Лімфатичні вузли

Лімфатичні вузли (nodi lymphatici) розміщені вздовж лімфатичних судин. Мають

округлу чи овальну форму. З одного боку розташовуються ворота, куди входять
артерії, нерви, а з іншого виходять вени, що виносять лімфатичні судини.
Виконують захисну функцію та зберігають кров, утворюють лімфоцити.
Лімфаденопатія – це збільшення розміру лімфовузлів, що відчувається
пальпаторно. Залежно від патології, може збільшитися один або декілька
вузлів. Причинами можуть бути інфекційні, онкологічні та імунні захворювання.

Лімфаденопатія

Селезінка
Селезінка (lien) — непарний паренхіматозний орган, відіграє важливу роль у
кровотворенні та захисних реакціях організму. Орган розташований у верхній
частині черевної порожнини між куполом діафрагми та шлунком. Речовина
селезінки містить: білу пульпу (скупчення лімфоцитів у ретикулярній тканині) та
червону пульпу (лакуни, які заповнені кров’ю, що надходить до них з капілярів).
Спленомегалія — патологічне збільшення розмірів селезінки (зазвичай понад
12 см). Є симптомом багатьох хвороб. Помірна спленомегалія відбувається при
багатьох інфекційних та автоімунних захворюваннях, при дефектах еритроцитів
і тромбоцитів. Для деяких інфекцій, таких як малярія, характерна особливо
значна спленомегалія.

Спленомегалія
Прищитоподібні залози
Прищитоподібні залози (glandulae parathyroideae) - великі тільця овальної
форми, парні (2 верхні і 2 нижні). Вони розташовані на задній поверхні бічних
часток щитоподібної залози назовні від капсули, в ділянці гілок нижніх
щитоподібних артерій. Паренхіма прищитоподібних залоз продукує
паратгормон, який регулює фосфокальцієвий обмін в організмі людини.
Гіпопаратиреоз - ендокринне захворювання, обумовлене недостатнім рівнем в
крові паратгормону, що проявляється тетанічними судомами і низьким рівнем
кальцію в крові. Основною причиною гіпопаратиреозу є вилучення або
пошкодження паращитоподібних залоз під час оперативних втручань. Рідко
причиною гіпопаратиреозу є недорозвинутість паращитоподібних залоз, а
також крововиливи, інфекційні ураження, системні захворювання сполучної
тканини. Основним клінічним проявом гіпопаратиреозу є тонічні судоми або
схильність до них, спричинені підвищеною збудливістю нервово-м’язового
апарату.

Судоми при гіпопаратиреозі

Гіперпаратиреоз – захворювання паращитоподібних залоз, яке протікає з

надлишком секреції паратгормону и розвитком гіперкальціемії (підвищеного рівня
кальцію крові). Часто причиною гіперпаратиреозу є аденома або гіперплазія
щитоподібної залози, рідше – карцинома.
 Макропрепарат аденоми паращитоподібної залози

Надниркові залози
Надниркова залоза (glandula suprarenalis) – парна ендокринна залоза, яка
лежить на верхньому кінці правої та лівої нирок. Надниркова залоза
складається з двох структур — кіркової речовини і мозкової речовини. Мозкова
речовина служить основним джерелом адреналіну і норадреналіну. Кіркова
виділяє мінералокортикоїди та статеві гормони.
При гіперфункції кори надниркових залоз розвивається синдром Кушинга. У
дітей причиною цієї хвороби найчастіше є аденома надниркових залоз, а в
дорослих підвищення синтезу кортизолу викликає АКТГ, гіперсекреція якого
пов’язана в основному з пухлиною гіпофіза.

Аддісонова хвороба (також — бронзова хвороба) — хронічне ендокринне

захворювання, при якому наднирники не продукують стероїдні гормони —
глюкокортикоїди та мінералокортикоїди. Зазвичай хвороба перебігає повільно,
але у певній кількості випадків прогресує, що може призвести до аддісонового
кризу. Аддісоновий криз — це небезпечний для життя патологічний стан, при
якому різко знижується кров'яний тиск та може розвинутись кома.
 Аддісонова хвороба

Параганглії
Параганглії (paraganglia) - органи хромафінної, адреналової системи. За
походженням та розвитком параганглії відповідають мозковій речовині
надниркових залоз. Подібно до мозкового шару надниркових залоз вони
містять хромафінні клітини. Назва цих органів обумовлена тим, що вони мають
властивість зв'язувати солі хрому. Розташування - у вигляді невеликих клітинних
скупчень параганглії розкидані в різних ділянках тіла. Найбільше їх у
заочеревинній клітковині біля аорти. Функція парагангліїв аналогічна функції
мозкової речовини надниркових залоз. Вони містять хромафінні клітини, що
продукують катехоламіни, наприклад, адреналін, який підтримує тонус
симпатичної системи і має судинозвужувальні властивості.
Феохромоцитома - це пухлина, що розвивається з хромафінних клітин,
розташована у наднирниках, а її симптоми пов'язані з надлишковим синтезом
та секрецією катехоламінів.

Феохромоцитома

Парагангліоми, або гломусні пухлини - це інші пухлини із хромафінних клітин

екстраадреналової локалізації, що походять з парагангліїв, які знаходяться
вздовж парасимпатичних нервів голови, шиї і середостіння, вздовж
парасимпатичного стовбура анте- та паравертебрально, за межами звичайного
розташування симпатичних та парасимпатичних гангліїв. Парагангліоми можуть
секретувати катехоламіни, можуть бути також гормонально неактивними.
Парагангліома