52.

Лексико-синтаксичний спосіб словотвору - неморфологічний спосіб

словотворення, що полягає в поступовому зрощенні синтаксичного
словосполучення в одне слово. У цьому випадку, нове слово утворюється за
допомогою зміни сполучення слів, що складаються з них, наприклад "відеокліп"
(відео + кліп), "саморозвиток" (само + розвиток), "двоповерховий" (два +
поверх) тощо.
Лексико-синтаксичний спосіб словотвору є одним з найпоширеніших
способів утворення нових слів у сучасній українській мові. Він дозволяє
використовувати вже існуючі слова, але змінює їх зв'язок між собою, що
дозволяє створювати нові концепти і поняття.

53. Лексико-семантичний спосіб словотвору — неморфологічний спосіб

словотворення, що полягає в семантичному розщепленні багатозначного слова з
подальшим поступовим утворенням омонімів. Наприклад, слова перо (знаряддя
для писання), супутник (апарат, запущений на орбіту планети) мотивуються
давно відомими словами: перо (гусяче), супутник (людина, яка йде поряд у
житті). Словотвірне значення цих похідних слів виражається в контексті через
співвідношення омонімії (перо — пір'я, перо — знаряддя для писання; супутник
— людина, супутник — апарат).
Лексико-семантичним способом утворюються переважно іменники.

54. Словотвір іменників. Структура іменникових основ. Частиномовні

типи основ, від яких творяться іменники. Афіксальні способи словотвору
іменників. Словотвір складних іменників (основоскладання, словоскладання).
Складноскорочені іменники (абревіатури). Інші способи словотвору іменників
(морфологічно-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний
способи словотвору).
 Українська мова має різноманітні способи словотворення іменників.
Іменники можуть утворюватися від інших слів за допомогою префіксів,
суфіксів, інфіксів, афіксів, чергування, складання та інших способів.
Структура іменникових основ може бути досить різноманітною. Зазвичай
іменник складається з кореня та закінчення, але в деяких випадках іменник
може бути однокореневим словом без закінчення.
Іменники можуть утворюватися від різних частин мови, таких як дієслів,
прикметників, числівників, прислівників, прийменників та інших.
Основні частиномовні типи іменникових основ:
1. Дієприкметникові основи: від дієприкметників утворюються іменники,
які позначають осіб або предмети, які виконують дію, вказану
дієприкметником. Наприклад: біжучий – біжун.
2. Дієслівні основи: від дієслів утворюються іменники, які позначають
особу, предмет або процес, що зазнає дії, позначеної дієсловом. Наприклад:
плавати – плавець.
3. Прикметникові основи: від прикметників утворюються іменники, які
позначають осіб, предмети або явища, що мають властивість, вказану
прикметником. Наприклад: білий – білизна.
4. Числівникові основи: від числівників утворюються іменники, які
позначають кількість або порядок предметів. Наприклад: два – двійко.
5. Словосполученнєві основи: від словосполучень утворюються іменники,
які позначають певний предмет або явище, яке описується словосполученням.
Наприклад: ковбасна фабрика – ковбасарня.
6. Префіксальні основи: від основ, які містять префікс, утворюються
іменники, які позначають осіб, предмети або явища з певною характеристикою,
що вказана у префіксі. Наприклад: пере- (значення «повторювати») – перебіг.
 7. Суфіксальні основи: від основ, які містять суфікс, утворюються
іменники, які позначають осіб, предмети або явища з певною характеристикою,
що вказана у суфіксі. Наприклад: -книжк- (значення «книга») – книжковий.
8. Складні основи: від складених слів утворюються іменники, які
позначають предмет або явище, що складається з двох чи більше слів.
Наприклад: автомобіль – автобус.
9. Чергувальні основи: від основ, які містять голосні чергування,
утворюються іменники, які позначають осіб, предмети або явища з певною
характеристикою, що вказана у закінченні. Наприклад: вовк – вовчок.
Ці частиномовні типи іменникових основ допомагають розширити
словниковий запас та зрозуміти принципи словотворення іменників в
українській мові.

Афіксальні способи словотвору іменників полягають у додаванні до

основи префікса (перед коренем) або суфікса (після кореня).
Основоскладання - це спосіб словотворення, при якому іменник
утворюється шляхом складання двох або більше словосполучень, що мають
значення окремих слів. Наприклад: книжкова полиця.
Словоскладання - це спосіб словотворення, при якому іменник
утворюється шляхом злиття двох чи більше слів в одне нове слово. Наприклад:
книжковидавничий.
Складноскорочені іменники або абревіатури - це слова, які складаються зі
скорочення двох або більше слів. Наприклад: ООН (Організація Об'єднаних
Націй).
Морфологічно-синтаксичний спосіб словотворення полягає у зміні форми
слова або його поєднання з іншими словами в реченні.