1.

Ембріогенез органів сечоутворення та сечовиділення для розуміння аномалій

розвитку та положення. Найбільш часті аномалії розвитку та положення нирок у
дітей. Терміни початку процесу сечоутворення у плода. Із нефрогенного гребеня
мезодерми розвиваються три парні ниркові системи:
1) пронефрос (переднирка) - утворюється на 3-му тижні, але вже наприкінці 4-го тижня
не функціонує.
2) мезонефрос (первинна нирка) - починається на 4 тижні, і в подальшому з
мезонефротичних канальців та протоки формуються еферентні канальці епідидимусу,
сім’яна протока, еякуляційні протоки та сім'яні пухирці чоловіків. У жінок вони
утворюють рудиментарний над’яєчник та навколоясчник. На 7-9 тижні відбувається
переміщення нирок із каудальної частини до ділянки біфуркації аорти і поворот нирки,
а також формування сечового міхура. Початок сечоутворення приходиться на 9-11
тиждень. Первинна нирка функціонує упродовж 2-3 місяців, і до 14 тижня
відбувається її зворотний розвиток.
3) метанефрос (вторинна нирка)- є третьою та останньою екскреторною
системою і утворюється на 5 тиждень. Вторинна нирка складається з двох різних типів
клітин. Вони диференціюються, створюючи чашково-мискову систему і нефронм, які
продовжують утворюватись до 32-36 гестаційного тижня (до 1 млн у кожній нирці).
мезонефросу
Такий складний шлях розвитку пояснює схильність до можливих численних
аномалій розвитку нирок і сечовидільних шляхів, таких як ниркова гіпоплазія,
ниркова ектопія, ниркова дисплазія, нирковий агенез тощо.
Гіпоплазія нирки

– зменшення розмірів нирки. Гіпоплазія нирки характеризується нормальною

гістологічною структурою і відсутністю ознак порушення ниркової функції. Частіше
буває однобічною, але може бути і двобічною.
Ектопія нирок

– це порушення нормального розташування органів. В період ембріонального

розвитку нирки закладаються в області малого тазу,тому частіше патологічно
розташований орган виявляється на вході в нього або нижче.
Односторонній нирковий агенез

характеризується відсутністю ниркової паренхіми, яка виникає внаслідок помилок в

органогенезі і має частоту від 1: 500 до 1: 1000 новонароджених.
Зрощення нирок (дисплазія).

Для таких аномалій характерними є з'єднання обох зачатків нирок, внаслідок чого
утворюється один орган з двома сечоводами. Частіше спостерігаються зрощення
нижніх полюсів нирок. При цьому утворюється підковоподібна нирка (90 % усіх
 зрощень). Підковоподібна нирка утворюється внаслідок зрощення в ембріональний
період двох нефрогенних бластем. Вона розміщується на рівні 4 і 5 поперекових
хребців. Перешийок нирки розміщується перед великими судинами (аортою, нижньою
порожнистою веною, загальними клубовими судинами, сонячним сплетенням). У 6—
10% випадків перешийок підковоподібної нирки розміщується між аортою і нижньою
порожнистою веною, дуже рідко між хребетним стовпом та судинами

Полікістоз нирок –

тяжка аномалія обох нирок, яка характеризується заміщенням ниркової паренхіми

численними кістами різної величини. Розрізняють дві форми полікістозу нирок: зі
збільшенням розмірів нирок (виявляється частіше) і без збільшення, а також з деяким
зменшенням нирок. Неонатальний варіант полікістозу проявляється на першому місяці
життя дитини збільшенням обох нирок, прогресуючою нирковою і легеневою
недостатністю. Для полікістозу в грудному віці характерно збільшення обох нирок,
спленомегалія, недостатність печінки і прогресуюча хронічна ниркова недостатність.
При цій аномалії кістами замінено 25% канальців. При полікістозі у підлітковому віці
ниркова паренхіма не змінюється, а кістозною дисплазією уражено біля 10 % канальців.
У дітей старшого віку полікістозні нирки мають мало- і великогорбисті поверхні, а через
фіброзну капсулу просвічуються кісти. На розрізі ниркова паренхіма усіяна великою
кількістю кіст різної величини.

Характерні риси нирок після народження:

-- капсула у новонародженого дуже тонка;

-- до 2-3 рокiв нирки мають часткову будову, надалі вони в міру злиття часток і
утворення коркової речовини частковий тип втрачають, i кожна нирка являє собою
єдиний цілий орган;
-- значна фізіологічна рухливість нирок в ранньому віці обумовлена недостатнім
розвитком зв'язок, що їх фіксують;
-- розмiри нирок у новонародженого відносно більші і знаходяться вони нижче, ніж у
дорослої людини;
-- вікові особливості розташування нижнього кінця нирок такі:
• новонароджений нижче гребеня клубової кістки;
• 1 pik на його рівні;
• старше 3 років - на 0,5-1 см вище зазначеної кістки;
-- права нирка розташована на 0,5-1 см нижче лівої нирки.

2. Основні функції нирок. Процес сечоутворення.

Функції нирок:
 1) Екскреторна (очисна) - виведення з організму, як кінцевих продуктів обміну, так і
непотрібних речовин при надмірній їх кількості, а також чужо рiдних речовин, що
потрапили в організм. З продуктів азотистого обміну екскретуються сечовина, сечова
кислота, креатинін та інші речовини.
2) Гомеостатична - підтримка сталості внутрішнього середовища органiзму (pH, обмін
водно-сольовий, білків, жирів, вуглеводів і т.д.).
3) Обмін речовин;
4) Секреторна- в нирках відбувається утворення багатьох речовин, наприклад:
---еритропоетину- стимулятор еритропоезу в кістковому мозку;
---остаточне утворення активної форми вітаміну D3 сприяє всмоктуванню кальцію в
кишечнику;
---реніну ;
--- ангіотензін-альдостеронової системи, яка регулює водний обмін (дія на нейрони
головного мозку викликає почуття спраги thirst);
--- аміаку- імпульсу для дихальної і нервової систем та ін.

Механізм утворення сечі

Остаточне утворення сечі відбувається завдяки 3 основним фізіо логічним процесам
в нефроні: клубочкової фільтрації; канальцевої реабсорбції; - секреції.

3. Клубочкова фільтрація. В процеса проходить через три шари: ендотелiй капілярів,

базальну мембрану і клітини епітелію вісцерального листка капсули (подоцити). В
клітинах ендотелію є великі, як іноді закриті діафрагмами (вікончастi ендотеліоцити). В
нормі великодисперсні молекули білка на поверхні пор ендотелію утворюють
бар'єрний шар, чим утруднюють проходження через них альбумінів. Так як vas afferens
приблизно в 1,5 разів ширше vas efferens , i артеріальний тиск вiдповiдно дорiвнює 120
мм рт. ст. і 60-80 мм рт. ст., через наявні в клубочковому фільтраті віконця в
 просвіт капсули надхо 618 дить рідина. В ній є незначний вміст мілкодісперсних білків і
майже така ж, як у плазмі крові, кількість кристалоїдів (глюкози, сечовини, креатиніну
та ін.) і електролітів (натрію, калію, фосфору та ін.). Первинна сеча, що утворилася
таким чином, по складу майже відповідає плазмі крові. Через нирки проходить в
середньому така кількість крові - 120-130 мл/хв. х 1,73 м² по верхні тіла. Об'єм
клубочкової фільтрації у старшої дитини в 2 рази більший в порівнянні з дитиною
грудного віку. Об'єм первинної сечі, що утворилася, складає 100-180 л.

Канальцева реабсорбція. Первинна сеча перед тим, як перетворитися в залишкову

сечу, схильна до значних змін як кількості, так і складу. Канальцева реабсорбція (тобто
всмоктування в канальцях) відбувається в усiх вiддiлах, проте механізми в різних
вiддiлах різні: - в проксимальних канальцях реабсорбується значна частина речовин, які
профільтрувалися
- рідини (2/3 об'єму), амінокислот, вітамінів, глюкози (ступінь реабсорбції останньої її
частини у дітей грудного віку
приблизно в 2 рази менший, ніж у дорослої людини; це є причиною у малюків
фізіологічної глюкозурії, тобто
наявності глюкози в сечі), натрію (він, навпаки, у немовлят краще реабсорбується),
калію, кальцію, магнію, мікроеле ментів. Відносно хлору найбільшою
проникністю володіє пряма частина проксимального нефрона; - інтенсивна
реабсорбція продовжується в товстому висхідному відділі петлі Генле; -цей же
процес, проте, менш інтенсивний, відбувається в дистальних звивистих
канальцях, в яких залишково є 15% від кількості первинної сечі; основна
реабсорбційна речовина в збиральних трубочках - це вода; - характерною
рисою сосочкових протоків є реабсорбція сечовини.

4. В результаті останнього процесу секреції — в остаточній сечі з'являються

речовини, яких не було в первинній сечі. В прямій частині проксимального сегмента
нефрона з навколоканальцевої рідини відбувається інтен сивна секреція як
органічних кислот, так і органічних основ (холін та ін.) . В кінці дистального
звивистого канальця і збірних трубочках відбувається секреція калію, який
екскретується з сечею. Для підтримки водно-сольовоï рівноваги, стабільності рН крові в
кліти нах проксимального вiддiлу нефрона секретуєтся Н, який виділяється в просвіт
канальців. Надалі він бере участь в необхідному безупинному утвореннi H2O i CO2.
Секреція Н продовжується в звивистій частині дистальних канальців і збірних трубочках,
де в тому числі секретується NH3, які в просвіті канальців з'єднуються, утворюючи
амоній. Останній замінює натрій, який реабсорбується. Кількість залишкової сечі
склалас приблизно 1% від первинної сечі
3. Анатомо-фізіологічні особливості нирок у дітей та підлітків. Вікове наростання
маси і розмірів нирок у дітей, зміни положення нирок, процес диференціювання
нефрону.

Диференціація та розвиток органів сечовидільної системи продовжуються після

народження дитини.
-- Нирки розташовані у верхніх відділах ретроперитонального простору .У дітей
молодшого віку маса і розміри нирок відносно більші (І:100 проти 1:200,1.250 у
дорослої людини).
--- структура їх не завершена: до 1 року нирка має вигляд округлого органа, далі вона
стає бобоподібною; нирки зберігають почастковану будову до 2-5 років; недостатньо
розвинений кірковий шар нирок. Співвідношення кіркового і медулярного шарів нирок
1 : 4, а в 7 років воно стає таким, як у дорослих (1:2);
--- спостерігається майже паралельне розташування нирок і тільки у старшому віці
верхні полюси нирок зближуються; відмічається нижче розташування нирок до 7-8
років;
--- фіксація нирок у новонароджених і дітей раннього віку недостатня (відсутня жирова
капсула, недостатньо розвинена жирова тканина біля нирки, слабко розвинений
зв'язковий апарат), шо сприяє більшій рухливості нирок. Кінцеве формування
механізмів фіксації відбувається в 5-8 років.
--- функціональна одиниця нирки — нефрон - на момент народження має наступні
ознаки незрілості: клубочки малі за розміром; епітелій капсули Шумлянського -
Боумена циліндричний, згодом переходить у плоский і рівномірно супроводжує
судинні петлі клубочків;
--- будова клубочка в 5 років стає такою, як у дорослих, розміри клубочків
збільшуються до 18-19 років;
-- сечові канальці та петлі Генле короткі, у 2 рази вужчі, ніж у дітей старшого віку.
Юкстагломерулярннй апарат нирки, який відіграє важливу роль в утворенні реніну і
контролює виведення натрію, формується до 2 років.

4. Анатомо-гістологічні особливості нефрону у дітей.

Функціональна одиниця нирки — нефрон.
На момент народження має наступні ознаки незрілості:
-- клубочки малі за розміром;
-- епітелій капсули Шумлянського - Боумена циліндричний, згодом переходить у
плаский і рівномірно супроводжує судинні петлі клубочків; будова клубочка в 5 років
стає такою, як у дорослих, розміри клубочків збільшуються до 18-19 років;
-- сечові канальці та петлі Генле короткі, у 2 рази вужчі, ніж у дітей старшого віку.
Юкстагломерулярннй апарат нирки, який відіграє важливу роль в утворенні реніну і
контролює виведення натрію, формується до 2 років.

Морфологічна "незрілість” нефрона, що характерна для немовлят і дітей раннього

віку, зумовлює особливості функції нирок в цей період розвитку.
При народженні нирка замінює плаценту як головний орган гомеостазу. Цей перехід
відбувається при змінах ниркового кровотоку, ступеня гломеруляриої фільтрації і
тубуляриих функцій. Нирковий кровообіг плода низький (2-3 % серцевого викиду). При
народженні він швидко зростає через зменшення опору ниркових судин та збільшення
системного кровотиску. Гломерулярна фільтрація починається одразу ж після
утворення перших нефронів, і її рівень поступово збільшується з ростом тіла. Після
народження дитини гломерулярна фільтрація швидко зростає, подвоюється в перші
2-4 тижні життя і сягає рівня дорослого в 1-2 роки. Канальцева реабсорбція натрію до
34 тижня вагітності низька, але після 34 тижнів гестації реабсорбція натрію стає
ефективнішою і таким чином може реабсорбуватнся до 99 % натрію. Крім того,
виведення натрію у новонароджених обмежене через низьку гломерулярну
фільтрацію. Це зумовлює схильність до набряків.
Нефрон функціональна одиниця нирки складається з ниркового тільця і системи
канальців. Ниркове тільце - це клубочок кровоносних капілярів , оточених двохстінною
капсулою Шумлянського-Боумена . Ниркове тільце переходить в систему канальців,
порядок яких i подальших відділів такий: 1)проксимальна частина, яка значно
вигинається спочатку , при досягненні мозкового шару нирок стає все більш рiвною;
2)петля Генле : нисхідна частина (тонка ); вигин- в мозковому прошарку у вигляді петлі ;
висхідна частина -у корковій речовині .3) дистальна частина (пряма, потім звивиста)
повертається до свого клубочку ; загальна кількість усіх нефронiв обох нирок 2 000 000,
загальна - довжина канальців - 60-80 км; 4) далі, в результаті з'єднання дистальних
частин канальців утворюються збірні ниркові трубочки, які повертаються в мозкову
речо вину; 5) знову з'єднуються останні утворюється сосочкова протока; 6) вони
відчиняються в ниркових сосочках, які переходять у малі чашки; 7) з останніх
утворюються 2-4 великі чашки; 8) вони переходять у ниркову миску. 9) із звуженої
частини миски виходить сечовід.

5. Функціональні особливості сечовидільної системи у дітей. Дозрівання

клубочкової фільтрації, особливості канальцевої реабсорбції різних речовин у дітей.
Методи дослідження і оцінка клубочкової фільтрації та реабсорбції у дітей.
При народженні нирка замінює плаценту як головний орган гомеостазу.
 Цей перехід відбувається при змінах ниркового кровотоку, ступеня гломерулярної
фільтрації і тубулярних функцій.
Нирковий кровообіг плода низький (2-3 % серцевого викиду). При народженні він
швидко зростає через зменшення опору ниркових судин та збільшення системного
кровотиску.
Гломеруляриа фільтрація починається одразу ж після утворення перших нефронів, і
її рівень поступово збільшується з ростом тіла. Після народження дитини гломерулярна
фільтрація швидко зростає, подвоюється в перші 2-4 тижні життя і сягає рівня
дорослого в 1-2 роки.
Канальцева реабсорбція натрію до 34 тижня вагітності низька, але після 34 тижнів
гестації реабсорбція натрію стає ефективнішою і таким чином може реабсорбуватнся
до 99 % натрію. Крім того, виведення натрію у новонароджених обмежене через низьку
гломерулярну фільтрацію. Це зумовлює схильність до набряків. У немовлят
ниркн не здатні виробляти гіпертонічну сечу.
Недостатня здатність до концентрування сечі пов’язана 3 короткою петлею Генле,
низькою чутливістю дистальних канальців до дії антидіуретичиого гормону.
Це обмежує адаптацію до змін водного навантаження, особливо при зневодненні.
Концентраційна здатність нирок з віком зростає і густина сечі 2-5 років становить
1,009-1,016.
Для новонароджених і дітей раннього віку характерний відносно великий добовий
діурез і висока частота сечовипускання. Р
егулювання кислоти і бікарбонату лімітоване низьким порогом бікарбонату
сироватки у проксимальному канальці. Крім того, утворення аміаку у дистальному
канальці і видалення кислот, які піддаються титруванню, не повністю розвинені у
недоношених немовлят, шо лімітує компенсаторні можливості при змінах кислотно-
лужного стану.
6. Особливості сечоводів, сечового міхура та сечовипускного каналу у дітей і
підлітків. Особливості регуляції сечовипускання. Зміна числа сечовипускань з віком.
Методи оцінки діурезу у дітей.
Сечовiд має звивисту форму і з фізіологічні звуження: при виході з мис ки, переході в
порожнину малого таза і в місці входу в сечовий міхур. Місце впадання знаходиться на
2 см вище лобкового сімфізу. Анатомічною особливістю у дітей раннього віку є
невелика довжина внутрішньоміхурового сегмента сечовода (близько 5 мм), який
знаходиться вже в товщі сечового міхура. Це може призвести до закиду сечi з сечового
міхура вгору. В деяких випадках сеча може попасти в миску. Це так званий міхурно-
сечовід ний рефлюкс. Рефлюксу немає у дітей старшого віку, коли сегмент набуває
більшої довжини. Ємкість сечового міхура найбільш інтенсивно збільшується в
грудному періоді в 5 разів. Розташований міхур у - малюка значно вище, що при
наповненнi дає можливість пропальпувати його верхній край. Після грудного віку
відзначається уповільнення росту. Одно часно відбувається опущення сечового міхура в
порожнину малого таза. Обєм сечового міхура-
1. У новонарожених-30мл;
2.До року-50мл;
3.Дошкільного віку-150мл;
4. До 12-15років-300-400мл.
Шийка сечового міхура переходить у сечівник, довжина якого у хлопчиків і дівчаток в
перiодi новонародженостi вiдповiдно дорівнює 5-6 см і 1-2 см, в шкільному віці - 10-12
см і 3-5 см.
Діурез - зміст цього терміну означає процес утворення і виділення сечі. На практиці
термін діурез вживається як показник кількості виді леної сечі.
Добовий діурез залежить від віку і в середньому складає:

- в пізньому неонатальному періоді

Новонароджений відбувається поступове збільшення
діурезу

1
300мл
місяць

6
400мл
місяців

1
600мл
рік

-застосовується формула
1-10
V=600+100(n-1), де n кількість років;
років
або 100 x (n+5)

Старше
1500мл
10 років

Об'єм разового сечовипускання теж залежить від віку і в середньому складає: -

перше півріччя 30 мл; -друге півріччя- 60мл -5 років - 100 мл; -молодший шкільний вік-
150мл -старший шкільний вiк 250 мл.
 В нормі об'єм діурезу залежить від багатьох чинників: при високій температурі
навколишнього середовища і фізичних навантаженнях він знижується, якщо дитина
приймає багато рiдини i веде малорухомий спосіб життя -діурез підвищується.
Акт сечовипускання. Випорожнення сечового міхура відбувається рефлекторно.У
новонароджених довільна затримка сечовипускання відсутня. Здатність довільно
регулювати сечовипускання розвивається лише до кінця першого року життя дитини.
Під час захоплюючих ігор мимовільне сечовипускання може спостерігатися у дітей до
трьох років, уві сні -до 5 років.

7. Методика дослідження органів сечоутворення та сечовиділення. Огляд області

нирок і сечового міхура. Пальпація. Методика виявлення набряків і клінічна
відмінність набряків ниркового та серцевого походження.
 Зовнішній огляд
При огляді хворого необхідно оцінити наступні ознаки:
-свідомість
-реакція на навколишнє середовище
-поведінка- при нирковій кольці дитина метушиться
-колір шкірних покривів
-положення в ліжку - характерною ознакою гнійно-запального процесу в
навколонирковому жировому тілі є вимушене положення, коли дитина лежить на боку,
ноги зігнуті в колінному і кульшовому суглобах і приведені до тулуба-набряки
-наявність можливої асиметрії тіла в ділянці нирок, навіть в ділянці живота
-випинання сечового міхура над лоном - ознака значної затримки сечі.
Пальпація

В нормі нижній полюс нирки можна пропальпувати лише у дітей перших 2-3 років
життя.В старшому віці нирку вдається відчути тільки при її збільшенні(пухлина ,камені
нирок) і опущенні донизу.

Методи бімануальної пальпації

1.Метод Образцова-Стражеска: положення дитини горизонтальне; лікар
знаходиться з правого боку хворого; ноги дитини дешо зігнуті і відведені одна від
другої (це частково розслабляе м'язи черевної стінки); хворий робить рівні дихальні
рухи

-пальпація правої нирки: . ліва рука лікаря знаходиться під тулубом в проекції
правої нирки (уздовж талії); . права рука лікаря лежить всією долонею назовні від
правого прямого м'яза живота (паралельно до нього), пальці розташовані дещо нижче
від правої реберної дуги;Після цього, на фоні видиху права рука рухається все глибше
всередину. При цьому долоня лівої руки підіймасть- ся вверх, чим сприяє наближенню
нирки до пальців правої руки. Таким чином, в випадку можливої пальпації нирок, ліва
рука спочатку відчуває нижній полюс нирки. Надалі ковзаючими рухами оцінюють- ся
розміри, форма, рухливість, болючість, шільність, можлива гор- бистість стінки нирки;

-пальпація лівої нирки за методикою відповідае описаній за винят- ком: ліва рука
проводиться далі під тулуб до проекції лівої нирки, права розташовується зовні від
лівого прямого м'яза живота.

Метод Шелагурова
(вітчизняний терапевт ХХ століття). Поло ження хворого і крають методу Образцова-
Стражеска. Ос новні ознаки методики: III палець правої руки необхідно дещо зігнути
так, щоб кінці II, III i IV пальцiв знаходились на одному рівні; - у пальпації приймають
активну участь обидві руки лікаря - при вдиху дитини руки зближаються одна до одної,
що дозволяє отримати більше інформації про стан нирок.

Метод Боткіна
аналогічний методу Образцова-Стражеска крім по ложення хворого - вертикальне.
Цей засіб є більш вдалим при значній рух ливості нирок, так як в стоячому положенні
хворого вони опускаються вниз.

Метод Гнатюка О.І.

(сучасний український педіатр). Лікар розта шовується перед хворим, який
знаходиться в вертикальному положенні. Потім досліджуваний нахиляється вперед
(тулуб знаходиться під кутом 90°) і лікар проводить пальпацію нирок розглянутим
методом. Таке поло ження хворого розслабляє м'язи черевної стінки, що дозволяє
лікарю найглибше ввести руку.
5. Є ще один варіант пальпації нирок в вертикальному положенні, коли хворий теж
нахиляється вперед. Лікар при цьому розташовується позаду дитини. Прикладає праву
долоню до шкіри живота, відповідно проекції нирки, заглиблює пальці всередину і
ковзаючими рухами знизу вверх пальпує орган.
6. Метод Ізраеля: - хворий приймає бокове лежаче положення - на правому при
пальпації лівої нирки, на лівому при пальпації правої нирки - ноги дитина підводить до
живота, більше ту, що відповідає боку нирки, яка пальпується; - потім наприкінці вдиху і
початку видиху дитини лікар виконує актив ну, више описану, бiмануальну пальпацію,
розташувавши пальці руки, яка пальпує, спереду, на 3-4 см нижче IХ-Х ребер.
7. Метод Гюйона (французький уролог ХІХ-ХХ століття) балотування (англ. vote,
ballot). Загальні правила (положення хворого го ризонтальне відповідають попереднім.
При пальпації лікар лівою рукою виконує швидке поштовхування (поштовхоподібний
рух, англ. push) так, що сила поштовху відчувається його правою рукою. Таким чином,
нирка при цьому балотується, і лікар краще відчуває ознаки органа, що пальпуються.
 Пальпаторно визначають також набряки.Для цього необхідно обережно
надавити на шкіру вказівним або середнім пальцем в ділянці передньої поверхні
гомілки і забрати палець.В нормі шкіра миттєво вирівнюється .Якщо заглиблення яке
при цьому утворилося зберігається протягом якогось часу після припинення
надавлювання це є ознакою прихованих набряків.

Ниркові набряки
розвиваються на фоні блідості ,перші ознаки це набряк повік що виникають в
ранковий час.протягом дня зменшуються і зникають ,-нещільні ямка що утв швидко
вирівнюється,змінилось положення тіла –набряки перемістились,при погіршенні стану
ниркові набряки поширюються зверху вниз,тобто після набряку повік буде набряк
нижніх частин тулуба. Серцеві набряки проявляються ціанозом шкіри,виникають або
посилюються при фізичному навантаженні ,помітні наприкінці дня і зменшуються після
нічного сну,набряки щільні (ямка вирівнюється повільно),не характерне переміщення
набряків якщо змінюється положення тіла,при погіршенні стану вони поширюються
знизу вверх.

Для розпізнавання прихованих набряків використовується проба Мак-Клюра–

Олдріджа: під шкіру в передпліччя вводиться 0,2 мл 0,9 % розчину хлориду натрію і
зазначається час розсмоктування пухиря. У здорової дитини 1-го року життя пухир
розсмоктується за 15–20 хв, від 1 року до 5 років – за 20–25 хв, у дітей старшого віку і
дорослих – після 40 хв. Для динамічного контролю набрякового синдрому проводиться
щоденний облік випитої і виділеної рідини та маси тіла.

8. Метод перкусії. Симптом Пастернацького. Перкусія сечового міхура.

 Симптом Пастернацького-встановлюється методом постукування .Його суть полягає
у виникненні больового синдрому у місці розташування нирок:
1) Ліву руку лікар прикладає всією долонею в горизонтальному положенні на попереку
в проекції нирки (це кут між XII ребром і зовнішнім краєм довгих м'язів спини або
реберно-хребцевий кут). Потім ребром кисті або кулаком (це не помилка!) правоїруки
лікар робить 2-3 удари по своїй лівій руці . Спочатку робляться слабкі удари. Якщо
дитина на це не реагус словом, занепокоєнням, плачем, тобто больового синдрому
немає, можна зробити 2-3 більш сильнихудари. Методика виконується з обох боків
.Відсутність болю симптом є негативний ,наявнність +.
2)Методику можна зробити тільки однією рукою –правою роблячи удари по шкірі
дитини в проекції нирок.
3) Більш підходить для малих дітей.Ребрами кистей обох рук злегка надавлюючи
необхідно провести ззовні до середини по задній частині талії в проекції нирок Якщо
при цьому відчувається скорочення мязів симптом+

Методом перкусії можна визначити верхню межу сечового міхура. Проводиться

тиха перкусія по серединній лінії живота зверху від пупка униз до появи тупого звуку.
Результати перкусії:
- в нормі при звільненому сечовому міхурі притуплення не повинно бути;
- виявлення притуплення після сечовипускання, ознака наявності залишкової сечі;
- чим вище встановлена межа сечового міхура,тим більше він заповнений сечею.

9. Клінічні синдроми ураження сечовидільної системи у дітей та підлітків:

набряковий, артеріальної гіпертензії, больовий, інтоксикації, оліго- та поліурії,
нетримання та неутримання сечі, енурез.

Поліурія
- це виділення сечі в 2 і більше разів зверх нормативних показників. Частіше
виникає при захворюваннях інших систем (змен шення набряків серцевого генезу,
діабет, психічні розлади, збудження). Причиною ренальної поліха може бути зникнення
набряків нирко 621 вого характеру, хронічна ниркова недостатність при пієлонефриті і
гломеру лонефриті.
Олігурія
- добова кількість сечi складає 1/4 і менше від нормаль ного об'єму (або якщо
об'єм сечі складає менш ніж 1 мл/кг/год ). Приклад: дитині 5 років, виділила 200 мл
сечі; пiсля розрахунку стає зрозумілим, що вона повинна виділи mu 600 + 100 (5-1) = 1
000 мл; її діурез - 200 мл складає менше 1/4 - від нормального об'єму, що є ознакою
олігурії. Ренальна олігурія - одна з характерних ознак ниркової недостатності, коли
відбувається зниження клубочкової фільтрації, посилення канальцевої реабсорбції,
спазм приносних ниркових артеріол та ін. Причиною олігурії можуть бути захворювання
iнших систем. В таких випадках обов'язково потрібно встановити етіологію і патогенез
порушень, так як від цього залежить лікувальна тактика, i вонa мoже бути майже
протилежною: - якщо у дитини олігурія розвинулась при великій крововтраті, під час
сальмонельозу, холери, отруєння, то чим більше втрачено рідини, тим більшим
повинен бути об'єм iнфузійної терапії; - якщо сечі виділяється мало, а у хворого є
ниркова недостатність або виражені набряки, асцит, то чим сильніші ці порушення, тим
менше об'єм рідини, яка вводиться з лікувальною метою. Адже у дитини є вода, тільки
вона або не виділяється, або неправильно розподілена в організмі, і значний об'єм
iнфузійної терапії може призвести не просто до погіршення стану хворого, але навіть до
смертельного випадку.
Олігокурія
- зменшення, в порівнянні з нормою, частоти сечовипускань приблизно в 2 рази.
Виникає при: - олігурії; нейрогенних захворюваннях сечового міхура, коли в результаті
слабкого позиву на сечовиділення астота сечовипускань значно зменшується. При
цьому кожна порція сечі великого об'єму, а добова кількість сечі нормальна.
Анурія
- це зниження кількості виділеної сечі до 5 % від нормальної кількості та повне
припинення сечовиділення протягом доби. Є одним із самих небезпечних для життя
дитини симптомів, які виникають при гострій нирковій недостатності, непрохідностi
здавленого сечовода, отруєнні (грибами, хімічними речовинами), шоково му стані та ін.
Анурія може бути: - справжня (=ренальна) — в нирках не утворюється сеча в результаті
значного ураження їхньої паренхіми; - несправжня (-субренальна-механiчна) сеча в
нирках - утворюється, проте не доходить до сечового міхура в зв'язку з механi чною
перешкодою у верхнiх вiддiлах сечових шляхів.
Нiктурія.
В нормі співвідношення між денним і нічним діурезом при близно 2:1. Тобто, вдень
у зв'язку з прийомом більшої кількості рідини, рухливістю дитини сечі виділяється
більше. Виникаэ при :
- ЦД і нецукровий діабет;:
- вроджені патології нирок і сечового міхура;
-патологія нервової системи і як наслідок гіперактивний сечовий міхур (кісти,
енцефалопатія, гіперактивність і дефіцит уваги);
-ендокринні збої.
Види:
-фізіологічна (при відс патології і зникає , коли ліквідовується певний фактор). Н-д:
надмірне пиття чаю/кави.
-патологічна
Дизурія
 - у перекладі слово означає розлад сечовипускання. Однак - найчастіше урологи
вживають це слово, якщо на фоні виділення сечі виникає біль. Частіше це розвивається
при затримці сечовипускання. Затримка сечовипускання це теж медичний термін, для
якого характерні наступні зміни: - виділення із сечового міхура не всього об'єму сечі, що
знаходиться в ньому; - а також повне припинення виділення сечі. Дизурія є важливою
діагностичною ознакою при циститі, уретриті, туберкульозі, сечокам'яній хворобі та
пухлині сечових шляхів.
Полакіурія - це збільшення частоти сечовипускань. Для цього по трібно знати
нормативні вікові показники кількості сечовиділень у дитини протягом доби, які
становлять:

Грудний серед лікарів існує така формула: частота

вік сечовипускань = частота годувань x 3;

Після
одного частота зменшується до 12-10 за добу
року

3-10
8-6 разів
років

Старше
6-5 разів
10 років

Полакіурія звичайно супроводжує поліурію, етіологія якої розглянута вище. В таких

випадках щоразу виділяється великий об'єм сечi. Другою причиною полакіурії є
захворювання сечовидільних шляхів такі як уретрит, цистит, камінь сечового міхура,
при яких кожна порція сечі, що виділяється, незначна за об'ємом.
Енурез
-це нетримання сечі, тобто мимовільне сечовиділення. Таке явище вважається
нормальним до 1-1,5 років, після чого поступово припиняється. Енурез буває: нічний
дитина виділяє сечу мимоволі тільки в нічний час; - денний це відбувається як вдень,
так і вночі
Больовий синдром
-при ниркових захворюваннях зустрічається часто. Це повязано зі своєрідним
кровопостачанням нирок, наявністю надзвичайно розгалуженої мережі вегетативних
сплетінь в нирковій тканині. В основі больового синдрому лежить напруження ниркової
капсули або розтягнення та роздратування мисок. При переході патологічного процесу
за межі нирки біль може викликатися здавленням або подразненням рецепторів
параниркової тканини. Болiснiсть може бути до початку акту, протягом усього
сечовипускання і після нього. Бiль буває різноманітним по: - характеру - пекучий,
ріжучий; - інтенсивності - слабкий, сильний
Ниркові набряки

- розвиваються на фоні блідості ,перші ознаки це набряк повік що виникають в

ранковий час.протягом дня зменшуються і зникають ,-нещільні ямка що утв швидко
вирівнюється,змінилось положення тіла –набряки перемістились,при погіршенні стану
ниркові набряки поширюються зверху вниз,тобто після набряку повік буде набряк
нижніх частин тулуба.Можна визначити пальпаторно і для розпізнавання прихованих
набряків використовується проба Мак-Клюра–Олдріджа: під шкіру в передпліччя
вводиться 0,2 мл 0,9 % розчину хлориду натрію і зазначається час розсмоктування
пухиря. У здорової дитини 1-го року життя пухир розсмоктується за 15–20 хв, від 1 року
до 5 років – за 20–25 хв, у дітей старшого віку і дорослих – після 40 хв. Для динамічного
контролю набрякового синдрому проводиться щоденний облік випитої і виділеної
рідини та маси тіла.

Синдром артеріальної гіпертензії

- проявляється у дітей стійким підвищенням артеріального тиску для конкретного віку.
У дітей з патологією органів сечової системи артеріальна гіпертензія може протікати
безсимптомно протягом тривалого часу, проявляючись скаргами на головний біль,
відчуттям тиску в ділянці потилиці, запамороченням, шумом у вухах, неприємними
відчуттями в ділянці серця, носовими кровотечами, нудотою і блюванням