Поразка Болгарії у Першій світовій війні

Капітуляція Болгарії
Невдоволення затяжною війною в країні росло, в тилу і на фронті все частіше
були чутні заклики до укладення миру. Серед солдатів почалися хвилювання
(наприклад, перші братання Першої світової війни відбулися на Салонікського
фронті між болгарськими і російськими солдатами). Наступ союзних військ при
Ласкаво Поле посилило в народі прагнення завершити війну. Болгарське
командування спробувало зупинити відступ своїх військ з допомогою жорстких
методів, проте це викликало ще більші хвилі обурення серед солдат. До 28
вересня до 30 000 солдатів болгарської армії відмовилося воювати. Частина
бунтівних солдатів попрямувала на Софію, однак за допомогою німецької
піхотної дивізії болгарському уряду вдалося зупинити повсталих.

Усвідомивши катастрофічну ситуацію, Болгарія уклала 29

вересня 1918 перемир'я з країнами Антанти. За його умовами болгарська
армія була зобов'язана негайно залишити всі зайняті території Сербії і Греції і
провести демобілізацію до трьох піхотних дивізій. Все озброєння і боєприпаси
повинні були складуватися під контролем Антанти. Війська Антанти
отримували право вільного пересування по території Болгарії.

Перемир'я вступило в силу з 30 вересня 1918. Таким чином, Болгарія першою з

країн Центрального блоку вийшла з війни.

Наслідки
Після підписання перемир'я цар Болгарії Фердинанд I відрікся від престолу і
втік з країни. Війська Антанти вступили на територію Болгарії. Частина
союзних дивізій через Болгарію попрямували до Румунії, щоб спонукати її
знову виступити на боці Антанти. Болгарські порти відкрилися для судів
союзних і нейтральних країн.

Безповоротні військові втрати болгарської армії склали 87 500 чоловік. Болгарії

не вдалося повернути території, втрачені після Другий Балканської війни, і
більше того, після поразки вона втратила частину своєї власної. У країні
зародилися ідеї реваншизму, через які Болгарія згодом виступила на
стороні країн Осі в Другій світовій війні.

Мирний договір між країнами Антанти і Болгарією було підписано 27

листопада 1919 в передмісті Парижа Нейі-сюр-Сен. За його умовами Болгарія
втрачала близько 11 000 квадратних кілометрів. До Югославії відійшли чотири
прикордонних округу з містами Царіброд, Струмица та ін Південна
Добруджа повернулася до складу Румунії. Західна Фракія передавалася Греції, в
результаті чого Болгарія втратила вихід до Егейського моря.
Чисельність армії обмежувалася договором в 20 тис. солдатів, військово-
морський флот був скорочений до 10 кораблів. Болгарії заборонялося мати
авіацію і важке озброєння. Крім цього на Болгарію покладалася виплата
контрибуцій. Протягом 37 років Болгарія повинна була виплатити союзникам
2250000000 золотих франків. Крім того, Болгарія була зобов'язана передати у
відшкодування збитку велика кількість матеріальних, продовольчих та інших
запасів Югославії та Греції.