Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра корекційної освіти

Науково-дослідницька лабораторія інклюзивної освіти
УДК 376.1
ББК 74.3
С 87

Упорядник: Юхимець І.В. Структура і моделі системи роботи з дітьми з

особливими освітніми потребами в навчальному закладі. Науково-
методичний посібник. – Рівне: РОІППО, 2012. – 62с.

Рецензенти: Савчук Л.О., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач

кафедри корекційної освіти; Гузь Н.Л., завідувач кабінету
інтернатних установ.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою РОІППО

(протокол № 5 від 27.09.2012 р.)

Зміст посібника складають опис систем роботи з дітьми з особливими

освітніми потребами в базових експериментальних навчальних закладах та
розроблені схеми і моделі роботи з «особливими дітьми» учасниками науково-
дослідницької лабораторії інклюзивної освіти. Також посібник містить
методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання з досвіду
роботи КЗО «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр»
Дніпропетровської обласної ради.
Рекомендовано для експериментальних навчальних закладів, методистів
та педагогічних працівників, що цікавляться інклюзивною освітою.

2
 Зміст

Вступ …………………………………………………………………………..4

І. Структура та етапи наукового дослідження проблеми підготовки

педагогів до роботи в умовах інклюзії………………………………………6

ІІ. Моделі та схеми системи роботи з дітьми з особливими освітніми

потребами базових експериментальних навчальних закладів:

1.1. Модель роботи Гощанської ПМПК щодо організації інклюзивного

навчання ……………………………………………………………………………… 16

1.2. Комплексний підхід до навчання дітей з особливими освітніми

потребами ………………………………… ……………………..………………... 21

1.3. Модель системи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

у Вельбівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ст.
……………………………………………………………………….………………… 34

1.4. Модель організації інклюзивного навчання в дошкільному навчальному

закладі № 5 «Усмішка» м. Здолбунів, Рівненської області
…………………………………………………………………………………….……. 44

1.5. Система роботи психологічної служби Центру РПРСА «Пагінець»

…………………………………………………………………………………………. 50

ІIІ. Досвід організації інклюзивного навчання в КЗО «БНРЦ

Дніпропетровської обласної ради» .……………………………..
……………….…………………….………….. 53

3
 Вступ

Інклюзивна освіта пов’язана, насамперед, з тим, що число дітей, які

потребують корекційного навчання, неухильно росте. Окрім зростання
кількості дітей з обмеженими можливостями, наголошується тенденція якісної
зміни комплексного характеру порушення у кожної окремої дитини. В основу
інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію
дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні
умови для дітей з особливими потребами. Навчання дітей з особливими
потребами ґрунтується на принципах виваженої педагогіки, дієвість яких
підтверджується і від використання якої виграють усі діти. Вона передбачає, що
різноманітність між людьми є природнім явищем. Через обмеження у
спілкуванні, самообслуговуванні, пересуванні розвиток цих дітей значною
мірою залежить від задоволення їхніх потреб іншими людьми, а це становить
багатогранний процес соціально-педагогічної інтеграції та інклюзії, зокрема.
Освіта дітей з особливостями психофізичного розвитку на сьогодні є однією із
найважливіших завдань для країни. Тому необхідно створити дійсно
інклюзивне середовище в навчальних закладах, де кожен зможе відчути
важливість свого існування. Суспільство зобов’язане дати можливість кожній
дитині, незалежно від її потреб та інших обставин, повністю реалізувати свій
потенціал, приносити користь суспільству і стати повноцінним його членом.
Тож, зважаючи на вище сказане і виходячи з того, що освіта дитини з
обмеженими можливостями має бути спрямована на облаштування її в
соціокультурному просторі і повинна допомогти дитині в самоіндефікації,
самовизначенні, самореалізації з урахуванням її індивідуальності, учасниками
науково-дослідницької лабораторії інклюзивної освіти було розроблено ряд
моделей інклюзивного навчання які, забезпечуючи освітню підготовку та
соціальний розвиток дітей з порушеннями психофізичного розвитку,

4
передбачають психолого-педагогічний супровід, в тому числі й систему
корекційно-педагогічної допомоги.
Належне місце в посібнику займають розроблені складові професіограми
педагога, який працює з дітьми з особливими освітніми потребами та
змодельовані структурні схеми підготовки педагогів до роботи в умовах
інклюзивного навчання на різних рівнях: обласному, районному, шкільному.
Також вашій увазі пропонуються методичні рекомендації щодо
організації інклюзивного навчання з досвіду роботи КЗО «Багатопрофільний
навчально-реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради та
характеристики учениці.

5
 І. Структура та етапи наукового дослідження
проблеми підготовки педагогів до роботи
в умовах інклюзії.

Проблема навчання дітей з особливими потребами набуває широкої

актуальності сьогодні. Освітній інклюзивний простір стає доступним для таких
дітей, адже право на рівний доступ до якісної освіти та навчання за місцем
проживання в умовах загальноосвітнього закладу – це право всіх дітей.
Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей
– усі діти є цінними й активними членами суспільства.
Інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в масові
навчальні заклади - це процес, який все більш розповсюджується в освіті. Такий
підхід до їхнього навчання зумовлений багатьма причинами різного характеру.
Однією з них є те, що надання освітніх послуг дітям з особливостями
психофізичного розвитку в закладах інтернатного типу певною мірою
призводить до зниження у частини з них соціальної компетенції та дезадаптації
в цілому.
Відтак, можна стверджувати, що інтеграція - це закономірний етап
розвитку системи спеціальної освіти, який пов'язаний з переосмисленням
суспільством і державою ставлення до осіб з особливими потребами, з
визнанням їхнього права на одержання рівних з іншими можливостей в різних
галузях життя, в тому числі й освіті.
Якомога раннє залучення дітей з особливостями психофізичного
розвитку до діяльності в колективі здорових однолітків сприяє розвитку у них
самостійності, впевненості, сміливості, інших особистісних якостей.
Суспільство зобов’язане дати можливість кожній дитині, незалежно від її
потреб та інших обставин, повністю реалізувати свій потенціал, приносити
користь суспільству і стати повноцінним його членом. Водночас наше
сьогодення – це зміна ціннісних орієнтацій в освіті, визначення розмаїття
кожної дитини, обумовлене зміною освітньої парадигми на гуманістичну –
„освіта для всіх, школа для всіх”.

6
 Важливість проблеми запровадження інклюзивної освіти в навчальних
закладах області та підготовки педагогів до роботи в нових інклюзивних
умовах зумовили вибір теми дослідно-експериментальної роботи: «Формування
готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами в
умовах інклюзивного навчання».
Метою дослідження є розробити та теоретично обґрунтувати
експериментальну методику та педагогічні умови формування готовності
педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах
інклюзивного навчання.
Об’єкт дослідження – процес формування готовності педагога до
роботи з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання.
Предмет дослідження – моделювання системи роботи педагога з
дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання.
Гіпотеза дослідження – процес формування готовності педагогічних
кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами буде ефективним, якщо:
а) забезпечувати корекційну та психологічну спрямованість навчання
педагогів, що базується на глибокій обізнаності з особливостями роботи з
дітьми з особливими освітніми потребами;
б) здійснювати мотивацію педагогів до роботи з „особливими дітьми”;
в) налагодити цілісну систему роботи педколективу на шкільному,
районному, обласному рівнях із використанням розроблених моделей роботи
педагогів із дітьми з особливими освітніми потребами.
Відповідно до предмета, мети, гіпотези дослідження визначено наступні
завдання, що будуть розроблятися і впроваджуватися в умовах регіонального
експерименту:
1. Науково обґрунтувати сутність поняття „готовність педагогів до
роботи з дітьми з особливими освітніми потребами”.
2. Визначити критерії, показники та охарактеризувати рівні
сформованості готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими
потребами в у мовах інклюзивного навчання.
3. Виявити педагогічні умови формування готовності педагогічних
кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного
навчання за експериментальною методикою.

7
 4. Навчити педагогів моделювати системи роботи з дітьми з особливими
освітніми потребами та створювати їх дидактичне забезпечення.
5. Розробити рекомендації щодо функціонування консультативних
центрів інклюзивної освіти.
Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи буде досягнута у
результаті:
- обґрунтування сутності поняття „професійна компетентність педагога
з інклюзивної освіти”;
- виділення системного підходу щодо формування професійної
компетентності вчителя, який працює з дітьми з особливими освітніми
потребами, як основи вдосконалення його професійної майстерності;
- підвищення рівня обізнаності з моделями інклюзивної освіти й
творчих можливостей педагогічного колективу в системі післядипломної
педагогічної освіти;
- визначення критеріїв, показників і рівнів сформованості готовності
педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
- розробки дидактичної моделі та структурування процесу формування
готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими потребами.
Розглянемо етапи дослідно-експериментальної роботи. Перший -
констатувальний. На цьому етапі здійснюється психодіагностика професійної
компетентності вчителів та вихователів щодо специфіки роботи з дітьми з
особливими освітніми потребами:
- моніторинг організаційно-педагогічних, матеріально-технічних,
фінансово-економічних умов експерименту, діяльності експериментальних
навчальних закладів, підбір діагностичного інструментарію;
- на основі вивчення теоретичних надбань світової психології та
педагогіки аналіз освітньо-виховної діяльності професорсько-викладацького
складу й методистів обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а
також педагогів навчальних закладів, закріплених за лабораторією, та слухачів
курсів в плані обізнаності їх зі специфікою виявлення дітей з особливими
освітніми потребами і створення умов для їх зростання та готовності до
організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

8
 Після цього проводиться комплексне дослідження готовності
педагогічних кадрів до здійснення інноваційної діяльності в навчально-
виховному процесі з дітьми з особливими освітніми потребами:
- науково-теоретична, методична і практична підготовка педагогів до
здійснення психолого-педагогічного вивчення дітей з особливими освітніми
потребами та їх діагностування;
- оволодіння загальнопедагогічними, психологічними вміннями та
педагогічною технікою;
- виявлення рівня готовності педагогічних колективів
експериментальних закладів та вчителів-слухачів курсів до роботи з дітьми з
особливими освітніми потребами;
- ранжування особистих якостей педагогічних кадрів відповідно до їх
значущості для здійснення навчально-виховного процесу в навчальних закладах
для дітей з особливими освітніми потребами.
Науково-методичне забезпечення процесу дослідження:
- формування блоку діагностичних методик для вивчення рівня
готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
- моделювання системи роботи з дітьми з особливим освітніми
потребами в навчальному закладі, районі, області;
- розроблення дидактичної моделі професійної компетентності вчителя,
який працює з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах
інклюзивного навчання;
- розроблення критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності
педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
- моделювання організаційно-функціональної структури науково-
методичної роботи з педагогічним кадрами закладу, району, області з
формування готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми
потребами та алгоритм її запровадження.
На формувальному етапі заплановано такі форми роботи:
 розробка, апробація і експериментальне впровадження в
практику моделей системи роботи з дітьми з особливими освітніми
потребами в навчальному закладі, районі, області.

9
  апробація моделі професійної компетентності вчителя, який
працює з дітьми з особливими освітніми потребами та вироблення умов
дидактичного забезпечення в системі післядипломної освіти.
 організація і координація роботи пошуково-творчих груп
учителів щодо впровадження рекомендацій у практику роботи закладів.
 вивчення результативності впровадження організаційно-
функціональної структури науково-методичної роботи з педагогічними
кадрами навчального закладу, району, області.
Завершальний етап – підсумковий, на якому проводиться: 1)
підсумковий аналіз і оцінка підготовленості вчителів та психологів щодо
діагностування учнів, із метою виявлення дітей із особливими освітніми
потребами; 2) вивчення сформованості готовності педагогів до роботи в умовах
інклюзивного навчання; 3) науковий звіт про наслідки дослідно-
експериментальної роботи; науково-практична конференція з теми
„Організаційно-педагогічні умови готовності педкадрів до роботи з дітьми з
особливими освітніми потребами в закладах з інклюзивною формою навчання”;
4) виставка науково-методичних розробок та друкованої продукції лабораторії
(посібники, бюлетені, методичні рекомендації, статті, моделі, матеріали з
практики тощо).
Очікуваними результатами дослідження є:
1. Визначення рівня готовності педагогічних кадрів до роботи з
„особливими дітьми” в умовах інклюзивного навчання та підвищення їх
фахової компетентності.
2. Розробка критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності
педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та
стимулювання педагогів до саморозвитку.
3. Виявлення педагогічних умов формування готовності педагогів до
роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та покращення рівня
навчально-методичної роботи закладів.
4. Створення дидактичної моделі формування готовності педагогів до
роботи з дітьми з особливими освітніми потребами на рівні закладу, району,
області та підвищення ефективності науково-методичного-забезпечення
інклюзивної освіти.

10
 На впровадження концепції інклюзивної освіти, виконання
нормативних освітніх документів для закладів, у яких навчаються діти з
особливими потребами, науково-методичних посібників, методичних
рекомендацій для педпрацівників з інклюзивного навчання спрямована
діяльність Науково-дослідницької лабораторії інклюзивної освіти Рівненського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Структура НДЛ інклюзивної освіти

Рівненський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти

Кафедра корекційної
освіти

Лабораторія інклюзивної
освіти

Кабінет Кабінет- Кабінет

інтернатн центр координації
их установ практичної методичної
психології та роботи
соціальної
роботи

Освітні заклади
11 області
12
Структурна схема підготовки педагогів до роботи в умовах інклюзії

Розробка принципів інклюзивної освіти та забезпечення

організаційно-педагогічних умов упровадження
Консолідація зусиль державних та громадських Засідання
ЗасіданняНДЛ
НДЛ
організацій для вирішення освітніх потреб дітей з інклюзивної
інклюзивноїосвіти
освіти
обмеженими можливостями Курси підвищення
Курси підвищення
Розробка змісту і методів корекційно-розвивального кваліфікації
кваліфікації
навчання дітей з особливими освітніми потребами Науково-практичні
Науково-практичні
Виявлення педагогічних умов формування готовності конференції
конференції
педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчання Проблемні
Проблемнісемінари
семінари
Визначення критеріїв, показників та рівнів Майстер-класи
Майстер-класи
сформованості готовності педагогів до роботи в умовах Круглі
Обласний Круглістоли
столи
інклюзії Групове
рівень Груповетата
Моделювання системи роботи з дітьми з особливими індивідуальне
індивідуальне
освітніми потребами консультування
консультування
Моніторинг готовності педагогів до роботи в умовах
інклюзивного навчання

13
 Структурна схема підготовки педагогів до роботи в умовах інклюзії

Визначення базових експериментальних закладів

Адаптація закладів до задоволення потреб дітей з
особливими освітніми потребами Районні
Районні
Створення консультативних центрів для батьків дітей з методоб’єднання
методоб’єднання
особливими освітніми потребами
Об’єднання зусиль державних та громадських організацій Проблемні
Проблемнісемінари-
семінари-
для вирішення освітніх потреб дітей з обмеженими практикуми
практикуми
можливостями
Розробка моделей системи роботи з педагогами, батьками Круглі
Круглістоли
столи
Надання корекційно-реабілітаційної допомоги
«особливим» дітям Батьківські
Батьківськіфоруми
форуми
Моніторинг стану розвитку інклюзивної освіти району
Громадські
Громадськіслухання
слухання
Районний Засоби
Засобипедагогічної
педагогічної
рівень релаксації
релаксації

14
 Структурна схема підготовки педагогів до роботи в умовах інклюзії

Визначення умов перебування дітей з особливими

освітніми потребами
Налагодження цілісної системи роботи педколективу
Створення позитивного іміджу інклюзивної освіти серед
педагогів Педради
Мотивація педагогів до роботи в умовах інклюзивного Педради
Тренінги
Тренінги
навчання Семінари
Розробка системи роботи з батьками Семінари
Самоосвіта
Самоосвіта
Забезпечення психолого-педагогічного, медико- Ділові
Шкільний
соціального супроводу дітей з особливими освітніми Діловіігри
ігри
рівень Відкриті
Відкритіуроки
уроки
потребами
Круглі столи
Круглі столи
Діагностика готовності педагогів до роботи з дітьми з
Засідання
Засіданнятворчих
творчих
особливими освітніми потребами
груп
груп
Впровадження інноваційних технологій щодо роботи з
Засідання
Засідання
дітьми з особливими освітніми потребами
мультидисциплінарни
мультидисциплінарни
Створення індивідуальної програми розвитку дитини
ххкоманд
команд

15
 Складові професіограми педагога, який працює
СОЦІАЛЬНЕСПРЯМУВАННЯ:
СОЦІАЛЬНЕ СПРЯМУВАННЯ:
з дітьми з особливими потребами
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕСПРЯМУВАННЯ:
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ СПРЯМУВАННЯ:
Емоційнастійкість
Емоційна стійкість
Відсутністьстереотипів
Відсутність стереотипівщодо
щодо
дітейз зособливими
дітей особливими Знаннязагальної
загальноїі ікорекційної
корекційноїпедагогіки
педагогікитатапсихології,
психології,які
які
потребами Знання
потребами стосуютьсяпсихологічного
стосуються психологічногорозвитку
розвиткуособистості
особистості
Відповідальнеставлення
Відповідальне ставленнядо
до Знанняіндивідуально-психологічних
індивідуально-психологічнихособливостей
особливостейдитини
дитиниз з
Знання
своїхобов’язків
своїх обов’язків різними проблемами в розвитку
різними проблемами в розвитку
Соціальна
Соціальна Вміння працювативвкоманді,
Вміння працювати команді,аналізувати,
аналізувати,прогнозувати
прогнозуватитата
активність плануватиіндивідуальну
планувати індивідуальнупрограму
програмурозвитку
розвитку«особливої»
«особливої»
активність
Емпатійність дитини
дитини
Емпатійність
Доброта
Доброта Знання з з основ
Знання основ анатомо-фізіологічного
анатомо-фізіологічного розвитку
розвитку учнів,
учнів,
Загальнагуманна
гуманнакультура
культура причинвиникнення
причин виникненнятатапроявів
проявівхвороб
хворобнервової
нервовоїсистеми
системи
Загальна Бажання удосконалюватися
удосконалюватися уу напрямку напрямку психологічних,
психологічних,
Педагогічнийтакт
Педагогічний такт(гуманізм,
(гуманізм, Бажання
дефектологічних знань,
дефектологічних знань, диференційованого
диференційованого методуметоду
справедливість)
справедливість) викладання, адаптації та модифікаціє
викладання, адаптації та модифікаціє навчального навчального
матеріалу
матеріалу
Індивідуальний підхід
Індивідуальний підхід до до навчально-виховної
навчально-виховної траєкторії
траєкторії
розвиткудитини
розвитку дитиниз зособливими
особливимиосвітніми
освітнімипотребами
потребами
Знання сутності, мети, завдань, форм та методів
Знання сутності, мети, завдань, форм та методів навчання навчанняі і
вихованнядітей
виховання дітейз зособливими
особливимипотребами
потребами

16
 ІІ. Моделі та схеми систем роботи з дітьми з особливими
освітніми потребам базових експериментальних
навчальних закладів:

1.1. Модель роботи Гощанської ПМПК щодо

організації інклюзивного навчання
Довгалець Ірина Миколаївна,
завідувач Гощанської ПМПК

В консультації працюють шість фахівців – завідувач, психолог з

проблем поведінки, психолог з оцінки інтелектуального розвитку, логопед,
лікар невролог, лікар психіатр.
Діяльність Гощанської районної ПМПК спрямована на:
- виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують
корекції фізичного та розумового розвитку, віком до 18 років;
- надання їм рекомендацій щодо організації навчання та виховання в
спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах , лікувальних
закладах відповідного типу, установах та закладах системи праці та соціального
захисту населення;
- консультування батьків (осіб, які їх заміняють), педагогів,
медпрацівників з питань навчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції
у суспільне життя дітей з відхиленням у психофізичному розвитку ;
- просвітницька діяльність серед населення.
Завідувач районної ПМПК впродовж року організовує зустрічі з
головою ЛКК району з метою роз’яснення переліку захворювань згідно яких
надається індивідуальне навчання, з директорами шкіл та педагогами щодо
організації індивідуального навчання.
Гощанською ПМПК спільно з управлінням праці та соціального захисту
населення Гощанської РДА ведеться профорієнтаційна робота з дітьми з
особливими освітніми потребами щодо навчання в Рівненському обласному
центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

17
 На колегії відділу освіти Гощанської РДА роглядаються питання про
роботу працівників ЗНЗ району з раннього виявлення дітей з психічними
розладами та вадами мовленнєвого розвитку на основі аналізу навчальної
діяльності школярів, про виконання плану дій щодо запровадження
інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних
навчальних закладах
Відділ освіти Гощанської райдержадміністрації здійснює активну
підготовку педагогічних кадрів з метою впровадження інклюзивного навчання
в закладах освіти району:
- завідувачка районної ПМПК бере участь в регіональному
експерименті науково-дослідницькій лабораторії інклюзивної освіти з
теми «Формування готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з
особливими потребами в умовах інклюзивного навчання»;
- психологічна служба бере участь в обласних навчально-
методичних семінарах з тем інклюзивної освіти;
- районна ПМПК та практичні психологи ЗНЗ району беруть
активну участь в обласних майстер-класах організованих Міністерством
освіти, науки, молоді та спорту з питань психолого-педагогічного
супроводу дітей з особливими потребами в умовах інклюзивного
навчання.
В ЗНЗ районною ПМПК проводяться семінари-практикуми для вчителів
індивідуального навчання, здійснюються консультування батьків з питань
сімейного виховання та навчання дітей, які потребують корекції фізичного або
розумового розвитку.
Завідувачкою районної ПМПК читаються лекції для вчителів, які
навчають дітей з особливими потребами.
Консультанти ПМПК проводять свою роботу за такими напрямками:
І. Діагностична робота:
1. Виявлення учнів «групи ризику» в навчальних закладах
району.
2. Обстеження дітей на діагностичних засіданнях Районної
ПМПК.

18
 ІІ. Консультативна робота:
1. Надання консультативної допомоги батькам, під час
підготовки їх дітей до обстеження на засіданні ПМПК.
2. Проведення індивідуальних та групових консультацій для
батьків та педагогічних працівників з питань організації навчання і
виховання дітей з особливими потребами, корекції окремих психічних
функцій, особливостей поведінки.
3. Корекційно-розвивальні заняття з корекції агресивності,
тривожності, імпульсивності, підвищення самооцінки, розвиток
пізнавальних процесів (мислення, уваги, пам’яті, сприйняття) та емоційно
– мотиваційних.
4. Діагностичні заняття з мовленнєвого розвитку дітей. Заняття з
корекцій вад вимови дітей, заняття з розвитку мовлення у дітей з
порушеннями мовлення.
5. Корекційні заняття з елементами
казкотерапії,арттерапії,музикотерапії, піскотерапії, гудзикотерапії.
6. Корекційні логопедичні заняття з елементами мнемотехніки.
7. Робота з мандалами.
ІІІ. Індивідуально-корекційна робота:
1. Виявлення та корекція окремих недоліків психічного
розвитку дітей.
2. Проведення занять спрямованих на поглиблене вивчення
актуального рівня знань, умінь, навичок дитини для встановлення етапу,
класу, найближчих завдань навчання (за умови навчання за
індивідуальною формою при ЗНЗ району).
3. Індивідуально – корекційні заняття з дітьми.
IV. Психолого-педагогічна і медична просвіта:
1. Семінари для вчителів, що навчають дітей з психофізичними
вадами за індивідуальною формою при ЗНЗ.
2. Виступи на колегії відділу освіти, щодо роботи педагогічних
працівників загальноосвітніх навчальних закладів району з раннього
виявлення дітей з психофізичними розладами та вадами мовленнєвого
розвитку на основі аналізу навчальної діяльності школярів.
3. Логопедичний практикум для педагогів та батьків.

19
 V. Методична робота:
1. Забезпечення вчителів, які навчають дітей за індивідуальною
формою, програмами навчання.
2. Організація методичного супроводу навчання і виховання
розумово відсталих дітей.
3. Надання методичної допомоги вчителям, що навчають дітей з
ПФР.
4. Методичне об’єднання практичних психологів та соціальних
педагогів у вигляді семінару на тему «Психологічний супровід дітей з
особливими потребами».
5. Заняття для педагогів, з елементами тренінгу, які працюють з
дітьми за ІФН.
VІ. Робота з батьками дітей, які мають дітей з особливими освітніми
потребами.
1. Спільно з медичною та соціальною службами здійснювати виїзди до

дітей неохоплених навчанням з метою обстеження соціально-побутових

умов проживання.
2. Круглий стіл для батьків, які виховують дітей з особливими
потребами.
3. Батьківські лекторії.
4. Консультування батьків щодо проблем розвитку, виховання, навчання
дитини.

20
21
 Структура роботи Гощанської ПМПК щодо організації інклюзивного
навчання

Участь в НДЛ Проведення методичних Здійснення консультування Участь в конференціях,

інклюзивної освіти об’єднань з вчителями батьків, соц. працівників нарадах, семінарах

ПМПК
Психолог з оцінки Завідувач Психолог з проблем Лікар психіатр Лікар
Логопед інтелектуального поведінки невролог
розвитку

- виявлення, облік,
корекційні - корекційно- - психопрофі-
- корекційно- обстеження дітей з - діагностика
заняття з еле- розвивальні лактика;
розвивальні ПФВ;
ментами заняття
заняття з - надання - консульту-
мнемотехніки; розвитку піз- - психодіагностика; вання.
рекомендацій щодо
- проведення
навальних та спец. закладів;
логопедичний інд. та
емоційно мо- - консультування - консультування;
практикум групових
тиваційних батьків;
консультацій - розвиваюча
процесів - просвітницька
діяльність робота.
22
 1.2. Комплексний підхід до навчання дітей з
особливими освітніми потребами.
Гринчук Ірина Володимирівна, тифлопедагог
ДНЗ ясла-садок компенсуючого типу №35 для
дітей з вадами зору, м. Рівне

Зміна ставлення суспільства до осіб із психофізичними порушеннями

впливає на політику кожної держави, зокрема на її нормативно-правову базу.
Нормативні акти регулюють правове забезпечення корекційно-реабілітаційної
допомоги дітям з психофізичними порушеннями. Науковою основою
комплексного підходу до корекційно-реабілітаційної роботи є методологія
діалектичного системно-структурного аналізу, у контексті якої всі компоненти
системи розглядаються у взаємозв'язку і цілісно. У психологічному плані
комплексний підхід передбачає єдність впливів на інтелектуальну, вольову,
емоційну та діяльнісну сферу особистості, що спрямовані на формування не
лише знань і умінь, а й мотивів і потреб, стосунків, ідеалів, переконань
особистості. Необхідність комплексного планування цих завдань
обумовлюється головною метою дошкільного закладу - підготовкою всебічно і
гармонійно розвинутої особистості.
Комплексний підхід, як загальний методологічний принцип будь-якої
діяльності, є провідним і в процесі оптимізації навчання, і в побудові системи
виховної, корекційної роботи. Комплексність вимагає планування не одного, а
декількох розвивально-виховних завдань одночасно в кожному заході,
своєрідного «акорду» впливів, не припускає однобокості і перекосів у змісті,
формах і методах роботи, забезпечує реалізацію завдань одного напрямку у
формах іншого, що також значною мірою економить час педагога та дитини і
забезпечує цілісний вплив на особистість дошкільника, а отже, підвищує
результативність виховної дії.
Контингент спеціальних закладів освіти компенсуючого типу становлять
діти, в яких патологія виникла через спадковість, перинатальну патологію,
соматичні захворювання тощо. Це неоднорідна група, до складу якої належать
діти з різними діагнозами, крім того вони мають вторинні відхилення в
розвитку. Стан здоров'я та особливості вторинних відхилень дітей із

23
психофізичними порушеннями зумовлюють основні напрямки корекційно-
розвивального впливу, перспективи інтеграції цих дітей в сучасне суспільство.
Комплексний підхід в умовах дошкільного закладу зумовлює відбір
певних організаційних форм і методів навчання в їх єдності на основі
врахування індивідуальних особливостей окремих дітей та типологічних
особливостей їх груп. Знання сильних і слабких сторін розвитку дітей дозволяє
вихователю здійснювати індивідуальний та диференційований підхід.
Для практичного розв'язання проблеми поєднання всіх складових
процесу комплексної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з
психофізичними порушеннями потрібно узгодити діяльність медичних та
педагогічних фахівців.
Координована комплексна допомога для дітей з порушеннями зору
зображена у вигляді схеми №1:

Схема відображає створену в закладі освіти структуру, яка забезпечує

комплексний підхід та умови для своєчасної індивідуальної медичної і
психолого-педагогічної допомоги кожній дитині. На цьому рівні функціями
мікропростору є:
• поглиблена спеціальна діагностика, що доповнює та
конкретизує результати загальної діагностики;
• формування психологічних і психофізіологічних передумов
24
навчальної діяльності й ін.;
• реалізація загальноосвітніх завдань у педагогічному процесі
спеціального дошкільного закладу;
• корекція недостатнього рівня соціальної реабілітації і
психологічної готовності до школи;
• здійснення лікувально-відновлювальної роботи;
• збереження та зміцнення соматичного й нервово-психічного
здоров'я дітей.
Головною метою системи корекційно-реабілітаційної роботи у
спеціальному дошкільному закладі для дітей із психофізичними порушеннями є
сприяння формуванню гармонійної особистості, розвиток її творчих здібностей
і нахилів, підготовка до інтеграції в соціум. Ця мета спрямована на задоволення
освітніх та особистісних потреб дітей, що мають різні порушення: розвиток
інтелектуального, соціального та емоційного потенціалу, формування
позитивних особистісних якостей; ефективне відновлення ушкоджених
функцій, загального здоров'я і фізичного розвитку.
Для реалізації головної мети в процесі корекційно-реабілітаційної
допомоги важливо створити відповідні умови.
У процесі реалізації головної мети система розв'язує такі основні
завдання в освітній сфері: діагностичні, виховні, освітні, розвивальні,
пропедевтичні, корекційно-реабілітаційні; у медичній сфері: діагностичні,
лікувальні, профілактичні, корекційно-реабілітаційні.
Виконання цих завдань в умовах спеціального дошкільного закладу
передбачає наявність команди фахівців (як з боку освіти, так і з боку
медицини), яка спроможна забезпечити комплексний супровід і підготовку
дітей до шкільного навчання, а також; активну участь батьків як на етапі
діагностування, так і в процесі безпосередньої допомоги дитині та залучення до
команди волонтерів благодійних організацій. Для ефективної організації
управління корекційно-розвивальним процесом у спеціальному дошкільному
закладі має бути визначене місце кожного учасника в цій системі, їх
взаємозв'язок у реалізації основних заходів, спрямованих на досягнення
кінцевого результату - підготовку дітей до школи.
Ця модель міждисциплінарної взаємодії в процесі корекційно-
розвивального супроводу розвитку дитини, яка демонструє координацію

25
зусиль фахівців різного профілю в єдиній команді, значно полегшує управління
цим процесом ( модель №2).

Модель №2. Організація та взаємозв'язок корекційно-

розвивальної роботи в спеціальному дошкільному закладі

Для здійснення корекційно-розвивального супроводу в нашому закладі

була створена команда фахівців, до якої ввійшли медичні та педагогічні
працівники, а також: батьки дітей. Комплексний вплив відбувається за такими
напрямками:
26
 1. Медичний (лікувально-відновлювальна робота).
2. Логопедичний, головна мета якого - розвиток усного та закладання
основ майбутнього писемного мовлення дітей, підготовка руки до письма.
3. Спеціальні види лікувальної фізкультури.
4. Тифлопедагогічний вплив, спрямований на подолання вторинних
відхилень розвитку.
Для успішної реалізації розробленої моделі в закладі було
створене спеціальне середовище для проведення відповідних медичних і
психолого-педагогічних заходів з дітьми. Для цього в закладі є :
• ортоптичний кабінет, обладнаний сучасною медичною апаратурою;
• фізіотерапевтичний кабінет і кабінет фітотерапії для профілактики і
лікування соматичних захворювань;
• окремі кабінети для фахівців закладу;
• спеціально обладнані в групах корекційні куточки (у яких ігри для
дітей згруповані за етапами лікування зору);
• спортивний та музичний зали тощо.
Насамперед, зусилля команди спрямовуються на формування
гармонійної особистості дитини. Цьому сприяло особливе середовище, в якому
надається комплексна допомога, здійснюється постійна мотиваційна настанова
учасників корекційно-розвивального та виховного процесу.
Під час роботи з дітьми в них постійно підтримуються впевненість у
досягненні позитивного результату. Для кожного з них індивідуально
визначається зона найближчого розвитку та віддалені перспективи. Адже в
тотально сліпої, слабозорої або дитини з косоокістю чи амбліопією вони
матимуть різний зміст. У дітей незрячих або із залишковим зором формується
впевненість в тому, що досягнуті ними успіхи в навчанні допоможуть їм у
подальшому житті.
У процесі навчання використовуються особистісно-орієнтовані
технології навчання і виховання дітей, світовий передовий педагогічний досвід,
спадщина М. Монтессорі, С.Ф. Русової, В.О. Сухомлинського, авторські
програми з фізичного виховання М.М. Єфименка, прискореного навчання
читання М.О. Зайцева «Зайчик», теорія розв'язання винахідницьких завдань
(ТРВЗ) тощо.

27
 При цьому принципову увагу в спеціальному дошкільному закладі
приділяємо психолого-педагогічній і лікувально-відновлювальній роботам, які
є взаємообумовленими та взаємопов'язаними. Педагогічна робота, її методи і
засоби, якими б різноманітними й цікавими вони не були, не можуть дати тих
результатів у відновленні зору, які дає медична практика. З іншого боку,
медична практика не має тих можливостей, які має корекційна педагогіка в
галузі виховання і всебічного розвитку особистості дитини дошкільного віку.
Від того, як співпрацюють медична та психолого-педагогічна служби в
дитячому закладі, значною мірою залежить кінцевий результат корекційно-
розвивальної роботи.
В організації корекційно-розвивального процесу важливою є вчасна
поінформованість усіх учасників команди про стан готовності кожної дитини
до навчання та її потенційні можливості, обізнаність з доступними
інноваційними технологіями для індивідуальної роботи з кожною дитиною,
щоб розробити та реалізувати індивідуальну програму комплексної корекційно-
реабілітаційної допомоги.
Для підвищення ефективності корекційно-реабілітаційної допомоги та з
метою оптимізації корекційно-розвивального процесу використовуємо таку
форму роботи як «Зошит взаємозв'язку» між медичним та педагогічним
персоналом, який застосовувався в кожній дошкільній групі.
«Зошит взаємозв'язку» рекомендований до впровадження науково-
методичною комісією зі спеціальної педагогіки Науково-методичної ради з
питань освіти Міністерства освіти і науки України. У ньому
сконцентрований своєрідний банк даних про всіх дітей, які виховуються в
спеціальному закладі, технологію їхнього індивідуального корекційного
навчання та його результати, містяться відомості про стан здоров'я кожного
вихованця, етапи лікувально-відновлювальної роботи з розвитку зору,
індивідуальна корекційно-розвивальна допомога та (що особливо важливо)
фіксуються її результати. Зошит дає можливість простежити послідовність
корекційно-реабілітаційної допомоги дитині протягом тривалого часу: від
моменту зарахування до закладу до випуску з нього. При цьому уточнюється
правильність первинно встановленого діагнозу, фіксуються зміни в стані
здоров'я та психофізичному розвиткові дитини, вчасно вносяться зміни до
комплексної корекційно-реабілітаційної програми з урахуванням

28
індивідуальних особливостей, динаміки розвитку кожної дитини. Усі фахівці
(психолог, логопед, інструктор ЛФК та ін.) мають у зошиті свої сторінки, на
яких вони конкретизують підгрупи дітей, з якими займаються, фіксують етапи
корекційної, логопедичної роботи, динаміку психологічної адаптації,
схильність до дисграфії, засоби її запобігання та їх результативність тощо.
У зошиті також вміщено рекомендовані для застосування в практиці
комплексної допомоги дітям і такі вправи для очей, що знімають зорову втому,
вправи для розвитку та зміцнення рухового апарату ока тощо. Комплексне
вивчення дитини і фіксація його результатів у зошиті взаємозв'язку допомагає
об'єднати зусилля всіх фахівців для розроблення заходів цілісної індивідуальної
корекційно-реабілітаційної допомоги кожному вихованцю дошкільного
закладу, визначити загальні проблеми і, що найважливіше, об'єднати дітей у
підгрупи для здійснення диференційованого підходу в процесі лікувально-
педагогічного супроводу. Більш глибоке визначення проблем вихованців,
комплектування груп, вироблення та затвердження перспективних напрямків
майбутньої роботи з ними, розроблення конкретних рекомендацій для батьків
відбувається під час психолого-медико-педагогічного консиліуму закладу
згідно з етапами лікування й корекції патології зору.
Для створення сприятливого середовища в закладі здійснюються
спеціальні профілактичні заходи:
- дотримання норм освітлення (достатнє освітлення, поєднання
штучного освітлення з природним);
- правильний добір та розміщення меблів;
- розсаджування дітей на заняттях за характером зорової патології
(згідно з рекомендаціями лікаря-офтальмолога);
- застосування адекватного зоровим функціям індивідуального
підходу під час проведення режимних моментів;
- дотримання норм тривалості занять;
- дотримання режиму зорових навантажень;
- періодична зміна видів діяльності дитини, проведення
фізкультхвилинок, гімнастики для очей;
- спеціальний підбір наочності з урахуванням характеру порушень
зору;
- дотримання рухових обмежень на заняттях з фізичної культури;

29
 - виконання заходів з профілактики як загального, так і зорового
стомлювання;
- обов'язкове виконання рекомендацій лікаря-офтальмолога стосовно
використання окулярів.
Особлива увага приділяється створенню умов ефективного відновлення
зорових функцій, загального здоров'я і фізичного розвитку кожної дитини,
реабілітації ушкоджених сфер.
Як відомо, реабілітація - це не лише комплекс заходів, що проводиться
після курсу лікування з урахуванням особливостей патології (ЛФК, масаж,
фізіотерапія, тренування порушених зорових функцій хворого органа). Це
також: реабілітація можливих наслідків зорового порушення, зокрема
нормалізація зниженої рухової активності.
Для здійснення диференційованого підходу розроблені спеціальні
режими рухової активності дітей кожної підгрупи з урахуванням стану
здоров'я і конкретного зорового порушення. При цьому враховуються
рекомендації лікарів та вчителя-дефектолога стосовно кожної дитини, які теж:
фіксуються в зошиті. Як зазначають В.П. Єрмаков і Г.А. Якунін, від
правильного підбору комплексу вправ залежить успіх у корекційно-
відновлювальній роботі з дітьми, що мають порушення зору.
Розподіл на підгрупи залежно від стану зорового захворювання та
рекомендований диференційований підхід під час проведення занять з фізичної
культури проводиться вчителем-дефектологом (тифлопедагогом) спільно з
лікарем-офтальмологом.
У процесі розвитку рухової активності дітей застосовуються інноваційні
технології, зокрема методика М.М. Єфименка. її використання дозволяє
розробляти комплекси вправ за відповідною темою у формі гри. Позитивними
факторами цих комплексів є: глибока біологічність, адже рухи властиві всьому
живому; відсутність негативної побічної дії (за умови правильного дозування);
можливість тривалого застосування; універсальність і широкий діапазон впливу
на організм; позитивний вплив на емоційний стан дитини; стимулюючий вплив
на всі органи та системи організму. На заняттях із фізвиховання та ЛФК
використовуються також: рухливі ігри, імітаційні і наслідувальні рухи з
яскравими предметами, що підвищувало емоційний стан дітей. Крім фізичних
вправ, з корекційною метою використовуються й такі, що закріплюють уміння

30
природно рухатися (ходьба, біг, орієнтування в просторі, самоконтроль рухів),
що дуже важливо для дітей, які погано бачать. Результати медико-
педагогічного контролю свідчать, що після відповідно організованих фізичних
вправ зір у дітей покращується на 15-20%.
Особлива увага приділяється правильній організації рухового режиму
протягом дня. Для цього групи обладнані мікроспорткомплексами.
Під час усіх занять широко використовуються фізкультхвилинки. Це
ефективний засіб розвитку рухової активності дітей, який проводиться, як
правило, у середині заняття. Така перерва на кілька хвилин необхідна всім
дітям, оскільки дозволяє зняти м'язову напругу і статичне навантаження,
пов'язані з тривалим сидінням. Правильне використання м'язових вправ - один з
найбільш ефективних засобів збереження і зміцнення здоров'я дитини.
Зниження зору або його погіршення можуть бути обумовлені по-
слабленням відповідних м'язів обличчя й ока, особливо тих, які рухають очне
яблуко. Тому гімнастика для очей є невід'ємною частиною профілактики
ускладнень очних захворювань. Вона проводиться під час занять, перед ними, у
вільний час, у процесі корекційно-розвивальної роботи. Під час занять, якщо
робота пов'язана із зоровим навантаженням, обов'язково застосовуються
вправи, які знімають зорову втому.
Усі ці заходи вживаються з метою зміцнення здоров'я, коригування
фізичного розвитку дітей, стабілізації та покращення гостроти зору, розвитку
функціональних можливостей збережених аналізаторів.
Усім дітям на досить високому рівні надається офтальмологічна
допомога. Крім оптичної корекції, вони одержують медикаментозне,
ортоптичне і плеоптичне лікування, стимулювання залишкового зору, а також;
за показанням своєчасне хірургічне втручання в умовах стаціонару. Уся
лікувально-профілактична робота спрямована на максимальне відновлення,
поліпшення й охорону послабленого зору дітей. Лікування і відновлення
зорових функцій відбувається в ортоптичному кабінеті під контролем
офтальмолога і проводиться медсестрою-ортоптисткою.
Реалізуючи комплексність корекційно-реабілітаційної діяльності
закладу, медична допомога тісно пов'язується з педагогічними заходами. З
одного боку, працівники офтальмологічної служби розвивають у дитини зорові
функції, розширюють їх сенсорні можливості. З іншого, педагоги формують

31
пізнавальні процеси дошкільників, навчають їх раціональних засобів зорового
сприйняття і тим самим удосконалюють збережені зорові функції.
Усі дані офтальмолога про стан зорових можливостей дитини щомісяця
заносяться до зошита взаємозв'язку, що дозволяє педагогам здійснювати
адекватну корекційно-реабілітаційну роботу, вчасно вносити корективи у свою
діяльність.
Педагоги також здійснюють підготовку дитини до лікування на
апаратах та закріплення результатів лікування очей під час роботи в
корекційних куточках. Такі куточки створені в кожній групі з урахуванням
офтальмологічних рекомендацій. Протягом року діти постійно виконують у них
спеціальні вправи, а вихователі включають в усі види навчальної діяльності
корекційні моменти.
Таким чином, медико-педагогічний штат колективу активно задіяний в
корекційно-реабілітаційному процесі з підтримки здоров'я, фізичного розвитку,
відновлення зорових функцій, підготовки кожної дитини до лікування на
апаратах.
Реалізація комплексної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям, яка
інтегрує діагностичні, медичні, педагогічні, психологічні, соціальні заходи
профілактики і лікування захворювання, реабілітацію після нього, передбачає
також цілеспрямоване використання інноваційних технологій підготовки дітей
із психофізичними порушеннями до навчання в школі. З огляду на
вищесказане, в основу структури цілісної системи корекщино-реабілітаційної
роботи з формування конкретних уявлень і реальних знань дітей про
навколишній світ покладено навчання «блоками» - за лексичними темами. Крім
того, інноваційний варіант цієї системи спрямований на поєднання зусиль як
педагогічного, так і медичного персоналу. У процесі корекційного впливу
здійснюється комплексний різнобічний вплив на дітей завдяки зусиллям
вихователя, логопеда, вчителя-дефектолога, психолога, фізкерівника,
медсестри-ортоптистки. Змінено й терміни вивчення теми: 1-й тиждень працює
тифлопедагог, здійснюючи підготовку дітей до вивчення певної програмної
теми; 2-й тиждень - вихователі, логопед, психолог; до цієї системи долучається
й медичний персонал, зокрема медсестри-ортоптистки. Така побудова системи
вивчення лексичної теми забезпечує неперервне та послідовне вивчення
навчального матеріалу.

32
 Відомо, що сім'я для дитини є першим і головним соціальним
інститутом. Однак батьки не завжди достатньо обізнані з особливостями та
потенційними можливостями дітей, не уявляють способів взаємодії з ними, не
спроможні вчасно надати їм корекційно-реабілітаційну допомогу.
Вищерозглянута система корекційно-реабілітаційної допомоги дітям із
психофізичними порушеннями містить і такий важливий напрямок, як
консультативно-методична підтримка батьків, залучення їх до роботи в
команді. Для роботи в команді з батьками проводитися попередня підготовка,
яка дозволяє долучити їх до спільної діяльності. Завдання спільної діяльності
дошкільного закладу та сім'ї полягають у:
• вивченні можливостей батьків кожної дитини із психофізичними
порушеннями щодо виховання дитини;
• активізації діяльності батьків з підготовки дітей до навчання в
школі в умовах сім'ї;
• озброєнні батьків знаннями та вміннями щодо проведення
корекційно-розвивальної роботи в умовах сім'ї;
• навчанні батьків способів взаємодії та спілкування зі своєю
дитиною:
• залученні батьків до практичної діяльності педагогічного колективу
закладу з корекційно-розвивальної роботи;
• наданні індивідуальної допомоги батькам у процесі корекційно-
розвивальної роботи;
• формуванні в батьків адекватного ставлення до захворювання своєї
дитини, її лікування та виховання.
У системі комплексної корекційно-реабілітаційної роботи закладу
робота з батьками проводиться як фронтально, так і індивідуально.
Застосовують такі організаційні форми:
- лекційно-просвітницька;
- консультативно-рекомендаційна;
- проведення круглих столів, конференцій, батьківських зборів,
дитячих свят, днів відкритих дверей тощо.
Регулярно в батьківських куточках розміщується інформація щодо
проблем, які виникають у процесі навчання та виховання дітей.

33
 Батьків навчають правилам гігієни та охорони зору, методам
стимуляції і розвитку зорових функцій, пояснюють важливе значення
використання дітьми окулярів, акцентують увагу на індивідуальних
особливостях кожної дитини та особливостях індивідуального підходу до неї,
з'ясовують напрямки корекційно-реабілітаційної допомоги дітям, при цьому
акцентуючи особливу увагу на важливості наступності в роботі персоналу
закладу і батьків. Особлива увага приділяється ще одному напрямку роботи —
підготовці до адаптації в соціумі.
Отже, запорукою успішної реалізації комплексного підходу до
корекційно-реабілітаційної роботи в спеціалізованому освітньому закладі - є
ефективна співпраця всіх категорій педагогічного колективу та батьків. Ця
співпраця забезпечує оптимальну, цілеспрямовану педагогічну, психологічну та
медичну діяльність, спрямовану на подолання чи послаблення недоліків
психічного та фізичного розвитку дітей з порушеннями зору, властивостей та
якостей їх особистості.

34
35
 Модель роботи навчального закладу ясла – садок компенсуючого типу № 35 для
дітей з вадами зору м.Рівне

Адміністрація (керуюча Педагоги ДНЗ Дефектологічна служба Психологічна служба Медична служба Батьки
підсистема)

Індивідуалізація навчально Розробка та втілення в Забезпечення психічного та Розвиток та охорона Формування

Підготовка кадрів до – виховного процесу практику інноваційного змісту, фізичного здоров’я дітей. залишкового зору мотиваційної
роботи з дітьми з форм та методик навчально – компетентності
психофізичними виховного й лікувально –
порушеннями у контексті реабілітаційного процесу
вимог Болонського
процесу Корекційна спрямованість Формування власної Проведення Психолого –
сенсорного виховання гідності, громадської позиції, лікувальних та педагогічні основи
Всебічна підготовка дитини із готовності до трудової оздоровчих заходів вивчення сім’ї дитини
зоровою патологією до діяльності, відповідальності для покращення з вадами зору.
Моделювання та інтеграції у суспільство
оновлення системи зі свої дії. зорових функцій.
внутрішнього контролю,
Корекція предметно –
гнучке управління
практичної діяльності
людськими ресурсами Формування у дітей вміння Гуманістична, Використання Формування
користуватися порушеним антропоцентрична і комп’ютерних соціально-
зором, здатність отримати психотерапевтична технологій в лікуванні перцептивних
інформацію про оточуючий спрямованість навчально- очних хвороб навичок у
Впровадження технологій
Створення оптимального світ за допомогою всіх виховного процесу дошкільників з
компетентно –
здоров’я – зберігаю чого, збережених аналізаторів порушеним зором
орієнтованого навчання
емоційного середовища засобами
в ДНЗ Лонгітюдна психолого – Дотримання невербального
педагогічна діагностика охоронно – спілкування.
Нормалізація навчального Інтеграція дітей з порушеним вихованців з метою
та корекційного навчання зором в середовищі здорових педагогічного
уточнення пізнавальних
однолітків режиму в ДНЗ
Організація навчальної і можливостей і визначення Творчо – ділові
особистісної підготовки, відповідних програм контакти з батьками,
переходу дітей з навчання
громад кістю,
довкілля в початкову Попередження та узгодженість у діях,
школу корекція можливих виконання загальних
відхилень у психічному,
вимог та
фізичному розвитку
Пріоритетні напрямки рекомендацій

Освітньо - виховний Лікувально-оздоровчий36 Корекційно - компенсаторний

Дошколярик
 1.3. Система роботи з дітьми
з особливими освітніми потребами у Вельбівненській
загальноосвітній школі І-ІІІ ст.
Мамай О.В., практичний психолог
Вельбівненської ЗОШ І-ІІІст.

Головна мета інклюзивної школи - дати всім учням можливість

повноцінного соціального життя, активної участі в житті колективу,
забезпечуючи взаємодію учасників групи, турботу одне про одного як членів
співтовариства.
Завдання інклюзивної освіти полягає в організації навчально-виховного
процесу, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей; розробці системи
надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими
освітніми потребами; створенні позитивного клімату в шкільному середовищі.
У нашому навчальному закладі навчаються четверо дітей з особливостями
психофізичного розвитку.
Одна дитина знаходиться на індивідуальній формі навчання із заняттями
на дому. Так як дитина з вадами слуху та мовлення заняття проводить вчитель-
дефектолог з Острозької спецшколи для глухих дітей. Для трьох дітей з
особливостями психофізичного розвитку, які неспроможні на рівні зі
здоровими однолітками оволодіти освітнім стандартом, виділено індивідуальні
години, складений відповідний розклад (з урахуванням індивідуальних
особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності). Заняття проводять
небайдужі і творчі учителі із високим рівнем психологічної компетентності,
адже покликання педагога (вони це розуміють) полягає у створенні умов для
розвитку кожної дитини. Коли не має індивідуальних занять діти з особливими
освітніми потребами відвідують заняття у загальноосвітніх класах. Отже ці учні
є частково інтегровані.
Індивідуальний навчальний план-один із найважливіших інструментів у
роботі з цими дітьми. Це документ, що містить детальну інформацію про
дитину і послуги які вона має отримувати. Його розробляє команда педагогів,
котрі працюють із дитиною, батьки та керівники школи, підписує директор та
батьки. Відповідальність за реалізацію ІНП покладено на всіх членів команди а

37
відстежує виконання завдань, окреслених в плані, заступник директора. План
складаємо на рік, при необхідності план корегуємо посеред року. Для успішної
інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров'я в систему
загальноосвітньої школи проведена значна робота з членами колективу школи,
батьками, учнями.
З педколективом постійно проводяться бесіди та обговорюються
питання стосовно інтегрованого та інклюзивного навчання на нарадах, круглих
столах, психолого-педагогічних семінарах, консиліумах, тренінгах. Обговорені
такі питання: «Принципи ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми
потребами», «Компоненти індивідуального навчального плану», «Риси та
вміння, важливі для ефективної роботи з дитиною з особливими освітніми
потребами», «Інклюзивна освіта: проблеми та перспективи», тренінг «З чого
почати?» (проведення комплексної оцінки сильних і слабких сторін дитини)
круглий стіл «Соціально-психологічний супровід дітей з особливими освітніми
потребами», психолого-педагогічний консиліум« Як допомогти дітям з
особливими освітніми потребами у загальноосвітній школі».
У школі створена своєрідна мережа підтримки. Всі працівники та
адміністрація школи, всі, хто працює з дитиною з особливими освітніми
потребами, допомагають один одному, обмінюються знаннями, намагаються
максимально використовувати місцеві ресурси для досягнення головної мети –
реалізації дитиною її потенційних можливостей.
Невід’ємною частиною системи роботи з дітьми з особливими освітніми
потребами є батьки, яких можна вважати першими і головними вчителями для
дитини. Тому ми будуємо свою роботу спираючись на інтереси дітей та їхніх
родин. Турботи сімей враховуємо повною мірою. Родини дітей із вадами
відповідальні, звичайно, за своїх дітей протягом усього їхнього життя. А одне з
найважливіших завдань нас, вчителів - допомогти батькам повірити у себе, у
свої сили, щоб вони могли подолати усі проблеми. До кожної родини
застосовуємо індивідуальний підхід. Під час розмов із батьками можна
дізнатися багато нового про дітей. Запорукою ефективних стосунків є повага,
не критичне ставлення, співчуття. Спілкування організовуємо через зустрічі у
школі, візити додому, телефон, записки, батьківські збори. При цьому ми
обмінюємось інформацією і розглядаємо можливі варіанти навчання дітей.
Родини мають бути впевнені, що інформація, яку вони надають усно чи

38
письмово членам педагогічного колективу не розголошується. Будь яке
прийняття рішення щодо дитини насамперед обговорюємо з батьками.
Ставимось з повагою до всіх членів родини і обов'язково дякуємо за візити,
співпрацю.
Особливі вимоги ставляться і до вчителів. Вони розуміють, що
тактовність - найважливіша умова в роботі. Педагоги розвивають у дітей
критичне мислення, підштовхують до прийняття самостійних рішень і
активного навчання, сприяють дружбі та співпраці між дітьми, використовують
творчі й оригінальні методи заохочення до мислення та навчання, сприяють
широкому використанню набутих умінь. Діти повинні мати змогу
використовувати свої знання та вміння у різних обставинах (ігрові форми
роботи, проблемні ситуації, ситуації вибору). Вчать дітей з вадами ефективно
діяти у стандартних ситуаціях у школі та поза нею. Буває таке, що учні не
хочуть гратися з однолітками, можуть боятися, діють дуже повільно чи
сором'язливо. У них спостерігається дефіцит соціальних умінь контактувати з
товаришами. А тому вчителі пропонують для цих дітей безпечне місце, звідки
вони могли б спостерігати за діяльністю інших, сприяють залученню дітей до
груп або просто щоб виконували завдання удвох. Використовують позитивне
підкріплення: усмішку, кивок голови чи плескання по спині, похвалу за
правильні дії, не примушують до колективної роботи, приділяють
індивідуальну увагу, щоб у них з'явилося почуття довіри, необхідне для
колективної роботи, звертають увагу на зусилля, а не результат, обмежують
рівень шуму у класі, відокремлюють гіперактивних дітей. Для інших учнів
класу дають чіткі вказівки: учні мають чітко розуміти, чого від них хочуть. У
класі вивішений розпорядок дня, на агресивну поведінку вчителі реагують
миттєво і організовують паузи, щоб заспокоїти дітей.
Перебування дітей з особливими потребами у класі зі здоровими
однолітками дає змогу дитині з вадами розвивати відповідні комунікативні та
соціальні навички. Звична соціальна взаємодія сприяє встановленню дружніх,
позитивних стосунків. Спостерігається покращення концентрації уваги, пам'яті,
посилення мотивації до навчання. Набувається успішний досвід оволодіння
вміннями, необхідними для активного самостійного життя.

39
 Спільне перебування корисне і для дітей без вад. Вони починають
розуміти, з якими труднощами стикаються інваліди, стають чутливими до
потреб інших, толерантніше сприймають людські відмінності.
Коли дитина починає відвідувати звичайний клас, батьки бачать, що
їхній син не такий ізольований від навколишнього світу, і відчувають
полегшення. Родина отримує підтримку інших батьків, налагоджуються дружні
стосунки. Стурбованість майбутнім своєї дитини стає не такою болючою.
Важливе місце в системі роботи з «особливими» дітьми займає
психологічний супровід в умовах інтегрованого (інклюзивного) навчання, який
необхідно розглядати, як діяльність практичного психолога, спрямовану на
створення комплексної системи медико-психологічних, психолого-
педагогічних та психотерапевтичних умов, які б сприяли їхній адаптації,
реабілітації та особистісному зростанню в соціумі (школа, сім'я, група
однолітків тощо).
Психологічний супровід дітей з особливими потребами — це завжди
пролонгований, динамічний процес, цілісна діяльність психолога, яка
передбачає п'ять взаємопов'язаних компонентів:
1) систематичний моніторинг медико-психологічного і психолого-
педагогічного статусу дитини в динаміці її психічного розвитку;
2) створення соціально-психологічних умов для ефективного психічного
розвитку дітей у соціумі;
3) систематичну психологічну допомогу дітям із порушеннями в
розвитку у вигляді консультування, психокорекції, психологічної підтримки;
4) систематичну психологічну допомогу батькам дітей із проблемами в
розвитку;
5) організацію життєдіяльності дітей з особливими потребами в соціумі
з урахуванням їхніх психічних та фізичних можливостей.
Відстеження психологічного статусу — досить складний процес, який
потребує тісної співпраці всіх фахівців, які беруть участь у життєдіяльності
дитини з особливими потребами. Серед фахівців, які супроводжують дітей із
порушеннями в розвитку, обов'язково мають бути психолог, відповідальний за
процес психологічного супроводу, педагог-дефектолог, лікар-психіатр або
лікар-невропатолог. Слід визначити основні етапи процесу психологічного
супроводу інтегрованого (інклюзивного) навчання.

40
 Підготовчий етап передбачає такі завдання:
o установлення контакту з усіма учасниками супроводу
дитини;
o визначення обсягу роботи та послідовності етапів
процесу психологічного супроводу;
o підготовку необхідної документації;
o складання графіка роботи.
Психолог під час спілкування з іншими фахівцями має пояснити їм мету
психологічного супроводу, розповісти про актуальний та потенційний рівень
розвитку дитини. Крім того, на цьому етапі психолог уточнює діагноз, форму
порушення, отримує інформацію про лікування, навчання дитини, пропонує
колегам висловити свої думки про дитину. Отримання такої додаткової
інформації необхідне не тільки психологу. На підготовчому етапі лікарі та
педагоги, контактуючи із психологом, також отримують від нього корисну
інформацію, яка допомагає їм скласти більш об'єктивне уявлення про діагноз і
характер клінічних проявів того чи іншого порушення.
Орієнтовний етап передбачає такі завдання:
• установлення контакту з батьками та родичами дитини;
• установлення контакту з класом, у якому навчається дитина, з класним
керівником;
• ознайомлення фахівців із результатами психологічного обстеження;
• обговорення з педагогами та іншими фахівцями особливостей
психічного розвитку дитини.
Етап планування передбачає:
• створення індивідуальної програми супроводу дитини з особливими
потребами;
• затвердження цієї програми всіма фахівцями, які працюють із
дитиною.
Складання програми психологічного супроводу можливе тільки після
ретельного психолого-медико-педагогічного обстеження кожної дитини. Етап
реалізації індивідуальної програми передбачає такі завдання:
• надання батькам та педагогам необхідної допомоги щодо створення
умов, необхідних дитині з особливими потребами для повноцінного, здорового

41
способу життя та успішного оволодіння навчальними програмами з
урахуванням її психічних та фізичних можливостей;
• надання необхідної психологічної допомоги батькам дитини, її
родичам, друзям з метою гармонізації міжособистісних взаємин з нею,
оптимізації виховного процесу;
• здійснення просвітницької та консультативної роботи з педагогами,
педагогами-дефектологами, логопедами та іншими фахівцями, які працюють із
дитиною.
Заключний етап передбачає колективне обговорення з фахівцями
ефективності виконаної роботи з рекомендаціями щодо подальшої діяльності
дитини з особливими потребами.
Пріоритетними завданнями практичного психолога, який здійснює
психологічний супровід інтегрованого (інклюзивного) навчання дітей з
особливими потребами, є:
• запобігання появі у хворої дитини психопатологічних рис під впливом
особливих умов її розвитку;
• запобігання затримці у здобутті знань, розвитку особистості,
інфантилізму;
• заспокоєння дитини, зміцнення її вольових рис;
• стимулювання позитивного ставлення до дефекту, віри в можливість
його компенсації;
• просвітницька робота з іншими дітьми та педагогами школи,
спрямована на роз'яснення особливостей контингенту дітей з вадами в розвитку
і необхідності адекватного ставлення до них;
• оптимізація спілкування дитини з однолітками, батьками, педагогами;
• допомога дитині в опануванні системи відносин зі світом і самим
собою;
• розроблення і впровадження відповідних форм і методів роботи як
умови успішного навчання дітей з особливими потребами.
Ці завдання реалізуються через такі основні напрями роботи
практичного психолога, який здійснює супровід інтегрованого (інклюзивного)
навчання:
• психологічна діагностика;
• психологічна корекція;

42
 • психологічне консультування;
• психологічна реабілітація;
• психологічна підтримка.
Головною метою психодіагностики є психологічне обстеження
пізнавальної та особистісної сфери дитини для виявлення структури дефекту,
встановлення збережених компонентів психічної діяльності, на які можна
розраховувати в роботі з дитиною. Психодіагностика може бути спрямована і
на батьків дитини для з'ясування стилю виховання та особливостей взаємин із
дитиною.
Основні методи обстеження такі:
• вивчення документації з метою накопичення анамнестичних даних та
отримання уявлення про причини порушення в розвитку;
• метод бесіди, за допомогою якого з'ясовують особливості психічних
проявів дитини в процесі спілкування з її батьками, найближчим оточенням, із
самою дитиною;
• аналіз результатів діяльності дитини: дитячих малюнків, письмових та
навчальних робіт, різних виробів тощо;
• метод спостереження, який дає змогу зробити висновок про різні
прояви психіки дитини в умовах її безпосередньої діяльності за мінімального
втручання з боку спостережника;
• метод експерименту, який передбачає накопичення фактичного
матеріалу в спеціально змодельованих умовах, які б забезпечували активний
прояв досліджуваних явищ;
• метод тестування, який використовують для оцінювання рівня
розвитку здібностей, можливостей, розумового розвитку дитини (з цією метою
можна застосовувати методики для дослідження пізнавальних процесів,
інтелектуальної, особистісної сфери, методи профдіагностики).
Психологічна корекція спрямована на розвиток певних психічних
функцій дитини — пам'яті, уваги, мислення, які забезпечують навчальну
діяльність, а також на систему взаємин дитини з батьками, друзями,
однолітками.
Психологічне консультування або просвітницько-консультативна
діяльність проводиться переважно з педагогами школи та батьками дітей з
особливими потребами, але його можна провести і з самою дитиною.

43
Консультативна робота з дітьми з особливими потребами спрямована на те,
щоб за допомогою спеціально організованого процесу спілкування
актуалізувати в дитині додаткові психологічні сили і здібності, які можуть
забезпечити вихід зі складної життєвої ситуації. За такого типу допомоги увага
зосереджується не стільки на вадах розвитку, скільки на ресурсах особистості
дитини, її можливостях.
Основні форми консультативно-просвітницької роботи:
• лекції (виступи) для педагогів та батьків;
• семінари (психолого-педагогічні, семінари-практикуми);
• складання для батьків і педагогів пам'яток з актуальних проблем дітей
з особливими потребами;
• розроблення рекомендацій учителям щодо здійснення особистісно-
орієнтованого підходу в навчанні та вихованні дітей;
• бесіди з дітьми;
• індивідуальні та групові консультації з батьками та вчителями.
Психологічну реабілітацію слід розуміти як відновлення частково
втрачених або ослаблених особливостей і функцій організму чи особистості
дитини з метою повноцінного розвитку її індивідуальних можливостей.
Психологічна реабілітація дитини з особливими потребами спрямована на
розвиток її здатності до самостійного просування в житті, уміння жити в нових
соціальних умовах, долаючи або компенсуючи особистісні обмеження.
Стосовно школи реабілітаційна діяльність передбачає внесення пропозицій
щодо змін в організації навчально-виховного процесу з метою визначення
оптимального навантаження для дітей з особливими потребами, щоб уникнути
неврозів, збільшити адаптаційний потенціал дитини.
Психологічна підтримка є важливим видом психологічної допомоги
дітям із порушеннями в розвитку. Вона має такі основні напрями:
• психологічна підтримка батьків та інших родичів дитини;
• психологічна підтримка вчителів, які працюють з такими дітьми;
• психологічна підтримка самих дітей.
Психологічну підтримку батьків слід розглядати як систему заходів,
спрямованих на:
• зменшення в них емоційного дискомфорту у зв'язку із захворюванням
дитини;

44
 • підтримка впевненості батьків у можливостях їхньої дитини;
• формування в них адекватного ставлення до проблем дитини;
• підтримка адекватних батьківсько-дитячих стосунків та стилів
сімейного виховання.
Процес реалізації психологічної підтримки батьків тривалий і потребує
комплексного підходу, який передбачає участь не тільки психолога, а й усіх
інших фахівців, які супроводжують дитину, педагога-дефектолога, лікаря,
соціального працівника та інших.
Серед заходів, які забезпечують психологічну підтримку, досить
ефективним є створення клубів для батьків дітей із порушеннями в розвитку.
Спілкування батьків, які мають майже однакові проблеми, передбачає
взаємопідтримку та обмін інформацією, що є важливим чинником пом'якшення
наслідків психотравматичного стресу.
Може стати у пригоді і використання таких групових форм роботи
психолога як батьківські семінари та тренінгові заняття. Основною метою
таких форм роботи є розширення знань батьків про психологічні особливості
дітей з проблемами в розвитку, психології виховання та сімейних стосунків.
Під час таких зустрічей не тільки підвищується поінформованість батьків про
дитину, а й, що важливіше, відбуваються зміни в ставленні батьків до проблем
дитини та завдань її виховання.
Психологічна підтримка батьків здійснюється не тільки у формі
групового спілкування, а й під час індивідуальних бесід, присвячених
проблемам дитини, сімейним проблемам. Важливу роль в забезпеченні
ефективної психологічної підтримки батьків дитини з особливими потребами
відіграє створення різноманітних форм групової взаємодії батьків та інших
членів сім'ї. Необхідно, щоб сам процес був неперервним, комплексним та мав
творчий характер.
Психологічна підтримка вчителів, які працюють з такими дітьми,
спрямована на формування в них психологічної готовності до роботи із цими
дітьми та на профілактику емоційного вигоряння. Під час такої роботи педагоги
мають опанувати психотехнічні методи релаксації та зняття психоемоційного
напруження.

45
 Структура роботи Вельбівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.
з дітьми з особливими освітніми потребами

Розвиток психологічних Виховна робота

процесів
Залучення дитини до
Активізація соціально-
Педагогічний педагогічного
пізнавальної діяльності
процесу(соціалізація)
колектив
Співпраця школи і
Медична служба батьків
Дитина з
особливими Соціально-педагогічна
потребами допомога сім’ї
ПМПК
Інформаційно-
Психолого-
консультаційна
педагогічний допомога
супровід
Корекційно- Діагностична Психологічна
розвивальна робота робота просвіта
46
 1.4. Модель
організації інклюзивного навчання
в дошкільному навчальному закладі
№5 «Усмішка» м. Здолбунів Рівненського району
Лаба Наталія Георгіївна, методист
ДНЗ №5 «Усмішка», м. Здолбунів

З метою реалізації державної політики щодо інтегрованого та

інклюзивного навчання запроваджено педагогічний проект «Я+МИ».
Завдання:
• отримання дитиною, з порушеннями мовленнєвого розвитку чи
високим ризиком появи мовленнєвих вад, дошкільної освіти;
• сприяння її оптимального розвитку і адаптації в освітніх установах та
суспільстві;
• надання допомоги сім'ям дітей, які потребують корекційного
втручання.
Кадрове забезпечення корекційно-психологічної допомоги закладу №5
«Усмішка»:
Логопед - проводить діагностичне обстеження. Первинні прийоми
«дитина-батьки», консультацій та заняття, направлені на підтримку дітей і
дорослих, які мають логопедично-дефектологічні проблеми; консультації і
заняття направленні на виправлення мовленнєвого дефекту, розвиток
когнітивної, емоційної та сенсорних сфер дитини; очолює міждисциплінарну
команду закладу.
Психолог - психологічне діагностування, консультації і завдання,
направлені на підтримку дітей та дорослих, які мають соціально-емоційні
проблеми. Приймає участь у міждисциплінарній команді.
Старша медсестра - здійснює медичну підтримку і контроль, консультує
батьків щодо прийомів догляду, пов'язаних із здоров'ям малюка із особливими
потребами; приймає участь у роботі міждисциплінарної команди.
В організації допомоги дитині і родині реалізується декілька підходів:
І. Особистісно-орієнтований підхід - дитина з порушеннями у розвитку
сприймається, в першу чергу, як дитина з її природними дитячими інтересами,
такими як потреба у спілкуванні, грі...

47
 Корекційно-психологічна служба складає «Індивідуальний план
розвитку дитини», враховуючи висновки ПМПК, стан здоров'я дитини, сильні
сторони її розвитку, індивідуальні потреби і складності дитини на шляху
оволодіння дошкільною освітою і підготовки її до школи; враховуються
індивідуальні запити і можливості кожної сім'ї.
II. Сімейно-орієнтований підхід: сім'я - первинна система, яка підтримує
дитину. Саме тому батьківські уявлення, очікування, потреби, знання відносно
власних дітей є важливими при плануванні і виконанні програми раннього
втручання.
Виконання індивідуального плану розвитку буде ефективним у випадку,
коли сім'я сприймається як повноцінний партнер на всіх етапах її реалізації;
прийняття нею рішення про ранню корекційну допомогу; процес планування
програми розвитку дитини, включаючи оцінку, моніторинг. Родина включає
прийоми та особливі підходи до розвитку дитини в її повсякденних справах,
сприяючи максимально можливому розвитку дитини.
III. Міждисциплінарний підхід
Міждисциплінарний підхід в освітній роботі з дітьми з особливими
потребами - спільна робота всіх фахівців закладу та спеціалістів різних
областей - медицини, педагогіки, психології, соціальної роботи, які складають
єдину команду міждисциплінарної взаємодії.
Міждисциплінарна взаємодія направлена на подолання бар'єрів між
окремими дисциплінами, збільшення можливих зв'язків, які дозволяють
формувати єдиний погляд на дитину, її сильні сторони і проблеми, планувати
програму допомоги.
Психолого–корекційна служба закладу має такі ресурси:
• Розвиваюча корекційна комп'ютерна програма
«Вундеркінд», «Жива абетка»
• Розвиваючі дидактичні ігри та іграшки
• Бібліотека дитячої літератури
• Методична бібліотека
• Аудіотека
Матеріально-технічна база:
• Кабінет логопеда
• Кабінет психолога

48
 • Музичні і фізкультурна зали
• Медичний кабінет
Діти відбираються за такою системою:
І. Діти, які мають наступні діагнози:
• Моторна алалія
• Сенсорна алалія
• Ранній дитячий аутизм
• Вроджені аномалії розвитку
• Заїкуватість
• Зниження слуху
• ЗПР
II. Діти, які виховуються у несприятливих соціально-економічних
умовах:
• Члени сім'ї мають подібні діагнози;
• Члени сім'ї страждають на алкоголізм;
• Сім'я живе в складних соціально-економічних умовах.
III. Діти, у яких спостерігаються серйозні зміни у поведінці.

Родина може звернутися в ДНЗ як самостійно, так і за направленням

спеціалістів - лікарів, ПМПК.
Підтримка батьків дітей з особливими освітніми потребами
здійснюється у вигляді надання наступних послуг:
• діагностика рівня розвитку дитини;
• консультація спеціалістів: психолога, логопеда, медичної
сестри
• інформування про ефективні способи розвитку і умовах
розвитку дитини, про освітні та медичні заклади міста, сприяння в
отриманні родиною послуг у цих установах.
• отримання дошкільної освіти дитиною (загальноосвітні та
індивідуальні заняття)
• навчання батьків способам ефективної взаємодії з дитиною;
• оцінка і допомога в організації розвиваючого простору:
ігротека, дитяча бібліотека, матеріали для продуктивної діяльності.

49
 Режим отримання допомоги у даному закладі є таким:

Опитування батьків, Встановлення Бланк первинного

Первинний
контакту з дитиною, первинний огляд прийому, запис у
прийом =
дитини книзі прийому
аналізу ситуації

Первинна діагностика + Мовленнєва карта,

Діагностика яка коригуються
Чергова діагностика: 1 раз в квартал
рівня розвитку 1 раз в квартал

Результат роботи консиліуму Індивідуальний план

Складання міждисциплінарної команди закладу + розвитку, протоколи
індивідуального висновки ПМПК (районного та комісії, коректується
плану допомоги обласного рівня) 1 раз в три місяці

Згідно державної Базової програми

розвитку дитини дошкільного віку « я Згідно орієнтованої
Участь у у Світі», врахування індивідуальних сітки занять, плану
особливостей і запитів дітей освітньої роботи
групових
(диференціація завдань за складністю)
заняттях

Індивідуальні Конспекти, згідно плану 2 рази в тиждень,

індивідуального розвитку та зошити взаємодії з
логопедичні врахування планів освітньої роботи вихователем і
вікових груп, зошити взаємодії з батьками рази
заняття
вихователем і батьками

Заняття з Індивідуальні, групові релаксаційні, Конспекти, плани

психологом роботи психолога
ігрові

Батьківське Журнал
За запитами родини консультацій
консультування

50
 В дошкільному закладі використовуємо такі методи роботи:
• метод діагностичного анкетування: аналіз ситуацій розвитку дитини;
прояв батьківського запиту; оцінка ресурсів дитини і її оточення для складання
індивідуального плану допомоги; оцінка ефективності комплексу наданих
послуг
• метод спостереження за поведінкою і рівнем розвитку дитини (дитини
сьогоднішньої у порівнянні з дитиною вчорашньою)
• метод включеного спостереження - збирається повна інформація для
консиліуму, коректується індивідуальний план розвитку дитини та допомоги
сім'ї.
• метод планування - міждисциплінарна оцінка, постановка завдань
• метод активного навчання і проблематизації - дозволяє спеціалістам
закладу. Батькам розширяти свої знання, професійні і соціальні компетенції з
метою нормалізації життя родини.
• метод активного інформаційного впливу
Основними прийомами роботи є:
• підлаштування під темп можливостей дитини на перших етапах з
поступовою корекцією типу роботи
• диференціація та адаптація завдань
• обмеження стимулів ( не більше трьох за заняття)
• організація робочого простору, адекватного ситуації розвитку
• використання ритуалів на занятті
• лаконізм в використанні слів на занятті
• заохочення

51
Схема організації інклюзивного навчання в дошкільному
навчальному закладі №5 «Усмішка» м. Здолбунів, Рівненської
області.

ЛОГОПЕД:
логопедичне
консультування,
вирішення
«прикладних» задач
освіти,
БАТЬКИ – індивідуальна ВИХОВАТЕЛЬ:
основна корекційна освітня
підтримуюч допомога діяльність згідно
а система чинного
дитини законодавства та
програм освіти,
індивідуальних
особливостей
дитини

ДИТИНА
з
особливими
Медична освітніми ПСИХОЛОГ:
сестра – потребами соціально-
медичний емоційна
патронаж, підтримка
консультуванн дітей,
я психологічне
діагностування

ПМПК: Муз.керівник:
встановлення здійснення
діагнозу, музичного
медичний розвитку +
супровід, логоритміка
консультування

52
 1.5. Система роботи психологічної служби
Центру РПРСА «Пагінець»
Статкевич Катерина Петрівна, соціальний
педагог Центру РПРСА «Пагінець»

Центр ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з

особливими потребами "Пагінець" розпочав свою роботу з 2004 року.
Унікальність Центру полягає в тому, що в ньому впроваджуються найсучасніші
реабілітаційні методики, спрямовані на ранню стимуляцію інтелектуального
розвитку та запобігання розумовій відсталості з перших тижнів і місяців життя
дитини. Після занять за спеціальною програмою вихованці центру можуть
навчатися у звичайній загальноосвітній школі, а не у спеціалізованих закладах.
У Центрі працює мультидисциплінарна команда, членами якої є
реабілітацій на, логопедична та психологічна служби. Також до складу
даної команди входять музичні керівники закладу, вихователі груп і,
звичай но, батьки вихованців Центру.

Освітня проблема психологічної служби Центру РПРСА «Пагінець»:

Психологічний супровід дітей, які потребують підвищеної уваги, дітей з
особливими потребами та дітей з ускладненою поведінкою в умовах Центру,
спеціалізованих закладах та класах інклюзії в ЗОШ.

Проблемне питання психологічної служби:

 Оптимізація навчально-виховного процесу, поліпшення психологічного
клімату в колективах дітей, педколективі та в сімейних осередках;
 Психологічне та соціальне забезпечення процесу адаптації дитини до
Центру, профілактика дезадаптації.

Завдання психологічної служби Центру РПРСА «Пагінець» на 2012-

2015 н. р.:
 Продовжувати працювати над підвищенням психолого-педагогічної
обізнаності батьків через залучення їх до тренінгів, семінарів-
практикумів та групових консультацій.

53
  Сприяти захисту прав і свобод дітей в домашніх умовах, умовах Центру
та груп соціально-педагогічного патронату через патронування.
 Забезпечувати наступність психолого-педагогічного супроводу дітей від
дошкільного до початкового навчання.
 Здійснювати профілактику та корекцію відхилень психічних процесів в
інтелектуальному і особистісному розвитку дитини за рахунок
впровадження у роботу здоров’язберігаючих технологій.

Робота з педагогами та батьками проводиться за такими напрямами:

 Індивідуальні консультації;
 Групові консультації;
 Психологічні заняття з елементами тренінгу;
 Виступи на батьківських зборах;
 Круглі столи, диспути та семінари - практикуми з різних психологічних
питань;

Робота з дітьми:
 Виявлення та подолання проблем адаптаційного періоду;
 Діагностування дітей;
 Створення умов для оптимізації спілкування в сфері «дорослий-дитина»
та «дитина-дитина»;
 Проведення індивідуальних та групових розвивально-корекційних робіт;
 Ігри на формування адекватної самооцінки, на гармонізацію особистості
дитини з ОП, на розвиток їх комунікативних навичок, навичок
самообслуговування, загальну згуртованість групи;
 Релаксаційні вправи для зняття напруги;
 Ігри, спрямовані на розвиток спілкування, інтелекту та емоційної сфери
дітей.

54
 Модель системи роботи психологічної служби
Центру РПРСА «Пагінець»

Психологічні
напрямки
Псих. служба
діагностичний
Психолого- пе
просвітницький бат
педагогічний дк
ьк
супровід дитин ол
корекційно- и
навчально- ект
відновлюючий а ив
виховного
процесу навчально-методичний

вихователь

пізнавальна компетентності самоосвітня

особистісна соціальна
здоров`язберігаюча

Напрямки роботи
пр
ик

ла
фі
кт

о
а

соціал
адапт
ація

ьна
спосіб

комунік
здоро
життя

емоцій
навичк
ативні
вий

но-
и
нн

оп
на

са
м
із
я

реалізуються через:
заняття спільні справи

просвіта

аудиторія
діти педколектив
батьки

Види та форми роботи

діагностування діагностування семінари-практикуми

розвивальні заняття батьківські збори тематичні педради
тематичні заняття конференції діагностування
ї
драматизація консультування інтерактивні ігри
сюж.-рольові ігри тренінгові заняття інформповідомлення
корекційні заняття семінар-практикум ділові ігри
55
проф. заняття усний журнал консультування
 Організація інклюзивного навчання у
КЗО «БНРЦ Дніпропетровської обласної ради»
За матеріалами з методичного посібника
«Педагогічний супровід дитини з порушенням
слуху в умовах інклюзивного навчання»,
Родименка І.М., Ахмедової І.В., Горбань Л.В.

У поданому матеріалі відображений стан справ «Багатопрофільного

навчально-реабілітаційного центру», у впровадженні інклюзивного підходу до
освіти.
У центрі працює команда спеціалістів (два спец педагоги: ведучий
вчитель 2-А класу для дітей з порушеннями мови та асистент - вчитель 2-В
класу слабочуючих дітей, сурдопедагог, логопед, психолог, соціальний педагог,
інструктор слухової роботи, вихователь 2-А класу).
Залучена до інклюзивного навчання учениця 2-В класу слабочуючих
Погонець Юлія 03.03. 2002 року народження, яка має діагноз: порушення
психологічного розвитку, сенсоневральна туговухість II ступеню. Дівчинка
показала хороші результати на кінець І семестру. Програмовий матеріал за-
своїла на достатньому рівні. Володіє самостійною мовою з аграматизмами.
Самостійно складає розповідь про оточуюче. Залишок слуху дає можливість
дівчинці розвиватися далі . В такому разі з'явилася необхідність помістити
дівчинку в мовне середовище, чого забажала і сама дівчинка.
За рішенням ШПМПК реабілітаційного центру Погонець Юлія
переведено на апробаційний термін (II семестр) до 2-А класу для дітей з
порушеннями мовлення.
На першому етапі навчання фахівці реабілітаційного центру, які
забезпечують реалізацію програми і спеціальних послуг, насамперед всебічно
вивчають анамнез дитини, знайомляться з особливостями поведінки,
навчальних пріоритетів, з індивідуальною соціально-педагогічно та медико-
психологічною картою супроводу учня з особливими потребами (додається),
конкретних вмінь а також загального розвитку учениці. Ця інформація дає
змогу відповідним чином будувати навчальний процес, задовольнити потреби
дитини і сприяти її всебічному розвитку.

56
 Будь-який процес варто розпочинати з планування. Для цього
організовуються зустрічі всіх членів команди спеціалістів. Ведучий вчитель
проводить навчальний процес за «Програмою для 2-4 класів загальноосвітніх
навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення». Паралельно
з цією програмою враховуються програмові вимоги « Програми для 2-4 класів
загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом». Для цього
вчителі 2-А та 2-В класів розробляють щотижневий план навчальної та мовно-
корекційної роботи з організації інклюзивного навчання учениці, де вказуються
програмові вимоги, підібраний мовний матеріал згідно Програм, вказуються
рекомендації вчителя індивідуальної роботи та результати проведеної роботи. В
останній день тижня вчителі знову збираються і планують подальшу роботу на
наступний тиждень.
Під час планування поурочних, індивідуальних та виховних занять
враховуються вікові можливості дитини, особливості в розвитку, потенційні
можливості, здібність до занять, рівень актуального розвитку відхилення в
емоційно-вольовій сфері .Лише передбачивши всі ці аспекти фахівці центру по-
чинають здійснювати проведення тривалої та кропіткої роботи.
На першому етапі навчання вчителем-дефектологом була проведена
робота з уточнення слуху за допомогою мови. Була встановлена відстань, на
якій учениця сприймає запропонований матеріал а також рівень сприйняття
мови на слух із слуховим апаратом за станом слуху на краще вухо. Всі дані
вчитель-дефектолог оформила в таблиці і розмістила у класному куточку.
Разом з вчителем була заведена індивідуальна соціально-педагогічна та
медико-психологічна карта супроводу учня з особливими потребами, в яку
вносять свої висновки та рекомендації інші спеціалісти закладу: логопед,
дефектолог, психолог дитячий психіатр, лікар, лікар-ортопед.
Для того, щоб слабочуюча учениця якнайповніше опанувала мову, вміла
використовувати її в школі, в побуті, в різних життєвих ситуаціях, потрібно
навчити її сприймати мову, спираючись на підлягаючі зберіганню аналізатори і
слух. Завданням роботи з розвитку слухового сприйняття на уроках є як-
найповніше включення пониженого слуху в учбовий процес і підвищення
комунікативної функції мови. А саме в мовному мікрокліматі , як вже
спостерігалося фахівцями, у дівчинки особливо напружене слухове сприйняття.
Вона максимально прикладає зусиль, щоб розбірливо почути мову вчителя ,

57
слідкувати за мовою учнів. Та використання слухового апарату на уроках
розглядається не лише, як засіб сприйняття мови, але і як засіб розвитку
слухового сприйняття.
Вчителем-асистентом надається допомога ведучому вчителю з розвитку
слухового сприймання учениці та розвитку зв'язного мовлення, а саме: облік
стану слуху, правильне використання слухового апарату, підбір мовного
матеріалу на урок, вироблення слуховимовних комплексів, корекція вимови,
дозування звукового навантаження. При цьому вчитель повинен дотримуватись
принципу, що основна частина уроку (пояснення нового матеріалу, робота над
його засвоєнням) повинна проходити при опорі на слухо-зорове сприйняття. В
той же час частину матеріалу слід пред'являти на слух. На кожному уроці
проводиться індивідуальна робота з розвитку слухового сприйняття та
формування мови учениці.
Вчитель-асистент періодично відвідує уроки 2-А класу, спостерігає за
навчанням Юлії, її успіхами та недоліками. Коли у дівчинки виникали
труднощі у розумінні чи сприйманні матеріалу, в такому випадку вчитель-
асистент створює підвищену готовність до сприйняття шляхом наочних
ситуацій, діалогу, виділення знайомих слів у мовному потоці, виділення нових
слів, їх пояснення за допомогою предметних та сюжетних карток, ілюстрацій,
малюнків, з використанням дактиля, можливо жестів.
Виникали труднощі не лише в педагогічному стані, а й в соціальних
стосунках. Складалась така ситуація з Погонець Юлею: на будь-якому занятті,
якщо мова йдеться про родину, дівчинка комплексує. В такому випадку
залучалися у навчально-виховний процес психолог, психіатр, які відразу надали
допомогу дівчинці встановлювати і підтримувати контакти з оточуючими
людьми. Вони застосували спеціальні педагогічні прийоми, щоб допомогти,
дитині адаптуватися в інших умовах.
Соціальний педагог виконує різні функції в центрі, і всі вони корисні як
для дитини, так і для персоналу. Він надає консультації вчителям та координує
їхню діяльність, допомагає модифікувати навчальний зміст, надає підтримку на
уроці й безпосередньо займається з дівчинкою.
В цей період перед педагогами постало питання: на що спиратися, як
підігнати рівень дитини до відповідного рівня. Мікроколектив спеціалістів став
працювати у тісному зв'язку. У вчителя з вихователем ведеться зошит

58
взаємозв'язку, де відмічається над чим треба працювати. З сурдопедагогом
обговорюються щодня питання , на які треба звернути особливу увагу.
Вчитель-логопед веде зошити з подолання дефектів мови. Вчитель на кожному
уроці використовує у своїй роботі листок вимови учнів. Для дітей заведені
зошити з корекції та автоматизації звуків, з якими діти працюють самостійно чи
з допомогою дорослих.
Сурдопедагог дає свої рекомендації вчителю та вихователю щодо
проведення фонетичної зарядки, над яким матеріалом треба працювати, на того
чи іншого учня звернути особливу увагу під час вимови. Вчитель-логопед дає
рекомендації з проведення артикуляційних вправ та інше.
Вчитель індивідуальної роботи враховувала зміст програмового
матеріалу і відкоригувала план індивідуальної роботи. Вся корекційна робота
базується на тісному зв'язку між всіма спеціалістами центру.
Через деякий час ведучий вчитель разом з вчителем-асистентом та
іншими фахівцями оцінюють успіхи дитини, визначають на скільки
ефективним є навчальний план, методи та прийоми роботи з ученицею. Для
цього будуть збиратися зразки робіт дитини, результати спостережень,
контрольні листки, описи поведінки, результати порівнянь з типовим рівнем
розвитку. Відомості про прогрес записуються безпосередньо в навчальний
план.
Спостереження за дитиною ведеться безперервно, результати
аналізуються і на основі результатів корегуються дії вчителів. Аналіз
результатів допоможе вчителеві визначити сильні якості, схильності і потреби
слабочуючої дитини. Планування роботи з дитиною є своєрідним прогнозом
стосовно дитини. Що дозволяє побачити цілісну картину особистості дитини, її
можливе майбутнє.
Фахівці реабілітаційного центру вважають, що інклюзивна освіта має
великий потенціал у всебічному розвитку дитини.
На уроках ритміки проводиться робота з розвитку слухового сприймання
та формування мови. Учителями-логопедами реабілітаційного центру
проводяться індивідуальні та групові заняття з розвитку мовлення. Заняття з
розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови
з глухими учнями, з розвитку слухового сприймання та формування вимови з
учнями зі зниженим слухом проводяться індивідуально. На уроках фізичного

59
виховання - лікувальна фізкультура, яка проводиться як групами, так і
індивідуально інструкторами лікувальної фізкультури за спеціально
розробленими комплексами з урахуванням форм і ступеня захворювання дітей
під наглядом лікарів центру. Один раз на тиждень з учнями проводяться
заняття з лікувального плавання. Спеціалістами центру здійснюється як
спеціальне діагностичне навчання, так і лікувальні заняття, психотерапія,
спеціальні корекційно-розвивальні заняття. Зміст корекційно-розвивальних
занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених
особливостями так і лікувальні заняття, психотерапія,спеціальні корекційно-
розвиваючі заняття. Зміст корекційно-розвиваючих занять спрямований на
вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного
розвитку учнів і реалізується через навчальні предмети. Основною метою
реабілітаційного центру є інтегрування учнів до загальноосвітньої школи за
місцем проживання, тобто впровадження інклюзивної форми навчання.
Передумови успішного впровадження інклюзивного навчання:
- залучення до організації навчання допоміжних працівників:
спеціальних педагогів чи асистентів. У кожному разі присутність ще одного
дорослого на уроці відкриває багато нових можливостей та впровадження
комплексного підходу до всебічного розвитку дитини;
- в інклюзивному середовищі діти з обмеженими можливостями
демонструють вищий рівень соціальної взаємодії з іншими дітьми, які таких
обмежень не мають. Особливо тоді, коли доросла особа надає підтримку ,
заохочуючи до соціалізації ;
- в інклюзивному середовищі підвищується соціальна компетентність
і вдосконалюються комунікативні навички дітей з відмінними здібностями.
Вважається , що це безпосередньо пов'язано з широкими можливостями для
соціальної взаємодії з нормальними дітьми, що не мають обмежень, адже вони
надають поведінкові моделі цим дітям, які продовжують формувати властивості
своєму вікові соціальні й комунікативні компетентності;
- діти з обмеженими можливостями навчаються за складнішою й
глибшою навчальною програмою, завдяки чому процес набуття вмінь та
навичок протікає ефективніше і навчальні досягнення покращуються.
Програма, яку діти з відмінними можливостями опановують в закладі з
інклюзивним навчанням має вищий якісний рівень порівняно з програмами

60
сегрегованих шкіл, а діти в таких закладах присвячують більше часу
розв’язуванню навчальних завдань і демонструють покращені результати в
навчанні;
- посилюється соціальне сприйняття дітей з відмінними здібностями
завдяки методиці навчання в інклюзивних школах, де воно часто відбувається в
формі групової роботи. Працюючи в малих групах діти навчаються бачити
людину, а не її ваду та починають усвідомлювати , що між ними та дітьми з
обмеженими можливостями є багато спільного;
- дружні стосунки між дітьми з обмеженими можливостями та
іншими , що таких обмежень не мають, зазвичай частіше розвиваються в
інклюзивному середовищі;
- інклюзія допомагає дітям з обмеженими можливостями розвивати
загальні знання;
- діти з обмеженими можливостями, які відвідують масову школу
увійшовши в доросле життя, як правило, проводять більше часу у дозвіллі поза
домом, більше часу витрачають на дозвілля з іншими дорослими, які не мають
обмежень, та на громадську роботу чого не можна сказати про тих, хто пере-
бував у сегрегованих навчальних закладах;
- сприятливе середовище навчання для дітей з обмеженими
можливостями;
-наявність гнучкого розкладу, який надає змогу проводити індивідуальні
заняття.
Навчання в інклюзивних освітніх закладах є корисним як для дітей з
особливими освітніми потребами, так і для звичайних дітей, членів родин та
суспільства в цілому. В інклюзивних класах наголос робиться в першу чергу на
розвиткові сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх проблемах. Взаємодія
з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та
емоційному розвиткові дітей з особливими потребами. При цьому діти з
типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з
особливими освітніми потребами і мотивують їх до розвитку та
цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія між
«здоровими» дітьми і дітьми з особливими потребами в інклюзивних класах
сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії

61
діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських
відмінностей, вони стають більш чуйними, готовими до взаємодопомоги.
Інклюзивні підходи також корисні для сім’ї. В цьому випадку родини
дітей з особливими освітніми потребами можуть отримувати підтримку з боку
інших батьків, вони краще розуміють у чому розвиток їхніх дітей, а також
беруть активнішу участь у процесі навчання і виховання.
Вчителі інклюзивних класів глибше розуміють індивідуальні відмінності
й особливості дітей , а також ефективніше співпрацюють з батьками та іншими
фахівцями (спеціалістами з лікувальної фізкультури, реабілітологами,
логопедами , соціальними працівниками та ін.).Інклюзивна система освіти є
також корисною із суспільної точки зору, оскільки завдяки спільному навчанню
діти змалку вчать розуміти і толерантно ставитися до людських відмінностей.

Слухо-мовленнева характеристика

учениці 2-В класу КЗО «БНРЦ ДОР» Погонець Юлії В'ячеславівни,

3 березня 2002 р.н., проживаючої за адресою: м. Дніпропетровськ,
Дніпропетровський р-н, вул. Радгоспна, 66, Дитячий будинок змішаного типу.
Учениця поступила в КЗО «БНРЦ» ДОР» у вересні 2009 р. в 1-В клас, в
якому навчалась за програмою для слабочуючих дітей за направленням
«Дніпропетровського обласного психолого-медико-педагогічного центру»,
витяг з протоколу № 36с діагностичного засідання ОПМПК від 14 травня 2009
р. з діагнозом:
порушення психологічного розвитку, сенсоневральна туговухість 11ст.
До вересня 2009 р. дитина виховувалась та навчалась у Криворізькому допом.
дошкільному дитячому будинку № 1. Батьки дитини позбавлені батьківських
прав.
Згідно аудіограми від 17.03.09 КЗ « Дніпропетровської обласної дитячої
клінічної лікарні» діагноз: дв. нейросенсорна туговухість 111ст..Учениця
протезована апаратами Widex В2, Widex ВИ, до 1С А адаптована, користується
за бажанням.
На початок навчання ( вересень 2009р.) артикуляційний апарат без
особливостей. Артикуляція змазана, мовленнєве дихання у нормі, голос з
гугнявим відтінком. Звуковимова порушена. Мова не розвинена, примітивна.
Спілкується окремими словами та «природними» жестами. Словниковий запас
62
обмежений, часто вимовляє лише контур слів або частинку слова. Інтонація
монотонна. Читає по складах. Прочитане не осмислює
На даний період у розвитку дівчинки спостерігаються зміни. Дівчинка з
легкістю вступає в мовленнєвий контакт. Мова достатньо зрозуміла,
користується словами (іменниками та дієсловами), простими реченнями. Фраза
аграматична. За період навчання ( 2009-2011 р. р.) значно поповнився активний
словниковий запас, але він ще не відповідає віку дитини. Звернену мову
розуміє, на запитання відповідає простою фразою. Техніка читання
уповільнена. Читає з задоволенням, але зміст усвідомлює частково, на питання
відповідає за допомогою вчителя, допускає помилки там, де поставлений на-
голос у словах. Текст за зразком вчителя переказує окремими неузгодженими
словами. При розповіді про себе використовує допомогу.
Поставлені всі звуки, але при вимові свистячих та шиплячих звуків
органи артикуляції учениця самостійно не контролює, тому потребує контролю
дорослих. Порушена складова структура багатоскладових слів. Користується
дактилем, жестовою мовою та читанням з губ володіє задовільно. Пам'ять
довготривала, тренується добре. Мислення конкретно-образне .
На індивідуальних заняттях з розвитку слухового сприймання та вимови
займається з задоволенням, проявляє зацікавленість до всіх пропонованих
вчителем завдань. У побуті з дітьми та дорослими спілкується мовою, а з
глухими - жестами.
Характеристика

учениці 2-В класу КЗО «БНРЦ» м. Дніпропетровськ Погонець Юлії

В’ячеславівни 03.03.2002 р. н. м. Дніпропетровська, Дніпропетровський р-н.,
вул. Радгоспна 66, дитячий будинок «Сім'я» змішаного типу
Дніпропетровського р-ну.
Юлія, учениця 2-В класу. Навчається в школі з 1 вересня 2009 року.
Направлена до 1 класу за рішенням ОМПК з діагнозом: порушення
психологічного розвитку, сенсоневральна туговухість II ступеню.
Учениця доступна контакту. Звернену мову розуміє, сенсорні еталони:
колір, форма, величина сформовані, вимовляє, знаходить необхідні таблички.
Має просторові уявлення, орієнтується в навколишньому середовищі.
Узагальнює, систематизує. На кінець І семестру Юлія програмовий матеріал

63
засвоїла на достатньому рівні. Володіє самостійною мовою з аграматизмами,
інколи допускає помилки у багатоскладових словах. Самостійно складає
розповідь про оточуюче.
Читає не достатньо бігло, монотонно інколи не дотримується розділових
знаків. Відповідає на питання, вміє вивчати напам'ять слова, вірші. Сприймає
розповідь невеликих оповідань, віршів. Самостійно вміє знаходити слова в
реченні. Володіє майже всіма способами читання, але окремі з них ще
вимагають значної уваги і допомоги вчителя.
Активна на уроках математики, добре розв'язує приклади, прості
задачі. Задачі на дві дії розв'язує з допомогою вчителя, сформовані навички
усного рахунку в межах 100, називає числа в межах 100, порівнює, називає
попереднє, наступне число. Знає геометричні фігури, називає їх. Усно і пись-
мово виконує дії додавання і віднімання в межах 100, читає і записує
найпростіші вислови (додати, відняти, буде), вміє відмірювати та креслити
відрізки.
Вміє каліграфічно правильно списати текст з дошки або з підручника,
написати під диктовку знайомі слова. Вміє позначати на письмі початок та
кінець речення, знаходити в тексті слова які відповідають на питання: хто?,
що?, який?, яка?, яке?, які?, що робить?, що роблять?, де?, куди?, звідки?,
допускаючи помилки. Будує речення за схемою поданою вчителем, описує
прості предмети, будує найпростіші міркування типу: Я їв апельсин. Хлопчик
грає у м'яча. Дівчинка іде до школи. Діти люблять гуляти. Але висловлювання
невдосконалені, допускає помилки у закінченнях.
Під час занять та в позаурочний час здійснювалися системні
спостереження за ученицею для узагальнення результатів успішності та
становлення в новому колективі.
Працездатність на уроках середня, інтерес до навчання помірний. На
уроках працює, але активності не проявляє, роботу виконує акуратно.
Пам'ять, переважно, слухово-зорова, мислення конкретно-образне, увага
не достатньо стійка. Емоційно врівноважена, спокійно реагує на події. В міру
активна, завжди спокійна, стримана, в неї не буває сильних емоціональних
спалахів. Дотримується шкільного режиму, вимоги дорослих виконує охоче.
Програму засвоює добре. На уроках Юлія уважно слухає вчителя, не
відволікається. Матеріал, поданий в уповільненому темпі, розуміє краще.

64
Задачі, поставлені вчителем, розуміє після повторного пояснення. Намагається
давати повні відповіді. Вчитель на уроці постійно утримує контакт з дитиною,
проводить індивідуальну роботу. Допомогу вчителя-асистента сприймає
активно, в результаті чого у дівчини підвищується готовність до сприйняття
матеріалу, розуміння та виділення слів у мовному потоці.
У класі діти відносяться до Юлії з симпатією, встановлені дружні
стосунки. Коли в неї щось не виходить, діти намагаються їй допомогти. Охоче
вступає в контакт з дітьми, любить працювати та грати з ними. Дівчина
проявляє турботу по відношенню до знайомих дітей. Адаптаційний період
протікає успішно. Дане оточення є сприятливим для навчання та розвитку
дитини.
Таким чином завдяки спільній роботі педагоги досягли певних
результатів. Дівчинка починає усвідомлювати, що треба працювати над собою,
вчиться самостійно виконувати завдання, говорити правильно. У неї значно
розширився словниковий запас, мова стала виразнішою, кращою стала
звуковимова. Дівчинка старається слідкувати за вимовою. У неї підвищився
рівень сприйняття мови на слух. Учениця стала краще розуміти мову
співрозмовника, настанов вчителя.
Вчителі обговорюють результати своєї роботи, намічають подальші
шляхи для подолання труднощів, що виникають у Юлії, добирають оптимальні
види робіт для корекції вад вимови, мовлення, розвитку слухової уваги,
слухового сприйняття, що забезпечує оптимальну адаптацію дівчинки в
соціумі.

65