Імпресіонізм є одним з найважливіших та впливових рухів в історії мистецтва, який виник у другій

половині 19 століття у Франції. Цей рух відзначається революційним підходом до сприйняття світу та
втіленням вражень митця у їхніх творах. Імпресіоністи створили новий підхід до малювання, який
перетворив уявлення про те, що мистецтво може бути.

Головною характеристикою імпресіонізму є фокус на передачі митцем вражень від моменту

спостереження, зокрема, світла, кольору та атмосфери. Вони намагалися зафіксувати мить усієї її
живою та мимовільною красою. Це відбивалося у їхній техніці, що складалася з коротких, видимих
мазків, які, здається, об'єднуються в один спільний образ здалеку, але розкривають свою
індивідуальність при ближчому розгляді.

Ще однією важливою рисою імпресіонізму є його вибір тем. Митець не обмежувався великими
історичними подіями чи міфологічними сюжетами. Натомість, вони зверталися до повсякденного
життя, пейзажів, портретів та натюрмортів. Це свідчить про їхню зацікавленість у найбільш прозаїчних,
але в той же час прекрасних аспектах життя.

Представники імпресіонізму, такі як Клод Моне, П'єр-Огюст Ренуар, Едгар Дега, Каміль Піссарро та
майстерня Берта Морісо, не лише створили безліч шедеврів, а й відкрили нові шляхи для розвитку
мистецтва. Їхні ідеї та експерименти вплинули на подальший художній розвиток, відкривши двері для
модернізму та інших новаторських рухів.

Імпресіонізм став не лише мистецьким рухом, а й великим експериментом, який підняв питання про
природу мистецтва, сприйняття та вираження. Він змінив спосіб, яким ми бачимо світ та мистецтво, і
залишив несказаний слід у світовій культурі.