Гіпертрофія міокарду лівого шлуночка.

Маса серця суттєво збільшена — до 600 г (в нормі 300–320

г). Верхівка серця заокруглена. Товщина стінки лівого шлуночка значно збільшена (1,9 см), що свідчить про
наявність у хворого гіпертонічної хвороби. Міокард червоно-коричневого кольору (через перебування у
формаліні блідо-коричневий), щільний, папілярні м’язи значно випинаються в просвіт лівого шлуночка. Також
на розрізі у товщі міокарду візуалізуються дрібні (1–1,5 мм) білуваті вогнища (дифузний кардіосклероз).
Збільшення маси міокарду відбувається за рахунок збільшення навантаження на лівий шлуночок (гіпертензія,
аортальний стеноз або коарктація аорти). Концентрична гіпертрофія міокарду лівого шлуночка без його
дилатації (як на фото) певний час може не давати клінічних симптомів серцевої недостатності. При
поєднаному впливі гіпертрофії і дилатації маса серця може перевищувати 800 г.
Гіпертрофія стінки лівого шлуночка серця свідчить про наявність у пацієнта гіпертонічної хвороби.
На артеріальну гіпертензію страждають понад 50% осіб старше 60 років. Найбільш часта форма —
есенціальна гіпертензія (збільшується хвилинний об’єм та периферичний судинний опір). Ренальна
гіпертензія (14% пацієнтів з гіпертензією) — резистентна (порушення ренін-ангіотензинового механізму,
гіпоперфузія нирок). Ендокринна гіпертензія виникає при пухлинах мозкового (феохромоцитома) та коркового
шару наднирників (первинний альдостеронізм, синдром Конна).
Наслідки артеріальної гіпертензії: 1) гіпертрофія міокарду лівого шлуночка (у понад 70% хворих на
гіпертонічну хворобу); 2) більш швидкий розвиток атеросклерозу аорти, коронарних артерій; при
атеросклерозі артерій основи головного мозку від 30 до 70% хворих помирають через церебральні
ускладнення, 3) застій крові у малому колі кровообігу; 4) венозний застій у великому колі кровообігу
(ціанотична індурація селезінки, нирок, «мускатна» печінка), 5) артеріоло- та артеріосклероз нирок (т.зв.
гіпертензивна нефропатія), 6) нодулярна гіперплазія кори наднирників.
(Опис за Macropathology – 5th English edition. Textbook and Color Atlas / C. Thomas, H. Kalbfleisch, H.-D. Mennel et al., 1990.
Toronto Philadelphia: B.C. Decker Inc. – 355 p.)
Препарат з архіву кафедри патологічної анатомії №1.

Альтернативні фотографії:
Джерело: Rose, A. G. (2008). Atlas of Gross Pathology: With Histologic Correlation. Cambridge University Press.