Запорізький державний медичний університет

Кафедра внутрішніх хвороб - 3

Реферат на тему:

«Показання до парацентезу, методика проведення, аналіз асцитичної рідини.»

Роботу виконав:

студент 6 курсу

1 медичного факультету

2мк групи

Кукало О.О.

Викладач: ас., к.мед.н. Данюк Інна Олександрівна

Запоріжжя, 2024
Показання до парацентезу:

Парацентез - це процедура видалення асцитичної рідини з черевної порожнини за

допомогою пункції. Показання для проведення парацентезу включають:

1. Значна акумуляція асцитичної рідини: Коли об'єм асциту стає достатньо

великим, щоб призвести до дискомфорту пацієнта, створювати ускладнення або
призводити до функціональних порушень.

2. Діагностичні цілі: Парацентез може бути виконаний для отримання асцитичної

рідини для діагностики або вивчення її складу.

3. Лікувальні цілі: Видалення асцитичної рідини може бути необхідним для

полегшення дихання при здуванні черевної порожнини, зниження тиску на органи
та зменшення ризику ускладнень, таких як інфекція чи гемодинамічні порушення.

Методика проведення парацентезу:

1. Підготовка:

 Проведення консультації з пацієнтом та отримання згоди на процедуру.

 Підготовка обладнання та медичних інструментів.

 Дезінфекція шкіри в місці пункції.

2. Виконання:

 Локалізація місця пункції (зазвичай це лівий бічний дольовий простір).

 Введення анестезійного засобу для зменшення болю.

 Виконання пункції за допомогою спеціальної голки під контролем

ультразвукового або комп'ютерного томографії (у разі потреби).

 Видалення асцитичної рідини до досягнення необхідного об'єму або до

припинення її виведення.

3. Післяпункційний період:

 Контроль стану пацієнта та рівня асциту.

  Шлункова підкладка для запобігання можливих ускладнень.

Аналіз асцитичної рідини:

1. Фізичні властивості:

 Колір: зазвичай світло-жовтий або прозорий.

 Запах: може бути запах аміаку у випадках інфекцій.

2. Хімічний склад:

 Визначення рівня білка, креатиніну, глюкози, лактату та інших компонентів.

 Культура асцитичної рідини для виявлення мікроорганізмів у випадках

підозри на інфекційні процеси.

3. Цитологічний аналіз:

 Пошук клітин пухлини для визначення можливого метастатичного

походження або ураження черевної порожнини первинною пухлиною.

4. Інші дослідження:

 Визначення та культура бактерій для визначення інфекцій.

 Вимірювання тисків газів для оцінки гемодинамічних параметрів.

Висновок:

Парацентез є важливою діагностичною та лікувальною процедурою у лікуванні хворих з

асцитом. Правильне виконання парацентезу та аналіз асцитичної рідини дозволяє не
тільки зменшити дискомфорт пацієнта, але і отримати важливі дані для діагностики та
лікування основного захворювання. Важливою частиною процедури є дотримання
медичних стандартів і протоколів з метою запобігання можливих ускладнень.