Тестові завдання із “Збірника тестових завдань” для підготовки до МЛІ:

Крок-2. Загальна лікарська пдготовка.

Цукровий діабет: клініка, діагностика
Хворий 64 років, скаржиться на озноб, підвищення температури тіла до 380С, часте сечовипускання, болі в
поперековій області. Цукор крові – 11,2 ммоль/л. В аналізі сечі: питома вага – 1019, білок – 0,1 г/л, позитивна
реакція на ацетон, Л – 30-40 п/з, Ер – 30-40 п/з. Яке найбільш імовірне ускладнення цукрового діабету?
А. Діабетичний гломерулосклероз.
Б. Гострий гломерулонефрит.
С. Інфаркт нирки.
D.*Гострий пієлонефрит.
Е. Хронічна ниркова недостатність.
Чоловік 26 років, скаржиться на спрагу, підвищене сечовиділення, загальну кволість, зменшення ваги тіла.
Об’єктивно: шкіра суха, червоні щоки, дихання везикулярне. Тони серця звучні. Язик сухий. Симптомів
подразнення очеревини немає. Яке дослідження є найбільш інформативним для встановлення діагнозу?
А.*Аналіз крові на глюкозу.
Б. Загальний аналіз крові.
С. Загальний аналіз сечі.
D. Аналіз сечі по Зимницькому.
Е. Аналіз крові на печінкові проби.
Дівчинка 10 років звернулася до лікаря зі скаргами на спрагу, часте сечовипускання, схуднення. Вважає себе хворою
близько місяця. Об’єктивно: патології внутрішніх органів не виявлено. Яке лабораторне обстеження треба
провести у хворого?
А. Проба на толерантність до глюкози.
В. Аналіз сечі на цукор з добового діурезу.
С. Аналіз сечі на ацетон.
D.*Аналіз крові на цукор натщесерце.
Е. Глюкозурічний профіль.
Хворий 46 років, впродовж 5 років лікується від гіпертонічної хвороби. Батько хворіє на цукровий діабет. Об’єктивно:
зріст – 170 см, вага – 96 кг. Пульс – 72/хв, АТ - 190/110 мм рт. ст. Печінка +3 см. Пастозність гомілок. Глюкоза
крові натще – 5,4 ммоль/л. Які засоби первинної профілактики цукрового діабету у даного хворого?
А. Призначити сечогінні.
Б. Нормалізувати артеріальний тиск.
С. Призначити бігуаніди.
D. Призначити гепатопротектори.
Е.*Позбавитися зайвої ваги.
У жінки 53 років після психічної травми з’явилося свербіння шкіри. Зріст – 167 см, вага – 89 кг. Глікемія натще –
8,1 ммоль/л. Який діагноз найбільш вірогідний?
А. Цукровий діабет, тип 1.
Б.*Цукровий діабет, тип 2.
С. Порушення толерантності до глюкози.
D. Стероїдний цукровий діабет.
Е. Нейродерміт.
У юнака 18 років вперше в сечі знайдено 5 г/л глюкози. Глікемія натще – 5,1 ммоль/л. Скарг немає. Яке з досліджень
вірогідно допоможе виключити цукровий діабет?
А. Глікемія після їжі.
Б. Добові коливання глікемії.
С. Рівень інсуліну в плазмі крові.
D. Добова глюкозурія.
Е.*Тест толерантності до глюкози.
У жінки 30 років, що занедужала грипом, виявлена глікемія натще – 11,3 ммоль/л, глюкозурія – 25 г/л. Зріст – 168 см,
вага – 67 кг. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?
А. Добові коливання глюкозурії.
Б. Добові коливання глікемії.
С.*Визначення С-пептиду.
D. Глікемія через годину після їжі.
Е. Тест толерантності до глюкози.
Хлопець 15 років хворіє на цукровий діабет другий рік. Об’єктивно: язик сухий. Заїди у кутах рта. Діабетичний
рум’янець. Печінка +4 см, м’яка. Глікемія натще – 12,3 ммоль/л, глюкозурія – 25 г/л. підвищений рівень
тригліцеридів у плазмі. Для профілактики ускладнень цукрового діабету слід:
А. Призначити інгібітори альдозоредуктази.
Б. Призначити ангіопротекторні засоби.
С. Призначити вітаміни А, Е, С.
D.*Досягти стабільної нормоглікемії.
Е. Призначити гіполіпідемічні засоби.
Хворий К., страждає на цукровий діабет упродовж 28 років. Протягом останнього року доза інсуліну зменшилась на
14 ОД. В аналізі сечі: білка – 1,7 г/л, цукру – 0,8%, багати еритроцитів, циліндрів. Вказані ознаки є проявом:
2
А. Інсулінорезистентності.
Б.*Діабетичної нефропатії.
С. Декомпенсації цукрового діабету.
D. Пієлонефриту.
Е. Синдрому хронічного передозування інсуліну.
Хворий К., страждає на цукровий діабет упродовж 28 років. Протягом останнього року доза інсуліну зменшилась на
14 ОД. В аналізі сечі: білка – 1,7 г/л, цукру – 0,8%, багато еритроцитів, циліндрів. Вказані ознаки є проявом:
А. Інсулінорезистентності.
Б. Синдрому хронічного передозування інсуліну.
С. Декомпенсації цукрового діабету.
D. Пієлонефриту.
Е.*Діабетичної нефропатії
Хворий 39 років протягом 20 років хворіє бронхіальною астмою. Останніх 5 років у зв’язку з важкими нападами
ядухи, був призначений преднізолон. Під час госпіталізаціх до стаціонару скаржився на полідіпсію, сухість у роті,
підвищений апетит та поліурію. У крові виявили рівень глюкози – 10,9 ммоль/л. Ваш попередній діагноз?
А. Нирковий діабет.
Б. Цукровий діабет 1 типу.
С. Цукровий діабет 2 типу.
D.*Стероїдний цукровий діабет.
Е. Гіпофізарний цукровий діабет.
У дитини 5 років почуття слабкості, голоду, спраги. Відстає у фізичному розвитку, є ознаки дегідратації. Поліурія,
глюкозурія (вище 2 г на добу). У членів родини має місце доброякісна глюкозурія. Який найбільш імовірний
діагноз?
А. Канальцевий некроз.
В. Цукровий діабет.
С. Фруктозурія.
D. Пентозурія.
Е.*Ниркова глюкозурія.
Хлопчик 12 років хворіє інсулінозалежним цукровим діабетом із шести років. Перебіг захворювання лабільний.
Останнім часом періодично відзначаються підйоми АТ. Тест на мікроальбумінурію позитивний. Якій стадії
діабетичної нефропатії може відповідати стан даного хворого?
А. І стадія – гіпертрофія і гіперфункція нирок.
В.*ІІІ стадія – початок нефропатії.
С. ІІ стадія – гістологічні зміни в нирках.
D. ІV стадія – явна нефропатія.
Е. V стадія – хронічна ниркова недостатність.
Батьки хлопчика 7 років звернулись до лікаря зі скаргами: за останні 2-3 тижні у дитини з’явились поліурія, спрага,
втрата маси до 4 кг. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, на щоках рум’янець, губи і язик сухі, тургор тканин
зниженийЮ запах ацетону з рота. Який діагноз найбільш імовірний?
А. Нецукровий діабет.
В.*Цукровий діабет.
С. Ацетонемічний синдром.
D. Нирковий діабет.
Е. Синдром Альпорта.
У хворого на цукровий діабет хлопчика 14 років ріст 134 см, вага – 64 кг, гепатомегалія, затримка статевого
формування. Хворий часто має гіпоглікемічні стани. Яке ускладнення цукрового діабету розвилося у хворого?
А.*Синдром Моріака.
В. Цироз печінки.
С. Хронічний гепатит.
D. Синдром Кушинга.
Е. Соматогенний нанізм.
У дитини 9 років вперше виявлено цукровий діабет. Чим будуть проявлятися ураження шкіри?
А. Гіперпігментацією.
В. Депігментацією.
С.*Схильністю до гнійничкових захворювань.
D. Розвитком слоновості.
Е. Петехіями.
Дитина 7 років госпіталізована зі скаргами на схуднення, спрагу, часте сечовиділення. Під час обстеження в аналізах
крові рівень цукру натще склав 14 ммоль/л, рівень цукру у сечі – 5 г/л. Ваш попередній діагноз?
А. Симптоматична гіпоглікемія.
В. Цукровий діабет ІІ типу.
С. Нецукровий діабет.
D. Симптоматична гіперглікемія.
Е.*Цукровий діабет І типу.
Хворому 7 років. Скаржиться на періодичну появу фурункулів на шкірі. Фурункули періодично турбують протягом
місяця. 6 міс. тому переніс тяжку форму грипу. Об’єктивно: внутрішні органи без патології. Вміст цукру в крові –
3
6,6 ммоль/л, ГТТ натще – 6,16 ммоль/л, через 30 хвилин після їжі – 7,7 ммоль/л, через 60 хв – 12,1 ммоль/л, через
90 хв – 10,54 ммоль/л, через 120 хв – 7,7 ммоль/л. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:
А.*Цукровий діабет.
В. Порушення толерантності до глюкози.
С. Хвороба Іценка-Кушинга.
D. Транзиторна глюкозурія.
Е. Гнійничкова інфекція шкіри.
Хвора А., 11 років, звернулась зі скаргами на спрагу, часте сечовиділення, схуднення, свербіння шкіри, млявість. При
огляді шкіра суха, м’язовий тонус і тургор знижені, тони серця приглушені, печінка збільшена до 3 см. Ваш
попередній діагноз?
А. Нейрогенна полідипсія.
В. Нецукровий діабет.
С. Нирковий діабет.
D. Нефрит.
Е.*Цукровий діабет.
Хвора 26 років. Вагітність 20 тижнів. У жіночій консультації при дослідженні сечі виявлено глюкозу (1,5% при діурезі
2 л). Глюкоза крові: натщесерце – 5,2 ммоль/л, через 2 год після навантаження 75 г глюкози – 6,2 ммоль/л. Зріст –
160 см, маса тіла – 78 кг. Яка найбільш імовірна причина глюкозурії?
А. Цукровий діабет вагітних.
В.*Глюкозурія вагітних.
С. Порушення толерантності до глюкози.
D. Ожиріння.
Е. Цукровий діабет І типу.
Дитина народилася від І вагітності в гестаційний строк 37 тижнів шляхом кесаревого розтину з масою тіла 5100 г.
Мати хворіє на цукровий діабет протягом 5 років. Під час огляду: коротка шия, гіпертрихоз. Встановіть попередній
діагноз:
А. Гіпертиреоз.
В. Гіпотиреоз.
С.*Діабетична фетопатія.
D. Хвороба Дауна.
Е. Хвороба Іценка-Кушинга.
Цукровий діабет: лікування
Хвора 46 років. Хворіє на цукровий діабет 9 років, отримує інсулін Хумодар Б – 26 од. вранці і 18 од. ввечері. Скарги
на слабкість, млявість вранці після сну, головний біль, пітливість вночі. Об’єктивно: пульс – 72/хв, АТ -
125/70 мм рт. ст. Межі серця в нормі. Печінка +4 см. Глюкоза крові: 8.00 – 14 ммоль/л; 12.00 – 9 ммоль/л; 17.00 –
11 ммоль/л; 2.00 – 3,8 ммоль/л. З чим найбільш вірогідно пов’язані скарги, що виникають?
А. Недостатня доза інсуліну вранці.
Б. Недостатня вечірня доза інсуліну.
С. Наявність гепатозу.
D. Клімактеричний синдром.
Е.*Надлишок дози інсуліну ввечері.
Чоловік 52 років, впродовж 18 років хворіє на цукровий діабет. Рік тому переніс цистит. Приймає манініл – 5 мг 3 рази
на добу. Об’єктивно: зріст – 176 см, вага – 82 кг. Коливання глікемії натще – 10,3 – 12,4 ммоль/л. Виявлена
протеїнурія – 0,033 г/л. Для профілактики прогресування діабетичної нефропатії найбільш доцільно:
А.*Замінити прийом манінілу на інсулін.
Б. Підвищити дозу манінілу.
С. Знизити добовий калораж їжі.
D. Доповнити терапію інсуліном.
Е. Призначити антибактеріальну терапію.
Чоловік 35 років страждає цукровим діабетом типу 1, хронічним холециститом. Одержує інсулін Хумодар Б – 20 од.
вранці, 12 од. ввечері. Після їжі з’явилися біль у правому підребір’ї, нудота, блювання, сонливість, посилилась
поліурія. Яка долікарська допомога найбільш надійно попередить розвиток критичного стану протягом
найближчих годин?
А. Застосування знеболюючих засобів.
Б.*Зміна режиму інсулінотерапії на інтенсивний.
С. Застосування жовчогінних засобів.
D. Виключення жирів з їжі.
Е. Зменшення квоти вуглеводів в їжі.
Жінка 52 років, одержує з приводу цукрового діабету інсуліни короткої та подовженої дії перед сніданком і вечерею.
Щодня перед вечерею відчуває біль за грудиною стискаючого характеру, з ірадіацією в ліву руку, розбитість,
пітливість. Зріст – 168 см, вага – 76 кг. Як попередити розвиток наведених симптомів?
А. Змінити калораж їжі.
Б. Застосувати нітрати.
С. Застосувати блокатори кальцієвих каналів.
D. Застосувати бета-адреноблокатори.
4
Е.*Змінити дозу інсуліну.
Пацієнту 13 років. Захворів гостро. Спрага, поліурія, слабкість, за 2 тижні схуд на 4 кг. Об’єктивно: загальний стан
задовільний, запаху ацетону немає. Рівень глюкози: в крові натще – 32 ммоль/л, в сечі – 6%, ацетон (+). Ваша
тактика?
А. Дієтотерапія.
Б. Призначення цукрознижувальних трав.
С. Призначення бігуанідів.
D. Призначення похідних сульфонілсечовини.
Е.*Призначення інсулінотерапії.
Хлопчик 10 років надійшов до лікарні зі скаргами на поліурію, полідипсію, зниження маси тіла за останні 3 місяці на
25%. При обстеженні виявлена глікемія 16 ммоль/л, ацетон у сечі – (+++). Вперше встановлено діагноз цукрового
діабету. Яка має бути призначена добова доза інсуліну?
А. 2 ОД/кг.
В. 0,25 ОД/кг.
С. 0,1 ОД/кг за годину.
D.*0,5 ОД/кг.
Е. 1 ОД/кг.
Дитині 6 років. Мати відмічає, що останні 2 тижні дитина постійно декілька разів уночі ходить до туалету, багато п’є
води, схудла, періодично скаржиться на болі у животі. При огляді шкіра бліда, суха, лущення на підошвах, на
щоках, рум’янець. Губи і язик яскраво-червоні, сухі. Внутрішні органи без особливостей. Запах ацетону з рота.
Глікемія – 12 ммоль/л. Встановлено діагноз: цукровий діабет. Яка терапія найбільш доцільна у найближчий час?
А. Дієтотерапія.
В.*Простий інсулін.
С. Бігуаніди.
D. Інсулін тривалої дії.
Е. Інсулін середньої дії.
Повторновагітну, в терміні 11 тижнів, турбують сухість в роті, спрага, поліурія, значна втрата ваги, загальна слабкість.
В анамнезі пологи мертвим плодом вагою 4600. Цукор крові 10,8 ммоль/л. Заключення окуліста – ретинопатія.
Тактика подальшого ведення вагітності?
А.*Термінове переривання вагітності за медичними показами.
В. Пролонгування вагітності на тлі інсулінотерапії.
С. Метаболічна терапія.
D. Лікування в умовах ендокринологічного диспансеру.
Е. Переривання вагітності після покращання стану.
У жінки 25 років 11 тижнів вагітності. Жінка хворіє на цукровий діабет важкої форми. Перша вагітність була
припинена за медичними показниками. Яка найбільш правильна акушерська тактика?
А. Корекція цукру і переривання у 16 тижнів.
В. Корекція цукру, виношування вагітності до 36 тижнів.
С. Переривання вагітності у 27-28 тижнів вагітності.
D.*Негайне припинення вагітності.
Е. Корекція цукру і у 36 тижнів кесарів розтин.
Вагітна 22 років знаходиться у пологовому будинку з терміном вагітності 36 тижнів, цукровим діабетом,
інсулінозалежна форма, ускладнена явищами нейроретинопатії. При черговому огляді жінка скаржиться на
погіршення зору, туман перед очима, головний біль. На очному дні: крововиливи різної давнини, дегенеративні
зміни, сполучнотканинні тяжі по ходу судин сітківки. Яка тактика ведення пологів у даному випадку?
А. Кесарів розтин в ургентному порядку.
В.*Плановий кесарів розтин.
С. Підготовка пологових шляхів протягом 2-3 діб, збудження пологів окситоцином.
D. Амніотомія з подальшим призначенням окситоцину та ензапросту.
Е. Лікування основного захворювання до розвитку спонтанньої пологової діяльності.
Вагітна 25 років звернулась до жіночої консультації з діагнозом: вагітність 10 тижнів, цукровий діабет. В анамнезі:
хворіє цукровим діабетом 10 років, діабет з нахилом до кетоацидозу, ускладнений ретинопатією ІІ ст. Цукровим
діабетом хворіють батько та мати. Жінка звернулась з метою вирішення питання про тактику ведення вагітності.
Які пропозиції мають бути?
А. Продовження вагітності, корекція оптимальної дози інсуліну.
В. Клінічні обстеження, уточнення форм та ступеня тяжкості діабету.
С.*Припинити вагітність до 12 тижнів.
D. госпіталізація вагітної в ендокринологічний стаціонар для подальшого обстеження.
Е. Продовження вагітності, родорозрішення шляхом кесаревого розтину у 36 тижнів вагітності.
Хворий Б., 46 років, має зріст 170 см, вагу – 93 кг. Протягом 2-х місяців знаходився на дієтотерапії з обмеженням
калоражу, схуд на 5 кг. Глікемія натще – 12 ммоль/л. якій цукрознижувальній терапії краще надати перевагу?
А. Похідні сульфонілсечовини І генерації.
Б. Інсулінотерапія.
С. Похідні сульфонілсечовини ІІІ генерації.
D.*Бігуаніди (метформін).
Е. Похідні сульфонілсечовини ІІ генерації.
5
Хворий 64 років, який страждає на цукровий діабет тип 2, захворів на інфекційний гепатит А. Протягом останніх 2-х
років отримував глібенкламід 15 мг на добу. глікемія натще – 13,6 ммоль/л. Визначити тактику подальшого
лікування:
А. Перевести хворого на похідні сульфонілсечовини ІІІ генерації (глімепірід).
Б. Додатково призначити бігуаніди.
С. Збільшити дозу глібенкламіду до 20 мг на добу.
D. Додатково призначити акарбозу.
Е.*Перевести хворого на інсулінотерапію.
Хворий 55 років, цукровий діабет виявлено випадково під час профогляду. Не лікувався. Об’єктивно: зріст – 170 см,
маса тіла – 106 кг. Шкіра звичайної вологості; пульс – 76/хв, ритмічний, тони серця приглушені. АТ -
160/90 мм рт. ст. Глікемія натще – 7,9 ммоль/л. вміст глюкози в добовій сечі – 1%; діурез – 2,5 л. Яка першочергова
тактика лікування?
А. Призначити метформін.
Б.*Призначити хворому лише дієтотерапію.
С. Призначити глібекламід.
D. Призначити репаглінід.
Е. Призначити інсулін.
Хворий 62 років, страждає на цукровий діабет тип 2. Діабет компенсований дієтою та манінілом. Хворому повинні
зробити операцію з приводу пахової грижі. Яка має бути тактика?
А. Замінити манініл глімепіридом.
Б. Замінити манініл глюренормом.
С.*Призначити препарати інсуліну короткої дії.
D. Призначити препарати інсуліну тривалої дії.
Е. Призначити бігуаніди.
У хворої 22 років після перенесеного грипу вперше виявлено цукровий діабет. Глікемія натще – 15,2 ммоль/л;
глюкозурія – 2,5 г/л; глікований гемоглобін – 10%. Яке лікування слід призначити?
А. Тіазолідін-діони.
Б. Акарбозу.
С. Бігуаніди.
D. Похідні сульфонілсечовини ІІ генерації.
Е.*Інсулінотерапію.
У хворої 52 років випадково при проведенні профілактичного огляду виявлено глікемію натще – 7,2 ммоль/л,
глюкозурію – 0,5 г/л. Зріст – 167 см, маса тіла – 92 кг. Визначте початкову тактику лікування.
А.*Дієтотерапія.
Б. Інсулінотерапія.
С. Бігуаніди.
D. Похідні сульфонілсечовини 1 генерації.
Е. Похідні сульфонілсечовини 2 генерації.
Хвора 52 років має зріст 162 см, масу тіла – 92 кг. Хворіє на цукровий діабет 2 типу впродовж 2 років. На дієтотерапії.
Глікемія натще – 12,4 ммоль/л, глюкозурія – 2,5 г/л. Яка терапія показана хворій?
А. Похідні сульфонілсечовини І генерації.
Б. Інсулін короткої дії.
С. Інсулін пролонгованої дії.
D.*Бігуаніди.
Е. Похідні сульфонілсечовини ІІ генерації.
При проведенні проби на толерантність до глюкози дитині 13 років з ожирінням ІІІ ступеня встановлено: цукор крові
натще – 5,4 ммоль/л, через 1 годину після вуглеводного навантаження – 10 ммоль/л, через 2 години – 7,8 ммоль/л.
Які заходи необхідно провести щодо нормалізації вуглеводного обміну?
А. Призначити лікування інсуліном.
В. Призначити цукрознижуючі збори трав.
С. Призначити препарати бігуанідного ряду.
D. Призначити цукрознижуючі сульфаніламідні препарати.
Е.*Призначити дієту, активізувати руховий режим з метою нормалізації ваги тіла.
Дитині 6 років. Мати відмічає, що останні 2 тижні хлопчик постійно декілька раз вночі ходить у туалет, багато п’є
води, схуд, періодично скаржиться на болі в животі. При огляді: шкіра бліда, суха, лущення на підошвах, на щоках
рум’янець. Губи і язик яскраво-червоні, сухі. Внутрішні органи без особливостей. Запах ацетону з рота. Глікемія –
12 ммоль/л. Встановлено діагноз: цукровий діабет. Яка терапія найбільш доцільна в найближчий час?
А.*Простий інсулін.
В. Дієтотерапія.
С. Бігуаніди.
D. Інсулін тривалого часу дії.
Е. Інсулін середньої тривалості.
Хлопчик 9 років хворіє на цукровий діабет перший рік. Одержує інсулін (хумулін R, HNP) з розрахунку 0,4 Од/кг ваги
на добу. Інсулін вводитиься під шкіру плеча шприц-ручкою. Які міри слід вжити для профілактики ліподистрофії?
А. Обмежити жири в дієті дитини.
В.*Міняти місце введення інсуліну.
6
С. Зменшити дозу інсуліну.
D. Періодично переходити на інший вид інсуліну.
Е. Призначити антиоксиданти.

Цукровий діабет: невідкладні стани

Хворий 37 років, поступив до реанімаційного відділення. Загальний стан дуже тяжкий. Сопор. Шкіра сіро-жовтуватого
кольору, тургор знижений. Пульс частий, напружений. АТ – 160/110 мм рт. ст. Тонус м’язів підвищений.
Гіперрефлексія. У повітрі запах аміаку. Попередній діагноз?
А. Алкогольна кома.
Б.*Уремічна кома.
С. Гіперглікемічна кома.
D. Гіпоглікемічна кома.
Е. Мозкова кома.
Хворий 63 років, страждає на цукровий діабет 1 типу. На тлі гострого порушення мозкового кровообігу розвинулася
висока гіперглікемія, різке зневоднення, гіперхлоремія, гіпернатріємія. Кетонемія і ацетонурія відсутні. Вкажіть
правильний діагноз:
А. Гіперлактацидемічна кома.
Б. Гостра ниркова недостатність.
С. Гіперкетонемічна діабетична кома.
D. Хронічна ниркова недостатність.
Е.*Гіперосмолярна кома.
У чоловіка 25 років, який 8 років хворіє на цукровий діабет, розвинулася кома. Об’єктивно: шкіра суха, тургор
знижений, дихання Кусмауля, АТ – 105/60 мм рт. ст., пульс – 116/хв, запах ацетону в повітрі. Який вид коми можна
запідозрити?
А. Гіпоглікемічна.
Б. Гіперосмолярна.
С. Молочнокисла.
D.*Кетоацидотична.
Е. Мозкова.
У хворого в стані діабетичної коми під час реанімації з’явилися патологічні мозкові ознаки: перекошеність обличчя,
“парусіння” однієї щоки, симптом Бабінського. Реанімація проводилася за режимом великих доз. За 4 години
глюкоза крові зменшилася з 28 ммоль/л до 11 ммоль/л. Чим може бути зумовлена поява патологічних мозкових
ознак в даному випадку?
А.*Швидким зниженням рівня глікемії.
Б. Алергічною реакцією на інсулін.
С. Порушенням кислотно-лужного балансу.
D. Надмірною регідратаційною терапією.
Е. Алергічною реакцією на розчини для регідратації.
У дівчинки 16 років, що страждає цукровим діабетом типу 1, підвищилася температура тіла до 390С, знизився апетит,
з’явився головний біль, наростаюча слабкість, потім нудота, блювання, сонливість, сплутана свідомість. Що
найбільш імовірно визначає тяжкість стану?
А. Грипозна інфекція.
Б.*Гіперкетонемічний стан.
С. Гостре респіраторне захворювання.
D. Гіпоглікемічний стан.
Е. Гіперосмолярний стан.
Хворий К., 40 років, цукровим діабетом хворіє 8 років, перебуває в комі. Об’єктивно: шкіра суха, дихання рідке,
шумне, запах ацетону в повітрі. Який вид коми можна запідозрити?
А. Гіпоглікемічна.
Б. Гіперосмолярна.
С. Молочнокисла.
D.*Кетоацидотична.
Е. Мозкова.
Хворий 35 років, страждає протягом 15 років цукровим діабетом 1 типу, зловживає алкоголем. Лікується регулярно.
Після вживання алкоголю з’явилась різка слабість, тремтіння в тілі, пітливість. Об’єктивно: збуджений, ЧСС –
98/хв, АТ – 120/70 мм рт. ст. Чим виклакане погіршення стану хворого?
А. Абстинентним синдромом.
Б.*Гіпоглікемією.
С. Гіперглікемією.
D. Симпатоадреналовим кризом.
Е. Тиреотоксикозом.
На момент огляду хворий без свідомості, шкіра суха, гаряча, гіперемія обличчя. Дихання Куссмауля, запах ацетону в
повітрі. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Цукор крові – 33 ммоль/л. Який невідкладний захід потрібно
зробити в першу чергу?
А. В/в інфузія глюкози разом з інсуліном.
7
Б.*В/в інфузія інсуліну короткої дії.
С. Введення інсуліну пролонгованої дії.
D. В/в інфузія неогемодезу з глютаміновою кислотою.
Е. В/в інфузія фізіологічного розчину натрію хлориду.
У хворого на цукровий діабет діагностовано пневмонію. Хвороба супроводжувалась лихоманкою та профузним
потовиділенням. Скарги: спрага, слабкість, занепокоєння. Об’єктивно: шкіра суха, поморщена; слизові сухі,
ковтання затруднене; язик червоний, сухий; температура – 38,50С; ЧСС – 88/хв, АТ – 140/90 мм рт. ст.; діурез –
450 мл/добу. Лабораторні дані: Ht – 0,58 г/л; Na – 160 ммоль/л, K – 4 ммоль/л, питома вага сечі – 1030. Інфузійну
терапію слід почати з:
А. 10% розчину глюкози.
В.*5% розчину глюкози.
С. Ізотонічного розчину натрію хлориду.
D. Розчину Рінгера.
Е. Реополіглюкіну.
Хвора страждає тяжкою формою цукрового діабету. Після операції кесаревого розтину втратила свідомість, дихання
Кусмауля, шкіра бліда, гіпотермія, гіпотонія, запах ацетону з рота, анурія, цукор крові – 19 ммоль/л, осмолярність
плазми – 320 мосмоль/л. Яка причина погіршення стану хворої?
А. Приступ еклампсії.
В.*Кетоацидотична кома.
С. Гостре порушення мозкового кровообігу.
D. Емболія навколоплідними водами.
Е. Повітряна емболія.
Дитина 8 років, що страждає на протязі 3-х років цукровим діабетом, доставлена у відділення в стані гіперглікемічної
коми. Первинну дозу інсуліну ви призначите із розрахунку:
А. 0,05 ОД/кг маси тіла в годину.
В.*0,1-0,2 ОД/кг маси тіла в годину.
С. 0,2-0,3 ОД/кг маси тіла в годину.
D. 0,3-0,4 ОД/кг маси тіла в годину.
Е. 0,4-0,5 ОД/кг маси тіла в годину.
Дівчинка 12 років потрапила до стаціонару із школи, де під час уроків знепритомніла, почалися судоми. Протягом
декількох років страждає на цукровий діабет. Об’єктивно: дівчинка непритомна, судом немає, менінгеальні знаки
відсутні. На шкірі рук та стегон численні сліди після ін’єкцій. Глюкоза крові – 1,6 ммоль/л. В якому стані
перебуває дівчинка?
А. Гіперосмолярна кома.
В. Гіперглікемічна кома.
С.*Гіпоглікемічна кома.
D. Молочнокисла кома.
Е. Наднирникова недостатність.
У дівчинки 8 років, що протягом трьох років хворіє на цукровий діабет, розвилася гіперглікемічна кома. Яка причина
могла привести до цього ускладнення?
А. Надмірне введення інсуліну.
В. Недостатнє приймання їжі.
С.*Недостатнє введення інсуліну.
D. Недостатній прийом рідини.
Е. Призначення бігуанідів.
Дитина віком 4 років з 2-х річного віку хворіє цукровим діабетом. Скарги на головні болі, болі в животі. Запах ацетону
з рота. Шкіра та видимі слизові сухі, “рум’янець” щік. Печінка +4,5 см. Яка з ком найбільш імовірна?
А. Гіперосмолярна.
В. Лактацидемічна.
С. Гіпоглікемічна
D.*Кетоацидотична
Е. Мозкова.
Дівчинка 12 років доставлена в лікарню в непритомному стані. Хворіє цукровим діабетом, отримує інсулін. Після
введення інсуліну не снідала. Через 2,5 години з’явилися запаморочення, сонливість та втрата свідомості. шКіра
бліда, “холодний піт”, дихання поверхневе. Гіпертонус м’язів, судоми. Найбільш імовірний діагноз?
А. Гостра серцево-судинна недостатність.
В. Гіперглікемічна кетоацидотична кома.
С.*Гіпоглікемічна кома.
D. Непритомність.
Е. Епілепсія.
У хлопчика 10 років встановлений діагноз: цукровий діабет. Під час огляду відмічається запах ацетону з рота. В
аналізах крові рівень цукру – 20,5 ммоль/л, цукор сечі – 20 г/л, ацетон у сечі (+++). Чим можна пояснити появу
ацетону у видихуваному повітрі та сечі?
А.*Посиленим розпадом кетогенних амінокислот та ліпідів.
В. Порушенням водно-електролітного балансу.
С. Порушенням кислотно-лужного балансу.
8
D. Порушенням процесів фосфорилювання глюкози.
Е. Послаблення процесів гліколізу.
Хворий К., 25 років, який страждає на цукровий діабет тип 1. Під час підйому по сходах втратив свідомість.
Об’єктивно: свідомість відсутня ЧД – 28/хв, рівне, ритмічне. Шкіра волога, тонус м’язів кінцівок підвищений.
Тонус очних яблук нормальний, язик вологий. Пульс – 80/хв, ритмічний. АТ - 110/70 мм рт. ст. Печінка +2 см, край
гострий, рівний. Менінгеальні симптоми відсутні. Найбільш вірогідний діагноз:
А. Гіперосмолярна кома.
Б.*Гіпоглікемічна кома.
С. Кетоацидотична кома.
D. Молочнокисла кома.
Е. Печінкова кома.
Дівчинка 10 років доставлена в лікарню у несвідомому стані. Страждає цукровим діабетом, тип 1. Знаходиться на
комбінованій інсулінотерапії. Ранком, ідучи в школу, після введеного інсуліну поїла менше звичайного. Через
2 години з’явилося занепокоєння, тремор. Незабаром вона знепритомніла. У лікарні припустили гіпоглікемічну
кому. Яка лікарська тактика стосовно цієї дитини?
А. Взяти кров на вміст цукру і почекати відповіді.
В.*Взяти кров на цукор і відразу ввести в/в струменево 20,0 мл 40% розчину глюкози.
С. Налагодити в/в краплинне введення 10% розчину глюкози.
D. Струйно в/в ввести 20,0 мл 40% розчину глюкози.
Е. Ввести в/м 1% розчин адреналіну.
Вісімнадцятирічна жінка протягом 5 років хворіє на цукровий діабет. Отримує 36 ОД інсуліну на добу. під час
пневмонії стан різко погіршився: значно посилилась спрага, з’явився біль в животі, нудота, блювання, сонливість.
Хвора відмовилась ввечері від їжі, не отримала чергову вечірню дозу інсуліну, а вранці втратила свідомість.
Об’єктивно: без свідомості, шкіра суха, тургор знижений. Язик сухий, дихання шумне та глибоке, різкий запах
ацетону з рота. Температура тіла – 36,60С, пульс – 100/хв, АТ - 90/50 мм рт. ст. В сечі – різко позитивна реакція на
ацетон. Глюкоза крові – 33 ммоль/л. Який попередній діагноз?
А. Лактацидемічна кома.
Б. Гіперосмолярна кома.
С.*Кетоацидотична кома.
D. Печінкова кома.
Е. Мозкова кома.
Хворий госпіталізований у відділення без свідомості. Хворіє на цукровий діабет упродовж 5 років. Отримує інсулін
пролонгованої дії у дозі 24 ОД вранці та 18 ОД ввечері. Раптово втратив свідомість. Шкіра волога, тонус м’язів
кінцівок підвищений. Тонус очних яблук нормальний. Пульс – 96/хв, АТ - 120/80 мм рт. ст. Тони серця звичайної
звучності. Дихання ритмічне. Язик вологий. Менінгеальні симптоми відсутні. Яка терапія необхідна в першу
чергу?
А. Введення інсуліну короткої дії внурішньовенно.
Б.*Введення 40% розчину глюкози внутрішньовенно.
С. Введення 4% розчину натрію гідрокарбонату внутрішньовенно.
D. Введення гідрокортизону внутрішньовенно.
Е. Введення адреналіну підшкірно.
Хвора Е., 15 років, хворіє цукровим діабетом 1 типу протягом 3 років. На другому тижні позалікарняної пневмонії
виникли нудота, блювання. Увечері втратила свідомість. Госпіталізована. Шкіра суха, бліда. Дихання шумне, язик
сухий з нашаруванням коричневого кольору. Пульс – 120/хв, АТ - 80/45 мм рт. ст. На пальпацію живота не реагує.
Печінка +3 см. Реакція на ацетон різко позитивна, глюкоза крові – 28 ммоль/л. Попередній діагноз?
А. Гіперосмолярна кома.
Б.*Діабетична кетоацидотична кома.
С. Інфекційно-токсичний шок.
D. Печінкова кома.
Е. Лактацидемічна кома.
Дитині 7 років. Із 2-річного віку діагностовано цукровий діабет, отримує планово інсулінотерапію. Зранку після
ін’єкції інсуліну до 13.00 годин дитина нічого не їла. О 15.00 у дитини з’явився холодний піт, блідість, тремор
язика та рук. Що є причиною цього стану?
А. Гіперглікемія.
В.*Гіпоглікемія.
С. Тиреотоксикоз.
D. Гіпоксія.
Е. Гіперкальциємія.
Хвора Б., 9 років, яка хворіє цукровим діабетом на протязі 3-х років, раптово знепритомніла, шкіра бліда, волога,
холодна, дихання поверхневе, м’язовий тонус підвищений, тремор, фокальні судоми. Клініка якої з ком має місце?
А. Кетоацидотична.
В.*Гіпоглікемічна.
С. Лактацидемічна.
D. Гіперосмолярна.
Е. Мозкова.
9
Дівчинка 12 років доставлена в лікарню в несвідомому стані. Протягом останнього місяця схудла, хоча апетит
збережений. З’явилися болі в животі, блювота. Наросла слабість, стала загальмованою. При огляді: без свідомості,
різко виснажена, шкіра блідо-сіра, суха, щоки гіперемовані. Дихання глибоке, гучне. Запах ацетону з рота. Тони
серця глухі, ритмічні. Пульс – 90/хв, АТ – 90/50 мм рт. ст. Живіт запалий. Печінка +3,0 см. яке захворювання
можна припускати в першу чергу?
А.*Діабетична кома.
В. Кишкова інфекція з нейротоксикозом.
С. Печінкова кома.
D. Ацетонемічний стан.
Е. Наднирникова недостатність.
У чоловіка 28 років на тлі бронхопневмонії розвинулась кома. Об’єктивно: ЧСС – 122/хв, екстрасистолія. АТ -
80/45 мм рт. ст. Шкіра суха, тургор знижений. Дихання глибоке, шумне, рідке. Різкий запах ацетону в повітрі.
Печінка +5 см. Глікемія – 32 ммоль/л. рН крові – 6,9. Який розчин найбільш спрямовано буде діяти на
нормалізацію обмінних процесів?
А. 0,9% розчин натрію хлориду.
Б. 5% розчин глюкози.
С.*4,2% розчин натрію гідрокарбонату.
D. 1% розчин калію хлориду.
Е. Реополіглюкін.
У санпропускник доставлено дитину 11 років без свідомості. При огляді – дихання Кусмауля, знижений тонус очних
яблук, серцеві тони глухі, аритмія. Сечовина крові – 6,8 ммоль/л, залишковий азот – 17,3 ммоль/л, креатинін крові
– 0,049 ммоль/л, загальний білірубін – 18,5 мкмоль/л за рахунок непрямого, АсАТ – 0,32 ммоль/л, АлАТ –
0,26 ммоль/л, цукор крові – 20 ммоль/л. Укажіть причину розвитку зазначеної симптоматики.
А. Гостра ниркова недостатність.
В.*Кетоацидотична кома.
С. Міокардит, гостра серцево-судинна недостатність.
D. Гіпоглікемічна кома.
Е. Печінкова кома.
Дифузний токсичний зоб та гіпертиреоз
У жінки 50 років виявлена фібриляція передсердь. В анамнезі простудні захворювання, ангіни. Об’єктивно: t – 37,1 0С,
ЧСС – 128/хв., пульс – 128/хв., АТ – 145/60 мм рт. ст. Збільшення щитовидної залози ІІІ ступеня. Ліва межа серця
на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії. Тони серця голосні, систолічний шум над верхівкою, акцент
ІІ тону в другому міжребір’ї зліва біля грудини. Шкіра волога. Проявом якого захворювання найбільш імовірно є
аритмія?
А. Клімактеричної кардіоміопатії.
Б.*Дифузійного токсичного зоба.
С. Ревматичного пороку.
D. Дилатаційної кардіоміопатії.
Е. Міокардитичного кардіосклерозу.
У хворого дифузний токсичний зоб. Отримує мерказоліл у дозі 50 мг на добу. через 3 тижні від початку лікування
підвищилася температура тіла до 38,10С, з’явився біль у горлі, болючі виразки в роті. Загальний аналіз крові: Ер –
3,1×1012/л; Нb – 94 г/л; КП – 1,0; Л – 1,0×109/л, ШОЕ – 28 мм/год. Яка найімовірніша причина погіршення стану
хворого?
А.*Розвиток агранулоцитозу.
Б. Розвиток паратонзилярного абсцесу.
С. Гостра респіраторна інфекція.
D. Розвиток тиреотоксичного кризу.
Е. Алергічна реакція на мерказоліл.
У жінки 47 років скарги на слабкість, пітливість, тремтіння в тілі, втрату ваги, серцебиття, збільшення розмірів шиї,
сльозотечу, світлобоязнь. Об’єктивно: щитоподібна залоза дифузно збільшена, еластична, рухома, безболісна. ЧСС
– 128/хв, фібриляція передсердь. Який із симптомів найвірогідніше дозволить оцінити ступінь важкості
тиреотоксикозу?
А.*Наявність аритмії.
Б. Розміри щитоподібної залози.
С. Стан очних яблук.
D. Зріст та вага.
Е. Цифри артеріального тиску.
Жінка 56 років протягом 6 тижнів лікується з приводу бактеріального ендокардиту. Температура тіла нормалізовалась,
зникла анемія. Однак за останній тиждень посилилась слабкість, серцебиття, з’явився біль в ділянці серця,
фібриляція передсердь. АТ - 160/60 мм рт. ст. Щитоподібна залоза ІІІ ступеня, в правій частці – вузол 3×4 см. Яка
найбільш імовірна причина виникнення фібриляції передсердь?
А. Атеросклероз коронарних артерій.
Б. Інфекційний міокардит.
С.*Гіперпродукція тиреоїдних гормонів.
D. Гіперпродукція тиреотропіну.
10
Е. Підвищений рівень катехоламінів.
Хвора 48 років скаржиться на роздратованість, пітливість, тремор рук, серцебиття, зниження маси тіла, прогресуючу
слабкість, порушення сну. Хворіє біля року. Об’єктивно: шкіра волога, тепла, щитоподібна залоза дифузно
збільшена до ІІІ ступеня, еластичної консистенції, наявні симптоми Кохера, Грефе, Штельвага. Пульс – 118/хв, АТ
- 150/60 мм рт. ст. Тони серця посилені, систолічний шум над верхівкою. Попередній діагноз:
А. Хронічний автоімунний тиреоїдит.
Б.*Дифузний зоб ІІІ ст., тиреотоксикоз.
С. Дифузний зоб ІІІ ст., еутиреоз.
D. Дифузний зоб ІІІ ст., вегетосудинна дистонія.
Е. Дифузний зоб ІІІ ст., клімактеричний синдром.
Жінка 25 років хворіє на дифузний токсичний зоб упродовж 5 років. Емоційно лабільна, при огляді – тремор пальців
рук, шкіра волога, тепла, верхівковий поштовх посилений, межі серця зміщені вліво, фібриляція передсердь,
систолічний шум на верхівці. Пульс – 96/хв, АТ - 170/70 мм рт. ст. Щитоподібна залоза збільшена до ІІІ ступеня.
Які патогенетичні механізми лежать в основі порушення функції серцево-судинної системи у хворої?
А. Збільшення чутливості рецепторів до катехоламінів.
Б.*Пошкоджуюча дія тиреоїдних гормонів на міокард.
С. Посилення катаболізму білкових субстратів.
D. Вплив тиреостимулювальних антитіл.
Е. Зміна тонусу вегетативної нервової системи.
Хвора Р., 32 років, скаржиться на постійну роздратованість, серцебиття, біль в очах, сльозотечу, схуднення на 10 кг за
4 місяці. Об’єктивно: шкіра тепла, волога, легкий екзофтальм, наявні симптоми Грефе, Кохера, Мебіуса.
Щитоподібна залоза дифузно збільшена, що видно при ковтанні, безболісна. Пульс – 108/хв, АТ - 140/66 мм рт. ст.
Дрібний тремор пальців рук. Ваш діагноз?
А. Гострий тиреоїдит.
Б. Вузловий токсичний зоб.
С.*Дифузний токсичний зоб.
D. Неврастенія.
Е. Підгострий тиреоїдит.
Хворий 32 років скаржиться на виражену слабкість, схуднення, серцебиття, тремор кінцівок та всього тіла, пітливість.
Об’єктивно: зниженої ваги, шкіра волога, тепла. Щитоподібна залоза збільшена до ІІІ ст., еластична, безболісна.
Пульс – 108/хв, тони серця посилені, АТ - 160/55мм рт. ст. Попередній діагноз?
А. Хронічний фіброзний тиреоїдит.
Б. Дифузний еутиреоїдний зоб.
С. Хронічний автоімунний тиреоїдит.
D.*Дифузний токсичний зоб.
Е. Підгострий тиреоїдит.
Хвора жінка 35 років через місяць після перенесеного грипу стала скаржитися на схуднення, серцебиття, пітливість,
роздратованість, тремор рук, відчуття жару в тілі, появу розлитої безболісної припухлості в нижньому відділі шиї.
Температура у хворої нормальна, апетит добрий, шкіра волога, тепла. Хвора підвищено збудлива як емоційно, так
і рухливо. Хворіє 4 місяці. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Підгострий тиреоїдит.
Б. Дифузний нетоксичний зоб.
С.*Дифузний токсичний зоб.
D. Рак щитоподібної залози.
Е. Гострий тиреоїдит.
Хвора 42 років скаржиться на емоційну лабільність, пітливість, серцебиття. Пальпаторно відмічається збільшення
розмірів щитоподібної залози. При скануванні з 99mTc-пертехнетатом: щитоподібна залоза звичайної форми,
збільшена, розподіл радіофармпрепарату рівномірний. При радіоімунологічному визначенні гормонів
щитоподібної залози: вміст вільного тироксину, трийодтироніну збільшений, тиреотропний гормон знижений.
Який найбільш імовірний діагноз?
А. Дифузний зоб, гіпотиреоз.
Б. Дифузний зоб, еутиреоз.
С. Хронічний автоімунний тиреоїдит.
D.*Дифузний зоб, тиреотоксикоз.
Е. Хронічний фіброзний тиреоїдит.
Хвора 30 років, скаржиться на дратівливість, плаксивість, серцебиття, схуднення. Хворіє впродовж року. При пальпації
виявляється рівномірне збільшення обох часток щитовидної залози, щільно-еластичної консистенції, позитивні
симптоми Кохера та Мебіуса. Виражений екзофтальм. Пульс – 100/хв. Йод-накопичувальна функція: через
2 години – 23,5%; через 4 години – 37,5%; через 24 години – 68,9%. Який найбільш імовірний діагноз?
А.*Тиреотоксичне воло.
В. Ендемічне воло.
С. Воло Ріделя.
D. Рак щитовидної залози.
Е. Воло Хашимото.
Хвора, 32 років, потрапила до хірургічного відділення з діагнозо дифузно-токсичний зоб 4 ст., з важкою формою
тиреотоксикозу. Пульс – 88/хв, АТ – 145/70 мм рт. ст., вага тіла збільшилась на 6 кг. Яка операція показана хворій?
11
А. Гемітиреоїдектомія.
В.*Субтотальна субфасціальна резекція щитовидної залози.
С. Резекція перешийку.
D. Тиреоїдектомія.
Е. Резекція частки залози.
Хворому М., 26 років, виставлено діагноз: дифузний токсичний зоб ІІІ ступеня, тиреотоксикоз середньої важкості.
Хворому запропоновано оперативне лікування, на яке він погодився. Яки заходи під час передопераційної
підготовки треба застосувати для профілактики тиреотоксичного кризу у післяопераційному періоді?
А. Детоксикаційна терапія.
В. Малотравматична хірургічна техніка.
С. Постільний режим.
D.*Застосування антитиреоїдних препаратів.
Хвора М., 16 років, оперована 12 років тому з приводу дифузного токсичного зобу III-IV ступеня. На цей час у хворої
виник рецидив тиреотоксикозу. Хворій запропоновано оперативне втручання, але перед цим треба з’ясувати, де
знаходиться функціонуюча тканина залози. Який саме метод доцільно застосовувати?
А.*Сканування залози.
В. Ультразвукове дослідження.
С. Пункційну аспіраційну біопсію.
D. Рентгенологічне дослідження шиї.
Е. Рентгенологічне дослідження стравоходу.
У хворої М., 40 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу ІV ступеня, після операції встановлено
ураження гортанних нервів з порушенням фонації та ковтання. Які саме заходи мають вирішальне значення у
профілактиці цього ускладнення?
А. Використання місцевого знеболювання.
В. Передопераційна підготовка.
С.*Субфасціальне видалення залози та малотравматична анатомічна хірургічна техніка.
D. Використання загальної анестезії.
Е. Малотравматична анатомічна хірургічна техніка.
Хвора А., 44 років, оперована з приводу змішаноготоксичного зобу ІV ступеня. Через 10 годин після операції
стурбована, скаржиться на задишку, лице синюшне, голова нахилена уперед. На передній поверхні шиї
визначається щільно-еластичне утворення, що постійно збільшується у розмірах. Яке ускладнення виникло у
хворої?
А.*Післяопераційна кровотеча.
В. Парез гортанних нервів.
С. Абсцес післяопераційної рани.
D. Підшкірна емфізема.
Е. Гіпопаратиреоз.
У хворої після субтотальної резекції щитовидної залози з приводу дифузного токсичного зобу ІІІ ступеня,
тиреотоксикозу середньої важкості – різке погіршення стану, підвищення температури тіла до 390С. Хвора
збуджена, є галюцинації, ЧСС – 180/хв., АТ – 120/40 мм рт. ст., ЧД – 32/хв., серцеві тони аритмічні. Яке
ускладнення виникло у хворої?
А. Гіпотиреоз.
В.*Тиреотоксичний криз.
С. Злоякісна гіпертермія.
D. Кровотеча.
Е. Повітряна емболія.
У хворої 30 років після перенесеного грипу стала наростати слабість, дратівливість, пітливість. Хвора схудла,
з’явилося тремтіння у руках, серцебиття. При огляді: шкіра обличчя гіперемована, волога, екзофтальм,
позитивний симптом Марі, пульс – 120/хв., щитовидна залоза збільшена, м’яка, безболісна. ТТГ крові – 0,2 мМЕ/л
(N – 0,4-4 мМЕ/л). Який найбільш імовірний діагноз?
А. Дифузний токсичний зоб. Легкий тиреотоксикоз
В. Автоімунний тиреоїдит. Гіпотиреоз.
С. Ендемічний зоб.
D.*Дифузний токсичний зоб. Тиреотоксикоз середньої важкості.
Е. Рак щитовидної залози.
Хвора 45 років скаржиться на втомлюваність, пітливість, дратівливість. Об’єктивно: неспокійна. Пульс – 108/хв.,
тремор рук. Щитовидна залоза збільшена (ІІ ст.), м’яка, безболісна. Вкажіть найбільш інформативне дослідження,
яке необхідно виконати для підтвердження діагнозу тиреотоксикозу?
А.*Визначення тироксину Т4.
В. Біопсія щитовидної залози.
С. Визначення рівня ТТГ.
D. Сцинтиграфія.
Е. Ларингоскопія.
У дівчинки 12 років після обстеження установлено діагноз дифузного токсичного зобу, середньотяжкої форми. Яку
дозу тиреостатика мерказолілу необхідно призначити дитині у цьому випадку?
А. 10-15 мг на добу.
12
В. 5-10 мг на добу.
С.*20-30 мг на добу.
D. 30-40 мг на добу.
Е. 40-50 мг на добу.
При об’єктивному дослідженні у дитини виявлено клінічні прояви – вогкість шкіри, збудженість, дратівливість,
зниження ваги, тахікардія, с-м Грефе, Штельвага, Мебіуса, серцебиття. Для якого захворювання характерні ці
клінічні прояви?
А. Хвороба Дауна.
В. Гіпотиреоз.
С. Цукровий діабет.
D.*Тиреотоксикоз.
Е. Акромегалія.
У дівчиники 12 років протягом місяця спостерігаються ознаки гіпертиреозу. Визначте патогенетично виправдану
тактику ведення дитини.
А. Лікування седативними препаратами.
В. Включення преднізолону.
С. Призначення серцевих глікозидів.
D.*Призначення мерказолілу.
Е. Терапія препаратами калію.
Чоловік 62 років скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця протягом останніх півроку. Лікування у кардіолога
ефекту не принесло. Об’єктивно: нормостенічної статури, пульс – 120/хв, аритмчний; АТ - 160/80 мм рт. ст.
Щитоподібна залоза ІІ ст., еластична, рухома, безболісна. На ЕКГ: фібриляція передсердь, тахісистолічна форма.
Визначення яких показників у плазмі крові є доцільним?
А. Антитіл до мікросомальної фракції.
Б.*Трийодтироніну і тиреотропіну.
С. Тиреоглобуліну.
D. Анттитіл до тиреоглобуліну.
Е. Тиреокальцитоніну.
Жінка 34 років скаржиться на слабкість, зниження ваги на 12 кг за півроку, пітливість, серцебиття, дратівливість,
відчуття “стискання” у горлі. Щитоподібна залоза ІІІ ступеня, еластична, на тлі дифузного збільшення в правій
частці вузол. Шийні лімфатичні вузли не збільшені. Яка лікувальна тактика найбільш обгрунтована?
А. Консервативна антитиреоїдна терапія.
Б. Призначення радіоактивного йоду.
С. Негайне хірургічне втручання.
D.*Операція після антитиреоїдної терапії.
Е. Негайна телегамматерапія.
Дівчинка 14 років скаржиться на порушення сну, зниження маси тіла, серцебиття, кардіалгії, стомлюваність.
Відзначено гіперплазію щитовидної залози ІІ ст., екзофтальм. Які порушення рівнів гормонів найбільш характерні
для цього захворювання?
А. Зниження трийодтироніну.
В. Підвищення тиреотропного гормону.
С. Підвищення рівня йоду, що пов’язаний з білком.
D. Зниження тироксину.
Е.*Підвищення тироксину і трийодтироніну.
Гіпотиреоз
Хвора К., 52 роки, скаржиться на збільшення маси тіла, слабкість, закрепи, погіршення пам’яті. Вказані симптоми
повільно наростали протягом останніх 1,5 року. Об’єктивно: сухість шкіри, помірний набряк обличчя та кінцівок,
межі серця розширені, тони приглушені, пульс – 66/хв., АТ – 110/70 мм рт. ст., щитоподібна залоза не пальпується.
У крові виявлені антитіла до тиреоглобуліну (+) та мікросомального антигену (+++); рівень тиреотропного
гормону – 15,2 мОД/л. УЗД щитоподібної залози: залоза зменшених розмірів, неоднорідної структури. Встановіть
діагноз:
А. Дифузний нетоксичний зоб.
Б. Автоімунний тиреоїдит без порушення функції ЩЗ.
С. Ендемічний зоб.
D. Підгострий тиреоїдит.
Е.*Автоімунний тиреоїдит, гіпотиреоз.
У хворого 26 років з післяопераційним гіпотиреозом, який отримував тироксин по 100 мкг 2 рази на день, з’явилися
тахікардія, пітливість, роздратованність, порушення сну. Визначте тактику подальшого лікуваня.
А. Призначити седативні препарати.
Б. Збільшити дозу тироксину.
С. Призначити бета-адреноблокатор.
D. Додати до лікування мерказоліл.
Е.*Зменшити дозу тироксину.
У дівчинки 23 днів, народженої на 42 тижні вагітності з вагою 4200 г, має місце адинамія , зниження апетиту,
стридорозне дихання. Мати хворіє на дифузний токсичний зоб; під час вагітності приймала мерказоліл.
13
Об’єктивно: температура тіла 350С, шкіра суха з жовтим відтінком. На кінцівках набряки. Тони серця приглушені.
Пульс – 100/хв. Живіт збільшений в розмірі, печінка +3 см, пупкова грижа. Який із методів дослідження є
найбільш інформативним для постановки діагнозу?
А. Обмежити жири в дієті дитини.
В. Визначення рівня йоду, пов’язаного з білком.
С. Визначення кісткового віку.
D. Визначення рівня холестерину крові.
Е.*Визначення рівня тиреотропного гормону у сироватці крові.
Дитину 8 місяців оглядає лікар. Батьки скаржіться на сонливість, кволість, наявність тривалих закрепів у дитини,
відставання у психомоторному розвитку з перших місяців життя. При огляді: язик потовщений, не вміщується в
порожнину рота, очні щілини звужені, спостерігається набряк тіла, шия коротка, волосся ламке, сухе, тьмаве, нігті
ламкі, з тріщинами, велике черево. Встановіть можливу причину.
А. Надмірна вага тіла дитини.
В. Надмірна функція щитовидних залоз.
С. Йодна недостатність.
D. Природжена вада кишечнику.
Е.*Недостатня функція щитовидних залоз.
У дитини 1 місяця при огляді відзначені млявість, апатичність, блідість, гіпертелоризм, макроглосія, сухість шкірних
покривів, м’язова гіпотонія, брадикардія, систолічний шум у верхівці й у п’ятій точці. Має схильність до запорів.
Який діагноз найімовірніше варто поставити?
А.*Природжений гіпотиреоз.
В. Лімфатико-гіпопластична аномалія конституції.
С. Хвороба Дауна.
D. природжений порок серця.
Е. Рахіт.
Батьки хлопчика 8 років звернулись до педіатра зі скаргами на кволість та млявість дитини, відставання у фізичному
розвитку, погану пам’ять. Об’єктивно: шкіра бліда з жовтавим відтінком, суха, холодна на дотик, набрякла,
збирається в товсту складку, брадикардія, зниження температури тіла. Яке з досліджень буде найбільш доцільним
у зазначеному випадку?
А. УЗД наднирників.
В. Проба на толерантність до глюкози.
С. Ультрасонографія щитоподібної залози.
D.*Визначення вмісту в крові загального Т3 та Т4.
Е. Дослідження спонтанної добової секреції інсуліну.
При огляді в 10-літньої дитини встановлено маленький зріст, непропорційний розвиток тіла, відставання у психічному
розвитку, запори. Дефіцит в організмі якого гормону викликав ці зміни?
А.*Тироксину.
В. Паратгормону.
С. Тиреокальцитоніну.
D. Адренокортикотропного гормону.
Е. Окситоцину.
Літня жінка потрапила до лікарні у тяжкому стані. Об’єктивно: пульс – 56/хв, АТ - 90/60 мм рт. ст., ЧД – 12/хв.
Температура тіла – 35,80С. Шкіра бліда, холодна, дуже суха. Волосся рідке, тонке, на голові – ділянки алопеції.
Тони серця глухі, шуми не вислуховуються. Живіт збільшений, перистальтика не вислуховується. Набряки на
гомілках і навколо очей. Глікемія – 3,2 ммоль/л. Яка найбільш вірогідна патологія у хворої?
А. Гіперкальціємічна криза.
Б. Адісонічна криза.
С. Гіпоглікемічна кома.
D.*Гіпотиреоїдна кома.
Е. Молочнокисла кома.
Жінка 36 років приймає щоденно 50 мкг L-тироксину в зв’язку з первинним гіпотиреозом. Яке обстеження доцільне
для оцінки ефективності дози препарату?
А. Визначення рівня тироксину.
Б. Визначення рівня трийодтироніну.
С.*Визначення рівня тиреотропіну.
D. Визначення рівня тиреоглобуліну.
Е. Визначення рівня холестерину.
Жінці 56 років у зв’язку з післяопераційним гіпотиреозом призначено 50 мкг L-тироксину на добу. рівень
тиреотропного гормону в межах норми. З’явився біль за грудиною стискаючого характеру, з іррадіацією під ліву
лопатку, поява якого пов’язана з фізичним навантаженням. АТ – 150/100 мм рт. ст. Які зміни терапії найбільш
доцільні після зняття болю?
А. Знизити дозу L-тироксину.
Б.*Додати до лікування бета-адреноблокатори.
С. Призначити нітрати.
D. Замінити L-тироксин на трийодтиронін.
Е. Призначити тиреотом.
14
Хворий К., 33 років через 3 місяці після хірургічного лікування дифузного токсичного зобу скаржиться на
мерзлякуватість, сонливість, апатію, зниження апетиту, закрепи. Об’єктивно: шкіра суха, холодна, бліда, обличчя
одутле, щільний набряк губ. Щитоподібна залоза не пальпується. ЧСС – 52/хв, АТ - 100/60 мм рт. ст. Тони серця
низької звучності. Стан хворого зумовлений розвитком:
А. Серцевої недостатності.
Б. Рецидивом токсичного зобу.
С. Гіпопаратиреозу.
D.*Гіпотиреозу.
Е. Нефротичного синдрому.
Хвора 52 років скаржиться на слабкість, зниження пам’яті, сонливість, надмірну вагу, закрепи. Хворіє 3 роки
Об’єктивно: зріст – 164 см, вага – 87 кг, шкіра суха, щільна холодна, розподіл жирової клітковини рівномірний.
Пульс – 60/хв, тони серця приглушені, АТ - 145/85 мм рт. ст. Температура тіла – 35,80С. Яка найбільш імовірна
причина надмірної ваги?
А. Хвороба Іценка-Кушинга.
Б. Гіпоталамічний синдром.
С. Клімактеричний синдром.
D.*Гіпотиреоз.
Е. Гіпоестрогенемія.
Хворий К., 37 років, скаржиться на апатію, зниження пам’яті, головний біль, мерзлякуватість, відсутність апетиту,
закрепи. Вказані скарги наростали поступово впродовж 2 років. Вага збільшилась на 8 кг. Об’єктивно: шкіра бліда,
холодна на дотик, обличчя гіпомімічне. Говорить повільно, язик збільшений, з відбитками зубів по краях, АТ -
104/68 мм рт. ст., пульс – 54/хв. Ваш попередній діагноз?
А.*Гіпотиреоз.
Б. Тиреотоксикоз.
С. Синдром Іценка-Кушинга.
D. Аліментарно-конституційне ожиріння.
Е. Гіпоталамічне ожиріння.
У хворого 35 років, який страждає на гіпотиреоз, з’явилися тахікардія, пітливість, порушення сну, роздратованість.
Отримує 200 мкг L-тироксину на добу. Визначте тактику подальшого лікування.
А. Призначити бета-адреноблокатори.
Б. Відмінити L-тироксин.
С.*Зменшити дозу L-тироксину.
D. Призначити альфа-адреноблокатори.
Е. Призначити седативні засоби.
У студента 23-річного віку навесні з’явилися скарги на надмірну втомлюваність, свербіння та сухість шкіри, що значно
посилюються після плавання у басейні. При огляді: атлетичної статури. Шкіра на дотик суха. Щитоподібна залоза
не збільшена. Пульс – 62/хв, зменшена звучність тонів серця. Спостерігається симетрична в’ялість сухожилкових
рефлексів. Холестерин плазми крові – 6,8 ммоль/л, глюкоза капілярної крові через 2 години після вживання 75 г
глюкози – 6,2 ммоль/л, тиреотропін плазми крові – 10,92 мОд/л. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Весняний гіповітаміноз.
Б. Порушення толерантності до глюкози.
С. Алергія до хлору в басейні.
D. Втома від надмірних тренувань.
Е.*Гіпотиреоз.
Хвора 30 років рік тому оперована з приводу багатовузлового зоба. В даний час скаржиться на слабкість, сонливість,
набряки біля очей. При клінічній підозрі на гіпотиреоз тестом першого рівня є?
А. Рівень Т3.
В.*Рівень ТТГ крові.
С. Рівень Т4.
D. Рівень антитиреоїдних антитіл.
Е. Рівень поглинання радіоактивного йоду.
Хвора жінка 60 років, яка протягом кількох десятирічь проживала в Прикарпатті, скаржиться на наявність на протязі
біля 20 років “пухлини” на шиї, яка видніється при огляді та зміщується при ковтанні. Ніяких неприємних
відчуттів та порушень органів шиї “пухлина” не викликає. При дослідженні хворої, в тому числі і пункційної
біопсії, у неї виявлений змішаний (дифузно-вузловий) двосторонній зоб ІІІ ступеня (по прийнятій класифікації) з
явищами субклінічного гіпотиреозу. Якого лікування хвора потребує?
А. Операції видалення зобу (резекції залози).
В. Радіойодної терапії.
С. Рентгенотерапії.
D.*Консервативного – тиреоїдними гормонами.
Е. Багатої на йод дієти.
Дитині 1,5 роки. Активність знижена, не ходить, не розмовляє. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, набрякла, великий язик,
сідловидний ніс, голос низький, грубий, волосся товсте, грубе. Велике тім’ячко 3,0×3,0 см, зубів немає. Про який
діагноз можна думати?
А. Рахіт.
В. Хвороба Дауна.
15
С.*Гіпотиреоз.
D. Гіпофізарний нанізм.
Е. Цукровий діабет.
У дитини в 9 місяців уперше діагностовано природжений гіпотиреоз, підтверджений як клінічно, так і за даними
дослідження тиреоїдних гормонів. У даний час на перший план клінічної картини виступає різко виражене
відставання у психофізичному розвитку. Які у даному випадку найбільш раціональні призначення?
А.*L-тироксин + пірацетам.
В. Тиреоїдин.
С. Трийодтиронін.
D. L-тироксин.
Е. Тиреоїдин + ретаболіл.
Дитині 1 рік. Не ходить, сидить нестійко, не говорить, млявий. Голову тримає з 10 місяців. Народився від 1-х
нормальних пологів, маса тіла при народження – 4300. Об’єктивно: блідий, набрячний, сідлоподібний ніс, великий
язик. Шкіра суха, голос грубий. Пульс – 100/хв. Зубів немає. З боку внутрішніх органів без особливостей.
Дефекація – 1 раз в 2-3 дні. Яка найбільш імовірна патологія, що зумовлює таку картину?
А. Дитячий церебральний параліч.
В. Хвороба Гіршпрунга.
С. Рахіт.
D. Хвороба Дауна.
Е.*Гіпотиреоз.
Дитина народилася від І вагітності в гестаційний строк 42 тижні з масою тіла 4300 г. Під час огляду відмічається
великий живіт, пупкова кила. Обличчя пастозне, перенісся широке, плоске, язик висунутий; очі маленькі, губи
товсті. Низький тембр голосу. Шкіра суха, жовтяниця, лущиться, холодна на дотик. ЧСС – 120/хв. Яке
захворювання можна запідозрити?
А. Хвороба Гіршпрунга.
В. Хвороба Дауна.
С. Хондродистрофія.
D.*Природжений гіпотиреоз.
Е. Гемолітична хвороба новонарожених.
У новонародженого спостерігається зростаюча адинамія, мляве смоктання, здуття живота, пізнє відходження меконію,
товста шкірна складка, сухість шкіри, інтенсивна та пролонгована жовтяниця, запізнене відпадіння пупкового
залишку, помірна брадикардія. Який діагноз можна припустити?
А.*Природжений гіпотиреоз.
В. Сепсис новонародженого.
С. Гемолітичну хворобу новонародженого.
D. Пологову травму.
Е. Хворобу Гіршпрунга.
У жінки 38 років при об’єктивному обстеженні виявлено: сухість шкіри, випадіння волосся на лобку і в пахвових
ділянках, хвора повна, відмічається пастозність обличчя. Щитоподібна залоза – пальпується перешийок,
неболючий, рухомий. Пульс – 56/хв, ритмічний. АТ - 100/60 мм рт. ст. Помірно розширені межі відносної тупості
серця. Схильна до закрепів. Сухожилкові рефлекси сповільнені. Які з перерахованих нижче ліків доцільно
призначити?
А. Естрогензамісні препарати.
Б. Серцеві засоби.
С. Холестеринзнижувальні засоби.
D. Препарати заліза.
Е.*Гормони щитоподібної залози.
Тиреоїдити
У дівчинки 14 років біля року тому з’явилась дратівливість і плаксивість. Тоді ж визначилася дифузно збільшена
щитовидна залоза ІІ ступеня. Стан розцінений як прояв пубертатного періоду. Лікування не проводилося.
Дратівливість поступово змінилася повною апатією. З’явилися одутлість обличчя, пастозність м’яких тканин,
брадикардія, запори. Наросли блідість шкіри з восковидним відтінком, щільність залози. Яке захворювання варто
припустити?
А. Дифузний токсичний зоб.
В.*Аутоімунний тиреоїдит.
С. Рак щитовидної залози.
D. Підгострий тиреоїдит.
Е. Пубертатний юнацький базофілізм.
У хворого М., 37 років, виявлено асиметричне збільшення щитоподібної залози ІІІ ст., залоза болюча при пальпації,
біль іррадиює у нижню щелепу. Температура тіла 380С. Тиждень тому переніс ангіну. У загальному аналізі крові –
прискорена ШОЕ. Найбільш вірогідно, що у хворого:
А. Фіброзний тиреоїдит.
Б. Дифузний токсичний зоб.
С. Токсична аденома щитоподібної залози.
D. Автоімунний тиреоїдит.
16
Е.*Підгострий тиреоїдит.
Хвора 30 років, впродовж 4 тижнів відзначає збільшення та ущільнення тканин шиї, швидку втомлюваність.
Об’єктивно: пульс – 62/хв., АТ – 120/80 мм рт. ст., щитовидна залоза рівномірно збільшена, з чіткими контурами,
щільна, дібногорбкувата, рухома, з навколишніми тканинами не зв’язана. Температура тіла – 37,20С. Який
найбільш імовірний діагноз?
А. Вузловий гіпертиреоїдний зоб.
В.*Автоімунний тиреоїдит.
С. Флегмона шиї.
D. Вузловий еутиреоїдний зоб.
Е. Серединни киста шиї.
Дитині 12 років. При профілактичному огляді виявлене дифузне збільшення щитовидної залози ІІ ступеня. При
аускультації серця виявлена приглушеність серцевих тонів, частота серцевих скорочень 64/хв. Має схильність до
запорів. При обстеженні – анемія. Підвищено рівень антитіл до тиреоглобуліну. Яка можлива причина виявленої
симптоматики?
А.*Аутоімунний тиреоїдит.
В. Дифузний токсичний зоб.
С. Рак щитовидної залози.
D. Гіпертрофія щитовидної залози.
Е. Хронічний спастичний коліт.
Вузлоутворення та Cr щитовідної залози та ін.
У жінки 25 років під час профогляду виявлено збільшення щитоподібної залози. Постійно проживає у сколівському
районі Львівської області. З боку внутрішніх органів відхилень не зафіксовано. Щитоподібна залоза дифузно
збільшена до ІІ ст., м’яко-еластична, гладка, не болить. Рівень тиреоїдних гормонів у межах норми. УЗД:
щитоподібна залоза збільшена, ехогенність не змінена. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:
А. Нетоксичний дифузний еутиреоїдний зоб ІІ ст.
Б. Автоімунний тиреоїдит без порушення функції щитоподібної залози.
С.*Ендемічний дифузний еутиреоїдний зоб ІІ ст.
D. Вузловий зоб.
Е. Хронічний тиреоїдит.
У жінки 40 років при пальцевому обстеженні щитоподібної залози в лівій частці виявлено вузол, пальпаторно
ущільнений, помірно болючий під час пальпації, “холодний” при сцинтиграфії з J131. Яке обстеження найбільш
доцільне для уточнення діагнозу?
А.*Тонкоголкова аспіраційна біопсія.
Б. Визначення рівня ТТГ в крові.
С. Рефлексометрія.
D. Визначення екскреції йоду з сечею.
Е. Термографія щитоподібної залози.
До ендокринолога звернувся чоловік 50 років з приводу появи пухлиноподібного утворення на боковій поверхні шиї
справа, що з’явилося 1 місяць тому. Об’єктивно: щитоподібна залоза ІІ ст., у правій частці пальпується щільна
ділянка діаметром близько 1,5 см, залоза безболісна. По задній поверхні m. sternoclaidomastoideus справа
пальпується збільшений лімфовузол. Яке дослідження необхідно провести для веріфікації діагнозу?
А.*Тонкоголкову аспіраційну біопсію.
Б. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози.
С. Термографію шиї.
D. Сцинтиграфію щитоподібної залози з 99mTc.
Е. Визначення рівня гормонів щитоподібної залози в плазмі крові.
Хвора 40 років скаржиться на наявність випинання по передній поверхні шиї протягом 5 років. Об’єктивно: пульс –
72/хв., АТ – 110/70 мм рт. ст., в правій частці щитовидної залози пальпується малорухомий вузол 4×2 см, ліва часка
не пальпується, основний обмін не змінений. Який найбільш імовірний діагноз?
А.*Вузловий еутиреоїдний зоб.
В. Вузловий гіпертиреоїдний зоб.
С. Тиреоїдит Ріделя.
D. Змішаний еутиреоїдний зоб.
Е. Серединна кіста шиї.
У юнака 19 років виявлено вузловий зоб. Клінічні ознаки зміни функції щитоподібної залози відсутні. Пункційна
біопсія виявила наявність папілярної аденокарциноми. Які дані найвірогідніше присутні в анамнезі хворого?
А. Проживання у місцевості з дефіцитом йоду.
Б.*Вплив радіоактивних ізотопів йоду.
С. Несприятливий родинний анамнез.
D. Наявність автоімунного тиреоїдиту.
Е. Наявність нервового перенапруження.
У жінки 25 років під час профогляду виявлено вузол у правій частці щитоподібної залози. На сканограмі – “гарячий”
вузол. Рівень Т3 у плазмі крові підвищений, рівень тиреотропного гормону – знижений. Які зміни на ЕКГ
найбільш імовірні?
А. Збільшення інтервалу R-R.
17
Б. Зниження вольтажу зубців.
С.*Синусова тахікардія.
D. Порушення провідності.
Е. Шлуночкова екстрасистолія.
Хвора 39 років скаржиться на наявність пухлини на передній поверхні шиї. Захворіла 2 роки тому. Пухлина
збільшилась в розмірах, змінився тембр голосу, з’явилось відчуття тиску. Об’єктивно: в лівій частці щитовидної
залози пальпується вузол 3 см в діаметрі, підвищеної щільності, горбкуватий, неболючий. Функціональний стан
щитовидної залози не змінений. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Вузловий еутиреоїдний зоб.
В. Вузловий гіпертиреоїдний зоб.
С.*Рак щитовидної залози.
D. Хронічний лімфоматозний тиреоїдит Хашимото.
Е. Хронічний фіброзний тиреоїдит Ріделя.
Хворий 49 років оперується з приводу раку щитовидної залози. При ревізії пухлини і проведенні експрес-діагностики
встановлено: ступінь поширення процесу – T3N0M0, морфологічно – папілярна форма карциноми. Яким повинен
бути обсяг радикального оперативного втручання?
А. Субтотальна резекція залози.
В. Резекція ураженої частки.
С.*Тиреоїдектомія.
D. Енуклеація пухлини.
Е. Ререзкція ураженої частки з перешийком.
У хворої 42 років папілярний рак лівої частки щитовидної залози І стадії. Яке оптимальне радикальне лікування
показане хворій?
А. Гемітиреоїдектомія з резекцією перешийка.
В. Субтотальна резекція.
С. Клиноподібна резекція
D.*Тотальна тиреоїдектомія.
Е. Комбіноване лікування.
Жінка 46 років знайшла вузол в області щитовидної залози розміром 2-3 см, що зміщається при ковтанні, з чіткими
межами. При скануванні визначений холодний вузол у правій частці щитовидної залози. Лімфовузли шиї не
збільшені. Яка тактика?
А. Спостереження.
В. Променеве лікування.
С.*Видалення вузла з терміновим гістологічним дослідженням.
D. Геміструмектомія.
Е. Геміструмектомія з висічення клітковини шиї по Крайлю.
Жінка 43 років знайшла на шиї пухлину. На шиї зліва визначаються 2 щільних безболісних лімфовузли розміром 0,5 і
0,8 см. На лівій частці щитовидної залози щільно-еластичної консистенції пухлина до 2,5 см. пункційна біопсія
щитовидної залози, цитологічно – клітини епітелію щитовидної залози, еритроцити. Як правильно вчинити з
хворою?
А. Спостереження.
В. УЗД щитовидної залози.
С. Визначення гормонів щитовидної залози.
D.*Консультація онколога.
Е. Лікування в ендокринолога.
При обстеженні хворої 45 років на рак щитовидної залози виявлено зміну рівня секреції кальцитоніну. Який
морфологічний тип раку в цієї хворої?
А. Фолікулярний.
В. Папілярний.
С.*Медулярний.
D. Недиференційований.
Е. Плоскоклітинний.
Жінці 47 років зроблена резекція щитоподібної залози з приводу вузлового еутиреоїдного зоба. Призначення якого
лікування найбільш імовірно допоможе запобігти рецидиву вузлового зоба?
А. Антиструміну.
Б. Мерказолілу.
С. Літію карбонату.
D.*Тиреоїдних гормонів.
Е. Радіоактивного йоду.
Хвора 32 щитоподібна залоза дифузно збільшена до ІІІ ст, клінічні прояви тиреотоксикозу відсутні. УЗД: щитоподібна
залоза неоднорідна, в обох частках візуалізуються гіпоехогенні структури розмірами від 1×1 до 4×4 мм;
лімфатичні вузли не збільшені. Яка лікувальна тактика доцільна?
А. Тотальна тиреоїдектомія.
Б. Спостереження і контроль через 6 місяців.
С. Призначення мерказолілу і контроль через 3 місяці.
D. Субтотальна резекція щитоподібної залози.
18
Е.*Призначення тиреоїдних гормонів і контроль через 3 місяці.
У хворої М., 26 років, виявлено вузол у правій частці щитовидної залози. Вузол з’явився протягом останніх 3 місяців.
Появу його хвора пов’язує зі стресом. Збільшення вузла та болю хвора не відмічає. Під час УЗД виявлено вузол
2×2,5 см у нижній частині правої частки щитовидної залози. Яке лікування треба призначити?
А. Консервативну терапію.
В. Динамічний нагляд.
С.*Хірургічне лікування.
D. Не потребує лікування.
Нецукровий діабет
У коматозному стані в відділення реанімації поступив хлопчик 5 років. Останні 2 роки вживає багато рідини (3,5-4 л
на добу), відстає у фізичному розвитку, страждає нічним енурезом. Дідусь хворого по материнській лінії хворів
нецукровим діабетом. Об’єктивно: t тіла – 37,80С, пульс – 135/хв, ритмічний, ослаблений, АТ – 70/40 мм рт. ст. У
крові: Na – 100 ммоль/л, Cl - 80 ммоль/л, K – 2,8 ммоль/л, глюкоза крові – 4,5 ммоль/л. Визначення якого
показника дозволить встановити діагноз?
А. Альдостерону крові.
Б.*Антидіуретичного гормону (вазопресину) в крові.
С. Кортизолу в крові.
D. Сечовини і креатиніну в крові.
Е. Осмолярності сечі.
Жінка 35 років, яка хворіє гіпертонічною хворобою, через кілька годин після видалення краніофарінгеоми відчула
спрагу, розвинулась поліурія, посилився головний біль. Об’єктивно: зріст – 164 см, вага – 55 кг, пульс – 96/хв, АТ -
180/100 мм рт. ст. Питома вага сечі 1004. Яке ускладнення хірургічного втручання найбільш імовірно має місце?
А. Цукровий діабет.
Б.*Нецукровий діабет.
С. Дисциркуляторна енцефалопатія.
D. Неврогення полідипсія.
Е. Гіпертонічний криз.
Хлопчик 10 років госпіталізований в лікарню зі скаргами на полідипсію, поліурію – до 9 літрів за добу, слабкість,
поганий апетит. Перші симптоми захворювання з’явились через 2 тижні після перенесеного грипу. При
дослідженні рівень глюкози – 4,2 ммоль/л. Яке додаткове дослідження необхідно провести для встановлення
клінічного діагнозу?
А. Загальний аналіз крові.
Б. Загальний аналіз сечі.
С. Аналіз сечі на ацетон.
D. Аналіз сечі за Нечипоренком.
Е.*Аналіз сечі за Зимницьким.
Хворий К., 37 років, скаржиться на спрагу, поліурію (до 10 л на добу), слабкість. Захворювання пов’язує з
перенесеною черепно-мозковою травмою. При обстеженні патології внутрішніх органів не виявлено. Загальні
аналізи: крові – без змін; сечі: питома вага – 1001, білок – немає, цукор - немає, Л – 2-3 в п/з. Вкажіть найбільш
імовірний діагноз:
А. Хронічний гломерулонефрит.
Б. Психогенна полідіпсія.
С. Цукровий діабет.
D. Первинний гіперальдостеронізм.
Е.*Нецукровий діабет.
Хворий К., 47 років. Скарги на спрагу (випиває 10-12 л води на добу), часте сечовиділення, головний біль,
роздратованість. Хворіє близько 1 місяця, після перенесеної ГРВІ. Втрата ваги – 8 кг. Об’єктивно: шкіра суха.
Пульс – 80/хв, АТ - 100/60 мм рт. ст. Глюкоза крові 5,5 ммоль/л. Аналіз сечі: питома вага – 1002, Л – 1-3 в п/з. Ваш
діагноз?
А. Психогенна полідіпсія.
Б. Гострий пієлонефрит.
С. Нирковий діабет.
D.*Нецукровий діабет.
Е. Гіперпаратиреоз.
Жінка 32 років скаржиться на спрагу, часте сечовипускання до 6 л на добу, які посилюються після хвилювання.
Коливання питомої ваги сечі – 1001-1004; реакція кисла. Наявність якого захворювання в анамнезі найбільш
імовірна?
А.*Травми черепа.
Б. Неврозу нав’язливих станів.
С. Хронічного пієлонефриту.
D. Хронічного гломерулонефриту.
Е. Первинного гіперальдостеронізму.
Хвороба Аддісона та гіпофізірна недостатність
19
У хворої, 27 років, з задовільно компенсованим цукровим діабетом типу 1 з’явились часті гіпоглікемії, нудота, розлади
кишечника, гіперпігментація шкіри, АТ зменшився до 80/50 мм рт. ст., наростає анемія. Hb – 105 г/л. Чим може
бути зумовлене зниження тиску?
А. Діабетичною ентеропатією.
Б. Діабетичною гастропатією.
С.*Хронічною недостатністю наднирникових залоз.
D. Передозуванням антидіабетичних препаратів.
Е. Розвитком нецукрового діабету.
Жінка 32 років скаржиться на слабкість, апатію, мерзлякуватість, аменорею, які розвинулись протягом року після
пологів, ускладнених сильною кровотечею. Об’єктивно: зріст – 165 см, вага – 54 кг. Пульс – 56/хв, АТ -
90/50 мм рт. ст. Шкіра бліда, суха. Глікемія натще – 3,3 ммоль/л. Розвиток якого ускладнення гострої крововтрати
найбільш імовірно має місце?
А. Первинна недостатність наднирникових залоз.
Б.*Гіпофізарна недостатність.
С. Первинний гіпогонадизм.
D. Гіпоталамічний синдром.
Е. Аденома гіпофізу.
На прийом до гастроентеролога звернулася хвора М., 38 років зі скаргами на загальну слабкість, втомлюваність, втрату
ваги (20 кг за півроку), запаморочення, відсутність апетиту, нудоту. Об’єктивно: шкіра суха, темного кольору,
гіперпігментація більше виражена навколо губ, ареол, сосків, на ліктях, колінах, складках долонь. АТ -
90/60 мм рт. ст. Лабораторно: глікемія – 3,5 ммоль/л, калій плазми – 5,2 ммоль/л, рівень адренокортикотропного
гормону в крові збільшений. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Гіпофізарна недостатність.
Б.*Хронічна наднирникова недостатність.
С. Нейрогенна анорексія.
D. Хронічний гастрит.
Е. Вегетосудинна дистонія.
Лікар-ендокринолог був терміново викликаний в урологічне відділення до хворого М., 46 років, який поступив з
приступом ниркової кольки. Під час інструментального обстеження хворий втратив свідомість, АТ знизився до
40/20 мм рт. ст. В анамнезі тривалий (6 років) прийом глюкокортикоїдів у зв’язку з ревматоїдним артритом.
Припинив прийом глюкокортикоїдів 3 дні тому. Об’єктивно: загальмований, тони серця глухі, пульс – 100/хв,
слабкого наповнення, ритмічний. Легені та органи черевної порожнини без особливотсей. Яка найбільш вірогідна
патологія зумовила таку клінічну картину?
А. Адисонічна криза.
Б. Кардіогенний шок.
С.*Гостра наднирникова недостатність.
D. Гіповолемічний шок.
Е. Анафілактичний шок.
Хвора 30 років звернулася до лікаря зі скаргами на відсутність місячних на протязі 2-х років після других пологів.
Пологи ускладнились масивною кровотечею. Після пологів хвора відмічає випадіння волосся, втрату ваги тіла.
Об’єктивно: хвора астенічна, зовнішні статеві органи гіпопластичні, шийка матки циліндричної форми, тіло матки
маленьке, безболісне. Додатки матки не визначаються. Який діагноз?
А. Синдром Штейна-Левенталя.
В. Маткова вагітність.
С. Первинна аменорея.
D.*Гіпофізарна аменорея (Синдром Шихана).
Е. Пухлина гіпофізу (хвороба Іценка-Кушинга).
Хворий 36 років. Вважає себе хворим протягом 1-1,5 років. Турбує виражена слабкість, поганий апетит, нудота. Схуд
за 1 рік на 10 кг. Шкіра гіперпігментована. Темні складки шкіри, соски. ЧСС – 60/хв, АТ - 80/50 мм рт. ст. Високий
рівень адренокортикотропного гормону у плазмі крові. Ваш попередній діагноз?
А.*Хронічна наднирникова недостатність.
Б. Цукровий діабет.
С. Гіпопітуітаризм.
D. Хронічний гастрит.
Е. Хронічний гепатит.
Жінка 19 років скаржиться на відсутність менструацій, млявість, схуднення. Рік тому – патологічні пологи зі значною
крововтратою. Після пологів лактації не було. Вагінально: піхва вузька, матка зменшена, яєчники не пальпуються.
Лабораторно виявлено гіпоестрогенемію. Який найбільш імовірний попередній діагноз?
А.*Синдром Шихана.
В. Гіпотиреоз.
С. Астено-вегетативний синдром.
D. Синдром Штейна-Левенталя.
Е. Туберкульоз геніталій.
Хвора 30 років скаржиться на відсутність менструації протягом 2-х років після пологів. Пологи ускладнились
масивною кровотечею. Після пологів хвора відмітила випадіння волосся, втрату ваги. При бімануальному
дослідженні тіло матки маленьке, статеві губи гіпопластичні. Який діагноз у жінки?
20
А. Синдром полікістозних яєчників.
В. Синдром Симонса.
С.*Синдром Шихана.
D. Синдром Шерешевського-Тернера.
Е. Генітальний інфантилізм.
Хвороба та синдром Кушинга
Дівчина 16 років протягом 2 років скаржиться на підвищення артеріального тиску, збільшення ваги тіла, появу
атрофічних багряних смуг на плечах, животі і стегнах, ріст волосся на обличчі. Рівень адренокортикотропного
гормону у сироватці крові – 130 пмоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз?
А. Ендокринно-обмінне ожиріння.
Б. Кортикостерома.
С. Ювенільний диспітуїтаризм.
D.*Хвороба Іценка-Кушинга.
Е. Аліментарне ожиріння.
У чоловіка 28 років з’явився біль в поперековій ділянці з іррадіацією в ліву ногу. Об’єктивно: зріст – 186 см, вага – 92
кг. АТ - 170/100 мм рт. ст., пульс - 84/хв, ЧД - 18/хв, розподіл підшкірної жирової клітковини по верхньому типу за
виключенням кінцівок. Наявні багрові стриї на животі та стегнах. На рентгенограмі: остеопороз тіл хребців,
компресіний перелом LIV. У крові: Ер – 5,5×1012/л; Нb – 190 г/л; Л – 9,0×109/л. Кальцій – 3,3 ммоль/л. Яка
найбільш імовірна причина перелому?
А. Екзогенно-конституційне ожиріння.
Б. Травматичне ушкодження.
С. Справжня поліцитемія.
D. Первинний гіперпаратиреоз.
Е.*Синдром Іценка-Кушинга.
Хвора 14 років на протязі останнього року різко прибавила в масі на 7 кг, у неї часті головні болі, загальна слабкість.
Об’єктивно: накопичення жирової клітковини більш виражене на шиї, грудній клітці, животі. На бокових
поверхнях живота смуги розтягу. Молочні залози розвинені недостатньо, менструації відсутні, спостерігається
оволосіння за чоловічим типом. АТ - 160/100 мм рт. ст., ЧСС – 92/хв. При дослідженні: на рентгенорамах черепа
відмічається виражений остеопороз, розширене турецьке сідельце. Клінічний діагноз?
А. Синдром Лоуренса-Муна-Барде-Бідля.
Б. Синдром Іценка-Кушинга.
С. Пубертатний диспітуітаризм.
D.*Хвороба Іценка-Кушинга.
Е. Синдром Штейна-Левенталя.
Хворий 30 років скаржиться на ожиріння, слабкість, сонливість, головний біль, зниження потенції впродовж 4 років
після перенесеної ГРВІ. Зріст – 171 см, вага – 101 кг. Відкладення жиру переважно на плечах, тулубі. Шкіра суха,
багряно-мармурова. АТ - 160/102 мм рт. ст. Рівень адренокортикотропного гормону підвищений
А.*Хвороба Іценка-Кушинга.
Б. Синдром Іценка-Кушинга.
С. Ожиріння аліментарне.
D. Гіпертонічна хвороба.
Е. Патологічний клімакс.
Хворий С., 38 років скаржиться на постійний головний біль, спрагу, підвищену втому, підвищення АТ і збільшення
ваги (46 кг за 3 роки). Захворювання пов’язує з грипом. При огляді: зріст – 176 см, вага – 142 кг, розподіл жирової
клітковини: переважно на тулубі, стегнах, животі, множинні стриї вишневого кольору. АТ - 180/100 мм рт. ст. Ваш
попередній діагноз?
А. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст.
Б. Гіпотиреоз.
С. Гіпоталамічний синдром, нейроендокринна форма.
D. Церебральне ожиріння ІІІ ст.
Е.*Хвороба Іценка-Кушинга.
Хвора 38 років скаржиться постійний головний біль, спрагу, підвищену втомлюваність, значне збільшення маси тіла,
періодично відмічає серцебиття, відсутність менструації протягом 3 років. Вважає себе хворою після перенесеного
грипу. Об’єктивно: зріст – 176 см, вага – 143 кг. Індекс маси тіла – 46,1. Розподіл жирової тканини переважно на
верхній частині тулуба. На стегнах, животі – численні атрофічні стриї вишневого кольору. АТ - 200/100 мм рт. ст.
Вторинні статеві ознаки збережені. Попередній діагноз:
А.*Хвороба Іценка-Кушинга.
Б. Гіпоталамічний синдром.
С. Гіпотиреоїдне ожиріння ІІІ ст.
D. Церебральне ожиріння ІІІ ст.
Е. Аліментарне ожиріння ІІІ ст.
Хвора скаржиться на збільшення маси тіла за останні 1,5-2 роки, сухість у роті, головний біль, порушення
менструального циклу. Об’єктивно: зріст – 160 см, маса тіла – 130 кг; підшкірна жирова клітковина розподілена за
диспластичним типом, наявні багрові смуги розтягу на шкірі живота. АТ - 170/110 мм рт. ст. Глікемія натще –
7,05 ммоль/л. Вкажіть найбільш імовірний діагноз?
21
А. Цукровий діабет типу 2.
Б. Гіпертонічна хвороба.
С.*Синдром Іценка-Кушинга.
D. Передменопаузальний синдром.
Е. Аліментарно-конституційне ожиріння.
Хвора З., 30 років скаржиться на постійний головний біль, виражену загальну слабкість, збільшення маси тіла,
порушення менструального циклу, посилення оволосіння тіла. Об’єктивно: зріст – 160 см, вага – 90 кг. Розподіл
жирової тканини нерівномірний. Широкі червоні стриї на грудях, животі, стегнах, гіпертрихоз. АТ -
180/100 мм рт. ст. У крові: підвищений рівень адренокортикотропного гормону. Глюкоза крові натще – 7,0 ммоль/л.
На рентгенограмі черепа – остеопороз стінки турецького сідла. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Феохромоцитома.
Б. Синдром Іценка-Кушинга.
С. Гіпоталамічний синдром к.
D.*Хвороба Іценка-Кушинга.
Е. Аліментарне ожиріння.
Дівчинка 13 років скаржиться на збільшення маси тіла протягом останнього року. Батько схильний до повноти,
страждає цукровим діабетом. Маса тіла дівчинки перевищує вікову норму на 50%. Розподіл жирової клітковини
нерівномірний. Шкіра суха, безліч стрій. АТ – 125/75 мм рт. ст. У крові виявлено підвищення рівня АКТГ,
кортикостероїдів. УЗД наднирників виявило їх рівномірне збільшення. На рентгенограмах кісток черепа – ознаки
остеопорозу. Про яке захворювання йде мова?
А. Екзогенно-конституціональне ожиріння.
В. Синдром Іценка-Кушинга.
С.*Хвороба Іценка-Кушинга.
D. Гіпоталамічне ожиріння.
Е. Пубертатний юнацький базофілізм.
Хвора 20 років звернулася із скаргами на аменорею. Об’єктивно: гірсутизм, ожиріння з переважним розподілом
жирової тканини на обличчі, шиї, верхній частині тулуба, на обличчі – acne vulgaris, на шкірі – смуги розтягнення.
АТ – 170/100 мм рт. ст. Психічний розвиток та інтелект не порушений. Гінекологічний статус: волосистисть на
зовнішніх статевих органах надмірна, гіпоплазія піхви та матки. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Синдром Шихана.
В. Синдром Шерешевського-Тернера.
С. Синдром Штейна-Левенталя.
D.*Синдром Іценка-Кушинга.
Е. Синдром Пехкранца-Бабінського-Фреліха.
Мати дівчинки 8 років скаржиться на низький зріст дівчинки та підвищену вагу. Об’єктивно: ожиріння з надлишковим
відкладенням жиру на тулубі і обличчі (кругле, місяцеподібне обличчя), вугрі, стриї на стегнах, внизу живота.
Гірсутизм. Надлишок якого гормону в організмі дитини може викликати зазначені прояви?
А.*Кортизол.
В. Тироксин.
С. Тестостерон.
D. Інсулін.
Е. Глюкагон.
Феохромоцитома
Жінка, 32 років, скаржиться на запаморочення, головний біль, серцебиття, тремор. Вже кілька місяців знаходиться на
амбулаторному спостереженні в зв’язку з підвищенням АТ. Останнім часом такі напади почастішали, стали
важчими. Об’єктивно: хвора вкрита липким потом, тремор кінцівок. ЧСС – 110/хв., АТ – 220/140 мм рт. ст. Серцеві
тони ослаблені. В аналізі крові: Л – 9,8×109/л, ШОЕ – 22 мм/год. Глюкоза крові – 9,8 ммоль/л. Яке захворювання
найімовірніше спричинило виникнення подібної кризи?
А. Діабетичний гломерулосклероз.
Б. Гіпертонічна хвороба.
С. Прееклампсія.
D. Первинний гіперальдостеронізм.
Е.*Феохромоцитома.
Хвора скаржиться на нападоподібний головний біль з блювотою, озноб, нудоту, серцебиття. Хворіє біля 15 років.
Хвора схудла на 17 кг. При огляді заторможена. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Систолічний шум
на верхівці та аорті. Пульс – 96/хв., АТ – 300/170 мм рт. ст. Кількість лейкоцитів збільшена до 18×109/л. В сечі:
вміст 1% глюкози. Глюкоза крові натщесерце – 6,8 ммоль/л, в період кризу – 21 ммоль/л. Реакція на ванілін-
миндальну кислоту (+++). Адреналін в сечі – 320 нмоль/добу. Сформулюйте попередній діагноз:
А. Вегетосудинний криз.
Б. Церебро-васкулярна артеріальна гіпертензія.
С. Гіпертонічна хвороба.
D. Синдром Конна.
Е.*Феохромоцитома.
Жінка 32 років скаржиться на приступи запаморочення і головного болю, серцебиття, тремтливість. Останнім часом
такі приступи почастішали, стали важчими. Об’єктивно: хвора вкрита липким потом, тремор кінцівок, ЧСС –
22
110/хв., АТ – 210/110 мм рт. ст. Серцеві тони звучні. В аналізі крові: Л – 9,8×109/л, ШОЕ – 22 мм/год. Глюкоза крові
– 9,8 ммоль/л. Який з наведених методів діагностики є методом вибору для встановлення заключного діагнозу?
А. Визначення альдостерону сечі.
Б. Дипіридамолова прорба.
С. Атропіновий тест.
D.*Дослідження катехоламінів сечі.
Е. Визначення натрію і калію крові.
Хвора 35 років скаржиться на приступи головного болю, серцебиття, дискомфорт за грудиною, озноби, що тривають
до 30-60 хвилин. Об’єктивно: блідість шкіри, зіниці розширені, ЧСС – 160/хв, АТ – 240/130 мм рт. ст. Під час
приступу взято аналіз крові: Л – 11,8×109/л, цукор крові – 9,6 ммоль/л. При УЗД виявлено об’ємне утворення в
проекції правого наднирника. У патогенезі даного захворювання провідна роль належить:
А. Викиду тироксинів (Т3, Т4).
Б. Підвищеній секреції альдостерону.
С.*Викиду катехоламінів.
D. Високій концентрації гідрокортизону.
Е. Високій концентрації серотоніну.
Синдром Конна (гіперальдостеронізм)
Жінка 30 років скаржиться на підвищення АТ, виражену слабкість, наявність судом, швидко зникаючі парези,
серцебиття, запаморочення, головний біль. Хворіє на артеріальну гіпертензію протягом 3-х років. На ЕКГ:
синусова тахікардія, подовження інтервалу Q-T, депресія ST в V1-V6, негативний зубець Т в V3-V6. Аналіз сечі:
реакція лужна, відносна густина – 1010, прозора, білка, цукру немає, сечовий осад без змін. У крові рівень калію –
2,9 ммоль/л, натрію – 160 ммоль/л. Яка патологія зумовила артеріальну гіпертензію?
А. Хвороба Іценка - Кушинга.
Б. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.
С. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.
D.*Синдром Кона.
Е. Хронічний пієлонефрит.
Хворому 45 років турбують різка слабкість, поліурія, підвищення АТ – до 210/120 мм рт. ст. У крові калій –
3,12 ммоль/л, натрій – 148 ммоль/л, альдостерон – 715 нмоль/л. Найбільш імовірний діагноз:
А. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., СН-ІІБ
Б. Синдром Іценка-Кушинга.
С. Хронічний пієлонефрит, ХНН.
D. Діабетичний гломерулосклероз, ХНН.
Е.*Синдром Кона.
Хворий 42 років скаржиться на періодичні стискаючі болі в ділянці серця, виражену слабкість у проксимальних м’язах
кінцівок та судоми, запаморочення на протязі 2 років. Об’єктивно: зріст – 176 см, вага – 80 кг. Межі серця зміщені
вліво. ЕКГ: синусовий ритм, косо-низхідне зниження сегмента ST у всіх відведеннях. ЧСС – 92/хв, АТ -
190/100 мм рт. ст. Аналіз сечі за Зимницьким: поліурія, ніктурія з ізостенурією. Гіпоренінемія. Калій сироватки –
2,8 ммоль/л. Який діагноз у даного пацієнта?
А. Гіперпаратиреоз.
Б. Синдром Іценка-Кушинга.
С.*Первинний гіперальдостеронізм.
D. Есенціальна гіпертензія.
Е. Феохромоцитома.
Жінка 39 років, скаржиться на головний біль, слабкість та парестезії в кінцівках, поліурію. Об’єктивно: тони серця
приглушені. ЧСС – 94/хв, АТ - 190/105 мм рт. ст. Глюкоза крові – 5,5 ммоль/л, натрій плазми – 148 ммоль/л, калій
плазми – 2,7 ммоль/л. У сечі: відносна густина – 1012, білок – 0,1 г/л, реакція лужна, Л – 3-4 в п/з; Ер – 2-3 в п/з.
Вкажіть найбільш імовірний діагноз:
А. Гіпертонічна хвороба.
Б. Амілоїдоз.
С. Нецукровий діабет.
D. Хронічний гломерулонефрит.
Е.*Первинний гіперальдостеронізм.
Чоловік 32 років, протягом року скаржиться на слабкістьм’язів, спрагу, поліурію, головний біль. Об’єктивно: зріст –
180 см, вага – 76 кг. ЧСС – 76/хв, АТ - 170/105 мм рт. ст. Шкіра звичайної вологості та кольору. Набряки відсутні.
Гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпохлоремія. Питома вага сечі – 1007, реакція лужна, протеінурія – 0,033 г/л.
Найбільш вірогідний діагноз?
А.*Первинний гіперальдостеронізм.
Б. Гіперпаратиреоз.
С. Гломерулонефрит.
D. Синдром Іценка - Кушинга.
Е. Пієлонефрит.
Хвора М., 32 років, скаржиться на слабкість у м’язах, періодичні судоми, приступи різкої загальної слабкості,
поліурію, нікурію, підвищення АТ. Хворіє 8 місяців. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, АТ -
170/100 мм рт. ст., набряків немає. У крові калій – 3 ммоль/л, глюкоза – 5,3 ммоль/л. В загальному аналізі сечі:
23
лужна реакція, білок – 0,066 г/л, Л – 3-5 в п/з. Визначається гіпоізостенурія. Який із наступних діагнозів можливий
у хворої?
А.*Первинний гіперальдостеронізм.
Б. Гіпертонічна хвороба.
С. Хронічний пієлонефрит.
D. Хвороба Іценка-Кушинга.
Е. Феохромоцитома.
Хворий 30 років скаржиться на різку м’язову слабкість, судоми у м’язах рук та ніг, спрагу, поліурію, ніктурію.
Об’єктивно: АТ - 160/100 мм рт. ст. На ЕКГ: ознаки гіпокаліємії. УЗД: збільшення правого наднирника. Визначте
попередній діагноз:
А. Феохромоцитома.
Б. Синдром Іценка-Кушинга.
С.*Первинний гіперальдостеронізм.
D. Тиреотоксикоз.
Е. Гіпотиреоз.
Захворювання паращитовидних залоз
У хлопчика 15 років останні 3 місяці спостерігаються напади судом жувальних м’язів рук з переважанням тонусу
згиначів. Судоми болючі симетричні. При обстеженні позитивні симптоми Хвостека, Труссо. Рівень загального
кальцію у крові: 1,8 ммоль/л. Найбільш вірогідний діагноз:
А. Гіперпаратиреоз.
Б. Епілепсія.
С.*Гіпопаратиреоз.
D. Правець.
Е. Спазмофілія.
Хворий, 50 років, скаржиться на переймистий біль в ділянці живота, судоми в м’язах верхніх кінцівок, пронос. В
анамнезі – операція тиреоїдектомія за 3 місяці до звернення. Об’єктивно: шкіра суха, слизові без особливостей,
тахікардія. АТ – 140/100 мм рт. ст. В легенях чисте везикулярне дихання. Живіт здутий, перистальтика підсилена,
розлита болючість; симптоми подразнення очеревини відсутні. Під час огляду виникає приступ судом: тризм,
“рука акушера”, опістотонус, який через 5 хвилин припинився. Яка патологія спричинила судоми?
А.*Гіпопаратиреоз.
В. Кетоацидоз.
С. Гіпоглікемія.
D. Правець.
Е. Епілепсія.
Хвора 47 років, протягом 4 років зверталась до різних спеціалістів зі скаргами на слабкість у кінцівках, постійний біль
у литкових м’язах та спині. На ренгенограмі кісток виявлено остеопороз, кісти, патологічні переломи. Рівень
кальцію в крові підвищений. Який з наведених діагнозів найбільш імовірний?
А. Мієломна хвороба.
Б.*Первинний гіперпаратиреоз.
С. Остеобластома.
D. Постменопаузальний остеопороз.
Е. Саркома Юінга.
У жінки 46 років після субтотальної резекції щитоподібної залози з’явились збентеженість, парестезії в ділянці
обличчя, кінцівок, утруднення дихання, біль за грудиною, періодично судоми литкових м’язів. ЧСС – 89/хв, ЧД –
20/хв, АТ - 150/100 мм рт. ст. Які ліки слід призначити з метою профілактики різкого загострення стану?
А. Нітрати.
Б. Нейролептичні засоби.
С. Транквілізатори.
D.*Препарати кальцію.
Е. Бета-блокатори.
Жінка 68 років, госпіталізована з переломом ребра. Протягом 5 років перенесла переломи хребта, кісток гомілки.
Відчуває слабкість м’язів, втомлюваність. Поступово втрачає вагу. 2 роки тому виявлено камні в обох нирках.
Об’єктивно: пульс – 62/хв, АТ - 165/105 мм рт. ст. Рівень кальцію у крові підвищений. Коливання питомої ваги сечі
– 1002-1009. Для якого захворювання найбільш імовірна наведена клінічна картина?
А. Первинний гіперальдостеронізм.
Б. Нецукровий діабет.
С.*Гіперпаратиреоз.
D. Клімактеричний синдром.
Е. Вторинний пієлонефрит.
Хвора Л. прооперована у зв’язку з дифузним токсичним зобом ІІІ ст. Через 2 тижні після операції у неї з’явились
короткочасні судомні скорочення м’язів кінцівок, парестезії. Судоми виникали 1-2 рази на день, частіше під час
рухів. Об’єктивно: пульс – 72/хв, АТ - 120/80 мм рт. ст. З боку внутрішніх органів відхилень від норми не
виявлено. Наявні симптоми Хвостека, Трусо. Яке ускладнення виникло у хворої?
А.*Гіпопаратиреоз.
Б. Гіпотиреоз.
24
С. Полінейропатія.
D. Астено-невротичний синдром.
Е. Гіперпаратиреоз.
Хвора 38 років прооперована з приводу токсичного зобу ІІІ ст. Через 3 дні після операції у неї з’явилися короткочасні
судоми, парестезії ніг та рук 3-4 рази на день. Об’єктивно: пульс – 76/хв, АТ - 130/70 мм рт. ст. Шкіра помірно
волога. Тони серця ритмічні. Дихання везикулярне. Наявні симптоми Хвостека, Трусо, Шлезінгера. Який найбільш
імовірний діагноз?
А.*Гіпопаратиреоз.
Б. Полінейропатія.
С. Астено-невротичний синдром.
D. Гіпотиреоз.
Е. Гіперпаратиреоз.
Хвора 63 років, оперована з приводу багатовузлового еутиреоїдного зобу великих розмірів. З технічними труднощами
вимушено виконана субтотальна резекція обох часток щитовидної залози. На 4-й день після операції з’явились
судоми м’язів обличчя і верхніх кінцівок, біль в животі. Позитивні симптоми Хвостека і Труссо. Чим
найімовірніше зумовлений такий стан хворої?
А. Післяопераційним гіпотиреозом.
В. Тиреотоксичним кризом.
С. Пошкодженням зворотнього нерва.
D.*Недостатністю паращитовидних залоз.
Е. Трахеомаляцією.
У хворої М., 26 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу ІІІ ступеня, тиреотоксикозу середньої важкості,
на 2 добу після операції з’явилися судоми кистей, стоп та обличчя. Симптоми Хвостека, Труссо позитивні. Хвора
скаржиться на болі в ділянці серця. На ЕКГ – подовження інтервала Q-T. Яке ускладнення виникло у хворої?
А. Гіперпаратиреоз.
В. Тиреотоксичний криз.
С. Парез гортанних нервів.
D. Тиреотоксична міокардіодистрофія.
Е.*Гіпопаратиреоз.
Хвора С., 35 років, на 2 добу після операції з приводу змішаного токсичного зобу ІV ступеня, скаржиться на болі в
ділянці серця. На ЕКГ – подовження інтервала Q-T. Симптоми Хвостека, Труссо чітко не визначені. Виставлено
попередній діагноз прихованої тетанії. Яке дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?
А. Визначити вміст тиреотропного гормону.
В. Визначити вміст калію.
С.*Визначити вміст кальцію і фосфору в крові.
D. Визначити вміст натрію.
Е. Визначити вміст тиреоїдних гормонів у крові.
У жінки 52 років після струмектомії з приводу раку щитоподібної залози з’явились інспіраторна задишка, стискаючий
біль за грудиною, парестезії в ділянці обличчя, кінцівок. Поява якого симптому найбільш імовірна?
А. Штельвага.
Б. Бабінського.
С.*Хвостека.
D. Мебіуса.
Е. Грефе.
Патологія росту та статевого розвитку
У високорослих хворих з гіпергонадотропним гіпогонадизмом та з поєднаним вмістом Х- та Y-хроматину в
букальному епітелії для заключної діагностики захворювання необхідно дослідити:
А. Морфологічний стан зони гіпофізу.
Б.*Каріотип.
С. Продукцію соматотропіну.
D. Продукцію інсуліноподібних факторів росту.
Е. Генеалогічне дослідження.
Чоловік 30 років звернувся з приводу відсутності дітей за 8 років шлюбу. Жінка обстежена, патології не знайдено.
Об’єктивно: зріст – 188 см, вага – 76 кг. Гінекомастія. Вторинні статеві ознаки розвиненя слабко. Пеніс
нормальних розмірів. Яєчка малі, щільні. Азооспермія. Який каріотип найбільш вірогідний?
А.*47XXY.
Б. 45X0.
С. 46XY.
D. 46XX.
Е. 47XYY.
Брати 7 і 5 років, госпіталізовані у стаціонар у зв’язку із скаргами батьків на прискорений фізичний і передчасний
статевий розвиток. Після обстеження встановлено діагноз: адреногенітальний синдром, вірильна форма. Який
препарат призначають із замісною метою?
А. ДОКСА.
Б. Флоринеф.
25
С. Кортинеф.
D.*Преднізолон.
Е. Вітаміни А, Е.
Хлопчик 10 років скаржиться на головні болі. При об’єктивному обстеженні виявлена артеріальна гіпертензія. АТ на
руках – 130/90 мм рт.ст., на ногах – 170/110 мм рт.ст. Відзначені гіперстенічна статура, ознаки пердчасного
статевого розвитку. Ro дослідження кисте виявило закриття зон росту. У сечі підвищений рівень 17-КС, загальний
аналіз сечі патології не показує. Який діагноз найбільш імовірний у дитини?
А.*Природжена дисфункція кори наднирників.
В. Коарктація аорти.
С. Гострий гломерулонефрит з нефритичним синдромом.
D. Природжена аномалія судин нирок.
Е. ВСД по гіпертензивному типу.
До лікаря звернулась мати з хлопчиком 13 років зі скаргами на почуття постійного голоду у дитини, надлишкову вагу.
Хлопчик споживає багато солодощів, пиріжків, рухається замало. Народився з масою тіла 4700. При огляді: маса
дитини – 64 кг, зріст 158 см. Жирові складки добре виражені на шиї, животі, грудях. Тони серця послаблені. Який
імовірний діагноз?
А. Синдром Іценка-Кушинга.
В.*Конституційно-ендогенне ожиріння.
С. Глікогеноз.
D. Синдром Моріака.
Е. Діенцефальний синдром.
Новонароджений госпіталізований з блювотою та явищами дегідратації. При огляді – дитина стабільна, мінімальна
пігментація навколо сосків. Концентрація Na+ та K+ в сироватці – 120 ммоль/л та 9 ммоль/л. Ваш діагноз?
А. Вторинний гіпотиреоїдизм.
В. Пілоростеноз.
С.*Адреногенітальний синдром.
D. Гіперальдостеронізм.
Е. Пангіпопітуїтаризм.
У дівчинки 4-тижневого віку спостерігається багаторазова блювота “фонтаном”, не пов’язана з прийомом їжі
періодично – рідкі випорожнення. При огляді: дитина зневоднена, виснажена. Звертає на себе увагу гіпертрофія
клітора. Про яке захворювання імовірніше всього йде мова?
А.*Адреногенітальний синдром, сільвтрачаюча форма.
В. Істинний гермафродитизм.
С. Пілоростеноз.
D. Гостра кишкова інфекція.
Е. Висока кишкова непрохідність.
Дівчинці 2,5 місяці. Скарги на часте блювання незалежно від прийому їжі, втрата маси, слабкість. Хворіє понад
1,5 місяця. Народилась з вагою 3400 г. Теперішня вага – 2900 г. Бліда, підшкірна клітковина відсутня,
пенісоподіяний клітор. Тони серця послаблені, тахікардія. Калій крові – 9,4 ммоль/л, натрій – 86 ммоль/л. Який
найбільш імовірний діагноз?
А. Часткова кишкова непрохідність.
В. Пілоростеноз.
С. Дисбактеріоз кишечника.
D. Ентероколіт.
Е.*Адреногенітальний синдром.
У дівчинки 16 років первинна аменорея, відсутність росту волосся на лобку, нормальний розвиток грудних залоз,
генотип 46 ХУ, відсутність матки та піхви. Діагноз:
А. Синдром Рокітанського-Кюстера.
В.*Синдром тестикулярної фемінізації.
С. Синдром Іценка-Кушинга.
D. Синдром Шихана.
Е. Хвороба Іценка-Кушинга.
Інші
Хворий переніс інфаркт міокарда з зубцем Q. Маса тіла перевищує норму на 36%. АТ – 150/90 мм рт. ст. Цукор крові –
5,6 ммоль/л, загальний ХС – 4,9 ммоль/л, сечова кислота – 0,211 ммоль/л. Який з наявних у хворого факторів
ризику першочергово потребує усунення в процессі проведення вторинної профілактики?
А. Гіперурікемія.
Б. Артеріальна гіпертензія.
С. Гіперглікемія.
D. Гіперхолестеринемія.
Е.*Ожиріння.
Чоловік 48 років, шахтар, звернувся до лікаря у зв’язку із зростаючим головним болем, змінами зовнішності. В
анамнезі – хронічний тонзиліт. Зловживає алкоголем, тютюном. Об’єктивно: зріст – 178 см, вага – 92 кг. Збільшені
надбрівні дуги, ніс, вуха, язик. Прогнатизм. Збільшені кисті та ступні. Шкіра потовшена, сальна. Печінка +2 см.
26
застійний сосок зорового нерва на очному дні. Глікемія натще – 7,2 ммоль/л. Яка найбільш імовірна причина
розвитку даного стану?
А.*Пухлина мозку.
Б. Хронічна інфекція.
С. Зловживання алкоголем.
D. Умови праці.
Е. Хронічне переїдання.
У дівчинки 4 років з відставанням у фізичному розвитку при огляді відзначені коротка шия, низький ріст волосся на
голові позаду, укорочення і скривлення п’ятих пальців. Інтелект не порушений. Каріотип містить 45 хромосом (45,
Х0). Який найбільш імовірний діагноз?
А. Гіпофізарний нанізм.
В.*Синдром Шерешевського-Тернера.
С. Природжений гіпотиреоз.
D. Синдром Клайнфельтера.
Е. Синдром Дауна.
Дівчинка 4 днів, народилася від ІІ бажаної вагітності, ІІ пологів у строк 39 тижнів. Ознаки затримки
внутрішньоутробного розвитку, крилоподібні складки на шиї, лімфатичний набряк кистей та стоп, який пройшов
самостійно у першу добу. Який Ваш попередній діагноз?
А. Вада розвитку лімфатичної системи.
В. Дитина здорова.
С. Склерема.
D. Природжений гіпотиреоз.
Е.*Синдром Шерешевського-Тернера.
Дівчинка 15 років. Скарги на затримку росту, відсутність місячних, вторинних статевих ознак. Ріст 153 см,
антимонголоїдний розріз очей, широка шия, крилоподібні складки шиї, низька лінія росту волосся на шиї,
плечовий пояс переважає над тазовим, молочні залози нерозвинені, відсутнє оволосіння на лоні. Виявлено
гіпоплазію матки. Ваш діагноз?
А. Нанізм.
В.*Синдром Шерешевського-Тернера.
С. Гіпогеніталізм.
D. Аменорея І.
Е. Нейрофіброматоз.
У новонародженої дівчинки природжений лімфатичний набряк кистей та стоп, коротка шия з шкірними складками,
антимонголоїдний розріз очей, епікант. У букальному зіскобі статевий хроматин (тільце Бара) відсутній. Діагноз:
А. Синдром Патау.
В. Синдром Клайнфельтера.
С. Синдром Дауна.
D. Синдром Едвардса.
Е.*Синдром Шерешевського-Тернера.
У хворої 25 років відсутні менструації на протязі 6 місяців. Менструації з 16 років по 3-5 днів із затримками на місяць,
помірні, болючі. У жінки надмірна вага тіла, гірсутизм, неплідність. При бімануальному дослідженні: тіло матки
нормальних розмірів. З обох сторін від матки пальпуються збільшені в розмірах яєчники до 4 см в діаметрі,
щільної консистенції, безболісні, рухливі при зсуві. Який діагноз?
А.*Полікістоз яєчників.
В. Хронічний двосторонній аднексит.
С. Синдром галактореї та аменореї.
D. Синдром Шихана.
Е. Дермоїдні кісти яєчників.
Хвора 48 років скаржиться на порушення менструального циклу, місячні по 7-9 днів, надмірні упродовж останнього
сторіччя. Відмічає приливи жару до голови, безсоння, дратливість, головний біль. Шкірні покриви звичайного
кольору. АТ – 150/90 мм рт. ст., пульс – 90/хв., ритмічний. Живіт м’який, безболісний. При бімануальному
дослідженні матка не збільшена, придатки не пальпуються. Який діагноз?
А.*Клімактеричний синдром.
В. Передменструальний синдром.
С. Адреногенітальний синдром.
D. Синдром Штейна-Левенталя.
Е. Міома матки.
Хвора 46 років. Скарги на відчуття жару в голові та верхній частині тулуба, ожиріння, головний біль, лабільність АТ,
порушення сну, загальну слабкість та зниження працездатності, болі в ділянці серця, дратливість, плаксивість.
Ваш діагноз?
А. Гіпоталамічний синдром.
В. Гіпертонічна хвороба.
С. Цукровий діабет.
D.*Клімактеричний синдром.
Е. Посткастраційний синдром.
27
Жінка 30 років скаржиться на безпліддя протягом 10 років подружнього життя. Менструації з 17 років, нерегулярні, з
затримками на місяць та більше. Маса тіла надмірна, гірсутизм. При бімануальному дослідженні: тіло матки
зменшено у розмірах, яєчники збільшені у розмірах, щільної консистенції, безболісні, рухомі при зміщенні.
Базальна температура монофазна, каріопікнотичний індекс – 70%. Який діагноз найбільш імовірний?
А. Запальні пухлини яєчників.
В. Фолікулярні кісти яєчників.
С. Генітальний ендоментріоз.
D. Туберкульоз статевих органів.
Е.*Синдром Штейна-Левенталя.
Хвора, 20 років, звернулася до лікаря зі скаргами на періодичні затримки менструації після початку статевого життя
від 2 до 4 місяців. З’явилася волосистість передньої черевної стінки, молочних залоз, на нижніх кінцівках. За
останній рік додала у вазі на 14 кг. При гінекологічному дослідженні: шийка матки конічна, зовнішнє вічко
замкнуте, епітелій цілий. Тіло матки трохи зменшене, рухоме, безболісне. По обидва боки від матки пальпуються
яєчники розміром 4×6 см, безболісні, щільні. Склепіння піхви глибокі. Виділення слизові. Можливий діагноз?
А. Адренобластома яєчників.
В.*Синдром Штейна-Левенталя.
С. Синдром Симмондса-Шихана.
D. Синдром Іценка-Кушинга.
Е. Адреногенітальний синдром.
Хвора, 30 років, звернулася зі скаргами на відсутність місячних на протязі 5 місяців. Відмічає виділення молока з
молочних залоз. При дослідженні: матка невеликих розмірів, рухома, безболісна. Придатки без особливостей. На
рентгенограмі черепа патології не виявлено. Виявлено підвищення пролактину в сироватці крові. Який діагноз?
А. Туберкульоз ендометрію.
В. Гіпотиреоз.
С. Синдром склерокістозних яєчників.
D. Аденома гіпофіза.
Е.*Гіперпролактинемія.
У хворого маса тіла вище норми на 40% при індексі Кетле – 29. Маса тіла пацієнта оцінюється як:
А. Перший ступінь ожиріння.
В. Надлишкова маса тіла.
С.*Другий ступінь ожиріння.
D. Третій ступінь ожиріння.
Е. Четвертий ступінь ожиріння.
При медичному огляді працівників бавовняного комбінату в 30% осіб було виявлене підвищення маси тіла на 5-14%
від нормальної при індексі Кетле від 22 до 25. Для нормалізації маси тіла у цієї групи осіб у раціоні, в першу
чергу, необхідно зменшити:
А.*Моно- і дисахариди.
В. Білки.
С. Жири.
D. Полісахариди.
Е. Харчові волокна.
При медичному огляді чоловіків-водіїв у 10% осіб виявлене перевищення оптимальної маси тіла на 65% (ІМТ – 39,3
кг/м2 маси тіла). Який енергетичний статус у осіб?
А. Ожиріння 4-го ступеня.
В. Нормальний енергетичний статус (адекватне харчування).
С. Ожиріння 1-го ступеня.
D. Ожиріння 2-го ступеня.
Е.*Ожиріння 3-го ступеня.
Дитина 7 років евакуйована на 2 добу з території, що була забруднена радіоактивними речовинами внаслідок аварії на
АЕС. Який критичний орган отримає максимальну дозу?
А. Печінка.
Б. Кістковий мозок.
С. Статеві органи.
D.*Щитовидна залоза.
Е. Нирки.
Чоловік 28 років, оператор системи енергозабезпечення, під час аварії на АЕС знаходився на своєму робочому місці. В
результаті пароповітряного вибуху в атмосферу було викинуто близько 30 кг радіоактивного йоду (J131). Який з
радіопротекторів доцільно використовувати в даному випадку?
А. Цистамін.
Б.*Йодид калію.
С. Валін.
D. Лейцин.
Е. Тіосечовину.
Жінка 25 років, вагітна 24 тижні. Скаржиться на емоційну лабільність, підвищену збудливість, тахікардію, періодичне
підвищення АТ. До вагітності була під наглядом ендокринолога з приводу збільшення щитовидної залози. Який
метод найбільш доцільно використовувати для уточнення діагнозу?
28
А. Сцинтиграфія щитовидної залози з Тс99м.
Б. Дослідження йоднакопичувальної здатності щитовидної залози з J131.
С. Сканування щитовидної залози з J131.
D.*Радіоімунологічне визначення вмісту гормонів щитовидної залози (Т3 та Т4) та ТТГ.
Е. МРТ.
Дитині 10 років. Маса тіла – 46 кг. З народження надмірно додає в масі тіла. Батьки схильні до повноти. У дитини
проведено дослідження толерантності до вуглеводів, рівня 17-кетостероїдів, електролітів крові, УЗД наднирників,
рентгенографію черепа. Патології не виявлено. Діагностовано екзогенно-конституціональне ожиріння. Який
напрямок терапії варто вважати пріоритетним?
А. Призначення анорексигенних препаратів.
В. Санаторно-курортне лікування.
С.*Дотримання редукційної дієти і рухового режиму.
D. Дегідратаційна терапія.
Е. Приймання “спалювачів жиру”.