Леся Воронина

Цікаві факти: Народилася Леся Воронина (Вороніна Олена Анастасіївна) 21

березня 1955 року в Києві в письменницькій родині. Назвали дівчинку Лесею
на честь великої письменниці Лесі Українки. Її дід Прохор Воронін був
письменником, тато – художником-
оформлювачем і реставратором, а мама –
перекладачем художніх творів.
Вдома у них завжди було багато книг. Отож,
книжки для маленької Лесі були цілим
світом.
Леся рано навчилася читати, а згодом і сама
почала вигадувати різні цікаві історії, адже
росла досить кмітливою, веселою
Леся Воронина (ліворуч) і Зірка Мензатюк на фантазеркою.
книжковій ярмарці, 2011 р. Для публікації власних творів
використовувала такі псевдоніми: Гаврило
Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич.
У юності захоплювалася східними двобоями та йогою.
Весела і товариська Леся була лідером серед однолітків. Однокласники дуже
любили слухати її кумедні побрехеньки.
1972 року Леся Воронина вступила на заочне відділення філологічного
факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка,
закінчивши його 1979 року.
За роки навчання вона працювала кур’єром у Спілці письменників України,
лаборантом у школі, навіть електромонтером на деревообробному комбінаті, а
також екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогово
(етнографічний музей просто неба на південній околиці Києва) та на інших
роботах.
Перші казки Леся Воронина написала для сина Євгена, щоб якось
втихомирювати досить рухливого і веселого хлопчика.
Леся Воронина мандрувала автостопом Україною та на байдарках – Польщею.
Творчість: Найпопулярніші дитячі твори письменниці — збірка повістей
«Суперагент 000.» («У пащі крокодила», «Пастка у підземеллі», «Таємниця
підводного міста», «У залізних нетрях», «Таємниця золотого кенгуру»),
пригодницькі повісті «Пригоди голубого папуги», «Хлюсь та інші», «Таємниця
Чорного озера». Літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена
Вербна. Під псевдонімом Гаврило Ґава написала понад сто сюжетів коміксів,
що впродовж 13 років з'являлися на сторінках журналу «Соняшник».
Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славомира Мрожека,
Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та інші).
У 2014 році упорядкувала вірші чоловіка Євгена Гуцала в книжці «Зайці в полі
варять борщ», що вийшла у Видавництві Старого Лева.