Білолова Олександра 8232

Тестові завдання до теми: «Рак щитовидної залози».

1. Найчастіше зустрічаються наступні морфологічні форми раку

щитовидної залози
A. плоскоклітинний рак
B. фолікулярний рак
C. папілярний рак
D.недиференційований рак
E. медулярний рак
2. Медулярний рак щитовидної залози розвивається
A. з A-клітин
B. з B-клітин
C. з неепітеліальних клітин
D. з метаплазованого епітелію
E. з C-клітин
3. До високодиференційованих форм раку щитовидної залози відносять
A. медулярний та плоскоклітинний рак
B. плоскоклітинний та залозистий рак
C. неепітеліальні пухлини
D. папілярний та фолікулярний рак
E. недиференційований рак та аденокарциному
4. Найчастіше рак щитовидної залози метастазує у лімфовузли
A. вздовж внутрішньої яремної вени
B. надключичні
C. паратрахеальні
D. претрахеальні
E. загрудинні
5. Синдром множинних ендокринних неоплазій І типу (синдром
Вермера) включає
A. папілярний рак щитовидної залози, фіброаденоматоз молочних залоз, рак
товстої кишки
B. фолікулярні аденоми щитовидної залози, аденоми паращитовидних залоз і
гіпофіза, пухлини острівкового апарату підшлункової залози
C. холестаз новонароджених, вади розвитку легені і дужок хребців, очні аномалії
і гепатоцелюлярний рак
D. медулярний рак щитовидної залози, феохромоцитома, гіперпаратиреоз
E. медулярний рак щитовидної залози, феохромоцитома,
гангліонейроматоз, марфаноїдні зміни і патології скелета
6. Синдром множинних ендокринних неоплазій 2А типу (синдром
Сіппла) включає
A. папілярний рак щитовидної залози, фіброаденоматоз молочних залоз, рак
товстої кишки
B. фолікулярні аденоми щитовидної залози, аденоми паращитовидних залоз і
гіпофіза, пухлини
острівкового апарату підшлункової залози
C. холестаз новонароджених, вади розвитку легені і дужок хребців, очні аномалії
і гепатоцелюлярний рак
D. медулярний рак щитовидної залози, феохромоцитома, гіперпаратиреоз
E. медулярний рак щитовидної залози, феохромоцитома,
гангліонейроматоз, марфаноїдні зміни
і патології скелета
7. Синдром множинних ендокринних неоплазій 2В типу (синдром
Горліна). включає
A. папілярний рак щитовидної залози, фіброаденоматоз молочних залоз, рак
товстої кишки
B. фолікулярні аденоми щитовидної залози, аденоми паращитовидних залоз і
гіпофіза, пухлини
острівкового апарату підшлункової залози
C. холестаз новонароджених, вади розвитку легені і дужок хребців, очні аномалії
і гепатоцелюлярний рак
D. медулярний рак щитовидної залози, феохромоцитома, гіперпаратиреоз
E. медулярний рак щитовидної залози, феохромоцитома,
гангліонейроматоз, марфаноїдні зміни і патології скелета
8. Основним методом в діагностиці раку щитовидної залози є:
A. фізикальне обстеження щитовидної залози та шиї
B. ультразвукове дослідження шиї
C. сцинтіграфія щитовидної залози
D. пункційна тонкоголкова аспіраційна біопсія
E. гормональне обстеження (ТТГ, СТ4, СТ3, МАТ, АТкТГ, кальцитонін)
9. Мінімальним об`ємом хірургічного втручання у випадку
диференційованого раку щитовидної залози є
A. енуклеація вузла
B. резекція долі
C. гемітиреоїдектомія
D.гемітиреоїдектомія з перешийком
E. тотальна тиреоїдектомія з центральної дисекцією клітковини шиї
10. План лікування хворої 55 років на медулярний рак щитовидної
залози Т3N1М0 складає
A. тиреоїдектомія з фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї
B. тиреоїдектомія з фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї +
дистанційна променева терапія
C. тиреоїдектомія з фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї +
дистанційна променева терапія + радіойодтерапія
D. самостійний курс променевої терапії за радикальною програмою
E. тиреоїдектомія з фасціально-футлярним висіченням клітковини
шиї + радіойодтерапія
11. План лікування хворої 50 років на папілярний рак щитовидної
залози Т2N0М0 з локалізацією в правій долі складає:
A. тиреоїдектомія з центральною дисекцією клітковини шиї + супресивна
замісна гормонотерапія
B. тиреоїдектомія з центральною дисекцією клітковини шиї + дистанційна
променева терапія
C. тиреоїдектомія з фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї +
дистанційна променева терапія + радіойодтерапія
D. самостійний курс променевої терапії за радикальною програмою
E. тиреоїдектомія з центральною дисекцією клітковини шиї + радіойодтерапія
+ супресивна замісна гормонотерапія

12. Хворі на диференційований рак щитовидної залози відносяться до групи

дуже низького ризику при наявності таких факторів
A. інтратиреоїдальна пухлина (T1 ≤ 1 см), неагресивний гістологічний варіант
пухлини без локального та віддаленого метастазування
B. інтратиреоїдальна пухлина (T1 > 1 см та T2), агресивний гістологічний
варіант пухлини без локального та віддаленого метастазування
C. інтратиреоїдальна пухлина (T3, мікро- або макроскопічна інвазія (Т3-Т4)
D. локорегіонарне метастазування, віддалене метастазування
E. нерадикальна операція
13. В післяопераційному періоді хворим на диференційований рак
щитовидної залози, що відносяться до групи високого ризику, призначається:
A.дистанційна променева терапія
B. супресивна замісна гормонотерапія
C. радіойодтерапія + супресивна замісна гормонотерапія
D.хіміотерапія + супресивна замісна гормонотерапія
E. хіміотерапія + дистанційна променева терапія
14. Найефективнішим хіміопрепаратом в лікування хворих на поширений
рак щитовидної залози є:
A. адріаміцин
B. циклофосфан
C. блеоміцин
D. метотрексат
E. цисплатин
16. Хіміотерапія найбільш ефективна:
A. у хворих на папілярний рак щитовидної залози
B. у хворих на фолікулярний рак щитовидної залози
C. у хворих на медулярний рак щитовидної залози
D. у хворих на недиференційований рак щитовидної залози
E. ефективність не залежить від морфологічної структури пухлини
17. До дисембріональних пухлин шиї належить
A. хемодектома
B. лімфома
C. брахіогенний рак
D. фібросаркома
E. медулярний рак
18. Радіойодтерапія застосовується в комбінованому лікуванні хворих на:
A. анапластичний рак щитовидної залози
B. медулярний рак щитовидної залози
C. неепітеліальні пухлини щитовидної залози
D. плоскоклітинний рак щитовидної залози
E.папілярний та фолікулярний рак щитовидної залози
19. Підвищення рівня кальцитоніну спостерігається у хворих на:
A. папілярний рак щитовидної залози
 B. фолікулярний рак щитовидної залози
C. недиференціований рак щитовидної залози
D. медулярний рак щитовидної залози
E. плоскоклітинний рак щитовидної залози
20. Хемодектоми шиї за гістологічною приналежністю відносяться
A. до мезенхімальних
B. до нейрогенних
C. до дисембріональних
D. до некласифікованих
E. до епітеліальних
21. Диференційовані форми раку щитоподібної залози переважно
розповсюджуються:
A. Лімфогенно
B. Гематогенно
C. Імплантаціно
D. Периневрально
E. Не мають схильності до розповсюдження.
22. Основним симптомом раку щитоподібної залози є:
A. Відчуття болю в шиї
B. Ущільнення та деформація щитоподібної залози
C. Зміна голосу
D. Дисгормональні порушення
E. Порушення функції сусідніх органів
23. Парафолікулярні С-клітини щитоподібної залози виробляють:
A. Трийодтиронін
В. Серотонін
С. Тироксин
D. Кальцитонін
Е.
Тиреоглобулін
24. При медулярній формі РЩЗ в післяопераційний період з лікувальною
метою застосовують:
A. Радіойодотерапію
В. Імунотерапію
С. Дистанційну рентгенотерапію
D. Внутрішньоартеріальну хіміотерапію
Е. Гормонотерапію
25. Прогноз та перебіг захворювання при якій морфологічній формі
РЩЗ найбільш сприятливий:
A. Медулярній
В.Папілярній
С. Недиференційованій
D. Анапластичний
Е. Плоскоклітинній
26. Із С- клітин щитоподібної залози виникає:
A. Анапластична форма раку
B. Плоскоклітинннй рак
C. Фолікулярний рак
 D. Папілярній рак
E. Медулярний рак
27. Під поняттям "прихований" рак щитовидної залози мається на увазі:
A. наявність малих розмірів пухлини в тканини щитовидної залози, без клінічних її
проявів
B. наявність метастазів раку щитовидної залози в лімфовузли шиї без клінічних
ознак первинної пухлини
C. наявність метастазів раку щитовидної залози в лімфовузли шиї
D. пухлина, не проростає капсулу щитовидної залози
E. всі відповіді правильні
28. Частота регіонарного метастазування раку щитовидної залози становить:
A. 10-20%
B. 25-35%
C. 40-50%
D. 60-80%
E. більше 80%
29. Для медулярного раку щитовидної залози характерно:
A. дифузний зоб
B. закрепи
C. синдром Сіппла
D. непродуктиний кашель
E. все перераховане вірно
30. Мінімальний обсяг хірургічного втручання при раку щитовидної залози
слід вважати:
A. енукліацію вузла
B. резекцію частки
C. гемітиреоідектомію
D. гемітиреоідектомію з перешийком
E. субтотальну резекцію щитовидної залози
31. У хворої 55 років медулярний рак щитовидної залози Т3N1M0. Їй слід:
A. виконати тиреоідектомію з фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї
B. провести комбіноване лікування з передопераційною дистанційною
променевою терапією
C. провести комбіноване лікування з передопераційною дистанційною
променевою терапією з подальшим лікуванням радіоактивним йодом
D. провести самостійний курс променевої терапії за радикальною
програмою Е. провести хіміотерапію з подальшим хірургічним втручанням
32. У хворої 50 років папілярний рак щитовидної залози Т2N0М0 з локалізацією
в правій частці. Їй слід:
A. виконати субтотальну резекцію
B. провести комбіноване лікування з передопераційною променевою терапією
C. провести комбіноване лікування з післяопераційною променевою терапією
D. провести самостійну променеву терапію
Е. хірургічне лікування з
радіойодтерапією
33. Ефективність адріаміцину при раку щитовидної залози становить:
A. 5-10%
B. 25-30%
 C. 55-60%
D. 70-75%
E. 90-95%
34. Радіоактивний йод застосовують з метою діагностики пухлин:
A. підшлункової залози
B. шлунку
C. щитовидної залози
D. кісток
E. легень
35. Підвищення рівня кальцитоніну, яке визначається
радіоімунологічним методом, характерно для раку щитовидної залози:
A. папілярного
B. фолікулярного
C. недиференційованого
D. медуллярного
E. анапластичного
36. У хворої 65 років встановлено діагноз медулярного раку щитовидної
залози Т2N1М0. Яка лікувальна тактика?:
A. тиреоїдектомія з фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї
B. комбіноване лікування з передопераційною дистанційною променевою терапією
C. комбіноване лікування з передопераційною дистанційною променевою терапією
з наступним лікуванням радіоактивним йодом
D. самостійний курс променевої терапії за радикальною програмою
E. хіміо-променева терапія.
37. У хворої 35 років встановлено діагноз папілярного раку щитовидної
залози Т2N0М0 з локалізацією в правій долі. Яка тактика лікування буде
доцільна?: A.субтотальна резекція щитовидної залози
B. комбіноване лікування з передопераційною променевою терапією
C. комбіноване лікування з післяопераційною променевою терапією
D. самостійна променева терапію
E. тотальна тиреоїдектомія з лімфодисекцією шиї, з вирішенням питання про
радіойодтерапію в післяопераційному періоді + супресивна замісна
гормонотерапія
38. Хворий 67 років звернувся в поліклініку до терапевта зі скаргами на
задишку, дисфагію, осиплість голосу. Візуально щитовидна залоза збільшена, при
пальпації – щільної неоднорідної консистенції, реґіонарні лімфатичні вузли шиї
зліва збільшені у вигляді конгломерату щільно-еластичної консистенції,
діаметром 8,0*9,0 см, безболісні. При пункційній біопсії – недиференційований
рак. При рентгенографії органів грудної клітини, УЗД органів черевної
порожнини, сцинтіграфіїї кісток даних за дисемінацію процесу не виявлено. Яка
лікувальна тактика найбільш доцільна?:
A. паліативна хіміо-променева терапія
B. тотальна тиреоїдектомія з лімфодисекцією шиї
C. супресивна замісна гормонотерапія
D. операція Крайля
E.комплексне лікування (радикальне хірургічне втручання + хіміопроменева
терапія)