МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Методика викладання географії в закладах загальної
середньої освіти»
на тему:
Форми та методи перевірки навчальних досягнень учнів з географії

Студентки ІІІ курсу

Спеціальності: 014.07 «Середня освіта.
Географія»
заочної форми навчання
Прізвище, ім’я по батькові
Науковий керівник:
ст. викладач Корчинська Ж.М.

Ужгород – 2024
 2

АНОТАЦІЯ
Прізвище та ініціали. «Форми та методи перевірки навчальних
досягнень учнів з географії». Курсова робота за спеціальністю 014.07
“Середня освіта. Географія”. ДВНЗ «Ужгородський національний
університет», м. Ужгород, 2024 р. ― с.
Курсова робота викладена на 33 с., посилання на 23 джерела.
Курсова робота на тему "Форми та методи перевірки навчальних
досягнень учнів з географії" є дослідженням сучасних педагогічних стратегій
та інструментів, які використовуються для оцінки навчальних досягнень
учнів у географії. Здійснено аналіз основних методів та форм оцінювання, що
застосовуються в навчальному процесі, зокрема, у контексті географічної
освіти. У роботі розглянуто інноваційні підходи до оцінювання, такі як
використання активних методів навчання, інтерактивність, застосування
інформаційно-комунікаційних технологій та диференційований підхід.
Здійснений аналіз спрямований на висвітлення та оцінку ефективності різних
методик перевірки навчальних досягнень учнів з географії.
Ключові слова: перевірка навчальних досягнень, географія, форми
оцінювання, методи перевірки.
ANNOTATION
Name and initials. "Forms and methods of testing students' academic
achievements in geography". Course work in the specialty 014.07 "Secondary
Education. Geography". Uzhhorod National University, Uzhhorod, 2024 - p.
The term paper is 33 pages long, with references to 23 sources.
The course work on the topic "Forms and methods of testing students'
learning achievements in geography" is a study of modern pedagogical strategies
and tools used to assess students' learning achievements in geography. The author
analyzes the main methods and forms of assessment used in the educational
process, in particular, in the context of geographic education. The paper considers
innovative approaches to assessment, such as the use of active learning methods,
interactivity, the use of information and communication technologies and a
differentiated approach. The analysis is aimed at highlighting and evaluating the
effectiveness of various methods of testing students' learning achievements in
geography.
 3

Keywords: testing of educational achievements, geography, forms of

assessment, methods of testing.
Зміст

Вступ……………..………………………………………………………….4
Розділ 1. Теоретичні основи перевірки навчальних досягнень учнів з
географії……………………………………………………………………………6

1.1. Поняття та сутність перевірки навчальних досягнень учнів…….

….6

1.2. Функції перевірки навчальних досягнень учнів………………..…..11

1.3. Вимоги до сучасної перевірки знань, умінь і навичок з географії…

14

1.4. Класифікація форм та методів перевірки навчальних досягнень

учнів……………………………………………………………………………....17

Розділ 2. Характеристика та методика використання форм та методів

перевірки навчальних досягнень учнів з географії…………………..………..21

2.1. Усні форми перевірки………………………..……………………….21

2.2. Письмові форми перевірки…………………..………………………23

2.3. Практичні форми перевірки…………………..……………………..24

Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення форм та методів перевірки

навчальних досягнень учнів з
географії………………………………………...26

3.1. Використання інноваційних технологій у перевірці знань з

географії…………………………………………………………………………..26

3.2. Диференціація та індивідуалізація перевірки навчальних

досягнень…………………………………………………………………………27
 4

Висновки…………………………………………………………………………29
Список використаної літератури……………………….……………………….31

Вступ

Актуальність дослідження. У сучасному освітньому середовищі

акцент на оцінюванні навчальних досягнень стає все більш вагомим.
Особливо це стосується географії, яка не лише надає знання про світове
оточення, але й розвиває критичне мислення, аналітичні навички та
географічну грамотність. Враховуючи це, дослідження форм та методів
оцінювання учнів у географії має велике значення.
Перш за все, варто відзначити, що географія є міждисциплінарною
наукою, що включає в себе аспекти природничих, соціальних, економічних та
політичних наук. Такий широкий спектр знань вимагає відповідного
різноманіття форм та методів оцінювання, щоб адекватно виміряти рівень
розуміння та засвоєння матеріалу.
У сучасній освітній практиці можна виділити кілька основних форм та
методів перевірки навчальних досягнень учнів з географії. Однією з
найпоширеніших форм є письмові контрольні роботи та тестування. Ці
методи дозволяють визначити рівень засвоєння теоретичного матеріалу та
навичок розв'язування географічних задач.
Крім того, важливими є також практичні завдання, які можуть включати
в себе виконання географічних досліджень, складання карт та графіків, аналіз
відомостей з місцевих джерел інформації. Ці завдання допомагають
перевірити не лише знання учнів, а й їхню здатність застосовувати ці знання
на практиці.
 5

Також слід відзначити індивідуалізовані методи оцінювання, такі як

усні відповіді, дискусії, презентації. Вони сприяють розвитку комунікативних
навичок та вміння аргументувати свої думки, що є важливим аспектом в
сучасному світі.
Зрештою, актуальність дослідження форм та методів перевірки
навчальних досягнень учнів з географії полягає в тому, що вони допомагають
забезпечити ефективний процес навчання та виявити індивідуальні
особливості кожного учня. Використання різноманітних методів оцінювання
сприяє створенню стимулюючого середовища для навчання та розвитку
компетентних географічних знань учнів. Тому, подальше дослідження у цій
області є важливим кроком для вдосконалення освітнього процесу та
підвищення якості географічної освіти.
Об'єкт дослідження є процес перевірки навчальних досягнень учнів з
географії
Предмет дослідження -форми та методи перевірки навчальних
досягнень учнів з географії.
Мета дослідження- оцінити ефективність різних форм та методів
перевірки навчальних досягнень учнів з географії з метою покращення
процесу оцінювання та забезпечення якісної географічної освіти.
Для виконання вказаної мети були поставлені наступні завдання:
-розглянути поняття та сутність перевірки навчальних досягнень учнів;
-охарактеризувати функції перевірки навчальних досягнень учнів;
-дослідити вимоги до сучасної перевірки знань, умінь і навичок з
географії;
-здійснити класифікацію форм та методів перевірки навчальних
досягнень учнів.
- дослідити усні, письмові, практичні форми перевірки
- розглянути використання інноваційних технологій у перевірці знань з
географії.
 6

-проаналізувати диференціацію та індивідуалізацію перевірки

навчальних досягнень.
Методи дослідження, які використовувались в роботі, були наступні:
У роботі використовувались такі методи дослідження, як теоретичні
(аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження, вивчення передового
педагогічного досвіду, узагальнення та систематизація наукових знань з теми
дослідження) та емпіричні (педагогічний експеримент, констатувальний
експеримент, формуючий експеримент)
Розділ 1. Теоретичні основи перевірки навчальних досягнень учнів з
географії

1.1. Поняття та сутність перевірки навчальних досягнень учнів.

Однією з ключових психолого-педагогічних концепцій є оцінювання

навчальних досягнень учнів, що визначається як шкільна оцінка. Вже на
початку ХХ столітті вітчизняні та зарубіжні психологи вели
експериментальні дослідження щодо проблем оцінки та оцінювання в
навчальній і виробничій діяльності.
Наприклад, психолог Б.Г. Ананьєв у 1933–1934 роках проводив
дослідження у галузі психології педагогічної оцінки. За його визначенням,
оцінку можна розглядати як орієнтир, що впливає на розумову діяльність
школяра, сприяє усвідомленню цієї діяльності та розумінню власних знань, а
також як стимул, що впливає на ефективно-вольову сферу через переживання,
дії та відношення. Б.Г. Ананьєв підкреслював, що відсутність оцінювання є
найгіршою оцінкою, оскільки вона дезорієнтує учня та впливає на
формування його самооцінки [1].
Серед українських методистів, які приділяли увагу перевірці знань з
географії, виділяються С.Г. Кобернік, В.П. Корнєєв, Л.І. Круглик, А.Й.
Сиротенко, Б.О. Чернов, Е.Й. Шипович. Наприклад, Е.Й. Шипович вважав,
що результатом перевірки знань, умінь та навичок учнів має бути об’єктивне
 7

та педагогічно обґрунтоване оцінювання, яке для учнів не лише є оцінкою

їхніх зусиль у навчанні, але й стимулом для подальшої систематичної роботи.
Український педагогічний словник (1997) вказує, що оцінювання
проводиться в процесі щоденного аналізу результатів навчальної діяльності
учнів під час уроків та вдома, а також за результатами спеціальних перевірок
знань, умінь і навичок: усної, письмової, графічної та практичної.
Енциклопедія освіти (2008) тлумачить поняття "оцінювання навчальних
досягнень" як безперервний процес, що включає в себе роботу на уроці,
спостереження за діяльністю учня, виконання ним різних видів робіт та
аналіз відповідей. Оцінка виступає стимулом до навчання і має відповідати
дидактичним вимогам до об'єктивності, систематичності, врахування
індивідуальних особливостей та стимулювання учнів до вдосконалення своєї
праці [3].
Тлумачний словник з інформаційно-комунікаційних технологій
визначає оцінювання знань як процес вимірювання або оцінки досягнень
учня/учнів згідно з конкретними критеріями якості освіти; це систематична
оцінка якості діяльності та (або) результатів виконання програми або
політики. Оцінювання нерозривно пов'язане з набором стандартів, що
визначають, якими мають бути програми або політика, і які завдання вони
повинні виконувати. Мета оцінювання полягає у вдосконаленні програми або
політики шляхом усунення недієвого втручання або надання рекомендацій
щодо модифікацій існуючого втручання.
Оцінка успішності учнів визначається послідовністю певних
показників, що відображають об'єктивні знання та вміння учнів, тобто оцінка
являє собою визначення рівня засвоєння учнями знань, умінь та навичок у
відповідності до вимог, що висуваються до них шкільними програмами.
Головним завданням оцінки є визначення міцності знань, набутих учнями під
час навчання, а також їх розвиток і готовність до застосування цих знань на
практиці. Оцінка також відображає відношення між знаннями, що має учень з
 8

певних питань програми, і його потенційними можливостями використання

цих знань.
У книзі "Серце віддаю дітям" В. Сухомлинський вказував на те, що
однією з найважливіших складових педагогічної роботи є оцінка, яка може
бути як заохоченням, так і сильним покаранням. Використання цього
інструменту вимагає великого майстерності та культури. За словами
Сухомлинського, оцінка, що є невід'ємною частиною навчання, є
завершальним етапом роботи, винагородженням за працю. Він рекомендував
вчителям починати з виставлення відмінних оцінок і не поспішати заносити
незадовільні, оскільки цей процес глибоко впливає на особисті переживання
учнів [2].
У своїй праці "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості"
Сухомлинський зосереджувався на виховному аспекті оцінки, особливо на
принципах моральності в її тлумаченні. За його думкою, основними
функціями оцінки є стимулювальна, моральна та виховна. Він підкреслював,
що оцінка має моральний смисл і є стимулом для покращення роботи учня.
Сухомлинський наголошував на тому, що оцінка повинна бути гармонійною і
зливатися з внутрішніми духовними силами дитини, щоб мати виховну силу.
Він також вказував на позитивні та негативні аспекти використання оцінки в
руках вчителя, застерігаючи від її неправильного застосування, яке може
призвести до негативних наслідків для учнів, таких як обман та лицемірство.
Отже, в роботах Сухомлинського поняття "шкільна оцінка"
розглядається як важливий педагогічний інструмент, який може мати великий
вплив на формування особистості учня. Його роботи розкривають
багатогранний характер оцінки як засобу впливу на навчальний процес та
виховання.
Ш. Амонашвілі, видатний класик педагогічної думки, пропонував інше
уявлення про роль оцінки в житті школярів. У своїх працях він докладно
описував наслідки використання бальної системи оцінок у школі,
зауважуючи, що ця система призводить до поділу учнів на "яруси", де
 9

відмінники вважаються здібними й розумними, тоді як трієчники стають

позначкою для класу. Амонашвілі наголошував на тому, що такий поділ має
серйозні наслідки для емоційного та соціального розвитку школярів. Він
стверджував, що оцінка, яка має оцінювати рівень знань, фактично
перетворюється на загальну характеристику учнів, впливаючи на всі сфери
їхнього життя та регулюючи їхні взаємини [4].
У своїх працях, таких як "Психологічні основи педагогіки
співробітництва", Амонашвілі висловлював протест проти необхідності
використання оцінок у школі. Він пропагував навчання без оцінок,
підкреслюючи, що учні мають навчатися для засвоєння знань, а не для
отримання оцінок. За словами педагога, оцінки втримують авторитарну
педагогіку та заважають розвитку співробітництва.
Ш. Амонашвілі пропонував радикальне вирішення проблеми
оцінювання навчальних досягнень учнів. Він відмовився від бальної системи
оцінок та запропонував замінити її розгорнутою характеристикою навчання
школярів.
К. Делікатний у своїй роботі "Авторитет оцінки" виділяв основні
вимоги до оцінки, вказуючи на її значення для визначення рівня засвоєння
матеріалу учнями та розвитку їхньої світоглядної сторони. На думку
педагога, оцінка має бути справедливою в очах учнів та відображати загальні
вимоги до їхніх навчальних досягнень.
Академік Н. Бібік у своїй роботі "Формування пізнавальних інтересів
молодших школярів" розкривав різноманітні форми та методи оцінювання
навчальних досягнень учнів, зокрема безбальне оцінювання та використання
різних методів самооцінювання. Вона підкреслювала важливість оцінки як
засобу контролю та результату педагогічної роботи.
Отже, в роботах цих видатних педагогів відображені різні підходи до
ролі та значення оцінки у житті школярів, від пропаганди безоцінкового
навчання до визначення вимог до справедливої та об'єктивної оцінки.
 10

Академік О. Савченко акцентує увагу на питаннях оцінювання

навчальної діяльності молодших школярів і визначає фактори, що впливають
на оцінку відповідей. Серед цих факторів виділяються гостре слухове
сприймання, яке може призвести до пропуску важливої інформації, невміння
учня конструювати речення, що може ускладнити його висловлювання та
передачу знань, а також сором'язливість та невпевненість дитини. Учений
розглядає суть і засоби оцінювальної діяльності вчителя та виділяє дві
функції її впливу: орієнтувальну, яка впливає на розумову роботу та
розуміння власних знань, і стимулюючу, яка впливає на вольову сферу через
переживання успіху чи невдачі[5].
У підручнику "Дидактика початкової освіти" (2012) поняття
"оцінювання" трактується як процес визначення рівня навчальних досягнень
учня в оволодінні змістом навчального предмета порівняно з вимогами
Державного стандарту та програми. Терміни "контроль" і "перевірка"
стосовно навчальних досягнень школярів часто використовуються як
синоніми, проте перевірка відображає більш навчальну функцію, тоді як
контроль спрямований на виявлення рівня засвоєння вже вивченого матеріалу
і проводиться переважно вчителем. Учений І. Зайченко пояснює термін
"оцінювання навчальних досягнень учнів" як процес порівняння між
досягнутим учнями рівнем оволодіння знаннями та стандартними вимогами
навчальної програми, а оцінка знань, умінь та навичок реалізується під час
контролю та перевірки.
М. Фіцула (2006) висловлює думку, що оцінювання повинно спиратися
на позитивний принцип, що передбачає врахування досягнень учня, а не його
невдач. Відповідно до цього принципу, знання, уміння, навички, творчий
досвід та емоційно-ціннісне ставлення учня є об'єктом оцінки навчальних
досягнень. Успіхи учнів у навчальній діяльності відображаються кількісними
та якісними показниками, які реєструються у оцінках успішності.
Елементами контролю знань, за словами вченого, є перевірка (виявлення
рівня знань, умінь та навичок), оцінювання (вимірювання рівня знань, умінь
 11

та навичок) та облік (фіксація результатів у вигляді оцінок у класному

журналі, щоденнику учня, відомостях) [6].
Науковець А. Предик у своїй дисертації "Проблема оцінювання
навчальної діяльності учнів початкової школи в Україні (50-ті – 90-ті роки ХХ
століття)" визначає оцінку як процес, діяльність оцінювання, що
здійснюється людиною, а відмітку вважає результатом цього процесу, цієї
діяльності. Оцінка виступає невід'ємною частиною навчання та виховання,
функціонуючи як засіб стимулювання навчання. Лише під впливом
об'єктивної оцінки учні формують адекватну самооцінку та критичне
ставлення до своїх успіхів.
Н. Мойсеюк (2003) розуміє під поняттям "контроль успішності"
виявлення, вимірювання та оцінку результатів навчально-пізнавальної
діяльності тих, хто навчається. Контроль включає в себе процес оцінювання
та оцінку як результат перевірки. Функції оцінки не обмежуються лише
констатацією рівня досягнень, а також виступають засобом стимулювання
навчання. Лише під впливом об'єктивного оцінювання у учнів формується
адекватна самооцінка та критичне ставлення до своїх успіхів [7].
Отже, у шкільній освіті результатом контролю навчальних досягнень
учнів є оцінка, яка визначається як результат контролю навчальних досягнень
учнів та відображає взаємозалежність між учнем та вчителем. У науково-
педагогічній літературі поняття "оцінка" тлумачиться як результат контролю
навчальних досягнень учнів, з урахуванням об'єктивності та точності
оцінювання.
Перевірка навчальних досягнень учнів є необхідною складовою
освітнього процесу, яка допомагає визначити ефективність навчання,
розвиток учнівського потенціалу та забезпечення якості освіти. Важливою
умовою є використання об'єктивних, справедливих та конструктивних
методів та форм перевірки, спрямованих на підтримку подальшого розвитку
кожного учня.
 12

1.2. Функції перевірки навчальних досягнень учнів

Функції перевірки навчальних досягнень учнів є невід’ємною частиною

навчального процесу та відіграють ключову роль у забезпеченні ефективності
освіти. Поділена на кілька важливих функцій, перевірка досягнень учнів стає
інструментом для здобуття знань, розвитку навичок та оцінювання прогресу.
Перш за все, функція оцінки дозволяє вчителю та учням зрозуміти
рівень засвоєних знань та навичок. Функція оцінки в контексті перевірки
навчальних досягнень учнів відіграє ключову роль у навчальному процесі,
маючи низку важливих аспектів та завдань. Оцінка не лише визначає рівень
засвоєння знань, а й має різні функції, які сприяють якісному розвитку освіти
та підвищенню ефективності навчання. Це важливо для усвідомлення потреб
у подальшому вивченні та для коригування навчального процесу. Оцінка
може бути як кількісною, так і якісною, в залежності від мети та завдань
перевірки.
Вона не лише визначає рівень досягнень учнів, але й має мотиваційний,
зворотний зв'язок та розвивальний характер. Забезпечення всіх цих аспектів
дозволяє забезпечити якісну освіту та підготувати учнів до викликів
сучасного світу.
Друга функція – стимулююча. Одним з ключових аспектів стимулюючої
функції оцінки є її вплив на мотивацію учнів. Знання, що їх отримують учні
під час перевірки, може слугувати додатковою мотивацією для подальшого
навчання та самовдосконалення. Наприклад, отримавши позитивну оцінку за
свої досягнення, учень може відчути себе компетентним у певній області та
бажати подальшого розвитку своїх знань і навичок [8].
Крім того, стимулююча функція оцінки також сприяє розвитку
внутрішньої мотивації учнів. Позитивні результати оцінювання можуть
підтверджувати їхній внутрішній інтерес до предмету та стимулювати їх до
подальшого дослідження та вивчення матеріалу. У той же час, негативна
 13

оцінка може бути стимулом для пошуку нових методів навчання та

підвищення зусиль для досягнення бажаного результату.
Не менш важливою є роль підтримки в навчальному середовищі.
Ефективна оцінка, яка підкреслює успіхи та досягнення учнів, сприяє
створенню мотивуючого клімату, в якому кожен учень вірить у свої
можливості та прагне досягти високих цілей.
Функція діагностики дозволяє вчителю виявити слабкі та сильні
сторони учнів, а також ідентифікувати проблемні аспекти в навчальному
процесі.
Функція діагностики в контексті перевірки навчальних досягнень учнів
є невід’ємною складовою навчального процесу. Її цінність полягає у здатності
визначити індивідуальні навчальні потреби та здібності кожного учня, а
також ідентифікувати проблемні аспекти у засвоєнні матеріалу.
Однією з головних функцій діагностики є виявлення потреб учнів у
подальшій підтримці та допомозі. Завдяки діагностичним інструментам
вчителі можуть ідентифікувати учнів з особливими потребами, які
потребують індивідуалізованого підходу до навчання. Наприклад, учні з
особливими освітніми потребами або затримками у розвитку можуть
потребувати додаткової підтримки та ресурсів для успішного засвоєння
матеріалу.
Крім того, діагностика дозволяє вчителям виявляти та аналізувати
проблемні аспекти в навчанні, які можуть виникати у групах чи окремих
учнів. Це може бути неправильне розуміння конкретних понять, труднощі у
вирішенні завдань чи недоліки у розвитку певних навичок. Здійснюючи
діагностику, вчителі можуть вчасно втручатися та надавати необхідну
підтримку для вирішення цих проблем [9].
Крім того, діагностична інформація є важливою для розробки
індивідуалізованих планів навчання та коригування навчального процесу.
Засновуючись на результати діагностики, вчителі можуть адаптувати свої
 14

методи та стратегії викладання, щоб краще відповідати потребам учнів і

забезпечити їхній успіх у навчанні.
Нарешті, функція розвитку є однією з найважливіших. Перевірка
навчальних досягнень сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних
здібностей та самооцінки учнів. Вона стимулює пошук нових шляхів
вирішення завдань та розвиває творчість.
Перш за все, функція розвитку стимулює учнів до саморозвитку та
самовдосконалення. Вона спонукає учнів активно залучатися до навчального
процесу, постійно вдосконалювати свої знання та навички, і стрімко
розвиватися.
Другий аспект функції розвитку полягає в стимулюванні творчого
мислення та критичного аналізу. Під час перевірки навчальних досягнень,
завдання та завдання можуть сприяти розвитку креативних підходів до
розв'язання проблем, а також змусити учнів розглядати питання з різних
точок зору [10].
Третій аспект функції розвитку - створення умов для індивідуального
зростання. Перевірка навчальних досягнень, яка враховує індивідуальні
особливості та потреби кожного учня, дозволяє кожному учаснику
навчального процесу розвиватися власним темпом та зосереджувати зусилля
на своєму особистому зростанні.
Крім того, функція розвитку сприяє формуванню важливих навичок, які
необхідні для успішного функціонування в сучасному світі, таких як
комунікація, співпраця, креативність та самостійність.
Отже, функції перевірки навчальних досягнень учнів є багатогранним
інструментом, який допомагає забезпечити якість освіти, мотивує учнів до
навчання та сприяє їхньому розвитку. Важливо враховувати всі аспекти
перевірки, щоб забезпечити максимальну користь для кожного учня.
1.3. Вимоги до сучасної перевірки знань, умінь і навичок з географії.
 15

Сучасна перевірка знань, умінь і навичок з географії вимагає

відповідності високим стандартам якості та врахування потреб сучасного
освітнього середовища. Завдання такої перевірки полягає не лише в оцінці
обсягу знань стосовно географічних фактів, але й у визначенні рівня
розуміння та застосування цих знань у реальних ситуаціях.
Однією з основних вимог є акцент на розвиток критичного мислення
учнів. Перевірка має спрямовуватися на здатність учнів аналізувати та
оцінювати географічні явища, аргументувати свої висновки та робити
висновки на основі доступної інформації. Це важливо для підготовки учнів
до розв'язання складних глобальних проблем, з якими вони стикаються у
сучасному світі.
Географія, як предмет, відображає складність та мінливість світу, що
вимагає від учнів глибокого розуміння, аналізу та критичного осмислення
інформації про географічні явища [11].
По-перше, розвиток критичного мислення учнів у географічному
контексті передбачає здатність аналізувати складні географічні проблеми,
зокрема вплив людини на природне середовище та взаємозв'язки між різними
географічними факторами. Учні повинні бути здатними сприймати
географічну інформацію критично, розглядати різні точки зору та робити
власні обґрунтовані висновки.
По-друге, важливо, щоб учні розвивали здатність критично оцінювати
джерела інформації про географічні питання. У сучасному світі доступ до
інформації безпрецедентний, але разом з цим існує багато дезінформації та
маніпуляцій. Отже, учні повинні вміти аналізувати джерела, визначати їхню
достовірність та об'єктивність.
По-третє, розвиток критичного мислення сприяє формуванню навичок
креативного розв'язання проблем. Географія стикається з реальними
проблемами, такими як зміна клімату, екологічні кризи, а також економічні та
соціокультурні виклики. Учні повинні бути здатними розвивати
 16

альтернативні шляхи вирішення таких проблем, враховуючи різні географічні

умови та контексти.
Отже, акцент на розвиток критичного мислення учнів є невід'ємною
складовою сучасної перевірки знань, умінь і навичок з географії. Це
допомагає підготувати молоде покоління до складних викликів сучасного
світу та розвиває навички, необхідні для активного громадянського життя
[12].
Другою вимогою є використання різноманітних методів та форм
перевірки.
По-перше, однією з ключових форм перевірки є письмові тести та
тестування. Вони дозволяють перевірити рівень засвоєння теоретичного
матеріалу, а також розвивають навички аналізу та логічного мислення.
Письмові тести можуть бути різноманітні за формою, включаючи тестування
з вибором однієї чи кількох правильних відповідей, а також написання есе
або коротких відповідей.
По-друге, використання усних доповідей, презентацій та обговорень
допомагає оцінити не лише знання студентів, але й їхні аналітичні та
комунікативні навички. Ці форми перевірки стимулюють учнів висловлювати
власні думки, аргументувати свої погляди та спілкуватися з однолітками.
По-третє, практичні завдання та проекти є ефективними формами
перевірки, оскільки вони дозволяють студентам застосовувати свої знання на
практиці. Наприклад, це може бути виконання географічних досліджень,
створення карт, аналіз даних з сучасних географічних джерел та ресурсів.
По-четверте, індивідуальні та групові завдання дозволяють оцінити
спроможність учнів до співпраці, командної роботи та розв'язання проблем у
колективі. Це важливо для підготовки до реальних ситуацій, які можуть
зустрітися учням у майбутньому.
Отже, використання різноманітних методів та форм перевірки є
важливою вимогою до сучасної оцінки знань, умінь і навичок з географії. Це
допомагає забезпечити комплексне оцінювання студентських досягнень,
 17

розвивати різні аспекти їхньої освіти та підготувати до різноманітних

викликів у сучасному світі.
Третя вимога – інтеграція міжпредметних зв'язків. Географія пов'язана з
багатьма іншими науками, такими як екологія, економіка, соціологія та інші.
Глибоке розуміння географічних проблем та явищ вимагає урахування
їхнього взаємозв'язку з іншими предметами та галузями знань. Інтеграція
міжпредметних зв'язків в географічному навчанні має кілька ключових
переваг та важливих аспектів.
По-перше, інтеграція міжпредметних зв'язків допомагає учням
зрозуміти, як географічні явища взаємодіють з іншими аспектами суспільства
та природного середовища. Наприклад, вивчення впливу клімату на сільське
господарство може включати аналіз економічних аспектів
сільськогосподарської діяльності або вивчення водних ресурсів, що
впливають на політичні конфлікти [13].
По-друге, інтеграція міжпредметних зв'язків сприяє збагаченню
навчального процесу та розширенню горизонтів знань учнів. Наприклад, при
вивченні теми про міграцію можна інтегрувати елементи економіки, історії,
соціології та культурології, щоб краще зрозуміти причини та наслідки
міграційних процесів.
По-третє, інтеграція міжпредметних зв'язків сприяє розвитку
комплексного мислення та аналітичних навичок учнів. Вони навчаються
бачити проблему з різних точок зору та розуміти її в контексті ширшої
картини світу, що сприяє розвитку критичного мислення та уміння
аналізувати складні ситуації.
Отже, інтеграція міжпредметних зв'язків у географічному навчанні є
важливою стратегією, яка допомагає зрозуміти складні географічні явища та
проблеми, розширює горизонти знань учнів і розвиває їхні аналітичні та
критичні навички.
 18

Це важлива складова сучасної перевірки знань, умінь і навичок з

географії, яка сприяє глибокому розумінню та підготовці учнів до життєвих
викликів у сучасному світі [14].
Крім того, сучасна перевірка має бути орієнтована на розвиток
ключових компетентностей, таких як комунікація, співпраця, критичне
мислення та самоорганізація. Важливо створювати умови для розвитку цих
навичок через завдання, які стимулюють активну участь учнів у навчальному
процесі та сприяють їхньому особистісному зростанню.
Отже, сучасна перевірка знань, умінь і навичок з географії повинна
відповідати сучасним вимогам освіти, сприяючи не лише накопиченню
фактів, але й розвитку аналітичного мислення, вмінню працювати з
інформацією та застосовувати знання у практичних ситуаціях.

1.4. Класифікація форм та методів перевірки навчальних досягнень

учнів.

У другій половині ХХ століття, фахівці у галузі географії

аргументували необхідність різностороннього підходу до перевірки знань,
умінь і навичок учнів, розробивши орієнтовну класифікацію методів
контролю. Незважаючи на те, що пройшло вже чимало часу, основними
формами оцінювання навчальних досягнень учнів з географії лишаються усна
та письмова перевірка.
Для молодих вчителів, які розпочинають свою роботу в школі після
закінчення вищих навчальних закладів, виникає питання щодо методів
оцінювання знань учнів. Досвід показує, що вчителі використовують
різноманітні методи, включаючи фронтальне усне опитування, письмові
контрольні роботи та тестування.
Проте проведені дослідження переконливо демонструють, що усна
форма перевірки знань не відповідає критеріям об'єктивності, надійності та
валідності, а методика оцінювання виявляється нечіткою, з малою
 19

розподільною здатністю. З точки зору об'єктивності, у разі усної форми

контролю неможливо гарантувати однаковий ступінь оцінки від різних
екзаменаторів.
Навіть коли іспит проводиться групою досвідчених педагогів, і середні
оцінки є більш-менш об'єктивними, індивідуальні оцінки можуть значно
відрізнятися.
Щодо письмового методу, він, з точки зору об'єктивності, забезпечує
більшу однаковість процесу оцінювання та обробки даних, проте існує
проблема з інтерпретацією результатів. Таким чином, навіть застосування
письмової перевірки знань не гарантує відповідності критеріям надійності та
валідності [15].
Форма письмового оцінювання навичок та когнітивного розвитку може
бути застосована для вимірювання та оцінювання рівня проблемно-
орієнтованого мислення.
Запропонована узагальнена класифікація методів контролю в галузі
педагогіки та методики навчання географії передбачає такі методи контролю:
1. Усний контроль, який включає опитування (як індивідуальне, так і
фронтальне) за допомогою запитань, роботу з підручником (читання,
складання плану, роботу з ілюстраціями), використання наочних
посібників та контрольне читання карт і креслень технічних або
технологічних документів.
2. Письмовий контроль, який включає написання творів, географічних
диктантів, переказів, класних та домашніх письмових завдань, письмові
відповіді на запитання, розв'язання різних географічних задач,
виконання вправ, креслення та тести успішності.
3. Практичний контроль, що включає проведення дослідів, вимірювання,
лабораторні та практичні роботи, географічні екскурсії.
4. Екзамени, заліки, колоквіуми.
Методи перевірки:
1. Індивідуальне опитування з географії.
 20

2. Виконання завдань на контурних (бланкових) картах та індивідуальних

картках-завданнях.
3. "Поточний" облік під час уроків географії, де оцінюється весь обсяг
роботи учня.
4. Підсумковий облік, який зазвичай проводиться після вивчення значних
тем або розділів.
5. Періодичний облік знань (за потреби дидактичного процесу).
6. Перевірка ведення робочих зошитів з географії.
Форми контролю:
1. Індивідуальний контроль (оцінка знань, умінь і навичок кожного
окремого учня).
2. Фронтальний контроль (оцінка знань, умінь і навичок всього класу).
3. Самоконтроль (особистий контроль).
4. Взаємоконтроль (груповий взаємний контроль) учнів.
Види контролю:
1. Попередній контроль (зазвичай передує педагогічним експериментам).
2. Поточний контроль (протягом вивчення географії).
3. Тематичний контроль (за конкретними темами навчальної програми з
географії).
4. Підсумковий контроль (зазвичай - на завершення педагогічних
експериментів).
5. Заключний контроль (оцінка на завершення, Державна підсумкова
атестація, зовнішнє незалежне тестування) [16].
Використання системного підходу до оцінювання методів контролю та їх
класифікацій сьогодні - одне з основних завдань теорії та методики навчання
географії.
 21

Розділ 2. Характеристика та методика використання форм та методів

перевірки навчальних досягнень учнів з географії

2.1. Усні форми перевірки

Дотепер у процесі навчання географії переважно використовувалися

традиційні методи контролю, такі як усне та письмове опитування.
Найпоширенішим методом була усна перевірка, що дозволяла вчителю
миттєво отримувати інформацію про рівень підготовки учнів. Під час цієї
процедури контролю засвоєних знань проводилося їх подальше поглиблення
 22

та розширення, систематизація та узагальнення, а також встановлення

взаємозв'язку між ними.
Учитель мав можливість обговорювати з учнями широкий спектр
питань, виявляти, наскільки зрозумілим був матеріал для всіх, чи були
зрозумілі закономірності, чи з'ясувати, чи здатні учні робити висновки
світоглядного характеру та наскільки добре вони володіли вміннями. Таким
чином, одночасно усувалися прогалини в навчальній підготовці учнів [17].
Для покращення контролю за навчальними досягненнями учнів під час
уроків географії, вчитель може використовувати різноманітні технологічні
методи усного контролю. Наприклад:
 "тихе опитування" - ведення бесіди з одним або групою учнів на
півшепоті, поки інші займаються іншими завданнями;

 "опитування ланцюжком" - розповідь одного учня переривається і

передається іншому за допомогою жесту вчителя, під час чого учні
можуть ставити один одному питання й відповідати на них по черзі;

 "показова відповідь" - один учень відповідає перед класом,

демонструючи еталонну відповідь на питання, поки інші слухають;

 "взаємоопитування" - учні опитують один одного за допомогою базових

аркушів, на яких перераховані основні поняття та формулювання, які
повинен знати кожен учень;

 "світлофор" - кожному учневі видано смужку картону з зеленим і

червоним кольорами, яку він піднімає певною стороною для
сигналізування вчителю про готовність відповідати.

Усні форми перевірки навчальних досягнень учнів з географії

відіграють ключову роль у визначенні рівня їхнього засвоєння матеріалу,
розвитку критичного мислення та уміння висловлювати свої думки. Ці форми
перевірки надають можливість вчителям здійснювати оцінку учнів з
 23

використанням комунікативних здібностей та підвищують активність

навчального процесу.

Усні форми перевірки, такі як усні опитування, обговорення тем,

презентації, дебати тощо, дозволяють вчителям отримати більш глибоке
розуміння знань учнів та їхнього рівня мислення. Це може включати
здатність учнів аналізувати географічні проблеми, робити висновки з
досліджень, аргументувати свої думки та висловлювати критичне ставлення
до інформації.

Під час усних форм перевірки, вчителі можуть стимулювати учнів до

активної участі, сприяти розвитку їхніх комунікативних навичок та
розширенню лексичного запасу. Важливим аспектом є також можливість
індивідуалізації підходу до кожного учня, спрямованого на розкриття його
потенціалу та врахування особистих особливостей.

Додатково, усні форми перевірки дозволяють надати зворотний зв'язок

учням негайно, що сприяє швидшому коригуванню помилок та покращенню
їхнього рівня знань. Це сприяє активнішому навчанню та підвищує
ефективність освітнього процесу.

Однак усна перевірка має ряд недоліків: вона не дає можливості

порівняти відповіді учнів на одне й теж саме питання і зробити об'єктивний
висновок про рівень оволодіння знаннями учнів класу в цілому. Ці недоліки
можна подолати за допомогою тематичної і підсумкової письмової перевірки.

2.2. Письмові форми перевірки

Письмові форми перевірки навчальних досягнень учнів з географії є

важливим інструментом для оцінки їхніх знань, розуміння та умінь в цій
науковій галузі. Ці форми оцінювання забезпечують об'єктивність та
послідовність у вимірюванні успішності учнів та дозволяють вчителям
 24

отримувати репрезентативну інформацію про рівень їхніх навчальних

досягнень.
Письмові форми перевірки можуть включати різноманітні завдання,
такі як тести, заздалегідь складені питання та відповіді, есе, реферати,
картографічні завдання тощо. Тестові завдання, наприклад, дають змогу
перевірити рівень розуміння конкретних концепцій, термінів та фактів у
географії. Їхній використання дозволяє швидко оцінити обсяг знань учнів та
виявити слабкі та сильні сторони їх розуміння матеріалу [18].
Есе та реферати є іншими важливими письмовими формами
оцінювання, що дозволяють учням продемонструвати своє розуміння та
аналітичні здібності, а також здатність висловлювати свої думки та
аргументувати їх. Виконання картографічних завдань, у свою чергу, дозволяє
перевірити уміння учнів працювати з географічними картами, а також їхнє
розуміння просторових концепцій та взаємозв'язків.
Одним із переваг письмових форм перевірки є їхня об'єктивність та
можливість стандартизації процедури оцінювання. Вони дають можливість
порівняти результати різних учнів за однаковими критеріями та спростити
процес оцінювання для вчителів.
Під час навчання географії, крім традиційних методів контролю, таких
як контрольні роботи та робота за індивідуальними картками,
використовуються також різні прийоми письмового контролю. Серед них:
 "географічний диктант" - швидка письмова перевірочна робота, під час
якої учні записують короткі відповіді на запитання, що диктуються
вчителем. Цей прийом може бути фактологічним, термінологічним або
понятійним.
 "бліц-контроль" - швидка письмова перевірка спеціальних географічних
умінь учнів, таких як знаходження об'єктів на карті або визначення за
координатами.
 25

 "технологічна перевірка" - оцінка вмінь учнів розв'язувати географічні

задачі за обмежений час, під час якої вони записують розрахунки та хід
рішення задачі.
 "взаємоконтроль" - учні складають картки з контрольними питаннями
та завданнями, які потім обмінюються між собою для відповідей.
 "самоперевірка за допомогою картки-інформатора" - учень порівнює
свою відповідь з інформаційною карткою і виставляє собі оцінку.
 "розгадування кросвордів" - письмова перевірка знання географічних
термінів, під час якої учні вирішують кросворд, заповнюючи його
словами, що відповідають на питання.
2.3. Практичні форми перевірки

Практичні форми перевірки навчальних досягнень учнів з географії є

невід'ємною складовою ефективного вивчення цієї наукової галузі. Ці форми
оцінювання дозволяють учням застосовувати теоретичні знання на практиці,
розвивати вміння та навички географічного аналізу, а також сприяють
збагаченню їхнього досвіду через реальне спілкування з навколишнім
середовищем.
Однією з практичних форм перевірки є географічні екскурсії та полеві
роботи. Вони дають можливість учням перевірити свої знання в реальних
географічних умовах, спостерігати географічні явища, а також розвивати
навички орієнтування на місцевості та використання картографічних
матеріалів.
Лабораторні роботи та практичні досліди є ще однією важливою
формою практичної перевірки. Вони дозволяють учням застосовувати на
практиці методи та прийоми географічного дослідження, проводити
експерименти та аналізувати результати, що сприяє розвитку їхніх наукових
навичок та критичного мислення [19].
Іншою практичною формою перевірки є географічні гри та симуляції.
Ці активності дозволяють учням відтворити реальні географічні ситуації,
 26

приймати рішення та взаємодіяти з іншими учасниками процесу. Це сприяє

розвитку комунікативних навичок, співпраці та креативного мислення.
Усі ці практичні форми перевірки навчальних досягнень учнів з
географії не лише допомагають визначити рівень їхнього розуміння та
засвоєння матеріалу, але й сприяють активному залученню учнів до
навчального процесу та розвитку їхніх компетенцій в галузі географії. Ці
форми оцінювання є важливим інструментом для стимулювання навчання та
розвитку учнів у географічній науці.

Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення форм та методів перевірки

навчальних досягнень учнів з географії

3.1. Використання інноваційних технологій у перевірці знань з географії.

Використання інноваційних технологій у перевірці знань з географії в

сучасній освітній практиці є не лише актуальним, але й важливим елементом
підвищення ефективності навчального процесу та розвитку компетентностей
учнів. Географія, як предмет, являє собою широке поле знань, яке вимагає не
лише запам'ятовування фактів, але й розвитку аналітичного мислення,
критичного мислення, вміння працювати з інформацією та розв'язувати
 27

проблеми. В цьому контексті інноваційні технології можуть стати потужним

інструментом для стимулювання навчання та оцінювання досягнень учнів у
географії.
Одним із переваг використання інноваційних технологій у перевірці
знань є можливість створення інтерактивних засобів оцінювання. Наприклад,
веб-платформи, мобільні додатки або онлайн-тести дозволяють учням
взаємодіяти з матеріалом більш активно, вирішувати завдання в режимі
реального часу та отримувати зворотний зв'язок негайно. Це сприяє
підвищенню мотивації до навчання та підтримує індивідуалізований підхід
до кожного учня [20].
Крім того, інноваційні технології дозволяють розширити можливості
оцінювання знань з географії шляхом використання віртуальних туров,
географічних ігор, візуалізації географічних процесів за допомогою
інтерактивних мап та географічних інформаційних систем. Це не лише
робить процес навчання більш цікавим і захопливим, але й дозволяє учням
краще розуміти географічні концепції та встановлювати зв'язки між різними
географічними явищами.
Застосування інноваційних технологій у перевірці знань також сприяє
підвищенню об'єктивності та надійності процесу оцінювання. Завдяки
автоматизованим системам тестування та обробці даних можливо уникнути
суб'єктивних помилок та забезпечити об'єктивність оцінювання. Крім того, ці
технології дозволяють збирати детальну статистику щодо навчальних
досягнень учнів, що дозволяє вчителям аналізувати результати та виявляти
слабкі місця для подальшого покращення навчального процесу.
Отже, використання інноваційних технологій у перевірці знань з
географії відкриває широкі можливості для створення ефективних та
залучаючих методів оцінювання. Ці технології сприяють підвищенню
мотивації до навчання, розвитку критичного мислення та розширенню
можливостей об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів.
 28

3.2. Диференціація та індивідуалізація перевірки навчальних досягнень.

Диференціація та індивідуалізація перевірки навчальних досягнень є
ключовими аспектами сучасного педагогічного процесу, які сприяють
ефективному вивченню та розвитку учнів. Диференціація визначається як
адаптація навчання до потреб різних учнів у групі, в той час як
індивідуалізація полягає у створенні унікальних навчальних програм та
підходів для кожного окремого учня. Застосування цих підходів у перевірці
навчальних досягнень має ряд переваг.
По-перше, диференціація та індивідуалізація дозволяють вчителям
адаптувати методи та форми оцінювання до потреб та можливостей різних
учнів. Наприклад, для учнів із спеціальними освітніми потребами можуть
бути використані альтернативні форми оцінювання, які враховують їхні
індивідуальні можливості та обмеження.
По-друге, диференціація та індивідуалізація допомагають стимулювати
мотивацію учнів до навчання. Коли перевірка навчальних досягнень
адаптована до індивідуальних потреб учнів, вони відчувають більшу
впевненість у своїх можливостях та більший інтерес до навчання [21].
По-третє, диференціація та індивідуалізація дозволяють вчителям
отримати більш об'єктивну картину навчальних досягнень кожного учня.
Застосування різних методів та форм оцінювання дозволяє отримати більш
різноманітну інформацію про знання, уміння та навички учнів [22].
Отже, диференціація та індивідуалізація перевірки навчальних
досягнень є важливими складовими сучасної освітньої практики, які
сприяють ефективному навчанню та розвитку кожного учня. Ці підходи
допомагають забезпечити більш глибоке засвоєння матеріалу, підвищити
мотивацію до навчання та забезпечити індивідуальний підхід до кожного
учня.
 29

Висновки

Висновок курсової роботи містить узагальнення основних результатів

дослідження, а також пропозиції щодо вдосконалення перевірки навчальних
досягнень учнів у географії.
У ході аналізу теоретичних основ перевірки навчальних досягнень було
встановлено, що цей процес має комплексний характер і включає в себе не
лише оцінку знань учнів, а й розвиток їхніх навичок та вмінь.
Контроль та оцінювання знань, умінь, навичок та ставлень учнів є важливими
складовими освітнього процесу. Навчання виступає як завершальний етап у
 30

засвоєнні певної частини матеріалу, а також як важлива ланка в системі

навчальної діяльності особистості. Правильно організований контроль сприяє
якісному розвитку пам'яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання,
вчасно виявляє прорахунки навчального процесу та працює на їх запобігання.
Дієвий контроль знань учнів сприяє підсиленню демократизації та
диференціації навчання, допомагає вчителю отримати зворотний зв'язок щодо
ходу навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Контроль є невід'ємною частиною навчання і інструментом керування,
корекції та стимулювання. Без нього неможливе ефективне навчання та
функціонування самої школи. Однак для ефективного контролю і обліку
успішності учнів необхідно не лише виявити, що вони знають і вміють, але й
точно оцінити їхні знання і вміння. Оцінка становить суть контролю знань і
може приймати різні форми, такі як словесна і бальна, якісна і кількісна.
Аналіз робіт вчених і науковців у галузі оцінювання навчальних
досягнень учнів свідчить про те, що проблема контролю в освітньому процесі
та оцінки є однією з найскладніших та обговорюваних. Різноманітність
підходів до організації процесу оцінювання від бального оцінювання до
докладного опису здобувача визначили постійний пошук нових форм і
технологій оцінювання, роль вчителя у цьому процесі та місце оцінки в
навчальній діяльності учня.
Функції перевірки, такі як діагностика, розвиток, оцінка та
стимулювання, є важливими складовими навчального процесу, що сприяють
ефективному засвоєнню навчального матеріалу.
У другому розділі були детально розглянуті різноманітні форми та
методи перевірки навчальних досягнень учнів з географії. Усні форми,
письмові завдання та практичні вправи є ефективними інструментами для
перевірки знань та розвитку ключових компетенцій учнів у географічній
науці.
Зазначені у третьому розділі рекомендації щодо вдосконалення форм та
методів перевірки навчальних досягнень учнів з географії включають в себе
 31

використання інноваційних технологій, диференціацію та індивідуалізацію

оцінювання. Ці заходи спрямовані на підвищення об'єктивності та
ефективності процесу перевірки навчальних досягнень учнів.
У кінцевому висновку слід підкреслити важливість використання
різноманітних форм та методів перевірки навчальних досягнень у географії
для забезпечення якісного навчання та розвитку учнів. Такий підхід дозволяє
враховувати індивідуальні особливості кожного учня та забезпечує їхнє
всебічне засвоєння географічного матеріалу.

Список використаної літератури

1. Кобернік С., Коваленко Р. Проблема корекції та контролю знань з географії

в умовах реформування шкільної географічної освіти. Географія та основи
економіки в школі. 2022. № 4. С. 12–16.

2. Корнєєв В.П. Дидактичні ігри в курсі загальної географії. Географія та

основи економіки в школі. 2022. № 5. С. 17–21.
 32

3. Оцінювання практичних робіт з географії у 5–10 класах загальноосвітніх

шкіл за 12-бальною шкалою / В.П. Корнєєв, Г.О. Ковальчук, Л.Б. Паламарчук,
Л.І. Круглик – Кам’янець-Подільський: Абетка НОВА, 2001. 64 с.

4. Сиротенко А.Й. Стандарти шкільної географічної освіти. Краєзнавство.

Географія. Туризм. 2021. № 37. С. 10–11.

5. Шипович Є.Й. Методика викладання географії. К.: Вища школа, 1981. 176
с.

6. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів :

монографія. АПН України Ін-т педагогіки. Київ, 1998. 199 с.

7. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. Київ:

Либідь, 1997. 376 с.

8. Делікатний К.Г. Авторитет оцінки. Київ: Т-во «Знання» УРСР, 1990. 48 с. 6.

Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; голов. ред. В.Г. Кремень.
Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

9. Зайченко І.В. Педагогіка : навч. посіб. для студентів вищих пед. закл.
Чернігів: 2003. 528 с.

10. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: словник. К.: ЦП

Компринт, 2019. 134 с.

11. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Методичні рекомендації / авт. кол. : Бібік Н.М. (керівник), Савченко О.Я.,
Байбара Т.М., Вашуленко М.С. та ін. Київ: Початкова шк., 2002. 128 с.

12.Концепція «Нова українська школа» URL:https://

mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20 serednya/nova-ukrainska-shkola-
compressed.pdf

13.Мойсеюк Н.Є. Педагогіка : навч. посіб. / Н.Є. Мойсеюк. [4-е вид., доп.].
Київ: ВАТ «КДНК», 2003. 615 с.
 33

14.Предик А.А. Проблема оцінювання навчальної діяльності учнів початкової

школи в Україні (50-ті – 90-ті роки ХХ століття) : дис. … канд. пед. наук :
13.00.01 / Предик Аліна Анатоліївна. Чернівці: 2008. 250 с.

14.Савченко О.Я. Дидактика початкової школи : підручник [для студентів пед.

ф-тів] / О.Я. Савченко. Київ: Генеза, 2002. 368 с.

15.Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти : підручник / О.Я. Савченко.

Київ: Грамота, 2012. 504 с.

16.Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої

особистості / В.О. Сухомлинський. Вибрані твори : в 5 т. Київ: Рад. шк., 1976.
Т. 1., С. 55–202.

17.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський. Вибрані

твори : в 5 т. Київ: Рад. шк., 1977. Т. 3., С. 9–282.

18.Фіцула М.М. Педагогіка : навч. посіб. / М.М.Фіцула. [2-е вид.]. Київ:

Академвидав, 2006. 560 с.

19. Бербец В. В. Поєднання форм і методів контролю навчальних досягнень

учнів в процесі проектно-технологічної діяльності. Психолого-педагогічні
проблеми сільської школи. Науковий збірник. Вип. 7. / В. В. Бербец. К. :
Міленіум, 2004. С. 27–34.

20. Гільберг Т. Тестовий контроль з географії: переваги й недоліки. Географія

та основи економіки в школі. 2008. № 1. С. 27–30.

21. Голубєва Н. В. Комп’ютерне тестування як одна з форм сучасного

контролю знань. Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній
освіті: досвід, проблеми, перспективи : зб. наук.пр. / Н. В. Голубєва, В. О.
Дурєєв, С. М. Бондаренко, М. М. Мурін. – Львів : ЛДУБЖД, 2006. Вип. 1. С.
309–313.
 34

22. Трегубенко О. М. Методика викладання географії : навч. посіб. / 5. О. М.

Трегубенко; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. –
Луганськ : Вид-во «ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. С. 216–227.

23. Яценко В. Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Історичний аспект. Географія та основи економіки в школі. 2022. №6. С. 31–
33.