна річ потрібною, чи стає непотребом, і в результаті цього
репрезентує різні елементи бінарної опозиції.
У виданні Марі Кондо перший компонент бінарної опозиції «порядок»
набуває таких маніфестацій: матеріальних / фізичних (простір, свіжіть повітря,
ясність у кімнаті, правильне розташування (у кожної речі є своє місце),
застосування (речей в міру, кожна річ виконує свою роль), і метафорично-
образних (радість, зусилля (які потрібно витрачати, щоб підтримувати
порядок), ясність думок, свіжість розуму, досконалість, вирішення проблеми,
енергія, щастя, рух, майбутнє, новий етап, відпочинок).
Другий компонент бінарної опозиції «безлад» набуває таких
маніфестацій: матеріальних/фізичних (захаращеність простору, непотріб, пил,
бруд, мотлох), та метафорично-образних (неминучість («ефект зворотної дії»),
захаращеність розуму, проблема, надлишок (надто багато непотрібних речей),
недбалість, огида, лінь, втома, минуле, тягар, марнотратство, неправильний
спосіб мислення, байдужість).
Для глибшого і ширшого охоплення бінарної опозиції авторка вводить у
розповідь історію зі свого життя. Вона пише: «Моя мати приділяла майже весь
час догляду за новонародженою молодшою сестрою, та мого брата, який був на
два роки старший за мене, не можна було відірвати від відеоігор. Тому
більшість часу вдома я проводила на самоті» [8, с. 20]. «В школі, поки інші діти
грали в квача, чи стрибали на скакалці, я непомітно йшла до класу, і там
приводила до порядку книжкові полиці чи перевіряла комірчину зі
швабрами…» [8, c. 21]; «Але була одна проблема, яка, здавалося, не мала
вирішення: як би старанно я не прибирала, дуже скоро знову з’являвся безлад»
[8, c. 21]. Таким чином Марі Кондо розширює семантичні межі бінарної
опозиції в тексті. Тому концепти «порядок» і «безлад» тепер набувають
здатності висвітлювати не лише елементарне питання підтримання чистоти в
будинку, але й проблеми в середині сім’ї та проблему самотності.
Марі Кондо також надає бінарній опозиції «порядок / безлад»
філософського обрамлення. Письменниця розказує про практику фен-шуй, яка
полягає в тому, що потрібно не тільки досягнути порядку, але й розставити речі
так, щоб вони притягували щастя. Уявлення чистоти в цьому вченні збігається з
уявленням представленим у методі «КонМарі»: «Філософія фен-шуй говорить,
про життя в гармонії із законами природи. Мета мого підходу до прибирання –
ідентична» [8, с. 195].
Бінарна опозиція набуває в тексті ще й культурологічного обрамлення.
Авторка стверджує, що порядок здебільшого асоціюється з чимось, на що
потрібно витрачати багато зусиль та енергії. Однак Марі Кондо каже, що японці
швидко втямили, яке задоволення можна отримати від складання речей.
Наприклад, вона пояснює, що навіть традиційний японський одяг – кімоно –
завжди складали так, щоб він ідеально поміщався в шухляди, зроблені за
стандартними розмірами.
 У виданні «Викинь мотлох із життя» Марі Кондо постійно наголошує на
важливості прибирання, таким чином вона надає більшої цінності першому
концепту «порядок». Однак у тексті немає чіткого поділу на те, що є безладом,
а що порядком, адже для кожної людини їх усвідомлення буде різне. Проте
різноманітні мікроопозиції, які наповнюють основні концепти, допомагають
краще зрозуміти їх розмежування. Перший елемент бінарної опозиції
«порядок» має позитивні маніфестації у тексті, як-от: – свіжість, ясність:
«Здавалося, моя кімната так змінилася, що навіть повітря стало свіжіше, а мої
думки ясніші» [8, с. 24]; – відпочинок: «Порядок - це відпочинок для
речей…» [8, ст. 86]; – здоров’я: «На жаль, я не можу показати вам фотографії
моїх клієнтів «до» і «після», але я бачила на власні очі, що їхня зовнішність
змінюється, коли в їхніх кімнатах панує лад. Їхні фігури стають стрункішими,
шкіра – блискучішою, а очі сяють яскравіше» [8, ст. 193], – щастя: «Для мене
немає більшого щастя, ніж бути оточеною улюбленими речами» [8, с. 182]; –
«жіночний спосіб життя»: «Звільнившись від безладу, вона знайшла той
жіночний спосіб життя, до якого так прагнула» [8, с. 43]; – новий етап у житті:
«Ви не тільки забудете про безлад назавжди, а й розпочнете новий етап вашого
життя» [8, с. 15]; – вільний час: «У мене достатньо часу, аби відчувати
блаженство у своєму спокійному просторі, де навіть повітря здається свіжішим
та чистішим; у мене достатньо часу, аби посидіти, попиваючи травʼяний чай, та
згадати свій день» [8, с. 37]; – енергія: «Якщо ви дотримуватиметеся такого
порядку, ви пришвидшите свою роботу й досягнете видимих результатів
дивовижно скоро. Більш того, через те, що ви зберігатимете лише ті речі, які
по-справжньому любите, ваша енергія та радість зростатимуть» [8, с. 70]; –
баланс: «Намагайтеся встановити такий баланс, завдяки якому ваші речі ніби
злітатимуть догори» [8, с. 84]; – безтурботність: «Тепер я до кінця свого життя
можу ні про що не турбуватися». Вона поїхала до батьківського дому і навела
лад зі своїми речами» [8, с. 120]; – перезавантаження: «Ви ніби
«перезавантажуєте» своє життя і зʼясовуєте всі свої справи, щоб можна було
зробити наступний крок уперед» [8, с. 120]; – впевненість:
«Прислухавшись до цієї поради, ви кардинально скоротите кількість речей, які
вам належать, поринете в стан щастя і набудете впевненості у своєму житті» [8,
с. 127]; – комфорт: «Ви відчуєте це так чітко, ніби у вашій голові щось клацне,
і ви скажете: «Ax! Саме з такою кількістю речей я можу жити комфортно. Це
все, що мені необхідно для щастя. Більше мені нічого не потрібно» [8, с. 127];
– природність: «Класти речі на свої місця стало природним явищем, і тому до
їхніх будинків ніколи не повертався безлад» [8, с. 147]; – спокій:
«Ліквідувавши надлишкову візуальну інформацію, яка не дає радості, ви
зможете надати своєму простору більше спокою та комфорту» [8, с. 169].

Рис. 2.1 – Наповнення першого елемента («порядок») бінарної опозиції

«порядок – безлад»
Як показано на рис. 2.1, ключові лексеми, які наповнюють концепт
«порядок» використовуються різну кількість разів, тому ми можемо
упорядкувати їх за польовим принципом (ядро, приядерна зона, периферія).
Ядро концепту складають мовні одиниці, що трапляються у тексті найчастіше,
такі як: свіжість/ясність, щастя, радість, зміни в житті. Приядерну зону
концепту складають не менш важливі лексеми, як-от: задоволення, енергія,
комфорт, відпочинок. Периферію концепту «порядок» складають ті ключові
слова, які вживаються в тексті найрідше, такими є: досконалість, «жіночний
спосіб життя», успіх, порозуміння, удача, спокій, вільний час, цінність, безпека,
баланс, полегшення, безтурботність, впевненість. Тож, як це видно з рис. 2.1,
концепт «порядок» набуває найрізноманітніших маніфестацій у тексті.
 А другий елемент бінарної опозиції «безлад» набуває негативних значень,
таких як: – тягар: «Але ті речі, які вони витягають назад зі сміттєвих пакетів,
лише збільшують тягар непотребу у вашому домі» [8, ст. 54], «Якщо ви просто
кладете ці речі в шухляду чи коробку, то не оглянетеся, як ваше минуле стане
тягарем, що гальмуватиме вас і не даватиме жити тут і зараз» [8, с. 120]; –
тяжка атмосфера: «Але коли я навідуюся до таких завзятих учнів, то бачу, що
їхні навчальні матеріали захаращують весь простір, обтяжуючи атмосферу в
кімнаті» [8, с. 103]; – зношеність, утома: «Якщо ви ставитеся до
своєї сумки в такий спосіб, вона невдовзі виглядатиме зношеною і втомленою»
[8, с. 157]; – шум: «Через великий потік інформації, яку ви сприймаєте коли
відчиняєте дверцята шафи, у кімнаті стає «шумно» [8, с. 168]; – захаращеність:
«Чому моя кімната ще досі виглядає захаращеною, адже я так старалася
впорядкувати та прибрати свої речі?» – дивувалася я. Впавши у
відчай, я передивилася вміст кожного предмета для зберігання й усвідомила:
більшість цих речей були мені непотрібні» [8, с. 30]; – огида: «Вона
глибоко впливає на ваше сприйняття і викликає огиду до стану повного
безладу» [8, с. 40]; – непотріб: «Є один секрет, як позбутися всього цього
непотребу» [8, с. 52]; – розчарування: «Головною причиною розчарування
була шафа, яка стояла посередині дому. Як на мене, більшу частину цієї шафи
займав непотрібний мотлох» [8, с. 55]; – надлишок речей: «Це ставалося так
часто, що шафа моєї сестри, яка майже ніколи мені не відмовляла, була
переповнена одягом. А я продовжувала робити їй «подарунки» [8, с. 59].

8
12
непотріб/мотлох
захаращеність
надлишок речей
тягар
7 страх
проблема
2 минуле
стрес
2 та ін.
2
6
3
3
 Рис. 2.2 – Наповнення другого елемента («безлад») бінарної опозиції
«порядок – безлад»
Як зображено на рис. 2.2, другий елемент «безлад» бінарної опозиції
«порядок – безлад» включає в себе багато різноманітних концептів. Якщо взяти
до уваги дані з рис. 2.2, можна упорядкувати ключові слова за польовим
принципом. Ядро концепту «безлад» складають такі лексеми: непотріб/мотлох,
захаращеність, надлишок речей. Приядерну зону наповнюють такі ключові
слова: тягар, страх, проблема, минуле, стрес. Зону периферії складають
найрідше вживані в тексті мовні одиниці: неправильний спосіб мислення,
огида, неохайність, занедбаність, брак знань, напруга, полон, зношеність,
утома, шум.
Проте все сприймається індивідуально, адже, як стверджує сама авторка,
чистота – це коли людину оточує те, що вона любить, — речі та люди, які є
особливими, цінними та надзвичайно дорогими для неї [8, с. 180]. Тобто те, що
комусь може здатися купою непотребу, для когось – скарб. Наприклад, авторка
розповідає про свою стару футболку з Кіккоро, яка, як вона вважає, не мала б
бути у її шафі, проте вона так любить одежину, що береже її вже багато років.
Можна побачити, що елементи бінарної опозиції «порядок – безлад» у
тексті набувають таких значень, що позначають не лише стан речей довкола,
але й здатні містити в собі концепти, що зображують вплив поняття «порядок»
чи «безлад» на стан людини. Таким чином, ми можемо прослідкувати зв’язок
між порядком в домівках клієнтів Марі Кондо та їхнім життям в цілому. Як
заявляє сама письменниця: «Ваше справжнє життя почнеться, коли ви наведете
лад у домі» [8, с. 201]. Зазвичай концепт «порядок» має позитивний вплив на
різноманітні аспекти життя людини, наприклад: – на самореалізацію: «Коли я
навела лад у своєму домі, то зрозуміла, чим насправді хочу займатися – так
часто говорять мої клієнтки» [8, с. 176], «Коли ми навели лад у її будинку, вона
подивилася на свою книжкову полицю, на якій тепер стояли лише ті книжки,
які давали їй радість, і зрозуміла, що всі вони пов’язані з соціальним
добробутом» [8, с. 175], «Вперше усвідомивши своє захоплення, після мого
курсу…» [8, с. 176], «Усвідомлення того, що їм подобається, природнім
способом зростає, і їхнє щоденне життя стає цікавішим» [8, с. 176]; – на
особисте життя: «Якщо ви зберігаєте річ, бо не можете забути колишнього
хлопця, краще. викинути. Відмовившись від неї, ви підвищите ймовірність
нових стосунків» [8, с. 123], «Впорядкувати свої речі означає впорядкувати своє
минуле» [8, с. 120]; – на успішність в навчанні: «Нещодавно я помітила, що
наявність меншої кількості книжок посилює ефект інформації, яку я отримую»
[8, с. 99]. Крім цього, Марі Кондо наголошує, що завдяки наведенню ладу
вдома людина змінює свій спосіб мислення [8, с. 187]. З іншого боку, надмірна
чистота у деяких клієнтів також викликала дискомфорт: «Ця кімната виглядає
такою голою!» – що ще раз підтверджує амбівертну природу елементів бінарної
опозиції.
Другий елемент («безлад») бінарної опозиції «порядок – безлад» також
набуває різноманітних маніфестацій відповідно до того, як письменниця описує
наслідки його впливу на своїх клієнтів. Тому ми можемо побачити, що поняття
«безлад» набуває в тексті таких маніфестацій, які відображають такі його
негативні наслідки: – непорозуміння в сім’ї: «Якщо ви не ладите зі своєю
сім’єю, причиною може бути ваша кімната» [8, с. 55], «І щоразу мене
розчаровувала моя неохайна сімʼя» [8, с. 55]; – погане самопочуття: «Мозок
сприймає їх як інформацію, яку потрібно опрацювати. А для нього це великий
стрес» [8, с. 169]; – прив’язаність до минулого: «Якщо ви просто кладете ці речі
в шухляду чи коробку, то не оглянетеся, як ваше минуле стане тягарем, що
гальмуватиме вас і не даватиме жити тут і зараз» [8, с. 120], «Коли я їх
викинула, то відчула, ніби вперше поборола прив’язаність до минулого» [8, с.
120].
Важливу роль також відіграє текстовий медіатор, яким у тексті виступає
концепт «прибирання» – перехідний етап, міст між безладом та чистотою. Адже
результатом прибирання є порядок, але якщо не наводити лад, настає безлад.
Концепт «прибирання» також можна вважати текстовим медіатором, тому що
уявлення чистоти у всіх різне, отже, досконалості досягти неможливо, її можна
тільки прагнути. Потрібно пам’ятати: «Прибирання – це лише інструмент, а не
пункт призначення» [8, с. 29]. Спроба навести лад не гарантує порядку, а іноді
можне призвести до ще більшого безладу. Прибирання також поєднує у собі
фізичний і метафізичний аспекти. З одного боку, воно є засобом досягнення
мети (чистоти), а з іншого письменниця надає цьому процесові значення
перезавантаження, рушійної сили, що змінює спосіб мислення, а також гри.
Можна простежити, як концепт «прибирання» розширює свої семантичні межі
у тексті: «Наведення ладу вдома – це магія, яка робить ваше життя яскравим та
щасливим..»[8, с. 130]; «Такий спосіб «спілкування» допомагає вашому одягу
залишитися сповненим життям, а ваші стосунки триватимуть довше» [8, с. 91].
Крім того, текстовий медіатор набуває різних смислових відтінків, відповідно
до того, як це роблять елементи бінарної опозиції. Наприклад, коли концепт
«порядок» представлений лексико-семантичною маніфестацією «майбутнє», а
«безлад» – «минуле», то текстовий медіатор набуває смислового відтінку
лексеми «теперішнє»: «Прибирання – це спосіб оцінити, якими ми є насправді»
[8, c. 176]. Коли елементи бінарної опозиції набувають наступних маніфестацій:
щастя / нещастя, утома / енергія, тягар минулого / новий етап у житті, — то
концепт «прибирання» відповідно набуває таких відтінків: – задоволення:
«Процес зберігання сумок в іншій сумці й пошук правильних комбінацій дає
стільки задоволення, ніби ви складаєте головоломку» [8, с. 156]; – енергетичне
насичення: «Прибирання має наваго більший ефект, ніж фен-шуй, камені сили
та інші духовні речі» [8, с. 177]; – перезавантаження: «Ви ніби
«перезавантажуєте» своє життя і з’ясовуєте всі свої справи, щоб можна було
зробити наступний крок вперед» [8, с. 120].
Тож, згідно з нашими спостереженнями, Марі Кондо надає бінарній
опозиції «порядок – безлад» можливості набувати у тексті різноманітних
виражень. Тому можна зауважити, що письменниця таким чином виносить
проблематику цієї опозиції далеко за межі побутової, та показує, що бінарна
опозиція «порядок – безлад» пронизує всі аспекти життя людини, так само як
пронизує все текстове полотно видання «Викинь мотлох із життя».