ТЕСТ

1. Паливно-кисневі пальники розташовуються

а) в стінах печі; б) на склепінні; в) на подині печі.
Пояснення: Паливно-кисневі пальники розташовуються на склепінні. Це допомагає
забезпечити ефективне згоряння палива та нагрівання плавки в печі.
2. Паливно-кисневі пальники мають потужність (% від потужності пічного
трансформатору):
а) 15-20; б) 30-40; в) 50-60.
Пояснення: Паливно-кисневі пальники мають потужність, яка зазвичай становить
близько 30-40% від потужності пічного трансформатору. Ця потужність достатньо для
ефективного нагрівання плавки в печі під час сталеплавильного процесу.
3. Режим плавлення метало завалки починається з
а) зменшеної потужності; б) найбільшої потужності транспорту.
Пояснення: Режим плавлення метало завалки починається зі зменшеної потужності.
Це дозволяє поступово нагрівати метал до потрібної температури, запобігаючи
перегріву.
4. Ведення кисневого кипу забезпечує:
а) підвищення температури; б) сталу температуру розплаву.
Пояснення: Ведення кисневого кипу забезпечує підвищення температури. Кисень
взаємодіє зі складовими металу, що призводить до його окислення та виділення
тепла. Це допомагає підтримувати сталу температуру розплаву під час
сталеплавильного процесу.
5. У понадпотужних печах робоча загрузка становить, В:
а) 900-1000; б) 1200-1500; в) 1600-2100.
Пояснення: У понадпотужних печах робоча загрузка становить 1200-1500.
6. Застосування водоохолоджуваного склепіння стінових панелей забезпечує:
а) зниження витрат часу на холодний ремонт печі; б) зниження теплового к.к.д.
печі;
в) прискорення плавлення метало завалки.
Пояснення: Застосування водоохолоджуваного склепіння стінових панелей
забезпечує зниження витрат часу на холодний ремонт печі. Водоохолоджувані
склепіння допомагають підтримувати оптимальну температуру та тривалість служби
стінових панелей печі, що сприяє зниженню витрат часу на ремонт.
7. Залишок металу в печі після випуску ( 10%) забезпечує:
а) прискорення плавлення металобрухту; б) умови для дефосфорації металу;
в) умови для десульфурації металу.
Пояснення: Залишок металу в печі після випуску (приблизно 10%) забезпечує умови
для дефосфорації металу.
8. Робота печі на довгих дугах має метою:
а) ввод підвищенної потужності; б) опалювання СО до СО2;
в) прискорення реакції розкислення сталі.
Пояснення: Робота печі на довгих дугах має метою опалювання СО (вуглекислого
газу) до СО2 (вуглекислого газу), тобто перетворення оксиду вуглецю в більш
окислену форму.
9. Піняві шлаки мають у складі
а) 15-20% FeO, B>2; б) 0,5-2% FeO, B2$ в) 1-6% FeO, B = 1,2-1,5.
Пояснення: Піняві шлаки мають у складі приблизно 1-6% FeO і коефіцієнт основності
(B) приблизно 1,2-1,5. Це сприяє забезпеченню оптимальної основності шлаку під час
плавлення металу в печі.
10. Піняві шлаки призначені для:
а) захисту стін печі від теплового навантаження;
б) забезпечення умов десульфурації металу;
в) зменшення шкідливих викидів.
 Пояснення: Піняві шлаки призначені для захисту стін печі від теплового
навантаження. Вони допомагають зменшити теплове навантаження на стіни печі та
підтримують стабільний робочий процес виплавки сталі.
11. Визначте кількість кисню (м3/т) для отримання пінявого шлаку (8%) з вмістом FeO 15%
та окислення 30 кг/т коксу. Прийняти засвоєння кисню 75%, у коксі А с = 85%:
а) 13,9; б) 24,1; в) 51,4.
Пояснення: Для визначення кількості кисню (м 3/т) для отримання пінявого шлаку,
спочатку розраховуємо масу заліза в коксі:
Маса заліза в коксі = (густина струму коксу) * (вміст заліза в коксі) = 30 кг/т * 0,85 =
25,5 кг/т
Тепер можемо розрахувати кількість кисню, необхідну для окислення цього заліза до
FeO:
Кількість кисню = (Маса заліза в коксі) / (вміст заліза в FeO) = 25,5 кг/т / 0,85 = 30 м 3/т
Засвоєння кисню = 75%, отже:
Кількість кисню, яку потрібно подавати = (Кількість кисню) / (Засвоєння кисню) = 30
м3/т / 0,75 = 40 м3/т
Тепер можемо розрахувати кількість кисню для отримання пінявого шлаку (8% FeO):
Кількість кисню для шлаку = (Кількість кисню, яку потрібно подавати) / (Вміст FeO в
шлаку) = 40 м3/т / 0,08 = 500 м3/т
12. Вирахуйте активну потужність печі (Р, МВА), якщо робоча напруга становить 820 в,
діаметр електроду 0,6 м, густина струму J = 30 А/см2, активний опір установки 0,1 Ом,
реактивна складова 0,080 м.
а) 55,64; б) 66,75; в) 77,86.
Пояснення: Для розрахунку активної потужності печі, використовуємо наступну
формулу:
Активна потужність (Р) = (Робоча напруга * Густина струму * Площа електроду) / 1000
Робоча напруга = 820 В
Густина струму (J) = 30 А/см² = 3000 А/м² (оскільки 1 А/см² = 1000 А/м²)
Діаметр електроду = 0,6 м
Площа електроду (S) = π * (радіус електроду)² = π * (0,3 м)² = 0,09 π м²
Тепер можемо розрахувати активну потужність:
Р = (820 В * 3000 А/м² * 0,09 π м²) / 1000 = 69,96 МВА