Download as doc, pdf, or txt
Download as doc, pdf, or txt
You are on page 1of 26

БЛОК 1

ОБЛАДНАННЯ ШВЕЙНОГО
ВИРОБНИЦТВА
ЗАВДАННЯ
1. Історія розвитку та перспективи швейного
машинобудування в Україні. Класифікація швейних
машин. Підприємства та фірми-виробники швейного
обладнання.
2. Типи передач і основні робочі деталі та механізми швейних
машин.
3. Будова, властивості, призначення човникових стібків.
Кваліфікація машинних голок.
4. Технічна характеристика універсальних швейних машин
загального призначення, їх застосування.
5. Основні неполадки в роботі швейних машин та їх технічне
обслуговування. Правила безпечної роботи на швейній
машині.
6. Поняття, види, призначення волого-теплових робіт (ВТО)
при виготовленні швейних виробів.
7. Одноголкові та двоголкові машини човникового стібка з
розширеною функцією призначення.
8. Будова, властивості та призначення однониткових та
двониткових ланцюгових стібків.
9. Призначення обметувальних та зшивно-обметувальних
строчок. Технічна характеристика краєобметувальних
машин.
10. Призначення обладнання підготовчого,
експериментального та розкрійного цехів.

2
1. Історія розвитку та перспективи швейного
машинобудування в Україні. Класифікація швейних
машин. Підприємства та фірми-виробники швейного
обладнання.
Історія виникнення і розвитку швейних машин. Перший
невдалий проект швейної машини запропонував у кінці XV
ст. Леонардо да Вінчі. Наступні спроби винайти швейну
машину відносяться до другої половини XVIII ст. У1755 р.
німець К. Вейзенталь отримав патент на швейну машину, що
копіює утворення стібка вручну (машина однониткового
ланцюгового стібка). У1790 р. англієць Т. Сент винайшов
швейну машину для пошиття взуття. Машина була з ручним
приводом, також вручну під голкою переміщувались і
заготовки взуття. Більш досконалу машину однониткового
ланцюгового стібка у 1828 р. створив француз Б. Тімоньє. Всі
ці машини не отримали широкого практичного застосування.
І тільки в 1834 р. американець У. Хант винайшов голку з
вушком на гострому кінці і човниковий пристрій.
У 1844-1845 pp. американець Е. Хоу винайшов першу
швейну машину човникового стібка, вона була дуже
недосконалою.
В 1850-1851 pp. зусиллями американців А. Вільсона, І.
Зінгера швейна машина практично була доведена до
досконалості, голка рухалась вертикально, а тканина
притискалась лапкою, розміщувалась на горизонтальній
платформі. Переривчастий рух тканини спочатку
здійснювався зубчастим колесом, потім -зубчастою рейкою.
В цей період американці Гробер і Бекер винайшли швейну
машину двониткового ланцюгового стібка. В1858 р. їх
співвітчизник Д. Джиббс вперше винайшов обертаючий
петельник.
В Росії свого виробництва швейних машин не було, їх
привозили з Америки і Німеччини. У м. Подольську в 1900 р.
американська фірма "Зінгер" організувала майстерню, в якій
машини складали з деталей, що привозились із-за кордону і
випускали 600 тис. машин в рік.
Тільки після 1917 р. в Росії почали створювати заводи
швейного обладнання. Шляхи вдосконалення швейного
3
машинобудування беруть початок з 30-х р. і дотепер. На
початковому етапі вітчизняні машинобудівні заводи
випускали для швейної промисловості універсальні швейні
машини, для пошиття різних видів виробів незалежно від
товщини і властивостей тканини.
Для сучасного етапу швейної промисловості характерне
створення автоматизованих машин, машин-напівавтоматів і
агрегатів.
Класифікація швейних машин. Все основне й
технологічне обладнання швейного виробництва поділяють
на чотири групи:
- обладнання підготовчо-розкрійного виробництва;
- швейне технологічне обладнання;
- обладнання волого-теплової обробки напівфабрикатів і
виробів;
- конвеєрні пристрої і механізми.
Розрізняють три типи класифікацій швейних машин:
технологічну, конструкторську і заводську. За характером
переплетення ниток у строчці швейне обладнання поділяють
на машини човникового й ланцюгового стібка.
Технологічна класифікація швейних машин поділяється на
такі групи:
- прямострочні машини човникового стібка;
- прямострочні машини однониткового ланцюгового
стібка;
- прямострочні машини багатониткового ланцюгового
стібка;
- машини для зиґзаґоподібної строчки човникового
стібка;
- машини з обметувальними стібками;
- машини для потайного підшивного стібка;
- напівавтомати для пришивання фурнітури, операційних
талонів;
- напівавтомати для збирання і обробки окремих деталей
одягу;
- напівавтомати для виготовлення петель, виконання
закріпок і коротких швів.

4
В основу конструкторської класифікації закладені
особливості конструкції, які характеризують даний тип
машини (призначення і продуктивність машини, частота
обертання головного вала, типи і номери голок, завод-
виготовлювач і т. ін.).
Відповідно заводській класифікації, всі машини діляться на
класи та варіанти. Заводи-виготовлювачі встановлюють свій
відповідний клас. Так, Подольський механічний завод (ПМЗ)
присвоює кожному класу певний порядковий номер: 26, 27,
95. При виготовленні варіантів уже існуючих машин до
номера добавляють цифру або літеру алфавіту: 51-А клас,
302-1 клас.
Іноземні фірми застосовують цифрові і рідше буквені
позначки класифікації, так МО-816 кл. фірми "Джукі"
(Японія) або 8332/3055 кл. об'єднання "Текстима" Німеччина.
Позначення промислових іноземних швейних машин несе
певну технічну інформацію, кожна фірма має свою
індексацію і кодування.
Підприємства та фірми-виробники швейного
обладнання. Найбільші заводи-виробники швейних машин
країн СНД: Подільський механічний завод (ПМЗ) випускає
машини і напівавтомати човникового і ланцюгового стібка,
Оршанський завод машинобудування (ОЗЛМ) - машини
човникового стібка, Полтавський завод швейних машин
(ПЗШМ) - машини для зшивання хутра та вишивання,
Ростовський механічний завод (РЛМЗ) - машини для
виготовлення петель і ін.
В світі нараховується більш ніж 100 фірм, які випускають
промислові та побутові швейні машини і різні супутні їм
вироби та пристрої (голки, електроприводи, пристосування).
Найкрупніших фірм швейного машинобудування
нараховується 20-25: американські "Зінгер", німецькі,
"Пфафф", "Дюркопп", "Протос", "Текстима"; японські
"Джукі", "Сейко", "Тойота", "Бразер"; вейгерська"Паннонія";
швейцарська "Берліна".
2. Типи передач і основні робочі деталі та
механізми швейних машин.

5
Кожна швейна машина, незалежно від її призначення, має
приводне устаткування. Побутові машини мають ручний або
ніжний привід. Конструктивно ці приводи прості за будовою і
не потребують особливих навиків для управління машиною.
Деякі побутові машини оснащені електродвигунами. Кожна
промислова швейна машина має індивідуальний фрикційний
електропривід, який призначений для вмикання і вимикання
машини та регулювання швидкості обертання головного вала.
Індивідуальний привід складається з електродвигуна і
фрикційної муфти, змонтованих у корпусі.
Вітчизняна промисловість випускає фрикційні
електроприводи з електродвигунами потужністю 0,25; 0,27;
0,37; 0,4 кВт і частотою обертання вала електродвигуна 1400,
2800, 2900. Електродвигун за допомогою спецпідвіски
прикріплений внизу промислового столу і приєднаний до
мережі трифазного змінного струму через контакти коробки
виводів.
Управління роботою машини здійснюється натисканням на
педаль, приводячи в роботу фрикційну муфту. Фрикційна
муфта за допомогою клинового паса з'єднується з маховим
колесом швейної машини, частота обертання головного вала
регулюється змінами зусиль натисканням на педаль, яка
визначає ступінь ковзання фрикційних прокладок у муфті.
З метою техніки безпеки електродвигун через клему
заземлюється.
Основні робочі органи швейних машин. Для виконання
машинного стібка в кожній швейній машині є основні робочі
органи:
 голка - використовується для проколу тканини,
проведення через них верхніх ниток і утворення петлі із
цієї нитки. Механізм голки розміщений в рукаві машини,
здійснює поступальні рухи (вверх, вниз);
 човник - захоплює петлю голки, розширює її, обводить
навколо шпульки, здійснює переплетення верхньої і
нижньої ниток. Механізм човника розміщений під
платформою і здійснює обертальні рухи;
 ниткопритягувач - подає нитку голці, човник забирає
нитку з човникового механізму, затягує стібок і змотує
6
нитку з котушки для отримання наступного стібка.
Механізм ниткопритягувача здійснює обертаючі
коливаючі рухи, знаходиться в рукаві машини;
 зубчаста рейка - використовується для переміщення
тканини на довжину стібка і визначає, яка відстань між
двома суміжними проколами голки. Механізм зубчастої
рейки розміщений під платформою;
 лапка - притискає тканину до голкової пластини і рейки,
допомагає переміщенню тканини на довжину стібка.
Механізм лапки розміщений в рукаві машини і не
здійснює ніяких рухів.
3. Будова, властивості, призначення човникових
стібків. Класифікація машинних голок.
Човниковий стібок, процес його утворення. Човниковий
стібок утворюється в результаті переплетення двох ниток,
одна з яких подається з котушки, заправляється у вушко
голки і проходить зверху тканини, а друга намотується на
шпульку, яка вставляється зі шпульним ковпачком в
човниковий механізм і проходить з нижньої сторони тканини.
Всередині шарів тканини ці нитки переплітаються і при їх
натягу притискають тканину одну до одної, з'єднуючи їх по
лінії строчки.
Човниковий стібок широко використовується для
виготовлення різних видів одягу і білизни.
Переваги човникового стібка: стібок мало розтягується та
тяжко розпускається; строчка достатньо міцна, як в
повздовжньому, так і в поперечному напрямку; човниковий
стібок потребує менших витрат ниток.
Машини човникового стібка мають більш складну
конструкцію, ніж машини стібка інших типів. Наявність
шпульки в човниковому механізмі понижує коефіцієнт
використання машини. Залежно від довжини шва шпулька
може мінятися від 60 до 80 разів за зміну.
Принцип утворення човникового стібка. Переплетення
ниток при утворенні човникового стібка відбувається за
допомогою коливального або обертового човника.
Найбільшого поширення набули машини з обертовими
човниками.
7
Кваліфікація машинних голок. Голка є ведучим робочим
органом в утворенні стібків кожної швейної машини, вони
виготовляються відповідно до стандартів. В залежності від
форми перерізу стержня, форми загострення вістря і
особливостей виготовлення колби присвоюється спеціальне
цифрове позначення голок. При цьому враховується діаметр
колби, її довжина, довжина всієї голки, довжина від верхнього
краю вушка до кінця колби, положення жолобків на стержні.
Крім спеціальних цифрових позначень, всі машинні голки
мають номери. Всі типи голок позначають чотиризначним
номером: 0052, 0077, 0873. Цифрове позначення номера голки
- 75, 130, 200 і т.д. В швейній промисловості застосовуються
номери від 60 до 210. Номер голки показує діаметр стержня,
виражений в сотих долях мм. Маркування, номер голки і
товарний знгк заводу нанесені на колбі голки. Довжина і
форма голки залежить від виду виконаної роботи. Голки
бувають довгі і короткі, товсті і тонкі, прямі і зігнуті.
Від правильного підбору голок і ниток залежить нормальна
робота машини і якість швів, які виконуються. Так, для
тонких тканин необхідно підбирати тонкі нитки і голки. Для
операцій, де товщина зшивання тканин збільшується, номер
голки повинен бути більший, а номер нитки залишається
такий самий.
Для тканин шовкового типу сорочкової, віскозної
використовуються голки №75-90, торговий номер ниток,
бавовняних - 60, шовкових - 65;
 тканини шовкові з лавсаном - голки №75-90, нитки
бавовняні - 80, шовкові - 65;
 тканини синтетичного типу капрону - голки №75-90,
нитки бавовняні - 80, шовкові - 65;
 тканини чистошерстяні легкі, шерстяні з лавсаном,
штапельні і бавовняні з лавсаном - голки №85-110, нитки
бавовняні - 50-80, шовкові - 65;
 тканини шерстяні камвольні, тонкосуконні - голки №85-
130, нитки бавовняні - 40-80, шовкові -33, 65;
 тканини шерстяні типу бобрика, драпу, ворсові - голки
№90-130, нитки бавовняні - 30-40, шовкові -18, 33;

8
 тканини грубосуконні, шовкові ланцеві і прогумовані
односторонні, хутро штучне — голки №90-130, нитки
бавовняні - 50-60, шовкові - 65;
 тканини шинельні, багатошарові і важкі - голки №2130-
210, нитки бавовняні - 10-30, шовкові -5-10.
При підборі ниток потрібно звертати увагу на направлення
крутіння нитки, яка буває лівою (S) і правою (Z).
4. Технічна характеристика універсальних швейних
машин загального призначення, їх застосування.
Машина 97-А класу ОЗЛМ, призначена для зшивання
бавовняних, шовкових, шерстяних і лляних тканин
однолінійною строчкою двониткового човникового стібка.
Частота обертання головного вала до 5500 об/хв. Довжина
стібка регулюється від 2-4 мм. Товщина тканин, що
зшиваються, під лапкою у стиснутому стані не більша як 4
мм. Електродвигун потужністю не більше 0,4 кВт.
Використовуються голки 0052 № 75-110.
Машина створена на базі машини 97 кл. і відрізняється від
неї зміненою конструкцією механізмів переміщення тканин і
ниткопритягувача.
Робочі органи швейної машини: голка, центрально-
шпульний човник, лапка, обертаючий ниткопритягувач,
рейковий механізм переміщення тканини.
Машина універсальна. Змазування машини автоматичне.
Машина 1022 М класу ОЗЛМ, призначена для пошиття
виробів із тканин костюмної і пальтової групи, які вміщують
штучні і натуральні волокна, однолінійною строчкою
двониткового човникового стібка. Частота обертання
головного вала 4000 об/хв., довжина стібка регулюється від
1,7-4,5 мм. Найбільша товщина тканин, що зшиваються, у
стиснутому стані під лапкою 5 мм, голки 0203 № 90-150.
Машина забезпечена централізованою системою змащування,
автоматичним пристосуванням намотування ниток на
шпульку.
Машина 1022 М кл. випускається замість машини 1022 кл.
і відрізняється від неї тим, що обертання головного вала
здійснюється за допомогою зубчастої передачі, а не шестерні;
змінена конструкція механізму переміщення тканини.
9
Механізми під платформою машини розміщені в масляному
картері. Використовується більш надійна конструкція
автоматичної моталки.
На базі машини 1022 кл. випускаються швейні машини
1022-3 кл. для окантування зрізів деталей легкого і дитячого
одягу, 1022-4 кл. - для окантування зрізів деталей пальто
окантувальною тканинною стрічкою з двостороннім
підгинанням її країв. Основна конструктивна особливість
машин 1022-3 і 1022-4 кл. в тому, що окантовувач
переміщується разом з рейкою, він кінематично зв'язаний з
вузлом горизонтального переміщення тканин. Застосування
рухомого окантовувана дало можливість підвищити якість
обробки зрізів деталей.
На основі машини 1022 кл. випускається машина 1822 кл.
для виконання оздоблювальних строчок при обробці суконь,
костюмів і пальт. Частота обертання головного вала,
порівняно з машиною 1022 кл., зменшена до 2000об/хв.,
довжина стібка збільшена до 10 мм.
У машині застосовується кривошипно-шатунний механізм
голки, шарнірно-стержневий нитко-притягувач, механізм
човника центрально-шпульний, рівномірно обертаючий
човник, механізм переміщення тканини складається з вузлів
вертикальних і горизонтальних переміщень рейки.
5. Основні неполадки в роботі швейних машин та їх
технічне обслуговування. Правила безпечної роботи
на швейній машині.
Основні неполадки в роботі швейної машини.
Найпростіші неполадки швейної машини можна усунути
самостійно, виявивши їх причину. Для цього треба знати
будову деяких вузлів машини і способи регулювання їхньої
роботи (зокрема, способи регулювання натягу верхньої і
нижньої ниток), правило встановлення голки.
Найбільш поширені найпростіші неполадки в роботі
швейної машини і способи їх усунення:
1. Вид дефекту: слабка строчка; причини виникнення:
слабкий натяг верхньої і нижньої ниток; способи усунення:
збільшити натяг спочатку нижньої, а потім верхньої нитки;

10
2. Дефект: туга строчка; причина: сильний натяг верхньої і
нижньої ниток; усунення: ослабити натяг спочатку нижньої, а
потім верхньої нитки;
3. Дефект: петлі зверху матеріалу; причина: верхня нитка
натягнута сильно; усунення: послабити натяг верхньої нитки
або збільшити натяг нижньої нитки;
4. Дефект: петлі знизу тканини; причина: нижня нитка
натягнута сильніше, ніж верхня; усунення: збільшити натяг
верхньої нитки або послабити натяг нижньої нитки;
5. Дефект: брудна строчка; причина: надмірне змащення
машини, погане чищення машини; усунення: почистити
машину, змастити машину (1-2 краплі масла в кожен отвір
для змащення);
6. Дефект: обрив ниток; причина: сильний натяг ниток,
неправильне заправлення ниток, неправильне встановлення
голки, лапки, голкової пластини, номер ниток не відповідає
номер голки, низька якість ниток; усунення: послабити натяг
ниток, заправити правильно нитку, встановити правильно
голку, підібрати номер голки і нитки, замінити нитку;
7. Дефект: пропуск стібків; причина: тупа або зігнута
голка; усунення: замінити голку;
8. Дефект: поломка голки; причина: номер голки не
відповідає номер нитки або товщині тканини, голка
встановлена нижче від звичайного положення або слабко
укріплена в голкотримачі, неправильне встановлення
човника, лапки, голкової пластини, під час шиття тягнеться
тканина; усунення: підібрати правильно голку, установити
правильно голку, не порушувати природного просування
тканини.
Технічне обслуговування машин. Планово-
попереджувальний ремонт (ППР) - це система організаційних
та технічних заходів по догляду, нагляду, обслуговуванню і
ремонту обладнання, які проводяться за раніше розробленим
планом з метою забезпечення повної працездатності і
максимальної продуктивності, планово-попереджувальний
ремонт складається з капітального, поточного і середнього
ремонту.

11
Поточний ремонт - при якому здійснюється часткове
розбирання обладнання, усуваються певні недоліки в вузлах і
механізмах шляхом заміни деталей новими або раніше
відремонтованими.
Середній ремонт - при якому здійснюється часткове
розбирання машини, замінюють або відновлюють зношені
деталі, регулюють механізм і перевіряють правильність
взаємного розміщення різних деталей машини.
Капітальний ремонт — при якому здійснюється повне
розбирання машини, промивання і протирання всіх деталей,
відновлення або заміна всіх зношених деталей і вузлів,
збирання, пофарбування, регулювання і налагодження всіх
механізмів.
Технічний огляд обладнання проходить за графіком
між плановими ремонтами. Огляди необхідні для перевірки
якості догляду за обладнанням і його ремонт, а також для
визначення черговості ремонту, складання графіків
середнього і капітального ремонтів.
Чищення і мащення машини. Після закінчення роботи
машину треба почистити і змастити. Чищення машини
проводиться спеціальною щіткою, якою прибирається пил з
рейкової вилки, рейки, човникового пристрою; всі деталі
протирають ганчіркою, особливо ті, що знаходяться в стійці
рукава і під платформою; протирають піддонник;
Поставивши машину в робоче положення, змащують
деталі в рукаві машини, деталі стійки, всередині головки, під
платформою. Для швейних машин використовують такі марки
масел: "Велосит", вазелінове, індустріальне - 12, солідол
мастильний.
Після закінчення мащення вручну повертають махове
колесо, щоб масло обтікало деталі, створюючи масляну
ванну, захищаючи деталі від спрацьовування.
6. Поняття, види, призначення волого-теплових
робіт (ВТО) при виготовленні швейних виробів.
Волого-теплова обробка (ВТО) потрібна для надання
деталям одягу й готовим виробам певної форми й товарного
вигляду. Операції ВТО дуже різноманітні. До них належать
розпрасовування й запрасовування різних швів, загинання
12
країв напівфабрикатів (країв кишень, хлястиків тощо),
видалення загинів деталей одягу, різні види спрасування
(виточок, пілочок і бортових прокладок жакетів) і т. д. Вибір
значень і визначення режимів ВТО є різними для тканин з
різних волокон.
У швейному виробництві застосовують три види ВТО:
прасування, пресування й відпарювання. Прасуванням
називається ВТО, при якій робоча частина праски послідовно
переміщується по зволоженому напівфабрикату з певним
тиском. Для прасування застосовують ручні й механізовані
праски, прасувальні столи.
Під час пресування проводиться пропарювання
напівфабрикату, створюється певний тиск подушок преса,
відсмоктується вологість. Пресування виконується на пресах
різних конструкцій.
При відпарюванні з волокон матеріалу знімають
зминання, а також блиск. Відпарювання проводиться за
допомогою потоку пари, яка підводиться до обробленої
ділянки виробу. Для відпарювання застосовують відпарювачі,
пароповітряні манекени, спеціальні парові пристрої.
Операції ВТО напівфабрикатів і виробів розділяються
на внутрішньопроцесорну, заключну або оздоблювальну.
ВТО виконуються в готовому виробі. В швейній
промисловості застосовують праски, які нагріваються паром,
електрикою, і з електропаровим нагрівом. Застосування пари
в прасках дає можливість з'єднувати три операції:
зволоження, прасування і відпарювання. Праски
класифікують залежно від маси: їх випускають масою від 2,0
до 6,0 кг, потужність електронагрівача 1 кВт, температура
нагрівання регулюється від 100 до 200 °С, час нагрівання
праски - не більше 10 хв.
Праска УТП-2ЕП. Праски масою 2 і 1,5 кг, потужність
електронагрівача - 1 кВт, температура нагрівання від 100 до
200 °С, час нагрівання праски не більше 10 хв. Праска
використовується для внутрішньопроцесної й кінцевої ВТО
жіночих і дитячих суконь тощо.
Праска використовується в комплекті з промисловими
столами, що забезпечені технологічною парою. Вона
13
складається з підошви, в якій металом залитий ТЕН, корпусу і
рукоятки. До рукоятки підводяться паропровідний рукав та
електрошнур. На боковій частині рукоятки є клавіша, при
натисканні на яку, через отвори в підошві на виріб подається
пара. На внутрішній поверхні рукоятки є диск з поділками, які
визначають температуру нагрівання підошви праски.
Прасувальний стіл з паровим обігріванням робочої
поверхні С-394, найбільш поширений і простий за
конструкцією. Такі столи використовують для
найрізноманітніших операцій: для розпрасовування швів,
кінцевої ВТО виробів, припрасовування тощо. Прасувальний
стіл складається із станини, прасувальної робочої поверхні,
тримача, паропроводу, конденсатопроводу, педалі вмикання
відсмоктування, вакуумного клапана, конденсатовідвідника,
вакуум проводу, плити-підставки для праски.
Для виконання операцій ВТО застосовують велику
кількість різних прасувальних пресів як для
внутрішньопроцесної, так і для заключної обробки
напівфабрикатів і виробів. На швейних підприємствах для
ефективного використання пресів, покращення якості
обробки і зовнішнього вигляду виробів, а також для
створення нормальних умов роботи, ділянки ВТО і
оброблення виробів винесені в самостійний цех. Це дозволило
створити постійну лінію пресів для обробки виробів певних
видів: чоловічих і жіночих пальто, чоловічих шерстяних
костюмів, чоловічих сорочок і т.д.
Всі прасувальні преси залежно від зусиль пресування
можна умовно розділити на легкі (до 10 Кн), середні (від 15
до 20 Кн) і важкі (більше 30 Кн).
Залежно від застосованого приводу прасувальні преси
поділяються на пневматичні, гідравлічні і електромеханічні.
В технологічних процесах використовують нові
вітчизняні і зарубіжні преси, в яких технологічна пара
використовується для зволоження і нагріву напівфабрикатів, а
вакуум-відсмоктувач - для його просушування і охолодження.
Такі преси набагато продуктивніші, ніж преси старої
конструкції, і забезпечують високу якість виконаних
операцій.
14
Прес ПГУ-2 - гідравлічний універсальний, прес ППУ-2 -
пневматичний універсальний. Максимальне зусилля
пресування 20 кН. Температура нагрівання верхньої подушки
від 100° до 200 °С, нижньої (парової) від 100° до 110 °С.
Тривалість автоматичного циклу (пропарювання, пресування
й відсмоктування) від 0 до 90 с.
Обидва преси підключені до централізованих паро-і
вакуум-мереж; крім того, прес ППУ-2 підключається до
централізованої пневмомережі. Преси можуть працювати в
автоматичному режимі, а також при ручному й ножному
керуванні. При цьому можна отримати додаткове
пропарювання, додаткове підключення вакуум-систем,
збільшення продовження пресування, відключення вакуум-
системи, додаткове пропарювання через верхню подушку.
Пароповітряний універсальний манекен МПВУ
призначений для оброблених операцій при ВТО плечових
білизняних, трикотажних виробів, жіночого, демісезонного
пальто, брюк. Манекен підключається до нейтральної
паромережі і має дві гардеробні насадки - для брюк і
плечових виробів. Продуктивність манекена при обробці
пальто - 45 виробів в годину, при обробці брюк - 50 виробів в
годину. Тривалість пропарювання і просушування
регулюється окремо і може максимально дорівнювати 90 с.
Витрата пари -21 кг/год. Всі операції ВТО (пропарювання,
розправлення загинів і висушування виробів) повністю
автоматизовані й виконуються відповідно до заданої
програми.
Манекен складається з корпусу (в якому вмонтовані
вентилятор і калорифер), чохла, пульта керування, затискача і
рукояток - для пропарювання і для подавання гарячого
повітря. Спочатку відбувається пропарювання, потім
просушування виробів гарячим повітрям. Плями знімають
ручною щіткою, через отвори якої пропускається пара.
7. Одноголкові та двоголкові машини
човникового стібка з розширеною функцією
призначення.
При зшиванні матеріалів на машинах 1022 М; 97 А кл.
переміщення тканини відбувається при взаємодії рейки і
15
лапки. При піднятті рейка переміщує нижню тканину, до якої
лапкою притиснута верхня тканина. Між тканинами виникає
тертя, яке переміщує верхню тканину. Між підошвою лапки і
верхньою тканиною також виникає сила тертя, яка
перешкоджає переміщенню верхньої тканини. Найбільший
опір переміщенню надає зігнута частина підошви лапки. В
результаті нижня тканина переміщується на більшу величину,
ніж верхня, відбувається посадка нижньої тканини.
Зменшення посадки здійснюється завдяки затримці
переміщення нижньої тканини.
На машинах з відхиляючими голками посадка нижньої
тканини зменшується завдяки переміщенню тканини
одночасно рейкою і голкою; голка в момент переміщення
тканини відхиляється впоперек платформи машини і
виходить із тканини при опусканні рейки.
Машина 597-М класу ОЗЛМ призначена для зшивання
виробів із синтетичних тканин (типу лавсан), бавовняних,
шовкових, шерстяних і лляних тканин однолінійною
строчкою човникового стібка. Частота обертання головного
вала машини до 4500 об/хв., довжина стібка регулюється від 0
до 4 мм. Найбільша товщина зшивання тканин у стиснутому
стані під лапкою - 4 мм. Голки 0052№ 75-120. Верхня нитка
тільки правого кручення (Z).
Машина 597 М кл., на відмінну від 97-А кл., має
відхиляючу голку і випускається замість машини 597 кл.
Конструктивно вона мало відрізняється від попередньої.
Ниткопритягувач машини 597М кл. подібний до
ниткопритягувача машини 97 кл.; внесені конструктивні
зміни у вузли відхилення голки.
В машині використовується звичайний кривошипно-
шатунний механізм голки, який складається з двох вузлів:
вертикальних і горизонтальних переміщень голки.
Практика експлуатації машини 597М кл. показала, що
вона може використовуватися для зшивання та при
виготовленні виробів із всіх видів тканин (за винятком
пальтових). Використання машини 597 М кл. для операції
зшивання бокових зрізів брюк показало, що машина є більш
надійною, ніж машина 597 кл., забезпечує більш високу якість
16
виконання операцій і дозволяє підвищити продуктивність
праці на 2,8%.
На базі машини 97 кл. випускається машина 1197 кл. для
зшивання деталей одягу із тканин, які вміщують синтетичні
волокна, з одночасним обрізанням зрізів. Ця машина має
диференціальний механізм переміщення тканини і механізм
ножів, який подібний до механізму ножів в машині 397 кл.
Випускається також машина 9 7-В кл. з устаткуванням для
охолодження голки повітряно-водяною сумішшю.
Машина 852x5 класу ПМЗ, призначена для зшивання
деталей одягу із легких і костюмних тканин двома
паралельними строчками човникового переплетення. Частота
обертання головного валу - 4500 об/ хв., довжина стібка - до
4,5 мм, відстань між паралельними строчками 5 або 3,6 мм (з
прикладанням змінних деталей: голкотримача, лапки голкової
пластини і рейки). Потужність електродвигуна не більше 0,37
кВт. Голки 0203 №90-120. При застосуванні ниток лівого
кручення (8) частота обертання головного вала повинна бути
знижена до 4000 об/хв.
На базі машини 852x5 кл. випускається ряд модифікацій:
8521 (х10) кл. - відстань між строчками 10 мм; 859-2 (х7) кл. -
з відстанню між строчками 7 мм для обробки предметів
жіночого туалету; 852-3 (х12) - з відстанню між строчками 12
мм для виготовлення головних уборів; 852 (х19) - з відстанню
між строчками 19 мм для виготовлення поясів до жіночих
суконь. Всі ці машини мають дві відхиляючі вздовж строчок
голки і автоматичну центральну систему мащення за
допомогою шиберного насоса.
Дві паралельні строчки широко використовуються при
обробці деталей різних виробів: при прокладанні
оздоблювальних строчок на бортах, комірах, поясах,
хлястиках і інших деталях; при настрочуванні складок,
тасьми, бейок, кокеток і при виконанні інших робіт. Дві
паралельні строчки можна виконати і на зшивальних
одноголкових машинах, але, по-перше, не одночасно, а по-
друге, з великим забрудненням навіть при використанні
спеціальних пристосувань. Застосування двоголкових машин

17
дає збільшення продуктивності праці на 50-80% і веде до
значного покращення якості обробки виробів.
Впровадження машини 852x5 кл. сприяє не тільки
покращенню якості виробів, але і підвищує продуктивність
праці на 3,5%.
Закріплення строчки виконується так, як і на машинах
1022 М, 97А кл.
Машина 862 класу ПМЗ, призначена для зшивання
деталей одягу із костюмних, пальтових і плащових тканин
однолінійною строчкою човникового стібка. Машина 862 кл.
відрізняється від машини 852-1 (х10) кл. тим, що має одну
відхиляючу голку і один човниковий пристрій. Товщина
зшитих тканин у стиснутому стані під лапкою до 6 мм, голки
0203 № 100-150. Всі інші техніко-технологічні параметри такі
самі, як у машини 852-1 (х10) кл.
Машина 1852 класу ПМЗ призначена для зшивання
деталей швейних виробів із білизняних і костюмних тканин
двома паралельними строчками човникового стібка. Машина
має дві відхиляючі голки, в процесі роботи одну голку можна
відключати. Частота обертання головного валу - 3200 об/хв,
максимальна довжина стібка - до 4,5 мм. Товщина зшивання
тканин у стиснутому стані під лапкою до 5 мм. Відстань між
паралельними строчками 10 мм, за допомогою змінних
деталей вона може бути встановлена 3,6; 5; 7; 12; 15; 19 мм,
голки 0203 №90-120.
Ця машина створена на базі машини 852-1 (х\0) кл. і
відрізняється від неї механізмами голки і ниткопритягувача. В
машині 1852 кл. голки закріплюються в окремих голководіях;
для їх відключення в крайньому верхньому положенні є
спеціальний пристрій.
8. Будова, властивості та призначення
однониткових та двониткових ланцюгових стібків.
Ланцюговий стібок може бути однонитковим і
двонитковим.
Строчка однониткового ланцюгового стібка легко
розпускається. Тому для пошиття багатьох швейних виробів
ця строчка застосовується для наметувальних та
виметувальних операцій, тимчасового та постійного з'єднання
18
деталей: при виготовленні головних уборів, петель,
пришивання талонів до деталей крою, для оздоблювальних
робіт.
Строчка із однониткових ланцюгових стібків в два рази
еластичніша, ніж човникових і відповідно міцніша при
розтягуванні її повздовж. Витрати нитки для строчки
ланцюгового стібка більші, ніж човникового на 60%.
Машини однониткового ланцюгового стібка випускають
з обертаючим петельником. Ці машини володіють великою
продуктивністю, мають декілька конструкцій, не потребують
перезаправлення нижніх ниток, не мають ниткопритягувача і
пристрою для закріплення строчки.
Машина 2222 класу ОЗЛМ призначена для виметування
бортів, лацканів і комірів верхнього одягу однолінійною
строчкою однониткового ланцюгового переплетення. Частота
обертання головного валу до 3000 об/хв., довжина стібка
регулюється від 1 до 12 мм, найбільша товщина зшивання
матеріалів у стиснутому стані під лапкою 8 мм. Потужність
електродвигуна 0,27 кВт, голки 0634 №130,150.
Машина 2222 кл. створена на базі машини 1022 М кл. і
відрізняється від неї тим, що замість човника застосовують
петельник, ниткопритягувач замінений ниткоподавачем,
змінена конструкція регулятора довжини стібка. Для
виконання виметувальних робіт на деталях, які складаються із
декількох шарів тканини, застосовують зубчасту рейку. Для
покращення виконання виметувальних операцій в машині
застосовують лапку. Машина не має пристрою для
закріплення строчки.
Регулювання натягу нитки, притискання лапки на
тканину, висота підняття рейки і т.д. виконується так само, як
в машині 1022 М кл. Різниця тільки в регулюванні довжини
стібка.
Двониткова ланцюгова строчка являє собою: зверху -
штрихову лінію, знизу - ланцюг, що складається із трьох
ниток. Знизу строчка утворюється випуклою, через що
створюється потовщення у шві. Щоб уникнути потовщення
шва, нижню нитку беруть тоншу, ніж верхню.

19
Двониткова ланцюгова строчка в два рази еластичніша
човникової. В повздовжньому напрямку вона може
розтягуватись на 30-35%. Таку строчку застосовують для
операцій, які потребують великої еластичності шва (зшивання
бокових зрізів і зрізів рукавів чоловічих сорочок, зшивання
середніх зрізів брюк, обробка трикотажних деталей і виробів,
виготовлення петель на верхньому одязі).
Витрата ниток на цю строчку в 2,3 рази більша, ніж на
човникову.
Швейні машини двониткового ланцюгового стібка
знаходять все більше застосування в швейній промисловості в
зв'язку з необхідністю пошиття із трикотажного полотна і
тканини, які вміщують еластичні синтетичні волокна. Окрім
того, швейні машини двониткового ланцюгового стібка,
порівня ю з машинами човникового стібка, мають ряд
переваг: більш високу частоту обертання головного вала;
менший натяг ниток, відповідно і менше розривання нитки;
відсутня операція по заміні шпульки.
Швейна промислова машина 976-1 класу ПМЗ
призначена для зшивання середнього зрізу брюк двома
паралельними строчками двониткового ланцюгового стібка.
Частота обертання головного вала машини -до 5000 об/хв.,
максимальна довжина стібка 2,8 мм, відстань між
паралельними строчками - 0,5 мм. Максимальна товщина
тканини в стиснутому стані під лапкою 5 мм. Потужність
електродвигуна 0,4 кВт. Голки 0203 №90-110
Машина має дві паралельно рухомі голки, два
петельника, які здійснюють складні просторові рухи,
рейковий механізм переміщення тканини. Машина оснащена
автоматичною централізованою системою мащення, яка
функціонує від шестерного насосу. В машині відсутній
пристрій для закріплення строчок.
Машина має дві педалі: ліву - для включення,
виключення і зміни частоти обертання головного валу, праву
- для підняття лапки.
Для змащення машини використовують масло І- 12А, І-
20А, тільки вищого очищення.

20
На базі машини 976 кл. випускаються машини багатьох
модифікацій для швейних і швейно-трикотажних
підприємств.
Машини 3076 і 3076-1 кл. - для виготовлення різних
видів шльовок двома паралельними строчками двониткового
ланцюгового стібка.
9. Призначення обметувальних та зшивно-
обметувальних строчок. Технічна характеристика
краєобметувальних машин.
При пошитті різного одягу велике значення мають
машини для обметування зрізів. Для цієї мети
використовують машини обметувального стібка.
В швейній промисловості машини однониткового
ланцюгового обметувального стібка застосовуються для
зшивання хутра, при яких зрізи одночасно і обметуються.
Для обметування зрізів деталей швейних виробів із
костюмних і пальтових тканин частіше всього застосовують
машини двониткового ланцюгового обметувального стібка.
Для обметування зрізів деталей з трикотажу, білизняних
тканин, суконь застосовують машини триниткового
ланцюгового обметувального стібка.
Строчка однониткового ланцюгового обметувального
стібка легко розпускається, тому така строчка завжди
застосовується в закритих швах. Строчки дво- і особливо
триниткового ланцюгового обметувального стібка важко
розпускаються, тому вони застосовуються для зшивання і
обметування зрізів деталей виробів, щоб захистити їх від
осипання.
Найбільшу ефективність обробки різних виробів можна
отримати шляхом поєднання зшивних і обметувальних
строчок. В якості зшивних застосовують двониткову
човникову або двониткову ланцюгову строчку. Найвищої
якості обробки можна досягти при використанні машин, які
поєднують двониткову ланцюгову строчку для зшивання і
триниткову ланцюгову строчку для обметування зрізів.
Обмету вальна машина 51 класу, 51А класу ПМЗ.
Машина 51 кл. призначена для обметування зрізів деталей

21
трикотажних, білизняних швейних виробів дво- і
тринитковим ланцюговим обметувальним переплетенням.
Машина 51А кл. призначена для обметування зрізів
тканин і деталей з пальтових і костюмних груп. Ця машина є
модифікацією машини 51 кл. і відрізняється від неї тим, що в
ній застосовується тільки одна рейка.
Частота обертання головного вала до 3500 об/хв.,
довжина стібка - від 3 до 6 мм, товщина тканини в стиснутому
стані під лапкою - до 2,5 мм; голки 0029 № 60-70.
Машина має механізм голки, механізм петельника,
диференційований механізм переміщення тканини рейкового
типу, механізм верхнього ножа, механізм лапки. Переміщувач
тканини рейкового типу має дві рейки (передню -
диференціальну і задню - основну), причому переміщення
передньої рейки більше, ніж задньої, завдяки цьому
усувається посадка і розтяг трикотажу в процесі його
обметування. Механізм ножів працює за принципом ножиць.
Машина має централізоване змащування механізмів,
розміщених під платформою машини. В машині
регулюються: натяг нитки, тиск притискної лапки на тканину
і довжина стібка.
Робота на машині 51 кл. виконується так само, як і на
зшивальних машинах. Нитки після виконання операції на
машині не обрізуються, вони підкладаються під лапку нової
деталі і продовжується обметування. При цьому зменшується
витрата ниток і виключається можливість вискакування ниток
з вушка голки або петельника. Напрям тканин при
обметуванні на машині з ножем повинен бути чітко
визначеним, в іншому випадку, краї деталей будуть нерівно
обрізані або зрізані більше, ніж потрібно.
Машина МО 816 ББ 4 класу фірми "Джукі" (Японія)
призначена для зшивання деталей жіночих легких суконь,
дитячого одягу, чоловічих сорочок, трикотажних виробів
двонитковою строчкою ланцюгового переплетення з
одночасним обметуванням зрізів тканини строчкою
триниткового ланцюгового обметувального переплетення.
Частота обертання головного вала до 6500 об/хв.,
довжина стібка - до 4 мм, ширина обметування - від 3,2 до
22
6,35 мм, відстань між паралельними строчками 3,2 мм,
ширина шва може бути відрегульована від 6,4 до 9,55 мм.
Голки БС х 27 японського виробництва.
Машина п'ятиниткова, має дві голки і три петельника.
Диференціальний рейковий механізм переміщення тканини
складається із двох рейок, причому передня рейка може
утворювати посадку або розтягування тканини. Механізм
ножів працює за принципом ножиць. В машині
застосовується електромагнітний пристрій для обрізання
ланцюжків ниток після виходу тканини із-під лапки. Машина
має автоматичну централізовану систему змащення, яка
функціонує від шестерного насоса, який приводить в рух
головний вал.
Машина 51-2845 класу призначена для зшивання
деталей жіночих суконь, дитячого одягу, чоловічих сорочок,
трикотажних виробів двонитковою строчкою ланцюгового
стібка з одночасним обметуванням зрізів тринитковою
строчкою ланцюгового стібка.
Машина п'ятиниткова, має дві голки і три петельника.
Диференціальний рейковий механізм переміщення тканини
складається із двох рейок. Передня диференціальна рейка
може спричиняти посадку або розтягнення тканини. В машині
застосовується електромагнітний пристрій для обрізання
ланцюжків ниток після виходу тканини із-під лапки, а також
механізм ножів працює за принципом ножиць. Машина має
автоматичну централізовану систему змащення, яка
функціонує від шестерного насоса. В машині регулюється
натяг ниток, тиск натискної лапки.
Частота обертання головного валу 6000 об/хв.,
потужність електродвигуна 0,37 кВт, товщина прошивання
матеріалів 5 мм, довжина стібка 4 мм.
Машина 508-М класу, призначена для зшивання
деталей жіночих легких суконь, костюмів, халатів, легкого
дитячого одягу, чоловічих сорочок і т. д. двонитковою
строчкою ланцюгового стібка з одночасним обметуванням
зрізів тринитковою строчкою ланцюгового обметувального
стібка. Частота обертання головного вала до 5000 об/хв.,
довжина стібка регулюється від 1,3 до 3,3 мм, відстань між
23
голками 3 мм, ширина обметувального краю від 5 до 6 мм,
товщина зшивання матеріалів до 5 мм. Потужність
електродвигуна 0,4 кВт; голки 0029 №65-110.
10. Призначення обладнання підготовчого,
експериментального та розкрійного цехів.
Обладнання підготовчого цеху. В підготовчому цеху
транспортують, розбраковують, вимірюють і зберігають
тканини. Підготовчий цех складається із двох ділянок:
нерозбракованих і розбракованих тканин.
Тканину виготовляють в рулонах на текстильних
фабриках. їх розвантажують з автомобіля автопогружчиком в
самохідний рельсовий конвеєр, який відправляють в цех. При
іншому розвантаженні тканину з автомобілів знімають за
допомогою стаціонарного або висувного конвеєра, а також
нахиленого скачування. Потім тканину транспортують на
склад або в підготовчий цех.
Обладнання експериментального цеху.
Експериментальний цех є самостійною ділянкою швейного
виробництва. В експериментальному цеху вирішується
питання перевірки і уточнення конструкції моделі,
конструювання і моделювання; виготовляють зразки нових
моделей, лекал; нормується витрата тканини, випробовується
нове обладнання. Лекала виготовляються із картону. Щоб
вони не зношувались, краї обробляються металевою
стрічкою. Для вирізування лекал використовується спеціальне
обладнання.
Машина ІЛ-2, призначена для безконтактного
вимірювання площі швейних лекал, вирізаних із непрозорих
матеріалів.
Технічна характеристика: швидкість переміщення лекал
47 мм/с, потужність 0,25 кВт.
Обладнання розкрійного цеху. В розкрійному цеху
виконуються наступні технологічні операції: настилання,
обрізання країв тканини, обмилювання верхнього полотна,
розсікання настилів на частини, вирізування деталей,
нумерація краю і транспортування його в швейний цех.
Матеріал настилають, обрізають його краї і обметують верхнє
полотно на наетилальному столі. Для притискання кінців
24
настилу застосовують притискні лінійки. Край тканин
відрізають кінцевою лінійкою. Розсікання деталей
здійснюється розкрійними переставними і стрічковими
машинами.
Настилальний стіл призначений для настилання
тканини на столі розмірами 700x1800 мм.
Кінцева лінійка призначена для відрізання полотен і
кріплення кінців полотен настилу, при виконанні
багатошарових настилів у розкрійних цехах швейних
підприємств. Технологічна характеристика: напівавтомат,
швидкість різання 1,6-10%, ширина різання тканини, не
більше 1600 мм, висота настилу не більше 150 мм.
Електророзкрійна машина з вертикальним ножем,
призначена як для різання настилу висотою до 100,130 і 160
мм на окремі частини, які вміщують декілька деталей
швейних виробів, так і для вирізування окремих деталей.
Частота обертання головного вала 3000 об/хв.
Електрична машина з вертикальним ножем С8- 529,
призначена для розрізання настилів до 130 мм і С 8- 530 -
настилів висотою 130-160 мм. Потужність електродвигуна
0,25 і 0,35 кВт, частота обертання головного вала - 2800 об/хв.
Відмінність між машинами: С8- 530 має великий хід ножа
(40мм).
Електророзкрійна машина з дисковим ножем ЕЗДМ -
5, призначена для розкроювання настилу висотою до 40 мм із
легких тканин (шовку, крепдешину, трикотажу). Швидкість
обертання дискового ножа 1650 об/хв., висота розкрійного
настилу 50 мм.
Розкрійна стрічкова машина РЛ-1250-1 призначена
для вирізування деталей швейних виробів складених в настил
з тканин всіх видів і трикотажу на підприємствах, які
здійснюють масовий розкрій. Технічна характеристика:
максимальна висота розкроювання настилу 300 мм.
Потужність стрічкового ножа 1,5 кВт.
Електророзкрійна машина ЕЗМ-3 призначена для
розсікання настилів тканини не більш як 100 мм заввишки.
Настили розтинаються на частини ножем. Найбільш
досконалою є стрічкова розкрійна стаціонарна
25
чотиришківна машина РЛ-6, призначена для викроювання
деталей із частин настилу до 250 мм заввишки. Ніж-стрічка
рухається зі швидкістю 2 м/с.
Одним із шляхів автоматизації розкрійного виробництва
є використання нових способів і систем розкроювання тканин.
Перспективними з погляду автоматизації подавання
розкроюваної тканини є способи розкроювання, що
Ґрунтуються на використанні групових та одиночних різаків,
за допомогою коткового, ротаційного і вирубного
устаткування. В останньому випадку можливе також і
програмне керування різаками.
Котковий спосіб розкроювання. Тканина із сувою,
проходячи через напрямні натяжні ролики і транспортуючі
ролики, надходить у зону розкроювання. Проходячи між
різаками стола і притискними обгумованими роликами,
тканина розрізується.
Вирубування на пресах. Розкроювання тканини
вирубуванням забезпечує вищу продуктивність праці, ніж при
розкроюванні на стрічкових розкрійних машинах.
На деяких швейних підприємствах для вирубування
невеликих деталей крою застосовують електрогідравлічні
преси ПВГ-8 і ІІВГ-12.
Пресове устаткування застосовують при розкроюванні
тканин методом штампування.
Ротаційний спосіб розкроювання. Безперервність
розкроювання деталей із полотна, можливість автоматизації і
видалення викроєних деталей та відходів, механізації
подавання тканини, зменшення втрат тканини, підвищення
продуктивності праці - усе це переваги ротаційного способу
розкроювання.

26

You might also like