ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

ЛЕПТОСПІРОЗ
Підготувала Щербина Юля
Тема:

1. Чим відрізняються неінфекційні,

інфекційні, інвазійні захворювання
2. Історичні відомості
3. Епідеміологічні особливості
4. Клінічні прояви
5. Профілактика
 1.
Головна різниця
Всі недуги інфекційного характеру об’єднує те, що вони
розвиваються після впровадження в організм мікроскопічних
збудників.
Неінфекційні захворювання, своєю чергою, виникають зовсім з інших
причин. Тут збій в організмі відбувається під впливом внутрішніх
факторів або від зовнішнього впливу, але без участі чужорідних
патогенів.
А інвазійні хвороби – хвороби людини, тварин та рослин, зумовлені
паразитуванням у їхньому організмі найпростіших, червів, кліщів та
інших членистоногих.
Захворювання відоме давно, можливо перші описи хвороби належать Гіппократу.

Лептоспіроз спричинив епідемію серед корінних американців вздовж узбережжя нинішнього

штату Массачусетс (США), яка сталася безпосередньо перед прибуттям туди європейців у 1620
році і вбила більшу частину корінного населення.

Існує припущення, що перший опис хвороби під назвою «жовта гарячка» (фр. fièvre jaune) зробив
видатний французький лікар Домінік-Жан Ларрей при облозі Каїра армією Наполеона
Бонапарта у 1798 році.

Припускають, що ця хвороба була відома на початку XIX століття в Європі як «біліарний тифоїд».

Є думка, що під назвою «Істотно тяжка жовтяниця» відомий французький лікар Етьєн Лансере
вивів у 1882 році саме випадок лептоспірозу.

Проте більшість фахівців вважає, що вперше достеменно лептоспіроз відокремив німецький

лікар Адольф Вейль у 1886 році. Він тоді повідомив про 4 випадки «гострої інфекційної хвороби зі
збільшенням селезінки, жовтяницею та нефритом»
 Польова миша, їжаки
10.6%

Свині Пацюк, хатня миша

12.1%
37.9%

3.Епідеміологія
Велика рогата худоба
16.7% Джерела інфекціі
Велике поширення лептоспір відзначають серед свійських
ссавців (велика та дрібна рогата худоба, свині, собаки. тощо)
Бродячі собаки
і промислових (лисиці, вовки, дикий кабан, тощо) тварин.
22.7%
Найбільше значення мають ті, які виділяють лептоспір у
довкілля із сечею протягом тривалого часу, в першу чергу,
гризуни і травоїдні. Основним джерелом серогрупи:
 МЕХАНІЗМИ ПЕРЕДАЧІ

ВОДНИЙ РАНОВИЙ
при вживанні контамінованої через кон'юнктиву, при випадковому
(зараженої) води і харчів, під час потраплянні крові від хворого на
купання, риболовлі, занять водним незахищену та пошкоджену шкіру та
спортом у забруднених збудниками слизові оболонки, через дрібні
водоймах пошкодження слизової оболонки
ротоглотки

АЛІМЕТАРНИЙ
при догляді за хворими тваринами,
випадковому потраплянні сечі хворої
тварини на пошкоджену шкіру людини.
Для проникнення лептоспір достатньо
найменших порушень цілісності шкіри
 УРАЖЕННЯ НИРОК
Ураження нирок клінічно проявляється помірним спонтанним болем у
попереку, позитивним симптомом постукування там, при розвитку ГНН
зменшується добова кількість сечі (олігурія) аж до анурії

4.Клінічні
прояви
УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
Ураження печінки є одним з провідних симптомів лептоспірозу і
характеризується помірним збільшенням її розмірів, ущільненням
консистенції, відносною болючістю при промацуванні

УРАЖЕННЯ ЛЕГЕНІВ
Ураження дихальної системи виявляють у окремих хворих на лептоспіроз у вигляді
трахеїту та бронхіту переважно при безжовтяничній формі. Іноді виникає ГРДСД.
Для легеневих уражень при лептоспірозі характерна рання (в перші 2-3 дні
хвороби) поява кашлю і кровохаркання. Харкотиння мізерне, рідко з нього можна
виділити збудника.
 5.ПРОФІЛАКТИКА

Дератизаційні заходи Використання захисного

одягу

Проведення Проведення
ветеринарно-санітарних меліоративних робіт
Дякую за увагу