Фізична особа

Термін «фізична особа» останнім часом не просто широко

застосовується в сучасному українському законодавстві. Він
агресивно нав’язується суспільству в законний та незаконний спосіб.
Законним способом я називаю офіційне прийняття нових законів, в
яких застосовано та хоч якось обгрунтовано це поняття.
Під незаконним способом я розумію не обгрунтоване застосування
цього терміну в законах, які були прийняті та введені в дію без
застосування цього терміну, але в які цей термін було введено без
вказання на підстави.
Термін «фізична особа» «офіційно» був введений в «цивільному»
кодексі 2003 року. Славозвісна стаття 24.
«Стаття 24. Поняття фізичної особи

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною

особою.»
В цій статті людину позначено терміном «фізична особа», але зміст
цього поняття не наданий.
На мій погляд, ця стаття являє собою односторонній правочин, таку
собі оферту, до якої можна приєднатися як добровільною згодою, так
і мовчазною згодою. Але ж можна і не приєднуватись. Можна
створити заперечення. Це ж «цивільний» кодекс.
Оскільки знайти офіційне юридичне тлумачення цього поняття
практично неможливо, особисто я використовую Академічний
тлумачний словник (1970 – 1980) для визначення буквального
значення слів і понять, спираючись на «рекомендації» статті 213
«цивільного» кодексу:
«Стаття 213. Тлумачення змісту правочину
1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення
про тлумачення змісту правочину.
3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для
всього змісту правочину значення слів і понять, а також
загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте
1
у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги
з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст
встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі
змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті,
немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила
правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх
переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї
ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового
договору та інші обставини, що мають істотне значення.»

Мовний лінгвістичний аналіз речення: «Людина як учасник

цивільних відносин вважається фізичною особою», розпочну з
тлумачення слів, які складають терміни «людина», «фізична особа».
Іменник «людина»
ЛЮДИ́НА, и, жін.
1. Одиничне до люди 1. Не з багатством жить, а з людиною! (Українські народні
прислів'я та приказки, 1955, 114); Любить і звір свою дитину. Але поріднитися
душею, а не кревно може тільки людина (Олександр Довженко, I, 1958, 259);
Горький безмежно вірив в радянську людину, яку він називає найпотрібнішою
людиною на землі (Радянська Україна, 17.VI 1951, 1); Ім'я В. І. Леніна —
безсмертного генія революції — безмежно близьке, дороге, рідне і любиме для
кожної людини праці (Український історичний журнал, 2, 1960, 8); Перепелиха
була вже стара людина, добра, жалісна (Панас Мирний, I, 1949, 176); [Батура:] У
вас на селі єсть одна надзвичайної краси людина, душевної краси (Олександр
Корнійчук, Калин. гай, 1950, 86); Він став людиною, що впевнено керує ходом
виробництва на заводі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 23);
// Будь-яка особа; кожний. О рідний мій краю, Я іншої справді країни не знаю, Де
вільна людина, де всім є робота... (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958,
100); — Коли віз ламається, людина розуму набирається (Євген Кравченко, Квіти..,
1959, 109);
// Людська постать. З мужських [чоловічих] костюмів найбільшу увагу взяв білий
ведмідь. Чудова маска на цілу людину (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 193);
Тут, на тлустій землі, врівень 3 людиною, ростуть ледь-ледь побризкані місяцем
бурякові висадки (Михайло Стельмах, II, 1962, 80);
// Уживається у значенні одиниці ліку людей. [Семен Мельниченко:] Чи знайдеться
ж у світі хоч одна людина, щоб не закохалась на цей любий, тихий та веселий
рай? (Марко Кропивницький, I, 1958, 59); Темінь придавила човен до води, і на
ньому насторожено слідкують за берегом дві людини (Михайло Стельмах, II, 1962,
57).
♦ Бувала [в бувальцях] (стріляна, терта і т. ін.) людина — особа з життєвим
досвідом, яка багато знає і вміє. Йоська одразу зрозумів, з ким має діло, і,
сповнений спокою бувалої в бувальцях людини, кивнув головою (Олесь Досвітній,
Вибр., 1959, 295); Прибулий з Криму вояка.. поводив себе тут, як людина стріляна і

2
впливова (Олесь Гончар, II, 1959, 346); Завжди він умів з людьми ладити.. Він
людина терта (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 82); Маленька людина — особа, яка
не відіграє значної ролі в суспільстві. Візьмімо, нарешті, ставлення російської
літератури до так званої маленької людини. Гоголівський Акакій Акакійович був
оточений співчуттям і вболіванням (Шамота, Талант і народ, 1958, 15); Свіжа
людина — особа, яка ще не звикла до певного середовища, роду занять і т. ін.
Тарасові, свіжій на шахті людині, працювати на в'язких рудах було особливо
важко (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 183); Своя людина — особа, близька до
інших осіб чи певного середовища. Встряне [агент] в компанію, скрізь він своя
людина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 242); Хоч би [тобі] жива людина —
хоч будь-хто, хоч хто-небудь. Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася
на вулиці (Панас Мирний, III, 1954, 287); Як одна людина — разом, одностайно.
Вся солдатська маса підвелася раптом, як одна людина (Олександр Довженко, I,
1958, 47).
2. Особа як втілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. Уперед до
звершення замірів, Що поклав дев'ятнадцятий вік; Скиньмо владу катів-бузувірів,
Щоб людиною став чоловік! (Павло Грабовський, I, 1959, 394); Хай дружби
непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина
Спокійно я подумаю: людина! (Максим Рильський, II, 1960, 283).
♦ Вважати за людину кого — поважати кого-небудь, рахуватися з кимось. Не
тяжкість оцієї єгипетської роботи гнітить його, гнітить те, що за людину тебе не
вважають (Олесь Гончар, II, 1959, 355); Вийде (буде) людина з кого —
сформується особа з позитивними якостями (звичайно про молодь). — Треба ж,
голубко, — каже стара, — її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге, то й
вийде з неї людина (Марко Вовчок, I, 1955, 105); Відчувати себе людиною —
відчувати свою людську гідність. Завдяки зусиллям Комуністичної партії в нашій
країні уперше в історії людства трудівник відчув себе людиною (Комуніст України,
1, 1959, 8); Віра в людину — віра в позитивні якості людської вдачі. Разом з вірою
в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі (Михайло
Коцюбинський, III, 1956, 40); Зробити людину з кого; Зробити
людиною кого — навчити чого-небудь, допомогти зайняти певне становище в
суспільстві. Йону-бессарабця Хаєцький взяв до себе в їздові, пообіцявши «зробити з
нього людину» (Олесь Гончар, III, 1959, 343); Аби він був одружений на одній з
його дочок — навчився б усьому любісінько. О, доньки його хоч з кого зроблять
людину (Михайло Стельмах, I, 1962, 266); Як людина з людиною — на рівних
правах. Не думаючи про свою різницю у званнях та чинах, ..почувають себе
рівними, як людина з людиною, і серйозна, вдумлива тече між ними
розмова (Олесь Гончар, II, 1959, 407).
3. Уживається у значенні особового або неозначено-особового займенника. Людина
ввійшла в ясний кружок, розкинутий червонуватим огнем (Нечуй-Левицький, II,
1956, 216); [Лікар:] Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має
обов'язки, сім'ю (Леся Українка, II, 1951, 49); — Товариші, що це за розмови? —
спалахнув Рябов.. — Ну, дай же сказати людині! — перепинили його
товариші (Олександр Довженко, I, 1958, 455); — Буває ж отаке з людиною, —
задумався Роман Блаженко. — Дома його вже либонь занесли в без вісті
пропавші (Олесь Гончар, III, 1959, 333);
// Уживається у значенні узагальненого або займенникового звертання (часто з
означенням). — Ой, що ти, Свириде.. Що ти, людина дорога (Михайло Стельмах, II,
1962, 25).

3
 Для того, щоб отримати повне уявлення про весь обсяг
буквального значення слова «людина» доповнюємо вище наведений
перелік змістом слова «люди», беручи до уваги п.1 (див. вище):
«одиничне до люди».
ЛЮ́ДИ, ей, мн. (одн. людина, и, жін.).
1. Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів,
мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують
знаряддя праці. Благороднійший ти із людей, брате-друже мій єдиний
Семене! (Тарас Шевченко, VI, 1957, 115); Доба Жовтнева відкрива Дорогу світлу
людям і людині! (Максим Рильський, III, 1961, 308); — Наука доводить, що життя
на Марсі існує, але чи єсть там люди і які вони, поки що невідомо (Григорій
Тютюнник, Вир, 1964, 41);
// Ці істоти у протиставленні іншим істотам. Ви ж люди, люди, не собаки! (Тарас
Шевченко, II, 1953, 501); Шукають, як би підритися під мене... А ще людьми
зовуться, християнами!.. (Панас Мирний, I, 1954, 163); — Що ви робите?! Чи ви
люди чи ви нелюди?! — заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по
парубочому тілі Октае Пігловський (Михайло Стельмах, I, 1962, 466);
// звичайно з означ. Особи, що належать до певної суспільної групи, середовища.
Досвітні огні вже горять, То світять їх люди робочі (Леся Українка, I, 1951, 87); Є
багато на світі учених людей, а поетів мало. Треба мати талан (Михайло
Коцюбинський, III, 1956, 277); Місто сонця й сталі. Люди битви й праці, Ковалі й
рибалки, дужі волгарі (Микола Бажан, I, 1946, 134);
// з означ. Особи, об'єднані певними, характерними або спільними ознаками.
Сивина обхопила його голову, ніби білим вінком, як буває у чорнявих людей з
цупким густим волоссям (Нечуй-Левицький, II, 1956, 252); Старі люди казали, що в
нашому селі й помирати не так страшно, як по інших селах (Олександр Довженко,
I, 1958, 75);
// звичайно з числ. або означ. Певна або велика кількість осіб. Над водою купка
людей лагодилась сідати в човен (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 385); — Чи
певні ви... — В чому? — Що серед двох десятків людей, присутніх зараз на
засіданні, не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? (Андрій
Головко, II, 1957, 467); Скінчилась вистава... з воріт виходять люди... О, скільки,
скільки тут знайомих милих лиць! (Володимир Сосюра, I, 1957, 261).
♦ Будуть (вийдуть) люди з кого — сформується хтось із позитивними якостями
(звичайно про молодь). — Учися, серденько, колись 3 нас будуть люде, — ти
сказала (Тарас Шевченко, II, 1953, 283); [Голос:] Не смійтесь: ще з них вийдуть
люди, У їх руках і керма буде (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 431); — Овва! Ну,
тоді з тебе люди будуть (Олесь Гончар, III, 1959, 417); Вибиватися (вибитися) в
люди див. вибиватися; Виводити (вивести) в люди див. виводити; Вийти в
люди див. виходити; Забутий людьми — покинутий, самотній. Намалював [Сев]
картину життя на цьому спеченому острові, ..Халупа на похилому березі, ..і хазяї,
не знати чого викинуті до цієї пустелі й забуті людьми (Юрій Яновський, II, 1958,
52); Люди доброї волі див. добрий; Мати за людей кого — ставитися з повагою
до кого-небудь. — Розсуди нас з нашою Злощасною Долею, що споконвіку пеклом
на нас дише; .. не хоче нас за людей мати (Панас Мирний, IV, 1955, 368).
2. Сторонні, інші особи у протиставленні суб'єктові. Нехай людям лихо сниться, а
ми заспіваймо (Тарас Шевченко, I, 1951, 107); [Явдоха:] Таточку! А що ж люди
скажуть? ..Батько, скажуть, вигнав рідного сина з двору (Панас Мирний, V, 1955,
139); — Хотіли ж якнайкраще зустріти вашу дитину, чого в себе не було, в людей
позичили (Михайло Стельмах, I, 1962, 61);
// Особи, що оточують певного суб'єкта. — Ти між людьми ходиш, по городах

4
вештаєшся!.. (Панас Мирний, V, 1955, 137); Як хочеш від людей шаноби, Любов і
гнів бери у путь, А то лиш допотопні сноби Твою поезію приймуть (Максим
Рильський, III, 1961, 85);
// Особи, знайомі певному суб'єктові. Якось мене забули люди, не пишуть, навіть
на листи не одповідають (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 433); У цій хаті вона в
пояс вклонялася батькам і людям, ждучи, сподіваючись від них на своє..
щастя (Михайло Стельмах, I, 1962, 34);
// Особи, що мають справу з певним суб'єктом. — Чого ж більше думати? Присилай
у вівторок, післязавтра, людей, бери рушники (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 70);
[Явдошка:] Тату! Он вас люди питаються. [Храпко:] Які люди? (Панас Мирний, V,
1955, 122); [Наташа:] Це ви мене хочете заміж видати?.. За Риндю так за Риндю. З
богом, Парасю, як люди трапляються (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 236);
// Особи, з якими певний суб'єкт зв'язаний якими-небудь обов'язками (господарі,
наймачі тощо). Прийшлося [Мотрі] в чужій хаті людям годити, людей
слухати (Панас Мирний, I, 1949, 282); — Федько одужав, оце пасти найнявсь до
людей (Андрій Головко, I, 1957, 93);
// Уживається у значенні узагальнення, узагальненого звертання (часто з
означенням добрі). [Петро:] Один перед одного забігає, очевидячки бреше,
обдурити хоче... Ох, люди, люди!.. (Панас Мирний, V, 1955, 159); — Рятуйте, люди
добрі! Вбивають! Вбивають! (Олександр Довженко, I, 1958, 192); — Замовч,
потерча, коли люди думають! — гримнув на нього Палилюлька (Михайло Стельмах,
II, 1962, 87).
♦ Добрі люди — ті, що доброзичливо, чуйно ставляться до інших. — Коли добрі
люди та з добрим словом, то просимо до господи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
56); Повні пляшки та полумиски нагадували, що зібралися сюди добрі люди не
задля пісних розмов (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 199); Мокрина
посміхнулася крізь сльози, бачачи, що світ не без добрих людей, що з такими, як
горнилівські незаможники, не пропадеш (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961,
339); Людям на сміх — не так, як треба; погано, недобре. Зробив людям на
сміх (Номис, 1864, № 7577); На люди — в оточення інших, сторонніх осіб. — Чи
було так з тобою? Хочеш піти скоріше на люди, де багато народу, але почуваєш
себе ще більш самотньо (Юрій Яновський, II, 1958, 75); Сам хазяїн з'явився на
люди в якомусь арештантському сіряку (Олесь Гончар, II, 1959, 213); На людях —
у присутності інших осіб, у товаристві. Почуваю себе так собі.., але на людях
забуваю свої слабості (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 318); На людях Богуна всі
бачили спокійним і щасливим (Яків Качура, Вибр., 1953, 100); Не міг [Кузьмін]
зараз бути на людях, пішов до моря (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 95); Піти в
люди — піти працювати по найму у чужих, живучи у них; По людях
ходити див. ходити; Про людей — для сторонніх. [Хвеся:] Яка з мене була б
дворянка чи бариня? Зверху панство, а всередині — хамство; про людей — тихо, а
про себе — лихо?! (Марко Кропивницький, III, 1959, 126); У людях — у чужих, у
наймах. Як занедужала в людях, батько й мати прийшли й забрали мене з дитиною
до себе (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 60); Як у людей — такий, як у інших,
такий, як подобає. І сорочка на ньому — не як у людей; замість білої, як закон
повеліва, вона в нього або червона, або синя (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 9);
[Килина:] Та я б і цілий ліс продати рада, або протеребити, — був би ґрунт як у
людей, не ся чортівська пуща (Леся Українка, III, 1952, 258).
3. Особи, що працюють у якій-небудь галузі виробництва; працівники. — Чого ж це
ви самі носили сахар? Чи людей не було в сахарні, чи що? (Нечуй-Левицький, III,
1956, 324); — Ось цей хлопець.. іде до вас шукати роботи. — Тепер і нема такої,
люди всі на місцях (Михайло Стельмах, I, 1962, 255);
// Особовий склад війська, жива сила (на противагу техніці). Людей, поповнення,

5
солдатів! Живих багнетів, живих шабель! Ось чого йому зараз найбільше
бракує (Олесь Гончар, II, 1959, 318); — Ви підете в тил для диверсій. — Я втратив
всіх людей (Олександр Довженко, I, 1958, 357).
4. з означ., іст. Різні категорії вільного і особисто залежного населення у
феодальному суспільстві. І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні, Людей у
ярма запрягли Пани лукаві... (Тарас Шевченко, II, 1953, 111); Звідусіль прибували
до Разіна козаки, селяни, холопи, «робітні люди», які працювали на
пристанях (Історія СРСР, I, 1957, 171);
// Особи, які перебували в особистій залежності від пана; кріпаки. Почав пан хату
одмагати: десь прикупив сім'ю людей, то треба було хати (Марко Вовчок, I, 1955,
27);
// заст. Чоловіки у протиставленні жінкам. Вже повну холодну натирили і людей, і
жінок, і дівчат (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 399); — Стоять два чоловіки. А хто
там стоїть? — Люди. — А буде бабів з десять — то все баби! (Михайло
Коцюбинський, I, 1955, 61).

Гадати, яке саме значення слова «людина» або «люди»

надається терміну «людина» в ст. 24 «Ц»кУ я не буду, бо
ідентифікатор не наданий. Але спробую знову використати статтю
213:
«4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї
статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка
вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст
попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами,
звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового
договору та інші обставини, що мають істотне значення.»
Термін «людина» використовується в «Цивільному» кодексі
України і також Конституції України не тільки як вказання на об’єкт,
відносно якого застосовуються ті чи інші правові норми, але й як
термін, яким позначений правовий статус суб’єкта правових
відносин. Тому я уважно вивчила весь перелік буквальних значень
поняття «людина»/ «люди» і знайшла одне значення, яке має
відношення до правового статусу. Це п.4 переліку значень до слова
«люди»:
різні категорії вільного і особисто залежного населення у
феодальному суспільстві;
особи, які перебували в особистій залежності від пана;
кріпаки.

Іменник «особа»

6
ОСО́БА, и, жін.
1. Окрема людина, індивід. В залі була ще одна особа, власне вона звернула на
себе увагу Софії (Леся Українка, III, 1952, 526); Коли він прочуняв, в кімнаті, крім
них трьох, була ще й четверта особа — дівчина (Іван Сенченко, Опов., 1959, 41);
Поруч з героями-особами виступають, — і це дуже характерне для нашої доби, —
герої-колективи (Максим Рильський, III, 1956, 157); Особа невіддільна від
суспільства, від колективу, а її сутність являє собою сукупність усіх суспільних
відносин (Комуніст України, 6, 1961, 52);
// перев. з означ. Людина, що посідає певне, перев. високе, становище в
суспільстві, у колективі і т. ін. Дзвінчук Штефан став великою особою. Сам гетьман
довідався про його учинок (Гнат Хоткевич, Донбуш, 1965, 417); — В Оренбурзі мені
казали, що за нього вже клопочуться дуже впливові і дуже високопоставлені
особи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 109); Простягнута рука міністра зустріла руку
комісара, яка перед цим віддала особі міністра честь по-військовому (Юрій
Яновський. 11, 1958, 110); Першим заговорив зам, тому що він оцінить Дорошеве
мовчання не як якусь тактику, а як повагу до службової особи (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 147);
// Уживається замість імені якої-небудь людини, яке з певних причин не
називається. Одна вельми поважна особа, звертаючись до його патріотизму,
прохала порятувати молодого українського письменника, якому тепер дуже
скрутно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 164);
// Жінка, дівчина. Хомі хочеться негайно ж виліпити портрет оцієї стрункої,
чарівної, запаморочливої особи (Юрій Яновський, II, 1954, 205); Схопила [Ліна]
собаку за нашийник, відкинула вбік. — Заходь, заходь, він не займе, — каже вона
до тієї добре знайомої пружинистої, смаглявої особи, що з'являється на подвір'ї..
Тоня Горпищенко завітала (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 106);
// з присв. займ. або прикм. в л а с н и й . Уживається замість зворотного
займ. с е б е . Проти мене сиділа якась товстуля, .. така широка, що займала своєю
особою два номери (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390); Скільки раз я красно
виголошував їх [думки] на зібраннях! Але ніколи досі ті думки не чіпали мене
глибоко, та й ніколи не відносив я їх до власної особи (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 200); Стефаник не любить ліричних акордів та поетичних прикрас, він зовсім
ховає свою авторську особу (Леся Українка, VIII, 1965, 200); Володимир Ілліч
вражав не тільки своєю величчю і геніальністю, а й простотою і скромністю. Він не
терпів ніяких звеличень своєї особи (Український історичний журнал, 2, 1960, 152).
В одній особі — в одній, тій самій людині (про поєднання чого-небудь). Вони
говорили про Вашу «універсальність» і раділи, що у нас є такий талант —
белетристичний, науковий, поетичний, публіцистичний, практичний і т. д., все в
одній особі (Леся Українка, V, 1950, 433); В особі кого — в кому-небудь (про
конкретну людину, установу і т. ін.). В його [М. Павлика] особі всі ми втратили
Талановитого робітника, живу, Чуткую силу, сівача зерен плодючих (Іван Франко,
XIII, 1954, 385); У Конституції СРСР записано, що вся влада в СРСР належить
трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих (Радянська Україна, 5.XII
1953, 2); Дійова особа див. дійовий; Культ особи див. культ; Посвідка про
особу див. посвідка; Розповідати (зображувати і т. ін.) в особах — яскраво,
образно передавати яку-небудь розмову, відтворювати подію і т. ін. Ящірка
розповідає про все це з охотою, довго, детально. Часто схоплюється з місця,
говорить в особах (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 347).
2. Людська індивідуальність, особистість; людина як втілення індивідуального
начала в суспільстві. Перехід до комунізму висуває і ряд інших соціальних і
духовних проблем, без розв'язання яких неможливо побудувати нове суспільство,
забезпечити всебічний гармонійний розвиток особи (Комуніст України, 8, 1965, 30).
3. жарт. Постать, тіло. О. Артемій неначе не їхав, а летів своєю усією особою,

7
неначе птиця шугала за вітром (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 48).
4. Граматична категорія дієслів, що виражається їх формами та особовими
займенниками. Категорія особи виражає взаємозв'язок між суб'єктом дії та дією з
погляду участі суб'єкта в мовному спілкуванні (Сучасна українська літературна
мова, I, 1969, 72).

Отже для розуміння терміну «фізична особа» практично

підходять значення 1, 2, 3 слова «особа», якими підтверджується,
що, дійсно, мова йдеться саме про людину. І, якби не слово
«фізична», на цьому лінгвістичний аналіз можна було б закінчувати.
Але ж термін містить ще одне слово – ідентифікатор – прикметник
«фізична».
ФІЗИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. — Я часто думала над тим, —
говорила далі Марійка, — яких зусиль докладало людство, щоб досягти в науці
якоїсь істини. Ну, щоб відкрити нову теорему, новий фізичний закон (Олесь
Донченко, V, 1957, 241); Фізичні досліди;
// Признач. для вивчення фізики, для підготовки фахівців із фізики. Він [працює]
лаборантом при фізичному кабінеті (Леся Українка, V, 1956, 140); Фізична
лабораторія; Фізичний факультет.
▲ Фізична географія див. географія; Фізична геологія — наука, що вивчає
процеси, які змінюють склад і будову земної кори та рельєф земної
поверхні; Фізичне поле — особлива форма матерії, що здійснює взаємодію між
частинками. Досліджуючи розподіл температури в довільній точці тіла, розподіл
швидкостей у тілі, що рухається, або в рідині, математики прийшли до відкриття
надзвичайно важливого поняття, яке стало основним у сучасній фізиці, — поняття
фізичного поля (Наука і життя, 6, 1964, 15); Фізична хімія — наука, що вивчає
хімічні явища методами фізики. Здійснюючи величезну роботу для потреб
прогресуючої промисловості, Ломоносов разом з тим робить широкі теоретичні
узагальнення і засновує зовсім нову науку — фізичну хімію (Комуніст України, 4,
1965, 79); Фізичний ідеалізм — суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії
природознавства, що виник наприкінці XIX — на початку XX ст. внаслідок кризи
фізики; заперечує існування матерії як об'єктивної реальності, а єдиною реальністю
проголошує відчуття, логічні конструкції тощо.
2. Стос. до будови, загальних властивостей та руху матерії. Для вивчення фізичної
природи небесних світил застосовуються різні телескопи (Воронцов-Вельямінов,
Астрономія, 1956, 49); Бувало й так, що дробовий набій мав наслідки цілком
невідповідні своїй фізичній структурі (Гнат Хоткевич, I, 1966, 85); Особливо велике
значення торфокомпости мають на піщаних ґрунтах, у яких внесення органічних
речовин сприяє поліпшенню фізичних і хімічних властивостей (Овочівництво
закритого і відкритого ґрунту, 1957, 122); Фізичні явища .. не змінюють природи
тієї речовини, з якої складається предмет (Підручник дезинфекції, 1953, 6).
▲ Фізична атмосфера — одиниця виміру тиску, що відповідає атмосферному
тискові; Фізичний маятник — тверде тіло, здатне здійснювати коливання
навколо однієї нерухомої точки, що не збігається з центром його ваги.
3. Стос. до предметів і явищ матеріального світу; матеріально-відчутний, речовий.
Фізичний світ існував раніше ніж могло з явитися психічне, як вищий і продукт
вищих форм органічної матерії (Ленін, 18, 1971, 220); Цей [Завадка] існує сам по
собі, як фізичний протокол тамтого, як витвір молодої нагромадженої, а не
витраченої енергії (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 514).
8
▲ Фізичне зношування основних фондів; Фізичний знос — утрата
основними фондами споживної вартості й первісних технічних властивостей,
зумовлена використанням їх у процесі виробництва, а також під впливом
атмосферних умов і т. ін.
4. Стос. до організму людини, до його будови, до зовнішнього вигляду людини.
Слід би було, взагалі кажучи, нашим художникам звернути увагу й на зовнішню,
фізичну красу «натури» — на ту зовнішню красу, яка у наших людей, будівників
комунізму, гармонійно поєднується з красою внутрішньою (Максим Рильський, IX,
1962, 166); — Мені прикро, коли фіксують увагу на моїй фізичній ваді (Андрій
Головко, I, 1957, 448); Рекорд — це не випадок і не щасливий збіг обставин, а
звичайні фізичні дані плюс напружена довголітня самовіддана робота (Вадим
Собко, Стадіон, 1954, 113);
// Пов'язаний із станом організму, його відчуттями. Я була тоді в стані хворобливої
апатії, фізичної і моральної перевтоми (Леся Українка, I, V, 1956, 354); Вітя стогне
й в'ється од подвійного болю — морального й фізичного (Степан Васильченко, III,
1960, 332); Вітчизняна війна була вирішальною перевіркою духовних і фізичних сил
нашої молоді (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 58);
// Пов'язаний із м'язовою діяльністю організму, його м'язовою силою. Він бажав
зайнятись бодай фізичною працею, щоб не допускати собі до голови настирливих
думок і згадок (Іван Франко, VI, 1951, 255); Він наостанку порадив не забувати про
фізичні вправи, що загартовують тіло (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 122);
Драглисте багно огидно чвакало під ногами, і кожен крок вимагав затрати
страшних фізичних зусиль (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321);
// Пов'язаний з яким-небудь діянням на тіло, організм. Боліла голова, нестерпно
нили натруджені ноги, і в душі з безсилою люттю бився розпач від свідомості того,
що він рокований на фізичне й духовне отупіння (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964,
110); Чимось він нагадував зараз схимника, що з властивим йому фанатизмом
завдає собі фізичних тортур (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 128).
Фізична зарядка — комплекс фізичних вправ, які виконують із метою
оздоровлення організму; Фізична культура — всебічне вдосконалення й
загартування людського тіла за допомогою фізичних вправ при дотриманні
правильного режиму в житті. Величезне місце в житті радянського суспільства
зайняла фізична культура й спорт як джерело бадьорості, життєрадісності,
працездатності й довголіття (Комуніст України, 6, 1961, 57).
5. Пов'язаний із природними, біологічними ознаками живого організму; не
духовний. Ху! Я мав фізичну потребу дихнути чистим повітрям (Михайло
Коцюбинський, II, 1955, 362); Фізичне життя людини.
6. Стос. до статевих зносин, пов'язаний із ними. До цього всього треба додати, що
автор дуже підчеркує [підкреслює] фізичний бік любові Саніної до Савського (Панас
Мирний, V, 1955, 424).

Мені дуже прикро це писати, але думка така…

За аналогією тлумачення «Фізична атмосфера — одиниця
виміру тиску, що відповідає атмосферному тискові»:
«Фізична особа – людина – одиниця виміру людського
суспільства, що має певний правовий статус (вірогідно саме
кріпацький)».
Мені дуже не подобаються мої власні висновки. Я розумію, що

9
до цієї думки в лапках можна дечого додати. Мені аж кортить. Але,
чим простіша думка, тим вона конкретніша та практичніша. В
усякому разі я виходила з того, що нас, громадян УРСР/СРСР на
такий спосіб намагаються спровокувати до добровільного кріпацтва.
А я туди не хочу. Про що і написала у волевиявленні:
(далі надаю своє волевиявлення з правочину)

З огляду на все вище зазначене,

виконуючи власну основну мету правочину, визначену як
самоїдентифікацію, відновлення конституційно - правового
статусу, визначення власної правосуб’єктності, встановлення
правовідносин;
маючи на увазі ситуацію збройного терору, що застосовує
на території Української РСР (України) у воєнізованих
навчаннях юридична особа підприємство РОСІЙСЬКА
ФЕДЕРАЦІЯ та юридична особа підприємство УКРАЇНА, що
загрожує моєму життю і здоров’ю та життю і здоров’ю моїх
рідних безпосередньо;
беручи за основу принцип Верховенства права,
спираючись на Міжнародні договори, в яких Українська
РСР приймала участь як співзасновниця та офіційний член
ООН, ратифіковані Україною (Українською РСР), згоду на
обов'язковість виконання яких надала Верховна Рада України
(Української РСР),
зважаючи на закони України,

беручи до уваги:

(мова оригіналу) ІІ Конвенция о предупреждении

геноцида и наказании за него (9 декабря 1948г.)

Декларацию о предоставлении независимости

колониальным странам и народам в территориях,
находящихся под колониальным господством (9 декабря

10
 1994 года);

Резолюцию 49/40 Генеральной Ассамблеи ООН

"Деятельность иностранных экономических и других
кругов, которая препятствует осуществлению
Декларации о предоставлении независимости
колониальным странам и народам в территориях,
находящихся под колониальным господством" (9
декабря 1994 года);

Конвенцію про захист прав людини і основоположних

свобод;

Загальну декларацію прав людини;

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;

Конституцію (Основний Закон) Української РСР 1937;

Конституцію України;

Закон України Про звернення громадян;

Закон України Про правонаступництво України;

Закон України про доступ до публічної інформації;

Цивільний Кодекс України;

Господарський кодекс України;

Кримінальний кодекс України та інші закони

незалежної держави Україна (Українська Радянська
Соціалістична Республіка).
згідно моєї свідомої волі, заявляю про свою
ідентичність
Я, Алла Олександрівна Черепаха, являю собою людину
по факту народження; ідивідуальність, особистість, що
належить до особливого біологічного виду життя на планеті
Земля, homo sapiens, человек разумный, людина з розумом.
Тільки людині притаманна можливість мовного спілкування.

11
Тільки людина за допомогою мови може творити свою
реальність та реальність навколо себе.
Я є педагог, психолог, психотерапевт, психокоректор,
спеціаліст (менеджер) по роботі з персоналом, консультант з
питань розвитку та виховання дитини.

Я являю собою
дружину офіцера запасу Радянської Армії, полковника –
рятівника (ДСНС) нині викладача,
мати двох синів, справжніх чоловіків, які вміють
піклуватися про свою родину,
бабусю двох прекрасних онуків (безпосереднього
спілкування з якими мене позбавили вище згадані юридичні
особи приватного права та іх співробітники – службові особи
своїми зовсім не дитячими «іграми» у ВІЙНУ).
Це моя реальність.
Я є людина, що по факту свого народження володіє всіма
притаманними людині природніми, нескасовними та
невичерпними правами, що проголошені в Загальній декларації
прав людини, та закріплені Конвенцією про захист прав людини
та основоположних свобод. Я – Автор своїх персональних
даних, свого життя, своєї реалізації в цьому житті, суб'єкт
міжнародного публічного права, основний кредитор та
вигодонабувач згідно міжнародного Договору, яким є Конвенція
про захист прав людини і основоположних свобод.
І я точно ЗНАЮ, ким я НЕ Є.
Я заявляю, що я не є фізичною особою. Я не
акцептую/не приймаю пропозицію/оферту «Цивільного»
кодексу України вважати людину фізичною особою.
Особа – людина, особистість, індивідуальність – не може
бути просто фізичним тілом, неживою матерією за визначенням
12
(значенням цих слів). Людина – це жива матерія, біологічний
вид (я вже писала вище). Поняття «фізичне» і «особа» не
можуть бути об’єднані в спільне поняття, як би комусь цього не
хотілося.
Я не є фізичною особою, фізичним тілом, суб’єктом
виключно приватного права, як мені це нав’язує «Цивільний»
кодекс України та інші підроблені та перероблені юридичною
особою ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ закони України.
Нещодавно мені надійшла таки відповідь з Головного
Управління Державної міграційної служби України в
Харківській області на мій запит щодо існування документів,
законів, постанов, якими мене було позбавлено громадянства
СРСР. Фотокопія цієї відповіді надана у додатку 3.
На конверті, як адресат, я позначена А.Черепаха, в самому
листі я позначена як Алла ЧЕРЕПАХА. Хоча моєю вимогою в
запиті було написання моїх персональних даних згідно мого
конституційно – правового статусу Алла Олександрівна
Черепаха. Що це? Заступник начальника Олена ЧИРИК
грається в буковки? Ні! Заступник начальника Головного
Управління Державної міграційної служби України в
Харківській області як службова особа порушує моє
конституційне право не робити те, чого я робити не мушу –
називатися фізичною особою.

13
 Тобто, відповідно системі спеціальних позначень,
прийнятих у римському праві, наданих у таблиці вище, мене
позначають у випадку

«А.Черепаха» як виконувача персони людини (хто

завгодно);

«Алла ЧЕРЕПАХА» персона людини, усічена в правах.

В той час, коли я в свідоцтві про народження позначена як
(прізвище)Дівоче Алла Олександрівна, що відповідає
позначенню персони громадянина.
Таке саме позначення моєї персони громадянина є у
свідоцтві про шлюб та в документі, що є посвідченням моєї
особи – «Паспорт гражданина СССР».
Питання: «Якщо не існує закону, постанови, указу чи
іншого закондавчого акту, який позбавив би мене моїх
громадянських прав, тобто спричинив мою громадянську
смерть, на яких підставах будь – які юридичні чи фізичні
особи (якщо вони самі себе такими вважають) надають моїй
персоні такі визначення?» Ще й проти моєї волі, яку я чітко

14
визначила.
Таким чином, дії особи (державного службовця,
юридичної чи фізичної особи (якщо особа себе вважає такою)),
що йдуть всупереч моїй волі, я ідентифікую як насильство над
своєю особистістю, примушення мене (відповідно визначенню
Конвенції про рабство 1926 стаття 1) до визнання себе
фізичною особою. В такому разі у мене є право захищати свій
конституційно – правовий статус громадянина України
(УРСР/СРСР) через суд: стаття 39 п.2 (перевищення меж
крайньої необхідності примусу), стаття 40 (фізичний або
психічний примус), стаття 41 (виконання наказу або
розпорядження), стаття 442 (геноцид) Кримінального кодексу
України.
Також, пропозиція вважати ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА
УКРАЇНИ свідоцтвом мого громадянського стану є тією ж
самою дією, що і визнання себе фізичною особою: примус
проти моєї волі відмовитися від конституційно-правового
статусу громадянина України (УРСР/СРСР).
У документі «Положення про паспорт громадянина
України», затвердженого постановою Верховної Ради України
від 2 вересня 1993 року визначено, що
1. Паспорт громадянина України є документом, що
посвідчує особу власника та підтверджує громадянство
України. Паспорт є дійсним для укладення цивільно-правових
угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень
іншим особам для представництва перед третьою особою лише
на території України, якщо інше не передбачено міжнародними
договорами України.
6. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено
напис «Україна», нижче – зображення Державного герба
України, під ним напис «Паспорт».
На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі –
зображення Держаного прапора України, нижче – напис
«Паспорт громадянина України»
Вимоги до паспорту в цьому Положенні сформульовані
згідно вимог українського правопису. Сприймання значення

15
слів відбувається в однозначному контексті. Якщо слово
«Україна» написано з великої букви, то воно має означати назву
держави. Написання цього ж слова малими літерами означало б
інше явище та не пов'язувалося б у свідомості людини із назвою
держави.
Я маю документ, що виконаний не тільки з порушеннями
вимог Положення, але оформлений за правилами написання
слів великими буквами та неодноразово пояснювалися в
публічному повідомленні вище за текстом:
у верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено
напис «УКРАЇНА», нижче – зображення Державного герба
України, під ним напис «ПАСПОРТ».
На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі –
зображення Держаного прапора України, нижче – напис
«ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ»
Різниця між вимогами позначеними у «Положенні про
паспорт громадянина України» до документу «Паспорт
громадянина України» і виглядом та оформленням наявного у
мене документа полягає у написанні визначених вище термінів,
Вимоги Наявний документ
У верхній частині лицьового верхній частині лицьового боку
боку обкладинки зроблено обкладинки зроблено напис
напис «Україна» «УКРАЇНА»
нижче – зображення нижче – зображення
Державного герба України, під Державного герба України, під
ним напис «Паспорт». ним напис «ПАСПОРТ».

На внутрішньому лівому боці На внутрішньому лівому боці

обкладинки у центрі – обкладинки у центрі –
зображення Держаного прапора зображення Держаного прапора
України України
нижче – напис «Паспорт нижче – напис «ПАСПОРТ
громадянина України» ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ»
Таким чином, ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ є
скоріше «пропуском на прєдпріятіє УКРАЇНА громадянина
України (УРСР/СРСР)», ніж посвідченням особи громадянина
України (УРСР/СРСР). Хоча персональні дані записані чином,
відповідним з позначенням персони громадянина.

16
 Відповідно моїй волі заявляю про належний мені від
народження конституційно – правовий статус громадянина
України (Української РСР з правами громадянина СРСР),
який за принципом верховенства права визначений
Конституцією (Основним Законом) Української РСР 1937,
доповнений Конституцією України в тій її частині, що не
суперечить Конституції (Основному Закону) Української РСР
1937.
Я, Алла Олександрівна Черепаха, громадянка України
(Української Радянської Соціалістичної Республіки з правами
громадянина СРСР) заявляю, що
я є дочка Українського народу,
який, за визначенням Конституції (Основного Закону)
Української РСР, є народом трудящих (робітників та селян),
що пережив геноцид - голодомор 30-х років минулого
сторіччя. Під час цього голодомору загинули батьки моєї бабусі,
і вона самотужки виховувала свою маленьку сестричку,
зазнав величезних втрат під час Великої Вітчизняної
війни від німецько-фашистських загарбників. На цій війні
загинув мій дідусь по материнській лінії, а бабуся по
батьківській втратила чотірьох дітей,
який є народом – переможцем, що ціною великих зусиль
чоловіків-воїнів, за підтримкою жінок, літніх людей та дітей
здолали загарбників, відвоювали мир, створили все, що ми
отримали від них в спадок – нашу прекрасну, багату, родючу
землю і все, що є на цій землі, дароване природою та створене
руками людини;
який є народом – офіційним членом ООН;
який сьогодні, в ХХІ сторіччі 2020, 2021, 2022 роках
переживає новий геноцид: співробітники юридичної особи
підприємства УКРАЇНА як держава, безпідставно вважаючи
себе правочинними розпоряджатися майном всього
Українського народу, розпродаючи та передаючи у приватну

17
власність об’єкти не тільки рукотворної (соціалістичної)
власності Українського народу, але й природні об’єкти
землю, ліси, корисні копалини, здійснюють пограбування
Українського народу, здійснюють збройний терор та
геноцид.
Я є Український народ – співвласник всенародної
(колективної) власності, визначеної статтями 1-10 Конституції
(Основного Закону) Української РСР, один з солідарних
кредиторів і вигодонабувачів згідно (мова оригіналу) «ІІ
Конвенции о предупреждении геноцида и наказании за него (9
декабря 1948г.)»
Я, громадянка України (УРСР/СРСР),
використовуючи своє право співвласника колективної
власності ЗАБОРОНЯЮ подальшу приватизацію
соціалістичної власності та природних об’єктів права
власності Українського народу. Враховуючи те, що
юридична особа підприємство УКРАЇНА як держава не має
ЖОДНОГО права на будь-які дії/бездіяльність з об’єктами
колективної власносності без згоди співвласників –
Українського народу, вона повинна:
- припинити всі дії/бездіяльність, які ведуть до втрати
Українським народом своєї власності припинити грабіж;
- повернути незаконно відібрану в Українського
народу власність;
- припинити так звану «війну», під час якої
знищуються виключно об’єкти колективної власності
Українського народу (відшкодовувати будуть юридичні
особи підприємства РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ та УКРАЇНА
за субсидіарною та солідарною відповідальністю),
пограбування енергоресурсів, що поставлене на потік, а
головне, припинити ВСІ дії/бездіяльність, що призводить до
загибелі людей, винищення Українського народу заради тої
власності, що належить громадянам України (УРСР/СРСР).
Йде вбивство людей заради їх майна. Без сумніву, йде

18
геноцид.

ЗВЕРНЕННЯ
до Міжнародної Організації Об’єднаних Націй
від громадянки України (Української Радянської
Соціалістичної Республіки –
офиційного члена МООН з дня ойго заснування)
(написано російською мовою, однією з офіційних мов,
прийнятих в МООН)
Уважаемый Генеральный секретарь МООН Антониу
Гуттериш!
Уважаемая заместитель Генерального секретаря по службе
внутреннего контроля в Управлении служб внутреннего контроля
(УВКБ) Фатумата Ндиайе!
В соответствии с конвенцией Конвенцией о
предупреждении преступления геноцида и наказании за
него, которая была принята резолюцией 260 (III) Генеральной
Ассамблеи ООН от 9 декабря 1948 года, Международная
Организация Объединенных Наций (страны, которые
присоединились к этому договору) является солидарным
должником по отношению к солидарному кредитору – народам
мира.
Разрешите выразить Вам великое сочувствие по поводу
того как тяжело Вам приходится работать (как лицам на
выполнении обязательств, взятых на себя договаривающимися
сторонами). Ссылка на материалы резолюции 260 (ІІІ)

19
Генеральной Ассамблеи ООН не работает, и Вам не известно,
как именно Вы должны выполнять свои должностные
обязанности по защите народов мира от геноцида. Ведь на
официальном сайте ООН не работает не только эта ссылка. Не
работают и другие (в этом правочине они указаны выше). И по
какому-то «случайному» совпадению, все неработающие
ссылки связаны с документами, которые раскрывают
подвергающимся геноциду либо другой дискриминации
народам их права и обязанности ООН по соблюдению прав
народов на самоопределение.
В связи с тем, что Вы, скорее всего, затрудняетесь в
понимании того, каким же именно народам нужна защита от
геноцида, разрешите сообщить Вам, что
Украинский народ, граждане Украины (Украинской
ССР – официального члена МООН с самого начала ее
работы) с 1 декабря 1991 года подвергаются все больше
усиливающейся дискриминации, переходящей с 2019 года в
геноцид со стороны юридического лица УКРАИНА как
держава.
Ознакомившись с материалами этого правочина, Вы,
надеюсь, увидели, что юридическое лицо УКРАИНА как
держава незаконно ведет свою деятельность на территории
Украины (Украинской ССР) с 1 декабря 1991 года, якобы по
решению Украинского народа, направляя все свои действия на
присвоение собственности Украинского народа и дальнейшей
наживы на продаже собственности Украинского народа. Также
надеюсь, Вам понятны аргументы и факты, красноречиво
свидетельствующие о том, по каким причинам деятельность
юридического лица следует считать незаконной с момента его
создания Верховной Радой Украинской ССР 24 августа 1991
года;
Поскольку я не имела возможности ознакомиться с
Вашими должностными обязанностями, связанными с защитой
народов от геноцида, и, возможно, многого от Вас жду, но все-
таки прошу предупредить потенциальных и уже
состоявшихся покупателей собственности Украинского
народа, что продавец – юридическое лицо предприятие
УКРАИНА как держава является недобросовестным
продавцом; что для ведения какой-либо деятельности от имени
Украинского народа у юридического лица предприятия

20
УКРАИНА нет никаких законных оснований; что граждане
Украины (Украинской ССР), осуществляя свою власть
непосредственно будут возвращать свою собственность через
Международный Суд и настаивать на возмещении ущерба не
только материального, но и морального, а так же наказания
виновных в геноциде лиц. Напомню, что Германия выплачивала
репарацию гражданам СССР, в том числе и гражданам
Украинской ССР, пострадавшим от фашистского нашествия
1941 – 1945гг. вплоть до 1991 года.

Статья IV
Лица, совершающие геноцид или какие-либо другие из
перечисленных в статье III деяний, подлежат наказанию,
независимо от того, являются ли они ответственными по
конституции правителями, должностными или частными
лицами.

Эту и другие статьи Вы можете прочитать сами. Очень

хорошо, что этот документ еще доступен на официальном сайте
ООН.
Благодарю Вас за внимание, которое Вы уделили моему
обращению.

21