МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

ЗВІТ
про третю виробничу практику
на АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
з 15.01.2024 р. по 11.02.2024 р.

Дата подання звіту Студента

на кафедру групи МЕ-213
«17» січня 2024 р. Харчкенко А.В
Дата захисту
«17» січня 2024 р. Керівник практики:
Сахно Т.А

Черкаси–2024

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………3
 2

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКУ АТ КБ

«ПРИВАТБАНК» ……………………………………………………………….4

1.1.Характеристика та основні напрямки діяльності банку (історія,

особливост ідіяльності) ……………….………………………………………...4

1.2. Організаційна структура банку ……………….…………………………..8

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКУ АТ КБ

«ПРИВАТБАНК» ……..………………….……………………………………13

2.1. Місце банку на ринку і його зв'язки…………..…………………………13

2.2. Аналіз фінансово-економічних показників ……………………………..17

2.3. Чинники ризику та шляхи підвищення ефективності в діяльності

банку ………………………….…………………………………………………18

ВИСНОВОК...........................................................................................25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….28

ВСТУП
 3

Стабільна банківська система, що динамічно розвивається, неодмінна

передумова стійкого економічного зростання. У сучасній економіці
банківська система має величезне значення завдяки зв'язкам цієї системи з
усіма секторами економіки. Банківська система є однією з найважливіших та
невід'ємних структурних елементів ринкової економіки.
Метою навчально-виробничої практиви є набуття практичного досвіду
фінансово-економічної діяльності та закріплення й поглиблення знань з
теоретико-методичних аспектів функціонування банківської установи;
здобуття навичок самостійної практичної роботи у сфері її фінансово-
економічної діяльності, на прикладі АТ КБ«ПриватБанк»

Важливою складовою частиною процесу підготовки спеціалістів є виробнича

практика. Вона дає змогу закріпити і поглибити теоретичні знання, одержані
студентами у навчальному закладі і спрямована на набуття майбутніми
спеціалістами необхідних навиків фінансово – економічної роботи в системі
комерційного банку.

Для написання звіту з практики використовувалися усі дані, надані банком.

На сьогоднішній день банк пропонує громадянам України понад 150 видів
найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові
продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, які
здійснюються у партнерстві з провідними вітчизняними торговельними,
ріелтерськими компаніями і автовиробниками.

Поглиблення банківської реформи в Україні та всебічне зміцнення на цій

основі національної банківської системи, забезпечення на ділі її ефективної
підтримки з боку держави розглядається як одне з пріоритетних завдань
економічної політики на сучасному етапі.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКУ АТ КБ

«ПРИВАТБАНК»
 4

1.1.Характеристика та основні напрямки діяльності банку

АТ КБ «Приватбанк»— найбільший український універсальний комерційний
банк, що здійснює свою діяльність на основі ліцензії Національного Банку
України №22 від 5 жовтня 2011 року, орієнтований на обслуговування
приватних осіб і корпоративних клієнтів всіх форм власності, входить до
переліку системних банків України, має один з найбільших обсягів капіталу і
чистих активів. За оцінкою експертів журналів Euromoney і Global Finance у
1999 році АТ КБ «Приватбанк» був визнаний найкращим українським
банком в номінації найкращих банків на ринках, що розвиваються. У
банківській системі України «Приватбанк» належить до групи нових
комерційних банків, так званих банків «другої хвилі», на відміну від
державних банків першої хвилі. За восьмилітній період свого існування банк
добився лідерських позицій на ринку банківських послуг України за рахунок
збільшення частки ринку, підвищення ефективності діяльності, постійного
підвищення надійності, збільшення конкурентоспроможності і комплексності
надання банківських продуктів для своїх клієнтів. Досягти цього удалося
спільною роботою згуртованого колективу банку на базі прогресивної
системи менеджменту і передових банківських технологій.

25 квітня 2017 року міжнародне рейтингове агентство S&P повідомило про

підвищення кредитних рейтингів «ПриватБанку» з «SD» до «ССС+/С», та
зазначило прогноз за рейтингами банку— «стабільний». За даними S&P,
підвищення рейтингу пов'язане з успішним завершенням банком та урядом
України процесу докапіталізації, а також тим, що «ПриватБанк» обслуговує
свої зобов'язання вчасно та в повному обсязі. Прогноз «стабільний»
відображає очікування агентства щодо того, що уряд надасть підтримку
нещодавно націоналізованому банку.

4 липня 2018 року ПриватБанк (Київ) і компанія UnionPay International (КНР)

підписали меморандум про стратегічне партнерство. UnionPay International
(UPI) є дочірньою компанією China UnionPay, національної платіжної
системи Китаю і найбільшої міжнародної платіжної системи у світі за
 5

обсягом операцій і випущених платіжних карток. Україна стане 170 країною

світу, в якій розвиватиметься сервіс обслуговування карток UnionPay. Як
повідомив П.Крумханзл (Голова правління ПриватБанку), на першому етапі
ПриватБанк у рамках співпраці з UnionPay розглядає можливість запуску в
2019 році обслуговування карток платіжної системи UnionPay International у
банкоматах і платіжних терміналах банку. Крім того, банк та UnionPay
планують розробку спільних інноваційних платіжних продуктів.

ПриватБанк є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з

українським капіталом. Стратегія банку спрямована на перехід від
обслуговування у відділеннях банку до ідеології навчання клієнтів
використанню дистанційних інструментів банківського обслуговування. У
2015 році MasterCard назвала ПриватБанк найбільшим банком у Східній
Європі за кількістю емітованих карток Maestro/MasterCard. Станом на кінець
2014 року в обігу знаходилось понад 30 мільйонів таких карток ПриватБанку.
Також ПриватБанк посідає перше місце в регіоні за еквайрингом цих карток,
забезпечуючи їх прийом у понад 76 тис. торгових точках.

ПриватБанк – один із перших приватних комерційних банків, заснованих в

Україні. Рішення про його створення було ухвалено на засіданні
засновників 7 лютого 1992 року.

19 березня 1992 року банк пройшов державну реєстрацію. Його було

зареєстровано як комерційний банк у формі товариства з обмеженою
відповідальністю. У 2000 році 6 липня було ухвалено рішення про
реорганізацію банку з товариства з обмеженою відповідальністю в закрите
акціонерне товариство. 4 вересня 2000 року було зареєстровано Статут
Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Значною подією в українській банківській системі став запуск у 2001 році

системи Приват24. Клієнти отримали змогу керувати своїми рахунками
онлайн, здійснювати регулярні платежі, перекази коштів тощо.
 6

У лютому 2002 року ПриватБанк випустив мільйонну пластикову картку.

У 2003 році система Western Union визнала ПриватБанк найкращим банком

за якістю обслуговування клієнтів. Також банк отримав STP Excellence
Award від Deutsche Bank, що підтвердило професіоналізм ПриватБанку в
міжнародних розрахунках.

За рішенням акціонерів на засіданні 30 квітня 2009 року та відповідно

до Закону України «Про акціонерні товариства»: було внесено зміни
до Статуту банку, і тип банку було змінено на публічне акціонерне
товариство. Крім того, назву банку було змінено на Публічне акціонерне
товариство комерційний банк «ПриватБанк». Ці зміни набрали чинності 21
липня 2009 року.

З метою недопущення дестабілізації фінансової системи України,

забезпечення захисту прав вкладників та враховуючи системну важливість
ПриватБанку 21 грудня 2016 року держава у встановленому законодавством
порядку набула права власності на 100% акцій банку з урахуванням
рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 грудня 2016
року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки
України в економічній сфері та захисту інтересів вкладників», введеного в
дію Указом Президента України № 560/2016 від 18 грудня 2016 року.

Сьогодні держава – єдиний акціонер банку, якому належить 100% акцій

статутного капіталу. Функції з управління корпоративними правами держави
в банку здійснює Кабінет Міністрів України, який також виконує функції
вищого органу банку.

Станом на 2015 рік, за даними видання «Дзеркало тижня», левова частка

кредитів, виданих банком, йшла на фінансування бізнесу групи «Приват» в
Дніпропетровській області та на Кіпрі. Фактично, банк виступав своєрідним
«пилососом» для залучення ресурсів у бізнеси його співвласників (так
зване «Інсайдерське кредитування»). Це
 7

підсилювало монополізацію та олігархізацію української економіки, а також

збільшувало ймовірність банкрутства установи, оскільки її доля потрапляла у
залежність лише від 2-3 осіб.

За даними видання «Наші гроші», влітку 2014 року ПриватБанк вивів

закордон сумнівними шляхами 1,8млрд доларів США, що вплинуло на обвал
курсу гривні.[9][10] В серпні 2016 повідомлялося про розслідування цих
зловживань ОГП, який зазначив що йдеться про кошти видані Нацбанком для
рефінансування Приватбанку. В разі доведення цих підозр банку
загрожуватимуть багатомільярдні штрафи.

У жовтні 2017 року, зі слів посадовців НБУ, задля відшкодування частини

збитків завданих державі ПБ мав виставити на продаж непрофільні для себе
активи: «Буковель», будівлю телеканалу «1+1» в Києві і літаки
авіакомпанії МАУ.

Генпрокуратура, НАБУ та САП розслідують кілька справ, пов'язаних із

ПриватБанком.

Згідно з меморандумом з Міжнародним валютним фондом, до середини

вересня 2017 року має завершитися forensic-аудит
компанією Kroll (розслідування економічних операцій) для визначення, чи
мали місце правопорушення або неналежна банківська практика в період до
націоналізації «ПриватБанку».

17 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував

націоналізацію ПриватБанку, НБУ буде оскаржувати. 19 квітня 2019
року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив ще одне рішення на
користь Ігоря Коломойського у справі про націоналізацію ПриватБанку.
Зокрема суд скасував ключове рішення Національного банку щодо
визначення переліку пов'язаних з ПриватБанком осіб.

15 жовтня банк отримав перемогу в Апеляційному суді Англії та Уельсу

проти Коломойського та Боголюбова, згідно з рішенням суду всесвітній
 8

арешт активів олігархів буде збережено. Окрім того, судом встановлено, що

банк має право вимагати повного відшкодування 1,9 млрд $ (з відсотками— 3
млрд $), як було заявлено у вимогах.

22 лютого 2021 року в Борисполі під час операції МВС було посаджено рейс
з Дніпра, на борту якого був колишній перший заступник голови правління
банку Володимир Яценко, співвласник компанії Фінтех Бенд (розробник
онлайн-банку Monobank). За часи роботи в ПриватБанку до націоналізації,
Яценко відповідав за корпоративний VIP-бізнес. НАБУ видала підозру
«колишньому заступнику голови правління банку», при цьому не називаючи
його імені. За даними ОГП, підозрюваний отримав інформацію про
планування щодо підозри і хотів втекти до Відня.

22 лютого прокуратура видала підозру трьом колишнім керівникам

ПриватБанку.

Голова Правління ПриватБанку- Герхард Бьош;

Заступник Голови Правління (з питань фінансів)- Ганна Самаріна;
Заступник Голови Правління (з питань управління ризиками)- Лариса
Чернишова;
Заступник Голови Правління банку (з операційних питань)- Марюс
Качмарек;
Член Правління (з питань роздрібного бізнесу)- Дмитро Мусієнко;
Член Правління (з питань малого і середнього бізнесу)- Євген Заіграєв;
Член Правління (з питань комплаєнсу)- Антон Разумний.
1.2. Організаційна структура банку
Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків публічного акціонерного
товариства комерційний банк "ПриватБанк", яке було правонаступником всіх
прав та обов'язків закритого акціонерного товариства комерційний банк
"ПриватБанк", яке було правонаступником всіх прав та обов'язків товариства
з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "ПриватБанк".

Організаційно-правова форма Банку - акціонерне товариство.

Тип акціонерного товариства - приватне.

 9

Єдиним акціонером банку є держава, набула право власності на 100 відсотків

акцій банку 21 грудня 2016 р. відповідно до статті 41 Закону України "Про
систему гарантування вкладів фізичних осіб" та постанови Кабінету
Міністрів України від 18 грудня 2016 р. № 961 "Деякі питання забезпечення
стабільності фінансової системи

Функції з управління корпоративними правами держави в Банку здійснює

Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України виконує також функції вищого органу Банку

Статут банку та зміни до нього затверджуються вищим органом.

Рішення вищого органу оформлюються актами Кабінету Міністрів України,

проекти яких готуються і вносяться на розгляд Кабінету Міністрів Мінфіном
та не підлягають погодженню з іншими заінтересованими органами.

Банк є юридичною особою приватного права, утвореною відповідно до

законодавства.

Банк як юридична особа має у власності відокремлене майно, самостійний

баланс, відкриває власні рахунки у Національному банку та інших банках,
власні печатки, штампи, фірмові бланки та інші реквізити.
 10

Структура корпоративного управління

Рисунок 1.2.1. Структура корпоративного управління АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Правління

Правління є колегіальним виконавчим органом Банку.

Правління здійснює поточне управління діяльністю Банку.

До компетенції правління належить вирішення всіх питань, пов'язаних з

управлінням поточною діяльністю Банку, крім питань, що належать до
виключної компетенції вищого органу та наглядової ради.

Правління підзвітне вищому органу і наглядовій раді та забезпечує

виконання їх рішень. Правління діє від імені Банку у межах встановлених
правління законодавством, Статутом та положенням про правління.

До компетенції правління належить:

1) погодження та забезпечення підготовки для затвердження наглядовою

радою проектів стратегії (стратегічного плану) розвитку Банку та бізнес-
плану розвитку Банку, затвердження оперативних планів роботи та контроль
за їх виконанням;
 11

2) погодження та забезпечення підготовки для затвердження наглядовою

радою проектів бюджету Банку, у тому числі бюджету підрозділу
внутрішнього аудиту;

3) реалізація стратегії та бізнес-плану розвитку Банку;

4) визначення форми та встановлення порядку моніторингу діяльності Банку;

5) реалізація стратегії та політики управління ризиками, затвердженої

наглядовою радою, забезпечення впровадження процедур виявлення, оцінки,
контролю та моніторингу ризиків, забезпечення підготовки та подання
наглядовій раді пропозицій щодо необхідності внесення змін до стратегії та
політики управління ризиками;

6) забезпечення підготовки та подання наглядовій раді управлінської

звітності про ризики, на які наражається Банк, яка включає інформацію щодо
нових видів продуктів чи значних змін у діяльності банку;

7) забезпечення контролю за доведенням до відома відповідних структурних

підрозділів і працівників Банку інформації про внесені зміни до стратегії та
політики управління ризиками, внутрішньобанківських документів з питань
управління ризиками;

8) розроблення плану заходів щодо оперативного усунення недоліків у

функціонуванні системи управління ризиками, виконання рекомендацій та
зауважень за результатами оцінки ризиків, проведення перевірок підрозділу
внутрішнього аудиту, зовнішніх аудиторів і наглядових органів;

9) затвердження значень лімітів щодо кожного виду ризиків згідно з

визначеним наглядовою радою переліком лімітів (обмежень);

10) вирішення питань згідно з рішеннями наглядової ради про відкриття,

реорганізацію та ліквідацію відокремлених підрозділів Банку;

11) забезпечення безпеки інформаційних систем Банку і систем, що

застосовуються для зберігання активів клієнтів, забезпечення впровадження
 12

та функціонування системи управління інформаційною безпекою відповідно

до нормативно-правових актів Національного банку;

12) інформування наглядової ради про показники діяльності Банку, виявлені

порушення вимог законодавства, внутрішніх положень Банку та про будь-яке
погіршення фінансового стану банку або про загрозу такого погіршення, про
рівень ризиків, що виникають у ході діяльності Банку;

13) складення річного звіту Банку, надання річного звіту Банку на

погодження наглядовій раді до його подання на затвердження вищому
органу;

14) організація господарської діяльності Банку, фінансування, ведення обліку

та складення звітності.
 13

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКУ АТ КБ

«ПРИВАТБАНК»

2.1. Місце банку на ринку і його зв'язки

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є лідером банківського ринку країни і найбільшим

банком з українським капіталом.

Основні показники банку(дані приведено на дату 01.12.2022):

− Активи (млн грн): 511 982,1;

− Зобов`язання (млн грн): 455 578,0;

− Капітал (млн грн): 56 404,0;

− Фінансові результати (млн грн): 22 874,1;

Мережа банку:

− 6623 відділень по всій Україні;

− 7200 банкоматів;

− 13300 платіжних терміналів;

− 195000 торговельних POS-терміналів;

− більше 30 млн. активних платіжних карток.

Історія міжнародних рейтингів за 2022 рік

− 10 лютого 2022: Рейтингове агентство Fitch Ratings змінило прогноз за

рейтингами п'яти українських банків на «стабільний» з «позитивного»

 14

внаслідок перегляду агентством прогнозу за суверенними рейтингами

України відповідно на «стабільний» з «позитивного». Fitch відзначає,
що рейтингове рішення відображає підвищені ризики зовнішнього
фінансування, спричинені посиленням геополітичної напруги у
відносинах із росією.

− 1 березня 2022:Рейтингове агентство Fitch Ratings змінило

довгострокові рейтинги дефолту емітента в іноземній валюті семи

українських банків на «CCC-» з «B» внаслідок зниження суверенного
рейтингу України відповідно на «CCC-» з «B». Fitch зазначає, що
рейтингове рішення відображає військове вторгнення росії, яке
призвело до підвищених ризиків для зовнішніх та державних фінансів,
макрофінансової та політичної стабільності України.

− 10 березня 2022: Рейтингове агентство Moody's змінило довгострокові

рейтинги за депозитами в іноземній валюті семи українських банків на

«Caa2» з «B3» внаслідок зниження суверенного рейтингу України
відповідно на «Caa2» з «B3». Moody's зазначає, що рейтингове рішення
відображає військове вторгнення росії, яке серйозно вплине на
економічний стан України та умови діяльності банків.

− 22 серпня 2022: Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings

підтвердило довгострокові рейтинги дефолту емітента (РДЕ) чотирьох

державних банків, в т.ч. ПриватБанку, та трьох приватних банків
України в іноземній та національній валюті на рівні CCC- та
CCCвідповідно.
Також Fitch знизило рейтинг стійкості шести банків до СС, а рейтинг
Приватбанку до ССС-, щоб відобразити підвищені суверенні ризики та
ризики операційного середовища для кредитоспроможності банків.
Зниження рейтингів стійкості стало результатом зниження суверенного
рейтингу України до СС через відстрочку виплат за єврооблігаціями.
 15

"Вища стійкість ПриватБанка на рівні ССС- показує нашу думку про

сильніші буфери покриття збитків, ніж у інших шести банків",– пише
Fitch.
Нагороди, досягнення, рейтинги:
Приватбанк — переможець FinAwards 2022 в номінації «Краща рекламна
кампанія Категорія: Банки

Срібний призер в номінаціях:

− Кращий банк для клієнтів МСБ,

− Кращий керівник маркетингу Категорія: Банки (нагороду отримала

Вікторія Губіна — директор з маркетингу),

− Кращий керівник роздрібного бізнесу (нагороду отримав Дмитро

Мусієнко — керівник Дирекції роздрібного бізнесу)

І бронзовий призер у номінаціях:

− Краще дистанційне обслуговування,

− Провідні технології та інновації Категорія: Банки.

Приватбанк визнаний «Банком року 2022» як кращий роздрібний, ощадний і

прибутковий український банк

Приватбанк увійшов до ТОП-3 банків, що фінансують українських аграріїв

У травні 2021 Приватбанк став переможцем FinAwards 2021 у 4-х номінаціях

і призером ще в 7-ми, в тому числі отримав:
 16

− золото в номінаціях: «Найкращий private banking», «Найкращий банк для

клієнтів МСБ», «Передові технології та інновації», а також «Найкращий

керівник маркетингу» — Вікторія Губіна

− срібло в номінаціях: «Найкраща кредитна картка»,«Найкращий мобільний

додаток", «Найкраща рекламна компанія» і «Найкращий керівник

роздрібного бізнесу. Народний вибір» — Дмитро Мусієнко

− бронзу в номінаціях: «Найкращий депозит», «Найкраща дебетова картка»,

«Найкраще дистанційне обслуговування»

Приватбанк увійшов в ТОП-5 ренкінгу найнадійніших українських банків
FinScore .
Приватбанк визнаний найбільш технологічним українським Private банком —
Euromoney .
Приватбанк в 2020 залучив на обслуговування рекордну кількість
підприємців .
Українці назвали Приватбанк найбільш клієнтоорієнтованим банком країни.
Приватбанк є членом:

− Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

− Visa International

− MasterCard Worldwide.

Приватбанк — універсальний банк, який надає повний спектр фінансових

послуг, як корпоративним клієнтам, так і фізичним особам.

Для фізичних осіб банк пропонує:

− депозитні програми,
 17

− кредитні програми,

− платіжні картки,

− онлайн-банкінг,

− платежі і перекази,

− страхування,

− індивідуальні сейфи та ін.

Для юридичних осіб банк пропонує:

− депозитні і кредитні продукти,

− розрахунково-касове обслуговування,

− міжбанківські операції,

− операції з цінними паперами,

− документарні операції,

− зарплатові проекти і зарплатові карти,

− послуги еквайрінгу,

− «Касу» — програмний касовий апарат на платіжних POS-терміналах,інші

операції.

2.2. Аналіз фінансово-економічних показників

 18

Фінансово-економічний аналіз зорієнтований на оцінювання фінансового

стану, фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Він
дає змогу виявити напрямки й обмеження фінансового розвитку та
реструктуризації фінансової політики.
Проведемо аналіз діяльності АТ КБ «ПриватБанк» за 2019-2021роки
Таблиця 2.1.
Аналіз основних фінансово-економічних показників
діяльності АТ КБ «ПриватБанк» за 2019-2021 рр.
Роки Відхилення
№ Показник 2020/ 2021/
п/п 2019 2020 2021 2019; 2020,
(+; -) (+; -)
Активи
1 Грошові кошти та їх 45894 49911 52835 4017 2924
еквіваленти
2 Кредити та аванси банкам 27118 25059 26243 -2059 1184
3 Кредити та аванси 59544 55021 68218 -4523 13197
клієнтам
4 Інвестиційні цінні папери 152157 221661 222277 69504 616
5 Поточні податкові активи 2257 6660 9978 4403 3318
6 Основні засоби 5832 6689 6074 857 -615

З даних таблиці 2.1 видно яких фінансових результатів господарської

діяльності досягнув банк за 2019-2021 рр.
За результатами аналізу визначено, що грошові кошти та їх еквіваленти 2019-
2020 рр. становлять 4017, а в період з 2020-2021рр. змінились на незначну
кількість та становлять 2924.

За результатами аналізу визначено, що кредити та аванси банкам у

порівнянні 2019-2020 рр. знизився на 2059, а у порівнянні 2020-2021 рр.
визначено його збільшення на 1184.
 19

Теж саме і з показниками кредитів та авансів клієнтам. В період за 2019-2020

рр. знизився на -4523, а у порівнянні 2020-2021 рр. збільшегння 13197.

Інвестиційні цінні папери 2019-2020рр. становлять 69504, а з 2020р. по

2021р. зменшилось до 616.

20119-2020рр. основні засоби банку було 857, а у порівнянні 2020-2021рр.

зменшилось до -615.

2.3. Чинники ризику та шляхи підвищення ефективності в діяльності

банку

У міжнародній банківській практиці процес управління ризиками

розглядається як ключовий напрям фінансового менеджменту. Значна увага
приділяється вивченню ризикових сфер і основних видів ризиків, пошуку
ефективних методів їх оцінювання, контролю та моніторингу, а також
створенню відповідних систем управління.

Ризик вимірюється ймовірністю того, що очікувана подія не відбудеться і це

призведе до небажаних наслідків. У банківській справі, як і в інших видах
бізнесу, ризик пов’язується, насамперед, з фінансовими втратами, що
виникають у разі реалізації певних ризиків. Оскільки повністю уникнути
ризиків неможливо, то ними можна і потрібно свідомо керувати, пам’ятаючи
про те, що всі види ризиків взаємопов’язані і їх рівень постійно змінюється
під впливом динамічного оточення.
У цілому банківська сфера характеризується вищою ризикованістю
порівняно з іншими видами діяльності. Ця особливість зумовлена
специфікою тих функцій, які виконує кожний комерційний банк. Банки
мають багато партнерів, клієнтів, позичальників, фінансовий стан котрих
безпосередньо впливає на їхнє становище. Діяльність банку дуже
різноманітна і включає операції залучення коштів, випуск та купівлю цінних
паперів, видачу кредитів, факторинг, лізинг, забезпечення клієнтів готівкою
 20

тощо. Здійснення кожної банківської операції пов’язане з можливістю

реалізації кількох ризиків.
Через те, що банк одночасно здійснює і активні, і пасивні операції,
виникають додаткові ризики, такі як ризик незбалансованої ліквідності,
ризик розриву в строках залучення та розміщення коштів, валютний ризик.
Це спонукає до пошуку особливих підходів до обмеження їх впливу, які
дістали назву «управління активами і пасивами банку». Діяльність
операційних підрозділів, обов’язковість застосування високотехнологічних
інформаційних і телекомунікаційних систем, необхідність постійного
контролю, реалізація функцій маркетингової служби супроводжуються
низкою функціональних банківських ризиків, яких можуть уникнути інші
суб’єкти підприємницької діяльності. Нарешті, саме банківська система в
більшості країн світу підлягає жорсткому регулюванню з боку держави та
спеціальних органів нагляду. Отже, банк наражається на зовнішні щодо його
діяльності ризики, причому деякі з них, такі як ризик невідповідності умовам
державного регулювання, мають першочергове значення в банківській
діяльності.
Незважаючи на те, що банківська діяльність супроводжується численними
ризиками, саме банки покликані уособлювати надійність та безпеку.
Оскільки банкіри працюють здебільшого з чужими грошима, то мають
намагатися знизити ризикованість своєї діяльності навіть більше, ніж інші
підприємці
 21

Рисунок 2.3.1 Банківські ризики

Фінансові ризики утворюють найчисленнішу групу банківських ризиків.

Вони визначаються ймовірністю грошових втрат і пов’язуються з
непередбаченими змінами в обсягах, дохідності, вартості та структурі активів
і пасивів банку. До фінансових ризиків належать валютний, кредитний,
інвестиційний, ринковий, ризик ліквідності, ризик зміни відсоткових ставок,
інфляційний, базисний і т. ін.
Кредитний ризик — це ймовірність фінансових втрат унаслідок невиконання
позичальниками своїх зобов’язань. Важливу складову кредитного ризику
становить галузевий ризик, який випливає з невизначеності щодо перспектив
розвитку галузі позичальника. Одним із методів вимірювання галузевого
ризику є системний, або бета-ризик. Бета-ризик показує рівень коливань або
відхилень у результатах діяльності галузі щодо загальної тенденції розвитку
 22

ринку чи економіки в цілому. Галузь із показником бета, що дорівнює

одиниці, має коливання результатів, яке повторює рух ринку. Менш мінлива
галузь матиме коефіцієнт бета, нижчий за одиницю, а більш мінлива —
більший за одиницю. Очевидно, що вищий показник бета означає вищий
рівень галузевого ризику. Визначення рівня показника бета для кожної галузі
потребує надійної бази даних за тривалий період часу.
У процесі визначення рівня кредитного ризику необхідно враховувати
географічний ризик, який поділяють на регіональний та ризик країни —
місцезнаходження позичальника. Останній супроводжує кредитування
іноземних позичальників і зумовлений дією чинників, характерних для тієї
країни, в якій перебуває позичальник.
Регіональний ризик визначається специфікою певного адміністративного чи
географічного району, що характеризується умовами, відмінними від
середніх умов країни в цілому. Відмінності можуть стосуватися кліматичних,
національних, політичних, законодавчих та інших особливостей регіону, які
впливають на стан позичальника і тому стають складовою кредитного
ризику. Кредитний ризик притаманний не лише операціям прямого
кредитування, а й супроводжує здійснення лізингових, факторингових,
гарантійних операцій, процес формування портфеля цінних паперів.
Ризик незбалансованої ліквідності пов’язується з імовірністю того, що банк
не зможе своєчасно виконати свої зобов’язання або втратить частину доходів
через надмірну кількість високоліквідних активів. Ризик незбалансованої
ліквідності може розглядатися як два окремі ризики: ризик недостатньої
ліквідності та ризик надмірної ліквідності. Виміряти ризик ліквідності дуже
складно, оскільки на цей показник впливає багато чинників, причому
більшістю з них сам банк керувати не може. На практиці для контролю за
рівнем ліквідності застосовуються спеціальні показники, які здебільшого
регулюються центральними банками країн.
Ризик інфляції — це ймовірність майбутнього знецінювання грошових
коштів, тобто втрати їх купівельної спроможності. Інфляційні процеси тією
 23

чи іншою мірою притаманні більшості економічних систем. Це

загальноекономічне явище, і тому банки не можуть істотно впливати на
нього. Але банки можуть використати високі темпи інфляції для підвищення
дохідності своїх операцій. З огляду на специфіку своєї діяльності банки
мають реальні шанси опинитися серед тих, хто скористався стрімкою
інфляцією на свою користь за рахунок значних приростів грошової маси та
дії кредитного мультиплікатора у процесі кредитування клієнтів. Проте
ризик інфляції має і негативний вплив, який виявляється в знецінюванні
банківських активів та коштів власників банку — акціонерного капіталу.
Ризик неплатоспроможності — це ймовірність того, що банк не зможе
виконати свої зобов’язання навіть за умови швидкої реалізації (продажу)
активів. Ризик неплатоспроможності тісно пов’язаний з ризиком ліквідності
та з ризиком банкрутства і є похідним від решти ризиків. Саме тому процес
управління базується на постійному контролі за рівнем загального ризику,
який бере на себе банк.
Значне місце серед фінансових ризиків посідає група цінових ризиків, які
пов’язуються з можливістю зміни дохідності чи вартості активів і
зобов’язань банку. Ціновий ризик визначається ймовірністю зміни ринкових
цін на фінансові та фізичні (реальні) активи, що перебувають на балансі
банку або обліковуються на позабалансових рахунках. Під фінансовими
активами розуміють грошові кошти, іноземну валюту, цінні папери; до
фізичних активів відносять дорогоцінні метали, предмети мистецтва, нафту,
зерно, кольорові метали тощо. Тут ідеться про фінансові інструменти або
товари, які можуть обліковуватися як за активними, так і за пасивними
банківськими рахунками, а також за позабалансовими статтями. Отже, зміна
ринкової ціни таких активів тягне за собою зміну вартості активних,
пасивних статей балансу або позабалансових зобов’язань банку. Найбільшою
мірою вплив цінових ризиків стає очевидним, коли банк оцінює вартість
статей балансу на підставі ринкових цін за станом на кінець кожного
робочого дня. У такому разі будь-які зміни ринкової ціни негайно
 24

відображуються в балансі банку. Несвоєчасний облік втрат або прибутків

породжує додаткові проблеми, оскільки необізнаність щодо факторів ризику
не означає їх відсутність. Трьома основними банківськими ризиками, що
належать до цієї групи, є ризик зміни відсоткових ставок, валютний ризик та
ризик зміни вартості цінних паперів.
Ризик зміни відсоткових ставок (відсотковий ризик) — це ймовірність
фінансових втрат у зв’язку з мінливістю відсоткових ставок на ринку
протягом певного періоду часу в майбутньому. Відсотковий ризик
супроводжує діяльність позичальників, кредиторів, власників цінних паперів,
інвесторів.
Валютний ризик визначається ймовірністю втрат, пов’язаних зі зміною
обмінного курсу однієї валюти щодо іншої. Валютний ризик виникає в тих
суб’єктів господарської діяльності, які мають на балансі активні, пасивні або
позабалансові статті, деноміновані в іноземних валютах.
Ризик зміни вартості цінних паперів (фондовий ризик) — це ймовірність
фінансових втрат у зв’язку зі зміною ринкової ціни цінних паперів чи інших
інструментів фондового ринку. Цей ризик притаманний усім учасникам
фондового ринку: інвесторам, торгівцям, емітентам цінних паперів.
Хотілося б виділити такі основні напрямки підвищення прибутковості банків:
1. Загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід та
Зростання власного капіталу, насамперед правильне проведення зваженої
маркетингової і процентної політики

2. Збільшення питомої ваги доходних активів в сукупних активах.

Максимізація прибутку вимагає не збереження коштів, а їх використання для
видачі позик і здійснення інвестицій(з урахуванням резервів)

3. Зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку.

Потрібне дослідження та врахування крім специфічних факторів, що
визначають розмір процента по активних операціях також попит на
 25

кредитному ринку і ставки конкуруючих банків та інших фінансово-

кредитних установ

4. Зміна структури портфелю доходних активів, тобто підвищення питомої

ваги ризикових кредитів в кредитному портфелі банку, наданих під високі
проценти. Банк повинен правильно дослідити допустимість ризику,
розробити Проект прийняття негайно практичного рішення, спрямованого
або на використання ризикових операцій, або на виробітку системи заходів,
що знижують можливість появи витрат банку від проведення тієї чи іншої
операції.

5. Забезпечення зростання непроцентних доходів, а саме приділення більшої

уваги доходам від надання послуг "небанківського" характеру, оптимізація
пасивів, зменшення загально адміністративних витрат, зменшення витрат на
створення банківської послуги, що дасть змогу знизити її ціну.

6. Правильне управління активами і пасивами банку, а також ризиками:

розподіл економічного капіталу банку під ризики, визначення політики
управління фондами банку та ризиком ліквідності, правильне встановлення
лімітів по ринкових ризиках, моніторинг результатів, що дало 6 змогу
привести структуру банківського балансу і позабалансових позицій у
відповідність з його стратегічними цілями.

7. Управління ризиком процентних ставок: досягнення цільового рівня чистої

процентної маржі, спреду, чистого процентного доходу, передбачення руху
процентних ставок, встановлення процентних ставок за залученими та
наданими коштами, визначення динамічної структури активів і пасивів на
підставі гел-аналізу та дюрації, використання засобів хеджування.

ВИСНОВОК
 26

Основна діяльність АТ КБ “ПриватБанк” спрямована на надання банківських

послуг юридичним і фізичним особам на території України і здійснюється
згідно ліцензії Національного банку України, нормативно-правових актів
України та Статутом банку.
На сьогоднішній день ПриватБанк займає лідируючі позиції банківського
рейтингу країни. Станом на 31 грудня 2021 року валюта балансу
Національного банку становила 1 376,9 млрд грн (у 2020 році – 1 331,6 млрд
грн).

Основні зміни в активах Національного банку у 2021 році зумовлені:

нарощенням міжнародних резервів, які збільшилися на 6% – з 29,1 млрд дол.

США на кінець 2020 року до 30,9 млрд дол. США на кінець 2021 року;

значним зростанням кредитного портфеля, який збільшився на 33 млрд грн та

становить 99,9 млрд грн. Основна частина приросту пов’язана з
довгостроковим кредитуванням банків. Заборгованість за цими
інструментами станом на кінець року становила 88,9 млрд грн.

Основні зміни в зобов’язаннях Національного банку відбулися за такими

статтями:

− банкноти та монети в обігу, обсяг яких збільшився на 12,4% до 627,8

млрд грн;

− депозитні сертифікати, що емітовані Національним банком України,

обсяг яких збільшився на 30,2% та становить 212,9 млрд грн;

− зобов’язання перед МВФ, які зменшилися на 15,3%, що зумовлено

переважно погашенням зобов’язань перед МВФ у 2021 році на суму

649 мільйонів СПЗ.
 27

Зменшення розміру власного капіталу Національного банку у 2021 році з

184,9 млрд грн до 166,9 млрд грн (або на 9,8%) відбулося за рахунок
зменшення резервів переоцінки, що зумовлене переважно зміцненням гривні.

Основний вплив на фінансовий результат Національного банку мали:

− процентні доходи і витрати, чиста сума яких за підсумками 2021 року

становила 28,8 млрд грн, що на 88,2% більше ніж у 2020 році,

переважно за рахунок зростання доходів за цінними паперами України
(ОВДП);

− від’ємна переоцінка фінансових інструментів у зв’язку зі зміною

офіційного валютного курсу та їх справедливої вартості в розмірі 23,4

млрд грн.

Адміністративні витрати Національного банку, витрати на утримання

персоналу та витрати, пов’язані з виготовленням банкнот, монет та іншої
продукції у 2021 році становили 5,8 млрд грн (у 2020 році – 4,6 млрд грн).

Отже, за підсумками 2021 року прибуток до розподілу Національного банку

становив 31,6 млрд грн. Ця сума традиційно відповідно до Закону України
"Про Національний банк України" частково спрямована до Державного
бюджету України, а частково – до загальних резервів Національного банку.

На відміну від попередніх років у зв’язку зі збройною агресією російської

федерації проти України Національний банк перерахував до Державного
бюджету частину прибутку до розподілу в сумі 18,8 млрд грн 24 лютого 2022
року до підтвердження зовнішнім аудитором та затвердження Радою
Національного банку Консолідованої фінансової звітності за 2021 рік. Ця
сума згодом була затверджена у фінансовій звітності.

Решта прибутку до розподілу – 12,8 млрд грн – згідно з вимогами Закону

України "Про Національний банк України" була спрямована на збільшення
загальних резервів Національного банку, які мають становити 10% від
 28

середньорічного обсягу грошово-кредитних зобов’язань Національного

банку.

АТ КБ "ПриватБанк" – найбільший банк-емітент платіжних карток в Україні.

На кінець 2021 року кількість емітованих ним карток усіх платіжних системи
становила більше 40 млн. шт.

За період роботи банк зумів завоювати широке коло постійних клієнтів,

і встиг себе зарекомендувати як надійний партнер у бізнесі.
 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://www.bank.gov.ua
2. http://www.privatbank.ua
3. Річні звіти «ПриватБанк» 2019-2021рр. // www.privatbank.ua
4. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV
// Офіційний сайт Верховної Ради України: www.rada.gov.ua
5. Про банки й банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 №2121-
ІІІ // Комп’ютерно-правова система „Ліга Закон”: www.liga.kiev.ua
6. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від
05.04.2001 №2346-ІІІ // Офіційний сайт Верховної Ради України:
www.rada.gov.ua
7. Міністерство економіки України. Цілі розвитку тисячоліття. Національна
доповідь 2010 р. : www.undp.org.ua
8. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д.
Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А.М. Герасимовича. –
К.: КНЕУ, 2003. – 599 с
30
31
32
33
34