Що таке екзогенна інфекція?

Профілактика екзогенної інфекції

в хірургії.
Роботу виконала
студентка 133 групи Христенко Софія
Екзогенний шлях – проникнення інфекції із зовнішнього середовища: із
повітря (повітряна інфекція), з предметами, які доторкаються до рани
(контактна інфекція), зі слиною та слизом, що виділяється персоналом і
пацієнтом при розмові й кашлі (крапельна інфекція), з предметом,залишеним
у тканинах (шви, тампони) (імплантаційна інфекція)

Для екзогенної інфекції характерно неодмінно присутність трьох елементів

епідемічного процесу:

 Джерело інфекції, наприклад хвора людина

 Механізм передачі патогена
 Сприйнятливий організм

Шляхи зараження екзогенною інфекцією:

1. Повітряно-крапельний. З повітряного середовища макроскопічні «істоти»

потрапляють всередину здорової людини. (Кір і ряд інших захворювань)

2. Повітряно-пиловий. Цей тип характерний для патогенних агентів, які

зберігали свої хвороботворні властивості кілька днів. При чханні і кашлі
вони потрапляють в повітря, потім осідають на частинках пилу і проникають
в організм. (Дифтерія, скарлатина, туберкульоз)

3. Контактно-побутовий. Виділяють прямий і непрямий шляхи зараження.

При прямій передачі людина заражається при безпосередньому контакті з
хворим через слину, поцілунок, секс. Це - гонорея, сифіліс, а також рожа,
герпес, короста. При непрямому способі патогени осідають на різних
побутових речах, тобто носій вірусу, наприклад, витерся рушником або взяв
склянку і залишив частину своїх «хвороботворних друзів» на них. Здорова
людина скористався цими ж предметами і через якийсь час захворів на
дизентерію або тифом.

4. Трансфузійний. Інфікування відбувається при переливанні крові або її

компонентів. Це може статися через неякісний обстеження донора,
повторного використання одноразових інструментів, відсутність або
неправильну процедуру стерилізації багаторазових хірургічних інструментів,
порушення правил зберігання біологічного матеріалу - крові і її компонентів.

5. Трансплантаційний. Зараження при пересадці донорських органів.

6. Парентеральний. Мікроорганізми потрапляють в організм при

пошкодженні цілісності шкірних покривів або слизових під час хірургічного
втручання, ін'єкцій або діагностичних заходів. Зараження може статися у разі
використання нестерильних хірургічних інструментів, повторного
застосування одноразових інструментів, при роботі інфікованого фахівця без
рукавичок, маски.

Профілактика екзогенних інфекції

Профілактика хірургічної інфекції може бути успішною тільки тоді, коли

боротьба з нею ведеться на всіх етапах епідемічного процесу. МОЗ СРСР був
виданий наказ № 720 від 31.07.1978 р., у якому передбачені такі заходи
профілактики:

- своєчасне виявлення та ізоляція хворих з гнійною інфекцією;

- виявлення й санація носіїв патогенних мікроорганізмів;

- застосування високоефективних засобів для обробки рук та

операційного поля;

- організація централізованої стерилізаційної служби;

- дезінфекція всіх предметів, які можуть бути факторами передачі

внутрішньолікарняної інфекції (одяг, взуття, постіль, посуд тощо).

12.06.1989 р. МОЗ СРСР видав наказ № 408 «Про заходи щодо зниження
захворюваності на вірусний гепатит у країні». Згідно з цим наказом головні
державні санітарні лікарі зобов’язані суворо контролювати дотримання в
лікувально-профілактичних закладах протиепідемічного режиму, режимів
дезінфекції, передстерилізаційного очищення й стерилізації медичних
інструментів.

25.05.2000 р. МОЗ України видав наказ № 120 «Про вдосконалення допомоги

хворим на ВІЛ-інфекцію (СНІД)» та «Інструкцію з профілактики
внутрішньолікарняного й професійного зараження ВІЛ-інфекцією».

Профілактика повітряно-краплинної інфекції – це насамперед боротьба з

пилом. Слід регулярно й ретельно прибирати приміщення, провітрювати,
дезінфікувати операційні, використовувати кондиціонери з бактеріальними
фільтрами, стерилізувати повітря бактерицидними лампами.

Щоб запобігти потраплянню в повітря мікроорганізмів із краплинами слизу

й слини, проводять такі заходи:

- в операційну не допускаються хворі співробітники з підвищеною

температурою й катаральними явищами, а також носії інфекції;

- кожного співробітника, якого беруть на роботу в хірургічне відділення,

слід обстежити на носійство патогенних мікроорганізмів (досліджують мазки
з носової частини глотки); його повинен оглянути стоматолог та
отоларинголог;

- персонал операційного блоку повинен працювати в масках, які

закривають рот і ніс.

Контактна інфекція передається предметами, які контактують з раною під

час операції або перев’язки (медичні інструменти, перев’язувальний матеріал
тощо).

Для профілактики імплантаційної інфекції слід стерилізувати матеріал

для швів, дренажів, штифти, ендопротези та інше. Дезінфекція – це комплекс
заходів, що спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб у
приміщеннях, на посуді, білизні, одягу, медичних інструментах.

Відповідно до ДГСТу 42-21-2-85 (галузевий стандарт) дезінфекцію

медичного інструментарію проводять шляхом кип’ятіння у 2% р-ні соди
протягом 15 хв, замочування в 1% р-ні хлораміну протягом 30 хв або в 3% р-
ні перекису водню з 0,5% р-ном мийного засобу протягом 80 хв.

Для знищення збудників туберкульозу інструменти замочують у 5% р-ні

хлораміну протягом 4 год або в 6% р-ні перекису водню протягом 3 год;
інфекційного гепатиту – у 3% р-ні хлораміну або в 6% р-ні перекису водню
протягом 1 год; газової гангрени й правця - у 6% р-ні перекису водню
протягом 90хв.